МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНСТИТУТ ЗАОЧНОГО ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ 14.05.2014 03:16

Вступ

Роль, місце і значення економічної історії та історії економічних учень у навчальному процесі

Перехід господарства України до ринкових відносин вимагає налагодження якісно нової системи економічної освіти. Сутність проблеми полягає у тому що: по-перше, значній частині активного населення країни потрібні знання, пов’язані з механізмом функціонування ринку, його інфраструктурою, розумінням інвестиційної та кредитної політики. Вони повинні володіти здатністю вибору в умовах обмеженості ресурсів, вміти реально оцінювати закономірності попиту і пропозиції. І по-друге, більш головне – виховати громадянина з розвиненою духовністю, мораллю, культурою, патріотизмом, усім тим, без чого фахівець не може ефективно виконувати своєї професійної функції.

Знання економічної історії та історії економічних учень допомагає у більшості випадків вирішити ці проблеми, а з великої кількості наявних варіантів переходу до ринкової економіки вибрати найбільш сприятливий для українських умов, оцінити переваги та недоліки різних ринкових інструментів, зменшити витрати.

Історія економіки дозволяє побачити довгострокові тенденції економічного розвитку, ув’язати різні економічні процеси воєдино. Лише поєднання теоретичного аналізу з історичним аспектом забезпечує всебічне і глибоке вивчення суспільних проблем.

Тому, предметом вивчення економічної історії та історії економічних учень є, з одного боку, господарство різних країн світу і України в історичному аспекті, різноманітності форми вияву, розвиток продуктивних сил, здійснення реформаторських перетворень, а з іншого – економічний рух суспільства, представлений в теоріях окремих економістів, теоретичних школах, течіях і напрямках, їх роль у розвитку цивілізації.

Економічна історія та історія економічних учень поруч з політичною економією формує фундаментальне економічне мислення майбутніх спеціалістів, прищеплюючи навички систематизації оцінки основних економічних подій, розширює економічну ерудицію, підводить до розуміння основ порівняльного аналізу економічного розвитку окремих країн світу, сприяє формуванню вміння впевнено орієнтуватися  у виборі економічних рішень. Як джерело фактичного і теоретичного матеріалу для всіх економічних наук, економічна історія  та історія економічних учень допомагає у вивченні економіки цивільної авіації, фінансів, грошового обігу тощо. Галузеві та фундаментальні економічні науки без обґрунтування історико-економічними дослідженнями втрачають власний теоретичний рівень.

Забезпечити необхідний запас міцності економічного мислення можна, володіючи відповідною навчальною, навчально-методичною, науковою і допоміжною літературою. Саме цим і було обумовлено написання даного комплексу.

Мета та задачі вивчення дисципліни

Метою вивчення дисципліни є поглиблене вивчення і творче осмислення етапів і напрямків розвитку економічної думки, систематизація економічних знань та здійснення практичних висновків про використання окремих методів вирішення економічних проблем та надання студентам основних відомостей із загальних тенденцій, історичних закономірностей і характерних рис господарського розвитку світу, особливостей економічного життя України, як суб’єкта світової цивілізації.

Головні задачі дисципліни – дати можливість студентам ознайомитися з генезисом залежностей та історично обумовлених закономірностей розвитку господарських явищ, процесів, як у світі в цілому так і в Україні зокрема; розкрити джерела фактичного матеріалу для  економічних наук і передовсім – економічної теорії, а також сформувати теоретичні основи аналізу різних економічних поглядів, концепцій, шкіл, ознайомити із сучасними моделями економічних систем.

Після вивчення дисципліни студент повинен  знати:

– основні закономірності виникнення й розвитку економічних уявлень, їхню залежність від конкретно-історичних ситуацій;

– зміст економічних концепцій основних шкіл і напрямів економічної думки та їх особливості;

– основні ознаки господарств провідних країн світу в історичному розвитку і різноманітні форми прояву досягнення видатних вчених-економістів і їхній внесок у розвиток економічної думки.

А також уміти:

– користуватися категоріально-понятійним апаратом запропонованим різними школами;

– прогнозувати економічні явища і процеси у суспільстві;

– орієнтуватися в економічному, політичному і соціальному житті нашої держави, та розвинутих країн світу;

– оцінити економічні ідеї і погляди в залежності від їхньої приналежності до тих або інших шкіл і напрямків, дати їх характерні ознаки;

– аналізувати економічні ситуації з позиції різних наукових концепцій;

– простежувати взаємозв’язок дій у сфері економічної політики з теоретичними концепціями минулого і сьогодення;

– проаналізувати і узагальнити тенденції економічного розвитку країни на перспективу.

Навчально-методичне видання має на меті допомогти студентам реалізувати ці завдання і задачу. Воно зосереджує увагу на найважливіших, на думку авторів, віхах і етапах руху економічної думки, вивченні розвитку провідних країн світу та України, що дозволяє зрозуміти його внутрішню логіку і знайти важливий аналітичний інструмент пізнання складної і суперечливої економічної дійсності.

Тематичний план навчальної дисципліни  «Економічна історія та
історія економічних учень»

Навчально-методичний комплекс підготовлено відповідно до навчальної програми дисципліни та розробленої на її основі робочої програми і включає  в себе тематичний план і нормативну програму курсу  «Економічна історія та історія економічних учень», які дають можливість скласти уявлення про його структуру, логіку та послідовність вивчення.

 

Тематичний план навчальної дисципліни

Номер п/п	Назва теми	Обсяг навчальних занять (год.)
		лекції	практичні заняття	самостій-на робота
1	Вступ. Предмет та метод курсу.	1	1	8
2	Економічна думка Стародавнього світу та Середньовіччя. Меркантилізм	–	–	6
3	Класична школа політичної економії.	1	1	8
4	Політична економія першої половини XIX-го століття.	1	–	8
5	Дрібнобуржуазна політична економія.	–	–	6
6	Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів.	–	–	6
7	Виникнення і розвиток марксистської економічної теорії	1	1	10
8	Виникнення історичної школи політичної економії.	–	–	8
9	Становлення неокласичної традиції в економічній теорії. Маржиналізм.	1	1	10
10	Економічна думка в Росії (XIX- початок XX ст.)	–	–	8
11	Економічна думка в Україні (XIX – початок XX ст.)	–	–	8
12	Кейнсіанство і його особливості у різних країнах світу. Неокейнсіанство.	1	1	12
13	Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм.	1	1	12
14	Інституціоналізм	1	1	10
15	Економічні концепції західноєвропейської соціал-демократії.	–	–	8
16	Розвиток радянської економічної думки.	–	–	10
17	Господарство незалежної України і формування сучасної економічної теорії.	–	1	8
	Всього	8	8	146

Як видно із навчального Тематичного плану на вивчення курсу передбачено 162 години, із них: на аудиторні заняття відводиться 16 годин (8 годин на лекції та 8 годин на семінарські заняття) і 146 годин - на самостійну роботу. Крім цього, для досягнення мети у процесі вивчення дисципліни навчальним робочим планом передбачено виконання студентами заочного факультету економічних спеціальностей контрольної роботи і вирішення таких завдань:

– визначення ролі економічної історії та історії економічних учень у суспільстві в системі економічних наук; розкриття об’єкта, предмета та методу;

– розкриття основних положень та категорій економічної історії та історії економічних учень на які спирається сучасна наука та народногосподарська практика; навчитись використовувати ці знання при аналізі дійсної економічної ситуації;

– розкриття механізму існування і напрямків розвитку основних економічних шкіл, течій, форм міжнародних економічних відносин;

– визначення основних напрямків розвитку української економічної думки і необхідність трансформації економіки країни в ринкове господарство.

На семінарських заняттях, які проводяться у вигляді дискусій, обговорень проблемних питань та письмових контрольних робіт тощо, перевіряються не тільки рівень засвоєння студентами матеріалу окремих тем дисципліни, а й уміння самостійно мислити, робити правильні висновки й здійснювати узагальнення на підставі вивченого матеріалу.

Необхідно звернути увагу і на  те, що в умовах переходу до нової моделі організації навчального процесу (Болонського) головною задачею кредитно-модульної системи є, з одного боку, переорієнтація викладача з ролі інформатора, транслятора знань в наукового консультанта, а з іншого - збільшується роль самостійної роботи для суб’єктів навчання, тому настає необхідність у підготовці таких методичних матеріалів, які б сприяли поліпшенню самоорганізації студентів.

Самостійна робота здійснюється за допомогою відповідної літератури, яка подана наприкінці комплексу. Це дозволить студентам з однієї сторони, ознайомитися з безпосередніми теоретичними думками класиків і неокласиків, кейнсіанців і неолібералів, а з іншої – краще зрозуміти різні інтерпретації творчого надбання представників основних шкіл, напрямків економічної думки, постійний рух і зміни у структурі світової і національної економіки.  

Навчальна програма дисципліни
«Економічна історія та
історія економічних учень»

Тема 1. Вступ, предмет та метод курсу

Предмет економічної історії та історії економічних учень – процес виникнення, розвитку, боротьби та зміни системи економічних поглядів. Функції і методи дослідження. Структура і завдання курсу.

Значення економічної історії та історії економічних вчень для оволодіння культурою економічного мислення. Формування потреби людини в знаннях. Методологічні підходи формування економічних знань. Економічний тип мислення. Фактори, впливаючі на формування і розвиток економічних поглядів і концепцій.

Тема 2. Економічна думка Стародавнього Світу та Середньовіччя. Меркантилізм

Періодизація, умови, форми господарювання та основні риси господарств первісної доби. Економічні умови виникнення держави. Основні етапи та особливості економічного розвитку стародавньо-східних суспільств.

Трипільська культура.

Господарство, економічна думка та соціально-економічні відносини в країнах Стародавнього Сходу,  Античного світу та Середньовіччя.

Меркантилізм. Економічна політика меркантилізму і сучасність. Господарство країн Північного Причорномор'я. Особливості розвитку меркантилізму в українській соціально-економічній думці кінця XVII – початку ХVIII ст. Економічні ідеї І.Т. Посошкова і Феофана Прокоповича.

Тема 3. Класична школа політичної економії

Господарство країн Європи та США у період генези індустріального суспільства (XVI- XVIII ст.). Зрушення в розвитку продуктивних сил Європи.

Географічні відкриття.

Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної буржуазної політичної економії. Економічні погляди фізіократів – французький варіант класицизму.

Економічна теорія А. Сміта. та Д. Рікардо.

Тема 4. Політична економія першої половини
ХІХ-го століття

Економічний розвиток провідних країн світу наприкінці XVIII-го – початку XIX ст. Промисловий переворот та його значення в становленні індустріального суспільства в Західній Європі.

Передумови трансформації класичної "буржуазної" політекономії на межі XVIII – XIX ст.

Еволюція рікардіанства в Англії. Становлення економічної теорії у Франції та зародження системи національної політичної економії в Німеччині. Ліберальна економічна думка США ХІХ ст.

Тема 5. Дрібнобуржуазна політична економія

Розвиток капіталістичних відносин на початку XIX ст. Проблеми пауперизму і економічних криз.

Критика капіталізму та ідеалізація дрібнотоварного виробництва у працях С. Сісмонді. Місце людини в дослідженнях С. Сісмонді. Національний прибуток і капітал, виробництво і споживання. Теорія відтворення. Трактування криз. Вплив ідей
С. Сісмонді на розвиток економічної думки.

Економічне вчення П. Прудона про реформування власності. Особливості прудонізму як дрібнобуржуазної ідеології. Теорія
цінності.

Економічні погляди К. Родбертуса. Теорія власності. Земельна рента. Проблема розподілу суспільного продукту.

Економічна програма Ф. Лассаля. “Залізний” закон заробітної плати.

Тема 6. Економічні вчення західно-європейських
соціалістів-утопістів

Зародження та розвиток капіталістичної економіки і способи побудови справедливого, нового суспільства.

Історичні умови виникнення утопічного соціалізму в Західній Європі (XVI – XVIII ст.) і його загальна характеристика. Модель справедливого суспільства у Т. Мора. Ідеї утопічного соціалізму у Т. Кампанелла.

Концепція А. Сен-Сімона, його критика капіталізму. Проект нової індустріальної системи. Теоретичні погляди Ш. Фур'є. Учення про асоціацію. Особливості англійського утопічного соціалізму. Р.Оуен про перетворення суспільства. Проект “трудових грошей” і “справедливого обміну”. Соціалісти-рікардіанці про "справедливу" організацію суспільства.

