
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ГОТЕЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ
ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ГОТЕЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ« Назад
ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ГОТЕЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ 25.01.2014 08:13
3. ЗМІСТ ОСНОВНИХ ПУНКТІВ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ
3.1. Резюме
Резюме - це самостійний документ, оскільки в ньому містяться основні положення усього інноваційного проекту, де гранично просто і лаконічно має бути зображена суть проекту: чим майбутній продукт (послуга, підприємство) відрізнятиметься від продукції (послуг, підприємств) конкурентів і чому споживачі зацікавляться ним, яких витрат (інвестицій) потребує реалізація проекту і які джерела їх отримання. В цій частині (в практиці призначена для інвесторів) необхідно надати наступну інформацію: - розмір кредиту чи інвстицій; - для якої мети надається кредит чи інвестиції; - передбачувані терміни погашення; - потенційні інвестори чи кредитори; - частка власних коштів підприємства у проекті. Тут обов'язково наводяться орієнтовні цифрові дані про об'єми майбутніх продажів (у найближчі 3 - 5 років), виручку, прибуток, рівень рентабельності і, нарешті, термін, впродовж якого можливо гарантовано повернути усі позичені засоби. Мета резюме - зацікавити потенційного читача. Залежно від характеру бізнесу і можливостей розробника проекту можна підготувати два типи резюме : конспективне і описове. Конспективне резюме просто повторює в скороченому виді висновки кожного розділу проекту. Конспективні виводи охоплюють усі розділи проекту і представляют їх в рівній мірі однаково, хоча і скорочено. Описове резюме схоже на коротку розповідь. Описові резюме найбільше підходять для бізнесу, пов'язаного з новизною. Це може бути новий товар чи послуга, новий ринок, нова технологія, що вимагають додаткових пояснень. Так резюме доцільне також у тому випадку, якщо бізнес має якийсь домінуючий елемент, наприклад володіння важливим патентом або участь в ньому видатного, відомого бізнесмена чи компанії. Описове резюме має менше пунктів, ніж конспективне. Найбільша увага приділяється концепції справи і основним його моментам, найменше - деталям. Порядок викладу матеріалу в описових резюме довільний.
3.2. Цілі і завдання інноваційного проекту
Аналіз перспективності ідеї Сильні і слабкі сторони ідеї - це ті її характеристики, які можуть бути проконтрольовані підприємцем, на які він може здійснити вплив. Вони зазвичай відносяться до теперішнього часу. Тут необхідно розглянути наступні чинники: − організаційні (організаційно-правова форма підприємства, наявність приміщень, власних або орендованих); − маркетингові (місце розташування, маркетинговий комплекс, ринок, його сегмент; конкуренти: чим продукт (послуга) відрізнятиметься від продукту (послуги) конкурентів); − технічні (виробничі фонди: стан і ресурси); − фінансові (наявність власних засобів); − кадрові (навички і професійні недоліки, наскільки ідея відповідає уявленням, знанням і умінням персоналу підприємства). Можливості і загрози - це ті характеристики, які знаходяться поза контролем керівництва підприємства і можуть вплинути на результат в майбутньому. Тут необхідно врахувати наступні чинники: − економічне середовище (державна підтримка, податкове законодавство); − політичне середовище; − соціально-культурне середовище; − технологічне середовище; − демографічне середовище. Необхідно проаналізувати чинники, що викликали появу ідеї і виявити тенденції їх розвитку надалі.
Цілепокладання Успіх у світі бізнесу вирішальним чином залежить від трьох наступних елементів: розуміння стану справ на даний момент; ясне представлення того рівня, якого ви збираєтесь досягти; планування процесу переходу з одного стану в інший. Проаналізувавши і оцінивши ідею, розробники проекту визначають свій стан (сильні і слабкі сторони, можливості і небезпеки) на даний момент, після чого приступають до формулювання цілей і завдань. Цей процес складається з двох етапів. На першому етапі необхідно встановити, який саме бізнес ведеться. На другому етапі необхідно визначити головні кількісно визначені цілі на перспективу, відбиваючі прагнення у бізнесі, і виділити ті з них, які реально досяжні, визначити шляхи досягнення цих цілей. Для цього необхідно розробити стратегію і тактику, сформулювати оперативні плани. Цілі мають бути дуже точно і чітко виражені в цифрах і відбивати те, чого можна досягти в цій економічній ситуації, в цьому місці і зараз. Цілі повинні бути конкретними, кількісно визначеними, досяжними і реальними. Порівнюючи ці цілі з результатами діяльності, ви зможете судити про ефективність своєї діяльності. Правильно поставлена сукупність завдань, спрямованих на досягнення потрібних цілей, складає стратегію. Необхідно розглянути декілька варіантів стратегії, дати їм оцінку і вибрати те необхідне, що може допомогти в здійсненні поставлених завдань. Ці варіанти повинні включати різні підходи до ціноутворення продукції, роботи з персоналом, фінансовим питанням. Необхідно вибрати найбільш приємлиму для бізнесу стратегію. Стратегія не має бути занадто складною і переобтяженою, вона повинна складатися з серії простих завдань.
3.3. Продукт (послуга) У цьому розділі необхідно дати чітке визначення і опис тих інноваційних видів продукції чи послуг, які будуть запропоновані вашим підприємством. При розробці цього розділу вимагається гранично чітко відповісти на низку запитань: − які потреби покликаний задовольнити продукт (послуга); − що в ньому особливого і чому споживачі відрізнятимуть його від інших продуктів (послуг), що надаються іншими підприємствами; − чому вибраний саме цей продукт (послуга), час і місце його реалізації, чим вони привабливі; − який життєвий цикл продукту (послуги), або, іншими словами, як скоро він застаріє; − якими патентами або авторськими свідоцтвами вже захищені або можуть бути захищені особливості продукту (послуги) або технології; − у чому полягають особливості дизайну продукту (нового об´єкту). В цілому у цьому розділі проекту необхідно описати комплекс додаткових послуг, що надаються клієнту у разі споживання інноваційної послуги чи придбання інноваційного продукту, тобто те «підкріплення», яке отримає інноваційна послуга чи продукт, що виділятиме її серед аналогічних послуг чи продуктів конкурентів. Завершуючим штрихом цього розділу проекту є зведення даних про майбутню ціну продукту чи послуги, витратах на його виробництво і величину прибутку на одиницю продукту чи послуги. Описуються основні характеристики продукту чи послуги, при цьому краще всього зробити акцент на перевагах, які продукт чи послуга несе потенційним споживачам. Дуже важливо підкреслити унікальність продукту або послуги: нова технологія, якість продукту чи послуги, низька собівартість або якась особлива гідність, що задовольняє запити споживачів, можливість вдосконалення цього продукту чи послуги.
3.4. Аналіз ринку Пошук інформації для аналізу ринку повинен проходити поетапно. Перший етап - оцінка потенційної місткості ринку, тобто загальна вартість продуктів чи послуг, які клієнти з певного регіону можуть купити, скажімо, за місяць або за рік. Другий етап - оцінка потенційного обсягу реалізації, тобто тієї частки ринку, яку в принципі можна сподіватися захопити, і відповідно до тієї максимальної суми реализації, на яку можна розраховувати. У результаті такого аналізу можна, врешті-решт, визначити приблизну кількість споживачів інноваційного продукту чи послуги за місяць, на яку можна розраховувати. Але щоб їх отримати реально, потрібний третій етап за оцінкою реальних об'ємів продажів, на якому належить оцінити, скільки реально можна реалізувати послуг чи продуктів) у конкретних умовах діяльності, при можливих витратах на рекламу і при тому рівні цін, який підприємство має намір встановити, а головне - як цей показник може змінюватися місяць за місяцем (враховючи динаміку зростання, сезонні коливання або інші фактори). У цьому розділі треба відповісти на наступні питання: − хто є найбільшим підприємством - виробником аналогічних послуг чи продуктів; − чи багато уваги і засобів ці підприємства приділяють рекламі; − послуга чи продукт конкурентів: основні характеристики, рівень якості, дизайн, думка (відгуки) споживачів; − який рівень цін на послугу чи продукт конкурентів, їх цінова політика.
3.5. План маркетингу При складанні цього розділу необхідно продумати і пояснити основні елементи плану маркетингу: ціноутворення, схему поширення послуг чи продуктів, рекламу, методи стимулювання обсягів реалізації, організацію подальшого обслуговування клієнтів після реалізації послуг, формування іміджу підприємства. Ціноутворення Основні принципи ціноутворення: - ціна продукту чи послуги має бути вище його собівартості; - ціна визначається можливостями ринку; - ціна повинна забезпечити максимальну прибутковість (не за одиницю продукту чи послуги, а за якийсь період часу). Тут треба вирішити наступні завдання: − створити власну систему знижок і навчитися нею користуватися; − визначити механізм коригування цін в майбутньому з урахуванням стадій життя інноваційного продукту чи послуги і інфляційних процесів. Стимулювання збуту Якісна реклама і стимулювання збуту - це не витрати, а інвестиції, причому такі, які принесуть дивіденди у вигляді збільшення обсягів реалізації. Особлива увага при плануванні міроприємств по стимулюванню збуту слід приділити чотирьом завданням: - знайти потенційних споживачів; - зацікавити і стимулювати їх; - задовольнити їх потреби; - реалізувати їм продукт чи послугу.
3.6. План виробництва продукту чи послуг (операційної діяльності) У цьому розділі потрібно описати усі операційні або інші робочі процеси, що здійснюються на підприємстві; розглянути усі питання, пов'язані з приміщеннями, які займає підприємство, його устаткуванням і персоналом; приділити увагу планованому залученню послуг інших підприємств-партнерів (на договірній основі). Слід коротко пояснити, як організована система виробництва продукту чи послуги і як здійснюється контроль над виробничими (операційними) процесами, як здійснюється контроль над основними елементами, що входять у собівартість продукту чи послуги (наприклад, витрати на оплату праці, матеріальні витрати). Головне завдання цього розділу - довести, що підприємство буде в змозі реально надавати потрібну кількість послуг в потрібні терміни і потрібної якості. При цьому розглядаються, передусім, наступні питання: - де буде створюватись продукт чи формуватись послуга - на діючому або знову створюваному підприємстві; - які для цього будуть потрібні ресурси (персонал, обладнання, матеріали) і як вони зростатимуть рік від року; - де і у кого, на яких умовах закуповуватимуться при необхідності матеріали і обладнання, хто буде потенційним партнером при створенні комплексної послуги; - яка репутація у потенційних партнерів (постачальників, виробників товарів та послуг) і чи є вже досвід роботи з ними; - яке устаткування знадобиться і де намічається його придбати. Дані цього розділу бажано наводити в перспективі на 2-3 роки вперед. 3.7. Кадровий потенціал У цьому розділі мають бути представлені дані про партнерів, їх можливості і досвід. Складається перелік їх основних досягнень - це дасть можливість судити про їх здібності досягнути намічених у проекті цілей. Описується підприємство (існуюче або майбутнє) і перспективи його розвитку в найближчі роки. Вказується, які саме спеціалісти (профіль, освіта, досвід роботи, рівень заробітної плати) потрібні для успішного ведення справ, які керівні посади передбачені. У цьому ж розділі необхідно привести організаційну структуру управління підприємства, яка чітко покаже, хто і чим займатиметься, схему взаємодії усіх служб, координації і контролю їх діяльності.
3.8. Джерела і об'єм необхідних коштів У цьому розділі треба представити міркування відносно таких моментів, як: − об'єм необхідних коштів; − звідки намічається отримати ці кошти, в якій формі і до яких термінів; − терміни повернення грошових засобів. Фінансування через кредити прийнятніше для проектів, пов'язаних з розширенням діючих підприємств, коли є матеріальне забезпечення цих кредитів. Для проектів же, які пов'язані із створенням нового підприємства, переважним є пайовий або акціонерний капітал. Важливий аспект розділу - терміни повернення позикових засобів. Даний розділ може містити також розрахунок точки беззбитковості виробництва інноваційного продукту чи послуги. Графік досягнення беззбитковості - це схема, що показує вплив на прибуток об'ємів виробництва товарів чи послуг, відпускної ціни і собівартості продукту чи послуги (в розбитті на умовно-постійні і умовно-змінні витрати).
3.9. Економічна ефективність проекту Необхідно розрахувати прогнозовані показники ефективності проекту. Показники різних видів ефективності відносяться до різних економічних суб'єктів: − показники громадської ефективності - до суспільства в цілому; − показники комерційної ефективності проекту - до реальної або абстрактної юридичної чи фізичної особи, що здійснює проект цілком за свій рахунок; − показники ефективності участі підприємства в проекті - до цього підприємства; − показники ефективності інвестування в акції підприємства - до акціонерів підприємств - учасників проекту; − показники бюджетної ефективності - до бюджетів усіх рівнів. При аналізі ефективності проекту використовують наступні показники: 1. Сума інвестицій – це вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватись. Ці витрати мають довгостроковий характер. За період функціонування проекту протягом його “життєвого циклу”, капітал, вкладений у такі активи, повертається у вигляді амортизаційних відрахувань як частина грошового потоку, а капітал вкладений в оборотні активи, в тому числі в грошові активи, по закінченню “життєвого циклу” проекту має залишатися у інвестора у незмінному вигляді й розмірі. Сума інвестицій у фінансові активи являє собою номінальну суму витрат на створення цих активів; 2. Грошовий потік – дисконтований або недисконтований дохід від здійснення проекту, який включає чистий прибуток та амортизаційні відрахування, які надходять у складі виручки від реалізації продукції. Якщо у завершальний період “життєвого циклу” проекту підприємство-інвестор одержує кошти у вигляді недоамортизованої вартості основних засобів і нематеріальних активів та має вкладення капіталу в оборотні активи, вони враховуються як грошовий потік за останній період; 3. Чиста теперішня вартість проекту – Net Present Value (NPV). Це найвідоміший і найуживаніший критерій. У літературі зустрічаються й інші його назви: чиста приведена вартість, чиста приведена цінність, дисконтовані чисті вигоди. NPV являє собою дисконтовану цінність проекту (поточну вартість доходів або вигід від вкладених інвестицій). Чиста теперішня вартість проекту – це різниця між величиною грошового потоку, дисконтованого за прийнятної ставки доходності і сумою інвестицій. Для розрахунку NPV проекту необхідно визначити ставку дисконту, використати її для дисконтування потоків витрат та вигід і підсумувати дисконтовані вигоди й витрати (витрати зі знаком мінус). При проведенні фінансового аналізу ставка дисконту звичайно є ціною капіталу для фірми. В економічному аналізі ставка дисконту являє собою закладену вартість капіталу, тобто прибуток, який міг би бути одержаний при інвестуванні найприбутковіших альтернативних проектів. Якщо NРV позитивна, то проект можна рекомендувати для фінансування. Якщо NPV дорівнює нулю, то надходжень від проекту вистачить лише для відновлення вкладеного капіталу. Якщо NРV менша нуля – проект не приймається. Розрахунок NPV робиться за такими формулами: NPV =, або NPV =, де Вt – вигоди проекту в рік t; Сt – витрати на проект у рік t; і – ставка дисконту; n – тривалість (строк життя) проекту. 4. Термін окупності інвестицій – це час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення проекту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів. У господарській практиці його можуть визначати без урахування необхідності грошових потоків у часі або з урахуванням такої необхідності.Термін окупності проекту – Payback Period (РВР) використовується переважно в промисловості. Один із найбільш часто вживаних показників оцінки ефективності капітальних вкладень. На відміну від показників, які використовуються у вітчизняній практиці, показник «термін окупності капітальних вкладень» базується не на прибутку, а на грошовому потоці з приведенням коштів, які інвестуються в інновації та суми грошового потоку до теперішньої вартості. Критерій прямо пов'язаний з відшкодуванням капітальних витрат у найкоротший період часу і несприяє проектам, які дають великі вигодше згодом. Він не може слугувати за міру прибутковості, оскільки грошові потоки після терміну окупності не враховуються. Критерій найменших витрат (НВ) використовується тоді, коли оцінка вигід проекту складна й ненадійна. При цьому порівнюють наведені витрати по різних варіантах проекту і вибирають той, який при найменших витратах забезпечує найкращі результати. Критерій прибутку в першийрік експлуатації дає змогу перевірити, чи забезпечують вигоди за перший рік експлуатації проекту "достатню" дохідність. По ньому порівнюється чистий дохід за перший рік експлуатації з капітальними витратами проекту, включаючи процентний дохід у період робіт по будівництву (береться накопичена сума процентів, а не наведені проценти). Якщо відношення вигід до витрат менше ціни капіталу, то проект, можливо, є передчасним, а при більшому відношенні можна зробити висновок, що з проектом, очевидно, припізнся. 5. Внутрішня норма рентабельності – Internal Rate of Return (IRR)У літературі зустрічаються й інші назви: внутрішня ставка рентабельності, внутрішня ставка доходу, внутрішня норма прибутковості. Це рівень ставки дисконтування, при якому чиста приведена вартість проекту за його життєвий цикл дорівнює нулю. ІRR проекту дорівнює ставці дисконту, при якій сумарні дисконтовані вигоди дорівнюють сумарним дисконтованим витратам, тобто ІRR є ставкою дисконту, при якій NVP проекту дорівнює нулю. ІRR дорівнює максимальному проценту за позиками, який можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні. Розрахунок IRR проводиться методом послідовних наближень величини NPV до нуля при різних ставках дисконту. Розрахунки проводяться за формулою: = 0. На практиці визначення IRR проводиться за допомогою такої формули: , де А – величина ставки дисконту, при якій NPV позитивна; В – величина ставки дисконту, при якій NPV негативна; а – величина позитивної NPV, при величині ставки дисконтуА; b – величина NPV, при величині ставки дисконту В. 6. Індекс прибутковості – Profitability Index (РІ) є відношенням суми наведених ефектів (різниця вигід і поточних витрат) до величини інвестицій: , РІ тісно пов'язаний з NРV. Якщо NPV позитивна, то й РІ > 1, і навпаки, якщо РІ > 1, проект ефективний, якщо РІ < 1 – неефективний. Приклад розрахунку ефективності проекту наведено у Додатку Г. 4. Список використаних джерел Список використаних джерел наводять у кінці тексту роботи, починаючи з нової сторінки. Його розміщують в алфавітному порядку і складають відповідно до чинних стандартів. Джерела слід розміщувати таким чином: а) закони України (у хронологічній послідовності); б) укази Президента, постанови Уряду (у хронологічній послідовності); в) директивні матеріали міністерств (у хронологічній послідовності); г) монографії, брошури, підручники (абетковий порядок); д) статті з журналів (абетковий порядок); є) інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються підприємством (абетковий порядок); ж) іншомовні джерела; з) електронні джерела. Кількість використаних джерел повинна бути не меншою 20.
5. Додатки Додатки не входять до нумерації сторінок, на кожен з них є посилання в тексті. Додаткитреба оформлювати як продовження роботи на її наступних сторінках або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Наприклад, „Додаток А”. Розділи і окремі питання курсової роботи повинні бути чітко визначені, викладені в логічній послідовності і конкретизовані. Таблиці, ілюстративний матеріал, додатки повинні бути змістовні і оформлені відповідно до стандартів виконання письмових робіт у вищій школі. 6. Отримання рецензії на курсову роботу та подання її до захисту Виконана студентом курсова робота, оформлена за всіма вказаними вимогами та зброшурована на момент подання реєструється на кафедрі у встановлений термін (не пізніше як за три дні до терміну зазначеного у плані навчання) і передається керівнику для перевірки, рецензування та допуску до захисту. Письмова рецензія керівника курсової роботи від кафедри заноситься до спеціально бланку, який прикріпляється до роботи (Додаток Ж). Прорецензована викладачем-керівником курсова робота приймається комісією в складі викладачів кафедри відповідно до графіку навчального процесу. На захисті роботи студент коротко доповідає комісії сутність проведеного дослідження, дає оцінку отриманим результатам. Під час захисту студент має відповісти на запитання щодо змісту та результатів курсової роботи. Відповіді слід давати коротко, мотивовано, змістовно. За результатами захисту виставляється оцінка за п’ятибальною системою, яка вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента. Оцінювання курсової роботи здійснюється за результатами захисту, враховуючи при цьому якість виконання і оформлення роботи. Критерії оцінювання виконання та захисту курсової роботи в балах, форми і терміни поточного і підсумкового контролю наведені в таблиці 1.
Таблиця 1. Критерії оцінювання виконання та захисту курсової роботи в балах, форми і терміни поточного та підсумкового контролю
Студентам, які при захисті курсової роботи отримали незадовільну оцінку, встановлюють термін доопрацювання теми і повторного захисту.
7. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Нормативна:
Основна: 1. Байлик С. И. Гостиничное хозяйство. Организация, управление, обслуживание: учеб. пособие / С.И. Байлик - 2-е изд., перероб и допов. - К.: Дакор, 2006. - 288 с. 2. Байлик С.И. Гостиничное хазяйство : учебник / С.И. Байлик. - 2-е изд. - К. : Дакор, 2009. - 368 с. 3. Банько В.К. Будівлі, споруди та обладнання туристських комплексів : навч. посіб. / В.К. Банько. - 2-ге вид., перероб. та допов. - Д. : Акор, 2008. - 328 с. 4. Бойко М.Г. Організація готельного господарства : підручник / М.Г. Бойко, Л.М. Гопкало. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 494 с. 5. Бубенко П.Т. Регіональні аспекти інноваційного розвитку : [монографія] / П.Т. Бубенко. - X.: НТУ «ХГЛ», 2002. - 316с. 6. Василенко В.О. Інноваційний менеджмент : навч. посіб. / В.О. Василенко. - К.: ЦУЛ, Фенікс 2003. - 440 с. 7. Волков Ю.Ф. Интерьер и оборудование гостиниц и ресторанов / Ю.Ф. Волков. - Ростов н/Д : Феникс, 2003. - 352 с. - (Серия «Учебники, учебные пособия»). 8. Геєць В.М. Інноваційні перспективи України / В.М. Геєць, В.П.Семіноженко. - X. : Константа, 2006. - 272 с. 9. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком / С.М. Ілляшенко. - Суми : Університ. кн., 2003. - 278 с. 10.Кизим Н.А. Оценка и прогнозирование неплатежеспособности предприятий : [монографія] / Н.А.Кизим, И.С. Благун , Ю.С. Копчак. - X.: ИНЖЗК, 2004. - 144 с. 11.Кокурин Д.И. Инновапионная деятельность : [монографія] / Д.И. Кокурин. - М. : Зкзамен, 2001.-576 с. 12.Сокол Т.Г. Організація обслуговування в готелях і туркомплексах : підручник / Т.Г. Сокол. - К. : Альтерпрес, 2009. - 447 с. 13.Чухрай Н.І. Формування інноваційного потенціалу підприємства: маркетингове і логістичне забезпечення : [монографія] / Н.І. Чухрай. -Л.: Львів, політехніка, 2002. - 262 с. 14.Шутенко Л.Н. Технологические основы формирования и оптимизации жизненного цикла городского жилого фонда (теория, практика, перспективы) / Шутенко Л.Н. - X. : Майдан, 2002.-1054 с. Додаткова:
Додаток А ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ Уніфіковані теми курсових робіт
Індивідуалізовані теми курсових робіт:
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||