МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖ

1. 28.10.2006 р. між ЗАТ “УПІК “Проміндустрія” (іпотекодавець, майновий поручитель), АТ “Туран Алем” (іпотеко-держатель) та ПП ТОВ “Генді Асетс Лімітед” (боржник) було укладено договір іпотеки майнових прав на нерухомість, предметом якого є майнові права, що випливають з договору про сумісну діяльність №18/11-1 від 18.11.2002 р., учасниками якого є іпотекодавець та Київська міська клінічна лікарня, і полягають в отриманні права власності на 100 % площі від загальної об’єкта будівництва.

 Як видно з п. 5.2. Договору іпотеки, сторони дійшли згоди розглядати всі спори (розбіжності), що виникають у зв’язку і з приводу цього Договору в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торговельно-промисловій палаті України (м. Київ) із застосуванням регламенту цього суду з використанням норм матеріального і процесуального права України. Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торговельно-промисловій палаті України (м. Київ) є для сторін остаточним і обов’язковим для виконання. Мова арбітражного судочинства – російська. Підсудність суперечок за цим Договором судами загальної юрисдикції виключається. Закрите акціонерне товариство “Українська промислово-інвестиційна корпорація “Проміндустрія” (далі – ЗАТ “УПІК “Проміндустрія”) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до АТ “Банк Туран Алем”, правонаступником якого є АТ “БТА Банк” (далі – АТ “БТА Банк”) та Приватного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Генді Асетс Лімітед” (далі – ПП ТОВ “Генді Асетс Лімітед”) із позовом про визнання недійсним з моменту укладення договору іпотеки майнових прав на нерухомість від 28.10.2006р., укладеного між ЗАТ “УПІК “Проміндустрія”, АТ “Банк Туран Алем” та ПП ТОВ “Генді Асетс Лімітед”. АТ “БТА Банк” просить припинити провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України). Яке рішення має прийняти господарський суд м. Києва? Дайте визначення арбітрабельності зовнішньоекономічних спорів.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Скорзонера” звернулося до суду з клопотанням про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24 листоп. 2011 р. у справі за позовом План Тім ГмбХ про стягнення заборгованості за виконані проектні роботи, мотивуючи тим, що в останньому судовому засіданні арбітражного суду, яке відбулося 24.11.2011 р., представнику відповідача було надано під розписку копії листів ЗАТ “Укрзахіденергопроект” № 28 від 10.06.2009 р. і № 296 від 15.06.2009 р.  Однак, як стало відомо з тексту рішення від 24.11.2011 р. по вказаній вище справі, 24.11.2011 р. представник позивача на підтвердження заявлених позивачем вимог надав арбітражному суду в якості додаткових доказів копію договору субпідряду № 25 від 12.02.2009 р., укладеного між позивачем та ЗАТ “Укрзахіденергопроект” на виконання робочого проекту електропостачання об’єктів ГТК “Буковель” і акт здачі-прийняття проектної, науково-технічної продукції за договором № 25 від 12.02.2009 р., підписаний 25.05.2009 р.  Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24.11.2011 р. позовні вимоги План Тім ГмбХ (Італія) до ТОВ “Скорзонера” (Україна) про стягнення 1138499,14 євро, в тому числі 1056772,97 євро основного боргу за виконані проектні роботи, 63681,87 євро пені за прострочення платежу та 18944,30 євро – 3 % річних від простроченої суми та відшкодування витрат із сплати арбітражного збору та оплати гонорарів адвокатів задоволені частково. Відповідно до вказаного рішення з ТОВ “Скорзонера” стягнуто на користь План Тім ГмбХ 531726,48 євро вартості виконаних робіт, 5718,78 євро – 3 % річних від простроченої суми, 7616,98 євро на відшкодування витрат із сплати арбітражного збору, а всього 545062,24 євро. У задоволені решту позовних вимог (у сумі 601053,88 євро) відмовлено. Арбітражний збір у сумі 8517,28 євро віднесено за рахунок позивача. Шевченківський районний суд м. Києва клопотання ТОВ “Скорзонера” про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24 листоп. 2011 р. задовольнив, посилаючись на те, що відповідач з поважних причин не мав можливості надати пояснення з приводу вказаних вище додаткових доказів, наданих позивачем, в свою чергу при розгляді справи була порушена арбітражна процедура, що не відповідала угоді сторін. Чи правомірні дії Шевченківського районного суду? Які наслідки недотримання доарбітражного способу вирішення спору?

