|
|
Главная \ Методичні вказівки \ МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО
МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО« Назад
МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО 11.11.2013 02:18
1. ВСТУП
Курс міжнародного приватного права (далі – МПП) є нормативною навчальною дисципліною і вивчається з метою забезпечення професійної підготовки фахівців за спеціальністю “Правознавство” згідно з сучасними кваліфікаційними вимогами. Цей курс містить теоретичні та практичні питання колізійного та матеріально-правового регулювання приватноправових та процесуальних відносин з іноземним елементом, зокрема предмет і метод МПП, його систему та джерела; особливості правозастосування в даній галузі (поняття та види колізійних норм, підстави та межі застосування іноземного приватного права судовими органами України); правовий статус суб’єктів МПП, особливості правового регулювання відносин власності, зобов’язальних, сімейних, спадкових, трудових та інших відносин, ускладнених іноземним елементом. Завданням навчальної дисципліни є: опанування студентами необхідних теоретичних положень, що вироблені наукою МПП; освоєння нормативного матеріалу, закріпленого законодавством України; ознайомлення з судовою та арбітражною практикою у цивільних справах з іноземним елементом, з методологією отримання інформації щодо різноманітних аспектів МПП, у тому числі за допомогою бібліографії та сучасних технічних засобів (електронних баз даних та Інтернету). Основними засобами вирішення цих завдань є навчальні заняття у формі лекцій, семінарів, практичних занять, консультацій викладачів, а також самостійна та індивідуальна робота студентів під керівництвом викладачів. Методично вони забезпечуються програмою навчальної дисципліни “Міжнародне приватне право”, завданнями до практичних, самостійних та індивідуальних занять, тестами. Одержання глибоких знань з цієї дисципліни можливе за умов активної роботи студентів по вивченню рекомендованої літератури, нормативних актів, періодичних видань, матеріалів судової та арбітражної практики. Курс МПП не лише допоможе оволодіти навичками в розв’язанні специфічних правових ситуацій, а й буде сприяти формуванню поваги до правових культур інших народів, затвердженню принципу захисту прав, набутих за кордоном, стимулюватиме розвиток міжнародного цивільного обороту й інтеграцію до нього України. У результаті вивчення навчальної дисципліни “Міжнародне приватне право” студенти повинні: - знати основні інститути, поняття та категорії МПП; основні положення закону України “Про міжнародне приватне право”; сучасний стан проблем науки МПП; підстави та межі застосування іноземного приватного права; особливості правового статусу іноземних осіб та їх майна в Україні; основи правового регулювання міжнародного обороту товарів, робіт, послуг та результатів інтелектуальної діяльності; особливості розв’язання колізії юрисдикцій та провадження у справах з іноземним елементом; - вміти правильно тлумачити й застосовувати колізійні та матеріальні норми МПП; здійснювати правовий аналіз фактичних обставин, що склалися у конкретних правовідносинах; самостійно працювати з нормативними джерелами; використовувати здобутки науки МПП. 2. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Закінчення
ЗАТВЕРДЖЕНО вченою радою Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого (протокол № 11 від 19.06.2009 р.)
3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО”
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Поняття міжнародного приватного права
Підстави виникнення колізій між національним правом різних країн, що регулює приватні відносини. Проблема вибору належного до застосування права. Предмет міжнародного приватного права (МПП). Поняття приватноправових відносин міжнародного характеру. Види “іноземного елементу” в приватноправових відносинах. Методи МПП. Колізійно-правовий метод регулювання. Матеріально-правовий метод регулювання. Система МПП як галузі права та навчальної дисципліни. Співвідношення МПП з іншими галузями національного права та міжнародним правом. Глобалізація світового господарства та зростання ролі міжнародного приватного права. Історія науки МПП. Історичні та економічні засади виникнення МПП. Норми МПП у римському праві. Розвиток науки МПП у країнах Європи. Основні концепції МПП у вітчизняній науці.
Джерела (форми) міжнародного приватного права
Поняття та види джерел МПП. Подвійний характер джерел МПП, їх співвідношення та взаємодія. Міжнародні договори як джерела МПП. Договір як засіб уніфікації норм МПП. Значення універсальних та регіональних міжнародних договорів у сфері МПП. Багатосторонні та двосторонні договори про надання правової допомоги. Внутрішнє (національне) законодавство як джерело МПП. Значення кодифікації норм внутрішнього права в галузі МПП, її види. Основні нормативні акти України, що містять норми МПП. Сфера застосування та структура Закону України “Про міжнародне приватне право”. Поняття правового звичаю, його види. Значення звичаїв у регулюванні відносин міжнародної торгівлі, мореплавства та міжнародних розрахунків. Роль Міжнародної торгової палати в уніфікації звичаїв, правил та термінології. Правила Інкотермс. Значення судової та арбітражної практики та доктрини у регулюванні відносин МПП. Концепція lex mercatoria, її вплив на судову та арбітражну практику. Форми lex mercatoria. Сучасні тенденції розвитку джерел МПП. Поняття та види уніфікації та гармонізації норм МПП. Значення членства України в Гаазькій конференції з МПП. Міжнародний інститут з уніфікації приватного права (УНІДРУА). Міжнародна торгова палата. Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ).
Загальні засади правозастосування в міжнародному приватному праві
Поняття та структура колізійної норми. Інтерперсональні, інтертемпоральні та інтерлокальні колізії. Загальна класифікація колізійних норм (імперативні, диспозитивні, альтернативні, кумулятивні). Класифікація колізійних норм за формою прив’язки (односторонні та двосторонні). Кумуляція та розщеплення колізійних прив’язок. Основні формули прикріплення. Особистий закон фізичної особи. Особистий закон юридичної особи. Закон місцезнаходження майна. Автономія волі сторін. Закон місця завдання шкоди. Закон країни суду. Закон країни, з якою правовідносини пов’язані найтісніше. Закон продавця. Закон прапора. Проблема кваліфікації колізійної норми. Основні теорії кваліфікації. Конфлікт кваліфікацій. Вирішення проблеми конфлікту кваліфікацій у національній доктрині МПП. Застосування колізійних норм. Поняття зворотного відсилання та відсилання до права третьої країни. Інститут “обходу закону” в колізійному аспекті. Правила встановлення змісту та застосування іноземного права відповідно до Закону України “Про міжнародне приватне право”. Інститут публічного порядку в МПП. Надімперативні норми закону суду та закону третьої держави. Взаємність (матеріальна та формальна) і реторсії.
Суб’єкти міжнародного приватного права
Фізичні особи як суб’єкти МПП. Поняття особистого закону фізичної особи та сфера його дії. Колізійні аспекти подвійного громадянства та безгромадянства фізичних осіб. Особливості правового статусу іммігрантів, біженців та осіб, яким надано політичний притулок, у МПП. Приватноправові аспекти встановлення національного режиму для іноземців в Україні. Особливості визнання іноземця обмежено дієздатним та недієздатним. Колізійні аспекти опіки та піклування. Оголошення іноземця безвісно відсутнім чи померлим та його наслідки в Україні й за кордоном. Юридичні особи як суб’єкти МПП. Поняття “національність юридичної особи” та “особистий закон юридичної особи”. Критерії визначення особистого закону юридичної особи: місце заснування юридичної особи; місцезнаходження адміністративного центру юридичної особи; місце здійснення основної діяльності; критерій “контролю”. Правове становище іноземних юридичних осіб в Україні. Організаційно-правові форми діяльності іноземних юридичних осіб в Україні. Представництва та філії. Транснаціональні корпорації в МПП. Особливості створення та діяльності офшорних компаній. Проблеми, пов’язані з правовим регулюванням господарської діяльності компаній, розташованих в офшорних зонах. Міжнародні юридичні особи. Держава як суб’єкт МПП. Особливості правового статусу держави в МПП. Характеристика міжнародних приватних правовідносин, учасницею яких є держава. Поняття “імунітет держави” в МПП. Теорії абсолютного, функціонального та обмеженого імунітету, їх вплив на формування національного законодавства про імунітет іноземних держав. Види імунітету держав у МПП. Юрисдикційний імунітет іноземної держави. Імунітет від попередніх заходів по забезпеченню позова. Імунітет держави від примусового виконання іноземного судового (арбітражного) рішення. Імунітет держави від застосування норм іноземного права. Імунітет правочинів держави. Імунітет власності держави. Міжнародні договори щодо імунітету держав. Норми про імунітет іноземної держави в законодавстві України.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Право власності в міжнародному приватному праві
Особливості правового регулювання відносин власності в МПП. Колізійні питання права власності. Закон місцезна- Колізійні питання права власності та інших речових прав на рухоме майно, що перебуває в дорозі. Правове регулювання іноземних інвестицій у МПП. Правовий режим діяльності іноземних інвесторів в Україні. Гарантії майнових прав іноземних інвесторів в угодах СОТ. Правове становище об’єктів права власності України за кордоном. Колізійні аспекти повернення національної культурної спадщини.
Інтелектуальна власність у міжнародному приватному праві
Поняття виключних прав на результати творчої діяльності за участю іноземного елементу. Територіальний характер інтелектуальної власності та особливості її регулювання у МПП. Стокгольмська конвенція Всесвітньої організації інтелектуальної власності 1967 р. Міжнародно-правова охорона авторських прав. Уніфікація авторського права. Основні міжнародні угоди щодо охорони авторських та суміжних прав. Поняття промислової власності з іноземним елементом. Промислова власність та її міжнародна охорона. Міжнародне співробітництво та закордонне патентування прав на об’єкти промислової власності. Паризька угода про охорону промислової власності 1883 р. Угода СОТ щодо торговельних аспектів прав інтелектуальної власності.
Правочини та зобов’язання в міжнародному приватному праві
Поняття та види правочинів з іноземним елементом. Форма та зміст правочину. Сфера дії права, що застосовується до правочину. Особливості колізійного регулювання договірних зобов’язань у МПП. Колізійні прив’язки, що застосовуються до договірних зобов’язань з іноземним елементом. Автономія волі сторін у колізійному праві України. Уніфікація правового регулювання в галузі міжнародних комерційних угод. Договір міжнародної купівлі-продажу товарів. Колізійно-правове регулювання міжнародних договорів купівлі-продажу товарів. Віденська конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. Загальна характеристика угод СОТ щодо міжнародної торгівлі. Договір міжнародного перевезення вантажу, пасажирів та багажу. Поняття міжнародних перевезень. Міжнародні транспортні організації та їх роль в уніфікації законодавства про міжнародні перевезення. Міжнародні морські перевезення. Колізійні норми кодексу торговельного мореплавства України. Типові форми чартерів. Коносамент та його юридичне значення. Брюссельська конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент 1924 р. (в ред.1968 р.). Конвенція ООН про морське перевезення вантажів 1978 р. Міжнародна морська організація (ІМО). Міжнародні залізничні перевезення. Угода про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) 1980 р. Угода про міжнародне залізничне сполучення (СМГС) 1951 р. (в ред. 1992 р.). Межі відповідальності залізниць внаслідок псування чи втрати вантажу. Міжнародні автомобільні перевезення. Конвенція про договори міжнародного дорожного перевезення вантажів (КДПВ) 1956 р. Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП від 14 листоп. 1975 p. Відповідальність автоперевізника за втрату вантажу. Міжнародні повітряні перевезення. Монреальська конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28 трав. 1999 р. Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО). Відповідальність авіаперевізника перед пасажирами та вантажовідправниками за невиконання умов договору. Міжнародні річкові перевезення. Будапештська конвенція про договір перевезення вантажів внутрішніми водними шляхами від 22 черв. 2001 р. Міжнародні змішані перевезення. Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення вантажів від 24 трав. 1980 р. Правовий режим оператора міжнародного змішаного перевезення. Позадоговірні зобов’язання в МПП. Види позадоговірних зобов’язань, ускладнених іноземним елементом, та колізійні підходи до їх регулювання. Сфера дії права, що підлягає застосуванню до зобов’язань, які виникли внаслідок завдання шкоди. Особливості колізійного регулювання відшкодування моральної шкоди. Особливості колізійного регулювання відшкодування шкоди, завданої іноземною державою. Роль міжнародних угод у колізійно-правовому регулюванні зобов’язань із завдання шкоди. Гаазька конвенція 1973 р. про право, що застосовується до відповідальності виготівника. Регламент ЄС 2007 р. про право, що застосовується до деліктних зобов’язань. Представництво, довіреність та позовна давність у МПП.
Трудові відносини в міжнародному приватному праві
Загальна характеристика трудових відносин у МПП. Колізійне регулювання міжнародних трудових відносин. Принцип автономії волі; закон місця укладення договору; закон місця виконання трудової функції. Міжнародно-правове регулювання праці. Роль конвенцій Міжнародної організації праці (МОП). Європейська конвенція 1977 р. про правовий статус трудящіх мігрантів. Працевлаштування іноземців в Україні. Принцип національного режиму в галузі трудових відносин. Дозвільний порядок працевлаштування іноземців в Україні. Трудові права українських громадян за кордоном. Праця громадян України за контрактом з іноземним роботодавцем. Праця громадян України за кордоном за контрактом з українським роботодавцем. Ліцензування діяльності, пов’язаної із працевлаштуванням громадян України за кордоном. Правове регулювання праці співробітників міжнародних та міжурядових організацій.
Шлюбно-сімейні відносини в міжнародному приватному праві
Особливості правового регулювання шлюбно-сімейних відносин у праві різних держав. Колізійне регулювання укладання та розірвання шлюбу в МПП. Колізійні норми Сімейного кодексу України. Колізійні норми двосторонніх та багатосторонніх угод про правову допомогу в цивільних, сімейних та кримінальних справах. Майнові відносини подружжя в МПП. Спільний особистий закон подружжя. Міжнародне усиновлення та його наслідки. Законодавство України в галузі усиновлення дітей громадян України іноземцями. Європейська конвенція 1967 р. про усиновлення дітей. Функції консульських установ України за кордоном у галузі усиновлення та опіки й піклування. Приєднання України до Нью-Йоркської конвенції 1956 р. про стягнення аліментів за кордоном. Аліментні зобов’язання в МПП. Порядок стягнення аліментів з батьків, що виїжджають за кордон на постійне місце проживання.
Спадкові відносини в міжнародному приватному праві
Основні колізії у спадкуванні за МПП. Колізійні норми спадкового права в законодавстві України. Міжнародно-правове регулювання спадкових відносин. Вашингтонська конвенція 1973 р. про одноманітний закон про форму міжнародного заповіту. Європейська конвенція 1972 р. про встановлення правил реєстрації заповітів. Спадкові права іноземців в Україні. Принцип національного режиму. Особливості спадкування рухомого та нерухомого майна. Спадкові права українських громадян за кордоном. Принцип взаємності. Роль консульських установ України за кордоном у сфері захисту спадкових прав громадян України. Правовий режим відумерлої спадщини у міжнародному приватному праві.
Міжнародний цивільний процес
Поняття міжнародного цивільного процесу. Джерела правового регулювання цивільних процесуальних відносин з іноземним елементом. Правове становище іноземних осіб у цивільному процесі. Принцип національного режиму. Судовий імунітет іноземної держави. Особливості процесуального становища дипломатичних, консульських та інших офіційних представництв іноземних держав. Підсудність цивільних справ за участю іноземних осіб. Основні системи визначення міжнародної підсудності. Виключна та альтернативна підсудність цивільних справ за Законом України “Про міжнародне приватне право”. Пророгаційні та дерогаційні угоди. Провадження у справі за участю іноземної особи. Міжнародна правова допомога та її види. Виконання іноземних судових доручень. Вручення судових та позасудових документів особам, що знаходяться за кордоном. Легалізація документів. Гаазька конвенція 1961 р. про скасування вимог легалізації іноземних офіційних документів. Проставляння апостилю. Визнання та виконання іноземних судових рішень. Екзекватура. Вимога взаємності як умова виконання рішення. Процесуальні форми та порядок приведення до виконання іноземного судового рішення за законодавством України. Підстави відмови у визнанні та виконанні іноземного судового рішення.
Міжнародний комерційний арбітраж
Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу. Випадковий та інституційний Закон України “Про міжнародний комерційний арбітраж” від 24.02.1994 р. Міжнародно-договірна уніфікація комерційного арбітражу. Міжнародні центри комерційного арбітражу. Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 р. Київська угода про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, держав – учасників СНД від 20 берез. 1992 р. Міжнародні регламенти, типовий закон про міжнародний комерційний арбітраж юнсітрал. Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торговій промисловій палаті України від 17.04.2007 р. Арбітражна угода. Арбітражне застереження. Третейський запис та компетенція міжнародного комерційного арбітражу. Арбітражні рішення, порядок їх виконання. Нью-Йоркська конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень. Підстави для відмови у визнанні та виконанні іноземних арбітражних рішень.
4. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
СПИСОК НОРМАТИВНИХ АКТІВ ТА ЛІТЕРАТУРИ ДО ВСІХ ТЕМ
Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 р. // Офіц. вісн. України. – 2005. – № 29. – Ст. 1694; Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422. Міжнародне приватне право: Навч. посіб. / За ред. В. М. Гайворонського, В. П. Жушмана. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 368 с. Про міжнародні договори України: Закон України від 29.06.2004 р. // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 35. – Ст. 2317; Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540. Міжнародне приватне право: науково-практичний коментар Закону України /Довгерт А.С., Кисіль В.І., Серьогін О.Ю. та ін. / За ред. А.С. Довгерта, 2008. – 352 с.
Тема 1. Поняття міжнародного приватного права
(колоквіум)
Питання для обговорення
Список нормативних актів та літератури
Мережко А.А. Наука международного частного права: история и современность. – К.: Таксон, 2006. – 356 с. Фединяк Г.С. Порівняльний метод і порівняльне правознавство у сфері міжнародного приватного права // Право України. – 2002. – № 7. – С.107-110.
