Інвестицій мало…

Юрій Ковальчук — директор великого машинобудівного заводу. Завод спеціалізується на розробці та виготовленні машин і обладнання для будівельних організацій та бетонних заводів. У пост­радянський період він простоював і майже не виробляв своєї продукції. Три роки тому цей завод був приватизований приватною холдинговою компанією, після чого Юрій Ковальчук став його директором. Компанія інвестувала дане підприємство і вивела його на рівень беззбитковості. Нині підприємство працює в нормальному режимі й успішно виконує всі замовлення клієнтів. Продукція компанії є конкурентоспроможною, оскільки виставлялася на національних і міжнародних виставках і здобула високу оцінку.

Юрій Ковальчук має вищу технічну освіту. Раніше він працював на вказаному заводі начальником відділу розробок, доскональ­но знає це підприємство і має величезний досвід у машинобудів­ному виробництві. Тепер він є керівником великого підприємства із загальною кількістю робітників 180 чоловік.

Основна проблема заводу на сьогодні — збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції. До того ж, на заводі відсутні відділи збуту продукції, маркетингу та комерційний відділ. Хоч у в штаті підприємства є посади менеджерів по продажу, але струк­тура підприємства в цілому залишається неорганізованою, неефек­тивною і неадаптованою до нових ринкових умов.

Проблема директора полягає в тому, що він переважну більшість свого часу приділяє вирішенню технічних та організаційних питань. Одночасно всі фінансові й комерційні питання, зв’язки з клієнтами та підтвердження замовлень також підпорядковані йому. Отже, директор на 200 % завантажений щоденними проблемами, а збільшення продажів не відбувається.

1. Як би ви на місці власника заводу відреагували на результати діяльності директора, зважуючи при цьому на те, що цей директор є цінним фахівцем технічного аспекту виробництва
і в той же час йому не вистачає управлінських навичок?