3. Компанія “Фарадж енд Хомаюн Фахадіан ОХГ” звернулася до господарського суду м. Києва із позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ “Інтерагроекспорт” борг та штрафні санкції в сумі 347.111,24 доларів США. Відповідно до п. 10 Контракту № 97 всі спори або розбіжності, які можуть виникнути з цього Контракту або у зв’язку з ним, підлягають, з виключенням підсудності загальним судам, вирішенню в Арбітражному суді Німеччини (German Сhamber of Сommerce) у відповідності із законодавством Німеччини. За твердженням позивача, такого органу як Арбітражний суд Німеччини не існує, а тому він просить розглядати справу в господарських судах України. Натомість, по-перше, як вбачається з тексту п. 10 Контракту № 97, підсудність спору саме Арбітражному суду Німеччини є наслідком домовленості сторін про непідсудність цього спору загальним судам (тобто, “загальним судам” в розумінні права Німеччини). Отже, у випадку відсутності Арбітражного суду Німеччини цей спір має розглядатися в загальних судах Німеччини. По-друге, існує The German Chambers of Commerce 1(http://ahk.de/en/). Очевидно, що саме вказану організацію малина увазі сторони Контракту № 97 в п. 10. Яке рішення має прийняти господарський суд м. Києва? Дайте класифікацію передумов дійсності арбітражної угоди.

4. 30.01.2008 р. між ЕСЕМ Європейський Хімічний Маркетинг ЗАТ, Гохегілвех, 10, 1101 СС Амстердам, Зюйдоост, Нідерланди (позивачем) та ТОВ “Полимер-Лак” с. Киселівка Білозерського р-ну Херсонської обл. (відповідачем) 30.01.2008 р. було укладено Контракт № 30/01-08 (далі – Контракт), згідно з яким позивач продавав, а відповідач придбавав на умовах цього Контракту зазначені у додатках товари. Відповідно до додатку № 11 до Контракту сторони домовились про купівлю-продаж 20000±10% кг стіролу (код товару 2902-50-00) за ціною 1110 євро за тону на умовах поставки FСА Марл (Німеччина) з оплатою після спливу семи банківських днів із моменту завантаження товару покупцем. З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2008 р. позивач згідно з міжнародною автотранспортною накладною № 024909 передав відповідачу 20060 кг стіролу (код товару 29025000) (а.с.62). Вартість поставленого товару склала 22266,60 євро. Однак відповідач в порушення умов Контракту не оплатив отриманий товар протягом семи банківських днів, що обумовлено п.2 Додатку № 11. Згідно з п.6 контракту № 30/01-08 від 30.01.2008 р. всі спори, які виникають у зв’язку з контрактом, будуть відправлятися до Арбітражного суду при Міжнародній Торгово-промисловій палаті Парижу (Франція) у відповідності до його регламенту. ЕСЕМ Європейський Хімічний Маркетинг ЗАТ звернувся до господарського суду Херсонської обл. до ТОВ “Поли

мер-Лак” про стягнення 22266 євро заборгованості. Рішенням господарського суду Херсонської обл. від 12.01.2010 р., залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.03.2010 р., позов задоволено – на підставі ст. 526 ЦК України стягнуто з ТОВ “Поли-11 мер-Лак” на користь ЕСЕМ Європейський Хімічний Маркетинг ЗАТ 22266 євро боргу за товар, поставлений позивачем за умовами контракту № 30/01-08 від 30.01.2008 р. та міжнародною автотранспортною накладною від 23.10.2008 р. № 0024909. Чи правомірні дії господарського суду Херсонської обл. від 12.01.2010 р. та Запорізького апеляційного господарського суду від 18.03.2010 р.?

5. У листопаді 2009 р. Кухтенко С.О. звернулася до суду з позовом до ТОВ “Кримський діамант” про стягнення боргу в сумі 6243 960 грн, мотивуючи позовні вимоги тим, що 23 черв. 2008 р. між нею та відповідачем укладено договір комісії, за яким вона 23 черв. 2008 р. внесла до каси відповідача суму попередньої оплати 2 522 000 грн, а 24 верес. 2008 р. – 37000 грн. Між сторонами 18 трав. 2009 р. укладена додаткова угода до зазначеного договору, відповідно до якої договір комісії сторонами розірвано, комісіонер (відповідач) зобов’язався комітенту (позивачці) повернути суму 2 559 000 грн до 18 черв. 2009 р., а у разі затримки повернення зазначеної суми, комісіонер зобов’язався сплатити пеню у розмірі одного відсотку від неповерненої суми за кожний день прострочки. Оскільки відповідач прийняті на себе зобов’язання не виконав, просила стягнути з відповідача суму заборгованості – 2599000 грн та пені – 3684960 грн (за період з 19 черв. 2009 р. до 9 листоп. 2009 р.), а всього 6 243 960 грн. Під час розгляду справи Кухтенко С.О. змінила позовні вимоги, просила з врахуванням погашення відповідачем заборгованості стягнути з ТОВ “Кримський діамант” пеню в сумі 6 147 283 грн за період з 19 черв. 2009 р. до 25 берез. 2010 р. З матеріалів справи бачимо, що п. 9.2 договору комісії від 23 черв. 2008 р. містить положення стосовно вирішення спорів у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішенням Ялтинського міського суду від 16 лип. 2010 р., залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 8 груд. 2010 р., позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ “Кримський діамант” на користь Кухтенко С.О. 1000000 грн пені, вирішено питання щодо судових витрат. У касаційних скаргах ТОВ “Кримський діамант” просить скасувати зазначені судові рішення, залишити позовну заяву без розгляду, а Кухтенко С.О. – змінити рішення апеляційного суду, повністю задовольнивши її вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права. Чи підлягає задоволенню касаційна скарга ТОВ “Кримський діамант”?