Тема 2. Джерела (форми) міжнародного приватного права
(колоквіум)
Питання для обговорення
Список нормативних актів та літератури
Кисіль В.І. Міжнародне приватне право: питання кодифікації. – К.: Україна, 2000. – 273 c. Погребняк С. Вплив судової практики на юридичні акти в романо-германській правовій сім’ї // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2003. – № 4. – С.92. Попко В.В. Уніфікація норм міжнародного приватного права в рамках Гаазької конференції: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2006. Руденко О.В. Уніфікація міжнародного приватного права в ЄС : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2007. – 189 с. Щокіна О.О. Правовий звичай міжнародної торгівлі як джерело міжнародного приватного права : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2006.
Тема 3. Загальні засади правозастосування в міжнародному приватному праві
Питання для обговорення
Завдання
1. Громадянин України (18 років) та громадянка Пакистану (14 років) звернулися до місцевого органу РАГС України із заявою про реєстрацію шлюбу. Співробітник РАГС відмовив у прийнятті заяви на тій підставі, що дівчина за законодавством України не досягла шлюбного віку. Заявники заперечували, посилаючись на законодавство Пакистану, згідно з яким шлюбний вік жінок становить 11 років. Чи правомірні дії співробітника РАГС? Які норми чинного законодавства України регулюють зазначені відносини? Чи могла б пара зареєструвати шлюб у консульській установі Пакистану?
2. На території України відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої завдано шкоди легковому автомобілю, що належав польському підприємству, вантажівкою авто-перевізного підприємства України. Як було встановлено, винним у ДТП є водій вантажівки, який не впорався з управлінням. Польське підприємство звернулося з позовом про відшкодування шкоди, завданої автомобілю, у розмірі вартості його ремонту. Вимоги позивача ґрунтуються на нормах ЦК України. На підставі якого нормативного акта буде визначене належне до застосування право? Право якої держави буде застосовано для вирішення спору?
3. Поясніть, чи наявний у наведених нижче прикладах обхід закону і чи є такі дії протиправними: а) громадянка України виїжджає на територію США, де народжує дитину з метою отримання дитиною громадянства США; б) усиновитель та усиновлена ним донька, громадяни України, виїжджають в іншу країну на постійне проживання, де укладають шлюб; в) громадяни України та Російської Федерації з метою уникнення необхідності нотаріального посвідчення договору дарування житлового будинку укладають цей договір на території країни, у законодавстві якої відсутня вимога щодо його нотаріального посвідчення; г) підприємство, зареєстроване на території України, та підприємство, створене за законодавством Республіки Білорусь, при укладенні договору купівлі-продажу закріпили в ньому, що для визначення змісту прав та обов’язків сторін за цим договором застосовується право Венесуели.
4. Розгляньте наступні ситуації і дайте відповіді на питання, наведені нижче: — при складанні заповіту на території України громадянин Білорусі Р. встановив у ньому, що спадкові відносини, які виникнуть після його смерті, регулюються правом Франції; — громадянин України П. та його дружина – громадянка Канади – Р. уклали угоду, в якій закріпили, що майнові наслідки їх шлюбу регулюються правом Російської Федерації; — громадянка України С. та громадянин Японії Г. звернулися до відділу реєстрації актів громадянського стану України із заявою про укладення їх шлюбу за формою і в порядку, передбаченому законодавством Японії; — підприємство, зареєстроване в Нідерландах, та українське підприємство уклали договір оренди нерухомого майна, яке знаходиться на території України. У вказаному договорі сторони зазначили, що до тлумачення змісту договору застосовується право Індії. У чому полягає принцип автономії волі сторін? Які види автономії волі сторін можна назвати? Що є підставою для реалізації принципу автономії волі? Чи будуть визнані в Україні наведені вище правочини? Список нормативних актів та літератури
Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993 р. //Офіц. вісн. України. – 2006. – № 47. – Ст. 3169. Кисіль B.I. Зворотне відсилання в міжнародному приватному праві // Актуальні пробл. міжнар. відносин. – 1999. – Вип. 13, ч. 1. – C. 91-99. Кисіль В.І. Механізми колізійного регулювання в сучасному міжнародному приватному праві : Автореф. дис... д-ра юрид. наук. – К., 2001. – 27 c. Балдинюк В.В. Співвідношення положення про обхід закону та застереження про публічний порядок у міжнародному приватному праві // Підприємництво, госп-во і право. – 2007, берез. – С. 16-19. Балдинюк В.В. Питання обходу закону в кодифікаційних актах з міжнародного приватного права // Там же. – 2007, трав. – С. 28-30. Філіп’єв А.О. Застосування іноземного права для регулювання приватноправових відносин: проблеми та перспективи: Дис... канд. юрид. наук, 12.00.03. – К., 2009.
Тема 4. Суб’єкти міжнародного приватного права
Питання для обговорення
Завдання
5. У квітні 2001 р. Г. звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність відділу соціального захисту населення Франківської районної державної адміністрації м. Львова. Заявник зазначав, що він народився 3 травня 1939 р. у с. Сірокізці Нижаковицького району Республіки Польща. У 1948 р. його разом із батьками було примусово переселено на територію України, про що свідчить довідка, видана Державним архівом Львівської області від 22 лютого 2001 р. Г. 28 лютого 2001 р. звернувся до відділу соціального захисту із заявою про встановлення статусу учасника війни відповідно до Закону від 22 жовтня 1993 р. “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Зазначеним відділом у задоволенні заяви було відмовлено. З урахуванням наведеного заявник просив у скарзі бездіяльність відділу соціального захисту визнати неправомірною і зобов’язати цей відділ установити йому статус учасника війни та видати відповідне посвідчення. Чи підлягають задоволенню вимоги заявника? Складіть проект судового рішення у справі.
6. Громадянин Бразилії приїхав до України на роботу за контрактом як футболіст команди прем’єр-ліги. Через збройний магазин бразильський спортсмен замовив два газових пістолети та патрони до них. Коли замовлення було виконане й товари можна було викупати, виникли питання з оформленням дозволу на зброю: органи внутрішніх справ заборонили магазину продавати громадянину Бразилії спеціальні засоби самооборони. Чи правомірні дії працівників органів внутрішніх справ? Дайте обґрунтовану відповідь.
7. Громадянка України М. подала позов до транснаціональної корпорації “NCS”, центральний офіс якої розташований у Відні (Австрія), де вказала, що під час перебування в концентраційному таборі на території Західної Німеччини примусово працювала на одному з підприємств корпорації “NCS”, яке було зареєстроване у якості юридичної особи німецького права та мало центральний адміністративний офіс у Німеччині. На підставі викладеного громадянка М. вимагала відшкодування за примусову працю в каторжних умовах протягом 1942-1944 рр., про що свідчать виписки з архівних документів. Чи обґрунтовані вимоги громадянки М.?
8. У м. Харкові відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль громадянина України К. Шкода була завдана автомобілем, що належав громадянці Австрії Л. Винною в ДТП визнана громадянка Л., якій на момент аварії було 18 років. Громадянин К. звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої автомобілю в розмірі вартості його ремонту, обґрунтовуючи позовні вимоги нормами ЦК України. У відзиві на позов відповідачка не визнала вимог позивача, посилаючись на те, що за законодавством Австрії вона не досягла повноліття, тому відповідальність мають нести її батьки. На підставі якого акта слід визначати належне до застосування право? Хто є належним відповідачем у справі?
9. У результаті розпаювання земель колективного сільськогосподарського підприємства громадянка Л. отримала у приватну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Дергачівського району Харківської області. Після її смерті вказана земельна ділянка перейшла у спадщину її онуки Ф., громадянки Італії. Після прийняття спадщини Ф. звернулася до відповідних державних органів на території України із заявою про видачу на її ім’я Державного акта про право приватної власності на землю, у чому їй було відмовлено. Якою правосуб’єктністю у сфері земельних правовідносин володіють іноземні громадяни? Чи можуть перебувати у власності іноземних громадян землі сільськогосподарського призначення, розташовані на території України? Який правовий режим у сфері земельних відносин надано іноземним громадянам в Україні?
10. Підприємство, зареєстроване в м. Братислава (Словаччина), відкрило на території України свою філію, предмет діяльності якої – надання транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів як у міжнародному автомобільному сполученні, так і регулярних (міських та міжміських) перевезень. У зв’язку з тим, що автоперевезення в Україні підлягають ліцензуванню, компанія звернулася до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті з клопотанням про видачу ліцензії. У наданні ліцензії було відмовлено на тій підставі, що іноземна юридична особа не може здійснювати автомобільні перевезення по території України. Словацьке підприємство має намір оскаржити дане рішення. Проаналізуйте ситуацію, що склалася, та надайте письмову консультацію.
11. До господарського суду звернулося підприємство, що є юридичною особою ФРН, з позовом до Липоводолинської сільської ради Сумської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки в частині умов орендної плати. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що орендна плата для нього, як іноземної юридичної особи, була у п’ять разів вища, ніж орендна плата українського суб’єкта господарювання за подібну за площею сусідню земельну ділянку. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на ЗК України, закони “Про оренду землі” та “Про плату за землю”, стверджуючи, що орган місцевого самоврядування має право в кожному конкретному випадку вирішувати, яку суму орендної плати встановлювати в договірних стосунках з орендарями. Проаналізуйте ситуацію. Як має бути вирішена справа? Дайте письмову відповідь.
