Охорона праці

Охорона праці 31.05.2014 10:15

3.1.Аналіз умов праці

 

Аналіз умов праці необхідно проводити з точки зору виявлення можливих (потенційних) небезпечних і шкідливих виробничих чинників, створюваних технічними засобами, технологічними процесами, невірною організацією праці у виробничих приміщеннях та на робочих місцях.

Аналіз умов праці починається з опису виробничого приміщення.

Для студентів, які виконують дипломну роботу необхідно вказати найменування підприємства або установи, приміщення, в якому будинку і на якому поверсі воно знаходиться, скільки робочих місць, яке є обладнання. Вказати розмір приміщення, віконних та дверних прорізів, наявність та ширину евакуаційних виходів. Виходячи з норм для виробничих приміщень або на окремі робочі місця та наявності основного й допоміжного обладнання, необхідно оцінити площу та об′єм для адміністративних приміщень згідно зДБН В.2.2-28:2010, для приміщень з комп’ютерною технікою у відповідності до ДСанПіН 3.3.2.007-98. Також необхідно вказати системи опалювання та кондиціювання відповідно до БНіП 2.04.05-91*вказати яке оформлення інтер′єру приміщення; забарвлення стін, стелі, підлоги, обладнання. Стіни, стелі і внутрішні конструкції приміщень мають бути забарвлені згідно з СН 181-70.

Розгляд потенційно небезпечних та шкідливих виробничих чинників починають з аналізу санітарно-гігієнічних умов у виробничому приміщенні та на робочих місцях: мікроклімату, загазованості, запиленості, освітленості робочих поверхонь, наявності шуму та вібрації, випромінювань та ін. При цьому обов’язково встановлюють можливі джерела небезпечних та шкідливих виробничих чинників, їх характеристику за фактичними або літературними даними. На основі проведеного аналізу умов праці визначають за ГН 3.3.5-8.6.6.1-2002 клас умов праці для кожного шкідливого або небезпечного фактора.

         При аналізі шкідливих та небезпечних чинників встановлюють:

• оптимальні та допустимі параметри метеорологічних умов для теплої та холодної пори року за ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99 в залежності від визначеної категорії важкості робіт та типу приміщення (виробниче або допоміжне, суспільне; з надлишками тепла або без);
• наявність теплових випромінювань, їх дію на організм та гранично допустимий рівень (ГДР)за ГОСТ 12.1.005-88;
• місця можливого витоку шкідливих речовин (процеси, обладнання); види шкідливих речовин (гази, пари, пил), які з них володіють ефектом сумації; дію на організм, гранично допустиму концентрацію (ГДК) та клас небезпеки кожної з них згідно з 

ГОСТ 12.1.005-88 та ГН 3.3.5-8.6.6.1-2002; можливу наявність алергенів

(ГН 1.1.2.140-2007)або канцерогенів (ГН 1.1.2.123-2006);

• джерела генерації механічного, аеродинамічного, гідродинамічного, електромагнітного шуму у приміщенні, ультразвуку, інфразвуку, виникнення вібрації; вплив шуму, ультра - та інфразвуку, загальної та локальної вібрації на здоров′я та працездатність людини; ГДР шуму за ГОСТ 12.1.003-83, ультразвуку, інфразвуку за ДСН 3.3.6.037-99;
• параметри локальної та загальної вібрації за ГОСТ 12.1.012-90,

ДСН 3.3.6.039-99;

• систему освітлення у приміщенні у світлий і темний періоди доби; характеристику зорової роботи у приміщенні; вплив недостатнього та неякісного освітлення на персонал; нормативні значення коефіцієнту природного освітлення (КПО) та освітленості на робочих поверхнях при штучному освітленні згідно з ДБН В.2.5-28-2006, нормовану освітленість для аварійного, евакуаційного та охоронного освітлення;
• наявність електромагнітних полів (ЕМП) промислової частоти та електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону; вплив їх на людину; ГДР напруженості ЕМП частотою 50 Гц згідно з

ГОСТ 12.1.002-84, ДСанПіН 3.3.6.096-2002 та гранично допустимі значення енергетичної експозиції для персоналу за електричною та магнітною складовою, за щільністю потоку енергії згідно з

ГОСТ 12.1.002-84, ДСанПіН 3.3.6.096-2002;

• застосування ультрафіолетового та лазерного випромінювання у приміщенні; їх дію на людину; допустимі норми УФ-випромінювання за
  ДНАОП 0.03-3.17-88, енергетичну експозицію і лазерне випромінювання (ЛВ) згідно з ДНАОП 0.03-3.09-91;
• використання іонізуючих випромінювань у технологічному процесі, при виконанні досліджень або у приладах контролю; їх біологічну дію; граничні еквівалентні дози згідно з «Нормами радіаційної безпеки України» (НРБУ-97);
• джерела іонізації повітря у приміщенні; дію негативних та позитивних аероіонів на людину; мінімально та максимально допустимі рівні іонізації повітря за показником полярності згідно з ДНАОП 0.03-3.06-80;
• можливе виділення до приміщення речовин з неприємним запахом, їх джерела та види, вплив на організм.

 

Потім необхідно розглянути потенційно небезпечні чинники , властиві даним умовам праці:

• види електричного струму та напруга мережі, частота, основні електроспоживачі; категорія приміщення за небезпекою ураження електричним струмом згідно з «Правилами устрою електроустановок» (ПУЕ),
  НПАОП 40.1-1.32-01, умовно безпечна напруга для цієї категорії; можливі причини та види електротравм; ГДР напруги дотику та струму згідно з
  ГОСТ 12.1.038-82;
• незахищені частини  машин і механізмів, що обертаються та рухаються; передаточні і транспортні пристрої; вантажопідйомні машини і пристрої; устаткування, що працює під тиском; робота на висоті; завантажувально-розвантажувальні роботи; гострі кромки, задирки, шорсткість на поверхнях заготівель, інструментів та обладнання; потенційна небезпека отримання механічних травм, їх види;
• хімічні реактиви та матеріали, що використовуються у технологічному процесі або у лабораторних дослідженнях; імовірність отримання хімічних опіків, гострих отруєнь від їх дії;
• з'ясувати наявність у приміщенні інших небезпечних виробничих чинників.

Слід також проаналізувати можливість фізичних та нервово-психічних перевантажень (розумове та емоційне перевантаження; перевантаження аналізаторів; монотонність праці) при виконанні робіт.

Для цього треба охарактеризувати умови праці за показниками напруженості трудового процесу:

• інтелектуальні навантаження (зміст роботи; сприймання інформації та її оцінка; ступінь складності завдання; характер виконуваної ро­боти);
• сенсорні навантаження (тривалість зосередженого спостереження, щільність сигналів та повідомлень, кількість об′єктів одночасного спос­тереження, розмір об′єкта розрізнення, робота з оптичними прила­дами, спостереження за екрана­ми відео терміналів, навантаження на зоровий та слуховий аналізатори);
• фізичні навантаження (ступінь відповідальності за помилку, ступінь ризику для власного життя та інших осіб);
• монотонність навантажень, режим праці.

 

3.2. Заходи по забезпеченню безпеки праці та виробничої санітарії

 

У даному підрозділі, на підставі аналізу шкідливих і небезпечних виробничих чинників у виробничому приміщенні, розробляються конкретні інженерно-технічні заходи щодо зниження або усунення їх впливу на обслуговуючий персонал, а також розглядаються питання виробничої санітарії та забезпечення працівників засобами індивідуального захисту (ЗІЗ). У підрозділі наводиться один розрахунок, який узгоджується з керівником по розділу «Охорона праці» після переддипломної практики і за наявності результатів аналізу шкідливих і небезпечних виробничих чинників.

Всі заходи повинні пропонуватися від першої особи. Наприклад: «Дипломною роботою передбачається з метою зниження дії…», «Для зниження дії інтенсивності теплового випромінювання на обслуговуючий персонал пропоную наступні заходи:. . .» і  ін.

Загальноприйняті організаційні заходи (скорочений робочий день, збільшення тривалості відпустки, медогляди, засоби індивідуального захисту і ін.), а також вимоги посадових інструкцій по техніці безпеки для конкретних видів робіт і устаткування не є заходами щодо зниження дії шкідливих і небезпечних виробничих чинників.

При розробці пропозицій щодо зменшення впливу виробничих факторів необхідно керуватися вимогами нормативних документів, а вибір та обґрунтування інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних засобів, систем та пристроїв наведені в учбовій, учбово-методичній, науково-технічній и довідковій літературі для  різноманітних видів виробництв, обладнання і технологічних процесів. Так, наприклад, при розрахунку нормативної освітленості (на робочих місцях, в проходах, аварійної), вибирають систему освітлення, тип освітлювачів і ламп, визначають їхню кількість та розміщення.

У випадку перевищення рівнів звукового тиску в приміщенні, порівняно з нормативним, передбачають заходи з поліпшення шумового режиму: екранування обладнання або наприклад принтерів, облицювання стелі та стін шумопоглинальним матеріалом (навести технічну характеристику) і ін.

 

3.2.1. Засоби індивідуального захисту

 

Вибір засобів індивідуального захисту та розрахунок їх річної потреби проводиться на підставі вибору професії, для якої передбачається такий вибір, за «Класифікатором професій ДК 003-95», а потім за кодом обраної професії вибирають засоби (ЗІЗ) на підставі «Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам..» конкретного виду виробництва. ЗІЗ вибираються і розраховуються відповідно до штатного розкладу для однієї або декількох основних професій у відповідності з темою роботи дипломника за погодженням з керівником розділу.

При виконанні дипломних робіт слід також надати увагу організації та конструкції робочого місця, яка має забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця ергономічними вимогам   ДСТУ   ISO 9241-(3-9):2004;

ГОСТ 12.2.032-78; ГОСТ 12.2.033-78 та НПАОП 0.00-1.28-10. Необхідно мати на увазі, що режим праці і відпочинку працюючих з ЕОМ визначається у залежності від виконуваної категорії роботи. Тому необхідно визначити належність виконуваних робіт до однієї з трьох груп трудової діяльності:

• А – діяльність, яка характеризується виконанням одноманітних, ритмічних, легких у виконанні операцій, що не вимагають значної розумової напруги;
• Б – діяльність, пов'язана із здійсненням повторюваних логічних операцій;
• В – творчі види діяльності, що вимагають прийняття у процесі роботи рішень за відсутністю заздалегідь відомого алгоритму.

 

3.2.2 Санітарно-побутові приміщення та пристрої

 

Для вибору і розрахунку санітарно-побутових приміщень і пристроїв спочатку треба визначити групу і підгрупу виробничого процесу згідно санітарно-гігієнічній характеристиці в цеху (відділенні, дільниці), тобто за яких умов проходить виробничий процес (наявність надлишків тепла, вологи, пилу, шкідливих речовин і ін.). Після визначення групи виробничих процесів за табличними даними ДБН В.2.2-28:2010,вибирається відповідний склад побутових приміщень та пристроїв.

При відомому штатному розкладі проводиться їх розрахунок. Якщовідомостей про штатнийрозкладнемає, то наводяться тільки розрахункові коефіцієнти та нормативи.

Слід пам′ятати, що розрахунок гардеробних проводиться за загальною кількістю працюючих в цеху (відділенні, дільниці) плюс 5% резерву, а решта приміщень і пристроїв − за кількістю працюючих у найчисельнішу зміну.
Приблизний текст даного пункту може бути таким:

«Виробничий процес в ...... цеху (ділянці) по санітарно-гігієнічній характеристиці, згідно ДБН В.2.2-28:2010 [...] відноситься до групи .......

Для групи ...... передбачений наступний склад побутових приміщень: гардеробні, душові, умивальні, пункти харчування, вбиральні, пункти питного водопостачання, медичний пункт (тобто треба перерахувати, що саме необхідно для даної групи).

Гардеробні призначені для зберігання домашнього та спецодягу (вуличного одягу) і розраховуються по загальній кількості працюючих з урахуванням 5% резерву.

Решта приміщень розраховується за кількістю працюючих у найчисельнішу зміну.

Кількість сіток в душових прийнято з розрахунку одна душова сітка на … особи. Кількість кранів в умивальних розраховано за нормою…кран умивальника на … осіб  і ін.

Душові та умивальні розміщені суміжно з гардеробними.
Для харчування працюючих є їдальня (або буде), де кількість посадкових місць розраховують за нормою 1 місце на … людини.

Для поповнення втрат вологи і мінеральних солей в … цеху розміщені питні фонтанчики, автомати з підсоленою газованою водою. У теплий період робітники забезпечуються білково-вітамінним напоєм. Джерела питного водопостачання віддалені від робочих місць не далі 75 м. Кількість джерел водопостачання розраховується з норми 1 питний пристрій на … людину.
Вбиральні віддалені від робочих місць не далі 75 м. Кількість санітарних приладів у них визначається по нормі 1 санітарний прилад для обслуговування … осіб.

Працюючі цілодобово обслуговуються медичним пунктом … категорії».

 

3.3 Пожежна безпека

 

Починається даний підрозділ з визначення категорії виробничого приміщення за вибухо-пожежною та пожежною небезпекоюзгідно з

НАПБ Б.03.002-2007.

Потім відповідно до ПУЕ визначається категорія вибухової небезпеки робочих зон і майданчиків, ступінь вогнестійкості будівельних конструкцій,параметри системи оповіщення при пожежі та шляхи евакуації персоналу та матеріальних цінностей згідно з ДБН В.1.1-7-2002.

Далі аналізується об'єкт (ділянка, обладнання, робоче приміщення, лабораторія) на можливість пожежі, вибуху. На підставі цього аналізу розробляють заходи щодо виключення можливої пожежі, вибуху, обґрунтовується наявність (або відсутність) пожежного водопроводу, пожежної сигналізації, систем автоматичного гасіння пожежі.

Відповідно до СН 305-77 визначається категорія і тип блискавкозахисту.

Закінчується підрозділ вибором та розрахунком первинних засобів пожежогасіння.

Приблизний текст даного підрозділу:

«Приміщення цеху (дільниці, відділення) за вибухопожежною та пожежною небезпекою, згідно з НАПБ Б.03.002-2007, належить до категорії "Г", тому що в ході виробничого процесу обробці піддаються негорючі матеріали в розпеченому стані ... [...].

Цех побудовано з негорючих матеріалів (металоконструкцій, цегли, залізобетону, скла) і, згідно з ДБН В.1.1-7-2002, має ступінь вогнестійкості … [...]. З метою запобігання пожежі передбачена система оповіщення типу 1 шляхом подачі звукового, та світлового сигналів для всіх одночасно, та передбачені евакуаційні виходизцокольного поверху − назовні безпосередньо, через сходову клітку, що має вихід назовні безпосередньо або ізольований від розташованих вище поверхів згідно зДБН В.1.1-7-2002[...].

Пожежі на ділянці можуть виникнути в результаті:

- загоряння електрообладнання при перевантаженнях, перегріву і короткому замиканні (клас пожежі - Е);

- загоряння паливно-мастильних матеріалів при потраплянні в них іскор електричного або механічного походження, впливу тепла від нагрітих предметів, під впливом відкритого вогню (клас пожежі − В);
на нагрівальному майданчику при можливому спалаху або вибуху горючих газоповітряних сумішей (клас пожежі − С);

- самозаймання промасленого дрантя (клас пожежі − А);

- дії статичного чи грозового розряду (тобто наводяться конкретні для даної ділянки можливі причини пожежі).

Небезпека виникнення пожежі на ділянці нагрівальної печі зменшена в проекті (роботі) наступними розробленими заходами: оснащенням систем управління електрообладнанням автоматами максимального струмового захисту та плавкими запобіжниками; обмеженням кількості паливно-мастильних матеріалів добовою потребою (решта ПММ зберігаються на складі, спеціально обладнаному в протипожежному відношенні); головні двигуни електроприводів оснащені системою замкнутої примусової вентиляції з очищенням повітря від пилу і охолодженням його; трансформаторні кіоски винесені за межі виробничого приміщення; маслопідвали обладнані системою припливно-витяжної вентиляції, що видаляє пари масла і зменшує їх концентрацію в повітрі, електрообладнання та освітлення маслопідвалів виконано в іскро- вибухобезпечному виконанні; промаслене дрантя після використання збирається в металеві ящики з герметичними кришками, а в кінці зміни вивозиться з цеху і спалюється в спеціально відведеному місці; статичний заряд відводиться в землю по мережі заземлення.

Ймовірність ураження будівель блискавкою зменшена застосуванням системи блискавкозахисту… категорії, виконаної згідно з  СН 305-77[…].

Для гасіння пожеж водою використовується пожежний водопровід, об'єднаний з виробничим. На його мережі у приміщенні цеху (дільниці) встановлені пожежні крани з брезентовими рукавами і відводами. Зовні будівлі по її периметру в підземних колодязях розміщені пожежні гідранти. Для доступу на дах будівлі використовуються пожежні сходи, укріплені на стінах. Для гасіння можливих пожеж в цеху (відділі, ділянці, лабораторії) передбачені первинні засоби пожежогасіння, які визначені на підставі НАПБ А.01.001-2004 та НАПБ Б.03.001-2004[...]».

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Конституція України.
2. Закон України ″Про охорону праці″. Верховна Рада України;  Закон від  

14.10.1992  № 2694-XII– К.: Основа, 1993.

1. Гандзюк  М. П., Основи охорони праці: Підруч. для студ. вищих навч. закладів. // Є.П. Желібо, М.О., М. П. Гандзюк. − К.: Каравела, 2004.
2. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. − 5-е изд., перераб. и доп./ П.А. Долин. − М.: Энергоиздат, 1985.
3. Запорожець О. І. Основи охорони праці: Підручник. // О.І. Запорожець, О.С.Протоєрейський, Г.М. Франчук, І. М. Боровик. – К.: Центр учбової літ-ри, 2009.
4. Катренко Л. А.Охорона праці: Навч. посіб. // Л.А. Катренко, Ю.В. Кіт, І.П. Пістун. − Суми: Університетська книга, 2004.
5. Навакатікян О.О. Охорона праці користувачів комп’ютерних відеодисплейних терміналів// О.О. Навакатікян, В.В. Кальниш, С.М. Стрюков −  К.: 1997.
6. Шульга Ю.И. Промышленная безопасность: Справочное пособие.// Ю.И. Шульга, Д.В. Зеркалов  – К.: Основа, 2009.
7. ДСП 173-96. "Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів". Міністерства охорони здоров'я Наказ № 173 від 19.06.96р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.96 р. за № 379/1404.
8. ДБН В.2.2-27:2010 "Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення". Наказ  Міністерства регіонального розвитку та будівництва України  від 30.12.2010 № 570. − К.: Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, 2010.
9. ДСанПіН 3.3.2-007-98. "Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин". Затверджено Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10 грудня 1998 р. № 7.
10. СНиП 2.04.05-91*У. "Отопление, вентиляция и кондиционирование".Издание неофициальное, Киев. : КиевЗНИИЭП, 1996.
11. СН 181-70. "Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий". Утверждены Государственным комітетом Совета Министров СССР по делам строительства и Государственным комітетом Совета Министров СССР по науке и технике 21 января 1970 г.
12. ГН 3.3.5-8.6.6.1-2002. "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу". Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 528 від 27.12.2001.
13. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ."Воздух рабочей зоны.Общиесанитарно-гигиенические требования". − М.: Изд-во стандартов, 1990. 
14. ДСН 3.3.6.042-99. "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень".– К.: Держстандарт, 1999.
15. ГН 1.1.2.140-2007. Гігієнічний норматив. "Перелік промислових алергенів". Наказ Міністерства охорони здоров'я № 99 від 02.03.2007. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2007р. за № 285/13552.
16. ГН 1.1.2.123-2006. Гігієнічний норматив "Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини". Наказ Міністерства охорони здоров'я № 7 від 13.01.2006. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6.02.2006 за № 100/11974.
17. ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. "Шум. Общие требования безопасности". Изменения 1989г.
18. ДСН 3.3.6.037-99. "Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку". – К.: Держстандарт, 1999.
19. ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. "Вибрация. Общие требования безопасности". − М.: Изд-во стандартов, 1991. 
20. ДСН 3.3.6.039-99. "Санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації". – К.: Держстандарт, 1999.
21. ДБН В.25-28-2006."Природне і  штучне освітлення". – К.: Мінбуд. України, 2006.
22. ГОСТ12.1.002-84 ССБТ."Электрические поля промышленной частоты". − М.: Изд-во стандартов, 1985. 
23. ДСанПіН 3.3.6.096-2002. "Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів". Наказ Міністерства охорони здоров'я України   № 476 от 18.12.2002. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 р. за № 203/7524.
24. СН4557-88 / ДНАОП 0.03-3.17-88. "Санитарные нормы ультра-фиолетового излучения в производственных помещениях". Министерство здравоохранения СССР, 1988.
25. СН 2392-81 / СанПин 5804-91 /ДНАОП 0.03-3.09-91. "Санитарные нормы и правила устройства и эксплуатации лазеров". Министерство здравоохранения СССР 1991.
26. НРБУ-97. Державний гігієнічний норматив "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)". Затверджено Головним державнимсанітарним лікарем України за № 62 від 01.12.97.
27. ДНАОП 0.03-3.06-80 (ГН 2152-80). "Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень". Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений. Утверждены Заместителем главного государственного санитарного врача СССР А.И.Зайченко 12 февраля 1980 г. № 2152-80.
28. ПУЕ. "Правила устройства электроустановок". − М.: Энергоатомиздат, 1987.
29. НПАОП 40.1-1.32-01. ″Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок″. – К.: Держгірпромнагляд України, 2001.
30. ГОСТ 12.1.038-82 ССБТ. "Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов". С поправками и изменениями: Изменение №1 от 01.07.1988.
31. "Класифікатор професій ДК 003-95". Затверджено наказом Держав­ного Комітету України по станда­ртизації, метрології та сертифіка­ції від 27 липня 1995 року №257.
32. ДНАОП 0.05-3.41-81 (НПАОП 80.3-3.41-81) "Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты рабочим и служащим высших учебных заведений". Утверждены постановлением Государственного комитета СССР по труду и социальным вопросам и Президиума Всесоюзного Центрального Совета Профессиональных Союзов от 12 февраля 1981 г. № 47/П—2. Дополнены и изменены постановлением этих органов от 21 августа 1985 г. № 289/П—8.
33. ДСТУ ISO 9241-5:2004 "Epгoномічні вимоги до роботи з відео терміналами в офісі. Частина 5. Вимоги до компонування робочого місця та до робочої пози". Наказ Держспоживстандарту України від 28 жовтня 2004 р. № 237 з 2006-1-01.
34. ДСТУ ISO 9241-6:2004. "Ергономічні вимоги до роботи з відео терміналами в офісі. Частина 6. Вимоги до робочого середовища". Наказ Держспоживстандарту України від 28 жовтня 2004 р. № 237 з 2006-01-01.
35. ДСТУ ISO 9241-7:2004. "Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в офісі. Частина 7. Вимоги до дисплеїв з відбитками". Наказ Держспоживстандарту України від 28 жовтня № 237 з 2006-01-01
36. ГОСТ 12.2.032-78(2001) ССБТ. "Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования".− М.: Изд-во стандартов, 1978.
37. ГОСТ 12.2.033-78 (2001) ССБТ. "Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования". − М.: Изд-во стандартов,1978.
38. НПАОП 0.00-1.28-10. "Правила охорони праці під час експлуатаціїелектронно-обчислювальних машин". Затверджено НаказомДержгірпромнагляду України 26.03.2010 № 65 "Про затвердженняПравил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальнихмашин"; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010 р.за№ 293/17588.
39. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. – К.: Укр. НДІПБ, 2007.
40. ДБН В.1.1.7-2002. Захист від пожежі. Пожежна безпека об′єктів будівництва. − К.: Держбуд України, 2003.
41. НАПБ А.01.001-2004. Правила пожежної безпеки в Україні. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій. Наказ від 19.10.2004 № 126. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 р.за № 1410/10009.
42. НПАОП 40.1-1.01-97.Правила безпечної експлуатації електроустановок. Затверджено: наказ Держнаглядохоронпраці України від 06.10.1997 р. № 257; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.1998 р.  за№ 11/2451.
43. НАПБ Б.03.001-2004. "Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників". Затверджено: МНС України наказ від 02.04.2004 р. № 151; зареєстровано в Мінюсті України 29.04.2004 р.за № 554/9153.
44. ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ. Средства и методы защиты от шума.  Классификация. − М.: Изд-во стандартов, 1981.         
45. ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования. − М.: Изд-во стандартов, 1980. 
46. НПАОП 40.1-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. − К.: Держнаглядохоронпраці України, 1998.