МІКРОЕКОНОМІКА 14.02.2014 04:10

Передмова

 

Економічні знання потрібні спеціалісту будь якого профілю. Це вимога часу. Тому економічні дисципліни займають в навчальних планах учбового закладу значну частку серед інших дисциплін, які вивчають студенти протягом всього терміну навчання. Мікроекономіка займає провідне місце в загальному курсі економічної теорії.

Треба звернути увагу на той факт, що знання, отримані під час вивчення дисципліни «Мікроекономіка», допомагають засвоєнню багатьох інших дисциплін, таких як: маркетинг, макроекономіка, економіка підприємства та інших, які безпосередньо наближені до практичної діяльності.

Особливість підготовки спеціалістів через заочну форму навчання полягає саме в тому, що студенти, як правило, вже займаються практичною діяльністю та мають певний досвід роботи, але мають недостатній рівень теоретичної підготовки. Саме ця нестача теоретичних знань заповнюється у вищому навчальному закладі під час навчального процесу.

Відомо, що навчальний процес має декілька складових, серед яких центральне місце посідають навчальні заняття, які проводяться у різних формах: лекції, семінари, практичні заняття та ін. Але відмінність заочного навчання від очного складається в тому, що в організації навчального процесу "левова"  частка часу припадає на самостійну роботу студентів. Наприклад, якщо на дисципліну мікроекономіка виділяється 108 годин, то тільки 10 годин студенти проводять в аудиторії з викладачами під час зборів, а більш 90 відсотків часу вони проводять за межами навчального закладу, де вони повинні самостійно вивчати програмний матеріал та виконувати отримані завдання. Тому значна увага приділяється правильній організації самостійної роботи студента-заочника.

Авторами викладені основні рекомендації з приводу організації самостійної роботи студентів в період  написання контрольних робіт з предмету “Мікроекономіка” та підготовки до контрольних підсумкових занять. Автори  намагалися дати свої поради, рекомендації, як краще організувати роботу, яких вимог дотримуватися, щоб заощадити час, підняти ефективність та покращити якість роботи, що, безумовно, повинно відобразитися на результатах екзаменаційної сесії.

 

Розділ1.  Програма курсу та методичні рекомендації для засвоєння теоретичного матеріалу

 

1.1.Типова програма курсу «Мікроекономіка»

 

Типова програма відповідає діючій нормативній програмі дисципліни, складеній на базі освітньо-професійної програми рівня «бакалавр».

 

Тема 1. Мікроекономіка в системі економічних знань

Мікроекономіка як складова частина економічної теорії. Предмет мікроекономіки, суб’єкти та об’єкти. Основні поняття. Загальні та специфічні методи мікроекономічних досліджень. Проблема обмеженості ресурсів.  Крива виробничих можливостей. Альтернативна вартість. Загальна модель кругообігу.

 

Тема 2. Теорія граничної корисності та поведінка споживача

Споживач як основний суб’єкт ринку, мета споживача. Поняття корисності. Загальна та гранична корисності. Динаміка зміни сукупної та граничної корисності при збільшенні споживання певного блага. Перший закон Госсена. Оптимальний вибір споживача на основі кардиналістської теорії.

 

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача

Суть ординалістського підходу та його аксіоми. Крива байдужості як лінія, що відображає однакову корисність для споживача, її основні властивості. Карта кривих байдужості. Показник граничної норми заміщення. Різновиди кривих байдужості. Лінія бюджетного обмеження споживача. Вплив зміни ціни товару та доходу на положення бюджетної лінії. Оптимізація вибору споживача на основі ординалістської теорії.

 

Тема 4. Аналіз поведінки споживача

Зміна рівноваги споживача в результаті зміни його доходів. Графічний аналіз та побудова лінії “дохід-споживання”. Поняття “нормальних” та “неякісних” товарів. Крива Енгеля та її основні закономірності. Зміна рівноваги при зміні ціни товару. Лінія “ціна-споживання”. Побудова лінії індивідуального попиту. Ефект доходу та ефект заміни.

 

Тема 5.Попит,  пропозиція  та їх взаємодія

Основні закономірності попиту та пропозиції на конкурентних ринках. Ціновий та нецінові фактори попиту та пропозиції. Взаємодія попиту та пропозиції. Механізм встановлення рівноваги, виникнення дефіциту та надлишку товарів в разі відхилення ціни від рівноважного рівня. Статичні та динамічні моделі встановлення рівноваги.

“Надлишки” споживачів та виробників. Зміна “надлишків” в результаті введення податків та дотацій. Встановлення “підлоги” та “стелі” цін.

Поняття еластичності.  Еластичність попиту за ціною. Вплив факторів на цінову еластичність попиту. Еластичність попиту за доходом. Перехресна еластичність попиту. Еластичність пропозиції. Практичне застосування теорії еластичності.

 

Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства

Підприємство як основний суб’єкт ринку. Організаційно-правові форми підприємств. Мотивація поведінки виробника. Фактор часу і період функціонування підприємства.  Регулююча роль ціни та регулююча роль якості. Механізм функціонування підприємства в ринкових умовах. Конкурентоспроможність підприємства та механізм її забезпечення

 

Тема 7. Варіації факторів виробництва та оптимум товаровиробника

Основні фактори виробництва. Виробнича функція та її властивості. Поведінка виробника в короткостроковому періоді. Закон спадної граничної продуктивності. Загальний, середній та граничний продукт змінного фактору виробництва. Графічна інтерпретація взаємного розміщення кривих загального, середнього та граничного продуктів. Двофакторна виробнича функція. Ізокванта та її властивості. Заміна факторів виробництва. Гранична норма технологічного заміщення.  Ізокоста та її властивості. Оптимальний вибір виробника. Розширення виробництва. Ефект заміни та випуску.

 

Тема 8. Витрати виробництва

Поняття витрат виробництва. Економічний та бухгалтерський підходи до визначення витрат. Нормальний прибуток. Витрати виробництва в короткостроковому періоді: сукупні, постійні та змінні витрати. Середні та граничні витрати. Довгострокові середні витрати та їх мінімізація. Графічна інтерпретація витрат виробництва.

 

Тема 9. Підприємство на ринку досконалої конкуренції

Загальна характеристика ринкових структур. Основні риси  ринку досконалої конкуренції. Загальне правило максимізації прибутку. Реакція конкурентної фірми на зміну ціни. Короткострокова крива пропозиції фірми та галузі. Короткострокова рівновага фірми та галузі.  Рівновага конкурентного ринку в довгостроковому періоді. Довгострокова крива пропозиції фірми та конкурентної галузі. Аналіз ефективності ринку досконалої конкуренції.

 

Тема 10. Підприємство на монопольному ринку

Характеристика ринку чистої монополії. Види та форми монополістичних об’єднань. Попит та виручка на монопольному ринку. Співвідношення загальної, середньої та граничної виручки монополіста. Рівновага монополіста в короткому періоді: максимізація прибутків, мінімізація збитків. Крива пропозиції для фірми монополіста. Застосування монополістом цінової дискримінації. Соціально-економічні наслідки монополії. Монопольна влада, антимонопольне законодавство та регулювання монопольної діяльності.  Позитивні та негативні сторони монополії.

 

Тема 11. Поведінка підприємства на ринку монополістичної конкуренції та ринку олігополії

Особливості ринку монополістичної конкуренції. Ціноутворення за умов монополістичної конкуренції. Максимізація прибутку.  Нецінова конкуренція. Роль реклами в умовах монополістичної конкуренції.

Характеристика олігопольного ринку, причини поширення олігополії. Особливості поведінки олігополіста. Моделі рівноваги та ціноутворення на ринку олігополії: модель Курно, модель ламаної кривої попиту, модель лідерства, модель таємної змови. Особливості реальних олігополістичних ринків. 

 

Тема 12. Ринок факторів виробництва

Основні фактори виробництва та важливість їх об’єктивної грошової оцінки. Особливості попиту на фактори виробництва. Зміна попиту фірми на фактори виробництва. Еластичність попиту на ресурс. Попит фірми на один та декілька факторів виробництва. Оптимальне співвідношення ресурсів.

Пропозиція праці. Рівновага фірми та галузі на конкурентному ринку праці. Роль профспілок. Особливості попиту та  пропозиція на ринку землі. Формування земельної ренти як рівноважної ціни землі. Ринок фінансового капіталу, рівновага на ринку фінансового капіталу. Формування відсоткової ставки як рівноважної ціни капіталу.

 

Тема 13. Загальна ринкова рівновага

Поняття часткової та загальної рівноваги. Аналіз загальної рівноваги,  етапи встановлення. Система рівняння загальної рівноваги за Вальрасом. Модель Ерроу-Дебре. Ефект зворотнього зв’язку.

Рівновага обміну. Порівняння граничних норм заміщення для пар товарів, що обмінюються. Діаграма Еджворта. Ефективність при обміні. Крива контрактів. Парето-ефективний розподіл.

Ефективність у виробничий сфері. Розподіл виробничих ресурсів. Парето-оптимальний розподіл ресурсів. Міжгалузева ефективність розподілу ресурсів. Крива виробничих контрактів. “Скринька Еджворта”.  Загальні умови ефективності досконало конкурентної економіки.

 

Тема 14. Інституціональні аспекти ринкового господарства

Інституціональне середовище функціонування ринкових суб’єктів. Правові передумови для функціонування ринкових суб’єктів. Трансформування власності та ринкові процеси.

Інституціональна природа сучасної фірми. Загальні, специфічні, інтерспецифічні ресурси фірми. Контрактна концепція фірми. Трансакційні витрати (вигоди).

Позаринкові зовнішні ефекти. Корегуючі податки та субсидії. Теорема Коуза. Роль держави у вирішенні екологічних проблем.

 

 

1.2. Рекомендації щодо збору та аналізу теоретичного матеріалу

Студент-заочник повинен самостійно опанувати матеріал і через самоконтроль перевірити рівень його засвоєння. При цьому він спирається на матеріали лекцій, які були прочитані в період установчої сесії, а також вивчає рекомендовану навчальну літературу, вказану лектором та надруковану наприкінці методичних рекомендацій.

Організація самостійного вивчення дисципліни повинна будуватися за такою схемою:

 

Учасник навчального процесу	Рівень засвоєння знань
	базовий	нормативний	поглиблений
Студент заочної форми навчання	Вивчити матеріали лекцій, навчальних  посібників даного рівня і перевірити засвоєння за всіма темами курсу.	Ознайомитися з нормативними вимогами на лекціях. Освоїти весь нормативний матеріал за допомогою вказаних у підручниках джерел та консультацій. Виконати та  оформити письмову контрольну роботу. Підготуватися до підсумкового контролю знань в період сесії.	Поглибити знання з окремих проблемних питань, пов’язаних з професійною діяльністю (поточною та майбутньою).

 

Якщо звернути увагу на схему, то центральне місце у засвоєнні нормативного рівня належить контрольній роботі.

Слід відзначити, що окремі елементи запропонованої моделі вже використовуються в сучасній вищій школі. На нашу думку, саме вона надає можливість досягнути мети навчального процесу – навчити студента вчитися.

При оволодінні курсом «Мікроекономіка» студенти обов’язково повинні знати предмет курсу, мету та завдання курсу.

Предметом курсу є аналіз поведінки  на ринку економічних суб’єктів, які прагнуть вигоди, оптимально використовуючи обмежені ресурси альтернативного застосування; аналіз загальних закономірностей функціонування окремих ринків та встановлення відносних рівнів цін.

Метою курсує оволодіння методологічною базою мікроекономічного аналізу поведінки ринкових суб’єктів; набуття теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для виконання задач виробничо-господарської діяльності в ринкових умовах.

Важливим завданням курсує вивчення базових положень мікроекономічної теорії та пізнання закономірностей функціонування мікросистем (індивідів, домашніх господарств, підприємств); набуття навичок використання інструментарію мікроекономічного аналізу; аналіз основних типів ринкових структур (досконалої конкуренції, чистої монополії, олігополії, монополістичної конкуренції); розкриття особливостей функціонування ринків факторів виробництва.

Вивчення курсу спрямоване на формування певних знань та вмінь. В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

Знати:

-         місце мікроекономіки в загальній економічній теорії, основні суб’єкти та об’єкти дослідження, термінологію та загальні методи мікроекономічного аналізу;

-         загальні основи теорії рівноваги та саморегулювання конкурентного ринку;

-         загальні основи поведінки споживача на конкурентному ринку та формування ринкового попиту;

-         загальні основи поведінки виробника на конкурентному ринку та формування ринкового пропонування;

-         загальну характеристику недосконало конкурентних ринків та особливості формування попиту та пропозиції на них;

-         поведінку домогосподарств та фірм на ринках факторів виробництва.

