
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Міжнародні економічні відносини
Міжнародні економічні відносини« Назад
Міжнародні економічні відносини 15.07.2015 07:11
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для самостійного вивчення дисципліни “Міжнародні економічні відносини” (для студентів спеціальностей “Економіка підприємства” і “Менеджмент організацій” всіх форм навчання)
Розглянуто на засіданні кафедри “Економіки і менеджменту” протокол № від 2008 р.
Затверджено на засіданні навчально - видавничої Ради ДонНТУ протокол № від
Красноармійськ 2008
УДК
Методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни “Міжнародні економічні відносини”(для студентів спеціальностей “Економіка підприємства” і “Менеджмент організацій” всіх форм навчання) /Уклад. Н.А. Табачкова, О.В.Цвєтнова. – Красноармійськ, 2008. – 37 с.
Викладено тематичний зміст дисципліни, наведено завдання до контрольної роботи студентів заочної форми навчання та приклади розв’язання задач, перелік запитань до семестрового і список рекомендованих джерел контролю. Методичні вказівки призначені для студентів спеціальностей “Економіка підприємства”і “Менеджмент організацій”всіх форм навчання.
Відповідальний за випуск: С.М.Лисенко
Укладачі: Н.А. Табачкова О.В. Цвєтнова
Рецензент:
ЗМІСТ
1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Методичні вказівки призначені для самостійного вивчення дисципліни “Міжнародні економічні відносини” студентами “Економіка підприємства” і “Менеджмент організацій” всіх форм навчання, охоплюють усі види робіт при вивченні курсу студентами і відображають основні методичні вимоги кафедри «Економіки і менеджменту». Основою для розробки методичних вказівок стала програма вивчення нормативної дисципліни “Міжнародні економічні відносини”, складена відповідно до місця та значення дисципліни за структурно-логічною схемою, передбаченою освітньо-професійною програмою бакалавра з напряму підготовки «Економіка та підприємництво». До програми включена проблематика, пов’язана з різними аспектами інтеграції України в світогосподарські процеси. Активна и ефективна діяльність у зовнішньоекономічній сфері потребує знань механізму та характеру діяльності міжнародних організацій як суб’єктів міжнародних економічних відносин. Тому в програму курсу включені питання історії та конкретних умов виникнення, методів, інструментів, структури, видів діяльності, особливостей і перспектив розвитку України в роботі міжнародних організацій. Предметом дисципліни “Міжнародні економічні відносини” є система мікро- та макроекономічних взаємовідносин, що виходять за національні межі у процесі інтернаціоналізації та глобалізації. Основною метою викладання дисципліни «Міжнародні економічні відносини» є формування у майбутніх економістів та менеджерів системи спеціальних знань з міжнародної економіки, умов, форм методів і основного інструментарію міжнародної економічної діяльності. На досягнення зазначеної мети направленні такі завдання вивчення курсу студентами: – вивчення сутності й тенденцій інтернаціоналізації економіки, форм, методів, суб’єктів і рівнів міжнародної економічної діяльності, принципів і середовища її розвитку, практики здійснення і механізмів регулювання; – оволодіння знаннями щодо виникнення та реалізації типових, найбільш поширених економічних відносин між країнами та групами країн; – набуття вмінь аналізувати й оцінювати світогосподарські явища і процеси у контексті національних інтересів України. Вивчення міжнародних економічних відносин сприяє поглибленому розумінню характеру сучасної економіки, проблем суспільного розподілу труда, обміну діяльністю, законів розвитку і регулювання національної і світової економіки. Для наукової характеристики сучасних міжнародних відносин і розробки практичних рекомендацій їх подальшого розвитку необхідна концептуальна оцінка процесу становлення і функціонування світового господарства, місця і ролі в ньому міжнародного розподілу труда, міжнародній торгівлі, валютно-фінансових відносин, кооперування, спільних підприємств і організацій, всіх форм господарських відносин, прямих зв’язків і управління, форм міжнародного бізнесу. Поточний контроль знань студентів здійснюється на практичних заняттях і полягає в проведенні попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язування завдань з їх обговоренням, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає модульну форму підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять і його результати враховуються при виставленні підсумкової оцінки. Семестровий контроль проводиться у формі семестрового екзамену в обсязі навчального матеріалу, визначеного методичними вказівками, і в терміни, встановлені навчальним планом. Студенти, що навчаються за заочною формою, виконують відповідно до навчального плану індивідуальну контрольну роботу, завдання якої охоплюють теми курсу “Міжнародні економічні відносини”, передбачені методичними вказівками.
2. ТЕМАТИЧНИЙ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ Тема 1. Предмет, значення і завдання курсу «Міжнародні економічні відносини"
Предмет вивчення курсу «МЕВ», його місце серед інших економічних дисциплін, структура і логіка викладання. Значення в підготовці спеціалістів. Мета, завдання і нові підходи до вивчення курсу, його інформаційно-методичне забезпечення. МЕВ як економічна категорія. Суттєвість МЕВ, їх значення, Об'єктивна основа і передумови розвитку . Рівні розвитку МЕВ: функціональні, економічні, територіальні, за суб'єктами діяльності. Особливості розвитку МЕВ на сучасному етапі. Роль МЕВ у процесі інтеграції України в систему світогосподарських зв'язків.
Тема 2. Світове господарство (СГ) та особливості його розвитку. Типологія країн світу і роль окремих їх угруповань у СГ і МЕВ
Світове господарство: сутність, елементи і суб'єкти, формування, фактори розвитку. Міжнародна господарча взаємодія. Якісний і кількісний аспекти розвитку СГ. Головні тенденції формування СГ, рівні і цикли його розвитку. Нерівномірність соціально-економічного розвитку країн світу та їх типологія. Регіональний принцип групування і головні регіональні групи країн світу. Соціально-економічний принцип систематизації країн світу. Країни Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР). Країни «Сімки». Три центри економічного розвитку. Малі привілейовані нації. Країни переселенського капіталізму. Країни середнього рівня розвитку. Країни, що розвиваються: поняття, загальні риси та місце у світовій економіці. Соціально-економічна структура. Країни з перехідною економікою, формування їх економічних угруповань і проблеми інтеграції у світову ринкову економіку. Країни централізованого планування. Місце окремих угруповань країн у СГ і МЕВ. Провідне значення промислово розвинутих країн. Проблема ліквідації економічної відсталості і неоколоніальної залежності країн, що розвиваються, особливості їх МЕВ. Реалізація Нового Міжнародного економічного порядку (НМЕП). Проблеми інтеграції у світове господарство країн з перехідною економікою, зміни у розвитку їх МЕВ. Проблеми інтеграції України у СГ.
Тема 3. МЕВ у системі світового господарства і проблеми їх розвитку
МЕВ як елемент структури СГ. Формування МЕВ з розвитком СГ. Фактори розвитку МЕВ у системі СГ. МЕВ як необхідна умова розвитку і структурний елемент національних економік. Особливості МЕВ окремих груп країн (промислово розвинутих, перехідних суспільств, країн, що розвиваються). Суб'єкти МЕВ. Еволюція МЕВ як зміна їх типів. Формування світової ринкової економіки. Новий міжнародний економічний порядок (НМЕП) - як концепція перебудови МЕВ. Форми МЕВ, їх взаємозв'язок. Проблеми розвитку МЕВ - глобальні і регіональні. Глобалізація СГ і МЕВ як одна з головних ознак сучасного їх розвитку. Загострення діалогу «Північ-Південь». Якісні зміни діалогу «Схід-Захід» та внутрішньосистемних діалогів. Місце України в системі МЕВ. Тема 4. Еволюційні періоди формування МЕВ
Доколоніальний період розвитку МЕВ. Зародження та розвиток міжобщинних господарських зв'язків. Міжнародні торговельні зв'язки стародавнього світу. Міжнародні економічні відносини епохи середньовіччя. Зовнішньоторгівельні відносини при феодалізмі. Зовнішньоекономічні зв'язки Київської Русі та Гетьманської держави. Зовнішньоекономічні зв'язки країн Сходу - Китаю, країн Південних морів, Середньої та Центральної Азії, Арабського Сходу. Колоніальний період формування МЕВ. Епоха Великих географічних відкриттів та їх вплив на розвиток МЕВ. МЕВ в умовах становлення індустріальної цивілізації.Зовнішня торгівля у період первісного нагромадження капіталу. МЕВ монополістичного капіталізму. Новий (неоколоніальний) період розвитку всесвітніх економічних зв'язків. Світогосподарські зв'язки в найновіший період. Зростання єдності світового господарства. Сучасні проблеми розвитку МЕВ.
Тема 5. Середовище розвитку МЕВ
Поняття середовища МЕВ, його структура і особливості. Природно-географічне середовище, основні його складові впливу на розвиток МЕВ. Економічне середовище формування МЕВ, стан ринкових иідносини країн і особливості їх взаємовідносин. Економічні регулятори МЕВ. Політико-правове середовище. Особливості взаємодії політики і економіки в МЕВ. Політичні інтереси країн та регіонів. Політична стабільність і політичні ризики. Міжнародний тероризм як фактор формування політичного середовища. Правові регулятори МЕВ. Соціально-культурне середовище і його значення в розвитку МЕВ. Інфраструктура сучасних МЕВ. Роль транспорту і іформаційно-комунікаційних систем в розвитку МЕВ.
