|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Науковий семінар
Науковий семінар« Назад
Науковий семінар 23.07.2015 02:24
Міністерство освіти і науки УкраїниНаціональний університет водного господарствата природокористуванняНавчально-науковий інститут економіки, менеджменту та права
Кафедра обліку і аудиту
06-02-10 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ «Облік та аудит» денної та заочної форми навчання
Європейська кредитно-трансферна система
Рекомендовано методичною комісією за напрямом підготовки 6.030509 «Облік та аудит» Протокол № 8 від «16» квітня 2013 р.
Рівне -2013 Методичні вказівки щодо самостійного вивчення дисципліни «Науковий семінар» студентами за напрямом підготовки 6.030509 «Облік та аудит» денної та заочної форми навчання. Європейська кредитно-трансферна система/ О. Р. Антонюк. Рівне: НУВГП, 2013. – 39 с.
Упорядник: О. Р. Антонюк, к.е.н., доцент кафедри обліку і аудиту Відповідальний за випуск: І.Д. Лазаришина, д.е.н., професор, завідувач кафедри обліку і аудиту
ЗМІСТ
1. Загальні положення ....................................................................3 2. Поради з планування й організації часу, необхідного для вивчення навчальної дисципліни....................................................................4 3. Опис послідовності дій студента під час вивчення змісту навчальної дисципліни ………...............................................................9 4. Рекомендації щодо використання матеріалів навчально-методичного комплексу........................................................................10 5. Рекомендації щодо роботи з літературою …………………...10 6. Поради з підготовки до поточного, проміжного та підсумкового контролю знань.............................................................12 7. Банк тестів……………………………………………………...18 8. Роз'яснення до виконання домашніх завдань…………..........31 9. Список рекомендованих джерел ..............................................37
Ó Антонюк О.Р., 2013 Ó НУВГП, 2013 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Дисципліна «Науковий семінар» вивчається студентами денної та заочної форми навчання згідно з навчальним планом. Мета дисципліни «Науковий семінар» – вивчення методики та організації наукових досліджень у професійно-орієнтованих напрямках (облік, економічний аналіз, аудит) на основі загальноекономічних та професійно-орієнтованих дисциплін та у взаємозв’язку з підготовкою та написанням дипломної (магістерської) роботи. Завдання дисципліни «Науковий семінар» полягає в тому, щоб навчити студента напряму підготовки «Облік і аудит» здійснювати економічні дослідження за допомогою сучасних методів і прийомів наукових досліджень, правильно оформлювати результати досліджень як в теоретичному плані – у вигляді наукових публікацій, так і здійснювати їх впровадження у практичну діяльність (при виконанні дипломної та курсових робіт за професійним спрямуванням). Предмет дисципліни «Науковий семінар» – методологія наукових досліджень, методика та організація здійснення досліджень конкретних економічних проблем сфери бухгалтерського обліку, аналізу, аудиту та контролю на основі наукових прийомів. Після проведення занять з дисципліни «Науковий семінар» студенти повинні знати: - поняття науки та наукового дослідження, в тому числі економічного; - специфіку наукового дослідження у галузях обліку, економічного аналізу, аудиту (контролю); - методи та прийоми в наукових дослідженнях, системний підхід при вивченні економічних явищ та специфіку їх застосування при проведенні наукових досліджень у сфері обліку, аналізу, аудиту (контролю) ; - послідовність та характеристику стадій та інформаційне забезпечення наукового дослідження; - порядок систематизації результатів та ефективність наукових досліджень;
вміти: - визначити мету, завдання, предмет та об’єкт наукового дослідження за професійним спрямуванням; - обрати методи і прийоми наукового дослідження у сфері обліку, аналізу, аудиту (контролю); - забезпечити інформаційне забезпечення наукового дослідження сфери обліку, аналізу, аудиту (контролю); - написати статтю, оформити тези доповіді на науково-практичну конференцію, зробити презентацію наукової доповіді.
2. ПОРАДИ З ПЛАНУВАННЯ Й ОРГАНІЗАЦІЇ ЧАСУ, НЕОБХІДНОГО ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «НАУКОВИЙ СЕМІНАР» Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Зміст самостійної роботи при вивченні дисципліни «Науковий семінар» визначається робочою програмою дисципліни, завданнями та вказівками викладача, даними методичними вказівками. Кількість годин для самостійного вивчення дисципліни коливається в межах 63-89 % (залежно від форми навчання) від загального навантаження, тому саме самостійна робота студентів є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом дисципліни у час, вільний від аудиторних занять. Головною метою самостійної роботи є закріплення, розширення та поглиблення набутих у процесі аудиторної роботи знань, вмінь та навичок, а також самостійне вивчення та засвоєння нового матеріалу під керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Питання, що виникають у студентів стосовно виконання запланованих завдань, вирішуються на консультаціях, які проводяться згідно графіку, затвердженого кафедрою обліку і аудиту. Забезпечується самостійна робота студента системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення дисципліни: підручники, навчальні та методичні посібники, методичні вказівки для виконання семінарських занять тощо. Самостійна робота студентів під час вивчення дисципліни «Науковий семінар» включає такі форми: - опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу; - вивчення окремих тем і питань, які передбачені для самостійного опрацювання; - систематизація вивченого матеріалу дисципліни перед контрольними заходами; - підготовка наукової статті за програмою дисципліни; - підготовка доповідей та участь в наукових студентських конференціях; - підготовка та участь в студентських олімпіадах; - презентація експертної оцінки; - підготовка до участі у діловій грі. Всі завдання самостійної роботи студентів поділяються на обов’язкові та вибіркові, виконуються у встановлені терміни, з відповідною максимальною оцінкою та передбачають певні форми звітності щодо їх виконання. Обов’язкові завдання виконуються кожним без винятку студентом у процесі вивчення навчальної дисципліни, вибіркові завдання є альтернативними. Перелік завдань для самостійної роботи представлено у Карті самостійної роботи студентів (табл. 1). Таблиця 1 Карта самостійної роботи до вивчення дисципліни «Аудит»
