ЗМІСТ

1. ВИМОГИ ДО РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ» В ДИПЛОМНІЙ РОБОТІ 7

1.1.      Мета і завдання. 7

1.2. Структура і обсяг розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях». 8

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО РОЗРОБКИ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ». 10

2.1. Вступна частина. 10

2.2. Система управління охороною праці в проектно-орієнтованій організації (підприємстві, установі або при створенні підприємства) 11

2.2.1. Законодавчі та нормативно правові акти з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, що регламентують діяльність підприємства. 11

2.2.2. Діяльність служби охорони праці на підприємстві 14

2.3. Охорона праці в проектному офісі (відділі, підрозділі, на робочому місці членів проектної команди) 15

2.3.1. Вибір робочого місця. 16

2.3.2. Аналіз трудового процесу. 16

2.3.3. Аналіз виробничих факторів. 17

2.3.4. Аналіз джерел факторів впливу на функціональний стан працівника. 18

2.3.5. Кількісна оцінка умов праці 18

2.4. Розробка рекомендацій по покращенню умов праці 28

2.4.1. Ранжирування шкідливих та небезпечних виробничих факторів. 28

2.4.2. Оцінка ризиків небезпеки умов праці на підприємстві для життя та здоров’я працівників. 32

2.4.3. Проведення заходів покращання умов праці 36

2.4.4. Оцінка ефективності модернізації та заходів щодо охорони праці 40

3... ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ, ІНШИХ МЕТОДИЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ.. 45

Додаток.. 52

ВСТУП

Прагнення України вступити до Світової організації торгівлі потребує адаптації нормативно-правової бази з питань промислової безпеки до вимог стандартів та директив Європейського Союзу. Найбільш досконалим стандартом по організації менеджменту з питань охорони праці, який широко використовується у всьому світі, є міжнародний стандарт по розробці систем управління охороною здоров’ям та безпекою персоналу OHSAS 18001 «Occupational Health and Safety Management Systems». В ньому система менеджменту управління охороною праці будується на ідентифікації та оцінці ризику небезпек виникнення нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Національний стандарт України ДСТУ OHSAS 18001:2010 «Система управління безпекою та гігієною праці. Вимоги» встановлює вимоги до системи управління гігієною та безпекою праці, щоб дати змогу організаціям сформулювати і реалізувати політику, встановити і досягти цілі, які враховують правові вимоги й інформацію про суттєві ризики у сфері охорони здоров'я та забезпечення безпеки праці (ОЗіБП).  Це відбувається в світлі зростаючих вимог з боку законодавства, вдосконалення економічної політики та інших заходів, на основі передового досвіду у галузі безпеки праці , а також зростаючої зацікавленості  сторін питаннями охорони праці.

Управління системою охорони праці повинно забезпечувати впевненість організації в тому, що її діяльність не тільки в даний час, але і в майбутньому буде відповідати законодавчим та нормативним вимогам, а також вимогам її власної політики і соціальної ефективності – збереження здоров'я і полегшення праці робітників, зменшення кількості робітників, які займаються тяжкою фізичною працею, а також зазнають дії шкідливих виробничих факторів. Окрім соціального, охорона праці має важливе економічне значення – це висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсації за важкі, небезпечні й шкідливі умови праці тощо. Отже, забезпечення гарантії збереження здоров’я і працездатності працівників у виробничих умовах конкретних галузей господарювання через ефективне управління охороною праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку є важливою складовою системи управління підприємством.

Задачею вищого навчального закладу є формування у майбутніх фахівців умінь та компетенцій для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомлення нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці у конкретній галузі.

Заключним етапом підготовки спеціалістів і магістрів у вищих навчальних закладах України є виконання дипломної роботи та захист її на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії.

З метою забезпечення підвищення рівня знань студентів, курсантів та слухачів вищих навчальних закладів Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки  життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України» № 969/922/216 від 21.10.2010 р. передбачено включення окремих розділів (питань) охорони праці до програм переддипломної практики, а також до дипломних робіт.

Розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» є невід’ємною частиною дипломної роботи випускника ВНЗ відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України "Про охорону праці", статті 33 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", Закону України "Про правові засади цивільного захисту", пункту 2 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511.

Розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» повинен містити: характеристику системи управління охороною праці на підприємстві (організації, установі), яка здійснює розробку та впровадження проекту; аналіз стану умов і безпеки праці проектної команди; аналіз ризиків небезпеки для життя та здоров’я працівника умов праці на всіх стадіях життєвого циклу проекту;оцінку ефективності заходів з охорони праці; рекомендації, направлені на поліпшення охорони праці на даному підприємстві (організації, установі) при реалізації проекту.

Зміст розділу визначається темою дипломної роботи, вимогами нормативних документів з охорони праці, індивідуальним завданням і повинен бути угодженим з викладачем-консультантом з охорони праці.

1. ВИМОГИ ДО РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ» В ДИПЛОМНІЙ РОБОТІ

1.1.         Мета і завдання

Основними складовими мети при виконання даного розділу дипломної роботи є:

• систематизація, закріплення і розширення теоретичних і практичних знань з питань безпеки та охорони праці у процесі вирішення конкретних завдань;
• формування у студентів навичок самостійного аналізу стану охорони праці в заданих виробничих умовах, виконання економічних розрахунків з охорони праці, робота з науково-технічною і нормативною літературою, з  документацією і сучасною обчислювальною технікою;
• перевірка підготовленості студентів до самостійної роботи із забезпечення безпечних і здорових умов праці на робочих місцях у приміщеннях як виробничої, так і невиробничої сфери.

У розділі "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" надається характеристика системи управління охороною праці на підприємстві (організації, установі), де розробляється (виконується) проект; проводиться аналіз умов праці проектної команди або виконавців проекту;  виявляються причини травматизму й захворюваності, можливі небезпечні й шкідливі для життя та здоров’я працівника праці виробничі фактори (НШВФ), що мають місце на всіх стадіях життєвого циклу проекту. Крім цього в розділі повинні бути представлені організаційні, управлінські або інженерні рішення, що забезпечують охорону праці на підприємстві і визначається їх ефективність. У зміст розділу включають обґрунтування прийнятих рішень, наводять економічну і соціальну ефективність заходів з охорони праці, які рекомендує дипломант.

1.2. Структура і обсяг розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»

Розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» повинен бути органічно пов'язаний з темою дипломної роботи. Він складається із трьох підрозділів:

1. Характеристика системи управління охороною праці на підприємстві (організації, установі).

2. Аналіз особливостей охорони праці в проектному офісі.

3. Рекомендації щодо покращення умов праці при розробці та впровадженні проекту.

Розділ оформлюється у вигляді розрахунково-пояснювальної записки обсягом 15 - 20 сторінок тексту.

Розділ повинен містити конкретний матеріал без загальних теоретичних положень, відомих правил і інструкцій. Всі рішення, які приймаються, повинні бути обґрунтовані розрахунками або посиланням на відповідні нормативні документи.

При вирішенні конструктивних, технологічних, організаційних питань необхідно використовувати новітню нормативну, довідкову і наукову літературу з охорони праці, перелік якої наведений наприкінці вказівок.

В окремих випадках (при відсутності матеріалу про стан охорони праці на підприємстві) за бажанням студента розділ може мати іншу структуру і повинен бути угодженим з викладачем-консультантом з охорони праці.

.

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО РОЗРОБКИ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

2.1. Вступна частина

На початку розділу викладають основні завдання в галузі охорони праці, принципи державної політики в області охорони праці, що випливають з статті 43 Конституції України і статті 4 Закону України «Про охорону праці».

Виходячи із загальних завдань охорони праці, визначають конкретні цілі, які повинні бути досягнуті при розробки даного розділу. При цьому дають характеристику проекту, особливостей його розробки та впровадження, обґрунтовують доцільність розробки питань охорони праці як з економічної, так і соціальної ефективності.

Обсяг – 1-2 сторінки друкованого тексту.

Приклад вступної частини.

Право на безпечні та нешкідливі умови праці визнано в Україні одним з конституційних прав людини і громадянина. Відповідно до Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Виходячи із загальних завдань охорони праці, мета даного розділу полягає у розробці ефективних заходів покращання умов праці членів проектної команди на основі аналізу шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що мають місце при розробці та реалізації проекту «Створення та розвиток компанії з надання поліграфічних послуг».

Місія цього проекту – надавати малому та середньому бізнесу якісні послуги поліграфії з високою якістю та помірною вартістю, створюючи привабливий образ продукції для задоволення потреб виробників та споживачів. Стратегічні цілі полягають у формуванні компанії та отримання необхідних дозволів; створенні цехів офсетного, цифрового друку та цехів до друкарської та після друкарської обробки; напрацюванні й утримання постійної бази клієнтів; створенні  висококваліфікованого колективу та його постійний розвиток; виведенні поліграфічного обладнання на повну потужність.

Об’єктом дослідження є умови праці в проектному офісі на  підприємстві при розробці бізнес-процесів управління проектом «Створення та розвиток компанії з надання поліграфічних послуг». Предметом дослідження є формування системи охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях проектно-орієнтованої компанії «Поліграф сервіс».

2.2. Система управління охороною праці в проектно-орієнтованій організації (підприємстві, установі або при створенні підприємства)

2.2.1. Законодавчі та нормативно правові акти з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, що регламентують діяльність підприємства

Аналіз діяльності підприємстві доцільно розпочати із загального аналізу підприємства (організації, установи) та  характеру системи управління підприємством та загальними особливостями умов праці.