Тема 6. Закони і принципи розвитку СГ і МЕВ
Особливості дії економічних законів і закономірностей на міжнародному рівні. Протилежні сторони в МЕВ. Головні економічні закони розвитку СГ і МЕВ: інтернаціоналізація господарського життя, закон вартості, міжнародної конкуренції, нерівномірності економічного розвитку, міжнародного поділу праці, економічної інтеграції. Поняття та система принципів розвитку МЕВ, основні (загальні) і спеціальні принципи.
Тема 7. Міжнародний поділ праці, як об'єктивна основа МЕВ
Система міжнародного поділу праці (МПП) та основні тенденції и розвитку у сучасних умовах. МПП - вихідна основа розвитку СГ і МИВ. МПП як форма прояву суспільного поділу праці. Етапи розвитку МПП. Фактори поглиблення МПП. Вплив технологічної революції на МПП. Головні організаційно-економічні форми втілення. МПП. Проблеми і передумови участі України в МПП.
Тема 8. Загальні проблеми сучасних МЕВ
Глобальні і регіональні проблеми сучасності і загальні проблеми МЕВ. Соціально-економічні та політичні особливості розвитку МЕВ сучасного періоду: від конфронтації до співробітництва. Нові горизонти європейського співробітництва. Країни «третього світу» у системі МЕВ. Суперечності НМЕП та його еволюція. Загострення діалогу «Північ-Південь». Ісламський фактор розвитку МЕВ. Проблеми інтеграції нових незалежних держав (ННД) у світові міжнародні зв'язки. Фактори посилення економічної взаємозалежності країн, спільність конкретних економічних інтересів. Проблеми зовнішньої заборгованості в МЕВ. Форми, структура і масштаби зовнішньої заборгованості. Лібералізація зовнішньої торгівлі - загальна проблема сучасних МЕВ. Розвиток транснаціонального бізнесу та необхідність контролю за діяльністю ТНК. Проблеми розвитку міжсистемних та внутрішньосистемних діалогів.
Тема 9. Міжнародна економічна інтеграція (МЕІ)
МЕІ - закономірність розвитку СГ і МЕВ .Сутність, цілі і значення МЕІ, основні риси. Передумови і фактори розвитку МЕІ як якісно нового рівня МЕВ. Головні учасники і організатори процесу МЕІ, його сучасні особливості. Форми МЕІ. Етапи формування міжнародних економічних інтеграційних угруповань. Світові інтеграційні процеси і Україна. Регіональний характер МЕІ як її особливість. Регіональні інтеграційні об'єднання промислове розвинутих країн. Об'єктивні передумови, політичні і економічні цілі, основні етапи розвитку Західноєвропейської економічної інтеграції. Єдність економічної системи країн ЕС. Особливості розвитку аграрної сфери. Створення західноєвропейської моделі єдиного промислового і науково-технічного розвитку. Єдина науково-технічна політика. Європейська валютна система. Інституціональна структура і політико-правові механізми ЄС. Політика ЄС відносно третіх країн та їх угруповань. Проблеми подальшого розширення ЄС. Україна і ЄС. Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ). ЄС - ЄАВТ. Північноамериканська економічна інтеграція. Формування північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА). США у світових інтеграційних процесах. Глобальна політика США щодо процесів європейської економічної інтеграції. Особливості економічних відносин з країнами АТР. Інтеграційні процеси в економіці країн, що розвиваються. Роль МЕІ у здійсненні НМЕП. Особливості економічної інтеграції країн Латинської Америки. Розвиток регіональних і субрегіональних інтеграційних угруповань. Латиноамериканська асоціація Інтеграції (ЛААІ). Договір басейну Ла - Плати, Андська група і Амазонський пакт. Центральноамериканський спільний ринок (ЦАСР). Співробітництво Карибського басейну (КАРІКОМ). Латиноамериканська економічна система (ЛАЄС). Спільний ринок країн Південного конусу (МЕРКОСУР). Проблеми і перспективи створення системи колективних економічних дій у Латинській Америці. Проблеми розвитку регіонального економічного співробітництва в Африці. Основні економічні угруповання країн Африки. Економічне співробітництво західноафриканських держав (ЕКОВАС). Митнийі економічний союз Центральної Африки (ЮДЕАК), його трансформація у економічний і валютний союз Центральної Африки (ЕВСЦА). Спільний ринок країн Магрібу. Спільний ринок Східної і Південної Африки (КОМЕСА). Співробітництво розвитку Півдня Африки (САДК). Проблеми формування Африканського економічного співробітництва (АФЕС). Особливості розвитку економічної інтеграції в країнах Азії. Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН). Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії (СААРК). Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС). Рада співробітництва арабських держав Перської Затоки (РСАДПЗ). Проблеми розвитку економічної інтеграції в східноєвропейських країнах в нових умовах переходу до ринкової економіки, створення нової моделі економічної інтеграції. Східноєвропейське співробітництво і вільна торгівля (СЕВТ). Вишеградська група. Центральноєвропейська асоціація вільної торгівлі (ЦЕФТА). «Карпатський єврорегіон». Чорноморське економічне співтовариство. Економічний союз країн СНД. Центральноазіатське економічне співробітництво (ЦАЕС). Євразійське економічне співробітництво (ЄврАзЕС). Співтовариство Росія-Білорусь. Україна і інтеграційні угруповання країн.
Тема 10. Міжнародні економічні організації у багатосторонньому економічному співробітництву і регулюванні МЕВ
Поняття «міжнародні економічні організації» (МЕО). Роль МЕО в системі МЕВ. МЕО як проява тенденції багатостороннього економічного співробітництва. Головні функції, принципи і методи діяльності МЕО, механізм управління, фінансові кошти. Участь країн у МЕО як одна з форм реалізації їх суверенітету. Сучасна система МЕО, їх класифікація. Економічна діяльність 00Н, її рівні. Система головних органів 00Н. Генеральна Асамблея. Економічна і соціальна рада 00Н (ЕКОСОР). Програми ООН. Регіональні комісії 00Н з соціальних і економічних питань. МЕО поза системою ООН. Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). «Велика сімка». Група десяти «Паризький клуб». Міждержавні загальноекономічні і політичні організації країн, що розвиваються. Організація американських держав (ОАД). Організація африканської єдності (ОАЄ). Організація ісламська конференція (ОІК). Ліга арабських держав (ЛАД). Міждержавні галузеві організації. Організація держав-експортерів нафти (ОПЕК) та її арабська група (ОАПЕК). Рада з нафти (АСКОПЕ). Асоціація судновласників (ФАСАЗ). Асоціація вантажовідправників. Міждержавні організації в галузі сільського господарства (щодо кофе, какао, бананів, цукру та ін.), в галузі промисловості та будівництва (щодо заліза і сталі, бокситів, олова, міді та ін.). Міжнародні об'єднання підприємців. Україна і міжнародні економічні організації.
Тема 11. Міжнародна інвестиційна діяльність і виробниче співробітництво
Загальні передумови розвитку міжнародної інвестиційної та [виробничої діяльності. Міжнародний рух капіталу. Інвестиційний клімат. Види зарубіжних інвестицій, їх масштаби. Зміни питомої ваги головних економічних центрів у вивозі капіталів. Основні потоки міжнародного капіталообміну. Особливості регулювання руху капіталу, вплив ТНК на його переміщення. Вивіз капіталу як фактор інтенсифікації міжнародної інвестиційної і виробничої діяльності. Іноземні інвестиції в економіці України. Головні форми виробничого співробітництва. Роль НТР у його поглибленні. Міжнародна спеціалізація виробництва. Міжнародне виробничекооперування. Співробітництво на компенсаційній основі. ТНК - головні суб'єкти міжнародної виробничої та інвестиційної діяльності, їх суттєвість і еволюція, сучасна стратегія. Типи монопольних об'єднань. Роль внутрішнього корпораційного обміну. Протиріччя між ТНК і національно-державною формою політичної організації суспільства. Регулювання діяльності ТНК. Спільні підприємства (СП). Передумови і особливості розвитку спільного підприємництва. Організаційно-правові і економічні форми створення і функціонування СП. Масштаби, рівень і динаміка розвиткуСП. Вільні економічні зони. Класифікація ВЕЗ, особливості функціонування. Діяльність ВЕЗ в різних країнах. Передумови розвитку міжнародної підприємницької діяльності її Україні.
Тема 12. Міжнародні науково-технічні відносини
Передумови науково-технічного співробітництва (НТС). НТС як форма МЕВ. Традиційні і нові форми НТС країн світу. Вплив НТР на розвиток міжнародного НТС. Міжнародний рух технологій та механізм її передачі. Сумісні наукові дослідження. Міжнародні науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР). Обміннауково-технічними досягненнями і досвідом. Взаємні консультації з основних питань НТС. Розробка науково-технічних прогнозів. Співробітництво в галузі науково-технічної інформації, винахідництва та патентної справи. Сумісні наукові дослідження щодо захисту навколишнього середовища, у медицині, освоєнні космосу і Світового океану. Напрями НТС - електронізація господарства, його автоматизація, роботизація, нові види конструкційних матеріалів, біотехнології, атомна енергетика та ін. Комерційний зміст науково-технічних відносин. Розвиток торгівлі ліцензіями і ноу-хау. Захист інтелектуальної власності. Інтернаціоналізація НТС. Міжнародні науково-технічні програми. Проблеми НТС в діалозі «Схід-Захід». Перспективи включення науково-технічного потенціалу України в міжнародні науково-технічні зв'язки.
Тема 13. Міжнародна міграція робочої сили
Поняття міжнародної міграції робочої сили, її економічна природа, рушійні сили і етапи розвитку. Масштаби, форми і основні тенденції розвитку сучасних міграційних процесів. Види міжнародної міграції. Міжнародний ринок спеціалістів високої кваліфікації ("золотих комірців") і проблема «відпливу умів». Роль НТР у розвитку міграції робочої сили, наукових і інженерно-технічних кадрів. Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції. Міжнародна міграція робочої сили і платіжні баланси країн. Загальні закономірності створення світового ринку робочої сили, головні регіони і центри її міжнародного тяжіння і експорту. Міжнародні монополії і ринок праці. Форми і засоби експлуатації робочих-іммігрантів. Вплив міжнародної економічної інтеграції на інтернаціоналізацію ринку праці. Державне і міжнародне регулювання трудової міграції. Міжнародна організація праці (МОП) і її роль у вирішенні питань безробіття і захисту прав трудящих. Програми стимулювання еластичності ринку праці і забезпечення зайнятості населення. Гнучкість ринку праці. Проблеми трудової міграції і ринку робочої сили в Україні.
Тема 14. Світова валютна система і міжнародні валютно-фінансові відносини
Національні, міжнародні і світова валютні системи, їх сутність і елементи. Поняття валюти і її види. Конвертованість валют. Валютний курс, його види. Валютний паритет. Крос-курс. Основні валютні операції. Котирування валют. Еволюція світової валютної системи. Перехід від золотого стандарту до вільного курсу. Паризька, Генуезька, Бреттон-Вудська і Ямайська валютні системи. Європейська валютна система. Валютно-фінансова система країн ЄС. Сутність валютно-фінансових відносин і механізм міжнародних розрахунків. Платіжний і розрахунковий баланси, їх структура. Баланс міжнародної заборгованості, її види. Нестабільність міжнародних розрахунків і основні проблеми платіжних балансів країн світу.
Тема 15. Міжнародні валютно-кредитні відносини і рух міжнародного капіталу
Міжнародний кредит, його роль у світовій економіці, функції у сфері зовнішньоекономічних зв'язків. Сутність міжнародних кредитних відносин. Основні види кредитних угод. Умови надання кредитів. Кредитні міжбанківські ставки. Класифікація кредитів. Міжнародний рух капіталу як форма МЕВ. Різновиди формування і розвиток світового ринку позичкових капіталів (СРПК), його функції. Різновидність операцій на СРПК. Світовий грошовий ринок і ринок цінних паперів. Операції сек'ютеризації. Сутність та особливості розвитку євроринку. Євровалюта. Фактори розвитку євроринку та його сектори. Міжнародні фінансові центри, передумови їх функціонування. Податкові гавані. Оффшорні зони. Валютна і інституціональна структура СРПК. Система СВІФТ. Регіональні зміни у сфері зовнішніх позичань. Проблема заборгованості і значення іноземних кредитів для економічного розвитку України.
Тема 16. Міжнародні організації з регулювання валютних відносин
Міжнародна координація валютних відносин. Сутність міжнародного регулювання та його цілі. Група Світового банку, мета створення, функції, структура. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР). Міжнародна фінансовакорпорація (МФК). Міжнародна асоціація розвитку (МАР). Багатостороннє інвестиційно-гарантійне агентство (БАГІ). Міжнародний валютний фонд (МВФ) як одна з головних фінансових організацій:компетенція, фінансові кошти, організаційна структура, особливості кредитної діяльності. Фонди МВФ. Програми МВФ в Україні. Банк міжнародних розрахунків (БМР) у системі регулювання валютно-кредитних відносин. Група десяти ("Паризький клуб"). Лондонський клуб. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Акціонери банку, цілі, умови надання кредитів, фонди ЄБРР. Головні напрями діяльності ЄБРР в Україні. Європейський Інвестиційний банк (ЄІБ), особливості його діяльності. Регіональні банки реконструкції та розвитку в Африці. Азії, Латинській Америці, їх роль в кредитуванні країн, що розвиваються.
Тема 17. Міжнародна торгівля як головна форма МЕВ та її регулювання
Зростання ролі міжнародної торгівлі (МТ) на сучасному етапі. МТ - найвизначальніша форма МЕВ. Основні фактори зростання міжнародного товарообігу особливості розвитку МТ. Вплив НТР на структуру міжнародної торгівлі. Зміни в товарній структурі МТ. Стандартизація товарів на світовому ринку. Міжнародні товарні номенклатури. Штрихові коди. Міжнародна асоціація товарної нумерації в Європі ЕАN Іnternational. Асоціація «ЕАN - Україна». Регіональна структура (географічний розподіл) МТ. Структура світового товарообігу за соціально-економічними угрупованнями країн. Головні причини і наслідки збільшення взаємної торгівлі промислово розвинутих країн. Роль країн, що розвиваються в МТ. Місце нових індустріальних країн (НІК) у світовій торгівлі. Країни з перехідною економікою в МТ. Проблеми реструктуризації зовнішньої торгівлі нових незалежних держав (ННД). Монополізація світової торгівлі. Діяльність ТНК і конкурентна боротьба на світовому ринку. Види товарних ринків за ступенем монополізації. Закритий і відкритий сектори світового ринку. їх особливості. Кон'юнктура товарних ринків - сутність, фактори формування і розвитку, система показників вивчення і основні форми проявлення. Ціноутворення на світовому ринку. Ціна як важливий показник кон'юнктури товарних ринків. Інтернаціональна вартість і світова ціна, її ознаки. Ціноутворюючі фактори. Множинність цін на світовому ринку. Рівні світових цін. Інформаційна система світових цін товарних ринків. Проблеми нееквівалентного обміну. Поняття «умови торгівлі» і його економічний зміст. Види і форми МТ. Зустрічна торгівля. Міжнародні торги (тендери). Міжнародні ярмарки і виставки. Міжнародні аукціони. Особливості біржової торгівлі, її еволюція, організація і функції. Біржові товари. Найбільші міжнародні товарні біржі, їх вплив на міжнародну торгівлю. Види біржових угод. Консигнаційна торгівля. Особливості розвитку зовнішньоторговельної політики держав. Протекціонізм і лібералізація торгівлі. Засоби зовнішньоторговельної політики. Прояви дискримінації в МТ. Регіональне торговельне співробітництво. Регулювання міжнародних торговельних відносин. Діяльність міжнародних торгових організацій. ГАТТ (Генеральна угода щодо тарифів і торгівлі) та ЮНКТАД (Конференція ООН з питань торгівлі й розвитку). Перетворення ГАТТ у Світову організацію торгівлі (СОТ). Реорганізація КОКОМ (Координаційна Рада з експортного контролю). Значення торгових договорів і угод у сучасних умовах. Діяльність Міжнародної торгової палати. Передумови і особливості участі України в МТ.
Тема 18. МЕВ у сфері послуг
Значення світового ринку послуг, передумови його формування. Специфічні риси міжнародної торгівлі послугами, її динаміка, структура і географічні напрямки. Стан та перспективи міжнародної торгівлі ліцензіями та “ноу-хау”. Види ліцензійних угод. Сучасні умови і фактори міжнародного обміну технологіями, форми їх передачі. Значення і обсяги міжнародної торгівлі ліцензіями. Особливості підготовки, оформлення і реалізації ліцензійних угод, головні країни-експортери ліцензій. Внутріфірмова ліцензійна торгівля. Міжнародний лізинг, його види. Лізинг за терміном оренди. Особливості рентінгу. Головні країни-експортери лізингових послуг. Значення міжнародного лізингу. Міжнародні інжинірингові та консультаційні послуги. Туристські послуги на світовому ринку. Міжнародні туристські потоки. Фактори розвитку міжнародного туризму. Страхові послуги. Франчайзинг в системі міжнародних послуг. Франчайз «торгова марка». Регулювання умов використання товарних знаків, Мадридська угода про їх міжнародну реєстрацію. Україна на міжнародному ринку послуг.
Тема 19. Міжнародні транспортні відносини
Роль транспорту в МЕВ. Види міжнародних сполучень. Міжнародні перевезення. Структура морських вантажів. Основні міжнародні морські вантажопотоки. Міжконтинентальні та внутрішньоконтинентальні перевезення вантажів. Фактори вибору транспорту для міжнародних перевезень. Міжнародні пасажирські сполучення. Етапи і основні операції міжнародного перевезення вантажу. Суб'єкти міжнародних транспортних відносин. Особливості і умови міжнародних транспортних перевезень. Міжнародний договір перевезень. Міжнародні правила перевезень «Інкотермс - 1990». Транспортно-експедиторське посередництво. Світовий фрахтовий ринок. Умови фрахтування. Чартерні угоди, їх види. Кон'юнктура світових цін на транспортні послуги - фрахтові ставки і тарифи. Особливості світових ринків фрахтування за видами транспорту. Регулювання міжнародних транспортних відносин міжнародними транспортними організаціями та конвенціями. Проблеми участі України в міжнародних транспортних послугах.
Тема 20. Проблеми інтеграції України до системи світогосподарських зв'язків Необхідність і значення інтеграції України до СГ і МЕВ. Передумови входження України до світового економічного простору. Проблеми економічної безпеки. Трансформація структури зовнішньої торгівлі. Реалізація конкурентних переваг. Стабілізація виробництва та його структурна перебудова, залучення іноземних інвестицій. Створення конкурентного середовища. Досягнення експортно-імпортної збалансованості. Зменшення рівня бартерного обміну. Національні економічні інтереси України у сфері МЕВ: регіональні, субрегіональні і локальні. Головні напрями розвитку МЕВ: розвиток двосторонніх міжнародних відносин, розширення участі у європейському регіональному співробітництві, співробітництво в межах СНД. членство в міжнародних організаціях. Пріоритети України в регіональному співробітництві. Проблеми співробітництва з ЄС. Нові регіональні напрями зовнішньоекономічних зв'язків України. Приєднання України до СОТ як довгостроковий фактор стабільного розвитку.
Тема 21. Економічна єдність світу і глобальні проблеми СГ і МЕВ
Формування економічної єдності світу. Поглиблення інтернаціоналізації СГ. Роль НТР в зближенні якісних характеристик сучасного виробництва Дематеріалізація і інтелектуалізація виробництва, зміна моделі економічного розвитку. Глобалізація економічного розвитку і роль МЕВ в установленні зв'язків національних економік зі світовим господарством і у формуванні елементів глобальної економіки. Світова економічна рівновага, механізм її регулювання. Рушійні сили і особливості сучасної економічної глобалізації, її головні форми. Моделі економічного розвитку. Транснаціоналізація світової економіки. Глобальні інвестиційні цикли. Глобальні проблеми СГ і МЕВ. Міжнародні економічні аспекти вирішення екологічних проблем. Шляхи розв’язання глобальної продовольчої проблеми. Глобальна ресурсоенергетична проблема. Безпека світової економіки. Координація міжнародної економічної політики.
3.ЗАВДАННЯ ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Студенти, що навчаються за заочною формою, виконують відповідно до навчального плану індивідуальну контрольну роботу, завдання якої охоплюють теми курсу “Міжнародні економічні відносини”, передбачені методичними вказівками. Контрольна робота складається з двох частин – теоретичної і практичної. Перша частина (теоретична) передбачає висвітлення студентом двох теоретичних питань. Перше питання обирається за двома останніми цифрами залікової книжки з переліку запитань для підготовки до семестрового контролю, № другого питання обирається додаванням до № першого питання числа 20. Теоретична частина контрольної роботи виконується у друкованому вигляді на листах формату А-4, шрифт 14, одинарний міжрядковий інтервал, всі поля – 2см, абзацні відступи – 1см. Відповідь на кожне поставлене питання починається з нової сторінки з назви питання (в назві всі літери великі, шрифт 14). Далі через інтервал з абзацу починається текст відповіді обсягом 3 – 6 сторінок. Практична частина являє собою 9 вирішених студентом задач і може виконуватися (за бажанням студента) в учнівському зошиті. Варіант для вирішення задач обирається таким чином: замість позначки * ставиться передостання цифра шифру залікової книжки студента. Задача 1. Зовнішня торгівля України у 2000 р. характеризувалась такими даними (млн. дол. США):
Розрахуйте щодо кожної групи країн: а) торговий баланс; б) торгове сальдо; в) торговий оборот; г) відносну частку країн СНД в українському експорті й д) відносну частку інших країн в українському експорті та імпорті.
Задача 2. Складіть Рахунок товарів і послуг у СНР, якщо - експорт — 2*0 млн. дол.; - імпорт — 195 млн. дол.; - випуск — 58* млн. дол.; - чисті податки на продукти — *5 млн. дол.; - проміжне споживання — 200 млн. дол.; - кінцеве споживання — 420 млн. дол.; - валове накопичення — *0* млн. дол.
Задача 3.Затрати праці (у годинах) на виробництво печива та цукерок в Україні та Польщі такі: Печиво Цукерки Україна 1* 4 Польща 2 * А. У виробництві якого товару Україна має відносну перевагу і чому? Б. Розрахуйте альтернативну ціну цукерок, виражену через ціну печива, для України та для Польщі. В. В якому інтервалі буде знаходитись ціна рівноваги на цукерки у випадку розвитку торгівлі між двома країнами? Г. Якщо відносна ціна рівноваги на цукерки внаслідок торгівлі буде дорівнювати 4, на якому з товарів буде спеціалізуватися кожна з країн і чому? Д. Підрахуйте виграш Польщі від торгівлі, якщо вона буде спеціалізуватися на виробництві печива. Задача 4. Затрати робочого часу в Україні та ФРН на виробництво товарів А, Б, В, Г такі: ФРН Україна А 3 3* Б * 54 В 12 7* Г 4* 90 A. За якими товарами ФРН має найбільшу та найменшу абсолютну перевагу перед Україною? Б. Якщо німецька заробітна плата в 7 разів вище української, які товари будуть продукуватися у ФРН, а які — в Україні? B. Покажіть вигідність торгівлі для кожної з країн. Г. Як зміниться торгівля, якщо різниця у заробітних платах скоротиться до 6 разів. Задача 5. Українська ферма продукує пшеницю та молоко, для чого максимально може використати 8*0 год. праці та 1*00 га землі. Виробництво 1 т пшениці потребує 2* год. праці та використання 10 га землі. Виробництво 1 т молока потребує 8 год. праці та 1* га землі. А. Які фактори виробництва відносно більш інтенсивно використовуються для виробництва пшениці? Які — для молока? Б. Чи може ферма виробити 5* т молока та *0 т пшениці одночасно? Задача 6. Магнітофони є відносно трудомістким товаром, вони вимагають для виробництва 3* год. праці та 6 га землі та продаються за 9* дол. США кожний. Авокадо — товар, що потребує відносно більших витрат землі. На виробництво 1 т авокадо необхідно 1,* год. праці та 6 га землі, при цьому 1 т авокадо можна продати за 6 дол. США. А. Якщо в США 1*0 млн. працівників та 30* млн. га землі, а в Мексиці — 60 млн. працівників та 75 млн. га землі, то в якому співвідношенні буде здійснюватись торгівля двома товарами між США та Мексикою? Б. Чому спеціалізація в реальній торгівлі може бути цілком іншою, ніж випливає з теорії співвідношення факторів виробництва? Задача 7. Затрати праці (у год.) на виробництво шинки і пива в Україні та Чехії такі: Україна Чехія Шинка (кг/год) 1* 2 Пиво (л/год) 2 * A. У виробництві якого товару Україна має абсолютну перевагу? У виробництві якого товару Чехія має абсолютну перевагу? Чому? Б. Підрахуйте виграш від торгівлі відповідно України та Чехії, якщо вони обміняють 1* кг шинки на * л пива. B. Підрахуйте виграш від торгівлі відповідно України та Чехії,
Задача 8. Розрахувати рівень внутрішньогалузевої торгівлі, якщо країна А експортує та імпортує три групи товарів при збалансованій зовнішній торгівлі (зовнішньоторгове сальдо дорівнює нулю):
Задача 9. Розрахувати рівень внутрішньогалузевої торгівлі, якщо країна А експортує та імпортує три групи товарів при незбалансованій зовнішній торгівлі:
4. ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ
Тема: Міжнародна торгівля
Задача 1.
Зовнішня торгівля України у 2000 р. характеризувалась такими даними (млн. дол. США):
Розрахуйте щодо кожної групи країн: А. Торгове сальдо. Б. Торговий оборот. В. Відносну частку країн СНД в українському експорті та імпорті. Г. Відносну частку інших країн в українському експорті та імпорті.
Розв’язання.
А. Торгове сальдо – різниця вартісних обсягів експорту та імпорту: Країни СНД: 8841 – 12913 = - 4072 млн. дол. США; Інші країни: 6706 – 6930 = - 224 млн. дол. США. Б. Торговий оборот – сума вартісних обсягів експорту та імпорту: Країни СНД: 8841 + 12913 = 21754 млн. дол. США; Інші країни: 6706 + 6930 = 13636 млн. дол. США. В. Відносна частка країн СНД в українському експорті: 8841/15547 * 100% = 56,9%. Відносна частка країн СНД в українському імпорті: 12913/19843 * 100% =65%. Г. Відносна частка інших країн в українському експорті: 6706/15547 * 100% = 43,1%. Відносна частка інших країн в українському імпорті: 6930/19843 * 100% = 35%.
Задача 2.
Затрати праці (у годинах) на виробництво печива та цукерок в Україні та Польщі такі: Печиво Цукерки Україна 12 4 Польща 2 8 А. У виробництві якого товару Україна має відносну перевагу і чому? Б. Розрахуйте альтернативну ціну цукерок, виражену через ціну печива, для України та для Польщі. В. В якому інтервалі буде знаходитись ціна рівноваги на цукерки у випадку розвитку торгівлі між двома країнами? Г. Якщо відносна ціна рівноваги на цукерки внаслідок торгівлі буде дорівнювати 4, на якому з товарів буде спеціалізуватися кожна з країн і чому? Д. Підрахуйте виграш Польщі від торгівлі, якщо вона буде спеціалізуватися на виробництві печива.
Розв’язання. A. Україна має відносну перевагу у виробництві цукерок, тому Б. Для України альтернативна ціна становить (4/12) = (1/3), для Польщі ціна заміщення становить 8/2 = 4. B. Ціна рівноваги на цукерки в торгівлі між двома країнами Г. При відносній ціні рівноваги, що дорівнює 4, товар спеціалізації кожної з країн буде визначатися співвідношенням заробітних плат у промисловості, що продукує печиво, і у промисловості, що продукує цукерки. Український робітник, продукуючи цукерки і торгуючи ними з Польщею, зможе заробити 4/4 = 1 (відносна ціна рівноваги, поділена на затрати праці), тоді як продукуючи печиво і торгуючи ними із Польщею при тій самій ціні рівноваги, він заробить лише 4/12 = 1/3. Оскільки робітники захочуть отримувати більш високу заробітну плату, то вони перейдуть у промисловість з виробництва цукерок, що приведе до спеціалізації України на цьому товарі. Д. У розрахунку на 1 год Польща може виробити 1/2 печива або 1/8 цукерки. При повній спеціалізації Польщі на виробництві печива (1/2 печива за 1 год) в Україні вона зможе купити за 1/2 печива 1/4 цукерки, що у 2 рази більше, ніж якби вона продукувала цукерки самостійно.
Задача 3.
Затрати робочого часу в Україні та ФРН на виробництво товарів А, Б, В, Г такі:
ФРН Україна А 3 36 Б 6 54 В 12 72 Г 45 90 A. За якими товарами ФРН має найбільшу та найменшу абсолютну перевагу перед Україною? Б. Якщо німецька заробітна плата в 7 разів вище української, які товари будуть продукуватися у ФРН, а які — в Україні? B. Покажіть вигідність торгівлі для кожної з країн. Г. Як зміниться торгівля, якщо різниця у заробітних платах скоротиться до 6 разів.
Розв’язання. А. ФРН мають абсолютну перевагу щодо всіх товарів: найбільшу в товарах (36/3 = 12) і найменшу в товарах Г (90/45 = 2). Б. При співвідношенні заробітних плат України і ФРН 1 : 7 товари А та Б будуть продукуватися у ФРН, оскільки відносини затрати праці на них вище співвідношення заробітних плат (36/3 > 7 і 54/6 > 7), а товари В та Г в Україні, оскільки відносні затрати праці на них нижчі співвідношення заробітних плат (72/12 < 7 і 90/45 < 7) і там продукувати їх відносно дешевше. В. Виграш від торгівлі досягається внаслідок відносно дешевого імпорту товару з-за кордону порівняно з місцевим виробництвом. Виграш від торгівлі для України: товар А: 36-21=15 вартісних одиниць; товар Б: 54-42=12 вартісних одиниць. Виграш від торгівлі для ФРГ: товар В: 84-72=12 вартісних одиниць; товар Г: 315-90=225 вартісних одиниць. Г. При співвідношенні заробітних плат в Україні й ФРН 1 : 6 ФРН буде виробляти товари А, Б та В, Україна — товар Г. При цьому через те, що відносні затрати праці на товар В точно (72/12 = 6) збігаються із співвідношенням заробітних плат, товар В буде вироблятися в обох країнах. Приклад показує, що в разі наближення української заробітної плати до німецької без відповідного збільшення продуктивності (зниження трудовитрат на одиницю продукції) Україна може втратити відносну перевагу.
Задача 4.
Українська ферма продукує пшеницю та молоко, для чого максимально може використати 800 год. праці та 1200 га землі. Виробництво 1 т пшениці потребує 20 год. праці та використання 10 га землі. Виробництво 1 т молока потребує 8 год. праці та 16 га землі. А. Які фактори виробництва відносно більш інтенсивно використовуються для виробництва пшениці? Які — для молока? Б. Чи може ферма виробити 50 т молока та 90 т пшениці одночасно? Розв’язання. А. Виробництво пшениці трудомістке, оскільки 20/10 = 2, що більше ніж 8/16 = 0,5 для виробництва молока, яке потребує інтенсивного використання землі. Б. Відповідно до наявної інформації 8*50 + 20*90 < 800 (400 + 1800 = 2200 > 800) та 16*50+ 10*90< 1200(800 + 900 = 1700 > 600), що не дотримується. Тому українська ферма не зможе за наявних ресурсів виробити таку кількість пшениці та молока (не вистачає обох факторів виробництва).
Задача 5.
Магнітофони є відносно трудомістким товаром, вони вимагають для виробництва 30 год. праці та 6 га землі та продаються за 90 дол. США кожний. Авокадо — товар, що потребує відносно більших витрат землі. На виробництво 1 т авокадо необхідно 1,5 год. праці та 6 га землі, при цьому 1 т авокадо можна продати за 6 дол. США. А. Якщо в США 180 млн. працівників та 300 млн. га землі, а в Мексиці — 60 млн. працівників та 75 млн. га землі, то відповідно до теорії Хекшера — Оліна на виробництві якого товари буде спеціалізуватися кожна з країн та в якому співвідношенні буде здійснюватись торгівля двома товарами між США та Мексикою? Б. Чому спеціалізація в реальній торгівлі може бути цілком іншою, ніж випливає з теорії співвідношення факторів виробництва?
Розв’язання. А. Відповідно до теорії Хекшера — Оліна США виявляються краще наділеними землею, ніж Мексика (оскільки 300/180 > 75 / 60) і мають продукувати та експортувати авокадо — товар, що потребує відносного надлишку землі (6/1,5 > 6/30), тоді як Мексика краще, ніж США, забезпечена трудовими ресурсами (60/75 > 180/300) і має експортувати магнітофони — трудомісткий товар (30/6 > 1,5/6). Умови торгівлі між США та Мексикою: 1 магнітофон — 90 дол. США; 1 т авокадо — 6 дол. США; 90/6 = 15; 1 магнітофон = 15 т авокадо. Б. У реальному житті — усе навпаки відповідно до парадокса В. Леонтьева. Однією з причин цього може бути помилкове об'єднання в одну категорією кваліфікованої та некваліфікованої праці, яка має розглядатись як категорія капіталу.
Задача 6.
Виробництво шинки і пива в Україні та Чехії характеризується такими даними:
Україна Чехія Шинка (кг/год) 10 2 Пиво (л/год) 2 6 A. У виробництві якого товару Україна має абсолютну перевагу? У виробництві якого товару Чехія має абсолютну перевагу? Чому? Б. Підрахуйте виграш від торгівлі відповідно України та Чехії, якщо вони обміняють 10 кг шинки на 6 л пива. B. Підрахуйте виграш від торгівлі відповідно України та Чехії,
Розв’язання. А. Україна маг абсолютну перевагу у виробництві шинки, оскільки за 1 год вона продукує 10 кг шинки, тоді як Чехія —тільки 2 кг. Чехія має абсолютну перевагу у виробництві пива, (оскільки вона за 1 год продукує 6 л пива, тоді як Україна — тільки 2 л пива. Б. В умовах відсутності торгівлі Україна може обміняти 10 кг шинки тільки на 2 л вітчизняного пива. Якщо ж вона торгує з Чехією, то ті ж 10 кг шинки вона зможе обміняти вже на 6 л пива. Тим самим виграш України становить 6 - 2 = 4 л пива, або 4/2 = 2 год праці. Чехія, зі свого боку, отримає від України 10 кг шинки, на виробництво якої їй довелося б витратити 5 год. Замість цього вона витрачає ці 5 год на виробництво 5-6 = 30 л пива. Тим самим виграш Чехії від торгівлі з Україною становить 30 - 6 = 24 л, або 24 / 6 = 4 год праці. В. Україна виграє 12 - 2 = 10 л пива або 10 / 2 = 5 год. праці. Оскільки в Чехії 10 кг шинки дорівнюють за трудовитратами 30 л пива, а щоб отримати 10 кг шинки з України, Чехії необхідно віддати усього 12 л пива, виграш Чехії становить 30-12 = 18 л пива або 18 / 6 = 3 год. праці.
Задача 7.
Розрахувати рівень внутрішньогалузевої торгівлі, якщо країна А експортує та імпортує три групи товарів при збалансованій зовнішній торгівлі (зовнішньоторгове сальдо дорівнює нулю):
Розв’язання. При збалансованій зовнішній торгівлі індекс внутрішньогалузевої торгівлі розраховується за формулою:
де xi mi — відповідно абсолютні величини експорту та імпорту і-го товару (або товарної категорії).
Іt = 1 – ( 250-200 + 350-300 + 400-500 )/(250+200+350+300+400+500) = 1 – 200/2000 = 1 – 0,1 = 0,9. Оскільки індекс наближається до 1, то зовнішня торгівля країни А характеризується високим рівнем внутрішньогалузевої торгівлі.
Задача 8.
Розрахувати рівень внутрішньогалузевої торгівлі, якщо країна А експортує та імпортує три групи товарів при незбалансованій зовнішній торгівлі:
Розв’язання. При незбалансованій зовнішній торгівлі індекс внутрішньогалузевої торгівлі розраховується за формулою:
де хі, mі — відповідно абсолютні величини експорту та імпорту і-го товару (або товарної категорії); х, m — весь експорт та імпорт відповідно.
Іt = 1 – ( 600/1000-300/1200 + 300/1000-300/1200 + 100/1000-600/1200 ) / (600/1000 + 300/1200 + 300/1000 + 300/1200 + 100/1000 + 600/1200) = 1 - = 1 – 0,4 = 0,6. Оскільки індекс наближається до 0,5, то зовнішня торгівля країни А характеризується середнім рівнем внутрішньогалузевої торгівлі.
Задача 9.
Ставка українського імпортного тарифу на закордонний одяг становить 10 %, на тканини — 1 %. Вартість тканин становить 15 % вартості одягу. Розрахуйте ефективний рівень тарифу: а) за умов, вказаних вище; б) якщо імпортне мито на готовий одяг зросте до 30 %; в) якщо мито на тканини збільшиться до 10 %; г) якщо мито на одяг зменшиться до 5 %; д) якщо мито на тканини зменшиться до 0,3 %. Які висновки можна зробити на основі цих розрахунків?
Розв’язання. Ефективний тариф дорівнює , де - номінальний тариф; - частка вартості імпортовиних компонентів у вартості кінцевого продукту; - номінальна ставка тарифу на імпортовані компоненти. а) б) в) г) д)
Задача 10.
Автомобільне колесо коштує в Україні 100 дол. США, у Польщі — 80 дол., у Росії — 60 дол. Україна — маленька країна, і її зовнішня торгівля не впливає на рівень світових цін. A. В Україні вводиться 100-відсотковий адвалорний тариф на імпорт коліс із Росії та Польщі. Чи буде Україна продовжувати імпортувати колеса? Б. Якщо після цього Україна утворить митний союз з Росією, чи буде вона сама виробляти колеса або імпортуватиме їх? B. Який ефект — створення торгівлі чи відхилення торгівлі — виникає при заснуванні митного союзу між Україною і Росією? Г. Припустимо тепер, що в Україні вводиться 50-відсотковий а не 100-відсотковий адвалорний тариф на імпорт коліс із Росії та Польщі. Чи буде Україна продовжувати імпортувати колеса? Д. Якщо тепер Україна утворить митний союз з Польщею, чи буде вона сама продукувати колеса або імпортуватиме їх? Е. Який ефект — створення торгівлі чи відхилення торгівлі — виникає при заснуванні митного союзу між Україною та Польщею?
Розв’язання. А. Ні, оскільки з урахуванням тарифу ціна колеса, імпортованого з Росії, дорівнює 120 дол.США, а з Польші – 160 дол., що значно більшевартості коліс, які виготовлені в УКраїні. Б. Україна буде імпортувати колеса з Росії за ціною 60 дол. США і відмовиться від власного виробництва або імпорту колесз Польші, які у зв’язку з тарифом коштуватимуть 160 дол. В. Виникає ефект створення торгівлі, оскільки менш ефективне внутрішне виробництво України заміщується більш ефективним імпортом з Росії, якого до того не було. Г. Так, оскільки з урахуванням тарифу ціна колеса, імпортованого з Росії – 90дол. США, що менше собівартості коліс, які виготовлені в Україні або імпортовані з Польші. Д. Україна припинить власне виробництво і буде імпортувати колеса з Польші за ціною 80 дол. США, відмовиться від імпорту з Росії, оскільки їх ціна буде 90 дол. Е. Виникають обидва ефекти. Ефективність інтеграції залежить від співвідношення частки кожного з них.
Задача 11.
Рівень інфляції в 15 країнах ЄС у 1995 р. становив: 1,5; 2,2; 1,9; 9,7; 4,8; 1,7; 2,6; 5,2; 2,1; 2,1; 2,4; 4,3; 1,2; 2,9; 2,8 %. За умовами Маастрихтської угоди стандартне відхилення рівня інфляції від її середнього значення по 15 країнах не повинне перевищувати 3. Чи виконали країни цю вимогу?
Розв’язання. Необхідно розрахувати дисперсію. Вона дорівнює:
де - середнє арифметичне значення інфляції; n – кількість країн; х – значення інфляції в і-й країні. Країни виконали цю вимогу.
Тема: Міжнародні інвестиції
Задача 1.
Які з наведених прикладів інвестицій вважаються прямими, а які портфельними? A. Український банк купив акції російської компаній "Лук-ойл" на 20 млн дол. Загальна сума випуску акцій становить 600 млн дол. Б. Польський банк купив будинок у Львові, в якому відкрив свою філію в Україні. B. Харківський тракторний завод збільшив свою частку в статутному капіталі СП, яке зареєстроване в Росії, з 51 до 75 %. Г. Українська фірма за дорученням клієнта з ФРН купила 11% поточного випуску акцій "Укртрансавто". Д. Канадська фірма "МакДональдс" відкрила ще один ресторан у Києві. Е. Українсько-американський інвестиційний фонд розмістив 100 млн дол. СІЛА в українських державних короткострокових зобов'язаннях та облігаціях державної позики.
Розв’язання. а) Портфельні, тому що немає права контролю; б) прямі, оскількі філія повністю підпорядковується материнській компанії; в) прямі, бо навіть 51% дає право контролю; г) портфельні, бо не відомо, яка це частка в загальностатутному фонді; д) прямі, тому що ресторан належить канадській фірмі, тобто вона його повністюконтролює; е) портфельні, оскількі облігації не дають право голосу.
Задача 2.
"Кока-Кола", американський виробник охолоджувальних напоїв, продає їх концентрат в Україну. Однак Україна запроваджує високе імпортне мито на ввезення "Кока-Коли", щоб захистити українських виробників, і збільшує податки на прибуток іноземних компаній. Що може зробити "Кока-Кола": а) щоб не віддавати частку українського ринку місцевим конкурентам; б) скоротити обсяг податків на прибуток, які виплачуються в Україні; в) гарантувати цілісність своїх активів в Україні?
Розв’язання. а) Здійснити пряму інвестицію і створити свою філію в Україні; б) Застосувати завищені трансферні ціни при разрохунках за поставку концентрату в Україну; в) Застрохувати свої інвестиції, отримати гарантіїукраїнського і/або американського уряду.
Тема: Міжнародна трудова міграція
Задача 1.
Україна виробляє цукор, використовуючи два фактори виробництва — землю і працю. Граничний продукт праці кожного робітника, виражений у доларах, скорочується зі зростанням їх кількості таким чином:
A. Від чого залежить реальна заробітна плата робітників? Б. Якщо власник землі наймає трьох українських працівників, якою буде їхня сукупна заробітна плата? B. Якщо власник землі, крім того, наймає ще і трьох іммігрантів з В'єтнаму, як зміняться його доходи?
Розв’язання. А. Від розміру граничного продукту одиниці праці – чим він є більшим, тим вище заробітна плата. Б. 3*8=24 дол. В. Взагалі 6 осіб будуть отримувати тільки 6*2=12 дол., що збільшить доходи земоевоасника мінімум на 24-12=12 дол.
Тема: Світова валютна системаЗадача 1.Процентна ставка в Росії становить 40 % річних, а в Латвії — 10 % . Прогнозується, що за рік курс рубля відносно лата впаде з 10 руб./лат до 14 руб./лат. За інших рівних умов в якій з двох країн вигідніше інвестувати гроші?
Розв’язання.Очікуваний дохід від інвестицій становить). Де - процентна ставка в середені країни; - процентна ставка за кордоном; - обмінний курс національної валюти в момент часу t; - обмінний курс національної валюти в момент часу t+1.