Тема 7. Виникнення і розвиток марксистської економічної теорії

Історичні умови зародження і початок формування марксист-ської політичної економії в 40-50-ті роки XIX ст. Методологічні принципи економічної теорії К. Маркса і Ф. Енгельса.

Основні етапи економічної теорії капіталізму. "Капітал"
К. Маркса. Марксизм про рушійні сили, механізм суспільного розвитку, основні риси економічної системи соціалізму і комунізму. Марксистські теорії вартості, додаткові вартості, грошей, заробітної плати, кругообороту і обороту капіталу.

Перехід від капіталізму, основаного на вільній конкуренції, до володарювання монополій в країнах Західної Європи. Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX –  початку XX ст. Розвиток В. Леніним марксистської політичної економії. Марксизм і сучасність.

Тема 8. Виникнення історичної школи політичної економії

Філософія класичної школи політичної економії та її наслідки. Виникнення нової доктрини суспільного розвитку, побудованої на альтернативній методології.

Започаткування системи національної політичної економії в Німеччині. "Романтичний рух". Історична школа про природу людини, людський фактор.

Методологія і основні течії "нової" історичної школи. Періодизація історії народного господарства "молодими істориками". Детермінованість економічного розвитку правовими, етнографічними, психологічними і морально-релігіозними факторами. "Соціальний напрям" в німецькій економічній теорії. Теорії "гармонії інтересів", "соціального плюралізму" як обґрунтування державного соціалізму.

Тема 9. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії. Маржиналізм

Формування неокласичної традиції у західній політичній економії. Виникнення маржиналізму. Г. Госсен, Й. фон Тюнен, Ж. Дюпюї, О. Курно – основні засновники теорії “граничної корисності”.

Австрійська школа граничної корисності. Предмет і метод дослідження. Теоретичні погляди К. Менгера, Е. Бем-Баверка,
Ф. Візера.

Кембріджська школа. Політична економія  А. Маршалла. Теорії "економічної рівноваги", "попиту та пропозиції”, корисності, ціни. Розвиток неокласичної традиції у працях А Пігу та Р. Хоутрі. Перегляд неокласичної теорії ринку.

Американська школа неокласиків. Теорії "статики та динаміки", "граничної продуктивності" Д. Кларка. Розподіл доходу між вироб-ничими факторами.

Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі

Л. Вальраса, В. Парето. Економічна рівновага. Ринкове саморегулювання.

Економічні концепції шведської (Стокгольмської) школи. Внесок у розвиток світової економічної науки  К. Віксселя і Г. Касселя.

Тема 10. Економічна думка в Росії (XIX – поч. XX ст.)

Реформістський шлях переходу до ринкової економіки в Росії та специфіка первісного нагромадження капіталу і промислового перевороту. Економічні ідеї в працях консервативного і ліберального дворянства. Проблеми народногосподарського розвитку у працях декабристів. Економічна думка в період кризи і ліквідації кріпацтва. Соціально-економічні програми народництва.

Історична школа в Росії. Політична економія в другій половині XIX – на початку XX ст. Концепція промислового відродження Росії у працях

Д.І. Менделєєва. Економічні заходи С. Вітте. Аграрна реформа П.А. Столипіна.

Відображення економічного вчення К. Маркса в працях російських економістів. Дискусія навколо “Капіталу” К. Маркса.

Тема 11. Економічна думка в Україні(XIX – поч. ХХ ст.)

Господарство України XIX ст. Промисловий переворот: хід, етапи, особливості розвитку. Початок індустріалізації і створення матеріально-технічних передумов для розвитку економіки в Україні. Концепція промисловості й зростання монополістичних об'єднань. Акціонування виробництва.

Суспільно-економічна думка в Україні в дореформений період. Економічні проблеми в період підготовки та здійснення реформи 1861р. "Кирило-Мефодіївське товариство". Суспільно-економічні погляди М. Драгоманова.

Революційно-демократичний напрям суспільно-економічної думки. Економічні ідеї революційного та  ліберального народництва.

Розвиток політичної економії в Україні. І.В. Вернадський – прихильник класичної школи політичної економії. Дослідження суспільної сторони господарських явищ і економічних законів М. Бунге. Теорія цінності А. Антоновича. Відображення марксизму у працях українських економістів.

Тема 12. Кейнсіанство і особливості його розвитку
у різних країнах. Неокейнсіанство

Господарство світу в міжвоєнний період. Подолання наслідків першої світової війни та стабілізація господарства. Світова економічна криза 1929 – 1933 роки: причини і наслідки. Мілітаризація економіки.

Історичні передумови виникнення кейнсіанства. Теоретична система та економічна програма Д. Кейнса. Макроекономічний аналіз. Концепція мультиплікатора інвестицій. Засоби державного регулювання економіки. Розповсюдження кейнсіанства і особливості його прояву в різних країнах.

Неокейнсіанські теорії економічного зростання. Теорії “економічної динаміки” Р. Харрода та “економічного зростання” О. Домара. Посткейнсіанство. Криза кейнсіанства в 60-70 рр. XX ст.

Тема 13. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм

Еволюція неокласичної теорії на початку ХХ ст. Неокласичні теорії економічного зростання і ринку. Розвиток теорій монополії і конкуренції у працях Ф. Еджуорта, Е. Чемберліна, Дж. Робінсона, Й. Шумпетера.

Консервативна неокласика. Неокласичні теорії економічного зростання. Учення про виробничу функцію. Багатофакторні моделі економічної динаміки. Р. Солоу, Дж. Міда. Теоретичні концепції Ф. Хайєка. В. Ойкен і його концепція “ідеальних типів господарських систем”.

Чиказька школа монетаризму. Монетарна модель циклу М. Фрідмена. Неокласичне відродження. Теорії ”економіки пропозиції” та “раціональних очікувань” Т. Сарджента, Р. Лукаса, С. Фішера. Проекти податкової реформи. „Крива Лаффера”. “Неокласичний синтез”. Сучасні неокласичні економічні теорії. „Економікс” П. Самуельсона і його теоретичні основи. Досвід застосування неокласичних моделей в економіці різних країн.

Тема14. Інституціоналізм

Ідейно-теоретичні основи розвитку капіталізму на початку ХХ ст. Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку.

Соціально-психологічний інституціоналізм Т. Веблена; соціально-правовий інституціоналізм Дж. Коммонса; емпіричний (кон’юкторно-статистичний) інституціоналізм В. Мітчелла.

Неоінституціоналізм. Соціальний та технологічний інституціоналізм Дж. К. Гелбрейта. Трансакційні витрати, права власності в працях Р. Коуза. Теорія суспільного вибору Дж. М. Б’юкена. Еволюція теорій трансформації капіталізму під впливом НТР. Концепції “індустріального суспільства” П. Друкера, Р. Арона, “технологічного суспільства” Ж. Еллюля. Концепції футурології. “Постіндустріальне суспільство” Д. Белла. “Суперіндустріальне суспільство” А. Тоффлера. Футорологія і глобальне моделювання.

Тема 15. Економічні концепції західно-Європейської
соціал-демократії

Історія формування і загальна характеристика еволюції економічної теорії соціал-демократії. Соціал-реформізм як вихідна ідея і загальна платформа сучасної соціал-демократії. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму.

Соціал-реформістські моделі “змішаного економічного ладу”. Основні риси демократичного соціалізму і його економічної системи. Питання соціальної справедливості, заробітної плати, зайнятості, власності і ролі держави в економіці у програмах сучасної соціал-демократії.

Суть концепції “функціонального соціалізму”. “Екологічний соціалізм”. Національні і регіональні відмінності економічних програм соціал-демократії, стратегії, тактики і методів їх реалізації. Зміни пріоритетів в деяких напрямках економічної політики соціал-демократів у 80-90-х роках.

Тема 16. Розвиток радянської економічної науки

Основні етапи становлення й розвитку економічної науки в СРСР. Господарський розвиток України в період боротьби за державну незалежність (1917-1921 р.р.). Економічні програми національних урядів України. Політика “воєнного комунізму”. Альтернативні теорії О.В. Чаянова і М.Д. Кондратьєва. “Затрати-випуск” В. Леонтьєва. Створення концепції міжгалузевого балансу.
Л.Н. Юровський про ринкову рівновагу і грошову реформу. Економіко-математична школа. Є.Є. Слуцький.

Розвиток економічної думки у повоєнний період. Проблеми політичної економії капіталізму та соціалізму в працях радянських економістів в 60-90 роках. Внесок українських економістів у розвиток економічної теорії в період радянської доби. Криза марксистської політичної економії як відображення кризи соціалізму.

Тема 17. Господарство незалежної України і формування сучасної економічної теорії

Прийняття “Декларації про державний суверенітет України” (16 липня 1990 р. ) та Акту про державну незалежність України (24 серпня 1991 р.). Проблеми соціально-економічного реформування українського господарства. Негативні наслідки догматизму, відрив від практики. Дискусії про шляхи виходу із кризи. Прорахунки й труднощі у вирішенні та здійснення незалежної економічної політики в першій половині 90 років ХХ ст.

Становлення банківської і грошової системи України. Грошова реформа (1996 р.), її суть і зв’язок з монетарною політикою. Розвиток інфраструктури. Роль держави у становленні цивілізованих ринкових відносин. Економічне становище держави у другій половині 90 р. ХХ ст. Соціально-економічна криза та пошук напрямів її подолання. Структурна та інвестиційна політика.

Теоретичні моделі соціально-економічного розвитку. Роль і місце економіки України у світовому економічному розвитку. Проблеми інтеграції у світове господарство.

Методичні вказівки ДО виконання
контрольних робіт

Рекомендований навчально-методичний комплекс виконаний згідно з навчальним планом і включає в себе 17 тем (див. пункт 3), які є центральними у « Економічній історії та історії економічних учень». Кожна тема дисципліни структурована наступним чином:

1.  Спочатку ставляться теоретичні питання контрольної роботи, де перше – з економічної історії, друге – з історії економічних учень.
2.  Друге завдання включає основні поняття, категорії, виражаючи суть теми, без знання яких, послаблюється засвоєння останньої у цілому.
3.  У третьому завданні сформульовані поточні тести, які виступають каталізатором засвоєння теми.

Саме за такою структурою і сформовані варіанти завдань контрольної роботи але вже за двома темами по кожному з видів робіт (див. пункт 5).

У навчально-методичному виданні на основі не упередженого, об’єктивного підходу у вигляді теоретичних питань знайшли відображення розробки великого комплексу проблем, що охоплюють всі сторони економічного життя. До них в даному випадку відносяться питання про три стадії розвитку виробництва і потреб (доіндустріальної, індустріальної і постіндустріальної стадій), типах  власності в економічному змісті, процес виробництва нової ( добавленої ) вартості, розподіл доходів у ліберальній ринковій і соціально орієнтованій економіці. Важливу увагу приділено питанням  сучасного ринкового господарства – характеристиці системи і типам сучасних ринків, визначенню самого ринку як соціального інституту, правилам конкурентної поведінки фірм на ринку.

Працюючи над виданням, рекомендованим до вашої уваги, автори дотримувались наступних принципів. По-перше, хронологічної послідовності змін, що здійснювалися в світовій економіці і науковій думці. По-друге, пріоритетність окремих процесів, визначених за часом і географічно для економічної історії та історії економічних учень світу у цілому. По-третє, обмеженості об’єму видання. І по-четверте, доступності для широкого кола студентів.

Із сімнадцяти тем виділених у навчально-методичному виданні, перша – присвячена предмету, методу і функціям вивчення економічної історії та  історії економічних учень, періодизації та особливостям структури цієї навчальної дисципліни. Друга тема – охоплює світове господарство і економічну думку доринкової епохи, добу Середньовіччя і меркантилізм.

У третій, четвертій та сьомій темах програми мова іде про еволюції класичної школи політичної економії, а у п’ятій , шостій і восьмій темах – про творче надбання противників цього напрямку економічної думки і господарського розвитку.

Сутність маржиналізму та особливості формування неокласичного напрямку економічної думки, розвиток світового господарства у другій половині XIX – початку XX ст. знайшли місце у дев’ятій темі.

Десята та одинадцята теми навчальної дисципліни присвячені реформістському шляху переходу до індустріальної економіки, первісному нагромадженню капіталу і розвитку економічної думки в Україні та Росії у XIX – на початку  XX  ст.

