
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Нормотворча діяльність
Нормотворча діяльність« Назад
Нормотворча діяльність 19.08.2015 07:10
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Юридичний факультет
Кафедра теорії та історії держави і права
ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з науково – педагогічної роботи ____________________ А.М.Колот “____”___________________20 ____ р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з вибіркової дисципліни "Нормотворча діяльність" для студентів II курсу напрям підготовки «Правознавство», спеціалізації «______________________________»
Завідувач кафедри __________ ______________ Шульженко Ф.П. “_____”_______________20___ р.
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть “_____”_______________20___ р. Київ КНЕУ 20___
ЗМІСТ
1. ВСТУП.. 3 2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ.. 5 3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМИ.. 6 4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ. 10 5. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ.. 19 6. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД.. 24 7. ГРАФІКИ ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНОЇ РОБОТИ (ЗА ФОРМАМИ НАВЧАННЯ) 25 8. КАРТИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА (ЗА ФОРМАМИ НАВЧАННЯ) 28 9. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ “НОРМОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ”. 35 9.1. Перелік питань, що охоплює зміст робочої навчальної програми з з вибіркової дисципліни “Нормотворча діяльність”. 37 9.2. ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ студентів денної форми навчання. 39 9.3. ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ студентів заочної форми навчання. 43 10. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ.. 47 Теми рефератів з вибіркової дисципліни “Нормотворча діяльність”. 47 Теми для підготовки презентацій з вибіркової дисципліни “Нормотворча діяльність”. 48 Тематика для підготовки аналітичного огляду наукових публікацій з вибіркової дисципліни “Нормотворча діяльність”. 50 11. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 51
1. ВСТУПВибіркова навчальна дисципліна “Нормотворча діяльність” вивчається студентами спеціальності “правознавство” денної та заочної форм навчання. Нормотворча діяльність відноситься до дисциплін циклу професійної та практичної підготовки і викладається у 3 семестрі студентам другого курсу. Введення даної дисципліни в навчальний процес є актуальним та необхідним, оскільки на сьогоднішній день практично всі юристи в тій чи іншій мірі беруть участь у підготовці проектів різних нормативно-правових актів, починаючи від законів держави і закінчуючи актами муніципальної та корпоративної нормотворчості. При цьому ефективне здійснення нормотворчої діяльності неможливе без системи теоретичних знань про нормотворчість, її суб’єкти та результат, а також про прийоми, методи нормотворчої техніки підготовки різних видів нормативно-правових актів. Останнім часом у науковій юридичній літературі все частіше вказується на нагальну потребу розробки теорії нормотворчості. Якщо реалізація юридичних норм, досягнення зазначених у них цілей – це одна з найважливіших сторін життя права, то нормотворчість, встановлення юридичних норм за допомогою видання нормативно-правових актів – інша, не менш важлива сторона, що необхідно передує першій. Сучасний рівень організації підготовки проектів нормативно-правових актів не відповідає реальним потребам юридичної практики. Виникає потреба в більш детальному вивченні теорії нормотворчості. Структура даної дисципліни складається з загальної та особливої частин. У загальній частині викладені загальнотеоретичні питання нормотворчої діяльності та нормотворчої техніки, а в особливій частині розглядаються особливості, які притаманні різним видам нормотворчості в нашій державі. Такий підхід надає змогу не лише висвітити всі питання, що передбачені програмою та необхідні для формування цілісної системи знань про нормотворчу діяльність, а й суттєво полегшує процес сприйняття та засвоєння навчального матеріалу студентами. Програма підготовлена з урахуванням норм чинного законодавства України в обсязі, необхідному для опанування студентами основних теоретичних та прикладних питань щодо нормотворчої діяльності, нормативно-правових актів, що регулюють нормотворчу діяльність, науково-методичних основ розробки проектів різних видів нормативно-правових актів. Основними формами вивчення курсу “Нормотворча діяльність” є лекції, семінарські та практичні заняття, самостійна та індивідуальна робота студентів. Дисципліна ґрунтується на отриманих після вивчення теорії держави і права знаннях. У свою чергу, дисципліна створює передумови для опанування наступних дисциплін, предметом яких є окремі галузі права України, оскільки кожна з таких дисциплін включає питання, пов’язані із вивченням джерел конкретної галузі права. Метою дисципліни є оволодіння студентами теоретичними знаннями про нормотворчість, як окремий вид юридичної діяльності, з урахуванням попередньо набутих знань з теорії держави і права, та отримання практичних навичок розробки проектів різних видів нормативно-правових актів. Завданнями, які мають вирішуватися вивченням даної дисципліни, є з’ясування місця нормотворчої діяльності серед інших явищ суспільного життя; визначення понять, суб’єктів, результату, принципів, функцій нормотворчої діяльності; розкриття поняття нормотворчої техніки, особливостей її застосування до окремих видів нормативно-правових актів; характеристика різних видів нормотворчої діяльності в сучасних умовах України, з’ясування поняття “правотворча помилка”. Предметом дисципліни є система наукових теоретичних положень про нормотворчу діяльність, система нормативно-правових актів, що регулюють різні види нормотворчої діяльності, та науково-методичні розробки щодо забезпечення вироблення різних видів нормативно-правових актів. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні: знати: - основи теорії нормотворчої діяльності, особливості різних видів нормотворчої діяльності в Україні, основні прийоми, методи та процедури нормотворчої техніки; - зміст основних нормативно-правових актів, якими здійснюється правове регулювання нормотворчості в Україні; - основні науково-методичні розробки щодо забезпечення вироблення різних видів нормативно-правових актів; уміти: - використовувати набуті теоретичні знання для розв'язання конкретних практичних завдань, а саме: підготовки проектів різних видів нормативно-правових актів, проведення експертизи проектів нормативно-правових актів, виявлення правотворчих помилок у текстах нормативно-правових актів, їх виправлення; - самостійно працювати з правовою та науково-методичною літературою, нормативно-правовими актами, що здійснюють правове регулювання нормотворчої діяльності; - визначати момент набрання чинності різними видами нормативно-правових актів; - застосовувати основні способи систематизації нормативно-правових актів; - використовувати основні правила нормотворчої техніки при складанні проектів нормативно-правових актів та узгодженні їх з чинними нормативно-правовими актами, уникати правотворчих помилок у текстах нормативно-правових актів; - володіти процедурними формами різних видів нормотворчого процесу.
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМИ
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Тема 1. Загальна характеристика нормотворчої діяльності Правове регулювання суспільних відносин як вид соціального регулювання. Поняття, необхідність та види соціального регулювання суспільних відносин. Соціальні та технічні норми: їх поняття та співвідношення. Види соціальних норм. Співвідношення юридичних норм з іншими видами соціальних норм (нормами моралі, звичаями, релігійними нормами, корпоративними норми). Поняття та види правового суспільних відносин. Межі правового регулювання суспільних відносин. Способи, методи та типи правового регулювання суспільних відносин. Стадії правового регулювання суспільних відносин. Нормотворча діяльність як перша стадія правового регулювання суспільних відносин. Нормотворча діяльність як вид юридичної діяльності. Поняття нормотворчої діяльності (нормотворчості) та її ознаки. “Нормотворчість”, “правотворчість” та “законотворчість” як правові явища та їх співвідношення. Відмінність нормотворчості від нормоутворення. Суб’єкти нормотворчої діяльності. Нормотворча компетенція. Результат нормотворчої діяльності. Форма (джерело) права як спосіб зовнішнього прояву юридичних норм. Види форм права. Принципи нормотворчості: гуманізм, демократизм, гласність, законність, науковість, системність, техніко-юридична досконалість, професіоналізм. Функції нормотворчої діяльності. Нормотворчий процес. Стадії нормотворчого процесу. Види нормотворчої діяльності: за юридичною силою нормативно-правових актів; за суб’єктами нормотворчості; за способом формування норм права. Систематизація законодавства: поняття та способи. Консолідація та кодифікація як види нормотворчої діяльності. Планування нормотворчої діяльності, його види. Правове регулювання нормотворчої діяльності. Лобіювання в нормотворчій діяльності. Право як об’єкт державної політики. Правова політика.
Тема 2. Нормативно-правовий акт як основна форма (джерело) права в Україні Поняття та ознаки нормативно-правових актів. Відмінність нормативно-правових актів від інших видів правових актів. Підходи до визначення поняття “законодавство”. Система законодавства: поняття та структура. Класифікація нормативно-правових актів. Закони та підзаконні нормативно-правові акти. Види законів за їх значенням і місцем в системі законодавства. Види підзаконних нормативно-правових актів за суб’єктами нормотворчості. Система нормативно-правових актів України. Чинність та дія нормативно-правових актів: співвідношення понять. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб.
Тема 3. Нормотворча техніка Нормотворча техніка як вид юридичної техніки. Поняття нормотворча техніка, її форми та види. Мовна форма нормотворчої техніки. Офіційно-документальний стиль та його основні риси. Термінологія нормативно-правових актів. Логічна форма нормотворчої техніки. Загальні логічні вимоги до текстів нормативно-правових актів. Структура нормативно-правових актів, її основні елементи. Реквізити нормативно-правових актів Проблема співвідношення юридичної норми та статті нормативно-правового акта. Поняття та структура юридичної норми. Класифікація структурних елементів юридичної норми. Нормативна побудова як метод викладення юридичних норм у формі правових положень нормативно-правового акта. Правові положення та їх види. Юридична конструкція. Галузева типізація. Прийоми формулювання правових положень: прийоми визначення понять через перерахування та через рід і видову відмінність; прийом класифікації понять; прийом “підміни понять”; оціночні поняття; юридичні презумпції та фікції. Прийоми встановлення зв’язків між правовими положеннями: прийоми посилання та відсилання; прийом повторення (відтворення) правових положень. Правове регулювання нормотворчої техніки.
Тема 4. Правотворчі помилки Правотворчі помилки: поняття та причини їх виникнення. Види правотворчих помилок: змістовні та техніко-юридичні. Попередження, виявлеяння, виправлення (усунення) та подолання правотворчих помилок в нормативно-правових актах. Колізії у нормативно-правових актах, їх види (ієрархічні, темпоральні, змістовні). Способи їх подолання. Прогалини у нормативно-правових актах. Способи їх усунення та подолання.
Тема 5. Експертиза проектів нормативно-правових актів Поняття експертизи проектів нормативно-правових актів, її види. Правова експертиза проектів нормативно-правових актів. Особливості наукової правової експертизи проектів нормативно-правових актів. Експертиза нормативно-правових актів на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Експертиза проектів нормативно-правових актів на предмет їх відповідності acquis communautaire. Гендерно-правова експертиза нормативно-правових актів. Антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів. Спеціальні експертизи нормативно-правових актів: екологічна, науково-технічна, фінансово-економічна.
Тема 6. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу Поняття адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Пріоритетні сфери адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Правові та організаційні засади адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Особливості розгляду законопроектів та проектів інших нормативно-правових актів, що належать за предметом правового регулювання до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІІ. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Тема 7. Законодавчий процес “Широке” та” вузьке” розуміння законодавчого процесу: співвідношення понять. Концепція законопроекту. Підготовка тексту законопроекту. Структура законодавчого акта. Стадії законодавчого процесу: законодавча ініціатива, попередній розгляд законопроекту у парламентських комітетах, розгляд та прийняття законопроекту на пленарних засіданнях парламенту, підписання та оприлюднення (промульгація) закону. Право вето. Прийняття законів всеукраїнським референдумом. Особливості прийняття окремих видів законодавчих актів: закони про внесення змін до Конституції України; закони про Державний бюджет України; закони про ратифікацію (денонсацію) міжнародних договорів; закони про внесення змін до законодавчих актів, кодекси. Правове регулювання законодавчої діяльності.
Тема 8. Підзаконна нормотворчість органів державної влади Підзаконна нормотворчість Верховної Ради України. Нормотворчість Президента України. Поняття контрасигнації. Нормотворчість Кабінету Міністрів України. Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України. Нормативно-правові акти Верховної Ради АРК та Ради міністрів АРК. Нормотворча діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (відомча нормотворчість). Правила підготовки відомчих нормативно-правових актів. Нормотворча діяльність місцевих органів виконавчої влади. Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів. Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади. Особливості прийняття регуляторних нормативно-правових актів.
Тема 9. Локальна нормотворчість як особливий вид підзаконної нормотворчості Поняття, ознаки та види локальної нормотворчості.
Муніципальна нормотворчість. Нормотворчість органів місцевого самоврядування.
Корпоративна нормотворчість Нормотворчість громадських об’єднань. Статут громадського об'єднання. Нормотворчість політичних партій. Статут політичної партії. Нормотворчість підприємств, установ, організацій. Установчі документи суб’єкта господарювання.
Нормотворчість трудових колективів підприємств, установ організацій. Колективний договір.
4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Тема 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОРМОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАНЯТТЯ № 1 (2 год) Форма заняття: семінар-конференція, кейс-метод. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; здатність до навчання; здатність працювати самостійно. Глобальні компетентності: знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку. Спеціальні (фахові) компетентності: знання місця та ролі нормотворчої діяльності як в системі соціального регулювання суспільних відносин, так і у системі всіх правових явищ, тобто правовій системі; вміння визначати місце нормотворчої діяльності в механізмі правового регулювання суспільних відносин. Питання для обговорення: 1. Поняття, необхідність та види соціального регулювання суспільних відносин. 2. Співвідношення юридичних норм з іншими видами соціальних норм (нормами моралі, звичаями, релігійними нормами, корпоративними норми). Соціальні та технічні норми: їх поняття та співвідношення. 3. Правове регулювання суспільних відносин як вид соціального регулювання: поняття, межі, стадії та види. Способи, методи та типи правового регулювання суспільних відносин. 4. Нормотворча діяльність як перша стадія правового регулювання суспільних відносин.
ЗАНЯТТЯ № 2 (2 год) Форма заняття: семінар запитань і відповідей, кейс-метод. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; здатність до навчання; здатність працювати самостійно. Глобальні компетентності: знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку. Спеціальні (фахові) компетентності: знання поняття, ознак, принципів, функцій та видів нормотворчої діяльності; вміння визначати суб’єктів нормотворчої діяльності та їх компетенцію, визначати результат нормотворчої діяльності. Питання для обговорення: 1. Поняття, ознаки, принципи, функції та види нормотворчої діяльності. Суб’єкти та результат нормотворчої діяльності. 2. Поняття нормотворчого процесу та його стадії. 3. Систематизація законодавства: поняття та способи. 4. Правове регулювання нормотворчої діяльності.
Тема 2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ ЯК ОСНОВНА ФОРМА (ДЖЕРЕЛО) ПРАВА В УКРАЇНІ ЗАНЯТТЯ № 3 (2 год) Форма заняття: семінар- розгорнута бесіда,кейс-метод. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; навички управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел); дослідницькі навички і уміння; здатність до навчання; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї (креативність). Глобальні компетентності: знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку. Спеціальні (фахові) компетентності: знання поняття, ознак, видів нормативно-правових актів, поняття системи законодавства та її структури; вміння визначати місце нормативно-правового акта в системі законодавства, його юридичну силу, співвідносити поняття “чинність” та “дія” нормативно-правових актів, визначати дію нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб. Питання для обговорення: 1. Поняття, ознаки та види нормативно-правових актів. Відмінність нормативно-правових актів від інших видів правових актів. 2. Система законодавства: поняття та структура. Різні підходи до визначення поняття “законодавство”. 3. Чинність та дія нормативно-правових актів: співвідношення понять. 4. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб.
Тема 3. НОРМОТВОРЧА ТЕХНІКА ЗАНЯТТЯ № 4 (2 год) Форма заняття: семінар- бесіда, кейс-метод. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; навички управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел); дослідницькі навички і уміння; здатність до навчання; здатність породжувати нові ідеї (креативність). Глобальні компетентності: знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку; здатність критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Спеціальні (фахові) компетентності: знання поняття, видів та форм нормотворчої техніки; мовних та логічних прийомів, методів нормотворчої техніки; основних структурних елементів нормативно-правових актів, вміння давати загальну характеристику мовної, логічної та процедурної форм нормотворчої техніки, відрізняти офіційно-документальний стиль нормативно-правових актів за його основними рисами від інших функціональних різновидів мови, визначати на основі аналізу текстів нормативно-правових актів правильність дотримання мовних правил нормотворчої техніки при їх написанні; використовувати логічні правила нормотворчої техніки при підготовці проектів нормативно-правових актів. Питання для обговорення: 1. Нормотворча техніка: поняття, види та форми. 2. Основні мовні вимоги до текстів нормативно-правових актів. 3. Основні логічні вимоги до текстів нормативно-правових актів. 4. Правове регулювання нормотворчої техніки.
ЗАНЯТТЯ № 5 (2 год) Форма заняття: практичне заняття,кейс-метод. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; здатність до навчання; здатність застосовувати знання на практиці. Глобальні компетентності: знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку, здатність критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Спеціальні (фахові) компетентності: знання основних мовних та логічних прийомів та методів нормотворчої техніки; вміння використовувати мовні та логічні прийоми та методи нормотворчої техніки на практиці при підготовці текстів проектів нормативно-правових актів. Питання для обговорення: 1. Мовні прийоми та методи нормотворчої техніки. 2. Логічні прийоми та методи нормотворчої техніки.
Тема 4. ПРАВОТВОРЧІ ПОМИЛКИ ЗАНЯТТЯ № 6 (2 год) Форма заняття: семінар-дискусія. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; здатність до навчання; здатність застосовувати знання на практиці, здатність породжувати нові ідеї (креативність). Глобальні компетентності: знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку, здатність критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Спеціальні (фахові) компетентності: знання поняття та видів правотворчих помилок, способів їх попередження, виявлеяння, виправлення та подолання в текстах нормативно-правових актів; вміння попередити техніко-юридичні помилки при розробці проектів нормативно-правових актів; виявити техніко-юридичні помилки в текстах чинних нормативно-правових актах (або їх проектах), запропонувати шляхи їх виправлення (усунення) або подолання. Питання для обговорення: 1. Правотворчі помилки: поняття та причини їх виникнення. 2. Види правотворчих помилок: змістовні та техніко-юридичні. 3. Попередження, виявлення, виправлення (усунення) та подолання правотворчих помилок в нормативно-правових актах.
ЗАНЯТТЯ № 7 (2 год) Форма заняття: практичне заняття,кейс-метод. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; здатність до навчання; здатність застосовувати знання на практиці; здатність породжувати нові ідеї (креативність). Глобальні компетентності: знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку, здатність критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Спеціальні (фахові) компетентності: знання поняття та видів колізій у нормативно-правових актах, способів їх подолання; поняття прогалин у нормативно-правових актах, способів їх усунення та подолання; вміння виявляти, виправляти (усувати) та подолати колізії та прогалини у нормативно-правових актах. Питання для обговорення: 1. Колізії у нормативно-правових актах, їх види (ієрархічні, темпоральні, змістовні). Способи їх подолання. 2. Прогалини у нормативно-правових актах. Способи їх усунення та подолання.
Тема 5. ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТІВ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЗАНЯТТЯ № 8 (2 год) Форма заняття: семінар-конференція, презентації, експрес-опитування. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; навички управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел); дослідницькі навички і уміння; здатність до навчання; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно. Глобальні компетентності: знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку. Спеціальні (фахові) компетентності: знання поняття та основних видів експертизи нормативно-правових актів, змісту основних нормативно-правових актів, що визначають особливості проведення різних видів експертизи проектів нормативно-правових актів; вміння проводити різні види експертизи чинного законодавства, зокрема на предмет дотримання при його створенні вимог нормотворчої техніки, готувати експертні висновки. Питання для обговорення: 1. Поняття та основні види експертизи проектів нормативно-правових актів. 2. Правове регулювання та особливості різних видів експертизи проектів нормативно-правових актів.
Тема 6. АДАПТАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ЗАНЯТТЯ № 9 (2 год) Форма заняття: семінар-конференція, презентації, експрес-опитування. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; навички управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел); дослідницькі навички і уміння; здатність до навчання; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно. Глобальні компетентності: знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку. Спеціальні (фахові) компетентності: знання змісту основних нормативно-правових актів, що визначають особливості процесу адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу як складової нормотворчої діяльності; вміння підготувати проект нормативно-правового акту, що належить за предметом правового регулювання до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу. Питання для обговорення: 1. Загальна характеристика адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. 2. Особливості розгляду законопроектів та проектів інших нормативно-правових актів, що належать за предметом правового регулювання до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІІ. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Тема 7. ЗАКОНОДАВЧИЙ ПРОЦЕС ЗАНЯТТЯ № 10 (2 год) Форма заняття: рольова гра, експрес-опитування. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; навички управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел); дослідницькі навички і уміння; здатність до навчання; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно. Глобальні компетентності: знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку. Спеціальні (фахові) компетентності: знання поняття законодавчого процесу та його стадій, змісту основних нормативно-правових актів, якими здійснюється правове регулювання законодавчого процесу в Україні; вміння в процесі рольової ігри (інсценізації законодавчого процесу) визначити особливості кожної стадії законодавчого процесу, а також особливості прийняття різних видів законодавчих актів. Питання для обговорення: 1. Поняття та стадії законодавчого процесу. 2. Прийняття законів всеукраїнським референдумом. 3. Особливості прийняття законів про внесення змін до Конституції України. 4. Особливості прийняття законів про Державний бюджет України. 5. Особливості прийняття законів про ратифікацію (денонсацію) міжнародних договорів. 6. Особливості прийняття законів про внесення змін до законодавчих актів, кодекси.
ЗАНЯТТЯ № 11 (2 год) Форма заняття: практичне заняття – рольова гра, експрес-опитування. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до навчання; здатність застосовувати знання на практиці; міжособистісні навички та уміння; взаємодія (робота в команді). Глобальні компетентності: знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку. Спеціальні (фахові) компетентності: знання змісту нормативно-правових актів та основних методичних рекомендацій, що визначають правила підготовки законопроектів; вміння підготувати концепцію проекту законодавчого акта, а також текст законопроекта з дотриманням вимог нормотворчої техніки. Питання для обговорення: 1. Концепція законопроекту. 2. Структура законодавчого акта. 3. Підготовка проектів законодавчих актів. 4. Правове регулювання законодавчої діяльності.
Тема 8. ПІДЗАКОННА НОРМОТВОРЧІСТЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ЗАНЯТТЯ № 12 (2 год) Форма заняття: комбіноване заняття – семінар розгорнута бесіда, міні-кейс. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; навички управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел); здатність до навчання; здатність застосовувати знання на практиці. Глобальні компетентності: знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку, критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Спеціальні (фахові) компетентності: знання особливостей підзаконної нормотворчої діяльності, що здійснюється різними суб’єктами нормотворчості в Україні, змісту основних нормативно-правових актів, що регламентують нормотворчу діяльність різних суб’єктів нормотворчості в Україні; вміння в процесі рольової ігри (інсценізації підзаконної нормотворчості органів державної влади) визначити особливості процедури прийняття відповідного виду підзаконного нормативно-правового акта, а також підготувати текст проекту підзаконного нормативно-правового акта з дотриманням вимог нормотворчої техніки. Питання для обговорення: 1. Підзаконна нормотворчість Верховної Ради України. 2. Нормотворчість Президента України. 3. Нормотворчість органів виконавчої влади.
ЗАНЯТТЯ № 13 (2 год) Форма заняття: комбіноване заняття – семінар розгорнута бесіда, міні-кейс. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; навички управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел); здатність до навчання; здатність застосовувати знання на практиці. Глобальні компетентності: знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку, критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Спеціальні (фахові) компетентності: знання порядку державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, змісту основних нормативно-правових актів, що визначають порядок державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади; вміння в процесі рольової ігри (інсценізації державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади) визначити особливості порядку державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади. Питання для обговорення: 1. Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів. 2. Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.
Тема 9. ЛОКАЛЬНА НОРМОТВОРЧІСТЬ ЯК ОСОБЛИВИЙ ВИД ПІДЗАКОННОЇ НОРМОТВОРЧОСТІ ЗАНЯТТЯ № 14 (2 год) Форма заняття: комбінований семінар – семінар-конференція, семінар запитань-відповідей, презентації. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; навички управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел); здатність до навчання; дослідницькі навички і уміння; здатність породжувати нові ідеї (креативність). Глобальні компетентності: знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку, критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Спеціальні (фахові) компетентності: знання поняття локальної нормотворчості, її ознак та видів, особливостецй локальної нормотворчої діяльності в Україні, зокрема муніципальної та корпоративної нормотворчості, а також нормотворчості трудових колективів підприємств, установ організацій, нормативно-правові акти, що регламентують локальну нормотворчість в Україні; вміння підготувати проект локального нормативного акта. Питання для обговорення: 1. Локальної нормотворчості: поняття, ознаки та види.
2. Муніципальна нормотворчість.
3. Корпоративна нормотворчість. 4. Колективний договір (угода) як результат нормотворчості трудових колективів підприємств, установ організацій.
ЗАНЯТТЯ № 15 (2 год) Форма заняття: практичне заняття, рольова гра. Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; навички управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел); здатність до навчання; дослідницькі навички і уміння; здатність породжувати нові ідеї (креативність). Глобальні компетентності: знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку, критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Спеціальні (фахові) компетентності: знання особливостей підготовки корпоративних актів підприємств, установ, організацій; вміння готувати проекти корпоративних актів. Питання для обговорення: 1. Корпоративна нормотворчість підприємств, установ, організацій. 2. Особливості підготовки проектів корпоративних актів.
5. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Контактні заняття у студентів заочної форми навчання проводяться з використанням інноваційних технологій, які дозволяють активізувати навчальний процес вивчення вибіркової навчальної дисципліни “Нормотворча діяльність”. Студенти заочної форми навчання на контактних заняттях повинні мати достатній рівень теоретичної підготовки і опрацювати визначений перелік програмних питань, які розглядаються в окремих темах навчальної дисципліни, та брати активну участь в експрес-опитуванні, мозкових штурмах, круглих столах, в роботі малих груп тощо при розгляді проблемних питань.
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 1 (2 год.) Тема 1. Загальна характеристика нормотворчої діяльності Тема 2. Нормативно-правовий акт як основна форма (джерело) права в Україні
Міні-лекція (30 хв) 1. Нормотворча діяльність: загальна характеристика. 2. Нормативно-правовий акт як результат нормотворчої діяльності.
Міні-семінар-розгорнута бесіда, кейс-метод, тестовий контроль знань (90 хв) Питання для обговорення: 1. Поняття нормотворчого процесу та його стадії. 2. Чинність та дія нормативно-правових актів: співвідношення понять. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб. 3. Систематизація законодавства: поняття та способи. 4. Правове регулювання нормотворчої діяльності.
Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності:засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; здатність до навчання; здатність працювати самостійно; навички управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел); дослідницькі навички і уміння; здатність до навчання; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї (креативність). Глобальні компетентності:знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку. Спеціальні (фахові) компетентності: знання місця та ролі нормотворчої діяльності як в системі соціального регулювання суспільних відносин; поняття, ознак, принципів, функцій та видів нормотворчої діяльності, а також поняття, ознак, видів нормативно-правових актів, поняття системи законодавства та її структури; вміння визначати місце нормотворчої діяльності в механізмі правового регулювання суспільних відносин; визначати суб’єктів нормотворчої діяльності та їх компетенцію, визначати результат нормотворчої діяльності; визначати місце нормативно-правового акта в системі законодавства, його юридичну силу, співвідносити поняття “чинність” та “дія” нормативно-правових актів, визначати дію нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб.
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 2 (2 год.) Тема 3. Нормотворча техніка Тема 4. Правотворчі помилки
Міні-лекція (30 хв) 1. Поняття, види та форми нормотворчої техніки. 2. Правотворчі помилки:поняття та види. Попередження, виявлення та виправлення правотворчих помилок у нормативно-правових актах.
Міні-семінар-дискусія, кейс-метод, тестовий контроль знань (90 хв) Питання для обговорення: 1. Основні мовні та логічні вимоги до текстів нормативно-правових актів. 2. Правове регулювання нормотворчої техніки. 3. Правотворчі помилки: їх попередження, виявлення, виправлення (усунення) та подолання. 4. Колізії у нормативно-правових актах, їх види (ієрархічні, темпоральні, змістовні). Способи їх подолання. 5. Прогалини у нормативно-правових актах. Способи їх усунення та подолання.
Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; навички управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел); дослідницькі навички і уміння; здатність до навчання; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність до аналізу і синтезу; здатність застосовувати знання на практиці. Глобальні компетентності: знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку; здатність критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Спеціальні (фахові) компетентності: знання нормотворчої техніки та її основних складових; поняття та видів правотворчих помилок, способів їх попередження, виявлеяння, виправлення та подолання в текстах нормативно-правових актів; поняття та видів колізій у нормативно-правових актах, способів їх подолання; поняття прогалин у нормативно-правових актах, способів їх усунення та подолання вміння використовувати мовні та логічні прийоми та методи нормотворчої техніки на практиці при підготовці текстів проектів нормативно-правових актів; попередити техніко-юридичні помилки при розробці проектів нормативно-правових актів; виявити техніко-юридичні помилки в текстах чинних нормативно-правових актах (або їх проектах), запропонувати шляхи їх виправлення (усунення) або подолання; виявляти, виправляти (усувати) та подолати колізії та прогалини у нормативно-правових актах.
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 3 (2 год.) Тема 5. Експертиза проектів нормативно-правових актів Тема 6. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу
Міні-лекція (30 хв) 1. Поняття та основні види експертизи проектів нормативно-правових актів. 2. Загальна характеристика адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
Міні-семінар-конференція, презентації, експрес-опитування, тестовий контроль знань (90 хв) Питання для обговорення: 1. Правове регулювання та особливості різних видів експертизи проектів нормативно-правових актів. 2. Правове регулювання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. 3. Особливості розгляду законопроектів та проектів інших нормативно-правових актів, що належать за предметом правового регулювання до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу.
Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності:засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; навички управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел); дослідницькі навички і уміння; здатність до навчання; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно. Глобальні компетентності:знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку. Спеціальні (фахові) компетентності:знання поняття та основних видів експертизи нормативно-правових актів, змісту основних нормативно-правових актів, що визначають особливості проведення різних видів експертизи проектів нормативно-правових актів; змісту основних нормативно-правових актів, що визначають особливості процесу адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу як складової нормотворчої діяльності; вміння проводити різні види експертизи чинного законодавства, зокрема на предмет дотримання при його створенні вимог нормотворчої техніки, готувати експертні висновки; підготувати проект нормативно-правового акту, що належить за предметом правового регулювання до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу.
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 4 (2 год.) Тема 7. Законодавчий процес Тема 8. Підзаконна нормотворчість органів державної влади
Міні-лекція (30 хв) 1. Загальна характеристика законодавчої та підзаконної нормотворчості. 2. Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.
Рольова гра, експрес-опитування, тестовий контроль знань (90 хв) Питання для обговорення: 1. Законодавчий процес у Верховній Раді Україні. 2. Підзаконна нормотворчість органів державної влади в Україні. 3. Правове регулювання державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.
Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; навички управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел); дослідницькі навички і уміння; здатність до навчання; здатність породжувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; здатність застосовувати знання на практиці; міжособистісні навички та уміння; взаємодія (робота в команді). Глобальні компетентності: знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку; критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Спеціальні (фахові) компетентності: знання поняття законодавчого процесу та його стадій, змісту основних нормативно-правових актів, якими здійснюється правове регулювання законодавчого процесу в Україні; особливостей підзаконної нормотворчої діяльності, що здійснюється різними суб’єктами нормотворчості в Україні, змісту основних нормативно-правових актів, що регламентують нормотворчу діяльність різних суб’єктів нормотворчості в Україні; порядку державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, змісту основних нормативно-правових актів, що визначають порядок державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади; вміння в процесі рольової ігри (інсценізації законодавчого або підзаконної нормотворчості органів державної влади) визначити особливості процедури прийняття відповідного виду нормативно-правового акта, а також підготувати текст проекту нормативно-правового акта з дотриманням вимог нормотворчої техніки..
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 5 (2 год.) Тема 9. Локальна нормотворчість як особливий вид підзаконної нормотворчості
Міні-лекція (30 хв) 1. Поняття та особливості локальної нормотворчості.
2. Види локальної нормотворчості.
Міні-семінар-конференція, презентації, рольова гра, тестовий контроль знань (90 хв) Питання для обговорення: 1. Муніципальна нормотворчість.
2. Колективний договір (угода) як результат нормотворчості трудових колективів підприємств, установ організацій. 3. Корпоративна нормотворчість підприємств, установ, організацій. Особливості підготовки проектів корпоративних актів.
Компетентності, на формування яких спрямоване заняття: Загальні компетентності: засвоєння основ базових знань з професії; здатність до аналізу і синтезу; навички управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел); здатність до навчання; дослідницькі навички і уміння; здатність породжувати нові ідеї (креативність). Глобальні компетентності:знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку, критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Спеціальні (фахові) компетентності: знання поняття локальної нормотворчості, її ознак та видів, особливостей локальної нормотворчої діяльності в Україні, зокрема муніципальної та корпоративної нормотворчості, а також нормотворчості трудових колективів підприємств, установ організацій, нормативно-правові акти, що регламентують локальну нормотворчість в Україні; особливостей підготовки корпоративних актів підприємств, установ, організацій вміння підготувати проект локального нормативного акта.
6. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
Студенти заочної форми навчання виконують індивідуальне завдання та ідивідуальне завдання за дистанційним курсом з вибіркової навчальної дисципліни “Нормотворча діяльність” в міжсесійний період. Перевірка та захист індивідуального завдання здійснюється під час проведення “Дня заочника”, ідивідуального завдання за дистанційним курсом - в електронному вигляді. Завдання на виконання індивідуальної роботи щорічно оновлюються і розміщуються на сайті КНЕУ і будуть доведені до відома студентів при проведенні оглядових лекцій. Варіант індивідуального завдання для студента відповідає порядковому номеру у списку прізвищ студентів відповідно до журналу оцінювання знань студентів. Захист індивідуального завдання оцінюється максимально в 10 балів відбувається прилюдно і є обов'язковим. Захист ідивідуального завдання за дистанційним курсом оцінюється в 10 балів. Виконання індивідуального завдання студентом передбачає наступні цілі: ñ оволодіння теоретичними основами вибіркової навчальної дисципліни “Нормотворча діяльність”; ñ поглиблення фахових знань з вибіркової навчальної дисципліни “Нормотворча діяльність”. Результати виконання та захисту індивідуального завдання студент може отримати під час проведення “Дня заочника”.
7. ГРАФІКИ ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНОЇ РОБОТИ (ЗА ФОРМАМИ НАВЧАННЯ)Індивідуально-консультативна робота (ІКР) — це форма організації навчальної роботи викладача зі студентами, яка здійснюється через створення належних умов для виявлення і розвитку індивідуальних особливостей студента на основі особистісно-діяльнісного підходу. Індивідуально-консультативна робота проводиться для посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності і спрямування її в необхідному руслі. Основним завданням індивідуально-консультативної роботи викладача зі студентами є розвиток активної пізнавальної діяльності кожного студента з максимальною індивідуалізацією та урахуванням його психофізичних особливостей і академічної успішності, що сприятиме становленню особистості майбутнього фахівця. Провідним напрямком в індивідуалізації освіти є диференціація допомоги в навчанні, яка полягає не в спрощенні завдань для менш підготовлених студентів, а в обсягах і характері допомоги викладача. Тобто, для менш підготовлених студентів необхідні детальніші роз’яснення та рекомендації щодо виконання завдань, ретельніший контроль їхньої роботи. Для більш підготовлених студентів, викладач повинен створити умови для поглиблення їхніх знань та розвитку творчих здібностей. Навчальний час, відведений для індивідуально-консультативної роботи викладача зі студентами, визначається навчальним планом і становить 10-20% загального обсягу навчального часу (залежно від форми навчання та освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки), відведеного для вивчення дисципліни. Види індивідуально-консультативної роботи можна поділити на основі її місця в процесі навчання і характеру навчальної діяльності студента: - за завданнями навчального процесу: мотивувальна, навчальна, контрольна; - за характером навчальної діяльності студентів: репродуктивна, продуктивна, творча. Форми індивідуально-консультативної роботи. Індивідуально-консультативна робота,як правило, проводиться у виглядііндивідуальних занять та консультацій. Індивідуальні заняття проводяться зі студентами для підвищення рівня підготовки та розвитку їхніх індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні заняття можуть проводитися у формі діалогу з різних навчальних проблем, евристичної бесіди, тренінгу, перевірки виконання завдань з СРС, екскурсій, наукових гуртків тощо. Консультація — це одна з форм організації навчального процесу, що проводиться для надання студенту відповіді на окремі теоретичні чи практичні запитання та пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.Залежно від змісту та призначення виділяють такі види консультацій: - тематичні — проводяться за певними темами або за найбільш складними питаннями програмного матеріалу; - цільові — використовуються перед проведенням модуля або іншого виду поточного чи підсумкового контролю; - активні консультації — консультації з використанням активних методів навчання (наприклад, у формі прес-конференції); - консультації з самостійної роботи — проводяться при підведенні підсумків СРС, в процесі роботи студентів над курсовими та дипломними роботами (проектами) тощо. Організація індивідуально-консультативної роботи.Індивідуально-консультативна робота викладача зі студентами здійснюється відповідно до графіка, складеного кафедрою, в якому визначено види індивідуально-консультативної роботи (індивідуальних занять, консультацій, перевірки виконання індивідуальних завдань, перевірки та захисту завдань, що винесені на поточний контроль тощо), а також час проведення занять та аудиторія (які узгоджуються з навчальним відділом). Графік проведення індивідуально-консультативної роботи з дисципліни доводиться до відома студентів на початку вивчення дисципліни.“Графік проведення індивідуально-консультативної роботи з вибіркової дисципліни “Нормотворча діяльність”” розробляється після затвердження розкладу занять в робочому порядку та розміщується на стенді кафедри.Індивідуально-консультативна робота фіксується у журналі індивідуально-консультативної роботи викладача.
8. КАРТИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА (ЗА ФОРМАМИ НАВЧАННЯ)
Карта самостійної роботи студента (карта СРС)є основою організації СРС з дисципліни. Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види семінарських (практичних) занять, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт.
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з вибіркової навчальної дисципліни “Нормотворча діяльність” для студентів напряму підготовки “Правознавство” освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр
Денна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Довідкова інформація:
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з вибіркової навчальної дисципліни “Нормотворча діяльність” для студентів напряму підготовки “Правознавство” освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр Заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Довідкова інформація:
9. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Об'єкти контролю |
Кількість балів |
Результат |
|
Поточна робота в семестрі, в т.ч.: |
Від 0 до 100 балів в т.ч.: |
Набрані бали зараховуються до підсумкової оцінки (позитивна оцінка - за умови одержання не менше 60 балів)
|
|
1. Cистематичність і активність роботи на семінарських (практичних) заняттях |
||
|
Заняття № 1 |
до 4 балів |
|
|
Заняття № 2 |
до 4 балів |
|
|
Заняття № 3 |
до 4 балів |
|
|
Заняття № 4 |
до 4 балів |
|
|
Заняття № 5 |
до 4 балів |
|
|
Заняття № 6 |
до 4 балів |
|
|
Заняття № 7 |
до 4 балів |
|
|
Заняття № 8 |
до 4 балів |
|
|
Заняття № 9 |
до 4 балів |
|
|
Заняття № 10 |
до 4 балів |
|
|
Заняття № 11 |
до 4 балів |
|
|
Заняття № 12 |
до 4 балів |
|
|
Заняття № 13 |
до 4 балів |
|
|
Заняття № 14 |
до 4 балів |
|
|
Заняття № 15 |
до 4 балів |
|
|
Усього балів за роботу на семінарських (практичних) заняттях |
до 60 балів |
|
|
2. Виконання модульних (контрольних) завдань |
||
|
Написання модульної контрольної роботи № 1 |
до 10 балів |
|
|
Написання модульної контрольної роботи № 2 |
до 10 балів |
|
|
Усього балів за модульний контроль |
до 20 балів |
|
|
3. Виконання індивідуальних завдань |
||
|
Індивідуальне завдання № 1 |
до 10 балів |
|
|
Індивідуальне завдання № 2 |
до 10 балів |
|
|
Усього балів за виконання індивідуальних завдань |
до 20 балів |
|
ПІДСУМКОВА ОЦІНКА (в балах) =
= 1. (до 60 балів) + 2. (2 модульних контроля - до 20 балів) + 3. (до 20 балів)
= до 100 але, не менше 60 балів
Об’єктами поточного контролю знань студентів денної форми навчання є:
1) систематичність та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях (15 занять) - в межах 60 балів. Оцінюванню підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських та практичних заняттях; активність в обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття (у тому числі доповнення до виступів, уточнення та виправлення озвучених відповідей інших студентів); результати експрес- опитування, відповіді на практичні завдання, участь у рольових іграх та інші форми роботи.
Заняття № 1 - 15 оцінюються в 4, 3, 2, 0 балів відповідно до приведених нижче критеріїв. Ціна одного заняття – 4 бали.
Загальна оцінка за роботу на семінарських (практичних) заняттях складається з суми балів, отриманих на всіх семінарських (практичних) заняттях, і не може перевищувати 60 балів.
2) виконання модульних (контрольних) завдань – в межах 20 балів (2 модульних контроля по 10 балів). Виконання модульних (контрольних) завданнь є видом рубіжного контролю, що проводиться під час аудиторних семінарських занять і має на меті перевірку знань студентів навчальної програми з вибіркової дисципліни “Нормотворча діяльність”. Оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання або розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв'язання життєвих ситуацій (кейсів) тощо.
У рамках вибіркової дисципліни “Нормотворча діяльність” для денної форми навчанняпередбачено проведення двох модульних контролів. Кожний модульний контроль складається із 20 тестових завдань, що оцінюються по 0,5 балу за кожну вірну відповідь.Кожний модульний контроль оцінюється в межах 10 балів.
3) виконання індивідуальних завдань – в межах 20 балів.Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. До індивідуальних завдань належать: підготовка рефератів, есе, аналіз практичних ситуацій, підготовка реферативних матеріалів з фахових публікацій тощо. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача.
Оцінюючи якість виконання індивідуальних завдань, викладач звертає увагу на продемонстрований рівень знань, на те, наскільки студент вільно викладає матеріал в усній формі, чи може захистити реферат тощо. Оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе; конспектів навчальних чи наукових текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.
Види індивідуальних завдань включаються до карти самостійної роботи студентів (карта СРС). Студент обирає не більше 2-х індивідуальних завдань упродовж семестру. Кожне індивідуальне завдання оцінюється в 10, 8, 6, 0 балів відповідно до приведених нижче критеріїв. Максимальна кількість балів, що може отримати студент за виконання одного індивідуального завдання, становить 10 балів. Всього за виконання двох індивідуальних занять на протязі семестру студент може набрати до 20 балів.
Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань
студентів денної форми навчання
|
Можлива максимальна оцінка за певну форму роботи (завдання), балів |
Рівень виконання |
|||
|
Відмінний
|
Добрий
|
Задовільний
|
Незадовільний
|
|
|
Семінарське (практичне) заняття |
||||
|
4 |
4 |
3 |
2 |
0 |
|
Індивідуальне завдання |
||||
|
10 |
10 |
8 |
6 |
0 |
Зразок завдань модульного контролю
Завдання модульного контролю для студентів денної форми навчання включає 20 тестових завдань (у кожному тестовому завданні вірним є лише один варіант відповіді, кожне тестове завдання оцінюється 0 або 0,5 балів).
|
ЗРАЗОК ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ для студентів денної форми навчання
МОДУЛЬ А Варіант А
Завдання 1.Упорядкуваннясуспільнихвідносинза допомогою вироблення юридичних норм, розрахованих на багаторазове застосування – це: А. ціннісне регулювання. Б. індивідуальне правове регулювання.
В. нормативне правове регулювання. Г. директивне регулювання.
Завдання 2. Поняття “чинність нормативно-правового акта” та “дія нормативно-правового акта” є: А. тотожними поняттями. Б. чинність нормативно-правового акта становить юридичну передумову його дії. В. дія нормативно-правового акта становить юридичну передумову його чинності. Г. різні і не пов’язаніміж собою поняття.
Завдання 3. За загальним правилом закони набирають чинності: А. з моменту їх прийняття. Б. з дня їх офіційного опублікування. В. через 10 днів з дня їх офіційного оприлюднення. Г. з моменту їх державної реєстрації. Д. через 10 днів після їх державної реєстрації.
…
Завдання 19. Якими ознаками характеризується така риса стилю нормативно-правових актів як експресивна нейтральність? А. логічна послідовність положень нормативно-правового акта, використання максимально можливих простих слів та граматичних конструкцій, термінів, що мають точне значення. Б. спокійний тон викладу який не викликає зайвих емоцій, що виявляється, зокрема, у забороні на використання емоційно або художньо виділених слів, лексичних форм з оціночними суфіксами і т.п. В. максимальна лаконічність мовних засобів, тобто речення повинні бути стислими, думка законодавця повинна бути виражена за допомогою мінімальної кількості фраз і термінів, в тексті закону не повинно бути слів без змістовного навантаження. Г. відсутність особливої манери написання того чи іншого автора, що, зокрема, виявляється в поділі текстів нормативно-правових актів на глави, розділи, параграфи, статті, пункти. Д. використання сталих мовних конструкцій, тобто для виразу однієї і тієї ж думки використовується один і той же ряд слів, що застосовуються в певній послідовності.
Завдання20. Який прийом нормотворчої техніки використано в положенні ст. 88 Кримінального кодексу України про те, особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або звільнені від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості? А. юридична фікція. Б. юридична презумпція.
|
за результатами вивчення вибіркової дисципліни “Нормотворча діяльність”
формою підсумкового контролю якої ПМК
Для заочної форми навчання
|
Об'єкти контролю |
Кількість балів |
Результат |
|
Поточна робота в семестрі, в т.ч.: |
Від 0 до 100 балів в т.ч.: |
Набрані бали зараховуються до підсумкової оцінки (позитивна оцінка - за умови одержання не менше 60 балів) |
|
I. СЕСІЙНИЙ ПЕРІОД |
||
|
1. Cистематичність і активність роботи на контактних заняттях |
до 35 балів |
|
|
2.Виконання модульних (контрольних) завдань |
до 15 балів |
|
|
Усього балів за сесійний період |
до 50 балів |
|
|
II. міжСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД |
||
|
1 За виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань |
||
|
Домашнє індивідуальне завдання або індивідуальна лабораторна робота-онлайн |
до 20 балів |
|
|
Індивідуальне завдання за дистанційним курсом |
до 20 балів |
|
|
2. За виконання індивідуальних робіт за вибором (1-го завдання) |
до 10 балів |
|
|
Усього балів за міжсесійний період |
до 50 балів |
|
ПІДСУМКОВА ОЦІНКА (в балах) =
= I. (до 50 балів) + II. (до 50 балів) = до 100 але, не менше 60 балів
Об’єктами поточного контролю знань студентівзаочної форми навчання є:
1) виконання модульних завдань – в межах 15 балів. В рамках вибіркової дисципліни “Нормотворча діяльність” для заочної форми навчання передбачено проведення одного модульного контролю, що включає 15 тестових завдань.Тестові завдання оцінюються по 1 бали за кожну вірну відповідь.Модульний контроль проводиться в аудиторії під контролем викладача відповідно до розкладу заліково-екзаменаційної сесії.
2) виконання індивідуальних завдань – в межах 10 та20 балів. Види індивідуальних завдань включаються до карти самостійної роботи студентів (карта СРС). Індивідуальне завдання оцінюється в 10, 8, 6, 0 балів або 20, 15, 10, 0 балів відповідно до приведених нижче критеріїв.
Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань
студентів заочної форми навчання
|
Можлива максимальна оцінка за певну форму роботи (завдання), балів |
Рівень виконання |
|||
|
Відмінний
|
Добрий
|
Задовільний
|
Незадовільний
|
|
|
Індивідуальне завдання |
||||
|
10 |
10 |
8 |
6 |
0 |
|
20 |
20 |
15 |
10 |
0 |
Критерії оцінювання рівня знань
студентів денної та заочної форм навчання
|
Рівень знань |
Критерії оцінки знань |
|
Відмінний рівень |
Відповідь студента: - містить повний, розгорнутий, правильний виклад матеріалу з поставленого питання; - демонструє знання основних понять і категорій та взаємозв’язку між ними; - знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей; - здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми. |
|
Добрий рівень |
Студент дав змістовну відповідь на поставлене питання, але відповідь містить наступні недоліки: недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при поясненні того чи іншого аспекту питання |
|
Задовільний рівень |
Студент дав відповідь на поставлене питання, однак допустив суттєві помилки як змістовного характеру, так і при оформленні відповіді на питання, а саме: - зміст відповіді свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про неправильне розуміння окремих аспектів поставленого питання; - відповідь викладена недостатньо аргументовано та\або з порушенням правил логіки при поданні матеріалу; - відповідь не містить аналізу проблемних аспектів поставленого питання; - у роботі багато грубих орфографічних помилок. |
|
Незадовільний рівень |
Студент взагалі не відповів на питання, або його відповідь є неправильною, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною та алогічною. |
Результати роботи в семестрі оцінюються за 100-бальною системою з подальшим переведенням у систему ECTS за наступною шкалою:
|
Оцінка за бальною шкалою |
Оцінка за національною шкалою |
Оцінка за шкалою ECTS |
|
90-100 |
Зараховано |
A |
|
80-89 |
Зараховано |
B |
|
70-79 |
Зараховано |
C |
|
66-69 |
Зараховано |
D |
|
60-65 |
Зараховано |
E |
|
21-59 |
Не зараховано - з можливістю повторного складання заліку |
FX |
|
0-20 |
Не зараховано - з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
F |
Зразок завдань модульного контролю
Завдання модульного контролю для студентів заочної форми навчання включає 15 тестових завдань (у кожному тестовому завданні вірним є лише один варіант відповіді, кожне тестове завдання оцінюється 0 або 1 бали).
|
ЗРАЗОК ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ для студентів заочної форми навчання
МОДУЛЬ А Варіант А
Завдання 1.Упорядкуваннясуспільнихвідносинза допомогою вироблення юридичних норм, розрахованих на багаторазове застосування – це: А. ціннісне регулювання. Б. індивідуальне правове регулювання.
В. нормативне правове регулювання. Г. директивне регулювання.
Завдання 2. Поняття “чинність нормативно-правового акта” та “дія нормативно-правового акта” є: А. тотожними поняттями. Б. чинність нормативно-правового акта становить юридичну передумову його дії. В. дія нормативно-правового акта становить юридичну передумову його чинності. Г. різні і не пов’язані між собою поняття.
Завдання 3. За загальним правилом закони набирають чинності: А. з моменту їх прийняття. Б. з дня їх офіційного опублікування. В. через 10 днів з дня їх офіційного оприлюднення. Г. з моменту їх державної реєстрації. Д. через 10 днів після їх державної реєстрації.
…
Завдання 39. Якими ознаками характеризується така риса стилю нормативно-правових актів як експресивна нейтральність? А. логічна послідовність положень нормативно-правового акта, використання максимально можливих простих слів та граматичних конструкцій, термінів, що мають точне значення. Б. спокійний тон викладу який не викликає зайвих емоцій, що виявляється, зокрема, у забороні на використання емоційно аб охудожньо виділених слів, лексичних форм з оціночними суфіксами і т.п. В. максимальна лаконічність мовних засобів, тобто речення повинні бути стислими, думка законодавця повинна бути виражена за допомогою мінімальної кількості фраз і термінів, в тексті закону не повинно бути слів без змістовного навантаження. Г. відсутність особливої манери написання того чи іншого автора, що, зокрема, виявляється в поділі текстів нормативно-правових актів на глави, розділи, параграфи, статті, пункти. Д. використання сталих мовних конструкцій, тобто для виразу однієї і тієї ж думки використовується один і той же ряд слів, що застосовуються в певній послідовності.
Завдання40. Який прийом нормотворчої техніки використано в положенні ст. 88 Кримінального кодексу України про те, особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або звільнені від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості? А. юридична фікція. Б. юридична презумпція.
|
Реферат (від лат. refere – доповідати, повідомлювати) - доповідь на задану тему, в якій викладається сутність питання. Обсяг реферату - не більше 15 аркушів формату А-4. Сторінки обмежуються полями: ліве — 30 мм, праве — 15 мм, верхнє та нижнє — 20 мм. Шрифт, що використовується — Times New Roman, розмір кегля — 14 з інтервалом 1,5. Реферат має містити: 1) титульну сторінку; 2) основну частину, в якій аналізуються нормативно-правові акти, що регулюють відповідний вид нормотворчої діяльності, розкриваються особливості цього виду нормотворчої діяльності; 3) список використаних джерел.
Презентація (від лат. praesento - представлення) - викладення матеріалу, що вимагає унаочнення. Мета презентації – донесення до аудиторії інформації за заданою темою в зручній формі. Презентація має бути підготовлена як поєднання тексту, таблиць схем тощо.
Тема 1. Загальна характеристика нормотворчої діяльності
1. Поняття, необхідність та види соціального регулювання суспільних відносин.
2. Соціальні та технічні норми: їх поняття та співвідношення.
3. Співвідношення юридичних норм з іншими видами соціальних норм (нормами моралі, звичаями, релігійними нормами, корпоративними норми).
4. Поняття, види, межі, способи, методи та типи правового регулювання суспільних відносин.
5. Стадії правового регулювання суспільних відносин. Нормотворча діяльність як перша стадія правового регулювання суспільних відносин.
6. “Нормотворчість”, “правотворчість” та “законотворчість” як правові явища та їх співвідношення. Відмінність нормотворчості від нормоутворення.
7. Планування нормотворчої діяльності, його види.
8. Правове регулювання нормотворчої діяльності.
9. Лобіювання в нормотворчій діяльності.
10. Право як об’єкт державної політики (правова політика).
Тема 2. Нормативно-правовий акт як основна форма (джерело) права в Україні
1. Відмінність нормативно-правових актів від інших видів правових актів.
2. Види законів за їх значенням і місцем в системі законодавства.
3. Види підзаконних нормативно-правових актів за суб’єктами нормотворчості.
4. Система нормативно-правових актів України.
Тема 3. Нормотворча техніка
1. Поняття та структура юридичної норми. Класифікація структурних елементів юридичної норми.
2. Проблема співвідношення юридичної норми та статті нормативно-правового акта.
3. Правові положення та їх види.
4. Попередження, виявлення, подолання та виправлення правотворчих помилок в законодавстві України.
Тема 4. Правотворчі помилки
Правовий нігілізм як психологічний чинник зниження ефективності норм права.
Проблема підвищення якості та ефективності законодавства.
Тема 5. Експертиза проектів нормативно-правових актів
1. Обов’язкові види експертизи проектів нормативно-правових актів за законодавством України та їх особливості.
2. Правова експертиза проектів нормативно-правових актів. Особливості наукової правової експертизи проектів нормативно-правових актів.
Тема 6. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу
1. Характеристика Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (затверджена Законом України від 18.03.2004 р. № 1629-IV (з наступними змінами).
2. Характеристика Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (Угоду ратифіковано Законом від 10.11.1994 р. № 237/94-ВР).
Тема 7. Законодавчий процес
1. Особливості прийняття конституційних законів.
2. Особливості прийняття закону про Державний бюджет України на поточний рік.
3. Особливості прийняття законів про ратифікацію (денонсацію) міжнародних договорів.
4. Особливості прийняття законів про внесення змін до законодавчих актів.
5. Особливості прийняття кодексів.
6. Особливості прийняття законів всеукраїнським референдумом.
Тема 8. Підзаконна нормотворчість органів державної влади
1. Нормативно-правові акти Верховної Ради АРК та Ради міністрів АРК.
2. Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України.
3. Правила підготовки відомчих нормативно-правових актів.
Тема 9. Локальна нормотворчість як особливий вид підзаконної нормотворчості
1. Статут громадського об’єднання.
2. Статут політичної партії.
3. Установчі документи суб’єкта господарювання.
4. Колективний договір.
Аналітичний огляд наукових публікацій має містити аналіз не менше 2-х наукових публікацій з обраної теми та узагальнюючі висновки. Аналіз кожної наукової публікації здійснюється за наступною схемою: 1) автор та назва статті, 2) джерело, звідки взята стаття, 3) аналіз змісту статті - не більше 2 аркушів формату А-4.
1. Правове регулювання суспільних відносин як вид соціального регулювання.
2. Нормотворча діяльність як вид юридичної діяльності.
3. Право як об’єкт державної політики. Правова політика.
4. Місце нормативно-правових актів в системі правових актів.
5. Нормативно-правовий договір як результат нормотворчої діяльності в Україні.
6. Система законодавства та система нормативно-правових актів України: співвідношення понять.
7. Нормотворча техніка як вид юридичної техніки.
8. Правове регулювання нормотворчої техніки.
9. Правотворчі помилки в законодавстві України.
10. Експертиза проектів нормативно-правових актів як необхідна складова нормотворчої діяльності.
11. Проблеми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
12. Законодавчий процес в Україні.
13. Підзаконна нормотворчість Верховної Ради України.
14. Нормотворчість Президента України.
15. Нормотворчість Кабінету Міністрів України.
16. Нормотворчість центральних органів виконавчої влади.
17. Нормотворчість місцевих органів виконавчої влади.
18. Державна реєстрація нормативно-правових актів.
19. Локальна та корпоративна нормотворчість: співвідношення понять.
20. Муніципальна нормотворчість.
Тема 1. Загальна характеристика нормотворчої діяльності
Основна література
Додаткова література
Тема 2. Нормативно-правовий акт як основна форма (джерело) права в Україні
Основна література
Додаткова література
Тема 3. Нормотворча техніка
Основна література
Додаткова література
Тема 4. Правотворчі помилки
Основна література
Додаткова література
Тема 5. Експертиза проектів нормативно-правових актів
Основна література
8. Наказ Міністерства юстиції України “Про здійснення експертизи проектів законів та проектів актів Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правових актів, на які поширюється вимога державної реєстрації, щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини” від 20.08.2008 р. № 1219/7.
Додаткова література
Тема 6. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу
Основна література
2. Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами від 14.06.1994 р. Угоду ратифіковано Законом № 237/94-ВР від 10.11.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 46. - Ст. 415.
Додаткова література
Тема 7. Законодавчий процес
Основна література
Додаткова література
Тема 8. Підзаконна нормотворчість органів державної влади
Основна література
12. Указ Президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 3.10.1992 р. № 493/92 (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 493/98 від 21.05.1998 р.).
13. Указ Президента України “Про Єдиний державний реєстр нормативних актів” від 27.06.1996 р. № 468/96 (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента від 27.01.1999 р. № 70/99).
Тема 9. Локальна нормотворчість як особливий вид підзаконної нормотворчості
Основна література
Додаткова література
Комментариев пока нет
Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.