Складовою частиною управління будь-яким підприємством є система управління охороною праці (СУОП). Управління охороною праці – це підготовка, прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності людини у процесі праці.

Аналіз СУОП включає характеристику законодавчого та нормативно-правового регулювання прав, обов’язків та відповідальності роботодавців за додержання законодавства про охорону праці. У своїй сукупності нормативні акти про охорону праці – це правила стандарти, норми, положення,  інструкції, та інші документи, яким надано чинність правових норм обов’язкових для виконання.

До державних галузевих нормативно-правових актів про охорону праці належать акти, дія яких поширюється на підприємства, установи, організації, що належать до певної галузі економіки.

Особливістю законодавства України про охорону праці є те, що значна частина питань з охорони праці регулюється нормативно-правовими актами прийнятими на конкретному підприємстві, в установі організації. Порядок їх прийняття встановлюється чинним законодавством України.

Основними законодавчими актами, що визначають головні положення з охорони праці на підприємстві є Кодекс законів про працю України, Закон України «Про охорону праці» та Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закон України  «Про пожежну безпеку», Закон України  "Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення", Закон України  "Про об'єкти підвищеної небезпеки", Типове положення про службу охорони праці, "Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ (ДСАНПІН 3.3.2.007-98)", та інші нормативно-правові акти та інструкції, що регулюють умови праці працівників та виконання охорони праці.

Таким чином, документація на підприємстві має IV рівні – Закони України, що регулюють питання, пов’язані з охороною праці; галузеві нормативи та стандарти; накази та розпорядження підприємства; інструкції з охорони праці та техніки безпеки.

Студенту необхідно визначити ті законодавчі та нормативно-правові документи, що існують  на даному проектно-орієнтованому підприємстві, або мають бути, якщо підприємство тільки створюється. Результати аналізу документації доцільно представити у вигляді таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Нормативно-законодавча база з охорони праці на підприємстві (організації, установі)

На підприємстві мають бути такі  види внутрішніх документів:

1. Положення про систему управління охороною праці на даному підприємстві.
2. Положення про комісію з питань охорони праці підприємства (якщо така створена).
3. Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці (якщо не створена профспілкова організація). Положення про спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) з питань пожежної безпеки.
4. Положення про організацію попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників певних категорій.
5. Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями та видами робіт.
6. Загальнообов’язкові та по відділах інструкції про заходи пожежної безпеки.
7. Журнали реєстрації вступного та повторних інструктажів з охорони праці та пожежної безпеки та своєчасність їх заповнення.
8. Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких необхідні спеціальне навчання та щорічна перевірка знань з охорони праці.
9. Перелік посадових осіб підприємства, які зобов’язані проходити попередню та періодичну перевірку знань з охорони праці.
10. Наказ про організацію видачі безплатно працівникам певних категорій молока або інших рівноцінних харчових продуктів.
11. Наказ про порядок забезпечення працівників підприємства санітарним спеціальним одягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

При розробці цього підрозділу доцільно використовувати результати виконання Практичної роботи «Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі» дисципліни «Охорона праці в галузі».

2.2.2. Діяльність служби охорони праці на підприємстві

У СУОП є об’єкти та органи управління, що виконують визначені функції та завдання. Об’єктом управління є діяльність служб та підрозділів підприємства щодо забезпечення безпеки праці на робочих місцях, дільницях, відділах та на підприємстві в цілому. Органи управління: на підприємстві в цілому – роботодавець; у відділах – керівники відповідних підрозділів та служб.

Організаційно-методична робота по управлінню охороною праці, підготовка управлінських рішень та контроль за їх реалізацією здійснюється службою охорони праці, підпорядкованою безпосередньо роботодавцю.

В розділі дипломної роботі слід дати аналіз роботи служби охорони праці а саме: штат служби охорони праці; організація навчання, інструктажів і перевірки знань; проведення паспортизації робочих місць щодо відповідності вимогам охорони праці; забезпечення працюючих правилами, стандартами, положеннями, інструкціями; контроль за забезпеченістю працівників спецодягом, санітарним одягом, мийними засобами, молоком; участь у розслідуванні нещасних випадків на підприємстві на аналіз їх причин і заподіяної шкоди; організація контролю проходження медоглядів працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, та де потрібне професійний добір; ефективність контролю використання, праці неповнолітніх, жінок та інвалідів; прийоми пропаганди безпечних і нешкідливих умов праці; зміст куточка охорони праці.

Якщо за нормативними показниками служба охорони праці на підприємстві відсутня. то на керівника організації (проектної команди) покладаються обов’язки по управлінню охороною праці, організації умов праці працівників та контрою за виконанням нормативно-прававих актів з охорони праці.

Істотне значення у системі планування роботи по забезпеченню безпеки праці на підприємствах має розробка розділу «Охорона праці» колективного договору (угоди, трудового договору), що укладається між роботодавцемі трудовим колективом. Треба вияснити порядок розроблення і укладання колективного договору (угоди, трудового договору).

При розробці цього підрозділу доцільно використовувати результати виконання Практичної роботи «Служба охорони праці на підприємстві або в установі. Тимчасове положення про службу охорони праці, безпеки життєдіяльності навчального закладу, установи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту» дисципліни «Охорона праці в галузі».

2.3. Охорона праці в проектному офісі (відділі, підрозділі, на робочому місці членів проектної команди)

Змістом розділу є аналіз умов праці для членів проектної команди або виконавців проекту на обраному робочому місці або в проектному офісі – виявлення шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і порівняння їх з діючими нормативами, а також розробка заходів, націлених на утворення умов праці, що відповідають вимогам усіх норм і стандартів з охорони праці.

Визначити відділ, структурний підрозділ або безпосередньо робочі місця, які потребують покращання умов. Вибір здійснюється самим студентом-дипломником з урахуванням теми дипломної роботи, виду та змісту проекту, що розробляється, його OBS, бюджету  та календарного плану.

2.3.1. Вибір робочого місця

Робоче місце може бути обрано:

• для учасників проектної команди, які працюють у офісі проекту або у проектному офісі (наприклад, робоче місце керівного або менеджерського складу);
• для працівників, які приймають участь у впровадженні проекту на стадії його виконання (наприклад, робоче місце IT-менеджера або системного адміністратора при впровадженні проекту);
• для працівників підприємства, які залучені до участі в даному проекті (наприклад, робоче місце економіста, фінансового менеджера тощо).

Оцінка стану охорони праці при виконанні певного виду діяльності включає:

• аналіз трудового процесу;
• аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів згідно з класифікацією ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ;
• аналіз джерел факторів, які впливають на функціональний стан працівника;
• кількісну оцінку умов праці.

2.3.2. Аналіз трудового процесу здійснюється на основі даних про характер праці, санітарних особливостей виробничих процесів, обладнання, перероблюваної сировини, проміжного та кінцевого продукту та санітарних умов праці та їх впливу на функціонування організму людини.

Спочатку описується місце розташування будівлі, в якій знаходиться відділ, визначається наявність поблизу автомобільних доріг, виробничих приміщень з підвищеним рівнем вібрації, шуму, залізничних колій, високих дерев чи будівель, які б закривали небосхил, зменшуючи природну освітленість. Наявність обладнання блискавко - захистом, пожежним щитом.

Далі характеризується виробниче приміщення відділу: площа, об’єм, кількість працюючих. Система опалення, вентиляції (природна чи штучна). Характеристика обладнання, що знаходиться у відділі. Аналіз джерел штучного освітлення.

Визначаються основні посадові обов’язки працівників. Проводиться характеристика обладнання, що використовується. Аналізуються санітарні особливості виробничих процесів,  перероблюваної сировини, проміжного та кінцевого продукту та санітарних умов праці. Здійснюється опис робочого місця (місць) працівника.

2.3.3. Аналіз виробничих факторіввиконується в наступної послідовності:

• перелік шкідливих та небезпечних факторів трудової діяльності працівника на основі огляду літератури;
• перелік основних порушень здоров’я залежно від форми діяльності.

При проведенні аналізу враховуємовсі можливі виробничі фактори:

• фізичні (підвищений рівень шуму, підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, підвищений рівень статичної електрики, недостатня концентрація негативних іонів у повітрі, підвищений рівень електромагнітного випромінювання, підвищена напруженість електричного поля, прямий та відбитий від екранів блиск, несприятливий розподіл яскравості в полі зору, недостатня освітленість на робочому місці);
• хімічні (підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту);
• психофізіологічні (фізичні перевантаження статичної та динамічної дії, нервів нервово-психічні перевантаження, перенапруження зорового аналізатора, розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження).

2.3.4. Аналіз джерел факторів впливу на функціональний стан працівника, включає:

• виробниче середовище;
• трудовий процес (напруженість та важкість праці);
• внутрішні засоби діяльності (виробничий досвід, стан людини);
• зовнішні засоби діяльності (робоче місце, пульт керування, засоби відображення інформації, допоміжне устаткування);
• соціально-психологічні фактори.

Перелік факторів та наслідки її дії наводяться з урахуванням особливості трудової діяльності людини.

При розробці цього підрозділу доцільно використовувати результати виконання Практичної роботи  «Порядок атестації робочих місць на  відповідність нормативним актам про охорону праці» дисципліни «Охорона праці в галузі».

2.3.5. Кількісна оцінка умов працівиконується у наступній послідовності:

• на основі оцінки в балах елементів умов праці виділяються фактори, які найбільш впливають на формування умов праці;
• розрахунок інтегральної оцінки та визначення категорії важкості праці;
• розрахунок коефіцієнту умов праці;
• оцінка безпечності існуючого обладнання за значенням коефіцієнту безпечності обладнання;
• оцінка ступеня стомлення та працездатності робітників.

Категорія важкості праціхарактеризує стан організму людини, який формується впливом умов праці. Для об’єктивної оцінки важкості праці всі матеріально-виробничі елементи умов праці розміщені в порядку зростання ступені небезпеки і шкідливості у відповідності до шести категорій важкості праці. Залежність категорії важкості праці від величини інтегральної бальної оцінки приведена в табл.2.2.

Таблиця 2.2

Залежність категорії важкості праці від величини інтегральної бальної оцінки

Кожен виробничий елемент умов праці X_i на робочому місці отримує бальну оцінку від 1 до 6, якщо він впливає на працівника на протязі всієї робочої зміни (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3

Бальна оцінка елементів умов праці

У тих випадках, коли він впливає на працівника не повний робочий день, а лише частково,елемент оцінюється його тривалістю і визначається за формулою.

,                                         (2.1)

де Х_факт, Х_вим - ступінь шкідливості фактора фактичного та виміряного, бали;

      Т         -  час дії даного фактора до тривалості зміни в годинах ( 8 годин – тривалість зміни).

Інтегральну бальну оцінку важкості праці I_п на конкретному робочому місці можна визначити за такою формулою

,                                (2.2)

де I_п - інтегральна бальна оцінка важкості праці;

Х_оп – елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку;

 – середній бал усіх елементів умов праці крім визначаючого Х_оп, що дорівнює  ;

 – сума всіх елементів крім визначаючого Х_оп;

n – кількість врахованих елементів умов праці.

Якщо умови праці оцінюються тільки балами 1 і 2, то інтегральну оцінку важкості праці визначають за формулою

,  ,                         (2.3)

У відповідності до інтегральної бальної оцінки важкості праці можна оцінити категорію умов праці (таблиця 2.2).

Приклад. Оцінити категорію важкості праці проектних менеджерів. На робочому місці є три елемента умов праці, що формують її важкість: Х₁ – шум 73 дБА, Х₂ – освітленість 240 лк (газорозрядні лампи), Х₃ - тривалість повторюваних операцій 15 с. Тривалість дії факторів 8 годин. Інші елементи не розглядаються, тому що вони оцінюються 1-м балом.

Рішення. За таблицею 2.3 вказані елементи оцінюються відповідно до Х₁ = 5, Х₂ = 2, Х₃ = 4.

Елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку, в даному прикладі є шум:  Х_оп =5. Середній бал всіх елементів умов праці крім визначаючого дорівнює .

Інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо за формулою (2.2).

Інтегральна оцінка важкості праці в 55 балів відповідає V категорії важкості праці (згідно з табл. 2.2).

Коефіцієнт умов праці.Коефіцієнт умов праці характеризує відповідність фактичних умов праці до нормативних. При розрахунку коефіцієнта умов праці необхідно брати ті елементи, які можна виразити визначеною числовою величиною та для яких є нормативне значення (освітленість, температура, вологість і швидкість руху повітря, шум, вібрація та ін.). Коефіцієнт умов праці визначається як середньо геометрична величина показників, що характеризують умови праці, за такою формулою ,

,                                        (2.4)

де К_у - коефіцієнт умов праці;

а₁, а₂, ..., а_n – індекс відхилення фактичних елементів праці від нормативних за відповідними показниками;

n – кількість показників, що характеризують елементи умов праці, за якими проводилися заміри.

Індекс відхилення фактичних умов праці від нормативних розраховується за формулою

,                                              (2.5)

де У_ф і У_н – відповідні до фактичного та нормативного значення показників елементів умов праці в існуючих одиницях виміру.

У тих випадках, коли перевищення фактичних показників у порівнянні з нормативними (шум, вібрація, наявність пилу та інших шкідливих речовин в повітряному середовищі) погіршує умови праці, індекс відповідності до фактичних елементів умов праці нормативним визначається зворотнім відношенням за формулою .

,                                               (2.6)

Нормативні значення показників елементів умов праці визначаються відповідно до таблиць 2.4, 2.5, 2.6.

Таблиця 2.4

Оптимальні вимоги до параметрів мікроклімату згідно з ДСН 3.3.6.042-99

Таблиця 2.5

Норми освітленості робочих місць при штучному освітленні

згідно ДБН В.2.5-28-2006

Для виявлення фактичного стану умов на робочих місцях у розрахунок коефіцієнта умов праці включають тільки ті індекси відхилення фактичних елементів праці від нормативних, які не перевищують одиницю.

Ступінь відхилення коефіцієнта від одиниці характеризує відповідність умов праці до нормативних вимог і показує напрями раціональних заходів, що спрямовані на поліпшення цих умов.

Таблиця 2.6

Нормативи виробничого шуму згідно ДСН 3.3.6.037-99

Приклад. Проектний офіс складається з 12 робочих місць. Визначити індекс відповідності до фактичного освітлення та коефіцієнт умов праці проектних менеджерів. Умови праці: на 5 робочих місцях фактична освітленість 250 лк при нормі 300 лк, 3 робочих місцях – 300 лк при нормі 350 лк і на останніх 4 робочих місцях – 200 лк при нормі 300 лк; рівень шуму 60 дБ А при нормі 50 дБ А; температура повітря 25^оС при нормі 22^оС.

Рішення. Для розрахунку індексу відповідності до фактичного освітлення використовуємо формулу (2.5) через те, що підвищення рівня освітлення робочого місця сприяє поліпшенню умов праці. Індекс відхилення в цілому складає

Для розрахунку індексу відповідності для шуму і температури використовуємо формулу (2.6) через те, що підвищення рівня шуму і температури (в холодний період року) сприяє погіршенню умов праці. Індекси відхилення складають:   

Визначені індекси вказують на те, що для шуму і освітленості вони мати значне відхилення від нормативного.

Коефіцієнт умов праці визначається за формулою (2.4):

Визначений коефіцієнт умов праці вказує на необхідність проведення заходів з охорони праці. Напрями заходів визначаються відповідно до значень індексів відхилення. У нашому випадку це - збільшення освітленості робочих місць та зменшення рівня шуму.

Коефіцієнт безпечності обладнання. Оцінка безпеки існуючого обладнання є важливою складовою частиною атестації робочих місць. Вона дозволяє визначити заходи щодо досягнення відповідності обладнання вимогам стандартів безпеки.

Безпека обладнання оцінюється коефіцієнтом безпеки К_б, що дорівнює 100 %, якщо обладнання відповідає всім вимогам стандартів безпеки на даний вид обладнання.

Для оцінки безпеки виробничого обладнання у проектному офісі:

• складається список всіх можливих порушень вимог безпеки, що мають місце для даного виду обладнання. При оцінці наявних порушень для конкретного виробничого обладнання  варто мати на увазі, що порушенням вважається не тільки відсутність якого-небудь елемента, але і неправильне його розміщення або виконання;
• шляхом експертної оцінки визначається ранг кожного з порушень (складається ранжирована послідовність порушень);
• кожному з порушень привласнюється коефіцієнт вагомості відповідно до ранжированої послідовності, що визначається за допомогою нормувальної функції, при цьому сума усіх вагових коефіцієнтів дорівнює одиниці;
• коефіцієнт безпеки конкретного обладнання К_б визначається за формулою

,                             (2.7)

де – сума коефіцієнтів вагомості виявлених порушень вимог безпеки для даного обладнання.

Оцінка безпеки обладнання дозволяє визначити послідовність заміни обладнання на нове, або послідовність його модернізації з метою досягнення відповідності стану безпеки вимогам стандартів. Крім того, кількісна оцінка рівня безпеки обладнання дозволяє розробити й обґрунтувати заходи щодо підвищення безпеки робочих місць проектних менеджерів.

Приклад. У проектному офісі 5 робочих місць з персональними комп’ютерами (ПК). Аналіз нормативних умов до даного виду обладнання дозволив виявити основні можливі порушення вимог безпеки. До них відносяться: відсутність захисного екрана від випромінювання; відсутність потрібного місця на робочому столі; незручне розташування робочого місця в приміщенні; невідповідний рівень освітлення робочої поверхні.

Аналіз фактичного стану робочих місць менеджерів виявив порушення вимог безпеки: робоче місце №1 – відсутність захисного екрана від випромінювання; робоче місце № 2 – невідповідний рівень освітлення робочої поверхні; робоче місце № 3 – відсутність потрібного місця на робочому столі; робоче місце № 4 – незручне розташування робочого місця в приміщенні та відсутність захисного екрана від випромінювання; робоче місце № 5 – незручне розташування робочого місця в приміщенні. Розрахувати коефіцієнт безпеки обладнання в проектному офісі. Визначити та обґрунтувати послідовність модернізації.

Рішення. Складаємо ранжировану послідовність порушень згідно з нашою експертною оцінкою і визначаємо коефіцієнт вагомості кожного порушення (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Ранжирована послідовність  порушень вимог безпеки роботи обладнання

Визначаємо коефіцієнт безпеки для кожного робочого місця з ПК:

№ 1 - К_б = 100 ( 1 – 0,333 ) = 66,7 %;

№ 2 - К_б = 100 ( 1 – 0,233 ) = 76,7 %;

№ 3 - К_б = 100 ( 1 – 0,30 ) = 70,0 %;

№ 4 - К_б = 100 ( 1 – ( 0,333 + 0,133 ) ) = 53,4 %;

№ 5 - К_б = 100 ( 1 – 0,133 ) = 86,7 %.

Відповідно до одержаних коефіцієнтів безпеки визначаємо послідовність модернізації відділу: спочатку робоче місце № 4 , потім – № 1, 3, 2, 5.

Оцінка ступені стомлення та працездатністі робітників.Інтегральна бальна оцінка важкості праці І_п дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини. Для цього спочатку визначається ступінь стомлення в умовних одиницях:

,                                        (2.8)

Де Y - ступінь стомлення; 15,6 и 0,64 – коефіцієнти регресії.

Працездатність людини визначається як величина, протилежна стомленню (в умовних одиницях):

R = 100 – Y,                                  (2.9)

Де R  -працездатність.

 З виявлених небезпечних та шкідливих факторів виділяються один-два найбільш несприятливих, щодо яких розробляються детальні заходи з охорони праці та визначається економічна ефективність запропонованих заходів (розрахункова частина).

Результати аналізу робочого місця працівника заносяться в Карту умов праці робочого місця менеджера проекту (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Карта умов праці робочого місця менеджера проекту

Підприємство_______________   Посада_____________

2.4. Розробка рекомендацій по покращенню умов праці

2.4.1. Ранжирування шкідливих та небезпечних виробничих факторів

Розробка рекомендацій по покращенню умов праці проводиться на основі аналізу Карти умов праці менеджера проекту, яка дозволяє визначити ризики небезпеки виробничих умов для життя та здоров’я працівників. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику  від провадження проекту або господарської діяльності у сфері  промислової  безпеки та  охорони  праці,  є  певні  види  господарської діяльності або роботи, які можуть становити потенційну загрозу життю і здоров'ю людей.

Управління ризиками виникнення небезпеки для життя та здоров’я працівника– це ітеративний процес з чітко визначеними етапами: встановлення небезпек; аналіз небезпек, їх ймовірність і тяжкість наслідків; оцінка – кількісне значення виявлених ризиків; ранжування і визначення ступеня важливості ризиків; вплив на ризик для його усунення (недопущення) або зменшення.

При розробці цього підрозділу доцільно використовувати результати виконання Практичної роботи «Аналіз ризиків небезпеки для життя та здоров’я працівника умов праці на підприємстві» дисципліни «Охорона праці в галузі».

Дипломник проводить первинний аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів, які негативно впливають на життя та здоров’я працівників та складає «Реєстр шкідливих та небезпечних виробничих факторів» (табл. 2.9).

Оцінюються шкідливі та небезпечні виробничі фактори за трибальною шкалою від 1 до 3, від меншого впливу до більшого. Результати заносяться в Реєстр шкідливих та небезпечних виробничих факторів.

Для проведення оцінки беруться до уваги критерії техніко-технологічні і ділові.

До техніко-технологічних  критеріїв відносяться: ризики впливу та масштаб впливу. До ділових критеріїв - відповідність законодавству і нормам, думки зацікавлених сторін, фінансові витрати, можливість  застосування більш безпечної доступної технології, здатність  управляти небезпечним або шкідливим фактором.

Таблиця 2.9

Реєстр шкідливих та небезпечних виробничих факторів

Для ухвалення рішення, щодо виставлення кількості балів по кожному критерію використовується допоміжна таблиця 2.10 «Критерії оцінки значущості шкідливих та небезпечних виробничих  факторів . Оцінка значущості (рівня небезпеки) визначеного фактора визначається за формулою:

Оцінка значущості  = (Р + З + С + М + Ф + Т)^. _* У               (2.10)

Таким чином, більше значення наберуть ті небезпечні або шкідливі виробничі фактори, які можуть заподіяти більшу шкоду життю та здоров’ю працівника і на які підприємство може впливати.

Шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які набрали суму балів вище 20, вважаються значущими. Їх аналіз визначає тііз, які потребують термінових заходів щодо поліпшення умов праці. Оцінювання ризику небезпек для життя та здоров’я працівників дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів є основою управління охороною праці та промисловою безпекою на підприємстві.

Таблиця 2.10

Критерії оцінки шкідливих та небезпечних виробничих факторів

ГДК – гранично-допустимі концентрації                ГДВ – гранично допустимі викиди|, ТУВ – тимчасово узгоджений викиди

Дипломнику необхідно обрати небезпечні або шкідливі фактори, що мають найбільшу підсумкову оцінку і для них провести оцінку ризику небезпеки для життя та здоров’я працівника.

2.4.2. Оцінка ризиків небезпеки умов праці на підприємстві для життя та здоров’я працівників

Згідно з СТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять», ризик – це ймовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості. Відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», Держгірпромнагляд і МНС України ведуть облік об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН) і контролюють заходи щодо їх безпечної експлуатації. НПАОП 0.00-6.22-02 «Про порядок декларування ОПН» встановив, що суб’єкти господарювання повинні розробляти для ОПН декларацію безпеки з оцінюванням рівня ризику виникнення і розвитку аварій. Для цього застосовується спеціальна «Методика визначення ризиків і їх прийнятих рівнів для декларування безпеки ОПН», що затверджена «Міністерством праці і соціальної політики України від 04.12.2002 року № 637.

Під час оцінки ризику дипломником виконується аналіз тільки тих  небезпек, що пов'язані з порушенням умов безпечної експлуатації об'єкта. Категорія ризику робочого місця визначається за найвищим його значенням по обстежених факторах. 

За результатами ранжирування шкідливих та небезпечних виробничих факторів (табл. 2.9) визначити можливі травми, аварії, професійні захворювання та нещасні випадки, що можуть виникнути внаслідок дії цих небезпечних та шкідливих акторів. Визначити сценарії розвитку можливих небезпечних наслідків для здоров’я працівників, результати занести в таблицю 2.11.

Таблиця 2.11

Аналіз сценаріїв розвитку можливих небезпечних наслідків для здоров’я менеджерів проекту (бізнесу)

Оцінка ризику здійснюється за формулою 2.11:

R = S * ^.Е ^.* Р,                                                     (2.11)

де R – ризик;

S – очікувана шкода;

Е – час дії, експозиція небезпеки;

Р – ймовірність дії небезпеки.

Значення вартостей очікуваної  шкоди  (S); часу дії, експозиції небезпеки (Е); ймовірності дії небезпеки (Р) приведено в таблицях 2.12,  2.13, 2.14. 

Таблиця 2.12

Очікуваний обсяг шкоди (S)

Таблиця 2.13

Час дії, експозиція небезпеки на працівника (Е)

Вартістьчасу дії, експозиція небезпеки на працівника (Е)

Тривалість

10

Постійна

6

Частота (щоденна)

3

Спорадична (раз на тиждень)

2

Випадкова (раз на місяць)

1

Мінімальна (кілька разів на рік)

0,5

Зникаюча (раз на рік)

Таблиця 2.14

Ймовірність виникнення небезпеки (Р)

Вартість ймовірності виникнення небезпеки (Р)

Величина

Величина, %

10

Дуже ймовірно

50 (1 на 2)

6

Цілком можливо

10 (1 на 10)

3

Малоймовірно, але можливо

1 (1 на 100)

1

Тільки спорадично можливо

0,1 (1 на 1000)

0,5

Можливо уявити

0,01 (1 на 10 000)

0,2

Практично неможливо

0,001 (1 на 100 000)

0,1

Тільки теоретично можливо

0,0001 (1 на 1 000 000)

Результати оцінки ризику занести в таблицю 2.14.

Таблиця 2.14

Карта оцінки ризиків виникнення небезпечних наслідків для здоров’я менеджерів проекту

За результатами оцінки ризику (табл. 2.14 – 2.15) розробляються заходи щодо його зниження до припустимого рівня.

Таблиця 2.15

Категорії ризику

Для найбільших значень ризиків небезпеки для життя та здоров’я працівників умов виробничої діяльності дипломник розробляє план управління ризиками в проекті, який включає методи попередження ризиків і реагування на них, якщо вони все ж виникли. Результати заносимо в таблицю 2.16.

Таблиця 2.16.

План реагування на ризики небезпеки для життя та здоров’я працівників умов праці на підприємстві

Така методика ідентифікації й оцінки професійного ризику може бути застосована перед початком будь-якої роботи для прийняття рішення про можливість її початку або проведення заходів щодо зменшення категорії ризику. Таким чином, здійснюється управління ризиком. Карта оцінки ризику може бути додатком до Карт умов праці, які зараз використовуються для встановлення пільг і компенсацій працівникам. Карта оцінки ризику є механізмом усунення небезпек на робочих місцях. 

2.4.3. Проведення заходів покращання умов праці

Визначення основних напрямків політики підприємства в галузі охорони праці та виробничої безпеки

Відповідно вимогам Національного стандарту України ДСТУ-П OHSAS 18001:2010 «Система управління безпекою та гігієною праці. Вимоги», Державної політики в галузі охорони праці та Закону України «Про охорону праці» керівництво підприємства має розробити та впровадити в дію політику організації в області ОЗіБП і забезпечити, щоб ця політика: відповідала характеру і масштабам ризиків організації в області ОЗіБП;  включала зобов'язання щодо запобігання травм і погіршення стану здоров'я, а також щодо постійного поліпшення менеджменту ОЗіБП і показників діяльності в області ОЗіБП; включала зобов'язання, як мінімум, забезпечити відповідність законодавчим та нормативним вимогам; створювала основу для встановлення та перегляду цілей у сфері ОЗіБП;  була документована, впроваджена і підтримується в актуальному стані; доведена до відома всіх працівників організації; була доступною зацікавленим сторонам;  періодично аналізуватися для того, щоб залишатися відповідною і відповідної організації.

При розробці цього підрозділу доцільно використовувати результати виконання Практичної роботи «Проведення заходів покращання умов праці та визначення їх ефективності» дисципліни «Охорона праці в галузі».

Приклад визначення основних напрямків політики підприємства в галузі охорони праці та виробничої безпеки.

Політика в сфері охорони  праці є основою діяльності підприємства, включає наступні зобов’язання і спрямована на:

• комплексне розв'язання завдань охорони праці згідно вимог законодавства України та міжнародного стандарту OHSAS 18001, економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;
• створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворювань;
• пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності керівників вищої та середньої ланки за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
• підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції вживання всіх заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці;
• адаптацію трудових процесів до можливостей працівників з урахуванням їхнього здоров'я та психологічного стану, створення робочих місць для інвалідів;
• інформування, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
• організацію, діяльність з планування, обов'язки, відповідальність, досвід, методи, методику, процеси та ресурси для формування, виконання, аналізу та актуалізації політики в галузі охорони праці;
• політика щодо охорони праці служить вихідним стержнем для встановлення цілей та задач в загальному для підприємства;
• дана політика включає обов'язки щодо постійного покращення, періодично переглядається з ціллю забезпечення відповідності до потреб підприємства;

Основні цілі, завдання, програма дій, спрямованих на покращання умов праці

На основі аналізу ризиків небезпеки умов праці на підприємстві для  життя та здоров’я працівника,встановити цілі в області ОЗіБП для відповідних функцій та рівнів всередині організації. Цілі повинні бути вимірними та узгодженими з політикою в області ОЗіБП, включаючи зобов'язання запобігати травми і погіршення стану здоров'я, зобов'язання відповідати законодавчим, нормативним та іншим вимогам і зобов'язання постійного поліпшення. Вона також повинна врахувати свої технологічні можливості, свої фінансові, виробничі та бізнес-вимоги, а також думки відповідних зацікавлених сторін.

На основі визначених цілей, розробити завдання щодо поліпшення умов праці, що включають: 

• заходи, які забезпечують техніку безпеки (електробезпека, пожежна безпека);
• заходи щодо організації робочого простору;
• заходи щодо організації організація праці та відпочинку.

Визначені цілі та завдання занести в таблицю 2.17.

Таблиця 2.17

Цілі та завдання  спрямовані на покращання умов праці

Для реалізації завдань дипломник розробляє програму для досягнення цілей, яка повинна включати встановлення відповідальності і повноважень для досягнення цілей відповідними функціями і рівнями організації, засоби для досягнення цілей і тимчасові межі, коли слід досягти цих цілей.

Одержані результати заносяться в таблицю 2.18.

Заходи, які забезпечують електробезпеку та пожежну безпеку

тільки перераховуються. Докладно вони наведені в Правилах охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, Затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 26.03.2010 № 65.

Заходи щодо організації робочого місця  розробляють за такою схемою:

• вимоги до виробничих приміщень (площа та об’єм на одне робоче місце; матеріали, які використовують; кольорове пофарбування);
• вимоги до організації робочих місць (розташування місць в приміщенні, вибір робочого положення та виробничої меблі, вимоги до розмірів столу та стільця, розміщення обладнання з урахуванням особливостей трудової діяльності);
• вимоги до основного та допоміжного обладнання, його раціонального розташування.

Таблиця 2.18

Програма заходів охорони здоров'я та забезпечення безпеки праці

Наводиться схема розташування робочих місць у приміщенні з урахуванням розмірів приміщення, кількості робочих місць та вимог нормативних актів (табл. 2.19, 2.20, 2.21).

Заходи щодо забезпечення режиму праці та відпочинку

Охорона праці відіграє важливу роль як суспільний чинник, оскільки якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя. Слід пам’ятати, що стан охорони праці є показником соціального й науково-технічного розвитку держави. Умови праці, що відповідають нормативним вимогам, дозволяють якщо не уникнути, то хоча б скоротити захворюваність, пов'язану з виробництвом. Турбота про здоров'я людини – найголовніше завдання держави. Адже саме за сприятливих умов праці людина здатна працювати високопродуктивно, створювати необхідний матеріальний потенціал суспільства, добробут усіх громадян.

Таблиця 2.19

Основні вимоги до розміщення робочих місць

Примітка. Площа та об’єм приміщення наведені з урахуванням максимальної кількості одночасно працюючих людей у зміну.

Таблиця 2.20

Висота стола для роботи з ПК

Примітки: 1 Оптимальний розмір робочої поверхні 1600 х 900 мм. На поверхні стола має бути спеціальна підставка для документів, відстань до якої від очей дорівнює відстані від очей до клавіатури.

2 Ширина та глибина простору для ніг визначаються конструкцією стола. Розміри простору для ніг за висотою не менше 600 мм, за шириною 500 мм, за глибиною 650 мм.

2.4.4. Оцінка ефективності модернізації та заходів щодо охорони праці

Оцінка ефективності модернізації та заходів щодо охорони праці при розробці та впровадженні окремого проекту може виконуватися у наступній послідовності:

• оцінка відповідності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу нормативним вимогам після проведення заходів з охорони праці;
• розрахунок нових показників інтегральної оцінки умов праці та визначення нової категорії важкості праці; розрахунки нових показників стомлення та працездатності;
• оцінка ефективності заходів з охорони праці (розрахунок зниження стомлення, зростання працездатності та продуктивності праці при зменшенні категорії важкості праці).

Таблиця 2.21

Основні розміри стільця

Заходи щодо забезпечення режиму праці та відпочинку наводяться з урахуванням вимог нормативних актів та характеристики трудової діяльності (табл. 2.22).

Для оцінки ефективності визначаються нові значення аналітичних показників: категорія важкості, коефіцієнт умов праці або коефіцієнт безпечності устаткування. Вибір показника залежить від того, які елементи умов праці змінюються при вживанні заходів щодо охорони праці та які показники ці елементи враховують. Зміна показника характеризує ефективність проведених змін.

Таблиця 2.22

Час регламентованих перерв у залежності від тривалості робочої

зміни, виду і категорії трудової діяльності з ПК

Крім того, можливо визначити яким чином зміна важкості праці впливає на працездатність людини та його продуктивність:

,                                   (2.12)

де _ΔW – зростання продуктивності праці, %;

R₁и R₂– працездатність в умовних одиницях до і після впровадження заходів щодо охорони праці, які знизили важкість праці;

0,2 – емпіричний коефіцієнт, який показує вплив зростання рівня працездатності на продуктивність праці.

Приклад.Здійснення заходів щодо охорони праці дозволило зменшити інтегральну оцінку важкості праці (І_п) з 40 до 30. Визначити ефективність заходів щодо охорони праці.

Рішення. Визначаємо ступінь стомлення в умовних одиницях до і після впровадження заходів щодо охорони праці за формулою (2.8):

Визначаємо працездатність персоналу в умовних одиницях до і після впровадження заходів щодо охорони праці за формулою (2.9):

R₁=100 – 38 = 62

R₂= 100 - 22,5 = 77,5      

Визначаємо зростання продуктивності праці за формулою (2.12):

.

Для оцінки ефективності заходів щодо охорони праці визначаємо також зменшення важкості праці та ступеня стомлення

Якщо до розробки та впровадження проекту залучається велика кількість як членів проектної команди, так і працівників підприємства, то впровадження заходів по поліпшенню умов праці можуть мати суттєву економічну ефективність за рахунок економії фонду заробітної плати при зменшенні втрат робочого часу через травматизм та захворюваність.

Визначення економічної ефективності  заходів щодо охорони праці здійснюються таким чином:

Умовне вивільнення чисельності працівників у результаті впровадження заходів з охорони праці - розраховують за формулою

,                               (2.13)

де – умовне вивільнення чисельності працівників у результаті впровадження заходів з охорони праці, осіб;

– втрати робочого часу через травматизм і захворюваність до впровадження заходів (базовий рік) на одного працюючого, люд.-дн.;

 – втрати робочого часу через травматизм і захворюваність після впровадження заходів на одного працюючого, люд.-дн.;

Ф – річний фонд робочого часу одного працюючого (базовий), люд.-дн.;

Ч – середньорічна розрахункова чисельність працюючих, люд.

Можливе зростання продуктивності праці при постійній чисельності працюючих (П, %) розраховують за формулою

,                                             (2.14)

Економію фонду заробітної плати(Е_зп , грн.) визначають за формулою:

,                                         (2.15)

де  – середньорічна заробітна плата одного працівника, грн.;

      – відсоток відрахувань на соціальне страхування.

Приклад.

До розробки та реалізації проекту реструктуризації підприємства залучено 800 працівників. Проект передбачає також впровадження заходів з охорони праці. Втрати робочого часу через травматизм і захворюваність до впровадження заходів складали 50 люд.-дн., а після впровадження заходів склали 20 люд.-дн. Визначити економію фонду заробітної плати у результаті впровадження заходів з охорони праці, якщо на одного працюючого. річний фонд робочого часу одного працюючого дорівнює 225 люд.-дн., що враховує втрату робочого часу на можливі захворювання, відпустку та ін.

Розрахунок. Умовне вивільнення чисельності працівників розраховують за формулою:

,

Можливе зростання продуктивності праці при постійній чисельності працюючих (П, %) розраховують за формулою:

,

Економію фонду заробітної плати (Е_зп , грн.) визначають за формулою:

,

де  – середньорічна заробітна плата одного працівника, грн. (2000 грн.);  - відсоток відрахувань на соціальне страхування (3,6%).

3.                ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ, ІНШИХ МЕТОДИЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Основні законодавчі та нормативно-правові акти

1. Закон України «Про охорону праці».
2. Кодекс законів про працю України.
3. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».
4. Закон України «Про пожежну безпеку».
5. Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».
6. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
7. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
8. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
9. Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р.№ 1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».
11. НПАОП 0.00-4.03-04 «Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від 08.06.2004 р. № 151.
12. НПАОП 0.00-4.09-07 «Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства». Наказ Держгірпромнагляду від  21.03.2007 р. № 55.
13. НПАОП 0.00-4.11-07 «Типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці». Наказ Держгірпромнагляду від 21.03.2007 р. № 56.
14. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15.
15. НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 р. № 9.
16. НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці».   Наказ Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 р. № 255.
17. НПАОП 0.00-4.33-99 «Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій. Наказ Держнаглядохоронпраці від 17.06.1999 р. № 112.
18. НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві». Наказ Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 р. № 132.
19. НПАОП 0.00-6.13-05 «Порядок організації державного нагляду за охороною праці та гірничого нагляду в системі Держнаглядохоронпраці України». Наказ Держнаглядохоронпраці від 30.03.2004 р. № 92.
20. Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та  охорони праці. Затверджено Головою Держгірпромнагляду 16.01.2008 р.
21. Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи   управління охороною праці. Затверджено Головою Держгірпромнагляду 07.02.2008 р.

Основна література

1. Гандзюк М.П. Основи охорони праці: Підручник/ М.П. Гандзюк, Є.П. Желібо, М. О. Халімовський. - Львів: Новий світ-2000, 2003. - 408 с
2. Гогіташвілі Г.Г. Основи охорони праці: Навчальний посібник/ Г.Г. Гогіташвілі, В.М. Лапін. - Львів: Новий світ-2000, 2006. - 232 с
3. Гогіташвілі Г.Г. Управління охороною праці та ризиками за міжнародними стандартами: Навчальний посібник/ Г. Г. Гогіташвілі, Є. -Т. Карчевські, В. М. Лапін. - К.: Знання, 2007. - 367 с
4. Грищук М.В. Основи охорони праці: Підручник/ М. В. Грищук. - К.: Кондор, 2005. - 240 с.
5. Желібо Є. П., Баранова Н. І., Коваленко В.В. Охорона праці в органах державної податкової служби. Навч. посібник для ВНЗ. Ірпінь. - 2002.
6. Жидецкий В.Ц. Основы охраны труда: Учебное пособие/ В.Ц. Жидецкий, В.С. Джигирей, А.В. Мельников. - Львов: Афиша, 2000. - 351 с
7. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І. П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: Навч. посіб. – Суми: Університетська книга, 2009. – 540 с.
8. Керб Л.П. Основи охорони праці : Навчальний посібник/ Л. П. Керб. - Вид. 2-ге, без змін. - К.: КНЕУ, 2006. - 216 с
9. Керб Л.П. Основи охорони праці: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни/ Л.П. Керб. - К.: КНЕУ, 2001. - 252 с.
10. Коваль В.І. Управління охороною праці в промисловості: Навчальний посібник/ В.І. Коваль. - К.: ВД "Професіонал", 2005. - 448 с
11. Медведєв Е.Н. Основи охорони праці : Навчальний посібник/ Е. Н. Медведєв. - К.: ВД "Професіонал", 2008. - 208 с.
12. Москальова В.М.         Основи охорони праці: Підручник/ В.М. Москальова. - К.: ВД "Професіонал", 2005. - 672 с
13. Основи охорони праці: Підручник / За ред. проф. В.В.Березуцького – Х.: Факт, 2005. – 480 с.
14. Пістун І.П. Охорона праці: Практикум/ І.П. Пістун, А.П. Березовецький, Ю.В. Кіт. - Суми: Університетська книга, 2000. - 207 с
15. Половко М.В. Охорона праці на підприємстві: Навчально-практичний посібник/ М.В. Половко, В.С. Рак. - К.: Олан, 2004. - 255 с
16. Протоєрейський О. С, Запорожець О. І. Охорона праці в галузі: Навч. посіб. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005. – 268 с.
17. Русаловський А. В. Правові та організаційні питання охорони праці: Навч. посіб. – 4-те вид., допов. і перероб. – К.: Університет «Україна», 2009. – 295 с.
18. Северинов А.В. Охрана труда: Учебное пособие/ А.В. Северинов, О.Н. Губарев, О.Г. Балюк. - Х.: ИД "ИНЖЭК", 2003. - 112 с
19. Ткачук К. Н., Халімовський М. О., Зацарний В. В. та ін. Основи охорони праці: Підручник. – 2-ге вид., допов. і перероб. – К.: Основа, 2006. – 444 с.
20. Третьяков О.В., Зацарний В.В., Безсонний В.Л. Охорона праці: Навчальний посібник з тестовим комплексом на CD/ за ред. К.Н. Ткачука. – К.: Знання, 2010. – 167 с. + компакт-диск.

Додаткова література

1. ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення».
2. ДСанПіН 3.3.6.096-2002 Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів
3. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.
4. ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.
5. ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації
6. НПАОП 0.00-1.28-10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Наказ Держгірпромнагляду від 26.03.2010р. № 65
7. НПАОП 0.00-2.23-04 «Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат». Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 994.
8. НПАОП 0.00-8.24-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою». Наказ Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15.
9. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі. Наказ МОЗ України та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.1994 р. № 263/121.
10. ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять».
11. Гігієнічні нормативи ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002 «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу». Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.2001 № 528.
12. Міждержавний стандарт ГОСТ 12.0.003-74 (1999) ССБТ «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация».
13. Міждержавний стандарт ГОСТ 12.0.230-2007 ССБТ. Системи управління охороною праці. Загальні вимоги.
14. ДБН 2.09.04-87 Адміністративні та побутові будівлі.
15. Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці. Затверджені Головою Держгірпромнагляду 16.01.2008 р.
16. Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці. Затверджені Головою Держгірпромнагляду 7.02.2008 р.
17. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559.
18. Директива Ради Європейських Співтовариств 89/391/ЕЕС «Про впровадження заходів, що сприяють поліпшенню безпеки й гігієни праці працівників».
19. Конвенція МОП 187 «Про основи, що сприяють безпеці й гігієні праці».
20. Міжнародний стандарт SA8000: 2001 «Соціальна відповідальність». SAI SA8000: 2001 Social Accountability International.
21. Міжнародний стандарт ISO 26000:2010 – «Настанова по соціальній відповідальності». ISO 26000: 2010 (Draft) Guidance on Social Responsibility.
22. Міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007 Occupational health and safety management systems – Requirements. Системи менеджменту охорони праці – Вимоги.
23. Міжнародний стандарт OHSAS 18002, Guidelines for the implementation of OHSAS 18001. Настанова по впровадженню OHSAS 18001.

Інтернет-ресурси

1. http://www.dnop.kiev.ua ‑ Офіційний сайт Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України).
2. http://www.mon.gov.ua         ‑ Офіційний сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
3. http://www.mns.gov.ua          ‑ Офіційний сайт Міністерства надзвичайних ситуацій України.
4. http://www.social.org.ua ‑ Офіційний сайт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
5.  http://www.iacis.ru‑ Официальный сайт Межпарламентской Ассамблеи государств–участников Содружества Независимых Государств (МПА СНГ).
6. http://base.safework.ru/iloenc ‑ Энциклопедия по охране и безопасности труда МОТ.
7. http://base.safework.ru/safework     ‑ Библиотека безопасного труда МОТ.
8. http://www.nau.ua ‑ Інформаційно-пошукова правова система «Нормативні акти України (НАУ)».
9. http://www.budinfo.com.ua  ‑ Портал «Украина строительная: строительные компании Украины, строительные стандарты: ДБН ГОСТ ДСТУ».
10. http://www.oxpaha.ru  ‑ ОХРАНА. Интернет-газета о безопасности.
11. http://www.kodeks-luks.ru ‑ Нормативные документы в области охраны труда

Додаток

Приклад виконання розділу

Розділ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ПРИ УПРАВЛІННІ ПРОЕКТОМ

4.1. Система управління охороною праці на створеному підприємстві з виробництва екологічних продуктів харчування

Відповідно до ст. 3 Конституції України і Закону «Про охорону праці» основним принципом державної політики є пріоритет життя і здоров’я робітників відносно будь-яких результатів виробничої діяльності. Оскільки в рамках дипломної роботи розробляється пілотний проект по створенню підприємства з виробництва екологічних продуктів харчування та налагодженню його бізнес-процесів, то виходячи із загальних завдань охорони праці, мета даного розділу полягає у розробці ефективних заходів покращання умов праці членів проектної команди на основі аналізу шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що мають місце при управлінні даним проектом.

Очікуваними результатами проекту є зареєстроване функціонуюче підприємство з виробництва екологічних продуктів харчування; створена інфраструктура для ефективної організації виробництва; сформована команда операційного персоналу; налагодженні бізнес-процеси (виробництво, пакування, складування, система збуту та маркетингу тощо). Тож тривалість проекту – 436 днів, з датою початку 1.09.2012 та датою закінчення 3.05.2014.

Об’єктом дослідження в цьому розділі є умови праці на створеному підприємстві з виробництва екологічних продуктів харчування та в проектному офісі при розробці бізнес-процесів управління проектом. Предметом дослідження – є формування системи охорони праці та безпеки на створеному підприємстві з виробництва екологічних продуктів харчування.

Основний результат проекту – зареєстроване, функціонуюче підприємство по виробництву екологічних продуктів харчування з налагодженими бізнес-процесами та досягнутими показниками результатів та критеріїв успіху проекту. Створена інфраструктура для роботи підприємства. Сформована команда операційного персоналу підприємства. Налагодженні бізнес-процеси: виробництво, складування та пакування, збут, маркетингова, рекламна та PR-діяльність.

На рис.4.1 наведено дерево цілей створюваного підприємства.

Рис. 4.1. Дерево цілей створюваного підприємства

Нормативно-правові акти з охорони праці на створюваному підприємстві з виробництва екологічно чистих продуктів харчування. Діяльність створюваного підприємства повинна відбуватися в межах чинного законодавства України. Складовою частиною управління підприємством з виробництва екологічних продуктів харчування  є система управління охороною праці. Управління охороною праці – це підготовка, прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності людини у процесі праці.

Проведений аналіз дозволив визначити ті основні законодавчі та нормативно-правові документи, що мають регулювати управління охороною праці на створюваному підприємстві; визначити права, обов’язки та відповідальність керівника за додержання законодавства про охорону праці. Нормативні акти про охорону праці на створюваному підприємстві – це правила стандарти, норми, положення, інструкції, та інші документи, яким надано чинність правових норм обов’язкових для виконання. Особливістю законодавства України про охорону праці  є регулювання значної частини питань з охорони праці документами, прийнятими на самому підприємстві. Результати аналізу приведено в табл. 4.1

Таблиця 4.1

Нормативно-законодавча база з охорони праці на створюваному підприємстві з виробництва екологічно чистих продуктів харчування

Продовження табл.4.1

Таким чином, нормативно-правова документація з охорони праці на створюваному підприємстві з виробництва екологічно чистих продуктів харчування має чотири рівні – Закони України, що регулюють питання, пов’язані з охороною праці; галузеві нормативи та стандарти; накази та розпорядження підприємства; інструкції з охорони праці та техніки безпеки.

Діяльність служби охорони праці на створюваному підприємств.

Організаційно-методична робота по управлінню охороною праці на створюваному підприємстві з екологічно чистих продуктів харчування, підготовка управлінських рішень та контроль за їх реалізацією здійснюється службою охорони праці, підпорядкованою безпосередньо директору підприємства.

Оперативне керівництво і координація роботи з охорони праці здійснюється керівництвом підприємства і його підрозділів шляхом застосування відповідних методів управління: організаційно-розпорядчих; соціально-психологічних і економічних.

Організаційно-розпорядчі методи включають в себе виконання посадових обов'язків з охорони праці, видання і виконання наказів, розпоряджень, постанов. Соціально-психологічні методи управління включають в себе: навчання і виховання персоналу, проведення інструктажів, моральне стимулювання, особистий приклад керівника щодо виконання вимог охорони праці. Для попередження травматизму слід для застосовувати профвідбір і профорієнтацію, попереджувати допуск до роботи людей у хворобливому і нетверезому стані, вести боротьбу зі шкідливими звичками, підвищувати культуру виробництва. Економічні методи управління охороною праці полягають в матеріальному стимулюванні роботи з охорони праці.

На створюваному підприємстві з виробництва екологічно чистих продуктів харчування з кількістю працюючих понад 50 осіб має бути служба охорони праці відповідно до типового положення, затверджуваного спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці. Середня чисельність працюючих на підприємстві Р_ср від 51 до 500 працівників, отже чисельність працівників служби охорони праці  М, як для підприємства виробничої сфери, один фахівець із охорони праці з інженерно-технічною освітою.

Інженер з охорони праці створюваного підприємства з виробництва екологічно чистих продуктів харчування підпорядковується безпосередньо керівникові й прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

Інженер з охорони праці організовує навчання, інструктажі і перевірку знань з охорони праці; проводить паспортизацію робочих місць щодо відповідності вимогам охорони праці; забезпечує працівників правилами, стандартами, положеннями, інструкціями; контролює забезпеченість працівників спецодягом, санітарним одягом, мийними засобами, молоком; приймає участь у розслідуванні нещасних випадків на підприємстві, аналізує їх причини і заподіяну шкоду; організовує контроль проходження медоглядів працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, та де потрібне професійний добір; проводить пропаганду безпечних і нешкідливих умов праці; контролює зміст куточка охорони праці.

Інженер з охорони праці на створюваному підприємстві може видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписання щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці, вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичний огляд, навчання, інструктаж, перевірку знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують нормативи з охорони праці, припиняти роботі виробництва, ділянок, машин, механізмів, що створюють загрозу життю або здоров'я працюючих; направляти керівникові підприємства подання про залучення до відповідальності працівників, які порушують вимоги по охороні праці. Приписання інженера з охорони праці може скасувати лише керівник підприємства.

Отже, на створюваному підприємстві має бути один фахівець із охорони праці з інженерно-технічною освітою. Під час розробки проекту обов’язки по управлінню охороною праці, організації умов праці працівників та контрою за виконанням нормативно-прававих актів з охорони праці покладаються на керівника проекту.

4.2. Охорона праці в проектному офісі при розробці бізнес-процесів управління проектом

Життєвий цикл проекту «Створення підприємства з виробництва екологічно чистих продуктів харчування» має фази ініціації, планування (розробки), проведення підготовчих робіт проекту, а також фази запуску та експлуатації виробничих потужностей.

Проектна команда формується в декілька етапів, оскільки для виконання різних блоків робіт до ключових членів (менеджерів) проектної команди будуть залученні спеціалісти вузького профілю на тимчасові роботи. Наприклад, на етапі проведення підготовчих робіт працюватимуть у команді будівники, ІТ-спеціаліст та дизайнер. А на етапі запуску експлуатацію виробничих потужностей, залучаються аграрні робітники, водій-експедитор та сторож. Організаційні структури проекту та створюваного підприємства представлено на рис.4.2.

Таким чином, першу групу (проектну команду) складають керівник проекту, координатор підприємства, який в подальшому обійматиме посаду директора підприємства, директор з виробництва, директор зі збуту та маркетолог. Другу групу – тимчасові учасники проектної команди – складають ІТ-спеціаліст, дизайнер та працівники на будівництві. У третю групу представників операційної команди потрапили робітники виробництва, водій-експедитор та сторож.

Проведемо аналіз умов роботи працівників першої групи, до якої включено 5 працівників. Кожен працівник має своє робоче місце, за яким проводить цілий робочий день, тому воно має бути зручним та обладнане всіма необхідними пристроями для роботи.

Проектний офіс має 3 кімнати,  розташований на 1 поверсі дев’яти поверхової будівлі, яка  знаходиться поблизу автомобільних доріг з підвищеним рівнем запиленості, вібрації, шуму. Поряд будівлі наявні високі дерева, які закривають небосхил, зменшуючи природну освітленість.

Загальна площа кожної кімнати 24 кв.м, з висотою стелі 2,4 м. Кімнати обладнані 6 лампами загального освітлення, системою пожежогасіння, системою кондиціювання та вентиляції. Три стіни глухі, а на четвертій розташоване вікно. В проектному  офісі розташований кондиціонер, який регулює температуру та вологість повітря, кожен працівник може сам користуватися кондиціонером, включати чи виключати його.

Робоче місце кожного працівника складається зі спеціального столу, на якому розміщений комп'ютер, стільця для сидіння працівника. Також у кабінеті розміщенні шафи, де можна зберігати папки з документами та особисті речі. Робочі місця не відгороджені одне від одного роздільними перегородкам.

Рис. 4.2. Організаційні структури проекту та створюваного підприємства

Аналіз основних посадових обов’язків працівників, що представлений в таблиці 4.2, показує що більшість робочого часу більшість з них проводить за комп’ютером. При тривалому використанні комп'ютерів менеджерами проекту та значним розумовим напруженням можуть виникати наступні розлади здоров'я: психофізіологічні порушення (роздратування, нервозність, нерішучість тощо), зоровий дискомфорт, перенапруження скелетно-м'язової системи, розлади центральної нервової системи, порушення репродуктивної функції. 

Також працівники проводить робочий день у сидячому положенні і це також негативно впливає на стан здоров'я працюючого.

Таблиця 4.2

Основні посадові обов’язки працівників проектного офісу

Мала рухливість, вимушена одноманітна поза при розумовій праці ослабляють обмінні процеси і зумовлюють застійні явища у м'язах ніг, органах черевної порожнини і малого тазу, погіршують постачання мозку киснем. Погіршуються функції зорового аналізатора – гострота зору, стійкість ясного бачення, контрастна чутливість, зорова працездатність.

Керівник проекту постійно підтримує зв'язок з менеджерами інших структур, а це призводить до стресу через непорозуміння або некомпетентність менеджерів.

При проведенні аналізу враховуємовсі можливі виробничі фактори:

• фізичні (підвищений рівень шуму, підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, підвищений рівень статичної електрики, недостатня концентрація негативних іонів у повітрі, підвищений рівень електромагнітного випромінювання, підвищена напруженість електричного поля, прямий та відбитий від екранів блиск, несприятливий розподіл яскравості в полі зору, недостатня освітленість на робочому місці);
• хімічні (підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту);
• психофізіологічні (фізичні перевантаження статичної та динамічної дії, нервові та нервово-психічні перевантаження, перенапруження зорового аналізатора, розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Умови праці працівників проектного офісу представлені в таблиці 4.3.

Для кількісної оцінки умов працівизначаємо оцінкубалах елементів умов праці для кожного фактора. Результати заносимо в таблицю 4.3.

Оскільки частина факторі впливає на працівників не повний робочий день, а лише частково, елемент оцінюється його тривалістю і визначається за формулою.

,                                                  (4.1)

де Х_факт, Х_вим – ступінь шкідливості фактора фактичного та виміряного, бали;   

Т    –  час дії даного фактора до тривалості зміни в годинах.

Таблиця 4.3

Характеристика умов праці в проектному офісі і оцінка в бальних елементах

Інтегральну бальну оцінку важкості праці I_п для першої проектної групи на конкретному робочому місці можна визначити за такою формулою

,                                          (4.2)

де Х_оп – елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку, Х_оп = 4;

 – середній бал усіх елементів умов праці крім визначаючого Х_оп, що дорівнює:  ;

 – сума всіх елементів крім визначаючого Х_оп;

n – кількість врахованих елементів умов праці.

Інтегральна бальна оцінка важкості праці I_п для першої проектної групи на конкретному робочому місці .

Значення інтегральної оцінки важкості праці 43,45 відповідає III категорії важкості праці - роботи з умовами праці, що відхиляються від ГДК і ГДР та допустимих величин психофізіологічних елементів.

Коефіцієнт умов праці характеризує відповідність фактичних умов праці до нормативних. При розрахунку коефіцієнта умов праці необхідно брати ті елементи, які можна виразити визначеною числовою величиною та для яких є нормативне значення (освітленість, температура, вологість,  швидкість руху повітря, шум). Коефіцієнт умов праці визначається як середньо геометрична величина показників, що характеризують умови праці, за такою формулою ,

,                                        (4.3)

де а₁, а₂, ..., а_n – індекс відхилення фактичних елементів праці від нормативних за відповідними показниками;

n – кількість показників, що характеризують елементи умов праці, за якими проводилися заміри.

Для розрахунку індексу відповідності до фактичного освітлення використовуємо формулу ,  де У_ф і У_н – відповідні до фактичного та нормативного значення показників елементів умов праці в існуючих одиницях виміру, через те, що підвищення рівня освітлення робочого місця сприяє поліпшенню умов праці. Індекс відхилення в цілому складає  . Для розрахунку індексу відповідності для шуму, температури, швидкості руху повітря використовуємо формулу  через те, що підвищення рівня шуму і температури (в теплий період року) сприяє погіршенню умов праці. Індекси відхилення складають:   ;

Визначені індекси вказують на те, що вони мають значне відхилення від нормативного. Значення вологості не виходить від нормативних.

Коефіцієнт умов праці дорівнює  

Визначений коефіцієнт умов праці вказує на необхідність проведення заходів з охорони праці. Напрями заходів визначаються відповідно до значень індексів відхилення. У нашому випадку це - збільшення освітленості робочих місць, зменшення швидкості руху повітря та рівня шуму.

Коефіцієнт безпечності обладнання. Оцінка безпеки обладнання є важливою складовою частиною атестації робочих місць. Вона дозволяє визначити послідовність заміни обладнання на нове, або послідовність його модернізації з метою досягнення відповідності стану безпеки вимогам стандартів. Крім того, кількісна оцінка рівня безпеки обладнання дозволяє розробити й обґрунтувати заходи щодо підвищення безпеки робочих місць проектних менеджерів.

Коефіцієнт безпеки конкретного обладнання К_б визначається за формулою:

,                                      (4.4)

де – сума коефіцієнтів вагомості виявлених порушень вимог безпеки для даного обладнання.

Аналіз фактичного стану робочих місць менеджерів у проектному офісі виявив порушення вимог безпеки: робоче місце №1 – відсутність захисного екрана від випромінювання; робоче місце № 2 – невідповідний рівень освітлення робочої поверхні; робоче місце № 3 – відсутність потрібного місця на робочому столі; робоче місце № 4 – незручне розташування робочого місця в приміщенні та відсутність захисного екрана від випромінювання; робоче місце № 5 – незручне розташування робочого місця в приміщенні. Ранжирована послідовність порушень згідно з нашою експертною оцінкою і коефіцієнт вагомості кожного порушення представлені в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4

Ранжирована послідовність  порушень вимог безпеки роботи обладнання

Визначаємо коефіцієнт безпеки для кожного робочого місця з ПК:

№ 1 – К_б = 100 ( 1 – 0,333 ) = 66,7 %;      № 2 – К_б = 100 ( 1 – 0,233 ) = 76,7 %;

№ 3 – К_б = 100 ( 1 – 0,30 ) = 70,0 %;        № 5 – К_б = 100 ( 1 – 0,133 ) = 86,7 %;

№ 4 – К_б = 100 ( 1 – ( 0,333 + 0,133 ) ) = 53,4 %.

Відповідно до одержаних коефіцієнтів безпеки визначаємо послідовність модернізації відділу: спочатку робоче місце № 4 , потім – № 1, 3, 2, 5.

Оцінка ступені стомлення та працездатністі робітників.Інтегральна бальна оцінка важкості праці І_п дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини. Для цього спочатку визначаємо ступінь стомлення в умовних одиницях:

,

де 15,6 и 0,64 - коефіцієнти регресії.

Працездатність людини визначається як величина, протилежна стомленню (в умовних одиницях):           R = 100 – Y= 100 – 43,5 = 56,5

Результати аналізу робочого місця працівника заносяться в Карту умов праці робочого місця менеджера проекту (табл.4.5).

Аналіз Карти умов праці менеджера проекту дозволяє визначити ризики небезпеки виробничих умов для життя та здоров’я працівників та розробити рекомендації по покращенню умов праці.

4.3. Розробка рекомендацій по покращенню умов праці

Аналіз  шкідливих та небезпечних виробничих факторів

Управління ризиками виникнення небезпеки для життя та здоров’я працівника– це ітеративний процес з чітко визначеними етапами: встановлення небезпек; аналіз небезпек, їх ймовірність і тяжкість наслідків; оцінка – кількісне значення виявлених ризиків; ранжування і визначення ступеня важливості ризиків; вплив на ризик для його усунення (недопущення) або зменшення.

Таблиця 4.5

Карта умов праці робочого місця менеджера проекту

Проводимо первинний аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів, які негативно впливають на життя та здоров’я працівників. Шкідливі та небезпечні виробничі фактори оцінюються за трибальною шкалою від 1 до 3.  Результати заносяться в  «Реєстр шкідливих та небезпечних виробничих факторів» (табл. 4.6).

Оцінка значущості (рівня небезпеки) визначеного фактора визначається за формулою:

Оцінка значущості  = (Р + З + С + М + Ф + Т) ^. У                 (4.5)

де Р – ризики,  З – закони, нормативи,  С – суспільна думка, М – масштаб,  Ф – фінансові витрати,  Т – нова технологія, У – здатність управляти.

Таким чином, більше значення наберуть ті небезпечні або шкідливі виробничі  фактори, які можуть заподіяти більшу шкоду життю та здоров’ю працівника і на які підприємство може впливати.

Оцінка ризиків небезпеки умов праці на підприємстві для життя та здоров’я працівників виконується тільки тих  небезпек,  що  пов'язані  з порушенням умов безпечної експлуатації об'єкта і мають найбільшу підсумкову оцінку – підвищення рівня шуму (24 балів), недостатня освітленість на робочому місці (22 балів) та підвищене значення напруги в електричному ланцюзі (28 балів). Категорія ризику робочого місця визначається за найвищим його значенням по обстежених факторах. 

За результатами ранжирування шкідливих та небезпечних виробничих факторів (табл. 4.6) визначаємо можливі травми, аварії, професійні захворювання та нещасні випадки, що можуть виникнути внаслідок дії цих небезпечних та шкідливих факторів. Визначити сценарії розвитку можливих наслідків для здоров’я працівників, результати занести в таблицю 4.7.

Оцінка ризику здійснюється за формулою 4.6:

R = S *^. Е *^. Р,                                            (4.6)

де R – ризик; S – очікувана шкода; Е – час дії, експозиція небезпеки; В – захист від небезпеки; Р – ймовірність дії небезпеки.

Таблиця 4.6

Реєстр шкідливих та небезпечних виробничих факторів