Продовження табл. 1
*Примітка: студент може обрати лише один вид з вибіркових завдань. Кожен студент повинен роздрукувати для себе Карту самостійної роботи та, на власний розсуд, визначитись з вибірковою складовою самостійної роботи, щоб набрати необхідну кількість балів. Після виконання обов’язкових та вибіркових завдань у встановлені терміни студент звітує викладачеві, а набрані ним бали враховуються як кількість балів за поточну успішність в навчальній роботі. Оцінювання результатів поточної роботи (завдань, що виконуються на практичних, індивідуальних заняттях та консультаціях, результати самостійної роботи студентів) проводиться за такими критеріями (у відсотках від кількості балів, виділених на завдання із заокругленням до цілого числа): а) 100 % - завдання виконано правильно, вчасно і без зауважень; б) 80 % - завдання виконано повністю і вчасно, проте містить окремі несуттєві недоліки (розмірності, висновки, оформлення тощо); в) 60 % - завдання виконане повністю, але містить суттєві помилки у розрахунках або в методиці; г) 40 % - завдання виконане частково та містить суттєві помилки методичного або розрахункового характеру; д) 0 % - завдання не виконане. В процесі вивчення студентами курсу «Науковий семінар» передбачено наступні види роботи викладачів зі студентами: - індивідуальні консультації за графіком, затвердженим кафедрою; - перевірка виконання індивідуальних завдань поточного контролю та модульних контрольних робіт; - індивідуальні заняття з окремими студентами з метою підвищення рівня їхньої підготовки та розвитку індивідуальних здібностей, результатом яких може бути підготовка студентами наукових доповідей, статей та підготовка для вступу до магістратури. Практичні та індивідуальні завдання з дисципліни «Науковий семінар» виконуються студентами протягом семестру згідно програми курсу з метою закріплення теоретичних знань. Викладачем, який веде практичні заняття, здійснюється поточний контроль виконання практичних та індивідуальних завдань шляхом перевірки наявності виконаних завдань та індивідуальної співбесіди із студентом по кожному завданню. Кожне завдання оцінюється окремо у відповідності із встановленими критеріями оцінки. Контроль самостійної роботи студентів здійснюється на практичних та індивідуальних заняттях у формі поточного контролю та перевірки якості виконання домашніх завдань згідно з розробленою картою самостійної роботи студента та графіку проведення індивідуально-консультативної роботи. Одним з видів самостійної роботи для студентів під час вивчення курсу є виконання індивідуального завдання та його захист під час участі у діловій грі (табл. 2). Студенти денної форми навчання виконують індивідуальну самостійну роботу. Обсяг індивідуальної роботи не може бути меншим ніж 16 аркушів формату А-4 друкованого тексту, оформлений одинарним інтервалом, розміром кегля - 14. У ході підготовки індивідуальної роботи повинно бути використано не менше 10 літературних джерел, з обов’язковим посиланням на список використаної літератури. Виконана індивідуальна робота подається на кафедру обліку і аудиту в термін, визначений навчальним графіком. Таблиця 2 Тематика індивідуальних завдань з курсу «Науковий семінар»
Продовження табл. 2
Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці вищого навчального закладу, методичному кабінеті кафедри обліку і аудиту НУВГП або в домашніх умовах.
3. ОПИС ПОСЛІДОВНОСТІ ДІЙ СТУДЕНТА ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ З самого початку вивчення дисципліни «Науковий семінар» студент повинен бути ознайомлений як з програмою дисципліни і формами організації навчання, так і зі структурою, змістом та обсягом кожного з її навчальних модулів, а також з усіма видами контролю та оцінювання навчальної роботи. Вивчення студентом навчальної дисципліни відбувається шляхом послідовного і ґрунтовного опрацювання навчальних модулів. Змістовий модуль – це відносно окремий самостійний блок, який логічно об’єднує кілька навчальних елементів дисципліни за змістом та взаємозв’язками. Тематичний план дисципліни «Науковий семінар» передбачає два модулі. Змістовий модуль 1. Методика науково-дослідної роботи та її особливості у бухгалтерському обліку, аналізі та аудиті (контролі).
Змістовий модуль 2. Раціональна організація праці в процесі наукового дослідження та оцінка її результативності.
4. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ
Зміст вивчення дисципліни «Науковий семінар» визначено її робочою програмою. Інформативну частину навчання складають навчальні посібники, план, зміст та методичні вказівки до проведення практичних занять, перелік рекомендованої до вивчення літератури. У методичних вказівках для проведення семінарських занять з дисципліни «Науковий семінар» міститься план занять та перелік питань, які підлягають розгляду за кожною темою. Також зазначається короткий теоретичний коментар до кожної теми, що допомагає студентові ознайомитися із сутністю питань, обговорюваних на практичному занятті, з посиланнями на додаткові навчально-методичні матеріали, які дозволяють вивчити їх глибше. Окрім цього у даних методичних вказівках можна ознайомитися з питаннями, що виносяться на обговорення та списком літератури, необхідної для цілеспрямованої роботи студента при підготовці до заняття, текстами ситуацій для аналізу, умовами завдань, які розглядаються на семінарських заняттях.
5. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОБОТИ З ЛІТЕРАТУРОЮ
При опрацюванні навчального матеріалу потрібно дотримуватись таких правил:
У процесі роботи над темою тлумачення незнайомих слів і спеціальних термінів слід знаходити у фаховій літературі, економічних словниках. Незрозумілі місця, фрази, вирази доречно перечитувати декілька разів, щоб зрозуміти їх зміст. Після прочитання тексту необхідно:
Записи необхідно починати з назви теми та посібника, прізвища автора, року видання та назви видавництва, якщо це журнал, то рік і номер видання, заголовок статті. Після чого скласти план, тобто короткий перелік основних питань тексту в логічній послідовності теми. Складання плану або тез логічно закінченого за змістом уривка тексту сприяє кращому його розумінню. План може бути простий або розгорнутий, тобто більш поглиблений, особливо при опрацюванні додаткової літератури за даною темою. Записи необхідно вести розбірливо і чітко. Вони можуть бути короткі або розгорнуті залежно від рівня знань студента, багатства його літературної і професійної лексики, навичок самостійної роботи з книгою. Для зручності користування записами необхідно залишати поля для заміток і вільні рядки для доповнень. Записи не повинні бути одноманітними. В них необхідно виділяти важливі місця, головні слова, які акцентуються різним шрифтом або різним кольором шрифтів, підкреслюванням, замітками на полях, рамками, стовпчиками тощо. Записи можуть бути у вигляді конспекту, простих або розгорнутих тез, цитат, виписок, систематизованих таблиць, графіків, діаграм, схем. Після вивчення літературних джерел доцільно детально ознайомитися з нормативними документами, які регламентують певне питання методики та організації аудиту або аудиторської діяльності, фінансового обліку. Взаємозв’язки з іншими дисциплінами робочого навчального плану наведені на рисунку.
Рисунок. Місце навчальної дисципліни «Науковий семінар» в підготовці бакалаврів з обліку і аудиту
Контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль знань студентів. Поточний контроль є органічною частиною навчального процесу і проводиться під час лекцій та семінарських занять. З дисципліни «Науковий семінар» передбачено семестровий контроль у формі заліку, який проводиться за результатами поточного контролю. Кількість балів з кожного виду навчальних робіт за різними формами поточного контролю виставляється студентам в електронний журнал. Внесення даних поточної успішності в електронний журнал завершується до початку екзаменаційної сесії. Форми поточного контролю: - усна співбесіда за матеріалами розглянутої теми на початку семінарського заняття з оцінкою відповідей студентів (5-10 хв.); - письмове фронтальне опитування студентів на початку чи в кінці практичного заняття (5-10 хв.). Відповіді перевіряються і оцінюються викладачем у позааудиторний час; - перевірка домашніх завдань; - тестова перевірка знань студентів; - модульний контроль; - інші форми. Порядок оцінювання наведено у табл. 3, 4. Основними критеріями, які характеризують рівень компетентності студента при оцінюванні результатів поточного та підсумкового контролів з навчальної дисципліни «Науковий семінар» є: - виконання всіх видів навчальної роботи, які передбачені робочою програмою навчальної дисципліни; - глибина і характер знань навчального матеріалу за змістом навчальної дисципліни, що міститься в основних та додаткових рекомендованих літературних джерелах; - вміння аналізувати явища, що вивчаються у їх взаємозв’язку і розвитку; - характер відповідей на поставлені питання (чіткість, лаконічність, логічність, послідовність тощо); - вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; - вміння аналізувати достовірність одержаних результатів. Оцінювання результатів усіх форм контролю передбачено у 100-бальній шкалі. У заліковій відомості результати навчання проставляються за двома шкалами. Позитивні оцінки проставляються тільки тим студентам, які виконали всі види навчальної роботи, передбачені робочою програмою навчальної дисципліни і набрали за результатами поточного та підсумкового контролів не менше 60 балів. При кредитно-трансферній системі навчання теми самостійної роботи входять у модуль, який контролюються після закінчення логічно завершеної частини лекцій та інших видів занять з дисципліни «Науковий семінар» та їх результати враховуються при виставленні підсумкової оцінки. Приклад завдань модульного контролю наведено нижче.
Таблиця 3 Шкала оцінювання навчальних досягнень студентів
Т- теоретичні знання, П- виконання завдань на практичних заняттях, С- самостійна робота Таблиця 4
Шкала оцінювання звіту про самостійну роботу та його презентацію під час ділової гри «Організація та участь у науковій конференції»
Модульна контрольна робота №1 з дисципліни «Науковий семінар» Варіант 1 Теоретична частина. Дайте відповідь на тестові питання. 1. План наукової праці (від лат. planus - плоский, рівний) - це: А) порядок, послідовність у викладі наукового добутку, статті і т.д.; Б) критерій, за допомогою якого характеризується відповідність гіпотези, закону чи теорії фактам, що спостерігаються, чи експериментальним результатам; В) пропозиція, що виражає брак інформації про який-небудь об'єкт, що володіє особливою формою і вимагає відповіді, пояснення; Г) пробно-пошукове дослідження, що проводиться до початку активного застосування розробленого методичного апарата з метою його доробки, уточнення. 2. Конкретизація (від лат. concretus - згущений, ущільнений)- це: А) один із прийомів, використовуваних у процесі пізнання, за допомогою якого абстрактне поняття включається в різноманіття дійсних властивостей, зв'язків і відносин; Б) дослідницький підхід і принцип організації практики навчання і виховання, що розглядає об'єкт дослідження, практику з позицій цілісності і системності; В) короткий письмовий виклад змісту розмови, тексту; Г) складання конспектів літературних джерел різного типу. У науковому дослідженні використовується на етапі аналізу стану досліджуваного питання. 3. Фундаментальні наукові дослідження - це: А) наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку; Б) наукова діяльність, спрямована на одержання нових знань, що можуть бути використані для практичних цілей; В) діяльність, що спрямована на методичне, організаційне забезпечення та координацію наукової, науково-технічної та науково-педагогічної діяльності; Г) інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. 4. Науковий результат - це: А) нове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо; Б) науковий та (або) науково-прикладний результат, призначений для реалізації; В) науково-технічна діяльність, спрямована на створення нових матеріалів, продуктів, процесів, пристроїв, технологій, систем і надання нових послуг або на істотне вдосконалення тих, що вже виробляються (надаються) чи введені в дію; Г) нове конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене випробування, розробка, яка впроваджена або може бути впроваджена у суспільну практику. 5. До якого етапу наукового дослідження відноситься публікація статей: А) оформлення; Б) безпосередньо-дослідницька; В) організаційна; Г) апробація. 6. До яких джерел інформації відноситься автореферат дисертації: А) наукові матеріали; Б) нормативні матеріали; В) навчальні матеріали; Г) статистичні матеріали. 7. Що є дисертацією: А) відомості, обсягом як правило, в декілька машинописних сторінок, опубліковані в науковому чи науково-популярному журналі, збірнику наукових праць чи газеті; Б) науково-технічний документ, який містить систематизовані дані про науково-дослідну роботу, описує процес чи результати науково-технічного дослідження; В) наукова праця у вигляді книги, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми, що належить одному або декільком авторам; Г) кваліфікаційна наукова робота в певній галузі науки, яка має внутрішню єдність і містить сукупність наукових результатів, наукових положень, що висуваються автором для публічного захисту та свідчать про його особистий внесок у науку, його якості науковця і дає право на здобуття вченого ступеня кандидата чи доктора наук. 8. До яких джерел інформації відноситься навчальний посібник: А) наукові матеріали; Б) нормативні матеріали; В) навчальні матеріали; Г) статистичні матеріали. 9. Прикладні наукові дослідження-це: А) наукова діяльність, спрямована на одержання нових знань, що можуть бути використані для практичних цілей; Б) наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку; В) діяльність, що спрямована на методичне, організаційне забезпечення та координацію наукової, науково-технічної та науково-педагогічної діяльності; Г) інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. 10. Гіпотеза дослідження (від грец. hypothesis - підстава, припущення) - це: А) методологічна характеристика дослідження, наукове припущення, висунуте для пояснення якого-небудь явища і потребуюче перевірки на досвіді і теоретичному обґрунтуванні для того, щоб стати достовірним науковим знанням; Б) один із засобів графічного представлення кількісних даних; В) розташована на площині геометрична конструкція, система крапок, деякі з який з'єднані відрізками; одна з найпростіших моделей взаємодіючих систем; Г) структурно-композиційна одиниця тексту, розділу книги, статті.
Практична частина. Виходячи з актуальності теми на підставі фрагменту статті сформувати мету та завдання наукового вивчення питання.
РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН ПРИ НАДАННІ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ
У статті розглядаються договірні відносини, що виникають між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником при наданні аудиторських послуг.Проведено порівняння змісту та структури договору та листа-зобов’язання для аудиторської перевірки та надання інших послуг.
З розвитком аудиторської діяльності, роль аудиторських послуг, наданих користувачам, збільшується. За останні 5-7 років український ринок аудиторських послуг зазнав суттєвих змін. Сучасні аудиторські фірми мають дуже великий спектр послуг, які вони пропонують своїм клієнтам, а ринок аудиторських послуг розширюється та диференціюється за напрямками або інтересами замовників. Сприяє цьому і затвердження Аудиторською палатою України Переліку послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми) від 27. 09. 2007 р. № 182/5 [3]. Внаслідок широкого спектру аудиторських послуг виникає необхідність в удосконаленні регламентації договірних відносинах, які виникають при наданні не тільки аудиту, але й інших видів аудиторських послуг, так як такі послуги стали займати все більшу частину діяльності аудиторських фірм. Актуальність цього питання підкреслюється також з точки зору відповідальності аудиторів за якість надання не лише аудиту, але й супутніх та інших послуг. Дослідженню питань аудиторських послуг і виникненню договірних відносин при їх наданні присвячені праці багатьох зарубіжних і вітчизняних вчених, серед яких Н. І. Дорош, М. Т. Білуха, Л. П. Кулаковська, О. Петрик, О. Редько, Г.М. Давидов, Н.І. Гордієнко, Ф. Ф. Бутинець, С. Я. Зубілевич, Б. Ф. Усач, В. Я. Савченко, Р. Адамс, А. Аренс, Р. Додж, Д. Робертсон та ін. Проте, автори монографій та навчальних посібників переважно приділяють увагу розкриттю питань договірних відносин при наданні аудиту, а питання відносин при наданні інших аудиторських послуг мало висвітленні. Метою даної публікації є ______________________________________. Відповідно до мети визначено такі завдання:________________________________________________________________________.
7. БАНК ТЕСТІВ 1. План наукової праці (від лат. planus - плоский, рівний) – це: А) порядок, послідовність у викладі наукового добутку, статті і т.д.; Б) критерій, за допомогою якого характеризується відповідність гіпотези, закону чи теорії фактам, що спостерігаються, чи експериментальним результатам; В) пропозиція, що виражає недолік інформації про який-небудь об'єкт, що володіє особливою формою і вимагає відповіді, пояснення; Г) пробно-пошукове дослідження, що проводиться до початку активного застосування розробленого методичного апарата з метою його доробки, уточнення. 2. Конкретизація (від лат. concretus - згущений, ущільнений) – це: А) один із прийомів, використовуваних у процесі пізнання, за допомогою якого абстрактне поняття включається в різноманіття дійсних властивостей, зв'язків і відносин; Б) дослідницький підхід і принцип організації практики навчання і виховання, що розглядає об'єкт дослідження, практику з позицій цілісності і системності; В) короткий письмовий виклад змісту розмови, тексту; Г) складання конспектів літературних джерел різного типу. 3. Фундаментальні наукові дослідження - це: А) наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку; Б) наукова діяльність, спрямована на одержання нових знань, що можуть бути використані для практичних цілей; В) діяльність, що спрямована на методичне, організаційне забезпечення та координацію наукової, науково-технічної та науково-педагогічної діяльності; Г) інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. 4. Перелік учасників конференції та теми доповідей наводяться у: А) проспекті конференції; Б) програмі конференції; В) тезах конференції; Г) збірнику тез. 5. До якого етапу наукового дослідження відноситься публікація статей: А) оформлення; Б) безпосередньо-дослідницька; В) організаційна; Г) апробація. 6. До яких джерел інформації відноситься автореферат дисертації: А) наукові матеріали; Б) нормативні матеріали; В) навчальні матеріали; Г) статистичні матеріали. 7. Що є дисертацією: А) відомості, обсягом як правило, в декілька машинописних сторінок, опубліковані в науковому чи науково-популярному журналі, збірнику наукових праць чи газеті; Б) науково-технічний документ, який містить систематизовані дані про науково-дослідну роботу, описує процес чи результати науково-технічного дослідження; В) наукова праця у вигляді книги, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми, що належить одному або декільком авторам; Г) кваліфікаційна наукова робота в певній галузі науки, яка має внутрішню єдність і містить сукупність наукових результатів, наукових положень, що висуваються автором для публічного захисту та свідчать про його особистий внесок у науку, його якості науковця і дає право на здобуття вченого ступеня кандидата чи доктора наук. 8. До яких джерел інформації відноситься навчальний посібник: А) наукові матеріали; Б) нормативні матеріали; В) навчальні матеріали; Г) статистичні матеріали. 9. Прикладні наукові дослідження – це: А) наукова діяльність, спрямована на одержання нових знань, що можуть бути використані для практичних цілей; Б) наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку; В) діяльність, що спрямована на методичне, організаційне забезпечення та координацію наукової, науково-технічної та науково-педагогічної діяльності; Г) інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. 10. Гіпотеза дослідження (від грец. hypothesis - підстава, припущення) – це: А) методологічна характеристика дослідження, наукове припущення, висунуте для пояснення якого-небудь явища і потребуюче перевірки на досвіді і теоретичному обґрунтуванні для того, щоб стати достовірним науковим знанням; Б) один із засобів графічного представлення кількісних даних; В) розташована на площині геометрична конструкція, система крапок, деякі з який з'єднані відрізками; одна з найпростіших моделей взаємодіючих систем; Г) структурно-композиційна одиниця тексту, розділу книги, статті. 11. Що з перерахованого відноситься до наукового ступеня: А) асистент; Б) професор; В) доцент; Г) кандидат економічних наук. 12. Яке пояснення з наведених відповідає визначенню «науково-педагогічного працівника»: А) фізична особа, яка має вищу освіту та проводить фундаментальні та прикладні дослідження і отримує наукові та науково-технічні результати; Б) вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору професійно займається науковою, науково- технічною, науково-організаційною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання,підтверджену результатами атестації; В) вчений,який за основним місцем роботи займається професійно педагогічною та науковою або науково-технічною діяльністю у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти. 13. Доцент – це: А) ступінь; Б) звання; В) посада; Г) спеціальність. 14. Висновки–це: А) стиснутий узагальнений виклад самих істотних, з погляду автора, результатів, отриманих у результаті дослідження; Б) частина всієї досліджуваної (генеральної) сукупності, що виступає як безпосередній об'єкт вивчення за розробленою методикою чи програмою добору; В) метод дослідження, спрямований на аналіз вже існуючих (раніше добутих в інших дослідженнях) даних відповідно до нових задач; Г) етап дослідження, який припускає використання операцій порівняння, узагальнення та ін. 15. Актуальність дослідження–це: А) методологічна характеристика дослідження, тобто обґрунтування актуальності припускає відповідь на питання: чому дану проблему потрібно в даний час вивчати?; Б) набір інструктивних дій, що визначає їхню послідовність для одержання даних чи результатів у цілому; В) метод дослідження, уявне чи практичне розкладання досліджуваного предмета чи явища на характерні для нього складені елементи, виділення в ньому окремих сторін, вивчення кожного елемента чи сторони явища окремо як частини одного цілого; Г) теоретичний метод дослідження, сукупність гносеологічних операцій з науковими поняттями, у яких відбиваються явища, що виступають предметом дослідження. 16. Що є статтею: А) відомості, обсягом як правило, в декілька машинописних сторінок, опубліковані в науковому чи науково-популярному журналі, збірнику наукових праць чи газеті; Б) науково-технічний документ, який містить систематизовані дані про науково-дослідну роботу, описує процес чи результати науково-технічного дослідження; В) наукова праця у вигляді книги, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми, що належить одному або декільком авторам; Г) кваліфікаційна наукова робота в певній галузі науки, яка має внутрішню єдність і містить сукупність наукових результатів, наукових положень, що висуваються автором для публічного захисту та свідчать про його особистий внесок у науку, його якості науковця і дає право на здобуття вченого ступеня кандидата чи доктора наук. 17. Науково-педагогічна діяльність –це: А) інтелектуальна творча діяльність, спрямована на отримання нових знань; Б) інтелектуальна творча діяльність, спрямована на отримання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технології; В) педагогічна діяльність у вищих навчальних закладах, пов’язана з науковою та ( або) науково-технічною діяльністю; Г) діяльність, спрямована на методичне, організаційне забезпечення та координацію наукової, науково-технічної та науково- педагогічної діяльності. 18. Методика виконання наукової роботи складається: А) на стадії реалізації результатів дослідження; Б) на дослідній стадії наукового процесу; В)на підготовчій стадії дослідження; Г) усі відповіді правильні. 19. Науковий реферат – це: А) реферат із стислим і чітким змістом, в якому вживаються синтаксичні конструкції, які властиві науковій мові; Б) це коротке усне або письмове викладення наукової теми, складене на підставі проведеного дослідження, огляду одного чи кількох літературних джерел; В) коротке письмове викладення однієї наукової праці як опублікованої, так і у вигляді рукопису, що висвітлює стисло її зміст; Г) всі відповіді правильні. 20. Що є дисертацією: А)відомості, обсягом як правило, в декілька машинописних сторінок, опубліковані в науковому чи науково-популярному журналі, збірнику наукових праць чи газеті; Б) науково-технічний документ, який містить систематизовані дані про науково-дослідну роботу, описує процес чи результати науково-технічного дослідження; В) наукова праця у вигляді книги, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми, що належить одному або декільком авторам; Г) кваліфікаційна наукова робота в певній галузі науки, яка має внутрішню єдність і містить сукупність наукових результатів, наукових положень, що висуваються автором для публічного захисту та свідчать про його особистий внесок у науку, його якості науковця і дає право на здобуття вченого ступеня кандидата чи доктора наук. 21. До яких джерел інформації відноситься навчальний посібник: А) наукові матеріали; Б) нормативні матеріали; В) навчальні матеріали; Г) статистичні матеріали. 22. До якого етапу наукового дослідження відноситься з’ясування стану досліджуваності предмета: А) оформлення; Б) безпосередньо-дослідницька; В) організаційна; Г) апробація. 23. Наукова (науково-технічна) продукція – це: А) нове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо; Б) науковий та (або) науково-прикладний результат, призначений для реалізації; В) науково-технічна діяльність, спрямована на створення нових матеріалів, продуктів, процесів, пристроїв, технологій, систем і надання нових послуг або на істотне вдосконалення тих, що вже виробляються (надаються) чи введені в дію; Г) нове конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене випробування, розробка, яка впроваджена або може бути впроваджена у суспільну практику. 24. Прикладні наукові дослідження – це: А) наукова діяльність, спрямована на одержання нових знань, що можуть бути використані для практичних цілей; Б) наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку; В) діяльність, що спрямована на методичне, організаційне забезпечення та координацію наукової, науково-технічної та науково-педагогічної діяльності; Г) інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. 25. Гіпотеза дослідження (від грец. hypothesis - підстава, припущення): А) методологічна характеристика дослідження, наукове припущення, висунуте для пояснення якого-небудь явища і потребуюче перевірки на досвіді і теоретичному обгрунтуванні для того, щоб стати достовірним науковим знанням; Б) один із засобів графічного представлення кількісних даних; В) розташована на площині геометрична конструкція, система крапок, деякі з який з'єднані відрізками; одна з найпростіших моделей взаємодіючих систем; Г) структурно-композиційна одиниця тексту, розділу книги, статті. 26. Анотація - це: А) коротка роз'яснювальна чи критична примітка, що випливає за бібліографічним описом якого-небудь твору (на звороті титульного листа книги, на каталожній картці і т.д.); Б) процес створення анотації; В) думка, істинність якої перевірена і доведена практикою і яка тому може бути приведена в обґрунтування істинності чи хибності іншого положення; Г) складова частина доказу. 27. Узагальнення і реалізація результатів дослідження викладаються: А) у висновках методики дослідження; Б) в основній частині; В) у загальних положеннях; Г) у висновках і основній частині. 28. Старший викладач -це: А) ступінь; Б) звання; В) посада; Г) спеціальність. 29. Для виконання НДР аспіранту призначають: А) наукового керівника; Б) наукового консультанта; В) досвідченого наставника; Г) ерудованого опонента. 30. Студентський науковий семінар передбачає: А) захист своїх висновків і пропозицій, отриманих у результаті проведеного дослідження; Б) виступ усіх студентів з доповідями з обраної ними науково-дослідної теми; В) поглиблене вивчення питань з тематики НДРС; Г) усі відповіді правильні. 31. До яких джерел інформації відносяться тези за матеріалами наукових конференцій: А) наукові матеріали; Б) нормативні матеріали; В) навчальні матеріали; Г) статистичні матеріали. 32. До якого етапу наукового дослідження відноситься пошук інформації: А) оформлення; Б) безпосередньо-дослідницька; В) організаційна; Г) апробація. 33. Науково-технічні (експериментальні) розробки - це: А) нове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо; Б) науковий та (або) науково-прикладний результат, призначений для реалізації; В) науково-технічна діяльність, спрямована на створення нових матеріалів, продуктів, процесів, пристроїв, технологій, систем і надання нових послуг або на істотне вдосконалення тих, що вже виробляються (надаються) чи введені в дію; Г) нове онструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене випробування, розробка, яка впроваджена або може бути впроваджена у суспільну практику. 34. Методика – це: А) сукупність прийомів, засобів, процедур, що дозволяють застосовувати той чи інший метод до даної специфічної предметної області; Б) непараметричний метод, що використовується для перевірки гіпотез про вірогідність різниці середніх при аналізі кількісних даних у популяціях з нормальним розподілом; В) міркування дослідника про застосовані їм способи наукового пізнання. 35. Таблиця (від лат. tabula- дошка, таблиця) – це: А) один зі способів представлення даних; Б) категорія, що позначає єдиний внутрішній визначальний зв'язок для групи явищ, що служить основою їх існування; В) повний систематизований набір термінів у будь-якій галузі знань; Г) процес складання тез змісту різних літературних джерел на етапі збору інформації з досліджуваної проблематики. 36. Що є монографією: А) відомості, обсягом як правило, в декілька машинописних сторінок, опубліковані в науковому чи науково-популярному журналі, збірнику наукових праць чи газеті; Б) науково-технічний документ, який містить систематизовані дані про науково-дослідну роботу, описує процес чи результати науково-технічного дослідження; В) наукова праця у вигляді книги, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми, що належить одному або декільком авторам; Г) кваліфікаційна наукова робота в певній галузі науки, яка має внутрішню єдність і містить сукупність наукових результатів, наукових положень, що висуваються автором для публічного захисту та свідчать про його особистий внесок у науку, його якості науковця і дає право на здобуття вченого ступеня кандидата чи доктора наук. 37. Для підтвердження власних доведень посиланням на авторитетне джерело та длякритичного огляду тієї чи іншої праці слід наводити: А) таблиці, схеми, графіки, рисунки; Б) посилання; В) літерні абревіатури; Г) цитати; 38. Професор –це: А) ступінь; Б) звання; В) посада; Г) спеціальність. 39.Узагальнення і реалізація результатів дослідження викладаються: А) у висновках методики дослідження; Б) в основній частині; В) у загальних положеннях; Г) у висновках і основній частині. 40. Які з українських вчених переважно проводять дослідження в сфері економічного аналізу: А) Рудницький В.С., Савченко В.Я.; Б) Мних Є.В., Лазаришина І.Д.; В) Левицька С.О., Зубілевич С.Я.; Г) Бутинець Ф.Ф., Нападовська Л.В. 41. Кандидат економічних наук - це: А) ступінь; Б) звання; В) посада; Г) спеціальність. 42. Яке пояснення з наведених відповідає визначенню «наукового працівника»: А) фізична особа, яка має вищу освіту та проводить фундаментальні та прикладні дослідження і отримує наукові та науково-технічні результати; Б) вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору професійно займається науковою, науково- технічною, науково-організаційною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації; В) вчений, який за основним місцем роботи займається професійно педагогічною та науковою або науково-технічною діяльністю у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти. 43. Наукова діяльність –це: А) інтелектуальна творча діяльність, спрямована на отримання нових знань; Б) інтелектуальна творча діяльність, спрямована на отримання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технології; В) педагогічна діяльність у вищих навчальних закладах, пов’язана з науковою та (або) науково-технічною діяльністю; Г) діяльність, спрямована на методичне,організаційне забезпечення та координацію наукової, науково-технічної та науково- педагогічної діяльності. 44. Науково-педагогічна діяльність – це: А) інтелектуальна творча діяльність, спрямована на отримання нових знань; Б) інтелектуальна творча діяльність, спрямована на отримання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технології; В) педагогічна діяльність у вищих навчальних закладах, пов’язана з науковою та (або) науково-технічною діяльністю; Г) діяльність, спрямована на методичне,організаційне забезпечення та координацію наукової,науково-технічної та науково-педагогічної діяльності. 45. Завдання дослідження – це: А) методологічна характеристика дослідження, тобто обґрунтування актуальності припускає відповідь на питання: чому дану проблему потрібно в даний час вивчати?; Б) набір інструктивних дій, що визначає їхню послідовність для одержання даних чи результатів у цілому. В)метод дослідження, уявне чи практичне розкладання досліджуваного предмета чи явища на характерні для нього складені елементи, виділення в ньому окремих сторін, вивчення кожного елемента чи сторони явища окремо як частини одного цілого; Г) теоретичний метод дослідження, сукупність гносеологічних операцій з науковими поняттями, у яких відбиваються явища, що виступають предметом дослідження. 46. План наукової праці–це: А) порядок, послідовність у викладі наукового добутку, статті і т.д.; Б) критерій, за допомогою якого характеризується відповідність гіпотези, закону чи теорії фактам, що спостерігаються, чи експериментальним результатам; В) пропозиція, що виражає недолік інформації про який-небудь об'єкт, що володіє особливою формою і вимагає відповіді, пояснення; Г) пробно-пошукове дослідження, що проводиться до початку активного застосування розробленого методичного апарата з метою його доробки, уточнення. 47. Що є монографією: А) відомості, обсягом як правило, в декілька машинописних сторінках, опубліковані в науковому чи науково-популярному журналі, збірнику наукових праць чи газеті; Б) науково-технічний документ, який містить систематизовані дані про науково-дослідну роботу, описує процес чи результати науково-технічного дослідження; В) наукова праця у вигляді книги, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми, що належить одному або декільком авторам; Г) кваліфікаційна наукова робота в певній галузі науки, яка має внутрішню єдність і містить сукупність наукових результатів, наукових положень, що висуваються автором для публічного захисту та свідчать про його особистий внесок у науку, його якості науковця і дає право на здобуття вченого ступеня кандидата чи доктора наук. 48. До яких джерел інформації відноситься Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: А) наукові матеріали; Б) нормативні матеріали; В) навчальні матеріали; Г) статистичні матеріали. 49. Науково-прикладний результат: А) нове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо; Б) науковий та (або) науково-прикладний результат, призначений для реалізації; В) науково-технічна діяльність, спрямована на створення нових матеріалів, продуктів, процесів, пристроїв, технологій, систем і надання нових послуг або на істотне вдосконалення тих, що вже виробляються (надаються) чи введені в дію; Г) нове конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене випробування, розробка, яка впроваджена або може бути впроваджена у суспільну практику. 50. Категорія - це: А) кордонно широке поняття, у якому відображені найбільш загальні та істотні властивості, ознаки, зв'язки і відносини предметів, явищ об'єктивного світу; Б) нестрогий експеримент, застосовуваний у економічних дослідженнях у силу того, що в них важко витримати вимогу випадковості добору експериментальних об'єктів; В) область науки, що поєднує методи кількісної оцінки якісних даних; Г) кількісне вираження, опис якісних ознак об'єктів, явищ за допомогою показників та індикаторів з метою їх формалізації.
8. РОЗ'ЯСНЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ
Нижче наведено приклади типових завдань з дисципліни «Науковий семінар» та приклади їх рішення. Завдання 1. Вам подано план дипломної роботи до теми «Вдосконалення обліку і аудиту дебіторської заборгованості на прикладі Виноградівського управління житлово-комунального господарства (ВУЖК)». Виходячи з цих даних Вам необхідно визначити та записати об’єкт, предмет, мету за завдання дипломної роботи.
План дипломної роботи
1.1. Економічний зміст та класифікація дебіторської заборгованості. 1.2. Визнання та оцінка дебіторської заборгованості.
2.1. Організація облікового процесу. 2.2. Документальне оформлення господарських операцій з обліку дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги). 2.3. Синтетичний та аналітичний облік дебіторської заборгованості. 2.4. Методика підготовки показників форм звітності, що відображають операції з дебіторською заборгованістю. 2.5. Міжнародний досвід обліку дебіторської заборгованості. 2.6. Шляхи вдосконалення обліку дебіторської заборгованості ВУЖК. 2.7. Охорона парці та безпека життєдіяльності ВУЖК. 3. Аудит дебіторської заборгованості. 3.1. Мета, завдання та джерела інформації для аудиту дебіторської заборгованості. 3.2. Вивчення та дослідження системи внутрішнього контролю дебіторської заборгованості ВУЖК. 3.3. Методика аудиту дебіторської заборгованості. 3.4. Шляхи вдосконалення внутрішнього контролю на підприємстві Рішення завдання 1. Відповідно до змісту наведеного плану дипломної роботи можна навести наступні об’єкт, предмет, мету, завдання дипломної роботи. Об’єкт дослідження – дебіторська заборгованість, що виникає в результаті виконання робіт та надання послуг. Предмет дослідження – методичні та організаційні аспекти обліку і аудиту на прикладі підприємств житлово-комунального господарства. Мета дипломної роботи – дослідити теоретичні положення ведення обліку та виконання аудиторської перевірки дебіторської заборгованості та практику їх реалізації у Виноградівському управлінні житлово-комунального господарства, на основі чого розробити пропозиції з вдосконалення. Виходячи з мети можна визначити наступні завдання дипломної роботи: 1) визначити економічний зміст та класифікацію дебіторської заборгованості; 2) встановити організацію облікового процесу на досліджуваному підприємстві; 3) проаналізувати документальне оформлення операцій з обліку дебіторської заборгованості та особливості ведення аналітичного та синтетичного обліку; 4) встановити особливості підготовки показників звітності відносно дебіторської заборгованості; 5) вивчити та критично проаналізувати у ВУЖК систему внутрішнього контролю в цілому та дебіторської заборгованості, зокрема; 6) розробити методику аудиту дебіторської заборгованості; 7) надати пропозиції з вдосконалення обліку та аудиту дебіторської заборгованості на прикладі досліджуваного підприємства. Завдання 2. Виходячи з актуальності теми наукової статті визначити мету та завдання наукового вивчення питання у статті (текст див. стор. 17-18).
Рішення завдання 2. Виходячи з актуальності теми наукової статті можна визначити наступну мету та завдання. Мета – вивчити та дати пропозиції з порядку оформлення договірних відносин при наданні аудиторами аудиторських послуг відмінних від аудиту. Досягненню мети сприятимуть виконання наступних завдань: 1) визначити зміст договору на надання аудиторських послуг. 2) здійснити порівняльну характеристику змісту та структури договірної документації під час виконання аудиту та надання інших послуг; 3) надати пропозиції з удосконалення регламентації договірних відносин при наданні аудиторських послуг.
Завдання 3. Дослідити та проаналізувати сутність ключового поняття «послуга з відновлення обліку» з теми дослідження за вихідними даними, які наведено у табл. 5, вказати спільні та відмінні риси у тлумаченні наведеного поняття різними авторами.
Рішення завдання 3. З метою аналізу сутності ключового поняття «послуга з відновлення обліку» складемо таблицю дефініцій (табл. 6), у яку внесемо основні елементи визначень різних авторів. Таблиця 6 Дефініції визначення поняття «послуга з відновлення обліку»
Продовження табл. 6
Отже, як бачимо немає суттєвих відмінностей у визначенні поняття «послуга з відновлення обліку». Різниця полягає у широті пояснення змісту послуги. Можна виділити наступні спільні риси визначення досліджуваного поняття усіх авторів: - послуга має разовий характер; - передбачає реєстрацію господарських операцій попередніх звітних періодів; - можливе складання облікових регістрів та звітності. Відмінності є наступними: - окремі науковці вказують на якісні характеристики надання подібної послуги, необхідність високої кваліфікації аудитора (Пшенична А.Ж., Гордієнко Н.І.,Савченко В.Я.); - у комплексі з наданням послуги з відновлення можливо надання консультацій керівництву клієнта (консалтингова група «Про Аудит»). Важливо відмітити, що лише фахівець Гордієнко Н.І. вказує, що дана послуга передбачає реєстрацію операцій попередніх періодів, що, на нашу думку, надзвичайно актуально для даного виду послуги.
Базова література1. Романчиков В.І. Основи наукових досліджень [навчальний посібник] / В. Романчиков. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 254 с.
Допоміжна літератураІнформаційні ресурси Інформаційні ресурси для вивчення дисципліни «Науковий семінар»:
Бібліотеки:
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||