Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  
Главная \ Методичні вказівки \ Міжнародні відносини

Міжнародні відносини

« Назад

Міжнародні відносини 14.03.2015 12:10

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ

БАКАЛАВРСЬКИХ РОБІТ

 

 

для студентів денної форми навчання

зі спеціальності “Міжнародні відносини”

ОКР “Бакалавр”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2009

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації  з підготовки та захисту

бакалаврських робіт  для студентів денної форми навчання

зі спеціальності “Міжнародні відносини” ОКР “Бакалавр»

 

Укладач – доц., к. політ. н. Стародуб Т. С.

 

Обговорено й схвалено на спільному засіданні кафедри міжнародних відносин та факультету міжнародних відносин

(протокол № __ від __.__.2009 р.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

  1. Загальні положення.
  2. Нормативні посилання.
  3. Мета та завдання бакалаврської роботи.
  4. Порядок виконання бакалаврської роботи.
  5. Організація виконання бакалаврської роботи.
  6. Структура, зміст та обсяги бакалаврської роботи.
  7. Вимоги до оформлення бакалаврської роботи.
  8. Рецензування й захист  бакалаврської роботи.
  9. Додаток А. Орієнтовна тематика  бакалаврських робіт.

10. Додаток Б. Завдання на бакалаврську роботу.

  1. 11.   Додаток В. Зразок оформлення титульної сторінки бакалаврської роботи.

12. Додаток Д. Зразок оформлення змісту бакалаврської роботи.

13. Додаток Ж. Зразок заяви на затвердження теми бакалаврської роботи.

14. Додаток З. Приклади бібліографічного оформлення використаних джерел.

15. Додаток К. Пам’ятка науковому керівнику бакалаврської роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальні положення

 

 

Випускна кваліфікаційна робота бакалавра має являти собою самостійне завершене дослідження на обрану тему, яка написана автором особисто під керівництвом наукового керівника, що свідчить про вміння автора працювати з літературою, узагальнювати та аналізувати фактичний матеріал, використовуючи теоретичні знання та практичні навички, отримані під час засвоєння професійної освітньої програми протягом 4-х років.

Бакалаврська робота може ґрунтуватися на узагальненні виконаних випускником курсових робіт та готуватися до захисту у завершальний період теоретичного навчання.

Кваліфікаційна  робота  бакалаврського  рівня продовжує, розвиває та закріплює дослідницькі аналітичні  навички,  вироблені  студентами  раніше.  Випускна кваліфікаційна робота бакалавра повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки, а її тема - бути актуальною.

Підготовка бакалаврської роботи відбувається протягом 9 семестру та в обсязі, який встановлюється навчальним планом.

Важливо зазначити, що від звичайної курсової роботи бакалаврська робота відрізняється не лише більшим обсягом, але й проведенням глибокого аналізу проблеми, що досліджується, складністю її формулювання, свідомим  застосуванням  різних методів та методичних засобів, які використовуються при проведенні досліджень у сфері міжнародних відносин,  ґрунтовною систематизацією  наукової  літератури  з  обраної  тематики,  свідченням  чого  є  кваліфіковано  зроблений  у  першому,  зазвичай,  теоретико-методологічному розділі огляд спеціальних літературних джерел та нормативно-правових документів (у разі необхідності). Кваліфікаційна  робота  бакалаврського  рівня на відміну від інших видів дипломних робіт не потребує обов’язкового зовнішнього рецензування.

Бакалаврська робота має містити вступ, основну частину, висновки, додатки та список використаних джерел. У вступі чітко обґрунтовується актуальність теми, визначаються об’єкт та предмет, мета і завдання, розкриваються методологічні основи та конкретні методи, які були використані під час роботи над дослідженням; також висвітлюється наукова новизна отриманих результатів та їх практичне значення.

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів. Їх кількість визначає особисто автор бакалаврської роботи із науковим керівником. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором, що обумовлює внутрішню єдність роботи, яка полягає у розробці нових теоретико-методологічних підходів до вирішення конкретної наукової задачі на підставі систематизації та аналізу існуючих у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі концепцій та теорій, а також у вирішенні завдань прикладного характеру.

Висновки мають містити найбільш важливі наукові та практичні результати, отримані автором у роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової задачі, її значення для науки і практики. Також у висновках варто обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання. Важливо підкреслити, що сукупність отриманих в бакалаврській роботі результатів повинна свідчити про наявність у її автора початкових навичок наукової роботи у сфері міжнародних відносин.

Додатки розміщуються перед списком використаних джерел, що обумовлюється необхідністю робити посилання у разі потреби на окремі положення, що містяться в допоміжних матеріалах. Завершує роботу список використаних джерел.

Бакалаврська робота, що виконується випускником інституту освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, повинна підтвердити здатність студента вести самостійно науковий пошук, використовуючи теоретичні знання та практичні уміння, виявляти проблему та формулювати ключове завдання дослідження, а також використовувати сучасні методи та методичні засоби для вирішення поставленого завдання.

Кваліфікаційна робота бакалаврського рівня є науковим дослідженням, яке підбиває підсумки вивчення студентами дисциплін, що передбачені навчальним планом підготовки за спеціальністю “Міжнародні відносини”. На  підставі захисту бакалаврської роботи та успішного складання  комплексного  іспиту  зі  спеціальності  Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) вирішує питання про присвоєння її автору кваліфікації і видачу диплома бакалавра.

Бакалаврська робота виконується на основі систематизації та аналізу вітчизняних  та  зарубіжних літературних джерел, поглибленого вивчення  законодавчих та інших нормативно-правових документів України з питань діяльності державних установ у сфері забезпечення реалізації зовнішньополітичного курсу та інтересів національної безпеки, а також результатів, отриманих студентом під час проведення власного дослідження на теоретичному та/або практичному/експериментальному рівнях.

З метою проведення вторинного аналізу даних бажаним для студентів є використання фактичних матеріалів, що містяться у статистичних збірниках, довідкових виданнях, аналітичних звітах вітчизняних та зарубіжних науково-дослідних інституцій, узагальнених довідкових матеріалах Міністерства закордонних справ України, Міністерства оборони України, Ради національної безпеки і оборони України та інших державних органів.

До виконання бакалаврської роботи допускаються студенти, які успішно склали заліково-екзаменаційну сесію.

Студент несе відповідальність за дотримання встановлених вимог до бакалаврської роботи й регламенту її виконання.

Робота оцінюється позитивно тоді, коли вона є самостійно виконаним дослідженням і оформлена у відповідності до вимог, які зазначені в цих рекомендаціях.

