Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  
Главная \ Методичні вказівки \ Міжнародні відносини

Міжнародні відносини

« Назад

Міжнародні відносини 28.07.2015 10:43

Програма фахового вступного випробування на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» зі спеціальності 7.03020101 «Міжнародні відносини» (галузь знань 0302 «Міжнародні відносини»). – К.: КГА. – 2014. – 56 с.

 

 

Концепцію програми комплексного фахового вступного випробування на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» зі спеціальності 7.03020101 «Міжнародні відносини» (галузь знань 0302 «Міжнародні відносини») розроблено групою у складі:

 

  • завідувач кафедри міжнародних відносин, професор кафедри міжнародних відносин, доктор політичних наук, професор – Канцелярук Б.І.;
  • доцент кафедри міжнародних відносин, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін, кандидат політичних наук, старший науковий співробітник – Стародуб-Підберезна Т.С.;
  • доцент кафедри міжнародних відносин, декан факультету міжнародних відносин та романо-германської філології, кандидат філософських наук – Марчук В.П.;
  • доцент кафедри міжнародних відносин, кандидат політичних наук – Княждвірська К.О.

 

 

 

 

Програму розглянуто та схвалено на засіданні кафедри міжнародних відносин.

Протокол № 3 від «21» жовтня 2014 року.

 

 

Завідувач кафедри міжнародних відносин                             Б. І. Канцелярук

 

 

 

 

 

 

 


ЗМІСТ

 

ВСТУП ................................................................................................................... 4

І. ЗМІСТ ПРОГРАМИ………………………………………………………………..6

Модуль 1. ІсТОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН (1900-1945)…………….6

Модуль 2. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА (1945-2012)................................................................................................................................13 

Модуль 3. ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН…………………………..18

МОДУЛЬ 4. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ…………………………………..…22

МОДУЛЬ 5. ДИПЛОМАТИЧНА ТА КОНСУЛЬСЬКА СЛУЖБА…………...25

ІІ. ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ ДО КОМПЛЕКСНОГО ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ ………………………………..28

ІІІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПИСЬМОВИХ ВІДПОВІДЕЙ НА КОМПЛЕКСНОМУ ФАХОВОМУ ВСТУПНОМУ ВИПРОБУВАННІ ……...33

ІV. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ………………………………………….35

 


ВСТУП

 

Програму комплексного фахового вступного випробування на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» зі спеціальності 7.03020101 «Міжнародні відносини» (галузь знань 0302 «Міжнародні відносини») розроблено на підставі Закону України «Про вищу освіту», Закону України «Про освіту», «Умов прийому до вищих навчальних закладів України», затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1244 від 05 листопада 2012 року № 1244 та наказом Міністерства освіти і науки № 502 від 14 травня 2013 р. «Про внесення змін до Умов прийому до вищих навчальних закладів України у 2013 році».

Мета комплексного фахового вступного випробування– з’ясування рівня знань та вмінь, необхідних абітурієнтам для опанування ними навчальних програм за спеціальністю 7.03020101 «Міжнародні відносини» та проходження конкурсу. Завданнями комплексногофаховоговступного випробування є: оцінка теоретичної підготовки вступників з дисциплін фахової підготовки бакалавра; виявлення рівня і глибини практичних умінь і навичок; визначення здатності застосування набутих знань. Умінь і навичок під час розв’язання практичних ситуацій.

Вимоги до здібностей і підготовленості абітурієнтів. Для успішного засвоєння освітньо-професійної програми спеціаліста абітурієнти повинні мати базову вищу освіту за однойменною спеціальністю та здібності до оволодіння знаннями, уміннями і навичками в галузі загальнотеоретичних та конкретно – прикладних наук. обов’язковою умовою є вільне володіння державною мовою.

Характеристика змісту програми. Програма комплексногофаховоговступного випробування охоплює коло питань, які в сукупності характеризують вимоги до знань і вмінь особи, що бажає навчатись у  ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Київська гуманітарна академія» (далі – КГА) з метою одержання освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста 7.03020101 «Міжнародні відносини». Програму розроблено відповідно до Освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра з міжнародних відносин, якою встановлено галузеві кваліфікаційні вимоги бакалавра з міжнародних відносин і державні вимоги до властивостей і якостей особи, котра здобула базову вищу освіту за професійним спрямуванням «Міжнародні відносини». Особливістю програми є те, що вона побудована за функціональними модулями і має міжпредметний синтетичний характер. Модулі програми відповідають функціям, для виконання яких має бути підготовлений бакалавр зі спеціальності «Міжнародні відносини».

Під час формування модулів даної програми враховувалися дисципліни циклу професійної підготовки, передбачені Освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра за спеціальністю «Міжнародні відносини» та її варіативної компоненти. У кожному модулі подається інтегрований матеріал певного функціонального спрямування з різних дисциплін, зокрема: «Історія міжнародних відносин», «Міжнародні відносини та світова політика», «Теорія міжнародних відносин», «Міжнародні організації», «Дипломатична та консульська служба». При цьому органічно поєднуються теоретичні і прикладні питання та матеріал практичного характеру, що дозволяє виявити знання і уміння використовувати понятійно-категорійний апарат, методи обґрунтувань й розрахунків за окремими функціями у системі міжнародних відносин.

Порядок проведення комплексногофаховоговступного випробування визначається Положенням про приймальну комісію КГА.

 


 І. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН (1900-1945)

 

1.1. Міжнародні відносини на передодні та в роки Першої світової війни

Причини, хід та наслідки російсько-японської війни. Портсмутський мирний договір (1905). Внесок США у врегулювання Марокканської кризи (1906). Загострення антагонізмів між двома блоками в Європі. Боснійська криза 1908-1909 рр. Японсько-американські суперечності в Китаї, угода 1908 р. Китайська революція 1911 р. Російсько-японська угода щодо Маньчжурії. Перша Балканська війна 1912-1913 рр. Лондонський договір. Друга Балканська війна. Бухарестський договір 1913 р. Німецька військова місія Лімана фон Сандерса в Туреччині. Особливості і характер міжнародних відносин напередодні Першої світової війни. Причини і характер війни, співвідношення сил. Липнева криза 1914 р. Роль Німеччини в австрійсько-сербському конфлікті. Проголошення Німеччиною війни Росії, Франції та Бельгії. Вступ у війну Англії. Спонукальні мотиви нейтралітету США. Участь Японії у війні. 21 вимога до Китаю. Утворення Четверного союзу. Дипломатична боротьба за нейтральні держави. Вступ США у війну. «14 пунктів» президента США Вудро Вільсона. Зовнішньополітичний курс УНР та гетьманату. Початок інтервенції держав Антанти проти більшовицької Росії, її причини. Захоплення Румунією Бессарабії. Капітуляція і вихід з війни союзників Німеччини. Початок революції в Німеччині. Комп’єнське перемир’я. Закінчення Першої світової війни 11 листопада 1918 р.

 

1.2. Створення Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин

Співвідношення  сил на міжнародній арені після закінчення Першої світової війни. Паризька мирна конференція, її основні питання. Американська дипломатія на Паризькій мирній конференції. Утворення Ліги Націй, розробка її Статуту. Суперечності між державами Антанти щодо окремих статей Статуту. Територіальні та колоніальні питання на конференції. Мандатна система, її мета. Вимоги Італії до Японії. «Російське питання» на конференції. Прийняття рішення щодо організації інтервенції в радянську Росію та Угорщину. Україна в планах і рішеннях конференції. Питання про кордони Польщі. «Лінія Керзона». Проблеми репарацій і роззброєння Німеччини. Розробка і підписання Версальського, Сен-Жерменського, Нейїського, Тріанонського та Севрського мирних договорів, їх зміст. Відмова США від ратифікації мирних договорів та вступу до Ліги Націй. Суперечності Версальської системи. Наслідки Паризької мирної конференції. Вашингтонська конференція 1921-1922 рр. Суперечності між державами-учасницями конференції. Зміст і значення Вашингтонських договорів чотирьох, п’яти та дев’яти держав. Подальше загострення антагонізмів між державами на Тихому океані.

 

        

 

1.3. Міжнародні відносини 1921-1929 років

Вплив економічної кризи 1920-1921 рр. на міжнародні відносини. Відносна стабілізація міжнародного становища. Криза репараційної системи. Окупація Францією та Бельгією Рурської області. Розробка та зміст «плану Дауеса». Лондонська конференція 1924 р. Роль США і Великої Британії у відродженні німецького мілітаризму. Радянсько-німецьке співробітництво у 20-ті роки. Конференція в Локарно. Рейнський гарантійний пакт та інші угоди, підписані в Локарно. Прийняття Німеччини до Ліги Націй і проблема її участі в санкціях. «Дух Локарно» в міжнародних відносинах. Пакт Бріана-Келлога. Московська угода 9 лютого 1929 р. Договори СРСР про ненапад і нейтралітет 1925-1929 рр. з Туреччиною, Іраном, Афганістаном та Литвою. СРСР та визвольна боротьба китайського народу. Угода між СРСР та главою Гоміньдану про надання Китаю фінансової та військової допомоги. Загострення та розрив радянсько-англійських дипломатичних відносин. «Підготовча комісія» Ліги Націй з питань роззброєння. Поширення впливу США в Латинській Америці після Першої світової війни. Латиноамериканські країни і Ліга Націй. Загострення суперечностей і боротьба західних держав на південноамериканському континенті. Панамериканські конференції в Сант’яго і Гавані. Встановлення дипломатичних і торговельних зв’язків між СРСР і країнами Латинської Америки.

 

1.4. Міжнародні відносини в роки світової економічної кризи (1929-1933 рр.)

Особливості світової економічної кризи 1929-1933 рр., її вплив на міжнародні відносини. Загострення міждержавних суперечностей. Репараційне питання. Зміст «плану Юнга». Мораторій Гувера. Лозаннська конференція та крах системи репараційних виплат і міжсоюзницьких воєнних боргів. Фашистська Італія і Ватикан. Латеранські договори. Лондонська морська конференція 1930 р. Спроба франко-німецького зближення. Зміцнення тоталітарного режиму в СРСР, репресивні заходи проти українства, міжнародний розголос штучного голоду в Україні. Загострення  відносин між СРСР і капіталістичними державами. Міжнародна конференція з питань роззброєння. Проекти планів великих держав. «Японське роззброєння» і позиції учасників конференції. Німецька вимога «рівності» в озброєннях. Нова стратегія СРСР у 1928-1933 рр., укладення пактів про ненапад з Францією, Польщею, Фінляндією, Латвією, Естонією та Італією. Встановлення дипломатичних відносин між СРСР і США.

 

 

1.5. Виникнення вогнища війни на Далекому Сході (1931-1933 рр.)

Подальше загострення міждержавних суперечностей на Далекому Сході. Загарбницькі плани японських мілітаристів. Меморандум Танаки. Загарбання Японією північно-східних провінцій Китаю та позиції великих держав. Напад Японії на Шанхай. Комісія Літтона. Створення Японією маріонеткової держави Маньчжоу Го. Розгляд доповіді комісії Літтона у Лізі Націй. Вихід Японії з Ліги Націй. Радянсько-японські та радянсько-китайські відносини. Радянсько-китайська конференція 1930-1931 рр. та відновлення радянсько-китайських дипломатичних відносин. Японсько-американські та японсько-англійські суперечності та Тихому океані. Нарощування військово-морських озброєнь США.

 

1.6. Агресивна зовнішня політика фашистських Німеччини та Італії. Поширення агресії Японії на Далекому Сході

Встановлення фашистського режиму в Німеччині. Зовнішньополітична програма німецького фашизму. Загарбницька програма італійського фашизму. Початок італійсько-ефіопської війни. Ставлення держав-членів Ліги Націй до війни. Закон про нейтралітет США. Ліга націй і питання про санкції проти італійських агресорів. Пропозиції СРСР про заходи щодо зміцнення колективної безпеки і зміни в Статуті Ліги Націй. Окупація Італією Ефіопії. Розрив фашистською Німеччиною Локарнського договору і ремілітаризація Рейнської області, реакція на це великих держав. Австро-німецька угода 1936 р. Підготовка Німеччини до захоплення ( аншлюсу) Австрії. Конференція в Монтре про режим чорноморських проток.  Радянські пропозиції і позиція Австрії. Конвенція про режим проток. Перемога Народного Фронту в Іспанії. Фашистський заколот в Іспанії. Італійсько-німецька інтервенція. Іспанія і закон про нейтралітет США. Створення комітету з «невтручання» і позиції держав. Допомога Радянського Союзу іспанському народу. Наслідки політики «невтручання» західних держав. Підписання німецько-італійської угоди (створення « осі» Берлін-Рим). Німецько-японський « Антикомінтернівський пакт». Вихід Італії з Ліги Націй та приєднання до « Антикомінтернівського пакту». Створення блоку агресорів. Зростання воєнної небезпеки на Далекому Сході. Японська загроза Монгольській Народній Республіці. Радянсько-монгольський протокол про взаємну допомогу від 12 березня 1936 р. Новий етап японської агресії в Китаї. Позиція Англії та США. Укладення радянсько-китайського договору. Брюссельська конференція. Японсько-китайські переговори за посередництвом Німеччини.Радянська допомога китайському народу в його визвольній боротьбі.

 

1.7. Міжнародні відносини напередодні Другої світової війни

Подальше загострення суперечностей між державами в Європі. Розмежування капіталістичних держав на дві коаліції. Консолідація сил агресорів. Загострення англо-німецьких відносин. Переговори Галіфакса та Гендерсона з Гітлером. Приєднання Австрії до фашистської Німеччини в березні 1938 р., позиції великих держав. Польський ультиматум Литві, позиція СРСР. Англійсько-французькі переговори в 1938 р. Англо-італійська угода 1938 р. Підготовка Німеччини до загарбання Чехословаччини. Травнева криза в Чехословаччині 1938 р. і місія Ренсимена. Переговори Чемберлена з Гітлером в Берхтесгадені та Бад - Годесберзі. Натиск англійсько-французької дипломатії на Чехословаччину. Мюнхенська угода чотирьох держав від 30 вересня 1938 р. Мюнхен і США. Англійсько-німецька і французько-німецька декларація про взаємний ненапад. Перший Віденський арбітраж. Політика СРСР щодо Чехословаччини під час мюнхенських подій. Міжнародні наслідки Мюнхенської змови. Результати радянсько-японського конфлікту біля озера Хасан. Крах політики «колективної безпеки». Загострення політичного становища в Європі навесні 1939 р. Посилення міжімперіалістичних економічних та політичних антагонізмів. Загарбання Чехословаччини фашистською Німеччиною. Проголошення республіки Карпат –України та її кінець. Участь Угорщини і Польщі в розчленуванні Чехословаччини. Позиції західних держав та СРСР. Розширення фашистської агресії. Захоплення Німеччиною Клайпеди. Нерівноправний економічний договір Німеччини з Румунією, його наслідки. Загарбання Італією Албанії. Розрив Німеччиною англійсько-німецької морської угоди і договору про ненапад з Польщею. Німецька загроза Польщі. Підписання німецько-італійського «стального пакту». Ставлення США до агресивних дій фашистського блоку. Придушення Іспанської республіки. Визнання уряду Франко і підтримка його Англією, Францією та США. Реакційна змова в Мадриді і капітуляція Мадриду. Вихід СРСР з « Комітету невтручання».Переговори між СРСР, Англією та Францією щодо пакту про взаємодопомогу. Зміна тактики англійського і французького урядів після анексії Чехословаччини Німеччиною. Дюссельдорфська угода. Англійські і французькі гарантії Польщі, Румунії, Греції та Туреччині. Початок англійсько-французько-радянських переговорів у Москві. Хід переговорів у червні-липні 1939 р. Англійсько-німецькі таємні переговори  (червень-серпень 1939 р.). Англійсько-французько-радянські переговори 12-21 серпня 1939 р. Причини їх зриву. Укладення пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною 23 серпня 1939 р.. таємний протокол до нього, його зміст і наслідки. Реакція на пакт Англії, Франції, США та союзників Німеччини. Збройний конфлікт СРСР і Японії на р. Халхін–Голі та його врегулювання. Угода Аріта – Крейгі.

 

1.8. Міжнародні відносини на початку Другої світової війни

Співвідношення сил напередодні війни, її характер і періодизація. Напад фашистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 р. Вступ у війну Англії і Франції. Політичний зміст «дивної війни» на Заході. Позиція США щодо війни в Європі. Зміна закону про нейтралітет США. Місія Уоллеса. Падіння Варшави. Причини розгрому Польщі. Вступ радянських військ на територію Польщі. Приєднання до СРСР Західної України і Західної Білорусі. Підписання радянсько-німецького договору про кордони і дружбу 28 вересня 1939 р. Політика СРСР у Прибалтиці. Укладення пактів про взаємну допомогу з Латвією, Литвою і Естонією, їх наслідки. Радянсько-турецькі переговори у вересні 1939 р. Радянсько-фінляндські переговори. Вимоги СРСР, позиція уряду Фінляндії. Радянська агресія проти Фінляндії та позиції великих держав. Виключення СРСР із Ліги Націй. Англо-французькі плани нападу на СРСР. Укладення радянсько-фінляндського мирного договору 12 березня 1940 р., його умови. Розширення німецької агресії в Європі. Вторгнення німецьких військ у Данію, Норвегію, Голландію, Бельгію, Люксембург та Францію. Прихід до влади в Англії уряду У. Черчілля. Закінчення «дивної війни». Поразка французьких і англійських військ у Північній Франції. Капітулянтська позиція французького уряду. Капітуляція Бельгії. Дюнкерська операція. Вступ у війну Італії. Британський проект створення «двоєдиної англійсько-французької держави». Капітуляція Франції. Комп’єнське перемир’я. Причини поразки Франції, її міжнародні наслідки. Режим Віші і політика колабораціонізму. Опір французького народу німецьким окупантам. Рух «Вільна Франція». Міжнародне становище Англії після капітуляції Франції. « Битва за Англію». Англо-італійська війна у Середземному морі та в Африці. Напад Італії на Грецію. Становище на Близькому Сході. Політика США. Загострення американсько-німецьких суперечностей. Англо-американські відносини та угода 1940 р. Утворення англійсько-американського блоку. Закон про ленд-ліз. Відносини між США та урядом Віші. Воєнні дії Німеччини в Європі та становище на Далекому Сході. Японсько-німецькі відносини. Зовнішня політика Японії після капітуляції Франції. Японська агресія проти Індокитаю. Розширення японської експансії в Південно – Східній Азії та Китаї. Політика уряду Чан Кайші. Визвольний  рух китайського народу проти японської агресії. Японсько-американські і англійсько-японські відносини. Угода між США та Англією про спільний захист Західної півкулі і тихоокеанських володінь. Зближення Японії з гітлерівською Німеччиною. Радянсько-японські відносини. Пакт про нейтралітет між СРСР та Японією ( квітень 1941 р.).

