|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Науково-методичні рекомендації з виконання курсової роботи з дисципліни «Менеджмент організації» для студентів ІПО напряму підготовки 0306 «Менеджмент і адміністрування» зі спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування»
Науково-методичні рекомендації з виконання курсової роботи з дисципліни «Менеджмент організації» для студентів ІПО напряму підготовки 0306 «Менеджмент і адміністрування» зі спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування»« Назад
Науково-методичні рекомендації з виконання курсової роботи з дисципліни «Менеджмент організації» для студентів ІПО напряму підготовки 0306 «Менеджмент і адміністрування» зі спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування» 14.02.2016 16:09
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Інститут післядипломної освіти Кафедра економіки і менеджменту
Л.А. Лутай Г.М. Лозікова І.В. Солдатова В.О. Шпандарук
Науково-методичні рекомендації з виконання курсової роботи з дисципліни «Менеджмент організації» для студентів ІПО напряму підготовки 0306 «Менеджмент і адміністрування» зі спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування»
ДонНУЕТ Донецьк 2011
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Інститут післядипломної освіти Кафедра економіки і менеджменту
Л.А. Лутай Г.М. Лозікова І.В. Солдатова В.О. Шпандарук
Науково-методичні рекомендації з виконання курсової роботи з дисципліни «Менеджмент організації» для студентів ІПО напряму підготовки 0306 «Менеджмент і адміністрування» зі спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування»
Затверджено на засіданні кафедри економіки і менеджменту Протокол № 1 від 01.11.2011 р.
Схвалено навчально-методичною радою ДонНУЕТ Протокол № __ від __.__.2011 р.
ДонНУЕТ Донецьк 2011
УДК 378:005(076.5) ББК 74.58я73+65.291.21я73 Н 34
Колектив авторів: Л.А. Лутай, д.е.н., проф., акад. АЕНУ Г.М. Лозікова, к.е.н., доц. І.В. Солдатова, к.е.н., доц. В.О. Шпандарук, викл.
Рецензенти: Н.В. Сєкіріна – к.е.н., доцент кафедри бухгалтерського обліку І.С. Фоломкіна – к.е.н., доцент кафедри маркетингового менеджменту
Лутай Л.А. [та ін.] Н 34 Науково-методичні рекомендації з виконання курсової роботи з дисципліни «Менеджмент організації» для студентів ІПО напряму підготовки 0306 «Менеджмент і адміністрування» зі спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування» / Лутай Л.А. [та ін.]; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського; Ін-т післядипломної освіти; Каф. економіки і менедж. – Донецьк: [ДонНУЕТ], 2011. – 36 с.
У науково-методичних рекомендаціях визначено специфіку, структуру та зміст курсової роботи, методологію наукових досліджень, сформульовано вимоги до її оформлення, підготовки та захисту, наведено тематику курсових робіт і список рекомендованої літератури. Науково-методичні рекомендації розроблено відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціалістів за напрямом «Менеджмент організацій і адміністрування».
УДК 378:005(076.5) ББК 74.58я73+65.291.21я73
© Колектив авторів ДонНУЕТ, 2011 © Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2011 ЗМІСТ
ВСТУП
У професійній підготовці спеціаліста будь-якого профілю значну роль відіграє курсова робота. Курсова робота є важливим етапом при вивченні теорії і набутті навичок самостійної творчої роботи студентів. Мета написання курсової роботи - прищепити навички пошуку, підбору та систематизації літературного й довідкового матеріалу, вміння правильно його аналізувати, робити узагальнення і висновки; навчитись викладати зміст питань літературною мовою з використанням наукової термінології даної дисципліни; розширити, систематизувати та закріпити теоретичні знання, навчити їх творчому використанню; прищепити студентам елементи науково-дослідної роботи. Таким чином, курсова робота дозволяє перевірити якість отриманих студентами знань і вмінь самостійно визначити мету дослідження та провести це дослідження, оцінити рівень професійного мислення й готовність майбутніх фахівців до використання отриманих теоретичних знань для самостійного вирішення практичних завдань, дати науково обґрунтовану оцінку результатів дослідження, продемонструвати творче використання знань і навичок з одержуваної спеціальності. При написанні курсової роботи студенти повинні набути наступних навичок:
Підчас написання курсової роботи у студентів повинні сформуватись практичні навички роботи з економічною інформацією, проведення економічного аналізу діяльності підприємств та їх підрозділів, вивчення господарських ситуацій та розробки оптимальних шляхів їх вирішення. Показниками високої якості виконання курсової роботи є наявність в ній узагальнених аналітичних матеріалів та обґрунтованих рекомендацій, які можуть бути використані в практиці організаційно-управлінської, адміністративно-господарської чи інформаційно-аналітичної діяльності сучасних підприємств. 1. Структура та зміст курсової роботи
Рекомендується наступна структура курсової роботи: титульний аркуш, зміст, вступ, три розділи (теоретичний, аналітичний, рекомендаційний), висновки та пропозиції, список використаних джерел, додатки. Зразок титульного аркуша наведено у додатку А. Потім розміщується зміст, у якому наводяться всі структурні елементи роботи і вказуються сторінки, з яких вони починаються. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті: скорочувати або давати їх в іншому формулюванні, послідовності не допускається. У вступі необхідно: обґрунтувати актуальність і практичну значущість обраної теми курсової роботи; висвітлити ступінь її розробленості на сучасному етапі в теорії та практиці управління; визначити новизну та перспективність дослідження теми; сформулювати мету та завдання курсової роботи; визначити об’єкт і предмет дослідження; вказати методологічну та інформаційну базу виконання роботи; навести кількість і перелік комп’ютерних програм, які було використано при написанні роботи; вказати на практичне значення результатів дослідження. У першому (теоретичному) розділі курсової роботи необхідно розкрити теоретичні аспекти досліджуваного питання. Обсяг розділу приблизно 20 сторінок. У ньому надається теоретичне обґрунтування обраної теми дослідження, порівнюються підходи різних авторів до вивчення зазначеної проблеми. Наприклад, визначається сутність та значення певної категорії, її еволюція, роль і місце в системі управління, взаємозв’язок з іншими категоріями, характеризується її теоретичне та прикладне значення для сучасного підприємства, зазначаються та порівнюються методи дослідження цієї категорії з посиланням на літературні джерела. Для цього слід глибоко вивчити нормативно-правову базу, вітчизняну та зарубіжну літературу з досліджуваного питання. Матеріал першого розділу необхідно викладати у проблемному плані. Студент повинен обміркувати проблему, проаналізувати та узагальнити інформацію щодо її висвітлення в літературі, продемонструвати ставлення до різних теорій, підходів тощо. При цьому необхідно використовувати ілюстративний матеріал у вигляді таблиць та рисунків (схем, діаграм, графіків тощо). Розділ повинен завершуватись висновками («Висновки з розділу 1»), у яких доцільно узагальнити основні теоретичні положення, наявні теоретичні і практичні проблеми, перелічити особливості управлінської категорії, яка вивчається. У другому (аналітичному) розділі курсової роботи на практичних матеріалах конкретного підприємства варто провести дослідження та ґрунтовний аналіз обраного напряму з використанням накопиченого фактичного матеріалу та залученням методичного інструментарію. Усі аналітичні розрахунки, таблиці, рисунки мають супроводжуватись тлумаченням та висновками, які дозволять визначити сутність управлінських процесів, їх особливості та тенденції. Розділ повинен відображати результати дослідження за матеріалами конкретного підприємства, на базі якого виконується робота. Студенту необхідно провести самостійні спостереження, опитування, обробити первинну та вторинну інформацію, представити її у табличному і графічному вигляді. Для обробки інформації необхідно використовувати сучасні комп’ютерні технології. Питання, що аналізуються, повинні висвітлювати рівень та динаміку показників, достатньо повно встановлювати причини цієї динаміки, виявляти недоліки, які мають місце в управлінні тощо. Результати аналізу повинні стати обґрунтуванням для рекомендацій щодо вдосконалення управління. Другий розділ роботи повинен складатись з 3 підрозділів: діагностики стану управління підприємством (підрозділ 2.1) та дослідження практичних аспектів основних питань теми курсової роботи (підрозділи 2.2 і 2.3). В підрозділі 2.1 потрібно провести діагностика стану управління підприємством. В підрозділах 2.2 і 2.3 необхідно відобразити результати дослідження з теми, зосередивши увагу на виявленні та вимірюванні чинників, які обумовили позитивні чи негативні моменти в діяльності підприємства. Завершується другий розділ структурним елементом «Висновки з розділу 2», в яких в стислій формі містяться основні підсумки проведеного аналітичного дослідження. У третьому (рекомендаційному) розділі студенту треба відобразити пропозиції щодо вдосконалення обраного напряму, який досліджено в роботі, зокрема, розробки автора: програми, моделі тощо. В цьому розділі описуються напрями вдосконалення досліджуваного аспекту, пропонуються основні заходи вирішення визначених проблем, надаються конкретні рекомендації, обґрунтовуються пропозиції автора та здійснюється розрахунок економічного та соціального ефекту від їх впровадження. Пропозиції студента повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичного втілення. Завершується третій розділ структурним елементом «Висновки з розділу 3». Висновки та пропозиції – це стисле викладення підсумків роботи. При цьому слід окремо представити «Висновки» і «Пропозиції». У висновках з курсової роботи необхідно стисло викласти основні результати теоретичних та практичних досліджень з поставлених завдань. Висновки слід формулювати чітко, не перевантажуючи подробицями, цифровою інформацією, оскільки всі докази та обґрунтування повинні бути викладені у відповідних розділах роботи чи додатках. У пропозиціях до курсової роботи необхідно викласти основні і найбільш важливі для підприємства пропозиції щодо вдосконалення досліджуваного аспекту управлінської діяльності. Пропозиції можуть носити організаційно-методичний чи практичний характер і враховувати дійсні та потенційні умови роботи підприємства. Пропозиції повинні мати нумерацію окремо від висновків. Висновки та пропозиції повинні бути чітко пов’язані з метою та завданнями курсової роботи, сформульованими у вступі, мати глибоке наукове обґрунтування і випливати з результатів дослідження у другому розділі. Список використаних джерел містить ті праці, текст яких був використаний при написанні курсової роботи і повинен містити не менше 50 найменувань. У додатки слід виносити допоміжний матеріал, який при включенні в основну частину загромаджує текст. До допоміжного матеріалу відносяться проміжні розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних, інструкції, методики, громіздкі таблиці, ілюстрації допоміжного характеру тощо. Обсяг додатків не обмежений. Обсяг курсової роботи повинен становити 70-90 сторінок, не враховуючи додатків. 2. Методологія наукових досліджень
У курсовій роботі повинні мати місце елементи дослідницького пошуку, що характеризує здатність і підготовленість студента теоретично осмислити актуальність обраної теми, її науково-прикладну цінність, можливість проведення самостійного наукового дослідження і застосування отриманих результатів у практичній діяльності базового підприємства, за матеріалами якого виконувалось дослідження. Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми приводять до необхідності її вивчення у системі координат, що задається різними рівнями методології науки. Методологія - це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об'єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища. Методологія дослідження у межах курсової роботи містить 4 етапи. Етап 1. Підготовчий. 2.1. Вибір теми Тематика курсових робіт розробляється випусковою кафедрою. Тема обирається студентом самостійно шляхом попереднього ознайомлення з літературою та матеріалами раніше проведених досліджень. 2.2. Обґрунтування необхідності проведення дослідження Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми студент обґрунтовує актуальність і доцільність курсової роботи для розвитку конкретного підприємства або аналогічних українських підприємств. Актуальність, практична значущість і важливість теми курсової роботи повинні бути обґрунтовані, виходячи з законів України, постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів України та фахової літератури з досліджуваної проблематики. Ступінь розробленості обраної теми може бути визначена після ознайомлення з літературою з досліджуваної проблематики та діючою практикою управління підприємством. Доцільно виділити питання, які висвітлені в літературі й отримали визнання та розповсюдження в практиці; недостатньо досліджені, дискусійні, не вивчені питання; окреслити коло питань, що намічаються для дослідження. Після цього студент повинен визначити новизну та перспективність свого дослідження з обраної теми. Новизна може полягати у постановці нових цілей, завдань, розробці нової методики дослідження тощо. 2.3. Формування мети Мета курсової роботи зі спеціальності 7.03060101 у загальному виді – це пошук найбільш ефективних варіантів побудови системи управління та організація її функціонування та розвитку. Але мета може бути більш вузькою: наприклад, моніторинг якості управління; формування інновацій в системі управління; оцінка стратегій та інші. Мета курсової роботи полягає у дослідженні й оцінці певного управлінського питання відповідно до теми, яка розглядається, і у визначенні шляхів вдосконалення діяльності підприємства. Мета роботи повинна формулюватись чітко, без зайвої деталізації. Наприклад, розробити сучасну та дієву систему мотиваційних заходів, яка забезпечить ефективне управління досліджуваним підприємством. Після формулювання мети її деталізують, визначаючи конкретні завдання, що дозволять цієї мети досягти. Це зазвичай робиться у формі перерахування: вивчити, проаналізувати, описати, виявити, дослідити тощо. Сформульована мета дозволяє вірно визначити об'єкт і предмет дослідження. Традиційно вважається, що об’єктом дослідження є організація або система управління, а проблеми, які виникають в цій системі, є предметом дослідження. Об’єктом дослідження можуть бути торговельні, виробничо-торговельні, підприємства сфери послуг, а також установи, організації некомерційної сфери різних форм власності. Предметом дослідження можуть бути: процес управління підприємством (чи його підрозділами) та його ефективність, процес управління певним видом діяльності, інформаційне забезпечення процесу прийняття управлінських рішень, процес управління персоналом тощо. Для перевірки правильності визначення мети, об’єкта та предмета можна використовувати наступну схему (рис.1):
Рис.1 - Зв'язок між темою роботи, метою, предметом та об’єктом дослідження
Етап 2. Дослідницький етап 2.1. Систематичне вивчення літератури за темою, статистичних відомостей та архівних матеріалів 2.2. Проведення теоретичних та емпіричних досліджень, у тому числі збирання, обробки, узагальнення та аналізу отриманих даних; пояснення нових наукових фактів, аргументування і формулювання положень, висновків і практичних рекомендацій і пропозицій. У загальному виді другий етап можливо представити наступною схемою (рис. 2) Методична та інформаційна база дослідження – законодавчі акти, нормативні документи, фахова література, присвячена проблемі, вихідна первинна інформація щодо підприємства (методична база – наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених; інформаційна база - джерела первинних даних, а також законодавчі акти, які стосуються об’єкту дослідження).
Рис. 2 - Підстави наукового дослідження
Головну роль в методології відіграють засоби та методи дослідження, які поділяються на: - формально-логічні – це методи інтелектуальної діяльності людини, яка є складовою основою дослідження управління; - загальнонаукові – це методи, які відображають науковий апарат дослідження; - специфічні – методи, що залежать від специфіки систем управління та відображають специфіку управлінської діяльності. При описі методів, які використовуються при дослідженні, їх треба не відривати від змісту роботи, а коротко та змістовно визначити, що саме досліджувалось за допомогою певного методу. Це дозволить пересвідчитись в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. Деякі методи та засоби дослідження наведено у табл.1.
Таблиця 1 - Методи та засоби дослідження
Продовження табл.1
Організація збирання інформації здійснюється під час практики на обраних підприємствах. Збирання показників повинно проводитись в кілька етапів: - розробка переліку всіх вихідних показників з кожного питання, що вивчається, та методики їх одержання; - формування зведеного переліку вихідних показників щодо теми; - визначення джерел одержання інформації, розробка форм збору показників (таблиці, анкети). Обробка та аналіз зібраних матеріалів відбувається з допомогою зазначеного вище методологічного інструментарію та використання сучасних комп’ютерних програм. Зібрані інформативні матеріали необхідно обробити і систематизувати за допомогою таких методичних прийомів, як класифікація, типологія, ранжування тощо. Етап 3. Третій етап Містить: 3.1. Визначення композиції (побудови, внутрішньої структури) роботи. 3.2. Уточнення назви, назв розділів і підрозділів. 3.3. Підготовку чернеткового варіанту рукопису та його редагування; оформлення тексту, у тому числі списку використаної літератури та додатків. Етап 4. Четвертий етап Складається з: 4.1. Впровадження результатів дослідження в практику і авторського супроводу впроваджуваних розробок. Наукові дослідження не завжди завершуються цим етапом, але іноді наукові роботи студентів рекомендуються для впровадження у практичну діяльність підприємств та в навчальний процес. У процесі впровадження результатів НДР здійснюється авторський нагляд, виявляються недоліки, вносяться корективи, складається акт чи довідка про впровадження результатів наукового дослідження. 4.2. Обґрунтування висновків і рекомендацій. На засадах результатів аналізу студент повинен сформулювати чіткі, точні, не переобтяжені цифровими даними, випадковостями висновки щодо поставленої проблеми, апробувати їх. Обґрунтовані висновки необхідно викласти у відповідному розділі роботи. Пропозиції щодо практичного використання висновків при вирішенні конкретного завдання у певних умовах повинні бути перспективними. Висуваючи ті або інші пропозиції, дослідник повинен розрахувати їх ефективність. У тому разі, коли при дослідженні рекомендується використовувати одну з декількох пропозицій, необхідно провести порівняльний розрахунок ефекту і витрат з кожного варіанту й обрати саме той, який забезпечить найкращий результат. 4.3. Оформлення результатів досліджень можливо здійснити у вигляді реферату, звіту з виконання НДР, курсової роботи, тез доповіді на конференції, наукової статті. Загальними вимогами щодо викладення результатів НДР є наступні: чіткість побудови та логічна послідовність подання матеріалів, переконливість аргументації, стислість і точність формулювань, конкретність викладення результатів роботи, доведеність висновків і обґрунтованість рекомендацій. 4.4. Обговорювання та рецензування результатів наукового дослідження. Для визначення якості виконаної НДР слід провести її апробацію шляхом обговорення на семінарському занятті з дисципліни «Методологія наукових досліджень», оприлюднення у виступі з доповіддю на науково-практичній конференції, публікації наукової статті. У процесі наукової дискусії учасники повинні оцінити рівень дослідження, висловити свою думку щодо досягнень дослідника, вказати на недоліки, помилки, обґрунтувати можливі напрями їх виправлення. Після обговорення результатів науково-дослідної роботи автор-дослідник повинен провести необхідні уточнення, доповнення окремих положень, усунути можливі неузгодження між розділами або підрозділами. 3. Загальні правила оформлення КУРСОВОЇ роботи
Мова і стиль курсової роботи мають бути строгими, без вияву емоцій. Для наукового тексту характерними є змістовна завершеність, цілісність і зв’язність. Викладаючи матеріал, необхідно використовувати загальноприйняту термінологію, приділяючи увагу чіткості формулювань. Матеріал має бути викладено в логічній послідовності. Неприпустимим є перехід до розгляду іншого питання, поки не завершено висвітлення попереднього. Курсова робота повинна бути оформлена акуратно з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210x297). Таблиці та ілюстрації (за необхідності) можна представляти на аркушах формату А3. Курсова робота повинна бути виконана на комп'ютері з використанням шрифту тестового редактора Microsoft Word Times New Roman 14 розміру з полуторним міжрядковим інтервалом, вирівнювання - за шириною. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту. Шрифтовими виділеннями в тексті не слід зловживати, оскільки це може утруднювати читання. Текст друкують, додержуючись наступного розміру полів: ліворуч – 25 мм., зверху, знизу - 20 мм., праворуч - не менше 10 мм. Текст основної частини роботи розподіляють на розділи, підрозділи, пункти і підпункти відповідно до плану курсової роботи. Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ і пропозиції», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту (по центру). Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу з вирівнюванням по ширині. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Номер розділу зазначають після слова „РОЗДІЛ”, потім з нового рядка друкують заголовок розділу великими літерами. Наприклад (рис.3). Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки, окрім пунктів розташованих в межах одного розділу. Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. У кінці номера підрозділу крапка не ставиться. Потім у тому ж рядку подається заголовок підрозділу. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака «№». Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, він включаються до загальної нумерації, але номер на ньому не зазначається. Наступні сторінки нумеруються в правому верхньому куті без крапки.
РОЗДІЛ І ІНТЕРНАЦІНАЛІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1 Основні фактори інтернаціоналізації банківської діяльності
Характерною особливістю в розвитку сучасного світового хазяйства є активна міжнародна діяльність банків…..
Рис. 3 - Приклад оформлення структурних частин курсової роботи
Помилки, описки і графічні неточності можна виправляти замальовуваннямбілою фарбою (штрихом) і нанесенням виправленого тексту. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці. Перелік умовних позначень, символів і спеціальних термінів складається й включається в роботу лише в тому випадку, якщо їхня загальна кількість більше двадцяти й кожне повторюється в тексті не менше трьох разів. Всі скорочення вносяться в перелік за абеткою. При частому вживанні складних словосполучень можливо їхнє скорочення. У цих випадках при першому вживанні в тексті словосполучення подається повністю, а поруч у дужках пишеться скорочення. Надалі словосполучення подається тільки в скороченому виді. Правила оформлення таблиць Цифровий матеріал, який використовується в курсовій роботі, доцільно подавати у вигляді таблиць. Таблицю розміщують одразу після відповідного посилання на неї в тексті (на тому ж чи наступному аркуші), щоб її можна було читати, не повертаючи рукопису або повертаючи курсову роботу за стрілкою годинника. Ліворуч розміщують напис «Таблиця» з позначенням її номера. Номер таблиці повинен складатись з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Якщо таблиця вміщується на аркуші, то її небажано переносити. У разі перенесення частин таблиці на інший аркуш, на першій сторінці повинні залишитись номер таблиці, заголовок, шапка таблиці та не менше двох-трьох рядків. Назву таблиці розташовують лише над її першою частиною, а над наступними зазначають, наприклад, «Продовження табл. 1.2». Переносити один-дварядки таблиці неприпустимо. Заголовок кожної графи в шапці таблиці повинен бути якомога коротшим. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, виносити до узагальнюючих заголовків слова, які повторюються. Заголовки граф пишуть з великої літери, підзаголовки - з маленької, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони є самостійними реченнями. У таблицях слід обов'язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однаковими для всіх показників у таблиці, то вони наводяться в заголовку. Якщо показники таблиці мають різні одиниці виміру, то для них виокремлюється колонка (графа). Цифри в графах таблиці належить розміщувати таким чином, щоб відповідні розряди по всій колонці були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватись однакової кількості десятинних знаків для всіх значень цифрових величин. Наприклад (рис.4): Таблиця 1.1 - Доходи від міжнародного туризму в провідних туристських країнах і Україні
Рис.4 - Приклад оформлення таблиць
Кожна таблиця має супроводжуватись стислим аналізом і висновками. Правила оформлення ілюстрацій У процесі оформлення роботи використовують ілюстративні матеріали у вигляді схем, діаграм, графіків, фотографій, креслень тощо. Зміст ілюстрацій має доповнювати текст роботи, поглиблювати розкриття сутності явища, наочно демонструвати необхідні судження та думки. Ілюстрації необхідно розташовувати у курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступному аркуші. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті. Ілюстрації позначають словом «Рис.», номером і назвою. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад, «Рис. 3.1» (перший рисунок третього розділу). У повторних посиланнях на ілюстрації доцільно вживати скорочене слово «дивись», наприклад, «див. рис.3.1». Наприклад (рис.5):
Internet-banking більш популярний серед молодих і більш багатих клієнтів банку. Цільова аудиторія користувачів Internet-banking у світі представлена на рис. 1.4.
Рис. 1.4 - Цільова аудиторія користувачів Internet-banking у світі
Рис. 5 - Приклад оформлення ілюстрацій
Кількість ілюстрацій у роботі визначається її змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту ясності та конкретності. Правила оформлення формул При використанні формул необхідно дотримуватись певних техніко-орфографічних правил. Формули друкують в редакторі Мicrosoft Equation. На кожну формулу повинно бути посилання у тексті роботи. Посилання на формулу вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «.... у формулі (2.1)». Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, між якими ставлять крапку. Номер формули зазначають біля правого боку аркуша в одному рядку з відповідною формулою у круглих дужках, наприклад, (3.1) - перша формула третього розділу. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. Пояснення значення символів, числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені в формулі, і кожне - з абзацного відступу у новому рядку. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки після нього. Рівняння та формули треба відокремлювати від тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його можна перенести після знаків рівності (=), плюс (+), мінус (-), множення (х) чи ділення (:). Наприклад (рис.6):
Ціна (Ц) має розраховуватись за формулою:
де Цб - базова (контрактна) ціна; Ус.б - облікова ставка Національного банку; 365 - кількість днів у році; n - кількість днів відстрочки платежу.
Рис.6 - Приклад оформлення формул
Порядок подання математичних рівнянь такий же, як і формул. Правила оформлення приміток При написанні курсової роботи може з’явитись потреба у використанні приміток до тексту чи таблиць. Примітки містять довідкову чи пояснювальну інформацію. Їх нумерують послідовно в межах одного аркуша. Якщоприміток на одній сторінці декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад, Примітки:
Якщо примітка лише одна, її не нумерують. Для того, щоб виокремити примітки від іншого тексту, їх доцільно подавати шрифтом Times New Roman 12. Правила оформлення посилань На інформацію, запозичену з інших джерел, а також цитати, наведені в тексті, обов’язково мають бути зроблені посилання. Посилання розміщується одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де зазначається порядковий номер джерела у списку літератури та через кому відповідна сторінка, наприклад, [4, с.237]. Правила цитування Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело чи для його критичного аналізу необхідно використовувати цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, оскільки щонайменше скорочення приведеної цитати може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування.
Правила оформлення списку використаних джерел Важливою складовою курсової роботи є список використаної літератури. Бібліографічний список розміщується наприкінці роботи після висновків і пропозицій з нової сторінки та складається за алфавітом відповідно до певних бібліографічних правил. Можуть бути використані такі джерела інформації: Конституція України; закони України та інших держав; документи законодавчого характеру (постанови, укази, рішення тощо); підручники; навчальні посібники; монографії; довідники; статті; виступи та інформація, опубліковані з збірниках, журналах, газетах; нормативно-технічні документи (стандарти, технічні умови, інструкції тощо); дисертації, звіти; каталоги; методичні вказівки; матеріали на магнітних та інших непаперових носіях, крім тих, що становлять державну, службову чи комерційну таємницю та засекречені у встановленому порядку. Бібліографічний опис - сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину або групу документів, приведених за певними правилами, необхідних і достатніх для загальної характеристики та ідентифікації документа. Оформлення списку використаних джерел здійснюється відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Бібліографічний опис подається мовою джерела. У списку літератури вказуються: автори, повна назва твору, місто видання, видавництво, том (номер, випуск), рік видання, загальна кількість сторінок (для статей початкову і кінцеву сторінку). Приклади бібліографічного опису використаних джерел наведено у додатку Б. Правила оформлення додатків У процесі оформлення курсової роботи обов’язково виникає потреба у збагаченні її тексту додатками. Додатки містять проміжні розрахунки, первинні матеріали, громіздкі таблиці чи ілюстрації та інші матеріали допоміжного характеру. Додатки розміщують після списку літератури та відділяють від нього окремою сторінкою, на якій великими літерами розміщується слово «ДОДАТКИ». Кожний додаток починають з нової сторінки. Черговість їхнього розташування повинна відповідати порядку посилань на них у тексті роботи. Посередині рядка над заголовком додатку маленькими літерами з першої великої друкується слово «Додаток___» і велика літера, яка позначає додаток. Додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично тексту з великої літери окремим рядком. Наприклад, Додаток А Нормативно-правова база інформатизації України
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки за винятком: Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А». Текст кожного додатку може бути розділений на розділи та підрозділи, які нумерують у межах кожного додатку: перед номером ставиться позначення цього додатку, наприклад, В.1.2 (другий підрозділ першого розділу додатку В).
Деякі рекомендації щодо оформлення курсової роботи
Уважно вивчити науково-методичні рекомендації. Читати вдумливо, щоб зрозуміти найголовніше – правила оформлення та структуру роботи. Декілька разів перевірити, наскільки тема роботи, назва її розділів і підрозділів відповідає змісту. Відразу оформляти роботу відповідно до методичних вказівок та обов’язково перевірити правильність оформлення. Провести вичитування та редагування тексту на предмет правильності орфографії і пунктуації з метою виправлення помилок, пропусків: 1) перевірити, чи не пропущені буквені чи цифрові позначення; 2) усунути допущені під час набору помилки в підписах до рисунків, назвах таблиць, додатків, перевірити правильність і послідовність їхньої нумерації; 3) перевірити правильність посилань у тексті; 4) перевірити положення ілюстрацій і таблиць; 5) перевірити правильність набору формул. Переносячи файл курсової роботи з одного комп'ютера на іншій необхідно обов'язково перевірити всі сторінки на предмет зрушення тексту, таблиць, рисунків, щоб не порушити розташування матеріалу.
4. Організація виконання КУРСОВОЇ роботи
Процес виконання курсової роботи можна умовно розділити на три стадії – підготовчу, основну і завершальну. Підготовча стадія: - визначення напряму дослідження; - вибір теми й об’єкту дослідження; - видання наказу про закріплення за студентом теми та наукового керівника; - складання та узгодження плану роботи, графіку виконання роботи. Основна стадія виконання роботи: - ознайомлення з законодавчими, нормативними й інструктивними матеріалами з досліджуваної проблеми, пошук і обробка відповідної спеціальної літератури; - формування загальної концепції дослідження, методичної послідовності, інструментарію, логічної і структурної послідовності; - написання вступу, частин роботи, висновків і представлення кожної частини науковому керівникові; - оформлення роботи згідно з вимогами; - передача готової роботи на перевірку. Завершальна стадія: - усування недоліків; - підготовка до захисту роботи; - захист роботи. У процесі виконання курсової роботи студент повинен здійснювати підбір і вивчення спеціальної та методичної літератури, проводити теоретичні та практичні дослідження. Протягом всього процесу виконання роботи студент отримує консультації від наукового керівника. Керівник курсової роботи: - надає допомогу студенту у виборі теми, розробці плану виконання роботи; - надає допомогу в складанні календарного графіка написання роботи; - рекомендує необхідні для проведення повноцінного дослідження нормативні акти, наукову літературу й інші матеріали; - визначає перелік практичних матеріалів, що підлягають збиранню та обробці, необхідних для висвітлення обраної теми; - проводить періодичні консультації для надання допомоги з питань, що викликали утруднення; - контролює хід і якість виконання наміченого графіку дослідження; - оцінює роботу в цілому. По завершенні кожного розділу курсової роботи студент надає наробітки науковому керівникові. Це дозволяє своєчасно коригувати напрями та зміст дослідження, виявити відхилення від графіку виконання роботи, а також активізувати наукову діяльність студента. При недотриманні вимог або наявності помилок науковий керівник повертає роботу студенту та конкретно вказує напрями доробки. Після доопрацювання завершена курсова робота подається науковому керівникові. Курсова робота може бути не допущена до захисту у випадку, якщо: - у роботі відсутня хоча б одна з обов’язкових структурних частин; - роботу не оформлено у відповідності до вимог кафедри; - зміст роботи не відповідає обраній темі, викладений матеріал не відповідає темі чи змісту роботи; - виявлено переписування матеріалу з інших джерел без посилань; - робота написана на тему, що не передбачена серед переліку рекомендованих тем і не погоджена з науковим керівником роботи. Захист курсової роботи проводиться публічно відповідній комісії з викладачів випускової кафедри з метою оцінки професійних знань, умінь та навичок студентів. Результати захисту курсової роботи визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» чи «незадовільно» з урахуванням якості виконання роботи та рівня її захисту (табл.2). Переведення з бальної до національної шкали оцінювання наведено в табл.3.
Таблиця 2 - Структура оцінки курсової роботи
Таблиця 3 – Переведення з бальної до національної шкали оцінювання
Захищені курсові роботи подаються на випускову кафедру для реєстрації та зберігання в архіві протягом п'яти років.
5. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
з дисципліни «Стратегічний менеджмент» для студентів ІПО спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування»
6. ЗРАЗОК ПЛАНУ курсовОЇ РОБОТИ
Тема:
Вступ Розділ 1. Теоретичні аспекти програмно-цільового підходу до управління підприємством у сучасних умовах Висновки з розділу 1 Розділ 2. Дослідження практики реалізації програмно-цільового підходу у підприємстві 2.1 Діагностика стану управління підприємством 2.2 Оцінка використання програмно-цільового підходу в управлінні підприємством 2.3 Контроль у реалізації програмно-цільового підходу Висновки з розділу 2 Розділ 3. Вдосконалення управління Висновки з розділу 3 Висновки та пропозиції Список використаних джерел Додатки
Список рекомендованих
Додаток А Приклади оформлення бібліографічного опису у списку літератури
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||