 

2. Нормативні посилання

 

Методичні рекомендації розроблені у відповідності до вимог галузевої компоненти стандартів вищої освіти з підготовки фахівців рівня “бакалавр” спеціальності “Міжнародні відносини”, призначених для надання допомоги студентам у виконанні бакалаврської роботи згідно до чинних стандартів України. Вони містять основні вимоги, які висуваються до змісту та оформлення бакалаврської роботи, організації  роботи по її виконанню, порядку захисту та оцінюванню.

При підготовці методичних рекомендацій використані державні та галузеві стандарти України відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра та освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за спеціальністю 6.030400 “Міжнародні відносини” напряму підготовки 0304 “Міжнародні відносини”.

3. Мета та завдання бакалаврської роботи

 

Бакалаврська робота свідчить про набуті студентом під час навчання знання з професійно-орієнтованих дисциплін, вміння аналізувати й  оцінювати ситуацію, пов’язану з зовнішньополітичною діяльністю як України, так і інших держав світу в системі міжнародних (міжнародно-правових) відносин, робити відповідні висновки й надавати конкретні пропозиції щодо удосконалення такої діяльності.

Метою виконання бакалаврської роботи є осмислення сформульованої проблеми, комплексне оволодіння методами самостійного дослідження, а також практичне застосування теоретичних знань для вирішення конкретних завдань у сфері міжнародних відносин та зовнішньополітичної діяльності.

У процесі виконання магістерської роботи студент у відповід­ності до вимог  освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” повинен виявити:

–        знання загальнотеоретичних, профе­сійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін, які розкривають теоре­тичні основи та практичні питання міжнародних (міжнародно-правових) відносин, зовнішньої політики України й інших держав тощо;

–        здібності студента відбирати, систематизувати та аналізувати необхідну інформацію відповідно до завдань дослідження, проводити політико-правову діагностику, у тому числі за умови недостатньої кількості інформації;

–        уміння вести науковий пошук, узагальнювати різні методичні підходи та концепції, чітко аргументовувати власну точку зору з досліджуваної проблеми;

–        уміння чітко формулювати висновки і розробляти конкретні пропозиції з  метою вирішення тих чи інших завдань;

–        уміння користуватись системним підходом, зокрема, у розрізі чіткого виокремлення об’єкту та предмету дослідження, а також проведення системного аналізу того чи іншого явища у міжнародних відносинах, сучасною методологією, інструментарієм та технологічними прийомами при обґрунтуванні управлінських рішень;

–        уміння визначати  і  використовувати причинно-наслідкові зв'язки процесів та явищ, що відбуваються протягом усього періоду трансформації системи міжнародних відносин.

Бакалаврська робота має характеризуватися логічністю, доказовістю, аргументованістю і відповідати таким вимогам:

–        містити самостійний аналіз досліджуваної теми;

–        у разі необхідності містити результати вторинного аналізу даних або виклад експериментальних даних, отриманих автором за допомогою використання математичних методів обробки інформації включно з побудовою формальних та неформальних моделей із застосуванням сучасних комп’ютерних програмних продуктів;

–        містити обґрунтовані пропозиції щодо вирішення поставлених завдань з урахуванням системи державного управління у сфері забезпечення реалізації зовнішньої політики та інтересів національної безпеки;

–        мати належне оформлення (відповідність основним вимогам);

–        мати усі необхідні супровідні документи;

–        бути виконаною і поданою на кафедру в термін, передбачений                 графіком навчального процесу.

 

Невідповідність в оформленні бакалаврської роботи державним стандартам і встановленим вимогам може суттєво вплинути на остаточну оцінку роботи, а через значні відхилення – не допущено до захисту. Тому оформленню та подальшому супроводу роботи треба приділити особливу увагу.

 

4. Порядок виконання бакалаврської роботи

 

Процес виконання роботи поділяється на декілька етапів, а саме:

–        вибір теми дослідження, її обґрунтування та затвердження;

–        розробка завдання на бакалаврську роботу, складання календарного плану виконання;

–        підбір та опрацювання необхідних літературних джерел;

–        складання плану роботи;

–        збирання та обробка фактичного матеріалу із застосуванням теоретичних та прикладних методів аналізу, включно із комп’ютерною обробкою даних;

–        написання робочого варіанта тексту, подання його для ознайомлення науковому керівникові;

–        усунення  недоліків і зауважень,  написання  остаточного  варіанта  тексту, оформлення бакалаврської роботи;

–        подання роботи науковому керівнику для підготовки відгуку;

–        подання роботи на кафедру;

–        захист бакалаврської роботи у ДЕК.

Виконання кожного з перелічених вище етапів фіксується у “Індивідуальному графіку виконання бакалаврської роботи” (Додаток Б), до якого науковим керівником вносяться відповідні відмітки ( “Виконано”, “Не виконано”, терміни виконання, загальні рекомендації). Підписаний науковим керівником роботи графік і варіант бакалаврської роботи та затверджений завідувачем кафедри є основою для прийняття роботи до попереднього захисту.

 

Тематика бакалаврських робіт розробляється кафедрою згідно з вимогами кваліфікаційної характе­ристики бакалавра з міжнародних відносин  відповідно до затверджених програм нормативних та вибіркових дисциплін, відбиває актуальну проблематику сучасного стану міжнародних відносин зовнішньополітичної діяльності держав та складається з таких основних тематичних напрямків:

  1. Зовнішньополітична діяльність України: поточні питання її реалізації з урахуванням впливу внутрішньополітичної ситуації на процес імплементації зовнішньополітичних рішень.
  2. Зовнішня політика інших держав світу.
  3. Політико-правові процеси в системі міжнародних відносин: глобальний та регіональний виміри.
  4. Реалізація зовнішньополітичного курсу України в рамках двосторонньої та багатосторонньої дипломатії.
  5. Зміцнення існуючої системи міжнародних відносин через створення дієвих політико-правових механізмів.

Орієнтовна  тематика бакалаврських робіт наведена у Додатку  А до цих Методичних реко­мендацій.

Тема бакалаврської роботи має відображати виробничі функції та типові завдання діяльності, які надані в освітньо-кваліфікаційній характеристиці бакалавра зі спеціальності «Міжнародні відносини».

Тематика щорічно  переглядається  та  оновлюється.

Студентові дається право самостійно обрати тему бакалаврської роботи згідно з тематикою, що затверджена кафедрою. Крім того, бакалаврські роботи можуть виконуватися за тематикою, яку замовля­ють державні установи, організації, що співпрацюють із КГІ. Вибір студентом теми бакалаврської роботи відбувається  за принципом  наступництва виконаних ним на попередніх курсах навчання курсових робіт, а також з урахуванням його наукових інтересів.