12. Восени 2005 р. у м. Констанца румунські правоохоронні органи наклали арешт на українське судно “Професор Вернадський”, що належало Державному науково-дослідному інституту гідрометеорології України. Це було зроблено для забезпечення позову громадянина Румунії П., який входив до міжнародної наукової експедиції, що здійснювала дослідження на цьому судні та, нібито, отримав травму під час рейсу. Українське посольство заявило протест на дії румунської влади, звернувши увагу на неприпустимість накладення арешту на майно, що належить іноземній державі. Проаналізуйте ситуацію, що склалася. Якими нормативними актами слід керуватися при вирішенні спору. Складіть проект звернення посольства України до МЗС Румунії.
13. У січні 2003 р. літак Ан-124, що належить українській державній компанії “Антонов дизайн бюро”, був заарештований представником шерифа провінції Ньюфаундленд і Лабрадор на підставі постанови Федерального суду Канади в Монреалі. Постанова суду про накладення арешту була винесена на підставі заяви кіпрської компанії TMR Energy Ltd, яка просила виконати рішення Арбітражного суду Стокгольма, що задовольняло її позов до України в особі Фонду держмайна України про відшкодування не отриманого прибутку в розмірі 62 млн доларів. Проаналізуйте ситуацію, що склалася. Якими нормативними актами слід керуватися при вирішенні спору. Складіть проект звернення посольства України до відповідних державних органів Канади.
14. Україна уклала угоду з іноземною країною про те, що сторони при посольствах побудують готелі для розміщення гостей під час проведення дипломатичних та інших заходів; готелі будуватимуться за кошти бюджетів; можливі спори, пов’язані з будівництвом, вирішуватимуться шляхом переговорів або в обраному послами країн юрисдикційному органі. Іноземне посольство уклало договір з українською будівельною компанією, в якому не було застережень про відмову від судового імунітету. Через деякий час посольство іноземної країни заборгувало виплати за виконані будівельні роботи, й українська компанія звернулася з позовом до господарського суду про стягнення заборгованості. Іноземне посольство заперечувало проти розгляду справи, посилаючись на свій імунітет. Чи правомірною є заява відповідача? Складіть проект рішення суду. Список нормативних актів та літератури
Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: теоретичні та прикладні аспекти. – К.: МАУП, 2004. – 576 с. Чорнолуцький Р.В. Регулювання приватноправових відносин щодо участі іноземних осіб у судових інстанціях України //Актуальні пробл. політики: Зб. наук. пр. / Голов. ред. С.В. Ківалов. – О.: Юрид. л-ра, 2002. – Вип. 13-14. – С. 281-286. Якубовська Н.О. Актуальні проблеми діяльності багатонаціональних компаній в Україні //Держава і право: Зб. наук. пр. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – Вип. 21. – С. 586-591.
Тема 5. Право власності в міжнародному приватному праві
(для самостійного вивчення)
Список нормативних актів та літератури
Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: теоретичні та прикладні аспекти. – К.: МАУП, 2004. – 576 с.
Матеріали судової практики[1][*]
Тема 6. Інтелектуальна власність в міжнародному приватному праві
(для самостійного вивчення)
Список нормативних актів та літератури
Мельник О. М. Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні. Цивільно-правовий аспект. – Ірпінь: Акад. ДПА, 2001. – 136 с. Романадзе Л.Д. Товарный знак в международном частном праве: понятие и идентификационные признаки //Держава і право: Зб. наук. пр. Юрид. і політ. науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – Вип. 28. – С. 435-444.
Матеріали судової практики[2][†]
Рішення господарського суду м. Києва у справі № 12/205-21/55-20/142 від 12 травня 2009 р. за позовом фірми “Ямато Мішін Сейзо Кабушікі Кайша” (Японія) до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та фірми “Фейюї Фенгренйї Їтюан Гонгсі” (Китай) про визнання недійсною в Україні міжнародної реєстрації № 678521 на торговельну марку (реєстраційний № 3583736).
Тема 7. Правочини та зобов’язання в міжнародному приватному праві
Питання для обговорення
Завдання
15. Громадянин РФ купив у Севастополі приватизовану квартиру. У договорі купівлі-продажу зазначалося, що вартість квартири становить 50 тис. грн, що відповідало балансовій вартості, встановленій у технічній документації на дане житло. Фактично покупець передав власнику 100 тис. доларів. У подальшому суд визнав договір купівлі-продажу недійсним у зв’язку з тим, що продавець на момент купівлі-продажу квартири був недієздатним. Покупець заявив вимогу про повернення фактично сплаченої продавцю суми. Проаналізуйте обставини справи. Правом якої країни слід керуватися при вирішенні даного спору? Складіть проект судового рішення у справі.
16. До господарського суду звернулося ТОВ “Камаз-транс-сервіс” із позовом до приватного підприємця П. про стягнення 20 453 грн за невиконання зобов’язань за договором перевезення вантажів у міжнародному сполученні. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на те, що згідно з договором позивачем було прийнято від відповідача замовлення на перевезення лакофарбових виробів, клею, меблів і світильників. На виконання цього замовлення позивач у повному обсязі виконав міжнародне перевезення вантажів автотранспортним засобом за маршрутом Італія (Senago – Cles – Ghirano – Udine) – Україна (Київ), що підтверджується товарно-транспортною накладною (CMR). За виконання цього перевезення відповідач брав на себе зобов’язання сплатити протягом 7 днів з моменту отримання документів 20 453 грн. Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні позов не визнали, мотивуючи тим, що, як на час здійснення перевезення, так і на день розгляду спору, позивач не надав відповідачу доказів виконання перевезення згідно з умовами договору і доставки вантажу саме вантажоотримувачу відповідно до вимог чинного законодавства. Розрахунок не проведено через те, що товар, доставлений відповідачем, виявився пошкодженим. З наданої відповідачем та дослідженої в судовому засіданні товарно-транспортної накладної вбачається, що у графі, де робиться відмітка про факт отримання вантажу, значиться, що доставлений вантаж отримано, але підпис відсутній. Відсутня і печатка, яка скріплює підпис названої особи. З чого виникає сумнів щодо отримання вантажу належним власником. Яким нормативним актом регулюються спірні відносини? Складіть проект рішення суду.
17. Українське АТ “Азов” уклало контракт з грецькою компанією “Галактик” про постачання обладнання на риболовні судна, що належали українському АТ, з оплатою після отримання товару. За домовленістю сторін спори підлягають розгляду в господарських судах України. У належний термін грецька компанія поставила обладнання, але українське підприємство не оплатило товар попри неодноразові нагадування постачальника. Компанія “Галактик” звернулася до господарського суду з позовом про відшкодування боргу, при цьому розрахунок суми здійснювався за законодавством Греції. Представник АТ “Азов” у судовому засіданні позов визнав, але вважав, що розрахунок суми боргу має здійснюватися відповідно до законодавства місця розгляду спору, тобто України. Назвіть нормативні акти, які слід використовувати при розгляді даного спору. Право якої держави буде застосоване та чому?
18. Українське торговельне підприємство “Космос” уклало зовнішньоекономічний контракт з італійською компанією “Гермес” – постачальником кахельної плитки. Сторони уклали письмову угоду на умовах постачання СІФ (морське перевезення) в редакції ІНКОТЕРМС 2000. Обов’язок по оплаті фрахту до пункту призначення та страхуванню угоди лежав на постачальнику – італійській компанії “Гермес”. У ході подальших переговорів представники “Гермесу” запропонували знизити ціну контракту, а представники “Космосу” у телефонній розмові погодились на цю пропозицію. У результаті італійська компанія вирішила, що може зафрахтувати судно на умовах ФОБ та не страхувати угоду. Під час перевезення судно потрапило в шторм, і товар був зіпсований (близько 80% плитки розбилося та понадколювалося). Українська компанія винною у неналежному виконанні зобов’язання вважала італійську сторону, яка в односторонньому порядку змінила умови постачання з СІФ на ФОБ. Якими нормативними актами слід керуватися при вирішенні даного спору? Чи відбулася зміна базисних умов поставки з СІФ на ФОБ? Чому? Складіть проект рішення суду.
19. У квітні 2003 р. до господарського суду звернулася українська торговельна компанія з позовом до корпорації “JMM”, зареєстрованої у Великій Британії, яка в односторонньому порядку змінила асортимент продукції, що поставлялася за договором міжнародної купівлі-продажу товарів. В обґрунтування свого позову українська компанія посилалася на норми внутрішнього законодавства, відповідач обґрунтував свої заперечення положеннями Віденської конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 р. Визначте належне до застосування право.