З дванадцятої по п’ятнадцяту теми дисципліни висвітлюється новітня історія економічної думки і господарство світу у міжвоєнний та повоєнний період (включаючи початок XXI ст.), своєрідність якого полягає в обґрунтуванні доктрин державного регулювання економіки і неокласичному синтезі, розкриваються індустріальні концепції соціального контролю суспільства над економікою, формується загальна характеристика еволюції теорії соціал-демократії.

У шістнадцятій та сімнадцятій темах розглядається механізм становлення і розвитку економічної думки в СРСР, перехід до адміністративно-командної економіки та об’єктивні фактори, що обумовлюють трансформацію економіки України у соціально-ринкове господарство.

Надані методичні вказівки можуть бути використані студентами всіх економічних спеціальностей заочної форми навчання при вивченні окремих розділів теми і в процесі підготовки до занять з «Основ економічної теорії», «Політичної економії», «Історії економічних учень», «Економічної історії».

Місце, значення і мета контрольної роботи у вивченні дисципліни “Економічна історія та історія економічних учень”.

Контрольна робота є однією з основних і ефективних форм самостійної роботи студентів заочної форми навчання. Вона підбиває підсумки у вивчені теоретичного курсу і виконанні індивідуального завдання з дисципліни “Економічна історія та історія економічних учень”.

Місце контрольної роботи у навчальному процесі визначається тим, що вона є його важливою частиною, складовим елементом навчальної програми, розширює економічне мислення майбутнього спеціаліста (менеджера, бухгалтера, фінансиста, тощо).

Значення контрольної роботи полягає у тому, що:

☻    по-перше, вона залучає студентів до самостійної творчої роботи з економічною літературою, привчає знаходити у ній основні положення, що відносяться до вибраної проблеми, підібрати, опрацювати і проаналізувати конкретний матеріал і на його основі робити правильні висновки;

☻    по-друге, допомагає студенту чітко, послідовно і економічно грамотно висловлювати свої думки при аналізі теоретичних проблем і навчитися творчо застосовувати економічну думку, ув’язувати її з практикою;

☻    по-третє, контрольна робота закріплює і поглиблює теоретичні знання студентів з економічної історії та історії економічних учень, що необхідно буде дипломованому спеціалісту у його трудовій діяльності.

Мета контрольної роботи полягає у поглибленому вивчені однієї із структурних складових дисципліни, які актуальні для соціально-економічного життя суспільства, мають велике теоретичне значення для вирішення практичних задач реформування економічної системи України в соціальне ринкове господарство, а також набуття вмінь аналізувати опрацьований матеріал, робити відповідні узагальнення та висновки.

Визначення та структура варіанту контрольної роботи

Виконання контрольної роботи включає такі етапи: визначення варіанту завдання розробленого кафедрою, складання плану із теоретичних питань, підбір літературних джерел, консультація з викладачем, передача роботи методисту ІЗДН для реєстрації і рецензування на кафедру та захист роботи на семінарі.

Перший етап виконання контрольної роботи – вибір варіанту. Студенти виконують контрольну роботу відповідно до одного з 10 варіантів завдань за остаточною цифрою номеру залікової книжки (див. пункт 5). Кожен варіант завдань на контрольну роботу формують чотири теоретичних питання (два з економічної історії і два з історії економічних учень), завдання інтелектуального тренінгу та питання тестів відповідних тем з дисципліни “Економічна історія та історія економічних учень”.

Структура кожного з 10 варіантів завдань на контрольну роботу наведено у пункті 6.

Роботи, виконані з порушенням даної вимоги, або з варіантів, що не узгоджені з провідним викладачем кафедри по даному курсу, а також подані не вчасно, не рецензуються і не зараховуються.

Вибираючи варіант контрольної роботи, студент має врахувати: її наукову та практичну значущість, а також наявність необхідних матеріалів, що стосуються варіанту роботи.

Написання та оформлення контрольної роботи

Після вибору варіанту контрольної роботи і приступаючи до її написання, студент повинен обов’язково врахувати певні особливості. По-перше, детально ознайомитися із змістом навчальної програми тих тем курсу дисципліни “Економічна історія та історія економічних учень”, які формують даний варіант завдань на контрольну роботу (див. пункт 3) і, по-друге, добір і засвоєння студентом рекомендованої основної і додаткової навчальної літератури.

Підготовку до написання контрольної роботи доцільно починати з літератури, що пропонується у навчально-методичному комплексі, а потім підібрати літературні джерела, що знаходяться у бібліотеці НАУ чи інших інститутах та організаціях, користуючись предметним та алфавітним каталогами, довідковими джерелами.

Без ознайомлення з науковими джерелами, а заодно і різними школами, течіями, поглядами на ту чи іншу проблему, фактичними та документальними даними, які характеризують господарський розвиток певної країни на тому чи іншому етапі, вияснити закономірності цього розвитку, причини та наслідки економічних змін, основних положень неможливо.

Приступаючи до опрацювання наукової літератури та інших джерел, студент повинен усвідомити, яка інформація йому потрібна. Для цього дуже важливо мати попереднє загальне уявлення про основний зміст роботи, без чого неможливо обмежити коло літературних джерел.

Важливим моментом опрацювання літературних джерел є вміння записувати інформацію. Найбільш розповсюдженими є дві форми запису і збереження матеріалу – конспектування і ведення картотеки. Вони не виключають, а в певній мірі доповнюють одна одну.

Коли студент в достатній мірі зібрав і вивчив матеріал з відповідного завдання, то приступає до його систематизації і розробки плану роботи. План складається по кожному з чотирьох теоретичних питань завдання. План – це основа роботи, і від того, як він складений, буде залежати рівень всієї письмової роботи. План роботи тісно ув’язується із її структурою. Традиційно план включає: вступ, кілька логічно пов’язаних між собою питань, висновки та літературні джерела, що використовувались під час її написання. Зразки планів контрольної роботи наводяться у Додатку 2.

Уважно перечитуючи свій конспект або записи, студент розділяє матеріал у тій послідовності, яка здається йому найбільш стрункою і доцільною. Одночасно, студент фіксує власні думки, які він вважає необхідними викласти у тексті контрольної роботи.

Після того коли підібрана і вивчена література, складений план, підібраний і відповідним чином опрацьований конкретний матеріал, можна приступити до написання контрольної роботи. Це досить трудомісткий і відповідальний етап, оскільки саме тут студент повинен проявити вміння самостійно думати, аналізувати дані, робити узагальнення, висновки і конкретні пропозиції для, по-перше, набуття практики господарювання і розвитку економічної думки, і по-друге – повноти розкриття всіх поставлених у плані роботи питань. Саме ці критерії – самостійність і повнота розкриття якісної і кількісної сторін питань теми визначають загальну оцінку контрольної роботи, що можливо лише при ґрунтовному вивченні оцінок та поглядів на тому чи іншому етапі історичного розвитку.

Зміст роботи повинен відповідати питанням теми і викладатися у логічній послідовності.

Особливістю написання контрольної роботи є те, що у ній необхідно врахувати ті соціально-економічні зміни, які відбуваються у суспільстві на сучасному етапі розвитку, нові підходи до висвітлення тих чи інших подій та явищ, нові їх оцінки, теоретичні розробки і особливо стосовно економічної історії та історії економічних учень України.

У роботі не може бути повторень і надмірного цитування. Цитати мають бути короткими й органічно пов’язуватися з основним текстом. На використані у роботі цифрові дані, цитати, таблиці мають бути посилання із зазначенням джерел.

Посилання на цитовані джерела оформляють у певному порядку: для книг – вказується їх автор (автори), повна назва, місце видання (місто), назва видавництва, рік видання, номер сторінки; для журналів – автор статті, її повна назва, назва журналу, рік і номер видання, номер сторінки; для газет – автор статті, її назва, назва газети, номер і дата випуску.

Приклад цитування: “Закон Сея” означає вислів: “Товари купуються за товари, а гроші для угоди повинні обмінюватись лише з яким-небудь товаром”[1].

Або: “Інституціоналізм – один із напрямів сучасної економічної думки, об’єктами дослідження якого є певні інститути (корпорація, держава, профспілки), а також правові, психологічні та морально-етичні аспекти (звичаї, навички, інстинкти та ін.)[2].

Виконання контрольної роботи слід розпочати послідовно з формулювання усіх трьох завдань відповідного варіанту контрольної роботи, а після чого: 1) розкрити зміст усіх чотирьох теоретичних питань; 2) дати визначення (поняття) вказаних у завданні категорій; 3) відповісти на питання тестів.

При цьому, розкриття теоретичних питань повинно здійснюватись у відповідності із складеним планом.

Контрольна робота повинна бути написана зрозумілою мовою (якщо рукописний текст – розбірливо і читабельно), без повторень, скорочень, суперечностей між окремими положеннями, не допускаються різного роду вставки, закреслення.

Важливе значення має правильне оформлення контрольної роботи. На титульній сторінці (Додаток 1) необхідно вказати назву вищого навчального закладу, факультету (ІЗДН), номер варіанту, групу, своє прізвище та ініціали, прізвище наукового керівника. На другій сторінці дається план першого теоретичного питання, на наступних розкривається зміст плану, тощо.

Наприкінці (після текстової частини) контрольної роботи слід скласти список використаної літератури. Його необхідно скласти у певному порядку:

спочатку наводяться законодавчі та нормативні акти, а потім – загальна та спеціальна література в алфавітному порядку.

Загальний обсяг роботи повинен становити 20-24 сторінки шкільного зошиту або 10-15 сторінок аркушу А4. Контрольна робота має бути зброшурована. На кожній сторінці слід залишати поля з лівого боку (4см), на яких рецензент робитиме зауваження чи позначки. Всі сторінки слід пронумерувати арабськими цифрами, крім титульної.

Контрольна робота має бути виконана і подана для реєстрації методисту ІЗДН не пізніше зазначеної у навчальному плані дати.

Контрольна робота без плану, списку використаної літератури, оформлена неохайно або без дотримання методичних вимог, повертається для доопрацювання і не зараховується. Відповідальність за несвоєчасне виконання роботи та її якість несе студент.

Рецензія і захист контрольної роботи

Контрольну роботу рецензує викладач дисципліни “Економічна історія та історія економічних учень” або інший викладач кафедри згідно з педагогічним навантаженням. Головне призначення рецензії – надати допомогу студенту у самостійній роботі при вивченні дисципліни, порекомендувати конкретні методичні поради по усуненню недоліків і подальшому поглибленню знань.

Контрольна робота, перевірена викладачем, повертається студенту.

Студент заочного відділення на подану контрольну роботу повинен отримати письмову рецензію викладача кафедри, у якій дається загальна оцінка роботи – “зараховано”, “не зараховано” – і вказуються її позитивні якості та недоліки. Студенту необхідно уважно прочитати рецензію, для того, щоби подивитись на свою роботу критичним поглядом спеціаліста, обміркувати всі зауваження пов’язані зі змістом, оформленням роботи, ознайомитися з помітками на полях. Якщо рецензія схвальна, то робота допускається до захисту.

Захист контрольної роботи – завершальний етап з даної форми вивчення дисципліни. Під час підготовки до захисту роботи студенту необхідно усунути помилки, неточності і недоліки, вивчити додаткові джерела, указані в рецензії, обдумати написане для того, щоб показати готовність пояснити наведені положення.

Захист відбувається у присутності викладача і студентів групи. На захисті студент у короткому змісті повинен показати глибокі знання і розуміння питань конкретної теми, добре володіти матеріалом, дає відповіді на запитання студентів і викладача.

Якщо робота виконана з порушенням вимог, не зараховується, то з врахуванням зауважень вона повертається для доопрацювання. До другого варіанту роботи студент обов’язково додає текст і рецензію на перший варіант. Повторне рецензування здійснює то й же викладач, який рецензував контрольну роботу першого разу.

Дату і час захисту контрольної роботи встановлює методист відповідної спеціальності заочного відділення. Робота зараховується тільки за підсумками співбесіди її автора з викладачем.

Здати екзамен з дисципліни “Економічна історія та історія економічних учень” студент може тільки після захисту контрольної роботи і одержання заліку, який заноситься в екзаменаційну відомість і залікову книжку.