Студент за погодженням із керівником може запропо­нувати свою тему дослідження за умов відповідного обґрунтування доцільності її  розробки (відповідно до попередньої власної науково-дослідницької роботи, до місця роботи, можливостей отримання необхідної інформації).

Вибравши тему бакалаврської роботи, студент подає заяву (із зазначенням теми) на ім'я завідувача кафедрою міжнародних відносин, яка є підставою для призначення наукового керівника (Додаток Ж).

Зміна теми бакалаврської роботи допускається тільки у виняткових випадках на підставі обґрунтованої заяви студента, погоджується із науковим керівником, кафедрою й оформляється відповідним рішенням.

Кожному студенту кафедра призначає наукового керівника, який надає науково-методичну допомогу студенту в його самостійній роботі над бакалаврською роботою. Науковий керівник консультує студента, формулює індивідуальне завдання до бакалаврської  роботи, допомагає скласти її план, а також контролює дотримання графіка виконання роботи, рецензує підготовлені частини і завершений рукопис  бакалаврської роботи, готує студента до захисту. Пам’ятка науковому керівнику в Додатку К.

Науковими керівниками призначаються провідні викладачі і науковці кафедри, а також спеціалісти з установ, організацій і підприємств, що працюють за профілем бакалаврської роботи й мають відповідний досвід і науковий ступінь.

При необхідності Інститут може запрошувати спеціалістів з інших установ і організацій для консультування з окремих проблем бакалаврської роботи в межах часу, відведеного на консультування студентів.

 

5.Організація виконання бакалаврської роботи

 

Бакалаврська робота має виконуватися студентом у повній відповідності до затверджених індивідуального графіка, плану роботи та завдання.

Завдання на  бакалаврську роботу оформлюється відповідно додатку Б.

Відповідно до затвердженої теми та завдання на бакалаврську роботу студент самостійно або за рекомендацією  керівника підбирає літературні джерела (книги, брошури, статті та ін.) й відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з керівником.

Зміст  бакалаврської роботи має містити: вступну частину; декілька розділів, кожен з яких складається не менш як з двох підрозділів; висновки; додатки та список використаних джерел.

Кафедра затверджує індивідуальний графік підготовки студентом  бакалаврської роботи. У відповідності до нього студент має подавати частини роботи науковому керівнику для перегляду, а у встановлений графіком кінцевий термін  подати  завершену  бакалаврську роботу  на  рецензування. У випадках відставання від графіка студент зобов'язаний надати пояснення своєму науковому керівнику або завідувачу кафедри.

На період виконання  бакалаврських робіт на кафедрі затверджується графік консультацій наукових керівників, згідно з яким забезпе­чується систематична співпраця студента і наукового керівника над бакалаврською роботою. Постійні консультації допомагають студенту у виборі методів дослідження; контролі дотримання вимог до змісту і оформлення  бакалаврської роботи; своєчасному усуненні відхилень. Оперативне і уважне виконання рекомендацій керівника сприяє забезпеченню належної якості  бакалаврської роботи, своєчасному поданню її на попередній розгляд, є запорукою успішного захисту.

 

  1. 6.      Структура, зміст та обсяги  бакалаврської роботи

 

Бакалаврська робота повинна бути логічно побудованою і бути цілісним та завершеним самостійним дослідженням. В роботі необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Композиція  бакалаврської роботи - це послідовність розташування її основних частин, до яких відносять основний текст (тобто розділи, підрозділи, пункти, підпункти), а також частини її довідково-супроводжуючого апарату.    Бакалаврська  робота містить:

-   титульний аркуш,

-   відзив наукового керівника,

-   зміст,

-   вступ,

-   основну частину,

-   висновки,

-   додатки (при потребі),

-   список використаних джерел.

Титульний аркуш (Додаток В) містить повну назву Інституту, над ним - напис “Міністерство освіти і науки України”; прізвище, ім’я, по батькові студента (в родовому відмінку); назву бакалаврської роботи без слова “тема” та лапок; шифр і найменування спеціальності; науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали керівника; місто і рік написання (без слова “рік”).

Назва бакалаврської  роботи  повинна бути, за можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової задачі, вказувати на мету дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок.

З огляду на це, назва теми роботи не повинна містити загальних положень типу “Зовнішня політика України”, “Діяльність Франції на міжнародній арені” тощо, а прямим чином вказувати на проблему, яка розв’язується в її рамках.

Слід також уникати в назві ускладнених оборотів псевдонаукового вигляду: “Дослідження питання …”, “Матеріали до вивчення …”, “До питання …” тощо, в яких не відбито в достатній мірі суть проблеми.

Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), висновків, додатків (при потребі), списку використаних джерел.

            Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Всі підзаголовки починають з великої літери без крапки в кінці. Останнє слово заголовку з’єднують крапками з відповідним йому номером сторінки в правій колонці змісту (Додаток Д).

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів за необхідності. Якщо в бакалаврській роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік необхідно друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ дуже важлива частина  бакалаврської роботи, оскільки він не лише орієнтує читача в подальшому розкритті теми, але й містить всі необхідні її кваліфікаційні характеристики. В ньомурозкривається сутність і стан наукової розробки проблеми, що досліджується, її значущість, підстави і вихідні дані для виконання роботи, обґрунтування доцільності проведення дослідження.

            Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з існуючими наробками щодо розв’язання сформульованої наукової задачі обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку політологічної думки в цілому та з метою удосконалення процесу реалізації зовнішньополітичного курсу України зокрема.

Висвітлення актуальності повинно бути не багатослівним. Починати її описувати здалеку немає особливої необхідності. Достатньо в межах 1-2 сторінок машинопису показати головне - суть проблеми або наукового завдання.

            Щоб показати стан наукової розробки обраної теми, складається короткий огляд літератури, який в результаті повинен привести до висновку, що саме дана тема ще не розкрита (або розкрита лише частково, або не в тому аспекті), а тому потребує подальшої розробки.

            Огляд літератури по темі повинен показати ґрунтовне знайомство студента із спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, оцінювати зроблене раніше іншими дослідниками. Огляд робіт попередників слід робити лише по питаннях обраної теми, а не по всій проблемі в цілому.

            Від формулювання наукової проблеми/задачі, її актуальності логічно перейти до формулювання мети та завдань дослідження.

            Мета – це кінцевий науковий результат, якого прагне досягти автор у процесі власного дослідження. А завдання – це конкретні шляхи, засоби досягнення автором поставленої мети.

Як правило, завдання формулюються у вигляді стислих і конкретних тез імперативів: визначити…; довести…; досягти…; з’ясувати…; охарактеризувати…; провести…; проаналізувати…; розкрити…; розробити… тощо.

            Формулювання цих завдань потрібно робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення повинен скласти зміст розділів бакалаврської роботи. Це важливо також і тому, що заголовки таких розділів народжуються саме із формулювання завдань дослідження.

            Мета і завдання – це своєрідні зобов’язання, які бере на себе студент і, ним же визначені, шляхи вирішення. Якість виконання автором своїх завдань є критерієм наукової вартості бакалаврської роботи.

            Вибір об’єкта та предмета дисертаційного дослідження.

           Об’єкт дослідження. Це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, яка обрана автором для вивчення.

           Предмет дослідження -  чітко означений аспект наукового вивчення процесу чи явища в межах обраного об’єкту.

Оскільки предмет дослідження визначає тему бакалаврської праці, яка визначається на титульному аркуші як її назва, то автор і спрямовує основну увагу й пошукові зусилля саме на ньому.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети та вирішення окреслених завдань. Тобто перераховувати треба не абстрактно, а в безпосередньому зв’язку із змістом роботи, анотаційно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Хронологічні рамки дослідження. Розуміючи складність дослідження проблеми в рамках бакалаврської роботи в межах значного часового періоду, варто означити чіткі хронологічні рамки дослідження, що убезпечить автора від розпорошення зусиль та посилить концентрацію його уваги на розвиток тієї чи іншої проблеми саме в конкретний історичний період.

           Огляд та аналіз джерельної бази дослідження. Стислий виклад стану наукової розробки проблеми, що досліджується, у працях вітчизняних та зарубіжних учених.

           Апробація результатів дослідження. Вказується, на яких науково-практичних заходах оприлюднені результати дослідження, що включені до роботи.

           Структура роботи. Робота повинна складатись зі вступу, основної частини, висновків, додатків (при необхідності) та списку використаних джерел.

            Рекомендований обсяг вступу приблизно 10-15% від обсягу роботи.

            Основна частина. Вона складається з розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтування застосованих методів дослідження. В кінці кожного розділу формулюються висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. Вони включаються до загально рекомендованого обсягу розділу і мають бути викладені на 1-2 сторінках машинописного тексту.

            Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі роботи і повністю її розкривати. Ці розділи повинні показати вміння студента стисло, логічно і аргументовано викладати матеріал.

            Рекомендований обсяг основної частини - 60-70 сторінок машинопису.

            Висновки. Вони носять форму синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації. Цей синтез - послідовний, логічний виклад отриманих результатів та їх співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі, тобто те нове, що вніс автор у вивчення та вирішення проблеми/задачі. Саме це виноситься на обговорення і оцінку в процесі захисту бакалаврської роботи.

            Обсяг заключної частини 3-5 сторінок.

           

Додатки. За необхідності, до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття бакалаврської роботи:

-         проміжні математичні доведення, формули/рівняння, розрахунки;

-         таблиці допоміжних цифрових даних;

-         протоколи та акти  провадження результатів бакалаврської роботи;

-         інструкції та методики, зокрема застосування комп’ютерних програм для вирішення поставлених задач;

-         ілюстрації допоміжного характеру.

Список використаних джерел. Кожне включене в цей список літературне джерело повинно мати відображення в рукопису бакалаврської роботи. Не потрібно включати в бібліографічний список ті праці, на які немає посилань у тексті роботи і що фактично не були використані. Не рекомендується включати в цей список енциклопедії, довідники, науково-популярні книги, газети. Якщо є необхідність у використані таких видань, то потрібно привести їх в порядкових посиланнях в тексті роботи.

            Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні бакалаврських робіт) або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

            Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи – ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”.  

Мова та стиль роботи. Для наукового тексту характерна змістовність, цілісність і логічність. Викладення звичайно ведеться від третьої особи, так як увага концентрується на змісті і логічній послідовності повідомлення, а не на суб’єкті. Дуже рідко використовують форму першої і зовсім не використовують форму другої особи займенника однини. Стало неписаним правилом замість “я” використовувати “ми”. Використовується також форма викладення від третьої особи, наприклад: “Автор вважає …”.

Культуру наукової мови визначають точність, ясність та стислість.

Обсяг  бакалаврської роботи – 60-70 рукописних сторінок.

               

 

7. Вимоги до оформлення  бакалаврської роботи

           

Бакалаврська робота повинна бути стилістично, грамотно, а також технічно правильно й акуратно оформлена. Вона комплектується в послідовності, зазначеній в попередньому розділі.

            Зразок титульного аркушу наведено в додатку А.

            Робота друкується за допомогою комп’ютерної техніки чітко, охайно, без помарок та виправлень.

            Текст потрібно розміщувати лише з одного боку аркуша, на білому папері формату А4 (210Х297 мм), залишаючи поля зліва 30 мм, з права 10 мм, зверху та знизу - 20 мм. У друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься до 38-40 рядків по 68-70 знаків у кожному. Для цього зазвичай використовують шрифт Times New Roman розміру 14 та міжрядковий інтервал значенням 1,5. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою.

            Вписувати в текст бакалаврської роботи окремі іншомовні слова, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою лише чорного кольору.

            Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

            Скорочення слів у тексті окрім загальноприйнятого не допускається.

            Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “ДОДАТКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовку не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в  розрядці в підбір до тексту, в кінці ставиться крапка.

            Відстань між заголовком (за виключенням заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

            Кожну структурну частину роботи потрібно починати з нової сторінки.

            До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та малюнки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають нумерації на загальних засадах.

            Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць подають арабськими цифрами без знака №.

            Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

            Такі структурні частини роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

            Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка. Наприклад “2.3.”. Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

            Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкового номера розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад “1.3.2.”. Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може і не мати заголовку.

            Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами як пункти.

            Ілюстрації (фотографії, схеми, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації  і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включаються до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок, карту розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Номер ілюстрації  складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Мал. 1.2 (другий малюнок другого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

            Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць поданих у додатках)в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. В лівому нижньому куті під таблицею вміщують посилання на джерело інформації. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

            Дані таблиці мають бути приведені до єдиної методології, містити інформацію про одиницю вимірювання та дату обчислення значень.

            Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш.

            При перенесенні частини таблиці на інший аркуш слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть “Продовження табл.” і вказують номер таблиці.

            Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад: “Примітки:

  1. …”

            Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапки.

            При написанні роботи студент повинен давати посилання на джерела. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

            Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком джерел та нумерацією сторінок, виділених двома квадратними дужками, наприклад: “…[7; 125-126]…”.

            На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “…в Табл. 1.2”. У повторних посиланнях на таблиці потрібно вказувати скорочене слово “дивись”. Наприклад: “…див. Табл. 1.3”.

            Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід давати цитати. Науковий етикет вимагає точного відтворення цитованого тексту, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

            Загальні вимоги до цитування:

            а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликають загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз “так званий”.

            б) пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручень авторського тексту і позначаються трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається.

            в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.

            г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладені думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерела.

Додатки оформляються як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті магістерської роботи. Кожний новий додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої. Посередині рядка над заголовком друкуються слово “Додаток” і велика літера, що позначає додаток. Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: “Додаток А.”.

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків та додатків (якщо вони є).

            Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв тощо.

Як вже було зазначено вище, список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні бакалаврських робіт) або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

            Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи – ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”.

Набір елементів бібліографічного списку джерел різних видів, спосіб написання кожного елементу, використання розділових знаків тощо наведено у Додатку З.

            Варто зауважити, що скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не допускається.

            Оформлена у відповідності до сформульованих вимог та повністю укомплектована бакалаврська робота повинна бути переплетена (зброшурована).

            На першій та на останній сторінці студент повинен поставити свій підпис та дату остаточного завершення роботи.

 

  1. 8.      Рецензування та захист бакалаврської роботи

 

До захисту  бакалаврська робота подається з відгуком наукового керівника.

Відгук наукового керівника має свідчити про самостійність дослідження, актуальність теми, відповідність змісту роботи затвердженому плану. Він має оцінювати як якість виконання самої роботи, так і працю студента над нею, мати висновок про можливість допуску  бакалаврської роботи до захисту у ДЕК.

До внутрішньої сторінки обкладинки  бакалаврської роботи студент наклеює конверт для супроводжувального документу (відгук наукового керівника).

Завершена  бакалаврська робота підписується студентом та його науковим керівником і подається для попереднього розгляду на кафедру.

З метою забезпечення попереднього захисту  бакалаврської роботи на кафедрі створюється комісія у складі 3-4 викладачів. Крім того, до складу комісії можуть залучатись представники деканату.

Остаточне рішення про допуск студента до захисту бакалаврської роботи на засіданні ДЕК приймає завідувач кафедри за наявності підписаного завдання на бакалаврську роботу, відгуку наукового керівника. Допуск до захисту здійснюється шляхом відповідного запису завідувача кафедри у висновку кафедри про  бакалаврську роботу.

Якщо завідувач кафедри вважає за неможливе допустити  бакалаврську роботу до захисту через її незадовільну якість, то питання виноситься на засідання кафедри. Обговорення проводиться  за участю наукового керівника, оформлюється протоколом і подається на затвердження декану факультету і ректору інституту.

За умов успішного складання державного екзамену з фаху захист  бакалаврської роботи відбувається на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії, графік роботи якої затверджує ректор Інституту.

Декан факультету подає Голові Державної екзаменаційної комісії направлення  бакалаврської роботи на захист.

Для захисту в Державній екзаменаційній комісії студент має підготувати і погодити зі своїм науковим керівником стислу доповідь про основні положення  бакалаврської роботи. Обсяг тексту доповіді має бути розрахований на 10 хвилин виступу. Доповідь повинна розкривати актуальність обраної теми, мету і завдання роботи, основні результати, що містять наукову новизну, стислий виклад ключових ідей кожного розділу роботи, а також висновки та пропозиції, які були розроблені внаслідок проведеного аналізу проблеми дослідження. Доповідь доцільно супроводжувати ілюстративнимиматеріалами (у вигляді слайдів, фотографій тощо).

Під час захисту бакалаврської роботи члени ДЕК та присутні на захисті викладачі, спеціалісти можуть задавати студентові запитання щодо змісту  бакалаврської роботи. Відповіді студента мають бути конкретними, аргументованими і короткими.

Після відповіді студента на запитання оголошується відгук наукового керівника виконаної бакалаврської роботи.

На закритому засіданні ДЕК приймає рішення щодо оцінки захисту і роботи студента, про присвоєння йому відповідної кваліфікації “бакалавр” і про видачу йому диплома державного зразка.

Примітка.

Студент, який отримав на захисті бакалаврської роботи незадовільну оцінку, має бути відрахованим з інституту, і в цьому випадку йому видається академічна довідка встановленого зразка. За ним залишається право бути повторно допущеним до захисту бакалаврської роботи протягом наступних трьох років. Повторно  бакалаврська робота виконується за наявності заяви студента про допуск до захисту, дозволу ректора і рішення випускної кафедри про затвердження теми й об’єкта дослідження, призначення наукового керівника. На вимогу кафедри тема бакалаврської роботи може бути зміненою або в межах тієї ж теми матеріали роботи можуть бути суттєво оновлені і доповнені. Якщо захист бакалаврської роботи в зазначений період не відбувся з поважних причин (про що студент має подати відповідні документи у ДЕК), то ректор інституту може подовжити термін його навчання, але не більше ніж на один рік.

На засіданні ДЕК складається протокол, в який вносяться відповідні оцінки за складання іспитів і захист, записуються запитання членів ДЕК і присутніх на захисті, особисті думки членів ДЕК, оцінюється набутий студентами рівень, а також відомості про державний документ про освіту, що видається випускникові інституту. Протоколи підписують голова і члени ДЕК, що брали участь у засіданні. Протоколи зберігаються в інституті протягом 75 років.

Захищені  бакалаврські роботи кафедра здає в архів КГІ (за актом)  не пізніше як через 3 дні після завершення роботи ДЕК, де вони зберігаються протягом 5 років.


Додаток   А

 

РЕКОМЕНДОВАНА ТЕМАТИКА БАКАЛАВРСЬКИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ                   ІV КУРСУ МВ на 2009/2010 н. р.

  1. Особливості розвитку відносин Росії з ЄС і НАТО (1991-2009 рр.).
  2. Ситуація навколо ядерної програми КНДР: міжнародна реакція, висновки для України.
  3. Основні принципи зовнішньої політики США у постбіполярний період.
  4. Російсько-японська війна 1904-1905 рр. і її вплив на міжнародні відносини.
  5. Багдадська залізниця ­– джерело міжімперіалістичних суперечностей.
  6. ­Балканські війни 1912-1913 рр. - пролог Першої світової війни.
  7. Особливості процесу завершення розколу Європи на два антагоністичних блоки на початку ХХ ст.
  8. Репараційне питання у міжнародних відносинах міжвоєнного періоду.
  9. Агресія Японії на Далекому Сході в 1937-1939 рр.

10. Мюнхенська політика умиротворення агресорів  (1938-1939 р.).

11. Міжнародні наслідки розгрому і капітуляції Німеччини і Японії в 1945 р.

12. Утворення НАТО: мотиви, цілі і засоби.

13. Утворення і початок діяльності ООН (1945-1950).

  1. 14.  Війна в Кореї (1950-1953 рр.): причини, вплив на міжнародні відносини, наслідки.

15. Міжнародне значення Договору про припинення ядерних випробувань (ДПЯВ) (1963 р.).

16. “Східна політика” ФРН (1969-1991 рр.).

17. Арабо-ізраїльська війна на Йом Кіпур (жовтень 1973 р.) та її результати.

18. Питання Західного Берліна в міжнародних відносинах (1961-1971 рр.).

19. Суть і значення Заключного Акту Загальноєвропейської Наради в Хельсінкі (1975).

20. Радянська інтервенція в Афганістані та позиція великих держав.

21. “Оксамитові революції” в країнах Центрально-Східної Європи: чинники і результати.

22. Возз’єднання Німеччини (1990 р.) та його вплив на міжнародні відносини.

23. Особливості переходу від “холодної війни” до “холодного миру”.

24. Європейська інтеграція: еволюція процесу та його перспективи.

25. Німеччина у новій Європі (1990-2009 рр.).

26. Велика Британія і проблеми європейської безпеки.

27. Проблемні питання реалізації зовнішньої регіональної політики України.

28. Особливості реалізації стратегії розширення НАТО і ЄС в контексті сучасної геополітичної ситуації в Європі.

29. Конфлікти в міжнародних відносинах та засоби їх врегулювання.

30. Вирішення проблем екологічної безпеки як пріоритетний напрям міждержавної взаємодії (на прикладі двосторонньої або багатосторонньої співпраці).

31. Проблеми безпеки на Близькому Сході на рубежі ХХ-ХХІ ст.ст.

  1. 32.  Проблеми глобальної та регіональної безпеки у вітчизняній та зарубіжній науковій думці.

33. Правові засади та сучасні тенденції забезпечення статусу дипломатичних представництв та їх персоналу.

34. Проблема реформування ООН: потреба, проекти і перспективи.

35. Українсько-американські відносини на сучасному етапі.

36. Зовнішня політика США в 90-і роки 20 ст.

37. Роль превентивної дипломатії в сучасних міжнародних відносинах.

38. Американо-російські відносини: партнерство, суперечності, перспективи.

39. Традиції і особливості зовнішньополітичного курсу Канади (“континенталізм” чи “канадизація”).

  1. 40.  Еволюція підходів у зовнішньополітичній стратегії Італії до розвитку євроінтеграційних процесів.

41. Цілі зовнішньої політики Франції: еволюція, особливості реалізації на сучасному етапі.

42. Проблеми безпеки і стабільності в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні в постбіполярний період міжнародних відносин

43. Теоретичні основи і практика миротворчої діяльності України.

44. Внесок України в зусилля ООН по розв’язанню актуальних міжнародних проблем.

  1. 45.  Стан та перспективи врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту.

46. Нейтралітет і позаблоковість в сучасному світі: історичний досвід і сучасність.

47. Зовнішня політика КНР в постбіполярний період міжнародних відносин.

48. Особливості процесу реалізації сучасної зовнішньої політики Японії.

49. Місце і роль НАТО в системі глобальної і європейської безпеки.

50. Розширення НАТО і ЄС: проблеми і перспективи.

51. Проблемні питання і перспективи міжнародної антитерористичної коаліції

52. Розширення НАТО та проблеми безпеки у Центрально-Східній Європі.

53. Перспективи стратегічного партнерства України і НАТО в контексті демократичних трансформацій в Україні.

54. Україна в системі європейської та євроатлантичної системи безпеки та оборони.

55. Стан та перспективи розвитку ОДЕР-ГУАМ.

56. Україна на світових ринках озброєнь.

57. Стратегічне партнерство в зовнішній політиці України.

58. Зовнішня політика Індії на сучасному етапі.

59. Особливості сучасних інтеграційних процесів в Латинській Америці.

60. Ключові ознаки Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин

61. “Економізація” зовнішньої політики України: мета, можливості, засоби і проблеми.

62. Зовнішня політика Великої Британії на Близькому Сході (1991-2009 рр.).

63. Демографічне питання в сучасних міжнародних відносинах.

64. Кашмірське питання (1947-2009 рр.).

65. Міжнародне співробітництво у мирному освоєнні космосу.

66. Операція США в Афганістані: цілі, проблеми і наслідки.                     

67. Іракська проблема і операція США в 2002-2009 рр.

68. Проблеми і перспективи євроатлантичної інтеграції України (2004-2009 рр.)

69. Проблеми євроінтеграції Туреччини та її досвід для України.

70. Сучасний стан та перспективи зміцнення взаємодії України з НАТО, ЄС, ОБСЄ у питаннях врегулювання конфліктів у Чорноморсько-Каспійському регіоні. 

71. Геополітика енергетичних та транспортно-комунікаційних проектів (на прикладі Південного Кавказу): перспективи залучення України.

72. Спірні питання в українсько-румунських відносинах: пошук оптимальних шляхів вирішення.

73. Проблеми демаркації кордонів в українсько-російських відносинах

74. Європейський напрям зовнішньополітичної стратегії США на сучасному етапі

75. Східний вимір політики ЄС. 

76. Співпраця України з Польщею та іншими державами Центральної Європи як чинник європейської інтеграції.

77. Особливості процесу становлення та розвитку Спільної зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу.

78. Значення, проблеми та перспективи прийняття Конституції Європейського Союзу.

79. Європейська та євроатлантична інтеграція України: концептуальні засади та суспільна оцінка.

80. Стан та перспективи взаємодії європейських та євроатлантичних структур безпеки.

81. Проблеми та перспективи військово-технічного співробітництва України з державами Азії.

82. Сучасні міжнародні конфлікти: загрози та шляхи дій для України.

83. Концептуальні та договірно-правові засади європейської інтеграції України

84. Західний та східний вектори зовнішньої політики Росії на сучасному етапі.

85. Російсько-грузинські відносини в 1991-2009 рр.

86. Зовнішня політика Туркменистану на сучасному етапі.

  1. 87.  Цілі зовнішньополітичної стратегії Узбекистану: динаміка змін та перспективи її оновлення

88. Функціональна діяльність консульських установ України.

89. Дипломатичне листування як форма дипломатичної діяльності.

90. Сучасні тенденції в діяльності дипломатичної служби  ФРН.

91. Дипломатична служба США.

92. Нові тенденції в діяльності глави дипломатичного представництва.

93. Гуманітарна дипломатія та її роль у міжнародних відносинах.

94. Багатостороння дипломатія та її сутність.

95. Деякі напрями та форми сучасної дипломатичної служби.

96. Дипломатична служба Великої Британії.

97. Роль і місце арабо-ізраїльського конфлікту у близькосхідній політиці великих держав наприкінці 20 - початку 21 століття.

  1. 98.  Версальська система та місце в ній України.
  2. 99.  Українські землі в складі Польщі.
  3.  До питання возз’єднання чи приєднання Закарпаття до УРСР.
  4.  Ефіопська увертюра фашизму (1935).
  5.  Дипломатія Б. Хмельницького: досягнення та прорахунки.
  6.  Особливості зовнішньої політики України періоду Руїни.
  7.  Порівняльний аналіз італійської та нацистської моделей тоталітаризму.
  8.  Італійський фашизм та російський комунізм. Порівняльний аналіз.
  9.  Радянський Союз та арабо-ізраїльська війна 1973 р.
  10.  Берестейській мир (1918 р.): досягнення чи прорахунок української дипломатії.
  11.  Трансільванське питання у світлі угорсько-румунських суперечностей (1940 – 1946 рр.).
  12.  Відносини СРСР із західними сусідніми державами (1920 – 1939 рр.).
  13.  Сталін і “холодна війна”.
  14.  Болгарська дилема в дипломатичній стратегії Антанти.
  15.  Біломорська проблема як фактор міжнародних відносин (ХІХ – ХХ ст.).
  16.  Дипломатія Київської Русі.
  17.  Зовнішня політика Центральної Ради: наслідки та уроки.
  18.  Національні особливості китайського етикету та їх врахування у міжнародних контактах.
  19.  Центральні органи зовнішніх зносин України, їх функції  та повноваження.
  20.  Дипломатична служба у міжнародній системі ХVІІІ –ХІХ ст.
  21.  Характерні риси консульської служби Російської Федерації.
  22.  Сучасна консульська служба України.
  23.  Дипломатична діяльність Ватикану в період Нового та Новітнього часу.
  24.  Дипломатичні представництва іноземних держав в Україні.
  25.  Вступ дипломатичного представника на посаду в закордонних органах зовнішніх зносин (Протокольний аспект).
  26.  Культура ділового спілкування в міжнародній бізнесовій практиці.
  27.  Інститут почесних консулів: характерні риси та перспективи розвитку.
  28.  Національні особливості правил етикету притаманних представникам США та їх врахування у міжнародних відносинах.
  29.  Організація та проведення міжнародних ділових переговорів (протокольних аспект).
  30.  Міжнародні бізнес-контакти та протокольне забезпечення.
  31.  Сучасна дипломатична служба Республіки Казахстан.
  32.  Здобутки російської дипломатії в епоху правління Петра І.
  33.  Структурна будова та практична діяльність дипломатичної служби Російської Федерації.
  34.  Дипломатична служба Японії.
  35.  Дипломатичне представництво України як орган зовнішніх зносин держави за кордоном.
  36.  Спеціальна місія як тимчасовий орган зовнішніх зносин держави за кордоном.
  37.  Українсько-російські відносини: сучасний стан та перспективи розвитку.
  38.  Проблеми енергетичної безпеки України крізь призму її відносин з Російською Федерацією.
  39. Проблема поділу спадщини СРСР в українсько-російських відносинах.
  40. Придністровський конфлікт: витоки, сучасний стан і можливі шляхи вирішення.
  41. Етнічні конфлікти в Грузії: сучасний стан і шляхи розв'язання.
  42. Українсько-молдавські відносини на сучасному етапі.
  43.  Українсько-білоруські відносини: сучасний стан і проблеми розвитку.
  44.  Відносини України з країнами Центральної Азії і проблеми енергетичної безпеки України.
  45. Нагірно-Карабаський конфлікт: сучасний стан і можливі шляхи розв'язання.
  46. СНД: діяльність і перспективи.
  47. Зовнішня політика Росії на початку ХХІ ст.
  48. ЄЕП: проблеми становлення і можливі шляхи розвитку.
  49. Проблеми української діаспори в країнах СНД.
  50. Проблема Тайваню у сучасних міжнародних відносинах.
  51. Міжнародні відносини на  Середньому Сході та основні фактори напруги у регіоні.
  52. Ізраїль у системі близькосхідних відносин.
  53. Зовнішньополітичні та безпекові  доктрини США у ХХ ст.: зміст та еволюція.
  54. Слово “політика” в міжнародних відносинах як засіб реалізації національних інтересів.

 

 

 

 


Додаток  Б

 

КИЇВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

 

Факультет       Міжнародних відносин

Кафедра           Міжнародних відносин

Спеціальність 6.030400 “Міжнародні відносини”

 

 

                                                                                                                            Затверджую

                                                                                                    Зав. кафедрою___________

                                                                                                     “____” ____________200 р.         

 

                                                                   Завдання

на  бакалаврську роботу студентові

 

(прізвище, ім’я по батькові)

 

  1. 1.      Тема  бакалаврської роботи ___________________________________________________

 

 

Затверджена наказом по інституту від №_________ від “____” _________200  р.

 

2. Термін подання студентом завершеної роботи ___________________________________

 

3. Цільова установка та вихідні дані до роботи ___________________________________

 

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

4. Консультанти по роботі, із зазначенням розділів, що їх стосуються:

 

РОЗДІЛ

Консультант

(прізвище, ініціали)

Підпис дата

Завдання видав

Завдання прийняв

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Перелік питань, що належить розробити (подається план роботи) __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Індивідуальний графік виконання роботи

 

 

 

 

 

Назва етапів

бакалаврської роботи

 

 

Термін

виконання

Дата і підпис наукового керівника

про фактичне виконання роботи

Звіт студента

на кафедрі про виконання роботи

 

1.

Вивчення методичного матеріалу по темі, складання проекту плану роботи

 

Вказується конкретна дата

 

 

2.

Підготовка 1 розділу

Вказується конкретна дата

 

 

4.

Підготовка 2 розділу

Вказується конкретна дата

 

 

5.

Підготовка 3 розділу

Вказується конкретна дата

 

 

6.

Розробка висновків та пропозицій

Вказується конкретна дата

 

 

7.

Попередній розгляд  роботи на кафедрі

Вказується конкретна дата

 

 

 

 

 

 

Дата видачі завдання                      “_____” ____________200  р.

 

 

 

Науковий керівник роботи    ____________________________________________

                                                                                (прізвище, ініціали)

 

Завдання прийняв до виконання

студент                                 _______________________________________________

                                                                                 (прізвище, ініціали)


Додаток В

 

Зразок оформлення титульної сторінки бакалаврської роботи

 

 

КИЇВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

 

Кафедра міжнародних відносин 

 

 

 

БАКАЛАВРСЬКА   РОБОТА

 

на тему: “Стан та перспективи розвитку ОДЕР-ГУАМ”

 

 

                                                                 

 

 

Студента 4 курсу, група _______

зі спеціальності 6.030400  “Міжнародні відносини”

___________________

(прізвище, ім’я, по батькові в родовому відмінку)

                                                                                                        _______________________

                                                                                                                          (підпис)

 

                                                                                                        Науковий керівник

                                                                                         к. політ. н., доцент Стародуб Т. С.

                                                                                                       _______________________

                                                                                                                   (підпис)

 

Допущено до захисту

“_____” __________________________200_ р.

 

Завідувач кафедри _________________      ___________________________________

                                          (підпис)  (науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали)

 

 

 

Київ – 200_

 

Додаток  Д

 

Зразок оформлення змісту бакалаврської  роботи

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

                                                                                                                                          стор.

Вступ  ……………………………………………………………………………………….

 

  1. 1.      Формулюється перше питання……………………………………………………...

 

1.1. ……………………………………………………………………………………….

1.2. ……………………………………………………………………………………….

1.3. ……………………………………………………………………………………….

 

  1. 2.      Формулюється друге питання………………………………………………………..

 

2.1. ………………………………………………………………………………………..

2.2. ………………………………………………………………………………………..

2.3. ………………………………………………………………………………………..

 

  1. 3.      Формулюється третє питання………………………………………………………..

 

3.1. ………………………………………………………………………………………..

3.2. ………………………………………………………………………………………..

3.3. ………………………………………………………………………………………..

 

Висновки  ………………………………………………………………….………………..

 

Додатки ………………………………………………………………………………………

 

Список використаних джерел…………………………………………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток  Ж

Зразок заяви на затвердження теми бакалаврської роботи

 

Завідувачу кафедри_____________________________

                                                                                                                (випускної кафедри)

                                                                                                     _________________________

                                                                                                (вчений ступінь, вчене звання)

                                                                                                       ________________________

                                                                                                                   (прізвище, ініціали)

                                                                                       студента _____групи 4-го курсу

                                                                                  денної  форми навчання

                                                                     спеціальності ___________________________

                                                                                                             (назва спеціальності)

                                                                                            ______________________________

                                                                                                             ( прізвище, ініціали)

ЗАЯВА

           

Прошу затвердити мені тему бакалаврської роботи на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр “ ___________________________________________”  (Формулюється тема бакалаврської роботи)

за спеціальністю _________________________________________________________

 

            Студенту ___________________________________________ затверджено тему “_________________________________________________________________________________________________________________________________________________.”

           

Науковим керівником  бакалаврської роботи призначено

__________________________________________________________________________

                                      (вчений ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали )

 

            Тему  бакалаврської роботи затверджено. Науковий керівник

                                                                                                                            ______________

                                                                                                                                  (підпис)

Тему бакалаврської роботи затверджено. Завідувач кафедрою

                                                                                                                       ______________

                                                                                                                                 (підпис)

 

“______”_________________200__р.

Додаток З

ПРИКЛАДИ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОФОРМЛЕННЯ

ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Характеристика джерела

Приклади оформлення

 Монографії, підручники, навчальні посібники (один-три автори)

  1. Гуменюк Б. І. Основи дипломатичної та консульської служби: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1998. – 248 с.
  2. Осика С. Г., Пятницький В. Т. Світова організація торгівлі / 2-ге видання, перероблене і доповнене. – К.: “К.І.С.”, 2004. –  516 с.

Колектив  авторів / під редакцією

  1. История дипломатии. Изд. 2-е, переработанное и дополненное. / Под ред. А. А. Громыко, И. И. Земскова, В. А. Зорина и др. – М.: Госполитиздат, 1963. – 820 с.

Окремі статті з журналів, книжок, збірок

  1. Лещенко Л. О. Політична взаємодія України й КНР – погляд у 21 століття // Науковий вісник Дипломатичної академії України. – К., 2002. – Вип.7. – С. 210-213.
  2. Авдошин І. Організаційно-правові засади розвідувально-інформаційного   забезпечення діяльності військових аташе інших держав акредитованих в Україні // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України: (У 2 ч.). — К., 2004. — № 1. – Ч.2.— С. 77-86.

Перекладні видання

  1. СІПРІ 2004: Щорічник: Озброєння, розброєння та міжнародна безпека: Пер. з англ. / Стокгольм. міжнар. ін-т дослідження миру; Укр. центр екон. і політ. досліджень ім. Разумкова; редкол. укр. вид.: Л. Шангіна та ін. – К.: Заповіт, 2005. – 788с.

Закони та законодавчі акти

  1. Закон України від 22 грудня 1993 року № 3767 – ХІІ “Про міжнародні договори України” / Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 45.

Іноземні видання

  1. Spenser H. Social statics or conditions essential to human happiness specified, and the first them developed. – New York : D. Appleton and Company, 1884. – 253 p.

Матеріали з інтернету

  1. Modelski G. The four dimensions of globalization / [Електронний ресурс] / Режим доступу :

           https://faculty.washington.edu/modelski/Global4.html.html

 


Додаток  К

 

Пам’ятка науковому керівнику  бакалаврської роботи

 

            Відзив наукового керівника має довільну форму викладення, але повинен містити основні положення, до складу яких входять:

 

–        загальна характеристика проведеної роботи, ступінь виконання поставлених в дослідженні мети та задач (повністю, частково, не виконано);

–        визначення рівня теоретичних надбань та ступеня розробок, їх повноти глибини, оригінальності;

–        відсутність недоречного цитування, повторів, другорядних моментів, вміння виділити головне з часткового;

–        володіння інструментарієм досліджень, науковими методами пізнання, сучасними засобами обробки та інтерпретації інформації;

–        вміння аналізувати статистичні дані, користуватися обмеженою інформацією;

–        акуратності у дослідженнях, коректності у застосуванні методів аналізу до конкретних об’єктів дослідження;

–        коректності та науковій обґрунтованості висунутих на захист положень  бакалаврської роботи;

–        аргументованості тверджень у висновках і пропозиціях;

–        своєчасне внесення необхідних змін і поправок до тексту  бакалаврської роботи, реагування на зауваження наукового керівника, завідуючого випускною кафедрою.

 

По всіх цих ключових положеннях аналіз роботи проводиться з урахуванням позитивних надбань та негативних якостей, з посиланням на конкретні сторінки тексту.

Останнім абзацом відзиву є визначення ступеню відповідності роботи вимогам до  бакалаврських робіт та висновок щодо попередньої оцінки, з якою робота допускається (або не допускається) до захисту у ДЕК. В останньому випадку причини мають бути достатньо аргументовано обґрунтовані.

Відзив подається у рукописному вигляді і не потребує спеціального підтвердження (у вигляді печатки, підписів посадових осіб тощо) особистого підпису наукового керівника.

 

 

 

 

 

                                                                                 

 


Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить