ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСАХ

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСАХ 12.12.2014 22:19

КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ

«ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСАХ»

 

Контрольна робота включає опис постановки, алгоритму і тех­нології розв’язання задачі з планування на конкретному об’єкті економіки

Контрольну роботу виконують на стандартних аркушах папера, переплетених у теку. Всі аркуші необхідно пронумерувати. Обсяг роботи 15—18 сторінок. На титульній сторінці слід вказати назву університету, ЦПО, спеціальність, групу, назву дисципліни та задачі, прізвище та ініціали студента, номер залікової книжки.

Контрольну роботу слід здавати у роздрукованій формі безпосередньо викладачеві під час занять або надсилаються на електронну пошту oldeni@ukr.net. Якщо Ви подаєте звіти завчасно, то маєте а) можливість їх доробити, щоб збільшити кількість балів за роботу, б) завчасно дізнатись про підсумкову кількість балів.

Електронною поштою прошу також звертатись в разі виникнення запитань або проблем.

 

Контрольна робота передбачає таку структуру:

Титульний аркуш

Вступ

1. Організаційно-економічна сутність задачі
2. Характеристика вихідних результатних даних та використання їх
3. Характеристика вхідних даних
4. Структура інформаційних масивів
5. Алгоритм розв’язання
6. Контрольний приклад
7. Результат розв’язання задачі на комп’ютері (роздруківки екранних форм документів, вихідної машинограми, структури і змісту масивів тощо)
8. Висновки
9. Використана література
10. Додатки

 

У вступі необхідно розкрити значення використання обчислювальної техніки в економічній діяльності; назвати і коротко схарактеризувати діяльність організації, підприємства, на матеріалах яких написано роботи; дати стислу характеристику технічних засобів, які використовуються на підприємстві; назвати і стис­ло схарактеризувати програмні засоби; викласти передумови автоматизованого розв’язання обраної задачі.

1. Організаційно-економічна сутність задачі включає: техніко-економічну сутність задачі й призначення її автоматизованого розв’язання; назви підрозділів і посадових осіб підприємства, які використовують результатні дані; призначення вихідних документів та використання їх у процесі управління фінансово-еконо­мічною діяльністю, періодичність розв’язання; зв’язки даної задачі з іншими задачами управління (у вигляді інформаційної моделі).

2. Характеристика вихідних результатних даних та їх використання описуються згідно з таблицею 1. У таблиці наведено окремі приклади її заповнення. При заповненні таблиці необхідно навести всі види вихідних повідомлень: машинограм, відеокадрів, файлів. Отримані форми машинограм (основні з них) подати у додатках до контрольної роботи, форми машинограм мають містити цифровий матеріал.

3. Характеристика вхідних даних вміщує перелік і характеристику первинних документів, що використовуються, а також масивів із нормативно-довідковою або накопичувальною інформацією. Опис вхідних даних виконують згідно з табл. 2. У таб­лиці наведено окремі приклади її заповнення.

У цьому пункті відмічають також зміни в документах, зумовлювані автоматизацією розрахунків. Слухач може надати зразки первинних документів у додатках до контрольної роботи.

 

Таблиця 1

Приклад заповнення таблиці  «Перелік і опис вихідних повідомлень»

№ з/п	Назва вихідного повідомлення	Ідентифікатор	Форма відображення	Періодичність видачі	Термін видачі	Користувач
1	Відомість відвантаження готової продукції споживача	VEDP	Машино- грама	Місяць	2-ге число кож­ного місяця	Відділ збуту, бухгалтерія
2	Довідка про наявність залишків готової продукції	ZALP	Відеограма	За з апитом	Діалоговий режим	АРМ працівників складу
3	Залишок готової продукції на складі на кінець місяця	OSTP	Масив	Місяць	2-ге число кож­ного місяця	БД, АРМ бух­галтера

 

Таблиця 2

Приклад заповнення таблиці «Перелік і опис вхідних повідомлень»

№ з/п	Назва вхідного повідомлення	Ідентифікатор	Форма відображення	Термін видачі	Джерело інформації
1	Договір на поставку	DOGP	Документ	За укладеними договорами	Споживач, від­діл збуту
2	Класифікатор споживачів	SPOP	Масив	Один раз при формуванні БД, актуалізація під час ведення БД	БД
3	Залишок готової продукції на складі	OSTP	Масив	2-ге число кож­ного місяця	При розв’язан­ні задач складського обліку ГП

 

4. Структура інформаційних масивів. У розділі «Структура інформаційних масивів» вказують номери таблиць, де описані структури масивів, роблять посилання на зміст масиву, який містить цифровий матеріал і наводиться в розділі 6 «Контрольний приклад». Таблиця має таку форму (табл. 3).

Бізнес-правила визначають умови цілісності даних. Умови цілісності можуть задавати такі бізнес-правила:

первинний ключ — проставляється ПК, якщо атрибут є первинним ключем;

умова значення — задаються, якщо в базі даних на значення атрибута накладають певні обмеження (діапазон значень, не біль­ше, не менше певного значення, не нуль та ін.). Діапазон значень наводиться лише для тих атрибутів, в яких програмно можна конт­ролювати діапазон або в яких атрибут (реквізит) може набувати значень у контрольних межах (наприклад, місяць 01—12).

 

Таблиця 3

Опис масиву «Залишок готової продукції на складі»

Ідентифікатор масиву — OSTP

Носій інформації — МД

Обсяг масиву — 250 записів

Довжина запису — 19 символів

Метод організації — послідовний

Ключ упорядкування — код складу, код продукції

Найменування	Ідентифі-катор у програмі	Умовне позна-чення у форму-лах	Фор-мат	Бізнес-правила				Логічні зв’язки
				Первин-ний ключ	Умова щодо значен-ня	Обов’яз-кове поле	Індексне поле
Місяць	MS	μ	9 (2)		01—12	Так	—	—
Код складу	KS	c	9 (2)	ПК	81—99	Так	ІНД	—
Код продукції	KP	f	9 (5)	ПК	—	Так	ІНД	—
Одиниця вимірю­вання	OV	—	9 (3)		—	Так	—	—
Залишок на складі	ZL	Zμcf	9 (4), 9 (2)		—	Так	—	—

 

Обов’язкове поле — вказує на умову наявності значення атрибуту в кожному записі (проставляємо «так», якщо значення атрибуту не може бути пустим, «ні» — у противному разі, якщо значення поля може бути пустим).

Індексне поле — ознака проставляється, якщо поле може виступати як індексне, а також указується, допускається чи не допускається дублювання значення індексу. Тобто можливі такі варіанти заповнення цієї ознаки:

ІДД — це означає, що поле є індексним, в якому допускається дублювання значень;

ІНД — це оздачає, що поле є індексним, в якому не допускається дублювання значень.

Логічні та семантичні зв’язки наводяться для ієрархічних і мережних СКБД або СКБД на основі інвертованих списків, де створюються спеціальні масиви чи існує особливий механізм поєднання файлів. При використанні Access у цьому стовпчику наводять назву таблиці (таблиць).

Ідентифікатор індексного масиву наводиться для СКБД, в яких застосовують індексні масиви.

5. В алгоритмі розв’язання задачі наводять перелік усіх показників, що розраховуються, і математичні формули обчислення їх.

6. У контрольному прикладі наводять зміст масивів, заповнених відповідними цифровими даними, і вихідну машинограму, показники якої розраховують на підставі наведених у масиві даних і математичних формул.

У висновках підсумовують ефективність використання обчислювальної техніки, проведену слухачем роботу з реалізації задачі на контрольному прикладі (бажано на ПК), функції персоналу управління у зв’язку з автоматизацією описаної ділянки роботи; формулюють рекомендації щодо можливості подальшого вдосконалення.