 

Варіанти завдань на контрольну роботу

Зміст завдання дО виконання
контрольної роботи

Варіант 0

Теоретичні питання

1.  Значення економічної історії та історії економічних учень для оволодіння культурою економічного мислення.
2. Еволюція розвитку і типи організації  суспільства.
3. Початок індустріалізації та створення матеріально-технічних передумов для розвитку економіки в Україні у другій половині XIX ст.
4. Загальна характеристика української економічної думки пореформеного періоду.

Розкрити зміст категорій і понять

Промисловий переворот; індустріалізація; “закон народонаселення” Т. Мальтуса; “закон Сея”; теорія “послуг” та “економічних гармоній” Ф.Бастіа; фінансовий капітал; промисловий капітал; інституціоналізм; теорія соціальних конфліктів; індустріальне суспільство; інформаційне суспільство.

Тести

1.  Основною історичною передумовою формування марксизму було:

а) завершення промислового перевороту;

б) встановлення класичної форми фабричної системи;

в) вдосконалення розвитку продуктивних сил;

г) капіталізм показав суперечливий характер свого розвитку.

1.  За визнанням К. Маркса, як вчений він методологічно сфор-мувався із трьох наукових джерел:

а) теорії меркантилізму;

б) англійської політичної економії;

в) німецької історичної школи;

г) німецької класичної філософії;

д) французького утопічного соціалізму;

е) неокласичної економічної теорії.

1.  У методології дослідження К. Маркса центральне місце посідає концепція про:

а) додаткову вартість;

б) становище робітничого класу;

в) суспільну власність;

г) базис і надбудову.

1.  Якими із перелічених варіантів положень керується
   К. Маркс якщо припустити, що додаткова вартість створюється:

а) працею, капіталом і землею;

б) постійним капіталом;

в) неоплаченою працею продуктивних робітників;

г) працею додатково найманих працівників;

д) всім авансованим капіталом.

1.  Виходячи із теоретичного надбання К. Маркса проаналізуйте, що створює конкретна праця?

а) вартість;

б) споживну вартість;

в) переносить вартість засобів виробництва на готовий продукт;

г) додаткову вартість;

д) прибуток;

е) підприємницький дохід;

є) корисність.

6. Що, на вашу думку, є характерною ознакою нинішнього економічного становища України?

а) істотне зростання темпів приватизації;

б) створення відповідних законодавчих засад для ліквідації державної монополії щодо власності на землю;

в) відносна фінансова стабілізація;

г) впровадження монетаристських методів керівництва економікою.

7. На початку 90-х років ряд українських учених Ю. Пахомов, І. Лукінов та ін. наполягали на зміні підходів до визначення ролі політекономії в соціально-економічних перетвореннях. Визначити у чому їх суть?

а) повинна досліджувати виробничі відносини у взаємозв’язку з продуктивними силами та з надбудовою;

б) повинна вказувати на негативні наслідки адміністративного впливу на ціни;

в) повинна звертати увагу на можливість кризи збуту за умов монополізації торгівлі;

г) повинна розробити теоретичні підходи до використання ринкових форм господарювання за умов соціалізму.

8. Виділіть найважливіші проблеми сучасного розвитку України:

а) вибір правильного напряму соціально-економічного розвитку;

б) реструктуризація економіки;

в) вибір пріоритетів на шляху до втілення обраної моделі ринкової економіки;

г) створення нових інститутів ринку;

д) все вище вказане вірно.

9. Що, на вашу думку, є основним завданням в умовах переходу до соціально-орієнтованої економіки?

а) добитися поєднання мікроефективності з макростабілізацією;

б) реформування грошово-кредитної системи;

в) збільшення темпів економічного розвитку;

г) регулювання ціноутворення.

10. Для підтримки соціальних програм в Україні необхідно:

а) розширити соціальне забезпечення за місцем роботи;

б) координувати стратегічні економічні рішення;

в) проводити антиінфляційну індексацію соціальних витрат;

г) сковувати пропозицію робочої сили.

Література: [1, c. 54-84, 122-130, 218-233]; [2, с. 15-24, 86-94, 107-114, 125-137]; [3, с. 23-29, 149-268]; [4]; [5, с. 3-4, 14-18, 56-112, 163-168]; [6, с. 4-49, 444-491]; [7, с. 9-13, 52-171, 463-574, 697-720]; [8, с. 11-37, 211-226, 281-310, 337-352, 481-564, 661-707]; [9, с. 7-27, 75-94, 110-137, 312-329, 653-687]; [10, с. 5-11, 86-96, 107-119, 279-292, 302-382]; [11, с. 90-103, 197-232]; [12, с. 4-10, 75-84, 107-112, 163-170]; [13, с. 15-41, 269-290, 362-397, 605-633, 1067-1240]; [14, с. 3-13, 89-139, 175-215, 293-337, 454-497]; [15, с. 5-9, 74-86, 121-140, 173-202, 259-285, 301-305]; [16, с. 3-10, 73-87, 88-172, 188-206]; [17, c. 15-18, 60-78, 94-107, 151-171, 217-235]; [18, с. 5-6, 44-78, 158-186]; [19, с. 9-14, 164-236, 303-317, 431-462]; [20, с. 9-21, 104-129, 161-183, 280-308, 389-395, 399-422]; [21, с. 3-20, 107-208, 439-446]; [22, с. 5-6, 151-206, 292-307]; [23, с. 1-12, 80-118, 127-136, 214-261, 300-321]; [24, с. 8-16, 99-118, 121-138, 145-154, 350-421, 457-466]; [25, с. 7-12, 76-110, 190-198].

Варіант 1

Теоретичні питання

1. Періодизація, умови, форми господарювання та основні риси господарств первісної доби.
2. Особливості розвитку меркантилізму в українській соціально-економічній думці кінця XVII -  початку XVIIІ ст.
3. Завершення формування світового господарства та його вплив на економіку провідних країн Європи і США у першій третині XX ст.
4. Неокейнсіанські теорії економічного зростання. Посткейнсіанствто.

Розкрити зміст категорій і понять

Акціонерне товариство; економічна криза; додаткова вартість; капітал; теорія відтворення; теорія цінності; економічна система; соціально справедливе суспільство; трансформація капіталізму; картелізована економіка; теорія “ультраімперіалізму”; демократичний соціалізм.

Тести

1.  Що є предметом дослідження дисципліни “Економічна
   історія та історія економічних учень”?

а) історичний процес виникнення, розвитку та зміни економічних ідей і концепцій, що домінують у суспільстві в певний історичний період характерних для різних економічних систем;

б) дослідження особливостей розвитку світової економічної науки;

в) аналіз і висвітлення теоретичної спадщини економічної науки і моделей ринкової економіки;

г) зародження економічної думки і розвиток національних господарств.

1. 2.  Практичне значення “Економічної історії та історії економічних учень” полягає у тому, що:

а) сучасна економічна теорія як певний симбіоз різних еконо-мічних концепцій становить основу економічної політики;

б) можна визначити модуль побудови ринкової економіки;

в) допомагає вирішити проблеми, що виникають в економіці;

г) координує діяльність різних суб’єктів економіки.

3. Який підхід до періодизації дисципліни використовується при її вивченні у навчальних закладах?

а) оснований на вивченні розвитку відносин обміну діяльністю і її результатами;

б) оснований на технологічному підході до можливостей задоволення потреб;

в) оснований на аналізі зміни формацій;

г) цивілізаційний, оснований на поступальному розвитку суспільства.

1. Якщо економічні узагальнення основуються на фактах, то такий метод аналізу називається:

а) основним;

б) гіпотетичним;

в) логічним;

г) наукової абстракції;

д) аналітичним;

е) дедуктивним;

є) індуктивним.

1. Економічна модель є:

а) інструментом для економічних прогнозів;

б) комплексом економічних принципів;

в) відображенням того, як функціонує економіка і її конкретні сфери;

г) тим конкретним якісним і кількісним рівнем розвитку економіки, до якого слід прямувати.

1. Важливу роль у підготовці промислового перевороту у Німеччині відіграла:

а) реформа по звільненню селян в сільському господарстві від кріпосної залежності і перехід на капіталістичний шлях розвитку;

б) будівництво залізничних доріг;

в) часткова ліквідація економічної роздробленості шляхом створення Митного союзу;

г) кредитна система і мобілізація капіталів.

1. У своїх працях Ф. Ліст стверджував, що система А. Сміта і його послідовників була:

а) “системою національної економіки”;

б) “системою приватної економіки”;

в) “системою державної економіки”;

г) “системою індустріальної економіки”.

1. На якій стадії економічного розвитку за Ф. Лістом треба застосовувати політику протекціонізму?

а) скотарській;

б) аграрно-землеробський;

в) аграрно-промисловій;

г) найвищого розвитку промисловості і індустріалізації.

1. Яка з нижче вказаних цих фаз в історії господарського розвитку за Б. Гільдебрандом, є зайвою?

а) натуральне господарство;

б) грошове господарство;

в) товарне господарство;

г) кредитне господарство.

1. Історична школа Німеччини розглядає в якості предмету економічного аналізу:

а) сферу виробництва;

б) сферу виробництва і сферу обігу;

в) економічні і неекономічні фактори;

г) сільське господарство;

д) економічні закони і продуктивні сили.

Література: [1, с. 9-30, 63-66, 113-121, 172-184]; [2, с. 15-57, 96-105, 116-119, 261-273, 293-305]; [3, с. 23-29 546-559, 584-624,]; [4]; [5, с. 14-74, 103-111]; [6, с. 40-132]; [7, с. 9-12, 14-171, 183-207]; [8, с. 11-157, 277-281, 332-337, 353-373, 572-615]; [9, с. 12-41, 138-159, 359-383, 479-566]; [10, с. 11-40,120-128, 176-223]; [11, с. 15-58, 234-249]; [12, с. 11-33, 81-85, 105-107, 147-161, 225-254]; [13, с. 19-165, 308-322, 407-483, 823-934]; [14, с. 30-54, 140-152, 216-237, 338-370, 498-529]; [15, с. 5-46, 98-103, 114-115, 203-226]; [16, с. 3-84, 138-145, 207-253]; [17, с. 15-42, 79-86, 108-120, 180-195, 236-245]; [18, с. 5-14, 47-51, 110-129]; [19, с. 9-148, 168-236, 247-287]; [20, с. 9-49, 131-137, 184-202, 250-279]; [21, с. 3-144, 222-308]; [22, с. 5-129]; [23, с. 9-40, 119-126, 178-196]; [24, с. 8-56, 119-120, 139-144, 247-290]; [25, с. 7-29, 112-133, 143-149, 213-224].

Варіант 2

Теоретичні питання

1. Господарство країн Європи та США у період генези індустріального суспільства (XVI – XVIIІ ст.). Зрушення у розвитку продуктивних сил Європи.
2. Дослідження основних проблем функціонування ринкового господарства у працях А.Сміта, Д.Рікардо, Дж.Мілля, Т.Мальтуса та Ж.Б.Сея.
3. Особливості розвитку змішаних ринкових систем та корпоративних форм господарювання провідних країн світу (50-80-ті роки ХХ ст.)
4. Монетарна концепція чиказької школи монетаризму та її зв'язок з висновками М.Фрідмена та «конструкцією кривої Філліпса»

Розкрити зміст категорій і понять

Фабричне виробництво; промисловий переворот; централізація капіталу; циклічна криза; „християнський комунізм”; суспільство справедливості; фаланга; центрально-керована економіка; політика “воєнного комунізму”; нова економічна політика; технологічний уклад; державний соціалізм; “дирижизм”.

Тести

1.  Центральною ідеєю канонічної доктрини Середньовіччя було:

а) вчення про “справедливу ціну”, як встановлену Богом;

б) впровадження ідеї “справедливої ціни”, під якою розуміли ціну, що дорівнювала витратам праці, а привласнення торгівельного прибутку і відсотку розглядалось як порушення обміну по “справедливій ціні”;

в) дотримання античної традиції, пов’язаної з поглядами
Арістотеля;

г) спрямування діяльності людей на отримання прибутку та нагромадження багатства у формі грошей.

2. На думку меркантилістів основним джерелом багатства країни є:

а) сільськогосподарське виробництво;

б) промислове виробництво;

в) зовнішня торгівля;

г) внутрішня торгівля.

3. Позитивна оцінка змісту та економічних наслідків політики меркантилізму була дана:

а) А. Смітом;

б) представниками класичної школи;

в) представниками утопічної школи;

г) Дж. М. Кейнсом.

4. Що з нижче перерахованого не відповідає принципам меркантилізму:

а) заохочення експорту готових товарів;

б) заборона вивозу золота та срібла;

в) заборона імпорту сировини;

г) заохочення пріоритетного розвитку виробничих галузей.

5. Суть економічної політики пізнього меркантилізму зводилась до:

а) активного “торгового балансу”;

б) активного “грошового балансу”;

в) обмеження імпорту;

г) обмеження експорту готової продукції.

6. Представниками віденської школи граничної корисності були

а) К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Візер;

б) Ф. Візер, Е. Бем-Баверк, В. Зомбарт;

в) А. Маршалл, В. Парето, Дж. Б. Кларк;

г) К. Менгер, Г. Шмоллер, Е. Дюринг.

7. На думку економістів віденської школи, вартість засобів виробництва визначається:

а) граничними витратами факторів виробництва;

б) граничною корисністю граничного продукту виробництва;

в) витратами праці у виробництві;

г) суб’єктивною оцінкою їх корисності у споживанні.

8. А. Маршалла вважають засновником неокласичної традиції в її сучасному вигляді тому, що він:

а) поєднав теорії граничної корисності та факторів виробництва в моделі попиту і пропозиції;

б) запровадив граничний аналіз економічних змінних;

в) створив теорію загальної ринкової рівноваги;

г) впровадив в економічний аналіз оцінку еластичності попиту.

9. Спільним для засновників всіх шкіл неокласичного нап-рямку було:

а) визнання трудової теорії вартості;

б) пояснення вартості товарів витратами факторів виробництва;

в) застосування методу граничного аналізу змінних;

г) використання економіко-математичні теорії економічної поведінки споживача.

10. Автором теорії економічної статики та динаміки є:

а) Дж. М. Кейнс;

б) Дж. Б. Кларк;

в) Р. Харрод;

г) Дж. Хікс.

Література: [1, с. 9-53, 85-112, 131-145, 185-217,]; [2, с. 25-84, 119-123, 139-194, 217-228, 276-291, 309-336, 407-412]; [3, с. 30-146, 270-543, 560-570]; [4]; [5, с. 21-78, 103-111, 152-162]; [6, с. 49-133, 354-443]; [7, с. 19-171, 208-290, 596-696]; [8, с. 38-194, 226-250, 313-331, 393-473, 548-564, 606-614, 616-651]; [9, с. 28-74, 176-271, 410-426, 479-565]; [10, с. 12-85, 97-106, 129-158, 223-278, 352-381]; [11, с. 75-89, 111-173, 275-287, 533-612]; [12, с. 11-74, 113-146, 255-299, 308-330]; [13, с. 47-250, 326-358, 487-600, 708-723, 936-1059]; [14, с. 14-88, 153-174, 238-265, 371-453, 530-556]; [15, с. 10-73, 87-97, 116-120, 140-172, 227-245, 298-301]; [16, с. 73-87, 117-186, 257-328]; [17, с. 19-60, 87-93, 121-138, 196-216, 246-254]; [18, с. 7-34, 51-60, 78-109, 130-157, 183-200]; [19, с. 15-148, 164-295, 303-365]; [20, с. 22-103, 138-160, 203-249, 309-388, 395-399]; [21, с. 21-308]; [22, с. 7-150, 207-291]; [23, с. 13-57, 149-177, 233-250]; [24, с. 18-98, 156-228, 230-246, 291-323, 421-456]; [25, с. 13-40, 134-142, 150-189, 200-211, 226-244].

Варіант 3

Теоретичні питання

1. Нові тенденції господарського розвитку держав Європейської цивілізації наприкінці XVIIІ – початку XIX ст.
2. Трансформація класичної буржуазної політекономії на межі XVIIІ – XIX ст.
3. Науково-технічна революція і науково-технічний прогрес та їх вплив на розвиток світової системи господарства та національних економік у першій половині ХХ ст.
4. Концепції «індустріального», «нового індустріального» та «постіндустріального суспільства».

Розкрити зміст категорій і понять

Первісне нагромадження капіталу; робоча сила як товар; постійний та змінний капітал; вартість і споживча вартість; органічна будова капіталу; оборот капіталу; держава загального добробуту; ортодоксальна програма стабілізації; гетеродоксальна програма стабілізації; відкрита економіка; соціально-орієнтована економіка.

Тести

1. Назвіть головні засади класичної школи політичної економії:

а) державне регулювання економіки;

б) дослідження сфери обігу;

в) визнання дії об’єктивних економічних законів;

г) проголошення економічного лібералізму;

д) дослідження сфери виробництва;

е) визнання сфери обігу джерелом багатства;

ж) розгляд проблеми цінності переважно з позицій трудової теорії.

1. Назвіть прихильників фізіократизму:

а) В. Петті;

б) Дюпон де Немур;

в) маркіз Мірабо;

г) А. Сміт;

д) Ф. Кене;

е) Ж. Тюрго;

ж) П. Буагільбер;

з) Мерсьє де Ла Рів’єр.

1. Назвіть теоретичні засади економічних поглядів А. Сміта:

а) егоїзм людини;

б) споживча вартість як мета виробництва;

в) схильність людей до обміну;

г) обіг як джерело багатства;

д) низький рівень заробітної плати;

е) поділ праці;

ж) економічний лібералізм;

з) дія об’єктивних економічних законів;

і) визначення цінності речі її корисністю.

1. Назвіть, яку працю А. Сміт визнає за продуктивну:

а) працю в сільському господарстві;

б) працю у сфері матеріального виробництва;

в) працю, що створює цінність;

г) працю у сфері обігу;

д) працю у сфері нематеріального виробництва;

е) працю, що закріплюється в матеріальних цінностях.

1. Назвіть проблеми, що перебували в центрі економічних досліджень Д. Рікардо:

а) аналіз обмеженості ресурсів;

б) теорія цінності;

в) дослідження потреб людини;

г) розподіл багатства;

д) аналіз якісних характеристик капіталізму.

1. В основу соціально-економічної перебудови Росії Пестель покладав:

а) ідею створення двох форм власності на землю;

б) розвиток промисловості та торгівлі;

в) знищення кріпацтва й усунення самодержавства;

г) аграрні перетворення.

1. Критикуючи буржуазну політичну економію, Герцен і Огарьов проголошують необхідність створення нової економічної науки, яка б:

а) досліджувала виробничі відносини;

б) вивчала економічні закони;

в) вивчала проблеми селянства;

г) виступила проти основ капіталізму та за обґрунтування ідей соціалізму.

1. На думку В. Дмитрієва, головна мета його економічних досліджень:

а) показати плодотворність застосування математичного методу до вивчення економічних явищ;

б) дати аналіз теорії прибутку і теорії ренти;

в) довести сумісність трудової теорії вартості і теорії граничної корисності;

г) за допомогою математичних методів розв’язати теоретичні соціально-економічні проблеми.

1. Високий ступінь відокремлення землі від общини мала:

а) азіатська форма земельної власності;

б) германо-слов’янська форма земельної власності;

в) антична форма земельної власності;

г) жодна з відповідей не вірна.

1. Нова економічна політика в Росії передбачала:

а) розширення сфери обміну між господарськими суб’єктами;

б) сполучення державних і громадських засад в управлінні;

в) масовий державний примус (конфіскація, націоналізація, трудові армії);

г) всі відповіді правильні.

Література: [1, с. 31-53, 63-66, 73-84, 122-130, 218-293]; [2, с. 52-93, 107-114, 125-137, 196-205, 239-255]; [3, с. 30-211, 214-267]; [4]; [5, с. 39-78, 103-111, 163-167]; [6, с. 444-491]; [7, с. 99-182, 691-720]; [8, с. 129-250, 281-302, 337-345, 661-690]; [9, с. 42-93, 110-135, 312-329, 384-477, 653-687]; [10, с. 65-98, 107-119, 315-351]; [11, с. 90-103, 197-232]; [12, с. 48-85, 107-112, 179-200, 290-307]; [13, с. 171-308, 362-403, 1067-1243]; [14, с. 55-139, 175-215, 266-292, 454-497]; [15, с. 47-97, 121-139, 173-202]; [16, с. 73-87, 117-206]; [17, с. 43-78, 94-107, 139-150, 217-235]; [18, с. 15-44, 61-77, 158-182]; [19, с. 164-288, 437-462]; [20, с. 50-183, 280-308, 399-422]; [21, с. 107-221, 439-446]; [22, с. 130-150, 292-307]; [23, с. 58-118, 224-232, 306-321]; [24, с. 58-118, 121-138, 350-420, 457-466]; [25, с. 30-110, 140-148].

Варіант 4

Теоретичні питання

1. Особливості формування ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації на початку XIX ст.
2. Критика капіталізму та ідеалізація дрібного виробництва.
3. Поглиблення криз національних економік у 70-80-х роках ХХ ст.: причини і наслідки.
4. Історія формування і загальна характеристика еволюції теорії соціал-демократії.

Розкрити зміст категорій і понять

Емпіричні дослідження; економічні концепції; економічні явища; економічні закони; методи дослідження; функції предмету; економічна роздробленість; функціональний капітал; “романтичний рух”; кредитне господарство; “виховний протекціонізм”.

Тести

1. Перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва – це:

а) науково-технічний прогрес;

б) науково-технічна революція;

в) промисловий переворот;

г) індустріалізація.

2. Ф. Бастіа вважав предметом політичної економії:

а) закони виробництва і розподілу багатства;

б) суспільні формації і економічні закони, що регулюють виробництво і процеси обміну благами у суспільстві;

в) сукупність приватних інтересів та їх узгодження у суспільстві;

г) способи виробництва.

3. Хто є автором “закону спадної родючості ґрунту”?

а) Т. Мальтус;

б) Р. Мак-Куллох;

в) В. Сеніор;

г) Дж. Мілль.

4. Що за Ж.-Б. Сеєм є джерелом усіх цін?

а) праця;

б) витрати виробництва;

в) корисність товарів;

г) вартість товарів.

5. Внесок Г.Ч. Кері в економічну теорію визначається:

а) теорією послуг і економічної гармонії;

б) теорією трьох факторів виробництва;

в) теорією протекціонізму;

г) теорією збалансованого розвитку національної економіки;

д) теорією економічного зростання.

6. Зародження капіталістичних відносин у ХІХ ст. в Україні супроводжувалось:

а) зростанням промисловості і торгівлі;

б) впровадженням машинного виробництва у сільське господарство;

в) розвитком фінансової і банківської системи;

г) зростанням суспільного поділу праці.

7. В яких умовах відбувався розвиток політичної економії в Україні у пореформений (1861 р.) період?

а) коли феодальна формація поступалася місцем капіталістичному ладу;

б) при деяких положеннях класичної школи політекономії;

в) при домінуванні теорії К. Маркса та інших шкіл політекономії;

г) бурхливого розвитку продуктивних сил.

8. Аргументація легальних марксистів ґрунтувалась на:

а) вивченні сучасної економічної дійсності;

б) реальних процесах капіталістичного розвитку;

в) критиці доктрини народництва;

г) революційних процесах, що мали місце у Західній Європі.

9. Від якої економічної теорії відмовились ліберальні народники, що групувалися навколо журналу “Основа”?

а) орієнтації на радикальне усунення залишків кріпосництва;

б) селянської соціалістичної революції;

в) дрібнобуржуазних реформістів;

г) селянського землеволодіння.

1. Визначіть, що офіційно пропонували лідери легального марксизму у ХХ ст.?

а) ідеї буржуазного лібералізму;

б) елементи економічного учення марксизму;

в) політичну та ідеологічну позиції марксизму;

г) ревізіонізм.

Література: [1, с. 54-72, 113-121]; [2, с. 15-24, 86-105, 116-119, 207-209, 232-235]; [3, с. 23-29, 149-211, 546-559]; [4]; [5, с. 14-18, 39-56, 68-89]; [6, с. 4-49]; [7, с. 9-12, 19-117, 463-596]; [8, с. 16-37, 213-219, 276-311, 332-388]; [9, с. 7-27, 75-110, 138-159, 359-384]; [10, с. 5-10, 86-96, 120-128, 340-342]; [11, с. 275-287]; [12, с. 4-10, 75-81, 147-162, 171-178]; [13, с. 19-43, 251-323, 407-483, 606-633]; [14, с. 3-10, 89-152, 216-237, 293-337, 498-529]; [15, с. 5-9, 774-86, 99-110, 114-115, 259-292]; [16, с. 3-10, 73-87, 138-145, 235-241]; [17, с. 15-19, 61-86, 108-120, 151-191, 236-245]; [18, с. 5-6, 35-47]; [19, с. 9-14, 164-236]; [20, с. 9-22, 104-137, 184-202, 389-394]; [21, с. 3-20, 107-221]; [22, с. 5-6, 151-206]; [23, с. 9-12, 119-148]; [24, с. 8-16, 99-120, 139-154]; [25, с. 7-12, 76-96, 112-133, 143-149].

 

Варіант 5

Теоретичні питання

1. Промислові революції в країнах Західної Європи: їхня сутність і значення у формуванні матеріально-технічної бази ринкової економіки.
2. Історичні умови виникнення утопічного соціалізму у Західній Європі  (XVI – XVIIІ ст.) та його загальна характеристика.
3. Господарський розвиток України в період боротьби за державну незалежність (1917 – 1921 р.)
4. Внесок українських економістів у розвиток економічної теорії в період радянської доби.

Розкрити зміст категорій і понять

Натуральне господарство; цехове виробництво; товарне виробництво; позичковий процент; гроші та їх функції; ринкова ціна; меркантилізм; імперіалізм; монополістичний капіталізм; неокласицизм; маржиналізм; гранична корисність; гранична продуктивність; закони Госсена.

Тести

1.Кому з науковців належить вислів: «…політична економія є неможливою, коли мінова вартість не піддається виміру?»

а) С. Сісмонді;

б) К. Робертусу;

в) П. Прудону;

г) Ф. Лассалю.

2. Представники економічного романтизму висували реформаторські концепції, у відповідності з якими звичайною оголошувалась:

а) економіка вільної конкуренції;

б) економіка дрібних власників;

в) соціалістична економіка;

г) трудова теорія вартості.

3. Хто з науковців є винахідником «залізного» закону заробітної плати?

а) С. Сісмонді;

б) Ф. Лассаль;

в) К. Робертус;

г) Т. Кампанелла.

4. Відомий економіст С. Сісмонді джерелом суспільного багатства вважав:

а) землю;

б) капітал;

в) працю;

г) конкуренцію.

5. П. Прудон у своїх працях наголошував на тому, що на розвиток суспільної економіки негативно впливає:

а) приватна власність;

б) економічна свобода суб’єктів;

в) конкуренція;

г) держава.

6. Вкажіть історичний період, в який у Сполучених Штатах відбулась «велика депресія»:

а) 1941-1945;

б) 1974-1975;

в) 1929-1933;

г) 1789-1791.

7. Який з малюнків відображає  кейнсіанську криву попиту на інвестиції?

 

8. Загальна формула макроекономічного рівняння в економіці з урахуванням зовнішньоекономічного сектора, згідно теорії
Дж. Кейнса, має вигляд:

а) C+IN=ЧНП

б) I+G+X=S+T+M

в) ВНП=С+I+G+XN

г) X-M=XN

9. Теоретичні підходи Дж. Кейнса до економічного аналізу з врахуванням психології людей знайшли своє відображення у використанні:

а) схильності людини до споживання та зберігання;

б) методу «робінзонади»;

в) підходу до позицій «раціональної людини»;

г) врахування економічних інтересів різних верств суспільства.

10. У 1936 р. вийшла головна книга Дж. М. Кейнса, в якій були викладені загальні базові принципи наукової «кейнсіанської революції». Вона мала назву:

а) «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей»;

б) «Теорія економічної динаміки»;

в) «Загальна теорія споживання та інвестицій»;

г) «Теорія мультиплікатора та економічна рівновага».

Література: [1, с. 9-30, 63-66, 85-112, 131-140, 172-184]; [2, с. 25-57, 116-123, 139-144, 239-255,  261-272, 293-306, 407-414]; [3, с. 270-543, 584-622]; [4]; [5, с. 18-55, 68-77, 152-162]; [6, с. 49-133, 354-443]; [7, с. 19-171, 194-207, 596-690]; [8, с. 38-140, 276-280, 313-337, 393-473, 543-564, 572-595]; [9, с. 28-41, 95-109, 175-298, 384-566]; [10, с. 11-47, 97-106, 129-158, 176-222,  352-381]; [11, с. 13-58, 234-257]; [12, с. 11-48, 81-84, 105-106, 113-146, 225-254, 308-326]; [13,с. 47-167, 308-358, 487-600,  708-726, 823-934]; [14, с. 14-54, 140-174, 238-266, 338-370, 530-556]; [15,с. 10-46, 99-120, 140-172, 203-226, 298-305]; [16, с. 25-87, 117-172, 207-322]; [17, с. 19-42, 79-93, 121-138, 180-195, 246-254]; [18, с. 7-14, 51-60, 78-129, 183-200]; [19, с. 15-223, 278-317, 375-396]; [20, с. 22-49, 131-160, 203-279, 395-398]; [21, с. 21-106, 168-308]; [22, с. 7-129, 207-291]; [23, с. 13-57, 149-206, 262-286]; [24, с. 18-56, 119-120, 156-228, 247-290, 421-456]; [25, с. 13-29, 112-142, 150-189, 213-224].

Варіант 6

Теоретичні питання

1. Процес індустріалізації наприкінці ХІХ ст. та його вплив на структурні зрушення у національних господарствах Європи.
2. К.Маркс про матеріальну основу економічних криз та особливості їх прояву у ХХ - ХХІ ст.
3. Сутність та основні шляхи структурної перебудови економіки України у 90-х роках ХХ – на початку ХХІ ст.
4. Формування економічної теорії у незалежній Україні та її спорідненість із інституціональною та неоліберальною школами.

Розкрити зміст категорій і понять

Мануфактура; національний дохід; «природна ціна»; додаткова вартість; система оподаткування; економічний лібералізм; трудова теорія вартості; феодально-кріпосницький лад; соціально-економічна перебудова; феодальна монополія; боргове господарство; робочий соціалізм; «перехідний час» до соціалізму.

Тести

1. Що, на Вашу думку, здійснив промисловий переворот у Франції та Німеччині у ХІХ ст.?

а) остаточно знищив залишки феодальних відносин;

б) завершив формування промислового пролетаріату;

в) сприяв вибуху циклічної кризи, яка охопила майже всі галузі економіки;

г) сприяв перетворенню їх на основну паливно-металургійну базу Західної Європи.

1. Усі соціалістичні концепції об’єднувала різка критика капіталістичного ладу і не сприйняття його основи:

а) експлуатації людини людиною;

б) найманої праці;

в) приватної власності;

г) поділу суспільства на багатих і бідних.

1. Прибутки С.А. Сен-Сімон визначав як:

а) відрахування від прибутку праці робітника;

б) отримуваний дохід відносно до праці і вкладеного капіталу;

в) винагороду за утримання від споживання;

г) дохід, який продавець отримав від усіх товарів за мінусом видатків.

1. Ш. Фур’є вважав, що для успіху нового суспільства необхідно:

а) зростання та розвиток економіки;

б) зростання продуктивності праці яка збільшує успіх для всіх;

в) створити велике виробництво;

г) планомірно застосувати досягнення науки і техніки.

1. Виділіть сформульований Р. Оуеном основний принцип соціалізму:

а) «від кожного – за здібностями, кожному - за його внеском»;

б) «від кожного – за здібностями, кожному – за потребою»;

в) «від кожного за здібностями, кожному - за працею»;

г) «від кожного за здібностями, кожному – за рівнем освіти».

1. Сутність соціального ринкового господарства проявляється в:

а) поєднанні ринкових принципів організації господарства;

б) розвинутій системі соціальних гарантій;

в) утворені нових форм господарювання;

г) «поєднанні банківського капіталу і промислового».

1. Неолібералізм на відміну від кейнсіанства передбачає:

а) державні заходи пов’язані з інвестуванням збиткових і низькорентабельних галузей економіки;

б) лібералізацію економіки;

в) зростання об’ємів держаних закупок і позик;

г) вільне ціноутворення;

д) переваги приватної власності.

1. Фрайбурзька школа неолібералізму в концепції соціального ринкового господарства дотримується принципів:

а) конкуренція скрізь де можливо, регулювання там, де необхідно;

б) автоматичне функціонування вільного ринкового господарства;

в) синтез між вільним і соціально обов’язковим суспільним ладом;

г) концентрація влади і колективізм;

д) соціальне вирівнювання за допомогою справедливого розподілу.

 

1. Для сприяння ринкової стабілізації держава, на думку М. Фрідмена, може скористатися лише одним інструментом впливу на економіку:

а) грошовою емісією;

б) процентною ставкою;

в) рівнем заробітної плати;

г) валютним курсом;

д) обліковою ставкою;

є) державним регулюванням.

1. Методологічною основою вчення німецького неолібералізму стала концепція:

а) економічної системи як сукупності виробничих відносин і продуктивних сил;

б) економічного (природного) порядку;

в) ідеальних типів господарських систем;

г) сформованого суспільства;

д) природного рівня безробіття.

Література: [1, с. 31-53, 73-84, 185-202]; [2, с. 58-94, 119-134, 196-214, 276-291, 320-334]; [3, с. 30-146, 214-267]; [4]; [5, с. 39-77, 103-111, 163-167]; [6, с. 444-491]; [7, с. 99-117, 124-171, 183-207, 697-720]; [8, с. 147-153, 158-172, 194-210, 226-250, 313-327, 337-344, 616-652]; [9, с. 42-74, 95-135, 567-638]; [10, с. 48-85, 97-119, 223-278,  303-351]; [11, с. 75-89, 111-147]; [12, с. 48-74, 107-112, 179-200, 255-289]; [13, с.  171-250, 325-403, 936-1062]; [14, с. 55-88, 153-215, 266-292, 371-453]; [15, с. 47-73, 87-97, 116-140, 227-251]; [16, с. 88-200, 207-212]; [17, с. 43-60, 87-107, 139-150, 196-216]; [18, с. 15-34, 51-77, 130-157]; [19, с. 164-236, 318-365, 437-462]; [20, с. 50-103, 138-183, 309-389, 399-422]; [21, с. 21-106, 168-308, 439-446]; [22, с. 130-150, 292-307]; [23, с. 58-116, 233-250, 306-321]; [24, с. 58-98, 121-138, 230-246, 291-323, 457-466]; [25, с. 30-75, 97-110, 134-142, 200-211, 226-244].

 

Варіант 7

Теоретичні питання

1. Формування ринкового господарства у Німеччині і першій половині ХІХ ст. та причини відставання від країн Західної Європи. Аграрні реформи.
2. Загальна характеристика історичної школи Німеччини.
3. Умови та напрямки економічних досліджень в економічній історії та історії економічних учень.
4. Місце і роль «економічної історії та історії економічних учень» у системі економічних знань.

Розкрити зміст категорій і понять

Абсолютна конкуренція; фритредерство; протекціонізм; «залізний закон заробітної плати»; «гармонія інтересів»; закони виробництва; закон розподілу; закон Юма; «економічна система» М. Балудянського; прибуток з капіталу; максимізація прибутку.

Тести

1. Основною історичною передумовою у формуванні марксизму було:

а) завершення промислового перевороту;

б) встановлення класичної форми фабричної системи;

в) величезний розвиток продуктивних сил;

г) капіталізм показав суперечливий характер свого розвитку;

1. За визнанням К. Маркса, як вчений він методологічно сформувався із трьох наукових джерел:

а) теорії меркантилізму;

б) англійської політичної економії;

в) німецької історичної школи;

г) німецької класичної філософії;

д) французького утопічного соціалізму;

е) неокласичної економічної теорії.

1. У методології дослідження К. Маркса центральне місце посідає концепція про:

а) додаткову вартість;

б) становище робітничого класу;

в) суспільну власність;

г) базис і надбудову.

1. Якими із перелічених варіантів положень керується К. Маркс, якщо припустити, що додаткова вартість створюється?

а) працею, капіталом і землею;

б) постійним капіталом;

в) неоплаченою працею продуктивних робітників;

г) працею додатково найманих працівників;

д) всім авансованим капіталом.

1. Виходячи із теоретичного надбання К. Маркса проаналізуйте, що створює конкретна праця?

а) вартість;

б) споживчу вартість;

в) переносить вартість засобів виробництва на готовий продукт;

г) додаткову вартість;

д) прибуток;

е) підприємницький дохід;

є) корисність.

1. Що є визначальною рисою теорії інституціоналізму?

а) контроль суспільства над економікою;

б) монополізація ринку;

в) механізм реалізації криз;

г) економічне зростання економіки.

1. Інституціоналізм – це своєрідний напрям в економічній теорії. Що він вивчає?

а) проблеми розвитку суспільства;

б) виробничі відносини суспільства;

в) суспільно економічні закони;

г) економічні, політичні, правові та інші проблеми суспільства.

1. Які рушійні сили виділяє Т. Веблен, що спонукають людину до продуктивної економічної діяльності?

а) матеріальні стимули;

б) особистий інтерес;

в) форма організації суспільного виробництва;

г) напівсвідомий потяг до добре виконаної та ефективної роботи, допитливість.

1. Важливою рисою індустріальної системи Дж. Гелбрейт називає планування. Визначте, що є основою його виникнення?

а) централізоване, тоталітарне управління;

б) економічні кризи, що супроводжують капіталістичну економіку;

в) розвиток науки і техніки, що мають забезпечити здійснення передбачених фірмою результатів;

г) збільшення кількості підприємств і розширення конкурентного середовища.

1. Назвіть обставини, що справили вплив на формування теоретичної і ідеологічної платформи соціал-реформізму?

а) зростання питомої ваги кваліфікованих працівників і службовців;

б) співробітництво робітничого класу з інтелігенцією, що породило його нейтральність і сприяло формуванню психології індивідуалізму;

в) двоїста політика поведінки дрібної буржуазії;

г) зростання соціальних протиріч у суспільстві, бажання трудящих поправити матеріальне становище.

Література: [1, с. 54-84, 113-191]; [2, с. 15-24, 86-94, 125-137, 96-105, 107, 116, 207-209, 337-344]; [3, с. 23-29, 149-267, 546-559]; [4]; [5, с. 3-7, 14-17, 39-77, 132-162]; [6, с. 4-49]; [7, с. 9-12, 127-182, 208-290, 463-595]; [8, с. 16-36, 211-225, 281-310, 337-388, 661-702]; [9, с. 7-27, 75-94, 110-158, 312-329, 653-687]; [10, с. 5-11, 86-96, 107-128, 279-292, 340-342]; [11, с. 90-103, 197-232, 259-272]; [12, с. 4-10, 75-80, 99-104, 107-112, 147-161, 290-307]; [13, с. 19-46, 251-307, 362-403, 438-483, 605-633, 1067-1243]; [14, с. 3-13, 89-139, 175-237, 293-337, 454-497]; [15, с. 5-10, 74-86, 104-108, 114-115, 121-140, 173-202, 239-297]; [16, с. 3-10, 117-206]; [17, с. 15-18, 61-78, 94-120, 151-171, 217-235]; [18, с. 5-6, 35-50, 61-77]; [19, с. 9-14, 164-169]; [20, с. 9-21, 104-130, 161-202, 280-308, 389-394]; [21, с. 20-30, 107-308]; [22, с. 5-6, 151-206]; [23, с. 9-12, 80-148, 224-232]; [24, с. 8-16, 99-118, 121-144, 145-154, 350-420]; [25, с. 7-12, 76-110, 143-149, 190-198].

Варіант 8

Теоретичні питання

1. Маржинальна революція та її зв'язок зі змінами у світовому господарстві. Етапи розвитку маржинальної революції та основні школи.
2. Формування неокласичної традиції у Західній політичній економії. Кембріджська школа.
3. Періодизація, умови, форми господарювання та основні риси первісної доби.
4. Економічна думка Середньовіччя у Західній Європі. Економічні погляди каноністів.

 

Розкрити зміст категорій і понять

Стадії розвитку капіталізму; дрібне виробництво; натуральна форма господарства; просте товарне виробництво; економічний романтизм; форми кооперативів: кредитна, споживча, позичкова; «психологічний закон» Кейнса; гранична схильність до заощаджень; гранична схильність до споживання; мультиплікатор інвестицій; неокейнсіанство.

Тести

1. Предметом політичної економії історичної школи є:

а) сфера виробництва;

б) сфера обігу;

в) економічні закони і продуктивні сили суспільства;

г) історія народного господарства.

1. На думку Ф. Ліста капітал – це:

а) вартість, що самозростає;

б) матеріальне багатство, природні та набуті здібності людей;

в) виробничі запаси;

г) запаси продукції, що приносять прибуток.

1. На думку представників нової історичної школи Г. Шмоллера і Л. Брентано в економічній теорії необхідно аналізувати:

а) економічний розвиток країни;

б) особливості соціально-економічного розвитку на новому етапі;

в) соціальний розвиток країни;

г) систему вільного ринку.

1. На думку Р. Штольцмана вартість складається з двох частин:

а) заробітної плати і прибутку;

б) прибутку і собівартості;

в) собівартості і оптової ціни;

г) оптової ціни і заробітної плати.

1. Представник «соціального напряму» в економічній науці Р. Штаммлер висунув ідею, що політична економія це:

а) моральна наука;

б) точна наука;

в) національна наука;

г) суспільна наука;

д) політична наука.

1. Назвіть основні ознаки соціал-реформізму, що свідчать про їхню незалежність до соціал-демократичного вчення?

а) визначення самоеволюції капіталізму;

б) розвиток державного регулювання економіки;

в) можливості еволюційного здійснення реформ, які б забезпечували прогресивні соціальні перетворення;

г) головною метою економічних програм є зайнятість населення, відтворення і збереження навколишнього середовища.

1. Які обставини, на вашу думку, справили вплив на формування теоретичної та ідеологічної платформи соціал-реформізму?

а) зростання питомої ваги кваліфікованих робітників і службовців;

б) співробітництво робітничого класу з інтелігенцією, що породило його нейтральність;

в) двоїста політика поведінки  дрібної буржуазії;

г) зростання соціальних протиріч у суспільстві, бажання трудящих поправити матеріальне становище.

1. Які розбіжності існують між різними моделями економічного розвитку (змішаної економіки)?

а) поняття «змішана економіка» передбачає різні форми власності;

б) контроль за виробництвом і розподілом;

в) ставлення до планування виробництва;

г) показником соціальних реформ демократичних перетворень у рівень втручання держави в економіку;

д) все вище перераховане вірно.

1. Представники лівого крила виступали за:

а) негайне здійснення революційних перетворень;

б) встановлення абсолютного пролетаріату;

в) державне регулювання економіки;

г) поділ праці для корпоратизації.

 

1. Установіть відповідність:

1	Для свідомого формування “економічної демократії”; теорія “організованого капіталу”	а	К. Лібкнехт, Р. Люксембург, Д. Благоєв
2	Теорія “демократизації капіталу”	б	Р. Гільфердінг
3	Теорія “ультраімперіа-лізму”	в	Теоретична платформа соціалізму
4	Лідери ІІ Інтернаціоналу (ліве крило)	г	К. Каутський
5	Демократичний соціалізм	д	Е. Бернштейн

Література: [1, с. 9-30, 63-66, 85-121, 172-184]; [2, с. 25-57, 96-106, 116-119, 139-144, 261-274, 293-305, 230-236]; [3, с. 270-558, 584-622]; [4]; [5, с. 18-55, 68-77, 103-111, 145-151]; [6, с. 49-133]; [7, с. 19-117, 127-208]; [8, с. 38-156, 277-280, 332-336, 353-473, 572-615]; [9, с. 28-41, 95-109, 138-159, 176-271, 359-383, 481-566]; [10, с. 12-48, 120-149, 176-222]; [11, с. 15-53, 234-248, 275-317]; [12, с. 11-47, 81-84, 105-106, 113-160, 171-178,  255-289]; [13, с. 47-170, 308-322, 407-600, 823-934]; [14, с. 14-54, 140-152, 216-265, 338-370, 498-529]; [15, с. 10-46, 98-110, 114-115, 140-172, 203-226]; [16, с. 25-72, 119-186, 207-253]; [17, с. 19-42, 79-86, 108-138, 180-195, 236-245]; [18, с. 7-14, 47-50, 78-129]; [19, с. 15-156, 168-268]; [20, с. 22-49, 131-137, 184-280]; [21, с. 21-106, 168-187, 222-308]; [22, с. 7-129]; [23, с. 13-57, 119-126, 149-196]; [24, с. 18-56, 119-120, 139-144, 156-228, 247-290]; [25, с. 13-29, 112-153, 143-189, 213-224].

Варіант 9

Теоретичні питання

1. Реформістський шлях переходу до ринкової економіки у Росії та специфіка первісного нагромадження капіталу і промислового перевороту.
2. Економічна думка Росії у першій половині ХІХ ст. (дореформений період) та її вплив на аграрну реформу.
3. Господарство країн Європи та США у період генези індустріального суспільства (XVI – XVIIІ ст.). Зрушення у розвитку продуктивних сил Європи та США.
4. Економічні погляди У.Петті та П.Буагільбера та їх роль у формуванні трудової теорії вартості та класичної політичної економії.

 

Розкрити зміст категорій і понять

Суспільний устрій; християнський комунізм; «принцип економічної свободи»; «суспільство справедливості»; соціальне партнерство; комуністичне суспільство; фаланга; контрибуція; «економічний порядок»; крива Філліпса; стимулююча роль інновацій; ефект Лаффера; неокласична теорія; неолібералізм; монетаризм.

Тести

1.  Визначіть, на дослідженні яких теорій ґрунтується маржиналізм?

а) граничних економічних величин;

б) сумарних економічних величинах;

в) середніх економічних величинах;

г) раціонального розподілу обмежених ресурсів.

2. На думку О. Бем-Баверка первинними факторами вироб-ництва є:

а) праця і капітал;

б) праця і земля;

в) капітал і підприємницькі здібності;

г) земля і капітал;

д) праця, капітал, природні ресурси.

3. Виберіть, із нижче перерахованих, основні напрямки австрійської школи політичної економії:

а) учення про цінність;

б) теорія еластичності економічних процесів;

в) теорія суб’єктивної економічної цінності;

г) теорія стимулюючої ролі інвестицій;

д) теорія граничної корисності.

4. Що на думку В. Парето, повинна вивчати економічна наука?

а) потреби людини;

б) поведінку людини у виробництві;

в) причинно-наслідкові зв’язки між економічними явищами;

г) відносини між людьми у процесі виробництва.

5. Домінуючим методом економічного аналізу неокласичного напряму економічної думки є:

а) емпіричнй;

б) каузальний;

в) функціональний;

г) абстракції;

д) індукативний.

6. Виділіть основні складові воєнного комунізму:

а) введення продовольчої диктатури;

б) націоналізація всіх підприємств;

в) свобода торгівлі і підтримка політики «фритредерства»;

г) розширення границь грошового обігу;

д) мілітаризація народного господарства.

7. Що було покладено в основу нової економічної політики (НЕП)?

а) концепцію переходу до соціалізму через державний соціалізм;

б) перспективне планування;

в) використання елементів дирижизму;

г) зміна шляхів будівництва соціалізму.

8. Які питання, на вашу думку, потребували теоретичного
вирішення післяреволюційного перевороту 1917 року?

а) аналіз і вибір моделі розвитку;

б) роль особливості розвитку і форми функціонування економіки перехідного періоду;

в) процес трансформації приватної власності у соціалістичну;

г) роль держави у перехідній економіці і в подальшому будівництві соціалізму.

9. Визначіть основні проблеми, які досліджувались і обговорювались в економічній літературі у роки радянської доби?

а) госпрозрахунок промислових підприємств, організація ринку;

б) стимулювання інструментами грошово-кредитного регулювання темпу зростання грошової маси і ліквідації інфляції;

в) повна відповідальність підприємств за результат своєї діяльності;

г) соціальне вирівнювання за допомогою справедливого розподілу;

д) синтез між вільним і «соціально обов’язковим» суспільним ладом.

1. У 60-70 роках ХХ ст. ряд українських вчених І. Лукінов, Ю. Пахомов, І. Ястремський, В. Корнієнко та інші наполягали на зміні підходів до визначення ролі політекономії в соціально-економічних перетвореннях. Визначіть у чому їх суть?

а) повинна досліджувати виробничі відносини у взаємозв’язку з продуктивними силами та з надбудовою;

б) повинна вказувати негативні наслідки адміністративного впливу на ціни;

в) повинна звертати увагу на можливість «кризи збуту» за умов монополізації торгівлі;

г) повинна розробити теоретичні підходи до використання ринкових форм за умов соціалізму.