Оскільки різниця від’ємна, то гроші вигідніше вкладати в Латвії.
Задача 2.
Процентна ставка в Україні становить 50 %, а у США – 5 % річних. Поточний курс – 5 UAN/USD. Виходячи з теорії паритету процентних ставок, яким має бути курс UAN через рік? Розв’язання.Згідно з кількісною теорією грошейPY=MV, Де Р – рівень цін; Y – сукупний обсяг виробництва; М – кількість грошей; V – швидкість обігу грошей. PY*1.04=1.04*MV. Виходячи з цього, курс національної валюти не змінеться.
Задача 3.
Ціна GBP у доларах і відповідний обсяг попиту на GBP наводяться в таблиці
Припустимо, що уряд Англії встановив валютний курс 1 GBP = = 2,4 USD. Кількість запропонованих на ринку GBP дорівнює 180 млн. Чи має у цій ситуації англійський уряд купувати або продавати GBP?
Розв’язання. У цій ситуації англійський уряд маєкпувати GBP у кількості 20 млн., щоб утримати їх курс на рівні 2,4 USD за 1 GBP.
Тема: Міжнародні розрахунки і платіжний баланс
Задача 1. Країна А експортує товари у країну В в обмін на інші товари еквівалентної вартості 100 млн. дол. США. Як буде відображено цю операцію у платіжному балансі країни А?
Розв’язання.
Задача 2.
Країна А імпортує товари з країни В на 100 млн. дол. США. Як буде відображено цю операцію у платіжному балансі країни А? Розв’язання.
Задача 3. Країна А імпортує товари на суму 100 млн. дол. США, придбані в борг. Як буде відображено цю операцію у платіжному балансі країни А? Розв’язання.
Задача 4. Країна А експортує товари загальною вартістю 100 млн. дол. США у країну В в обмін на іноземну валюту, зараховану на кореспондентський рахунок банку країни А на користь клієнта цього банку — резидента країни А. Як буде відображено цю операцію у платіжному балансі країни А?
Розв’язання.
Задача 5. Країна А імпортує товари з країни В на суму 100 млн. дол. США й експортує товари у країну В вартістю 80 млн. дол. США. Як буде відображено цю операцію у платіжному балансі країни А?
Розв’язання.
Задача 6. Львівський автобусний завод володіє 50 % акцій у капіталі нафтопереробного заводу "Туркменбензин" у Туркменістані. Прибуток "Туркменбензину" становив 200 тис. у. о., з яких 100 тис. було реінвестовано у виробництво і 100 тис. виплачено як дивіденди. ЛАЗ надав "Туркменбензину" довгостроковий кредит на 500 тис. у. о. під 10 % річних. Але зі свого боку "Туркменбензин" надав ЛАЗу короткостроковий торговий кредит на 100 тис. у. о. під 15 % річних для закупівлі в нього бензину. З метою залучення позикових коштів ЛАЗ випускає корпораційні облігації на 100 тис. у. о. під 8 % річних, які купив "Туркменбензин". Зареєструйте ці операції в платіжному балансі України. Розв’язання.
Доходи від прямих інвестицій відображають частку ЛАЗу в доходах “Туркменбензину”, яка пропорційна участі в капіталі. Доходи за борговими забов’язаннями складаються з процента, отриманого за кредитом, наданим “Туркменбензином”, мінус процент, сплачений йому ЛАЗом: 50-(15+8)=27.
Задача 7. Підприємство "Укртелетех" на 100 % належить американській фірмі "Моторола". "Моторола" також володіє 100 % капіталу підприємства в Чехії. В 1998 р. між цими трьома підприємствами відбуваються такі операції. "Моторола" вносить до статутного капіталу "Укртелетеху" обладнання вартістю 50 тис. у. о. "Укртелетех" надає кредит у 100 тис. у. о. "Чехокану", за яким "Чехокан" платить процент в розмірі 5 у. о. "Чехокан" продає "Укртелетеху" товари вартістю 50 тис. у. о. на умовах торгового кредиту, за яким "Укртелетех" сплачує 4 у. о. у вигляді процентів. "Укртелетех" купує облігації на суму 80 у. о., які випущені "Моторолою", і отримує від неї 8 у. о. у вигляді процентів за цими облігаціями. Прибуток "Укртелетеху", який весь розподіляється у вигляді дивідендів, становить 25 у. о. Як в українському платіжному балансі будуть відображені всі ці операції? Розв’язання.
5.ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Призначенням самостійної роботи студентів, як і інших форм роботи, що використовуються у навчальному процесі, є поглиблення теоретичних знань студентів у розрізі дисципліни “Міжнародні економічні відносини”, а також закріплення студентами практичних навичок. Вдала організація самостійної роботи студентами сприятиме отриманню глибоких знань щодо навчального курсу і, відповідно, дозволить отримати досить високу оцінку на екзамені або успішно здати іспит. Самостійно вивчати дисципліну можна або вдома, або в бібліотеці навчального закладу (за бажанням студента – в будь-якій іншій бібліотеці), з використанням методичних вказівок, підручників, навчальних посібників, наукових статей, словника економічних термінів тощо. Вивчення кожної теми курсу, що пропонується робочою програмою для самостійного вивчення студентами, починається з ознайомлення з основними поняттями та термінами. Студент повинен достатньо глибоко зрозуміти їхню сутність, це є основою вивчення кожної теми курсу, а значить і дисципліни загалом. Добре, коли під час виконання цієї роботи студент занотовує в спеціальному зошиті для себе те, що вважає за необхідне. Теоретичні знання студент самостійно набуває внаслідок докладного вивчення відповідних тем з використанням підручників і навчальних посібників. Дуже корисно перевіриті глибину набутих знань, намагаючись відповісти на запитння, якими звичайно завершується кожна тема. Навчальний матеріал, передбачений робочою програмою для самостійного засвоєння студентами, обов’язково в повному обсязі виноситься на підсумковий контроль поряд з тим, для вивчення якого передбачені аудиторні заняття. Практична частина зазначених курсів передбачає розв’язання задач і вирішення практичних завдань. Набуття студентами навичок розв’язання задач і вирішення практичних завдань з дисципліни “Міжнародні економічні відносини”, їх самостійне закріплення спрямовані на якісне засвоєння студентами зазначеного курсу. У випадках, коли при самостійному засвоєнні практичного матеріалу у студента виникають складнощі, він може звернутися із відповідними конкретними запитаннями до викдадача на практичному занятті, або ж отримати консультацію у спеціально відведені для цього часи. Якісна самостійна робота студентів щодо засвоєння теоретичного та практичного матеріалу з дисципліни “МЕВ” надасть змогу студентам, що навчаються за економічними спеціальностями, поповнити свій цінний багаж спеціальних знань, який у недалекому майбутньому обов’язково допоможе їм стати фахівцями високого рівню. Контроль за самостійною роботою студентів здійснюється у вигляді обговорень, опитувань, розв’язання задач, перевірки та оцінювання домашніх завдань (рефератів) студентів денної форми навчання, перевірки індивідуальних завдань (контрольної роботи) студентів-заочників.
6. ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ
1.Предмет вивчення курсу “Міжнародні економічні відносини” (МЕВ). 2.МЕВ як економічна категорія. 3.Сутність МЕВ, їх значення, Об'єктивна основа і передумови розвитку . 4.Особливості розвитку МЕВ на сучасному етапі. 5.Роль МЕВ у процесі інтеграції України в систему світогосподарських зв'язків. 6.Світове господарство (СГ): сутність, елементи і суб'єкти, формування. 7.Фактори розвитку СГ. 8.Місце окремих угруповань країн у СГ і МЕВ. 9.Проблеми інтеграції у світове господарство країн з перехідною економікою, зміни у розвитку їх МЕВ. 10.Проблеми інтеграції України у СГ. 11.МЕВ як елемент структури СГ. 12.Формування МЕВ з розвитком СГ. 13.Фактори розвитку МЕВ у системі СГ.. 14.МЕВ як необхідна умова розвитку і структурний елемент національних економік. 15.Еволюція МЕВ. 16.Форми МЕВ, їх взаємозв'язок. 17.Головні економічні закони розвитку СГ і МЕВ. 18.Система міжнародного поділу праці (МПП) та основні тенденції и розвитку у сучасних умовах. 19.МПП - основа розвитку СГ і МЕВ. 20.МПП як форма прояву суспільного поділу праці. 21.Фактори поглиблення МПП. Вплив технологічної революції на МПП. 22.Загальні проблеми сучасних МЕВ23.Лібералізація зовнішньої торгівлі - загальна проблема сучасних МЕВ. 24.Розвиток транснаціонального бізнесу та необхідність контролю за діяльністю транснаціональних корпорацій (ТНК). 25. Проблеми розвитку МЕВ - глобальні і регіональні. 26. Місце України в системі МЕВ. 27.Світові інтеграційні процеси і Україна. 28.Україна і міжнародні економічні організації. 29.Загальні передумови розвитку міжнародної інвестиційної та виробничої діяльності. 30.Міжнародний рух капіталу. 31.Інвестиційний клімат. 32.Види зарубіжних інвестицій, їх масштаби. 33.Міжнародна спеціалізація виробництва. 34.Міжнародне виробничекооперування. Співробітництво на компенсаційній основі. 35.ТНК - головні суб'єкти міжнародної виробничої та інвестиційної діяльності, їх сутність і еволюція, сучасна стратегія. 36.Вільні економічні зони. 37.Класифікація ВЕЗ, особливості функціонування. 38.Діяльність ВЕЗ в різних країнах. 39.Передумови науково-технічного співробітництва (НТС). 40.НТС як форма МЕВ. 41.Міжнародний рух технологій та механізм її передачі. 42.Поняття міжнародної міграції робочої сили, її економічна природа, рушійні сили і етапи розвитку. 43.Масштаби, форми і основні тенденції розвитку сучасних міграційних процесів. 44.Види міжнародної міграції. 45.Міжнародний ринок спеціалістів високої кваліфікації ("золотих комірців") і проблема «відпливу умів». 46.Роль НТР у розвитку міграції робочої сили, наукових і інженерно-технічних кадрів. 47.Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції. 48.Державне і міжнародне регулювання трудової міграції. Міжнародна організація праці (МОП) і її роль у вирішенні питань безробіття і захисту прав трудящих. 49.Національні, міжнародні і світова валютні системи, їх сутність і елементи. 50.Поняття валюти і її види. Конвертованість валют. 51.Валютний курс, його види. Валютний паритет. 52.Еволюція світової валютної системи. 53.Валютно-фінансова система країн ЄС. 54.Сутність валютно-фінансових відносин і механізм міжнародних розрахунків. 55.Платіжний і розрахунковий баланси, їх структура. 56.Міжнародний кредит, його роль у світовій економіці, функції у сфері зовнішньоекономічних зв'язків. 57.Сутність міжнародних кредитних відносин. 58.Міжнародний рух капіталу як форма МЕВ. 59.Зростання ролі міжнародної торгівлі (МТ) на сучасному етапі. 60. МТ - визначальна форма МЕВ. 61.Види і форми МТ. 62.Особливості розвитку зовнішньоторговельної політики держав. 63.Протекціонізм і лібералізація торгівлі. 64.Засоби зовнішньоторговельної політики. 65.Регулювання міжнародних торговельних відносин. 66.ГАТТ (Генеральна угода щодо тарифів і торгівлі 67.Світова організація торгівлі (СОТ). 68.Передумови і особливості участі України в МТ. 69.Значення світового ринку послуг, передумови його формування. 70.Національні економічні інтереси України у сфері МЕВ. 71.Поглиблення інтернаціоналізації СГ. 72.Глобальні проблеми СГ і МЕВ. 73.Міжнародні економічні аспекти вирішення екологічних проблем. 74.Шляхи розв’язання глобальної продовольчої проблеми. 75.Глобальна ресурсоенергетична проблема.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
8. Беляев Ю.Н. Страны СЭВ в мировой экономике. - М.: Международные отношения, 1984.
10. Буглай В.Б., Ливенцев Н.Н. Международные экономические отношения. - М.: Финансы и статистика, 1996. 11. Валютная политика капиталистических стран. /Под ред. И. Королева. - М.: Наука, 1990. 12. Валютно-финансовое обеспечение внешнеэкономических связей советских предприятий и организаций. - М.: АО «Факт», 1991. 13. Волошин В.В., Рогач А.И., Буткевич В.Г. Влияние глобальных проблем на социально-экономическое развитие освободившихся стран. - К, 1987. 14. Герчикова И.Н. Маркетинг и международное коммерческое дело. - М.: Внешторгиздат, 1990. 15. Глухарев Л.И. Европейские сообщества: в поисках новой стратегии. - М.: Международные отношения, 1990. 16. Гнатовская Н. Прямые зарубежные капиталовложения //Тенденции мирового экономического развития. Приложение к журналу МЭ и МО. Обзор за 1990 г. 17 Гаврилюк О.В., Румянцев А.П. Економічна ітеграція у сучасному світі - К.: Наукова думка, 1991. 18 Голиков А.Н., Польшиков П.И. Роль транснациональных корпораций в экспансии капитала в развивающихся странах //Интернационализм 19 Гончаренко С. К созданию восточноевропейской экономической группировки: перспективы и возможные пути международного экономического сотрудничества //Вопросы экономики. - 1991. - 10. 20 Гончаренко С. Культурные и религиозные ценности, как интеграционный фактор в Азии //МЭ и МО. - 1992. - 5. 21 Горский В., Чебатарев Е. Европейские сообщества: новый этап развития //Внешняя торговля. - 1992. - 7. 22 Гребенщиков Э. Тихоокеанская региональная интеграция. //МЭ и МО. - 1993.- 1. 23 Дергачев В. Черноморский район сотрудничества. //Экономика Украины. - 1994. - 2. 24 Даниель Джон Д., Рацеба Ли X. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции /Пер. с англ. - М.: Дело, 1994. 25 Дымшиц А.В. Экспорт частного капитала - основа экономической экспансии США в страны Карибского бассейна //Проблемы современных международных отношений, 1988. 26 Европейское сообщество: регулирование интеграционных процессов. //Отв. редактор М.М.Максимова. - М.: Наука, 1986. 27 Елисеева И.И., Костеева Т.В., Хоменко Л.Н. Международная статистика. - Минск: Вышэйшая школа, 1995. 28 Зверев А.В. Финансы внешнеэкономических связей. - М.: Международные отношения, 1990. 29 Зубарев И.В., Ключников И.К. Механизм экономического роста транснациональных корпораций. - М.: Высшая школа, 1990. 30 Зуева К. Новые концепции европейской интеграции. //МЭ и МО. - 1995. 31 Иголкин А.А., Мотылев В.В. Международное разделение труда: модели, тенденции, прогнозы. - М., 1988. 32 Коваленко В.П. Всемирный рынок: экономические законы развития. - М.: Экономика, 1990. 33 Котлер Ф. Маркетинг. - М.: Прогресс, 1990. 34 Краснова Е. Интеграционная стратегия стран ЕАСТ //МЭ и МО. - 1991. 35 Кириченко В. СНГ: факторы экономического размежевания и единения //Внешняя торговля. - 1993. - 11. 36 Кольяр К. Международные организации и учреждения //Пер с франц. - М.: Прогресс, 1972. 37 Кузнецов СЮ. Мировой рынок и развивающиеся страны. - М.: Финансовая академия, 1991. 38 Кучер Б.И. Международный экономический правопорядок. - К.: Вища школа. 39 Лавровская Г.В. Экономическая интеграция как развивающийся глобальный процесс. - М: ИМЭМО, 1991. 40 Ломакин В.К. Мировая экономика: Учебник для ВУЗов. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. -727 с. 41 Международные экономические отношения. /Под общ. ред. Р.И. Хасбулатова. - М.: Новости, 1991,т.1-2. 42 Международные экономические отношения. /Под ред. Н.А. Черкасова и др. - Л.: Изд-во Ленинград, ун-та, 1990. 43 Международные экономические отношения. /Под общ. ред. В.Е. Рыбалкина. - М.: Журнал «Внешнеэкономический бюллетень», 1997. 44 Муравьев А.И. Теория экономического анализа: проблемы и решения. 45 Мальцева О., Семенов Е. Экономическая интеграция в азиатско - тихоокеанском регионе //МЭ и МО. - 1995. - 8. 46 Недужий И.И. Международные торги. - М.: Международные отношения, 1991. 47 Обнинский О.Е. Мировое хозяйство: проблемы регулирования. //Мировое хозяйство и советская экономика. - М.: Международные отношения, 1990. 48 Основы внешнеэкономической деятельности. / Под ред. И.П. Фаминского. - М.: Международные отношения, 1990. 49 Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений. / Под ред. В.В. Круглова. - М.:Инфра-М, 1998. 50 Парконский А.Б. США в мировых интеграционных процессах. /Отв. ред. Н.П. Шмелев. - М: Наука, 1991. 51 Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения. Пер. с франц. /Общ. ред. Н.С.Бабинцевой. - М.: Прогресс, универс, 1994. 52 Петрачков A.M. Современные транснациональные корпорации. Учебное пособие. - К.: Изд-во Киев. гос. ун-та, 1989. 53 Поручник A.M. Интеграция Украины в мировое хозяйство. - К.: КГЭУ, 1994. 54 Пунин Е.И. Ценообразование в международной торговле. - М.: Новая 55 Семенов К.А. Международные экономические отношения: Курс лекций. - М.: Гардарика, 1998. - 336 с.
Табачкова Наталія Анатоліївна Цвєтнова Оксана Володимирівна
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ для самостійного вивчення дисципліни “Міжнародні економічні відносини” (для студентів спеціальностей “Економіка підприємства” “Менеджмент організацій” всіх форм навчання)
Відповідальний за випуск: С.М.Лисенко
Рецензент:
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |