З М І С Т

 

1	Основні вимоги до курсової роботи	4
2	Структура курсової роботи	6
3	Система оцінки знань курсантів, студентів та слухачів	9
4	Перелік тем курсових робіт	10
5	Орієнтовний план, методичні рекомендації та література до кожної з тем	11
6	Додатки	69

 

 

1. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсова робота з теорії держави і права виступає важливим елементом навчального процесу. Написання курсової роботи сприяє детальнішому вивченню навчальної дисципліни «Теорія держави та права». Автором курсової роботи відображається як особисті думки з описуємої проблеми, так і аналіз думок, висловів, досліджень та напрацювань вчених. Саме в цьому повинен відображатися творчий підхід до написання роботи. Одним з головних завдань курсової роботи є привернення уваги автора до проблем які порушуються у вітчизняній юридичній науці. Прояв зацікавленості, побудження інтересу є важливим компонентом і у процесі написання роботи, і у навчальному процесі взагалі, оскільки підвищує загальний освітній рівень, а також рівень правосвідомості та правової культури. Процес написання курсової роботи повинен дисциплінувати курсантів, студентів та слухачів оскільки вимагає чіткої логічної структурованої форми курсової роботи. Ця форма вимогає чітку визначеність думок автора, і показує загальний освітній рівень автора, його вміння викласти у роботі ідеї та погляди.

 

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

1. Курсанти та студенти денної форми навчання обирають тему курсової роботи відповідно до «Переліку» та свого номера за списком у навчальному журналі. У виключних випадках можливо обрати іншу тему курсової роботи за рекомендацією кафедри  та узгодженням із начальником кафедри.
2. Студенти заочної форми навчання факультету права та слухачі факультету заочного та дистанційного навчання працівників ОВС обирають тему курсової роботи відповідно до «Переліку» враховуючи останню цифру у номері своє залікової книжки. Також можна обрати іншу тему курсової роботи, але виключно за рекомендацією кафедри  та узгодженням із начальником кафедри.
3. Курсанти та студенти денної форми навчання готують курсові роботи виключно у рукописному вигляді. Надрукований текст до прервірки не приймається.
4. Студенти факультету права заочної форми навчання та слухачі факультету заочного та дистанційного навчання працівників ОВС, за власним бажанням, можуть обирати між мовами (українська, російська) та стилем написання (рукописний або надрукований).
5. Обсяг курсової роботи повинен бути не менше 30-35 сторінок рукописного тексту або не менш 25-30 сторінок машинописного тексту (аркуш стандарту А–4, шрифт Times New Roman, розмір шрифти – 14, міжстрочний інтервал – 1,5 стр., поля сторінки: верхнє, нижнє, ліве – 2 см., праве – 1 см.). Сторінки повинні бути пронумеровані в правому нижньому кутку.
6. Заголовки структурних частин курсової роботи (план, вступ, питання теми, висновок, список використаної літератури) повинні бути надруковані заглавними літерами на початку окремої сторінки. Перша сторінка роботи, титульний аркуш, включається до загальної нумерації, але цифра на ньому не ставиться.
7. Наведений у рекомендаціях  орієнтовні плани до курсової роботи з кожної теми не є обов’язковими, а носять лише рекомендаційний характер та можуть бути змінені згідно із власними розсудами автора курсової роботи, але в межах обраної теми
8. Студенти, курсанти та слухачі під час написання роботи повинні використовувати  як рекомендовану літературу, що зазначена у цих метотичних рекомендаціях, так і іншу додаткову літературу за особистим вибором.
9. На останньому аркуші курсової роботи автор повинен поставити дату написання роботи та особистий підпис.
10. Курсова робота повинна бути виконана особисто. Не приймаються до перевірки ксерокопії та сканований текст підручників та інших джерел.
11. Термін надання курсової роботи на перевірку для курсантів, студентів та слухачів встановлюється за 1 місяць до початку екзаменаційної сесії.
12. Курсова робота повинна бути написана грамотно, охайно, розбірливо та мати таку структуру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсова робота повинна містити:

1)                  титульний аркуш,

2)                  план роботи,

3)                  перелік умовних позначень (за необхідності),

4)                  вступ,

5)                  основну частину,

6)                  висновки,

7)                  список використаних джерел,

8)                  додатки (за необхідності).

 

1. Титульний аркуш курсової роботи (Додаток 1)

Титульний аркуш курсової роботи містить найменування вищого навчального закладу та кафедри, де виконано курсову роботу, а також вказується навчальний курс – «Теорія держави та права».

Порядковий номер (для курсантів та студентів денної форми навчання – номер за списком у журналі навчальної групи; для студентів та слухачів заочної форми навчання – номер залікової книжки), згідно з переліком тем, та назва курсової роботи.

Прізвище, ім’я, по батькові автора, структурний підрозділ (факультет, навчальна група, навчальний взвод), де навчається автор.

Домашня адреса (для слухачів та студентів заочної форми навчання).      

Місто та рік написання курсової роботи.

2. План роботи (Додаток 2)

Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.

3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності)

Якщо в курсовій роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку.

Якщо в курсовій роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

4. Вступ

Розкриває сутність і значущість зазначеної теми, яка займає центральне місце в курсовій роботі, та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми.

Далі подають загальну характеристику курсової роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми

Шляхом аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми обґрунтовують актуальність та доцільність роботи.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількомареченнями висловити головне – сутність головного питання теми.

Мета і завдання дослідження

Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як  «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на спосіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію. Як правило це загальні процеси та явища, у площані яких знаходиться досліджувана тема. Наприклад: держава, державна влада, суспільство, право, правотворчість.

Предмет дослідження – міститься в межах об’єкта і є його складовою.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього повинна бути спрямована основна увага автора, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, яка фіксується на титульному аркуші як її назва. Наприклад: функції держави, механізм держави, політична організація, законотворчість, правова поведінка.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. Приклади методів: діалектичний, метафізичний, історичний, порівняльно-правовий, логічний, системний.

 

ВСІ ЗАЗНАЧЕНІ ЕЛЕМЕНТИ ВСТУПУ ВІДОБРАЖАТИ ОБОВ’ЯЗКОВО!

5. Основна частина

Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів. Кожний розділ починають з нової сторінки. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. Підрозділи, пункти та підпункти нумеруються за текстом, продовжуються через один інтервал після закінчення попереднього тексту.

6. Висновки

Відповідають на ті запитання, які були поставлені у вступній частині курсової роботи, а саме: як був розглянутий об’єкт курсової роботи, що стало предметом роботи, чи досягнуті мета та завдання роботи, як були використані методи. Також висновки повинні містити рекомендації щодо практичного використання здобутих результатів.

7. Список використаних джерел

Список використаних джерел слід розміщувати у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований для написання курсових робіт. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (див. додаток 3).

У тескті роботи посилання оформлюються таким чином: [1, С. 128]. Де 1 – номер джерела у списку використаної літератури, а С. 128 – сторінка цього джерела, де міститься використана інформація.

ПОСИЛАННЯ НА ВИКОРИСТАНУ ЛІТЕРАТУРУ РОБИТИ ОБОВ’ЯЗКОВО!  

 

8. Додатки

За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи:

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- ілюстрації допоміжного характеру.

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Система оцінки знань курсантів, студентів та слухачів

 

 

3.1. Система оцінювання курсової роботи з курсу «Теорія держави і права» для курсантів та студентів денної форми навчання виглядає наступним чином:

 

Бали	Критерії оцінювання	нац. шкала	ECTS
90 – 100	відмінний захист майже без помилок	5	A
85 – 89	якісний захист із незначними помилками	4	BC
75 – 84	захист вище середніх стандартів, але з деякими помилками	4	BC
65 – 74	в цілому змістовний захист зі значними помилками	3	DE
60 – 64	захист відповідає мінімальним критеріям	3	DE
Менше 60	незадовільний захист	0	FX

 

 

3.2. Система оцінювання курсової роботи з курсу «Теорія держави і права» для студентів заочної форми навчання факультету права та слухачів факультету заочного та дистанційного навчання працівників ОВС здійснюється за національною шкалою та виглядає наступним чином:

«5» - відмінний, обгрунтований захист із чіткою логічною, структурою та наведеними прикладами;

«4» - якісний захист з деякими незначними, не грубими помилками;

«3» - захист відповідає мінімальним критеріям зі значними помилками

         «0» - незадовільний захист, або відсутність відповіді

4. ПЕРЕЛІК ТЕМ КУРСОВИХ РОБІТ

 

1. Теорія держави і права як наука.
2. Історичні типи держав: порівняльний аналіз.
3. Функції держави.
4. Теорії виникнення держави та права.
5. Суб`єкти правових відносин.
6. Механізм держави: поняття ознаки, структура.
7. Поняття та види форм правління в зарубіжних країнах.
8. Поняття та форми територіального (державного) устрою держави.
9. Поняття та види політичних режимів.
10. Теорія розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову.
11. Поняття, структура та функції громадянського суспільства.
12. Правова  держава, як основа побудови демократичного суспільства.
13. Політична система суспільства, її значення  в формуванні правової держави
14. Історичні типи права.
15. Поняття, структура та види норм права.
16. Право в системі соціальних норм.
17. Види тлумачення права за суб’єктами тлумачення та за обсягом тлумачення норм права.
    1. Способи тлумачення норм права.
    2. Сучасне розуміння правотворчості, його принципи і види.
    3. Правовідносини: структура, ознаки, види.
    4. Поняття правопорушення, його склад та види.
    5. Механізм застосування норм права.
    6. Роль правоохоронних органів у зміцненні законності та правопорядку.
    7. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, принципи та види.
    8. Система права та система законодавства.
    9. Правосвідомість.
    10. Види джерел (форм) права.
    11. Місце закону в системі нормативно-правових актів, його значення в розвитку суспільства.
        1. Романо – германська правова система.
        2. Англо – саксонська правова система.        

ТЕМА № 1 ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЯК НАУКА

Орієнтовний план

1. 1.     Поняття теорії держави та права (ТДП).
2. 2.     Предмет та методологія теорії держави та права.
3. 3.     Функції теорії держави та права як юридичної науки.
4. 4.     Роль та місце ТДП у системі юридичних наук.

Методичні рекомендації

Приступаючи до вивчення будь-якої науки, слід визначити такі основні моменти, як поняття, предмет, метод, функція науки. У цьому випадку вивчення такої науки, як теорія держави та права, не є винятком. Теорія держави та права також потребує ретельного поглибленого вивчення предмета, методів та функцій. Усього того, що може відповісти на запитання: які явища привертають увагу науки, яким способом вивчаються ці явища, досягнення яких цілей ставить перед собою ТДП?

Студентам (курсантам), слухачам під час роботи над цією темою пропонується розглянути та проаналізувати історію становлення та розвитку поняття теорії держави та права, коли настала потреба у введенні цього терміна в наукову літературу і як з часом проходили зміни в його трактуванні. Крім того необхідно звернути увагу на визначення предмета та методів ТДП, показати, які методи було запозичено з інших юридичних наук, а які з’явилися самостійно. Говорячи про методи, слід показати їх у гармонічному поєднанні, розглянути термін “методологія”. Розкриваючи 3-є питання, слід зазначити, що саме функції науки є поштовхом, який увесь час направляє дослідника до вирішення різноманітних завдань. Функції, як і методи, потрібно показувати у постійному зв’язку та взаємодії, тому що тільки комплексний системний підхід надасть змогу розглянути проблему з усіх боків. Третє питання, як і інші, також є дуже важливим, оскільки саме взаємодія, пошук та знаходження загальних рис, відокремлення ексклюзивних положень підкреслюють важливість та індивідуальність кожної науки. Слід також пам’ятати, що саме в теорії держави та права зароджувалися основні юридичні терміни, які потім були запозичені і знайшли своє місце в галузевих юридичних науках.

Література:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006..
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006.
2. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006.
3. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006.
4. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007.
5. Загальна теорія держави та права: Навчальний посібник / За ред. В.В. Копєйчикова: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
6. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005.
7. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997.
8. Сурилов А.В. Теория государства и права: Учебное пособие. – К.; Одесса: Выща школа, 1989.
9. Кельман М.С. Теорія держави: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1997
10. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996.
11. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999.
12. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998.
13. Полешко А. Методологии правовой науки и правоприменительной практики - надлежащее внимание // Право України. – 1996. – № 12. – С. 25.
14. Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов /Под общ.ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА.М), 2002.
15. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебное пособие для высших учебных заведений / Под ред. профессора В.Г. Стрекозова. – М.: «Дабахов, Ткачёв, Димов», 1995.
16. Глебов А.П. Новое поколение учебников по теории государства и права // Государство и право. – 1997. – № 4. – С. 63-69.

 

ТЕМА № 2 ІСТОРИЧНІ ТИПИ ДЕРЖАВ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Орієнтовний план

1. 1.     Історичний розвиток поняття держави.
2. 2.     Ознаки і  сутність держави.
3. 3.     Порівняльний аналіз розвитку держави у сучасний період.

Методичні рекомендації

Під час розгляду цієї теми студентам (курсантам), слухачам потрібно на першому етапі вивчити різноманітні джерела, присвячені проблемі становлення і розвитку держави. Це роботи як видатних філософів минулого, так і сучасних вчених. Саме в роботах Аристотеля, Платона, Сократа, Ціцерона, Полібія показано, як, яким чином проходило зародження теорії про державу, як вчені минулого бачили державу, які завдання та функції були притаманні цьому суспільному формуванню. Теорія держави, яка почала формуватися в часи Древньої Греції та Древнього Риму, потім знайшла своє відображення в роботах вчених епохи Реформації, Просвітництва, Нового часу, Демократизації. Враховуючи це, автор повинен провести аналіз самого терміна “держава”, як він сам змінювався і як змінювалося ставлення до нього вчених на різних історичних етапах.

Друге питання присвячено розгляду та аналізу ознак держави. Розкриваючи це питання, необхідно сказати, що таке ознаки держави і яким чином вони відокремлюють поняття держави від близького поняття “громадянське суспільство”. Автор повинен провести ретельне дослідження цієї проблеми та представити систему ознак держави як сукупність положень, які складають зовнішній образ держави. Однак не слід забувати про внутрішнью сторону держави, так звану сутність. Сутність держави дає уявлення, яким шляхом розвивається держава, які питання є основними у внутрішній та зовнішній політиці, який характер притаманний владі та ін.

Закінчуючи дослідження проблеми, варто звернути увагу на закономірності розвитку держави на сучасному етапі, зробити прогноз, яким чином у майбутньому буде розвиватися держава, які шляхи будуть вважатися пріоритетними в розбудові нової держави.     

Література:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006.
2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006..

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007.
2. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006.
3. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007.
4. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007.
5. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006.
6. Загальна теорія держави та права: Навчальний посібник / За ред. В.В. Копєйчикова: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
7. Кельман М.С. Теорія держави: Навч. посібник / Львів. ін-т внутр. справ при Національній академії внутрішніх справ України. – Тернопіль, 1997.
8. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005.
9. Боден Жан. Шесть книг о государстве // Антология мировой политической мысли. – В. 5 т. – Т. 1. – С. 303 – 306.
10. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998.
11. Лазарев В.В., Липень С.В. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Спарк, 1998.
12. Мюллер А. Об идее государства /Пер. с нем. / Предисл. Р.М. Габитовой // Филос. науки. – 1997. – №2. – С. 55-72.
13. Платон. Государство // Собрание сочинений в 4 т. Т. 3. – М., 1994. – С. 79-420.
14. Андрусяк Т.Г., Шульженко Ф.П. Історія політичних і правових вчень: Навчальний посібник / 3-є вид., стереотип. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 301 с.
15. Любашец В.Я. Теоретико-методологические проблемы становления  и развития государства. // Северо-кавказский юридический вестник. – Ростов-н/Д., 2005. – № 3. – С. 23-50.
16. Тимошенко В.І. Держава: виникнення, сутність та призначення. // Наук. вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2005. – № 1. – С. 51-57.
17. Тихомиров Ю.А. Государство: развитие теории и общественная практика. // Правоведение. – 1999. – № 3. – С. 3.
18. Проблемы теории государства и права: Учебное пособие / Под ред. М.Н. Марченко. – М.: Юристъ, 2002.
19. Телятник Л. Логіко-методологічне тлумачення ознак загального поняття держави // Право України. – 2002. – № 9. – С. 14-18.

 

ТЕМА № 3 ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ

Орієнтовний план

1. 1.     Поняття, зміст та ознаки функцій держави.
2. 2.     Внутрішні функції.
3. 3.     Зовнішні функції.

Методичні рекомендації

Проблема функції держави представляється дуже важливою, оскільки існування кожної держави пов’язане з реалізацією конкретних функцій, які можуть змінюватися залежно від політичної, економічної, екологічної ситуації. Функції в цьому випадку є основою діяльності держави, тобто від функцій повною мірою залежить, які напрямки в країні основні, на досягнення якої мети направлено діяльність органів державної влади, яким шляхом буде йти держава взагалі. Цій проблемі притаманна мінливість акцентів, і тому вона завжди потребує дослідження, оскільки перелік функцій перебуває в постійній динаміці і залежить від зовнішніх умов.

Написання курсової роботи з цієї теми слід починати з визначення поняття “функція держави” та різних підходів до її тлумачення, потім встановити, що складає зміст та ознаки функції держави, показати зв’язок з механізмом держави. Варто зазначити, яку роль суспільство відіграє в реалізації функцій, як реалізація функцій держави позначається на стані суспільства в цілому. Переходячи до наступних питань, автор повинен розкрити внутрішні та зовнішні функції держави, при цьому цей підхід не є єдиним, автор може обрати іншу класифікацію функцій. Однак у будь-якому випадку слід показати, у чому полягає цінність кожної функції окремо і всієї сукупності функцій в цілому, яким чином функції доповнюють одна одну і як системність функцій дозволяє вирішити всі питання в державі.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007.
2. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007.
3. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005.
4. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000.
5. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999.
6. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998..
7. Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку. / За заг. ред. В.Б. Авер’янова; Академія правових наук України. Київський регіональний центр; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАНУ. – К.: Ін Юре, 1999.
8. Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К.: Ін Юре, 1997.
9. Падалко Г. До сучасного розуміння наукової категорії “функція держави” (загальний огляд проблеми) // Право України. – 2006. – № 8. – С. 63-69.
10. Нагорная Т.А. К вопросу о понятии функций государства. // Актуальные проблемы правоведения. – 2006. – № 3. – С. 14-16.
11. Высоцкий Е.Н., Фролов В.Н., Высоцкий Д.Е. Практические аспекты инновационной модели развития экономики Украины // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №4. – С. 132-134.
12. Высоцкий Е.Н., Фролов В.Н., Высоцкий Д.Е. Теоретические аспекты инновационной модели развития экономики Украины // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №3. – С. 127-130.
13. Онопенко П. Поняття та формування правоохоронних функцій держави // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №10. – С.37-39.
14. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов /Под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – М.:1998.

 

 

ТЕМА № 4 ТЕОРІЇ ВИНЕКНЕННЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

Орієнтовний план

1. 1.     Загальна характеристика теорій виникнення держави.
2. 2.     Загальна характеристика теорій виникнення права.
3. 3.     Закономірності та сучасна трактовка співвідношення права та держави.

 

Методичні рекомендації

Тема теорії виникнення держави та права в курсі ТДП є однією з найбільш цікавих, тому що саме багатобарвність різних поглядів відносно походження держави та права складає теоретичний та історичний аспекти виникнення держави та права. Саме ці теорії пов’язують теорію держави та права з історичними науками, дають змогу скласти особисте уявлення про державу та право, дослідити, як особливості суспільного життя, економіки, політики впливали на формування різних теорій походження держави та права.

Приступаючи до написання курсової роботи з цієї теми, автор повинен ознайомитися не тільки з теоретичною літературою, а й з історичними джерелами також. Крім того, доцільно  ознайомитися з літературою з навчальної дисципліни “Історія вчень про державу та право”.  Необхідність автора розглянути найбільш загальні закономірності розвитку і функціонування держави і права, за умов індивідуальності державності багатьох країн потребує від автора комплексного підходу до розкриття проблеми виникнення держави і права, задля всебічного розкриття питань щодо причин, умов, природи і характеру походження держави і права .

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1.     Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006.
2. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007.
3. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007.
4. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006.
5. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006.
6. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005.
7. Кравчук М.В. Проблеми теорії держави і права: навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004.
8. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000.
9. Августин Блаженный. О Граде (или Государстве) Божием // Антология мировой философии: В 4 т. Т. 1. Ч. 2. – М., 1969.
10. Васильев Л.С. Проблемы генезиса китайского государства. – М.: Наука, 1983.
11. История политических и правовых учений: Хрестоматия для юридических вузов и факультетов / Сост. и общ. ред. проф., д-р ист. наук Г.Г. Демиденко. – Х.: Факт, 1999.
12. Кельман М.С. Теорія держави: Навч. посібник / Львів. ін-т внутр. справ при Національній академії внутрішніх справ України. – Тернопіль, 1997.
13. Загальна теорія держави та права: Навчальний посібник / За ред. В.В. Копєйчикова: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
14. История политико-правовых учений/ Под ред. проф. А.Н. Хорошилова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.
15. История политических и правовых учений / Под ред. О.Э. Лейста. – М.: Зерцало, 1999.
16. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права: Підручник для студ. вищ. навч. закл. освіти. – Л.: Новий Cвіт-2000, 2003.
17. Проблемы теории государства и права: Учебное пособие / Под ред. М.Н. Марченко. – М.: Юристъ, 2002.
18. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М., 1997.
19. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов /Под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – М.:1998.
20. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебное пособие для вузов /Под ред. В.Г. Стрекалова. – 2-е изд. доп., испр. – М., 1997.

 

 

ТЕМА № 5 СУБ`ЄКТИ ПРАВОВИХ ВІДНОСИН

Орієнтовний план

1. 1.     Фізична особа як суб`єкт правовідносин.
2. 2.     Поняття та ознаки юридичної особи.
3. 3.     Поняття правосуб`єктності та її склад.
4. 4.     Загальна і спеціальна правосуб`єктність.

Методичні рекомендації

Тема суб`єкти правових відносин  спрямована на висвітлення актуальних питань, щодо регулювання правових відносин в країні. Сутність даної проблеми пов’язана з нагальною необхідністю визначення різних категорій учасників правовідносин реалізацією їх конкретних функцій у суспільстві. В процесі написання курсової роботи рекомендується визначити поняття і ознаки суб`єктів правовідносин, з залученням чималого масиву інформації з даного питаня.

Важливе значення в процесі висвітлення проблеми також матимуть аспекти правосуб`єктності з урахуванням матеріалів, наукових публікацій юристів фахівців з даного кола питань. 

Автору також варто приділити увагу стосовно місця кожної категорії учасників правових відносин в процесі правових відносин. Використання системного подходу в процесі висвітлення теми дозволить вирішити задачі поставлені перед  автором в процесі підготовки та написання даної курсової роботи.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006..
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006.
2. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006.
3. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006.
4. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007.
5. Загальна теорія держави та права: Навчальний посібник / За ред. В.В. Копєйчикова: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
6. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005.
7. Гоббс Т. Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского // Избранные произведения в 2 томах. – М., 1964. – Т.2. – С. 213-265.
8. Десницкий С.Е. Юридическое рассуждение о разных понятиях, какие имеют народы о собственности имения в различных состояниях общежительства //Юридические произведения прогрессивных русских мыслителей. Вторая половина XVIII века / Под ред. С.А. Покровского – Т. 1. – М.: Госюриздат, 1959.
9. История политических и правовых учений: Хрестоматия для юридических вузов и факультетов / Сост. и общ. ред. проф., д-р ист. наук Г.Г. Демиденко. – Х.: Факт, 1999.
10. Локк Д. Два трактата о правлении // Сочинения в 3 т. – М., 1985. – Т.3. – С. 128-144
11. Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов /Под общ.ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА.М), 2002.
12. Проблемы теории государства и права: Учебное пособие / Под ред. М.Н. Марченко. – М.: Юристъ, 2002.
13. Радищев А.Н. Опыт о законодательстве // Полн. собр. соч. – М.-Л., 1952. – Т.3. – С.5 –28.
14. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре, или принципы политического права //Руссо Ж.-Ж. Трактаты. – М., 1969.
15. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов /Под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – М.:1998.

 

ТЕМА № 6 МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, СТРУКТУРА

Орієнтовний план

1. 1.     Поняття та структура механізму держави.
2. 2.     Класифікація державних органів.
3. 3.     Основні принципи організації та діяльності апарату держави в сучасних умовах.

Методичні рекомендації

Розглядаючи перше питання теми, треба дати поняття механізму держави, його структурним елементам, визначити статус кожного елемента окремо, підкреслити значення органів державної влади в здійсненні завдань і функцій держави. Аналізуючи це коло проблемних питань, студент (курсант), слухач повинен звернути увагу на такі особливості механізму держави. По-перше, він складається з державних органів, підприємств, установ та організацій. По-друге, механізму притаманий системний характер, кожний з елементів виконує визначений державою обсяг роботи, а разом вони реалізовують функції держави. По-третє, для забезпечення владних наказів механізм держави має необхідні організаційні засоби, безпосередні знаряддя примусу.

У другому питанні автор повинен дати класифікацію органів держави, звернути увагу на такі, властиві тільки їм, специфічні особливості. По-перше, орган держави як первинна клітина державного механізму складається з особливого розряду людей, які виконують особливі управлінські функції. По-друге, державний орган, наділений владними повноваженнями, має відповідну компетенцію, яка здебільшого закріплюється в законах держави.

Викладаючи третє питання, необхідно залучати конкретний фактичний матеріал, треба розглядати основні принципи організації та діяльності органів держави.

В умовах розбудови нової держави, становлення нової соціальної культури з’являється нова система управління, структура та інститути, які інакше пов’язані між собою. Тому слід звернути увагу на основні принципи організації та діяльності апарату сучасної держави.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006.
2. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006.
3. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006.
4. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007.
5. Загальна теорія держави та права: Навчальний посібник / За ред. В.В. Копєйчикова: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
6. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005.
7. Гоббс Т. Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского // Избранные произведения в 2 томах. – М., 1964. – Т.2. – С. 213-265.
8. Десницкий С.Е. Юридическое рассуждение о разных понятиях, какие имеют народы о собственности имения в различных состояниях общежительства //Юридические произведения прогрессивных русских мыслителей. Вторая половина XVIII века / Под ред. С.А. Покровского – Т. 1. – М.: Госюриздат, 1959.
9. История политических и правовых учений: Хрестоматия для юридических вузов и факультетов / Сост. и общ. ред. проф., д-р ист. наук Г.Г. Демиденко. – Х.: Факт, 1999.
10. Бельский К.С. О функциях исполнительной власти //Государство и право. – 1997. – № 3. – С. 14.
11. Дмитриев Ю.А., Черемних Г.Г. Судебная власть в механизме разделения властей и защите прав и свобод человека //Государство и право. – 1997. – № 8. – С. 44..
12. Онопенко П. Поняття та формування правоохоронних функцій держави // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 10. – С.37-39.
13. Про державну службу Закон України: від 16.12.1993 // Нормативні акти України/ Українська академія внутрішніх справ; Упоряд.: В.П. Лисюченко та ін.. – 2-е вид., допов. і змін.- К.,1998.
14. Про міліцію Закон України: від 20.12.1990 // Нормативні акти України/ Українська академія внутрішніх справ; Упоряд.: В.П. Лисюченко та ін.. – 2-е вид., допов. і змін.- К.,1998.
15. Про прокуратуру Закон України: від 15.12.1991 // Нормативні акти України/ Українська академія внутрішніх справ; Упоряд.: В.П. Лисюченко та ін.. – 2-е вид., допов. і змін.- К.,1998.
16. Проблемы теории государства и права: Учебное пособие / Под ред. М.Н. Марченко. – М.: Юристъ, 2002.
17. Самигуллин В. О механизме государства //Экономика и управление. – 1995. – №1. – С. 43-45.
18. Шаповал В. Конституционный механизм государственной власти в независимой Украине: политико-правовые проблемы организации исполнительной власти //Право Украины. – 1997. – № 1. – С. 30.

 

ТЕМА № 7 ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ФОРМ ПРАВЛІННЯ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Орієнтовний план

1. 1.     Поняття та значення форм правління.
2. 2.     Монархічна форма правління.
3. Республіканська форма правління.

Методичні рекомендації

Приступаючи до викладення проблеми цієї теми, треба розкрити поняття, структуру та зміст форми держави, звернувши при цьому увагу на допоміжні поняття “влада”, “політика” та “апарат держави”. Показати сутність форми держави варто через її структурні елементи: форму правління, форму територіального устрою та політичний режим. Саме це допоможе скласти повне уявлення про внутрішнє становище в державі, про характер політичних відносин, про адміністративно-територіальний розподіл держави та ін.

Після розгляду цього питання виникає потреба в дослідженні безпосередньо форми правління як головного елементу форми держави. Саме з дослідженням цієї проблеми постають питання, по-перше, які форми існували в минулому та існують зараз, по-друге, кому і на яких умовах належить влада, по-третє, хто керує державою і за допомогою яких методів. Форма правління дає відповіді на ці та інші питання, вона класифікує держави залежно від того хто має владу, який обсяг повноважень та визначає ступінь участі суспільства в управлінні державою. Саме ці питання повинні стати відправною точкою в написанні курсової роботи.   

У другому та третьому питаннях необхідно провести аналіз літературних джерел, не лише з теорії держави та права, а й з історії держави та права та конституційного права. Тому що ознаки, зміст та сутність монархічної та республіканської форми правління формувались протягом тривалого періоду, і деякі положення знайшли відображення в нормативній базі – конституціях. Крім того, автор повинен чітко визначити в нутрішню класифікацію монархії та республіки і звернути особливу увагу на специфічні ознаки, притаманні кожному виду монархії або республіки.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007.
2. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007.
3. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006.
4. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005.
5. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000.
6. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002.
7. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999.
8. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998.
9. Власов В.И. К вопросу о соотношении типа и формы государства //Юридический вестник. – 1997. – №3. – С. 16-26.
10. Карапетян Л.М. Грани суверенитета и самостоятельности народов //Государство и право. – 1992. – № 11. – С. 36-44.
11. Котюк В. Форма держави як засіб її існування і функціонування в суспільстві //Закон і бізнес. – 1998. – 9 груд. (№49). – С.14
12. Чиркин В.С. Нетипичные формы правлення в современном государстве //Государство и право. – 1994. – № 1. – С.109-115.
13. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М., 1997.
14. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов /Под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – М.:1998.
15. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебное пособие для вузов /Под ред. В.Г. Стрекалова. – 2-е изд. доп., испр. – М.: 1997.

 

 

ТЕМА № 8 ПОНЯТТЯ ТА ФОРМИ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО (ДЕРЖАВНОГО) УСТРОЮ ДЕРЖАВИ

Орієнтовний план

1. 1.     Поняття та сутність форми державного устрою.
2. 2.     Унітарна форма територіального устрою держави.
3. 3.     Складні форми територіального устрою держави.

Методичні рекомендації

Висвітлюючи тему “Поняття та форми територіального (державного) устрою держави”, треба звернути увагу на визначення терміна “форма державного устрою”. Для цього слід проаналізувати вітчизняну та зарубіжну літературу, встановити загальні ознаки цієї форми держави, визначити, у чому полягає протиріччя поглядів на це поняття. Після такого аналізу стане очевидним, у чому полягає сутність форми державного устрою, тобто стане можливим висвітлення внутрішньої сторони форми. Враховуючи, що форма державного устрою – це одна з форм держави, необхідно показати взаємодію з формою правління та політичним режимом, простежити, як одна форма доповнює іншу і як вони залежать одна від одної.

У відповіді на друге питання бажано дати визначення поняттю “унітарна форма державного устрою”, вказати, що це проста форма територіального устрою, назвати основні ознаки. Крім того, слід показати адміністративно-територіальну структуру будь-якої унітарної держави, довести за допомогою ознак, що ця держава є унітарною, провести порівняльний аналіз різних унітарних держав на предмет знаходження особливостей (наприклад, Франція та Україна). Автору у більш детальному дослідженні слід також враховувати наявність у деяких унітарних  держав автономних утворень, розглянути їх статус.

Відповідаючи на третьє запитання, студент (курсант), слухач повинен приділити увагу наступним моментам. По-перше, наявність яких ознак дає змогу говорити про складні форми державного устрою. По-друге, які форми устрою належать до складних, їх характеристика. По-третє, за якими ознаками вони відрізняються. По-четверте, як та за яких причин може змінюватися адміністративно-територіальний поділ у державах зі складною формою територіального устрою. Наприкінці варто зазначити, як від форми територіального устрою залежить управлінська діяльність вищих органів державної влади та місцевих органів влади.

 ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006.
2. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007.
3. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007.
4. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006.
5. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005.
6. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006.
7. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007.
8. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997.
9. Сурилов А.В. Теория государства и права: Учебное пособие. – К.; Одесса: Выща школа, 1989.
10. Кельман М.С. Теорія держави: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1997
11. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996.
12. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999.
13. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998.
14. Котюк В. Форма держави як засіб її існування і функціонування в суспільстві //Закон і бізнес. – 1998. – 9 груд. (№ 49). – С.14.
15. Ржевский В.А. О юридической природе форм нового содружества независимых государств //Государство и право. – 1992. – № 6. – С. 27-37.
16. Тадевосян Э.В. О моделировании теории федерализма и проблеме ассиметричных федераций //Государство и право. – 1997. – № 8. – С. 58-68.
17. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов /Под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – М.:1998.

 

ТЕМА № 9 ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ

Орієнтовний план

1. 1.     Поняття політичного режиму.
2. 2.     Поняття та види демократичного режиму.
3. 3.     Поняття та види антидемократичних режимів.

Методичні рекомендації

Приступаючи до дослідження  цієї теми, студент (курсант), слухач повинен визначити напрямок, якого він буде дотримуватися під час написання курсової роботи. Перш за все в цій темі слід визначити предмет дослідження – політичний режим. Необхідно показати, що політичний режим, з одного боку, – це одна з форм держави, яка постійно взаємодіє з іншими формами, а з іншого – це “душа” держави, яка показує природу відносин між державою, суспільством та особистістю.

Сутність політичного режиму полягає в характері влади, у відносинах вищих органів державної влади, як між собою, так і з суспільством (громадськими об’єднаннями, політичними партіями, трудовими колективами), у наявності політичних прав і свобод людини та громадянина. Автору необхідно подати політичний режим як основу держави, яка характеризує політику, визначає її напрям.

Розкриваючи друге та третє питання теми, слід підкреслити, що залежно від того, який напрям було обрано вищими державними органами, буде формуватися внутрішня та зовнішня політика. У  курсовій роботі необхідно відобразити ознаки демократичного та антидемократичного політичних режимів, визначити позитивні та негативні риси цих режимів. Використовуючи знання з історії, показати держави демократичної та антидемократичної спрямованості. Слід також відмітити класифікацію демократичного та антидемократичного політичного режимів. Наприкінці варто зробити висновки відносно сутності політичного режиму, відмітити, що саме прагнення багатьох держав до демократичного розвитку є позитивним та корисним моментом, який наближає суспільство та державу до взаємних партнерських відносин. 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1              Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006.

2              Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007.
2. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006.
3. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007.
4. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006.
5. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005.
6. Кравчук М.В. Проблеми теорії держави і права: навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004.
7. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000.
8. Августин Блаженный. О Граде (или Государстве) Божием // Антология мировой философии: В 4 т. Т. 1. Ч. 2. – М., 1969.
9. Васильев Л.С. Проблемы генезиса китайского государства. – М.: Наука, 1983.
10. История политических и правовых учений: Хрестоматия для юридических вузов и факультетов / Сост. и общ. ред. проф., д-р ист. наук Г.Г. Демиденко. – Х.: Факт, 1999.
11. Кельман М.С. Теорія держави: Навч. посібник / Львів. ін-т внутр. справ при Національній академії внутрішніх справ України. – Тернопіль, 1997.
12. Загальна теорія держави та права: Навчальний посібник / За ред. В.В. Копєйчикова: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
13. Проблемы теории государства и права: Учебное пособие / Под ред. М.Н. Марченко. – М.: Юристъ, 2002.
14. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М., 1997.
15. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов /Под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – М.:1998.

 

ТЕМА № 10 ТЕОРІЯ РОЗПОДІЛУ ВЛАДИ НА ЗАКОНОДАВЧУ, ВИКОНАВЧУ ТА СУДОВУ

Орієнтовний план

1. 1.     Теорія розподілу влади Ш.Л. Монтеск’є.
2. 2.     Теорія розподілу влади в сучасній практиці конституціоналізму.

Методичні рекомендації

Розгляд цієї теми слід починати з обґрунтування ідеї розподілу влади. Студент (курсант), слухач повинен за допомогою вже отриманих знань з курсу “Теорія держави та права” та рекомендованої літератури довести необхідність розподілу влади в державі на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Для цього необхідно зробити критичний аналіз ідеї, показати позитивні та негативні моменти, змоделювати ситуацію без теорії розподілу влади, простежити історію зародження ідеї. Саме такий аналіз дасть можливість ґрунтовно викласти перше питання – теорію розподілу влади Ш.Л. Монтеск’є. Автор курсової роботи повинен ретельно дослідити це питання, оскільки саму ідею розподілу влади уперше було запропоновано цим великим французьким ученим. У своїй роботі “Про дух законів” він порушує ряд проблемних питань (визначення закону, розподіл законів на природні та позитивні, форми та види правління), серед яких центральне місце займає теорія розподілу влади. Автору курсової роботи рекомендується взяти за основу ідею Ш.Л. Монтеск’є і провести її аналіз у порівнянні з ідеями інших вчених періоду Просвітництва, а також і з сучасними ідеями.

У відповіді на друге питання слід, взявши за основу літературні джерела з курсу конституційного права, розглянути яким чином знаходить своє відображення ідея розподілу влади в сучасній державі. Для цього студенту (курсанту), слухачу варто на прикладі двох або трьох будь-яких держав показати, у якому зв’язку перебувають і як діють законодавча, виконавча та судова гілки влади. 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007.
2. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007.
3. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006.
4. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005.
5. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000.
6. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002.
7. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999.
8. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998.
9. Гоббс Т. Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского // Избранные произведения в 2 томах. – М., 1964. – Т.2. – С. 213-265.
10. История политико-правовых учений/ Под ред. проф. А.Н. Хорошилова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.
11. История политических и правовых учений / Под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: НОРМА – ИНФРА.М, 1999.
12. История политических и правовых учений: Хрестоматия для юридических вузов и факультетов / Сост. и общ. ред. проф., д-р ист. наук Г.Г. Демиденко. – Х.: Факт, 1999.
13. Локк Д. Два трактата о правлении // Сочинения в 3 т. – М., 1985. – Т.3. – С. 128-144.
14. Проблемы теории государства и права: Учебное пособие / Под ред. М.Н. Марченко. – М.: Юристъ, 2002.
15. Радищев А.Н. Опыт о законодательстве // Полн. собр. соч. – М.-Л., 1952. – Т.3. – С.5 –28.
16. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре, или принципы политического права //Руссо Ж.-Ж. Трактаты. – М., 1969.

 

ТЕМА № 11 ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Орієнтовний план

1. 1.     Поняття та структура (суб’єкти) громадянського суспільства.
2. 2.     Функції громадянського суспільства у відносинах з державою.

Методичні рекомендації

Приступаючи до аналізу теми, студент (курсант), слухач повинен добре уявити, що багатогранна проблема існування та функціонування громадянського суспільства посідає центральне місце в теорії держави та права. Саме тому потрібно привернути особливу увагу до питань, поставлених у курсовій роботі. Перш за все необхідно навести різноманітні погляди вчених стосовно суспільства взагалі та громадянського суспільства зокрема. Потім – дослідити історію переходу від додержавного суспільства до громадянського суспільства, показати, як з часом трансформувалися економічні, політичні, соціальні, релігійні, правові відносини між суб’єктами суспільства. Розглядаючи це питання, автор зіткнеться з проблемою визначення структури громадянського суспільства. Цю проблему варто розв’язувати через вертикаль (громадянин – соціальна група – громадянське суспільство) та горизонталь (трудовий колектив – громадянське об’єднання – політична партія).  

У відповіді на друге питання слід наголосити на важливості відносин між державою та громадянським суспільством, показати, наскільки важливо для розбудови демократичної держави знаходити консенсусні рішення, вигідні як державі, так і суспільству. Реалізацію різноманітних функцій громадянського суспільства слід показати як частину функцій всієї держави, розкрити зміст політичних, економічних, соціальних, екологічних функцій. Опрацьовуючи друге питання, студенту (курсанту), слухачу слід звернути увагу на дуже важливу проблему визнання провідної ролі громадянського суспільства у відносинах з державою.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006..
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006.
2. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006.
3. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006.
4. Загальна теорія держави та права: Навчальний посібник / За ред. В.В. Копєйчикова: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
5. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997.
6. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007.
7. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996.
8. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999.
9. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М., 1997.
10. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов /Под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – М.:1998.
11. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998.
12. Дмитриев Ю.А. Соотношение понятий политической и государственной власти в условиях формирования гражданского общества //Государство и право. – 1994. – № 7. – С. 23-34.
13. Козак В. Форми політичної участи громадян у державотворчих процесах //Розбудова держави. – 1998. – № 2. – С. 62.
14. Чиркин В.А. Глобальные идеи политической системы современного общества: индикаторы эффективности //Государство и право. – 1992. – № 5. – С. 28-32.
15. Шабров О.Ф. Политическая система: демократия и управление обществом //Государство и право. – 1994. – № 5. – С. 5-11.

 

ТЕМА № 12 ПРАВОВА  ДЕРЖАВА, ЯК ОСНОВА ПОБУДОВИ ДЕМОКРАТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

Орієнтовний план

1. 1.     Поняття та ознаки правової держави.
2. 2.     Принципи правової держави.
3. 3.     Непорушність конституційних прав і свобод громадян як один з головних принципів правової держави.

Методичні рекомендації

Приступаючи до роботи над темою, студент (курсант), слухач повинен мати на увазі, що хоча ідея правової держави була сформульована в ХVІІ-ХІХ ст.ст., вона і сьогодні залишається дуже актуальною у зв’язку з глобалізацією демократичних принципів у різних державах.

Відповідаючи на перше запитання теми, автор повинен дослідити історію ідеї правової держави починаючи з XVII ст. Уже тоді в період зародження ідеї було започатковано основні положення відносно ознак та принципів правової держави. Робота автора полягає у висвітленні основ цієї ідеї, у доказуванні того, чому саме принципи правової держави є пріоритетними у створенні сучасної демократичної держави.

Аналізуючи шляхи створення правової держави, необхід­но перш за все звернути увагу на максимальне забезпечення прав і свобод людини, відповідальності не тільки громадянина перед державою, але й держави перед громадянином. Для до­сягнення цієї мети необхідно прийняти ряд законів, які визна­чають порядок здійснення громадянами наданих конституційних прав і свобод і які створюють юридичні гарантії в цій галузі. Важливо забезпечити правову захищеність особи. Ос­нову цих заходів повинні скласти принципові зміни взаємовідносин громадянина та держави, які тривалий час мали патерналістський характер (держава виступає в ролі господаря, опікуна, а громадянин - у ролі підопічного або, що значно гірше, прохача; держава, її органи і посадові особи мають реальні можливості вирішувати більшість пи­тань, які стосуються громадян, на свій розсуд).

Продовжуючи аналіз теми, важливо звернути увагу на та­кий принцип правової держави, як верховенство закону. Вер­ховенство закону – зовнішній, формальний бік правової дер­жави. Але закон і право – не одне й те ж. Така постановка пи­тання відрізняється від традиційної, коли право розуміють як систему норм чи систему законів, коли будь-який за змістом закон – і хороший, і поганий – визнають за право. Концепція правової держави вимагає перегляду цих уявлень. Під правом, очевидно, треба розуміти не будь-який закон, не будь-яку норму, а нормативно закріплену справедливість. Справедли­вість визначає зміст права. Коли нормативне закріплення одержує несправедлива ідея, то законом вона стає, а правом – ні. Несправедливий закон не є правом.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007.
2. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007.
3. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005.
4. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000.
5. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999.
6. Проблемы теории государства и права: Учебное пособие / Под ред. М.Н. Марченко. – М.: Юристъ, 2002.
7. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998..
8. Димитров Ю. Правовое государство: перспектива или сегодняшний день //Право України. – 1995. – № 5. – С. 15-18.
9. Евдокимов В. Развитие идей правового государства в условиях тоталитаризма и перехода общества к демократии //Право України. – 1997. – № 7. – С. 3.
10. Загальна теорія держави та права: Навчальний посібник / За ред. В.В. Копєйчикова: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
11. Кант И. Метафизика нравов //Собр. соч. в 8 т. – М., 1994. – Т.6. – С. 252-392.
12. Кельман М.С. Теорія держави: Навч. посібник / Львів. ін-т внутр. справ при Національній академії внутрішніх справ України. – Тернопіль, 1997.
13. Мушинский В.О. Правовое государство и правоотношения //Советское государство и право. – 1990. – № 12. – С. 21-27.
14. Полешко А. Правовое государство Украина: проблемы, перспективы развития. //Право України. – 1995. – № 12. – С. 90.
15. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебное пособие для вузов /Под ред. В.Г. Стрекалова. – 2-е изд. доп., испр. – М., 1997.

 

ТЕМА № 13 ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА, ЇЇ ЗНАЧЕННЯ В ФОРМУВАННІ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ

Орієнтовний план

1. 1.     Політична система суспільства, поняття, ознаки, класифікація.
2. 2.     Вплив політичної системи суспільства на формування правової держави.

Методичні рекомендації

Дослідження цієї теми потрібно починати з розгляду самого поняття політичної системи суспільства. Визначення основних понять  дозволить авторові курсової роботи, будувати подальші проблемні питання. Необхідно в першу чергу визначити сутність даної проблеми та мету курсової роботи. По-друге, необхідно уявити, яким чином відбувається класифікація політичної системи суспільства, якими способами та методами здійснюється робота державних організацій в процесі формування політичної системи. Автору також необхідно розглянути яке місце займає людина  я в житті та розвитку суспільства, якиі чинники впливають на формуваня політичної системи. Також бажано проаналізувати діяльність вищих органів законодавчої, виконавчої, судової влади, їх вплив на політичний режим. Враховуючи широке коло питань, що охоплюються проблемою даної роботи необхідно проаналізувати процес взаємодії суб’єктів політичних відносин та державних органів.

Продовжуючи роботу, автор має звернути увагу на нормативно-правову базу, яка регламентує діяльність як вищих органів державної влади, так і громадських об’єднань.. У зв’язку із цим буде корисним представити авторську думку про шляхи формування правової держави та вплив політичногоо режиму на зазначені державно-правові явища.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008
3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007.
2. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007.
3. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006.
4. Загальна теорія держави та права: Навчальний посібник / За ред. В.В. Копєйчикова: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
5. Кельман М.С. Теорія держави: Навч. посібник / Львів. ін-т внутр. справ при Національній академії внутрішніх справ України. – Тернопіль, 1997.
6. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія права (зі схемами, кросвордами, тестами). – К.: Кондор, 2002.
7. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005.
8. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007.
9. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006.
10. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005.
11. Кравчук М.В. Проблеми теорії держави і права: навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004.
12. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000.
13. Проблемы теории государства и права: Учебное пособие / Под ред. М.Н. Марченко. – М.: Юристъ, 2002.
14. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М., 1997.
15. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов /Под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – М.:1998.

 

ТЕМА № 14 ІСТОРИЧНІ ТИПИ  ПРАВА

Орієнтовний план

1. 1.     Економічний устрій суспільства і права.
2. 2.     Природа права.
3. 3.     Історичні типи права.

Методичні рекомендації

Висвітлюючи перше питання теми, слід з’ясувати, що проблема виникнення та визначення права завжди посідала одне із центральних місць у юридичній науці. Слід сказати, що процес виникнення права почався саме з визначення природного права. Природне право незмінне, самостійне, і, безумовно, відпо­відно до нього має будуватися і позитивне право, яке створює держава. Сутність права – загальнолюдська справед­ливість, його джерело - природа людини, а мета права – регу­лювання суспільних відносин.

Право разом з іншими засобами регулювання суспільного життя право спрямоване на те, щоб забезпечити розвиток і функціо­нування всього соціального організму згідно з економічними законами.

З практичного боку право за своїм соціальним призначен­ням виступає в ролі критерію правомірної та неправомірної поведінки людей. На підставі юридичних норм визначається відповідність поведінки учасників суспільних відносин нормам.

Слід зазначити, що в теорії права існують дві тенденції його розуміння. По-перше, право розглядається незалежно (а інколи і в протиставленні) від чинних законів та форм, прийнятих чи санкціонованих державою: воно стоїть над цим “позитивним правом”, служить критерієм його правомірності.

По-друге, поняття права обмежується системою норм, які відповідають певним ознакам, у тому числі їх закріплення в законах чи в інших формах, які визначає держава. Співвідношення права і закону стає, таким чином, критерієм розмежування тенденцій, які розглядаються. Студент (курсант), слухач сам повинен зробити свій вибір, віддаючи перевагу тій чи іншій концепції.

Аналізуючи поняття історичного типу права, доцільно звернути увагу на те, що ця категорія відтворює закономірний зв’язок права з іншими явищами суспільного життя, і перш за все, економічним базисом, виявляє діалектику загального і особливого, сутності, змісту і форми в історичному розвитку правової діяльності.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006.
2. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006.
3. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007
4.  Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006.
5. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007.
6. Загальна теорія держави та права: Навчальний посібник / За ред. В.В. Копєйчикова: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
7. Кравчук М.В. Проблеми теорії держави і права: навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004.
8. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000.
9. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005.
10. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997.
11. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996.
12. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999.
13. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998.
14. Воеводин Л.Д. Права человека, труд, собственность и государство //Вестник Московского Университета. Право. – 1995. – № 4. – С. 3-13.
15. Кравець В. Право як об’єкт пізнання //Право України. – 2001. – № 6. – С. 80-83.

 

ТЕМА № 15 ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА ТА ВИДИ НОРМ ПРАВА

Орієнтовний план

1. 1.     Поняття, ознаки та принципи норм права.
2. 2.     Структура норми права.
3. 3.     Види норм права.

Методичні рекомендації

Приступаючи до роботи над темою “Поняття, структура та види норм права”, автор повинен визначити, що норма права представляє собою основний елемент права; саме за допомогою норми права будуються інститути, галузі права та законодавства. Автор не повинен повністю ототожнювати право та норми права, хоча за деякими ознаками вони схожі. Норму права слід розглядати як первинний елемент формування права, визначившись з поняттям норми права.

Норма права – це загальнообов’язкове правило поведінки, яке встановлюється або санкціонується державою і забезпечується заходами примусового впливу. Через визначення норми права необхідно показати характер норми права, її необхідність для регулювання суспільних відносин, крім того варто зупинитись на ознаках та принципах норм права. Слід також відмітити, що норма права є видом соціальної норми, показати зв’язок з технічними нормами.

Друге питання присвячено одній з центальних проблем не лише цієї теми, а й усього курсу ТДП – структурі норми права. З огляду на це, автор повинен не тільки дати чітке визначення структурним елементам (гіпотеза, диспозиція та санкція), а й розглянути види гіпотези, диспозиції та санкції за різними критеріями.

Третє питання передбачає своєрідну класифікацію норм права. Відповідаючи на це питання, дуже важливо чітко визначити критерії, за якими буде проводитись класифікація, оскільки в різноманітних літературних джерелах пропонується неоднакове, а іноді й суперечливе бачення цього питання.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007.
2. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006.
3. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права: Підручник для студ. вищ. навч. закл. освіти. – Л.: Новий Cвіт-2000.
4. Кельман М.С. Теорія держави: Навч. посібник / Львів. ін-т внутр. справ при Національній академії внутрішніх справ України. – Тернопіль, 1997.
5. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007.
6. Загальна теорія держави та права: Навчальний посібник / За ред. В.В. Копєйчикова: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
7. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харьков: Консум; Университет внутренних дел, 2000.
8. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007.
9. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006.
10. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005.
11. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов /Под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – М.:1998.
12. Погоріло В. Федоренко В. Поняття, ознаки, види і структура конституційно-правових норм // Право України. – 2001. – № 11. – С. 9-14.
13. Котюк В.О. Норми права та їх основні ознаки [Теорія питання] //Закон і бізнес. – 1999. – № 51. – С.14.
14. Полежаев П.Г. О соотношении юридических и технических норм //Сов.гос. и право. – 1990. – № 8. – С. 23-26.
15. Чернобель Т.Т. Структура норм права и механизм их действия //Правоведение. – 1988. – № 6. – С. 40-46.

 

ТЕМА № 16 ПРАВО В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ

Орієнтовний план

1. 1.     Соціальні та технічні норми.
2. 2.     Поняття та класифікація соціальних норм.
3. 3.     Співвідношення права і моралі.
4. 4.     Право та інші соціальні норми.

Методичні рекомендації

Приступаючи до написання курсової роботи за цією темою автор повинен розуміти, що у сучасному житті існує багато норм і правил: моральних, естетичних, правових та інших. Норми – визначені стандарти поведінки у суспільстві, серед яких важливе місце посідають норми права.

У першому питанні потрібно розмежувати усі існуючі у суспільстві норми на дві великі групи, дати їм загальну характеристику та відповісти на питання: «чи можливо, щоб технічна норма стала соціальною чи навіть правовою?»

У другому питанні потрібно дати визначення соціальних норм та їх класифікацію.

У третьому питанні потрібно показати, що співвідношення між правом та мораллю складне. Вони мають багато спільного, але в той же час дуже різні. Ці норми можуть взаємодіяти, а можуть протирічити одне одному.

В останньому питанні потрібно порівняти право та різні соціальні норми (політичні, релігійні та ін.)

Література:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 207-236.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 225-295.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 239-281.
2. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 110-126.
3. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 95-109.
4. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 189-205.
5. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 190-212.
6. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 113-136.
7. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 260-306.
8. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 145-161.
9. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 100-114. 
10. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 55-64. 
11. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 5-42.
12. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 12-26.
13. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 171-187.
14. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 107-170.
15. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 3-90.
16. Ллойд Д. Идея права. / пер. с англ.: М.А. Юмашева, Ю.М. Юмашев; Науч. ред. Ю.М. Юмашев. – 3-е изд. – М.: Книгодел, 2006. – 415 с.
17. История политических и правовых учений: Хрестоматия для юридических вузов и факультетов / Сост и общ. ред. Г.Г. Демиденко. – Харьков: Факт, 1999. – 1080 с.
18. Полежаев П.Г. О соотношении юридических и технических норм //Сов.гос. и право. – 1990. – № 8. – С. 23-26.

 

ТЕМА № 17 ВИДИ ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВА ЗА СУБ’ЄКТАМИ ТЛУМАЧЕННЯ ТА ЗА ОБСЯГОМ ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА

Орієнтовний план

1. 1.     Види тлумачення права за суб’єктами права.
2. 2.     Види тлумачення права за обсягом тлумачення норм права.
3. 3.     Акт тлумачення права.

Методичні рекомендації

Приступаючи до написання курсової роботи на цю тему, потрібно закласти теоретичну основу, використовуючи понятійний ряд та враховуючи деякі специфічні моменти попередньої теми. У першу чергу необхідно визначити поняття “тлумачення”, дати йому юридичну оцінку, показати зв’язок з праворозумінням та правосвідомістю. Автор повинен уявляти процес тлумачення, бачити його початок, необхідні умови його виникнення, передбачати результат тлумачення.

У відповіді на перше питання варто у схематичному вигляді представити класифікацію за суб’єктами права, детально описати офіційне та неофіційне тлумачення (загальні та відмінні ознаки). Описуючи офіційне тлумачення, потрібно дати його детальну внутрішню класифікацію, розглянути як відрізняється аутентичне тлумачення від легального, нормативне від казуального тощо.

У відповіді на друге питання теми слід звернутися до способів тлумачення, а саме до граматичного та логічного способу тлумачення. Оскільки класифікація за обсягом представляє зіставлення букви юридичного нормативного акта та об’єму змісту юридичної норми, виникає потреба розкласти на елементи текст юридичної норми (граматичний спосіб) і проаналізувати, в якому об’ємі текст відповідає змісту норми (логічний спосіб). Таким чином, існує буквальне, поширине та обмежувальне вузьке тлумачення, яке потребує окремого дослідження.

У третьому питанні необхідно дати поняття акту тлумачення норм права назвати йго оззнаки, а також визначити види актів тлумачення норм права.

Література:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 386-413.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 450-479.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 579-616.
2. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 174-203.
3. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 164-183.
4. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 283-299.
5. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 282-305.
6. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 188-200.
7. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 177-189. 
8. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 104-117.
9. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 107-127.
10. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 191-237.
11. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 181-196.
12. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 246-263, 264-287.
13. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 255-267.
14. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 312-340.
15. Михайлович Д.М. Толкование закона: монография. / Национальный университет внутренних дел МВД Украины. – Харьков: Издательство НУВД, 2004. – 197 с.
16. Спасов Б.П. Закон и его толкование / Пер. с болг. В.М. Сафронова. – М.: Юрид. лит., 1986. – 264 с.
17. Красницька А.В. Юридичні документи: техніка складання, оформлення та редагування: Посібник. – К.: Націон. акад. внутр. справ України, 2003. – 500с.

 

ТЕМА № 18 СПОСОБИ ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА

Орієнтовний план

1. 1.     Поняття тлумачення права.
2. 2.     Граматичний тлумачення норм права.
3. 3.     Систематичний спосіб тлумачення норм права.
4. 4.     Логічний спосіб тлумачення норм права.
5. Історичний спосіб тлумачення норм права.

Методичні рекомендації

Теорія тлумачення відіграє дуже велику роль у правозастосовній діяльності. Вона є усього лише малою частиною загальної теорії права, але важливість і  значимість  її  досить  відчутна,  особливо  в  демократичному суспільстві, де тлумачення норм права має своєю метою правильне  застосування розпоряджень, що містяться в них.  Правильне застосування  норм  неможливе без чіткого уявлення про зміст чинних правових норм, тому систематизувати або  видати  новий  акт неможливо без знання справжньої волі законодавця.

Приступаючи до написання курсової роботи, студент (курсант), слухач повинен визначити коло питань, які будуть розглянуті. До цього кола варто віднести визначення поняття “тлумачення”, розглянути його сутність, дослідити зв’язок з процесом пізнання, визначити способи тлумачення.

В юридичній літературі розрізняють кілька способів тлумачення, що забезпечують  ясність змісту тлумачених норм: граматичний, історичний, телеологічний, функціональний, логічний, систематичний. Розрізняють терміни “спосіб” і  “прийом”  тлумачення. Спосіб  –  це  технічні прийоми і засоби пізнання. Прийом – це конкретна пізнавальна  дія, рух думки: порівняння,  аналогія,  виведення  одних  знань  з  інших, логічне перетворення та ін., тобто інструменти  пізнання  права. Способи тлумачення визначено основними сферами правової  діяльності,  сферами буття права: основні види  правових  розпоряджень;  специфіка  мови  права;

правові відносини; правосвідомість. Тому  основними  способами  тлумачення права  є: граматичний, систематичний, логічний та історико-політичний.

Основне завдання автора курсової роботи полягає в розкритті змісту та характеру основних способів тлумачення норм права.

Література:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 386-413.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 450-479.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 579-616.
2. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 174-203.
3. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 164-183.
4. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 283-299.
5. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 282-305.
6. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 188-200.
7. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 177-189. 
8. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 104-117.
9. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 107-127.
10. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 191-237.
11. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 181-196.
12. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 246-263, 264-287.
13. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 255-267.
14. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 312-340.
15. Михайлович Д.М. Толкование закона: монография. / Национальный университет внутренних дел МВД Украины. – Харьков: Издательство НУВД, 2004. – 197 с.
16. Спасов Б.П. Закон и его толкование / Пер. с болг. В.М. Сафронова. – М.: Юрид. лит., 1986. – 264 с.

 

ТЕМА № 19 СУЧАСНЕ РОЗУМІННЯ ПРАВОТВОРЧОСТІ, ЙОГО ПРИНЦИПИ І ВИДИ

Орієнтовний план

1. 1.     Поняття правотворчості та її ознаки.
2. 2.     Принципи та функції правотворчості.
3. 3.     Стадії правотворчого процессу.
4. 4.     Види і форми правотворчості держави на прикладі України.

Методичні рекомендації

Правотворчість (законотворчість) займає одне з центральних місць у курсі ТДП. Правотворчість представляє собою складний процес, основною метою якого є створення нормативно-правової бази для врегулювання правових відносин у суспільстві.

Основним завданням студента (курсанта), слухача повинен стати пошук елементів, які складають поняття “правотворча діяльність”. Автор, у першу чергу повинен усвідомити, у чому саме полягає процес правотворчості, яка роль державних органів, громадських об’єднань, політичних партій, колективів громадян, особистості у формуванні права, пояснити природу правових відносин, які потребують нормативного врегулювання, знайти початок процесу правотворчості, показати зв’язок з правосвідомістю.

Розглядаючи стадії, автор курсової роботи має визначити мету кожної стадії та отриманий результат, коло посадових осіб та їх роль на кожній стадії.

В останньму питанні слід звернути увагу на два основних види правотворчості нашої держави, а також на форми її участі у законотворчому процессі.  

Література:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 293-310.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 334-364.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 429-454.
2. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 138-158.
3. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 141-147, 155-163.
4. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 232-247, 259-270.
5. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 229-257.
6. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 161-169.
7. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 162-188.
8. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 159-169. 
9. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 85-94.
10. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 79-129.
11. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 34-43.
12. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 171-199.
13. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 132-173, 263-310.
14. Данильченко Т. Правотворчість як ефективний засіб міжнародно-правового регулювання. // Підприємництво. Господарство. Право. – 2007. – № 7. – С.108-110.
15. Мазуренко А.Н. Цели, средства и результаты в правотворческой политике. // Философия права. – 2007. – № 1. – С.32-38.

 

ТЕМА № 20 ПРАВОВІДНОСИНИ: СТРУКТУРА, ОЗНАКИ, ВИДИ

Орієнтовний план

1. 1.     Поняття та ознаки правових відносин.
2. 2.     Склад правовідносин.
3. 3.     Види правовідносин.

Методичні рекомендації

Передусім студент (курсант), слухач повинен звернути увагу на те, що категорія “правовідносини” – одна з ключових у загальній теорії права. Конституційна риса правовідносин полягає в тому, що вони виражають особливий зв’язок між особами, через їх юридичні права й обов’язки.

Проблема правовідносин поєднується з більш загальною проблемою співвідношення юридичної норми і правовідносин, а ширше – права і закону. Для позитивних правовідносин вона взагалі не ставиться. Право тут зводиться до закону, правовідносин – до законовідносин. Так само просто вирішується проблема взаємозв’язку норм і відносин. Норма права регулює поведінку людей і результатом цього регулювання є виникнення правовідносин.

Однак юридичні норми  самі по собі не можуть ані створити суспільні відносини, ані надати йому нової якості. Інакше управляти соціальними процесами було б дуже просто.  Генетично й логічно правовідносини передують закону, а не служать його реалізацією. Закон (держава через закон) за допомогою адекватного, зрозумілого і повного формулювання норм і відносин, які вже об’єктивно склалися, може лише надати їм необхідної для реалізації офіційної загальнообов’язкової конкретизованої форми. Якщо законодавство намагається внести правове регулювання в сторонні сфери, у кращому випадку воно залишається лише ілюзорним, у гіршому – перешкоджатиме нормальному розвиткові суспільних відносин.

Розкриваючи перше питання, треба звернути увагу на співвідношення норми права та правових відносин, проаналізувати інші передумови для виникнення правових відносин.

Зміст другого питання роботи повинен включати визначення поняття складу правовідносин. Особливо слід наголосити на характеристиці суб’єктів правовідносин та їх класифікації. Зокрема, у літературі найбільш поширеним є поділ суб’єктів на індивідуальні та колективні (комплексні). Точніше слід говорити про фізичних осіб та організації, тому що організація розглядається не як певний колектив фізичних осіб, а як особливе, якісно нове утворення, яке не зводиться до осіб, що до нього входять. Спеціального розгляду потребує питання правосуб’єктності.

Далі треба визначити поняття правоздатності та дієздатності, показати їх співвідношення та особливості, які характеризують правовий стан організацій. Для ілюстрації відповідних теоретичних положень необхідні конкретні приклади.

Слід звернути увагу на різноманіття визначень категорії “об’єкт правовідносин”, розглянути види об’єктів правовідносин.

Відповідаючи на третє питання, автор повинен розглянути класифікацію правовідносин за різними критеріями.

Література:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 345-376.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 432-459.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 523-568.
2. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 204-218.
3. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 184-196.
4. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 300-315.
5. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 211-219.
6. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 235-250.
7. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 190-196. 
8. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 168-190.
9. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 288-304.
10. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 225-242.
11. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 263-310.
12. Гнатушенко Ю.В. Юридичний обов’язок як складова правовідносин. // Держава і право. – 2007. – вип. 38. – С. 123-128.
13. Завальний А. Юридичні факти: історичні та сучасні аспекти розуміння. // Право України. – 2006. – № 1. – С. 113-116.
14. Кутюхин И.В. О связи юридического факта правоотношения. // Ленинградский юридический журнал. – 2006. – № 2. – С. 38-41.
15. Гнатушенко Ю.В. Підходи до визначення поняття правовідношення. // Часопис Київського університету права. – 2005. – № 2. – С. 44-49.
16. Рождественська О.С. Специфічні критерії окремих видів суб’єктів правових відносин як основа розвитку їх класифікації. // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – вип. 31. – С. 234-239.
17. Кикоть Г. Юридичні факти у механізмі правового регулювання: проблеми теорії. // Право України. – 2005. – № 7. – С. 109-112.
18. Варламова Н.В. Правоотношения: философский и юридический подходы. // Изв. вузов. Правоведение. – 1991. – № 4. – С. 44-54.

 

ТЕМА № 21

ПОНЯТТЯ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЙОГО СКЛАД ТА ВИДИ.

Орієнтовний план

1. 1.     Правопорушення : поняття і ознаки.
2. 2.     Склад правопорушення.
3. 3.     Види правопорушень.

Методичні рекомендації

Приступаючи до аналізу теми курсової роботи, студент (курсант) повинен не тільки надати визначення правопорушення і перелік його ознак, але й розкрити ці ознаки та розмежувати правопорушення та зловживання правом.

У другому питанні потрібно з’ясувати склад правопорушення та охарактеризувати кожну його складову.

В останньому питані необхідно надати класифікацію правопорушень за різними критеріями.

Література:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 414-444.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 480-525.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 617-658.
2. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 223-240.
3. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 210-215.
4. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 333-340.
5. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 306-334.
6. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 224-235.
7. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 669-712.
8. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 251-275.  
9. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 127-134.
10. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 132-143.
11. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 238-280.
12. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 119-130.
13. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 305-321.
14. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 282-299.
15. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 580-612.
16. Літвіненко В. Правопорушення в сфері прав і свобод людини з позиції теорії правопорушення  // Юридична Україна. – 2007. – № 4. – С. 33-37.
17. Стельник О.Л. Конституційно – правові засади функціонування інституту юридичної відповідальності в Ураїні // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДІВС МВС при ДонНУ, 2001. - №2. – С.55-60.
18. Стельник О.Л. Значення превентивної та виховної функції юридичної відповідальності у профілактиці правопорушень // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДІВС МВС при ДонНУ, 2002. - №4. – С.13-18.
19. Хачатуров Р.Л. К вопросу об объективной стороне конституционных правонарушений. // Актуальные проблемы правоведения. – 2006. - № 1. – С. 7-10.

 

ТЕМА № 22 МЕХАНІЗМ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Орієнтовний план

1. 1.     Поняття, ознаки і функції правозастосовної діяльності.
2. 2.     Стадії правозастосовного процесу.
3. 3.     Акт застосування норм права: поняття, ознаки і види.

Методичні рекомендації

Відповідаючи на перше питання плану необхідно визначити поняття та розкрити сутність застосування права як особливої форми реалізації норм права. Необхідно звернути увагу на ознаки правозастосування та його функції, на умови правильного застосування права органами держави.

У відповіді на друге питання плану повинні бути розкриті специфічні особливості кожної стадії процесу застосування права та сформульовані вимоги, які ставляться до діяльності органів держави на кожній із стадій. Теоретичні положення необхідно широко проілюструвати прикладами з практики діяльності органів, які застосовують право.

Відповідь на останнє питання плану має містити характеристику основних рис, притаманних актам застосування права, та їх відмінність від нормативних актів. Цю відмінність слід показати на конкретних прикладах. Також повинні бути сформульовані поняття нормативного акта та акта застосування норм права.

Література:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 386-413.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 450-479.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 579-616.
2. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 174-203.
3. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 164-183.
4. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 283-299.
5. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 282-305.
6. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 188-200.
7. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 177-189. 
8. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 104-117.
9. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 107-127.
10. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 191-237.
11. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 181-196.
12. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 246-263, 264-287.
13. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 255-267.
14. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 312-340.
15. Бочаров Д.О. Правозастосовча діяльність: поняття, функції та форми: проблемні лекції. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2006. – 72 с.
16. Гружій Т. Місце юридичної кваліфікації у процессі правозастосування // Право України. – 2006. – № 4. – С. 29-31.
17. Красницька А.В. Юридичні документи: техніка складання, оформлення та редагування: Посібник. – К.: Націон. акад. внутр. справ України, 2003. – 500с.

 

ТЕМА № 23 РОЛЬ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ У ЗМІЦНЕННІ ЗАКОННОСТІ ТА ПРАВОПОРЯДКУ.

Орієнтовний план

1. 1.     Поняття принципи, гарантії законності.
2. 2.     Поняття, функції і принципи правопорядку.
3. 3.     Діяльність правоохоронних органів, спрямована на зміцнення законності і правопорядку .

Методичні рекомендації

Приступаючи до викладу теми курсової роботи, студент (курсант), слухач по­винен з’ясувати, що становлення української правової держа­ви передбачає послідовне втілення в життя принципів за­конності, які виступають у ролі найважливішої передумови здійснення демократичних реформ, утвердження ідеалів гу­манізму, справедливості, формування високої політичної та правової культури громадян, створення умов для надійного захисту та реалізації прав і свобод особи.

Суворий режим законності здатний призупинити руйнівні тенденції в країні, зростання злочинності, правового нігілізму. Законність – ефективний інструмент перетворень, що прово­дяться, опора твердої та дієздатної влади, демократії. Особли­ву роль вона покликана відіграти в умовах переходу до ринку, налагодження господарсько-правових зв’язків, створення но­вих механізмів в економіці. Тому в першому пи­танні слід визначити поняття законності, виходячи з того, що законність є методом здійснення влади й управління; формою державного врядування суспільства; конституційним принци­пом діяльності всіх органів держави, політичних партій і рухів, громадських організацій, посадових осіб і громадян; невід’ємним елементом демократії; політико-правовим режи­мом, соціальним становищем і т.п. Безперечно на захисті закон­ності стоять загальносоціальні і юридичні гарантії, за допомогою яких у суспільному житті впроваджується, охороняється і, у разі порушення, відновлюється законність.

У другому питанні потрібно з’ясувати що таке правопорядок, його функції і принципи, а також зв'язок правопорядку і законності.

Аналізуючи третє питання, слід відмітити, що реалізація законності на практиці, а також її захист неможливо розглядати окремо від діяльності правоохоронних органів. Діяльність правоохоронних органів (прокуратура, органи внутрішніх справ, Служба безпеки України, митні органи, органи охорони державного кордону; органи державної податкової служби, державні контрольно-ревізійні служби) безпосередньо направлена на підтримання законності, реалізацію принципів, законності, встановлення правопорядку у суспільстві.

Література:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 445-460, 488-515.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 526-552.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 659-676.
2. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 197-209, 227-239.
3. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 370-390.
4. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 335-353, 369-375.
5. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 240-267.
6. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 283-294.
7. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 197-224. 
8. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 135-143, 144-147.
9. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 281-309, 339-354.
10. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 108-118, 162-180.
11. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 342-357, 380-390.
12. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 268-281.
13. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 434-454, 506-580.
14. Кулян Е.Л. Законность и правовое воспитание личности. // Северо-кавказский юридический весник. – 2006. – № 1. – С. 96-100.
15. Кузнєцова Н. Верховенство права і правозаконність. // Юридичний журнал. – 2005. – № 11. – С. 112-113.

 

ТЕМА № 24 ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, ПРИНЦИПИ ТА ВИДИ

Орієнтовний план

1. 1.     Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
2. 2.     Підстави, принципи та функції юридичної відповідальності.
3. 3.     Види юридичної відповідальності. Юридична відповідальність та державний примус.

Методичні рекомендації

Аналізуючи тему, студент (курсант), слухач повинен звернути увагу на те, що в комплексі засобів, які вирішують у суспільстві завдання правового виховання, важливе місце посідає юридична відповідальність. Вона здатна впливати на формування у громадян позитивних потреб, інтересів, установок і ціннісних орієнтирів. Соціальне призначення відповідальності, з одного боку, полягає у вихованні людей у дусі свідомого та добровільного дотримання правових розпоряджень, у створенні умов, які забезпечують нормальний розвиток суспільних відносин. З другого боку, юридична відповідальність виступає в ролі найважливішої гарантії законності і правопорядку в суспільстві. У зв’язку з цим вона виступає ще й одним із найважливіших факторів побудови правової держави.

Розкриваючи зміст питань, необхідно проаналізувати поняття та ознаки юридичної відповідальності, її співвідношення з іншими видами соціальної відповідальності. У зв’язку із цим слід акцентувати увагу на тому, що категорія “юридична відповідальність” має комплексний характер, вона не може бути відірвана від поняття соціальної відповідальності, а виступає діалектичним зв’язком загального й особливого.

Далі потрібно з’ясувати, що є підставою юридичної відповідальності, охарактеризувати її принципи і функції.

В останньому питанні необхідно визначити види юридичної відповідальності а також розглянути її співвідношення із державним примусом.

Література:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 414-444.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 480-525.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 617-658.
2. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 223-240.
3. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 210-215.
4. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 333-340.
5. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 306-334.
6. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 224-235.
7. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 669-712.
8. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 251-275.  
9. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 127-134.
10. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 132-143.
11. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 238-280.
12. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 119-130.
13. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 305-321.
14. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 282-299.
15. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 580-612.
16. Крусс В.И. Конституционное правопользование и юридическая ответственность. // Государство и право. – 2007. – № 6. – С. 13-20.
17. Стельник О.Л. Конституційно – правові засади функціонування інституту юридичної відповідальності в Ураїні // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДІВС МВС при ДонНУ, 2001. - №2. – С.55-60.
18. Стельник О.Л. Значення превентивної та виховної функції юридичної відповідальності у профілактиці правопорушень // правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДІВС МВС при ДонНУ, 2002. - №4. – С.13-18.
19. Стрельник О.Л. Проблема розмежування юридичної відповідальності на позитивну і негативну як предмет правового дискурсу // правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДЮІ ЛДУВС, 2006. - №3. – С. 10 – 19.

 

ТЕМА № 25 СИСТЕМА ПРАВА ТА СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА.

Орієнтовний план

1. 1.     Система права: поняття , ознаки, структура.
2. 2.     Інститут, галузь права та їх види.
3. 3.     Система законодавства, її структура, співвідношення із системою права.
4. 4.     Систематизація нормативно – правових актів.

Методичні рекомендації

Приступаючи до викладення проблеми цієї теми, потрібно розкрити поняття «система», «система права», «структура». Особливу увагу слід звернути на предмет і метод правового регулювання як підставу формування галузей права.

Розкриваючи друге питання, необхідно дати визначення галузі права, інституту права а також підгалузі і підінституту права та охарактеризувати їх види.

Відповідаючи на третє питання потрібно дати поняття «законодавство», «система законодавства», розглянути структуру системи законодавства і простежити співвідношення «системи законодавства і системи права».

В останньому питанні необхідно з’ясувати, що таке систематизація нормативно правових актів і розглянути її види.

Література:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 237-259.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 386-400.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 354-388.
2. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 159-173.
3. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 131-140.
4. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 217-230.
5. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 258-269.
6. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 172-176.
7. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 170-176. 
8. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 93-103.
9. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 94-99.
10. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 130-167.
11. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 54-64.
12. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 235-245.
13. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 208-224.
14. Дорохин С.В. Деление права на публичное и частное: конституционно-правовой аспект. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 124 с.
15. Законодавство: Проблеми ефективності. / ред. кол. В.Б. Авер’янов та ін.; Інститут держави та права ім. В.М. Корецького НАНУ. – К.: Наукова думка, 1995. – 231 с.
16. Конева Н.В. Теоретична сутність правового закону. // Держава і право. – 2007. – вип. 38. – С. 86-90.
17. Онишко Є. Структура системи законодавства: загальнотеоретична характеристика. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – 2006. – (9-10 лютого). – С. 46-47.
18. Михайлович Д.М. Теоретико-правові аспекти систематизації законодавства. // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – вип. 31. – С. 249-255.

 

ТЕМА № 26 ПРАВОСВІДОМІСТЬ.

Орієнтовний план

1. 1.     Правосвідомість: поняття ознаки і функції.
2. 2.    Структура та форми правосвідомості.
3. 3.    Професійна правосвідомість працівників органів внутрішніх справ.

Методичні рекомендації

Приступаючи до аналізу теми курсової роботи, студент (курсант), слухач по­винен мати на увазі, що формування громадянського сус­пільства і правової держави, необхідність посилення ролі права в житті суспільства потребують відповідних духовних передумов, найважливішою з яких є певний рівень право­свідомості суб’єктів історичного процесу.

Висвітлення першого питання теми передбачає визначен­ня поняття, структури та функцій правосвідомості. Для цього в роботі необхідно простежити еволюцію поглядів учених-юристів на зміст поняття  правосвідомості. Правосвідомість можна розглядати, враховуючи її тісний зв’язок з правом, оскільки право виступає своєрідною основою форму­вання правосвідомості. На підставі чинного права, законодав­ства виробляються ідеї, теорії, уявлення про його відповід­ність чи невідповідність розвитку суспільних відносин. Аналізуючи функції правосвідомості, слід зазначити, що в сучасних умовах вони наповнюються новим змістом з огляду на потреби вдосконалення політичних і соціально-економіч­них інститутів.

Зокрема, треба розглянути такі функції правосвідомості: правоутворюючу, правозастосовну, правового виховання, формування суспільної свідомості. Особливу увагу в курсовій роботі слід звернути на аналіз такої функції правосвідомості, як подолання правового нігілізму. Говорячи мову про види правосвідомості, автор курсової роботи повинен підкреслити, що правосвідомість є складним соціальним утво­ренням. З точки зору суб’єктів (носіїв) правосвідомість класифікується на суспільну (масову), групову й індивідуальну.

Висвітлюючи третє питання теми, слід наголосити, що правосвідомість є важливою духовною передумовою вдос­коналення демократичних інститутів, бо без необхідних пра­вових знань, орієнтацій, переконань не можна говорити про компетентну участь у перетвореннях, які проводяться в країні. У зв’язку із цим необхідно визначити роль правової свідомості в розвитку демократії та зміцненні законності. Справа в тому, що режим законності може існувати лише за умов реальної демократії, вільного виявлення волі особи та різноманітних соціальних груп, їх активної участі в процесі правотворчості й застосу­вання права. Завершується курсова робота аналізом системи за­собів правового виховання працівників внутрішніх справ, спрямованої на підвищення рівня їх правової культури та правової свідомості.

Література:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 461-478.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 553-566.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 677-715.
2. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 270-279.
3. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 216-226.
4. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 353-365.
5. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 354-368.
6. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 733-757.
7. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 295-301.
8. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 137-144.     
9. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 310-338.
10. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 76-99.
11. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 243-254.
12. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 378-400.
13. Коробка В.Н. Правовое мировозрение: в 2-х частях: ч.1 Становление и развитие: Монография. – Донецк: ДЮИ, 2008. – 152 с.
14. Коробка В.М., Пашутін В.В. Сучасна правосвідомість слідчих (теоретико – соціологічний аспект): Монографія. – Донецьк: ДІВС МВС України, 2002. – 124 с.
15. Дмитрієнко Ю.М. Проблеми рівності та пріоритетності суб’єктів правосвідомості за перехідного правостановлення. // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2007. – вип. 2. – С. 55-69.
16. Афанасьевский В.Л. Правовое сознание: исходное поле смысла. // Актуальные проблемы правоведения. – 2005. – № 1. – С. 41-45.
17. Андрусяк Т. Правова ідеологія. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів, 2003. – С. 3-4.
18. Губенко М.М. Правосвідомість як важлива умова гарантії прав і свобод людини і громадянина (за філософсько – правовою спадщиною І. Ільїна) // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. статей. – Донецьк, 2001. – №1. – С. 23-33.

 

ТЕМА № 27 ВИДИ ДЖЕРЕЛ (ФОРМ) ПРАВА

Орієнтовний план

1. 1.     Поняття джерела (форми) права.
2. 2.     Характеристика джерел (форм) права:

- нормативно-правовий акт як джерело права.

- судовий прецедент як джерело права.

- правовова доктрина, канонічні норми та ін.

Методичні рекомендації

Розкриваючи тему “Види джерел (форм) права” студент (курсант), слухач повинен передусім звернути увагу на ряд важливих моментів. По-перше, слід ознайомитися з думками вітчизняних та зарубіжних спеціалістів у галузі юриспруденції відносно понять “джерело права”, “форма права”, “види джерел права”; проаналізувати різні погляди та відмітити своє авторське бачення. По-друге, розглянути всю сукупність джерел права, яке вони мають значення для формування права та законодавства. По-третє, проаналізувати теоретичну літературу та нормативні акти різних країн, сформувати уявлення про характер нормативної бази, на якому історичному підґрунті вона формується.

Відповідаючи на перше питання, автор повинен всебічно проаналізувати нормативно-правовий акт, його природу, етапи створення, роль та значення у відомих правових системах сучасності. Оскільки нормативно-правовий акт є основним джерелом права романо-германської правової системи, розгляд слід починати саме з цієї правової системи. Аналізуючи отриману інформацію, студент (курсант), слухач повинен самостійно дослідити, що являє собою нормативно-правовий акт і чому саме в державах романо-германської правової сім’ї він отримав такий статус.

У відповіді на друге питання варто провести всебічний огляд судового прецеденту – головного джерела права англо-саксонської правової системи. Основним завданням автора повинно стати дослідження історії формування судового прецеденту, вплив на нього норм звичаїв та норм моралі, висвітлення суб’єктивних та об’єктивних рис.

Третє питання стосується інших джерел права, які не отримали такої популярності як попередні, але все ж таки займають не останнє, а в деяких країнах і основне, місце в створенні права. Завдання автора – розкрити сутність правової доктрини, міжнародного правового акта, релігійного нормативного акта, нормативно-правового договору та показати їх місце в правових системах сучасності.

Література:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 293-310.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 334-364.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 429-454.
2. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 138-158.
3. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 141-147, 155-163.
4. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 232-247, 259-270.
5. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 229-257.
6. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 161-169.
7. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 162-188.
8. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 159-169. 
9. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 85-94.
10. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 79-129.
11. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 34-43.
12. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 171-199.
13. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 132-173, 263-310.
14. Богдановская И.Ю. Судебный прецедент – источник права //Гос. и право. – 2002. –  №12. – С. 26.
15. Демків Р. Форма (джерело) права: проблеми розуміння. // Підприємництво. Господарство. Право. – 2007. – № 6. – С.118-121.
16. Камю В. Джерела права. // Український юрист. – 2006. – № 2. – С.88.
17. Котюк В.О. Норми права та їх основні ознаки [Теорія питання] //Закон і бізнес. – 1999. – № 51. – С.14.
18. Петрова Л.В. Джерела права //Вісник Академії правових наук України. – 1997. – № 1. – С. 16-21.

 

ТЕМА № 28 МІСЦЕ ЗАКОНУ В СИСТЕМІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА.

Орієнтовний план

1. 1.     Поняття, ознаки і види нормативно – правових актів.
2. 2.     Закон і законодавчий акт.
3. 3.     Класифікація законодавчих актів.

Методичні рекомендації

Розкриваючи перше питання плану, студент (курсант), слухач повинен дати загальне визначення поняття нормативного акта, звернувши увагу на ті спільні ознаки, які притаманні як нормативним актам, що прий­маються державними органами, так і нормативним актам політичних і громадських організацій. Далі слід відокремити особливості нормативно-правових актів, які виходять від імені держави, від інших нормативних актів, що діють у суспільстві; дати визначення поняття нормативно-правового акта, підкреслити специфічний характер ознак, якими вони відрізняються від актів реалізації норм права. Виклад цих питань треба ілюст­рувати конкретними прикладами. Крім того, даючи відповідь на перше питання, необхідно зупинитись на класифікації нормативно-правових актів, показати, за якими критеріями відбувається класифікація.

У другому питанні необхідно дати визначення закону та його основних ознак, показати співвідношення понять «закон» і «законодавчий акт».

Розкриваючи третє питання необхідно дати визначення і охарактеризувати конституцію як основний закон держави а також вказати різні види конституцій. Далі потрібно розкрити основні види законів: конституційний, кодифікований та ін.

Література:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року №254/96 – ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст. 141.
2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 311-343.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 344-353.
2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 455-511.
3. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 149-154.
4. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 248-258.
5. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 146-153.
6. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 497-552.
7. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. – Харків: Консум, 2000. – С. 337-373.    
8. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С.
9. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 197-210.
10. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебное пособие для высших учебных заведений / Под ред. профессора В.Г. Стрекозова. – М.: «Дабахов, Ткачёв, Димов», 1995. – С. 239-257.
11. Алексеев С.С. Теория права. – М.: БЕК, 1994. – 224 с.
12. Куценко І.В. Сучасний стан та перспективи розвитку підзаконних актів в Україні. // Державо і право. – 2007. – вип. 38. – С. 116-123.
13. Шопина О.В. Система классификации правовых актов. // Актуальные проблемы правоведения. – 2006. – № 1. – С. 23-28.
14. Томкіна О. Поняття і передумови ефективності нормативних актів КМУ. // Юридична Україна. – 2005. – № 7. – С. 19-22.
15. Мурашин О. До питання про поняття правового акта. // Підприємництво. Господарство. Право. – 2002. – № 12. – С.7-9.
16. Васильев Р.Ф. О понятии правового акта. // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 1998. – № 5. – С. 3.
17. Ліпкан В. Модель ієрархічної системи нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері національної безпеки України // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 10. – С. 29-31.
18. Назаренко Е. Закон в системе нормативных актов Украины // Право Украины . – 1995. - №12. – С. 11-18.
19. Опрышко В. Конституция Украины – основа развития законодательства // Право Украины. – 1997. - №8. – С.14 – 17.
20. Тихомиров Ю.А. Закон в правовом государстве //Сов.гос. и право. – 1988. – № 10. – С. 16

 

ТЕМА № 29 РОМАНО-ГЕРМАНСЬКА ПРАВОВА СИСТЕМА

Орієнтовний план

1. 1.     Історія виникнення та розвитку романо – германської правової системи.
2. 2.     Джерела права у романо – германській правовій системі.

 

Методичні рекомендації

Головна мета автора курсової роботи полягає в аналізі романо-германської правової системи. Автору варто звернути увагу на такий важливий момент, як визначення понять “правова система” та “правова сім’я”, уявити, у чому полягає різниця між ними, як вони взаємодіють та які спільні ознаки їм властиві. Після визначення цих моментів слід розглянути, яким країнам властиві риси романо-германської правової сім’ї, дослідити історію формування даної правової системи. Аналізуючи ці питання, слід пам’ятати як про теоретичний, так і про історичний аспект цієї проблеми. Студенту (курсанту), слухачу необхідно показати, що виступає нормативною основою для романо-германської правової сім’ї, охарактеризувати їх джерела права.

Література:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 519-644.
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 567-618.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 300-353.
2. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 291-303.
3. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 240-250.
4. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 390-400.
5. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 376-388.
6. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 288-333.
7. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 224-234.
8. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 254-305.   
9. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 355-361.
10. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 390-409.
11. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 309-324.
12. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов. / под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. – С. 509-531.
13. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – М.: Юрист, 1994. – С. 218-231.
14. Скакун О.Ф.Общее сравнительное правоведение. Основные типы (семьи) правовых систем мира: учебник для студ. вузов: академический курс. – К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2008. – 464 с.
15. Харитонова О.І., Харитонов Є.О. Порівняльне право Європи: основи порівняльного правознавства: Європейські традиції: посібник. – 2-ге вид., доп. – Харків: Одіссей, 2006. – 624 с.
16. Тихомиров А.Д. Юридическая компаративистика: Философские, теоретические и методологические проблемы. – К.: Знання, 2005. – 334 с.
17. Давид Р. Основные правовые системы современности. / Пер. с фр. и вступит. ст. В.А. Туманова. – М.: Прогресс, 1988. – 496 с.
18. Волотенюк О.В. Особливості розвитку правотворчості в романо-германській та англо-американській правових системах. // Вісник національного університету внутрішніх справ. – 2005. – вип. 31. – С. 199-205.