6. Між АТ Квімісер (Quimicer S.A), Іспанія (продавець) та ТОВ Атем Україна (покупець) 14 черв. 2007 р. було укладено контракт на постачання матеріалів, що використовуються для виробництва керамічної плитки. В арбітражному застереженні сторони передбачили, що в разі виникнення спору, його буде розглядати “Арбітражний суд у Стокгольмі (Міжнародний комерційний арбітражний суд у Стокгольмі)”. Всупереч чітко визначеному положенню арбітражної угоди спір, що виник між сторонами через неналежне виконання зобов’язань, розглядав господарський суд м. Києва. Позивач АТ Квімісер (Quimicer S.A), обґрунтовуючи підсудність справи господарському суду м. Києва, послався на відсутність у Швеції такої зареєстрованої юридичної особи як “Арбітражний суд у Стокгольмі (Міжнародний комерційний арбітражний суд у Стокгольмі)”, підсудність якої визначена п. 5.2 контракту, на підтвердження чого надав відповідь зі Шведського офісу реєстрації компаній, а відповідач наполягав на існуванні вказаної вище юридичної особи. На виконання вимог суду відповідач надав лист посольства Швеції в Україні, відповідно до якого у м. Стокгольмі розташовано Арбітражний інститут Торгової палати м. Стокгольма, відомий як Міжнародний арбітражний суд Стокгольма. Відповідач просив припинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Яке рішення повинен ухвалити господарський суд м. Києва? Дайте визначення та класифікацію патологічних арбітражних угод.

7. Між ТОВ “ПолітрейдГмбХ” і ТОВ “АТЕМ” 19 квітня 2007 р. було укладено договір на поставку обладнання. У п. 10 цього договору сторони визначили, що всі спори або суперечки остаточно вирішуються відповідно до Арбітражного і Примирливого Регламенту Міжнародної торговельної палати (ІСС), Париж, трьома арбітрами, визначеними відповідно до вказаного Регламенту. Місцем проведення арбітражного розгляду буде Франкфурт-на-Майні. 11 жовтня 2010 р. у справі за позовом ТОВ “ПолітрейдГмбХ” до ТОВ “АТЕМ” про стягнення з ТОВ “АТЕМ” на користь ТОВ “ПолітрейдГмбХ” суми боргу арбітражний розгляд справи здійснив Міжнародний арбітражний суд при Міжнародній торговельній палаті, який позовні вимоги задовольнив у повному обсязі. Після цього 10 жовт. 2011 р. ТОВ “ПолітрейдГмбХ” звернулося до суду з указаним клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торговельної палати від 11 жовт. 2010 р., посилаючись на те, що арбітражна угода про передачу спору цьому суду є дійсною, боржник був належним чином повідомлений про арбітражний розгляд, брав у ньому участь, рішення арбітражним судом було ухвалено в межах його компетенції, склад суду і процедура розгляду справи відповідала угоді між сторонами та закону тієї держави, де був здійснений арбітраж, рішення цього суду є обов’язковим і остаточним, не суперечить публічному порядку України.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19 трав. 2011 р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 30 серп. 2011 р., клопотання ТОВ “ПолітрейдГмбХ” задоволено. Надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торговельної палати від 11 жовт. 2010 р. у справі за позовом ТОВ “ПолітрейдГмбХ” до ТОВ “АТЕМ” про стягнення з ТОВ “АТЕМ” на користь ТОВ “ПолітрейдГмбХ” суми боргу в розмірі 146707 доларів США 20 центів, що на день розгляду клопотання становить 1170723 грн 45 коп., пені в розмірі 11488 доларів США 33 центи, що становить 91676 грн 87 коп., витрати на арбітражне провадження у розмірі 58500 доларів США, що становить 466830 грн, 21415 євро 60 центів на юридичні витрати і гонорари, що становить 242638 грн 75 коп. У касаційній скарзі ТОВ “АТЕМ” просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, й відмовити у задоволенні клопотання ТОВ “ПолітрейдГмбХ”. Чи підлягає задоволенню касаційна скарга ТОВ “АТЕМ”? Складіть ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відносно зазначеної касаційної скарги.