Міжнародна економіка

Міжнародна економіка 26.09.2013 08:43

Методичні вказівки по виконанню курсової роботи з дисципліни «Міжнародна економіка»

для студентів заочної форми навчання

      

  Напрями            6.030502 «Економічна кібернетика

6.030504  «Економіка підприємств»

6.030507  «Маркетинг»

                                   6.030508  «Фінанси і кредит»

                                   6.030509 «Облік і аудит»

 

Основна мета курсової роботи – на підставі поглибленого вивчення курсу навчальної дисципліни „Міжнародна економіка” і для практичного закріплення студентами теоретичних знань об’єктивних закономірностей, реальних процесів та специфічних особливостей міжнародної економіки обрати, оцінити та проаналізувати основні тенденції розвитку країни в міжнародному економічному інтеграційному простору, спираючись на світовий досвід.

Обсяг роботи – від 25 сторінок друкованого тексту шрифтом Times New Roman 14 на папері формату А4.

 

Курсова робота має містити наступні розділи:

1. Зміст
2. Вступ
3. Основна частинаСписок літератури, в тому числі адреси Інтернет-сайтів та назви статей у засобах масової інформації, якщо вони були використані.
   1.  Висновки

 

У вступі необхідно визначити значення міжнародної економіки та актуальність досліджуємого питання за сучасних умов господарювання. Саме у вступі формулюються мета (яка тісно  пов’язана  з  назвою  дослідження) та основні завдання курсової роботи, а також  вказується предмет, об’єкт і методи дослідження, його науково-теоретична основа. Поставлені завдання повинні конкретизувати основну мету роботи, а їх визначення пов’язано з назвами основних розділів. Вступна частина є найбільш теоретичним і методологічним розділом, бо саме тут обґрунтовується спосіб аналізу певних проблем, що розв'язуються у дослідженні, чи проводиться історичний екскурс щодо певної проблематики чи питання. Рекомендований обсяг вступу – до 6 сторінок.

 

Основна частина дослідження складається з 2-3 розділів та, за потреби, кількох підрозділів; пункти та підпункти повинні бути приблизно однакового обсягу.являє собою дослідження, характеристику та аналіз обраної країни, підтверджений статистичною інформацією в динаміці (за 3-5 років). Зібрану статистичну інформацію потрібно обов’язково проаналізувати та відобразити у графіках та таблицях. Дослідження має ґрунтуватися на узагальнені матеріалу декількох джерел, якими можуть бути не тільки наукові обґрунтування, але й Інтернет-сайти, матеріали журналів та газет. В роботі мають бути посилання на відповідні джерела у дужках.

В основній частині обов’язково повинні бути розглянуті такі питання:

1.Загальна характеристика економіки країни

1. Виробнича та торговельна товарна структура країни
2. Міжнародна торговельна структура послугами країни
3. Прямі іноземні інвестиції в країну в загальному та у розрізі країн та се­кторів економіки у динаміці
4. Роль ТНК та ТНБ у становленні та функціонуванні економіки країни
5. Фондові біржі країни
6. Центральний банк країни та його валютно-курсова політика
7. Оцінка основних макроекономічних показників країни та основні тенденції розвитку країни в міжнародному економічному інтеграційному просторі:

1)     оцінка платіжного балансу країни

2)     Зовнішньоторговельний обіг — сума вартості експорту та імпорту країни, або груп країн за певний період часу: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто як експорту, так і імпорту разом:

 

 

де ЗТО — зовнішньоторговельний обіг;
Е — обсяг експорту (у вартісних одиницях);
І — обсяг імпорту (у вартісних одиницях).

                                 

3)     Генеральна (загальна) торгівля — прийняте в міжнарод­ній статистиці позначення зовнішньоторговельного обігу з урахуванням вартості транзитних товарів; показує загальне зовнішньоторговельне «навантаження» на країну, включаючи обсяги ввозу, вивозу та транзиту товарів:

 

де ГТ — показник генеральної (загальної) торгівлі;
Е — вартість експорту;
І — вартість імпорту;
Т — вартість транзитних товарів, перевезених територією країни.

4)     Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі — оцінка експорту чи імпорту товарів у незмінних цінах одного періоду (як правило — року) для отримання інформації щодо руху товарної маси, усунувши вплив коливання цін.
Індекс фізичного обсягу розраховується за формулою:

де Iф.о — індекс фізичного обсягу;
р0 — ціна товару в базисному періоді;
q1 — кількість товару в періоді, що вивчається;
q0 — кількість товару в базисному періоді.

5)     Сальдо  — різниця між грошовими надходженнями і витратами за певний проміжок часу. 
Сальдо торговельного балансу:
Ст = Ет – Іт, 
де Ст — сальдо торговельного балансу;
Ет — вартість товарного експорту;
Іт — вартість товарного імпорту.

6)     Індекс «умови торгівлі» — відношення експортних цін країни до її імпортних цін. Якщо розглядати випадок, коли країна експортує та імпортує один товар, то умови торгівлі показують, яку кількість товару А отримує країна за кожну одиницю проданого товару В.
Якщо індекс розраховується по відношенню до великої сукупності товарів, то він визначається як співвідношення індексів експортних та імпортних цін. Для цього розраховується індекс експортних цін (в одиницях національної чи іншої валюти):

де Рх — індекс експортних цін;
Хі — частка кожного і-го товару в загальній вартості експорту в базовому році;
Рі — відношення поточної експортної ціни на цей товар до 
його ціни в базовому році.

Аналогічно розраховується й індекс імпортних цін:

де Pm — індекс імпортних цін;
ті — частка кожного і-го товару в загальній вартості імпорту в базовому році;
Рі — відношення поточної імпортної ціни на цей товар до його ціни в базовому році.
Остаточно індекс «умови торгівлі» розраховується як співвідношення двох індексів:

де Іу.т — індекс «умови торгівлі»;
Рх — індекс експортних цін (в одиницях національної чи іншої валюти);
Pm — індекс імпортних цін.

7)     Індекс «концентрації експорту» (індекс Хіршмана) — застосовується у світових зіставленнях і показує, наскільки широкий спектр товарів експортує країна. При 238 класифікованих видах продукції (за методологією ООН) він має вигляд:

де Hj — індекс «концентрації» експорту країни j (j — індекс країни);
239 — кількість видів продукції за класифікацією ООН;
і — індекс товару (від 1 до 239);
Хі — вартість експорту товарів «і» країною «j».
Х — загальна вартість експорту країни «j», яка розраховується за формулою:
.

8)     Коефіцієнт імпортної залежності країни — відношення обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна охарактеризувати як залежність країни від зовнішнього ринку в яких-небудь товарах або їх групах, внаслідок відсутності в країні необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів, або за умов  економічного та політичного характеру.
Коефіцієнт імпортної залежності (Zij) розраховується за формулою:

де Iij — обсяг імпорту і-го товару в країну j;
Pij — обсяг споживання (реальна місткість ринку) і-го товару в країні j.
Обсяг споживання, в свою чергу, розраховується за формулою:

де Qij — обсяг виробництва товару і в країні j;
Iij — обсяг імпорту товару і в країні j;
Eij — обсяг експорту товару і з країни j.

9)     Індекс «чистої торгівлі» — показує по кожному з товарів (або товарній групі) рівень перевищення експорту над імпортом (за позитивного значення індексу) або рівень перевищення імпортом експорту (при від’ємному значенні індексу):

де NT — показник чистої торгівлі;
Ei — експорт товару і;
Ii — імпорт товару j.

10)  Індекс диверсифікації експорту — це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується, як правило, для визначення відмінностей у структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки того чи іншого товару в експорті країни від його частки в світовому експорті. Для цього використовується формула:

де Sj — індекс диверсифікації експорту країни j;
hij — частка товару і в загальному експорті країни j;
hi — частка товару і в загальному світовому експорті

11) Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення:
Варіанти названого обсягу розраховуємо за формулами:
          ,
де Eд — експорт на душу населення;
Iд — імпорт на душу населення;
ЗТОд — зовнішньоторговельний обіг на душу населення;
E — вартість національного експорту за рік;
I — вартість національного імпорту за рік;
ЗТО — зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І);
Ч — чисельність населення країни на відповідний рік.

12)  Експортна квота
У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці. Вони розраховуються за формулою:

де Е — річний обсяг експорту країни;
ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.
Імпортна квота як частка імпорту в валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів та послуг. Вона розраховується за формулою:

де Кі — квота імпортна;
I — річний обсяг імпорту країни;
ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.
У міжнародних зіставленнях використовується коефіцієнт імпортної залежності як світової економіки, так і економіки груп країн та окремих країн. 
Зовнішньоторговельна квота:
Ця квота розраховується за формулою:

де Кзт — квота зовнішньоторговельна;
Е, І — річний обсяг, відповідно, експорту та імпорту країни;
ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Висновки, як заключний розділ курсової роботи, можна оформити у вигляді чітких тез, що стосуються розділів роботи. Рекомендований обсяг висновків – до 3 сторінок.

Список використаних джерел (в алфавітному порядку, не менше 15 опрацьованих джерел) записується вкінці всього тексту, після висновків і додатків

 

Варіант обирається за порядковим номером студента за списком у групі з додатку 1.            

Додаток 1

Вибір варіанту курсової роботи