 

1.9. Підготовка та напад Німеччини на СРСР. Вступ США у війну

Німецько-італійські відносини напередодні війни. «Потрійний пакт» Німеччини, Італії та Японії від 27 жовтня 1940 р. Візит Молотова до Берліна і німецькі пропозиції щодо приєднання СРСР до Потрійного пакту. Другий Віденський арбітраж. «План Барбаросса». Приєднання Фінляндії, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії до Потрійного пакту. Вступ німецьких військ до Болгарії та Румунії. Радянсько-югославський договір про дружбу. Напад Німеччини на Югославію і Грецію. Місія Гесса до Англії. Розвиток подій на Близькому і Середньому Сході. Діяльність німецької агентури в Ірані. Німецько-  турецьке зближення. Події в Іраку та Сирії. Анексія Радянським Союзом прибалтійських країн. Радянський ультиматум Румунії та вирішення «бессарабського питання». Приєднання Північної Буковини до радянської України. Напад Німеччини та її союзників на СРСР, цілі агресорів. Співвідношення сил на радянсько-німецькому фронті. Передумови і початок створення антигітлерівської коаліції. Позиції правлячих кіл Англії і США в зв’язку з нападом Німеччини на СРСР. Угода між урядами СРСР і Англії про спільні дії у війні проти Німеччини і початок їх співробітництва. Угода між СРСР і емігрантськими урядами Чехословаччини, Польщі і Югославії. Відносини між СРСР і «Вільною Францією». Радянсько-американські відносини. Атлантична хартія. Вступ радянських та англійських військ у Іран. Московська конференція представників СРСР, США і Англії (вересень - жовтень 1941 р.). Суперечності з питань зовнішньої політики серед правлячих кіл Японії. Радянсько-японські відносини після початку радянсько-німецької війни. Загострення становища в районі Тихого океану в зв’язку з розширенням японської агресії. Японсько-американські переговори1941 р. Місія Курусу. Напад Японії на Перл-Харбор, на англійські та голландські володіння в Тихому океані. Вступ США у війну. Проголошення Німеччиною та її союзниками війни проти США. Американсько-англійські переговори наприкінці 1941 – початку 1942 рр. Китай і західні держави на першому етапі війни на Тихому океані.

 

1.10. Завершення створення антигітлерівської коаліції. Питання про відкриття Другого фронту в Європі в 1942 році

Крах гітлерівської стратегії «блискавичної» війни. Міжнародне значення розгрому німецьких військ під Москвою. Зміцнення антигітлерівської коаліції. Англо-радянські і радянсько-польські переговори в грудні 1941 р. Вашингтонська конференція Черчилля і Рузвельта. Підписання Вашингтонської декларації Об’єднаних Націй від 1 січня 1942 р. Договір про союз між СРСР, Великобританією та Іраном. Розвиток радянсько-англо-американського співробітництва. Радянсько-англійський договір від 26 травня 1942 р. Радянсько–американська угода від 11 червня 1942 р. Питання про Другий фронт в Європі в 1942 р. Міжсоюзницькі конференції США і Англії. Порушення їх урядами своїх зобов’язань щодо відкриття Другого фронту в Європі в 1942 р. Візит Черчилля до Москви. Англійський проект вторгнення на Балкани. Висадження англо-американських військ у Північній Африці. Суперечності між США і Англією в Північні Африці. Національно – визвольний рух у Європі в роки війни, його характер. Рух опору в Югославії, Франції, Греції, Норвегії та інших країнах Європи. Проблема інтернування американців японського походження (1942). Україна за доби фашистської навали. Міжнародний відгомін боротьби Української повстанської армії проти гітлерівських окупантів та сталінського режиму.

 

1.11. Міжнародні відносини в 1943 – 1944 роках

Міжнародні значення перемоги радянських військ на Курській дузі влітку 1943 р. Квебекська конференція США і Англії (серпень 1943 р.). Московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США і Англії та її рішення. Питання ведення війни і післявоєнної організації світу. Декларація про загальну безпеку.  Декларація про Італію. Декларація про Австрію. Питання про покарання воєнних злочинців. Тегеранська конференція глав урядів СРСР, США і Англії. Підготовка і скликання конференції в Тегерані. Рішення про відкриття Другого фронту в Європі не пізніше 1 травня 1944 р. Декларація про Іран. Обговорення проблем післявоєнного устрою світу. Інші рішення конференції. Значення конференції. Радянсько-чехословацький договір про дружбу, взаємодопомогу і післявоєнне співробітництво. Японський «новий порядок» в Азії. Боротьба народів Азії проти японських окупантів. Перехід Японії до стратегічної оборони. Політика США і Англії на Далекому Сході. Каїрська декларація від 1 грудня 1943 р. Канберрський пакт. Зростання напруженості в радянсько-японських відносинах. Політика Японії щодо Китаю в 1943 р. Японсько-німецькі відносини. Вирішальні перемоги Червоної армії в 1944 р., визволення всієї радянської території. Англо-американські суперечності з військово-політичних питань в 1944 р. Відкриття Другого фронту в Західній Європі 6 червня 1944 р. Хід воєнних дій у Франції та Італії. «День Д» та його наслідки. Визволення Франції. Політика США і Англії щодо західноєвропейських держав. Питання післявоєнного устрою у відносинах між головними учасниками антигітлерівської коаліції. Друга Квебекська конференція. Конференція в Думбартон-Окс і розробка проекту Статуту Організації Об’єднаних Націй. Створення народних комісаріатів закордонних справ у радянських союзних республіках. Перші дії Народного комісаріату закордонних справ УРСР. Залежний характер зовнішньополітичної діяльності УРСР. Дії національно-визвольної армії Югославії. Створення національного комітету визволення Югославії. Національно-визвольний рух у Польщі, Чехословаччині, Албанії та інших країнах. Радянсько-польські і радянсько-чехословацькі відносини. Вступ Червоної армії і Першої польської армії на територію Польщі. Створення в Любліні Польського комітету національного визволення. Польське питання в міжнародних відносинах другої половини 1944 р. Поразка союзників Німеччини на радянсько-німецькому фронті, розвал фашистського блоку. Вступ радянських військ на територію Румунії та Болгарії. Поразка Фінляндії, підписання перемир’я з цими державами. Визвольна місія Радянського Союзу в Європі. Югославське питання в міжнародних відносинах в 1944 р. Радянсько-французькі відносин, підписання Договору про союз і взаємну допомогу між СРСР і Францією. Німецький контрнаступ в Арденнах, становище на фронтах в грудні 1944 р. Допомога СРСР своїм союзникам.

 

1.12. Міжнародні відносини напередодні і в період повного розгрому фашистської Німеччини

Зимовий наступ Червоної армії. Визволення Угорщини, перемир’я з нею. Визволення Польщі. Ялтинська ( Кримська ) конференція глав урядів СРСР, США і Англії (4-11 лютого 1945 р.), її основні рішення та міжнародне значення. Перехід Східної Європи під радянський контроль, економічна допомога Радянського Союзу звільненим країнам. Встановлення румунської адміністрації в Трансільванії. Договори про дружбу, взаємодопомогу та післявоєнне співробітництво між СРСР та Югославією, СРСР та Польщею, їх значення. Наступ союзницьких військ на Німеччину зі Сходу та Заходу. Взяття Берліну радянськими військами. Створення «уряду» Деніца, його крах. Підписання акту про беззастережну капітуляцію фашистської Німеччини 8 травня 1945 р. Визволення Праги. Кінець війни в Європі. Всесвітньо – історичне значення перемоги антигітлерівської коаліції над фашистською Німеччиною та її союзниками в Європі. Декларація про поразку Німеччини та взяття на себе верховної влади урядами чотирьох держав. Створення окупаційних зон і контрольного механізму для Німеччини. Угода про зони окупації і контрольні механізми для Австрії. Конференція в Сан-Франциско (25 – 26 червня 1945 р.). Прийняття Статуту ООН. Участь Української та Білоруської РСР у процесі створення ООН. Заснування польського Тимчасового уряду національної єдності і його визнання. Радянсько-польський договір про державний кордон  і угода про відшкодування збитків від німецької окупації. Договір між СРСР і Чехословаччиною про Закарпатську Україну. Радянсько-монгольський договір про взаємну допомогу. Потсдамська конференція глав урядів СРСР, США і Великої Британії (17 липня – 2 серпня 1945 р.), її рішення та міжнародне значення. Створення міжнародного воєнного трибуналу для суду над головними воєнними злочинцями.

 

1.13. Капітуляція Японії. Завершення і головні підсумки Другої світової війни

Міжнародне становище і хід воєнних дій на Далекому Сході в 1944–1945 рр. Поразка гоміньданівських військ у 1944 р. і її наслідки. Внутрішньополітичне становище в Китаї. Японська політика в Китаї. США і Китай в 1944-1945 рр. Політична криза в Японії у зв’язку з поразкою Німеччини. Потсдамська декларація США, Великобританії і Китаю. Застосування США атомних бомб проти Японії, його політичний зміст. Позиція СРСР щодо війни з Японією. Ялтинська угода трьох держав щодо Далекого Сходу. Денонсація Москвою радянсько-японського договору про нейтралітет. Вступ СРСР у війну проти Японії, розгром радянськими військами Квантунської армії в Маньчжурії. Суть «атомної дипломатії». Наслідки вибуху атомних бомб над містами Хіросіма та Нагасакі. Капітуляція Японії 2 вересня 1945 р. Радянсько-китайські відносини, договір та угоди 1945 р. Міжнародне значення розгрому та капітуляції Японії. Головні воєнно-політичні підсумки Другої світової війни. Докорінні геополітичні зміни та перебалансування сил на світовій арені.

 

 

Модуль 2. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА

(1945-2012)

 

2.1. Геополітичні наслідки Другої світової війни

Передумови та особливості формування ООН. Структура й функції ООН. Рішення Ялтинської конференції (4-11 лютого 1945 р.). Польське питання. Доля Німеччини після закінчення війни. Завершення бойових дій в Європі. Капітуляція Німеччини. Потсдамська конференція (17 липня – 2 серпня 1945 р.). Повоєнний “переділ” кордонів європейських держав.

 

2.2. Підготовка мирних договорів

Проблеми та етапи мирного врегулювання з європейськими союзниками Німеччини. Паризька конференція (липень-жовтень 1946 р.) і підготовка мирних договорів з сателітами Німеччини – Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною, Фінляндією. Проблеми повоєнного врегулювання з Німеччиною. Порядок репараційних виплат. Перші протиріччя союзників по антигітлерівській коаліції. Ядерна зброя як засіб впливу на світові політичні процеси.

 

2.3. Повернення миру на Далекий та Близький Схід

Тенденції повоєнного розвитку на Близькому Сході. Панарабізм. Створення Ліги арабських держав. Напруга між Францією та Великою Британією в регіоні. Проблема поділу сфер впливу між великими державами. Єгипетське питання. Військова присутність в Ірані. Туреччина як плацдарм протистояння США та СРСР. Мир на Далекому Сході. Капітуляція Японії та встановлення окупаційного режиму. Громадянська війна в Китаї. Створення КНР.

 

2.4. Становлення біполярної системи

Проблеми повоєнного врегулювання в Європі та Азії. Принципи нової зовнішньої політики США. Економічні проблеми в Європі. Еволюція Бреттон-Вудської валютної системи. МВФ та МБРР. План Маршалла. Посилення співпраці європейських країн. Створення ОЄЕС та ГАТТ. Поділ Європи на два антагоністичні блоки. Поширення радянського впливу в Центрально-Східній Європі. Позиція Югославії і перша криза в соціалістичному таборі. Зближення відносин СРСР та Чехословаччини. Празький переворот.

 

2.5. Німецьке питання

Роль об’єднання західних окупаційних зон в загостренні міжнародної ситуації. Бізонія і Тризонія. Погляди блоків на долю Німеччини. Проблема статусу Берліну та його блокада. Створення ФРН та НДР в 1949 р. Входження двох німецьких держав  світову політику. Проблема Саару.

 

2.6. Комуністична експансія на Далекому Сході

Проголошення КНР в 1949 р. та зростання ролі Китаю в регіоні. Війна в Індокитаї. Ідеологічне протистояння в Кореї. Поділ Кореї по 38-й паралелі. Окупаційним режим в Японії. Підписання мирного договору з Японією. Створення блоку АНЗЮС. Інтервенція США в Корею. Вступ КНР у корейську війну. Створення Північної та Південної Кореї.

 

2.7. Інтеграційні процеси в євроатлантичному просторі

Атлантичний пакт. Створення НАТО. Структура й функції Альянсу. “План Даллеса”. Манільський пакт 1954 р. і створення СЕАТО. Каракаська (1954) та Панамська (1956) конференції. Декларація про припинення стану війни між СРСР та Японією (1956). Поглиблення економічного співробітництва в Європі. Створення Ради Європи (1949). План Р. Шумана (1950). Паризький договір й створення ЄОВС. Розширення НАТО. Суперечності всередині блоку. Конфлікт Туреччини та Кіпру.

 

2.8. Формування соціалістичного табору

Організація Варшавського Договору. Рада економічної взаємодопомоги. Вплив “відлиги” в СРСР на міжнародно-політичну ситуацію. Роль “німецького питання” у відносинах між двома блоками. Зближення СРСР та СФРЮ.

 

2.9. Перший етап деколонізації (1945-1955)

Фактори деколонізації. Особливості ситуації в Латинській Америці. Деколонізація на Далекому та Близькому Сході. Завершення мандатів. Створення Держави Ізраїль. Англо-єгипетський конфлікт. Багдадський пакт 1955 р. Деколонізація в Азії (Індія, Бірма, Філіппіни, Індонезія). Проблема деколонізації Індокитаю. Вихід в світову політику Індії та Китаю.   

 


2.10. Загальні тенденції розвитку міжнародно-політичної ситуації у світі

Бангдунгська конференція та її наслідки для міжнародних відносин. Суецька криза та її вплив на зміну геополітичної ситуації на Близькому Сході. Трансформація Багдадського пакту в СЕНТО.

 

2.11. Другий етап деколонізації

Деколонізація в Північній Африці. Незалежність Тунісу (1956), Марокко (1956) та Алжиру (1962). Деколонізація англомовної Африки. Золотий Берег, Нігерія, Танганьїка, Кенія. Деколонізація французької Африки. Позиція генерала де Голля та Конституція V республіки. Надання незалежності Західній та Екваторіальній Африці. Деколонізація Бельгійського Конго. Незалежність Конго (1960). Незалежність Руанди та  Бурунді (1962).

 

2.12. Еволюція блоків та рівновага страху

Падіння авторитету ООН. Розвінчання культу особи Сталіна й вплив на світову політику. Початок масових виступів у Польщі та Угорщині. Польська криза 1956 р. Угорська криза. Відставка Ракоші. Перше радянське втручання (жовтень 1956 р.). Проголошення нейтралітету Угорщини та денонсування Варшавського договору. Придушення повстання (листопад 1956 р.). Арешт й страта Імре Надя. “Нормалізація” ситуації в Угорщині.Відновлення європейського будівництва. Створення Євратому (1955). Заснування ЄЕС. Особлива позиція Великої Британії та створення ЄАВТ (1959). Врегулювання Саарського конфлікту (1957). Тайванська криза (1958). Реакція США на запуск першого радянського супутника. Доктрина співрозмірного удару. Перші переговори з роззброєння. Берлінська криза. Проблема біженців. Питання статусу Берліну у відносинах між блоками. Зведення Берлінського муру (1961). Карибська криза. Революція на Кубі і відносини зі США. Створення ОАД (1961) та програма широкої допомоги “Союз для прогресу”. Блокада острова. Ядерний чинник у світовій політиці. Значення Карибської кризи для зняття міжнародної напруги.

 

2.13. Передумови розрядки

Гонка озброєнь та ліквідація радянського відставання. Зближення інтересів заради зниження міжнародної напруги. Угоди по обмеженню озброєнь. Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, у космічному просторі та під водою (1963). Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (1968) та ін. Договір СНО-1 (1972). Зустріч на вищому рівні у Москві (1972).

 

2.14. Розрядка в Європі

Нова східна політика Віллі Брандта (1969). Угода між СРСР та НДР. Визнання польсько-німецьких кордонів. Статус Берліна. Визнання двох Німеччин. Передумови формування системи європейської колективної безпеки. Гельсінська конференція з безпеки та співробітництва. Гельсінський Заключний Акт (1 серпня 1975 р.). НБСЄ.

 


2.15. Кризи всередині блоків

Загроза американської переваги в НАТО. Французька політика національної незалежності. Китайсько-радянський розкол. Кризи в Південно-Східній та Центрально-Східній Європі (Югославія (1963), Польща (1970), політика “активного нейтралітету” Румунії, “Празька весна” (1968)). Доктрина Брежнєва.

 

2.16. Країни Третього світу в епоху розрядки

Створення ОПЕК (1960). Війна у В’єтнамі. Військова інтервенція США у В’єтнам. Протистояння в Камбоджі та Лаосі. Паризькі та Лаоські угоди (1973). Припинення американської інтервенції в Камбоджу. Встановлення режиму “червоних кхмерів” у 1975 р. Об’єднання В’єтнаму у 1975 р. та поразка політики США в регіоні.  Співвідношення сил в Південно-Східній Азії на початку 1970-х рр. Домінування В’єтнаму, Індії та Китаю в регіоні. Роль Індонезії в Південно-Східній Азії. Індо-пакистанський конфлікт. Нова зовнішня політика КНР (1971). Міжнародні відносини в Латинській Америці на початку 1970-х рр. Збройні зіткнення в Латинській Америці. Антиамериканські настрої в регіоні. Державний переворот в Чилі (1973). Наслідки деколонізації в Африці. Територіальні конфлікти в Африці. Війна в Біафрі. Міжнародні відносини на Близькому Сході на початку 1970-х рр. Шестиденна війна 1967 р. Встановленню контролю Ізраїлю над західним берегом Йордану та Голанськими висотами. Позиції великих держав. Дипломатична діяльність США. Створення Організації визволення Палестини (1964). Наслідки шестиденної війни для зростання дестабілізації в Палестині. Операція “Червоний вересень” (1970). Загострення ситуації в Судані. Зближення Іраку та СРСР. Наслідки державного перевороту в Сирії. Лівія М. Каддафі. Створення Союзу арабських республік Єгипту і Лівії (1971). Арабо-ізраїльська війна 1973 р. 

 

2.17. Дві концепції розрядки – США та СРСР. Боротьба наддержав за “сфери впливу” у країнах “третього світу”. Інтервенція СРСР в Афганістан та міжнародна реакція. Події та заяви лідерів держав, що означали початок нового витку “холодної війни”.

 

2.18. Початок нового курсу СРСР на міжнародній арені. Внутрішні та зовнішні чинники,що обумовили зміни у зовнішній політиці СРСР в ІІ-й половині 80-х рр. 20 ст. “Нове мислення” М. Горбачова та міжнародна реакція. Радянський проект “загальноєвропейського дому”. Радянсько-американські відносини у ІІ-й половині 80-х рр. 20 ст.

 

2.19. Остаточне повоєнне врегулювання “німецького питання”. “Особливі відносини ФРН з НДР”.Руйнування “берлінського муру”. Об’єднання Німеччини: внутрішній та міжнародний аспекти. 