Література: [1, с. 31-53, 85-112, 185-202]; [2, с. 58-94, 119-123, 139-219, 239-258, 276-291]; [3, с. 30-146, 270-543]; [4]; [5, с. 39-77, 103-162]; [6, с. 354-443]; [7, с. 99-194, 396-696]; [8, с. 147-153, 158-210, 226-250, 313-331, 393-479, 606-659, 702-706]; [9, с. 42-74, 95-106, 175-271, 384-478, 567-620]; [10, с. 49-85, 97-106, 129-158, 223-276, 303-381]; [11, с. 75-89, 111-160, 540-614]; [12, с. 48-74, 113-146, 179-200, 255-289, 308-329]; [13, с. 171-250, 325-361, 487-600, 605-634, 963-1054]; [14, с. 55-88, 153-174, 238-292, 371-453, 530-559]; [15, с. 47-73, 87-97, 116-120, 140-172, 227-248, 298-305]; [16, с. 117-188, 207-322]; [17, с. 43-60, 87-93, 121-150, 196-206, 246-254]; [18, с. 15-34, 51-60, 78-109, 130-157, 183-200]; [19, с. 168-397]; [20, с. 50-103, 138-160, 203-249, 309-388, 395-398]; [21, с. 107-308, 354-373]; [22, с. 130-150, 207-291]; [23, с. 58-79, 149-177, 233-286]; [24, с. 58-98, 156-228, 230-246, 291-323, 421-456]; [25, с. 30-70, 134-142, 150-189, 200-212, 226-244].

Перелік питань до екзамену з дисципліни «Економічна історія та історія
економічних учень»

1. Предмет економічної історії та історії економічних учень – процес виникнення, розвитку, зміни економічних систем і поглядів.
2. Історія політичної економії – основний розділ економічної історії та історії економічних учень.
3. Значення економічної історії та історії економічних учень для оволодіння культурою економічного мислення.
4. Основні етапи та особливості економічного розвитку стародавньосхідних країн. Економічна думка Стародавнього Сходу.
5. Економічна думка Античного світу. Економічні причини розквіту та занепаду країн Античного світу.
6. Економічні погляди Арістотеля.
7. Основні риси феодальної системи. Становлення і розвиток феодальних господарств і їх перебудова. Фома Аквінський та його внесок у розвиток економічних учень.
8. Економічна думка Середньовічної Русі. "Руська правда". Особливості господарського розвитку українських земель у другій половині XIV – на початку XV ст.
9. Меркантилізм. Економічна політика меркантилізму і сучасність.
10. Особливості розвитку меркантилізму в українській соціально-економічній думці кінця XVII – початку XVIII ст. Економічна політика Б. Хмельницького.
11. Зародження індустріального суспільства в країнах Західної Європи. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної буржуазної політекономії. Мануфактура і промисловий капітал. У.Петті – основоположник класичної буржуазної політичної економії в Англії.
12. Господарство країн Європи та США у період генези індустріального суспільства. Економічні погляди фізіократів.
13. Структурні аспекти розвитку господарства Західної Європи. Еконо­мічна теорія А.Сміта і його вчення про поділ праці, вартість, прибуток, ренту і капітал.
14. Зміни в розвитку продуктивних сил Західної Європи в XVI – XVII ст. "Механізм ринку" та ідея "невидимої руки" А. Сміта.
15. Теорія виробництва У. Петті.
16. Вчення Д. Рікардо про прибуток, заробітну плату, земельну ренту.
17.  Ф. Кене – основоположник вчення фізіократів.
18. Формування Д. Рікардо основної задачі політекономії.
19. Критика капіталізму та ідеалізація дрібного виробництва у працях Ж.Ш. Сісмонді.
20. Економічне вчення П. Прудона.
21. Економічні погляди К. Родбертуса. Проблеми розподілу суспільного продукту.
22. Передумови трансформації класичної "буржуазної" політекономії на межі XVIII – XIX ст.
23. Економічні концепції Т. Мальтуса. Теорія народонаселення.
24. Синтез економічних теорій вартості, капіталу, прибутку, ренти в працях Д. Мілля.
25. Політична економія Ж.Б. Сея і його вчення про три фактори виробництва. Закон ринку.
26. Теорія "послуг" та "економічних гармоній" Ф. Бастіа.
27. Теорія національної економіки та протекціоналізму у працях Г. Кері.
28. "Нова історична школа" і її представники: Г. Шмоллєр, К. Бюхер та Л. Брентано.
29. Формування неокласичних традицій у західній політекономії у другій половині XIX – поч. ХХ ст.
30. Виникнення маржиналізму. Австрійська школа граничної корисності.
31. Політична економія А. Маршалла.
32. Американська школа неокласиків.
33. Розвиток неокласичної традиції у працях А.С. Пігу та Р. Хоутрі.
34. Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі Л.М. Вальраса і В. Парето.
35. Перехід від капіталізму, основаного на вільній конкуренції, до володарювання монополій. Теорії монополій та конкуренції.
36. Теорія суспільного розвитку Й. Шумпетера.
37. Загальні риси та відмінності класичної та неокласичної шкіл.
38. Загальні риси та відмінності теорій "граничної корисності", "граничної продуктивності".
39. Історичні умови виникнення утопічного соціалізму в
    Західній Європі (початок ХІХ ст.).
40. Концепція К.А. Сен-Сімона і його критика капіталізму.
41. Утопічний соціалізм як ідейне джерело марксизму.
42. Р. Оуен про перетворення суспільства.

43. Історична концепція Ш. Фур’є.

44. Соціалісти-рікардіанці про "справедливу" організацію суспільства.

1. Історичні умови зародження і початок формування марксистської політичної економії в 40-50-ті роки ХІХ ст.
2. Промисловий переворот і його наслідки для країн Західної Європи. Розробка К. Марксом і Ф. Енгельсом економічної теорії капіталізму.
3. Теоретичні проблеми "Капіталу" К. Маркса.
4. Розвиток В.І. Леніним марксистського економічного вчення. Основні економічні ознаки форм монополістичних об’єднань.
5. К. Маркс про матеріальну основу економічних криз та особливості їх прояву в ХХ ст.
6. Наукове значення й місце марксизму в теорії економічної думки.
7. К. Маркс про "відкриття економічного закону руху сучасного суспільства".
8. Економічна думка в Росії на початку ХІХ ст.
9. Економічні погляди О.І. Герцена і М.П. Огарьова.
10. Внесок М.Г. Чернишевського в історію російської економічної думки.
11. Вплив народництва на розвиток капіталізму в Росії.
12. Дмитрієв В.К., Слуцький Є.Є. про використання математичних методів в економіці.
13. Політична економія в Росії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
14. Відображення економічного вчення К. Маркса у працях російських економістів.
15. Суспільно-економічна думка в Україні в дореформений період.
16. Пореформені соціал-економічні проблеми в журналі "Основа". Громада.
17. Соціально-економічні ідеї революційного народництва.
18. Розвиток політичної економії в Україні в останній третині ХІХ ст.
19. Економічні ідеї М.П. Драгоманова.
20. Антикріпосницькі ідеї в працях В.Н. Каразіна, А.О. Скаль-ковського, Я.П. Козельського та Д.П. Журавського. Основні положення селянської реформи 1848 р. у Західній Україні та у 1861 р. в Росії.
21. Внесок М.І. Туган-Барановського у розвиток теоретичних проблем політичної економії.
22. Розвиток економічної думки в Галичині (В. Навроцький, О. Терлецький, М. Павлик, І. Франко).
23. Основні напрями розвитку економічної теорії на початку ХХ ст. та їх еволюція.
24. Світова економічна криза 1929-1939 рр.: причини і наслідки. Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.
25. Неокейнсіанство і його розповсюдження у Західних країнах.
26. Кейнсіанська теорія і економічна політика.
27. Дж. М. Кейнс і неокейнсіанські моделі державного регулювання економіки.

72. Особливості американської і європейської тенденцій у сучасному кейнсіанстві.

73. Загальна характеристика неолібералізму і причини його виникнення.

74. Неолібералізм: лондонська, фрайбурзька, паризька та чиказька школи.

75. В. Ойкен і його концепція "ідеальних типів господарських систем". Економічний розвиток провідних країн світу наприкінці XІХ – на початку ХХ ст.

76. Теорії "соціального ринкового господарства" та "сформованого суспільства".

1. Монетаризм. Монетарна модель циклу М. Фрідмена.
2. Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку.
3. Теорія стадій економічного росту У. Ростоу.
4. Концепції "індустріального", "нового індустріального" і "постіндустріального" суспільства.
5. Теорія "суспільного розвитку" Й. Шумпетера.
6. Футурологія та глобальне моделювання.
7. Сутність реформізму і ревізіонізму.
8. Соціал-реформістські моделі "змішаного економічного ладу".
9. Основні етапи становлення й розвитку економічної науки в СРСР.
10. Економічна думка за часів перехідного періоду 20-30-х років ХХ ст.
11. Розвиток радянської економічної думки у повоєнний період.
12. Консервативна неокласика. Неокласичні теорії економічного зростання (Р. Солоу, Я. Тінберген, Дж. Хікс).
13. Проблеми політичної економії капіталізму та соціалізму у працях радянських економістів в 60—90 рр. ХХ ст.
14. Внесок українських економістів у розвиток економічної теорії в період радянської доби і періоду незалежності.
15. Агапова И.И. История экономических учений: Курс лекций. – М.: Юристь, 2001.
16. Бартенев С.А. История экономических учений: Учебник. –М.: Юристь, 2003.
17. Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі. – К.:Основи, 2001.
18. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т 1, 2, 3 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.). – К.: Академія, 2000, 2001, 2002.
19. Економічна історія: Навч.-метод. посібник / Н.О. Тимочко, О.А. Пучко, Л.М. Рудомьоткіна та ін. – К.: КНЕУ, 2001.
20. Економічна історія України: Навч. посіб. / За ред.
    М.О. Уперенка. – Х.: Одісей, 2004.
21. Економічна історія: Курс лекцій/ За ред. Б.Д. Лановика.- К.: Вікар, 1999.
22.  Злупко С.М. Історія економічної теорії: Підручник. – К.: Знання, 2005.
23. История экономических учений: Учеб. пособ. / Под ред.
    В. Автономова. – М.: ИНФРА-М, 2000.
24. История экономических учений: Учеб. для вузов. /
    Под ред. В.С. Адвадзе. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.
25. История экономических учений (современный  этап): Учебник / Под ред. А.Г. Худокормова. – М.: Инфра-М, 2002.
26. История экономических учений: Учеб. пос. / Под ред. Г.А. Шмарловской. – Мн.: Новое издание, 2001.
27. Історія економічних учень: Підручник. / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2004.
28. Історія економічних учень: Підручник. / За ред. Л.Я. Корнійчука, Н.О. Татаренко. – К.: КНЕУ, 1999-2004.
29. Ковальчук В., Сарай М. Економічна думка минулого і сьогодення: Навч. посіб. – Тернопіль: Астон, 2000.
30. Конотопов М.В., Сметанина С.И. История экономики: Учеб. для вузов. – М.: Академический Проект, 2000.
31. Корнійчук Л.Я., Кирилова Г.Ю., Татаренко Н.О. та ін. Історія економічних вчень: Навч. метод. посібник.- К.: КНЕУ, 2002.
32. Лісовицький В.М. Історія економічних вчень: Навч. посіб. – К.: - Центр навчальної літератури, 2004.
33. Леоненко П.М., Юхименко П.І. Економічна історія: Навч. посіб. – К.: Знання – Прес, 2004.
34. Мазурок П.Б. Історія економічних учень у запитаннях і відповідях: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004.
35. Экономическая история зарубежных стран:  Курс лекций. / Под ред. В. И. Голубовича. – Мн.: Экоперспектива, 1998.
36. Царенко О.М., Захарчук А.С. Економічна історія України і світу. Курс лекцій: Навч. посіб. – Суми, Університетська книга, 2000.
37. Юхименко П.І. Економічна історія: Навч. посіб. – К.: Вікор, 2004.
38. Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних учень: Підручник. – К.: Знання, 2005.
39. Ядгаров Я.С. История экономических учений: Учебник для вузов. – М.: ИНФРА-М, 1999-2004.

Список літератури