Вміти:

-         теоретично обґрунтовувати оптимальні економічні рішення в практичній діяльності суб’єктів господарської діяльності;

-         оцінювати і прогнозувати ринковий попит та пропозицію з врахуванням змін еластичності;

-         оптимізувати рішення щодо обсягів виробництва і цінової політики, спираючись на закономірності динаміки доходів та витрат;

-         обґрунтовувати рішення підприємств в різних ринкових умовах;

-         оптимізувати рішення, щодо залучення виробничих ресурсів, враховуючи закономірності функціонування ринків ресурсів.

 

 

 

 

Розділ 2.  Методичні рекомендації для виконання контрольних робіт

Контрольна робота – це обов’язкове завдання у засвоєнні матеріалу курсу мікроекономіки для студентів заочної форми навчання. Без позитивної оцінки за контрольну роботу студент не допускається до складання іспиту або заліку.

Робота над контрольною роботою дає студенту можливість:

- набути практики самостійного пошуку інформації з вибраної теми;

- навчитися проводити відбір зібраної інформації та аналізувати матеріал;

- розвинути логічне  та абстрактне мислення, пам'ять;

- навчитися виділяти та формулювати проблему;

- шукати шляхи вирішення складних економічних проблем;

- висловлювати власну думку по існуючим дискусійним питанням;

- набути першого практичного досвіду наукової роботи.

 

2.1. Вимоги щодо виконання контрольних робіт

Приступаючи до виконання контрольної роботи необхідно:

- вивчити вимоги до контрольних робіт;

- ознайомитися з варіантами контрольних робіт;

- правильно вибрати свій варіант контрольної роботи;

- скласти зміст контрольної роботи, що включає теоретичну та практичну частини;

- підібрати літературні джерела;

- звернутися до послуг бібліотеки, читального залу за допомогою в пошуках джерел та інформації в періодичних виданнях;

- знайти сучасні статистичні дані у мережі «Інтернет»

 

2.2.Вимоги до оформлення контрольної роботи

 

Важливим елементом виконання контрольної роботи є її літературне оформлення. Змістова частина роботи повинна бути викладена логічно, послідовно, повно, грамотно. В ній мають бути витримані певні вимоги до розподілу всього матеріалу, представлені використані наукові джерела, правильно оформлений титульний листок.

Титульний листок повинен містити: назву міністерства, навчального закладу, кафедри, де виконана робота, прізвище та ім'я по батькові студента, курс, група, спеціальність, за якою він навчається, повна назва контрольної роботи, рік і місце виконання роботи.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують арабськими цифрами послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, наприклад: “Рис. 1.2.” (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні  підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

У тексті, в якому викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, розміщують посилання у круглих дужках: “(рис. 3.1)” або “...як це видно з рис. 3.1”. Якість ілюстрацій має забезпечувати їхнє чітке відтворення.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць, які повинні бути однотипно оформлені. Таблиці нумерують арабськими цифрами без знака №. Номер таблиці має складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Назву розміщують над таблицею і оформлюють симетрично до тексту.

        При написанні контрольної роботи необхідно посилатись на джерела, матеріали, що використовувались під час дослідження питань, яким присвячена робота. Посилатись слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатись лише в тих випадках, коли наявний матеріал не включений до останнього видання.

Контрольна робота повинна бути написана грамотною літературною мовою. Не слід вживати тільки складні синтаксичні конструкції, а також короткі, лаконічні фрази, слова і вирази типу “на всі сто відсотків”, “на даний момент”. Разом з тим необхідно прагнути дотримуватись прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів. У тексті допускаються загальноприйняті скорочення (с. – сторінка, ст. – стаття, і т. д. – і так далі, та ін.– та інші).

У роботі не рекомендується вести виклад від першої особи однини: “Я спостерігав”, “Я вважаю”, “Мені здається” і т.д. - чи множини: “Ми отримуємо”, “Ми маємо” і т.д. Допускаються звороти із збереженням першої особи множини, в яких виключається займенник “ми”, тобто вживаються означено-особові речення: “спостерігаємо”, “встановлюємо”, “маємо на увазі” та ін. В окремих випадках можна використовувати вирази “на наш погляд”, “на нашу думку”, або “на думку автора бакалаврської роботи”, або “вивчення перспективного  досвіду свідчить про те, що...”, або “на основі зробленого аналізу можна стверджувати...”, або “проведені досліди підтвердили...”, чи “... дають підстави вважати, робити висновки...” та ін.

Оптимальний обсяг контрольної роботи повинен бути 12-15 сторінок, надрукованих 14 шрифтом через 1,5 інтервали на одному боці стандартного аркуша паперу. Робота    повинна    бути    написана    грамотно,    виправлення    не допускаються.

       Сторінки роботи бакалавра повинні мати поля: ліве – 30 мм, зверху – 20 мм, праве – 10 мм, знизу – 25 мм. Таблиці, малюнки, схеми, графіки, креслення, фотографії та інші ілюстративні матеріали в тексті роботи повинні виконуватися на стандартних аркушах.

Усі сторінки роботи нумеруються від титульної до останньої без пропусків, повторів або буквених додатків. Першою сторінкою вважаєтьсятитульний аркуш, на ній цифра 1 не ставиться, на наступній сторінці проставляється цифра 2 і далі по порядку.

Порядковий номер проставляється посередині верхнього поля сторінки.

Список літератури розміщується після основного тексту роботи.

 

2.3. Варіанти контрольних робіт

Теоретична частина виконується за варіантами, які обираються за останньою цифрою залікової книжки. Вона включає в себе перелік питань з трьох різних тем. Відповіді на питання не повинні дублювати текст підручника. Студент, вивчивши те чи інше питання, повинен самостійно сформулювати відповідь, яка має містити достатньо зрозуміле пояснення.

Практична частина складається з двох задач, які обираються також за останньою цифрою залікової книжки  (Табл.1.1).

                                                                             Таблиця 1.1.

№ варіанта за заліковою книжкою	№ варіанта	№ задач
	Теоретичної частини	Практичної частини
1	1	1, 11
2	2	2, 12
3	3	3, 13
4	4	4, 14
5	5	5, 15
6	6	6, 16
7	7	7, 17
8	8	8, 18
9	9	9, 19
10	10	10, 20

 

 Теоретична частина

 

Варіант1

1. Виникнення мікроекономіки як науки. Проблема вибору. Альтернативна вартість та крива виробничих можливостей.
2. Поняття еластичності. Еластичність попиту за ціною. Взаємозв’язок між еластичністю попиту за ціною та загальною виручкою виробника.
3. Економічний та бухгалтерський підходи до визначення витрат.  Зовнішні та внутрішні витрати. “Нормальний прибуток” як елемент витрат. Економічний та бухгалтерський прибуток.

 

Варіант 2

1. Предмет вивчення. Суб’єкти та об’єкти мікроекономіки. Основні поняття.  Модель кругообігу.
2. Загальна характеристика попиту. Вплив цінових та нецінових факторів на зміщення кривої попиту.  Загальна характеристика пропозиції. Вплив цінових та нецінових факторів на зміщення кривої пропозиції.
3. Сутність кількісного та порядкового підходів до аналізу поведінки споживача. Поняття корисності. Сукупна та гранична корисність. Закон спадної граничної корисності.

 

Варіант 3

1. Взаємодія попиту та пропозиції (встановлення рівноважної ціни та рівноважного обсягу). Виникнення надлишку та дефіциту товарів на ринку. Зміна ринкової рівноваги при зміні попиту та пропозиції.
2. Еластичність попиту за доходом. Перехресна еластичність попиту.
3. Крива байдужості та її властивості. Окремі форми кривих байдужості.  Гранична норма заміщення. Лінія бюджетного обмеження споживача. Оптимальний вибір споживача.

 

Варіант 4

1. Поняття еластичності. Еластичність пропозиції за ціною.
2. Фірма як основний економічний суб’єкт. Фактори виробництва та їх властивості. Виробнича функція в короткому періоді. Загальний, середній та граничний продукт. Закон спадної граничної продуктивності факторів виробництва.
3. Конкурентна стратегія  фірми у короткостроковому  та довгостроковому періодах, умови максимізації прибутку. Ефективність досконалої конкуренції.

 

Варіант 5

1. Зміна рівноваги споживача: 1) при зміні його бюджету; 2) при зміні ціни одного з товарів.
2. Загальна характеристика ринку досконалої конкуренції. Попит та виручка конкурентної фірми: сукупна, середня та гранична.
3. Ціноутворення на ринку природних ресурсів та на ринку праці.

 

 Варіант 6

1. Ефект заміни та ефект доходу.
2. Виробнича функція з двома змінними факторами (в довгостроковому періоді). Ізокванта та її властивості. Гранична норма технічного заміщення. Поняття ізокости. Рівновага виробника.
3. Загальна характеристика чистої монополії: ознаки, бар’єри при входженні. Різновиди монополій. Попит на продукцію фірми-монополіста; загальна, середня та гранична виручка монопольної фірми.

 

Варіант 7

1. Взаємодія попиту та пропозиції (встановлення рівноважної ціни та рівноважного обсягу). Виникнення  надлишку та дефіциту товарів на ринку.
2. Зміна масштабу виробництва. Постійна, спадна та зростаюча віддача від масштабу виробництва.
3. Максимізація прибутку на ринку монополії у короткостроковому періоді. Цінова дискримінація. Максимізація прибутку у довгостроковому періоді.
4. Крива байдужості та її властивості. Гранична норма заміщення.  Лінія бюджетного обмеження споживача. Оптимальний вибір споживача.
5. Загальна характеристика ринку монополістичнї конкуренції. Максимізація прибутку на ринку монополістичної конкуренції в короткостроковому періоді.
6. Особливості попиту на фактори виробництва. Зміна попиту фірми на фактори виробництва. Еластичність попиту на ресурс. Оптимальне співвідношення ресурсів.

 

Варіант 8

 

Варіант 9

1. Поняття еластичності. Еластичність попиту за ціною.
2. Основні ознаки олігополістичного ринку. Моделі ціноутворення на олігополістичному ринку: модель ламаної кривої попиту, модель “таємної зиови”, модель домінуючої фірми, модель Курно.
3. Попит на фактори виробництва та його особливості. Фактори, що визначають попит та еластичність попиту на ресурси. Оптимальне співвідношення ресурсів.

 

Варіант 10

1. Витрати виробництва у короткостроковому періоді (постійні, змінні, сукупні, середні та граничні), графічний аналіз.
2. Економічні наслідки монополії. Позитивні та негативні сторони монополії. Антимонопольна діяльність держави.
3. Ціноутворення на ринку капіталу.

 

Практична частина

 

Задача №1

Попит на товар  А   описує наступна функція:

Q_d  =  200 - 50 * P +  0.1*I + 0,02N

      І = 2500  (доходи споживачів);

      N = 10000  (кількість споживачів).

Завдання:

1)    Запишіть рівняння функції попиту від ціни.

2)    Визначте при яких цінах Р₁ = 2 грн., Р₂ = 4 грн., Р₃ = 6 грн.  або   Р₄ = 8 грн. виручка від продажу буде максимальною.

3)    Проаналізуйте отримані дані.

 

Задача №2

Задані ціни, обсяги попиту та пропозиції на товар Х.

 

Ціна Р, грн.	Об’єм попиту QD, од.	Об’єм пропозиції QS, од.
10	100	500
8	200	400
6	300	300
4	400	200
2	500	100

Завдання:

1) Побудуйте графік попиту та пропозиції; визначте рівноважну ціну та обсяг;

2) Що відбудеться на ринку, якщо: а)ціна знизиться до 4 грн., б)ціна підвищиться до 10 грн.?

3) Порівняйте виручку виробника за кожного значення ціни: 4 грн., 10 грн. та ціни рівноваги.

 

Задача №3

Функції попиту (Q_D) та пропозиції (Q_S) на конкурентному ринку представлені наступними рівняннями:

Q_D = 6 – Р;

Q_S = Р – 2.

Завдання:

1)    Визначте рівноважну ціну та рівноважну кількість продукції. Намалюйте графік;

2)    Визначте надлишок споживача та надлишок виробника;

3)    Визначте виручку виробника за рівноважного стану;

4)    Визначте коефіцієнт еластичності попиту за ціною та коефіцієнт еластичності  пропозиції за ціною в точці ринкової рівноваги;

 

Задача №4

Попит на товар Х заданий рівнянням: Q_D = 15 – 2Р, пропозиція описується рівнянням: Q_S = – 10 + 3Р.

Завдання:

1) Визначте рівноважну ціну та рівноважний обсяг продукції на ринку. Намалюйте графік;

2)    Визначте виручку виробника в стані рівноваги;

3)    Що відбудеться на ринку, якщо урядом буде встановлена фіксована ціна на рівні 7 грн. Визначте виручку виробника за даного рівня ціни;

4)    Що відбудеться на ринку, якщо урядом буде встановлена фіксована ціна на рівні 3 грн. Визначте виручку виробника за даного рівня ціни.

 

Задача №5

Функції попиту та пропозиції конкурентного ринку на товар Х представлені наступними рівняннями:

Q_D = 9 – Р,

Q_S = – 6 + 2Р.

На товар Х було встановлено податок в розмірі 1 грн. на кожну одиницю продукції.

Завдання:

1)    Визначте рівноважну ціну та рівноважний обсяг до і після встановлення податку. Намалюйте графік;

2)    Визначте надлишки споживачів та виробників до і після встановлення податку;

3)    Визначте виручку виробника до і після встановлення податку;

4)    Визначте розмір податкових надходжень до держбюджету.

 

Задача №6

Функції попиту та пропозиції конкурентного ринку на товар Х представлені наступними рівняннями:

Q_D = 9 – Р,

Q_S = – 6 + 2Р.

На товар Х було введено дотацію в розмірі 1 грн. на кожну одиницю продукції.

Завдання:

1) Визначте рівноважну ціну та рівноважний обсяг до і після введення дотації. Намалюйте графік;

2) Визначте надлишки споживачів та виробників до і після введення дотації;

3) Визначте виручку виробника до і після введення дотації;

4) Визначте втрати держави від надання дотації.

 

Задача №7

В таблиці наведено обсяг попиту на товар Х за різних цінових рівнів.

 

Ціна, Р, грн.	1,8	1,5	1,2	0,9	0,6
Обсяг, Q, од.	20	30	40	50	60

 

Завдання:

1)    Відобразіть графічно криву попиту на товар Х;

2)    Визначте загальну виручку від продажу товару Х при кожному значенні ціни; результати занесіть в таблицю. За якої ціни виручка буде максимальною?

3)    Розрахуйте коефіцієнт еластичності попиту для всіх інтервалів цін; результати занесіть в таблицю. При якому значенні коефіцієнта еластичності виручка максимальна?

4)    Проаналізуйте зміну ціни та зміну виручки в залежності від еластичності.

 

Задача №8

Задані співвідношення між ціною та об’ємом попиту для двох товарів А та В.

Р_А1 = 5грн.,       Q_А1 = 100 од.            Р_В1 = 7грн.,       Q_В1 = 300 од.

Р_А2 = 9грн.,       Q_А2 = 80 од.              Р_В2 = 15грн.,     Q_В2 = 100 од.

 

Завдання:

1)    Визначте еластичність попиту за ціною та поясніть отримані значення коефіцієнтів еластичності.

2)    Розрахуйте на скільки відсотків зменшиться попит на товар А, якщо ціна його збільшиться на 20% (при визначеному коефіцієнті еластичності для товару А).

 

Задача №9

Споживач має 12 грн., які планує витратити на два товари А та В. Гранична корисність цих товарів визначається наступними функціями:

MU_A = 28/A;  MU_B = 42/B 

Ціни товарів відповідно становлять: Р_А = 2грн. та Р_В = 3грн. Гранична корисність грошей (l) складає 7 ютіл/грн.

Завдання:

1)    Яким буде оптимальний вибір споживача?

2)    Визначте суму, яку витратить споживач на придбання оптимального набору.

3)    Визначте загальну корисність  оптимального набору.

 

Задача №10

Бюджет споживача складає 100грн. Ціни на товари Х та У відповідно:

Р_Х=10грн.; Р_У=4грн.

Завдання:

1) Побудуйте графік бюджетної лінії та запишіть її рівняння.

2) Чи може споживач одночасно купити 5 одиниць товару Х та 10 одиниць товару У?

3) Покажіть на графіку, як зміниться бюджетна лінія, якщо:

а) доход зменшиться у два рази, а ціни залишаться незмінними;

б)  ціна на товар Х збільшиться у два рази, а ціна Р_У та доход залишаться незмінними.

Задача №11

На малюнку 2.1 відображені крива байдужості та бюджетна лінія певного споживача. Точка Е – точка його оптимального вибору.

Завдання:

1)    Визначте бюджет споживача, якщо ціна товару Х становить 10 грн.;

2)    Визначте ціну товару У;

3)    Розрахуйте граничну норму заміщення товару Х товаром У в точці Е.

4)    Запишіть рівняння зображеної бюджетної лінії.

        У

 

         25

 

 

                     Е

 

                                                          Х

                        10

Мал. 2.1. Рівновага споживача

 

Задача №12

Фірма при збільшені обсягів виробництва своєї продукції змінює лише один фактор виробництва  - ручну працю (L). В таблиці частково наведені дані по загальному, середньому та граничному продуктах.

Завдання:

1)    Заповніть таблицю даними, яких не вистачає.

2)     Побудуйте графіки загального, середнього та граничного продуктів.

Кількість ресурсу, L,од.	Загальний продукт, ТР, од.	Середній продукт, АР, од.	Граничний продукт, МР, од.
1	8
2		9
3	27
4			8
5		8
6			2
7	42

 

Задача №13

В таблиці наведені часткові дані, що характеризують діяльність фірми:

Q	Загальні витрати ТС, грн.	Змінні витратиVC,грн.	Постійні витратиFC, грн.	Граничні витратиMC, грн.	Середні загальні витрати АТС,грн.	Середні змінні витратиAVC,грн.	Середні постійні витратиAFC,грн.
2	50
3				20
4		75
5			10			17
6				5

Завдання:

1) Заповніть таблицю та проаналізуйте всі види витрат;

2) Побудуйте графіки витрат.

 

Задача №14

Підприємець вирішив відкрити фірму. Він вклав 110 тис. грн.  власного капіталу та 90 тис. грн. взятих в кредит під 10% річних.

Поточні витрати за рік склали: з/п робітників – 26 тис. грн., амортизація –  27 тис. грн., сировина – 13 тис. грн., витрати на електроенергію – 5 тис. грн.

Річна виручка склала  102 тис. грн.

Якби підприємець поклав свій капітал в банк, він отримав би 10% річних. Заробітна плата підприємця на попередньому місці складала 16 тис. грн. на рік.

Завдання:

1)    Визначте зовнішні та внутрішні витрати;

2)    Розрахуйте бухгалтерський та економічний прибуток фірми та визначте, чи вигідну підприємець розпочав справу.

 

Задача №15

Підприємець виробляє товар Х. Постійні витрати на виробництво складають 24 тис.грн./міс., змінні –  60 коп. за одиницю. Обсяг продажу за місяць складає 30 тис. од. по ціні 1,5 грн.

З часом підприємцю надійшла пропозиція постачати продукцію в обсязі 45 тис.од. по ціні 1,2грн.

Завдання:

1) Визначте прибуток фірми в першому та другому випадках за умови,  що розширення виробництва не потребує додаткових капіталовкладень?

2) Чи буде доцільним прийняти цю пропозицію,

 

Задача №16

Фірма функціонує в умовах досконалої конкуренції. Функція її сукупних витрат має вигляд: ТС = 0,1Q² + 15Q + 10. Ринкова ціна товару становить 25 грн. за одиницю.

Завдання:

1)    Який обсяг продукції повинна виробляти фірма, щоб максимізувати свій прибуток?

2)    Визначте розмір цього прибутку.

3)    Покажіть за допомогою  графіків максимізацію прибутку фірми.

 

Задача №17

Фірма діє на ринку досконалої конкуренції та виробляє товар Х. В таблиці представлені дані, які відображають залежність між випуском та витратами:

 

 

Обсяг випуску    Q, од.	0	1	2	3	4	5
Загальні витрати ТС, грн.	10	12	16	22	30	40
АТС, грн.
МС, грн.

Завдання:

1) Визначте ціну беззбитковості фірми та обсяг продукції, який буде виробляти фірма за цією ціною;

2) Визначте оптимальний обсяг виробництва, якщо ціна на ринку встановиться на рівні 8 грн. та  розмір прибутку, який отримає фірма.

 

Задача №18

Фірма працює на монополізованому ринку, на якому функція попиту складає: Q_D = 5 – Р, а функції загальних витрат та загальної виручки відповідно складають: ТС = 0,5 + 2Q;  TR = 5Q – Q².  

Завдання:

1) Визначте, за якою ціною фірма-монополіст буде продавати продукцію для досягнення максимального прибутку;

2) Визначте розмір цього прибутку.

 

Задача №19

Фірма працює на монополізованому ринку, на якому функція попиту складає: Q_D = 5 – Р, а функції загальних витрат та загальної виручки відповідно складають: ТС = 0,5 + 2Q;  TR = 5Q – Q².  

Завдання:

1) Визначте, за якою ціною фірма-монополіст буде продавати продукцію для досягнення максимальної виручки?

2) Визначте, якою буде величина прибутку в цьому випадку?

 

Задача №20

Для виробництва певного товару використовуються земля, капітал і праця.

№ варі анту	Граничний продукт землі, МРZ, од	Ціна землі, РZ, грн.	Граничний продукт капіталу, МРК, од.	Ціна капіталу, РК, грн.	Граничний продукт праці, МРL, од.	Ціна праці, РL, грн.
А	8	2	10	5	6	3
Б	15	5	9	3	6	3
В	16	4	12	3	10	2
Г	25	5	15	3	5	1
Д	9	3	8	4	12	3

Завдання:

1) Визначте, в якому з наведених варіантів досягається мінімізація витрат?

 

 

 

Розділ 3. Методичні поради з підготовки до іспиту/заліку

 

3.1. Структура екзаменаційних білетів та перелік питань до іспиту/заліку

  Іспит або залік є кінцевим заходом з перевірки знань студента після вивчення курсу  «Мікроекономіка» та зарахування контрольної роботи.

Іспит проводиться у вигляді письмової контрольної роботи за білетною системою. Зміст екзаменаційного білету складається з трьох розділів:

-                        теоретичного питання;

-                        тестових завдань;

-                        задачі.

Письмова екзаменаційна робота виконується протягом 2-х годин.

 

Перелік теоретичних  питань

 

1. Мікроекономіка як наука. Предмет вивчення та основні поняття мікроекономіки.
2. Крива виробничих можливостей.
3. Загальна характеристика попиту. Закон попиту.
4. Вплив цінових та нецінових факторів на зміщення кривої попиту. Графічне відображення.
5. Загальна характеристика пропозиції. Закон пропозиції.
6. Вплив цінових та  нецінових факторів на зміщення кривої пропозиції. Графічне відображення.
7. Поняття еластичності. Еластичність попиту за ціною. Вплив еластичності на виручку виробника.
8. Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту.
9. Встановлення ринкової рівноваги. Виникнення надлишку та дефіциту.  Зміна стану рівноваги. Графічне відображення.
10. Споживач як основний суб’єкт ринку. Загальна та гранична корисність. Графічне відображення. Закон спадної граничної корисності.
11. Криві байдужості, їх форми та  властивості (графік). Показник граничної норми заміщення. 
12. Бюджетна лінія та її рівняння. Вплив на бюджетне обмеження зміни доходу та зміни ціни (графік).
13. Оптимальний вибір споживача на основі кардиналістської теорії та оптимальний вибір на основі ординалістського підходу. Графічне відображення.
14. Зміна рівноваги споживача при зміні його бюджету та  зміна рівноваги споживача при зміні ціни одного з товарів. Графічне відображення.
15. Фірма як основний економічний суб’єкт ринку, основна мета фірми. Організаційно-правові форми підприємств.
16. Основні фактори виробництва. Виробнича функція та її властивості.
17. Виробнича функція з одним змінним фактором виробництва. Закон спадної граничної продуктивності. Графічне відображення.
18. Загальний, середній та граничний продукт  одного змінного фактора. Графічне відображення.
19. Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта,  її форми та  властивості. Графічне відображення. Показник граничної норми технологічного заміщення.
20. Ізокоста та її властивості. Оптимальний вибір виробника.  Графічне відображення.
21. Реакція виробника на зміну масштабу виробництва. Спадна, зростаюча та постійна віддача від масштабу.
22.  Бухгалтерський та економічний підходи до визначення витрат. Постійні та змінні витрати, середні витрати, граничні витрати.
23. Загальна характеристика ринку досконалої конкуренції.
24. Максимізація прибутку на конкурентному ринку в короткому та довгому періодах. Графічне відображення.
25. Характеристика монопольного ринку та його рівновага.
26. Цінова дискримінація, умови її застосування та наслідки.
27. Позитивні та негативні сторони монополії; регулювання діяльності монополії.
28. Загальна характеристика ринку монополістичної конкуренції та встановлення рівноваги.
29. Характеристика ринку олігополії.
30.  Моделі поведінки фірми на ринку олігополії.
31. Фактори виробництва та особливості попиту на них.
32. Показник граничної доходності ресурсу та умова оптимального використання  ресурсу. Максимізації прибутку фірми.
33. Ринок праці та його рівновага.
34. Ціноутворення на ринку землі.
35. Ринок капіталу.

 

 

3.2. Приклади тестових завдань

1. 1.     Яке з проблемних питань не вирішує мікроекономіка:

1)    що виробляти?

2)    для кого виробляти?

3)    чому необхідно виробляти ті чи інші блага або ресурси?

4)    як виробляти?

 

1. 2.     Що мають на увазі, стверджуючи, що кожна економічна система стикається з фактом обмеженості ресурсів:

1) деякі продукти можна купити тільки за дуже високими цінами;

2) бідні держави стикаються з нестачею певних продуктів, а багаті держави цієї проблеми не мають;

3) виробничі ресурси ніколи не бувають достатніми, щоб задовольнити всі людські потреби;

4) у будь-якій економіці бувають спади, коли існує нестача чого-небудь.

 

1. 3.     Предметом вивчення мікроекономіки є:

1)    інфляція;

2)    поведінка окремих господарюючих суб’єктів;

3)    національний дохід;

4)    економічне зростання;

 

1. 4.     Мікроекономіка, як самостійний розділ економічної науки, сформувалась:

1)    наприкінці 20 ст.;

2)    наприкінці 19 ст.;

3)    в 16 ст.;

4)    в 17 ст..

 

1. 5.     Повне використання всіх ресурсів показує будь-яка точка, що лежить:

1)    над кривою виробничих можливостей;

2)    на кривій виробничих можливостей;

3)    під кривої виробничих можливостей;

4)    на кривій пропозиції.

 

1. 6.     Закон попиту передбачає:

1)    перевищення пропозиції над попитом викличе зниження цін;

2)    зростання доходів споживачів викликає збільшення попиту на товари;

3)    зниження цін призводить до зменшення обсягу попиту;

4)    зниження ціни товару сприяє збільшенню обсягу попиту і навпаки.

 

1. 7.     Закон пропозиції передбачає:

1)    зниження ціни на товар призводить до зростання обсягів пропозиції;

2)    зростання доходів споживачів викликає збільшення попиту на товари;

3)    перевищення попиту над пропозицією призведе до появи дефіциту;

4)    зниження ціни товару зменшує обсяги пропозиції і навпаки.

 

1. 8.     Крива попиту на товар А зміщується в результаті:

1)    підвищення ціни на товар А;

2)    зміни смаків споживача щодо товару  А;

3)    зниження ціни на товар А;

4)    будь-яка відповідь може бути вірною.

 

1. 9.     Вдосконалення технології зміщує:

1)    криву попиту вправо-вниз;

2)    криву пропозиції вправо-вниз;

3)    криву пропозиції вліво-вверх;

4)    не викличе зміщення кривих.

 

1. 10.     Якщо ринкова ціна відхиляється від рівноважної і стає нижчою, то:

1)    з’являється надлишок товарів;

2)    з’являється дефіцит товарів;

3)    ринок змінює положення рівноваги;

4)    держава починає втручатись в ринковий механізм.

 

1. 11.     Якщо два товари є взаємозамінними, то зростання цін на перший викличе:

1)    падіння попиту на другий товар;

2)    зростання попиту на другий товар;

3)    падіння  попиту на обидва  товар;

4)    зростання попиту на обидва товари.

 

1. 12.     Зміна якого фактору не викличе зміщення кривої пропозиції товару А?

1)    зміна цін на інші товари;

2)    зміна технології виробництва;

3)    зміна ціни на даний товар;

4)    зміна розміру податку.

 

1. 13.     Із збільшенням податків на доходи споживачів попит на твар А:

1)    збільшиться і крива попиту зсунеться вправо;

2)    зменшиться і крива попиту зсунеться вліво;

3)    залишиться незмінним;

4)    зменшиться і крива попиту зсунеться вправо.

 

1. 14.     Якщо на виробництва товару А держава надає дотацію, то пропозиція:

1)    збільшиться і крива пропозиції зсунеться вправо;

2)    зменшиться і крива пропозиції зсунеться вліво;

3)    залишиться незмінною;

4)    збільшиться і крива попиту зсунеться вліво.

1. 15.     Як зміниться положення ринкової рівноваги, якщо пропозиція зросте?

1)    рівноважна ціна та рівноважний обсяг зменшаться;

2)    рівноважна ціна та рівноважний обсяг збільшаться;

3)    рівноважна ціна зменшиться, а рівноважний обсяг збільшиться;

4)    рівноважна ціна збільшиться, а рівноважний обсяг зменшиться.

 

1. 16.     На ринку товару Х встановлюються наступні рівноважні величини : Ре=50 грн., Qe=100 од. Під впливом ринкового механізму через деякий час рівноважні величини стали Ре= 55 грн.. Qе=110 од. Подібні зміни зумовлені :

1)          збільшенням попиту на товар Х;

2)          падінням пропозиції товару Х;

3)          зниженням попиту на товар Х;

4)          зростанням пропозиції товару Х;

 

1. 17.     У миттєвому періоді зростання попиту призведе до того, що:

1)     пропозиція значно зросте а ціна залишиться незмінною;

2)    ціна значно зросте, а пропозиція залишиться незмінною;

3)     пропозиція збільшиться досить сильно, а зростання ціни буде незначним;

4)    ціна та пропозиція несуттєво зростуть.

 

1. 18.     У тривалому періоді зростання попиту призведе до того, що:

1)    пропозиція значно зросте а ціна залишиться незмінною;

2)    ціна значно зросте, а пропозиція залишиться незмінною;

3)     пропозиція збільшиться досить сильно, а зростання ціни буде незначним;

4)    ціна та пропозиція несуттєво зростуть.

 

1. 19.     Фіксована ціна нижче рівноважної вводиться з метою:

1)    стимулювання виробництва певного товару;

2)    покращення життєвого рівня малозабезпеченим сім’ям;

3)    залучення нових коштів до бюджету;

4)    немає вірної відповіді.

 

1. 20.     Метою введення дотації є :

1)    залучення коштів до державного бюджету;

2)    стримування виробництва певного товару;

3)    зменшення пропозиції певного товару;

4)    фінансове стимулювання виробників товару;

 

1. 21.     Якщо зменшення ціни на 10% не приводить до зміни обсягу попиту, то даний попит:

1)    еластичний;

2)    нееластичний;

3)    абсолютно еластичний;

4)    абсолютно нееластичний.

 

1. 22.     Коефіцієнт цінової еластичності попиту показує:

1)    як зміниться попит при зміні ціни на один відсоток;

2)    ступінь зміщення кривої попиту внаслідок зміни доходів;

3)    нахил кривої попиту;

4)    як зміниться ціна при зміні попиту на один відсоток.

 

1. 23.     Ціна товару Х знизилась з 100 до 90 грн., завдяки чому обсяг попиту виріс 50 до 90 од. Отже попит на товар Х:

1)    нееластичний;

2)    еластичний;

3)    абсолютно еластичний;

4)    має одиничну еластичність.

 

1. 24.     Яке з наступних тверджень не відноситься до  характеристики еластичного попиту на товар:

1) коефіцієнт цінової еластичності більше одиниці;

2) загальна виручка продавця збільшується, якщо ціна товару росте;

3) покупці відносно чутливо реагують на зміну ціни;

4) загальна виручка продавця збільшується, якщо ціна знижується.

 

1. 25.     Коефіцієнт еластичності попиту на товар Х складає: Е = - 0.4.  Тоді 12%-е  збільшення продажу товару Х  свідчить про:

1) 48%-е зростання ціни на товар Х;

2) 48%-е зниження ціни на товар Х;

3) 30%-е збільшення ціни на товар Х;

4) 30%-е зниження цін на товар Х.

 

1. 26.     Збільшення ціни призводить до збільшення виручки, якщо попит:

1)    еластичний;

2)    нееластичний;

3)    має одиничну еластичність;

4)    абсолютно еластичний.

 

1. 27.     Припустимо, що пропозиція товару Х абсолютно нееластична. Якщо попит на цей товар зросте, то:

1)    рівноважна ціна збільшиться, а рівноважна кількість зменшиться;

2)    рівноважна ціна збільшиться, а рівноважна кількість залишиться не змінною;

3)    рівноважна ціна та рівноважна кількість виростуть;

4)    немає правильної відповіді.

 

1. 28.     Коефіцієнт еластичності  попиту за доходом показує:

1)    як зміниться попит на даний товар  при зміні його ціни на один відсоток;

2)    ступінь зміщення кривої попиту внаслідок зміни доходів;

3)    як зміниться попит на даний товар  при зміні доходів споживачів на один відсоток;

4)    нахил кривої попиту.

 

1. 29.     Яке з приведених тверджень є невірним:

1)    позитивне значення коефіцієнта перехресної еластичності двох товарів означає, що ці товари є  взаємозамінними;

2)    чим менше замінників  має  товар,  тим  більш  еластичний  попит на нього;

3)    взаємозамінні товари характеризуються прямим  співвідношенням  між ціною на один з них і попитом на іншій;

4)    якщо із збільшенням ціни товару меншає виручка, то попит  на даний товар є еластичним.

 

1. 30.     Коефіцієнт еластичності попиту за доходом становить 0,5%. Якщо доходи споживачів збільшаться на 10%, то попит на товар А:

1)    збільшиться на 20%;

2)    зменшиться на 20%;

3)    збільшиться на 5%;

4)    зменшиться на 5%.

 

1. 31.      Якщо зменшення ціни на 5% призводить до зменшення обсягів пропозиції на 8%, то дана пропозиція:

1)    нееластична;

2)    еластична;

3)    абсолютно еластична;

4)    абсолютно нееластична.

 

1. 32.     Суть закону спадної граничної корисності полягає в тому, що:

1)    при збільшенні доходів споживача гранична корисність товарів зменшується;

2)    при збільшенні споживання товару А корисності кожної додаткової одиниці товару збільшується;

3)    при збільшенні споживання товару А корисності кожної додаткової одиниці товару зменшується;

4)    немає правильної відповіді.

                              

1. 33.      Коли загальна корисність зростає, то гранична корисність:

1)    зменшується;

2)    збільшується;

3)    залишається незмінною;

4)    збільшується низькими темпами.

 

1. 34.      Який з наступних переліків значень загальної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

1)    200, 300, 400, 500;

2)    200, 450, 750, 1100;

3)    200, 350, 450, 600;

4)    300, 350, 380, 390.

 

1. 35.      Гранична норма заміщення (MRSxy)  показує:

1)    на скільки необхідно відмовитись від споживання товару У, щоб збільшити споживання товару Х на одиницю так, щоб загальна корисність набору залишилась незмінною;

2)    межі можливого споживання двох благ при певних цінах на них;

3)    такі комбінації товарів Х та У, які будуть обходитись для споживача в одну і ту ж саму суму;

4)    як один товар можна заміщати на інший.

 

1. 36.      Споживач використовує два товари Х та У. Якщо для максимізації загальної корисності він повинен збільшити споживання Х, і зменшити споживання У, то це значить, що в вихідний момент:

1)    MUх/Px > MUу/Рy;

2)    TUx < TUy;

3)    Px > Рy;

4)    MUx < MUy.

 

1. 37.      До характеристики кривих байдужості відносять:

1)    криві байдужості не  перетинаються;

2)    вища  крива  байдужості  представляє більш цінні набори товарів;

3)    криві  байдужості мають позитивний  нахил;

4)    вірними є 1) та 2).

 

1. 38.      Два набори товарів, які мають однакову корисність:

1)    належать одній кривій байдужості;

2)    належать різним кривим байдужості;

3)    знаходяться на одній бюджетній лінії;

4)    знаходяться на одній кривій попиту.

 

1. 39.      Бюджетна лінія  показує:

1)    на скільки необхідно відмовитись від споживання товару У, щоб збільшити споживання товару Х на одиницю так, щоб загальна корисність набору залишилась незмінною;

2)    як буде змінюватись попит при зміні бюджету;

3)    такі комбінації товарів Х та У, які будуть обходитись для споживача в одну і ту ж саму суму коштів;

4)    такі комбінації товарів Х та У, які будуть мати однакову корисність.

 

1. 40.      Якщо  споживач обирає  товарний  набір, який лежить під лінією  бюджетного обмеження, то  він:

1)    максимізує  загальну  корисність;

2)    бажає  купити  товарний  набір, вартість  якого  перевищує  бюджетні  можливості;

3)    не  повністю  використовує свій  бюджет; 

4)    досягає  оптимального  стану.

 

1. 41.      Зменшення доходу споживача графічно відображується в:

1)    паралельному переміщенні бюджетної лінії вправо;

2)    паралельному переміщенні бюджетної лінії вліво;

3)    зменшенні нахилу бюджетної лінії;

4)    збільшенні нахилу бюджетної лінії.

 

1. 42.      Вибір споживача буде оптимальним, якщо :

1)    граничні корисності останньої одиниці будь-якого товару однакові;

2)    граничні корисності останніх одиниць товарів максимальні;

3)    відношення граничної корисності до ціни для останніх одиниць всіх товарів однакове;

4)    відношення загальної корисності до ціни для товарів, які купуються однакове.

 

1. 43.      Зміна  ціни  одного товару - причина  того, що  бюджетна  лінія:

1)    зміститься  паралельно  вправо-вверх;

2)    зміститься  паралельно   вліво-вниз;

3)    змінить  кут  нахилу;

4)    не  змінить  свого  положення.

 

1. 44.      Яка  з  умов виконується в точці  оптимального вибору  споживача:

1)    Px/Py  =  MRSxy;

2)    I = MRSxy;

3)    MUx /Px = MRSxy;

4)    PxQx  = PyQy.   (Qx,Qy – кількість товарів Х та У)

 

1. 45.                        Припустимо, що споживач має бюджет у 8 грн. Ціна товару А рівна 1 грн., ціна товару Б - 0,5 грн. Яка з комбінацій кількості товарів знаходиться на бюджетній лінії?

1)    8А і 1Б;

2)    7А і 1Б;

3)    6А і 6Б;

4)    5А і 6Б.

  

1. 46.                        Положення і нахил бюджетної лінії для окремого споживача пояснюється:

1)    його перевагами і розмірами бюджету;

2)    тільки цінами товарів, що купуються;

3)    перевагами, розмірами бюджету і цінами товарів, що купуються;

4)    цінами товарів, що купуються і розмірами бюджету.

 

1. 47.     Ефект доходу має місце в наступному випадку:

1)    якщо доходи людей падають, вони купують менше даного товару;

2)    здешевлення товарів призводить до того, що споживач може купити більше даного товару, не скорочуючи обсяги придбання інших товарів;

3)    обсяг покупок деяких товарів скорочується в міру збільшення доходів людей;

4)    люди зберігають деяку частину  доходу,  що збільшується, по мірі його збільшення.

 

1. 48.      Поведінка виробника в першу чергу орієнтована на:

1)    максимізацію загальної корисності;

2)    мінімізацію витрат при визначеному обсязі виробництва;

3)    максимізацію загального випуску;

4)    підвищення цін на ринку.

 

1. 49.      Виробнича функція характеризує:

1)    загальний обсяг виробничих ресурсів;

2)    найбільш ефективний спосіб технологічної організації виробництва;

3)    зв’язок між максимально можливим обсягом випуску і кількістю використаних ресурсів;

4)    спосіб максимізації прибутку за умови мінімізації витрат.

 

1. 50.      Закон спадної продуктивності передбачає:

1)    збільшення змінного фактору дає все менший додатковий продукт на кожну наступну одиницю цього фактору;

2)    збільшення змінного фактору дає все більший додатковий продукт на кожну наступну одиницю цього фактору;

3)    починаючи з певного рівня, збільшення змінного фактору дає все менший додатковий продукт на кожну наступну одиницю цього фактору;

4)    немає правильної відповіді.

 

1. 51.      Граничний продукт показує:

1)    максимальну кількість загального продукту;

2)    мінімальну кількість продукції, яка забезпечує беззбиткове виробництво;

3)    приріст загального продукту при збільшенні використання змінного фактору виробництва на одиницю;

4)    загальна кількість випущеної продукції в натуральному вираженні.

 

1. 52.      Кожна точка ізокванти:

1)    характеризується показником граничної норми технічного заміщення;

2)    представляє такі комбінації ресурсів, що забезпечують однаковий випуск продукції;

3)    представляє такі комбінації ресурсів, що забезпечують різні випуски продукції;

4)    вірними є 1) та 2).

 

1. 53.      Лінія, яка характеризує різні комбінації виробничих ресурсів, які можуть бути використані підприємством при даній сумі витрат на виробництво:

1) ізокоста;

2) ізокванта;

3) бюджетна лінія;

4) крива байдужості.

 

1. 54.      Для реальних підприємств найбільш характерна:

1)    спочатку спадна віддача від масштабу, а потім зростаюча;

2)    спочатку зростаюча, а потім спадна віддача від масштабу;

3)    зростаюча віддача від масштабу;

4)    незмінна віддача від масштабу.

 

1. 55.      Спадна віддача від масштабу означає, що:

1)    при збільшенні ресурсів на 1% , обсяг випуску продукції збільшується теж на 1%;

2)    при збільшенні ресурсів на 1% , обсяг випуску продукції збільшується  більше ніж на 1%;

3)    при збільшенні ресурсів на 1%, обсяг випуску продукції збільшується  менше ніж  на 1%;

4)    збільшення ресурсів завжди призводить до зменшення випуску.

 

1. 56.      На графіку праця позначається на осі Х, а капітал на осі У. Коли граничний продукт праці дорівнює 5, а граничний продукт капіталу дорівнює 10, то чому дорівнює гранична норма заміщення капіталу працею:

1)    0,5;

2)    2;

3)    5;

4)    50.

 

1. 57.      Які з перелічених витрат відносять до неявних витрат?

1)    заробітна плата працівників;

2)    вартість факторів, що знаходяться у власності власника;

3)    амортизація та орендна плата;

4)    всі перераховані витрати.

 

1. 58.      Що відображають граничні витрати?

1)    зміну змінних витрат, що припадає на одиницю продукції;

2)    зміну загальних витрат при зміні обсягу продукції на одиницю;

3)    мінімальні витрати при даному обсязі випуску;

4)    величину, яка залежить від обсягу випущеної  продукції.

 

1. 59.       Відсотки за кредит, податки на власність, амортизація відносяться до:

1)    постійних витрат;

2)    змінних витрат;

3)    неявних витрат;

4)    граничних витрат.

 

1. 60.      Які з перелічених витрат завжди будуть зменшуватись із збільшенням обсягів виробництва?

1)    середні  змінні витрати;

2)    граничні  витрати;

3)    середні постійні витрати;

4)    середні загальні витрати.

 

1. 61.      Змінні витрати виробництва – це витрати:

1)    що змінюються в залежності від обсягів виробництва;

2)    що не залежать від зміни обсягу продукції;

3)    ціна яких не стабільна;

4)    ціна на які контролюється державою.

 

1. 62.      За якою формулою можна розрахувати середні постійні витрати:

1)    AFC=ATC-AVC;

2)    AFC=AVC/Q;

3)    AFC=TC-VC;

4)    AFC=FC*Q.

 

1. 63.       Якщо фірма бажає з’ясувати, наскільки зростуть її власні кошти при відмові від виробництва однієї одиниці товару, вона повинна оцінити:

1)    граничні витрати;

2)    середні змінні витрати;

3)    середні постійні витрати;

4)    середні загальні витрати.

 

1. 64.      Яке з наступних визначень найбільш точно відповідає поняттю  "нормальний прибуток":

1)    прибуток, що отримується фірмою при MC = MR;

2)    прибуток, що отримується типовою фірмою в галузі;

3)    прибуток, який фірма отримала б при нормальному веденні справ;

4)    мінімальний прибуток, необхідний для утримання фірми  в  даному напрямі діяльності.

 

1. 65.      В довгостроковому періоді:

1)    всі витрати є змінними;       

2)    всі витрати є постійними;

3)    постійні витрати зростають швидше ніж змінні;

4)    змінні витрати зростають швидше ніж постійні.     

 

1. 66.      Який фактор збільшує змінні витрати фірми:

1)    підвищення орендної плати;

2)    підвищення процентної ставки за кредит;

3)    підвищення заробітної плати основних робітників;

4)    підвищення заробітної плати інженерно-технічних робітників.

 

1. 67.      Якщо жодна з фірм не може впливати на ціну, то маємо:

1)    ринок монополії;

2)    ринок олігополії;

3)    ринок досконалої конкуренції;

4)    ринок монополістичної конкуренції.

 

1. 68.      Фірми, які працюють на ринку досконалої конкуренції є:

1)    одержувачами цін;

2)    створювачами цін;

3)    і одержувачами, і створювачами цін;

4)    мають повний контроль над ціною.

 

1. 69.      Конкурентна фірма в короткому періоді припинить своє виробництво, якщо:

1)    Р>АТС_min;

2)    Р<АVС_min;

3)    Р=АТС_min;

4)    АVС_min < Р < АТС_min.

 

1. 70.      У конкурентної фірми в довгому періоді економічний прибуток:

1)    дорівнює бухгалтерському прибутку;

2)    дорівнює нулю;

3)    досягає максимального значення;

4)    правильної відповіді немає.

 

1. 71.      Які з перерахованих властивостей притаманні повністю конкурентному ринку:

1)    в галузі присутні 2-3 великих і декілька дрібних фірм, великі фірми впливають на ціну товару;

2)    попит на товар окремої фірми абсолютно нееластичний;

3)    гранична виручка фірми завжди менше середньої виручки;

4)    крива попиту окремої фірми є абсолютно еластичною.

 

1. 72.       В умовах досконалої конкуренції ціна дорівнює мінімальним середнім загальним витратам (Р=АТС_min):

1)    у короткотерміновому періоді;

2)    у довготерміновому періоді;

3)    завжди;

4)    такого ніколи не буває.

 

1. 73.      Якщо фірма, яка діє на досконало конкурентному ринку,  скоротить пропозицію своєї продукції, то це:

1)    призведе до зниження ринкової ціни продукту;

2)    ніяк не  вплине на ринкову ситуацію;

3)    призведе до зростання ринкової ціни продукту;

4)    скоротить пропозицію і підвищить ринкову ціну.

 

1. 74.      Для конкурентної фірми граничні витрати при виробництві 50 од. продукції  на місяць становлять 25 грн.;  60 од. – 30грн., 70 од. – 35 грн. Якщо ринкова ціна виробу встановиться на рівні 30 грн., то пропозиція фірми за місяць складе:

1)    не більше 50 од.;

2)    50 од.;

3)    60 од.;

4)    70 од.;

5)    більше 70 од.

 

1. 75.      Який з наступних ринків більш усього відповідає умовам ринку досконалої конкуренції:

1)    побутової техніки;

2)    сільськогосподарської продукції;

3)    взуття;

4)    автомобілів.

 

1. 76.       Крива попиту на продукцію конкурентної фірми:

1)    має від’ємний нахил;

2)    є горизонтальною лінією при даному рівні ціни;

3)    є вертикальною лінією при даному обсязі продукції;

4)    має додатній нахил.

 

1. 77.      Конкурентна фірма максимізує прибуток при такому обсязі виробництва, коли:

1)    відстань (по вертикалі) між кривими загальної виручки і загальних витрат найбільша;

2)    гранична виручка дорівнює граничним витратам;

3)    ціна продукту дорівнює граничним витратам;

4)    уві відповіді вірні.

 

1. 78.      Крива пропозиції конкурентної фірми в короткостроковому періоді:

1)    співпадає з кривою граничних витрат;

2)    співпадає з кривою середніх витрат;

3)    співпадає із зростаючою частиною кривої граничних витрат;

4)    співпадає із зростаючою частиною кривої середніх  витрат.

 

1. 79.      Яке з наступних стверджень не відноситься до характеристики ринку досконалої конкуренції:

1)    фірма знаходиться в рівновазі, якщо її граничні витрати дорівнюють граничним доходам;

2)    на ринку функціонує велика кількість фірм, що виробляють різноманітну продукцію;

3)    вхід на ринок досконалої конкуренції є вільним;

4)    жодна з фірм на ринку досконалої конкуренції не може впливати на ціну.

 

1. 80.      Ринки досконалої і монополістичної конкуренції  мають  загальну рису:

1)    випускаються диференційовані товари;

2)    на ринку оперує безліч покупців і продавців;

3)    випускаються однорідні товари;

4)    ринкова поведінка кожної фірми залежить від реакції її конкурентів;

 

1. 81.      На будь-якому ринку фірма одержує максимальний прибуток, якщо виробляється такий обсяг продукції, при якому:

1)    MR=MC;

2)    TR>TC;

3)    P=MC;

4)    P=MR.

 

1. 82.      Якщо фірма встановлює  повний контроль над ціною, то маємо:

1)    ринок монополії;

2)    ринок олігополії;

3)    ринок досконалої конкуренції;

4)    ринок монополістичної конкуренції.

 

1. 83.      Бар’єром при вступі до монополістичного ринку може бути:

1)    більш низькі витрати великого виробництва;

2)    легальні бар’єри (патенти, ліцензії);

3)    законодавче оформлення виключних прав власності на ключові види сировини;

4)    всі відповіді є вірними.

 

1. 84.      Прикладом природної монополії є:

1)    хімічна промисловість;

2)    легка промисловість;

3)    міський метрополітен;

4)    сільське господарство.

 

1. 85.      Цінова дискримінація – це:

1)    продаж однієї і тієї ж продукції по різним цінам різним покупцям;

2)    різниця в оплаті праці в залежності від національності або статі;

3)    підвищення цін на товари більш високої якості;

4)    всі відповіді є невірними.

 

1. 86.       На відміну від конкурентної фірми проста монополія прагне:

1)    виробляти продукції менше, а ціну встановлювати вище;

2)    максимізувати прибуток;

3)    вибрати такий обсяг випуску, при якому MС = Р;

4)    виробляти продукції більше і ціну встановлювати вище.

 

1. 87.      Щоб одержати максимум прибутку, монополіст повинен вибрати такий обсяг випуску, при якому:

1)    граничні витрати дорівнюють ціні продукту;

2)    граничні витрати дорівнюють середнім загальним витратам;

3)    граничний дохід дорівнює граничним витратам (MR=МС);

4)    середні витрати дорівнюють ціні продукту.

1. 88.      Для фірми-монополіста справедливі всі нижченаведені твердження, крім:

1)    монополіст буде  збільшувати обсяг продукції, якщо МR > MC;

2)    монополія отримує  "надприбуток" внаслідок більш еластичного попиту на її товар, ніж у конкурентної фірми;

3)    монополіст може збільшити свій прибуток, застосовуючи цінову дискримінацію;

4)    монополіст продукції виробляє менше, а ціну встановлює вище.

 

1. 89.      Весь споживчий надлишок привласнює фірма, яка:

1)    монополізує ринок;

2)    здійснює довершену цінову дискримінацію;

3)    максимізує різницю між граничним доходом і  граничними витратами;

4)    сегментує ринок.

           

1. 90.      Фірма, яка функціонує в умовах монополістичної конкуренції  в тривалому періоді знаходиться в стані рівноваги, якщо:  

1)    P=MC і  P>ATC;

2)    MR=MC і  P<ATC;

3)    MR=MC і  P=ATC;

4)    MR=MC і   P>ATC.

 

1. 91.      Яка характеристика кривої попиту притаманна ринку монополістичної конкуренції:

1)    абсолютна еластичність;

2)    абсолютна нееластичність;

3)    висока еластичність;

4)    низька еластичність;

 

1. 92.      Монополістична конкуренція - це ринкова структура, де оперує:

1)    велика кількість фірм, що виробляють однорідний продукт;

2)    невелика кількість конкуруючих фірм;

3)    одна велика фірма-виробник і невелика кількість великих покупців;

4)    велика кількість фірм, що виробляють диференційовані, але близькі продукти;

 

1. 93.      Прихильники точки зору, яка полягає в тому, що монополістична конкуренція достатньо ефективна і вигідна споживачам, стверджують:

1)    диференціація продукту сприяє кращій реалізації різноманітних смаків споживачів;

2)    в умовах монополістичної конкуренції фірми виробляють ефективний, з погляду ринку, обсяг продукції;

3)    досконала конкуренція веде до жорсткої цінової війни між фірмами;

4)    в умовах монополістичної конкуренції досягається ефективне, з погляду суспільства, використання ресурсів.

1. 94.       Найбільш ймовірно, що фірми в умовах монополістичної конкуренції:

1)    продають свої товари по більш  низькій  ціні,  ніж  у  інших  фірм;

2)    встановлюють більш високу ціну, ніж  у  інших  фірм;

3)    пристосовуються до середньоринкових цін;

4)    цінова політика не має загальних закономірностей і визначається конкретними умовами.

 

1. 95.       Крива попиту на продукцію монополістичного конкурента:

1)    має від’ємний нахил;

2)    горизонтальна лінія при даному рівні ціни;

3)    вертикальна лінія при даному обсязі продукції;

4)    має позитивний нахил.

 

1. 96.       Олігополія – це ринкова структура, де діє:

1)    велика кількість конкуруючих фірм, які виробляють однорідний продукт;

2)    велика кількість фірм, які виробляють диференційований продукт;

3)    незначна кількість конкуруючих фірм, які виробляють однорідний продукт;

4)    лише одна велика фірма.

 

1. 97.       "Ламана" крива попиту для олігополіста обов'язково  передбачає:

1)    розрив в кривій граничного доходу;

2)    розрив в кривій граничних витрат;

3)    що ціна товару не повинна бути вище граничного доходу;

4)    таємну угода з фірмами-конкурентами для підтримки узгодженої ціни.

  

1. 98.        Якщо фірма застосовує нецінову конкуренцію, то вона діє на ринку:

1)    олігополії;

2)    монополістичної конкуренції;

3)    досконалої конкуренції;

4)    вірними є 1) та 2).

1. 99.       “Ламана” крива попиту обґрунтовує такі закономірності: 

1)    прибутковість монополістично конкурентних фірм залежить від нецінових факторів;

2)    монопольна влада завжди сприяє підвищенню прибутковості;

3)    на олігопольних ринках недоцільна активна цінова конкуренція;

4)    на олігопольних ринках недоцільна активна нецінова конкуренція.

 

1. 100.  Якщо вартість продукції однієї з  фірм, що працює на ринку мобільного зв’язку,  знизиться на 15%, й інші фірми в цій сфері зроблять те саме, то дана фірми працює на ринку:

1)    монополістичної конкуренції;

2)    монополії;

3)    ідеальної конкуренції;

4)    олігополії.

 

1. 101.  Що з наведеного нижче характеризує олігополію і суперечить умовам монополістичної конкуренції?

1)    багато покупців;

2)    встановлюючи ціни, продавці не враховують реакцію конкурентів;

3)    фірма змушена враховувати дії своїх конкурентів;

4)    фірми максимізують прибуток.                          

 

1. 102.  При організації картелю фірми повинні:

1)    узгодити спільну ціну і галузевий обсяг випуску;

2)    встановити квоти кожного учасника;

3)    виробити механізм запровадження угоди і контролю за її виконанням;

4)    всі відповіді є вірними.

 

1. 103.  Олігополістичний ринок схожий з ринком монополістичної конкуренції в тому, що:

1)    продукція може бути і стандартизованою, і диференційованою;

2)    виробники діють стратегічно, тобто враховують поведінку конкурентів;

3)    діє незначна кількість продавців;

4)    фірми можуть впливати на ціни .

 

1. 104.   Граничний продукт фактору виробництва в грошовому виразі:

1)    являє собою продажну ціну останньої одиниці продукту;

2)    дорівнює зміні загального розміру виручки при використанні додаткової одиниці фактору виробництва;

3)    дорівнює зміні обсягу виробництва при використанні додаткової одиниці виробничого фактору;

4)    неможливо визначити в умовах досконалої конкуренції;

 

1. 105.   Чи можлива ситуація, коли зростання заробітної плати викликає скорочення обсягу пропозиції з боку робітника:

1)    ні, така ситуація неможлива;

2)    така ситуація можлива, якщо ефект доходу в разі вибору між дозвіллям та доходом перевищує ефект заміни;

3)    така ситуація можлива, якщо ефект заміни в разі вибору між дозвіллям та доходом перевищує ефект доходу;

4)    немає правильної відповіді.

 

1. 106.  Коли процентні ставки падають, споживач, котрий прагне у будь-якій ситуації максимізувати свою корисність, буде:

1)    заощаджувати менше;

2)    заощаджувати більше;

3)    заощаджувати так само, як і раніше;

4)    все залежить від його смаків та переваг.

 

1. 107.  Еластичність попиту на ресурси зростає, якщо:

1)    еластичність попиту на товар, що виробляється з використанням даного ресурсу, зростає;

2)    значно зменшується частина витрат на ресурс в загальній сумі витрат;

3)    зменшується зміщуваність ресурсів;

4)    період є короткостроковим.

 

 

3.3. Методика розв’язання типових задач

Оскільки розв’язання задач викликає у студентів, як правило, багато труднощів, приводимо методику та приклади розв’язання найбільш типових задач з курсу «Мікроекономіка». 

 

Приклад 1

Ви власник підприємства, що випускає деякий товар. Функція пропозиції  вашого підприємства та функція ринкового попиту є лінійними та мають наступний вигляд:

Q_D = 900 – 75Р

Q_S = -150 + 100Р

На стан  ринку може впливати держава, встановлюючи податки, дотації або фіксовані ціни. 

Завдання:

1. Проаналізувати рівноважний стан ринку: визначити рівноважну ціну і рівноважний обсяг продажу; виручку виробника; еластичність попиту та пропозиції в точці рівноваги;  надлишки споживачів та виробників. Побудуйте графік.
2. Проаналізувати наслідки встановлення державного податку в розмірі 3,5грн. на одиницю продукції: визначити  нову рівноважну ціну та новий  рівноважний обсяг; виручку виробника; надлишки споживачів та виробників; втрати споживачів та виробників; податкові надходження до держбюджету. Побудуйте графік.
3. Проаналізувати наслідки введення дотації в розмірі 3,5грн.: визначити нову рівноважну ціну та новий рівноважний обсяг; надлишки споживачів та виробників; виграш споживачів та виробників, втрати держави. Побудуйте графік.
4. Проаналізувати наслідки введення фіксованої ціни вище рівноважної  Р^ФВ = 8 грн. та нижче рівноважної Р^ФН = 4 грн.: визначити фактичні обсяги продажу; величину дефіциту та надлишку;  виручку виробника. Побудуйте графік.

 

Рішення:

1. Аналіз рівноважного стану ринку

Визначаємо рівноважну ціну Р_Е  та рівноважний обсяг  Q_E .  Ринок знаходиться в рівновазі, коли обсяг попит дорівнює обсягу пропозиції:

Q_D  = Q_S

900-75Р = -150+ 100Р

 175*Р = 1050

 Р_Е = 6 грн.

підставивши ціну в будь-яке рівняння знаходимо рівноважний обсяг товарів:

Q_E =  900-75*6 =450 тис. од.

 

Загальна виручка (TR) виробника в точці рівноваги складе:

TR = P_EQ_E;

TR= 6*450 = 2700 тис.грн..

 

Еластичність попиту в точці рівноваги становитиме:

 

 

Еластичність пропозиції в точці рівноваги становитиме:

 

 

Надлишок споживачів  (НС) графічно визначається площиною трикутника P_D⁰EP_E  (мал. 3.1) і становитиме:

НС = (Р_D⁰ – Р_Е) * Q_E/2 =  (12 – 6) * 450/2 = 1350 тис. грн.

 

Надлишок виробників (НВ) графічно визначається площиною трикутника P_S⁰EP_E(мал. 3.1) і становитиме:

НВ = (Р_Е – Р_S⁰) * Q_E/2 =  (6 – 1,5) *450/2 = 1012,5 тис. грн.

 

Р_D⁰ та Р_S⁰ лежать на осі цін, де обсяги дорівнюють нулю. Тобто Р_D⁰  знаходиться з умови, коли Q_D = 0: 

900 – 75Р_D⁰ = 0;

 Р_D⁰ = 12 грн.,

 

 а   Р_S⁰ , коли Q_S  = 0:       

-150 + 100*Р = 0;

 Р_S⁰   = 1,5 грн.

 

Мал. 3.1. Надлишки споживачів та виробників.

/////    -  P_D⁰EP_E – надлишок споживачів

₀₀₀₀₀   -  P_S⁰EP_E – надлишок виробників

 

2. Аналіз ринку після введення податку.

 Держава встановила податок в розмірі   h = 3,5 на кожну одиницю продукції. Введення податку призведе до зміщення кривої пропозиції вліво на величину податку (мал.3.2). Функція пропозиції  також зміниться на величину податку та матиме наступний вигляд:

Q_S^- = -c + d * (Р – h);

Q_S^- = -150 + 100(Р- 3,5);

Q_S^-  = -500 + 100Р

 

Мал.3.2. Вплив податку на ринкову рівновагу.

0 0 0 0 – втрати споживачів;

□ □ □ □  - втрати виробників. 

 

Визначимо рівноважну ціну Р_Е1⁺ та рівноважний обсяг Q_E1 після встановлення податку:

Q_D  =   Q_S^-

900 - 75Р = - 500 + 100Р;

1400 = 175Р;

Р_Е1⁺= 8 грн.  ( ціна для споживачів )

 

Крім цього існує ціна для виробників Р_Е1^- . Вона буде меншою на величину податку (податок надходить державі):

Р_Е1^- = Р_Е1⁺  -  h =  8 – 3,5 = 4,5 грн.

Підставивши ціну в будь-яке рівняння знаходимо рівноважний обсяг після введення податку:

Q_E1^- =  900 – 75Р_Е1⁺;

Q_E1^- =  900 – 75*8; 

Q_E1^- =  300 тис. од.

 

Після введення податку виручка виробника складе:

TR^h = Q_E1^-  *  Р_Е1^-;

TR^h= 300*4,5 = 1350 тис.грн..

 

Бачимо, що збільшення податків скорочує виручку виробників.

Надлишки споживачів та виробників після встановлення податку також будуть скорочуватись.

Надлишок споживачів визначається площиною трикутника  Р_D⁰E₁ Р_Е1⁺    та становитиме:

НС^h= ( Р_D⁰  - Р_Е1⁺)*Q_E1^-/2 = (12 - 8)*300/2 = 600 тис. грн.

 

Надлишок виробників визначається площиною трикутника E₁^/Р_S⁰Р_Е1^-  та  становитиме:

НВ^h = (Р_Е1^- – Р_S⁰)*Q_Е1^-/2 = (4,5 – 1,5)*300/2 = 450 тис. грн.

 

Втрати споживачів від встановлення податку складуть:  

ΔНС^h =  НС - НС^h = 1350 - 600 = 750 тис. грн.

 

Втрати виробника від встановлення податку складуть:

ΔНВ^h = НВ –НВ^h = 1012,5 - 450 = 562,5 тис. грн.

 

Надходження до державного бюджету складуть:

V^h = h* Q_Е1^- = 3,5*300 = 1050 тис. грн.

 

Бачимо, що загальна сума, яку втрачають споживачі та виробники  (750 + 562,5 = 1312,5 тис. грн.) є більшою ніж отримує держава у вигляді податкових надходжень (1050 тис. грн.). Це говорить про те, що суспільство вцілому має певні втрати.

 

3. Аналіз ринку після введення дотації

Держава встановлює дотацію в розмірі  d = 3,5 грн.  на кожну одиницю продукції.

Введення дотації призведе до зміщення кривої пропозиції вправо на величину дотації (мал. 3.3). Функція пропозиції  також зміниться на величину дотації та матиме наступний вигляд:

 

Q_S⁺ = -c + d(Р +d);

Q_S⁺ = -150 + 100(Р + 3,5);

Q_S⁺  = 200 + 100Р

 

 

 

Мал. 3.3. Вплив дотацій на ринкову рівновагу.

0 0 0 0 – виграш виробників;   □ □ □ □  - виграш споживачів. 

 

Визначимо рівноважну ціну Р_Е1^- та рівноважний обсяг Q_E1⁺ після встановлення дотації:

Q_D  =   Q_S⁺

900 - 75Р = 200 + 100Р

Р_Е1^- = 4 грн.  ( ціна для споживачів )

 

Крім цього існує ціна для виробників Р_Е1⁺. Вона буде більшою на величину дотації, яку надає держава на кожну одиницю продукції:

Р_Е1⁺= Р_Е1^-    + d  = 4 + 3,5 = 7,5 грн.

 

Рівноважний обсяг продажів після встановлення дотації визначається підставивши рівноважну ціну в будь-яке з рівнянь:

Q_E1⁺ =  900 – 75* Р_Е1^-  = 900 – 75*4  =  600 тис. од.

 

Після введення дотації виручка виробника складе:

TR^d= Q_E1⁺ *  Р_Е1⁺;

TR^d= 600*7,5 = 4500 тис.грн..

 

Бачимо, що надання дотацій збільшують  виручку виробників.

Надлишки споживачів та виробників після встановлення дотації також будуть збільшуватись.

Надлишок споживачів визначається площиною трикутника  Р_D⁰E₁ Р_Е1^-    та становитиме:

НС^d= ( Р_D⁰  - Р_Е1^-)*Q_E1⁺/2 = (12 - 4)*600/2 = 2400 тис. грн.

 

Надлишок виробників визначається площиною трикутника E₁₁Р_S⁰Р_Е1⁺  та  становитиме:

НВ^d = (Р_Е1⁺ – Р_S⁰)*Q_Е1⁺/2 = (7,5 – 1,5)*600/2 = 1800 тис. грн.

 

Виграш споживачів від встановлення дотацій складе:  

ΔНС^d =  НС^d – НС  = 2400 -1350  = 1050 тис. грн.

 

Виграш виробника від встановлення дотацій складе:

ΔНВ^d =  НВ^d – НВ= 1800 - 1012,5  = 787,5 тис. грн.

 

Втрати держави від встановлення дотацій складуть:

V^d = d * Q_Е1⁺=3,5*600 = 2100тис. грн.

 

Бачимо, що держава втратила дещо більшу суму (2100 тис. грн.), ніж отримали споживачі і виробники разом (1050 + 787,5 = 1837,5 тис. грн.). Це говорить про те, що при наданні дотацій суспільство в цілому також має певні втрати.

 

4. Аналіз ринку після встановлення фіксованих цін

Нехай держава встановлює фіксовану ціну вище рівноважної Р^ФВ = 8 грн. Фіксована ціна вище рівноважної встановлюється з метою підтримки виробників товару. Після її введення обсяг пропозиції перевищить обсяг попиту (мал. 3.4).

Обсяг попиту складе:

Q_D1 = 900 - 75*8 = 300 тис. од.

Обсяг пропозиції:

Q_S1 = -150 + 100*8  =  650 тис. од.

 

     Р

P_D⁰                                                                    

                                                                S

 

 

P^ФВ                                                                   

  Р_Е                                Е                                

 

 

P_S⁰                                                                                 D

          Q

                          Q_D1   Q_E         Q_S1

Мал. 3.4. Встановлення фіксованої ціни вище від рівноважної

 

В результаті на ринку виникне надлишок товарів:

∆Q = Q_S1 -Q_D1 = 650 – 300 = 350  тис. од.    

 

Фактичний обсяг продажів на ринку складе:

Q_факт= min (Q_D1,Q_S1 )  = Q_D1  = 300 тис. од.

 

Виручка виробника при фіксованій ціні 8 грн. складе:

TR^ФВ = Q_факт* Р^ФВ

TR^ФВ = 300*8 = 2400 грн.

В результаті введення фіксованої ціни вищої від рівноважної виробник виграє.

Але встановлення фіксованих цін вищих від рівноважної завжди призводить до надвиробництва і держава вимушена закуповувати надлишки продукції  за бюджетні кошти. Загалом це обходиться суспільству значно дорожче,  ніж підняття цін до такого ж самого рівня  шляхом встановлення податків.

Нехай держава встановлює фіксовану ціну нижче від рівноважної в розмірі Р^ФН=4грн.  Фіксована ціна нижче від рівноважної встановлюється з метою підтримки споживача. В результаті обсяг попиту перевищить обсяг пропозиції (мал. 3.5).

Обсяг попиту складе:

Q_D1 = 900-75*4 = 600 тис. од.

Обсяг пропозиції:

Q_S1= -150+100*4 = 250 тис. од.

 

В результаті на ринку виникне дефіцит:

∆Q = Q_D1 - Q_S1 = 600 – 250 = 350 тис. од.    

 

Фактичний обсяг продажів на ринку складе:

Q_факт = min(Q_D1 Q_S1 ) = Q_S1   = 250 тис. од.

 

Виручка виробника при фіксованій ціні 4 грн. складе:

TR^ФН = Q_факт* Р^ФН

TR^ФН = 250*4 = 1000 грн.

       Р

P_D⁰                                                                    

                                                                S

 

 

                                                                         

  Р_Е                                Е                                

P^ФН                                                                   

 

P_S⁰                                                                                 D

          Q

                          Q_S1   Q_E         Q_D1

 

Мал. 3.5. Встановлення фіксованої ціни нижче від рівноважної

 

В результаті введення фіксованої ціни нижче від рівноважної виграє споживач.

Але встановлення фіксованих цін нижчих від рівноважної завжди призводить до дефіциту товарів і державі доводиться використовувати неринкові методи розподілу (талони, картки).  До того ж формуються нелегальні ринки товарів (“чорні”).  Втрати суспільства від фіксованих цін також виявляються більшими, ніж від зниження цін до того ж самого рівня шляхом встановлення дотацій.

 

Приклад 2

Споживач має 70 грн. ( І = 70 грн.), які планує витратити на придбання двох товарів Х та Y. Кожна гривня цього бюджету має для споживача певну корисність, яка становить  λ = 2. Функції граничних корисностей товарів задані:  МU_X = 40/Х, МU_У = 32/Y, а ціни на товари відповідно становлять  Р_X = 10 грн. та Р_У = 4 грн. .

Завдання:

1. Визначте, який оптимальний набір товарів Х та У придбає споживач.

2. Розрахуйте, скільки грошей він витратить на придбання цих товарів. Чи повністю споживач використає свій бюджет?

3. Розрахуйте загальну корисність придбаного набору товарів та порівняти її з корисністю витрачених грошей.

 

Рішення:

1. Правилом оптимального вибору товарів є наступне:

 

 

 

Для того, щоб визначити оптимальну кількість кожного товару необхідно кожне співвідношення для товару Х та для товару Y прирівняти до λ:

 

;                ,

звідси

,     тоді Х = 2 одиниці;

              ,   тоді Y= 4 одиниці

2Х та 4Y є тим оптимальним набором, який максимізує корисність споживача.

 

2. Сума витрачених на товар грошей (І₁)складе:

І₁ = Р_Х * Х + Р_У * У = 10 * 2 + 4 * 4 = 20 +16 = 36 грн.

Сума грошей, яка залишилась у споживача (І₂), складе:

І₂ = І – І₁ = 70 – 36 = 34 грн.

 

Споживач витратив не весь бюджет, в нього залишилося  34 гривні. Але ж купувати “зайві“ одиниці товару йому не вигідно, оскільки корисність цих товарів  в розрахунку на одиницю витрачених грошей  для нього буде меншою, ніж корисність грошей як таких.

3. Для визначення загальної корисності набору спочатку розрахуємо загальну корисність окремо для кожного товару. Для товару Х загальна корисність  ТU_X – це сума граничних корисностей двох придбаних одиниць:

ТU_Х = МU_Х(1)+МU_Х(2) = 40/1+40/2 = 40+20 = 60 ютилів.

 

Для товару Y загальна корисність ТU_Y – це сума граничних корисностей чотирьох придбаних одиниць:

ТU_Y = МU_Y(1) +МU_Y(2)+МU_Y(3)+МU_Y(4) = 32/1+32/2+32/3+32/4 = 32+16+10,7+8 = 66,7 ютилів.

 

Загальна корисність набору товарів Х та Y складе:

ТU_XY= ТU_Х + ТU_Y = 40 + 66,7 = 106,7 ютилів.

 

Корисність витрачених грошей  ( ТU_грошей )складе:

ТU_грошей = λ * І₁ = 2*36 = 72 ютила.

 

Отже корисність придбаних товарів більша,  ніж корисність  грошей, витрачених на ці товари:

ТU_XY  >ТU_грошей

106,7 > 72

Споживачеві було вигідно купити товари, бо він отримав більше корисності від товарів, ніж від витрачених грошей.

 

Приклад 3

Споживач має певну суму коштів І, яку планує витратити  на придбання двох товарів Х та Y. Ціна товару Y дорівнює Р_Y=10 грн. 

На мал. 3.6. подається одна з кривих байдужості даного споживача та його бюджетна лінія. Бюджетна лінія перетинає вісь абсцис в точці Х₁ – це точка, де всі кошти витрачаються лише на товар Х (Х₁ = 60 од.) та  вісь ординат  в точці Y₁ – це точка, де всі кошти витрачаються на товар Y (Y₁ = 30 од.).  Всі інші точки бюджетної лінії представляють інші комбінації товарів Х та Y, на які повністю витрачаються кошти споживача.

 

 

Мал. 3.6.  Модель рівноваги споживача

 

 

Завдання:

1. Визначте розмір бюджету споживача І, ціну товару Р_Х  та запишіть рівняння бюджетної лінії.
2. Визначте, чи зможе споживач одночасно придбати  40 од. товару Х та 12 од. товару Y.
3. Визначте граничну норму заміщення MRS_XY в точці рівноваги споживача (точка Е).
4. Покажіть на окремому малюнку, як зміниться положення бюджетної лінії, якщо:

а) ціна товару Х знизиться в 2 рази;

б) ціна товару У зросте в 1,5 рази;

в) ціни обох товарів зростуть в 4 рази, а бюджет – в 2 рази.

Як зміниться загальний рівень задоволення (корисність) споживача в кожному з цих випадків?

 

Рішення:

1. Ми знаємо, що якщо всі кошти споживач витратить на товар Y, то він придбає 30 од., а ціна товару Y становить Р_Y = 10 грн. Тоді бюджет споживача  складе:

І = Р_Y * Y₁ = 10*30 = 300 грн.

Якщо споживач всі свої кошти витратить на товар Х, то він зможе придбати його 60 од. (за умовою). Тоді ціна товару Х складе:

 

Рівняння бюджетної лінії за її означенням:

І = Р_Х*Х + Р_Y*Y  => 300 = 5Х + 10Y

    

 

2. Якщо споживач схоче одночасно придбати 40 од. товару Х та 12 од. товару Y, то йому необхідна буде наступна сума коштів:

І₁ = 5*40 + 10*12 = 320 грн.

отже при бюджеті 300 грн. ця комбінація товарів для споживача є недосяжною.

3. Гранична норма заміщення  в точці рівноваги  дорівнює відношенню цін товарів:

 

4. Графіки переміщення бюджетної лінії будуємо виходячи з наступних умов:

• якщо ціна товару Х знижується в 2 рази, тобто буде не 5 грн., а 2,5 грн., то кількість товару, яку можна придбати, збільшується в 2 рази

було Х₁ = 60 од., стане   

корисність споживача збільшиться; це лінія 2 на мал. 3.7.;

• якщо ціна товару Y зросте в 1,5 рази, тобто буде не 10 грн., а 15 грн., то кількість товару, яку можна придбати, зменшиться в 1,5 рази

було Y₁ = 30 од., стане

корисність для споживача зменшиться; це лінія 3 на мал. 3.7;

• якщо ціни обох товарів зростуть в 4 рази, тобто ціна товару Х буде Р_Х = 20 грн., а товару Y буде Р_Y = 40 грн., а бюджет зросте лише в 2 рази, тобто І = 600 грн., то кожного з товарів можна буде купити в 2 рази менше, ніж раніше:

було  Х₁ = 60 од., стане

було Y₁=30 од., стане

корисність для споживача зменшиться; це лінія 4 на мал. 3.7.

 

Мал. 3.7. Зміна положення бюджетної лінії

 

Приклад 4

Фірма при збільшені обсягів виробництва своєї продукції змінює лише один фактор виробництва –  ручну працю (L).

Завдання:

1. Заповніть таблицю даними, яких не вистачає.

2. Намалюйте графіки загального, середнього та граничного продуктів.

 

Кількість ресурсу, L, од.	Загальний продукт, ТР, од.	Середній продукт, АР, од	Граничний продукт, МР, од.
0	0	-	-
1	10
2		15
3			30
4			20
5		19
6		17,5
7	113
8	118
9			2
10			-2

Рішення:

1. Середній продукт – це кількість продукції в розрахунку на один змінний фактор:

АР = ТР/L,

Граничний продукт – це кількість продукції на кожну додатково введену одиницю змінного фактора:

МР=∆ТР/∆L,

так як змінний фактор L кожного разу змінюється на одиницю, то формулу граничного продукту можна спростити:

МР = ТР₂ – ТР₁

L, од.	ТР, од.	АР, од.	МР, од.
0	0	-
1	10	10	10
2	30	15	20
3	60	20	30
4	80	20	20
5	95	19	15
6	105	17,5	10
7	113	16,1	8
8	118	14,8	5
9	120	13,3	2
10	118	11,8	-2

2.    ТР

 

 

 

                                                          - ТР

 

 

 

 

 

 

                                                                                 L

        АР, МР

 

 

 

                                   -МР

 

 

 

                                                

                                                               - АР           L

 

 

Мал. 3.8. Загальний, середній та граничний продукт.

Графіки повинні бути побудовані по отриманим даним таблиці.

Приклад  5

Підприємець відкрив свою фірму. Він витратив 5000 грн. на придбання обладнання. Витрати на сировину і матеріали склали 1000 грн., за оренду приміщення – 1000 грн. Річна виручка на підприємстві становить 12750 грн. Якби він поклав ці кошти в банк, то міг би отримати 10% річних. І заробітна плата, яку він міг би отримувати за рік, працюючи на фірмі за наймом, складає 2400 грн.

Завдання:

1. Розрахуйте явні та неявні витрати підприємця;

2. Розрахуйте бухгалтерський та економічний прибуток фірми та визначте, чи вигідну підприємець розпочав справу.

 

Рішення:

1. Явні витрати – це всі витрати, які несе фірма при виготовленні продукції, вони складуть:

ТС_яв = 5000 + 1000 + 1000 = 7000 грн.

 

Неявні витрати – це те, що міг би отримати підприємець при альтернативному використанні  власних ресурсів:

 

2. Бухгалтерський прибуток фірми складе:

П_бух = TR – TC_яв = 12750 – 7000 = 5750 грн.

 

Економічний прибуток фірми складе:

П_ек = TR – (ТС_яв + ТС_неяв) = 12750 –(7000 + 3100) = 2650 грн.

 

Отже підприємець розпочав вигідну справу, що підтверджується перевищенням величини бухгалтерського прибутку над неявними витратами на 2650 грн. тобто на величину економічного прибутку.

 

Приклад 6

Фірма функціонує в умовах досконалої конкуренції. Функція її сукупних витрат має вигляд: ТС = 8Q +2Q² . Ринкова ціна товару становить 36 грн. за одиницю.

Завдання:

1. Визначте, який обсяг продукції повинна виробляти фірма, щоб максимізувати свій прибуток?

1. Визначте розмір цього прибутку;
2. Покажіть за допомогою графіку максимізацію прибутку фірми.

 

Рішення:

1. Оптимальний обсяг продукції на ринку досконалої конкуренції визначається з наступної умови:

Р = МС

 

На основі загальних витрат (ТС) знайдемо граничні витрати (МС). Вони представляють собою похідну від загальних витрат:

                                    МС = (ТС)΄= (8Q + 2Q²)΄= 8 + 4Q

                                                                               

тоді, прирівнявши граничні витрати до ціни, знаходимо оптимальний обсяг випуску:

8 + 4Q = 36

Q = 7 од.

2. Максимальний прибуток складе:

 

П = ТR – ТС

ТR = P*Q = 36*7 =252 грн.

ТС = 8*7 + 2*7² = 154 грн.

П = 252 – 154 = 98 грн.

 

 

 

 

 

3.       Р

 

 

                                                                   -МС

 

 

                                                                                  -АТС

 

                   36

 

 

                  22                                                                    розмір максимального

                                                                                                     прибутку

 

                                                                                              Q

                                                          7

                  Мал. 3.9. Максимізація прибутку.

 

Приклад 7

 

Фірма працює на монополізованому ринку, на якому функція попиту складає: Q_D = 201 – Р, а функції загальних витрат та загальної виручки відповідно складають: ТС = 100 + Q + Q²;  TR = 201Q – Q².  

Завдання:

1. Визначте, за якою ціною фірма-монополіст буде продавати продукцію для досягнення максимального прибутку а також розмір цього прибутку;

2.  Визначте, за якою ціною фірма-монополіст буде продавати продукцію для досягнення максимальної виручки? Якою буде величина прибутку в цьому випадку?

 

Рішення:

1. На ринку монополії фірма буде максимізувати свої прибутки за наступної умови:

MR =MC

Граничні величини представляють собою похідну від загальних величин:

МС = (ТС)΄= (100 +Q + Q²)΄= 1 + 2Q;

MR= (ТR)΄= (201Q – Q²)΄= 201 – 2Q.

 

Прирівняємо ці функції та знайдемо оптимальний обсяг випуску:

1 + 2Q = 201 – 2Q;

200 = 4Q

Q=50 од.

 

Підставивши оптимальний обсяг в функцію попиту, знайдемо ціну, яка максимізує прибутки фірми:

50 = 201 – Р;

Р =151 грн.

Максимальний прибуток складе:

П = ТR – ТС

TR = P*Q = 50*151 = 7550 грн.

ТС = 100 + 50 + 50² = 2650 грн.

П = 7550 – 2650 = 4900 грн.

 

2. Загальна виручка буде досягати свого максимального значення тоді, коли гранична виручка буде дорівнювати нулю:

MR = 0

Прирівнявши функцію граничної виручки до нуля, знайдемо необхідний обсяг виробництва:

201 – 2Q = 0;

Q = 100,5 од.

 

Підставивши обсяг в функцію попиту, знайдемо ціну, яка максимізує загальну виручку:

100,5 = 201 – Р;

Р = 100,5 грн.

Знайдемо розмір прибутку в цьому випадку:

П = ТR – ТС

TR = P*Q = 100,5*100,5 = 10100,25 грн.

ТС = 100 + 100,5 + 100,5² = 10300,75 грн.

П = 10100,25 – 10300,75 = - 200,5 грн.

В цьому випадку фірма не отримає прибутків.

 

Приклад 8

В таблиці частково представлена інформація про витрати і доходи фірми-монополіста.

Таблиця 1. Доходи та витрати фірми-монополіста

Обсяг продукції, Q тис. од.	Ціна P грн..	Загальна виручка, TR грн..	Гранична виручка, MR грн..	Постійні витрати, FC грн..	Змінні витрати, VC грн..	Загальні витрати, TC грн..	Гранич- ні витрати, MC	Середні загальні витрати, ATC грн..	Середні змінні витрати AVC грн..	Прибу- ток П, (збиток)
0	20		-			5	-	-	-
1		18								3
2	16							11,5
3	15					32
4						43				13
5	13								10

 

 Завдання:

1. Заповніть таблицю відсутніми даними;

2. Запишіть умову максимізації прибутку фірмою монополістом та визначте ціну та обсяг, які максимізують прибуток;

3. Розгляньте, як змінюється виручка при зміні ціни та визначте, чи є еластичним попит на товар.

Рішення:

1. Спочатку необхідно розрахувати постійні витрати, які дорівнюють: FC=TC-VC. При Q = 0 загальні витрати за умовою складають 5 грн., а змінні витрати складуть 0 грн. Тоді FC = 5 – 0 = 5 грн.. Так як постійні витрати не змінюються при зміні обсягів виробництва, то відповідно при будь-якому обсязі виробництва вони складуть 5 грн. Далі всі розрахунки проводяться за вказаними формулами.

Q, тис. од.	P, грн..	TR = P*Q, грн..	MR= ∆TR/∆Q, грн..	FC, грн..	VC, грн..	TC= FC+VC, грн..	MC= ∆TC/∆Q, грн..	ATC = ТС/Q, грн..	AVC=VC/Q, грн..	П=TR-TC, грн.
0	20	0	-	5	0	5	-	-	-	-5
1	18	18	18	5	10	15	10	15	10	3
2	16	32	14	5	18	23	8	11,5	9	9
3	15	45	13	5	27	32	9	10,7	9	13
4	14	56	11	5	38	43	11	10,8	9,5	13
5	13	65	9	5	50	55	12	11	10	10

2. Монополіст максимізує прибуток за такого обсягу виробництва, за якого буде виконуватись наступна умова:

MR =MC

Виходячи з даної умови,  оптимальний обсяг виробництва, за якого  фірма-монополіст максимізує свій прибуток,  складе 4 тис. од., за ціною 14 грн.

3. Попит є еластичним, так як при зменшенні ціни виручка виробника зростає. (При нееластичному попиті зменшення ціни призводить до зменшення виручки і навпаки).

Список рекомендованої літератури

Основна:

1)          Базілінська О.Я., Мініна О.В. Мікроекономіка: Навчальний посібник. – Київ: “Центр навчальної літератури”, 2004. – 351 с.

2)          Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика: в 2-х т. / Общая редакция В.М. Гальперина. Изд. 2-е, испр. СПб.: Экономическая школа, 1996. Т.1. 349 с.

3)          Горошко М.Ф., Кулішов В.В. Мікроекономіка: Тести, ситуації, задачі / Навчальний посібник. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 368с.

4)          Долан Э., Линдсей  Д. Микроэкономика / Пер. с англ. В. Лукашевича и др.; Под общ. ред. Б.Лисовика и В. Лукашевича. СПб., 1997

5)          Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій та вправи: Навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2003. – 211 с.

6)          Косік Ф.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 416 с.

7)          Лісовий А.В. Мікроекономіка: Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2003. – 208 с.

8)          Макконнелл   К.Р., Брю С.Л. Аналітична економія. Принципи, проблеми і політика. Частина 2. Мікроекономіка. – Львів: Просвіта 1999.

9)          Мікроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. М59 – К.: Знання, 2007. – 677 с. – (Класичний університетський підручник).

10)     Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студентів спец. закл. освіти / За ред. Будаговської С.П. – К.: “Основи”, 2003. – 517с.

11)     Павленко І.М. Мікроекономіка. Навчальний посібник. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 288 с.

12)     Піндайк Роберт С., Рубінфелд Д.Л. Мікроекономіка / Пер. з англ. А. Олійник. – К.: Основи, 1996. – 646 с.

13)     Рудий М.М., Жебка В.В. Мікроекономіка. Навчальний посібник. – К. : Центр навчальної літератури, 2008. – 360 с.

14)     Самуельсон П.А., Нордгауз В.Д. Мікроекономіка. – К.: Основи, 2003р.

15)     Стеблій Г.Я. Мікроекономіка: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.- Л.: ЛБІ НБУ, 2004. – 222 с.

Додаткова:

16)     Задорожна Н.В. Мікроекономічна теорія виробництва і витрат: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 219 с.

17)     Мікроекономіка : Навч. посіб. для студ. екон. спец. / С.І. Архієреєв. – Х.: НТУ “ХПІ”, 2003. – 176 с.

18)     Посипай В.Г. Типові задачі з мікроекономіки: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. – Х., 2004. – 92 с.

19)     Пустовійт Р.Ф. Методика розв’язування задач з мікроекономіки: навч. посіб. – К.: Кондор, 2005. – 102 с.

20)     Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р.  Экономика. – М.: Дело ЛТД, 1993. – 864 с.

21)     Франк Р.Х. Микроэкономика и поведение. – М.: ИНФРА-М, 2000. – XVI, 696 с.