 

2.20. Переговори з роззброєння у 80-х рр.  Радянсько-американські переговори з роззброєння у І-й половині 80-х рр. 20 ст. Договір РСМД. Договір СНО-1. Проблеми звичайних сил в Європі. Гельсінський процес на рубежі 70—80-х рр. 20 ст. Основні результати Віденської зустрічі країн-учасниць НБСЄ. Рішення Паризької  наради НБСЄ. 

 

2.21. Проблеми деколонізації і постколоніального простору. Завершення процесу деколонізації. Громадянські війни та збройні конфлікти на постколоніальному просторі. Напрями діяльності Руху неприєднання у 80-ті рр.

 

2.22. Внутрішні та зовнішні чинники розпаду “соціалістичного табору” та СРСР. Виникнення нових незалежних держав. Створення СНД та його значення. Еволюція зовнішньої політики Росії з 90-х рр. 20 ст. до сьогодення. Особливості формування зовнішньополітичних стратегій пострадянських держав.

 

2.23. Нові параметри безпеки і роззброєння в постконфронтаційний період. Сучасні завдання нерозповсюдження ядерної зброї. Приклад України. Договори СНО-1, СНО-2, СНО-3. Повна заборона хімічної зброї. Розвиток процесу скорочення звичайних збройних сил в Європі після 1990 р. Перетворення НБСЄ в ОБСЄ. Нові інститути ОБСЄ. Особливості еволюції НАТО в умовах постбіполярності.

 

2.24. Становлення сучасної системи міжнародних відносин. Зростання ролі США у світовій політиці. Проблема моно/мультиполярності світу в політиці та політичній науці. Вплив процесів глобалізації та регіоналізації на міжнародні відносини. Сучасні тенденції розвитку взаємовідносин по лінії Північ – Південь. Нові виклики та загрози міжнародній безпеці і реакція на них світового співтовариства. Міжнародний тероризм та пошуки шляхів боротьби з ним. Суспільно-політичні кризи та конфлікти в сучасному світі. Міжнародні організації та їх роль у зміцненні міжнародної безпеки. Основні напрями діяльності ООН в умовах формування нового міжнародного порядку. Пропозиції щодо реформування ООН. Сучасні проблеми Руху неприєднання. Інтеграційні процеси в сучасному світі. Роль регіональних організацій (ЄС, НАТО, ОБСЄ, РЄ, АС, ЛАД та ін.) у забезпеченні стабільності в різних міжнародно-політичних просторах світу.

 

2.25. Посилення ролі регіонів наприкінці 20 ст. – на початку 21 ст.

Держави Європи в умовах переходу від біполярності до постбіполярності.“Оксамитові революції” в Центрально-Східній Європі. Причини та наслідки громадянських війн в колишній Югославії. Роль міжнародних організацій у врегулюванні Боснійської кризи (1992-1995 рр.). Косовський прецедент у міжнародних відносинах. Роль Німеччини в процесах європейської інтеграції в 80-90-х рр. Підписання Маастрихтського договору (1993). Створення ЄС. Основні принципи Амстердамського договору (1997 р.). Лісабонська угода про внесення змін до Договору про ЄС та Договір про заснування Європейського співтовариства: чинники сприяння й гальмування європейської інтеграції України. Основні напрями зовнішньої політики держав Центрально-Східної Європи, колишніх членів ОВД, в 90-х рр. Напрями діяльності регіональних організацій Центрально-Східноєвропейського простору (ЦЄІ, Вишеградська група та ін.). Еволюція зовнішньополітичної стратегії України в умовах постбіполярності. Криза європейської безпеки як результат агресії Російської Федерації проти України.

 

2.26. Близький та Середній Схід. Регіональні конфлікти на Близькому та Середньому Сході. Відносини Ізраїлю з Ліваном з початку 80-х рр. Мадридська мирна конференція по Близькому Сходу. Проблема Палестинського державотворення.  11-денна палестино-ізраїльська війна 2008 р. Конфлікти в Афганістані та їх розвиток у 80-90-ті рр. Причини та наслідки воєнної операції США в Афганістані. Зовнішня політика Іраку у 80-90-х рр. Військова операція проти Іраку 2003 р. та її наслідки. Участь підрозділів Збройних Сил України в Іракській війні в складі коаліційних військ (2003-2008 рр.). Курдське питання в міжнародних відносинах. Відносини Ірану із США у 80-90 рр. Міжнародна ситуація навколо ядерної програми Ірану. Причини та наслідки “Арабської весни”.

 

2.27. Міжнародні відносини в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Держави АТР в умовах переходу від біполярної системи міжнародних відносин до сучасного міжнародного порядку. Курс СРСР створити в АТР “гельсінську” систему безпеки. Проблема участі Японії в миротворчих операціях ООН. Еволюція зовнішньої політики КНР з 80-х рр. 20 ст. до сьогодення. Роль КНДР та Республіки Корея у міжнародних відносинах на Далекому Сході. Міжнародна ситуація навколо ядерної програми КНДР.  Проблема Кашміру. Індо-пакистанський конфлікт.

 

2.28. Міжнародні відносини в Латинській Америці. Міжамериканська система та війна Аргентини з Великою Британією. Силова політика США в Центральній Америці (Гренада, Гаїті, Колумбія, Панама) у 80-90-ті рр. Проблема наркобізнесу. Втручання США у громадянську війну в Нікарагуа та Сальвадорі. Особливості політики Куби в умовах постбіполярності.

 

2.29. Міжнародні відносини в Африці. Причини та наслідки громадянських війн в Африці наприкінці 20-го – на початку 21 століть. Еволюція зовнішньої політики Лівії з 80-х рр. 20 ст. до сьогодення. Перетворення ПАР у регіональний “центр сили”. Відносини між хуту та тутсі в Центральній Африці та міжнародна реакція.

 

 

Модуль 3. ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

 

3. 1. Наукові та методологічні основи теорії міжнародних відносин

Наукова сутність теорії міжнародних відносин. Об’єкт та  предмет  дослідження.  Місце  в  системі  наук  та взаємозв'язки  з  суміжними  науковими  дисциплінами. Наукові  та  практичні  функції  теорії  міжнародних відносин. Структурні компоненти теорії та їх науковий зміст. Емпіричний  компонент.  Проблема  порівняльності досліджень.  Найважливіші  причини  та  наслідки відсутності  єдиної  понятійно-категоріальної  системи  теорії міжнародних  відносин.  Особливості  застосування  понять та  категорій  окремими  напрямами  теорії.  Теоретичні, загальнонаукові та конкретні поняття та категорії. Методологічний  компонент.  Проблема  теоретико-методологічних  орієнтацій  теорії  міжнародних  відносин. Методи  і  технічні  прийоми  теоретичного  дослідження міжнародних  відносин.  Проблема  методу  та  особливості наукового  дослідження  на  теоретичному  та  емпіричному рівнях.  Поняття  та  специфіка  наукового  теоретизування. Принципи теоретизування Дж.Розенау. Первинний  та  вторинний  експлананс.  Зміст наукового припущення. Теоретичні концепції. Верифікація та  її  найважливіші  особливості.  Ендо  та  екзоверифікація. Парадигма та її роль у теорії міжнародних відносин. Зміст парадигми. Стадії  теоретичного  дослідження  міжнародних відносин:  проблема,  ідея,  принцип,  гіпотеза,  верифікація,концепція, парадигма. Предметна  структура  теорії  міжнародних  відносин.„Великі” теорії та субтеорії.     Теорії:  міжнародного  середовища,  міжнародних систем,  стабільності,  нестабільності.  Субтеорії: географічного  і  соціального  середовищ  міжнародних відносин,  суб’єктності,  ієрархії,  порядку,  еволюції, турбулентності,  експансії,  конфронтації,  конфлікту, безпеки, співіснування, співпраці, інтеґрації. Понятійно-категорійна  система  та  її роль у розвитку теорії  міжнародних  відносин.  Проблема  порівняльності понять  та  категорій.  Зміст  категорій  теорії  міжнародних відносин. Загальнонаукові та спеціальні поняття.

 

3.2. Особливості поляризації наукових концепцій у теорії міжнародних відносин  

Найважливіші  причини  наукових  дискусій  та полеміки  у  теорії  міжнародних відносин.  Особливості дискусійних  питань.  Поняття  наукової  дискусії. Послідовність,  зміст  та  причини  виникнення  чотирьох найважливіших  теоретичних  дискусій.  Особливості наукової  полеміки  та  критики.  Дискусія  між представниками  ідеалізму та політичного реалізму 20-40-х років  ХХ  ст.,  „Велика  дебата”  (60-70-х  років  ХХ  ст.), полеміка  між  представниками  класичної  школи  та неомарксистами  (70-80-ті  роки  ХХ  ст.), інтерпарадигматична дебата (90-ті роки ХХ ст.) Концепція А.Лінклейтера. Проблема  групування  теоретичних  концепцій міжнародних  відносин.  Особливості  дво-  та  однорівневих класифікацій  наукових  концепцій.  Класифікаційні  схеми Дж.Доггерті,  Р.Пфальцґрафа,  Ф.Брайяра,  Б.Корані, П.Циганкова, Я.П’єтрася. Поняття експланаційної моделі в теорії міжнародних відносин. Напрями теорії міжнародних відносин.  Поняття  та  структура  наукової  школи.  Роль   9 парадигми  у  теоретичних  дослідженнях  та  у  практичній діяльності. Взаємозв’язок парадигм та політичних доктрин.

 

3.3.  Класична школа теорії міжнародних відносин

 Найважливіші  принципи  теорій  класичної  школи теорії  міжнародних  відносин.  Суб’єктивізм, антропоморфізм,  нормативізм.  Зародження  теорій класичної  школи  та  особливості  розвитку  наукових  ідей. Зміст  та  особливості  розбіжностей  та  принципові  дебати між теоріями класичної школи. Ідеалізм  та  його  основні  концепції.  Зародження ідеалізму  у  працях  Платона  та  рістотеля.  Теологічний ідеалізм Августина  і Ф.Аквінського. “Європрожектизм” та ідеї  наддержавних  утворень  ХVІ-ХVІІІ.  Ідея  “Вічного миру”.  Юридичний  ідеалізм  Х.Ґроція  та  К.Пуфендорфа. Ідеї  Дж.Бентама  та  Е.Канта,  як  теоретична  основа політичного ідеалізму. Програма кардинальної перебудови міжнародних  відносин  початку  ХХ  ст.  Принципи В.Вільсона  та  їх  зв’язок  із  теорією  ідеалізму.  Розвиток ідеалістичної теорії в наукових концепціях Г.Дікенсона та Н.Анджела.  Ідея  рудиментарності  війни  та  її  теоретичне обгрунтування.  Ідеалістична  парадигма.  Теоретичні  та методологічні зв’язки ідеалізму з лібералізмом. Реалізм  та  його  основні  концепції.  Заснування реалізму  у  працях  Фукідіда  та  Полібія.  Теорія  "балансу сил".  Максими  Н.Макіавеллі,  як  теоретична  основа реалізму.  Концепції  Т.Гоббса,  Г.Ф.Гегеля,  Е.Карра, Р.Нібура,  А.Волферса,  Г.Кісінджера,  Р.Арона  та  ін.. Класичні  принципи  Г.Морґентау.  Реалістична  парадигма. Взаємозв’язок політичного реалізму із консерватизмом. Специфіка  неореалізму  та  його  основні  концепції. Концепції: К.Волтца та Р.Ґилпіна. Особливості системного   10 підходу  в  теоретичних  концепціях  неореалізму. Неолібералізм:  плюралізм  та  ідея  “глобального управління”  в  працях:  Р.Кохена,  Дж.Ная,  Дж.Розенау, Ф.Фукуями,  Р.Кларка,  Л.Сона.  Полеміка  між прихильниками  неореалізму  та  неолібералізму.  Теорія міжнародного суспільства. Виникнення та становлення раціоналізму. Спільність та відмінність неореалізму і неолібералізму.

 

3.4.  Біхевіоризм (модернізм) теорії міжнародних відносин

Визначальні  методологічні  принципи  біхевіоризму (модернізму)  та  його  найважливіші  відмінності  від класичних теорій. Об’єктивізм, індуктивність, емпіризм. Зміст та характер “Великої дебати”. “Біхевіористична революція”. Д.Зінгер та його критика принципів класичної школи.  Ідеї  “ізоморфізму”  у  працях  Л.фон  Берталанфі  та А.Рапопорта. Принципи наукового дослідження Д.Істона. Міжнародна  система  як  основна  категорія біхевіоризму.

Різновиди  теорій  біхевіоризму.  Системні  теорії М.Каплана, Й.Гальтунга, Дж.Моделскі та ін. Теорії зв'язку К.Холсті  та  В.Хандрієдера.  Факторні  теорії.  Теорія  поля К.Райта.  Географічне  та  Аналітичне  поля  міжнародних відносин  та  особливості  взаємозв’язку  між  ними.  Осі можливостей та цінностей та їх значення для моделювання дій у сфері міжнародних відносин. Найважливіші  причини  невдачі  „біхевіористичної революції”  та  ймовірність  консенсусу  модернізму  і класичної теорії. Загальна  характеристика  біхевіористичної парадигми.   

 

3.5.  Сучасні теорії міжнародних відносин

Методологічна обмеженість біхевіоризму та спроби її подолання  теоретичних  концепціях    Дж.  Доггерті, Р.Пфальцграфа та Дж.Розенау. Особливості  та  зміст  сучасних  терій  критицизму, постмодернізму та фемінізму. Зміст “інтерпарадигматичної дебати”. Рефлексіонізм та раціоналізм. Виникнення  та  розвиток  постмодернізму. Принципи постмодернізму у концепції Дж.Васкеза. Наукова полеміка між  раціоналістами  і  постмодерністами  навколо  питань про сутність людини та ідеї прогресу суспільства. Критична  теорія  та  причини  полеміки  між  її прихильниками  та  раціоналістами.  Заперечення політичних  та  економічних  структур  у  міжнародних відносинах. Теорія неомарксизму  та  її найважливіші розбіжності із  класичним  марксизмом.  Поняття  світової  системи  у концепціях  Е.Валлерстайна,  С.Аміна,  П.Суізі,  Б.Корані, Р.Кокса. Дилема суб’єктності у теоріях неомарксистів. Найважливіші  причини  та  особливості  сучасної кризи теорії міжнародних відносин.

 

3.6.  Теорії міжнародного середовища

Поняття міжнародного середовища та специфіка його наукового  дослідження. Особливості  детермінізму  та  його принципові  відмінності  від  інших  парадигм  теорії міжнародних відносин. Географічний  детермінізм  та  геополітика. Геополітика,  геостратегія  та  геоекономіка.  Теоретичні  та методологічні  зв'язки      геополітики  з  політичним реалізмом.  Концепції  Ф.Ратцеля,  Л.Ґумпловича,   12 К.Хаусгофера,  Х.Маккіндера,  А.Мехена,  Н.Спайкмена  та ін. Расові  теорії Ж. де Ґобіно, Х.Чемберлена, О.Аммона та Ж.Ляпужа. Марксистська  інтерпретація  міжнародних  відносин. Соціально-класові  теорії  імперіалізму:  Р.Гільфердінга, K.Каутського, М.Бухаріна, В.Леніна та Л.Троцького.

 

3.7. Цивілізаційні теорії

Поняття  “цивілізація”.  Цивілізаційний  підхід  до дослідження  міжнародних  відносин.  Наукова  полеміка навколо  ідеї  “суспільного  прогресу”  та  її  вплив  на зовнішню політику держав світу. Критерії  визначення  типів  цивілізацій.  Теоретичні концепції А.Тойнбі, С.Хантингтона, Е.Тоффлера. Полеміка навколо питання про цивілізаційний характер міжнародних відносин.  Ідея  „зіткнення”  цивілізацій  та  дискусія  щодо майбутнього людства.

 

3.8.Міжнародні системи

Поняття  «міжнародна  система»  та  особливості  його  наукового  тлумачення.  Елементарна  міжнародна  система. Елементи  міжнародної  системи.  Підсистеми  учасників  та відносин, їх взаємозв'язок та взаємообумовленість. Ієрархія  міжнародних  систем.  Могутність  як визначальний  критерій  місця  держав  у  ієрархії  системи. Складові могутності та її визначення за методиками Дж. Лі Рея,  В.Фукса,  К.Джермана,  Р.Клайна.  Абстрактність індексу могутності. Ранги учасників (держав) міжнародних відносин та їх можливості. Причинно-наслідкові зв'язки та   13 логіка  процесів  і  явищ  у  міжнародних  відносинах. Закономірності  ієрархії  в  міжнародній  системі.  Наукові підходи до проблеми типологізації міжнародних систем.  Теоретико-методологічні  основи  моделювання міжнародних  систем  та  прогнозування  їх  еволюції. Стани міжнародних  систем. Прогностична  гіпотеза  та  способи  її верифікації.  Ймовірність  міжнародних  прогнозів. Проблема методу у міжнародних відносинах. Емпіричні та конструктивні  методи  дослідження.  Кількісна  та  якісна оцінка  ситуацій,  явищ  та  процесів. Наукове  та  практичне значення дослідження міжнародних відносин.  

 

 

МОДУЛЬ 4. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

 

4.1. ООН у системі міжнародних відносин (історія, структура, діяльність)

Історія утворення та основні етапи діяльності Організації Об’єднаних Націй. Статут ООН. Цілі та принципи ООН. Структура ООН. Головні органи та їх повноваження. Генеральна Асамблея ООН. Рада Безпеки ООН та її компетенція. Економічна та Соціальна Рада (ЕКОСОР). Рада з опіки. Рада ООН з прав людини. Секретаріат та Генеральний Секретар ООН. Міжнародний Суд ООН. Спеціальні установи ООН. Міжнародний валютний фонд (МВФ). Міжнародний банк реконструкцій та розвитку (МБРР). Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ). ЮНЕСКО та інші спеціалізовані організації ООН. Миротворча діяльність ООН. Нові форми діяльності ООН: превентивна дипломатія, організація спостережень за перемир’ям, гуманітарні операції тощо. Основні напрямки реформування ООН та позиції різних країн. Україна як країна засновниця ООН. Діяльність представництва УРСР в ООН (1945-1991 рр.). Розширення участі України у діяльності ООН та організацій системи ООН (1991-2003 рр.). Проблеми реформування ООН та Україна.

 

4.2. НАТО (історія, діяльність, еволюція): процес розширення на Схід

Причини, передумови та процес утворення НАТО. Статут Північноатлантичного Альянсу: основні положення. Внутрішня структура НАТО: політичні та військові інститути. Діяльність альянсу в умовах конфронтації та “холодної війни”(1949-1990 рр.). Протиріччя між членами НАТО. Початок та умови процесу реформування НАТО. Нова стратегічна концепція НАТО та утворення нових структур. “Рада Північноатлантичного співробітництва” (РПАС), програма “Партнерство заради миру” (ПМЗ), “ Рада Євроатлантичного партнерства”(РЄАП): цілі, принципи, форми діяльності. Процес поширення НАТО на Схід та позиція України.  Діяльність НАТО у 1990-2003 рр. на Балканах. Основні рішення Вашингтонського самміту НАТО (1999 р.). Роль НАТО у ХХІ ст.: стратегії та механізми. Україна і НАТО. Хартія про особливі партнерські стосунки між Україною і НАТО: основні положення. Напрямки взаємодії України та НАТО.

 

4.3. Європейські регіональні організації 

Пан’європейський рух: основні ідеї та принципи. Початок інтеграційних процесів у Західній Європі після Другої світової війни. Утворення першої регіональної міжнародної організації в Європі – Ради Європи (1949 р.). Цілі, структура, основні напрямки, форми діяльності. Приєднання України до Ради Європи. Діяльність РЄ в Україні. Питання відповідності політичних та правових реформ в Україні принципам РЄ. Бенілюкс (1958 р.). Цілі, структура, діяльність. Західноєвропейський союз (1954 р.). Цілі, структура. Роль ЗЕС у системі європейської безпеки. Пітерсберзька (1992 р.) та Люксембурзька (1993 р.) декларації про відносини ЗЄС та НАТО. Формування субрегіонального співробітництва в Європі. Роль міжнародних організацій у реформаційних процесах країн Центральної та Східної Європи. Центральноєвропейська ініціатива. Історія утворення та структура. Перетворення регіону ЦСЄ в зону вільну від ядерної зброї. Вишеградська група: цілі та завдання політико-економічної співпраці. Утворення зони Чорноморського співробітництва. Основні напрямки співпраці причорноморських країн. Рада держав Балтійського моря: структура та основні напрямки діяльності. Україна та субрегіональні організації.

 

4.4. Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)

Підготовка та проведення загальноєвропейської наради з питань співробітництва і безпеки в Європі. Заключний Акт Наради в Гельсінкі (1975 р.): зміст та вплив на міжнародні відносини. Діяльність НБСЄ в роки “холодної війни”. Трансформація НБСЄ та утворення регіональної організації з наради з питань співробітництва і безпеки в Європі – ОБСЄ. Паризька хартія для нової Європи. Цілі та принципи ОБСЄ. Структура та інститути. Механізм та діяльність. Роль ОБСЄ в системі європейської безпеки. Україна в ОБСЄ. Міжнародні ініціативи України щодо створення європейської системи безпеки.

 

4.5. Європейський Союз та його структура

“План Шумана” і утворення Європейського об’єднання вугілля і сталі. Римські угоди 1957 р.: утворення Європейського співтовариства з атомної енергетики (Євроатом) та Європейського економічного співтовариства (ЄЕС). Європейська асоціація вільної торгівлі ЄАВТ (1960 р.). Утворення Спільного ринку (1967 р.).Початок формування економічного та валютного союзу і створення на його базі політичних інститутів - Європейської ради (1974 р.), Європейського парламенту (1978 р.). Єдиний Європейський Акт (1986 р.):завершення утворення господарського простору, початок співпраці в галузі міжнародної політики та безпеки, розробка механізму зовнішньополітичної координації держав Спільного ринку. Маастрихтські угоди (1992 р.) про політичний, економічний, валютний союз держав-членів ЄС. Договір про Європейський Союз. Цілі, принципи, напрямки інтеграції в ЄС. Інститути ЄС: Європейська рада, Європейський парламент, Європейська Комісія, Європейський суд. Їх повноваження та механізм прийняття рішень. Розвиток інтеграційних процесів в ЄС: Політика ЄС в галузі вільного пересування громадян, капіталу, послуг. Спільна торгівельна політика. Угода між ЄС та ЄАВТ про утворення “Європейського економічного простору” (ЄЕП) – 1993 р. Утворення Європейського валютного союзу (ЄВС). Європейська система центральних банків (ЄСЦБ), Європейський центральний банк (ЄЦБ), Європейський інвестиційний банк. Співпраця в галузі правової та внутрішньої політики. Запровадження громадянства ЄС. Амстердамський договір (1997 р.) про внесення змін та доповнень у Договір про ЄС. Спільна зовнішня політика та політика в галузі безпеки (СЗПБ). Рішення Гельсінської та Кьольнської сесії Ради Європи (1999 р.). Декларація про зміцнення спільної європейської політики в галузі безпеки і оборони – узгодження протистояння між США та ЄС з питань оборони та безпеки. Запровадження інституту Генерального Секретаря Ради Європи та Верховного представника з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС та Тимчасового комітету з питань політики й безпеки (2000 p.). Формування східної політики ЄС після закінчення “холодної війни”. Лісабонська угода про внесення змін в Угоду про ЄС й угоду про заснування Європейської Спільноти. Заснування Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Цілі, Структура, діяльність. ЄБРР і Україна. Положення про асоційоване членство країн Центрально-Східної Європи (далі – ЦСЄ). Укладання “Європейських угод”. Рішення Копенгагенського самміту ЄС (21 –22 червня 1993 р.) щодо умов та критеріїв, за якими країни ЦСЄ можуть стати членами ЄС. Біла книга «Підготовка асоційованих держав Центральної та Східної Європи до інтеграції на внутрішній ринок Європейського Союзу» (1995 р.).Початок переговорного процесу та приєднання країн Центральної та Східної Європи до ЄС. Останні розширення ЄС в 2004 і 2007 рр. Європейський конвент 2003-2004 рр. прийняття конституційного договору та проблеми його ратифікації. Україна та ЄС. Договір про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (червень 1994 р.). Тимчасова угода між Україною та ЄС.( червень 1995 р.). Перемовини щодо укладання посиленої угоди між ЄС та Україною. Стан та перспективи інтеграції України в ЄС.

 

         4.6. Міжнародні організації Азіатсько-Тихоокеанського регіону

Асоціація держав Південно-Східної Азії – АСЕАН (1967 р.). Структура, характер, історія утворення. Міжнародні організації й угрупування в АТР. АНЗЮС Пакт (1951р.). Комісія для країн Південної частини Тихого океану – КПТО (1947р.). Азіатський банк розвитку. (1966 р.). Тихоокеанська конференція з економічної співпраці – ТКЕС (1980 р.). Тихоокеанська економічна рада – ТЕР (1980 р.). Східно-Азіатська економічна нарада – САЕН (1990 р.). Поглиблення та розширення інтеграційних процесів у регіоні. Вступ нових країн до регіональних міжнародних організацій. Посилення ролі Японії, Китаю, США у регіональному співробітництві. Азіатсько-тихоокеанське економічне співтовариство – АТЕС (1989 р.). Плани щодо утворення зони вільної торгівлі в АТР. Ванкуверський самміт АТЕК (1999 р.) та розробка нової стратегії в умовах фінансової кризи. Реформування та зміщення діяльності міжнародних організацій в АТР.

 

4.7. Регіональні міжнародні організації (Африка, Америка, Арабський світ)

Організація Американських держав (ОАД). Історія утворення, членство, структура, цілі та завдання. Історія утворення, членство, структура, цілі та завдання Організації Африканської єдності (ОАЄ). Трансформація ОАЄ в Африканський Союз (АС). Проблеми розвитку Африканського союзу. Ліга арабських держав (ЛАД): історія, характер, членство, структура, цілі та завдання. Характеристика діяльності ОАД, ОАЄ, ЛАД у сучасних міжнародних відносинах.

 

 


МОДУЛЬ 5. Дипломатична та консульська служба

 

5.1. Поняття  дипломатії  та  дипломатичної  служби 

         Зовнішні зносини як сфера офіційних відносин держави. Поняття і визначення «дипломатія». Дипломатія як мистецтво ведення переговорів та укладення міжнародних договорів. Виникнення  та формування основних історичних типів дипломатії. Поняття і визначення «дипломат», «дипломатична служба». Становлення та розвиток української дипломатії та дипломатичної служби. Основні історичні етапи розвитку дипломатії як засобу зовнішніх зносин між державами. Становлення дипломатичної служби як виду державної служби. Віденський регламент 1815 р. та Аахенський протокол 1818 р. Історія становлення та розвитку української дипломатії та дипломатичної служби.

 

 

 

5.2.  Державні органи зовнішніх зносин та дипломатична служба

         Поняття, система та особливості державних органів зовнішніх зносин. Основні моделі розбудови зовнішньополітичних відомств сучасності. Дипломатична служба в системі державної служби України. МЗС України: етапи становлення, основи функціонування та структура. Положення про Міністерство закордонних справ України (3 квітня 1999 р.). Особливості проходження дипломатичної служби в Україні та її організаційно-кадрове забезпечення. Закон України “Про дипломатичну службу України” (20 вересня 2001р.).

 

         5.3. Дипломатична служба за кордоном

         Становлення та еволюція дипломатичних служб провідних держав сучасного світу: спільне та особливе. Принципи організації і структура дипломатичної служби Франції. Особливості організації та функціонування британської дипломатичної служби. Дипломатична служба і сучасна зовнішньополітична система США. Сучасна дипломатична служба ФРН. Особливості східної дипломатії та вироблення зовнішньополітичних рішень. Становлення дипломатичних служб Японії та КНР. Структура і функції дипломатичної служби Російської Федерації. Дипломатичні структури та особливості формування спільної зовнішньої політики Європейського Союзу.

 

 

 

5.4. Встановлення дипломатичних відносин та відкриття дипломатичних представництв

         Міжнародно-правове визнання держави (визнаннядержави де-юре та де-факто) та підстави для встановлення дипломатичних відносин. Види дипломатичних представництв та порядок їхнього відкриття. Процедура призначення глави дипломатичного представництва. “Агреман”. Дипломатичний корпус: його склад та формат діяльності. Дуаєн. Класифікація та порядок акредитування глав дипломатичних представництв. Вірчі грамоти та процедура їх вручення. Відкличні грамоти. Порядок призначення та вступу на посаду співробітників дипломатичного представництва. Нотифікація. Особливості призначення військових (військово-морських, військово-повітряних) аташе.

 

 

5.5. Внутрішня організація роботи дипломатичного представництва. Дипломатичні привілеї та імунітети

         Категоризація персоналу дипломатичних представництв. Структурні частини і підрозділи посольств та місій. Основні функції дипломатичних представництв та засоби їх виконання. Ускладнення та розширення завдань дипломатичних представництв в сучасній дипломатичній практиці. Види дипломатичних привілеїв та імунітетів. Привілеї та імунітети дипломатичного представництва в цілому. Дипломатична пошта та дипломатичні кур’єри. Особисті привілеї та імунітети персоналу дипломатичного представництва. Дипломатична картка. Коло осіб, які користуються привілеями та імунітетами дипломатичного характеру. Поняття “члени родини дипломата”.

 

         5.6. Дипломатія спеціалістів в сучасній дипломатичній практиці

         Специфічні галузі дипломатії. Військова дипломатія. Історія походження інституту військового аташату, його еволюція та сучасний стан. Економічна дипломатія. Завдання економізації зовнішньополітичної діяльності держави. Торговельні представництва як складова частина посольств та місій: правовий статус та функції. Дипломатія в культурній сфері. Аташе з питань культури в сучасній дипломатичній практиці.  Діяльність інформаційних та культурних центрів за кордоном та завдання створення та підтримання позитивного іміджу держави. Гуманітарні аспекти дипломатії і фактор релігії. Досвід дипломатичної діяльності Святого престолу. Особливості дипломатії спеціалістів в сучасній дипломатичній практиці.    

 

 

5.7. Консульська установа: порядок відкриття, штат та внутрішня організація роботи

         Призначення консульської служби, її цілі та завдання. Історія становлення консульського інституту. Формування та  етапи становлення консульської служби України. Поняття “консульська установа” та “консул”. Класи, структура та персонал консульських установ. Призначення глави консульської установи. Консульський патент. Екзекватура. Консульський округ. Консульський корпус і проблема старшинства. Штатні та позаштатні консули. Практика призначення позаштатних (почесних) консулів в Україні. Основні напрями діяльності консульських установ та засоби їх виконання. Основні види привілеїв та імунітетів  в сучасній консульській практиці.

 

         5.8. Спеціальні місії та практика багатосторонньої дипломатії

         Поняття “спеціальна місія” в дипломатичній практиці. Історія зародження, особливості та переваги спеціальних місій в сучасних міжнародних відносинах. Класифікація спеціальних місій. Характерні риси дипломатії спеціальних місій: тимчасовий та конкретно-цільовий характер їх завдань. Порядок призначення глави спеціальної місії, її склад, повноваження, функції та засоби виконання. Привілеї та імунітети спеціальнихмісій; їх визначення у національному законодавстві. Роль і значення інституту постійних представництв при міжнародних організаціях у сучасній дипломатичній службі.  Заснування постійних представництв при міжнародних організаціях: структура та персонал. Повноваження глави постійного представництва при міжнародній організації. Функції постійного представництва та засоби їх виконання. Міжнародна цивільна служба: історія створення, принципи організації та перспективи розвитку. Делегації, які направляються для участі в роботі сесії міжнародних організацій  та їх органів як тимчасові закордонні органи зовнішніх зносин держави. Делегації спостерігачів в органах міжнародних організацій. Нові форми представницьких інститутів в сучасній дипломатичній практиці: місії з проблем власності, бюро по  зв’язкам, секції інтересів тощо.

 

5.9. Методи та засоби дипломатичної комунікації 

         Головні принципи, правила і методи усного дипломатичного спілкування та ведення дипломатичних переговорів.  Переговори як засіб вирішення питань міжнародних відносин. Значення компромісу при проведенні переговорів. Ведення офіційних переговорів. Дипломатичне супроводження переговорного процесу суб’єктів господарювання своєї країни. Дипломатичні бесіди: загальні правила та методи проведення. Категорії і форми бесід. Емпатія. Поняття і зміст письмових актів дипломатії. Категорії дипломатичних документів. Основні види документів дипломатичної кореспонденції: нота (вербальна, особиста); пам'ятна записка; меморандум. Порядок їх складання, оформлення та відправки. Внутрішньовідомча дипломатична документація.

 


ІІ. ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ ДО КОМПЛЕКСНОГО ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

 

Модуль 1 Історія міжнародних відносин

 

  1. Початок Другої світової війни. “Дивна війна” на Заході. “Особливі відносини” СРСР та Німеччини.
  2. Характерні риси дипломатії Німеччини та Італії напередодні Другої світової війни.
  3. Процес формування антигітлерівської коаліції.
  4. Радянсько-фінська війна. Позиція Ліги націй та великих держав.
  5. Агресія Італії проти Ефіопії. Позиція Ліги націй та США.
  6. Політика Японії на Далекому Сході у 30-ті роки ХХ ст.
  7. Зовнішня політика УНР (1917-1921).
  8. Результати Паризької мирної конференції (1919-1920 рр.). Американська дипломатія на Паризькій мирній конференції.
  9. Тегеранська конференція 1943 р. Відкриття другого фронту (1944 р.).
  10. Міжнародні відносини у 1919-1920 рр. Версальська система. Утворення Ліги націй.
  11. Причини і характер І світової війни.
  12. ІІ світова війна: причини, основні етапи, наслідки.
  13. Балканські війни 1912-1913 рр.
  14. Міжнародне становище на Далекому Сході у 1918-1922 рр. Вашингтонська система договорів.
  15. Китайська революція 1924-1927 рр.
  16. Міжнародні відносини в період світової економічної кризи 1929-1933 рр.
  17. Загострення міждержавних суперечностей на Далекому Сході у 1931-1936 рр. та їх наслідки. Початок японської агресії.
  18. План Дауеса (1924 р.). Локарнські угоди (1925 р.). Пакт Бріана-Келлога (1928 р.).
  19. Мюнхенська угода 1938 р.: розчленування і окупація Чехословаччини. Наслідки для України.
  20. Причини, хід та наслідки російсько-японської війни. Портсмутський мирний договір (1905).
  21. Передвоєнна політична криза 1939 р. у Європі. Радянсько-німецький договір про ненапад. Пакт Молотова-Ріббентропа.
  22. Ялтинська конференція та її значення.
  23. Капітуляція Німеччини. Рішення Потсдамської конференції (1945 р.).
  24. Суть і спрямованість політики нейтралітету США напередодні Другої світової війни.
  25. Проблема інтернування американців японського походження (1942).
  26. Суть «атомної дипломатії». Наслідки вибуху атомних бомб над містами Хіросіма та Нагасакі.
  27. Внесок США у врегулювання Марокканської кризи (1906).
  28.  «День Д» та його наслідки.
  29. Мораторій Г. Гувера.
  30.  Трагедія в Перл-Харборі. Оголошення війни Японії. Німеччині та Італії.

 

Модуль 2 Міжнародні відносини та світова політика

 

  1. Сутність доктрини “гнучкого реагування” або “дозованого використання сили” (1960- ті рр.).
  2. Нова східна політика ФРН у 1966-1974 рр.
  3. Інтеграційні процеси та питання регіональної безпеки в Латинській Америці.
  4. Проблема “північних територій” у радянсько-японських відносинах.
  5. Тайванська криза 1958 року.
  6. Воєнний конфлікт на Корейському півострові 1950-1953 рр.
  7. Доктрина Хальштейна (зовнішньополітична доктрина ФРН, 1955-1972 рр.).
  8. Причини та наслідки виходу Франції з військової організації НАТО (1966 р.).
  9. Багдадський пакт (1955 р.). Організація Центрального Договору (СЕНТО, 1959 р.).
  10. Декларація про надання незалежності колоніальним країнам та народам: основні положення та проблеми їх імплементації (1960 р.).
  11. Проголошення КНР (1949 р.). Основні положення Першої Китайської конституції (1954 р.): закріплення соціалістичної орієнтації розвитку.
  12. Сталінізація держав Центрально-Східної Європи та її наслідки (доктрина Жданова).
  13. Близькосхідне врегулювання у 80-ті роки ХХ ст.
  14. План Маршалла (1947 р.): організація й характер постачання економічної допомоги Європі.
  15. Еволюція зовнішньої політики Російської Федерації.
  16. Карибська криза (1961-1963 рр.): причини і політичні уроки для світу.
  17. “Доктрина Трумена” (1947 р.).
  18. Дунайська (Бєлградська) конференція 1948 р. Участь делегацій УРСР в роботі конференції.
  19. Женевська нарада по Індокитаю та Кореї (1954 р.). Оформлення військової організації СЕАТО.
  20. Угорська криза 1956 р.: міжнародні наслідки, реакція світової спільноти. “Празька весна” 1968 р. “Доктрина Брежнєва”.
  21. “Нове мислення” М. Горбачова в контексті розвитку міжнародних відносин у 1985-1990 рр.
  22. Косовський прецедент у міжнародних відносинах.
  23. Російська-грузинська війна 2008 р.: вплив на безпекове середовище у розширеному Чорноморському регіоні.
  24. Інтервенція СРСР в Афганістані (1979-1989 рр.) та її наслідки.
  25. Проблема Кашміру. Індо-пакистанський конфлікт.
  26. Холодна війна. Причини та етапи розвитку.
  27. Концептуальні засади зовнішньополітичної стратегії КНР у ХХІ ст.
  28. Об’єднання Німеччини та його наслідки.
  29. Участь міжнародних організацій у боротьбі з міжнародним тероризмом (після подій 11 вересня 2001 р.).
  30. Криза європейської системи безпеки як наслідок агресії Російської Федерації проти України.

 

Модуль 3 Теорія міжнародних відносин

 

  1. Місце теорії міжнародних відносин у системі суспільних наук.
  2. Предмет, об’єкт, функції теорії міжнародних відносин.
  3. Методи досліджень міжнародних відносин.
  4. Політичний реалізм (Н. Макіавеллі, Т. Гоббс, Р. Арон, Г. Моргентау та ін.).
  5. Політичний ідеалізм (І. Кант, Дж. Бентам та ін.).
  6. Неореалізм та неолібералізм у міжнародних відносинах.
  7. Світосистемна теорія.
  8. Біхевіоризм як напрям у міжнародних відносинах.
  9. Теорія інтеграції.
  10. Постмодернізм в теорії міжнародних відносин.
  11. Світовий та міжнародний порядок.
  12. Процеси глобалізації та регіоналізації у міжнародних відносинах.
  13. Дилема суб’єктності у теорії міжнародних відносин.
  14. Поняття та категорії теорії міжнародних відносин.
  15. Модернізм в концепціях Д. Зінгера та  Д. Істона.
  16. Вплив геополітики на процес становлення теорії міжнародних відносин.
  17. Цивілізаційні теорії А. Тойнбі та С. Хантінгтона.
  18. Марксистські та неомарксистські теорії міжнародних відносин.
  19. Поняття “стабільності” та “нестабільності” в теорії міжнародних відносин.
  20. Французька школа міжнародних відносин.
  21. Транснаціоналізм як науковий напрям у міжнародних відносинах.
  22. Полемологія: основні положення.
  23. Геополітичні теорії З. Бжезинського.
  24. Теорія турбулентності Дж. Розенау.
  25. Дослідження миру та теорія конфліктів.
  26. Теорія міжнародного середовища.
  27. Типологія міжнародних систем.
  28. Використання синергетичної методології в дослідженні міжнародних відносин.
  29. Безпека як якість системи.
  30. Глобалізм, мондіалізм та неомондіалізм.

 

Модуль 4 Міжнародні організації

 

  1. Міжнародні організації в системі міжнародних відносин.
  2. Класифікація міжнародних організацій.
  3. Загальні та спеціальні принципи діяльності міжнародних організацій.
  4. Право міжнародних організацій.
  5. Привілеї та імунітети персоналу постійних представництв при міжнародних організаціях.
  6. Способи прийняття рішень в міжнародних організаціях.
  7. Функціонально-організаційна структура міжнародних організацій.
  8. Організація Об’єднаних Націй. Історія утворення. Цілі та принципи ООН. Структура організації.
  9. Підписання Маастрихтського договору (1993). Створення ЄС. Основні принципи Амстердамського договору.  Лісабонська угода про внесення змін в Угоду про ЄС й угоду про заснування Європейської Спільноти.
  10.  Україна та ЄС. Проблеми співпраці та перспективи інтеграції.
  11. Європейський банк реконструкцій та розвитку. Цілі та діяльність.
  12. Західноєвропейський союз та його роль у системі європейської безпеки.
  13. Відносини ЗЄС та НАТО.
  14. Рада Європи: цілі, структура, діяльність. Україна і Рада Європи.
  15. Бандунзька конференція 1955 р. Утворення та організаційне оформлення Руху неприєднання.
  16. Європейський суд з прав людини.
  17. Історія утворення НБСЄ. Гельсінський Заключний Акт 1975 р.
  18. Цілі та принципи ОБСЄ.
  19. Історія утворення Північноатлантичного Союзу. Структура НАТО. Вимоги до країн, які прагнуть стати членами Північноатлантичного альянсу.
  20. Еволюція Північноатлантичного альянсу у зв’язку з закінченням “холодної війни”.
  21. Процес поширення НАТО на Схід.
  22. Україна і НАТО. Хартія про особливе партнерство між Україною і НАТО.
  23. Історія утворення Організації американських держав (ОАД).
  24.  МЕРКОСУР. Історія створення. Структура та напрями діяльності організації.
  25. Напрямки діяльності Організації Чорноморського економічного співробітництва.
  26.  Інтеграційні процеси на Африканському континенті.
  27. NAFTA. Історія створення. Структура та напрями діяльності організації.
  28. Створення СНД. Участь України в роботі організації.
  29. Створення Ліги арабських держав (ЛАД) (1945 р.).
    1. Напрямки діяльності АСЕАН.

 

Модуль 5 Дипломатична та консульська служба

 

  1. Загальні поняття «міжнародні відносини», «зовнішня політика», «дипломатія» і «дипломатична служба».
  2. Три етапи історії сучасної (класичної) дипломатії. Їх характеристика.
  3. Загальна характеристика державних органів зовнішніх зносин. Міжнародно-правові документи та юридично-правові акти України, що регламентують їх діяльність.
  4. Характеристика центральних органів зовнішніх зносин держави. Їх зовнішньополітичні функції.
  5. Закордонні державні органи зовнішніх зносин – постійні і тимчасові. Їх характеристика.
  6. Постійне дипломатичне представництво за кордоном, його структура та персонал. Глава дипломатичного представництва.
  7. Функції дипломатичного представництва, їх характеристика.
  8. Класи і ранги дипломатичних агентів.
  9. Процес встановлення дипломатичних відносин між державами та призначення глави дипломатичного представництва. Припинення діяльності дипломатичних представництв.
  10. Основне призначення, структура, процедура вручення Вірчих грамот.
  11. Функції консульських установ.
  12. Консульські привілеї та імунітети.
  13. Загальне поняття сучасного дипломатичного листування, його роль у міжнародних відносинах.
  14. Види дипломатичних документів та вимоги до них.
  15. Вербальна нота як найпоширеніший документ дипломатичного листування.
  16. Особиста нота та її характеристика.
  17. Пам'ятна записка та її характеристика.
  18. Меморандум як вид дипломатичного документу.
  19. Приватні листи напівофіційного характеру та вимоги до них.
  20. Особисте послання як вид дипломатичного документу.
  21. Положення про дипломатичний паспорт України  (затверджено Указом Президента України від 26 лютого 1998 р.).
  22. Положення про службовий паспорт України  (затверджено Указом Президента України від 26 лютого 1998 р.).
  23. Правила оформлення візових документів для в’їзду в Україну (затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 20 лютого 1999 р.).
  24. Положення про нештатних (почесних) консулів України від 17 лютого 1997 р.
  25. Положення про порядок розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних та іноземних організацій в Україні (1997 р.).
  26. Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів та мотоколясок (1998 р.).
  27. Основні тенденції розвитку дипломатичних привілеїв та імунітетів на сучасному етапі.
  28. Повноваження, які мають Президент України, Прем'єр-міністр та міністр закордонних справ України в галузі здійснення зовнішньої політики.
  29. Закон України «Про дипломатичну службу» від 20.09.2001 р.
  30. Дипломатичний корпус України та його характеристика.

 


ІІІ. КРИТЕРІЇ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ ПИСЬМОВИХ ВІДПОВІДЕЙ

 

Критерії оцінювання. Рівень знань та практичних навичок абітурієнтів на освітньо-професійні програми спеціаліста оцінюється приймальною комісією за результатами письмового екзамену. Екзаменаційний білет містить 5 завдань, які відображають зміст усіх поданих вище модулів.

Тривалість екзамену – 4 навчальні години.

Згідно з встановленою системою оцінювання екзаменаційних завдань зі спеціальності «Міжнародні відносини», кожне питання оцінюється за шкалою балів від 0 до 20. Тобто, максимальний бал за 5 завдань фахового вступного екзамену зі спеціальності «Міжнародні відносини» складає 100 балів.

 

Для оцінювання рівня відповіді використовуються такі критерії:

 

20 - 18 балів або оцінка «відмінно» виставляється за:

-         повне розкриття усіх питань тесту;

-         змістовний та логічний виклад матеріалу;

-         максимальне дотримання хронології подій і явищ;

-         вміння давати вичерпну характеристику джерелам щодо предмету, їх ролі і місцю в сучасному процесі;

-         вміння аналізувати матеріал, робити аргументовані висновки, розкривати зв’язок історичного минулого й сьогодення, враховуючи контекст світових тенденцій розвитку питання;

-         змістовні відповіді на додаткові запитання.

 

17 - 14 балів або оцінка «добре» виставляється за:

-         повне розкриття усіх питань тесту;

-         змістовний та логічний виклад матеріалу;

-         дотримання хронології подій і явищ;

-         вміння дати характеристику питань, їх ролі і місцю в сучасному процесі;

-         вміння робити аргументовані висновки.

 

13 - 11 балів або оцінка «задовільно» виставляється за:

-         неповне розкриття питань тесту;

-         певні знання хронології, подій та явищ дисципліни.

 

10 - 0 балів або оцінка «незадовільно» ставиться:

-          коли студент неспроможний давати правильні відповіді з матеріалу програми, допускає грубі помилки в оцінці тих чи інших подій, явищ з питань, які відносяться до предмету.

 

 

 

 

 

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою для екзамену

90 – 100

A

відмінно

82 – 89

B

добре

75 – 81

C

69 – 74

D

задовільно

60 – 68

E

0 – 59

F

незадовільно

 

 

У випадку, якщо абітурієнт за результатами екзамену набрав менше критичного рівня – 60 балів, йому виставляється оцінка «незадовільно» і він не може претендувати на навчання по програмі спеціаліста за спеціальністю «Міжнародні відносини».

 

 


ІV. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

 

 

МОДУЛЬ 1

 

ПІДРУЧНИКИ, НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ І ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

 

  1. Алексєєв Ю.М, Вертегел А.Г., Козаков О.О. Всесвітня історія: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2007.-240 с.
  2. Бойко О.Д. Історія України. Навч. посібник – К.: Академвидавництво, 2006. – 688 с.
  3. Газін В.П., Копилов С.А. Новітня історія країн Європи та Америки 1918-1945 рр.: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. - Київ: Видавничий дім « Слово», 2003. – 472 с.
  4. Голованов С.О. Всесвітня історія: Навч. Посіб.- К.: Каравела, 2007. - 272 с.
  5. Гончар Б.М., Козицький М.Ю., Мордвінцев В.М., Слісаренко А.Г. Всесвітня історія : навч. посібник – К.: Знання, 2007.-694 с.
  6. Дюрозель Ж.Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. – К.: Основи, 1995. - 903 с.
  7. Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1918 – 1945) - Вінниця: Фоліант, 2004. - 464 с.
  8. История дипломатии т 2. – М.: Госполитиздат, 1963. – 820 с.
  9. История дипломатии т 3. – М.: Госполитиздат, 1965. – 832 с.
  10. Киссинджер Г. Дипломатия. - М.: Ладомир, 1997.-848с.
  11. Коппель О.А., Пархомчук О.С. Міжнародні системи та глобальний розвиток: Навч. посіб. – К.: ВПЦ  «Київський університет», 2004.  –  314 с.
  12. Новейшая история стран Азии и Африки: ХХ век. В з-х частях/ Под ред. А.М.Родригеса. - М.: ВЛАДОС, 2003. – ч. 1: 1900-1945 гг. - 368 с.
  13. Строганов А.И. Новейшая история стран Латинской Америки: Учебн.пособ. - М.: Высш. шк., 1995. - 415 с.
  14. Табачник Д. Історія української дипломатії в особах. – К.: Либідь, 2004. – 640 с.
  15. Табачник Д.В. Українська дипломатія: нариси   історії. (1917-1990 рр.) – К.: Либідь, 2006.- 768 с.
  16. Трубайчук А. Дипломатична історія Другої світової війни. Курс лекцій. – К.: Асоціація «Істина», 2007.-202 с.
  17. Трубайчук А. Друга світова. – Київ, 2004.-344с.
  18. Українська дипломатична енциклопедія: У. 2х т./ Редкол.:  Л.В. Губерський (голова) та ін. – К.: Знання України, 2004. – т1. – 760 с.
  19. Українська дипломатична енциклопедія: У. 2х т./ Редкол.: Л.В. Губерський (голова) та ін. – К.: Знання України, 2004. – т 2.   – 812 с.
  20. Цвєтков Г.М. Міжнародні відносини й зовнішня політика в 1917-1945рр.: Навч. посіб. - К.: Либідь, 1997. - 232 с.
  21. Черчилль У. Вторая мировая война В3-х кн.. – М.: Воениздат, 1991. - КН.2 – 671 с.

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

  1. Блицкриг в Европе, 1939–1941: Польша. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. – 477 с.
  2. Кеннан Дж. Дипломатия Второй мировой войны глазами американського посла в СССР Джорджа Кеннана. – М.: ЗАО Центрополиграф. 2002.- 479 с.
  3. Маля М. Радянська трагедія: історія соціалізму в Росії 1917 – 1991. – К.: Мегатайп, 2000. – 608 с.
  4. Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. - Х.: ВД «Школа», 2007. - 592 с.
  5. Попович М. Червоне століття. – К.: АртЕк, 2007. – 888 с.
  6. Ротшильд Джозеф. Східно-Центральна Європа між двома світовими війнами. - К.: Мегатайп, 2001. - 496 с.
  7. Семиряга М. И. Тайны сталинской дипломатии 1939-1941. – М.: Высш. шк., 1992. – 303 с.
  8. Славіч Б. Історія Балкан. ХХ століття.  – К.: Свенас, 2004. -600 с.
  9. Трубайчук А. Брудершафт двох диктаторів. – К.: Асоціація істориків «Істина», 1993. – 336с.
  10. Черчилль У. Вторая мировая война В3-х кн.. – М.: Воениздат, 1991. - КН.1-592 с.

 

МОДУЛЬ 2

 

ПІДРУЧНИКИ, НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ І ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

 

1.   Дипломатический словарь : В 3-х т .:4-е изд. – М.,1984-1986.

2.   Дипломатія сучасної України (Енциклопедичний довідник).-К.,1997

3.   Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатія від 1919 року до наших днів. – К.,1995

4.   Ежегодник ОБСЄ. – 1995 М., 1998

5.   Ежегодник СИПРИ. – 1994. – М. ,1994.

6.   Євроатлантичний вісник: інформаційне і довідкове видання. – К., 1996.

7.  История международных отношений и внешней политики СССР: в 3-х т 3.: 1970 – 1987 – М., 1987.

8.    Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945. В. 2-х т. - М., 2000.

9.    Міжурядові регіональні організації. Навчальний посібник. –К.,1996.

10.  Нариси з історії дипломатії України. - К., 2001.

11. Шергін С.О. Азіатсько-тихоокеанський регіон: історія та сучасність.  Навчальний посібник. - К, 1993.

12.  Шубин Г. Южная Африка // Азия и Африка сегодня, № 3, 1997.

13. Яровий В.І. Новітня історія країн Східної Європи: 40-ві – 90-ті роки.    Навчальний посібник. –К.,1997.

14.  Alliance atlantique. Donnees et structures. Bruxelles. 1989.

15.  Palmer A. Dictionary of Twentieth-Century History 1900-1991. – London. 1992.

 

ДОКУМЕНТИ

16. Аннан К. Партнерство во имя всемирного сообщества. - 1998. ­ООН., Нью-Йорк, 1998.

17. Афганское урегулирование // Вестник МИД СССР. - № 8. ­1988.

18. Декларація Лісабонської зустрічі на найвищому рівні // Політика і час. - N2 1. - 1997.

19. Договор между СССР и США о ликвидации их ракет средней дальности и меньшей дальности. // Вестник МИД СССР. - № 10. ­1987.

20. За мир и безопасность народов. Документы внешней политики СССР. В 2-х кн. – М., 1985.

21.  Лісабонська декларація про модель загальної і всеосяжної безпеки для Європи ХХІ століття. // Політика і час. -№ 1. -1997.

22. Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до ДНЯЗ.// Політика і час. - №1. - 1995.

23.  Мир в условиях мира. Всеобщая безопасность в ХХІ в. (Доклад Комиссии Пальме). - М., 1990.

24. От Хельсинки до Будапешта. История СБСЕ/ОБСЕ в документах. 1973-1994. В 3-х т. - М., 1996-1997.

25. Українська РСР на міжнародній арені. Збірник документів матеріалів (1980-1985). - К., 1986.

  1. Україна на міжнародній арені (1986-1990). - К., 1993.

27.   Україна на міжнародній арені (1991-1995). В 2-х кн. - к., 1998.

28. Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору. // Політика і час. -№ 8. - 1997.

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

29. Арбатов А., Благоволин          С. и др. Мир вступает в многополярность?// Международная жизнь. - №11-12. - 1997.

30. Арбатова Н.К. Средиземноморье: проблемы безопасности. - М., 1990.

31.  Безопасность России. Черноморский регион. - М., 1997.

32. Белоконь Ю. открытость зкономики И зкономический прогресс: опыт Японии и азиатских НИС 11 Мировая зкономика и международные отношения. - № 1. - 1997.

  1. Беляєв В. У рамках СНД. // Політика і час. - № 1. - 1997.
    1. Бжезинский З. Великая шахматная доска. - М., 1998.
    2. Білоусов М.М. Антипод війни. Роздуми про особливості дипломатії у ХХ столітті. // Політика і час. - № 9. - 1998.
      1. Брандт В. Воспоминания. - М., 1991.
      2. Брутенц КН. Тридцать лет на Старой площади. - М., 1998.
      3. Геген Д. У лабіринті Європейського Союзу. - К, 1995.
      4. Горбачев М.С. Перестройка и новое мышление для нашей страны и для всего мира. - М., 1988.
      5. Громыко А.А. Памятное. - В 2-х кн. - М., 1988.

41. Демони миру та боги війни. Соціальні конфлікти посткомуністичпої доби. - К, 1997.

42. Дерябин Ю. Парижский отсчет времени для Европи. // Международная жизнь. - №1. - 1991.

  1. Добрынин А. Сугубо доверительно. - М., 1997.
  2. Елісеєв К. Вірний традиціям самооновлення. Рух неприєднання: адаптуючись до нових реалій. // Політика і час. - № 7 .• 1997.
    1. Исрюлян ВЛ. Дипломаты лицом к лицу. - М., 1990.
    2. Капица М.С. На разных параллелях. - М., 1996.
    3. Кашлев Ю. СБСЕ в политике Советского Союза. //  Международная жизнь - №11-12. - 1995.

48. Квок Б. Ядерныее испьтания в Индии и Пакистане. //Международная жизнь. - №8. - 1998.

  1. Киссинджер Г. Дипломатия. - М., 1997.
    1. Лукин ВЛ. "Центры  силы". - М., 1983.
    2. Маастрихтский процесс: реакция на новые вызовы.// Мировая эономика и международные отношения. - № 9. - 1993.

52. Мирус  О. Для глобальної економічної лібералізації. Політика і час.№ 12. - 1994.

53. Моцик О. Гарантія незворотності міжнародного визнання. //  Політика і час. - № 5-6. - 1997.

  1. ООН у системі міжнародних відносин. - К, 1995.
  2. Мазуров В.М. От авторитаризма к демократии: практика  Южной Кореи и Филиппин. - М., 1996.

56. Мальянцев В.А. Восток и Запад во втором тысячелетии. - М.,

57. Петляков С. Интеграционные  процесы в Индийском океане. // Международная жизнь. - № 1. - 1997.

  1. Петровский В.Ф. Безопасность в ядерно-космическую эру. - М., 1985.

Плешаков К. Геоидеологическая парадигма. // Международная жизнь. - №4-5. - 1995.

  1. Последствия ядерной войны. В 2-х т. - М., 1988.
    1. СССР в мировом сообществе. ~ М., 1990.
    2. Терехов В. Как "закрьrвался" германский вопрос. // Международная жизнь. -  № 8. - 1998.
    3. Уткин А.И. Американская футурология международных отношений в ХХ веке. - М., 1990.
      1. Филитов А.М. Германский вопрос: от раскола к обьединению. - М., 1993.
      2. Чернега В. Западноеrзропейский союз в тени НАТО. // Международная жизнь. - № 8. - 1998.
        1. Швейцер П. Победа. - Минск. - 1995.
        2. Шергін С. Світовий порядок: концепції і реальність. // Політика і час. - № 12. - 1997.
        3. Шустов В. Достижения ОБСЕ перспективы ОБСЕ. // Международная жизнь. - №11-12. - 1995.
          1. Цветков Г.Н. СССР и США: отношения, влияющие па судьбы мира. ­к., 1988.
          2. Gогdоп L., Вго\vп J.F. апd otl1. Егоdіпg Етріге. \Vеstегп Rеlаtіопs with  Еаstеrn Europe.. Wаshіпgtоn. 1987.
            1. Oberdorfer О. Тhe Тurn. New York. 1991.

МОДУЛЬ 3

 

ПІДРУЧНИКИ, НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ І ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

 

ОСНОВНА   ЛІТЕРАТУРА

 1. Введение  в  теорию  международных  отношений  и анализ  внешней политики:  Учеб.  пособие.  Ломагин Н.А.,  Кузнецов  В.Е.,  Лисовский  А.В.,  Павлов  А.Ю.,

Сутырин  С.Ф.-  Санкт-Петербург.:  Издательский  дом “Сентябрь”, 2001.

2.  Введение в теорию международных отношений.: Учеб. пособие. Отв.  Ред. А.С.Маныкин.  – М.; Изд-во МГУ, 2001.  

3.  Гаджиев  К.С.  Геополитика.  –  М.:  “Международные отношения”, 1998.

4.  Говард  М.  Війна  в  європейській  історії.-  К.: “Мегатайп”, 2000.

5. Действующее международное право. В 3-х томах.- М.: Изд-во  независимого  института  международного права, 1999.

6.  Eнциклопедія політичної думки. Пер. з англ. – К.: Дух і Літера, 2000.

7.  Захарченко М.В., Погорілий О.І.  Історія соціології  (від античності до початку ХХ ст.).- К.: “Либідь”, 1993.

8.  Камінський   А. Основи міжнародних відносин.- Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001.

9. Камінський А. Вступ до міжнародних відносин: Курс лекцій.-  Львів.: “Світ”, 1995.

10.  Кисинджер Г. Дипломатия.- М.: Научно-издательский центр “Ладомир”, 1997.

11.  Лібералізм. Антологія. – К.: Смолоскип., 2002. 

12.  Лукашук  И.И.  Международное  право.-  М.:  “БЭК”, 1997.

13.  Мадисон  В.В.,  Шахов  В.А.  Політологія  міжнародних відносин.- К.: “Либідь”, 1997.

14.  Міжнародні  відносини  і  зовнішня  політика.-  К.: “Либідь”, 1999.   40

15.  Міжнародні  відносини:  історія,  теорія,  економіка.  За ред.  М.З.Мальського  і  Ю.М.Мороза.  –  Львів.: Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка, 2002.

16.  Мальський  М.,  Мацях  М.  Теорія  міжнародних відносин.- К.: „Кобза”, 2004.

17.  Націоналізм. Антологія. – К.: Смолоскип, 2000.

18.  Політологічний  енциклопедичний  словник.  К.: “Генеза”, 1997.

19. Пономарёва  И.  “Геополитические  факторы  внешней политики: современное видение” // МЭМО. №1.

20.  Саати  Т.Л.  Математические  модели  конфликтных ситуаций.- М.:“Советское радио”, 1997.

21.  Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. – К.: Основи, 1997.

22.  Словник іншомовних слів.- К.: “Довіра”,  2000.

23.  Современные  международные  отношения.  Под.ред. Торкунова А.В..- М.: РОССПЭН, 2001.

24.  Теория  международных  отношений  на  рубеже столетий.  Под.ред.  Кена  Буса  и  Стива  Смита.-  М.:  “Гардарики”, 2002.

25.  Тихомиров  Ю.В.  Геополитика.-  М.:  ЗАО  “Бизнес-школа “Интел-Синтез”, 1998.

26.  Троян  С.С.  Вступ  до  теорії  міжнародних  відносин: Навчальний посібник.- К.: НМЦВО, 2000.

27.  Фединяк  Г.С.  Фединяк  Л.С.  Міжнародне  приватне право.:  Навч.посібн.-  2-е  вид.доповн.-  К.:  “Юрінком Інтер”, 2001.

28.  Философский  энциклопедический  словарь.-  М.: “Советская энциклопедия”, 1989. 

29.  Філософський  енциклопедичний  словник.-  К.: “Абрис”, 2002.

30.  Хрестоматия.  Теория  международных  отношений. Под.ред. ЦыганковаП.А.- М.: “Гардарики”, 2002.

31.  Цыганков  П.А.  Международные  отношения.-  М.:   41 “Новая школа”  1996.

32.  Цыганков  П.А.  Теория  международных  отношений.- М.: “Гардарики”, 2002.

33.  Чанышев  А.А.  История  политических  учений. Класическая  западная традиция:  Учеб.пособие.-  М.: МГИМО, 1998.

34.  Dougherty  J.E.,  Pfaltzgraff  R..L.  Contending  teories  of International relations. – Harper Colins Publishers, 1990.

35.  Cziomer  E.,  Zyblikiewicz  L.W.  Zarys  współczesnych stosunków międzynarodowych.-  Warszawa-Kraków.: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2000.

36.  Encyklopedia politologii. T 5. Stosunki mędzynarodowe. / Pod  red.  T.Łoś-Nowak.-  Zakamycze.:  Kantor Wydawniczy, 2002.

37.  Huntington  S.P.  Zderzenie  cywilizacji.  –  Warszawa: MUZA SA, 2000.

38.  Gilpin  R..  The  Political  Economy  of  International Relations.- Princeton.: Princeton University Press, 1987.

39.  Goldstein  J.S.  International  Relations.  Third  Edition.  – New York.: Longman, 1999.

40.  Jackson  R.,  Sørensen  G.  Inroduction  to  International Relations.- Oxford.: University Press, 1999.

41.  Kondrakiewicz  D.  Systemy  równowagi  sił  w  stosunkach międzynarodowych.-  Lublin.:  Wydawnictwo  UMCS, 1999.

42.  Kennedi P. Mocarstwa świata: narodziny, rozkwit, upadek. – Warszawa.: Książka i Wiedza, 1995. 

43.  Klare  M.T.,  Thomas  D.C.  World  Security:    Trends  and Chellenges  at  Century  End.  –  New  York.:  St.Martin´s  Press, 1991.

44.  Knutsen T.L. A history of International Relations theory. – Manchester-New  York.:  Manchester  University  Press, 1992.

45.  Kukułka  J.  Teoria  stosunków  międzynarodowych.-   42 Warszawa.: SCHOLAR, 2000.

46.  Kondrakiewicz  D.  Systemy  równowagi  sił  w  stosunkach międzynarodowych.  –  Lublin:  Wydawnictwo  UMCS, 1999.

47.  Krejčì  O.  Mezinárodni  politica.  –  Praha:  Victoria Publishing, 1997.

48.  Łoś-Nowak T. Stosunki międzynarodowe. Teorie-systemy-uczestnicy.-  Wrocław.:  Wydawnictwo  Uniwersytetu Wrocławskiego, 2000.

49.  Pietraś  Z.J.  Teоria  gier  jako  sposób  analizy  procesów podejmowania  decyzji  politycznych.-  Lublin.: Wydawnictwo  Uniwersytetu  Marii  Curie-Sklodowskiej, 1997.

50.  Pietraś Z.J. Zasady  teorii stosunkow międzynarodowych.- Lublin.: UMCS, 1986.

51.  Ray  J.L.  Global  Politics.  Third  Edition.-  Boston.: Houghton Mifflin Company, 1987.

52.  Rosecranc  R.,  Stein  A.A.  The  Domestic  Bases  of  Grand Strategy.- Cornell.: Cornell University Press, 1993.

53.  Russet  B.  Starr  World  Politics.  The  Menu  for  Choice.: Fourth Edition.- New York.: W.H.Freeman and Company, 1992.

54.  Stosunki  międzynarodowe:  geneza,  struktura, funkcjonowanie.  Podr.  akadem.  Pod.  Haliżaka  E., Kuźniara  R.-  Warszawa.:  Wydawnictwa  Uniwersytetu Warszawskiego, 1994.

55.  Stryjski K.J. Zarys  teorii  stosunków międzynarodowych.- Łódź.: WSSM, 2000.

 

  

ДОДАТКОВА   ЛІТЕРАТУРА

 1.  Арістотель. Політика.- К.: Вид-во Соломії Павличко “ОСНОВИ”, 2003.

2.  Арон  Р.  Демократия  и  тоталитаризм.  – М.:  “Текст”, 1993.

3.  Арон  Р.  Мир  і  Війна  між  націями.-  К.:  “Юніверс”, 2000.

4.  Бердяев Н.А. Истоки  и  смысл  русского  комунизма.- М.: “Наука”, 1990.

5.  Бжезинский  З.  Великая  шахматная  доска.-  М.: “Международные отношения”, 1999.

6.  Бовін  А.  Перестройка  международных  отношений: пути  и  подходы  //  Мировая    экономика  и международные отношения. М., 1989. №1.

7.  Вебер  М.  Соціологія.  Загальноісторичні  аналізи. Політика.-К.: “Основи”, 1998.

8.  Говард  М.  Війна  в  європейській  історії.  –  К.: Мегатайп, 2000.

9.  Дюрозель Ж.Б.  Історія  дипломатії  від  1919  року  до

наших днів.- К.: “Основи”, 1995.

10.  Класики  політичної  думки:  від  Платона  до  Макса Вебера: Пер. з нім. – К.: Тандем, 2002.

11.  Клаузевиц К. О войне. В 2-х томах.- Москва –Санкт-Петербург.: “АКТ”, 2002.

12.  Ковалёв А.Н. Азбука дипломатии (изд. 3-е, перераб. и доп.).- М.: “Международные отношения”, 1977.

13.  Макиавелли  Н.  Государь;  Рассуждение  о  первой декаде  Тита  Ливия; О  военном  искустве:  Сборник  / Пер. с ит.- Мн.: “Поппури”, 1998.

14.  Мэхен А.Т. Влияние морской силы на историю: 1660 – 1783. – М; СПб.: АСТ Terra Fantastica, 2002.

15.  Платон    Держава.-  К.:  Вид-во  Соломії  Павличко “ОСНОВИ”, 2000.   

16.  Теория  международных  отношений  на  рубеже столетий. Под.ред.  Кена  Буса  и  Стива  Смита.  – М.: Гардарики, 2002.

17.  Тихонравов Ю.В.  Геополитика.  – М.:  ЗАО  “Бизнес-школа “Интел-Синтез”, 1998.

18.  Тоффлер  Е.  Третя  хвиля.  –  К.:  Вид.  дім  “Всесвіт”, 2000.

19.  Тоффлер Э. Метаморфозы власти. – М.: ООО “Изд-во АСТ”, 2001.

20.  Тоффлер  Э.  Шок  будущего.  –  М.:  ООО  “Изд-во АСТ”, 2001.

21.  Тойнбі  А.  Дослідження  історії.  В  2-х  томах.-  К.: “Основи”, 1995.

22.  Amin Samir. Capitalism in the Age of Globalization: The Management  of  Contemporary  Society.  -  London:  Zed Books, 1997.

23.  Amin Samir. The Callenge of Globalization. // Review of International  political  Economy.  -  Nr.2(3).  -  1996.  - p.216-260.

24.  Angell  Norman.  America  and  the  New World-State:  A Plan  for  American  Leadership  in  International Organization. - New-York: G.P. Putnam’s Sons, 1915.

25.  Angell Norman. Human Nature and the Peace Problem. - London: W. Collins Sons&Co., 1925.

26.  Angell Norman. The Defense  of  the Empire.  - London: Hamish Hamilton, 1937.

27.  Angell  Norman.  The  Great  Illusion:  A  Study  of  the Relation of Military Power in Nations to Their Economic and Social Advantage. - New-York: Garland, 1972.

28.  Angell  Norman.  The  Peace  Treaty  and  the  Economic Chaos in Europe. - London: Swarthmore Press, 1919.

29.  Aron  Raymond.  Clausewitz,  Den  Krieg  Denken.  - Frankfurt: Propyläen, 1980.  

30.  Aron  Raymond.  Einführung  in  die  Atomstrategie.  Die atlantische  Kontroverse  -  Köln:  Kiepenheuer&Witsch, 1964.

31.  Aron  Raymond.  Frieden  und  Krieg.  Eine  Theorie  der Staatenwelt. - Frankfurt: Fischer, 1963.

32.  Aron  Raymond.  On War:  Atomic Weapons  and  Global Diplomacy. - London: Secker and Warburg, 1958.

33.  Aron  Raymond.  The  Evolution  of  Modern  Strategic Thought.  /  Problems  of  Modern  Strategy:  Part  One.  - London:  International  Institute  for  Strategic  Studies,

1969. - p.1-17. 

34.  Aron Raymond. The Great Debate: Theories  of Nuclear Strategy. - Garden City, NY: Doubleday, 1965.

35.  Bertalanffy Ludwig von. An Outline of General Systems Theory. // British Journal of the Philosophy of Science. - Nr.1. - 1950. - p.139-164.

36.  Bertalanffy  Ludwig  von.  General  System  Theory: Foundations,  Development,  Applications.  -  New-York: George Braziller, 1969.

37.  Bertalanffy Ludwig von. Perspectives on General System Theory. - New-York: Braziller, 1975.

38.  Brzeziński  Zbigniew.  Plan  gry:  USA  –  ZSRR.  – Warszawa.: Nowe Wydawnictwo Polskie, 1990.

39.  Carr  Edward  Hallett.  International  Relations  Since  the Peace Treaties. - London: McMillan, 1937.

40.  Carr Edward Hallett. Nationalism and After.  - London: McMillan, 1945.

41.  Carr Edward Hallett. Public Opinion  as  a Safeguard  of  Peace. // International Affairs. - Nr.4(15). - 1936. - p.846-862.

42.  Carr  Edward  Hallett.  The  Future  of  Nations: Independence  or Interdependence?  -  London:  Kegan Paul, 1941.  

43.  Carr Edward Hallett. The Moral Foundations  for World Order.  / Ernest Llewellyn Woodward  (ed.); Foundations for World Order.  - Denver: University of Denver Press,

1949. - p.53-75.

44.  Carr Edward Hallett. The Twenty Year’s Crisis,  1919-1939:  An  Introduction  to  the  Study  of  International Relations. - London: McMillan, 1939.

45.  Clark  Ian.  Globalization  and  Fragmentation: International  Relations  in  the  Twentieth  Century.  - Oxford: Oxford University Press, 1997.

46.  Clark  William  Roberts.  Agents  and  Structures:  Two Views  of  Preferences,  Two  Views  of  Institutions.  // International  Studies  Quarterly.  -  Nr.2(42).  -  1998.  -

p.245-270.

47.  Cline  Ray  S.  World  Power  Trends  and  U.S.  Foreign Policy for the 1980s. - Boulder, Col.: Westview, 1980.

48.  Cohen  Raymond. Needed: A Disaggregate Approach  to the Democratic-Peace Theory.  / Review of  International Studies. - Nr.3(21). - 1995. - p.323-325.

49.  Cohen  Raymond.  Pacific  Unions:  A  Reappraisal  of  the Theory  that “Democracies Do Not Go  to War with Each Other”.  /  Review  of  International  Studies.  - Nr.3(20).  - 1994. - p.207-223.

50.  Cox  Robert  W.  Gramsci,  Hegemony  and  International Relations:  An  Essay  in  Method.  //  Millennium.  - Nr.2(12). - 1983. - p.269-291.

51.  Cox  Robert  W.  Production,  Power  and  World  Order: Social  Forces  in  the  Making  of  History.  -  New-York: Columbia University Press, 1987.

52.  Cox Robert W. Social Forces, States and World Orders: Beyond  International Relations Theory.  // Millennium.  - Nr.2(10). - 1981. - p.126-155.

53.  Cox Robert W., Sinclair Timothy J. Approaches to World Order. - Cambridge: Cambridge University Press, 1996.  

54.  Dickinson Goldsworthy L. Causes of International War. - Wesport, Conn.: Greenwood, 1984.

55.  Dickinson  Goldsworthy  L.  The  European  Anarchy.  - London: Alen&Unwin, 1916.

56.  Dickinson  Goldsworthy  L.  The  International  Anarchy, 1904-1914. - New-York: Century, 1926.

57.  Dougherty James E., Pfalzgraff Robert L. Jr. Contending Theories  of  International  Relations:  A  Comprehensive Survey. - New-York: Addison Wesley Longman, 1997.

58.  Easton  David.  A  Framework  for  political  Analysis.  - Englewood Cliffs, N.J.: Prentice Hall, 1965.

59.  Easton  David.  A  Systems  Analysis  of  Political  Life.  - New-York: Wiley, 1965.

60.  Easton David. The New Revolution  in Political Science. // American Political Science Review. - Nr.4(63). - 1969. - p.1051-1061.

61.  Easton David. Varieties of Political Theory. - Englewood Cliffs, N.J.: Prentice Hall, 1966.

62.  Fuchs  Wilhelm.  Formeln  zur  macht.  Prognosen  über Völker,  Wirtschaft,  Potentiale.  -  Stuttgart:  Deutsche Verlagsanstalt, 1965.

63.  Fukujama Francis. The End of History and the Last Man. - New-York: Free Press, 1992.

64.  Galtung  Johan  (ed.).  Co-operation  in  Europe.  -  Oslo: Universitetsforlaget, 1970.

65.  Galtung  Johan.  A  Structural  Theory  of  Aggression.  // Journal of Peace Research. - Nr.1(2). - 1964. - p.95-199.

66.  Galtung Johan. A Structural Theory of Imperialism: Ten Years  Later.  // Millennium.  -  Nr.3(9).  -  1980.  -  p.183-196.

67.  Galtung  Johan.  A  Structural  Theory  of  Integration.  // Journal of Peace Research. - Nr.4(5). - 1968. - p.375-395.  

68.  Galtung  Johan.  A  Theory  of  Peaceful  Co-operation.  / Galtung  Johan  (ed.).  Co-operation  in  Europe.  -  Oslo: Universitetsforlaget, 1970. - p.9-20.

69.  Galtung  Johan.  Peace  and  World  Structure.  - Kopenhagen: Ejlers, 1980.

70.  Galtung  Johan.  The  True  Worlds:  A  Transnational Perspective. - New-York: Free Press, 1980.

71.  Gilpin Robert G. The Political Economy of International Relations.  -  Princeton, N.J.:  Princeton University  Press, 1981.

72.  Gilpin  Robert  G.  The  Richness  of  the  Tradition  of Political  Realism.  //  International  Organization.  - Nr.2(38). - 1984. - p.288-304.

73.  Gilpin  Robert  G.  The  Theory  of  Hegemonic  War.  / Robert  I.  Rotberg,  Theodore  K.  Rabb  (ed.)  The Origin and Prevention of Major Wars. - Cambridge: Cambridge University Press, 1989. - p.15-37.

74.  Gilpin  Robert  G.  U.S.  Power  and  the  Multinational Corporation:  The  Political  Economy  of  Foreign  Direct Investment. - London: McMillan, 1975.

75.  Gilpin  Robert G. War  and  Change  in World  Politics.  - New-York: Cambridge University Press, 1981.

76.  Hanrieder  Wolfram  F.  (ed.)  Technology,  and  Arms Control. - Boulder, Col.: Westview, 1986.

77.  Hanrieder Wolfram F. Actor Objectives and International Systems.  //  Journal  of  Politics.  -  Nr.1(27).  -  1965.  - p.109-132.

78.  Hanrieder Wolfram F. Bipolar o Multibloc.  // Journal of Conflict Resolution. - Nr.3(9). - 1965. - p.299-308.

79.  Hanrieder Wolfram F. Dissolving  International Politics: Reflections  on  the  Nation-state.  //  American  Political Science Review. - Nr.4(72). - 1978. - p.1276-1287.  

80.  Hanrieder  Wolfram  F.  International  Organizations  and International Systems. // Journal of Conflict Resolution. - Nr.3(10). - 1966. - p.297-313.

81.  Haushofer  Karl,  Fochler-Hauke  Gustav  (Hrsg.). Probleme  der Weltpolitik  in Wort  und  Bild.  -  Leipzig: Breitkopf & Härtel, 1939.

82.  Haushofer  Karl.  Geopolitik  der  Pan-Ideen.  -  Berlin: Zentral-Verlag, 1931.

83.  Haushofer  Karl.  Grenzen  in  ihrer  geographischen  und politischen Bedeutung. - Berlin: Vowinckel, 1927.

84.  Haushofer Karl. Raumüberwindende Mächte.  - Leipzig: Teubner, 1934.

85.  Haushofer  Karl. Weltmeere  und Weltmächte.  -  Berlin: Zeitgeschichte-Verlag, 1937.

86.  Haushofer  Karl.  Weltpolitik  von  heute.  -  Berlin: Zeitgeschichte-Verlag Wilhelm Andermann, 1934.

87.  Hilferding  Rudolf.  Das  Finanzkapital.  -  2  Bde.  - Frankfurt: Europäische Verlagsanstalt, 1968.

88.  Holsti  Kalevi  J.  Change  in  the  International  System: Essays  on  the  Theory  and  Practice  of  International Relations. - Aldershot, Hants: Edward Elgar, 1991.

89.  Holsti Kalevi J.  International Politics: A Framework  for Analysis. - Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall, 1995.

90.  Holsti  Kalevi  J.  Retreat  from  Utopia:  International Relations  Theory,  1945-1970.  //  Canadian  Journal  of Political Science. - Nr.2(4). - 1971. - p.165-177.

91.  Holsti Kalevi J. The Dividing Discipline: Hegemony and Diversity  in  International  Theory.  -  Boston:  Unwin Hyman, 1985.

92.  Holsti Kalevi J. The State, War  and  the State of War.  - Cambridge: Cambridge University Press, 1996.

93.  Huntington  Samuel  P.  Strategic  Planning  and  the Political Process.  / Rosenau  James N.  (ed.)  International   50 Politics  and  Foreign  Policy: A  Reader  in  Research  and Theory. - New-York: Free Press, 1961. - p.234-240.

94.  Huntington  Samuel  P.  The  Clash  of  Civilizations?  // Foreign Affairs. - Nr.3(72). - 1993. - p.22-49.

95.  Huntington  Samuel P. The Common Defense:  Strategic Programs  in  National  Politics.  -  New-York:  Columbia University Press, 1961.

96.  Huntington  Samuel  P.  The  Lonely  Superpower.  // Foreign Affairs. - Nr.2(78). - 1999. - p.35-49.

97.  Huntington Samuel P. The West: Unique, Not Universal. // Foreign Affairs. - Nr.6(75). - 1996. - p.28-46.

98.  Kaplan Morton A. (ed.) New Approaches to International Relations. - New-York: St. Martin’s Press, 1968.

99.  Kaplan  Morton  A.  Balance  of  Power,  Bipolarity  and Other Models of International Systems. / Rosenau James N.  (ed.)  International  Politics  and  Foreign  Policy:  A Reader in Research and Theory. - New-York: Free Press,

1961. - p.343-349.

100.  Kaplan Morton  A.  System  and  Process  in  International Politics. - New-York: John Wiley&Sons, 1967.

101.  Kaplan Morton A. Systems Theory and Political Science. // Social Research. - Nr.1(35). - 1968. - p.30-47.

102.  Kaplan  Morton  A.  Towards  Professionalism  in International  Theory:  Macrosystem  Analysis.  -  New-York: Free Press, 1979.

103.  Kissinger  Henry  A.  A  World  Restored:  Metternich, Castlereagh and Problems of Peace, 1812-1822. - Boston: Houghton Mifflin, 1957.

104.  Kissinger  Henry  A.  American  Foreign  Policy.  -  New-York: Norton, 1966.

105.  Kissinger Henry A. Die sechs Säulen der Weltordnung. - Berlin: Siedler, 1992.

106.  Kissinger  Henry  A.  Diplomacy.  -  New-York: Simon&Schuster, 1994.   

107.  Kissinger Henry A. Kernwaffen und Auswärtige Politik. - München: Oldenbourg, 1959.

108.  Kissinger  Henry  A.  Problems  of  National  Strategy:  A Book of Readings. - New-York: Praeger, 1965.

109.  Kissinger  Henry  A.  The  Troubled  Partnership:  A  Re-appraisal of the Atlantic Alliance. - New-York: McGraw-Hill, 1965.

110.  Linklater  Andrew.  Beyond  Realism  and  Marxism: Critical Theory and International Relations. - New-York: St. Martin’s Press, 1989.

111.  Linklater  Andrew.  Men  and  Citizens  in  the  Theory  of International Relations.  - New-York: St. Martin’s Press, 1982.

112.  Linklater  Andrew.  Realism,  Marxism,  and  Critical International Theory. // Review of International Studies. - Nr.4(12). - 1986. - p.301-312.

113.  Linklater  Andrew.  The  Question  of  the  Next  Stage  in International Relations Theory. // Millennium. - Nr.1(21). - 1992. - p.77-98.

114.  Linklater  Andrew.  The  Transformation  of  Political Community.  Ethical  Foundations  of  the  Post-Westphalian Era. - Cambridge: Polity Press, 1998.

115.  Mackinder Halford J. The Geographical Pivot of History. - The Geographical  Journal.  - Nr.4(23).  - 1934.  - p.421-444.

116.  Mahan Alfred Thayer. The  Influence of Seapower Upon the French Revolution and Empire 1793-1812. - London: Sampson Low, Marston, 1893.

117.  Modelski George (ed.) Exploring Long Cycles. - Boulder, Col.: Lynne Rienner, 1987.

118.  Modelski  George,  Modelski  Sylvia  (ed.)  DocumentingGlobal Leadership. - London: McMillan, 1988.

119.  Modelski George. A  Theory  of  Foreign  Policy.  - New-York: Praeger, 1962.  

120.  Modelski George. Comparative  International Systems.  // World Politics. - Nr.4(14). - 1962. - p.662-674.

121.  Modelski  George.  Long  Cycles  in  World  Politics.  - London: McMillan, 1987.

122.  Modelski  George.  Principles  of World  Politics.  -  New-York: Free Press, 1972.

123.  Morgenthau  Hans  Joachim.  Dilemmas  of  Politics.  - Chicago: University of Chicago Press, 1958.

124.  Morgenthau  Hans  Joachim.  Peace,  Security  and  the United Nations.  - Chicago: University of Chicago Press, 1946.

125.  Morgenthau Hans Joachim. Politics Amond Nations: The Struggle  for  Power  and  Peace.  -  New-York:  Alfred A.Knopf, 1948.

126.  Morgenthau  Hans  Joachim.  Positivism,  Functionalism and  International  Law.  //  American  Journal  of International Law. - Nr.34. - 1940. - p.260-284.

127.  Morgenthau  Hans  Joachim.  Power  as  a  Political Concept. / Roland Young (ed.). Approaches to the Study of  Politics:  22  Contemporary  Essays  Exploring  the

Nature  of  Politics  and  Methods  by  Which  It  Can  Be Studied.  - Evanston,  Ill.: Northwestern University Press, 1963. - p.66-77.

128.  Morgenthau Hans Joachim. Scientific Man versus Power Politics. - Chicago: University of Chicago Press, 1946.

129.  Morgenthau  Hans  Joachim.  The  Purpose  of  American Politics. - New-York: Alfred A.Knopf, 1960.

130.  Niebuhr Reinhold. Man’s Nature  and His Communities: Essays on  the Dynamic and Enigmas of Man’s Personal and Social Existence. - New-York: Scribners, 1965.

131.  Niebuhr  Reinhold. Moral Man  and  Immoral  Society: A Study  in  Ethics  and  Politics.  -  New-York:  Charles Scribner’s Sons, 1932.  

132.  Niebuhr  Reinhold.  The  Essential  Reinhold  Niebuhr: Selected Essays and Addresses.  / Robert McAfee Brown (ed.) - New Haven: Yale University Press, 1986.

133.  Niebuhr Reinhold. The Illusion of World Government. // Foreign Affairs. - Nr.3(27). - 1949. - p.379-388.

134.  Niebuhr Reinhold. The Self and the Dramas of History. - New-York: Charles Scribner’s Sons, 1955.

135.  Nye  Joseph  S.  American  Strategy  After  Bipolarity.  / International Affairs. - Nr.3(66). - 1990. - p.513-521.

136.  Nye  Joseph  S. Nuclear Ethics.  - New-York:  Free  Press, 1986.

137.  Nye  Joseph  S.  Soft  Power.  /  Foreign  policy.  -  Nr.80.  - 1990. - p.153-171.

138.  Nye  Joseph  S.  What  New  World  Order?  /  Foreign Affairs. - Nr.2(71). - 1992. - p.83-96.

139.  Pfalzgraff  Robert  L.  Jr.  International  Studies  in  the 1970s.  //  International  Studies  Quarterly.  -  Nr.1(15).  - 1971. - p.104-128.

140.  Rapoport  Anatol  (ed.).  Game  Theory  as  a  Theory  of Conflict Resolution. - Boston: D. Reidel, 1974.

141.  Rapoport  Anatol.  General  System  Theory:  Essential Concepts  and Application.  - Cambridge, Mass.: Abacus Press, 1986.

142.  Rapoport  Anatol.  Strategy  and  Conscience.  Introducted by Karl W. Deutsch. - New-York: Schocken, 1964.

143.  Rapoport  Anatol.  Systems  Analysis:  General  System Theory.  / David L. Sills (ed.) International Encyclopedia of  the  Social  Sciences.  -  London:  McMillan,  1968.  - Vol.15. - p.452-458.

144.  Rapoport  Anatol.  Two-Person  Game  Theory:  The Essential  Ideas.  -  Ann  Arbor,  Mich.:  University  of Michigan Press, 1966.   54

145.  Rapoport  Anatol.  Various  Meanings  of  Theory.  // American  Science Review.  - Nr.4(52).  -  1958.  -  p.972-988.

146.  Ratzel Friedrich. Antropogeographie. 1. Teil: Grundzüge der  Anwendung  der  Erdkunde  auf  die  Geschichte.  - Stuttgart: Engelhorn, 1882.

147.  Ratzel  Friedrich.  Politische  Geographie  oder  die Geographie der Staaten, des Verkehrs und des Krieges. - München: Oldenbourg, 1897.

148.  Ray  James  Lee.  Democracy  and  International  Conflict: An  Evaluation  of  the  Democratic  Peace  Proposition.  - Columbia: University of South Carolina Press, 1995.

149.  Ray  James  Lee.  Understanding  Rummel.  //  Journal  of Conflict Resolution. - Nr.1(26). - 1982. - p.161-187.

150.  Ray  James  Lee.  Wars  Between  Democracies:  Rare  or Non-Existent?  //  International  Interactions.  - Nr.3(18).  - 1993. - p.251-276.

151.  Rosenau  James  N.  (ed.)  Domestic  Sources  of  Foreign Policy. - New-York: Free Press, 1967.

152.  Rosenau  James N.  (ed.)  In  Search  of Global  Patterns.  - New-York: Free Press, 1976.

153.  Rosenau James N. (ed.) International Politics and Foreign Policy: A Reader  in Research and Theory.  - New-York: Free Press, 1961.

154.  Rosenau  James  N.  Turbulence  in  World  Politics:  A Theory  of  Change  and  Continuity.  -  Princeton,  N.J.: Princeton University Press, 1990.

155.  Rosenau  James N.,  Thompson Kenneth W., Boyd Gavin (ed.) World Politics: An  Introduction.  - New-York: Free Press, 1976.

156.  Singer J. David. Data-making  in  International Relations. // Behavioral Science. - Nr.1(10). - 1965.- p.68-80.  

157.  Singer J. David. Models, Methods and Progress in World Politics:  A  Peace  Research  Odyssey.  -  Boulder,  Col.: Westview, 1990.

158.  Singer  J.  David.  The  Scientific  Study  of  Politics:  An Approach to Foreign Policy Analysis. - Morristown, N.J.: General Learning Press, 1972.

159.  Singer  J.  David.  Theorizing  About  Theory  in International  Politics.  //  The  Journal  of  Conflict Resolution. - Nr.4(4). - 1960.- p.431-442.

160.  Spykman  Nicholas  J.  America’s  Strategy  in  World Politics: The United States  and  the Balance of Power.  - New-York: Harcourt, Brace, 1942.

161.  Spykman  Nicholas  J. Geography  and  Foreign  Policy.  // American Political Science Review. - Nr.1(32). - 1938. - p.28-51.

162.  Spykman Nicholas J. The Geography of Peace. Edited by Helen R. Nicholl. - New-York: Harcourt, Brace, 1944.

163.  Sylwestrzak A. Historia doktryn politycznych i prawnych. – Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1994.

164.  Thompson Kenneth W. Towards a Theory of International Politics  //  American  Political  Science  Review.  – Nr.3(49). - 1955. 

165.  Toynbee Arnold J. A Study of History. - Oxford: Oxford University Press, 1946

166.  Vasquez John A. (ed.) Classic of International Relations. - Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall, 1996.

167.  Vasquez  John  A.  The  Post-positivist  Debate: Reconstructing  Scientific  Enquiry  and  IR  Theory  after Enlightenment’s  Fall.  /  Booth  Ken,  Smith  Steve  (ed.) Internation  Relations  Theory  Today.  -  University  Park,

Penns.: The Pennsylvania State University Press, 1995. - p.217-240.   56

168.  Vasquez  John  A.  The  Power  of  Power  Politics:  A Critique.  -  New  Brunswick,  N.J.:  Ruttgers  University Press, 1983.

169.  Viotti  P.R.,  Kauppi  M.R.  International  Relations Theories:  realism,  pluralism,  globalism.  –  New  York-London.: Macmillan Publiching, 1987.

170.  Wallerstein  Immanuel  M.    Utopistics:  Or,  Historical Choices of  the Twenty-first Century.  - New York: New Press, 1998.

171.  Wallerstein  Immanuel M.  (ed.) After Liberalism.  - New York: New Press, 1995.

172.  Wallerstein Immanuel M. (ed.) World Inequality: Origins and Perspectives on the World System. - Monreal: Black Rose Books, 1975.

173.  Wallerstein Immanuel M. The Capitalist World-economy: Essays. - Cambridge: Cambridge University Press, 1979.

174.  Wallerstein  Immanuel  M.  The  Three  Instances  of Hegemony  in  the  History  of  the  Capitalist  World-economy.  //  International  Jornal  of  Comparative Sociology. - Nr.1-2(24). - 1983. - p.100-108.

175.  Waltz  Kenneth  N.  Evaluating  Theories.  //  American Political Science Review. - Nr.4(91). 1997. - p.913-917.

176.  Waltz  Kenneth  N.  International  Politics  Is  Not  Foreign Policy. // Security Studies. - Nr.1(6). 1996. - p.54-57.

177.  Waltz Kenneth N. International Structure, National Force and  the  Balance  of  World  Power.  //  Journal  of International Affairs. - Nr.2(21). - 1967. - p.215-231.

178.  Waltz Kenneth N. Nuclear Myths and Political Realities. // American Political Science Review. - Nr.3(84). 1990. - p.731-745.

179.  Waltz Kenneth N. Realist Thought and Neorealist Theory. //  Journal  of  International Affairs.  - Nr.1(44).  -  1990.  - p.21-37.  

180.  Waltz  Kenneth  N.  The  Emerging  Structure  of International Politics. // International Security. - Nr.2(18). - 1993. - p.44-89.

181.  Waltz Kenneth N. The New World Order.  // Millennium. - Nr.2(22). - 1993. - p.187-195.

182.  Waltz  Kenneth  N.  The  Origins  of  War  in  Neorealist Theory.  // Journal of Interdisciplinary History. - Nr.18. - 1988. - p.615-628.

183.  Waltz  Kenneth  N.  Theory  of  International  Politics.  - Reading, Mass.: Addison-Wesley, 1979.

184.  Watson  Adam.  The  Evolutions  of  International  Society: A comparative historical Analysis. – London-New York.: Routledge, 1992.

185.  Wilson  Woodrow.  The  Papers  of  Woodrow  Wilson.  / Artur S. Link  (ed.)  - 6 Vol.  - Princeton, N.J.: Princeton University Press, 1966-1994.

186.  Wolfers Arnold  (ed.) Alliance Policy  in  the Cold war.  - Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1959.

187.  Wolfers  Arnold,  Martin  Laurence  (ed.)  The  Anglo-American  Tradition  in  Foreign  Affairs.  -  New  Haven: Yale University Press, 1956.

188.  Wolfers  Arnold.  Discord  and  Collaboration:  Essays  on іnternational  Politics.  -  Baltimore:  Johns  Hopkins University Press, 1962.

189.  Wolfers Arnold. Grenzen der nuklearen Abschreckung.  / Europa-Archiv. - Nr.16. - 1960. - S.489-498.

190.  Wolfers  Arnold.  The  Pole  of  Power  and  the  Pole  of Indifference.  / World Politics.  - Nr.1(4).  -  1951.  -  p.39-63.

191.  Wright Quincy.  (ed.) Neutrality  and Collective Security. Lectures  on  the  Harris  Foundation  1936.  -  Chicago: University of Chicago Press, 1936.

192.  Wright Quincy. A Study of War. - Chicago: University of Chicago Press, 1942.  

193.  Wright  Quincy.  Constitutionalism  and World  Politics.  - Urbana,  Ill.:  University  of  Illinois,  Institute  of Government and Public Affairs, 1951.

194.  Wright Quincy. The Causes of War and the Conditions of  Peace. - London: Longmans, Green &Co, 1935.

195.  Wright  Quincy.  The  Control  of  American  Foreign Relations. - New York: Johnson, 1970.

 

МОДУЛЬ 4

ПІДРУЧНИКИ, НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ І ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО. Мадрид 9 липня 1997 р. – К.: Інформ. центр НАТО в Україні.; 1998. – 42 с.
  2. Угода про Партнерство і Співробітництво між Європейським Союзом та Україною. – К.: Пред-во Європейск. Комісії в Україні,1995. – 67 с.
  3. Указ Президента України від 22 червня 1998 р. Про державні програми співробітництва України з НАТО // Урядовий кур’єр. – 1998. – 27 червня.
  4. Україна на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів (1991-1995рр.) – К.:Юрінком Інтер, 1998.– 495 с.
  5. Абрамян Е. Европейский Союз // Международная экономика. – 2006. – № 5. – С. 43-48.
  6. Алексєєва Т. І.Міжнародні організації: Навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т. – Х. : ХНЕУ, 2006. – 200с. – Бібліогр.: с. 192-195.
  7. Андреева Г.Н. Шанхайская организация сотрудничества: http://www.materik.ru/print.php?section=analitics&bulsectionid=10248
  8. Бирюков М. Новый Европейский Союз образца 2004 г. и международное право // Московский журнал международного права. – 2004. – № 3. – С. 139-176.
  9. Барков А.В. Африканский Союз (АС) // Московський журнал международного права. – 2003. – №3.
  10. Веремеев Н.В. Международно-правовой статус форума “Азиатско-Тихоокеанское экономическое сотрудничество // Московський журнал международного права. – 2004. – № 3.
  11.  Верещак Л. М.Міжнародні організації: Аналітико-стат. інформація / Український ін-т науково-технічної і економічної інформації – К. : УкрІНТЕІ, 2002. – 37 с.
  12. Гайдуков Л.Ф., В.Г. Кремень, Л.В. Губерський та ін. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980-2000 ті рр.): Підручник .– К.: Либідь, 2001. – 348 с.
  13. Гарипов Р.Ш. ОБСЄ в современной системе европейской безопасности // Московський журнал международного права. – 2004. – № 3. – С. 67-74.
  14. Герчикова И.Н. Международные экономические организации: регулирование мировых хозяйственных связей и предпринимательской деятельности. Учебн. пособие. – М.: АО „Консалтбанкир”, 2000. – 624 с.
  15. Голопатюк Л. Україна-НАТО: час романтизму минув, попереду іспит на зрілість // Військо України. – 2005. – № 7. – С. 5-8.
  16. Гуменюк Б.І. Основи дипломатичної та консульської служби: Навч. посібник – К.: Либідь, 1998. – 234 с.
  17. Донський Ю. Кому завтра представлять Україну в блакитних шоломах // Військо України. – 2005. – № 5-6.
  18. Дікон Боб, Халс Мішель, Стабс Пол.Глобальна соціальна політика. Міжнародні організації й майбутнє соціального добробуту / Анатолій... Олійник (пер.з англ.). – К. : Основи, 1999. – 347с.
  19. Зеленько Г. Вишеградська Четвірка матиме на заході те, що заробить на Сході // Політика і час. – 2004. – № 12. – С.38- 46.
  20. Єфременко А.П. Економічні передумови і наслідки запровадження і функціонування зони вільної торгівлі в СНД // Вісник міжнародних відносин / ун-т ім.. т. Шевченко. – 2004. – Вип. 29-30. – С. 134-136.
  21. Єременко С. Захід відкриває для себе чорноморський регіон // Політика і час. – 2004. – № 12. – С. 35-39.
  22. Энтин М.Л. На пути к Конституции Евросоюза // Современная Европа. – 2004. – № 3.
  23. Козырев А. Эколого-экономическая карта ЕврАзЭСа // Международная экономика. – 2006. – 3 4. – С.17-22.
  24. Манжола В.А., Копійка В.В. Європейський Союз у міжнародних відносинах (Конспект лекції). Надруковано в рамках проекту програми Темпус. – К.: “Альтернативи”, 1998. – 276 с.
  25. Міжнародні організації економічного співробітництва: Довідник / Рада національної безпеки і оборони України; Національний ін-т проблем міжнародної безпеки / А.І. Сухоруков (відп.ред.), Н.Г. Діденко (відп.ред.). – К. : НІПМБ, 2005. – 114с. – Бібліогр.: с. 114.
  26. Моцик О. Дієвий механізм співробітництва ГУУАМ. Історія виникнення і сучасний стан співробітництва // Політика і час. – 2004. – № 5.
  27. Міжнародні стандарти забезпечення свободи слова: Зб. публікацій міжнар. організації "Артикль 19" / "Артикль 19. Всесвітня кампанія за свободу слова", міжнародна організація; Лабораторія законодавчих ініціатив. – К. : Міленіум, 2003. – 140 с.
  28. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980-2000 ті рр.): Підручник/ Гайдуков Л.Ф., Кремень В.Г., Губерський Л.В.та ін.– К.: Либідь, 2001.– 454с.
  29. Міжнародні організації: Навчальний посібник /За ред. Ю.Г.Козака, В.В.Ковалевського. – К.: ЦУЛ, 2003. – 345 с.
  30. Нариси з історії дипломатії України / О.І. Галенко, Є.Є. Камінський, М.В.Кірсенко та ін. під ред. В.А. Смолія. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 2001. – 736 с.
  31. Носов М.Г. Зачем Европе собственная армия?// Современная Европа. – 2005. – № 1.
  32. Осадчая Ж. Лобанов К. Эволюция Евросоюзу  // Современная Европа. – 2005. – № 1. – С. 27-44.
  33. ООН у системі міжнародних відносин. Історичний досвід та перспективи. Ювілейний науковий збірник. /Редколегія : Ю.М.Мацейко, В.С.Бруз. – К., 1995. – 76 с.
  34. Панфилов И. Проблемы Евросоюза на рубеже веков // Международная экономика. – 2007. – № 4. – С.38-40.
  35. Перепелиця Г. Залучення України до миротворчих регіональних  і субрегіональних організацій // Миротворча діяльність України: кооперація з НАТО та  іншими структурами європейської  безпеки. - К.: Стилос, 2002. - С. 134-135.
  36. Попов В.И. Современная дипломатия: теория и практика: Курс лекций. Часть 1: Дипломатия – наука и искусство / ДА МИД РФ. – М.: «Научная книга», 2000. – 576 с.
  37. Современные международные отношения. Учебник /Под ред. А.В. Торкунова. – М.: «Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 1999. – 678 с.
  38. Сударєв В. Организация американских государств обретает авторитет // Международная жизнь. – 1998. – № 7. – С. 68-74.
  39. Україна–НАТО: майбутнє в руках минулого: Зб. матеріалів / О.Мельник, С.Соколовський (редактор англомовної частини Л.Шангіна, Н.Партач). – К.: Заповіт, 2004. – 170 с.
  40. Україна на шляху до НАТО: через радикальні реформи до набуття членства / О.П. Дергачов, В.С. Корендович, С.І. Мітряєва та інші; Г.М. Перепилиця (ред.); Національний інститут стратегічних досліджень, Фонд ім. Фрідріха Еберта. Представництво в Україні. – К.: Видавничий дім «Стилос», 2004. – 407 с.
  41. Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації: Навчальний посібник. 2-е вид.– К.:КНЕУ, 2001. – 388 с.
  42. Штеплер, Ханс-Альбрехт Международные организации: Справочник. (Е.А.Тюпаев /пер. с нем.) – М.: Международные организации, 1995. – 365 с.

16.                       Гуменюк Б.І. Міжнародні організації // Політика і час. – 1998. – №2. – С.12-15.

34.                       ООН і Україна: разом в нове тисячоліття. – К.: Основи, 2000. – 67 с.

41.                       Україна та Організація Об’єднаних Націй: 50 років співробітництва. – К.: МЗС України, 1995. – 83 с.

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

  1. Абазов Р. Россия - АСЕАН в контексте ХХІ века. // Международная жизнь. – 1996. –  № 10.–С.66-69.
  2. Бєлашов В. Розширення НАТО: за і проти: Полеміка у Сполучених Штатах Америки // Політика і час. – 1998. – № 3. – С. 35.
  3. Богданович В., Маначинський В. Нові кордони НАТО - лінія нового протистояння? // Політика і час. – 1998. – № 6. – С. 53.
  4. Боднарчук Р. Щоб росла військова міць: Світовий досвід військово-технічного співробітництва: основні тенденції та форми // Політика і час. – 1998. – № 7. – С. 36.
  5. Бруз В. Право вето ще не застаріло. Принцип одноголосності у Раді Безпеки ООН. Його концепція, історичний досвід та перспективи // Політика і час. – 1999. – № 3.
  6. Бруз. В.С. Україна в ООН: проблеми міжнародної і національної безпеки // Політична думка. – 1994. –  № 4.
  7. Василенко В.А. Правові аспекти участі Української РСР в міжнародних відносинах. –  К.: Освіта,  1984.– 265 с.
  8. Васильєва-Чекаленко Л. Д. Україна у міжнародних відносинах (1944-1996). Навч. посібник. – К.: Освіта, 1998 – 216 с.
  9. Волокитика Т.В., Марьина В.В., Новопашин Ю.С. История Восточной Европы - от начала второй мировой войны до современности // Новая и новейная история. – 1996. – № 6.–  С.9-22.
  10. Гречанінов В.. Миротворчість. Нові підходи // Політика і час. – 1998. – № 9. – С. 11.
  11. Григорьев В. Сформирован новый орган ООН // Независимая газета. – 2006. – 11 мая. – С. 3
  12. Евросоюз нашел замену конституции. Лидеры 27 стран Евросоюза подписали "Договор о реформах" // Независимая газета. – 2007. – 14 декабря.
  13. Зленко А Універсальний механізм багатосторонньої дипломатії // Політика і час. – 1995. –  № 10.– С. 17-21.
  14. Зуева К.Новые концепции европейской интеграции // Мировая экономика и международные отношения. –1996. –  № 11.– С. 94-102.
  15. Ивженко Т. Киев ждет приглашения в НАТО к концу весны // Независимая газета. – 2006. – 14 марта. – С.5.
  16. Камінський А. Вступ до міжнародних відносин:  Курс лекцій. – Львів, 1995.– 278 с.
  17. Казахстан возглавил ЕврАзЭС. Рост влияния Казахстана в международных организациях может продолжиться // Независимая газета. – 2007. – 10 октября
  18. Карбачинський О. На відстані одного кроку. Україна приєднується до Центрально-Європейської ініціативи // Політика і час. – 1995.–          № 11. –  С. 48-50.
  19. Кашлев Ю. СБСЕ в политике Советского Союза // Международная жизнь. –  1995. –  № 11-12.–  С.74-81.
  20. Крамаревський О. І мінуси і плюси. Розширення НАТО і безпека України // Політика і час. – 1996.–  № 7.–  С. 28-32.
  21. Крылов С. Сотрудничество на Севере Европы // Международная жизнь.– 1996.–  № 9.–  С. 41-46.
  22. Кузьминська О.Романюк Ю. Європейський регіон у зовнішній політиці України. // Розбудова держави. – 1997.– №2.– С. 13-15.
  23. Кульчинский С.І. Вибір України: Північно-Атлантичний альянс чи Слов’янський союз // Політика і час. – 1999. – № 3. – С 16-22.
  24. Лоссовський І. Оснач М. Як форум політичного діалогу ( 10 років участі України в діяльності ОБСЄ: деякі підсумки та основні пріоритети // Політика і час. – 2002. – № 3.
  25. Мацейко Ю. Ідеальних моделей не буває. Пошук європейської архітектури безпеки і міжнародні організації // Політика і час. – 1996. – №11.–  С.28-31.
  26. Маштабей В.Я. Курс на інтеграцію. Україна – ЄС Політика і час. –  № 11/12. –1998.
  27. Павленко А. Війна за Афганістан триває. Боротьба між ШОС (Китай) і НАТО (США) за вплив на Афганістан має тенденцію до загострення // Україна і світ сьогодні. – 2006. – № 18-19. – 12-25 травня.
  28. Ротфельд А.Д. Европа: процесс многосторонней безопасности// Мировая экономика и международные отношения. – 1996.– № 1.–  С. 49-68.
  29. Слабковський Ю.Чи життєздатний ГУУАМ? // Політика і час. – 2000. – № 9-10. – С.77-81.
  30. Сначала Европа, потом НАТО. Саркози назвал условия возвращения Франции в военный блок // Независимая газета. – 2007. – 26 сентября.
  31. Страны Центральной и Восточной Европы на пути в Европейский Союз. Ред. Куликова Н. В. М.: Наука, 2002.
  32. СІПРІ 2000: Щорічник: Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека: Пер. з англ./ Стокгольм. міжнар. ін-т дослідж. миру. укр. центр екон. і політ. дослідж. ім. О.Разумкова; Редкол.: А.Гриценко (гол.ред.) та ін. – К.: Заповіт, 2001. – 668 с.
  33. Україна і світ: Проблеми міжнародної співпраці та колективної безпеки (1991-1999). – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1999. – 243 с.
  34. Чалий В. ГУУАМ та інші пострадянські регіональні об'єднання: оцінка потенціалів // Нова політика. — 2001. — №3. – С. 6-10.
  35. Фантейн П. Європа в 10 пунктах. – К.: Альтернативи, 1999. – 46 с.
  36. Фролов В.Л. Вашингтон и ядерное наследство СССР // США: Экономика, политика, идеология. – 1995.–  № 7.–  С.32-43.
  37. Хазанов А.М. Россия и Азия: перспективы сотрудничества // Восток – 1995.–  №3.– С.159-163.
  38. Западноевропейский союз (ЗЕС) // Дипломатический словарь http://www.mej.ru/dictionary/?id=1108
  39. Ющенко В.: «Расширение рядов ГУАМ – актуальный вопрос» :http://analitika.az/articles.php?item_id=20070614025425088&sec_id=69

 

МОДУЛЬ 5

 

ПІДРУЧНИКИ, НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ І ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Гуменюк Б.І. Основи дипломатичної та консульської служби. – К., 1998.
    1. Сардачук П.Д., Кулик О.П. Дипломатичне представництво: організація і форми роботи. – К., 2001.
    2. Руденко Г.М. Україна дипломатична. – К., 1999.
    3. Руденко Г.М. Представництва іноземних держав в Україні. – К., 2004.
    4. Гуменюк Б.І., Щерба О.В. Сучасна дипломатична служба. – К., 2004.
    5. Українська дипломатична енциклопедія. В 2-х томах. – К., 2004.
    6. Віденська конвенція про дипломатичні зносини 18 квітня 1961 р. // Руденко Г.М. Україна дипломатична. – К., 1999.
    7. Віденська конвенція про консульські зносини  1963 р. // Руденко Г.М. Україна дипломатична. – К., 1999.
    8. Віденська конвенція про представництва держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 р. // Руденко Г.М. Україна дипломатична. – К., 1999.
    9. Венская конвенция о специальных миссиях 1969 г.// Международное действующее право в 3-х томах. – Т.1. – М., 1996.
    10. Конституція України. – К., 2006.
    11. Закон України "Про дипломатичну службу" від 20.09.2001. // Урядовий кур'єр. – 2001. – 24 жовтня.
    12. Постанова Верховної Ради України "Про основні напрямки зовнішньої політики України" 2 липня 1993р. // Україна на міжнародній арені. – К., 1998 кн.1.
    13. Постанова Верховної Ради Української РСР "Про проголошення незалежності України". 24 серпня 1991 р. // Україна на міжнародній арені. – К., 1998 кн.1.
    14. Положення про дипломатичну службу в Україні. // Руденко Г.М. Україна дипломатична. - К., 1999.
    15. Положення про Міністерство закордонних справ України. Затверджено Указом Президента України від 3 квітня 1999 р. № 357/99. // Офіційний вісник. - №14 – 1999.
    16. Консульський статут України. // Гуменюк Б.І. Основи дипломатичної та консульської служби. – К., 1998.
    17. Положення про дипломатичне представництво України за кордоном. // Руденко Г.М. Україна дипломатична. – К., 1999.
    18. Положення про порядок розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних та іноземних організацій в Україні. // Руденко Г.М. Україна дипломатична. – К.,  1999.
    19. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні. // Руденко Г.М. Україна дипломатична. – К., 1999.

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

  1. Попов В.И. Современная дипломатия: теория и практика. Дипломатия – наука и искусство: Курс лекций. – 2-е изд., доп. – М., 2003.
  2. Зінченко А.Л. Історія дипломатії від давнини до початку нового часу. – Вінниця, 2002.
  3. Зленко А. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін. – Харків, 2003.
  4. История дипломатии. – т. 1. – М., 1959.
  5. Камінський А. Вступ до міжнародних відносин. Львів, 1995.
  6. Киссинджер Г. Дипломатия. М., 1997.
  7. Ковалев А. Азбука дипломатии. – К., 1993.
  8. Мусский И.А. Сто великих дипломатов. – М.: ЗАО "Вече", 2001.
  9. Никольсон Г. Дипломатия. – К., 2001.
  10. Жуль Камбон. Дипломат. – К., 1997.
  11. Гуменюк Б.І., Блажей В.В. У процесі становлення. // Політика і час. 1999 №11-12.
  12. Георгіца А.З. Міжнародне публічне право. Чернівці, 1995 ч.1.
  13. Зорин В.А. Основы дипломатической службы. – М., 1977.
  14. Исраэлян В.Л. Дипломаты лицом к лицу. – М., 1990
  15. Дипломатическая служба.  Учебн. пособие. / Под. ред. А.В.Торкунова. – М., 2002.
  16. Демин Ю.Г. Статус дипломатических представительств и их персонала. – М., 1995.
  17. Матвеев В.М. Британская дипломатическая служба. – М., 1990.
  18. Матвеев В.М. Дипломатическая служба США. – М., 1987.
  19. Зонова Т.В. Современная модель дипломатии: истоки становления и перспективы развития. – М., 2003.
  20. Бобылев Г.В., Зубков Н.Г. Основы консульской службы. – М., 1986.
  21. Порядок виїзду з України і в'їзду в Україну. Правовий статус іноземців: Науково-практичні коментарі та нормативно-правові акти (Хавронюк М.І., Прощаєв Б.В., Марченко М.І., Трофимов С,Г.) – К., 1998.
  22. Сандровский К.К. Специальные миссии. (Международные вопросы) – К., 1977.

 

 


Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить