Нормування часу

Нормування часу 28.08.2013 21:28

Варіант 1

 

1.1. Предметом нормування праці є:.

а) нормативна база нормування праці;

б) науково обгрунтовані норми;

в) трудовий процес у його конкретному та специфічному прояві;

г) тривалість трудового процесу у часі.

 

2.3. Час на «отримання завдання, інструментів, матеріалу» відноситься до такого елементу затрат робочого часу:

а) підготовчо-заключного часу;

б) основного часу;

в) допоміжного часу;

г) часу обслуговування робочого місця;

д) часу на відпочинок і особисті потреби.

 

3.4. Для залучення працівників до активної участі в управлінні виробництвом використовують такий різновид фотографії робочого часу:

а) групову;
б) індивідуальну;

в) самофотографію;

г) масову;

д) фотографію виробничого процесу.

 

4.6. Для визначення кількості бригадирів, майстрів, старших майстрів використовують нормативи:

а) підлеглості;

б) часу;

в) режимів роботи устаткування;

г) диференційовані;

д) місцеві.

 

5.7. Величину будь-якого інтервального значення фактора можна визначити за формулою:

а) Ф_і = Ф_min + Н(і – 1);

б) Ф_і = Ф_maх – Н(і – 1);

в) Ф_і = Ф_min + Н*і;

г) Ф_і = Ф_maх – Н*і;

д) Ф_і = Ф_min*Н*і,

де і – порядковий номер необхідного інтервального значення фактору, Н – інтервал між суміжними значеннями фактору, Ф_max та Ф_min – відповідно найбільше та найменше значення фактору.

 

6.8. Кількість одиниць продукції в натуральних показниках, яку має виробити робітник в одиницю робочого часу – це:

а) норма часу;

б) норма виробітку;

в) норма чисельності;

г) нормоване завдання;

д) норма обслуговування.

 

7.10. За умовами трудового законодавства час на особисті потреби складає:

а) 5% тривалості зміни;

б) 5% тривалості оперативного часу;

в) 2% тривалості зміни;

г) 5% тривалості основного часу;

д) 2% тривалості основного часу.

 

 

 

Варіант 2

 

1.1. Об’єктом нормування праці є:

а) рентабельність продукції;

б) науково обгрунтовані норми;

в) будь-яка доцільна діяльність людини як фізична, так і розумова;

г) робочий час.

 

2.2. За способом впливу на предмети праці та видом устаткування, що застосовується, технологічні процеси класифікуються на:

а) механічні та апаратурні;

б) безперервні та дискретні;

в) активні та пасивні;

г) прямі, паралельні, змішані;

д) механічні, фізико-хімічні, природні.

 

3.4. Лицьова сторона бланку фотографії робочого часу (дані про робітника, обладнання, виконувану роботу, організацію обслуговування робочого місця) заповнюється:

а) на етапі проведення спостереження;

б) на етапі обробки даних спостереження;

в) на підготовчому етапі;

г) на етапі розробки нормативного балансу.

 

4.5. Якщо нормативний коефіцієнт стійкості дорівнює 1,7 то з нижчеперелічених хронорядів стійким є:

а) 2,0; 1,5; 1,7; 2,5; 3,0; 1,9 хв.;

б) 3,0; 3,6; 4,0; 3,8; 4,2; 3,9 хв.;

в) 0,5; 0,8; 1,2; 0,9; 1,0; 0,6 хв.;

г) 1,3; 1,7; 2,0; 1,5; 2,6; 1,8 хв.

 

5.7. Нормативна лінія, побудована методом найменших квадратів відповідає умові:

а) нормативна лінія є бісектрисою кута, утвореного осями абсцис та ординат;

б) середньоквадратичне відхилення значень фактора від середнього значення є мінімальним;

в) сума квадратів відхилень усіх досліджуваних точок від нормативної лінії є мінімальною;

г) добуток квадратів відхилень досліджуваних точок від нормативної лінії дорівнює 1.

 

6.8. Залежність, яка показує зміну норми виробітку від зміни норми часу, виражається  формулою:

а) ΔН_в = (ΔН_ч *100)/(100 +ΔН_ч);

б) ΔН_в = ΔН_ч;

в) ΔН_в = (ΔН_ч *100)/(100 –ΔН_ч);

г) ΔН_в = (100 +ΔН_ч)/(ΔН_ч *100);

д) ΔН_в = (100 –ΔН_ч)/(ΔН_ч *100),

де ΔН_в – зміна норми виробітку, у %; ΔН_ч – зміна норми часу, у %.

 

7.12. Тривалість виконання допоміжних операцій в закріпленій зоні характеризує:

а) норма обслуговування;

б) норма штучного часу;

в) норма неповного штучного часу;

г) норма часу обслуговування;

д) нормоване завдання.

 

 

Варіант 3

 

1.2. Виробничий процес складається з:

а) технологічного та організаційного процесу;

б) організаційного та трудового процесу;

в) технологічного та трудового процесу;

г) технологічного, трудового та організаційного процесу.

 

2.3. До регламентованих перерв у роботі обладнання відносяться наступні:

а) перерви, пов’язані з поломкою обладнання;

б) перерви через недостатнє постачання сировини та матеріалів;

в) перерви, пов’язані з порушенням ритмічності виробництва;

г) перерви, пов’язані з виконанням ручних дій.

 

 

3.5. Визначення тривалості кожного елементу операції відбувається на такому етапі проведення хронометражу:

а) підготовчому;

б) обробки даних;

в) проведення спостереження;

г) аналізу результатів спостереження;

д) встановлення норм чи нормативів.

 

4.6. Найбільш компактною та зручною у застосуванні є наступна форма представлення нормативних матеріалів для нормування праці:

а) графічна;

б) аналітична;

в) таблична;

г) індексна.

 

5.9. Найбільш обгрунтовані норми можна встановити наступним способом:

а) досвідним;

б) статистичним;

в) порівняльним;

г) аналітично-дослідним;

д) аналітично-розрахунковим.

 

6.13. Визначення оптимального числа рівнів керування здійснюється шляхом розрахунку коефіцієнта:

а) централізації;

б) завантаження;

в) змінності;

г) спеціалізації.

 

7.14. На малих та середніх підприємствах (із вузькою номенклатурою продукції), де підготовка виробництва централізована, виправданою є така форма управління нормуванням праці:

а) функціональна;

б) змішана;

в) тимчасова;

г) централізована;

д) стандартна;

е) децентралізована.

 

Варіант 4

 

1.1. Процес нормування праці у ринкових умовах організовано наступним чином:

а) нормування праці здійснюється виключно державою;

б) нормування праці найчастіше здійснюється державою, проте підприємсва можуть приймати участь у встановленні норм для тих чи інших галузей;

в)нормування праці здійснюється підприємствами, держава лише створює сприятливі для процесу нормування праці умови;

г) нормування праці здійснюється найчастіше підприємствами, проте держава може встановлювати норми праці у стратегічних галузях.

 

2.3. Час, який робітник (бригада) витрачає на виконання технологічних  операцій називається:

а) підготовчо-заключний час;

б) оперативний час;

в) допоміжний час;

г) час обслуговування робочого місця;

д) нормований час.

 

3.4. Індивідуальна фотографія робочого часу зазвичай проводиться

 таким методом:

а) методом моментних спостережень;

б) методом самоспостереження;

в) методом дискретного спостереження;

д) методом безпосередніх вимірів.

 

4.5. Залежно від чисельності  виконавців, робота яких вивчається при спостереженні, хронометраж поділяється на:

а) суцільний і вибірковий;

б) пікетний і маршрутний;

в) бригадний і груповий;

г) індивідуальний і груповий.

 

5.6. Аналіз всіх факторів, що впливають на тривалість витрат часу -  це характеристика такої вимоги до нормативних матеріалів:

а)  прогресивності;

б) комплексності;

в) обгрунтованості;

г) забезпечення необхідного рівня точності норм праці.

 

6.9. Сукупність прийомів, розрахунків і їхньої послідовності при нормуванні праці – це характеристика:

а) методики нормування;

б) способу нормування;

в) методу нормування.

 

7.14. Діючі норми праці необхідно переглядати та уточнювати

з періодичністю:

а) раз на 5 років;

б) не рідше 1 разу на рік;

в) не рідше  1 разу на півроку;

г) не рідше одного разу на квартал.

 

Варіант 5

 

1.1. Універсальною мірою кількості живої праці на підприємстві є:

а) кількість працівників;

б) кількість виготовленої продукції чи послуг;

в) робочий час;

г) трудомісткість продукції;

д) продуктивність праці.

 

2.2. За джерелом необхідної енергії технологічні процеси класифікуються на:

а) безперервні та дискретні;

б) механічні та апаратурні;

в) прямі, паралельні, змішані;

г) циклічні, нециклічні;

д) активні та пасивні.

 

3.4. Групова фотографія робочого часу проводиться в таких випадках:

а) коли потрібно виявити втрати робочого часу на ділянці, а також встановити взаємозв’язки між виконавцями, що знаходяться неподалік один від одного;

б) коли спостерігач не може з одного місця добре бачити дії всіх робітників, витрати часу яких він вивчає;

в) коли потрібно, щоб робітник самостійно вів спостереження за своєю роботою та фіксував втрати робочого часу з різних причин;

г) в умовах безперервного апаратурного виробництва;

д) коли потрібно визначити ступінь завантаження обладнання у часі.

 

4.5. Хроноряд вважається стійким, якщо виконується умова:

а) К_{ст н} < К_{ст ф};

б) К_{ст н} £ К_{ст ф};

в) К_{ст ф} £ К_{ст н},

де К_{ст ф} – фактичний коефіцієнт стійкості хроноряду, К_{ст н} – нормативний коефіцієнт стійксті хроноряду.

 

5.7. Процес розробки трудових нормативів здійснюється в такій послідовності етапів:
1-експериментальна перевірка проекту трудових нормативів;

2- підготовча організаційно-методична робота;
3-аналіз і обробка результатів досліджень;

4- затвердження, тиражування та розсилання нормативів на підприємства;

5- збір первинної інформації;

6- коригування нормативних матеріалів.

а) 2-3-5-6-1-4;

б) 4-1-3-6-2-5;

в) 2-5-3-1-6-4;

г) 1-6-4-2-3-5.

 

6.11. Циклом багатоверстатного обслуговування називається:

а) час обслуговування одного верстату;

б) час переходу від одного верстату до іншого;

в) час активного спостереження за роботою машини;

г) час, протягом якого верстат не потребує обслуговування;

д) час, необхідний для одноразового обслуговування всіх закріплених за робітником верстатів.

 

7.14. Форма управління нормуванням праці, коли поряд з єдиним організаційно-методичним центром в крупних цехах створюються бюро організації і нормування праці – це:

а) функціональна форма;

б) змішана форма;

в) централізована форма;

г) стандартна форма;

д) децентралізована форма.

 

Варіант 6

 

1.1. Принцип комплексності встановлення норм означає:

а) урахування всіх факторів, що впливають на тривалість витрат праці;

б) встановлення мінімальних витрат праці;

в) урахування сумарної ефективності від встановлення мінімальних норм;

г) орієнтацію на прогресивні організаційно-технічні умови;

д) рівну напруженість норм на підприємствах одної галузі.

 

2.2.Виробничий процес – це:

а) доцільна зміна форми, розмірів, стану, структури, місця предмета праці;

б) процес впливу живої праці на предмет праці за допомогою спеціальних технічних і технологічних засобів виробництва;

в) сукупність цілеспрямованих дій, в результаті яких сировина, матеріали, напівфабрикати перетворюються на готову продукцію;

г) це сукупність трудових дій людини, направлених на управління знаряддями виробництва, спостереження за ходом виробництва та його контроль.

 

3.5. Точність вимірів при хронометражі залежить від:

а) розряду робіт;

б) повторюваності елементів досліджуваної операції;

в) тривалості елементів досліджуваної операції;

г) характеру елементів досліджуваної операції.

 

4.6. При нормуванні чисельності багатоверстатників, ремонтного персоналу, налагоджувальників, прибиральників використовують нормативи:

а) часу;

б) режимів роботи устаткування;

в) обслуговування;

г) підлеглості;

д) чисельності.

 

5.7. Головною перевагою методу найменших квадратів є:

а) точність;

б) низька трудомісткість;

в) простота виконання;

г) наочність.

 

6.10. Величину машинного (основного) часу на перехід у механообробних процесах розраховують за формулою:

а) Т_м = Т_о = L*S_o*n*i;

б) Т_м = Т_о = L*i/(S_o*n);

в) Т_м = Т_о = L/(S_o*n*i);

г) Т_м = Т_о = L*S_o/n*i;

д) Т_м = Т_о = L*S_o*n/i,

де Т_м = машинний час, То = основний час; L – розрахункова довжина обробки, S_o – подоча на один оберт заготовки, n – число обертів заготовки, i – кількість проходів.

 

7.13. У забезпеченні управління персоналом на різних ієрархічних рівнях підприємства полягає:

а) зміст праці керівників;

б)зміст праці професіоналів і фахівців;

в) зміст праці робітників з обслуговування, експлуатації технологічного устаткування;

г) зміст праці законодавців.

 

Варіант 7

 

1.1. Норма, що враховує технічні, технологічні та організаційні виробничі можливості, у тому числі організацію робочого місця – це:

а) економічно обгрунтована норма;

б) технічно обгрунтована норма;

в) соціально обгрунтована норма;

г) психофізіологічно  обгрунтувана норма.

 

2.2. Варіантом найбільш повної класифікації операції у технологічному відношенні є:

а) трудовий прийом, трудова дія, трудовий рух;

б) трудовий комплекс, трудовий прийом, трудова дія, трудовий рух;

в) установ, технологічний перехід, допоміжний перехід, робочий хід, допоміжний хід, прохід;

г) установ, технологічний перехід, допоміжний перехід, робочий хід, допоміжний хід;

д) установ, технологічний перехід, допоміжний перехід, робочий рух, допоміжний рух, технологічний комплекс прийомів.

 

3.3. «Передчасний відхід з роботи» відноситься до такого виду перерв в роботі:

а) перерви на відпочинок;

б) перерви організаційно-технічного характера;

в) порушення трудової дисципліни;

а) перерви на особисті потреби.

 

4.5. Об’єднання послідовних прийомів  в групи з різним складом елементів, які вивчаються, і визначення тривалості кожного елемента (який входить до складу групи) операції на основі вимірів тривалості виконання груп елементів – це характеристика:

а) пікетної фотографії робочого часу;

б) вибіркового хронометражу;

в) хронометражу за поточним часом;

г) фотохронометражу;

д) циклового хронометражу.

 

5.7. Інтервал між суміжними значеннями фактора (якщо залежність має прямолінійний характер) визначається за формулою:

а) lgH = (lgФ_max – lgФ_min)/(n – 1);

б) lgH = (lgФ_max + lgФ_min)/n;

в) Н = (Ф_max – Ф_min)/(n – 1);

г) Н = (Ф_max + Ф_min)/(n – 1);

д) Н = (Ф_max – Ф_min)/n,

де Н – інтервал міжсуміжними значеннями фактору, Ф_max та Ф_min – відповідно найбільше та найменше значення фактору; n – кількість значень фактору.

 

6.8. Норми, що відображають необхідні витрати робочого часу на виготовлення типового представника з певної групи однорідних, але не однакових предметів праці при стандартизованих організаційно-технічних умовах – це:

а) разові норми;

б) нормовані завдання;

в) норми виробітку та норми обслуговування;

г) типові норми.

 

7.13. Чисельність управлінського персоналу за функціями управління визначають такими  методами нормування:

а) диференційованими;

б)укрупненими;

в) аналітично-дослідницькими.

 

Варіант 8

 

1.1. Об’єктивно необхідний робочий час для виконання конкретної роботи кваліфікованими виконавцями при сприятливих організаційно-технічних умовах – це:

а) міра праці;

б) продуктивність праці;

в) норма часу;

г) трудомісткість продукції;

д) норма виробітку.

 

2.2. Елемент „обробка деталі” можна віднести до такого рівня розчленування операції в трудовому відношенні:

а) комплекс трудових прийомів;

б) трудова операція.

в) трудовий рух;

г) трудовий прийом;

д) трудова дія.

 

3.3 Підготовчо-заключний час складає таку частку у витратах всього робочого часу в одиничному та дрібносерійному виробництві:

а) 15-20%;

б) 12-15%;

в) 6-8%;

г) 3-5%;

д) 1-3%.

 

4.6. Нормативні матеріали для нормування праці (за винятком місцевих) розробляються:

а) підприємствами;

б) працівниками;

в) профспілками;

г) урядом;

д) науково-дослідними установами.

 

5.7. Перевірку нормативів у виробничих умовах здійснюють:

а) працівники підприємтсва під керівництвом нормувальників;

б) нормувальники та технологи під керівництвом головного інженеру підприємства;

в) начальник цеху;

г) головний інженер підприємства;

д) нормативно-дослідна організація.

 

6.12. Величина норми обслуговування залежить від норми часу обслуговування:

а) прямо пропорційно;

б) обернено пропорційно;

в) не залежить від норми часу обслуговування;

г) дорівнює нормі часу обслуговування.

 

7.14. Перегляд діючих норм повинен здійснюватись одночасно з:

а) механізацією виробничого процесу;

б) вдосконаленням організації праці;

в) атестацією робітників;

г) переглядом заробітної плати керівників;

д) атестацією робочих місць.

 

Варіант 9

 

1.1. Нормування праці сприяє обгрунтованому й справедливому розподілу трудових доходів між працівниками – це сутність такої функції нормування праці:

а) планування;

б) диференціації заробітної плати;

в) організації праці;

г) соціальної;

д) економічної.

 

2.2. Логічно завершена сукупність трудових рухів, що виконуються без перерви називається:

а) трудова дія;

б) трудовий прийом;

в) комплекс трудових прийомів;

г) трудова операція.

 

3.5. Коефіцієнт стійкості хроноряду розраховується за формулою:

а) К_ст = t_ср/t_min;

б) К_ст = t_max/t_ср;

в) К_ст = t_ср/t_max;

г) К_ст = t_max/t_min, ;

де К_ст – коефіцієнт стійкості, t_max– максимальна тривалість елемента операції у хроноряді, t_min – мінімальна тривалість елемента операції у хроноряді, t_ср – середня тривалість елемента операції.

 

4.6. Найменші вимоги до точності нормативів праці пред’являють в умовах такого типу виробництва:

а) індивідуального;

б) серійного;

в) великосерійного;

г) масового;

д) у всіх типах виробництва вимоги до точності нормативів однакові.

 

5.8. Залежність, яка показує зміну норми часу від зміни норми виробітку, виражається  формулою:

а) ΔН_ч = (ΔН_в *100)/(100 +ΔН_в);

б) ΔН_ч = (ΔН_в *100)/(100 –ΔН_в);

в) ΔН_ч = ΔН_в;

г) ΔН_ч = (100 +ΔН_в)/(ΔН_в *100);

д) ΔН_ч = (100 –ΔН_в)/(ΔН_в *100),

де ΔН_ч – зміна норми часу, у %; ΔН_в – зміна норми виробітку, у %.

 

6.10. В умовах масового виробництва норматив часу технічного обслуговування робочого місця надається у відсотках від:

а) основного часу;

б) допоміжного часу;

в) оперативного часу;

г) змінного часу.

 

7.13. Показником рівня спеціалізації праці управлінських працівників є коефіцієнт:

а) централізації;

б) завантаження;

в) змінності;

г) спеціалізації.

 

Варіант 10

 

1.1. До принципів встановлення норм не відноситься:

а) принцип демократичності;

б) принцип ефективності;

в) принцип прогресивності;

г) принцип комплексності;

д) принцип системності.

 

2.2. Елемент „встановлення деталі на верстаті” можна віднести до такого рівня розчленування операції в трудовому відношенні:

а) комплекс трудових прийомів;

б) трудова операція;

в) трудовий рух;

г) трудовий прийом;

д) трудова дія.

 

3.4. Особливостями проведення самофотографії робітників та службовців є:

а) робітником фіксується лише час продуктивної роботи, а службовцями фіксуються всі витрати робочого часу;

б) службовцем фіксується лише час продуктивної роботи, а робітниками фіксуються всі витрати робочого часу;

в) службовцем фіксуються лише простої не з його провини, а робітниками фіксуються всі витрати робочого часу;

г) робітником фіксуються лише простої не з його вини, а службовцями фіксуються всі витрати робочого часу.

 

4.5. Для проведення хронометражу з метою встановлення норм необхідно обирати робітників з таким рівнем виконання норм:

а) найвищим;

б) середнім;

в) середньопрогресивним;

г) найнижчим.

 

5.7. Інтервал між суміжними значеннями фактору, якщо максимальне значення фактору дорівнює 10, мінімальне – 1, кількість спостережень – 6 (залежність має прямолінійний характер) складає:

а) 1;

б) 1,8;

в) 2;

г) 10.

 

6.10. Норма штучного часу в умовах серійного виробництва розраховується формулою:

а) Т_шт = Т_оп * (1+с)/100;

б) Т_шт = Т_оп + Т_оп(а₁+а₂)/100 + Т_зм*в/100;

в) Т_шт = Т_о + Т_д + Т_оп*а₁/100 + Т_о*а₂/100 + Т_оп*в/100;

г) Т_шт = Т_о + Т_д + Т_о*а₁/100 + Т_оп*а₂/100 + Т_оп*в/100;

д) Т_шт = Т_о+Т_д + Т_оп*(а+в)/100,

де Т_шт – норма штучного часу; Т_оп – оперативий час; Т_о – основний час; Т_д – допоміжний час; Т_зм – змінний час; а₁ – норматив часу технічного обслуговування робочого місця, %; а₂ – норматив часу організаційного обслуговування робочого місця, %; а – норматив часу обслуговування робочого місця, %; в – норматив часу на відпочинок та особисті потреби; с – норматив часу на обслуговування робочого місця, відпочинок та особисті потреби.

 

7.14. Вихідним документом, з якого починається облік норм, є:

а) хронокарта;

б) форма звітності;

в) наглядовий лист;

г) операційна технологічна карта;

д) облікова відомість.

 

Варіант 11

 

1.1. Нормування праці сприяє виявленню і закріпленню ефективних прийомів і методів праці – це сутність такої функції нормування праці:

а) планування;

б) диференціації заробітної плати;

в) організації праці;

г) соціальної.

 

2.2. Розрізняють такі види комплексів трудових прийомів:

а) технологічний та розрахунковий;

б) виробничий та технологічний;

в) виробничий та розрахунковий;

г) виробничий, технологічний та розрахунковий.

 

3.6. Відповідність сучасному рівню техніки, організації виробництва та праці -  це характеристика такої вимоги до нормативних матеріалів:

а)  прогресивності;

б) комплексності;

в) обгрунтованості;

г) забезпечення необхідного рівня точності норм праці.

 

4.7. Найбільш ефективним методом встановлення числових залежностей між об’єктивними факторами виконання конкретної роботи та тривалістю робочого часу є:

а) моментна фотографія робочого часу;

б) аналіз статистичних звітів підприємства;

в) групова фотографія робочого часу;

г) хронометражні спостереження.

 

 

5.5. Допустима точність хронометражних спостережень (яка залежить від вимагаємої точності норм і нормативів) в умовах серійного виробництва становить:

а) від 3 до 5%;

б) від 5 до 8%;

в) від 8 до 10%;

г) від 10 до 20%;

д) від 15 до 30%.

 

 

6.11. Можлива кількість верстатів, які повинен обслужити один робітник називається:

а) нормою зайнятості;

б) нормою обслуговування;

в) нормою виробітку;

г) коефіцієнтом зайнятості;

д) нормою часу.

 

7.13. Кількість працівників визначеного професійно-кваліфікованого складу для виконання робіт за визначеною функцією керування визначають:

а) норми чисельності;

б) норми обслуговування;

в) норми співвідношень;

г) норми керування;

д) норми виробітку;

е) норми часу.

 

 

Варіант 12

 

 

1.1. Норма, що враховує збереження творчого елемента праці є:

а) економічно обгрунтованою;

б) технічно обгрунтованою;

в) соціально обгрунтованою;

г) психофізіологічно  обгрунтуваною.

 

2.2. Доцільна зміна форми, розмірів, стану, структури, місця предмета праці – це характеристика:

а) організаційного процесу;

б) технологічного процесу;

в) трудового процесу;

г) виробничого процесу.

 

3.3. Час холостого ходу устаткування – це:

а) час, протягом якого виконується ремонт устаткування;

б) час, протягом якого устаткування не працює з організаційно-технічних причин;

в) час, протягом якого устаткування відключено від електроенергії;

г) час, протягом якого устаткування готується для здійснення робочого ходу.

 

4.4. Обробка даних бригадної фотографії робочого часу проводиться:

а) по кожному робітнику окремо;

б) в цілому по бригаді;

в) по робочих місцях;

г) спочатку окремо по кожному робітнику, а потім в цілому по бригаді.

 

5.5. Розподіл операції на елементи та визначення фіксажних точок проводиться на такому етапі проведення хронометражу:

а) підготовчому;

б) проведення спостереження;

в) обробки даних;

г) аналізу результатів спостереження;

д) встановлення норм чи нормативів.

 

 

6.13. Співвідношення між різними професійно-кваліфікаційними групами ІТП і службовців на підприємстві  характеризують:

а) норми чисельності;

б)норми обслуговування;

в) норми співвідношення чисельності;

г) норми керування;

д) норми виробітку.

 

7.14. Рівень виконання норми виробітку розраховують за формулою:

а) Р_нв = (О_ф/О_н)* 100;

б) Р_нв = (О_н/О_ф)* 100;

в) Р_нв = (О_н – О_ф)/О_н *100;

г) Р_нв = (О_ф – О_н)/О_н *100;

д) Р_нв = (О_ф – О_н)/О_ф *100,

де О_ф – обсяг фактично виробленої продукції, О_н – нормований обсяг виробітку продукції.

 

Варіант 13

 

1.1. Сутність нормування праці на підприємстві полягає:

а) у безперервному вивченні робочого часу;

б) у визначенні співвідношення між мірою праці та мірою винагороди за працю;

в) у встановленні необхідних затрат живої праці на виконання визначеної роботи за нормальної організації та інтенсивності праці;

г) у скороченні витрат часу на виготовлення продукції та підвищенні продуктивності праці.

 

2.2. Закінчена частина технологічного переходу, яка складається з одноразового переміщення інструменту відносно заготовки та не супроводжується зміною форми, розмірів, чистоти поверхні або властивостей заготовки, але необхідна для виконання робочого ходу називається:

а) установ;

б) технологічний перехід;

в) допоміжний перехід;

г) робочий хід;

д) допоміжний хід.

 

3.3. Метод вивчення робочого часу та часу використання обладнання, сутність якого – у реєстрації однойменних витрат часу у випадково обрані моменти називається:

а) метод безпосередніх вимірів;

б) метод моментних спостережень;

в) метод вибіркових вимірів;

г) метод циклових вимірів;

д) метод випадкових спостережень.

 

4.5. Різко виражений (за звуковим чи візуальним сигналом) момент початку або закінчення виконання елементу операції – це визначення поняття:

а) „фіксажної точки”;

б) елементу хроноряду;                

в) об’єкта спостереження.

 

5.6. Єдині норми встановлюються для робіт:

а) які виконуються на підприємствах одної галузі;

б) з однаковим рівнем оплати праці;

в) які виконуються за однаковою технологією;

г) які виконуються на одному підприємстві.

 

 

6.8. Якщо норма часу зменшилась на 20%, то  норма виробітку:

а) зменшилась на 16,7%;

б) збільшилась на 16,7%;

в) зменшилась на 20 %;

г) збільшилась на 20%;

д) зменшилась на 25%;

е) збільшилась на 25%.

 

7.14. Межа допустимого відхилення у рівнях виконання норм різних виконавців (через відміни індивідуальної продуктивності праці) є показником:

а) точності норм;

б) напруженості норм;

в) оптимальності норм;

г) прогресивності норм;

д) рівня використання норм.

 

Варіант 14

 

1.1. До суб’єктивних факторів, які впливають на тривалість витрат праці, належать:

а) фактори організації праці;

б) фактори організації виробництва;

в) предмети і засоби праці;

г) кваліфікація працівників.

 

2.2. Закінчена частина технологічної операції, що характеризується сталістю застосованого інструменту та поверхонь, що можуть з’єднуватись при збірці, називається:

а) установ;

б) технологічний перехід;

в) допоміжний перехід;

г) робочий хід;

д) допоміжний хід.

 

3.3. Час на «виправлення браку продукції» відноситься до такого елементу затрат робочого часу:

а) підготовчо-заключного часу;

б) оперативного часу;

в) часу виконання випадкових, не властивих даному робітникові операцій;

г) часу обслуговування робочого місця;

д) часу на відпочинок і особисті потреби. 

 

4.5. При груповому хронометражі спостерігач вивчає діяльність групи робітників, які виконують:

а) декілька завдань;

б) стільки завдань, скільки людей у групі;

в) одне завдання;

г) від 3 до 5 завдань.

 

5.6. Найбільш універсальними є:

а) типові нормативи;

б) мікроелементні нормативи;

в) нормативи на  трудові дії;

г) нормативи на трудові прийоми;

д) нормативи на види робіт (операції);

е) нормативи за функціями управління.

 

6.9. Сутність аналітично-розрахункового способу встановлення норм полягає в тому, що:

а) норма встановлюється шляхом порівняння з аналогічними деталями-представниками;

б) норма встановлюється шляхом проведення масових фотохронометражних спостережень та створення нормативних матеріалів;

в) норма встановлюється на основі статистичної інформації про витрати праці на конкретну операцію (деталь, виріб), яка була у виробництві в минулому;

г) норма встановлюється на основі використання нормативних матеріалів та розрахунків за емпіричними формулами.

 

7.12. Виділення окремих видів робіт у самостійні функції обслуговування раціональне у випадку, коли:

а) сумарний час, що витрачається на виконання цих функцій є більшим за змінний фонд часу одного виконавця ;

б) сумарний час, що витрачається на виконання цих функцій дорівнює змінному фонду часу одного виконавця ;

в) сумарний час, що витрачається на виконання цих функцій не перевищує змінного фонду часу одного виконавця.

 

Варіант 15

 

1.1. Перегляд норм у відповідності з переглядом елементів організаційно-технічних умов виробництва, на які вони були розраховані – сутність такого принципу організації нормування праці:

а) ефективності;

б) комплексності;

в) динамічності;

г) прогресивності;

д) єдності та рівнонапруженості норм.

 

2.2. Трудовий процес, у якому матеріал обробляється механізмами за беспосередньою участю робітника, який переміщує предмет праці або механізм – є таким різновидом трудового процесу:

а) ручним;

б) машинно-ручним;

в) механізованим ручним;

г) машинним;

д) апаратурним.

 

3.3. Безпосереднє вимірювання робочого часу проводиться шляхом :

а) вибіркових, циклових, моментних замірів;

б) суцільних, вибіркових, індивідуальних замірів;

в) суцільних, вибіркових, моментних замірів;

г) суцільних, циклових, моментних замірів;

д) суцільних, вибіркових і циклових замірів.

 

4.4. Коефіціент явних втрат робочого часу визначається за формулою:

а) К_в.рч = (Т_пз^н + Т_оп^ф + Т_орм^н +Т_відп^н)/Т_зм;

б) К_в.рч = [(Т_нр^ф + Т_вот^ф + Т_птд^ф) – (Т_відп^н – Т_відп.^ф)]/Т_зм;

в) К_в.рч = [(Т_пз^ф - Т_пз^н) + (Т_орм^ф– Т_орм^н)]/Т_зм;

г) К_в.рч = (Т_нр^ф + Т_вот^ф + Т_птд^ф + Т_відп.^ф )/Т_зм,

де Т_пз – підготовчо-заключний час; Т_оп – оперативний час, Т_орм – час обслуговування робочого місця; Т_відп – час на відпочинок і особисті потреби; Т_нр– час непродуктивної роботи; Т_вот – час втрат з організаційно-технічних перерв; Т_птд– час втрат, обумовлених порушенням трудової дисципліни; Т_зм – змінний час; індекси „ф” та „н” означають відповідно фактичні та нормативні величини витрат робочого часу.

 

5.6. Комплекс довідкової інформації, необхідної для визначення норм витрат праці аналітично-розрахунковим методом – це визначення поняття:

а) нормативів витрат праці;

б) нормативних матеріалів;

в) норми;

г) нормативів часу.

 

6.7. Складання нормативних таблиць при розробці нормативів здійснюється на етапі:

а) збору первинної інформації;

б) затвердження, тиражування та розсилання нормативів на підприємства;

в) аналізу і обробки результатів досліджень;

г) коригування нормативних матеріалів;

д) підготовчої організаційно-методичної роботи;

е) експериментальної перевірки проекту трудових нормативів.

 

7.12. Обробка пробних партій деталей з перевіркою всіх параметрів якості належить до такого виду допоміжних робіт:

а) контроль якості продукції;

б) міжремонтне обслуговування технологічного обладнання;

в) налагодження технологічного обладнання;

г) ремонт технологічного оснащення;

д) складські роботи.

 

Варіант 16

 

1.1. Норма, що враховує раціональне використання робочої сили при різних технологічних варіантах та умовах виконання робіт – це:

а) економічно обгрунтована норма;

б) технічно обгрунтована норма;

в) соціально обгрунтована норма;

г) психофізіологічно  обгрунтувана норма.

 

2.2. Частина виробничого процесу, що виконується над одним предметом праці одним чи декількома працівниками на одному робочому місці, називається:

а) трудовим прийомом;

б) робочим ходом;

в) робочим часом;

г) виробничим комплексом прийомів;

д) виробничою операцією.

 

3.4. За допомогою самофотографії неможливо одержати дані про:

а) простій, обумовлений відсутністю роботи;

б) втрати робочого часу внаслідок передчасного відходу на обід або спізнення з обіду;

в) простій, обумовлений відсутністю електроенергії;

г) простій, обумовлений відсутністю транстпортних засобів.

 

4.5. При проведенні хронометражу з метою розробки норм праці особлива увага приділяється поліпшенню:

а) організації робочої групи;

б) організації робочого місця;

в) якості елементів операції.

 

5.6.Регламентовані величини витрат часу на виконання окремих елементів трудового процесу - це визначення поняття:

а) нормативів витрат праці;

б) нормативних матеріалів;

в) норми;

г) нормативів часу;

д) нормативів режимів роботи обладнання.

 

6.8. Кількість виробничих об’єктів, які має якісно обслуговувати робітник – це:

а) норма часу;

б) норма виробітку;

в) норма чисельності;

г) нормоване завдання;

д) норма обслуговування.

 

7.13. Для нормування праці диспетчера застосовуються:

а) норми чисельності;

б) норми обслуговування;

в) норми співвідношення чисельності;

г) норми керування.

 

Варіант 17

 

1.1. При психофізіологічному обгрунтуванні норми не враховується такий чинник:

а) зменшення впливу на організм людини несприятливих факторів;

б) нормальний темп та інтенсивність роботи;

в) оптимальність умов праці;

г) збереження творчого елемента праці;

д) скорочення витрат життєвої енергії.

 

2.2. Елемент „простягнути праву руку до деталі” можна віднести до такого рівня розчленування операції в трудовому відношенні:

а) комплекс трудових прийомів;

б) трудова операція;

в) трудовий рух;

г) трудовий прийом;

д) трудова дія.

 

3.4. Коефіцієнт ефективного використання робочого часу визначається за формулою:

а) К_в.рч = (Т_пз^н + Т_оп^ф + Т_орм^н +Т_відп^н)/Т_зм;

б) К_в.рч = [(Т_нр^ф + Т_вот^ф + Т_птд^ф) – (Т_відп^н – Т_відп^ф)]/Т_зм;

в) К_в.рч = [(Т_пз^ф - Т_пз^н) + (Т_орм^ф– Т_орм^н)]/Т_зм;

г) К_в.рч = Т_оп^ф/Т_зм,

де Т_пз – підготовчо-заключний час; Т_оп – оперативний час, Т_орм – час обслуговування робочого місця; Т_відп – час на відпочинок і особисті потреби; Т_нр– час непродуктивної роботи; Т_вот – час втрат з організаційно-технічних перерв; Т_птд– час втрат, обумовлених порушенням трудової дисципліни; Т_зм – змінний час; індекси „ф” та „н” означають відповідно фактичні та нормативні величини витрат робочого часу.

 

4.5. Вид спостережень, за якого вивчаються циклічні елементи оперативної, а також окремі елементи підготовчо-заключної роботи, що повторюються або роботи, які пов’язані з обслуговуванням робочого місця - це:

а) індивідуальна фотографія робочого часу;

б) фотохронометраж;

в) хронометраж;

г) моментна фотографія робочого часу.

 

5.7. Можливі помилки, неузгодженості між окремими таблицями чи показниками, невідповідності виробничим умовам фіксують, узагальнюють і надсилають до головної науково-дослідної організації, відповідальної за створення нормативів на такому етапі створення нормативів:

а) збору первинної інформації;

б) затвердження, тиражування та розсилання нормативів на підприємства;

в) аналізу і обробки результатів досліджень;

г) коригування нормативних матеріалів;

д) підготовчої організаційно-методичної роботи;

е) експериментальної перевірки проекту трудових нормативів.

 

 

6.11. Форму організації праці , коли один робітник виготовляє продукцію на декількох верстатах одночасно називають:

а) транспортним обслуговуванням;

б) багатоверстатним обслуговуванням;

в) апаратним обслуговуванням;

г) обслуговуванням технологічного обладнання.

 

7.14. Рівень виконання норм часу розраховують за формулою:

а) Р_нч = (Т_ф/Т_н)* 100;

б) Р_нч = (Т_н – Т_ф)/Т_н *100;

в) Р_нч = (Т_н/Т_ф)* 100;

г) Р_нч = (Т_ф – Т_н)/Т_н *100;

д) Р_нч = (Т_ф – Т_н)/Т_ф *100,

де Т_ф – фактично витрачений час за даний робочий період, Т_н – нормований час на даний робочий період.

 

Варіант 18

 

 

1.2. Будь-яка доцільна діяльність людини як фізична, так і розумова, тобто трудовий процес в його конкретному і специфічному проявленні є:

а) об’єктом нормування праці;

б) предметом нормування праці;

в) метою нормування праці;

г) змістом нормування праці.

 

2.3. Час, який робітник (бригада) витрачає на підготовку до виконання цільової роботи та дії, пов’язані з її закінченням, називається:

а) оперативним;

б) підготовчо-заключним;

в) часом допоміжної роботи;

г) часом обслуговування робочого місця.

 

3.5. Для проведення хронометражу з метою вивчення передових методів праці необхідно обирати робітників з таким рівнем виконання норм:

а) найвищим;

б) середнім;

в) середньопрогресивним;

г) найнижчим.

 

4.7. Підприємствами та організаціями або на їхнє замовлення науково-дослідними установами, створюються такі нормативи:

а) місцеві;

б) галузеві;

в) мікроелементні;

г) нормативи режимів роботи обладнання.

.

 

5.8. На усталених процесах, коли немає потреби перевиконувати план, а заробітна плата нараховується за погодинною системою, найчастіше застосовується таий різновид норм:

а) норми часу;

б) норми виробітку;

в) разові норми;

г) нормовані завдання;

д) норми виробітку та норми обслуговування.

 

6.10. Мінімальний час відпочинку для нормальних умов праці складає:

а) 5 хвилин за зміну;

б) 15 хвилин за зміну;

в) 20 хвилин за зміну;

г) 10 хвилин за зміну;

д) 25 хвилин за зміну.

 

7.13. Для розрахунку чисельності працівників ділянки, керованої одним майстром, необхідно застосовувати норми:

а) чисельності;

б) обслуговування;

в) співвідношеня чисельності;

г) керування.

 

Варіант 19

 

1.2. Процес впливу живої праці на предмет праці за допомогою спеціальних технічних і технологічних засобів виробництва –це характеристика:

а) організаційного процесу;

б) технологічного процесу;

в) виробничого процесу;

г) трудового процесу;

д) машинно-ручного процесу.

 

2.3. Робочий час стосовно виконавця розподіляється на:

а) час роботи та час перерв;

б) час продуктивної роботи і час непродуктивної роботи;

в) час основної роботи та час допоміжної роботи;

г) час виконання виробничого завдання та час втрат.

 

3.4. Для спостереження за рухомими робочими місцями, коли необхідно встановити час повного обороту транспорту, але спостерігач не має змоги або потреби рухатись разом з транспортним засобом використовують такий різновид фотографії робочого часу:

а) пікетну;

б) маршрутну;

в) групову;

г) бригадну;

д) масову

 

4.5. Для вивчення окремих елементів операції незалежно від їх послідовності застосовують:

а) безперервний (за поточним часом) хронометраж;

б) вибірковий хронометраж;

в) цикловий хронометраж.

 

5.7. Коефіцієнт а при змінній X в рівнянні нормативної залежності витрат часу (У) від певного фактору (Х), якщо залежність має прямолінійний характер дорівнює:

а) кількості інтервальних значень фактора;

б) інтервалу між суміжними значеннями фактора;

в) відрізку, що відсікається на осі ординат при перетині її похилою нормативною лінією;

г) тангенсу кута, що утворють нормативна лінія залежності з віссю абсцис.

 

6.8. Норма підготовчо-завершального часу в умовах одиничного та дрібносерійного виробництва розраховується:

а) на партію деталей (виробів);

б) на одну деталь (виріб);

в) приєднується до норми обслуговування робочих місць;

г) приєднується до оперативного часу.

 

7.10. Товщина шару матеріалу, який необхідно зняти при обробці поверхні заготовки називається:

а) припуск;

б) глибина різання;

в) подача;

г) довжина обробки.

 

Варіант 20

 

1.2. Закінчена частина технологічного переходу, яка складається з одноразового переміщення інструменту відносно заготовки, супроводжується зміною форми, розмірів, чистоти поверхні або властивостей заготовки називається:

а) установ;

б) технологічний перехід;

в) допоміжний перехід;

г) робочий хід;

д) допоміжний хід.

 

2.3. Під час організаційного обслуговування робочого місця виконуються такі дії:

а) отримання змінного завдання, виробничий інструктаж;

б) підналадка обладнання під час виконання конкретної роботи;

в) втановлення предмета праці та його зняття, керування обладнанням.

г) огляд робочого місця та догляд за ним;

 

3.4. При проведенні фотографії робочого часу зведення однойменних витрат часу здійснюється:

а) на етапі проведення спостереження;

б) на етапі обробки даних спостереження;

в) на підготовчому етапі;

г) на етапі розробки нормативного балансу.

 

4.5. Для визначення середньої тривалості елемента операції використовується:

а) фактичний хроноряд;

б) стійкий  хроноряд;

в) хроноряд з дефектними замірами.

 

5.6. Регламентовані величини витрат праці на окремі елементи трудової операції, призначені для розрахунку конкретних норм витрат праці, нормованих завдань, розроблення нормативів трудових витрат більш високого ступеня укрупнення, а також для проектування організації праці – це визначення :

а) нормативів витрат праці;

б) нормативних матеріалів;

в) норми;

г) нормативів часу.

 

6.9. Розділення операції чи комплекса робіт на більш дрібні елементи передбачають такі методи встановлення норм:

а) досвідні;

б) сумарні;

в) статистичні;

г) порівняльні;

д) аналітичні

7.13. Оптимальне число робітників, спеціалістів, що закріплюється за керівником тимчасово чи постійно, за якого забезпечується найбільш ефективна робота даного підрозділу характеризує:

а) норми чисельності;

б)норми обслуговування;

в) норми співвідношення чисельності;

г) норми керування;

д) норми виробітку.