20. Згідно з договором купівлі-продажу ОАО “АрселорМіттал Кривий Ріг” зобов’язане поставити алжирській компанії з виробництва будівельних матеріалів 100 т арматурного металевого прокату на умовах СІФ у місто Тізі Узу. Покупець зобов’язався оплатити товар відразу після його відвантаження Придніпровській залізниці з м. Кривий Ріг. Товар був своєчасно відправлений, перевантажений на судно “Герої Шипки” в Одеському порту. Через деякий час продавець отримав повідомлення про те, що вантаж отримано у кількості 95 т (не вистачає одного мотка арматури вагою 5 т). У своїй відповіді продавець зауважив, що вантаж вагою 100 т був переданий залізниці, про що свідчать транспортні документи, і з цього моменту право власності перейшло до покупця. Письмово проаналізуйте ситуацію, що склалася. Як слід вирішити цей спір?
21. ТОВ “Лубнифарм” (Полтавська обл.) здійснювало перевезення вантажу літаком компанії “British Airways Cargo” до Борисполя. В авіаційній накладній була зазначена вага отриманого для перевезення вантажу 250,5 кг. При видачі вантажу в аеропорті “Бориспіль” вантаж важив 245,5 кг, тобто була виявлена нестача у 5 кг. Як було з’ясовано із складеного акта, втрата частини вантажу відбулася внаслідок пошкодження упакування. Якими міжнародними актами регулюються зазначені відносини? Визначте судову установу, компетентну розглядати спір. Як слід вирішити справу?
22. Між експедитором-перевізником Свиридовим О. (м. Кре- УВК “Nemiroff” звернулася до господарського суду Полтавської області з позовом про відшкодування збитків у розмірі 80 тис. грн. Господарський суд прийняв справу до провадження і вирішив її на підставі норм українського законодавства. Посилання відповідача на Конвенцію про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956 р. (набрала чинності для України 17.05.2007 р.) судом відхилено, оскільки обидві сторони договору є українськими суб’єктами господарювання і сам договір не містить посилань на згадану Конвенцію. Проаналізуйте ситуацію, що склалася. Чи згодні Ви з позицією суду? Обґрунтуйте свою думку.
23. Громадянин Італії під час відпочинку на Закарпатті в результаті укусу енцефалітного кліща захворів на енцефаліт та став інвалідом. Договір, укладений постраждалим з українською туристичною фірмою ТОВ “Інтурист-Закарпаття”, містив положення про забезпечення безпечного відпочинку. Громадянин Італії також стверджував, що співробітники фірми не попередили його про наявність енцефалітних кліщів у закарпатських лісах та про пов’язану з цим небезпеку. Чи може громадянин Італії вимагати відшкодування шкоди, завданої здоров’ю, від української турфірми? Визначте належне до застосування право та судову установу, компетентну розглядати даний спір.
24. Громадяни Молдови працювали на будівництві в Києві, через недотримання правил охорони праці один з молдовських будівельників завдав шкоди іншому. Визначте належне до застосування право. Суд якої держави компетентний розглядати цю справу?
Список нормативних актів та літератури
Мережко А.А. Транснациональное торговое право (lex mercatoria). – К.: Таксон, 2002. – 464 с. Покрещук О.О. Правове регулювання міжнародної торгівлі у контексті норм і правил ГАТТ/СОТ. – К.: Зовнішня торгівля, 2003. – 511 с. Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: теоретичні та прикладні аспекти. – К.: МАУП, 2004. – 576 с. Степанюк А.А. Міжнародне приватне право: Підручник. – Х.: Кроссроуд, 2008. – 610 с. Задорожна С.М. Автономія сторін в міжнародному приватному праві: Дис... канд. юрид. наук : 12.00.03. – Чернівці, 2006.
Матеріали судової практики[3][‡]
Тема 8. Трудові відносини в міжнародному приватному праві
(для самостійного вивчення)
Список нормативних актів та літератури
Статут Міжнародної Організації Праці [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=993_154. Довжук О.В. Правове регулювання міжнародних приватних трудових відносин на сучасному етапі (матеріально-правовий аспект): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2006.
Тема 9. Шлюбно-сімейні відносини в міжнародному приватному праві
Питання для обговорення
Завдання
25. Громадяни України Олена А. та Степан П., відпочиваючи на о. Кіпр, побралися у місцевому православному храмі за церковним обрядом вінчання. Повернувшись до України, вони вирішили не реєструвати шлюб в органах РАГС. За два роки Олена А. та Степан П. припинили сумісне проживання. Розглядаючи відносини з Оленою А. та вінчання на о. Кіпр лише як романтичну пригоду, Степан П. одружився з Галиною С., шлюб було зареєстровано органами РАГС у встановленому порядку. Через півроку після одруження Степан П. загинув у ДТП, у зв’язку з чим було відкрито спадщину. Олена А. звернулася до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявою про свої права на майно, яке було придбане у період її сумісного проживання зі Степаном П. – побутову техніку та легковий автомобіль. Який з двох шлюбів мав юридичну силу? Чи обґрунтовані вимоги заявительниці? Яке рішення має прийняти нотаріус? Надайте письмову консультацію.
26. До юридичної консультації звернулися громадяни Італії Джованні та Марія А., які постійно мешкають в Україні. Марія та Джованні А. 10 років тому зареєстрували шлюб в Італії за італійським законодавством. Після переїзду на постійне місце проживання до України, де Марія А. мала родичів, подружжя вирішило розлучитися. У подружжя немає дітей та майнових спорів. Проаналізуйте ситуацію та визначте належне до застосування право. До якого державного органу слід звернутися подружжю для розірвання шлюбу? 27. Протягом навчання у вищому навчальному закладі студенти Тетяна Л., громадянка України, та Фарис М., громадянин Йорданії, підтримували близькі стосунки. Тетяна Л. у 2007 р. народила позашлюбну дитину. Фарис М. не мав наміру укладати шлюб з Тетяною Л., не давав згоди на встановлення батьківства. Повернувшись на батьківщину, Фарис М. припинив надавати матеріальну допомогу на утримання та виховання сина. Тетяна Л. звернулася до юридичної консультації із питанням, чи можливо в даній ситуації встановити батьківство та стягнути аліменти з Фариса М. Надайте письмову консультацію.
28. Громадяни Казахстану подружжя К. – Тимур та Оксана – працювали у представництві казахської компанії в м. Києві. Під час проживання в Україні вони придбали у власність квартиру, автомобіль, будинок в приміській зоні та інше майно. У 2008 р. шлюб було розірвано, Оксана була відряджена компанією до Білорусі, а Тимур вирішив залишитися в Україні. За декілька місяців Тимур К. звернувся до суду з позовом про розділ майна, нажитого у шлюбі. Спільне майно складалося з: — грошового вкладу на депозиті комерційного банку в розмірі 90 тис. грн; — двокімнатної квартири; — побутової техніки, отриманої в подарунок від родичів на річницю весілля; — приміського будинку у Броварському районі Київської області. Визначте належне до застосування право щодо кожного із зазначених об’єктів. Складіть проект рішення суду.
29. Громадянин України Ринат В. у 2005 р. зареєстрував шлюб з громадянкою Туреччини Айсу В. у м. Бахчисарай (АР Крим). Але подружнє життя не склалося, і у 2007 р. шлюб було розірвано в м. Істамбул (Туреччина) за мусульманським обрядом. Чи буде визнане розлучення в Україні? Обґрунтуйте свою відповідь.
30. Громадяни України Іван та Ірина С. упродовж 8 років працювали в науково-дослідному інституті США за контрактом, там у них народилась донька Аліса. У 2008 р. подружжя загинуло в автомобільній катастрофі, дитина залишилася сиротою і перебувала у дитячому будинку м. Літл-Рок. Колишні колеги загиблого подружжя звернулися до Департаменту соціальної служби штату Арканзас (Arkansas Department of Health & Human Services) із заявою про усиновлення Аліси. Заява була розглянута та задоволена відповідно до законодавства штату. Дід та бабка Аліси, що мешкали в Україні, звернулися до місцевого суду із заявою про визнання рішення про усиновлення недійсним і встановлення опіки над онукою. Яке рішення має прийняти суд? Які правові наслідки буде мати рішення українського суду в США?
31. Громадянка України Олена Л. у 2000 р. виїхала на відпочинок та лікування до Ізраїлю, де вона познайомилась з громадянином Ізраїлю Олександром В., який запропонував їй не повертатися до України та укласти з ним шлюб. Шлюб було укладено на о. Кіпр і визнано в Ізраїлі. Олена Л. залишилась проживати з чоловіком у м. Хайфа. Мати Олени у 2004 р. звернулася до суду із заявою про стягнення аліментів на своє утримання, оскільки вона стала інвалідом першої групи і не має достатньо коштів на проживання та лікування. Якими нормативними актами регулюються спірні правовідносини? Яке рішення має прийняти суд?
Список нормативних актів та літератури
Бурлай О.Є. Загальна характеристика Гаазьких конвенцій у сфері сімейного права // Шевченківська весна: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 60-річчю Великої Перемоги. – Вип. ІІІ: У 2-х ч. – Ч.1. Гуманітарні науки. – К.: Логос, 2005. – С. 214-215. Бурлай О. Є. Правовідносини подружжя в міжнародному приватному праві : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2007. – 182 с.
Матеріали судової практики[4][§]
Тема 10. Спадкові відносини в міжнародному приватному праві
Питання для обговорення
Завдання
32. Після смерті громадянина України М., що сталася в Канаді, залишилося таке майно: будинок у Португалії; гроші на рахунку в банку Швейцарії 300 тис. швейцарських франків; п’ятикімнатна квартира в Києві; яхта, зареєстрована у Франції, а також декілька автомобілів, які знаходились в Канаді, Україні та Франції. На майно громадянина М. претендують: 1) повнолітній син від першого шлюбу; 2) двоє неповнолітніх дітей від другого шлюбу; 3) жінка, з якою М. був зареєстрований у третьому шлюбі; 4) батьки. Розбийте правовідносини на статути та визначте належне до застосування право, якщо всі спадкоємці звернулися з позовом до суду України. Судові установи яких країн компетентні розглядати спір, що виник?
33. До консульства України в Румунії звернулася громадянка України Ш., яка постійно мешкала в Румунії, із клопотанням про оформлення заповіту. Чи вповноважений консул України виконувати зазначені дії? Визначте належне до застосування право та належний порядок оформлення заповіту.
34. Громадянин Іспанії Родріго К. уклав шлюб з громадянкою України та переїхав до м. Полтава на постійне проживання. Подружжя придбало в Україні квартиру, автомобіль та інше майно. За три роки Родріго К. помер. В Іспанії у нього залишилася земельна ділянка, грошовий внесок в іспанському банку та меблі. До нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини в Україні звернулася перша жінка Родріго К. із заявою про прийняття спадщини. На підставі якого нормативного акта слід визначати належне до застосування право? Визначте належне до застосування право відповідно до кожного об’єкта спадкування.
35. Громадянка України В. 25 років мешкала у Франції. Після її смерті лишилося цінне рухоме майно та квартира у Парижі, але спадкоємців за законом чи заповітом вона не мала. Визначте належне до застосування право.
Список нормативних актів та літератури
Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: теоретичні та прикладні аспекти. – К.: МАУП, 2004. – 576 с. Кармаза О.О. Міжнародно-правовий аналіз спадкування за заповітом // Актуальні пробл. міжнар. відносин: Зб. наук. пр. – Вип. 41. – Ч. І. – К.: Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка; Ін-т міжнар. відносин, 2003. – С. 138-139. Кармаза О.О. Законодавче врегулювання колізійних питань спадкових правовідносин // Підприємництво, госп-во і право. – № 11. – 2003. – С. 108-109.
Матеріали судової практики[5][**]
Тема 11. Міжнародний цивільний процес
Питання для обговорення
Завдання
36. До судової установи України надійшло клопотання про визнання та виконання на території України рішення господарсько-адмінистративного трибуналу іспанської провінції Астурія (Tribunal Económico-Administrativo Regional del Principado de Asturias) щодо українського підприємства. Суддя відмовив у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що між Україною та Іспанією не укладено угоди про взаємне визнання та виконання судових рішень, крім того, українське підприємство є містоутворюючим, від нього залежить бюджет цілого міста, а виконання зазначеного рішення може спричинити складну фінансову ситуацію. Чи правомірне рішення прийняв суд? Обґрунтуйте відповідь.
37. Згідно з рішенням Арбітражного інституту торгової палати Стокгольма з українського підприємства на користь французької компанії була стягнута сума заборгованості за контрактом та видатки арбітражного збору. Французька компанія звернулася до суду із заявою про визнання та примусове виконання рішення зазначеного арбітражного суду на території України. Українське підприємство, заперечуючи ці вимоги, також звернулося до суду із заявою про скасування зазначеного рішення, оскільки воно не було стороною контракту. На підтвердження своєї позиції представники підприємства додали до заяви копію арбітражної угоди, де зазначалося, що стороною в контракті є ліквідоване акціонерне товариство та рішення суду, згідно з яким підприємство не є правонаступником даного товариства. Який суд є компетентним для розгляду цієї справи? Якими нормативними актами регулюються питання визнання та виконання рішень комерційних арбітражів? Яке рішення має прийняти суд?
38. До господарського суду м. Києва звернулося українське АТ “Фаянсовий завод” з позовом до англійської компанії Howard&Ackford. Спір виник з приводу зовнішньоекономічного контракту, який виконувався в основному на території України. Згаданий контракт містив арбітражне застереження про вирішення можливих спорів у комерційному арбітражі. Оскільки спір було передано до господарського суду, представник відповідача (англійської компанії Howard&Ackford ) надав свої заперечення на позов, докази, брав участь у судовому розгляді. Але, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, де зазначив, що позов було подано з порушеннями угоди про передачу справи на розгляд до третейського суду, тому господарський суд не мав права розглядати спір, що випливав з контракту. Якими нормативними актами регулюються питання про передачу спорів на розгляд комерційного арбітражу? Чи правильно вчинив суд першої інстанції, розглянувши справу? Обґрунтуйте відповідь.
39. Рішенням торгового трибуналу м. Марсель (Франція) з українського ТОВ “Медекспорт” на користь французької фірми “Société Santé” була стягнута сума боргу за контрактом, а також судові видатки. Французька фірма звернулася до районного суду за місцем знаходження головного підприємства відповідача із клопотанням про примусове виконання рішення в Україні. ТОВ “Медекспорт” заперечувало проти виконання рішення торгового трибуналу м. Марсель і просило його скасувати, посилаючись на те, що воно не є належною стороною за контрактом; як доказ були надані завірена копія документа, де зазначалося, що стороною в контракті є ліквідоване фармацевтичне об’єднання, та рішення господарського суду, згідно з яким ТОВ “Медекспорт” не є правонаступником ліквідованого об’єднання. Якими міжнародними актами регулюються питання визнання та виконання іноземних судових рішень? Чи має право судова інстанція України скасувати рішення іноземного суду? Яке рішення має прийняти суд у даній ситуації?
40. Рішенням місцевого суду м. Рязань (РФ) 14.01.2008 р. з ВАТ “Рівнеазот” (Україна) на користь громадянина РФ Бєлякова С. були стягнуті грошові суми по відшкодуванню шкоди у зв’язку з втратою працездатності внаслідок професійного захворювання та державне мито в дохід РФ. Підставою для відшкодування шкоди стало професійне захворювання, яке виникло у зв’язку зі шкідливими умовами праці на хімічному виробництві в період перебування Бєлякова С. у трудових відносинах з відповідачем. Районний суд м. Рівного ухвалою відмовив гр. Бєлякову С. Чи правомірна ухвала суду? Обґрунтуйте відповідь.
41. До нотаріуса звернулася громадянка Китаю із заявою про прийняття спадщини. До позовної заяви вона додала письмові докази, складені китайською мовою (паспорт, свідоцтво про народження 1964 р., згідно з яким спадкодавець був батьком позивачки; довідку муніципалітету м. Харбін, де зазначалося, що спадкодавець проживав у місті з 1960 по 1964 р.; довідку з машинобудівного підприємства, в якій зазначалося, що спадкодавець працював як запрошений радянський спеціаліст з 1960 по 1964 р., та ін.) . Чи може нотаріус прийняти документи, надані громадянкою Китаю? Обґрунтуйте відповідь. Чи можливе проставляння апостилю на даних документах?
Список нормативних актів та літератури
Медведев И.А. Международное частное право и нотариальная деятельность. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 272 с. Нешатаева Т.Н. Международный гражданский процесс. – М.: Норма, 2000. – 165 с. Черняк Ю.В. Сфера застосування Брюссельської конвенції про міжнародну підсудність та виконання судових рішень з цивільних і торговельних справ // Актуальні пробл. міжнар. відносин: Зб. наук. пр. – Вип. 31. – У 2-х ч. – Ч. 2. – К.: Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка; Ін-т міжнар. відносин, 2002. – С. 137-142.
Тема 12. Міжнародний комерційний арбітраж
Питання для обговорення
Завдання
42. Українське машинобудівне підприємство звернулося до МКАС при ТПП України із позовом до лаоської фірми у зв’язку із несплатою за договором постачання сільськогосподарської техніки; арбітражне застереження про розгляд спору саме цим арбітражем було частиною укладеного контракту. На адресу відповідача були направлені копія позовної заяви та усі належні документи, запропоновано обрати арбітра. У відповідь лаоська компанія надіслала заяву про те, що не визнає український арбітраж. У подальшому відповідач був повідомлений про день слухання справи, але на засідання не з’явився. Арбітраж розглянув справу і виніс рішення. Чи мав право МКАС розглядати справу за таких умов? Яка процедура розгляду спорів у подібних ситуаціях?
43. Українське АТ “Світязь” та офшорна компанія “Sanders”, зареєстрована у штаті Делавер США, уклали у 2006 р. угоду про сумісну діяльність, усі спори, пов’язані з цим договором, мали розглядатися Арбітражним інститутом Торгової палати Стокгольма відповідно до його Регламенту англійською мовою. У застереженні було також вказано, що спори мають вирішуватися по справедливості (ex aequo et bono). АТ “Світязь” неодноразово порушувало умови договору, і компанія “Sanders” звернулася до арбітражу, який прийняв рішення про стягнення заборгованих сум на користь офшорної компанії. У подальшому компанія “Sanders” звернулася до українського суду із заявою про примусове виконання арбітражного рішення, але їй було відмовлено, оскільки рішення арбітражу не містило посилань на належне до застосування право, тобто було незаконним. Чи правомірне рішення прийняв суд? Обґрунтуйте відповідь.
Список нормативних актів та літератури
Комаров В.В. Международный коммерческий арбитраж. – Х.: Основы, 1995. – 301 с. Комаров В.В. О международной подсудности споров между субъектами внешнеэкономической деятельности // Бизнес-информ. – 1994. – № 4. Международный коммерческий арбитраж в Украине. Законодательство и практика: Науч.-практ. изд. / Под ред. И. Г. Побирченко. – М.: Ин Юре, 2000. – 973 с. Переверзєва О.С. Міжнародний комерційний арбітражний суд з вирішення спорів у сфері торговельного мореплавства : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2006.
5. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ
Автономія волі – принцип, згідно з яким учасники правовідносин з іноземним елементом можуть здійснити вибір права, що підлягає застосовуванню до відповідних правовідносин. Апостиль – печатка або штамп розміром не менш ніж 9х9 см, що засвідчує автентичність підпису, статус особи, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитка печатки або штампа, якими скріплений документ, що проставляється компетентним органом держави, в якій документ був складений. Порядок проставляння А. передбачений Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961 р. Арбітражна угода – угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними у зв’язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у виді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Арбітражне застереження – обов’язкова частина зовнішньоекономічного договору, яка визначає матеріальне і процесуальне право, що буде застосовуватися у разі виникнення спору між сторонами. Аффідевіт – документ, що підтверджує зміст норм права відповідної держави згідно з прийнятим тлумаченням та практикою застосування. Такий документ підлягає обов’язковій консульській легалізації чи проставлянню апостилю. Багатогромадянство – перебування особи одночасно у громадянстві двох або більше держав. Безгромадянство – правовий статус фізичної особи, яка не має громадянства жодної держави. Біженець – особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань. Взаємність – (у міжнародному приватному праві) взаємне надання державами певних прав та повноважень, взаємне надання національного режиму та режиму найбільшого сприяння. Відсилання до права третьої держави – відсилання колізійної норми права іноземної держави, визначеної відповідно до Закону України “Про міжнародне приватне право”, до права третьої держави. Вибір права – право учасників правовідносин визначити, право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом. Визнання рішення іноземного суду – поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом. Виконання рішення іноземного суду – застосування засобів примусового виконання рішення іноземного суду в Україні в порядку, передбаченому законом. Гаазька конференція з міжнародного приватного права – міжурядова організація, мета діяльності якої – робота над прогресивною уніфікацією норм міжнародного приватного права. Гармонізація законодавства – процес коригування законодавства держав – членів Європейського Союзу на підставі правових актів ЄС, зокрема директив, які мають обов’язкову силу для держав – членів ЄС та вимагають від цих держав привести їх внутрішнє законодавство у відповідність до положень директив. Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) – міжнародна система угод і заходів, спрямованих на організацію міжнародної торгівлі, боротьбу з демпінговими та іншими проявами недобросовісної конкуренції. Дерогаційна угода – угода між сторонами цивільного процесу, в силу якої спір, що підлягає розгляду певною установою на підставі загальних диспозитивних норм, вилучається із сфери її юрисдикції та передається іншій судовій установі. Екзекватура – спеціальний дозвіл на виконання іноземного судового рішення, що надається рішенням суду держави, на території якої вимагається таке виконання. Застереження про публічний порядок – правило, що обмежує застосування іноземного закону, до якого відсилає колізійна норма національного права. Зворотне відсилання – повторне відсилання колізійної норми права іноземної держави до правопорядку держави, колізійна норма якого відіслала до даного іноземного правопорядку. Іммігранти – іноземні громадяни або особи без громадянства, які перебувають на території держави і не мають наміру її покидати. Іммігрантів поділяють на легальних та нелегальних, тимчасових та постійних. Імунітет держави – спеціальний правовий режим, встановлений міжнародними договорами та внутрішнім законодавством, в силу якого власність держави, правочини з її участю, а також підсудність спорів за її участю не можуть підпорядковуватись юрисдикції іншої держави. Інкотермс – (англ. Incoterms, International commerce terms) – міжнародні правила тлумачення комерційних термінів, прийняті Міжнародною торговою палатою у 1936 р. (ред. 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000 рр.). Іноземець – особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Іноземна юридична особа – підприємство, створене за іншим законодавством, ніж законодавство України, і знаходиться за межами України. Іноземний елемент – ознака, що характеризує приватноправові відносини, які регулюються, та виявляється в одній або кількох із таких форм: а) хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; б) об’єкт правовідносин перебуває на території іноземної держави; в) юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави. Іноземні інвестиції – цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Клаузула – (лат. clausula – завершення, застереження) викладена окремою статтею закону певна умова, окреме (особливе) положення іншого нормативного акта (статуту, інструкції), окрема умова договору (угоди), заповіту тощо, якими обумовлюються певні обставини, пов’язані з застосуванням нормативно-правового акта чи виконанням приписів іншого документа, що має юридичне значення; спеціальна постанова або застереження, що додаються до договору. Колізійна норма – норма, що визначає, право якої держави може бути застосоване до правовідносин з іноземним елементом. Колізійне право – сукупність норм, що вирішують колізії між законами різних держав. Колізійне право є складовою міжнародного приватного права. Коносамент – документ, що регулює правовідносини між перевізником та одержувачем вантажу, свідчить про прийняття перевізником вантажу, відомості про який наведено в коносаменті, та є одним із документів, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення. Консул – посадова особа, призначена однією державою до іншої держави (держави перебування) для здійснення на її території (консульському окрузі) консульських функцій. Консульська легалізація документів – процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ. Конфлікт кваліфікацій – відмінність у тлумаченні однакових понять, що містяться в колізійних нормах різних держав. Культурні цінності – об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України. Міжнародна організація праці (МОП) – заснована в 1919 р., є спеціалізованою установою ООН. Метою МОП є досягнення загального і міцного миру на основі соціальної справедливості та покращення існуючих умов праці, що може бути досягнуто регламентацією робочого часу, включаючи встановлення максимальної тривалості робочого часу і робочого тижня; регламентацією набору робочої сили шляхом боротьби з безробіттям; встановленням гарантій зарплати, що забезпечує достатні умови життя. Міжнародна організація цивільної авіації – (англ. International Civil Aviation) єдина міждержавна організація в галузі повітряних сполучень, спеціалізована установа системи ООН. Заснована на підставі Чиказької конвенції міжнародної цивільної авіації (1944), яка є статутом Міжнародної організації цивільної авіації. Міжнародна підсудність – компетенція судів певної держави із вирішення спору з іноземним елементом. Міжнародна торгова палата (англ. International Chamber of Commerce) – міжнародна організація, яка має на меті підтримку й розвиток міжнародної торгівлі й глобалізації. Членами цієї організації є країни, до яких МТП має доступ через свої національні комітети. В Україні діє Торгово-промислова палата України. Міжнародне перевезення – перевезення товарів з перетином державного кордону: а) з території України на територію іноземної держави; б) з території іноземної держави на територію України; в) транзитом через територію України. Міжнародне приватне право – самостійна галузь національного права, яка є системою колізійних та уніфікованих матеріально-правових норм, що регулюють приватні та цивільно-процесуальні відносини, ускладнені іноземним елементом. Міжнародний інститут з уніфікації приватного права (Institut international pour unification du droit prive; International Institute for the Unification of Private Law), УНІДРУА (UNIDROIT) – незалежна міжнародна організація, утворена в 1926 р., метою якої є вивчення шляхів гармонізації та координації процесів уніфікації приватного права в різних державах або групах держав і поступове прийняття країнами світу єдиної системи приватного права. Міжнародний комерційний арбітраж – 1) недержавний юрисдикційний орган (різновид третейських судів), призначений для вирішення зовнішньоекономічних спорів; 2) особливий спосіб врегулювання зовнішньоекономічних спорів, основними перевагами якого, порівняно із розглядом спорів у державних судах, є конфіденційність, спеціалізація арбітрів, більш швидкий і демократичний розгляд справи. Міжнародний цивільний процес – сукупність і система правових норм, що містяться у внутрішньому праві держави і в міжнародних договорах за участю цієї держави, які регулюють цивільно-процесуальні відносини між іноземними судами та учасниками процесу, один з яких є іноземною особою (іноземці, особи без громадянства, іноземні підприємства, установи, організації, іноземні держави та міжнародні організації), при здійсненні правосуддя з цивільних справ і наданні міжнародної правової допомоги. Надімперативні норми (норми безпосереднього застосування; mandatory rules) – особлива категорія імперативних норм права, що застосовуються для регулювання приватноправових відносин з іноземним елементом незалежно від того, яке право обране сторонами цих правовідносин – на підставі принципу автономії волі або судовим чи арбітражним органом – на підставі колізійних норм. Національний режим – режим, за яким юридичним і фізичним особам (громадянам) однієї держави на території іншої держави надаються такі самі права й пільги, якими користуються її юридичні та фізичні особи. Національний режим може надаватися як за внутрішнім законом, так і за міжнародним договором. Негативні колізії – жодна держава, з якою пов’язані певні правовідносини, не розглядає їх як предмет регулювання свого власного права. Саме негативні колізії є підставою виникнення інституту зворотного відсилання. Обсяг колізійної норми – частина колізійної норми, що містить вказівку на ті відносини, які потребують правового врегулювання. Обхід закону – застосування до правовідносин з іноземним елементом права іншого, ніж право, передбачене відповідним законодавством Офшорна зона – країна чи територія, де встановлено пільговий режим оподаткування для певних категорій компаній. Критерії віднесення тієї чи іншої території до категорії офшорної зони розробляються різними міжнародними інституціями, зокрема Міжнародним валютним фондом. Перелік офшорних зон регулярно оприлюднюється Кабінетом Міністрів України. Парантелла – у зарубіжному спадковому праві група кровних родичів, що має спільних предків. Перша П. включає самого спадкодавця та його низхідних родичів, друга – батьків та їх низхідних родичів і т.д. Позитивні колізії – дві й більше держави розглядають певні правовідносини з іноземним елементом як предмет регулювання свого власного права. Правова допомога – допомога, передбачена спеціальними міжнародними двосторонніми чи багатосторонніми угодами, що надається на засадах взаємності установами юстиції договірних сторін шляхом проведення процесуальних дій, виконання судових доручень, визнання та виконання судових рішень, вручення судових та позасудових документів та ін. Правова кваліфікація – визначення права, що підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом. Правові звичаї – санкціоноване і забезпечуване державою звичаєве правило поведінки. Прецедент – об’єктивне (виражене зовні) рішення державного органу в конкретній справі, якому надаються безумовна обов’язковість, нормативна впорядкованість і поширення чинності при розв’язанні всіх наступних аналогічних справ. Прив’язка колізійної норми – частина колізійної норми, що містить вказівку на закон (тобто правову систему, правопорядок), за допомогою якого і будуть врегульовані зазначені відносини. Пророгаційна угода – угода між сторонами цивільного процесу, в силу якої спір непідсудний за загальними диспозитивними нормами про підсудність стає підсудним. Режим найбільшого сприяння означає, що будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються стосовно будь-якого товару, що походить з будь-якої держави, повинні негайно й безумовно надаватися аналогічному товару, який походить з території держав – членів СОТ або держав, з якими укладено двосторонні чи регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння. Репудіація (repudiātio, лат. – відмова) – у зарубіжному сімейному праві розлучення на підставі заяви чоловіка. Реторсії – правомірні обмежувальні заходи, що вживаються державою у відповідь на аналогічні заходи іншої держави. Розщеплення колізійної норми – поширене в міжнародному приватному праві явище, коли правовідносини в цілому підпорядковуються одному правопорядку, а окремі питання – іншому. Транснаціональна корпорація (ТНК) – особливий вид корпорації, що істотну частину своєї господарської діяльності здійснює на світовому ринку завдяки власним закордонним філіям та дочірнім підприємствам. Трудова міграція – переміщення працездатної особи на територію держави, громадянином якої вона не є та в якій постійно не проживає, з метою зайняття оплачуваною трудовою діяльністю. Уніфікація законодавства (від лат. unus – один і facio – роблю) у міжнародному приватному праві встановлення шляхом угод між державами однакових за змістом цивільно-правових норм, що регулюють певну галузь правовідносин. Чартер – договір фрахтування на перевезення морським і річковим транспортом вантажів, відповідно до якого перевізник (фрахтовик) зобов’язується за умови надання всього судна, його частини або визначених вантажних приміщень доставити вантаж у порт призначення та передати особі, уповноваженій на одержання вантажу, а відправник (фрахтувальник) – заплатити за перевезення вантажу встановлену плату (фрахт). Шкала Кегеля – гнучка система колізійних прив’язок, яка дозволяє ефективно вирішувати колізійні проблеми, що виникають у сфері сімейного права. Значне поширення отримала практика взаємного запозичення ш. К. у внутрішньому законодавстві багатьох європейських країн.
Основні латинські терміни та вирази
Abandono – відмова Сautio judicatum solvi – забезпечення сплати судових видатків Civis Romānus – громадянин Рима Сomitas gentium – міжнародна ввічливість Corpus juris civīlis – Кодекс Юстиніана Forum arresti – суд місця арешту /опису майна Forum contractus – суд місця укладання договору Forum delicti – суд місця вчинення делікту Forum legis – суд, зазначений у законі Forum regit processum – процесуальне право підпорядковується закону суду Fraus omnia corrumpit – обхід закону породжує недійсність акта в цілому Hostis – ворог, іноземець Immunitas – звільнення від обов’язків, пільга Jus civīle – цивільне право Jus gentium – право народів Lex arbitri – закон, обраний арбітрами Lex causae – закон, що регулює сутність правовідносин Lex domicilii – закон місця проживання особи Lex fori – закон місця розгляду справи Lex lòci àctus – закон місця здійснення акту Lex lòci celebratiònis – закон місця укладання шлюбу Lex loci contràctus – закон місця укладання договору Lex lòci delicti commissi – закон місця вчинення правопорушення Lex loci laboris – закон місця виконання роботи Lex lòci solutiònis – закон місця платежу або виконання зобов’язання Lex patriae – закон громадянства особи Lex personalis – особистий закон фізичної особи Lex rèi sìtae – закон місцезнаходження майна Lex societatis – особистий закон юридичної особи Lex voluntatis – закон, обраний сторонами Peregrinus – іноземний, чужий Perpetuatio fori – принцип неприпустимості змінення підсудності
6. ПОТОЧНИЙ (МОДУЛЬНИЙ) ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Оцінювання знань студентів з МПП здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів є відповідні частини навчальної програми з дисципліни “Міжнародне приватне право”, засвоєння якої відповідно перевіряється під час ПМК. Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу змістового модуля, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь застосовувати отримані знання з МПП при вирішенні професійних завдань. Об’єктами ПМК знань студентів з МПП є систематичність та активність роботи, успішність на семінарських заняттях, виконання модульних контрольних завдань. Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістового модуля. Критеріями оцінювання ПМК є: а) якісна успішність на семінарських заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу, активність та рівень знань при обговоренні питань), самостійне опрацювання тем у цілому чи окремих питань; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів; інші форми робіт – від 0 до 4 балів; б) оцінка за модульну контрольну роботу (у тому числі у формі тестів) – від 0 до 5 балів. Виконання модульних контрольних завдань може проводитися у формі тестів (з використанням комп’ютерних технологій), відповідей на теоретичні питання, вирішення практичних завдань під час проведення контрольних робіт, виконання індивідуальних завдань тощо. Конкретний перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню. Підсумковий бал за результатами ПМК оформляється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру. Загальна кількість балів за ПМК складає 42 бали. Кожен модуль оцінюється у 14 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента з даного предмета і враховуються (у разі необхідності) при виставленні балів за підсумковий контроль знань (ПКЗ). У разі невиконання завдань ПМК з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом декана (викладача) скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.
7. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
Розподіл балів з курсу “Міжнародне приватне право”
*ЗМ – змістовий модуль
8. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Відповідно до вимог “Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” індивідуальна робота студентів з курсу “Міжнародне приватне право” передбачає такі види та форми роботи з навчальним матеріалом: — анотації з прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис тощо; — реферат за вузькоспеціальною проблематикою; — складання термінологічних словників; — складання тематичних кросвордів; — участь у роботі студентського наукового гуртка; — переклад іноземних текстів встановлених обсягів; — підготовка і опублікування наукової статті, тез наукових доповідей та повідомлень на студентських наукових конференціях. Вибір студентом видів індивідуальної роботи здійснюється на альтернативній основі за власним інтересом і поперед- Індивідуальна робота подається для перевірки та оцінювання за 15 днів до початку екзаменаційної сесії.
9. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО”
Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з МПП здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Завдання ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на ПКЗ, – від 0 до 50 балів. Підсумковий контроль знань студентів з МПП проводиться у формі іспиту з вузлових питань, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати знання з історії держави і права з сучасними соціальними і правовими проблемами. Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань, порядок і час їх складання визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються зазвичай три питання з МПП. До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати у балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ. Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку відповідно до шкали, як показано нижче.
Закінчення
10. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТІВ
1. Предмет міжнародного приватного права. 2. Види іноземного елементу в приватноправових відносинах.
[1][*] Див.: Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень [Електронний ресурс]: http://www.reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=300:1:2891225254745786.
[2][†] Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень [Електронний ресурс]: http://www.reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=300:1:2891225254745786.
[3][‡] Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень [Електронний ресурс]: http://www.reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=300:1:2891225254745786.
[4][§] Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень [Електронний ресурс]: http://www.reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=300:1:2891225254745786.
[5][**] Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень [Електронний ресурс]: http://www.reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=300:1:2891225254745786. КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||