Інноваційний менеджмент 20.09.2013 02:52

 

1.Питання, що виносяться на екзамен з дисципліни “Інноваційний менеджмент”

 

1. Сутність та зміст основних категорій: новація, нововведення, інновація винахід, відкриття.
2. Сутність інноватики як науки. Предмет, об’єкт, специфіка інноватики.
3. Сутність та значення інноваційної діяльності. Основні чинники, що сприяють і стримують інноваційну діяльність.
4. Життєвий цикл інновацій: характеристика фаз розвитку  та задач менеджменту.
5. Стан та проблеми розвитку інноваційної діяльності в Україні.
6. Сутність, складові та властивості інноваційної інфраструктури.
7. Закономірності формування технологічних укладів та характеристика його структури. Роль базових інновацій в формуванні ТУ.
8. Циклічний характер інноваційного розвитку. Теорія Й.Шумпетера.
9. Основні положення хвильової теорії М.Д.Кондратьєва. Обґрунтування доцільності впровадження інноваційно-інвестиційних проектів з точки зору теорії “довгих хвиль”.

10.Основні положення неокласичної теорії нововведень Г.Менша. Значення концепції  S-подібних кривих в обґрунтуванні доцільності впровадження нововведень.

11.Сутність, зміст та види інноваційного процесу.

12.Структура інноваційного процесу: сутнісна характеристика основних етапів та видів діяльності.

13.Характеристика основних моделей поширення інновацій.

14.Сутність та значення класифікації інновацій для управлінської діяльності.

15.Мета, напрямки та основні принципи державної інноваційної політики.

16.Основні етапи розвитку системи державного регулювання інноваційної діяльності в розвинених країнах. Особливості державного регулюванні інноваційної діяльності в Україні.

17.Характеристика прямих та непрямих методів реалізації державної інноваційної політики.

18.Джерела інноваційних ідей за П.Друкером. Характерні риси інновацій, що базуються на нових знаннях.

19.Економічний, правовий та організаційний механізм реалізації державної інноваційної політики.

20.Сутність, цілі та задачі інноваційного менеджменту.

21.Принципи та методи інноваційного менеджменту.

22.Характеристика основних функцій інноваційного менеджменту.

23.Прогнозування в інноваційному менеджменті: задачі та методи прогнозування.

24.Цілевстановлення в інноваційному менеджменті. Методи формування “дерева цілей” організації.

25.Основні вимоги до менеджерів в інноваційній сфері.

26.Основні якості, що повинні бути притаманні менеджерам в інноваційній сфері.

27.Рішення в інноваційному менеджменті та методи їх прийняття.

28.Взаємодія організації і нововведень. Основні чинники, що складають основу сил відторгнення нововведень.

29.Характеристика чинників, які визначають сприйнятливість організацій до інновацій.

30.Особливості взаємодії організації і нововведень за Д.Р.Кімберлі та завдання інноваційного менеджменту для кожного типу.

31.Основні причини опору змінам та характеристика методів їх подолання.

32.Інноваційний потенціал організації: основні складові та методи оцінки.

33.Характеристика основних підходів до оцінки інноваційного потенціалу підприємства та особливості їх застосування.

34.Сутність та особливості інноваційних стратегій. Позитивні наслідки та ускладнення, що супроводжують впровадження інноваційних стратегій в організаціях.

35.Типи інноваційних стратегій за “менеджерською поведінкою”. Можливі наслідки застосування для підприємства.

36.Характеристика та особливості застосування наступальних інноваційних стратегій за М.Портером.

37.Характеристика та особливості застосування оборонних інноваційних стратегій за М.Портером.

38.Характеристика основних етапів розробки інноваційних стратегій.

39.Сутність та значення SWOT-аналізу при виборі інноваційної стратегії.

40.Методи пошуку інноваційних ідей. Характеристика активних методів пошуку.

41.Основні принципи стратегічного планування інноваційної діяльності.

42.Порівняльна характеристика “технопарку” і “технополісу”

43.Характеристика основних етапів стратегічного планування інноваційної діяльності організацій.

44.Переваги та недоліки структур, організованих за галузями науки, за продуктовою ознакою та за стадіями НДДКР.

45.Матричні структури: сутність, види, особливості застосування.

46.Переваги та недоліки способів послідовної, паралельної та інтегральної організації робіт в інноваційному процесі.

47.Характеристика основних видів ефективності інноваційної діяльності.

48.Основні принципи оцінки інноваційного проекту.

49.Джерела фінансування інноваційної діяльності підприємств України.

50.Характеристика організаційних форм міжнародної науково-технічної кооперації фірм для спільного проведення НДДКР.

51.Роль і значення бізнес-інкубаторів для розвитку інноваційної діяльності в Україні.

52.Обґрунтування джерел фінансування і вибір інвестора для інноваційної діяльності на підприємстві.

53.Фінансування інноваційної діяльності венчурним капіталом.

54.Методи стимулювання творчої активності персоналу в управлінні інноваційною діяльністю

55.Сутність інноваційної культури організації, її складові та способи формування.

56.Особливості сучасного розвитку науково-технічного потенціалу України.

57.Характеристика поняття технологічного розриву. S –образна крива Менша-Фостера.

58.Роль венчурних організацій в інноваційному процесі.

59.Види ефективності інноваційної діяльності. Оцінка соціальних наслідків науково-технічних інновацій.

63.Управління інноваційним проектом: характеристика спільних ознак проектів та завдань менеджменту.

64.Стимулювання вищого менеджменту організації до інноваційноїдіяльності:характеристика складових стимулюючого контракту топ-менеджера.

65.Характеристика моделі управління інноваційним проектом: WBS, OBS, матриця відповідальності тощо.

 

 

2.Приклади типових завдань, що виносяться на іспит.

Задача 1. Розрахуйте ЧДД та визначте найбільш ефективний за даним критерієм інноваційний проект.

Проекти	Доходи по роках			Капітальні витрати по роках			Поточні витрати по роках			Дисконт % річних
	1	2	3	1	2	3	1	2	3
Проект 1	260	360	360	300	50	50	130	130	130	30
Проект 2	280	510	510	180	270	300	120	140	140	40

 

 

Розв’язання. Для розрахунку ЧДД скористаємося формулою [7, с.200]

 

 

де В_і – доходи і-того періоду;

    С_і – витрати і-того періоду;

    d – ставка дисконту.

Чистий дисконтований дохід для першого проекту:

 

ЧДД₁ =

 

ЧДД₂ =

 

Відповідь: Найбільш ефективним за даним критерієм є другий проект, ЧДД якого дорівнює 87.

Задача 2.Розрахуйте строк окупності та визначте найбільш ефективний за даним критерієм інноваційний проект (див. умови попередньої задачі).

Розв’язання. Для розрахунку скористаємося методом приблизної оцінки строку окупності:

 

Де t – останній період реалізації проекту, при якому різниця накопиченого дисконтованого доходу і дисконтованих витрат приймає негативне значення.

DD_(t-) – остання негативна різниця накопиченого дисконтованого доходу та дисконтованих витрат

DD_(t+) – перша позитивна різниця накопиченого дисконтованого доходу та дисконтованих витрат.

Розрахунки для першого проекту:

 

 

ЧПВ₂ = -170 + 138,5 =  - 31,5

 

 

ЧПВ₃ = -31,5 + 106,5 = 75

Отже термін окупності першого проекту:

 

 

Розрахунки для другого проекту:

 

 

 

ЧПВ= -20+71,4=51,4

 

Відповідь: найбільш ефективним за даним критерієм є другий проект, строк окупності якого дорівнює 1,3 роки.

Задача 3.Розрахуйте індекс доходності та визначте найбільш ефективний за даним критерієм проект (див. умови першої задачі).

Розв’язання. Індекс доходності визначають як співвідношення сумарних дисконтованих грошових доходів до сумарних дисконтованих витрат (в основному на капітальні витрати) за формулою [7, с.201]:

   .

 

Визначимо індекс доходності для першого проекту:

DD₁=

 

DK₁ =

 

ІД₁ = 

Для другого проекту:

DD₂ =

 

DK₂ =

 

ІД₂ =

Відповідь: більш ефективний за даним критерієм перший проект, індекс доходності якого дорівнює 1,2.

Задача 4. Розрахуйте  середньорічну рентабельність та визначте найбільш ефективний за даним критерієм проект (див. умови першої задачі).

Середньорічна рентабельність (СР) інвестицій є різновидом індексу доходності (відповідає показнику ROI – Return of Investment), співвіднесена зі строком реалізації проекту і визначає який дохід надає кожна, вкладена в проект гривня інвестицій, тому використовується для порівняння альтернатив інвестицій. Для розрахунку користуються формулою:

 

СР =

 

Де ІD – це індекс доходності;

    n – це кількість років реалізації проекту.

Для вирішення задачі спочатку розраховується індекс доходності (див. задачу 3), а потім за наведеною формулою розраховують середньорічну рентабельність.

Для першого проекту:

 

 

Для другого проекту:

 

Відповідь: найбільш ефективний за даним критерієм перший проект, середньорічна рентабельність якого 6,7%.

Задача 9.Виберіть з наведених один найбільш ефективний інноваційний проект, використовуючи метод рівномірної оптимізації.

Науково-технічним підрозділом та плановим відділом підприємства розглядається шість альтернативних інноваційно-інвестиційних проектів, для кожного з яких розраховано числові показники таких критеріїв ефективності як ЧДД, ІД та термін окупності Т_ок . Результати цих розрахунків наведено в таблиці.

Таблиця 1.

Номер варіанта J=1	ЧДД тис. грн.	ІД	Ток , роки
1	390	1,20	2,5
2	410	1,24	2,4
3	420	1,26	2,3
4	470	1,21	3,1
5	500	1,18	2,6
6	520	1,19	2,7

 

Розв’язання. Для вирішення задач подібного типу потрібно розробити багатокритеріальну економіко-математичну модель (ЕММ) [15, с.357]. Для формалізації задачі введемо необхідні позначення:

i- код цільової функції (i = 1, ... ,n).

j - номep альтернативного варіанту інноваційного проекту (j = 1,…,m); .

 - множина j-x варіантів інноваційних проектів;

X_j  - оптимальний варіант інноваційного проекту;

 - критерій оптимальності.

Необхідно обрати з деякої множини альтернативних інноваційних проектів оптимальний варіант X_j, який би задовольняв наступним умовам:

,         (j = 1,…,m)                   (1)

                                                                                          (2)

                                                                                          (3)

                                                                                           (4)

Нерівність (1) відображає ті значення цілочисельної змінної, які можуть приймати участь в економічній експертизі інноваційні бізнес-проекти

Цільова функція (2) відображає вимогу максимізації величини показника ЧДД, цільова функція (3) – вимогу максимізації величини показника ІД, а цільова функція (4) – вимогу мінімізації терміну окупності згідно варіанта інноваційного проекту, який визначається.

В зв’язку з тим, що критерії оптимальності ЧДД, ІД та терміну окупності мають різну економічну природу та різні одиниці виміру, то першим кроком необхідно провести процедуру нормалізації (тобто приведення до безрозмірних величин). Для цього використовують відомою формулою нормалізації критеріїв:

,                                                      (5)

 

де  - нормалізоване значення j-гo критерію по досліджуваному варіанту інноваційного проекту;

- поточне значення відповідного критерію оптимальності за варіантом, що розглядається;

; - відповідно мінімальне та максимальне значення досліджуваного критерію оптимальності.

Виконаємо необхідні розрахунки з метою отримання нормалізованих значень трьох критеріїв за першим варіантом інноваційного проекту:

;    ;

Результати розрахунків по всім інноваційним проектам наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Результати розрахунків нормалізованих значень критеріїв оптимальності по альтернативним проектам

Номер варіанту (J=1)	Безрозмірні величини критеріїв оптимальності
1	0	0,25	0,25
2	0,1538	0,75	0,125
3	0,2308	1	0
4	0,6154	0,375	1
5	0,8462	0	0,375
6	1	0,125	0,5

Видно, що два перші критерії максимізуються, а третій – мінімізується. Тому для збереження єдності критеріїв оптимізації (всі максимізуються) помножимо на –1 безрозмірні величини третього критерію і отримані результати представимо в таблиці 3.

Таблиця 3.

Числові значення критеріїв з однаковим напрямком оптимізації

Номер варіанту (J=1)	Безрозмірні величини критеріїв оптимальності
1	0	0,25	-0,25
2	0,1538	0,75	-0,125
3	0,2308	1	0
4	0,6154	0,375	-1
5	0,8462	0	-0,375
6	1	0,125	-0,5

 

Після проведення процедур нормалізації та збереження єдності критеріїв визначимо найбільш ефективний проект за методом рівномірної оптимізації. Принципом даного методу є визнання, що всі критерії оптимальності є економічно рівноцінними. Найкращим вважають варіант, коли сумарна величина всіх числових значень цільових функцій приймає максимальне значення [15, с.359]:

 

.     

Розраховуємо сумарні значення безрозмірних величин критеріїв за всіма альтернативними варіантами інноваційних проектів представлено в таблиці 4.

Таблиця 4.

Сумарні значення безрозмірних величин критеріїв за всіма альтернативними інноваційними проектами

Номер варіанту J=1	Безрозмірні величини критеріїв оптимальності			Сумарне значення безрозмірних величин
1	0	0,25	-0,25	0
2	0,1538	0,75	-0,125	0,7788
3	0,2308	1	0	1,2308
4	0,6154	0,375	-1	-0,0096
5	0,8462	0	-0,375	0,4712
6	1	0,125	-0,5	0,625

 

Відповідь: з приведених в таблиці 4 розрахунків видно, що економічно найбільш ефективним за методом рівномірної оптимізації є третій варіант з альтернативних інноваційних проектів.

Задача 10. Виберіть з наведених в таблиці 1 один найбільш ефективний інноваційний проект, використовуючи метод справедливого компромісу (дивіться умови попередньої задачі).

Розв’язок: Для вирішення задачі скористаємося розрахунками оптимізації та збереження єдності критеріїв оптимізації. Візьмемо за основу таблицю 3 і звільнимося від негативних значень, додавши одиницю до кожного значення в останньому стовпці. Тоді таблиця набуде такого вигляду:

 

 

Таблиця 5.

Уточнені дані нормалізованих критеріїв за альтернативними інноваційними проектами

Номер варіанту (J=1)	Безрозмірні величини критеріїв оптимальності
1	0	0,25	0,75
2	0,1538	0,75	0,875
3	0,2308	1	1
4	0,6154	0,375	0
5	0,8462	0	0,625
6	1	0,125	0,5

 

Формула для розрахунку за методом справедливого компромісу має вигляд [15, с.361]:

.        

Тобто необхідно знайти добуток безрозмірних нормалізованих величин критерії оптимальності проектів, які наведені в таблиці 6.

Таблиця 6.

Номер варіанту J=1	Безрозмірні величини критеріїв оптимальності			Добуток безрозмірних величин критеріїв оптимальності
1	0	0,25	0,75	0
2	0,1538	0,75	0,875	0,1009
3	0,2308	1	1	0,2308
4	0,6154	0,375	0	0
5	0,8462	0	0,625	0
6	1	0,125	0,5	0,0625

 

Відповідь: з наведених в таблиці 6 розрахунків видно, що економічно найбільш ефективним за методом справедливого компромісу є третій варіант з альтернативних інноваційних проектів.

Задача 11. Виберіть з наведених в таблиці 1 один найбільш ефективний інноваційний проект, використовуючи метод, що заснований на визначенні сумарного за всіма критеріями відхилення від ідеальної точки (дивіться умови задачі 9).

Згідно інформації, наведеної в таблиці 5, визначимо ідеальні (оптимальні) нормалізовані значення по кожному з трьох критеріїв оптимальності:

 

 

                                                                                                                                  

Формула для розрахунків за цим методом має вигляд [15, с.361]:

 

 

дe  - відхилення числового значення  i-го критерію по по j-му варіанту від ідеальної точки.

Після виконання необхідних розрахунків отримаємо матрицю відхилень числових значень критеріїв від ідеальної точки (таблиця 7).

Таблиця 7

 

Матриця відхилень числових значень критеріїв від ідеальної точки

Номер варіанту J=1	Відхилення від ідеальної точки			Сумарне відхилення від ідеальної точки
1	1 (1-0)	0,75(1-0,25)	0,25(1-0,75)	2
2	0,8462	0,25	0,125	1,2212
3	0,7692	0	0	0,7692
4	0,3846	0,625	1	2,0096
5	0,1538	1	0,375	1,5288
6	0	0,875	0,5	1,375

 

Відповідь: як видно з таблиці 7 третій варіант інноваційного проекту є оптимальним при застосуванні методу відхилення від ідеальної точки.

Задача 12. Виберіть з наведених в таблиці 1 один найбільш ефективний інноваційний проект, використовуючи метод згортання критеріїв (дивіться умови задачі 9).

Якщо головним принципом попередніх методів визначення коефіцієнтів важливості критеріїв був принцип їх рівноцінності, то особливістю даного методу є диференціація оцінки коефіцієнтів важливості кожного з включених в економіко-математичну модель критеріїв.

Для нашого випадку скористаємося експертним методом нормування коефіцієнтів важливості різних критеріїв. Зокрема, внаслідок опитування визначено, що ЧДД, ІД та Т_ок  були присвоєні такі вагові коефіцієнти як 0,4; 0,4; 0,2 (відповідно .

Для вибору економічно найбільш ефективного інноваційного проекту використовується формула [15, с.363]:

,                                 

де ai – коефіцієнт важливості по i-тому критерію,

- числові значення нормалізованого по i-тому критерію j-того варіанту.

Числові значення нормалізованих критеріїв оптимальності по альтернативним варіантам інноваційних проектів наведені в таблиці 8 (для розрахунків скористаємося даними таблиці  ).

Таблиця 8

Оцінка зважених нормалізованих критеріїв оптимальності альтернативних варіантів інноваційних проектів

Номер варіанту J=1	Безрозмірні величини критеріїв оптимальності			Сумарне значення безрозмірних величин
1	0 (0*0,4)	0,1(0,25*0,4)	-0,5 (-0,25*0,2)	0
2	0,0615	0,3	-0,025	0,3365
3	0,0923	0,4	0	0,4923
4	0,2462	0,15	-0,2	0,1962
5	0,3385	0	-0,075	0,2635
6	0,4	0,05	-0,1	0,35

 

Відповідь: з наведених в таблиці 8 розрахунків видно, що економічно найбільш ефективним за методом згортання критеріїв є третій варіант з альтернативних інноваційних проектів.