|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ« Назад
ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 28.02.2014 05:47
Розділ 1. Загальні вказівки
1.1. Видача завдання і керівництво розробкою питань охорони праці Після отримання студентом-дипломником основного завдання для дипломного проектування консультантом з охорони праці надається конкретне завдання з розділу „Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях”. За узгодженням з консультантом воно може видаватися і керівником проекту одночасно з темою дипломного проекту (з подальшим затвердженням консультантом). Зміст цього завдання повинен відповідати основній темі дипломного проекту і бути його складовою частиною. Для успішного виконання завдання з охорони праці студенти-дипломники забезпечуються консультантом з охорони праці. Консультації проводяться в дні, встановлені кафедрою. Після виконання студентом розділу „Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях” та перевірки його відповідності вимогам цих "Методичних вказівок" консультант ставить свій підпис на титульному аркуші пояснювальної записки. Без наявності підпису дипломний проект до захисту не допускається. При складанні тез виступу на захисті дипломного проекту студент повинен передбачити час для короткого освітлення (одна хвилина) розділу „Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях” .
1.2. Об’єм, структура та оформлення розділу „Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях” Розділ „Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях” повинен являти собою одну з частин (розділів) пояснювальної записки дипломного проекту обсягом не більше 10 % від загального обсягу пояснювальної записки. Зміст розділу слід викладати на відповідному науково-технічному та інженерному рівні. Він повинен носити творчий характер, в ньому потрібно показати вміння володіти розрахунками, інженерними та дослідними методами в сфері охорони праці, показати знання в області техніки, технології та організації виробництва. Тут повинні бути наведені:
Викладати матеріал розділу слід в ствердній формі: "проектом пропонується …", "проектується…", "відповідно до (найменування або посилання на нормативний документ) проектується" ..., "передбачається ...", "відповідно до проведених досліджень (конструкторсько-дослідницькими або розрахунковими даними) рекомендується... ", "вивчення показало, що ... " тощо. Окремі положення з охорони праці в пояснювальній записці дипломного проекту повинні бути обов’язково підтверджені розрахунками, ілюстрованими схемами, графіками тощо У розділі „Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях” дипломного проекту не допускається:
Розділ, виконаний відповідно до завдання, оформлюється окремою частиною (розділом) пояснювальної записки і розміщується після розділу, присвяченому економічному обґрунтуванню проекту. У переліку літератури, що наводиться в кінці пояснювальної записки, повинна бути вказана література з охорони праці, якою користувався студент при розробці розділу.
1.3. Орієнтовний план розділу дипломного проекту „Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях” Вступ 1.Характеристика приміщення (кабінету, офісу, комп’ютерного класу), при експлуатації програмного продукту. Необхідно розглянути:
2. Оцінка небезпечних і шкідливих виробничих факторів та розробка заходів по покращенню (нормалізації) умов праці при експлуатації програмного продукту (для спеціалістів та магістрів). 2.1. Фізичні джерела небезпечних і шкідливих виробничих факторів:
2.2. Небезпека враження людини електричним струмом 2.3. Небезпека пожежі. 2.4. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
По кожному з наведених вище параграфів (2.1…2.4.) потрібно: - охарактеризувати джерела небезпечних і шкідливих виробничих факторів та їх вплив на організм людини; - визначити реальні значення небезпечного або шкідливого виробничого фактору (паспорт на обладнання, данні лабораторних вимірів, інженерні розрахунки); - вказати нормативні документи та визначити нормативні значення небезпечного або шкідливого виробничого фактору; - провести порівняльний аналіз реальних і нормативних значень; - розглянути заходи по забезпеченню вимог охорони праці.
Розділ 2. Методичні вказівки щодо виконання розділу „Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях”
2.1. Методичні вказівки щодо вступу У вступі до даного розділу слід вказати підприємство (організацію) де планується впровадження результатів дипломного проекту; коротко пояснити, який об’єкт проектується (пристрій, прилад, система, програмний продукт, тощо), його призначення; дати його основні характеристики об’єкта, що проектується та викласти характер проектного завдання. Необхідно вказати також: технологічний процес та робочі операції в яких буде використаний спроектований об’єкт та основні вимоги до нього з точки зору охорони праці з урахуванням умов виробничого середовища, або особливості технології виготовлення. 2.2. Загальна характеристика об’єкта що розробляється (модернізується, експлуатується). Завданням розділу є аналіз проектованого об’єкту, або виробничих умов, або технологічних процесів, або робочих місць на предмет виявлення можливих причин травматизму, профзахворювань, перенавантаження людини. Якщо проектований пристрій, не автономний, а є складовою частиною більш складного обладнання, необхідно проаналізувати з точки зору охорони праці всю систему. В даному параграфі, в залежності від теми дипломного проекту, слід або дати основні характеристики об’єкта, що проектується, та його призначення, або розглянути місце встановлення та умови довкілляоб’єкту (комплексу), який розробляється та умови його експлуатації, або розглянути характеристики приміщення, при виконанні роботи (експлуатації програмного продукту). У більшості випадків для об’єкту, що розробляється як джерело живлення застосовується електрична мережа виробничих приміщень, або автономне живлення (батареї живлення). У зв’язку з цим умови експлуатації пристрою у більшості випадків визначають безпеку обслуговування і надійність її роботи. 2.2.1. Методичні вказівки з характеристики об’єкту, який розробляється (модернізується). Якщо в дипломному проекті розглядається об’єкт який проектується то необхідно вказати величину напруги, на яку спроектовано пристрій, і споживану потужність; рід і частоту струму; режим нейтралі (нульової точки) електромережі, що живить пристрій; ступінь автоматизації управління пристроєм; основні вимоги до проектованому пристрою з точки зору пожежної безпеки. з урахуванням умов середовища; особливості технології виготовлення пристрою, складові частини об’єкту (стандартні, нестандартні), схеми з’єднання їх між собою, та схеми приєднання до мережі живлення. Крім того необхідно вказати наступні характеристики об’єкту: а) вид виконання пристрою, що проектується в залежності від умов експлуатації та навколишнього середовища (загальнопромислове: відкрите, захищене, закрите, таке, що продувається, обдувається, пило-, водо-, крапле-, бризко-. маслозахищенні; вибухозахищене, вибухобезпечне та ін.); б) призначення пристрою, ступінь його автономності, ступінь автоматизації його роботи, характер і тривалість праці під час його обслуговування (роботі з ним), виконанні налагоджувальних, ремонтних та інших робіт, необхідність влаштування постійного робочого місця людини-оператора. в) характер взаємодії людини-оператора та пристрою в системі "людина-машина", вид інформації, засоби відображення інформації, кількість і види індикаторів; наявність органів керування, пульта керування, панелі інформації, панелі керування; спосіб приведення у дію, необхідність сигналізаторів для спеціального привертання уваги оператора. 2.2.2. Методичні вказівки з характеристики об’єкту, при його експлуатації. Якщо в дипломному проекті розглядається об’єкт який експлуатується то, крім відомостей безпосередньо по об’єкту, необхідно вказати фактори, які характеризують приміщення в якому пристрій, що проектується (модернізується) буде експлуатуватися. До них відноситься вид (цех, дільниця, лабораторія) та план приміщення – рисунок, де розташовано об’єкт (об’єм і площа, кількість працюючих, розташування обладнання та робочих місць, освітлення (природне та штучне), наявність вентиляції, тип підлоги (проводить струм, не проводить струм), наявність хімічно активного середовища (пари кислот, лугів, солей тощо), наявність металевих конструкцій, з’єднаних із землею, наявність пилу, який проводить струм, клас приміщення за небезпекою ураження електричним струмом, клас приміщення за пожежо- та вибухонебезпечністю,тавстановити на відповідність вимогам ДСН, ДСанПіН об’єму і площі приміщення на 1 працівника та розташування технологічного обладнання. Під час аналізу умов праці (санітарно-гігієнічні, технічні, умови безпеки, естетичні) на робочому місці (цех, дільниця, лабораторія) необхідно розглядати систему "обладнання - середовище - людина" в єдності, тобто вплив обладнання на середовище і на людину, вплив середовища на обладнання і людину, вплив людини на середовище і обладнання. У поняття "обладнання" тут входить технологічне і допоміжне виробниче обладнання, пристосування, інструмент, матеріал і сам пристрій (конструктивний вузол, програмний продукт), що проектується. У зв’язку з цим необхідно проаналізувати технологічний процес на тому робочому місці, де буде експлуатуватися пристрій, що проектується, а також дати коротку характеристику робіт, які виконуються під час обслуговування пристрою. В залежності від конкретних умов проекту за узгодженням з консультантом можна проводити аналіз або робочого місця людини-оператора, що обслуговує пристрій (конструктивний вузол, програмний продукт), який проектується, або робочого місця з обслуговування виробничого обладнання в приміщенні, пов’язаному із застосуванням пристрою, який проектується. 2.2.3. Методичні вказівки з характеристики приміщення (кабінету, лабораторії, цеха, ділянки), при виконанні конструкторської роботи (технологічному процесі, робочій операції). Якщо в дипломному проекті розглядається технологічний процес конструювання об’єкту, тоді повинні бути виявлені і проаналізовані найбільш небезпечні робочі місця і ділянки робіт, де виготовляється пристрій. За узгодженням з консультантом з охорони праці обираються одна-дві найбільш специфічні і цікаві операції будь-якого проектованого технологічного процесу виготовлення пристрою (при виготовленні окремих елементів, деталей, механічної та спеціальної обробки, нанесення покриттів, паяльних, лакокрасочних і інших видах робіт, монтажі, налаштуванні, регулюванні, герметизаціі, випробуваннях елементів або пристрою в цілому, контролі, ремонті та інших операціях). За своєю структурою і змістом аналіз умов праці при технологічних процесах багато в чому схожий з аналізом при конструкторській розробці та аналізом умов праці при експлуатації пристрою. Приступаючи до аналізу, дипломник повинен дати характеристику виробничого приміщення, де виконуються ті операції технологічного процесу, які будуть в подальшому розглянуті в даному розділі. Необхідно вказати: найменування операції, характер приміщення (кабінет, цех, лабораторія, тощо.), макроклімат (температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря), наявність хімічно активного середовища, тип підлоги (струмопровідний або струмонепровідний), наявність металевих конструкцій, з’єднаних із землею. Потім вказується клас приміщення з електронебезпеки і вибухопожежонебезпеки, категорія виробництва по пожежонебезпеці (А, Б, В. ..). Для кожної операції вказується технологічний процес та вживане обладнання, установки, пристосування, інструмент, матеріали, речовини (основні та допоміжні). 2.2.4. Методичні вказівки з характеристики приміщення (кабінету, офісу, комп’ютерного класу), при експлуатації програмного продукту. Якщо в дипломному проекті об’єкт який розглядається представляє собою програмний продукт, то необхідно, крім відомостей безпосередньо про програмний продукт, необхідно вказати фактори, які характеризують приміщення в якому він експлуатується. До них відноситься вид приміщення (кабінет, офіс, комп’ютерний клас) та план приміщення – рисунок (розташування обчислювальної техніки та робочих місць, ергономічну характеристику робочих місць), освітлення (природне та штучне), наявність вентиляції, характеристика підлоги і стін). Приступаючи до аналізу, дипломник повинен дати характеристику обчислювальної техніки та середовища програмування (стандартні, нестандартні) які використовуються при експлуатації програмного продукту. За результатами слід зробити висновки, тобто встановити на відповідність вимогам ДСН, ДСанПіН об’єму і площі приміщення на 1 працівника розташування технологічного обладнання, та ергономічної характеристики робочого місць.
2.3. Загальні методичні вказівки щодо аналізу умов праці Аналіз умов праці є складовою частиною розділу, в якій розглядається аналіз потенційних небезпек. За результатами аналізу та розробка заходів з покращення (нормалізації) умов праці. Завданням цієї частини розділу є аналіз спроектованого об’єкту, виробничих умов, технологічних процесів, робочих місць на предмет виявлення можливих причин травматизму, профзахворювань, перенавантаження людини. У даному матеріалі слід навести аналіз небезпек та шкідливих умов праці та зробити висновок про прийнятих у проекті рішеннях. Повинні бути виявлені і проаналізовані основні можливі (потенційні) фактори об’єкта, що проектується, найбільш небезпечні робочі місця і ділянки робіт, де буде експлуатуватися (або виготовлятися) пристрій, що конструюється. Для того щоб людина могла виконувати роботу безпечно, без шкоди для здоров’я, без фізичної та нервової перевтоми і з високою продуктивністю, умови праці повинні відповідати певним вимогам: психологічним, фізіологічним, ергономічним і технічним. Вимоги до умов праці характеризуються як вимоги безпеки праці. Вимоги безпеки встановлюється для небезпечних і шкідливих виробничих факторів, для виробничого обладнання (як загальні, так і для окремих його типів і видів), для виробничих процесів, для засобів захисту працюючих, а також для самих працюючих. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 за природою дії поділяються на 4 групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні. Основні фізичні фактори: - рухомі машини і механізми; рухомі частини виробничого обладнання; пересувні заготовки, вироби, матеріали; конструкції, що руйнуються; підвищений тиск в середині виробу(гідропривід, пневмопривід); - підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів; - підвищена або знижена температура повітря, його вологість і рухливість; - підвищений рівень вібрацій, шуму, інфра - та ультразвуку; - підвищений рівень випромінювань (електромагнітних, лазерних, іонізуючих, ультрафіолетових, інфрачервоних); - електронебезпека; - недостатня освітленість і підвищена яскравість світла; - гострі кромки та нерівності на поверхнях обладнання, інструмента, заготовок; Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори - за агрегатним станом: аерозолі (пил, пари), гази; - за характером дії: токсичні; подразнюючі; сенсибілізуючі; канцерогенні; мутагенні; - за шляхом проникнення в організм людини через: органи дихання; шлунково-кишковий тракт; шкірні покриви і слизові оболонки. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори - фізичні перевантаження (статичні, динамічні); - нервово-психічні перевантаження (розумове перенавантаження, перенавантаження аналізаторів; монотонність праці; емоційні перенавантаження тощо). У загальному вигляді аналіз умов праці рекомендується виконувати в такій послідовності.
2.3.1. Методичні вказівки з аналізу можливих небезпек і шкідливих факторів, що створюються конструкцією пристрою, який проектується. Під час аналізу небезпечних і шкідливих виробничих факторій, що створюються проектованим пристроєм при його експлуатації необхідно розглянути наступні небезпеки. Теплові небезпеки можуть бути створена такими факторами: деталями що нагрівається, нагрітим електролітом, електричними розрядами (іскрінням, дугами), Причиною нагріву окремих деталей та елементів апаратури можуть бути підвищені щільності струму в монтажних дротах, недостатня поверхня розсіювача; неправильний тепловий розрахунок, компоновка і монтаж елементів апаратури, електричні втрати в магнітопроводах, в діелектрику ізоляторів. Підвищена температура деталей крім небезпечності опіків і підвищення температури повітря шкідливо діє на ізоляційні матеріали, а також може бути причиною вибуху або пожежі. Хімічні небезпеки пов’язані із застосуванням або виділенням в процесі роботи пристрою різних небезпечних і шкідливих речовин у твердому, рідкому, газо- або пароподібному стані (наприклад, пил фарби, пари лаків, розчинників). Механічні небезпеки і шкідливість можуть створюватися наступними факторами: наявністю в конструкції рухомих або частин, що обертаються; вузлів та елементів, що є джерелом шуму, вібрації, ультразвуку або інфразвуку, що знаходяться під надлишковим тиском або глибоким вакуумом, а також можливістю руйнування окремих деталей і елементів обладнання. Можливі причини руйнування: великі швидкості обертання, високий тиск або глибокий вакуум, вибух як наслідок хімічних та інших процесів, невірний вибір матеріалу для деталей, елементів пристрою. Прикладом таких небезпек можуть слугувати руйнування місць з’єднань трубопроводів гідро або пневмопривіду, електричних конденсаторів, балонів з газом тощо. Небезпека електромагнітних випромінювань оптичного діапазону- інфрачервоного, видимого світлового, ультрафіолетового, лазерного - обумовлена наявністю в пристрої, що проектується приладів або елементів, що генерують ці випромінювання, і залежить від виду та параметрів опромінення, тривалості імпульсів, потужності випромінювання. Небезпека електромагнітного опромінення (радіочастотного) під час роботи обєкту, що проектується, залежить від довжини хвилі, потужності, тривалості впливу, дози опромінення. Генераторами випромінювання можуть бути будь-які елементи, включені у високочастотний ланцюг (індуктори, фідерні лінії, нещільності у хвилеводах, трансформатори, антени, генератори надвисоких частот, тощо). Небезпека ураження електричним струмом визначається наступними факторами: родом струму (постійний, імпульсний, змінний), напругою, величиною струму, його частотою, а також наявністю залишкового заряду на конденсаторі, факторами середовища приміщення, режимом роботи нейтралі (середньої точки) джерела живлення. Можливі причини ураження: випадковий дотик до часин, що проводять струм та знаходяться під напругою; дотик до металевих частин електроустановок, які не проводять струм, або корпусів пов’язаного з електроустановками виробничого обладнання після переходу на них напруги із частин, що проводять струм ("пробій на корпус"); поява напруги в результаті помилкового вмикання, замикання або наведення напруги сусідніми установками; розряд блискавки в установку або поблизу неї; ураження через електричну дугу; дотик до конденсатора із залишковим зарядом; заряд статичної електрики; ураження кроковою напругою. Небезпека займання, вибухонебезпечної суміші та пожежонебезпечних матеріалів і речовин в приміщенні, де експлуатується пристрій, що проектується, може створюватися електричними іскрами, дугами, полум’ям, нагрітими частинами і деталями апаратури. Можливі причини виникнення цих факторів: перегрів деталей внаслідок помилок проектування, коротке замикання, іскріння в контактах (реле, вимикачі, колектори та кільця двигунів, індуктори, пускачі та ін), тривалі перевантаження, великі перехідні опори тощо У більшості випадків у апаратури, що проектується, використовуються відносно низькі напруги і малі потужності, однак і вони можуть становити значну вибухо-, пожежо-небезпечність, якщо є паро-, газо- або пилоповітряні вибухонебезпечні суміші. Інші фізичні небезпеки, наприклад, пил, вода, низька температура, іонізуюче випромінювання також можуть мати місце в деяких спеціальних пристроях. Психофізіологічні небезпеки можуть бути обумовлені наступними причинами: невдала компоновка пристрою в цілому або пульта керування, невдале розташування органів керування, невідповідність необхідних рухів при обслуговуванні фізіологічним можливостям та антропометричним даним людини-оператора, розміщення індикаторів поза оптимальною зоною інформаційного поля, надмірність інформації, дефіцит часу для прийняття рішень чи дій з управління, велике напруження уваги, зору, слуху, та іншими факторами. Під час проектування об’єкту можуть бути виявлені і інші небезпеки, які також повинні бути проаналізовані. З урахуванням наведених вихідних даних і виявлених конкретних небезпек та шкідливих умов, які має (або які створює) пристрій, що проектується, необхідно визначити розрахунками або вимірюваннями їх якісну і кількісну характеристику. Для кожного із проаналізованих вище факторів, на основі діючих нормативних документів встановлюється їх гранично допустимі рівні (ГДР), гранично допустимі концентрації (ГДК) або межі зміни для конкретних умов експлуатації. Шляхом зіставлення проектованих або очікуваних рівнів і концентрацій з їх ГДР (або ГДК), або іншими нормативами робиться висновок щодо їхньої небезпеки чи шкідливості і висновок необхідності технічних, організаційних та інших заходів щодо усунення або зниження їх впливу на працюючих. 2.3.2. Методичні вказівки з аналізу потенційних небезпек які створюються на робочих місцях при експлуатації об’єкту. Загальна схема аналізу з даної теми приблизно відповідає, вищенаведеній (2.3.1.), але є і свої особливості. Спочатку, в залежності від характеристики виробничого приміщення, характеристики робочого місця, ступеня тяжкості виконуваних робіт визначають допустимі та оптимальні параметри мікроклімату для теплого і холодного періоду року. Потім досліджують, які небезпечні й шкідливі виробничі фактори, які супроводжують технологічний процес та обладнання, що застосовується(пил, гази, пари, хімічні речовини, випромінювання, шум і вібрація, ультразвук та ін. відповідно до прийнятої класифікації), виявляють їхні джерела, встановлюють якісні і кількісний характеристики виявлених факторів. Результати аналізу супроводжуються необхідними розрахунками і поясненнями. Для всіх видів встановлених небезпек і шкідливості визначають допустимі значення і висвітлюють вплив на організм людини. Виявляються й аналізуються фактори, які можуть бути можливим джерелом травмування: рухомі машини та механізми, рухомі частини обладнання, електричний струм, конструкції, що руйнуються тощо Досліджуються також фактори, які можуть стати джерелом (причиною) вибуху, пожежі: обладнання, електроустановки та мережі, матеріали та речовини, що застосовуються тощо.; розглядаються умови небезпечного прояву цих факторів. З урахуванням наведених вихідних даних і виявлених конкретних небезпек та шкідливих умов, які супроводжують технологічний процес та обладнання, що застосовується, необхідно визначити розрахунками або вимірюваннями їх якісну і кількісну характеристику. Для кожного із проаналізованих вище факторів, на основі діючих нормативних документів встановлюється їх гранично допустимі рівні (ГДР), гранично допустимі концентрації (ГДК) або межі зміни для конкретних умов експлуатації. Шляхом зіставлення проектованих або очікуваних рівнів і концентрацій з їх ГДР (або ГДК), або іншими нормативами робиться висновок щодо їхньої небезпеки чи шкідливості і висновок необхідності технічних, організаційних та інших заходів щодо усунення або зниження їх впливу на працюючих. 2.3.3. Методичні вказівки з аналізу умов праці при основних технологічних процесах конструювання об’єкту. За своєю структурою і змістом аналіз умов праці при технологічних процесах багато в чому схожий з аналізом при конструкторській розробці та аналізом умов праці при експлуатації пристрою (див. 2.3.1., 2.3.2). Виявляють джерела небезпек та шкідливих умов однієї-двух найбільш специфічних і цікавих операцій будь-якого проектованого технологічного процесу виготовлення об’єкту (при виготовленні окремих елементів, деталей, механічної та спеціальної обробки, нанесення покриттів, паяльних, лакокрасочних і інших видах робіт, монтажі, налаштуванні, регулюванні, ерметизаціі, випробуваннях елементів або пристрою в цілому, контролі, ремонті та інших операціях). і дають їх кількісну характеристику. Теплові - відкрите полум’я (°С), розплавлений метал (°С), нагріті деталі (°С), електричні розряди (іскра, дуга), рассплави солей, лугів. Хімічні (шкідливі і отруйні) - рідини, пари, гази, пил(г/м3) - органічний, неорганічний (металевий,мінеральний, змішаний). Виробничі випромінювання-радіочастотні (частота Гц, інтенсивність (В/м; А/м; мкВт/см); оптичного діапазону (інфрачервоні, видимі, ультрафіолетові, лазерні); іонізуючі (альфа-частинки, бета - частинки, гамма - випромінювання, рентгенівське). Механічні - рухомі частини, руйнування деталей, вузлів, елементів, надлишковий тиск (Па), вакуум (м рт.ст.), вібрації (частота, амплітуда, віброшвидкість), шум (частоти, звуковий тиск (дБ), рівень звуку (дБА)), ультразвук (звуковий тиск (дБ), частота(Гц)). Електричні - вид струму, напруга (В), сила струму (А), частота струму (Гц), глухозаземлена або ізольована нейтраль джерела живлення, залишковий заряд конденсатора. Небезпека пожежі - пальна речовина (тверда, рідка, газоподібна), джерело займання. Небезпека вибуху - пило-, паро-, газоповітряна суміш (НПВ, ВПВ, ПДВК (г/м3,%), температурний клас і категорія вибухонебезпечності суміші, імпульс вибуху). З урахуванням наведених вихідних даних і виявлених конкретних небезпек та шкідливих умов, які супроводжують технологічний процес та обладнання, що застосовується, необхідно визначити розрахунками або вимірюваннями їх якісну і кількісну характеристику. Для кожного із проаналізованих вище факторів, на основі діючих нормативних документів встановлюється їх гранично допустимі рівні (ГДР), гранично допустимі концентрації (ГДК) або межі зміни для конкретних умов експлуатації. Шляхом зіставлення проектованих або очікуваних рівнів і концентрацій з їх ГДР (або ГДК), або іншими нормативами робиться висновок щодо їхньої небезпеки чи шкідливості і висновок необхідності технічних, організаційних та інших заходів щодо усунення або зниження їх впливу на працюючих. 2.3.4. Методичні вказівки з аналізу умов праці і шкідливих виробничих факторів при експлуатації (використанні) програмного продукту. За своєю структурою і змістом аналіз умов праці при експлуатації (використанні) програмного продукту схожий з аналізом умов праці при експлуатації та при виготовленні спроектованого об’єкту (див. 2.3.2., 2.3.3). Спочатку, в залежності від характеристики виробничого приміщення, характеристики робочого місця, ступеня тяжкості виконуваних робіт визначають допустимі та оптимальні параметри мікроклімату для теплого і холодного періоду року. Потім досліджують, які небезпечні й шкідливі виробничі фактори, які супроводжують процес експлуатації програмного продукту та обладнання, що застосовується (шум, випромінювання, відповідно до прийнятої класифікації), встановлюють якісні і кількісний характеристики виявлених факторів. Результати аналізу супроводжуються необхідними розрахунками і поясненнями. Для всіх видів встановлених небезпек і шкідливості визначають допустимі значення і висвітлюють вплив на організм людини. Після цього встановлюються нормовані значення освітленості для природного та штучного (за необхідності - сумісного) освітлення в залежності від виду роботи, ступеня її точності і розмірів об’єктів розрізнення (як об’єкт розрізнення може бути предмет або його частина, точка, риска, штрих, лінія, що утворює букву тощо), яскравості фону і контрасту об’єкта з фоном (для штучного освітлення). Вибирається вид природного та система штучного освітлення, джерело електричного світла, розробляється основні вимоги до раціонального штучного освітлення на робочих місцях. Досліджуються фактори, які можуть становити небезпеку враження людини електричним струмом і стати джерелом (причиною) пожежі: обладнання, електроустановки та мережі, матеріали та речовини, що застосовуються тощо.; розглядаються умови небезпечного прояву цих факторів. Розглядається також характер психофізіологічного впливу обчислювальної техніки, характеру роботи, що виконується, стану виробничого середовища на організм людини на робочому місці. З урахуванням наведених вихідних даних і виявлених конкретних небезпек та шкідливих умов, які супроводжують процес експлуатації програмного продукту та обладнання, що застосовується, необхідно визначити розрахунками або вимірюваннями їх якісну і кількісну характеристику. Для кожного із проаналізованих вище факторів, на основі діючих нормативних документів встановлюється їх гранично допустимі рівні (ГДР), або межі зміни для конкретних умов експлуатації. Шляхом зіставлення проектованих або очікуваних рівнів і концентрацій з їх ГДР, або іншими нормативами робиться висновок щодо їхньої небезпеки чи шкідливості і висновок необхідності технічних, організаційних та інших заходів щодо усунення або зниження їх впливу на працюючих.
2.4. Загальні методичні вказівки щодо заходів з охорони праці. На основі проведеного аналізу умов праці в даній частині розділу необхідно розробити заходи, що виключають прояв небезпечних і шкідливих виробничих факторів або обмежують їх в межах допустимих норм або розглянути заходи по забезпеченню охорони праці які внесені в конструкції технологічного обладнання. Вибір заходів, що забезпечують безпеку і нешкідливість, повинен бути оптимальним з точки зору охорони праці, економічних витрат, маси і габаритів апаратури, продуктивності праці, зручності експлуатації та ін. До складу заходів повинні входити заходи з виробничої санітарії і безпеки технологічних процесів, пожежної безпеки, ергономіки, технічної естетики, охорони довкілля, цивільного захисту. Проектований метод, пристрій, технологічний процес, програмний продукт повинні повністю відповідати вимогам чинних нормативних документів. розглянути заходи по забезпеченню охорони праці які внесені в конструкції технологічного обладнання
2.4.1. Приклади можливих заходів з охорони праці, які передбачаються в конструкціях пристроїв. Дана тема за змістом повинна відповідати прийнятому напрямку аналізу небезпечних і шкідливих виробничих факторій(див. 2.3.1), що створюються проектованим об’єктом при його експлуатації, тобто заходи розробляються для спроектованого об’єкта під час його роботи та обслуговування. Вони повинні забезпечувати або підвищувати його безпеку (за будь-яких режимів роботи, в т.ч. аварійних). Заходи з виробничої санітарії можуть бути наступні: - засоби запобігання виділення об’єктом шкідливих речовин у повітря робочої зони; - захист персоналу від шуму, вібрацій, ультразвуку, що генеруються спроектованим об’єктом; - захистів від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону, що генеруються об’єктом; - захист від інших видів випромінювань, що генеруються об’єктом; - застосування засобів індивідуального захисту. Заходи з безпеки технологічних процесів: - особливості спроектованого пристрою з точки зору безпеки, враховуючи різні режими його роботи; - засоби захисту від випадкового дотику до частин, що проводять електричний струм, і тим частинам, що не проводять струм, які можуть опинитися під напругою при пробої ізоляції або замиканні на корпус; - раціональне розміщення вузлів, схеми і об’єкту в цілому; - недоступне розташування схемних елементів і деталей, що знаходяться під небезпечною напругою; - запобіжне блокування; - попереджувальна сигналізація та її наочність (світлова, кольорова, звукова, комбінована); - дистанційне керування; - захисне заземлення, занулення і захисне відключення; - застосування найбільш досконалих і якісних елементів і деталей, що забезпечують полегшений електричний і тепловий режим; - вибір перерізу дротів відповідно до потужності,що передається, по допустимому падінню напруги і щільності струму; - підбір схемних елементів за потужністю, за напругою з урахуванням коефіцієнта навантаження та ін; - покриття деталей монтажу спеціальними лаками для усунення. витоків струму, запобігання ураження електрострумом при випадковому дотику до струмоведучих частин, корозії та ін; - спосіб маркування кінців дротів, що підключуються, правила монтажу, захист дротів і елементів від різного роду впливу (вібрації, механічні, хімічні, теплові та ін); - діелектрична міцність матеріалів; - написи, що пояснюють, що попереджають, що обмежують, забороняють; знаки безпеки; кольори сигнальні; - безпечні прийоми роботи; - застосування спеціальних інструментів; - застосування засобів індивідуального захисту; - заходи з безпеки експлуатації наявних в апаратурі механічних рухомих пристроїв (вентилятори, механізми налаштування, антенні пристрої тощо) та вибухонебезпечних елементів (електровакуумні прилади, електроннопроменеві трубки, електричні конденсатори тощо); - застосування розділових трансформаторів; - безпека обслуговування сосудів, ємностей, що працюють під тиском і вакуумних приладів. Заходи щодо пожежної безпеки - використання конструктивних елементів з негорючих і важкозаймистих матеріалів. - конструктивне розташування елементів з метою створення полегшеного режиму роботи; - тепловідвід, охолодження окремих елементів; - розрахунок елементів на електричну міцність (проводів - по щільності струму, резисторів - по прийнятній потужності, що розсіюється, конденсаторів – по прийнятній напрузі тощо.); - вибір стандартної апаратури електрозахисту і плавких запобіжників по ампер-секундним характеристиками; - заходи щодо захисту від блискавки, - обґрунтувати необхідність застосування та вказати систему електричної пожежної сигналізації (кнопкової або автоматичної) і зв’язку; - обґрунтувати вибір вогнегасних засобів, пристроїв і приладів для гасіння пожежі, яка може виникнути при експлуатації проектованого пристрою. Заходи з ергономіки та інженерної психології. - чи є розроблена конструкція застрахованою від несподіванок; - чи запобігає конструкція пускового пристрою випадковому включенню; - чи забезпечена своєчасна і виразна сигналізація про небезпеку погашень або знижень основних робочих параметрів; - чи є головний вимикач, добре помітний і доступний з місця управління; - чи не потрібно від оператора фізіологічно неможливого; - чи відповідають рухи людини при обслуговуванні пристрою фізіологічній та анатомічній структурі тіла; - чи всі органи управління розташовані в зоні легкої досяжності та зручні для маніпуляції ними; - чи знаходяться органи управління, засоби відображення інформації, сигналізатори в оптимальній зоні інформаційного поля; - чи справді найважливіші джерела інформації зосереджені на головному пульті тощо 2.4.2. Приклади можливих заходів з охорони праці на робочих місцях при експлуатації об’єкту. Дана тема за змістом повинна відповідати прийнятому напрямку аналізу умов праці (див. 2.3.2.), тобто заходи розробляються або для робочого місця по безпосередньому обслуговуванню об’єкта, що проектується, або робочого місця з обслуговування виробничого обладнання в приміщенні, пов’язаному із застосуванням пристрою, який проектується. Заходи щодо виробничої санітарії: - заходи для забезпечення нормальних мікрокліматичних умов; - способи забезпечення чистоти повітряного середовища; - раціональне освітлення робочого місця (природне, штучне); - способи та засоби захисту від електромагнітних випромінювань вч та увч діапазону; - захист від шуму, вібрація, ультразвуку: a) усунення або зниження шуму та вібрації в їх джерелах; b) звуко- та віброізоляція вузлів і окремого устаткування; c) звукоізоляція робочих місць і приміщень; d) застосування засобів звукопоглинання; e) будівельно-планувальні заходи. Усунення або зниження шуму та вібрації безпосередньо в їх джерелах. Для послаблення шуму і вібрації станків, машин, агрегатів тощо рекомендується: удосконалювати кінематичні схеми; замінювати ударні дії безударними; замінювати зворотно-поступальні рухи деталей і механізмів обертальними. У випадку застосування періодично діючих механізмів із зворотно-поступальними рухами потрібно, щоб ці рухи здійснювались за гармонічними законами; забезпечити рухи співударних деталей і механізмів шляхом поєднання їх з матеріалами, які мають велике внутрішнє тертя (гумою, корком, бітумними картонами, азбестом тощо); зменшувати інтенсивність вібрації деталей і машин (корпусів, кожухів, кришок тощо) шляхом облицювання їх внутрішніх поверхонь або заповненням спеціально передбачених повітряних порожнин демпфіруючим вібрації матеріалом (гума, пінопласт тощо), а також налаштуванням гнучких зв’язків (еластичних муфт, гнучких патрубків, пружних прокладок, пружин) між деталями і вузлами устаткування, збуджуючими вібрації; замінювати металеві деталі – беззвучними матеріалами (пластмасами) або чергувати металеві деталі з деталями з неметалевих матеріалів; передбачати ретельне урівноваження (статичне і динамічне) всіх рухомих деталей обладнання з метою зменшення зазорів в стиках деталей і тим самим зменшення енергії співударів та інтенсивності вібрацій та шуму; замінювати підшипники кочення підшипники ковзання, прямозубі шестерні косозубими, металеві шестерні замінювати неметалевими; застосовувати змазку співударних деталей в’язкими змазувальними речовинами і розміщення в рідких, масляних та інших ванни вібруючих і шумогенеруючих деталей і механізмів, застосовувати суцільні перегородки рухомих механізмів з пластмас та ін; - захист від інших видів випромінювань; - застосування засобів індивідуального захисту. При розробці заходів з промислової санітарії необхідно виконати вимоги правил щодо температури, вологості й руху повітря у виробничих приміщеннях, передбачити захист від перегріву і переохолодження. Треба розробити способи виявлення і видалення шкідливих домішок з повітря. Необхідно обрати вид освітлення, джерело світла, тип світильника, визначити освітленість робочого місця у відповідності з нормами. Визначити розміри пройомів для світла. Необхідно розробити способи захисту від впливу на людину шуму, вібрацій, ультразвуку, електромагнітних випромінювань тощо Заходи з техніки безпеки - захист від травмування рухомими машинами та механізмами, рухомими частинами виробничого обладнання; - захисні огородження, блокування і сигналізація, які мають забезпечити: а) захист від випадкового дотику до струмоведучих частин; б) захист очей, рук і всього тіла від механічних та інших впливів устаткування, що експлуатується (наприклад, частинами, що рухаються і обертаються, відходами обробки, бризками рідини та ін); в) захист обслуговуючого персоналу від попадання під небезпечну напругу при відкриванні кришок, дверей, зняття кожуха, а також при вийманні або висуненні блоків із пристрою. привести малюнок захисного огородження, а також схему блокування та сигналізації і пояснити принцип її роботи. передбачити написи або знаки, попереджуючі про небезпеку; - захист від конструкцій, що руйнуються, матеріалу, що оброблюється, інструменту; - захист від руйнування ємностей, що знаходяться під підвищеним або зниженим тиском; - заходи захисту від ураження електричним струмом (занулення, захисне відключення, забезпечення недоступності, застосування малих напруг тощо.); - інші необхідні заходи (див. 2.4.1.). Заходи щодо пожежної безпеки - див 2.4.1. Заходи з ергономіки та технічної естетики: - обладнання робочого місця людини-оператора; - загальна компоновка робочого місця; - робочі меблі людини-оператора; - конструкція пульта управління, органів управління; - розташування органів керування, засобів відображення інформації (з урахуванням основних принципів, наведених у 2.4.1.); - наявність сигналізаторів, головного вимикача; - оцінка відповідності рухів людини, роботи, що виконується фізіологічним і анатомічним можливостям людини; - зовнішній вигляд робочого місця з точки зору технічної естетики; рішення щодо кольорів, естетична гармонійність; - зручність виконання робіт з налагодження, огляду, ремонту устаткування та інші заходи. Цей розділ відноситься в основному до проектування об’єкту, при експлуатації якого головною дійовою особою є оператор. Розглядаються засоби відображення інформації, органи управління, індикатори, сигналізатори, конструкція пульта з панеллю інформації та панеллю керування, інформаційне поле і його оптимальна зона; моторне поле і відповідність розташування органів управління зоні досяжності для різних фіксованих поз, зоні легкої досяжності та оптимальної зони, керуючись рекомендаціями з конструювання радіоелектронної апаратури та вимогами відповідних ГОСТів. Основні принципи розміщення приладів і органів керування такі: а) принцип функціональної організацій (розташування приладів на їх функцій); б) принцип значимості (прилади, що мають більш важливе значення, зберігаються там, де є найкращі умови їх сприйняття); в) принцип оптимального розташування в залежності від особливостей кожного приладу (необхідної точності зчитування показників, швидкості сприйняття, зручності маніпулювання органами управління тощо.); г) принцип послідовного використання (тобто розміщення відповідно до послідовності операцій ); д) принцип частоти використання (розміщення найбільш часто використовуваних елементів в місцях, найбільш зручних для спрянття або маніпулювання). 2.4.3. Приклади можливих заходів з охорони праці при основних технологічних процесах конструювання об’єкта. Дана тема за змістом повинна відповідати прийнятому напрямку аналізу умов праці (див. 2.3.3) при основних технологічних процесах виготовлення спроектованого об’єкту. Тобто заходи розробляються для умов однієї-двух найбільш специфічних і цікавих операцій будь-якого проектованого технологічного процесу виготовлення об’єкту (при виготовленні окремих елементів, деталей, механічної та спеціальної обробки, нанесення покриттів, паяльних, лакокрасочних і інших видах робіт, монтажі, налаштуванні, регулюванні, ерметизаціі, випробуваннях елементів або пристрою в цілому, контролі, ремонті та інших операціях). Нижче наводяться приблизні вимоги до змісту заходів по даний темі. Заходи щодо виробничої санітарії: При розробці нової, модернізації старої або описі існуючої технології необхідно: - вказати правила, на основі яких розробляються безпечні методи роботи; - обґрунтувати необхідність застосування вентиляції: загальнообмінної і місцевої, штучної і природної; витяжної та приточної; - визначити необхідну кратність обміну повітря, а також розробити вимоги до виконання вентиляції; - розробити правила зберігання матеріалів, що використовуються, знищення або збору відходів; - вибрати індивідуальні захисні засоби та розробити правила особистої гігієни; - інші необхідні заходи (див. 2.4.1). Заходи з техніки безпеки: - спільні заходи з електробезпеки (захисне розділення мереж, профілактика пошкодження ізоляції, забезпечення недоступності струмоведучих частин, занулення, захисне заземлення, захисне відключення, захисні міри при роботі з ручним приладом тощо); - заходи, що забезпечують безпеку при обслуговуванні сосудів, що працюють під тиском, і вакуумних приладів; - заходи, що забезпечують розряд ємності, на якій може зберігатися небезпечний заряд; - заходи відведення або нейтралізації зарядів статичної електрики; - планування обладнання, проходів і проїздів; - підйомно-транспортне обладнання, що використовується; - заходи запобігання порушення надійності кріплення деталей, що оброблюються; - заходи по захисту від ураження світловим або тепловим випромінюванням технологічного обладнання; .- безпечний спосіб подачі (установки) матеріалів (заготовок) в робочу зону і видалення обробленого матеріалу; - застосування спеціального інструменту; - застосування спеціальних пристроїв; - застосування дистанційного управління; - заходи безпеки при механізації та автоматизації виробничих процесів; - безпечна організація робочого місця (стаціонарного і нестаціонарного); - застосування запобіжних пристроїв: а) відключення напруги з метою усунення небезпеки; б) що попереджують травмування внаслідок порушення нормальної роботи механічного обладнання; в) що попереджують розрив сосудів; - застосування сигналізації, кольорів і знаків безпеки та ін Заходи щодо пожежної безпеки: - вибрати необхідну мінімальну межу вогнестійкості частин будівлі або споруди, протипожежні розриви між будівлями, найбільшу допустиму кількість поверхів і площу підлоги між протипожежненими стінами; - описати шляхи евакуації з виробничих приміщень, вказавши при цьому найбільшу допустима відстань до виходу і найменшу ширину проходів; - висвітлити пожежну профілактику електроустановок: якщо в приміщеннях знаходяться матеріали і речовини, схильні до займання чи утворення вибухонебезпечної суміші з повітрям, зробити вибір типу виконання електрообладнання, рівня і виду вибухозахисту відповідно, спосіб прокладки проводів і кабелів; - обрати комплекс захисних заході від ураження блискавкою будівель або споруд; - за наявності процесів, що супроводжуються утворенням зарядів статичної електрики, розробити комплекс заходів, що забезпечують зниження небезпеки вибуху або пожежі від іскрового розряду; - обрати та обґрунтувати засоби гасіння пожеж, яка застосовується апаратура і прилади (тип, кількість, розміщення); - обрати засоби зв’язку та сигналізації, що забезпечують сповіщання про початок пожежі у виробничому приміщенні; Заходи з ергономіки та технічної естетики: - зовнішній вигляд проектованого цеху (дільниці, лінії) з точки зору технічної естетики; інтер’єр приміщення; - кольори, фарбування інтер’єру виробничого приміщення, технологічного обладнання, підйомно-транспортних засобів; - естетична гармонійність кольорової схеми обладнання (корпусів, рухомих частин, захисних пристроїв); - загальна компоновка виробничого потоку цеху (дільниці, поточної чи автоматичної лінії) з точки зору зручності роботи, установка і зняття деталей (ін. об’єкта праці), розміщення органів управління (щитів, пультів управління); - взаємне розташування основного і допоміжного обладнання; - взаємне розташування робочих місць на технологічній лінії; - зручність виконання робіт з налагодження обладнання; - зручність виконання робіт з огляду, ремонту виробничого обладнання та ін. 2.4.4. Приклади можливих заходів з охорони праці при експлуатації програмного продукту. За своєю структурою і змістом заходи з охорони праці при написанні програмного продукту багато в чому схожий з заходами охорони праці при експлуатації та при виготовленні спроектованого об’єкту (див. 2.4.2., 2.4.3). Заходи повинні враховувати як вимоги безпеки, так і санітарно-гігієнічні вимоги, вимоги пожежної профілактики, ергономіки та технічної естетики, При розробці заходів з охорони праці з даної теми можна керуватися рекомендаціями, наведеними вище: в розділах 2.2.2 і 2.3.2 стосовно до обчислювальної техніки; в розділах 2.2.3 і 2.3.3 - стосовно робочого місця в приміщенні, де будуть проводитися написання програмного продукту.
2.5. Загальні методичні вказівки щодо розробки «Інструкції з техніки безпеки при експлуатації спроектованого об’єкту». Якщо об’єкт (пристрій, блок, прилад) проектується вперше або при його роботі мають місце небезпеки або шкідливості для організму людини (напругу понад 42 В, високий тиск, електромагніті поля ВЧ та НВЧ, іонізуюче випромінювання тощо), то необхідно розробити "інструкцію з техніки безпеки при експлуатації спроектованого пристрою". В інструкції в категоричній формі слід перерахувати основні положення, що забезпечують безпечні і нешкідливі умови експлуатації пристрою. У інструкцію включаються 1. Загальні положення, що стосуються прав і обов’язків обслуговуючого персоналу щодо дотримання вимог техніки безпеки. 2. Технологічні вимоги щодо дотримання заходів безпеки перед початком роботи, під час роботи і після закінчення роботи. 3. Особливості обслуговування цього пристрою і безпечні прийоми роботи (у разі необхідності вказати на користування спеціальним інструментом).
3. Практичні поради щодо підготовки розділу „Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях”
Оформлення розділу повинно відповідати вимогам, що пред’являються до пояснювальної записки (ПЗ), а саме: розмір та тип шрифту, параметри сторінки та абзацу, оформлення таблиць, рисунків та формул тощо. Розділ „Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях” готується студентом індивідуально, викладений в розділі матеріал має бути тісно пов’язаним з технологічною частиною ПЗ. Обсяг розділу не повинен перебільшувати 10 % від загального обсягу ПЗ (9-12 сторінок). Передбачено, що в результаті виконання ДП розроблено програмний продукт. Для подальшого викладу вважаємо, що розділ „Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях” має порядковий номер 5.
5.1. ВступУ вступі необхідно дати стислу характеристику результатів ДП, зокрема, розробленому програмному продукту (1-2 речення). Вказати, де (підприємство, організація або установа) передбачається його використання (1-2 речення). У випадку, коли невідомо, в якому приміщенні буде використання розробленого програмного продукту, слід навести вимоги до приміщення в якому передбачається (планується) використання програмного продукту.
5.2. Опис приміщенняНеобхідно провести аналіз приміщення, в якому буде використовуватись розроблений програмний продукт, слід навести: план приміщення; об’єм і площу приміщення, кількість працюючих, розташування обчислювальної техніки та робочих місць, ергономічну характеристику робочих місць тощо. характеристику засобів обчислювальної техніки, що використовуються; встановити на відповідність вимогам чинним нормативним документам об’єму і площі приміщення на 1 працівника, розташування технологічного обладнання, та ергономічної характеристики робочого місць. Закінчити підрозділ рекомендовано підсумковою фразою, наприклад: „Згідно з [1] площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6,0 м2, а об’єм не менш ніж 20,0 м3 . Отже, ...”
5.3. Напруженість праці користувача ПЕОМНеобхідно дати розгорнуту характеристику процесу використання розробленого у ДП програмного продукту, слід навести: професію або фах користувача розробленого програмного продукту (аналітик, бухгалтер, науковець, системний програміст, менеджер тощо); характеристика (більш розгорнута, ніж у вступі) програмного продукту (вимоги до конфігурації персонального комп’ютера та системного програмного забезпечення, необхідних для функціонування розробленого програмного продукту, стислий опис функціональних можливостей, вхідних та вихідних даних тощо); особливості роботи з програмним продуктом (зміст роботи, сприймання сигналів (інформації) та їх оцінка, розподіл функцій за ступенем складності завдання тощо). Закінчити підрозділ рекомендовано підсумковими фразами, наприклад: Виходячи з характеру розробленого у ДП програмного продукту та згідно з [3] робота користувача ПЕОМ (вказати – якого саме користувача) за показниками напруженості трудового процесу відноситься: за показником інтелектуального навантаження – за сенсорним навантаженням – за емоційним навантаженням – за монотонністю навантажень – за режимом праці – „Встановлено, що характер робіт, виконуваних користувачем при роботі з розробленим в дипломному проекті програмним продуктом, ... ”
5.4.* Повітряне середовищеНеобхідно проаналізувати стан мікроклімату в частині виконання нормативних вимог [4] щодо температури, вологості й руху повітря у виробничих приміщеннях. За результатами необхідно зробити висновок, чи відповідає стан мікроклімату в розглянутому приміщенні нормативним вимогам.
5.5.* ШумНеобхідно проаналізувати джерела шуму, провести розрахунок рівню шуму. За результатами необхідно зробити висновок, чи задовольняє фактичний обмірюваний рівень шуму нормативним вимогам [5].
5.6. ЕлектробезпекаНеобхідно проаналізувати стан електробезпеки під час експлуатації ПЕОМ. За основу рекомендовано взяти викладені у [2] (розділ 2). За результатами необхідно зробити висновок, чи відповідає (не відповідає) стан електробезпеки вимогам [2].
5.7. Пожежна безпека приміщенняНеобхідно проаналізувати стан пожежної безпеки приміщення: вказати наявні легкозаймисті предмети; визначити категорію приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою (згідно з [6]); - описати систему оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей з виробничих приміщень, вказати найбільшу допустима відстань до виходу і найменшу ширину проходів (згідно з [7]); - висвітлити пожежну профілактику електроустановок (якщо в приміщеннях знаходяться матеріали і речовини, схильні до займання чи утворення вибухонебезпечної суміші з повітрям), зробити вибір типу виконання електрообладнання, рівня і виду вибухозахисту відповідно, спосіб прокладки проводів і кабелів; - обрати та обґрунтувати засоби оповіщення та гасіння пожеж (автоматичні установки пожежогасіння та пожежної сигналізації (згідно з [7]) тип, кількість, розміщення вогнегасників (згідно з [8])).
5.8. Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочого місця Необхідно проаналізувати організацію і обладнання робочого місця, на якому буде використовуватись розроблений в дипломному проекті програмний продукт відповідно до [1] (розділ 4). За результатами необхідно зробити висновок, чи відповідає робоче місце вимогам [1].
5.9. Висновки та рекомендації з поліпшення умов праціВисновки повинні містити узагальнення викладеного в підрозділі матеріалу та базуватись на висновках, що завершують виклад матеріалу кожного підрозділу (ці висновки рекомендовано не копіювати, а дещо переробити, можливо, скоротити). Для тих випадків, коли виявлено невідповідність окремих параметрів нормативним вимогам, у висновках обов’язково слід вказати конкретні заходи, спрямовані на приведення цих параметрів до нормативних вимог. Як обов’язкову складову частину даного підрозділу, рекомендовано навести опис заходів, спрямованих на для збереження здоров’я працюючих, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності користувача при роботі з розробленим в дипломному проекті програмним продуктом. З урахуванням показників напруженості трудового процесу користувача (див. підрозділ 5.3) слід сформувати та обґрунтувати конкретні рекомендації з проведення комплексу вправ (для очей, для поліпшення мозкового кровообігу тощо) ([1], додаток 7), а також психофізіологічне розвантаження ([1], додаток 8). Також, крім суто нормативних документів, рекомендовано розглянути інші джерела інформації, в яких міститься опис засобів та заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, раціональну організацію праці тощо. Як приклад можна навести стислий опис функціональних можливостей та рекомендацій з використання спеціалізованих комп’ютерних програм, спрямованих на збереження здоров’я користувачів (Computer and Vision, EyeDefender, Break Time та інші)
Враховуючи те, що обсяг розділу „Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях” не повинен перевищувати 10 % від загального обсягу пояснювальної записки, підрозділи 5.4 та 5.5 слід розглядати як додаткові (у цьому випадку номери підрозділів 5.6, 5.7, 5.8 та 5.9 стануть відповідно 5.4, 5.5, 5.6 та 5.7).
Перелік посилань
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |