Перехід суспільства до широкого використання ринкових відносин, поява різноманітних форм власності потребують розроблення нових методологічних підходів до побудови сучасної моделі управління умовами, охороною й безпекою праці на національному, регіональному і виробничому рівнях, гнучкої та доступної для різних господарських структур і форм власності.

Перелік компетенцій відповідно до класів професійних завдань наведено в таблиці.

Компетентності	Програмні результати навчання
Розуміння базових категорій основ охорони праці та забезпечення безпеки життєдіяльності на законодавчому рівні	Володіти базовими категоріями у сфері охорони праці та забезпечення безпеки життєдіяльності з урахуванням міжнародного та національного законодавства;
Аналізувати та обчислювати рівень та динаміку виробничого травматизму та професійної захворюваності	Проводити дослідження виробничого травматизму та професійних захворювань статистичним методом; визначати потенційні небезпеки та розробляти заходи щодо запобігання травматизму та профзаховрювань;
Здатність побудувати систему управління охороною праці та системи безпеки життєдіяльності в організації	Володіти процедурою визначення суб’єктів управління охороною праці та системою життєдіяльності в організації та застосовувати методики визначення чисельного складу служби з цих питань;
Розуміння сутності небезпечних чинників природного та техногенного середовищ	Ідентифікувати небезпечні чинники природного та техногенного середовищ і віднайти шляхи відвернення їхньої уражаючої дії, використовуючи імовірнісні структурно-логічні моделі;
Здатність оцінювати соціально-економічну ефективність заходів щодо вдосконалення умов та охорони праці, оцінювати збитки від надзвичайних ситуаціях та компенсації потерпілим за заподіяну їм шкоду	Аргументувати для застосування методики оцінювання соціально-економічних заходів щодо поліпшення умов та безпеки праці на основі виокремлення доцільних, недоцільних та частково-доцільних витрат на удосконалення охорони праці та оцінювати збитки від надзвичайних ситуаціях та компенсації потерпілим за заподіяну їм шкоду.

Зміст навчальної дисципліни за темами

(Змістовий модуль №1 - «Основи охорони праці»)

Тема 1. Виробниче середовище і його вплив на людину. Суть, завдання та організація охорони праці

Фактори виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу. Комплексна оцінка чинників виробничого середовища та їхнього впливу на здоров'я і працездатність людини.

Суть, завдання та організація охорони праці.

Тема 2. Умови праці на виробництві, їхня класифікація та нормування

Умови праці як соціально-економічна категорія. Управління умовами праці.

Класифікація чинників, які впливають на формування умов праці. Елементи умов праці. Оптимальні, шкідливі і небезпечні умови праці.

Санітарні норми, їх види та класифікація. Гранично допустимі рівні виробничих факторів (ГДР). Гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин у повітрі. Допустимий рівень виробничих чинників.

Застосування санітарних норм для аналізу та поліпшення умов праці. Визначення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією. Обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії залежно від рівня умов праці.

Пільги та компенсації працівникам залежно від умов праці.

Тема 3.Правове і нормативне регулювання охорони праці

Закон України «Про охорону праці», інші законодавчі акти, що регулюють охорону праці людини на виробництві. Міжгалузеві та галузеві нормативні акти з охорони праці.

Стандартизація і нормативно-технічна документація з питань охорони праці.

Особливості охорони праці жінок і молоді.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

Тема 4. Державне управління охороною праці в Україні

Суть, завдання та функції управління охороною праці.

Органи державного управління охороною праці та їхні повноваження.

Профспілковий та громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.

Регулювання питань охорони праці на державному та галузевому рівнях шляхом укладання тарифних угод.

Організація наукових досліджень та прогнозування умов праці. Фінансування охорони праці. Організація контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.

Тема 5. Організація охорони праці на виробництві

Суть та основні завдання охорони праці на виробництві. Організаційна структура управління охороною праці на виробництві. Служби охорони праці на підприємствах, їхні права та обов'язки. Організація громадського контролю за станом охорони праці. Колективний договір підприємства та його значення для охорони праці. Аналіз і оцінка стану охорони праці. Планування та організація виконання заходів з охорони праці. Номенклатурні заходи щодо охорони праці. Комплексний план поліпшення умов охорони праці та санітарно оздоровчих заходів.

Тема 6.Аналіз і профілактика профзахворювань та виробничого травматизму

Виробничі травми та профзахворювання. Основні причини їхнього виникнення, показники для оцінювання. Порядок розслідування та обліку нещасних випадківна виробництві. Моделювання виробничих ситуацій при розслідуванні причин нещасного випадку. Методи аналізу визначення матеріальних наслідків травматизму та профзахворювань. Основні технічні та організаційні засоби і заходи щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями.

Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”.

Тема 7.Техніко-економічна оцінка впливу шкідливих чинників на ефективність праці, виробничі шкідливості.

Визначення та класифікація виробничих шкідливостей.

Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив мікроклімату на організм людини. Промисловий пил, шкідливі хімічні речовини та їхній вплив на людину. Шум, вібрація, інфразвук, ультразвук, електромагнітні поля, випромінювання та їхній вплив на здоров'я людини. Техніко-економічна оцінка впливу шкідливих чинників на ефективність праці робітників. Методи захисту людини від негативного впливу шкідливого виробництва.

Тема 8.Основи техніки безпеки

Поняття і завдання техніки безпеки. Технічний прогрес та безпека праці. Вплив санітарно-гігієнічних факторів виробництва на безпеку праці. Загальні умови безпеки виробничих процесів. Основні вимоги безпеки до виробничого устаткування.

Система стандартів безпеки праці (ССБП, ДСТУ).

Аналіз стану безпеки праці на робочих місцях.

Пожежна безпека.

Система захисту працівника на виробництві. Забезпеченість робітників спецодягом і спецвзуттям, засобами індивідуального та колективного захисту відповідно до стандартів безпеки праці і встановлених санітарних норм. Професійний добір працівників.

Тема 9.Економічні аспекти охорони праці

Економічне значення поліпшення умов та охорони праці в ринковій системі господарювання.

Показники витрат і ефективності заходів щодо поліпшення умов та охорони праці на підприємстві.

Методи оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці.

Економічне стимулювання поліпшення умов та охорони праці.

(змістовий модуль № 2 – «Безпека життєдіяльності»)

Тема 1. Категорійно-понятійний апарат дисципліни «Безпека життєдіяльності.»

Зміст теми. Головні визначення – безпека, виклик, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.

Аксіоми небезпеки життєдіяльності. Ідентифікація небезпек. Види небезпек: мікро- та макробіологічна, вибухова, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, хімічна, соціально-політична.

Критерії переходу небезпечної події у надзвичайну ситуацію. Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки. Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій. Об’єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.

Тема 2. Природні небезпеки та характер їхніх проявів.

Зміст теми. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал. Шкідливі, небезпечні та уражаючи фактори, що ними формируються, характер їхньої негативної дії на людей, тварин, рослини, об’єкти економіки та навколишнє середовище.

Біологічні небезпеки. Уражаючі фактори біологічної дії. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії. Пандемія, епідемія, масові отруєння людей. Інфекційні захворювання тварин і рослин.

Регіональний комплекс природних загроз. Методи виявлення їх уражаючих факторів. Комплекс заходів із запобігання природних надзвичайних ситуацій.

Тема 3. Техногенні небезпеки та їх реалізації.

Зміст теми. Техногенні небезпеки та їх реалізації, приклади їх уражаючих факторів та механізмів впливу на організм людини.

Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки.

Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек. Хвиля прориву та її уражаюча дія. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.

Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння. Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі.

Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища. Класифікація об’єктів за їхньою пожежа вибухонебезпечністю.

Джерела радіоактивного випромінювання. Фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини живого організму. Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення. Нормування радіаційної небезпеки.

Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності та впливом на організм людини. Ознаки та характеристики забруднення місцевості, води, продовольства небезпечними хімічними речовинами. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Захист приміщень від проникнення токсичних пари й аерозолів.

Тема 4. Соціально-політичні небезпеки.

Зміст теми. Глобальні проблеми людства – кризи: біосферна, екологічна, ресурсна, мирне співіснування, гонка озброєння та загроза ядерної війни, охорона навколишнього природного середовища, паливно-енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, інформаційна, поширення інфекційних хвороб.

Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження.

Поведінкові реакції населення у надзвичайних ситуаціях соціально-політичного характеру.

Тероризм та його види. Первинні, вторинні та каскадні уражаючі фактори тероризму. Збройні напади, захоплення й утримання об’єктів державного значення; встановлення вибухового пристрою у багатолюдному місці, установі (організації, підприємстві.

Можливі аварійні ситуації під час технологічного тероризму.

Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини.

Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства. Маніпуляція свідомістю. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення.

Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі.

Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.

Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій.

Зміст теми. Ризик як кількісна оцінка небезпек. Аналіз ризику реалізації небезпек, які можуть вплинути на людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.

Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей. Визначення базисних подій. Ідентифікація небезпек. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків.

Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно-територіального округу у надзвичайній ситуації.

Зміст теми. Правові норми, що регламентують організацію та здійснення заходів запобігання й ліквідації надзвичайної ситуації.

Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту об’єкту господарювання у надзвичайних ситуаціях.

Фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, відшкодування збитків постраждалим. Страховий механізм відшкодування збитків від надзвичайних ситуацій. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву. Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня надзвичайних ситуацій.

2. Поточна навчальна робота студентів денної форми навчання

2.1. Карта навчальної роботи студента

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни «Основи охорони праці та безпека життєдіяльності»

Змістовий модуль № 1 «Основи охорони праці»

№семінарського (практичного, лабораторного) заняття	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських (практичних, лабораторних) занять	Максимальна кількість балів
*За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях*
1.	Підготовка за визначеною темою, ділова-гра	Ділова-гра, тестування	4
2.	Міні-лекція	Семінар-розгорнута бесіда, робота в малих групах, розв’язання задач, тестування	4
3.	Підготовка до рольової гри	Семінар-розгорнута бесіда,рольова гра, розв’язання задач, тестування	4
4.	Підготовка за визначеними питаннями, підготовка презентації	Семінар-розгорнута бесіда, розв’язання задач, тестування	4
5.	Попередня підготовка з визначених питань	Семінарське заняття, виконання розрахунково-аналітичних вправ	4
6.	Рольові вправи	Семінар-розгорнута бесіда, робота в малих групах	4
7.	Аналіз проблеми, розроблення варіантів розв’язання проблеми, підготовка презентації	Семінар-розгорнута бесіда, тестування	3
8.	Підготовка міні-лекції	Семінарське заняття, тестування	3
*Усього балів за роботу на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях*			30
*За виконання контрольної (модульної) роботи*
	Написання модульної контрольної роботи		10
*Усього балів за модульний контроль*			10
*За виконання індивідуальних завдань*
Види індивідуальних завдань
1. Розрахунково-аналітична робота за завданням викладача			5
2. Аналітичний звіт аналізу стану охорони праці у певному регіоні або виді економічної діяльності (за статистичними матеріалами)			5
3.Міні-лекція			5
4. Підготовка та виступ з доповіддю на студентській науковій конференції			5
5. Підготовка кейсу з вирішенням (3 варіанта)			5
*Усього балів за виконання індивідуальних завдань*			10
*Разом балів за СРС*			50

Змістовий модуль № 2 «Безпека життєдіяльності»

№семінарського (практичного) заняття	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських (практичних) занять	Максимальна кількість балів
*За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях*
1	Попередня підготовка з визначених тем і навчальних питань	Семінар-прес-конференція	3
2	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу	Дискусія з елементами аналізу	2
2	Підготовка до практичного заняття	Рольова гра з елементами „мозкового штурму”	3
3	Підготовка, моделювання діяльності певної організації, підприємства в рамках ігрового етапу	Рольова гра з елементами „мозкового штурму”	6
4	Підготовка, моделювання діяльності певної організації, підприємства в рамках ігрового етапу	Рольова гра з елементами „мозкового штурму”	4
5	Підготовка, моделювання діяльності певної організації, підприємства в рамках ігрового етапу	Рольова гра з елементами „мозкового штурму”	4
6	Попередня підготовка з визначеної теми і навчальних питань	Семінар-круглий стіл	3
7	Підготовка до практичного заняття	Міні кейс з елементами „мозкового штурму”	3
8	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар - прес-конференція	2
*Усього балів за роботу на семінарських (практичних) заняттях*			30
*За виконання модульного завдання*
Модуль	Написання модульної контрольної роботи		10
*Усього балів за модульний контроль*			10
*За виконання індивідуальних завдань*
Види індивідуальних завдань
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою			5
2. Написання реферату (есе)			5
3. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою			5
5. Підготовка презентації за заданою тематикою			5
6. Виконання розрахункової графічної роботи			5
7. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою			5
*Усього балів за виконання індивідуальних завдань*			10
*Разом балів за СРС*			50

Примітка. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у поза навчальній науковій діяльності — в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

2.2. Плани семінарських (практичних) занять для студентів денної форми навчання

(Змістовий модуль №1 - «Основи охорони праці»)

На першому занятті викладач пропонує студентам теми міні-лекцій для кожного семінарського заняття. Графік виступу студентів з темами міні-лекцій формується на цьому занятті. Формуються також міні-групи для роботи під час ситуаційних вправ.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1 (семінар-розгорнута бесіда)

Тема 1.Виробниче середовище і його вплив на людину. Суть, завдання та організація охорони праці (1 год.)

Питання для обговорення

Актуальні проблеми охорони праці в сучасних умовах.
Суть, завдання та основні напрями діяльності з охорони праці.

Дискусійні питання

Складові професійної компетентності, що формуються в результаті вивчення дисципліни „Основи охорони праці ”.
Чим можуть бути корисними знання з охорони праці студентам як майбутнім найманим працівникам, керівникам або роботодавцям?

Тренінгові завдання:

тести;
круглий стіл (дискусія): Чим можуть бути корисними знання з охорони праці майбутнім найманим працівникам, керівникам, роботодавцям?

Тема 2.Умови праці на виробництві, їхня класифікація і нормування та оцінювання (1 год.)

Питання для обговорення

Фактори виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу, їхній вплив на людину.
Санітарні норми, їх види та класифікація.
Оцінювання стану виробничого середовища.
Визначення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією.

Дискусійні питання

Які вам відомі пільги та компенсації працівникам за працю у шкідливих та небезпечних умовах?
Хто і за рахунок чого їх надає?

Тренінгові завдання:

- тести;
- виконання розрахунків для віднесення робочого місця до відповідної категорії залежно від рівня умов праці.

Інформаційне забезпечення:

Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с.4-26
Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу / МОЗ України. – К., 1998.- 34 с.
Перелік робіт з підвищеною небезпекою / Охорона праці в Україні. Нормативна база. – К., 2007.- с. 344

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2 (семінар-розгорнута бесіда)

Тема 3. Правове і нормативне регулювання охорони праці(2 год.)

Питання для обговорення:

1. Основний зміст Закону України «Про охорону праці».
2. Інші нормативні акти з охорони праці.
Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.

Дискусійні питання:

Хто повинен відшкодовувати моральні збитки потерпілим на виробництві?
Куди звертатись у разі порушень ваших прав у сфері охорони праці?

Тренінгові завдання:

- тести;

презентація дослідження: «Сучасний стан додержання законодавства про охорону праці в Україні».

Інформаційне забезпечення:

Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с. 96-108.
Закон України Про охорону праці.
Закон України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництвіта професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності .
Гогіташвілі Г.Г., Карчевські Є.Т., Лапін В.М. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами. Київ, Знання, 2007, с. 18-51.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3 (семінар-розгорнута бесіда)

Тема 4.Державне управління охороною праці в Україні(2 год.)

Питання для обговорення

Державне управління охороною праці в Україні.
Форми та принципи контролю за охороною праці.
Яка інформація міститься у формах статистичної звітності з питань охорони праці?

Дискусійні питання:

Які державні органи можуть накладати стягнення на роботодавців та посадових осіб?

Тренінгові завдання:

тести;
робота в малих групах: ознайомлення з формами статистичної звітності з питань умов праці та травматизму.

Інформаційне забезпечення:

Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с.113-130
Звіт про стан умов праці та безпеки праці. Форма № 1-УБзатверджена наказом Держнаглядохорони праці від 31.03.1994р. № 27
Порядок здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
http://www.dnop.kiev.ua/ Офіційна веб-сторінка Держпромгірнагляду України

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4(семінар-розгорнута бесіда)

Тема 5. Організація охорони праці на виробництві (2 год.)

Питання для обговорення

Система управління охороною праці на підприємстві (мета, функції, завдання).
Організаційна структура управління охороною праці на виробництві.
Аналіз та оцінювання стану охорони праці.

Тренінгові завдання:

- тести;

виконання розрахунково-аналітичних вправ;
презентація з захистом обов’язкової та вибіркової робіт з карти самостійної роботи студентами групи.

Інформаційне забезпечення:

Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с131-162
Гогіташвілі Г.Г., Карчевські Є.Т., Лапін В.М. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами. Київ, Знання, 2007, с. 72-142.
«Загальні вимогистосовно забезпечення роботодавцямиохорони праці працівників» Наказ МНС України №67 від 25.01.12 р..
«Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» . / Охорона праці в Україні. Нормативна база. – К., 2007.- с. 425.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5 (семінарське заняття)

Тема 6. Виробничі шкідливості. Техніко-економічна оцінка впливу шкідливих чинників на ефективність праці (2 год.)

Питання для обговорення

Визначення та класифікація виробничих шкідливостей.
Засоби колективного та індивідуального захисту від впливу виробничих шкідливостей.
Як зробити техніко-економічне оцінювання впливу шкідливих чинників на ефективність праці працівників?

Дискусійні питання

Чи впливає застосування засобів індивідуального захисту на розмір пільг та компенсацій?
Хто повинен нести витрати на первинні та періодичні медичні огляди найманих працівників?

Тренінгові завдання:

тести;
виконання розрахунків
робота в малих групах: “Пропозиції для зниження впливу конкретних шкідливих факторів виробництва ”.

Інформаційне забезпечення:

Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с.29-49
Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці. / Охорона праці в Україні. Нормативна база. – К., 2007.- с. 425
Перелік професійних захворювань. / Охорона праці в Україні. Нормативна база. – К., 2007.- с. 452.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6 (рольова гра)

Тема 7.Аналіз і профілактика профзахворювань та виробничого травматизму(2 год.).

Питання для обговорення

1. Сучасний стан травматизму та профзахворюваності в Україні.
2. Причини травматизму та профзахворювань на виробництві.
3. Організація та технічні засоби і заходи щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями.
4. Методи дослідження травматизму та профзахворюваності.
5. Система соціального захисту потерпілих у нашій державі.

Дискусійні питання

Хто повинен відшкодовувати потерпілому втрату здоров’я та працездатності?
Хто повинен нести відповідальність за нещасні випадки на виробництві?

Тренінгові завдання:

тести;
виконання розрахунків статистичних показників, що характеризують стан травматизму та профзахворюваності
рольова гра: “Розслідування нещасного випадку на виробництві ”.

Інформаційне забезпечення:

Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с.50-79.
«Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» Постанова Кабінету міністрів України від 30 листопада 2011 р. N 1232.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ№ 7 (семінар-розгорнута бесіда)

Тема 8.Основи техніки безпеки (2 год.)

Питання для обговорення:

Зміст, призначення і класифікація стандартів безпеки праці.
Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.
Правила по протипожежної безпеки.
Професійно значущі властивості для роботи у небезпечних умовах.

Дискусійні питання:

Чи достатньо ви інформовані про правила поведінки на випадок пожежі в приміщеннях університету та в гуртожитках?
Як організувати професійний добір працюючих на небезпечні роботи?

Тренінгові завдання:

тести;

робота в малих групах: „Розробка планів дій на випадок можливих надзвичайних ситуацій чи аварій ”.

Інформаційне забезпечення:

Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с79-92.
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам»Постанова КМУ №559 від 23.05.2001 р.
Жидецький В. Ц. Основи охорони праці. Підручник - 4-те вид., переробл. і доповн. - К. : Знання, 2010., с. 172-192.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8 (семінарське заняття)

Тема 9. Економічні аспекти охорони праці

Питання для обговорення:

1. Економічне і соціальне значення поліпшення умов та охорони праці в ринковій системі господарювання.
2. Витрати підприємства на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці: визначення, класифікація, ефективність.

Дискусійні питання:

Як здійснювати економічне стимулювання виконання правил безпеки?
Які витрати пов’язані з охороною праці є більш доцільними?

Тренінгові завдання:

- тести;

виконання розрахунково-аналітичних вправ;
презентація з захистом обов’язкової та вибіркової робіт з карти самостійної роботи студентами групи відповідно до встановленого графіку.

Інформаційне забезпечення:

Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с162-167.
Постанова КМУ №994 « Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат» від 27 червня 2003 р.
Методика визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці. К.: Основа, 1995.

(змістовий модуль № 2 – «Безпека життєдіяльності»)

Заняття № 1

Теми 1 - 3.Семінар-прес-конференція на тему:

„Природні та техногенні небезпеки.”

Теоретичні питання:

Безпека абсолютна та відносна, аксіоми небезпеки.
Природні та техногенні небезпеки: класифікація, закономірності їх реалізацій, характеристика.
Ідентифікація небезпек.
Оцінка рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

Навчальні завдання:

Визначити та проаналізувати основні критерії абсолютності та відносного характеру безпечного життя і діяльності.
Сформулювати зміст аксіом небезпеки.
Розкрити сутність природних та техногенних небезпек, показати їх класифікацію, розкрити закономірності реалізацій типових з них та дати їм стислу характеристику.
Розкрити сутність ідентифікації небезпек.
Ознайомитись з методом (методами) оцінки рівня небезпек за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

Форми проведення:

Усне опитування або експрес-контроль щодо знання змісту основних понять і визначень навчального матеріалу стосовно безпеки життєдіяльності людини, небезпек, їх реалізацій, методів їх кількісної оцінки.
Обговорення окремих дискусійних проблем абсолютності та відносного характеру безпеки, аксіом небезпеки.
Розкриття змісту небезпек природного та техногенного характеру, наслідків їх реалізацій.
Дискусія щодо ролі негативно діючих факторів в порушенні нормальних умов життя і діяльності людини.
„Мозковий штурм” на тему: „Ідентифікація небезпек”.
Презентація на тему: „Оцінка рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.”

Інформаційне забезпечення:

Презентація до семінарського заняття (комплект слайдів).

Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

Література:

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

3 бали – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у „мозковому штурмі”;

2 бали – студент отримує за участь в дискусіях, вірні але не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у „мозковому штурмі”;

1 бал – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання свідчили про поверхневий характер знань, слабо аргументовані, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у нього були відсутні.

Заняття № 2

Тема 2. Практичне заняття натему:

„Геологічні процеси і явища – джерела надзвичайних ситуацій природного характеру”

Теоретичні питання:

1. Землетрус, фактори ураження, що утворюється при його прояві, їх характеристика та параметри оцінки ступені небезпеки.

2. Осередок ураження, що утворюється при землетрусі: характеристика, порядок виявлення та оцінки.

Реферат на тему: „Регіональний комплекс природних загроз.”

Навчальні завдання:

Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу природних загроз сейсмічної активності.
Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.
Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом землетрусу, та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;
Прищепитистудентам навички щодо здатності приймати рішення із забезпечення безпеки в межах своїх повноважень.

Форми проведення:

Усне опитування або експрес-контроль знань стосовно регіонального комплексу природних загроз, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.
Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при землетрусі, факторів його уражаючої дії та їх характеристик.
Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу параметрів осередку ураження землетрусу.”
„Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки землетрусу за допомогою імовірнісної структурно-логічної моделі.”
Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії землетрусу та захист від його факторів ураження населення та територій.”

Інформаційне забезпечення:

- Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).
- Методика прогнозування осередку ураження землетрусом.
- Карта (схема) віртуальної місцевості.
- Комплект креслярсько-графічних інструментів.
- Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.
- Проекційна апаратура.

Література:

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

5 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

4 бали – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

3 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.

Заняття № 3

Тема 2, 3. Практичне заняття натему:

„Гідро- і термодинамічні процеси – джерела надзвичайних ситуацій техногенного характеру ”

Теоретичні питання:

1. Гідродинамічні об’єкти – джерела небезпечних факторів.

2. Пожежа та вибухонебезпечний об’єкт – джерело негативно діючих факторів.

Реферати на теми: Гідродинамічні об’єкти і їх призначення.

Вибух як засіб терору.

Навчальні завдання:

Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз гідродинамічно та вибухонебезпечних об’єктів.
Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.
Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом катастрофічного затоплення й вибухового перетворення паливо-повітряної суміші, та обґрунтувати головні підходи та способи збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;
Прищепити студентам ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.

Форми проведення:

Усне опитування або експрес-контроль знань стосовно складової регіонального комплексу техногенних загроз – гідродинамічно та вибухонебезпечних об’єктів, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.
Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при зруйнуванні гідро небезпечних та вибухонебезпечних об’єктів, факторів ураження, що при цьому утворюються, їх дії та характеристики.
Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу параметрів осередку ураження катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші.”
„Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші за допомогою імовірнісної структурно-логічної моделі.”
Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії катастрофічного затоплення й вибухового перетворення паливо-повітряної суміші та захист від їх факторів ураження населення та територій.”

Інформаційне забезпечення:

- Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).
- Методики прогнозування осередків ураження катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші.
- Карта (схема) віртуальної місцевості.
- Комплект креслярсько-графічних інструментів.
- Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.
- Проекційна апаратура.

Література:

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

6 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

5 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

4 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

Заняття № 4

Тема 3. Практичне заняття натему:

„Радіоактивність та життєдіяльність людини”

Теоретичні питання:

Поняття радіоактивності. Джерела іонізуючих випромінювань: природні та штучні.
Дія іонізуючих випромінювань на організм людини та принципи захисту від закритих та відкритих джерел випромінювання.
Виявлення та оцінка шляхом прогнозу радіоактивної обстановки.

Реферат на тему:„Оцінка рівня небезпеки зруйнування радіоактивно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей”.

Навчальні завдання:

Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз – радіоактивно небезпечних об’єктів.
Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.
Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом зруйнування радіоактивно небезпечного об’єкту, та обґрунтувати головні підходи та способи збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;
Прищепитистудентамключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.

Форми проведення:

Усне опитування або експрес-контроль знань стосовно складової регіонального комплексу техногенних загроз – радіоактивно небезпечних об’єктів, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.
Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при зруйнуванні радіоактивно-небезпечних об’єктів, факторів ураження, що при цьому утворюються, їх дії та характеристики.
Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу параметрів осередку зараження радіоактивними речовинами.”
„Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки радіоактивного зараження за допомогою імовірнісної структурно-логічної моделі.”
Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії радіоактивного зараження та захист від його факторів ураження населення та територій.”

Інформаційне забезпечення:

- Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).
- Методики прогнозування осередків зараження радіоактивними речовинами та оцінки дії іонізуючого випромінювання на людину.
- Карта (схема) віртуальної місцевості.
- Комплект креслярсько-графічних інструментів.
- Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.
- Проекційна апаратура.

Література:

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

4 бали – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

3 бали – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

2 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

Заняття № 5

Тема 3. Практичне заняття 4 на тему:

„Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки”

Теоретичні питання:

Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки. Приклади дії токсичних хімічних речовин на організм людини.
Основні принципи захисту від дії токсичних хімічних речовин.
Виявлення та оцінка шляхом прогнозу хімічної обстановки.
Безпека харчування в умовах хімічного забруднення навколишнього середовища.

Реферат на тему:Оцінка рівня небезпеки зруйнування хімічно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

Навчальні завдання:

Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз – хімічно небезпечних об’єктів.
Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.
Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом зруйнування хімічно небезпечного об’єкту, та обґрунтувати головні підходи та способи збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;
Прищепитистудентамключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.

Форми проведення:

Усне опитування або експрес-контроль знань стосовно складової регіонального комплексу техногенних загроз хімічно небезпечних об’єктів, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.
Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при зруйнуванні хімічно небезпечних об’єктів, факторів ураження, що при цьому утворюються, їх дії та характеристики.
Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу параметрів осередку хімічного зараження.”
„Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки хімічного зараження за допомогою імовірнісної структурно-логічної моделі.”
Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії хімічного зараження та захист від його факторів ураження населення та територій.”

Інформаційне забезпечення:

- Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).
- Методики прогнозування осередків хімічного зараження та оцінки дії токсичних хімічних речовин на людину.
- Карта (схема) віртуальної місцевості.
- Комплект креслярсько-графічних інструментів.
- Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.
- Проекційна апаратура.

Література:

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005, - 232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

Заняття № 6

Тема 4. Семінар – круглий стіл натему:

„Соціально-політичні небезпеки”

Теоретичні питання:

1. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини.
2. Тероризм та його каскадні фактори ураження.
3. Можливі аварійні ситуації під час технологічного тероризму.
4. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини.

Навчальні завдання:

Визначити та проаналізувати основні соціально-політичні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини.
Розкрити сутність тероризму та його каскадних факторів ураження.
Спрогнозувати можливі аварійні ситуації під час технологічного тероризму.
Оцінити роль сучасних інформаційних технологій в досягненні безпеки життєдіяльності людини.
Ознайомитись з методом (методами) оцінки рівня соціально-політичних небезпек.

Форми проведення:

Усне опитування та (або) експрес-контроль щодо глибини знань студентами змісту основних понять і визначень стосовно соціально-політичних небезпек, їх реалізацій, методів їх кількісної оцінки.
Обговорення окремих дискусійних проблем пов’язаних з соціально-політичними небезпеками.
Розкриття змісту небезпек соціально-політичного характеру, наслідків їх реалізацій.
Дискусія щодо ролі негативно діючих факторів соціально-політичного характеру в порушенні нормальних умов життя і діяльності людини.
„Мозковий штурм” на тему: „Ідентифікація соціально-політичних небезпек”.
Презентація на тему: „Оцінка рівня небезпеки соціально-політичного характеру.”

Інформаційне забезпечення:

Презентація до семінарського заняття (комплект слайдів).

Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

Література:

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,- 232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

Заняття № 7

Тема 5. Практичне заняття натему:

„Ризик – кількісна оцінка небезпек”

Теоретичні питання:

Ризик аналіз як кількісна оцінка небезпек.
Імовірнісні структурно-логічні моделі ризику.
Управління ризиками.

Реферат на тему:Індивідуальний та груповий ризики. Концепція прийнятного ризику.

Навчальні завдання:

визначити та проаналізувати основні критерії оцінки небезпек;
розкрити сутність ризик-аналізу як кількісної оцінки небезпек;
ознайомити студентів з імовірнісними структурно-логічними моделями ризику;
показати зміст, принципи та порядок управління ризиком;
набути навичок кількісної оцінки небезпеки.

Форми проведення:

Усне опитування або експрес-контроль знань студентів щодо методів кількісної оцінки небезпек.
Обговорення окремих питань щодо розкриття змісту кількісної оцінки небезпек, а саме: мета ризик-аналізу, порядок його проведення, поняття прийнятного ризику та його варіативність, управління ризиком.
„Мозковий штурм” на тему: „Визначення генеральної події та побудова дерева подій.”
Рольова гра на тему: ”Ризик аналіз небезпек, зосереджених у регіоні.”

Інформаційне забезпечення:

- Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).
- Імовірнісні структурно-логічні моделі ризику.
- Карта (схема) віртуальної місцевості.
- Конспект лекції 2.
- Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.
- Проекційна апаратура.

Література:

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

3 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

2 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

1 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

Заняття № 8

Тема 6. Семінар-прес-конференція на тему:

„Управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях”

Теоретичні питання:

Правові норми, що регламентують організацію та здійснення заходів щодо запобігання й ліквідації надзвичайної ситуації.
Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту у надзвичайній ситуації об’єкту господарювання.

Реферат на тему:Фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, відшкодування збитків постраждалим.

Модульний контроль. (Письмова контрольна робота з дисципліни).

Навчальні завдання:

Розкрити сутність менеджменту безпеки, правового забезпечення та організаційно-функціональної структури захисту населення та адміністративно-територіального округу від надзвичайної ситуації.
Визначити критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту об’єкту господарювання у надзвичайних ситуаціях.
Ідентифікувати джерела фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та відшкодування збитків постраждалим.

Форми проведення:

Усне опитування та (або) експрес-контроль щодо глибини знань студентами сутності менеджменту безпеки, правового забезпечення та організаційно-функціональної структури захисту населення та адміністративно-територіального округу від надзвичайної ситуації.
Обговорення окремих дискусійних проблем пов’язаних з визначенням критеріїв та показників оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту об’єкту господарювання у надзвичайних ситуаціях.
„Мозковий штурм” на тему: „Ідентифікація джерел фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та відшкодування збитків постраждалим.”.

Інформаційне забезпечення:

Презентація до семінарського заняття (комплект слайдів).

Наочні та навчальні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

Література:

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.
Інтернет видання.

Рівень оцінювання знань на занятті:

2 бали – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у „мозковому штурмі”;

1,5 бали – студент отримує за участь в дискусіях, вірні але не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у „мозковому штурмі”;

2.3. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни

Викладач проводить експертне оцінювання знань і вмінь студента з кожної теми занять. Насамперед він має оцінити точність і повноту усної чи письмової відповіді, знання понятійного апарату й інформаційних джерел, уміння студента аргументувати його ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ, здатність наводити адекватні приклади, правильно розв’язувати задачі, виробничі ситуації тощо.

2.4. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи

Для зручності роботи студентів цей клас критеріїв викладач формулює в кожному завданні на виконання самостійної роботи.

3. Поточна навчальна робота студентів заочної форми навчання

3.1. Карта навчальної роботи студента

Змістовий модуль № 1 «Основи охорони праці»

СЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
№ заняття	Контактні заняття (теми відповідно до робочої програми)	Форма занять і контролю		Макс. кіл-ть балів
*За систематичність і активність роботи на контактних заняттях*
1.	Тема 1. Суть, завдання та організація охорони праці Тема 2. Умови праці на виробництві, їхня класифікація і нормування та оцінювання	Установча міні-лекція (конспект)	1
		Семінар – розгорнута бесіда	1
		Розв’язання задач	3
2.	Тема 3. Виробничі шкідливості. Техніко-економічна оцінка впливу шкідливих чинників на ефективність праці Тема 4. Аналіз і профілактика профзахворювань та виробничого травматизму	Міні-лекція (конспект)	1
		Семінар-дискусія	1
		Розв’язання задач	3
3.	Тема 5. Організація охорони праці на виробництві Тема 6. Економічні аспекти охорони праці	Міні-лекція (конспект)	1
		Семінар – розгорнута бесіда	1
		Розв’язання задач та вирішення ситуацій	3
4.	Тема 7 Основи техніки безпеки Тема 8. Правове і нормативне регулювання охорони праці	Міні-лекція (конспект)	1
		Семінар – розгорнута бесіда	1
		Презентація дослідження: «Сучасний стан додержання законодавства про охорону праці в Україні»	3
	Тема 9. Державне управління охороною праці в Україні (самостійне опрацювання)
Усього балів на контактних заняттях			20
*За виконання модульних (контрольних) завдань*
Комплексна аудиторна *самостійна* контрольна робота		Поточний модульний контроль	10
1. Розрахунково-аналітична робота за завданням викладача		10
2. Аналітичний звіт аналізу стану охорони праці у певному регіоні або виді економічної діяльності (за статистичними матеріалами)		10
*Усього балів за 1 модуль*			50

Для змістового модуля № 2 «Безпека життєдіяльності»

СЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
№ заняття	Контактні заняття (теми відповідно до робочої програми)			Форми занять і контролю		Макс. кіль-ть балів
*За систематичність і активність роботи на контактних заняттях*
1	Вступ. Цільова настанова дисципліни та методичні вказівки по її вивченню. Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності. Тема 2.Природні небезпеки та характер їхньої дії на людей, тварин, рослини, об’єкти економіки.			Установча міні-лекція (конспект)		-
				Міні-семінар – розгорнута бесіда		3
				Тестовий контроль знань		3
1	Тема 3. Техногенні небезпеки та їх реалізації. Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС.			Установча міні-лекція (конспект)		-
				Міні-семінар – розгорнута бесіда		2
				Тестовий контроль знань		3
2	Тема 3. Техногенні небезпеки та їх реалізації.			Тренінг		5
2	Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС.			Тренінг		4
Усього балів на контактних заняттях						20
*За виконання модульних (контрольних) завдань*
5	Комплексна аудиторна самостійна контрольної роботи			Поточний модульний контроль		5
*Усього балів за 2 модуль*						25
МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
*За виконання обов’язкових поза аудиторних індивідуальних завдань*
Види завдань		Форма подання	Термін подання і реєстрації		Форма контролю	Макс. кіл-сть балів
Домашнє індивідуальне завдання		Письмова або електронна	На кафедру не пізніше чим за два тижні до залікової сесії		Захист і обговорення результатів за графіком “Дня заочника”	5 –за роботу; 15 – за захист роботи
*За виконання індивідуальних робіт за вибором (1-не завдання)*
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою		Письмова або електронна	На кафедру не пізніше чим за два тижні до залікової сесії		Захист і обговорення результатів за графіком “Дня заочника”	5
2. Написання реферату (есе)		Письмова або електронна	На кафедру не пізніше чим за два тижні до залікової сесії		Захист і обговорення результатів за графіком “Дня заочника”	5
3. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою*		Письмова або електронна	На кафедру не пізніше чим за два тижні до залікової сесії		Захист і обговорення результатів за графіком “Дня заочника”	5
4. Підготовка презентації за заданою тематикою		Письмова або електронна	На кафедру не пізніше чим за два тижні до залікової сесії		Захист і обговорення результатів за графіком “Дня заочника”	5
5. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою		Письмова або електронна	На кафедру не пізніше чим за два тижні до залікової сесії		Захист і обговорення результатів за графіком “Дня заочника”	5
*Усього балів за виконання поза аудиторних індивідуальних завдань і робіт за вибором*						25
Усього балів на контактних заняттях						50
Разом балів за вивчення дисципліни «Основи охорони праці та безпеки життєдіяльності»						100

Примітка.

*За рішенням кафедри студентам, які брали участь у поза навчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

3.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання

(Змістовий модуль №1 - «Основи охорони праці»)

Контактне заняття 1.

Тема 1, 2. Виробниче середовище і його вплив на людину. Суть, завдання та організація охорони праці. Умови праці на виробництві, їхня класифікація і нормування та оцінювання(2 год.)

1.Настановна лекція.

2. Семінар – розгорнута бесіда.

3.Виконання розрахунків для віднесення робочого місця до відповідної категорії залежно від рівня умов праці.

Питання для обговорення:

Актуальні проблеми охорони праці в сучасних умовах.
Суть, завдання та основні напрями діяльності з охорони праці.
Фактори виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу, їхній вплив на людину.
Санітарні норми, їх види та класифікація.
Оцінювання стану виробничого середовища.
Визначення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією.

Інформаційне забезпечення:

1. Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с.4-26.
2. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу / МОЗ України. – К., 1998.- 34 с.
3. Перелік робіт з підвищеною небезпекою / Охорона праці в Україні. Нормативна база. – К., 2007.- с. 344.

Контактне заняття 2.

Тема 3, 4. Виробничі шкідливості. Техніко-економічна оцінка впливу шкідливих чинників на ефективність праці. Аналіз і профілактика профзахворювань та виробничого травматизму (2 год.)

1.Семінар-дискусія.

Питання для обговорення:

Визначення та класифікація виробничих шкідливостей.
Засоби колективного та індивідуального захисту від впливу виробничих шкідливостей.
Як зробити техніко-економічне оцінювання впливу шкідливих чинників на ефективність праці працівників?
Сучасний стан травматизму та профзахворюваності в Україні.
Причини травматизму та профзахворювань на виробництві.
Організація та технічні засоби і заходи щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями.
Методи дослідження травматизму та профзахворюваності.
Система соціального захисту потерпілих у нашій державі.

2.Виконання розрахунків статистичних показників, що характеризують стан травматизму та профзахворюваності.

Інформаційне забезпечення:

. Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с.50-79.
«Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» Постанова Кабінету міністрів України від 30 листопада 2011 р. N 1232.

3. Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці. / Охорона праці в Україні. Нормативна база. – К., 2007.

Контактне заняття 3

Тема 5, 6. Організація охорони праці на виробництві. Економічні аспекти охорони праці(2 год.)

Семінар-розгорнута бесіда.

Питання для обговорення:

Система управління охороною праці на підприємстві (мета, функції, завдання).
Організаційна структура управління охороною праці на виробництві.
Аналіз та оцінювання стану охорони праці.
Економічне і соціальне значення поліпшення умов та охорони праці в ринковій системі господарювання.
Витрати підприємства на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці: визначення, класифікація, ефективність.

2. Розв’язання задач щодо визначення ефективності заходів з поліпшення охорони праці.

Інформаційне забезпечення:

Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с. 131-162.
Гогіташвілі Г.Г., Карчевські Є.Т., Лапін В.М. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами. Київ, Знання, 2007, с. 72-142.
«Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників» Наказ МНС України №67 від 25.01.12 р.
«Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» . / Охорона праці в Україні. Нормативна база. – К., 2007.- с. 425.
Постанова КМУ №994 « Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат» від 27 червня 2003 р.
Методика визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці. К.: Основа, 1995.

Контактне заняття 4

Тема 7, 8.Основи техніки безпеки. Правове і нормативне регулювання охорони праці(2 год.)

1. Семінар-розгорнута бесіда.

Питання для обговорення:

Як організувати професійний добір працюючих на небезпечні роботи?
Основний зміст Закону України «Про охорону праці».
Інші нормативні акти з охорони праці.
Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.

2. Презентація дослідження: «Сучасний стан додержання законодавства про охорону праці в Україні».

Інформаційне забезпечення:

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам» Постанова КМУ №559 від 23.05.2001 р.
Жидецький В. Ц. Основи охорони праці. Підручник - 4-те вид., переробл. і доповн. - К. : Знання, 2010., с. 172-192.
Закон України Про охорону праці
Закон України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництвіта професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

(змістовий модуль№ 2 – «Безпека життєдіяльності»)

Контактне заняття 1.

Міні-лекція(0,5 години).Безпека життєдіяльності як галузь науково-практичної діяльності.

Міні-лекція(0,5 години).Категорійно-понятійний апарат дисципліни „Безпека життєдіяльності”.

Міні-лекція(1 година).Природні та техногенні небезпеки, їх реалізації та дія на людей, тварин, рослини та об’єкти економіки.

Контактне заняття 2

Тема 6. Тренінг на тему:

„Управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях. ”

Теоретичні питання:

- Правові норми, що регламентують організацію та здійснення заходів щодо запобігання й ліквідації надзвичайної ситуації.
- Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту об’єкта господарювання у надзвичайній ситуації.

Реферат на тему: Фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, відшкодування збитків постраждалим.

Навчальні завдання:

Розкрити сутність менеджменту безпеки, правового забезпечення та організаційно-функціональної структури захисту населення та адміністративно-територіального округу від надзвичайної ситуації.
Визначити критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту об’єкту господарювання у надзвичайних ситуаціях.
Ідентифікувати джерела фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та відшкодування збитків постраждалим.

Форми проведення:

Усне опитування та (або) експрес-контроль щодо глибини знань студентами сутності менеджменту безпеки, правового забезпечення та організаційно-функціональної структури захисту населення та адміністративно-територіального округу від надзвичайної ситуації.
Обговорення окремих дискусійних проблем пов’язаних з визначенням критеріїв та показників оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту об’єкту господарювання у надзвичайних ситуаціях.
„Мозковий штурм” на тему: „Ідентифікація джерел фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та відшкодування збитків постраждалим”.

Інформаційне забезпечення:

Презентація до семінарського заняття (комплект слайдів).
Наочні та навчальні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

Література:

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.– К.: КНЕУ, 2005,-232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999. – 254с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.
Інтернет видання.

Рівень оцінювання знань на занятті:

15 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у „мозковому штурмі”;

12 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні але не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у „мозковому штурмі”;

9 балів– студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання свідчили про поверхневий характер знань, слабо аргументовані, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у „мозковому штурмі” малоактивні;

Модульно-рейтинговий контроль. (Письмова контрольна робота з дисципліни за темами 1 – 6).

3.3. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни

3.4. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи

4. Поточна навчальна робота студентів дистанційної форми навчання

4.1. Карта навчальної роботи студента

Змістовий модуль № 1 «Основи охорони праці»

МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
*ЗА РОБОТУ В ДИСТАНЦІЙНОМУ РЕЖИМІ*
Тема заняття відповідно до робочої програми	Вид навчальної роботи	Кінцевий термін подання для перевірки	Форма подання або виконання	Макс. К-сть балів
Тема № 1-2.	Домашнє індивідуальне завдання	Дату повідомляє викладач через кабінетну систему moodle, але не пізніше двох тижнів до сесії	Електронна через електронну пошту викладача в системі дистанційного навчання	5
Тема № 3-4.	Домашнє індивідуальне завдання	Дату повідомляє викладач через кабінетну систему moodle, але не пізніше двох тижнів до сесії	Електронна через електронну пошту викладача в системі дистанційного навчання	5
Тема № 5-6.	Домашнє індивідуальне завдання	Дату повідомляє викладач через кабінетну систему moodle, але не пізніше двох тижнів до сесії	Електронна через електронну пошту викладача в системі дистанційного навчання	5
Тема № 7.	Домашнє індивідуальне завдання	Дату повідомляє викладач через кабінетну систему moodle, але не пізніше двох тижнів до сесії	Електронна через електронну пошту викладача в системі дистанційного навчання	5
Тема № 8.	Домашнє індивідуальне завдання	Дату повідомляє викладач через кабінетну систему moodle, але не пізніше двох тижнів до сесії	Електронна через електронну пошту викладача в системі дистанційного навчання	5
Тема № 9.	Домашнє індивідуальне завдання	Дату повідомляє викладач через кабінетну систему moodle, але не пізніше двох тижнів до сесії	Електронна через електронну пошту викладача в системі дистанційного навчання	5
Усього балів за роботу в дистанційному режимі				30
Контрольна (модульна) робота				10
*ЗА ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ЗА ВИБОРОМ СТУДЕНТА* *Види індивідуальних завдань (студент вибирає не більше двох завдань упродовж семестру)*
Виконання розрахункової роботи				10
Підготовка результатів власних досліджень до конференції				10
Підготовка презентацій за заданою тематикою				5
Пошук, підбір та огляд джерел інформації за заданою тематикою				5
Аналіз конкретних практичних ситуацій (кейсів) фахового спрямування				10
*Усього балів за виконання завдань за вибором студента*				10
РАЗОМ БАЛІВ ЗА ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ				50

змістовий модуль № 2 «Безпека життєдіяльності»

МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
*ЗА РОБОТУ В ДИСТАНЦІЙНОМУ РЕЖИМІ*
Тема заняття відповідно до робочої програми	Вид навчальної роботи	Кінцевий термін подання для перевірки	Форма подання або виконання	Макс. К-сть балів
Тема № 1-3.	Домашнє індивідуальне завдання	Дату повідомляє викладач через кабінетну систему oodle, але не пізніше двох тижнів до сесії	Електронна через електронну пошту викладача в системі дистанційного навчання	5
Тема № 2.	Домашнє індивідуальне завдання	Дату повідомляє викладач через кабінетну систему oodle, але не пізніше двох тижнів до сесії	Електронна через електронну пошту викладача в системі дистанційного навчання	5
Тема № 2.	Домашнє індивідуальне завдання	Дату повідомляє викладач через кабінетну систему oodle, але не пізніше двох тижнів до сесії	Електронна через електронну пошту викладача в системі дистанційного навчання	10
Тема № 5.	Домашнє індивідуальне завдання	Дату повідомляє викладач через кабінетну систему oodle, але не пізніше двох тижнів до сесії	Електронна через електронну пошту викладача в системі дистанційного навчання	5
Тема № 4.	Домашнє індивідуальне завдання	Дату повідомляє викладач через кабінетну систему oodle, але не пізніше двох тижнів до сесії	Електронна через електронну пошту викладача в системі дистанційного навчання	5
Тема № 6.	Домашнє індивідуальне завдання	Дату повідомляє викладач через кабінетну систему oodle, але не пізніше двох тижнів до сесії	Електронна через електронну пошту викладача в системі дистанційного навчання	10
*Усього балів за роботу в дистанційному режимі*				40
ЗА ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ЗА ВИБОРОМ СТУДЕНТА *Види індивідуальних завдань (студент вибирає одне завдання упродовж семестру)*
Виконання розрахунково-графічних робіт				10
Підготовка результатів власних досліджень до конференції				10
Підготовка презентацій за заданою тематикою				10
Пошук, підбір та огляд джерел інформації за заданою тематикою				10
Аналіз конкретних практичних ситуацій (кейсів) фахового спрямування				10
*Усого балів за виконання завдан за вибором студента*				10
РАЗОМ БАЛІВ ЗА ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛ				50

1. Плани дистанційних занять для студентів дистанційної форми навчання

(Змістовий модуль №1 - «Основи охорони праці»)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1

Тема 1.Виробниче середовище і його вплив на людину. Суть, завдання та організація охорони праці (1 год.)

Тема 2. Умови праці на виробництві, їхня класифікація і нормування та оцінювання (1 год.)

Питання для обговорення

Актуальні проблеми охорони праці в сучасних умовах.
Суть, завдання та основні напрями діяльності з охорони праці.
Складові професійної компетентності, що формуються в результаті вивчення дисципліни „Основи охорони праці ”.
Чим можуть бути корисними знання з охорони праці студентам як майбутнім найманим працівникам, керівникам або роботодавцям?

Фактори виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу, їхній вплив на людину.
Санітарні норми, їх види та класифікація.
Оцінювання стану виробничого середовища.
Визначення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією.

Тренінгові завдання:

- тести;
- виконання розрахунків для віднесення робочого місця до відповідної категорії залежно від рівня умов праці.

Інформаційне забезпечення:

Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с.4-26
Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу / МОЗ України. – К., 1998.- 34 с.
Перелік робіт з підвищеною небезпекою / Охорона праці в Україні. Нормативна база. – К., 2007.- с. 344

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2

Тема 3. Правове і нормативне регулювання охорони праці(2 год.)

Питання для обговорення:

1. Основний зміст Закону України «Про охорону праці».
2. Інші нормативні акти з охорони праці.
Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.

Тренінгові завдання:

- тести;

презентація дослідження: «Сучасний стан додержання законодавства про охорону праці в Україні».

Інформаційне забезпечення:

Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с. 96-108.
Закон України Про охорону праці.
Закон України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництвіта професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності .
Гогіташвілі Г.Г., Карчевські Є.Т., Лапін В.М. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами. Київ, Знання, 2007, с. 18-51.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3

Тема 4.Державне управління охороною праці в Україні(2 год.)

Питання для обговорення

Державне управління охороною праці в Україні.
Форми та принципи контролю за охороною праці.
Яка інформація міститься у формах статистичної звітності з питань охорони праці?

Тренінгові завдання:

тести;

Інформаційне забезпечення:

Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с.113-130
Звіт про стан умов праці та безпеки праці. Форма № 1-УБзатверджена наказом Держнаглядохорони праці від 31.03.1994р. № 27
Порядок здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
http://www.dnop.kiev.ua/ Офіційна веб-сторінка Держпромгірнагляду України

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4

Тема 5. Організація охорони праці на виробництві (2 год.)

Питання для обговорення

Система управління охороною праці на підприємстві (мета, функції, завдання).
Організаційна структура управління охороною праці на виробництві.
Аналіз та оцінювання стану охорони праці.

Тренінгові завдання:

- тести;

виконання розрахунково-аналітичних вправ;
презентація з захистом обов’язкової та вибіркової робіт з карти самостійної роботи студентами групи.

Інформаційне забезпечення:

Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с131-162
Гогіташвілі Г.Г., Карчевські Є.Т., Лапін В.М. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами. Київ, Знання, 2007, с. 72-142.
«Загальні вимогистосовно забезпечення роботодавцямиохорони праці працівників» Наказ МНС України №67 від 25.01.12 р..
«Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» . / Охорона праці в Україні. Нормативна база. – К., 2007.- с. 425.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5

Питання для обговорення

Визначення та класифікація виробничих шкідливостей.
Засоби колективного та індивідуального захисту від впливу виробничих шкідливостей.
Як зробити техніко-економічне оцінювання впливу шкідливих чинників на ефективність праці працівників?

Тренінгові завдання:

тести;
виконання розрахунків
робота в малих групах: “Пропозиції для зниження впливу конкретних шкідливих факторів виробництва ”.

Інформаційне забезпечення:

Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с.29-49
Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці. / Охорона праці в Україні. Нормативна база. – К., 2007.- с. 425
Перелік професійних захворювань. / Охорона праці в Україні. Нормативна база. – К., 2007.- с. 452.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6 Тема 7.Аналіз і профілактика профзахворювань та виробничого травматизму(2 год.).

Питання для обговорення

1. Сучасний стан травматизму та профзахворюваності в Україні.
2. Причини травматизму та профзахворювань на виробництві.
3. Організація та технічні засоби і заходи щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями.
4. Методи дослідження травматизму та профзахворюваності.
5. Система соціального захисту потерпілих у нашій державі.

Тренінгові завдання:

тести;
виконання розрахунків статистичних показників, що характеризують стан травматизму та профзахворюваності
рольова гра: “Розслідування нещасного випадку на виробництві ”.

Інформаційне забезпечення:

Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с.50-79.
«Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» Постанова Кабінету міністрів України від 30 листопада 2011 р. N 1232.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ№ 7

Тема 8.Основи техніки безпеки (2 год.)

Питання для обговорення:

Зміст, призначення і класифікація стандартів безпеки праці.
Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.
Правила по протипожежної безпеки.
Професійно значущі властивості для роботи у небезпечних умовах.

Тренінгові завдання:

тести.

Інформаційне забезпечення:

Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с79-92.
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам»Постанова КМУ №559 від 23.05.2001 р.
Жидецький В. Ц. Основи охорони праці. Підручник - 4-те вид., переробл. і доповн. - К. : Знання, 2010., с. 172-192.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8

Тема 9. Економічні аспекти охорони праці

Питання для обговорення:

1. Економічне і соціальне значення поліпшення умов та охорони праці в ринковій системі господарювання.
2. Витрати підприємства на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці: визначення, класифікація, ефективність.

Тренінгові завдання:

- тести;

виконання розрахунково-аналітичних вправ;
презентація з захистом обов’язкової та вибіркової робіт з карти самостійної роботи студентами групи відповідно до встановленого графіку.

Інформаційне забезпечення:

Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006, с162-167.
Постанова КМУ №994 « Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат» від 27 червня 2003 р.
Методика визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці. К.: Основа, 1995.

(змістовий модуль № 2 – «Безпека життєдіяльності»)

Заняття № 1

Теми 1 - 3.Семінар-прес-конференція на тему:

„Природні та техногенні небезпеки.”

Теоретичні питання:

Безпека абсолютна та відносна, аксіоми небезпеки.
Природні та техногенні небезпеки: класифікація, закономірності їх реалізацій, характеристика.
Ідентифікація небезпек.
Оцінка рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

Навчальні завдання:

Визначити та проаналізувати основні критерії абсолютності та відносного характеру безпечного життя і діяльності.
Сформулювати зміст аксіом небезпеки.
Розкрити сутність природних та техногенних небезпек, показати їх класифікацію, розкрити закономірності реалізацій типових з них та дати їм стислу характеристику.
Розкрити сутність ідентифікації небезпек.
Ознайомитись з методом (методами) оцінки рівня небезпек за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

Форми проведення:

1. 1. 1. Презентація на тему: „Оцінка рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.”

Інформаційне забезпечення:

Презентація до семінарського заняття (комплект слайдів).
Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

Література:

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

Заняття № 2

Тема 2. Практичне заняття на тему:

„Геологічні процеси і явища – джерела надзвичайних ситуацій природного характеру”

Теоретичні питання:

2. Осередок ураження, що утворюється при землетрусі: характеристика, порядок виявлення та оцінки.

Реферат на тему: „Регіональний комплекс природних загроз.”

Навчальні завдання:

Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу природних загроз сейсмічної активності.
Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.
Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом землетрусу, та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;
Прищепити студентам навички щодо здатності приймати рішення із забезпечення безпеки в межах своїх повноважень.

Форми проведення:

1. 1. 1. Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії землетрусу та захист від його факторів ураження населення та територій.”

Інформаційне забезпечення:

1. Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).
2. Методика прогнозування осередку ураження землетрусом.
3. Карта (схема) віртуальної місцевості.
4. Комплект креслярсько-графічних інструментів.
5. Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

Література:

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

Заняття № 3

Тема 2, 3. Практичне заняття на тему:

„Гідро- і термодинамічні процеси – джерела надзвичайних ситуацій техногенного характеру ”

Теоретичні питання:

1. Гідродинамічні об’єкти – джерела небезпечних факторів.

2. Пожежа та вибухонебезпечний об’єкт – джерело негативно діючих факторів.

Реферати на теми: Гідродинамічні об’єкти і їх призначення.

Вибух як засіб терору.

Навчальні завдання:

Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз гідродинамічно та вибухонебезпечних об’єктів.
Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.
Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом катастрофічного затоплення й вибухового перетворення паливо-повітряної суміші, та обґрунтувати головні підходи та способи збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;
Прищепити студентам ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.

Форми проведення:

„Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші за допомогою імовірнісної структурно-логічної моделі.”
Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії катастрофічного затоплення й вибухового перетворення паливо-повітряної суміші та захист від їх факторів ураження населення та територій.”

Інформаційне забезпечення:

1. Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).
2. Методики прогнозування осередків ураження катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші.
3. Карта (схема) віртуальної місцевості.
4. Комплект креслярсько-графічних інструментів.
5. Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

Література:

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

Заняття № 4

Тема 3. Практичне заняття на тему:

„Радіоактивність та життєдіяльність людини”

Теоретичні питання:

Поняття радіоактивності. Джерела іонізуючих випромінювань: природні та штучні.
Дія іонізуючих випромінювань на організм людини та принципи захисту від закритих та відкритих джерел випромінювання.
Виявлення та оцінка шляхом прогнозу радіоактивної обстановки.

Реферат на тему: „Оцінка рівня небезпеки зруйнування радіоактивно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей”.

Навчальні завдання:

Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз – радіоактивно небезпечних об’єктів.
Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.
Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом зруйнування радіоактивно небезпечного об’єкту, та обґрунтувати головні підходи та способи збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;
Прищепити студентам ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.

Форми проведення:

„Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки радіоактивного зараження за допомогою імовірнісної структурно-логічної моделі.”
Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії радіоактивного зараження та захист від його факторів ураження населення та територій.”

Інформаційне забезпечення:

1. Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).
2. Методики прогнозування осередків зараження радіоактивними речовинами та оцінки дії іонізуючого випромінювання на людину.
3. Карта (схема) віртуальної місцевості.
4. Комплект креслярсько-графічних інструментів.
5. Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

Література:

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

Заняття № 5

Тема 3. Практичне заняття 4 на тему:

„Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки”

Теоретичні питання:

Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки. Приклади дії токсичних хімічних речовин на організм людини.
Основні принципи захисту від дії токсичних хімічних речовин.
Виявлення та оцінка шляхом прогнозу хімічної обстановки.
Безпека харчування в умовах хімічного забруднення навколишнього середовища.

Реферат на тему:Оцінка рівня небезпеки зруйнування хімічно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

Навчальні завдання:

Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз – хімічно небезпечних об’єктів.
Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.
Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом зруйнування хімічно небезпечного об’єкту, та обґрунтувати головні підходи та способи збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;
Прищепити студентам ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.

Форми проведення:

„Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки хімічного зараження за допомогою імовірнісної структурно-логічної моделі.”
Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії хімічного зараження та захист від його факторів ураження населення та територій.”

Інформаційне забезпечення:

1. Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).
2. Методики прогнозування осередків хімічного зараження та оцінки дії токсичних хімічних речовин на людину.
3. Карта (схема) віртуальної місцевості.
4. Комплект креслярсько-графічних інструментів.
5. Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

Література:

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005, - 232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

Заняття № 6

Тема 4. Семінар на тему:

„Соціально-політичні небезпеки”

Теоретичні питання:

1. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини.
2. Тероризм та його каскадні фактори ураження.
3. Можливі аварійні ситуації під час технологічного тероризму.
4. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини.

Навчальні завдання:

Визначити та проаналізувати основні соціально-політичні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини.
Розкрити сутність тероризму та його каскадних факторів ураження.
Спрогнозувати можливі аварійні ситуації під час технологічного тероризму.
Оцінити роль сучасних інформаційних технологій в досягненні безпеки життєдіяльності людини.
Ознайомитись з методом (методами) оцінки рівня соціально-політичних небезпек.

Форми проведення:

Розкриття змісту небезпек соціально-політичного характеру, наслідків їх реалізацій.
„Мозковий штурм” на тему: „Ідентифікація соціально-політичних небезпек”.
Презентація на тему: „Оцінка рівня небезпеки соціально-політичного характеру.”

Література:

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,- 232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

Заняття № 7

Тема 5. Практичне заняття на тему:

„Ризик – кількісна оцінка небезпек”

Теоретичні питання:

Ризик аналіз як кількісна оцінка небезпек.
Імовірнісні структурно-логічні моделі ризику.
Управління ризиками.

Реферат на тему: Індивідуальний та груповий ризики. Концепція прийнятного ризику.

Навчальні завдання:

визначити та проаналізувати основні критерії оцінки небезпек;
розкрити сутність ризик-аналізу як кількісної оцінки небезпек;
ознайомити студентів з імовірнісними структурно-логічними моделями ризику;
показати зміст, принципи та порядок управління ризиком;
набути навичок кількісної оцінки небезпеки.

Форми проведення:

1. 1. 1. „Мозковий штурм” на тему: „Визначення генеральної події та побудова дерева подій.”

Інформаційне забезпечення:

1. Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).
2. Імовірнісні структурно-логічні моделі ризику.
3. Карта (схема) віртуальної місцевості.
4. Конспект лекції 2.
5. Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

Література:

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

Заняття № 8

Тема 6. Семінар-прес-конференція на тему:

„Управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях”

Теоретичні питання:

Правові норми, що регламентують організацію та здійснення заходів щодо запобігання й ліквідації надзвичайної ситуації.
Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту у надзвичайній ситуації об’єкту господарювання.

Реферат на тему: Фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, відшкодування збитків постраждалим.

Модульний контроль. (Письмова контрольна робота з дисципліни).

Навчальні завдання:

Розкрити сутність менеджменту безпеки, правового забезпечення та організаційно-функціональної структури захисту населення та адміністративно-територіального округу від надзвичайної ситуації.
Визначити критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту об’єкту господарювання у надзвичайних ситуаціях.
Ідентифікувати джерела фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та відшкодування збитків постраждалим.

Форми проведення:

1. 1. 1. „Мозковий штурм” на тему: „Ідентифікація джерел фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та відшкодування збитків постраждалим.”.

Інформаційне забезпечення:

Презентація до семінарського заняття (комплект слайдів).
Наочні та навчальні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

Література:

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.
Інтернет видання.

Рівень оцінювання знань на занятті:

4.3. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни

4.4. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи

5. Індивідуальні завдання для самостійної роботи

5.1. Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів денної форми навчання

Згідно з картою навчальної роботи студенти денної форми навчання виконують такі завдання для самостійної роботи:

опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;
вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;
підготовка до семінарських (практичних) занять;
підготовка до виконання модульних (контрольних) завдань;
вирішення і письмове оформлення задач;
відпрацювання завдань тренінгів. (Додаток 1)

5.2. Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів заочної форми навчання

Згідно з картою навчальної роботи студенти заочної форми навчання виконують такі завдання для самостійної роботи:

опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;
вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;
підготовка до семінарських (практичних) занять;
підготовка до виконання модульних (контрольних) завдань;
вирішення і письмове оформлення задач;
відпрацювання завдань тренінгів. (Додаток 1)

1. Підсумкове оцінювання результатів вивчення навчальної дисципліни

Загальна кількість оціночних балів, що вноситься до залікової відомості, не може перевищувати 100 балів.

В ході самостійної роботи студент має перетворитися в активного учасника навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до оволодіння теоретичними знаннями і практичними навичками, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

Індивідуальні завдання є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих під час навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів за заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем курсу. Вони виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, працює окремо з кожним студентом.

Загальна підсумкова оцінка з навчальної дисципліни переводиться у чотирибальну та шкалу ECTS відповідно до табл. 1.

Таблиця 1

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання

в чотирибальну та шкалу за системою ECTS:

Шкала КНЕУ	Оцінка за чотирибальною шкалою	Шкала ECTS
90-100	відмінно	A
80-89	добре	B
70-79	добре	C
66-69	задовільно	D
60-65	задовільно	E
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання екзамену	FX
0-20	незадовільно з можливістю вивчення дисципліни за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи	F

Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи.

Індивідуальна контрольна робота має складатися з 10 завдань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білета. Види (теоретичні, практичні, тестові) завдань індивідуальної контрольної роботи визначаються робочою навчальною програмою дисципліни.

1. Рекомендовані інформаційні джерела
Охорона праців Україні Нормативна база [упоряд. О. М. Роїна]. - 6-те вид., змін. і доповн. - К. : КНТ, 2010. - 528 с.
Гогіташвілі Г.Г., Карчевські Є.Т., Лапін В.М. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами. Київ, Знання, 2007.
Жидецький В. Ц. Основи охорони праці. Підручник - 4-те вид., переробл. і доповн. - К. : Знання, 2010. - 373 с.
Керб Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006.
Керб Л.П. Основи охорони праці. К., КНЕУ, 2003.
Кузніченко О.М. Основи охорони праці: Альбом структурно-логічних схем. Х., Еспада, 2005.
Основи охорони праці. навч. посібник / Р. М. Івах, Я. І. Бедрій, Б. О. Білінський, М. М. Козяр ; під ред. Р. М. Іваха. - 4-те вид., переробл. і доповн. - К. : Кондор, 2010. - 462 с.
Закон України. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, Київ, 2000.
Закон України. Про правовий режим надзвичайного стану, Київ, 1994.
Закон України. Про цивільну оборону України, Київ, 1999.
Постановка КМУ № 368 від 2004р. Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій.
Постанова КМУ № 1198 від 3 серпня 1998. Про єдину державну систему запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.
Постанова КМ №175від 15.02.2002 р. Про затвердження методики оцінки збитків від наслідків НС техногенного та природного характеру.
Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.– К.: КНЕУ, 2005, – 232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черевко Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І. – К.: КНЕУ, 2013, –232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ. – К.: КНЕУ, 2014, – 232с.
Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львов: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”, 2003,-430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.—К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.
Законодавство України про охорону праці (в 3-х томах). К., 1995.
Гігієнічна класифікація праці: гігієнічні нормативи. К.,2001.
Методика визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці. К.: Основа, 1995.
Литвак С.М., Михайлик В.О. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Миколаїв: ТОВ “Компанія ВІД”, 2001. – 230с.
Каммерер Ю.Ю., Кутырев А.К., Харкевич А.Е. Защитные сооружения гражданской обороны :Учеб. пособие.- М.: Энергоатомиздат, 1985. – 232 с.
Жалібо Е.П. Безпека життєдіяльності. Львів.: “Новий світ”, 2000,- 320с.

Додаток 1

Навчальна дисципліна

«Основи охорони праці та безпека життєдіяльності»

Індивідуальні завдання для студентів денної, заочної та дистанційної форми навчання

До індивідуальних завдань належать: підготовка рефератів, есе, виконання розрахункових робіт, оформлення звітів, аналіз практичних ситуацій, підготовка реферативних матеріалів з фахових публікацій, підготовка презентацій по темам науки за виро бором, звіти щодо власних досліджень, доповіді за звітами до конференцій, участь в олімпіадах тощо.

Порядок виконання завдань:

Обов’язкові завдання з основ охорони праці включають п’ять варіантів і оцінюються за шкалою 0, 6, 8,10 балів. Варіанти контрольних завдань відповідно до першої літери прізвища студентів дані в навчально-методичному посібнику для самостійного вивчення дисципліни “Основи охорони праці ”, Л.П. Керб, КНЕУ, Київ., 2001.

(змістовий модуль№ 1 – «Основи охорони праці»)

І варіант – А, Б, В, Г, Д.

Завдання 1 (с. 47); 7 (с. 49); 4 (с. 67); 9 (с. 95); 1 (с.124); 2 (с.138); 5 (с.158); 6 (с.195); 10 (с. 196); 5 (с.211).

ІІ варіант – Є, Ж, З, І, К.

Завдання 1 (с. 47); 5 (с. 48); 13 (с. 50); 4 (с. 67); 9 ( с. 68); 3 (с. 93); 2 (с. 124); 7 (с. 125); 4 (с. 138); 1 (с. 157).

ІІІ варіант – Л, М, Н, О.

Завдання 7 (с. 49); 11 (с. 50); 5 (с. 67); 2 (с. 93); 10 (с. 95); 4 (с. 124); 5 (с. 124); 2 (с. 138); 1 (с. 157); 10 (с. 196).

ІV варіант – П, Р, С, Т.

Завдання 4 (с. 48); 5 (с. 67); 2 (с. 93); 8 (с. 95); 1 (с. 124); 1(с. 137), 1 (с.157); 3 (с. 158); 5 (с. 194); 11 (с.213).

V варіант – У, Ф, Х, Ц, Ш, Щ, Ю, Я.

Завдання 2 (с. 47); 6 (с. 49); 3 (с. 67); 1 (с. 93); 3 (с. 124); 1 (с. 137); 5 (с.158); 2 (с. 194); 4 (с.211); 5 (с.211).

3. Виконання вибіркових індивідуальних робіт (одне на вибір):

1. Критичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою.

2. Підготовка аналітичної записки про стан охорони праці в організації за місцем роботи

3. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету).

4. Підготовка та виступ з доповіддю на студентській науковій конференції.

5. Розробка прикладів виробничих (Кейсів) ситуацій з порядком їх вирішення.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом.

Перелік тем для написання рефератів студентами

Головні визначення – безпека, виклик, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
Аксіоми небезпеки життєдіяльності.
Ідентифікація небезпек.
Вид небезпеки: мікро- та мікробіологічна.
Вид небезпеки: вибухова.
Вид небезпеки: гідродинамічна.
Вид небезпеки: пожежна.
Вид небезпеки: радіаційна.
Вид небезпеки: хімічна.
Вид небезпеки: соціально-політична.
Критерії переходу небезпечної події у надзвичайну ситуацію. Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами походження. Класифікація надзвичайних ситуацій за територіальним поширенням.
Класифікація надзвичайних ситуацій за обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
Оцінювання рівня небезпеки.
Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій.
Об’єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.
Характеристика небезпечного геологічного процесу – землетрус.
Характеристика небезпечного геологічного процесу – карст.
Характеристика небезпечного геологічного процесу – осідання ґрунтів над гірничими виробками.
Характеристика небезпечного геологічного процесу – зсув.
Характеристика небезпечного геологічного процесу – обвал.
Шкідливі, небезпечні та уражаючи фактори, що утворюються безпосередньо землетрусом, характер їхньої негативної дії на людей, тварин, рослини, об’єкти економіки та навколишнє середовище.
Шкідливі, небезпечні та уражаючи фактори, що утворюються безпосередньо карстом, характер їхньої негативної дії на людей, тварин, рослини, об’єкти економіки та навколишнє середовище.
Шкідливі, небезпечні та уражаючи фактори, що утворюються безпосередньо осіданням ґрунтів над гірничими виробітками, характер їхньої негативної дії на людей, тварин, рослини, об’єкти економіки та навколишнє середовище.
Шкідливі, небезпечні та уражаючи фактори, що утворюються безпосередньо зсувом, характер їхньої негативної дії на людей, тварин, рослини, об’єкти економіки та навколишнє середовище.
Шкідливі, небезпечні та уражаючи фактори, що утворюються безпосередньо обвалом, характер їхньої негативної дії на людей, тварин, рослини, об’єкти економіки та навколишнє середовище.
Біологічні небезпеки.
Уражаючі фактори біологічної дії.
Характеристика патогенних мікроорганізмів - найпростіших.
Характеристика патогенних мікроорганізмів - грибів.
Характеристика патогенних мікроорганізмів - вірусів.
Характеристика патогенних мікроорганізмів - рикетсій.
Характеристика патогенних мікроорганізмів - бактерій.
Пандемія.
Епідемія.
Епізоотія.
Масові отруєння людей.
Інфекційні захворювання тварин.
Інфекційні захворювання рослин.
Регіональний комплекс природних загроз.
Методи виявлення уражаючих факторів природних загроз.
Заходи із запобігання природних надзвичайних ситуацій.
Техногенні небезпеки та їх реалізації.
Уражаючі фактори гідродинамічних небезпек.
Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення.
Хвиля прориву та її уражаюча дія.
Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.
Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння. Етапи розвитку пожежі.
Зона горіння.
Зона теплового впливу пожежі.
Зона задимлення, що утворюється при пожежі.
Зона токсичної дії пожежі.
Шкідливі, небезпечні та уражаючі для людини фактори пожежі.
Вибух як реалізація небезпеки природного характеру.
Вибух як реалізація небезпеки техногенного характеру.
Шкідливі, небезпечні та уражаючі фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей.
Шкідливі, небезпечні та уражаючі фактори техногенних вибухів, що призводять до руйнування будівель, споруд, технічного устаткування.
Шкідливі, небезпечні та уражаючі фактори техногенних вибухів, що призводять до забруднення навколишнього середовища.
Класифікація об’єктів за їхньою пожежа вибухонебезпечністю.
Джерела радіоактивного випромінювання.
Фактори радіаційного впливу на людину.
Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини живого організму. Ознаки радіаційного ураження.
Гостра форма променевої хвороби.
Хронічна форма променевої хвороби.
Нормування радіаційної небезпеки.
Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності.
Класифікація небезпечних хімічних речовин за впливом на організм людини.
Ознаки та характеристики забруднення місцевості, води, продовольства небезпечними хімічними речовинами.
Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою.
Захист приміщень від проникнення токсичних пари й аерозолів.
Організація дозиметричного контролю.
Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї.
Соціально-політичні конфлікти з використанням засобів масового ураження.
Тероризм та його види.
Первинні, вторинні та каскадні уражаючі фактори тероризму.
Збройні напади як форма тероризму.
Захоплення й утримання об’єктів державного значення.
Встановлення вибухового пристрою у багатолюдному місці.
Можливі аварійні ситуації під час технологічного тероризму.
Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини.
Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція у суспільстві.
Криміналізація суспільства.
Маніпуляція свідомістю.
Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення.
Поняття та різновиди натовпу.
Поводження людини в натовпі.
Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
Ризик як кількісна оцінка небезпек.
Аналіз ризику реалізації небезпек, які можуть вплинути на людину (керівник, оператор, персонал, населення).
Аналіз ризику реалізації небезпек, які можуть вплинути на об’єкти техносфери.
Аналіз ризику реалізації небезпек, які можуть вплинути та природне середовище.
Індивідуальний та груповий ризик.
Концепція прийнятного ризику.
Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.
Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику.
Методичні підходи до визначення ризику. Статистичний метод.
Методичні підходи до визначення ризику. Метод аналогій.
Експертні методи оцінювання ризиків.
Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей.
Визначення базисних негативно діючих подій.
Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків.
Управління ризиками.
Надзвичайні ситуації природного характеру.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
Територіальний моніторинг за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту від надзвичайної ситуації.
Урядова інформаційно-аналітична система, збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації.
Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.
Зонування територій за ступенем небезпеки.
Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Єдина державна система запобігання та реагування на надзвичайні ситуації.
планування заходів зниження ризиків і зменшення масштабів надзвичайної ситуації.
Забезпечення заходів з ліквідації надзвичайних ситуацій.
Фінансування заходів з ліквідації надзвичайних ситуацій.
Поняття державного резерву, його склад, призначення.
Бюджетні та позабюджетні джерела формування резервного фонду. Утримання і розвиток системи державного резерву.
Фінансування операцій, пов'язаних з накопиченням, поновленням матеріальних цінностей державного резерву.
Норми резервування та фінансування системи державного резерву на випадок надзвичайної ситуації.
Ранжування регіонів за ступенем потреби в інвестиційних ресурсах на запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації.
Домінантні покажчики під час вибору регіону інвестування.
Забезпечення цільових видів страхування.
Порядок створення страхових і резервних фондів, запасів матеріальних засобів, а також незнижуваних ресурсів продуктів харчування та непродовольчих товарів першочергового вжитку, необхідних для реагування на надзвичайні ситуації.
Координація організації торгівлі продуктами харчування і товарами першочергового вжитку для постраждалого населення.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет Управління персоналом, соціології та психології

Кафедра управління персоналом та економіки праці

Факультет маркетингу

Кафедра регіоналістики і туризму

З В І Т

про виконання завдання на практичному занятті

з навчальної дисципліни: „______________________________________”.

Тема заняття: Виявлення та оцінка обстановки в осередку ураження землетрусом.

Київ – КНЕУ 20___р.

Навчальна та виховна мета

1. Ознайомитись з основами методики виявлення та оцінки обстановки на території об’єкта господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є землетрус.

2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.

Навчально-матеріальне забезпечення

Література:

Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.– 439 с.

Наочні матеріали та технічні засоби:

схема місцевості (за вказівками викладача);
креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);
калькулятор.

Вихідні дані:

Суб’єкт небезпеки	Підрозділи об’єкту небезпеки	Характеристика об’єкту небезпеки	Значення параметру фактору ураження	Характер діяльності персоналу	Захищеність персоналу від фактору ураження	Метеоумови
Суб’єкт небезпеки	Підрозділи об’єкту небезпеки	Характеристика об’єкту небезпеки	Значення параметру фактору ураження	Характер діяльності персоналу	Захищеність персоналу від фактору ураження	Пора року	Температура повітря / грунту, 0С	Швидкість вітру	Хмарність, бали, наявність опадів
с

Практична частина заняття.

В наслідок стихійного лиха територія, що показана на схемі, опинилася в осередку ураження землетрусом. Підрозділи підприємства „Купон” знаходяться (можуть опинитися) в зоні _______________ зруйнувань.

Попередній аналіз обстановки в цій зоні може характеризуватися так: житлові будинки __________________________________________________,

(Охарактеризувати ступінь зруйнування будинків)

_________________________________________________________________.

До _______відсотків людей в будинках та будівлях отримали ураження __________________________________________________________________

(Вказати ступінь ураження людей)

Зруйновано (можливо зруйнування): __________________________________________________________________

(Охарактеризувати ступінь зруйнування дорожніх споруд, гребель та дамб, цехів та ємностей з

__________________________________________________________________

пожежа вибухонебезпечними та сильнодіючими отруйними речовинами, ядерного реактору АЕС)

В наслідок цього у навколишнє середовище потрапили (можуть потрапити)________________________________________________________

(Визначити, що потрапило (може потрапити) у навколишнє середовище)

Існує (не існує) загроза, утворення: __________________________________________________________________

(Визначити, які фактори ураження утворилися (можуть утворитися)

На південь від населених пунктів Гусенці та Яблунька штучні споруди та природні утворення отримали зруйнування __________________________________________________________________

(Визначити якої ступені)

У житлових будинках залишилися не зруйнованими __________________________________________________________________

(Які елементи)

Існує (не існує) загроза виникнення _______________________ пожеж.

(Категорія пожеж)

Підземні комунікації водо, газо, електропостачання __________________________________________________________________

(Визначити ступінь ураження)

Дорожні споруди _____________________________________________

(Визначити можливість експлуатації дорожніх споруд)

Наведене свідчить про те, що на південь від населених пунктів Гусенці та Яблунька утворилася ____________ зона осередку ураження землетрусом.

(Ступінь небезпеки зони)

Висновки та пропозиції:

О ___________ годині ___________ хвилин „___”__________ на території району: населені пункти Бельци, Сади, Дачі, Яблунька; утворився осередок ураження землетрусом.

Смуга поділу осередку на ______________________________________

(Категорія зони)

зони проходить через ______________________________________________.

(Визначити через які населені пункти проходить межа між зонами осередку)

Об’єкти підприємництва знаходяться у спорудах, що зруйновані на ____________%. індивідуальні ризики загибелі персоналу підприємства такі:_____________________________________________________________.

Мешканці населених пунктів Бельци, Сади і Дачі, що знаходилися у багатоповерхових будинках, отримали ураження __________________________________________________________________

(Вказати ступінь ураження)

Персонал підприємства ________________________________________

(Вказати ступінь працездатності персоналу)

Внаслідок зруйнування потенційно небезпечних об’єктів в підрозділах фірми може утворитися _____________________________________________

(Визначити, яка може утворитися обстановка)

__________________________________________________________________

З метою виявлення та оцінки обстановки в підрозділах підприємства здійснити:

__________________________________________________________________

(Які заходи здійснити)

____________________________________________________________________________________________________________________________________

2. За даними виявлення та оцінки обстановки (прогнозуванням та розвідкою) пропоную:______________________________________________

(Що зробити для подальших раціональних дій персоналу.)

__________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Виконав: студент факультету ____________________________________

________________________курсу____________форми навчання

______________________________________________________

(Прізвище та ініціали)

Перевірив:_____________________________________________________

______________________________________________________

(Прізвище та ініціали)

Додаток 2.1.1

Додаток 2.1.4

Позначки ступені зруйнування об’єктів

Суцільне зруйнування. Зруйнування високого ступеня. Середні зруйнування

Вогняний шторм Суцільні пожежі Окремі пожежі

РБМК -1000

Пропан – 120т

Хлор – 50 т

Аміак – 200т

Хлор – 40 т

Бельци

Поповка

Хатинкаа

Масштаб: 1: 100 000

Рибне

Гусенці

Хліби

Яблунька

Хутори

Ольшанка

Сади

Атомград

Дачі

Приріччя

ІІІ - зона

ІІ - зона

Додаток 2.1.

Додаток 2.1.3

Увідна про виникнення землетрусу в регіоні,

частина якого відображена на схемі (додаток 2.1.2)

В районі населеного пункту N, що розташований на відстані 25 км на північ від АЕС, прилади індикації сейсмічної активності виявили у земній корі на глибині 35 км поштовх силою у _______ балів за 12-ти бальною шкалою. Одночасно сейсмографи населених пунктів ГУСЕНЦІ і ЯБЛУНЬКА зафіксували землетрус силою у _______ балів за тією ж шкалою.

Виявити та оцінити обстановку у підрозділах підприємства „Купон”, що розташовані в населених пунктів БЕЛЬЦИ, САДИ та ДАЧІ (додаток 2).

Запропонувати режими життя та діяльності персоналу визначених об’єктів.

Об’єкти небезпеки − приміщення, що орендують підрозділи фірми: в населеному пункті БЕЛЬЦИ на _____ поверсі________________ поверхового

(Якої кількості поверхів)

____________________будинку; в населеному пункті САДИ на

(Якого типу будинок)

______поверсі ________________ поверхового ________________будинку;

(Якої кількості поверхів) (Якого типу будинок)

в населеному пункті ДАЧІ на ______ поверсі ___________________________

(Якої кількості поверхів)

поверхового ________________________ будинку.

(Якого типу будинок)

Пора року − _______________, час доби − _____ годин _____ хвилин. Метеоумови: напрям вітру − _____ градусів, швидкість вітру на висоті 1 м − __________м/с, швидкість вітру на висоті 10 м − __________м/с, температура повітря на висоті 0,5 м − ________⁰С, температура повітря на висоті 2,0 м − ________⁰С, температура ґрунту − ________⁰С, хмарність − _____________ бали (балів).

Визначити ризик загибелі людини вдома протягом року при землетрусі якщо вона мешкає в населеному пункті _________ і знаходиться в помешканні 1/3 часу доби.

Оцінити збитки від надзвичайної ситуації стосовно потерпілої людини.

Вихідні дані:

причина загибелі – дія факторів ураження землетрусу;
глибина гіпоцентру землетрусу – Н, км;
максимальна амплітуда коливання сейсмографа на відстані 100 км від епіцентру землетрусу – Z_m, мкм;
відстань від населеного пункту до епіцентру землетрусу – R, км;
будинок, де мешкає людина, багатоповерховий цегляний, збудований без урахування сейсмічної стійкості;
населений пункт знаходиться в районі, який підлягає впливу сейсмічних хвиль визначеної інтенсивності один раз у 100 років.

Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.1.

Таблиця 6.2.1

Варіанти завдання та значення параметрів H, Z_m, R.

Варіанти завдання	1,1	1,2	1,3	1,4	1,5	1,6	1,7
H, км	40	40	40	40	40	40	40
Z_m, мкм	10⁵	10⁶	10⁶	10⁶	10⁷	10⁸	10⁹
R, км	200	10	5	0	10	10	10

Порядок розв’язання завдання на прикладі варіанту 1:

визначається магнітуда землетрусу М:

М = lg Z_m = lg 10⁵ = 5.

розраховується інтенсивність землетрусу – J:

де К₁ = 3,0; К₂= 1,5; К₃ = 3,5.

J = 3+1,5*5+3,5*lg= 2,42.

3) визначається ступінь зруйнування будинку та відсоток безповоротних втрат мешканців будинку (див. табл. 6.2.1.1; 6.2.1.3 та 6.2.1.5):

ступінь зруйнування будинку – зруйнування відсутні;

безповоротні втрати мешканців будинку – 0%.

4) оцінюється ризик загибелі людини при землетрусі визначеної інтенсивності:

де Q(Δt) – частота подій у рік;

w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

Тоді маємо:

Висновок:

Ризик загибелі людини вдома при землетрусі визначеної інтенсивності протягом року можна вважати таким, що наближається до нуля.

Збитки від надзвичайної ситуації для людини, що потерпіла – відсутні.

Додаток до завдання 1.

Таблиця 6.2.1.1

Ознаки та характер дії землетрусів певної інтенсивності

за 12-бальною шкалою Меркаллі (MSK-64)

Бали	Ознаки та характер прояви землетрусу
I	Фіксуються лише сейсмічними приладами
II	Відчувається окремими людьми, що знаходяться в повному спокої
III	Відчувається не значною кількістю населення
IV	Легке деренчання і коливання предметів, посуду і шибок
V	Загальний струс будівель, коливання меблів, утворення тріщин у шибках і штукатурці
VI	Падіння посуду і інших предметів із шаф, утворення тріщин у стиках стін і стелі
VII	Тріщини в стінах кам'яних будинків, антисейсмічні і дерев'яні споруди залишаються неушкодженими
VIII	Тріщини у ґрунті, зсув або перекидання пам'ятників, сильне ушкодження будинків, зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд
IX	Сильне зруйнування кам'яних будинків, перекоси дерев'яних споруд, зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд
X	Тріщини у ґрунті, іноді до метра завширшки, обвали схилів ярів, зруйнування кам'яних споруд, викривлення залізничних рейок, сильне зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд
XI	Більш широкі тріщини в поверхневих шарах землі, чисельні обвали, кам'яні будинки повністю руйнуються, випинання залізничних рейок, повне зруйнування гідротехнічних та дорожніх споруд
XII	Великі зміни ландшафту, чисельні тріщини, обвали, виникнення водоспадів, дамб на гірських річках, зміна їх перебігу, жодна споруда не витримує руйнівної дії землетрусу

Таблиця 6.2.1.2

Співвідношення між шкалами Ріхтера і MSK-64

Магнітуда по Ріхтеру	4,0-4,9	5,0-5,9	6,0-6,9	7,0-7,9	8,0-8,9
Інтенсивність за шкалою MSK-64	IV-V	VI-VII	VIII-IX	IX-X	XI-XII

Таблиця 6.2.1.3

Ступінь зруйнувань будівель і споруд при землетрусі

№ з/п	Характеристика будівель і споруд	Ступінь зруйнування, бали
№ з/п	Характеристика будівель і споруд	низька	середня	сильна	повне зруйнування
1	Масивні промислові будівлі з металевим каркасом і обладнанням краном вантажопідйомністю 25-50 т	VII-VIII	VII-IX	IX-X	X-XII
2	Будівлі з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції	VI-VII	VII-VIII	VIII-IX	IX-XII
3	Промислові будівлі з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням стін і даху	VI-VII	VII-VIII	VIII-IX	IX-XI
4	Будівлі із збірного залізобетону	VI-VII	VII-VIII	-	VIII-XI
5	Цегляні без каркасні виробничі і допоміжні одно і багатоповерхові будівлі з перекриттям (покриттям) із залізобетонних збірних елементів	VI-VII	VII-VIII	VIII-IX	IX-XI
6	Адміністративні багатоповерхові будівлі з металевим або залізобетонним каркасом	VII-VIII	VIII-IX	IX-X	X-XI
7	Цегляні малоповерхові будівлі (один-два поверхи)	VI	VI-VII	VII-VIII	VIII-IX
8	Цегляні багатоповерхові будівлі (три і більше поверхів)	VI	VI-VII	VII-VIII	VIII-IX
9	Складськіцеглянібудівлі	V-VI	VI-VIII	VIII-IX	IX-X
10	Трубопроводи на металевих або залізобетонних естакадах	VII-VIII	VIII-IX	IX-X	-

Таблиця 6.2.1.4

Стійкість систем життєзабезпечення

Система	Ступінь ушкодження, бали
Система	помірна (IV бали);	сильна (V − VI балів);	дуже сильна (VII балів);	руйнівна (VIII − X балів);	катастрофічна (XI балів)
Водопостачання	80/90	53/80	48/53	36/48	24/36
Електропостачання	85/95	75/85	60/75	43/60	32/43
Газопостачання	90/95	85/90	77/85	62/77	50/62
Теплопостачання	85/90	77/85	50/77	28/50	15/28
Транспорт	90/95	85/90	68/85	55/68	20/55
Каналізація	100/100	90/100	82/90	55/68	45/60
Зв'язок	100/100	90/100	82/90	55/82	30/55

Таблиця 6.2.1.5

Безповоротні втрати населення в будівлях при землетрусі, відсотки

Тип будівель	Інтенсивність землетрусу, бали
	I−III	IV	V−VI	VII	VIII-IX	X	XI	XII
	Безповоротні втрати населення, %
Дерев'яні будинки	0	0	0	0	3	40	65	85
Цегляні малоповерхові (1-2 поверхи) будинки	0	0	10	15	50	55	75	85
Цегляні багатоповерхові будинки	0	0	0	3	40	50	75	83
Цегляні будинки з неповною каркасною стіною	0	0	0	3	40	50	75	83
Каркасно-панельні будинки з розрахунковою сейсмостійкістю до:	Безповоротні втрати населення, %
VII балів	0	0	0	0	15	40	60	80
VIII балів	0	0	0	0	0	15	40	65
IX балів	0	0	0	0	0	0	15	50
Промислові з каркасом середнього типа і розрахунковою сейсмостійкістю до:	Безповоротні втрати населення, %
VII балів	0	0	0	0	15	40	60	80
VIII балів	0	0	0	0	0	15	40	65
IX балів	0	0	0	0	0	0	15	50
Промислові з каркасом важкого типа і розрахунковою сейсмостійкістю до	Безповоротні втрати населення, %
VII балів	0	0	0	0	15	40	60	80
VIII балів	0	0	0	0	0	15	40	65
IX балів	0	0	0	0	0	0	15	50

Таблиця 6.2.1.6

Варіанти завдання та значення параметрів H, Z_m, R.

Варіанти завдання	1,1	1,2	1,3	1,4	1,5	1,6	1,7
H, км	40	40	40	40	40	40	40
Z_m, мкм	105	106	106	106	107	108	109
R, км	200	10	5	0	10	10	10
J	2,42	6,35	6,38	6,39	7,87	9,36	10,85
w	0	0,03	0,03	0,03	0,4	0,5	0,75

Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 1:

М = lgZ_m; ; ;

К₁ = 3,0; К₂= 1,5; К₃ = 3,5.

Завдання 2

Тема: Виявлення шляхом прогнозу та оцінка інженерної обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні греблі водосховища та вибуховому перетворенні паливо-повітряної суміші.

Навчальна та виховна мета:

1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на території об’єкта господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є гідродинамічні та вибухонебезпечні об’єкти.

Навчально-матеріальне забезпечення:

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

2. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.

3. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.

4. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Наочні матеріали та технічні засоби:

схема місцевості (за вказівками викладача);
комплект слайдів з довідковою інформацією;
креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);
калькулятор.

Короткі теоретичні відомості.

Гідродинамічний небезпечний об'єкт − цештучне або природне утворення, що вирізняється різкою зміною рівня води у руслі річки. До таких відносять гідротехнічні споруди напірного типу і природні дамби.

Гідротехнічні споруди напірного типу це греблі та дамби, які будують з метою використання кінетичної енергії води для вироблення електроенергії, охолодження технологічних процесів, меліорації, захисту прибережних територій, забору води для водопостачання і зрошування, рибозахисту, регулювання рівня води, забезпечення діяльності морських і річкових портів та для забезпечення судноплавства.

Гідротехнічні споруди напірного типу залежно від вірогідних наслідків їх зруйнування поділяються на класи, що наведені у табл. 2.2.1.

Таблиця 2.2.1

Класи гідротехнічних споруд напірного типу

Гідротехнічні споруди

Клас

Гідротехнічні споруди гідравлічних, гідроакумулюючих і теплових електростанцій при потужності, млн. кВт:

1,5 і більше
менше 1,5

II−IV

Гідротехнічні споруди меліоративних систем при площі зрошування, тис. га:

понад 300
від 100 до 300
від 50 до 100
50 і менше

ІІ

IIІ

III

Клас основних постійних гідротехнічних споруд напірного типу залежить від важливості об'єктів, розташованих нижче греблі (дамби), висоти останніх, максимального розрахункового тиску води і типу ґрунтів основи (табл. 2.2.2).

Типи ґрунтів розподіляються так: А − скельний, Б − піщаний, глинистий в твердому і напівтвердому стані. В − глинистий, водонасичений в пластичному стані.

Стійкість і міцність гідротехнічних споруд напірного типу задається у відповідності з максимальним розрахунковим рівнем води, швидкостю вітру, висоти хвилі. Так, наприклад, максимальний розрахунковий рівнь води повинен мати місце не частіше: для споруд I класу − 1 раз у 100 років (1%), II і ІІІ − 1 раз у 20 років (5%), IV класу − 1 раз у 10 років (10%).

Прорив гідродинамічно небезпечних об'єктів може відбутися через дії сил природи (землетрусу, урагану, обвалу), конструктивних дефектів, порушення правил експлуатації, дії паводків, руйнування основи, недостатності водоскидів, застосування зброї.

При прориві в дамбі або греблі утворюється проран, від розмірів якого залежать обсяг та швидкість падіння води, а також параметри хвилі прориву − основного фактору ураження цього виду аварій.

Таблиця 2.2.2

Класи гідротехнічних споруд напірного в залежності від їх висоти і типу ґрунтів основи

Споруди	Тип ґрунтів основи	Висота споруд, м, при їх класі
Споруди	Тип ґрунтів основи	I	II	III	IV
Дамби з ґрунтових матеріалів	А Б В	Більше 100 Більше 75 Більше 50	75-100 35-100 25-50	25-70 15-35 15-25	Менше 25 Менше 15 Менше 15
Дамби бетонні і залізобетонні	А Б В	Більше 100 Більше 50 Більше 25	60-100 25-50 20-25	25-60 10-25 10-20	Менше 25 Менше 10 Менше 10

Хвиля прориву утворюється при одночасному накладенні двох процесів: падіння води з водосховища в нижній б'єф (Ділянка річки між двома сусідніми дамбами або ділянка каналу між двома шлюзами називається б’єфом. Гідравлічний ухил річки– перевищення (в метрах) висоти рівня води на 1000 м вздовж її руслу. Верхнім б’єфом дамбиназивається частина річки, розташована вище за підпірну споруду (дамбу, шлюзу), а частина річки нижча за неї називається нижнім б’єфом. Тіло дамби утворює нульовий створ. Висота рівня води у верхньому б’єфі дамби – це рівень води у водосховищі), що породжує хвилю і різке збільшення обсягу води в місці падіння, а це викликає її підйом і перетікання в низинні місця.

Дія хвилі прориву на об'єкти подібно ударній хвилі повітряного вибуху, але вирізняється від нього тим, що головним діючим тілом тут є вода.

Прорив дамб призводить до затоплення місцевості і всього того, що на ній знаходиться. Тому будувати житлові і виробничі будівлі в цій зоні небезпечно. Проте місцеві власті часто нехтують цією вимогою, явно піддаючи небезпеці людей.

Хвиля прориву в своєму русі уздовж русла річки безперервно змінює висоту, швидкість руху, ширину і інші параметри (рис. 2.2.1). Тому вона має зони підйому і зони спаду. Передня частина маси води, що рухається, називається фронтом хвилі прориву. Вона може бути дуже крутою (поблизу прорану) і дещо пологою − на значному видаленні від нього.

Вслід за фронтом хвилі прориву висота води починає інтенсивно збільшуватися, досягаючи через деякий проміжок часу максимуму, що може перевищити висоту берегів річки, внаслідок чого і починається затоплення.

Після припинення підйому рівнів по всій ширині потоку настає більш менш тривалий період руху, близький до сталого. Він буде тим довшим, чим більше обсяг водосховища. Останньою фазою утворення зони затоплення є спад рівня.

Після проходження хвилі прориву залишається перезволожена заплава і сильно деформоване русло річки.

Руйнівна дія хвилі прориву полягає головним чином в русі великих мас води з високою швидкістю і таранної дії всього того, що переміщається разом з водою (каміння, дошки, колоди, різні конструкції).

Висота і швидкість хвилі прориву залежать від гідрологічних і топографічних умов річки. Лісисті ділянки уповільнюють швидкість і зменшують висоту хвилі.

За останні 70 років в світі відбулося більше тисячі аварій крупних гідротехнічних споруд. Причини їх різні, але частіше за все аварії відбуваються через зруйнування основи (табл. 2.2.3).

За період з 1902 по 2010 рік з понад 400 аварій в різних країнах у 35% випадків причиною було перевищення максимального розрахункового рівня води, тобто перелив води через гребінь дамби (табл. 2.2.4).

При прориві дамб значні ділянки місцевості через 15 − 30 хвилин затоплюються шаром води товщиною від 0,5 до 10 м і більше. Час, протягом якого територія може знаходитися під водою, коливається від декількох годин до декількох діб.

Таблиця 2.2.3

Частота аварій гідротехнічних споруд напірного типу

Причини руйнування гідротехнічних споруд	Частота, %
Руйнування основи	40
Недостатність водоскиду	23
Слабкість конструкції	12
Нерівномірне осідання тіла греблі	10
Високий тиск на дамбу	5
Бойові дії	3
Оповзання укосів	2
Дефекти матеріалу	2
Неправильна експлуатація	2
Землетрус	1

Таблиця 2.2.4

Частота зруйнування різних типів дамб

Тип дамби	Частота аварій, %
Земляна	53
Захисна з місцевих матеріалів	4
Бетонна гравітаційна	23
Арочна залізобетонна	3
Дамби інших типів	17

Виявлення та оцінка інженерної обстановки при зруйнуванні гідродинамічно небезпечного об’єкту.

Як ми з’ясували раніше, уражаюча дія хвилі прориву пов'язанаіз поширенням води з великою швидкістю.

Основними параметрами хвилі прориву як фактору ураження є її швидкість, висота, довжина, час існування та температура води.

За своїм фізичним єством хвиля прориву − це несталий рух води, для якої глибина, ширина, ухил поверхні і швидкість течії змінюються у часі (рис. 2.2.1).

Висота хвилі прориву і швидкість її поширення залежать від обсягу і глибини водосховища, площі „дзеркала” водного басейну, розмірів прорану, різниці рівнів води у верхньому і нижньому б’єфах, гідрологічних і топографічних умов русла річки і її заплави. В районі нульового створу (тіла дамби) висота хвилі прориву (h) визначається за формулою:

h = 0,6(Н − Н_нб), м ,

де Н – глибина водосховища у дамби, м;

Н_нб – висота нижнього б’єфу, м.

u_гр

H_нв

200-500h

Н_нб

Хвіст хвилі

Гребень хвилі

u_фр

Рис. 2.2.1. Хвиля прориву.

Висота хвилі прориву, як правило, знаходиться в межах від 2 до 12 м, але може досягати 30 м і більше.

Швидкість поширення хвилі прориву коливається в межах від 3 до 25 км/год., а для гірських і передгірних районів – до 100 км/год.

Для зон катастрофічного і небезпечного затоплення швидкість руху хвилі прориву u = 2,5 – 7 м/с. Для ділянок можливого затоплення – u = 1,5 – 2,5 м/с. При цьому статичний тиск потоку води – не менше 20 кПа (0,2 кгс/см²) з тривалістю дії не менше 0,25 год.

Характер дії на об'єкт хвилі прориву обумовлюється гідродинамічним тиском потоку води рівнем і терміном затоплення, деформацією річкового русла, забрудненням гідросфери, розмиванням і перенесенням ґрунтів.

Другим фактором ураження гідродинамічної аварії є катастрофічне (стрімке) затоплення місцевості, розташованої нижче за течією річки. При цьому утворюється зона затоплення – частина прилеглої до річки (водосховища) місцевості, що затопляється водою. Частина зони затоплення, в межах якої поширюється хвиля прориву, називається зоною катастрофічного затоплення. На її зовнішніх межах висота гребеня хвилі прориву (h) перевищує 1 м, а швидкість її руху становить 5 – 7 м/с. Катастрофічне затоплення характеризується такими параметрами:

висотою і швидкістю хвилі прориву;
часом підходу гребеня і фронту хвилі прориву у відповідний створ річки;
максимальною глибиною затоплення ділянки місцевості;
тривалістю затоплення території;
масштабами зони затоплення.

Час, протягом якого затоплені території можуть знаходитися під водою, коливається від 4 годин до декількох діб. Параметри зони затоплення залежать від розмірів водосховища, тиску води і інших характеристик конкретного гідровузла, а також від гідрологічних і топографічних особливостей місцевості.

Основні уражаючі фактори катастрофічного затоплення– руйнівна хвиля прориву, водяний потік і спокійні води, що заливають територію об'єкту.

Зона катастрофічного затоплення визначається наперед на стадії проектування гідротехнічних споруд. У межах цієї зони виділяють ділянку можливого (вірогідного) надзвичайно небезпечного затоплення, тобто територію, через яку хвиля прориву проходить протягом однієї години після аварії. На цій території можливі найбільші втрати серед населення, сильні зруйнування об’єктів економіки і житлових споруд. Параметри хвилі прориву на даній ділянці приймаються такі: висота гребеня хвилі (рис. 2.2.1) – більше 4 м, а швидкість руху – понад 2,5 м/с. Для кожного водосховища (особливо обсягом 50 млн. м³ і більше), аварія на якому сприяє підйому води у нижньому б’єфі до висоти 1 м і більше, за результатами прогнозу розробляються атласи або карти затоплення і характеристики хвилі прориву.

Таким чином, основним небезпечним наслідком гідродинамічної аварії є утворення зони катастрофічного затоплення місцевості, уражаючий фактор – хвиля прориву. Навантаження на об’єкт і його елементи (будівлі, устаткування, мережі водо енергопостачання і т. п.) створюються дією хвилі прориву – гідро потоком води, критичними параметрами якого служать висота і швидкість руху. Можливі ступені зруйнування об’єктів залежно від висоти (h) і швидкості (u) руху хвилі прориву визначаються за допомогою табл. 2.2.5.

Виявлення та оцінка інженерної обстановки при гідродинамічній аварії здійснюється доступні для розуміння та застосування у навчальному процесі.за допомогою спеціальних методик. Розглянемо дві з них, як найбільш доступні у розумінні.

Таблиця 2.2.5

Параметри хвилі прориву, що характеризують

ступінь зруйнування об'єктів

Об'єкт	Ступінь зруйнування
	низкий		середній		високий
	h, м	u, м/с	h, м	u, м/с	h, м	u, м/с
Будівлі цегляні − 4 і більше поверхів	2.5	1,5	4	2,5	6	3
Цегляні малоповерхові будинки (1-2 поверхи)	2	1	3	2	4	2,5
Промислові будівлі без каркасні і з легким металевим каркасом	3	1,5	6	3	7,5	4
Каркасні і панельні будинки	2	1,5	3,5	2	5	2,5
Промислові будівлі з важким металевим або залізобетонним каркасом	3	1,5	6	3	8	4
Бетонні і залізобетонні будівлі	4,5	1,5	9	3	12	4
Дерев'яні будинки (1-2 поверхи)	1	1	2,5	1,5	3,5	2
Збірні дерев'яні будинки	1	1	2,5	1,5	3	2
Мости металеві	0	0,5	1	2	2	3
Мости залізобетонні	0	0,5	1	2	2	3
Мости дерев'яні	0	0,5	1	1,5	1	2
Шляхопроводи з асфальтобетонним покриттям	1	1	2	1,5	4	3
Шляхопроводи з гравійним покриттям	0,5	0,5	1	1,5	2,5	2

Перша методика призначена для визначення параметрів хвилі прориву і характеристик зони затоплення при зруйнуванні греблі (дамби) водосховища.

Вихідні дані для виконання розрахунків:

обсяг водосховища − W, м³;
глибина води перед дамбою (глибина прорану) − H, м;
довжина прорану або ділянки переливу води через гребінь дамби – В, м;
середня швидкість руху хвилі прориву (попуску) − u, м/с;
відстань від дамби (водоймища) до об'єкту, − R, км.

Порядок виконання розрахунків:

І. Визначення параметрів хвилі прориву на заданій відстані R від дамби (рис. 2.2.1).

Знаходять час підходу хвилі прориву на задану відстань R (до об'єкту):

, год

Значення u=5−7 м/с приймаються для зон катастрофічного і надзвичайно небезпечного затоплень; для ділянок можливого затоплення – u= 1,5−2,5 м/с.

Визначається висота хвилі прориву h на відстані R від дамби (греблі):

, м

де m – коефіцієнт, значення якого залежить від R − відстані до об'єкту (табл. 2.2.6).

Розраховується час спорожнення водосховища (водоймища) за допомогою формули:

, год.

де N – максимальні витрати води через 1 м довжини прорану (ділянки переливу води через гребінь дамби), м³/с·м − визначається за допомогою табл. 2.2.7.

Таблиця 2.2.6

Значення коефіцієнтів m і m1, як функцій

відстані від дамби до створу об'єкту

Найменування параметрів	Відстань від дамби до об'єкту (R), км
Найменування параметрів	0	25	50	100	150	200	250
m	0,25	0,2	0,15	0,075	0,05	0,03	0,02
m1	1	1,7	2,6	4	5	6	7

Таблиця 2.2.7

Максимальна витрата води через 1 м довжини прорану

H, м	5	10	25	50
N, м³/с 1 м	10	30	125	350

Оцінюється тривалість (t) проходження хвилі прориву у заданому створі гідровузла на відстані R:

t=m1T , год.

де m1 – коефіцієнт (табл. 2.2.6), який залежить від R.

ІІ. За даними розрахунків за допомогою табл. 2.2.5 оцінюють ступінь зруйнування об'єкту.

Приклад. Обсяг води у водосховищі W = 70·10⁶ м³, довжина прорану B = 100 м, глибина води перед дамбою H = 50 м, середня швидкість руху хвилі прориву u = 5 м/с. Визначити параметри хвилі прориву на відстані R = 25 км від дамби до створу об'єкта.

Розв’язання завдання.

1. Розраховують час підходу хвилі прориву до створу об'єкту:

t_під=R/3600u = 25·10³/3600·5=1,4 (год.).

Визначають висоту хвилі прориву:

У табл. 2.2.7 для R = 25 км знаходять коефіцієнт m = 0,2, тоді:

h = mH =0,2H= 0,2·50 = 10 (м).

3. Розраховують час спорожнення водосховища по формулі:

T =W/3600·N·B.

Значення N знаходять у табл. 2.2.8. При H = 50м: N = 350 м³/с·м:

T= 70·10⁶/350·100·3600 = 0,56 (год.).

4. Оцінюють тривалість проходження хвилі прориву t через об'єкт на відстані R.

У табл. 2.2.7 для R = 25 км визначають коефіцієнт m1=1,7. Тоді:

t = m1T=1,7T=1,7·0,56=0,94 (год.).

Висновок: h = 10 м; t_під= 1,4 год.; T = 0,56 год.; t = 0,94 год.

Друга методика призначена для визначення параметрів хвилі прориву і зони затоплення при зруйнуванні гідротехнічних споруд на малих і великих річках.

В даному випадку при зруйнуванні гідротехнічних споруд при недостатньому водоскиді (перелив води через гребінь дамби) також утворюється хвиля прориву (рис. 2.2.1), яка так само характеризується висотою і швидкістю поширення.

Вихідні дані:

висота рівня води у верхньому б’єфі дамби (рівень води у водосховищі − Н), м;
параметр прорану в безрозмірному вигляді (l – довжина дамби) В_б = B/l;
гідравлічний ухил річки; i, м;
віддаленість створу об'єкту від дамби − R, км;
висота місця розташування об'єкту − h_м, м;

Порядок виконання розрахунків:

Визначається висота хвилі прориву − h, м:

де А₁ і В₁ – коефіцієнти, залежні від H, B_бі i, значення яких знаходять у табл. 2.2.8.

Таблиця 2.2.8

Значення коефіцієнтів А_i і В_i при гідравлічному ухилі річки i

B_б	Н, м	i=1·10^-4				i=1·10^-3
B_б	Н, м	А₁	В₁	А₂	В₂	А₁	В₁	А₂	В₂
1,0	20	100	90	9	7	40	10	16	21
	40	280	150	20	9	110	30	32	24
	80	720	286	39	12	300	60	62	29
	150	1880	500	78	15	780	106	116	34
	250	4000	830	144	19	1680	168	208	40
0,5	20	128	204	11	11	56	51	18	38
	40	340	332	19	14	124	89	32	44
	80	844	588	34	17	320	166	61	52
	150	2140	1036	62	23	940	299	113	62
	250	4520	1976	100	27	1840	470	187	79
0,25	20	140	192	8	21	40	38	15	43
	40	220	388	13	21	108	74	30	50
	80	880	780	23	21	316	146	61	65
	150	2420	1456	41	20	840	172	114	89
	250	4740	2420	67	16	1688	452	191	116

Розраховують швидкість руху хвилі прориву (u, м/с):

, м/с

де А₂ і В₂ – коефіцієнти, що залежать від H, B_бі i, значення яких визначають за табл. 2.2.8.

Оцінюють час підходу гребеня t_грі фронту t_фр хвилі прориву за допомогою табл. 2.2.9 при відомих R, H, i.

Таблиця 2.2.9

Час підходу гребеня (t_гр) і фронту хвилі прориву (t_фр) , год.

R, км	Н=20 м				Н=40 м				Н=80 м
	i=10^-3		i=10^-4		i=10^-3		i=10^-4		i=10^-3		i=10^-4
	t_фр	t_гр	t_фр	t_гр	t_фр	t_гр	t_фр	t_гр	t_фр	t_гр	t_фр	t_гр
5	0,2	1,8	0,2	1,2	0,1	2,0	0,1	1,2	0,1	1,1	0,1	0,2
10	0,6	4,0	0,6	2,4	0,3	3,0	0,3	2,0	0,2	1,7	0,1	0,4
20	1,6	7,0	2,0	5,0	1,0	6,0	1,0	4,0	0,5	3,0	0,4	1,0
40	5,0	14	4,0	10	3,0	10	2,0	7,0	1,2	5,0	1,0	2,0
80	13	30	11	21	8,0	21	6,0	14	3,0	9,0	3,0	4,0
150	33	62	27	43	18	40	15	23	7,0	17,0	6,0	9
200	160	230	113	161	95	140	70	98	25	32	35	59

4. Розраховується тривалість затоплення території об'єкту (t_зат) за допомогою формули:

t_зат= в(t_гр− t_фр)(1−h_м/ h),

де в – коефіцієнт, значення якого знаходять у табл. 2.2.10 як функцію висоти дамби (Н) і відношення iR/H.

5. Ступінь зруйнування елементів об'єкту економіки (будівлі, устаткування, і т. п.) залежно від швидкості і висоти хвилі прориву оцінюється за допомогою табл. 2.2.5.

Таблиця 2.2.10

Значення коефіцієнту в

R/H	Висота дамби (H) в частках від середньої глибини річки в нижньому б’єфі (h₀)
R/H	Н=10h₀	Н=20h₀
0,05	15,5	18,0
0,1	14,0	16,0
0,2	12,5	14,0
0,4	11,0	12,0
0,8	9,5	10,8
1,6	8,3	9,9
3,0	8,0	9,6
5,0	7,6	9,3

Приклад. В результаті весняної повені відбувся підйом рівня води в річці Тетерів, через яку наведений металевий міст. На березі річки розташований населений пункт Коптяжка, і недалеко від нього створено водосховище. Після прориву дамби через проран в ній з параметром в безрозмірному вигляді − В_б= 0,5почалося різке збільшення рівня води в р. Тетерів і гідропонік спрямувався до населеного пункту Коптяжка. Відомі висота рівня води у верхньому б’єфі дамби Н = 80 м, видалення створу об'єкту від дамби R = 5 км, гідравлічний ухил водної поверхні річки i = 1·10^-3, а також висота місця розташування об'єкту h_м=2 м, максимальна висота затоплення ділянки місцевості (селища) по створу об'єкту h_зат=8 м і висота прямокутника, еквівалентного за площею змоченому периметру в створі об'єкту, h_ср=5 м. Об'єкт економіки: будівлі – каркасні панельні; склади – цегляні; кабель електромережі − підземний. В населеному пункті Коптяжка одноповерхові цегляні будинки, їх підвали – кам'яні. До кожного будинку проведені труби газопостачання. Вулиця в селищі вкрита асфальтобетоном.

Визначити параметри хвилі прориву – висоту, швидкість і ступінь можливих зруйнувань об'єктів в селищі.

Розв’язання завдання:

Визначається висота хвилі прориву (рис. 2.2.1):

У табл. 2.2.8 для В_б = 0,5, Н = 80 м, i = 1·10^-3, знаходять А₁=320, В₁=166. Тоді:

= 320/(166+5000)^0,5= 4,45 (м).

Розраховують швидкість хвилі прориву за формулою:

У табл. 2.2.8 для В_б= 0,5, Н = 80 м, i = 1·10^-3 знаходять А₂=61, В₂=52. Тоді:

= = 0,858 (м/с).

Оцінюють час підходу гребень (t_гр) і фронту (t_фр) хвилі прориву до створу об’єкту.

За допомогою табл. 2.2.10 для Н = 80 м, L = 5 км, i = 1·10^-3, визначають t_гр= 0,2 год. і t_фр = 0,1 год.

Розраховують тривалість затоплення території об'єкту:

t_зат= в(t_гр− t_фр)(1−h_м / h).

Значення коефіцієнту в знаходять у табл. 2.2.10 для Н/h_зат = 80/8 = 10, тобто при H=10h та R/H=1·10^-3·5000/80 = 0,0625. Отже, якщо R/H= 0,0625 і H=10hза допомогою табл. 2.2.10 коефіцієнт в розраховують методом інтерполяції:

в = 14 + (15,5−14)(0,0625 – 0,05) / (0,1−0,05) = 14,375.

Тоді: t_зат = 14,375 (0,2 – 0,1)(1−2 / 4,45) = 0,79 (год.) = 47,4 (хв).

5 Ступінь зруйнування об’єктів хвилею прориву характеризується даними табл. 2.2.5 при h = 4,45 і u = 0,858 м/с − 0,9 м/с:

а) на об'єкті: будівлі отримають слабкі зруйнування, склади – сильні ушкодження.

б) в селищі: будинки, міст, дорога будуть мати сильні зруйнування.

Виявлення та оцінка інженерної обстановки при зруйнуванні пожежа та вибухонебезпечних об'єктів

Пожежа та вибухонебезпечними є об'єкти, на яких виробляються, зберігаються, транспортуються вибухонебезпечні матеріали та речовини, що за певних умов здатні до спалаху або вибуху.

За ступенем вибухової, вибухо-пожежної і пожежної небезпеки всі об'єкти поділяють на шість категорій: А, Б, В, Г, Д і Е. Особливо небезпечними вважаються такі, яким присвоєні категорії А, Б і В.

До категорії А належать нафтопереробні заводи, хімічні підприємства, трубопроводи та склади нафтопродуктів.

Категорія Б обіймає цехи виробництва і засоби транспортування вугільного пилу, пилу деревини, цукрової пудри, борошна.

Пожежа і вибухонебезпечні об'єкти категорії В − це деревообробні, столярні та лісопильні виробництва.

Виникнення пожеж залежить від ступеня вогнестійкості будівель і споруд, яка поділяється на п'ять груп.

Ступінь вогнестійкості будівель і споруд визначається мінімальними межами вогнестійкості будівельних конструкцій і займистістю матеріалів, з яких вони виготовлені, а також часом незаймистості.

Всі будівельні матеріали, а отже, і конструкції з них діляться на три групи: такі, що не згоряють, важко спалимі і такі, що згоряють.

Такі, що не згоряють − це матеріали, які під впливом вогню або високої температури не спалахують, не тліють і не обвуглюються.

Таблиця 3.2.11

Ступінь вогнестійкості будівель і споруд, години

Ступінь вогнестійкості	Частини будівель і споруд
Ступінь вогнестійкості	Несучі сходових кліток	Сходові майданчики і марші	Несучі конструкції перекриттів	Елементи перекриттів
I	З год, не згоряє	1 год, не згоряє	1 год, не згоряє	0,5 год, не згоряє
II	2,5 год, не згоряє	1 год, не згоряє	0,25 год, не згоряє	0,25 год, не згоряє
III	2 год, не згоряє	1 год, не згоряє	0,25 год, не згоряє	згоряє
IV	0,5 год, важко спалимі	0,25 год., важко спалимі	0,25 год, важко спалимі	згоряє
V	Такі, що згоряють

Важко спалимі − матеріали, що під впливом вогню або високої температури важко спалахують, тліють або обвуглюються і продовжують горіти за наявності джерела вогню.

Такі, що згоряють − це матеріали, які під впливом вогню або високої температури спалахують або тліють і продовжують горіти і тліти після видалення джерела вогню.

Пожежі на великих промислових підприємствах і в населених пунктах поділяються на окремі, масові та вогняний шторм. Окремі пожежі мають місце при горінні поодинокої будівлі або споруди. Масові пожежі − це сукупність окремих пожеж, що охопили більше 25% будинків або споруд. Масові пожежі за певних умов можуть перейти у вогняний шторм, коли під впливом потужного вітру або за інших причин вогонь швидко передається від об’єкту до об’єкту.

Пожежа і вибухонебезпечні явища характеризуються такими чинниками:

повітряною ударною хвилею, що виникає при різного роду вибухах газоповітряних сумішей, ємностей з перегрітою рідиною і резервуарів під тиском;
тепловим випромінюванням полум’я і уламками конструкцій, що розлітаються;
дією токсичних речовин, які застосовувалися в технологічному процесі або утворилися в ході горіння або інших аварійних ситуацій.

Плануючі заходи щодо боротьби з аваріями, треба враховувати, що в своєму розвитку вони проходять п'ять характерних фаз:

перша − накопичення відхилень від нормального процесу;

друга − ініціація аварії;

третя − розвиток аварії, під час якої проявляється негативна дія шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів на людей, природне середовище і об'єкти народного господарства;

четверта − проведення рятувальних і інших невідкладних робіт, локалізація і ліквідація аварії;

п'ята − відновлення життєдіяльності після ліквідації аварії.

В різних галузях промисловості України експлуатуються більше 1200 пожежа і вибухонебезпечних об'єктів. За даними МНС України найбільша кількість людей страждає унаслідок пожеж і вибухів в шахтах, в будівлях і будинках житлового та соціально-побутового призначення.

Вибух – це процес звільнення великої кількості енергії в обмеженому обсязі за короткий проміжок часу. За видом вибухової речовини (ВР) розрізняють вибухи конденсованої ВР (тротилу, гексогену, гептилу, пороху і т. п.), вибухи газоповітряних сумішей і вибухи аерозолів − пило- порохо-повітряних сумішей.

На вибухонебезпечному об’єкті можливі такі види вибухів:

неконтрольоване різке вивільнення енергії за короткий проміжок часу і в обмеженому просторі (вибухові процеси);
утворення хмар паливо-повітряних сумішей або інших хімічних газоподібних і порохо-подібних речовин, їх швидкі вибухові перетворення (об'ємний вибух);
вибухи трубопроводів, ємностей, що знаходяться під великим тиском або з перегрітою рідиною, перш за все резервуарів із краплинним вуглеводневим газом.

В результаті вибуху утворюються такі фактори ураження: детонаційна та повітряна ударні хвилі, потік продуктів вибуху, осколкові поля, що утворюються в наслідок руйнування об'єктів. Основними параметрами факторів ураження вибуху є : для детонаційної та повітряної ударної хвиль – надмірний тиск у їх фронті (ΔР_ф), швидкісний натиск повітря (ΔР_шнп) і час їх дії; осколкового поля – кількість осколків на одиницю площі, їх кінетична енергія і радіус розльоту. За одиницю вимірювання ΔР_ф в системі SІ прийнятий Паскаль (Па), позасистемна одиниця – кгс/см² : 1 Па = 1 Н/м² = 0,102 кгс/см²; 1 кгс/см²=98,1 кПа ≈ 100кПа.

Досвід ліквідації наслідків аварій в нашій країні і за кордоном, пов’язаних з вибухом, свідчить про те, що найскладніша обстановка утворюється в зонах вибуху газо- і порохо повітряних сумішей, парових хмар нафтопродуктів, мастил і інших небезпечних речовин. При виникненні таких аварій можливі два варіанти розвитку події: детонаційний вибух і дефлаграційне (або вибухове) горіння.

В зоні детонаційного вибуху швидкість поширення полум'я значно перевищує швидкість звуку. При цьому ΔР_ф в детонаційній хвилі досягає 1000−2000 кПа, а температура продуктів вибуху становить 1500−3000 ⁰C. В таких умовах можливе повне зруйнування будівель і споруд, загибель людей, виникнення суцільних пожеж. Повітряна ударна хвиля, що формується в зоні детонації, може поширюватися на десятки, сотні і навіть тисячі метрів від центру вибуху.

При дефлаграційному (або вибуховому) горінні швидкість розповсюдження полум'я не перевищує 100−200 м/с, а тиск – 20−100 кПа. При такому горінні утворюється небезпечна пожежна обстановка.

З метою отримання даних щодо розмірів зони надзвичайної ситуації, перед проведенням інженерної розвідки здійснюється її прогнозування з використанням методик, розроблених для таких умов:

вибуху конденсованих вибухових речовин (тротилу, гексогену, димного пороху, піроксиліну і ін.);

вибуху газо- і пароповітряних сумішей вуглеводних речовин;

вибуху порохо повітряних сумішей і аерозолів.

Оскільки для вибухонебезпечних об’єктів найбільш характерні викиди газо- і пароповітряних сумішей вуглеводних речовин з утворенням умов детонаційних вибухів, то й розглянемо методики виявлення та оцінки параметрів зон зруйнувань саме для цих випадків.

Більшість з відомих на даний час методик визначають параметри факторів ураження, що утворюються при вибуховому перетворенні газо і пароповітряної суміші вуглеводних речовин, спираючись на принципи подібності Хопкинсона і підпорядкованість закону “кубічного кореня”. В практиці широко застосовуються дві з них.

Перша − передбачає поділ осередку ураження (вибуху) надві зони: зону детонації і зону поширення (дії) ударної хвилі.

Радіус зони детонації (дії детонаційної хвилі) R₁ визначають за допомогою емпіричної формули:

, 3.2.1

де k– коефіцієнт, що характеризує обсяг газу або пари речовини, переведений у вибухонебезпечну суміш. Його значення коливається від 0,4 до 0,6;

Q– кількість речовини, що викинута у довкілля, т;

18,5 – емпіричний коефіцієнт, який дозволяє врахувати різні умови виникнення вибуху (характеристики газо і пароповітряної суміші вуглеводних речовин, стан атмосфери, геометрію хмари, потужність джерела запалювання, місце його ініціювання і ін.).

За межами зони детонації надмірний тиск ударної хвилі (ΔР_ф) швидко знижується до атмосферного і тоді вибух сприймається як потужний звуковий імпульс. Для розрахунків ΔР_ф використовуються узагальнені дані зміни надмірного тиску, виходячи з відстані, вираженої в частках від радіусу зони детонації (R₂/R₁) і максимального тиску (P_max) в ній (табл. 2.2.12, 2.2.13).

Зону поширення (дії) ударної хвилі розбивають на п’ять (n) складових з радіусами смертельних уражень та суцільних зруйнувань (R₁₀₀) і надмірним тиском на зовнішній межі ΔР_ф1 = 100 кПа; сильних зруйнувань (R₅₀) відповідно з ΔР_ф2 = 50 кПа; середніх зруйнувань з ΔР_ф3 = 20 кПа (R₂₀), слабких зруйнувань з ΔР_ф4 = 10 кПа і безпечну зону з ΔР_ф5 = 6−7 кПа (R₆₋₇). За міжнародними нормами безпечна для людини ударна хвиля є така, що має ΔР_ф = 7 кПа.

Таблиця 2.2.12

Фізико-хімічні і вибухонебезпечні властивості деяких речовин

Речовина	ρ, кг/м³	КМВ з повітрям, %	Ρ_с, кг/м³	Q_г, МДж/кг
Метан	0,716	5,0-16,0	1,232	2,76
Пропан	2,01	2,1-9,5	1,315	2,80
Бутан	2,67	1,8-9,1	1,328	2,78
Ацетилен	1,18	2,5-81	1,278	3,39
Оксид вуглецю	1,25	12,5-74,0	1,280	2,93
Аміак	0,77	15,0-28,0	1,180	2,37
Водень	0,09	4,0-75,0	0,933	3,42
Етилен	1,26	3,0-32,0	1,285	3,01

Потім, визначивши P_max (табл. 2.2.12) для даної вибухонебезпечної суміші, у табл. 2.2.13 для прийнятих зон з ΔР_ф₁= 100 кПа, ΔР_ф₂= 50 кПа, ΔР_ф₃= 20 кПа, ΔР_ф5 = 7 кПа, знаходять числове значення відношення R_n/R₁і, отже, радіуси (R_n):

, (2.2.2.)

де n=1, 2, 3, 4, 5 – показник зони ураження;

– визначається за допомогою табл. 2.2.13.

При аварійному зруйнуванні газопроводів і ємностей з вуглеводним паливом, перезбагачена паливом суміш не детонує, а інтенсивно горить із зовнішньої поверхні, витягується і утворює вогняну кулю, яка, підіймаючись, приймає грибоподібну форму. Уражаюча дія вогненної кулі характеризується її розмірами і часом теплової дії на об'єкти і людей. Їх величина залежить від загальної маси рідини в ємностях у момент вибуху.

Таким чином, алгоритм визначення розмірів небезпечних зон в районах вибуху газо і пароповітряних сумішей у відкритій атмосфері можна представити так:

Знаходять величину максимального тиску в зоні детонації при вибуху заданої паливо повітряної суміші (P_max, кПа) в повітряному просторі, використовуючи дані табл. 2.2.12.
Визначають радіус зони детонації R₁ за допомогою формули (2.2.1).
Знаходять відношення R_n/R₁ у табл. 2.2.13 для ΔР_ф1 = 100 кПа, ΔР_ф2 = 50 кПа, ΔР_ф3 = 20 кПа, ΔР_ф4= 10 кПа та ΔР_ф5= 7 кПа.
Розраховують радіуси зон R₁₀₀, R₅₀, R₂₀, R₁₀, , R₇ за допомогою формули (2.2.2).

Приклад. В результаті розгерметизації ємності де зберігався краплинний пропан в кількості Q = 10 т, відбувся вибух пропано-повітряної суміші. Визначити радіуси зон зруйнувань для ΔР_ф₁= 100 кПа, ΔР_ф₂= 50 кПа, ΔР_ф₃= 20 кПа, R₄= 7 кПа, прийнявши К = 0,6.

Розв’язання завдання:

Визначають радіус зони детонації: м.
У табл. 2.2.12 для пропану знаходять P_max= 860 кПа ≈ 900 кПа.
У табл. 2.2.13 для P_max і ΔР_фзнаходять значення відношеньR_n/R₁: ΔР_ф1 = 100 кПа, R₂/R₁= 1,8 (R₁₀₀/R₁= 1,8), ΔР_ф2= 50 кПа, R₃/R₁= 2,9 (R₅₀/R₁= 2,9), ΔР_ф3= 20 кПа, R₄/R₁= 5 (R₂₀/R₁= 5) та ΔР_ф4= 7 кПа, R₅/R₁= 10 (R₇/R₁= 10).
Застосовуючи формулу 2.2.2, розраховують радіуси зон зруйнувань:

R₁₀₀=1,8R₁=1,8·33=60 (м); R₅₀=2,9R₁=2,9·33=95 (м);

R₂₀=5R₁=5·33=165 (м); R₇=10R₁=10·33=330 (м).

Примітка. Радіуси зони сильних (R_c) і слабих зруйнувань (R_сл) та R₁ визначаються за допомогою табл. 2.2.14 при Q = 10т і P_max= 900 кПа: R = R₅₀= 95м, R_сл= R₂₀=165 м_іR₁=33 м.

Друга методика розрахунку параметрів зони вибуху паливо-повітряної суміші передбачає поділ осередку ураження на 3 зони: зону детонації; зону дії продуктів вибуху та зону повітряної ударної хвилі.

Зона дії детонаційної хвилі (зона I) знаходиться в межах хмари паливо-повітряної суміші. Радіус цієї зони R₁ визначається за допомогою формули:

де Q − маса вибухонебезпечної речовини, що зберігається в ємності, т.

В межах зони I діє детонаційна хвиля з надмірним тиском (ΔР_ф1), який приймається постійним: ΔР_ф1= 1700 кПа.

Зона дії продуктів вибуху (зона II) – охоплює всю площу розльоту продуктів детонації. Радіус цієї зони становитиме 1,7R₁, тобто .

Надмірний тиск в межах зони II змінюється від 1350 до 300 кПа згідно закону:

де R– відстань від центру вибуху до об’єкту, м.

В зоні дії повітряної ударної хвилі (зона III) – формується фронт ударної хвилі, що поширюється над поверхнею землі. Радіус зони ІІІ R₃ − це відстань від центру вибуху до об’єкту, в якому визначається надмірний тиск повітряної ударної хвилі(ΔР_ф3). В залежності від відстані до центру вибуху він може бути оцінений за допомогою співвідношень:

ΔΡ_ф=700 / [3(1+29,8·х³)^0,5−1] при (х=0,24R/R₁)≤ 2:

ΔΡ_ф=22 / [х(lgx+0,158)^0,5] при (х=0,24R/R₁)≥ 2.

Приклад. Визначити надмірний тиск в районі механічного цеху при вибуху суміші пропану в кількості Q= 100 т з повітрям, якщо відстань від ємності до цеху − 300м.

Розв’язання завдання:

Визначають радіус зони детонації (зони I):

м.

Обчислюють радіус зони дії продуктів вибуху (зони II):

R₂ = 1,7R₁ = 1,7·80 = 136 (м).

Знаходять радіус зони дії повітряної ударної хвилі (зони III)R₃= 300 (м).
Порівнюючи відстані від механічного цеху до центру вибуху (R₃= 300 м) із знайденими радіусами зони I (R₁ = 80 м ) і зони II (R₂= 136 м), можна стверджувати, що цех знаходиться в межах дії повітряної ударної хвилі (в зоні III).
Визначають відносну величину:

x= 0,24 R₃/R₁= 0,24·300/80=0,9.

Тобтоx<2.

Надмірний тиск повітряної ударної хвилі у механічному цеху буде:

ΔΡ=700 / [3(1+29,8·x³)0,5–1] = 60 кПа.

Висновок. Механічний цех знаходитиметься в зоні повних зруйнувань (ΔР_ф>50 кПа).

Значення ΔР_ф в зоні детонації як функції R_n/R₁ і ΔР_max

Максимальний тиск в зоні детонації (Р_max), кПа	Значення ΔР_ф, кПа на відстанях від центру вибуху в частках від R(R_n/R₁)
Максимальний тиск в зоні детонації (Р_max), кПа	1	1,05	1,1	1,2	1,4	1,8	2,0	3,0	4,0	6,0	8,0	10	12	15	20	30
500	500	270	155	115	90	55	48	25	15	8	5	4	3	2,5	1,5	1,0
900	900	486	79	207	162	99	86	45	26	14	9	7	5	4,5	2,7	1,8
1000	1000	540	310	230	180	110	96	50	29	16	10	8	6	5	3	2
1700	1700	918	527	391	306	195	163	82	50	28	18	13	10	8	5	3,7
2000	2000	1080	620	460	360	220	192	100	58	32	20	16	12	10	6	4

Вибухи газо і пароповітряної суміші в замкнутих приміщеннях (в технологічній апаратурі, в приміщеннях промислових і житлових будівель) починаються пошаровим окисленням суміші з дозвуковою швидкістю поширення полум'я (дефлаграційне горіння). З підвищенням тиску і температури у приміщенні швидкість процесу збільшується й досягає значень в 1,5 − 2 рази більших, ніж при аналогічних вибухах у відкритому просторі.

Надмірний тиск ударної хвилі в приміщеннях можна визначити за формулою:

ΔР_ф = (М_гQ_гP₀Z)/(V_вρ_п С_п Т₀ К₁), (2.2.3)

де М_г – маса горючого газу, що потрапив у приміщення в результаті аварії, кг;

Q_г– питома теплота згоряння газу, Дж/кг, (табл. 2.2.12);

P₀ – початковий тиск в приміщенні (P₀ = 101 кПа);

Z– частка горючого газу, що приймає участь у вибуху (при виконанні розрахунків Z= 0,5) (табл. 2.2.12);

V_в – вільний обсяг приміщення − 80% від повного (V_п) обсягу приміщення, м³.

ρ_п – густина повітря до вибуху, кг/м³. При температурі повітря до вибуху − Т₀, в розрахунках пропонується приймати ρ_п – 1,225 кг/м³ (табл. 2.2.12);

С_п− питома теплоємність повітря, Дж/(кг·⁰К); приймають, що С_п= 1,01·10³ Дж/(кг·⁰К) (табл. 2.2.12);

К₁ – коефіцієнт, що враховує негерметичність приміщення та неадіабатичність процесу горіння, К₁ = 2 або 3;

Т₀ – початкова температура повітря в приміщенні, ⁰К.

Приклад. В результаті витоку побутового газу пропану в кухні з площею 10 м² і заввишки 2,5 м при температурі 20⁰С утворилася рівноважна пропано-повітряна суміш. Розрахувати надмірний тиск вибуху такої суміші при К₁= 2 і К₁ = 3.

Виконання завдання:

ΔР_ф = (М_гQ_гP₀Z)/(V_вρ_п С_В Т₀ К₁)

М_г = ρ_п V_в;
V_в = 0,8V_п = 0,8·10·2,5 = 20 (м³);
М_г = V_в·ρ_п /К₁ = (20 ·1,225)/2 = 12,2 (кг).
За допомогою табл. 2.2.12 для пропано-повітряної суміші при Т₀ = 293 ⁰К визначають Q_г, яка дорівнює 2,8·10⁶ Дж/кг.
В розрахунках приймаються значення параметрів: Р₀ = 101 кПа; Z = 0,5 ; ρ_п= 1,225 кг/м³; С_п = 1,01·103 Дж/(кг·⁰К).
Підставивши ці значення параметрів у формулу (2.2.3), отримують

ΔР_ф1 = 119 кПа при К₁ = 2; та ΔРф₁ = 80 кПа при К₁ = 3.

Висновок: в першому випадку приміщення опиняється в зоні суцільних зруйнувань, у другому – в зоні сильних зруйнувань.

Практична частина заняття.

І. Виявлення та оцінка гідродинамічної обстановки на об’єкті господарювання.

Гідродинамічна обстановка – це сукупність факторів та умов, що склалися на території об’єкта господарювання в результаті зруйнування (аварії) на гідродинамічному об’єкті (греблі, дамбі, тощо), та прогноз їх динаміки.

При прогнозуванні (оцінюванні) гідродинамічної обстановки визначають:

відстань від гідродинамічного об’єкту до населених пунктів;
час приходу хвилі до створу об’єкту господарювання;
висоту хвилі прориву (попуску);
тривалість дії хвилі прориву (попуску) в межах об’єкту;
зону затоплення (можливого затоплення).

Для планування аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт у районі затоплення додатково визначають:

необхідність евакуації населення та персоналу із районів можливого затоплення;
обсяг аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт у районі затоплення;
обсяг режимно-обмежувальних заходів та охорона районів затоплення і окремих важливих об’єктів;
наявність та можливості підрозділів цивільного захисту щодо виконання аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт.

Вихідні дані:

місце знаходження населених пунктів в створі русла річки (дивись схему, додаток 2.2.1);
характеристики водосховища;
розміри прорану;
середня швидкість хвилі прориву (попуску);
характеристика споруди об’єкта господарювання;
гідро топографічна характеристика місцевості (дивись схему, додаток 2.2.1).

Порядок виявлення та оцінки обстановки:

1. На схемі місцевості (карті) визначають відстаньR, яку проходить хвиля прориву (попуску) по руслу річки від прорану до населеного пункту БЕЛЬЦИ, R = 16 км.

2. Визначають час надходження хвилі прориву (попуску) до об’єкту t_під:

= 16·10³/5·3600 = 0,89 год. = 54 хв.

3. Оцінюють висоту хвилі прориву (попуску) h у створі об’єкту:

за допомогою табл. 2.2.6 або табл. 2 додатку 2.2.2 знаходять коефіцієнт m, як функцію відстані R, на який множать параметр Н, щоб отримати значення h, тобто:

h = ((((0,25 − 0,20)/25)·(25 – 16)) + 0,2)·50 = 10,9 м.

На схемі (карті) в створі об’єкту спеціальною позначкою показують напрям поширення та параметри хвилі прориву (попуску): перше число, у чисельнику – висота хвилі, друге, у знаменнику − час підходу до створу з моменту її утворення (див. додаток 2.2.1).

4. Визначають тривалість дії хвилі прориву (попуску) Т_хв в межах населеного пункту БЕЛЬЦИ:

розраховують витрати води через 1 м прорану N, як функцію Н (табл. 1 додаток 2.2.2): Н = 50, тоді N = 350 м³/ м·с;
оцінюють час витікання води з водосховища:

за допомогою табл. 2 додатку 2.2.2 розраховують тривалість дії хвилі прориву в межах населеного пункту БЕЛЬЦИ:

Т_хв = ((((1,7 – 1,0)/25)16 + 1,0)0,56) = 0,81 год. = 48,7 хв.

Визначають зону можливого затоплення.

На схемі (карті) за допомогою топогеодезичних знаків вивчають характер коливання висоти місцевості в районі розташування водосховища. Дослідження свідчать про те, що на південь, південний захід і південний схід від греблі висота поверхні землі суттєво нижча за висоту іншої частини регіону. Це означає, що такі території можуть бути затопленими, а хвиля прориву та катастрофічне затоплення, як фактори ураження, будуть поширюватися заплавою річки на південний захід.

Результати даного дослідження відображають на схемі (карті) місцевості спеціальною позначкою (дивись додаток 2.2.1).

Термін затоплення місцевості (на південь від греблі водосховища) спокійними водами може коливатися від декількох годин до тижня.

Висновок:

1. Час надходження хвилі прориву (попуску) до створу об’єкту − 0,89 год.

2. Висота хвилі прориву (попуску) оцінюється у 10,9 м.

3. Час, на протязі якого вода витікає з водосховища − 0,56 год; тривалість дії хвилі прориву (попуску) у створі об’єкту − 0,81 год.

4. Місцевість, що розташована на південь від греблі водосховища (див. додаток 1), підлягає затопленню тривалістю від декількох годин до тижня. Ці райони не придатні для проживання до повної ліквідації надзвичайної ситуації у зв’язку з відсутністю питної води, продуктів харчування та джерел енергопостачання.

5. З метою запобігання ураження персонал підприємства підлягає терміновій евакуації (не пізніше ніж за 40 хвилин з моменту землетрусу) у північні райони, наприклад, у філії фірми, які знаходяться в населених пунктах САДИ та ДАЧІ.

6. Матеріальні втрати від катастрофічного затоплення – це балансова вартість зруйнованого майна, плюс вартість невиробленої продукції фірмою за час відновлення її діяльності (див. Постанову Кабінету Міністрів України від 2002 року № 175.

Виявлення та оцінка пожежа вибухонебезпечної обстановки на об’єкті господарювання.

Обстановка після вибухового перетворення паливо повітряної суміші – це сукупність факторів та умов, що можуть скластися на об’єкті господарювання в результаті вибуху, та прогноз динаміки супутніх факторів (пожежного, хімічного, тощо).

Виявлення та оцінка пожежа вибухонебезпечної обстановки включає такі визначення:

відстані від осередку вибуху до об’єкта;
ступеня зруйнування об’єкта;
можливих втрат людей.

Для планування аварійно – рятувальних та відновлювальних робіт додатково визначають:

необхідність розшуку та евакуації потерпілих у районі вибуху;
необхідність введення обмежень на в’їзд до вибухонебезпечного району;
обсяг робіт по розчищенню завалів, прокладанню шляхів;
наявність та можливості рятувальних підрозділів (техніки та інших засобів для проведення таких робіт);

Вихідні дані:

розміщення об’єкту та осередку вибуху;
характеристика і обсяги вибухонебезпечних матеріалів на об’єкті;
загальна характеристика об’єкта (наявність пожежа вибухонебезпечних і хімічно небезпечних матеріалів).

Порядок виявлення та оцінки обстановки:

1. Визначають радіус зони детонації (R₁) за допомогою формули:

де Q— маса газу чи палива в резервуарі, Q = 0,5 М (одиничний резервуар), Q= 0,9 М (групове зберігання), тут М — ємність резервуара, т.

2. Оцінюють межі поширення продуктів вибуху (R₂):

3. Визначають надмірний тиск (ΔР_ф) у зоні вогняної кулі використовуючи залежність:

, кПа.

4. Розраховують надлишковий тиск в зоні дії повітряної ударної хвилі.

Якщо x= 0,24·R₃/R₁≤ 2 надлишковий тиск у зоні R₃ визначається за формулою: ;

при x> 2 .

5. Оцінюють інтенсивність теплового випромінювання вогняною кулею вибуху на відстані R₃:

І = Q_oFT, кВт/м²,

де Q_o — питома теплота полум’я, кДж/м²;

Т‑ прозорість повітря (Т = 1 − 0,058·І_п·R₃), І_п= 0,015;

F‑ кутовий коефіцієнт, що характеризує взаємне розташування джерела випромінювання теплової енергії та об’єкта:

6. Визначають тривалість існування вогняної кулі за допомогою формули:

, с.

7. Розраховують величину теплового імпульсу:

, кДж/м².

Оцінюють безповоротні втрати людей:

де Р — густина населення, тис. людей/км².

9. Визначають уражаючу дію теплових імпульсів порівнюючи U_t з даними табл. 2.2.15:

10. На схему (карту) місцевості (червоним кольором) наносять зони дії детонаційної хвилі, продуктів вибуху та повітряної ударної хвилі радіусами відповідно R₁, R₂, R₃( додаток 2.2.1).

Таблиця 2.2.15

Уражаюча дія теплових імпульсів, кДж/м²

Ступінь опіку

Тепловий

імпульс

Матеріал

Тепловий імпульс спалахування, кДж/м²

Легкий

Середній

Тяжкий

Смертельний

80—100

100—400

400—600

понад 600

Дошки темні, гума

Стружка, папір

Брезент

Дерево сухе

Крони дерев

Покрівля (руберойд)

Дерев’яно-стружкова плита

250—400

330—500

420—500

500—670

500—750

580—810

150—200

Приклад виявлення та оцінки обстановки в населеному пункті БЕЛЬЦИ за даними увідної (додаток 2.2.3).

В населеному пункті БЕЛЬЦИ на залізничній станції вибухнула пропано-повітряна суміш, що утворена виливом пального з двох цистерн (маса вмісту − 120 тон, одиночне зберігання).

Визначити ступінь зруйнування житлових будівель та втрати населення за умови, що: житлові будинки знаходяться на відстані 500 м, щільність населення в районі аварії – 1 000 людей/км², питома теплота горіння пропану – 300 кДж/м².

Нанести на карту місцевості зони дії детонаційної хвилі, продуктів вибуху та повітряної ударної хвилі.

Виконання завдання:

1. Визначають радіус зони детонації R₁:

2. Оцінюють радіус дії продуктів вибуху (R₂):

3. Розраховують надмірний тиск (ΔР_ф2) у зоні вогняної кулі:

4. Визначають надмірний тиск повітряної ударної хвилі в районі житлових будинків:

, .

5. Оцінюють інтенсивність теплового випромінювання вогняної кулі на відстані 500 м:

Т = 1− 0,058·0,015·500 = 0,64,

І = 300·0,5·0,64=9,6 кВт/м².

6. Визначають тривалість існування вогняної кулі:

7. Розраховують величину теплового імпульсу:

8. Оцінюють величину безповоротних втрат людей:

, людей.

9. Радіусами R₁, R₂, R₃наносять зони дії детонаційної хвилі, продуктів вибуху та повітряної ударної хвилі на карту місцевості (див. додаток 2.2.1).

Висновок:

1. Житлові будинки отримують зруйнування легкого ступені, можливі окремі пожежі, число загиблих до 45 людей.

2. Персонал підприємства „Купон” працездатний, але можливі окремі випадки психо-травматичної дії на людей звуку вибуху.

3. Збитки від надзвичайної ситуації практично відсутні.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет Управління персоналом, соціології та психології

Кафедра управління персоналом та економіки праці

Факультет маркетингу

Кафедра регіоналістики і туризму

З В І Т

про виконання завдання на практичному занятті

з навчальної дисципліни: „_______________________________”.

Темазаняття:Виявлення шляхом прогнозу та оцінка інженерної обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні греблі водосховища та вибуховому перетворенні паливо-повітряної суміші.

КНЕУ – 201__

Навчальна та виховна мета.

1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на території об’єкта господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є гідродинамічні, пожежа, та вибухонебезпечні об’єкти.

Навчально-методичне забезпечення.

Література:

Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.– 439 с.

Наочні матеріали та технічні засоби:

схема місцевості (за вказівками викладача);
креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);
калькулятор.

Варіант № _______

1. Вихідні дані:

Суб’єкт небезпеки	Підрозділи об’єкту небезпеки	Характеристика об’єкту небезпеки	Значення параметру фактору ураження	Характер діяльності персоналу	Захищеність персоналу від фактору ураження	Метеоумови
Суб’єкт небезпеки	Підрозділи об’єкту небезпеки	Характеристика об’єкту небезпеки	Значення параметру фактору ураження	Характер діяльності персоналу	Захищеність персоналу від фактору ураження	Пора року	Температура повітря / грунту, ⁰С	Швидкість вітру	Хмарність, бали, наявність опадів
с

2. Результати виконання прогнозування.

В наслідок стихійного лиха територія, що показана на схемі, опинилася в осередку ураження __________________. Підрозділи підприємства „Купон”

(В осередку ураження яких явищ)

знаходяться (можуть опинитися) в зоні ________________________________.

Попередній аналіз обстановки в цій зоні може характеризуватися так: __________________________________________________________________.

(Охарактеризувати ступінь впливу факторів ураження на об’єкти)

До ________ відсотків людей ____________________________________

(Вказати ступінь ураження людей)

Зруйновано (можливо зруйнування): ____________________________________

(Охарактеризувати ступінь зруйнування об’єктів)

_____________________________________________________________________________________________

В наслідок цього у навколишнє середовище потрапили (можуть потрапити)_________________________________________________________

(Визначити, що потрапило (може потрапити) у навколишнє середовище)

________________________________________________________________________________

Існує (не існує) загроза виникнення ________________________________ ____________________________________________________________________

(Визначити, які фактори ураження утворилися (можуть утворитися)

Доповідь керівнику підприємства „Купон” щодо обстановки у підрозділах фірми, які розташовані в населених пунктів Бельци, Сади та Дачі

О ___________ годині ___________ хвилин „___”__________ на території району: населені пункти Бельци, Сади, Дачі, Яблунька; утворився осередок ураження _______________________________________________________.

(Вказати які осередки ураження утворилися)

_______________________________________________________________________________.

Мешканці населених пунктів Бельци, Сади і Дачі, що знаходилися у багатоповерхових будинках, отримали ураження _______________________.

(Вказати ступінь ураження)

Персонал підприємства ________________________________________.

(Вказати ступінь працездатності персоналу)

Внаслідок зруйнування потенційно небезпечних об’єктів у підрозділах фірми може утворитися _____________________________________________

(Охарактеризувати обстановку, яка може утворитися)

__________________________________________________________________.

Висновок та пропозиції:

З метою виявлення та оцінки обстановки в підрозділах підприємства здійснити:

__________________________________________________________________

(Які заходи здійснити)

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. За даними виявлення та оцінки обстановки (прогнозуванням та розвідкою) пропоную:_______________________________________________

Виконав: студент факультету ____________________________

__________________курсу_________________форми навчання

______________________________________________________

(Прізвище та ініціали)

Перевірив:_____________________________________________

______________________________________________________

(Прізвище та ініціали)

Додаток 2.2.1

0,56

Пропан – 120т

Хлор – 50 т

Аміак – 200т

Хлор – 40 т

РБМК -1000

Бельци

Поповка

Хатинкаа

Масштаб: 1: 100 000

Рибне

Гусенці

Хліби

Яблунька

Хутори

Ольшанка

Сади

Атомград

Дачі

Приріччя

ІІІ - зона

ІІ - зона

11,6

Додаток 2.2.2

Додаток 2.2.3

Увідна про зруйнування гідродинамічно

та пожежа вибухонебезпечних об’єктів

1. В районі населеного пункту ХАТИНКА землетрусом зруйнована гребля водосховища. Обсяг води у водоймищі оцінюється у 100·10⁶ м³ Перепад рівня води у шлюзі становить 50 м.

2. На залізничній станції БЕЛЬЦИ в наслідок коливання землі зійшли з рейок дві цистерни з пропаном. Рідина витікає у навколишнє середовище і випаровуючись утворює вибухонебезпечну суміш з повітрям.

Запропонувати пропозиції щодо запобігання ураження та захисту персоналу визначених об’єктів від факторів ураження, які утворили (можуть утворитися) джерела небезпеки.

Об’єкти небезпеки − приміщення, що орендують підрозділи фірми: в населеному пункті БЕЛЬЦИ на __________ поверсі ______________________

(На якому поверсі) (Якої кількості поверхів)

_________________________ будинку; в населеному пункті

(Якого типу будинок)

САДИ на ______________ поверсі ____________________________________

(На якому поверсі) (Якої кількості поверхів та якого типу будинок)

будинку; в населеному пункті ДАЧІ на _______________ поверсі __________

(На якому поверсі) (Якої кількості

________________________ будинку.

поверхів, якого типу будинок)

Додаток 2.2.4

Визначити ризик ураження з летальним наслідком людини вдома на протязі року, якщо вона мешкає на п’ятому поверсі цегляного будинку в населеному пункті N, і знаходиться в помешканні 1/3 часу доби.

Вихідні дані:

причина загибелі – дія факторів ураження катастрофічного затоплення на будинок, яке виникає в наслідок зруйнування бетонної гравітаційної греблі водосховища під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років:
обсяг водосховища − W, м³;
глибина води перед дамбою (глибина прорану) − H, м;
довжина прорану – В, м;
середня швидкість руху хвилі прориву (попуску) − u, м/с;
відстань від дамби (водоймища) до об'єкту, − R, км.
будинок, де мешкає людина, багатоповерховий цегляний, збудований без урахування сейсмічної стійкості;
населений пункт знаходиться в районі, який підлягає впливу катастрофічного затоплення один раз у 100 років.

Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.2.

Таблиця 6.2.2

Варіанти завдання та значення параметрів H, Z_m, R.

Варіанти завдання	2,1	2,2	2,3	2,4	2,5	2,6	2,7
W ·10⁶, м³	50	70	100	500	1000	2000	10
Н, м	20	25	30	35	50	40	25
В, м	50	100	150	200	200	300	25
u, м/с	5	5	5	7	7	7	5
R, км	10	7	10	15	20	25	5

Порядок виконання розрахунків:

І. Визначення параметрів хвилі прориву на заданій відстані R від дамби.

1.1. Знаходять час підходу хвилі прориву на задану відстань R (до об'єкту):

, год.

Значення u=5−7м/с приймаються для зон катастрофічного і надзвичайно небезпечного затоплень; для ділянок можливого затоплення – u= 1,5−2,5 м/с.

1.2. Визначається висота хвилі прориву h на відстані R від дамби (греблі):

, м

де m – коефіцієнт, значення якого залежить від R − відстані до об'єкту (див. додаток до завдання 2, табл. 6.2.2.1).

1.3. Розраховується час спорожнення водосховища (водоймища) за допомогою формули:

, год.

де N – максимальні витрати води через 1 м довжини прорану (ділянки переливу води через гребінь дамби), м³/с·м − визначається за допомогою табл. 6.2.2.2 (див. додаток до завдання 2).

1.4. Оцінюється тривалість (t) проходження хвилі прориву узаданому створі гідровузла на відстані R:

t=m1T , год.

де m1 – коефіцієнт (див. додаток до завдання 2, табл. 6.2.2.1), який залежить від R.

ІІ. За даними розрахунків з використанням табл. 6.2.2.3 (див. додаток до завдання 2) оцінюють ступінь зруйнування об'єкту.

ІІІ. Визначається ризик загибелі людини у рік:

де Q(Δt) – частота подій у рік;

w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

Примітка: якщо ступінь зруйнування об’єкту, де знаходилися люди не сприяє їхньому ураженню (ймовірність ураження заданого ступеня наближається до нуля), тоді w= 0, а це означає, що й .

Приклад. Обсяг води у водосховищі W = 70·10⁶ м³, довжина прорану B = 100 м, глибина води перед дамбою H = 50 м, середня швидкість руху хвилі прориву u = 5 м/с. Визначити параметри хвилі прориву на відстані R = 25 км від дамби до створу об'єкта.

Розв’язання завдання.

2.1. Розраховують час підходу хвилі прориву до створу об'єкту:

t_під=R/3600u = 25·10³/3600·5=1,4 (год.).

2.2. Визначають висоту хвилі прориву:

У табл.6.2.2.2 (див. додаток до завдання 2) для R = 25 кмзнаходять коефіцієнт m = 0,2, тоді:

h = mH = 0,2H= 0,2·50 = 10 (м).

2.3. Розраховують час спорожнення водосховища по формулі:

Значення N знаходять у табл. 6.2.2.2 (див. додаток до завдання 2).

При H = 50м: N = 350 м³/с·м:

T= 70·10⁶/(3600·350·100)= 0,56 (год.).

2.4. Оцінюють тривалість проходження хвилі прориву t через об'єкт на відстані R.

У табл. 6.2.6.2.2.1 (див. додаток до завдання 2) для R = 25 кмвизначають коефіцієнт m1=1,7. Тоді:

t = m1T=1,7T=1,7·0,56=0,94 (год.).

Висновок: h = 10 м; t_під= 1,4 год.; T = 0,56 год.; t = 0,94 год. У зв’язку з тим, що h = 10 м>6 м та u = 5 м/с > 3 м/с, ступінь зруйнування будинку кваліфікується що найменш висока. Ймовірність загибелі людини в таких умовах наближається до одиниці.

ІІІ. Визначається ризик загибелі людини у рік:

Висновок: в наслідок події, що досліджувалася ризик загибелі людини в часи знаходження удома від впливу хвилі прориву наближається до прийнятної небезпеки – 1·10^-6.

Додаток до завдання 2.

Таблиця 6.2.2.1

Значення коефіцієнтів m і m1, як функцій

відстані від дамби до створу об'єкту

Найменування параметрів	Відстань від дамби до об'єкту (R), км
Найменування параметрів	0	25	50	100	150	200	250
m	0,25	0,2	0,15	0,075	0,05	0,03	0,02
m1	1	1,7	2,6	4	5	6	7

Таблиця 6.2.2.2

Максимальна витрата води через 1 м довжини прорану

H, м	5	10	25	50
N, м³/с м	10	30	125	350

Таблиця 6.2.2.3

Параметри хвилі прориву, що визначають ступінь зруйнування об'єктів

Об'єкт	Ступінь зруйнування
	не високий		середній		високий
	h, м	u, м/с	h, м	u, м/с	h, м	u, м/с
Будівлі цегляні − 4 і більше поверхів	2.5	1,5	4	2,5	6	3
Цегляні малоповерхові будинки (1-2 поверхи)	2	1	3	2	4	2,5
Промислові будівлі без каркасні і з легким металевим каркасом	3	1,5	6	3	7,5	4
Каркасні і панельні будинки	2	1,5	3,5	2	5	2,5
Промислові будівлі з важким металевим або залізобетонним каркасом	3	1,5	6	3	8	4
Бетонні і залізобетонні будівлі	4,5	1,5	9	3	12	4
Дерев'яні будинки (1–2 поверхи)	1	1	2,5	1,5	3,5	2
Збірні дерев'яні будинки	1	1	2,5	1,5	3	2
Мости металеві	0	0,5	1	2	2	3
Мости залізобетонні	0	0,5	1	2	2	3
Мости дерев'яні	0	0,5	1	1,5	1	2
Шляхопроводи з асфальтобетонним покриттям	1	1	2	1,5	4	3
Шляхопроводи з гравійним покриттям	0,5	0,5	1	1,5	2,5	2

Таблиця 6.2.2.4

Відносна частота аварій гідротехнічних споруд напірного типу

Причини руйнування гідротехнічних споруд	Частота, %
Руйнування основи	40
Недостатність водоскиду	23
Слабкість конструкції	12
Нерівномірне осідання тіла греблі	10
Високий тиск на дамбу	5
Застосування зброї	3
Оповзання укосів	2
Дефекти матеріалу	2
Неправильна експлуатація	2
Землетрус	1

Таблиця 6.2.2.5

Відносна частота зруйнування різних типів дамб

Тип дамби	Частота аварій, %
Земляна	53
Захисна з місцевих матеріалів	4
Бетонна гравітаційна	23
Арочна залізобетонна	3
Дамби інших типів	17

Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 2:

, год; , м; , год; t=m1T , год; .

Завдання 3

Тема: Виявлення шляхом прогнозу та оцінка обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні об’єкту, небезпечного в хімічному відношенні.

Навчальна та виховна мета.

1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на об’єкті господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є об’єкт, небезпечний в хімічному відношенні.

Література:

4. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Наочні засоби:

схема місцевості (за вказівками викладача);
комплект слайдів з довідковою інформацією;
креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);
калькулятор.

Короткі теоретичні відомості.

З метою оцінки масштабів можливого забруднення довкілля сильнодіючими отруйними речовинами і ступеня небезпеки негативної події здійснюється виявлення наслідків аварії (зруйнувань) на хімічно-небезпечному об’єкті шляхом хімічної розвідки та (або) прогнозування. Хімічна розвідка виконується підготовленими мобільними підрозділами і вимагає певного часу. Для оперативного отримання інформації про хімічну обстановку остання прогнозується з використанням спеціально розроблених методик. З однією з них студенти знайомляться на практичному занятті. Вона застосовується тільки для небезпечних хімічних речовин, які зберігаються у краплинному стані під тиском і які в момент викиду (виливу) переходять в газоподібний стан та створюють первинну та (або) вторинну хмари зараженого повітря. Методика, що пропонується для розгляду, передбачає проведення розрахунків для планування заходів захисту людей, які знаходяться у шарі повітря висотою до 10 м над поверхнею землі.

В методиці використовуються специфічні терміни і визначення, вони такі.

Небезпечна хімічна речовина (НХР) – хімічна сполука (речовина), безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і завдати шкоди довкіллю.

Хімічно небезпечний об`єкт (ХНО) – промисловий об`єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться, завантажуються або розвантажуються, використовуються у виробництві, розміщуються або зберігаються постійно чи тимчасово, знищуються) одна або декілька небезпечних хімічних речовин.

Аварія на хімічно небезпечному об’єкті – це подія техногенного характеру, яка сталася внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів і призвела до пошкодження технічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР у довкілля і реально загрожує життю та здоров'ю людей.

Хмара небезпечної хімічної речовини – це суміш пари, дрібних крапель (аерозолів) небезпечної хімічної речовини і повітря в обсягах (концентраціях), небезпечних для людей і довкілля.

Первинна хмара небезпечної хімічної речовини – це суміш пари та аерозолів небезпечної хімічної речовини, яка утворюється в процесі руйнування хімічно небезпечного об’єкту.

Вторинна хмара небезпечної хімічної речовини – це суміш пари та аерозолів небезпечної хімічної речовини, яка утворюється в процесі випаровування останньої з поверхні, де вона опинилася в наслідок аварії (зруйнування) на хімічно небезпечному об’єкті.

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) – територія, в межах якої під впливом вітру можуть поширюватися первинна та вторинна хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями.

Зона хімічного забруднення небезпечною хімічною речовиною (ЗХЗ) – територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилися і поширюються первинна і вторинна хмари.

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) – це частина зони можливого хімічного забруднення, яка визначена шляхом прогнозування.

Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХАТО) – адміністративно-територіальна одиниця, до якої відносяться області, райони, а також будь-які населені пункти областей, що потрапляють у зону можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) в результаті аварій на хімічно небезпечних об`єктах.

В інтересах запобігання та захисту людей та територій від небезпечних хімічних речовин проводиться довгострокове (оперативне) та аварійне прогнозування наслідків зруйнувань хімічно небезпечних об`єктах.

Довгострокове прогнозування здійснюється завчасно для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів ліквідації надзвичайної ситуації.

Для довгострокового (оперативного) прогнозування потрібні такі вихідні дані:

загальна кількість небезпечної хімічної речовини, що знаходиться у сховищах об`єктів (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів). У цьому випадку приймається розлив небезпечної хімічної речовини по поверхні землі біля ємностей “вільно”, тобто висота шару (h) розлитої рідини не перевищує 0,05 м;
кількість небезпечної хімічної речовини в одиничній технологічній ємності. У цьому випадку вважається, що розлив небезпечної хімічної речовини відбувся “у піддон” або “вільно” залежно від умов її зберігання. Розлив “у піддон” приймається, якщо небезпечна хімічна речовина розливається по поверхні, яка обвалована, при цьому висота шару розлитої рідини має бути h = Н – 0,2 м, де Н – висота обвалування;
метеорологічні дані − швидкість вітру в приземному шарі атмосфери на висоті 1 м – 1 м/с, температура повітря 20⁰С , ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) – інверсія, напрям вітру не враховується, а поширення хмари забрудненого повітря приймається у куті 360⁰;
середня щільність населення для цієї місцевості;
площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ)

S_(ЗМХЗ₎= 3,14·Г²

де Г – глибина ЗМХЗ;
площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ)

S_(ПЗХЗ)= 0,11·Г²;

ступінь заповнення ємності (ємностей) приймається 70% від паспортного обсягу ;
ємності з небезпечною хімічною речовиною в результаті аварії руйнуються повністю;
для аварій на продуктопроводах маса небезпечної хімічної речовини, що може бути викинута у довкілля, приймається за її кількість між відсікачами (для продуктопроводів обсяг небезпечної хімічної речовини приймається 300−500 тонн);
заходи щодо захисту населення більш детально плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин з моменту аварії.

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії.

Для аварійного прогнозування використовуються такі вихідні дані:

загальна кількість небезпечної хімічної речовини, що знаходилася в ємності (трубопроводі) на момент аварії;
характер розливу небезпечної хімічної речовини по поверхні, що підстилає (“вільно” або “у піддон”);
висота обвалування (“піддону”);
реальні метеорологічні умови: температура повітря, швидкість і напрям вітру в приземному шарі атмосфери на висоті 1 м, ступінь вертикальної стійкості повітря СВСП (інверсія, конвекція, ізотермія);
середня щільність населення для місцевості, над якою поширюються хмари зараженого повітря;
прогнозування здійснюється на термін до 4 годин, після чого прогноз має бути уточнений (оновленим).

І. Визначення параметрів зон хімічного забруднення під час аварійного прогнозування.

1. Площа зони можливого хімічного забруднення приймається за сектор кругу, площа якого залежить від швидкості та напряму вітру і розраховуються за емпіричною формулою:

S_змхз = 8,72·10^-3j·Г²·, (1),

де S_змхз – площа зони можливого хімічного забруднення, км² ;

j – коефіцієнт, який умовно дорівнює кутовому розміру зони (табл. 2.4.1);

Таблиця 2.4.1

Коефіцієнт j, як функція швидкості вітру

м/с	< 1	1	2	> 2
j	360	180	90	45

Примітка: при оперативному плануванні j = 360⁰.

Г – глибина зони можливого хімічного забруднення (табл. 1 – 13 додаток 2.4.2).

2. Площа прогнозованої зони хімічного забруднення визначається за формулою :

S_прог. = К·Г²·t^0,2,

де S_прог. – площа прогнозованої зони хімічного забруднення, км²;

К = К₁+К₂+К₃ – коефіцієнти, значення яких знаходять у табл. 2.4.2, 2.4.4, 2.4.5;

t – час, на який визначається глибина прогнозованої зони хімічного забруднення.

Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення для різних ступенів вертикальної стійкості повітря розраховується так:

для інверсії – Ш = 0,3·Г^0,6;
для ізотермії – Ш = 0,3·Г^0,75;
для конвекції – Ш = 0,3·Г^0,95,

де Ш – ширина прогнозованої зони хімічного забруднення, км;

Г – глибина зони хімічного забруднення, яка визначається з використанням табл. 1 – 13 (додаток 2.4.2).

Глибини поширення хмари небезпечних хімічних речовин, значення яких не увійшли до табл. 1 – 11 (додаток 2.4.2), визначаються з використанням коефіцієнтів табл. 13 (додаток 2.4.2). Для цього спочатку отримують глибину поширення хмари забрудненого повітря хлором за умов, при яких виникла аварія з небезпечною хімічною речовиною, що досліджується (метеорологічні умови, кількість небезпечної хімічної речовини і т. д.), а потім її множать на коефіцієнт, отриманий з табл. 13 (додаток 2.4.2).

Корегування визначених прогнозуванням параметрів зон хімічного забруднення за умов виникнення аварії здійснюється шляхом множення (ділення) їх значень на відповідний коефіцієнт, знайдений у табл. 2.4.2, 2.4.4, 2.4.5.

Таблиця 2.4.2

Коефіцієнти зменшення глибини поширення хмари небезпечної хімічної речовини при виливі “у піддон” (К₁)

Найменування НХР	Висота обвалування, м
Найменування НХР	1	2	3
хлор	2,1	2,4	2,5
аміак	2,0	2,25	2,35
сірковий ангідрид	2,5	3,0	3,1
сірководень	1,6	-	-
соляна кислота	4,6	7,4	10,0
хлорпікрин	5,3	8,8	11,6
формальдегід	2,1	2,3	2,5

Примітки: 1. Якщо приміщення, де зберігається небезпечна хімічна речовина, герметично зачиняються і обладнані спеціальними уловлювачами, відповідний коефіцієнт збільшується в 3 рази.

Для проміжних значень висот обвалування, існуюче значення висоти обвалування округляється до найближчого.

У випадках, коли відбулися аварії з ємностями, які містять масу небезпечної хімічної речовини меншу нижчих меж, що указані в таблиці, глибини зон хімічного забруднення розраховуються методом інтерполяції між нижчим значенням та нулем.

Таблиця 2.4.3

Швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря

залежно від швидкості вітру та ступеня вертикальної стійкості повітря

Швидкість повітря, м/с
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря, км/год.
Інверсія (А)
5	10	16	21
Ізотермія (Д)
6	12	18	24	29	35	41	47	53	59
Конвекція (Ф)
7	14	21	28

Таблиця 2.4.4

Коефіцієнти (К₂) зменшення глибини поширення хмари забрудненого повітря для кожного кілометру зон міської, сільського забудови та лісів

Ступінь вертикальної стійкості повітря	Міська забудова	Лісові масиви	Сільське будівництво
Інверсія (А)	3,5	1,8	3
Ізотермія (Д)	3	1,7	2,5
Конвекція (Ф)	3	1,5	2

Таблиця 2.4.5

Коефіцієнт (К₃), як функція ступеня вертикальної стійкості повітря

Інверсія (А)	Ізотермія (Д)	Конвекція (Ф)
0,081	0,133	0,235

Після отримання даних щодо глибини поширення хмари забрудненого повітря з урахуванням усіх коефіцієнтів, вони порівнюються з максимальним значенням переносу повітряних мас за 4 години: Г = 4V, де Г – глибина зони забруднення, а V – швидкість переносу повітряних мас (табл. 2.4.3);

Для подальшої роботи вибирається найменше з двох значень, що порівнюються.

ІІ. Визначення часу підходу забрудненого повітря до об`єкту.

Час підходу хмари небезпечної хімічної речовини до заданого об`єкту залежить від швидкості її перенесення повітряним потоком і визначається за формулою: t_п = X/V, де t_п – час підходу хмари до об’єкту, год.; X – відстань від джерела забруднення до об`єкту, км; V – швидкість переносу переднього фронту забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру (табл. 2.4.3), км/год.

Таблиця 2.4.6

Можливі втрати людей у зоні хімічного забруднення, %

Забезпеченість засобами захисту	На відкритій місцевості	В будівлях або в простіших укриттях
Без протигазів	90-100	50
У протигазах	1-2 10-15	до 1 10-15
У простіших засобах захисту	50	30-45

Примітка: структура уражених за ступенем тяжкості розподіляється так:

уражених легкого ступеня – до 25%;
уражених середньої тяжкості – до 40%;
уражених зі смертельними наслідками – до 35%.

Таблиця 2.4.7

Наближена оцінка ступеню вертикальної стійкості повітря

Швидкість вітру, м/с	День			Ніч
	ясно	напівясно	хмарно	ясно	напівясно	хмарно
0,5	КОНВЕКЦІЯ (Ф)		Д	ІНВЕРСІЯ (А)		Д
0,6 - 2,0
2,1- 4,0	Д	ІЗОТЕРМІЯ (Д)		Д	ІЗОТЕРМІЯ (Д)
більше 4,0	Д			Д

Примітка:

інверсія – такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту менша за температуру повітря на висоті 2 м. від поверхні, при цьому повітряні маси нібито притуляються до поверхні землі;

ізотермія – такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту дорівнює температурі повітря на висоті 2 м. від поверхні, при цьому переміщення повітряних мас у вертикальній площині здійснюється під впливом турбулентної дифузії;

конвекція – такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту більша за температурою повітря на висоті 2 м. від поверхні, при цьому повітряні маси піднімаються у гору за рахунок Архімедових сил.

Приклад виконання оперативного прогнозування.

На хімічно небезпечному об`єкті, який знаходиться на відстані 9 км від населеного пункту, розташована ємність із 100 тонами хлору. Навколо ємностей побудовано обвалування висотою 2,3 метра.

Населений пункт має глибину 5 км і ширину 4 км. Площа населеного пункту – 18 кв. км, в ньому проживає 12 тис. осіб.

Метеоумови: для оперативного прогнозування приймаються тільки такі метеорологічні умови – інверсія, швидкість вітру на висоті 1 м – 1 м/с, температура повітря +20⁰С. Напрям вітру не враховується, а поширення хмари забрудненого повітря приймається у колі 360⁰.

Здійснити довгострокове (оперативне) прогнозування хімічної обстановки.

Порядокпрогнозування.

При оперативному прогнозування розрахунки виконуються для максимального обсягу одиничної ємності. Глибина поширення хмари забрудненого повітря для 100 т хлору становить 82,2 км (табл. 6 додаток 2.4.2).

В зв’язку з тим, що ємність обвалована, у табл. 2.4.2 знаходять коефіцієнт зменшення глибини для висоти обвалування у 2,3 м, який дорівнює 2,4, тоді

Г = 82,2/2,4 =34,25км.

Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення буде:

Ш_пзхз= 0,3·34,25^0,6 =2,5км.

Площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, складе: 2,5·5 = 12,5 кв. км.

Доля площі населеного пункту, яка опиняється у прогнозованій зоні хімічного забруднення, становить: 12,5·100/18= 70%.

Кількість людей, що проживають у населеному пункті і опиняються у прогнозованій зоні хімічного забруднення, буде: 12 000·70/100 =8 400 осіб. Всі вони вважаються ураженими. Розподіл уражених за ступенем тяжкості такий:

уражених легкого ступеня – до 8 400·0,25 = 2 100 осіб;
уражених середньої тяжкості – до 8 400·0,4 = 3 360 осіб;
уражених зі смертельними наслідками – до 8 400·0,35 = 2 940 осіб.

Хмара забрудненого повітря опиниться у населеному пункті (при швидкості вітру 1 м/с –5 км/год.) через 9/5 = 1,8 год.

При оперативному прогнозуванні j = 360⁰. Тоді:

S_змхз=8,72·10^-3·34,25²·360=3682,48 кв. км.

Площа прогнозованої зони хімічного забруднення буде становити:

S_пзхз= 0,081·34,25²·4^0,2=125,38 кв. км.

Примітки:

якщо об`єкт знаходиться у населеному пункті і площа прогнозованої зони хімічного забруднення не виходить за його межі, то усі дані щодо втрати людей визначаються тільки в межах прогнозованої зони хімічного забруднення;
при наявності на території адміністративно-територіальної одиниці більше одного хімічно небезпечного об’єкту, загальна площа зони забруднення оцінюється після нанесення на карту (схему) усіх зон. Якщо вони перекриваються, загальна площа забруднення приймається інтегрованою по ізолініях окремих зон і тільки після цього виконуються подальші розрахунки щодо кількості втрат людей;
після виконання розрахунків здійснюється присвоєння ступеня хімічної небезпеки кожному об`єкту, та адміністративно-територіальній одиниці (табл. 15 додаток 2.4.2).

Приклади виконання аварійного прогнозування.

Приклад 1. На хімічно небезпечному об’єкті, який знаходиться поза населеного пункту, відбувся викид хлору в кількості 100 т. Вилив на поверхню „вільний”.

Додаткові дані: за допомогою карти (схеми) місцевості визначають, що на відстані 2 км від джерела небезпеки знаходиться лісовий масив глибиною 3 км; на відстані 6 км – розташований населений пункт, який має ширину 5 і глибину 4 км. В ньому проживає 12 тис. осіб.

Площа населеного пункту складає 18 кв. км.

Метеоумови: температура повітря + 25⁰С, ізотермія, вітер 1 м/с, напрям – північно-східний.

Виконати аварійне прогнозування хімічної обстановки.

Порядок прогнозування.

З урахуванням лісового масиву розрахунок глибини поширення забрудненого повітря виконується так:

2 км забруднене повітря розповсюджується без перешкод;
коефіцієнт зменшення глибини поширення з урахуванням лісового масиву становить 1,7 (табл. 2.4.4);
глибина, на яку зменшується зона хімічного забруднення завдяки впливу 3 км лісу, буде: Г = 3 км·1,7 = 5,1 км;
відстань, на яку зменшується глибина поширення хмари забрудненого повітря завдяки впливу 4 км населеного пункту складе (табл. 2.4.4):

Г = 4 км·3 = 12 км.

Таким чином, загальна глибина поширення хмари забрудненого повітря становитиме: 82,2–5,1–12 = 65,1 км.

Приклад 1.Внаслідок аварії на хімічно небезпечному об’єкті у довкілля викинуто 10 т. хлору. Швидкість вітру – 2 м/с, інверсія. Температура повітря +20⁰С. Напрям вітру 60⁰ (південно-східний). Здійснити аварійне прогнозування.

Порядок прогнозування.

З урахуванням того, що при швидкості вітру 2 м/с j = 90⁰(табл. 2.4.1), а глибина поширення хмари хлору – 11,3 км (табл. 6 додаток 2.4.2), визначають:

1) площу зони можливого хімічного забруднення:

S_змхз = 8,72·10^-3·11,3²·90 = 100,21 кв. км;

2) площу прогнозованої зони хімічного забруднення:

S_прог.= 0,081·11,3²·4^0,2 = 13,648 кв. км.

3) термін дії джерела забруднення становить 1,12 години

(табл. 14 додаток 2.4.2).

4) ширину прогнозованої зони хімічного забруднення:

Ш_п_зхз= 0,3·11,3^0,6 = 1,29 км.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет Управління персоналом, соціології та психології

Кафедра управління персоналом та економіки праці

Факультет маркетингу

Кафедра регіоналістики і туризму

З В І Т

про виконання завдання на практичному занятті

з навчальної дисципліни: „__________________________________”.

Темазаняття: Виявлення шляхом прогнозу та оцінка обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні об’єкту, небезпечного в хімічному відношенні.

КНЕУ – 201__

Навчальна та виховна мета.

Навчально-матеріальне забезпечення.

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
2. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
3. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
4. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Наочні матеріали та технічні засоби:

схема місцевості (за вказівками викладача);
креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);
калькулятор.

Вихідні дані:

Суб’єкт небезпеки	Підрозділи об’єкту небезпеки	Характеристика об’єкту небезпеки	Значення параметру фактору ураження	Характер діяльності персоналу	Захищеність персоналу від фактору ураження	Метеоумови
Суб’єкт небезпеки	Підрозділи об’єкту небезпеки	Характеристика об’єкту небезпеки	Значення параметру фактору ураження	Характер діяльності персоналу	Захищеність персоналу від фактору ураження	Пора року	Температура повітря / грунту, ⁰С	Швидкість вітру	Хмарність, бали, наявність опадів
с

2. Результати виконання прогнозування.

_______________ відбулася аварія на _____________________________

(Дата час) (Найменування міста, об'єкту)

О __________________________________________ піддався хімічному

(Час, дата, найменування об'єкту, району)

зараженню із загальною кількістю населення та персоналу__________________________________________ людей (або окремо за категоріями).

За даними виявленої обстановки __________________________________

(Сховища, споруди, будівлі)

____________________________________опинилися в зоні хімічного ураження.

Орієнтовні втрати від хімічного зараження можуть становити:

робітників _________________________________ людей;

особового складу формувань ЦЗ об’єкту _______ людей;

населення _________________________________ людей.

Маршрути висування сил і засобів для ліквідації надзвичайної ситуації ____________________________________________________________________

(Вказати маршрути)

до осередків ураження можна використовувати: ________________ негайно,______________________________________________________ через ____________ годин після аварії.

Місцевість в районі об’єктів господарювання ________________________

____________________________________________________________________

(Вказати: заражена чи незаражена і на протязі якого терміну)

Висновки і пропозиції:

1. На території ___________________найскладніша хімічна обстановка

(Найменування об'єкту, району)

склалася __________________________________________________________.

(Час, дата)

Складна хімічна обстановка вимагає проведення негайно наступних заходів:

__________________________________________________________________

(Яких заходів і час їх проведення)

____________________________________________________________________________________________________________________________________.

2. Рятувальні роботи на об’єктах: почати через ________ годин в ________зміни і закінчити до ________годин ___________________________

Для проведення робіт залучити наступні формування: ___________________

__________________________________________________________________

3. Тривалість робіт для особового складу аварійно-рятувальних формувань при виконанні робіт встановити _________________________год.

4. Для введення сил і засобів аварійно-рятувальних формувань в осередок ураження використовувати маршрути: __________________________________________________________________, швидкість руху формувань ____________км/ год.

5. Режим захисту встановити такий: для робітників підприємств _____________________ населення ___________________________________.

6. Тривалість робочої зміни в установах _____________________годин.

7. Контроль зараження працівників, а також особового складу аварійно-рятувальних формувань здійснювати силами підрозділів РХБ захисту формувань ЦЗ. Пост хімічного контролю виставити __________________________________________________________________

(Місце розташування поста хімічного контролю)

8. Санітарну обробку людей проводити: часткову – на робочих місцях негайно з моменту зараження, повну – на пунктах санітарної обробки, які розгорнути в _______________________________________________________

(Місце, час)

за адресою ________________________________________________________.

9. Робітників і населення, що потрапили в зони хімічного зараження, не задіяних у роботах з ліквідації надзвичайної ситуації через _______________

(Години, діб)

евакуювати в незаражені райони ______________________________________

(За маршрутами, вказати спосіб евакуації)

або в захисні споруди _______________________________________________

(Місце розташувння захисних споруд)

10. Першу допомогу ураженим проводити на протязі усього періоду ліквідації надзвичайної ситуації у вигляді само та взаємо-допомоги із застосуванням табельних засобів.

11. __________________________________________________________

(Заходи за Вашим рішенням)

Виконав: студент факультету ____________________________

_______________________курсу____________форми навчання

______________________________________________________

(Прізвище та ініціали)

Перевірив:_____________________________________________

______________________________________________________

(Прізвище та ініціали)

Додаток 2.4.1

0⁰

t_п=20⁰C

t_г= 22⁰С

конвекція

12.00. 1.09

11,6

0,56

Атомград

Хатинкаа

Хутори

Ольшанка

Бельци

Виселки

ІІ - зона

ІІІ - зона

Приріччя

Дачі

Сади

Яблунька

Хліби

Гусенці

Рибне

Масштаб: 1: 100 000

Поповка

РБМК -1000

Хлор – 40 т

Аміак – 200т

Хлор – 50 т

Пропан – 120т

Додаток 2.4.2

Таблиця 1

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Т_{повітря,}⁰С	Інверсія
		Хлор						Аміак
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20	2,65	1,65	1,45	1,30
	0	2,85	1,85	1,55	1,40
	+20	3,15	2,05	1,65	1,50
1,0	-20	4,25	2,70	2,15	1,90			< 0,5
	0	4,65	2,90	2,30	2,05
	+20	4,80	3,00	2,40	2,10
3,0	-20	8,35	5,10	3,95	3,35			1,15	0,80	0,65	0,55
	0	8,75	5,30	4,15	3,50			1,25	0,85	0,70	0,60
	+20	9,20	5,60	4,35	3,70			1,30	0,90	0,75	0,65
5,0	-20	11,6	6,90	5,30	4,50			1,50	1,00	0,85	0,75
	0	12,2	7,30	5,60	4,70			1,60	1,10	0,95	0,85
	+20	12,8	7,60	5,80	4,90			1,65	1,15	1,00	0,90
10	-20	17,7	10,4	7,90	6,60			2,30	1,50	1,20	1,05
	0	18,5	10,9	8,30	6,90			2,45	1,55	1,30	1,15
	+20	19,3	11,3	8,60	7,20			2,65	1,75	1,45	1,25
20	-20	27,1	15,7	11,8	9,80			3,80	2,35	1,90	1,60
	0	28,3	16,4	12,3	10,2			4,05	2,55	2,05	1,80
	+20	29,7	17,2	12,9	10,7			4,30	2,70	2,15	1,90
30	-20	35,0	20,1	15,0	12,4			4,90	3,05	2,40	2,10
	0	36,7	21,0	15,7	12,9			5,25	3,25	2,60	2,25
	+20	38,5	22,0	16,4	13,5			5,45	3,40	2,70	2,35
50	-20	48,2	27,3	20,3	16,6			6,60	4,05	3,20	1,25
	0	50,4	28,6	21,2	17,3			6,85	4,20	3,30	1,35
	+20	52,9	30,0	22,1	18,1			7,20	4,40	3,45	2,45
70	-20	59,9	33,7	24,8	20,3			8,10	4,95	3,85	3,25
	0	62,6	35,2	25,9	21,1			8,45	5,15	4,00	3,40
	+20	65,6	36,8	27,1	22,0			8,90	5,45	4,20	3,60
100	-20	75,0	41,9	30,8	25,0			10,2	6,20	4,75	3,95
	0	78,7	43,8	32,1	26,1			10,8	6,50	5,00	4,15
	+20	82,2	45,9	33,6	27,2			11,3	6,75	5,20	4,35
300	-20	149	81,6	59,2	47,8			20,1	11,8	9,00	7,40
	0	156	85,4	61,9	49,9			21,0	12,4	9,30	7,70
	+20	164	89,5	64,8	52,2			21,9	12,9	9,70	8,00

Таблиця 2

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Т_{повітря,}⁰С	Ізотермія
		Хлор						Аміак
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20	1,10	0,75	0,60	0,50	<0,5	<0,5
	0	1,20	0,85	0,65	0,55	0,50	<0,5
	+20	1,30	0,95	0,70	0,60	0,55	<0,5
	+40	1,40	1,05	0,75	0,65	0,60	<0,5
1,0	-20	1,65	1,10	0,95	0,85	0,75	0,60
	0	1,75	1,20	1,00	0,90	0,80	0,65
	+20	1,80	1,25	1,10	1,00	0,90	0,70
	+40	1,90	1,35	1,20	1,10	1,00	0,75
3,0	-20	3,30	2,10	1,70	1,50	1,30	1,00	< 0,5
	0	3,70	2,30	1,90	1,65	1,50	1,15
	+20	3,90	2,50	2,00	1,80	1,60	1,20
	+40	4,05	2,60	2,05	1,85	1,70	1,25
5,0	-20	4,70	2,95	2,35	2,05	1,90	1,40	< 0,5
	0	5,05	3,15	2,60	2,20	2,00	1,45
	+20	5,25	3,25	2,60	2,30	2,05	1,50
	+40	5,45	3,40	2,65	2,35	2,15	1,55
10	-20	7,10	4,35	3,40	2,90	2,65	1,95	1,15	0,80	0,65	0,55	0,50	<0,5
	0	7,35	4,50	3,50	3,05	2,75	2,05	1,25	0,85	0,70	0,60	0,55	<0,5
	+20	7,80	4,75	3,70	3,20	2,90	2,15	1,30	0,90	0,75	0,65	0,60	<0,5
	+40	8,10	4,95	3,85	3,30	3,00	2,20	1,35	0,95	0,85	0,70	0,65	0,50
20	-20	11,0	6,45	5,05	4,25	3,80	2,80	1,45	1,00	0,80	0,70	0,65	0,50
	0	11,6	6,75	5,35	4,50	4,00	2,95	1,55	1,10	0,90	0,75	0,70	0,55
	+20	12,1	7,10	5,55	4,70	4,15	3,05	1,60	1,35	0,95	0,80	0,75	0,60
	+40	12,6	7,35	5,75	4,90	4,30	3,15	1,65	1,20	1,00	0,85	0,80	0,65
30	-20	14,2	8,35	6,40	5,35	4,70	3,40	1,80	1,25	1,00	0,85	0,80	0,60
	0	14,8	8,75	6,70	5,60	4,90	3,60	1,95	1,30	1,10	0,95	0,85	0,65
	+20	15,5	9,15	6,95	5,80	5,10	3,70	2,05	1,40	1,20	1,00	0,90	0,70
	+40	16,1	9,45	7,20	6,00	5,25	3,85	2,25	1,50	1,25	1,10	1,00	0,75
50	-20	19,3	11,3	8,80	7,20	6,30	4,45	2,60	1,70	1,35	1,20	1,15	0,85
	0	20,2	11,8	9,15	7,50	6,55	4,65	2,75	1,80	1,45	1,30	1,20	0,90
	+20	21,1	12,4	10,0	7,80	6,80	4,80	3,00	1,95	1,60	1,40	1,30	0,95
	+40	22,0	12,9	9,90	8,05	7,05	5,00	3,15	2,05	1,65	1,45	1,35	1,00
70	-20	23,6	13,8	10,4	8,60	7,50	5,25	3,55	2,25	1,80	1,55	1,40	1,00
	0	24,7	14,3	10,8	8,90	7,80	5,45	3,70	2,35	1,90	1,65	1,50	1,10
	+20	26,0	15,1	11,3	9,30	8,15	5,70	3,85	2,40	1,95	1,70	1,55	1,15
	+40	27,0	15,6	11,7	9,65	8,40	5,90	3,95	2,50	2,00	1,75	1,60	1,20
100	-20	29,6	17,1	12,9	10,7	9,30	6,30	4,10	2,60	2,05	1,80	1,65	1,25
	0	30,9	17,9	13,4	11,1	9,65	6,55	4,45	2,80	2,25	1,90	1,80	1,30
	+20	32,5	18,7	14,0	11,6	10,1	6,85	4,60	2,90	2,30	2,00	1,85	1,35
	+40	33,7	19,4	14,5	12,0	10,4	7,05	4,80	3,00	2,40	2,10	1,90	1,40
300	-20	59,3	33,4	24,6	20,1	17,3	11,2	8,00	4,90	3,80	3,05	2,80	2,10
	0	62,0	34,9	25,7	20,9	18,0	11,7	8,35	5,10	4,00	3,20	3,00	2,15
	+20	65,0	36,5	26,8	21,9	18,8	12,2	8,85	5,40	4,20	3,25	2,95	2,20
	+40	67,6	37,9	27,8	22,7	19,5	12,6	9,15	5,55	4,30	3,30	3,00	2,25

Таблиця 3

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Т_{повітря,}⁰С	Конвекція
		хлор						аміак
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10		1	2	3	4	5	10
0,5	-20	< 0,5
	0
	+20
	+40
1,0	-20	0,65	0,50	<0,5	<0,5
	0	0,75	0,60	0,50	<0,5
	+20	0,80	0,65	0,55	<0,5
	+40	0,90	0,70	0,60	0,50
3,0	-20	1,65	1,10	0,90	0,80
	0	1,80	1,20	1,00	0,85
	+20	1,90	1,25	1,05	0,90
	+40	2,00	1,35	1,10	0,95
5,0	-20	2,25	1,45	1,20	1,10
	0	2,40	1,55	1,35	1,20
	+20	2,65	1,75	1,45	1,25
	+40	2,85	1,85	1,55	1,35
10	-20	3,80	2,30	1,80	1,60				< 0,5
	0	4,05	2,55	2,05	1,80
	+20	4,25	2,70	2,20	1,90
	+40	4,40	2,75	2,20	1,95
20	-20	5,80	3,55	2,80	2,40				< 0,5
	0	6,05	3,75	2,90	2,50
	+20	6,35	3,90	3,10	2,65
	+40	6,60	4,05	3,15	2,75				0,60	< 0,5
30	-20	7,30	4,45	3,45	3,00				0,95	0,65	0,50	<0,5
	0	7,60	4,65	3,60	3,10				1,05	0,75	0,50	<0,5
	+20	8,00	4,85	3,80	3,25				1,10	0,80	0,65	0,55
	+40	8,35	5,05	3,90	3,40				1,20	0,90	0,70	0,60
50	-20	10,2	6,10	4,75	3,95				1,40	0,95	0,75	0,70
	0	10,7	6,40	4,95	4,15				1,45	1,00	0,80	0,75
	+20	11,2	6,70	5,20	4,35				1,50	1,05	0,85	0,80
	+40	11,7	7,00	5,35	4,50				1,55	1,10	0,90	0,85
70	-20	12,4	7,40	5,70	4,80				1,60	1,10	0,90	0,80
	0	13,0	7,80	5,95	5,00				1,70	1,20	0,95	0,85
	+20	13,7	8,15	6,20	5,25				1,80	1,25	1,00	1,90
	+40	14,1	8,40	6,40	5,40				1,90	1,30	1,05	0,95
100	-20	15,4	9,10	7,00	5,80				2,10	1,30	1,10	0,95
	0	16,1	9,50	7,25	6,05				2,20	1,40	1,20	1,05
	+20	16,8	9,90	7,50	6,30				2,30	1,50	1,25	1,10
	+40	17,5	10,3	7,80	6,50				2,45	1,60	1,35	1,15
300	-20	30,4	17,6	13,2	11,0				4,20	2,70	2,10	1,90
	0	31,9	18,4	13,8	11,4				4,55	2,90	2,30	2,00
	+20	33,4	19,3	14,4	11,9				4,75	3,00	2,40	2,00
	+40	34,7	20,0	14,9	12,3				4,90	3,10	2,50	2,20

Таблиця 4

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Т_{повітря,}⁰С,	Інверсія
		Сірчаний ангідрид							Сірководень
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1		2	3	4	5	10
0,5	-20	1,35	0,95	0,75	0,65
	0	1,45	1,00	0,80	0,70
	+20	1,55	1,10	0,90	0,80
1,0	-20	1,95	1,25	1,05	0,95			< 0,5
	0	2,10	1,40	1,15	1,00
	+20	2,30	1,50	1,25	1,10
3,0	-20	3,85	2,40	1,90	1,70			0,95		0,65	0,50	<0,5
	0	4,40	2,70	2,20	1,90			1,05		0,75	0,60	<0,5
	+20	4,85	3,05	2,40	2,10			1,10		0,80	0,65	0,55
5,0	-20	5,20	3,20	2,50	2,15			1,40		0,95	0,80	0,70
	0	5,85	3,60	2,80	2,45			1,50		1,05	0,85	0,75
	+20	6,45	3,95	3,10	2,70			1,60		1,10	0,90	0,80
10	-20	7,85	4,75	3,70	3,10			2,25		1,50	1,20	1,10
	0	9,25	5,65	4,35	3,70			2,50		1,65	1,30	1,20
	+20	9,90	6,00	4,65	3,90			2,60		1,70	1,40	1,25
20	-20	12,2	7,25	5,50	4,60			3,80		2,40	1,95	1,75
	0	14,1	8,35	6,35	5,30			3,95		2,50	2,05	1,80
	+20	15,2	8,95	6,80	5,70			4,05		2,55	2,10	1,85
30	-20	15,4	9,10	6,80	5,75			4,80		3,00	2,40	2,20
	0	18,1	10,6	8,10	6,75			5,00		3,10	2,50	2,30
	+20	19,4	11,4	8,60	7,20			5,10		3,20	2,55	2,35
50	-20	21,2	12,4	9,25	7,65			6,35		3,90	3,05	2,65
	0	24,7	14,3	10,8	9,00			6,70		4,10	3,20	2,80
	+20	26,4	15,3	11,5	9,50			6,95		4,25	3,30	2,90
70	-20	26,2	15,2	11,4	9,40			7,75		4,75	3,70	3,20
	0	30,8	17,8	13,3	11,0			8,20		5,00	3,85	3,35
	+20	32,9	19,0	14,2	11,7			8,40		5,10	3,95	3,40
100	-20	32,9	18,9	14,0	11,6			9,80		5,95	4,60	3,95
	0	38,4	21,9	16,4	13,5			10,3		6,25	4,80	4,10
	+20	41,1	23,5	17,5	14,3			10,6		6,40	4,90	4,20
300	-20	66,1	37,0	27,1	21,8			19,0		11,2	8,50	7,10
	0	76,9	43,0	31,5	25,2			21,0		11,8	8,90	7,45
	+20	82,2	45,9	33,6	26,8			20,7		12,2	9,15	7,65

Таблиця 5

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Т_{повітря,}⁰С	Ізотермія
		Сірчаний ангідрид						Сірководень
		швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20
	0
	+20
	+40
1,0	-20	0,60	< 0,5
	0	0,70
	+20	0,75
	+40	0,80
3,0	-20	1,60	1,05	0,85	0,75	0,70	0,50
	0	1,70	1,15	0,95	0,85	0,75	0,55
	+20	1,80	1,25	1,05	0,90	0,80	0,60
	+40	1,90	1,30	1,10	1,00	0,85	0,65
5,0	-20	2,10	1,35	1,15	1,00	0,90	0,70	< 0,5
	0	2,40	1,50	1,30	1,10	1,05	0,80
	+20	2,60	1,65	1,40	1,20	1,10	0,85
	+40	2,70	1,75	1,45	1,30	1,20	0,90
10	-20	3,35	2,10	1,70	1,50	1,35	1,00	0,65	< 0,5
	0	3,70	2,35	1,90	1,60	1,50	1,10	0,70
	+20	4,10	2,55	2,10	1,85	1,60	1,20	0,75
	+40	4,30	2,70	2,20	1,95	1,75	1,30	0,80
20	-20	4,80	3,05	2,40	2,10	1,90	1,40	1,35	0,95	0,75	0,65	0,60	< 0,5
	0	5,60	3,50	2,70	2,35	2,10	1,60	1,40	1,05	0,80	0,70	0,65	< 0,5
	+20	6,15	3,75	2,95	2,55	2,30	1,75	1,55	1,10	0,85	0,75	0,70	0,50
	+40	6,40	3,95	3,10	2,70	2,40	1,80	1,65	1,15	0,90	0,80	0,75	0,55
30	-20	6,20	3,80	2,95	2,50	2,30	1,70	1,70	1,15	0,95	0,85	0,75	0,55
	0	7,20	4,40	3,45	2,95	2,65	2,00	1,90	1,30	1,05	0,95	0,85	0,60
	+20	7,70	4,75	3,65	3,15	2,85	2,15	2,00	1,35	1,10	1,00	0,90	0,65
	+40	8,15	4,95	3,85	3,30	3,00	2,25	2,10	1,40	1,15	1,05	0,95	0,70
50	-20	8,60	5,25	4,05	3,40	3,05	2,25	2,35	1,65	1,35	1,20	1,10	0,80
	0	10,2	6,00	4,70	3,95	3,55	2,65	2,75	1,80	1,45	1,30	1,20	0,85
	+20	10,9	6,30	5,00	4,20	3,75	2,80	2,85	1,85	1,50	1,35	1,25	0,90
	+40	11,4	6,65	5,25	4,40	3,95	2,95	2,85	1,85	1,50	1,35	1,25	0,90
70	-20	10,9	6,35	4,85	4,10	3,55	2,70	3,20	2,10	1,70	1,50	1,40	1,05
	0	12,4	7,40	5,70	4,75	4,20	3,10	3,40	2,20	1,80	1,60	1,45	1,10
	+20	13,3	8,00	6,10	5,10	4,50	3,35	3,50	2,25	1,85	1,65	1,50	1,15
	+40	14,0	8,30	6,35	5,35	4,70	3,45	3,60	2,30	1,90	1,70	1,55	1,20
100	-20	13,2	7,80	5,90	4,95	4,30	3,15	4,10	2,60	2,10	1,85	1,70	1,25
	0	15,3	9,05	6,90	5,75	5,05	3,70	4,30	2,70	2,15	1,90	1,75	1,30
	+20	16,4	9,70	7,35	6,15	5,40	3,95	4,40	2,75	2,20	1,95	1,80	1,35
	+40	17,2	10,1	7,65	6,40	5,60	4,10	4,50	2,80	2,25	2,00	1,85	1,40
300	-20	25,9	12,6	11,3	9,30	8,05	5,50	7,65	4,70	3,65	3,05	2,85	2,10
	0	30,5	17,6	13,2	10,9	9,45	6,45	8,15	4,95	3,85	3,20	3,00	2,20
	+20	32,6	18,8	14,0	11,6	10,1	6,90	8,35	5,05	3,95	3,30	3,05	2,25
	+40	34,2	19,7	14,7	12,1	10,5	7,15	8,55	5,20	4,00	3,35	3,10	2,30

Таблиця 6

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Т_{повітря,}⁰С	Конвекція
		Сірчаний ангідрид						Сірководень
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20
	0
	+20
	+40
1,0	-20	< 0,5
	0
	+20
	+40
3,0	-20	0,65	< 0,5
	0	0,75
	+20	0,80
	+40	0,85
5,0	-20	1,20	0,85	0,70	0,55
	0	1,30	0,95	0,75	0,65
	+20	1,40	1,00	0,80	0,70
	+40	1,45	1,05	0,85	0,75
10	-20	1,70	1,15	0,95	0,85
	0	1,90	1,25	1,05	0,95
	+20	2,00	1,35	1,10	0,95
	+40	2,10	1,45	1,15	1,00
20	-20	2,60	1,70	1,40	1,25			< 0,5
	0	3,00	1,90	1,60	1,40
	+20	3,20	2,05	1,70	1,50
	+40	3,50	2,25	1,85	1,65
30	-20	3,40	2,00	1,70	1,60			0,70	0,50	<0,5	<0,5
	0	3,80	2,30	1,90	1,75			0,80	0,60	0,50	<0,5
	+20	4,20	2,65	2,10	1,85			0,85	0,65	0,55	<0,5
	+40	4,45	2,80	2,25	1,95			0,90	0,70	0,60	0,55
50	-20	4,65	2,85	2,25	2,00			1,30	0,90	0,75	0,65
	0	5,10	3,20	2,50	2,20			1,40	1,00	0,80	0,75
	+20	5,70	3,50	2,75	2,40			1,75	1,05	0,85	0,75
	+40	6,00	3,65	2,90	2,50			1,50	1,10	0,90	0,80
70	-20	5,50	3,35	2,65	2,25			1,50	1,00	0,80	0,70
	0	6,30	3,85	3,00	2,60			1,65	1,10	0,90	0,80
	+20	6,85	4,20	3,30	2,80			1,75	1,20	1,00	0,85
	+40	7,20	4,40	3,40	2,95			1,85	1,25	1,05	0,90
100	-20	6,80	4,10	3,20	2,75			2,00	1,30	1,10	0,90
	0	7,95	4,85	3,75	3,20			2,15	1,40	1,15	1,05
	+20	8,50	5,20	4,00	3,40			2,25	1,50	1,20	1,10
	+40	9,00	5,45	4,25	3,60			2,35	1,55	1,30	1,15
300	-20	13,5	8,00	6,05	5,05			4,20	2,65	2,15	1,90
	0	15,7	9,25	7,05	5,90			4,40	2,75	2,20	1,95
	+20	16,9	9,90	7,55	6,30			4,50	2,80	2,25	2,00
	+40	17,6	10,4	7,85	6,55			4,60	2,90	2,30	2,05

Таблиця 7

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Т_{повітря,}⁰С	Інверсія
		Сірковуглець						Соляна кислота
		швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20							< 0,5
	0							< 0,5
	+20							1,35	0,95	0,75	0,65
1,0	-20	< 0,5						<0,5	<0,5	<0,5	<0,5
	0							1,25	0,95	0,85	0,75
	+20							1,95	1,25	1,05	0,95
3,0	-20							1,25	0,95	0,80	0,75
	0							2,15	1,60	1,50	1,40
	+20							3,90	2,45	1,95	1,70
5,0	-20	<0,5	< 0,5					1,55	1,45	1,05	1,00
	0	<0,5						3,05	2,20	1,95	1,85
	+20	0,60						5,25	3,20	2,50	2,20
10	-20	<0,5						2,30	1,75	1,60	1,50
	0	0,60						4,65	3,20	2,75	2,55
	+20	1,30	0,90	0,75	0,65			7,95	4,85	3,75	3,15
20	-20	0,60	<0,5	<0,5	<0,5			3,60	2,60	2,25	2,10
	0	1,30	0,95	0,85	0,80			6,80	4,80	4,15	3,75
	+20	1,80	1,20	1,00	0,85			12,3	7,30	5,55	4,65
30	-20	1,15	0,85	0,75	0,70			4,65	3,20	2,75	2,55
	0	1,55	1,15	1,05	0,95			8,75	6,10	5,25	4,70
	+20	2,25	1,50	1,25	1,10			15,6	9,20	7,00	5,80
50	-20	1,40	1,05	0,95	0,90			6,10	4,25	3,70	3,35
	0	2,05	1,55	1,40	1,35			12,2	8,20	6,95	6,30
	+20	3,25	2,05	1,65	1,45			21,5	12,5	9,35	7,75
70	-20	1,65	1,25	1,15	1,10			7,50	5,35	4,50	4,10
	0	2,55	1,90	1,70	1,55			14,8	10,1	8,45	7,55
	+20	3,90	2,45	1,95	1,70			26,5	15,4	11,5	9,50
100	-20	2,05	1,55	1,40	1,35			9,50	6,50	5,55	5,10
	0	3,25	2,30	2,05	1,90			18,7	12,4	10,4	9,35
	+20	4,85	3,00	2,35	2,05			33,3	19,1	14,2	11,7
300	-20	4,10	2,90	2,45	2,30			18,7	12,4	10,4	9,35
	0	6,00	4,20	3,65	3,30			37,1	24,2	21,1	17,8
	+20	9,40	5,65	4,35	4,60			66,9	37,5	27,5	22,3

Таблиця 8

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Т_{повітря,}⁰С	Ізотермія
		Сірковуглець						Соляна кислота
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20							< 0,5
	0
	+20
	+40
1,0	-20							<0,5	<0,5
	0							<0,5
	+20							0,60
	+40							0,70	0,50	<0,5
3,0	-20							<0,5	<0,5
	0							0,70	0,50
	+20							1,60	1,05	0,90	0,80	0,70	0,55
	+40							1,70	1,10	0,95	0,80	0,75	0,55
5,0	-20	< 0,5						0,80	0,70	0,60	0,55	0,50	<0,5
	0							1,30	1,00	0,90	0,85	0,80	0,60
	+20							2,15	1,20	1,15	1,00	0,90	0,70
	+40							2,25	1,45	1,20	1,05	0,95	0,75
10	-20	< 0,5						1,15	0,90	0,75	0,70	0,65	0,60
	0							1,85	1,35	1,30	1,25	1,20	0,90
	+20							3,35	2,10	1,70	1,50	1,35	1,00
	+40							3,55	2,20	1,80	1,55	1,40	1,05
20	-20	< 0,5						1,50	1,10	1,00	0,95	0,95	0,90
	0							2,90	2,10	1,85	1,75	1,70	1,30
	+20							5,05	3,10	2,40	2,05	1,90	1,40
	+40	0,60	<0,5					5,30	3,25	2,50	2,20	2,00	1,50
30	-20	< 0,5						1,85	1,40	1,30	1,25	1,20	1,10
	0	< 0,5						3,70	2,65	2,30	2,10	2,05	1,50
	+20	0,80	0,60	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	6,30	3,85	3,00	2,55	2,30	1,75
	+40	1,00	0,70	0,55	0,50	<0,5	<0,5	6,65	4,05	3,15	2,70	2,40	1,85
50	-20	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	2,55	1,90	1,70	1,60	1,55	1,40
	0	0,65	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	5,00	3,45	2,95	2,75	2,65	2,05
	+20	1,35	0,95	0,75	0,70	0,60	0,45	8,75	4,50	4,10	3,40	3,05	2,30
	+40	1,45	1,00	0,85	0,75	0,65	0,50	9,35	5,60	4,30	3,60	3,20	2,40
70	-20	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	2,20	2,25	2,00	1,90	1,80	1,65
	0	1,00	0,70	0,55	0,50	<0,5	<0,5	5,95	4,20	3,60	3,35	3,20	2,40
	+20	1,60	1,05	0,90	0,80	0,70	0,55	10,7	6,40	4,90	4,10	3,60	2,70
	+40	1,70	1,15	0,95	0,85	0,75	0,60	11,4	6,80	5,25	4,35	3,75	2,85
100	-20	0,65	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5	3,90	2,80	2,40	2,25	2,15	2,05
	0	1,35	1,00	0,90	0,85	0,80	0,60	7,45	5,30	4,45	4,05	3,80	2,85
	+20	1,95	1,30	1,05	0,90	0,85	0,65	12,4	7,90	6,00	5,00	4,20	3,20
	+40	2,10	1,40	1,15	1,05	0,95	0,70	14,1	8,30	6,35	5,25	4,50	3,40
300	-20	1,65	1,25	1,15	1,10	1,05	1,00	7,45	5,30	4,45	4,05	3,80	3,50
	0	2,50	1,90	1,70	1,60	1,55	1,05	14,7	10,0	8,40	7,50	7,00	4,95
	+20	3,90	2,40	1,95	1,70	1,55	1,15	26,3	15,2	11,5	9,45	8,20	5,60
	+40	4,25	2,65	2,10	1,90	1,70	1,25	28,0	16,2	12,2	9,95	8,45	5,90

Таблиця 9

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Т_{повітря,}⁰С	Конвекція
		С і р к о в у г л е ц ь						С о л я н а к и с л о т а
		швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2		3		4		5	10
0,5	-20
	0
	+20
	+40
1,0	-20
	0
	+20
	+40
3,0	-20							< 0,5
	0							< 0,5
	+20							0,65		<0,5		<0,5		<0,5
	+40							0,75		0,50		<0,5		<0,5
5,0	-20							<0,5
	0							<0,5
	+20							1,20		0,85		0,70		0,60
	+40							1,30		0,95		0,80		0,70
10	-20							<0,5		<0,5		<0,5		<0,5
	0							0,95		0,65		0,50		<0,5
	+20							1,70		1,15		0,95		0,85
	+40							1,80		1,20		1,00		1,90
20	-20							0,55		<0,5		<0,5		<0,5
	0							1,50		1,15		1,05		1,00
	+20							2,65		1,70		1,40		1,25
	+40							2,85		1,80		1,50		1,35
30	-20							1,00		0,85		0,75		0,65
	0							1,90		1,45		1,30		1,25
	+20							3,50		2,20		1,75		1,55
	+40							3,65		2,25		1,80		1,60
50	-20							1,40		1,05		0,95		0,90
	0							2,60		2,00		1,75		1,65
	+20							4,70		2,90		2,30		2,00
	+40							5,00		3,00		2,35		2,05
70	-20	< 0,5						1,70		1,30		1,10		1,05
	0	< 0,5						3,30		2,35		2,05		1,95
	+20	0,65	<0,5	<0,5	<0,5			5,60		3,40		2,65		2,30
	+40	0,80	0,55	<0,5	<0,5			5,90		3,60		2,80		2,40
100	-20	<0,5	<0,5	<0,5	<0,5			2,00		1,50		1,40		1,30
	0	0,50	<0,5	<0,5	<0,5			4,00		2,90		2,45		2,25
	+20	1,00	0,70	0,55	<0,5			6,90		4,20		3,30		2,80
	+40	1,25	0,90	0,70	0,60			7,30		4,45		3,45		2,90
300	-20	1,00	0,85	0,70	0,65			4,00		2,90		2,45		2,25
	0	1,40	1,05	0,95	0,90			7,70		5,45		4,60		4,20
	+20	2,00	1,30	1,10	0,95			13,7		8,10		6,20		5,10
	+40	2,20	1,50	1,15	1,05			14,5		8,50		6,50		5,40

Таблиця 10

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Т_{повітря,}⁰С	Інверсія
		Хлорпікрин						Формальдегід
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20	1,30	0,95	0,87	0,80			2,65	1,70	1,40	1,25
	0	2,35	1,75	1,60	1,50			2,90	2,00	1,60	1,40
	+20	5,00	3,45	2,95	2,70			3,25	2,10	1,70	1,50
1,0	-20	1,85	1,35	1,20	1,15			4,10	2,75	2,15	1,90
	0	3,65	2,60	2,25	2,10			4,65	3,15	2,45	2,15
	+20	7,40	5,25	4,45	4,05			4,90	3,25	2,60	2,25
3,0	-20	3,70	2,60	2,25	2,10			7,75	4,70	3,65	3,10
	0	6,90	4,90	4,20	3,80			8,85	5,40	4,20	3,55
	+20	14,7	9,95	8,35	7,45			9,45	5,75	4,45	3,80
5,0	+40	28,6	18,9	15,7	13,9			9,90	6,00	4,65	3,95
	-20	5,00	3,45	2,95	2,75			10,8	6,40	4,90	4,10
	0	9,70	6,65	5,60	5,05			12,3	7,35	5,65	4,75
	+20	20,2	13,4	11,3	10,1			13,1	7,80	6,00	5,00
10	-20	7,40	5,25	4,45	4,05			16,4	9,60	7,30	6,00
	0	14,7	9,95	8,35	7,45			18,7	11,0	8,35	6,95
	+20	31,3	20,7	17,0	15,2			19,7	11,6	8,80	7,30
20	-20	11,5	7,60	6,55	5,95			25,1	14,6	10,9	9,00
	0	22,5	15,1	12,6	11,3			28,5	16,5	12,4	10,2
	+20	48,2	31,5	25,9	22,9			30,4	17,6	13,2	10,8
30	-20	14,7	9,95	8,35	7,45			32,7	18,7	14,0	11,4
	0	29,3	19,3	16,0	14,2			37,1	21,3	15,9	13,0
	+20	62,6	40,5	32,8	28,5			39,4	22,5	16,8	13,7
50	-20	20,2	13,4	11,3	10,2			44,9	25,4	21,6	17,5
	0	40,3	26,4	21,8	19,3			50,9	28,9	24,2	19,6
	+20	86,0	54,1	43,9	38,8			54,1	30,7	25,4	20,6
70	-20	24,8	16,7	13,8	12,4			55,8	31,4	23,1	18,7
	0	49,8	32,5	26,7	23,6			63,1	35,6	26,2	21,3
	+20	105	66,9	54,9	48,8			67,1	37,7	27,8	22,5
100	-20	31,3	20,7	17,0	15,2			69,9	39,1	28,7	23,1
	0	62,6	40,5	32,8	28,5			79,2	44,3	32,5	26,3
	+20	133	86,0	69,1	60,5			84,2	47,0	34,5	27,8
300	-20	62,6	40,5	32,8	28,5			139	76,1	55,6	44,4
	0	123	79,6	65,0	56,6			158	86,3	62,9	50,3
	+20	276	175	137	119			168	91,6	66,7	53,3

Таблиця 11

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Т_{повітря,}⁰С	Ізотермія
		Хлорпікрин						Формальдегід
		Швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20	< 0,5						1,10	0,80	0,70	0,60	0,55	0,40
	0	1,00	0,85	0,75	0,70	0,65	0,60	1,20	0,90	0,80	0,70	0,60	0,45
	+20	2,00	1,50	1,35	1,30	1,25	1,20	1,25	0,95	0,85	0,75	0,65	0,50
	+40	3,90	2,80	2,40	2,20	2,10	2,05	1,30	1,00	0,90	0,80	0,70	0,55
1,0	-20	0,80	0,70	0,65	0,60	0,55	0,50	1,65	1,10	0,90	0,80	0,70	0,55
	0	1,50	1,10	1,00	0,95	0,90	0,85	1,85	1,25	1,00	0,90	0,80	0,60
	+20	3,20	2,25	2,00	1,90	1,80	1,65	1,95	1,30	1,10	0,95	0,85	0,65
	+40	5,80	4,05	3,50	3,25	3,10	2,85	2,05	1,40	1,15	1,00	0,90	0,70
3,0	-20	1,50	1,10	1,00	0,95	0,90	0,85	3,30	2,10	1,70	1,50	1,35	1,00
	0	2,95	2,10	1,85	1,80	1,70	1,55	3,70	2,40	1,95	1,70	1,50	1,15
	+20	5,90	4,10	3,55	3,30	3,15	2,90	4,00	2,60	2,10	1,85	1,65	1,20
	+40	11,5	7,85	6,55	5,95	5,60	4,95	4,20	2,70	2,20	1,90	1,70	1,25
5,0	-20	2,00	1,50	1,40	1,35	1,30	1,20	4,45	2,80	2,20	1,90	1,75	1,30
	0	4,00	2,85	2,45	2,25	2,15	2,05	5,10	3,25	2,55	2,20	2,05	1,50
	+20	8,15	5,70	4,80	4,40	4,10	3,80	5,35	3,40	2,70	2,35	2,15	1,60
	+40	15,6	10,7	8,85	7,95	7,40	6,40	5,60	3,55	2,80	2,45	2,25	1,65
10	-20	3,20	2,25	2,00	1,90	1,80	1,65	6,55	4,00	3,10	2,65	2,40	1,80
	0	5,85	4,10	3,55	3,30	3,15	2,90	7,50	4,60	3,60	3,10	2,75	2,10
	+20	12,6	8,45	7,15	6,50	6,00	5,35	8,00	4,90	3,80	3,30	2,95	2,20
	+40	24,0	16,2	13,4	12,0	11,1	9,25	8,40	5,15	4,00	3,40	3,10	2,30
20	-20	4,75	3,30	2,80	2,60	2,55	2,40	10,2	6,10	4,70	3,90	3,45	2,60
	0	9,20	6,30	5,90	4,80	4,50	4,10	11,7	7,00	5,40	4,55	4,00	3,00
	+20	19,3	12,8	10,7	9,70	9,00	7,55	12,4	7,45	5,75	4,80	4,25	3,15
	+40	37,5	24,5	20,3	18,1	16,7	13,5	12,9	7,75	6,00	4,95	4,40	3,30
30	-20	5,85	4,10	3,55	3,30	3,15	2,90	13,1	7,75	5,90	4,90	4,25	3,15
	0	11,7	4,00	6,70	6,10	5,70	5,05	15,0	8,90	6,80	5,70	4,95	3,65
	+20	24,5	16,5	13,7	12,3	11,3	9,45	15,9	9,40	7,15	6,00	5,20	3,85
	+40	48,2	31,6	25,9	22,9	21,1	16,7	16,6	9,80	7,45	6,25	5,40	4,00
50	-20	8,10	5,70	4,80	4,40	4,10	3,80	17,9	10,5	8,00	6,55	5,70	4,05
	0	15,9	10,9	9,05	8,10	7,55	6,55	20,4	12,0	9,15	7,55	6,60	4,70
	+20	34,1	22,5	18,5	16,6	15,3	12,6	21,6	12,7	9,65	7,95	6,95	4,90
	+40	67,2	43,4	34,7	30,3	27,7	23,1	22,7	13,4	10,1	8,30	7,25	5,15
70	-20	10,1	6,95	5,80	5,20	4,95	4,40	21,9	12,7	9,60	7,85	6,80	4,80
	0	19,8	13,1	11,1	9,95	9,20	7,70	24,9	14,5	11,0	9,00	7,80	5,55
	+20	42,0	27,6	22,7	20,2	18,6	14,8	26,6	15,5	11,7	9,55	8,30	5,85
	+40	82,9	52,1	42,0	37,1	34,3	28,0	27,8	16,2	12,2	10,0	8,60	6,10
100	-20	12,6	8,45	7,15	6,50	6,00	5,35	27,5	15,9	12,0	9,80	8,45	5,75
	0	24,4	16,5	13,7	12,3	11,3	9,40	31,2	18,1	13,7	11,2	9,70	6,60
	+20	53,0	34,4	28,1	25,0	22,6	18,2	33,3	19,3	14,5	11,7	10,2	7,00
	+40	102	64,9	53,1	47,4	43,2	34,6	34,8	20,1	15,1	12,4	10,6	7,25
300	-20	24,5	16,5	13,7	12,2	11,3	9,45	55,2	31,1	22,9	18,6	15,9	10,3
	0	49,4	32,1	26,4	23,4	21,4	17,0	62,5	35,3	26,0	21,2	18,1	11,8
	+20	104	66,3	54,3	48,5	44,1	35,3	66,4	37,4	27,5	22,4	19,1	12,5
	+40	211	134	107	92,1	84,8	47,6	69,8	39,3	28,8	23,4	20,0	13,0

Таблиця 12

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість НХР, тонн	Т_{повітря,}⁰С	Конвекція
		Хлорпікрин						Формальдегід
		швидкість вітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20	< 0,5						< 0,5
	0	< 0,5
	+20	1,10	0,90	0,80	0,75
	+40	2,00	1,50	1,40	1,35
1,0	-20	< 0,5						0,70	0,50	<0,5	<0,5
	0	0,80	0,70	0,65	0,60			0,80	0,55	<0,5	<0,5
	+20	1,60	1,20	1,10	1,05			0,85	0,60	<0,5	<0,5
	+40	3,20	2,25	2,00	1,90			0,90	0,65	0,50	<0,5
3,0	-20	0,80	0,70	0,65	0,60			1,70	1,10	0,95	0,80
	0	1,55	1,15	1,05	1,00			1,80	1,20	1,05	0,90
	+20	3,30	2,30	2,00	1,90			1,90	1,30	1,10	0,95
	+40	5,95	4,15	3,60	3,30			2,10	1,40	1,15	1,00
5,0	-20	1,10	0,90	0,80	0,75			2,30	1,50	1,25	1,10
	0	2,00	1,50	1,40	1,35			2,45	1,70	1,40	1,20
	+20	4,45	3,05	2,60	2,40			2,75	1,80	1,50	1,30
	+40	8,20	5,70	4,85	4,40			2,95	1,90	1,60	1,40
10	-20	1,65	1,20	1,10	1,05			3,60	2,25	1,80	1,60
	0	3,25	2,30	2,05	1,90			4,00	2,55	2,05	1,80
	+20	6,55	4,50	3,90	3,55			4,35	2,70	2,20	1,90
	+40	12,7	8,50	7,20	6,55			4,50	2,85	2,30	2,00
20	-20	2,50	1,80	1,65	1,55			5,30	3,25	2,55	2,20
	0	4,85	3,35	2,85	2,65			6,05	3,75	2,95	2,65
	+20	10,2	6,85	5,75	5,20			6,40	3,95	3,10	2,70
	+40	19,4	12,9	10,8	9,75			6,80	4,15	3,25	2,80
30	-20	3,30	2,30	2,00	1,90			6,70	4,10	3,20	2,70
	0	6,05	4,25	3,65	3,35			7,65	4,70	3,65	3,10
	+20	13,1	8,60	7,30	6,65			8,20	5,00	3,90	3,30
	+40	24,7	16,6	13,8	12,3			8,60	5,20	4,05	3,45
50	-20	4,45	3,05	2,60	2,40			9,45	5,65	4,35	3,60
	0	8,35	5,80	4,95	4,50			10,7	6,45	4,95	4,15
	+20	17,9	11,7	9,75	8,85			11,4	6,85	5,25	4,40
	+40	34,3	22,5	18,6	16,6			12,0	7,15	5,50	4,60
70	-20	5,35	3,60	3,10	2,90			11,6	6,90	5,30	4,40
	0	10,4	7,10	5,95	5,35			13,2	7,85	6,05	5,05
	+20	21,9	14,3	12,1	10,8			14,0	8,35	6,40	5,35
	+40	42,3	27,8	22,8	20,3			14,6	8,65	6,65	5,55
100	-20	6,55	4,50	3,90	3,55			14,4	8,40	6,40	5,30
	0	12,9	8,65	7,35	6,65			16,3	9,60	7,30	6,10
	+20	27,5	17,8	14,9	13,3			17,3	10,2	7,70	6,40
	+40	53,3	34,6	28,3	25,1			18,2	10,6	8,05	6,65
300	-20	13,1	8,60	7,30	6,65			28,4	16,4	12,3	10,0
	0	25,2	16,9	14,0	12,5			32,2	18,6	13,9	11,4
	+20	55,2	35,1	28,7	25,4			34,3	19,8	14,8	12,1
	+40	105	66,7	54,7	48,7			35,9	20,6	15,4	12,6

Таблиця 13

Перекладні коефіцієнти для різних небезпечних хімічних речовин для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря при аваріїна хімічно небезпечних об`єктах та транспорті

№ пп	Небезпечна хімічна речовина	Коефіцієнт
	Анілін	0,01
	Вініл хлористий	0,01
	Водень фтористий	0,31
	Водень ціаністий	0,97
	Дивініл	0,01
	Диметиламін	0,24
	Етиленхлорангідрид	0,12
	Етилмеркаптан	0,22
	Етилхлорангідрид	0,12
	Метиламін	0,24
	Метил хлористий	0,06
	Нітрил акрилової кислоти	0,79
	Нітробензол	0,01
	Окис етилену	0,06
	Окисли азоту	0,28
	Олеум	0,08
	Стирол	0,02
	Тетраетилсвинець	0,08
	Фурфурол	0,01
	Фосген	1,14

Таблиця 14

Час випаровування (термін дії джерела забруднення) для деяких небезпечних хімічних речовин, годин

№ з/п	Найменування НХР	V, м/с	Характер розливу
			“вільно”									“у піддон”
			Н=0,05 м									Н=1 м											Н=3 м
			температура повітря, ⁰С
			-20	0			20		40		-20			0			20		40		-20				0		20		40
	хлор	1	1,50 1,12 0,90 0,75 0,65 0,40								23,9 18,0 14,3 12,0 10,2 6,0										83,7 62,9 50,1 41,8 35,8 20,9
		2
		3
		4
		5
		10
	аміак	1	1,40 1,05 0,82 0,68 0,58 0,34								21,8 16,4 13,1 10,9 9,31 5,45										76,3 57,4 45,7 38,2 32,6 19,1
		2
		3
		4
		5
		10
	серністий ангідрид	1	3,00			1,50 1,12 0,90 0,75 0,64 0,38						47,8				23,9 18,0 14,3 12,0 10,2 6,0						167,0				83,6 62,8 50,0 41,8 35,7 20,9
		2	2,24									36,9										126,0
		3	1,80									28,6										100,0
		4	1,50									23,9										83,6
		5	1,30									20,4										71,4
		10	0,75									12,0										41,8
	сірководень	1	1,15 0,86 0,70 0,60 0,50 0,30								18,4 13,8 11,0 9,20 7,85 4,60										64,3 48,3 38,5 32,2 27,5 16,1
		2
		3
		4
		5
		10
	с сірководень	1	15,0	7,52			3,00		1,43		241			121			48,1		22,9		842				421		169		80,2
		2	11,3	5,65			2,26		1,08		181			90,5			36,2		17,3		633				317		127		60,3
		3	9,00	4,50			1,80		0,86		144			72,0			28,8		13,7		504				252		101		48,1
		4	7,52	3,76			1,50		0,72		121			60,1			24,1		11,5		421				211		84,2		40,1
		5	6,42	3,21			1,28		0,61		103			51,4			20,6		9,80		360				180		72,0		34,3
		10	3,80	1,90			0,75		0,40		60,2			30,1			12,1		5,75		211				106		24,1		20,1
	соляна кислота	1	28,5	9,50			2,85		1,80		457			153			45,7		28,6		1598				533		160		99,8
		2	21,5	7,15			2,15		1,35		343			115			34,3		21,5		1201				401		121		75,1
		3	17,1	5,70			1,70		1,10		274			91,1			27,4		17,1		957				319		95,7		59,8
		4	14,3	4,75			1,45		0,90		228			76,1			22,8		14,3		799				267		79,9		50,0
		5	12,2	4,10			1,25		0,80		195			65,0			19,5		12,2		683				228		68,3		42,7
		10	7,10	2,40			0,70		0,45		114			38,1			11,4		7,15		400				133		40,0		25,0
	хлорпікрин	1	415		138			42,5		14,3			6632		2211			664		229		біля 1 року		7738				2522	801
		2	312		104			31,2		10,8			4987		1662			499		172				5828				1746	602
		3	249		82,8			24,9		8,60			3972		1324			397		137				4633				1390	480
		4	208		69,1			20,8		7,15			3316		1106			332		115				3869				1161	400
		5	178		59,1			17,7		6,15			2835		945			284		97,9				3307				992	342
		10	104		34,6			10,4		3,60			1658		553			166		57,2				1935				581	200
	формальдегід	1	1,20 0,90 0,72 0,60 0,51 0,30									19,2 14,5 11,5 9,60 8,20 4,80										67,2 50,5 40,2 33,6 28,7 16,8
		2
		3
		4
		5
		10

Додаток 2.4.3

Увідна

про можливість виникнення хімічного зараження у регіоні,

частина якого відображена на схемі

В результаті землетрусу зруйновано хімічно небезпечні об’єкти, що розташовані поблизу населених пунктів ПРИРІЧЧЯ, ПОПОВКА, ХАТИНКА.

Викинуто 100% небезпечної хімічної речовини у навколишнє середовище.

Метеорологічні умови реальні у день і часи заняття.

Виявити та оцінити хімічну обстановку в районі населених пунктів БЕЛЬЦИ, ДАЧІ, САДИ (див. схему додаток 2.4.2).

Запропонувати режими життєдіяльності населення та персоналу підприємства, що розташовані у названих населених пунктах.

Оцінити збитки від надзвичайної ситуації

Таблиця 15

Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць

і хімічно небезпечних об`єктів (крім залізниць)

№ з/п	Найменування об`єкту, що класифікується	Критерії класифікації	Одиниця виміру	Чисельне значення критерію, що використовується при класифікації ХНО і АТО для присвоєнням ступеня хімічної небезпеки
				Ступінь хімічної небезпеки
				I	II	III	IV
	Хімічно небезпечний об`єкт	Кількість населення, яке потрапляє в прогнозовану зону хімічного забруднення (ПЗХЗ) при аварії на хімічно небезпечному об`єкті	тис. людей	більше 3,0	більше 0,3 до 3,0	більше 0,1 до 0,3	менше 0,1
	Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця	Частка території, що потрапляє в зону можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) при аваріях на хімічно небезпечних об`єктах	%	більше 50	більше 30 до 50	більше 10 до 30	менше 10

Додаток 2.4.4

Порядок нанесення даних на карту

Для метеорологічних умов: – швидкість вітру ≥ 2 м/с, напрям вітру – західний.

Північ

Схід

Південь ≤ ≤22

Захід

Зона можливого хімічного забруднення

Прогнозована зона хімічного забруднення

Для метеорологічних умов: швидкість вітру до 1 2 м/с. Напрям вітру північно-західний.

Північ

Схід

Південь

Захід

Зона можливого хімічного забруднення

Прогнозована зона хімічного забруднення

Завдання

Отримавши сигнал хімічної тривоги (відбулося зараження довкілля аміаком в наслідок аварії на хлібокомбінаті) студент, скориставшись протигазом ГП – 5, попрямував до сховища. Шлях зайняв t хв.

Яку першу допомогу слід надати ураженому, коли він зайде у приймальне відділення колективного засобу захисту?

Визначте ризик ураження людини з летальним наслідком.

Вихідні дані:

причина ураження – дія негативних факторів зараження довкілля аміаком, які утворюються в наслідок зруйнування промислового рефрижератору під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років;
сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку – m, гр.;
обсяг легеневої вентиляції людини при пересуванні бігом – V, л/хв.;
максимальна концентрація пари аміаку у час дії небезпеки – C, мг/л;
коефіцієнт біоакумуляції у легенів людини К_ба щодо аміаку – 0,3;
частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства – один раз у 100 років.

Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.3.

Таблиця 6.2.3

Варіанти завдання та значення параметрів t, m, V,C.

Варіанти завдання	3,1	3,2	3,3	3,4	3,5	3,6	3,7
t,хв.	10	15	20	25	20	15	10
m, гр.	0,05	0,02	0,03	0,04	0,05	0,04	0,02
V, л/хв.	100	120	130	150	100	100	140
C, мг/л	0,1	0,15	0,2	0,3	0,15	0,25	0,2

Порядок виконання розрахунків:

визначають час захисної дії протигаза:

де m – сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку;

V – легенева вентиляція;

С – максимальна концентрація аміаку у повітрі для умов пересування;

2) розраховують час перебування в атмосфері аміаку з непрацюючим протигазом t_бпр:

t_бпр = t – Θ;

визначають кількість аміаку М, що потрапить в організм людини за час пересування з непрацюючим протигазом:

М =VC·t_бпрK_ба;

порівнюють отриману у п. 3 величину М з даними табл. 6.2.3.1 (див. додаток до завдання 3).
пропонують заходи першої допомоги ураженому:

проведення часткової дегазації;

- терапію хімічного роздратування шкіри, очей та слизових;
- застосування заспокоюючих засобів;
- застосування препаратів, що здійснюють запобігання тремтінню;
- надання ураженому спокою, ізоляція від холоду та вживання теплого питва.
визначають ризик ураження з летальним наслідком:

де Q(Δt) – частота подій у рік;

w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

Приклад. Вихідні дані:

причина ураження – дія негативних факторів зараження довкілля аміаком, які утворюються в наслідок зруйнування промислового рефрижератору під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років;
сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку – 0,2, гр.;
обсяг легеневої вентиляції людини при пересуванні бігом – 100, л/хв.;
максимальна концентрація пари аміаку у час дії небезпеки – 0,1, мг/л;
термін пересування – 25 хв.;
коефіцієнт біоакумуляції у легенів людини К_ба щодо аміаку – 0,3;
частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства - один раз у 100 років.

Розв’язання завдання:

визначають час захисної дії протигаза:

хв.

де m – сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку;

V – легенева вентиляція;

С – максимальна концентрація аміаку у повітрі для умов пересування.

2) розраховують час перебування в атмосфері аміаку з непрацюючим протигазом t_бпр:

t_бпр = t – Θ = 25 хв. – 20 хв. = 5 хв.

3) визначають кількість аміаку М, що потрапить в організм людини за час пересування з непрацюючим протигазом:

М =VC·t_бпрK_ба =100л/хв 0,1мг/л·5 хв.·0,3 = 15 мг.

порівнюють отриману у п. 3 величину М з даними табл. 6.2.3.1 (див. додаток до завдання 3):
- величина токсодози досягає ефективної, тому перша допомога може включати такі процедури:
- часткову санітарну обробку ураженого;
- терапію хімічного дратування очей та слизових (за необхідністю);
- може застосовуватися засіб, що заспокоює.

6) визначається ризик загибелі людини у рік:

де Q(Δt) – частота подій у рік;

w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

Додаток до завдання 3.

Таблиця 6.2.3.1

Величини токсичних доз аміаку та ймовірність

летального наслідку ураження

Токсична доза,

мг

Гранична

Ефективна

Така, що виводить із строю

Летальна

1,0

15,0

45,0

100,0

Ймовірність летального наслідку

0,1

0,5

Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 3:

; t_бпр = t – Θ; М =V·C·t_бпрK_ба;

Визначити ризик загибелі працівника, або його травмування важкої, середньої та легкої ступені в офісі, що розташований на n – му поверсі багатоповерхового цегляного без каркасного будинку, який потрапляє в осередок ураження вибуху суміші пропану з повітрям.

Вихідні дані:

причина ураження – дія негативних факторів вибуху паливо-повітряної суміші, які утворюються в наслідок зруйнування ємності під впливом землетрусу руйнівної потужності;
кількість пропану в ємності –Q, тон;
відстань від ємності до будинку − R, м;
частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства – один раз у 100 років.

Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.4.

Порядок розв’язання завдання:

Вихідні дані: Q = 100 т; R = 300 м; n – 1.

Визначають радіус зони детонації (зони I):

Таблиця 6.2.4

Варіанти завдання та значення параметрів n, Q, R.

Варіанти завдання	4,1	4,2	4,3	4,4	4,5	4,6	4,7
n	1	2	3	5	1	1	1
Q,тон	30	40	50	100	200	300	500
R,м	100	200	300	350	400	450	200

м.

Обчислюють радіус зони дії продуктів вибуху (зони II):

R₂ = 1,7R₁ = 1,7·80 = 136 (м).

Знаходять радіус зони дії повітряної ударної хвилі (зони III)

R₃ = 300 (м).

Порівнюючи відстані від офісу до центру вибуху (R₃ = 300 м) із знайденими радіусами зони I (R₁ = 80 м ) і зони II (R₂ = 136 м), можна стверджувати, що будинок знаходиться в межах дії повітряної ударної хвилі (в зоні III).
Визначають відносну величину х:

х = 0,24 R₃/R₁= 0,24·300/80=0,9.

Тобто x< 2.

Надмірний тиск повітряної ударної хвилі в районі офісу буде:

ΔΡ=700 / [3(1+29,8· x³)^0,5–1] = 60 кПа.

Приймаючи до уваги, що зону поширення (дії) ударної хвилі розподіляють на п’ять складових з радіусами смертельних уражень та суцільних зруйнувань (R₁₀₀) і надмірним тиском на зовнішній межі ΔР_ф1 ≥ 100 кПа; сильних зруйнувань (R₅₀) відповідно з ΔР_ф2 ≥ 50 кПа; середніх зруйнувань (R₂₀) з ΔР_ф3 ≥ 20 кПа, слабких зруйнувань (R₁₀) з ΔР_ф4 ≥ 10 кПа і безпечну зону (R₆₋₇). з ΔР_ф5 ≤ 6−7 кПа (за міжнародними нормами безпечна для людини ударна хвиля є така, що має ΔР_ф = 7 кПа), можна зробити висновок: офіс знаходитиметься в зоні сильних зруйнувань (ΔРф> 50кПа).

Тоді ймовірність ураження працівника з летальним наслідком буде 0,9.

Розраховують ризик загибелі людини у рік:

де Q(Δt) – частота подій у рік;

w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

В результаті витоку побутового газу (пропану) в кухні з площею S, м² і заввишки H, м при температурі Т₀, К утворилася рівноважна пропано-повітряна суміш.

Визначити ймовірність залишитися живим мешканця, що знаходився в мить вибуху у даному приміщенні, для якого значення коефіцієнту негерметичності К₁.

Які заходи щодо першої допомоги ураженому доцільні в даному випадку?

Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.5.

Таблиця 6.2.5

Варіанти завдання та значення параметрів Т₀, К; Н, м; S, м³; К₁

Варіанти завдання	5,1	5,2	5,3	5,4	5,5	5,6	5,7
Т₀,К.	293	293	293	293	293	293	293
Н, м	2,5	2,5	3.0	3.0	3.5	3.5	2.5
S, м³	10	12	15	20	25	30	20
К₁	2	3	2	3	2	3	2

Порядок виконання завдання.

Вибухи газо і параповітряної суміші в замкнутих приміщеннях (в приміщеннях промислових і житлових будівель) починаються пошаровим окисленням суміші з дозвуковою швидкістю поширення полум'я (дефлограційного горіння). З підвищенням тиску і температури у приміщенні швидкість процесу збільшується й досягає значень в 1,5 − 2 рази більших, ніж при аналогічних вибухах у відкритому просторі.

Надмірний тиск ударної хвилі в приміщеннях можна визначити за формулою:

ΔР_ф = (М_гQ_гP₀Z)/(V_вρ_п С_п Т₀ К₁), (5.1)

де М_г – маса горючого газу, що потрапив у приміщення в результаті аварії, кг;

Q_г– питома теплота згоряння газу, Дж/кг, (табл. 5.1 додатку до завдання 5);

P₀ – початковий тиск в приміщенні (P₀ = 101 кПа);

Z– частка горючого газу, що приймає участь у вибуху (при виконанні розрахунків Z= 0,5);

V_в – вільний обсяг приміщення − 80% від його повного (V_п) обсягу, м³.

Ρ_п – густина повітря до вибуху, кг/м³. При температурі повітря до вибуху − Т₀, в розрахунках пропонується приймати ρ_п – 1,225 кг/м³;

С_п− питома теплоємність повітря, Дж/(кг·⁰К); приймають, що С_п= 1,01·10³ Дж/(кг·⁰К);

К₁ – коефіцієнт, що враховує негерметичність приміщення та неадіабатичність процесу горіння, К₁ = 2 або 3;

Т₀ – початкова температура повітря в приміщенні, ⁰К.

Приклад. В результаті витоку побутового газу (пропану) в кухні з площею 10 м² і заввишки 2,5 м при температурі 20⁰С утворилася рівноважна пропано-повітряна суміш. Розрахувати надмірний тиск вибуху такої суміші при К₁= 2 і К₁ = 3.

Визначити ймовірність залишитися живим мешканця, що знаходився в мить вибуху у даному приміщенні, для якого значення коефіцієнту негерметичності К₁= 2 і 3.

Які заходи щодо першої допомоги ураженому доцільні в даному випадку?

Виконання завдання:

1. Визначають ΔР_фза допомогою формули:

ΔР_ф = (М_гQ_гP₀Z)/(V_вρ_п С_В Т₀ К₁)

де М_г = ρ_п V_в;

V_в = 0,8V_п = 0,8·10·2,5 = 20 (м³);

М_г = V_в·ρ_п /К₁ = (20 ·1,225)/2 = 12,2 (кг).

За допомогою табл. 5.1 додатку до завдання 5 для пропано-повітряної суміші при Т₀ = 293 ⁰К визначають Q_г, яка дорівнює 2,8·10⁶ Дж/кг.

В розрахунках приймаються значення параметрів: Р₀ = 101 кПа; Z = 0,5 ; ρ_п= 1,225 кг/м³; С_п = 1,01·10³ Дж/(кг·⁰К).

Підставляють значення параметрів у формулу (5.1) і отримують:

ΔР_ф = 119 кПа при К₁ = 2; та ΔР_ф = 80 кПа при К₁ = 3.

2 Знайдені у п. 4 значення ΔРф порівнюють із значеннями цього параметру для зон смертельних уражень та суцільних зруйнувань і надмірним тиском ΔР_ф1 ≥ 100 кПа; сильних зруйнувань відповідно з ΔР_ф2 ≥ 50 кПа; середніх зруйнувань з ΔР_ф3 ≥20 кПа, слабких зруйнувань з ΔР_ф4 ≥10 кПа і безпечних умов з ΔР_ф5 ≤ 6−7 кПа . За міжнародними нормами безпечна для людини ударна хвиля є така, що має ΔР_ф = 7 кПа.

Згідно характеристик визначених зон ураження ймовірність не ураження людини буде: в першому випадку –1–1 = 0, в другому – 1 – 0,9 = 0,1.

Перша допомога ураженим: в першому випадку – недоцільна; у другому така: протишокова терапія, зупинка кровотечі, відновлювання серцевої та дихальної діяльності, іммобілізація ушкоджених кісток, введення знеболюючих засобів, накладання стерильних пов’язок.

Додаток до завдання 5

Таблиця 6.2.5.1

Фізико-хімічні і вибухонебезпечні властивості деяких речовин

Речовина	ρ, кг/м³	КМВ з повітрям, %	Ρ_с, кг/м³	Qг, МДж/кг
Метан	0,716	5,0-16,0	1,232	2,76
Пропан	2,01	2,1-9,5	1,315	2,80
Бутан	2,67	1,8-9,1	1,328	2,78
Ацетилен	1,18	2,5-81	1,278	3,39
Оксид вуглецю	1,25	12,5-74,0	1,280	2,93
Аміак	0,77	15,0-28,0	1,180	2,37
Водень	0,09	4,0-75,0	0,933	3,42
Етилен	1,26	3,0-32,0	1,285	3,01

С_п− питома теплоємність повітря, Дж/(кг·⁰К); для розрахунків приймають: С_п= 1,01·10³ Дж/(кг·⁰К).

Завдання 4

Тема:Виявлення шляхом прогнозу та оцінка обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні об’єкту, небезпечного в радіоактивному відношенні.

Навчальна та виховна мета.

Навчально-матеріальне забезпечення.

Література:

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Наочні матеріали та технічні засоби:

схема місцевості (за вказівками викладача);
комплект слайдів з довідковою інформацією;
креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);
калькулятор.

Короткі теоретичні відомості.

До потенційно небезпечних об‘єктів з ядерними компонентами відносять атомні електростанції (АЕС), підприємства ядерного паливного циклу, транспорти з ядерним паливом та опроміненими тепловиділяючими елементами (ТВЕЛами). На АЕС найнебезпечнішими в радіаційному відношенні об’єктами є ядерні реактори.

Ядерні реактори – це пристрої, що призначені для організації керованої ланцюгової реакції ділення ядер атомів урану з метою вироблення електроенергії або тепла.

На Україні розташовані АЕС з двома типами реаторів: РБМК – реакторы большой мощности канальные та ВВЕР – водо-водяні енергетичні реактори.

Ядерні реактори є потужними джерелами штучних радіоактивних ізотопів хімічних елементів. Характерними з них такі: Sr – 89 та Sr – 90; I – 131 та I – 133; Cs – 134 та Cs – 137, а також Pu – 239. Вони небезпечні тим, що мають великий період напіврозпаду, в наслідок чого обумовлюється значна тривалість зараження ними навколишнього середовища.

Руйнування ядерного реактора на АЕС призводить до виникнення двох основних факторів ураження:

радіоактивної хмари, що формується при миттєвому викиді радіоактивних речовин (РР) та наступному їх витіканні у продовж тривалого часу;

тривалого радіоактивного зараження місцевості.

У зв‘язку з цим, доза опромінювання рецептора буде складатися із доз зовнішнього опромінювання від хмари РР та зараженої РР місцевості, а також дози, що формується РР, які потрапили у нутро організму.

Умовно, забруднену радіоактивними речовинами територію та об’єкти, які на ній знаходяться, поділяють на п’ять зон (додаток 2.3.2, табл. 1 додаток 2.3.4): зону радіоактивної небезпеки (позначається буквою «М»), зону помірного радіоактивного забруднення (позначається буквою «А»), зону сильного радіоактивного забруднення (позначається буквою «Б»), зону небезпечного радіоактивного забруднення (позначається буквою «В») і зону надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення (позначається буквою «Г»).

Визначення впливу наслідків аварії (зруйнування) на ядерному реакторі з викидом у навколишнє середовище радіоактивних речовин на життєдіяльність персоналу і населення, вибору та обґрунтування оптимальних режимів їх перебування на зараженій радіоактивними речовинами території, виконання заходів запобігання дії факторів ураження та планування захисту реалізується через виявлення та оцінку радіаційної обстановки.

Виявлення радіаційної обстановки здійснюється шляхом прогнозу та за даними радіаційної розвідки і заключається у визначенні параметрів зон радіоактивного зараження та нанесенні їх на схему (карту) місцевості.

Радіаційна розвідка проводиться спеціальними дозорами на транспортних засобах або пішим порядком та потребує певного часу. Наприклад, для радіаційної розвідки аеропорту дозору РХБ розвідки на автомобілі потрібно понад 60 хв. Тому при оперативній необхідності виявлення радіаційної обстановки здійснюється шляхом прогнозування.

Зони зараження наносяться на карти та схеми у вигляді еліпсів для найбільш імовірного напрямку вітру. При нестійкому вітрі вони можуть мати вигляд кола.

Наземна радіаційна обстановка характеризується такими елементами як масштаб, ступінь, характер та початок зараження, ступінь небезпеки для людей зараженої території.

Прогнозування елементів радіаційної обстановки частіше всього здійснюється детермінованим методом з використанням графічно розрахункового способу нанесення зон зараження на карти та схеми.

Після виявлення радіаційної обстановки здійснюється її оцінка. Вона включає:

аналіз впливу радіаційної обстановки на життєдіяльність персоналу та населення;
визначення раціональних способів дії людей в зонах радіоактивного зараження;
пошук раціональних заходів їх захисту від впливу іонізуючого випромінювання.

Розглянемо зміст методики прогнозування наземної радіаційної обстановки на об‘єкті господарювання в межах зон радіоактивного зараження.

Вихідні дані:

1. Інформація про АЕС:

тип ядерного енергетичного реактору (РБМК, ВВЕР);
електрична потужність ядерного енергетичного реактору – W, МВт;
кількість аварійних ядерних енергетичних реакторів – n;
координати ядерного енергетичного реактору чи АЕС – Х_АЕС, Y_АЕС (початок прямокутної системи координат суміщений з центром АЕС, а вісь ОХ вибирається вздовж напряму вітру);
астрономічний час аварії – Т_ав, год.;
частка викинутих з ядерного енергетичного реактору радіоактивних речовин − h, %.

2. Метеорологічна ситуація:

швидкість вітру на висоті 10 м − u₁₀, м/с;
напрям вітру на висоті 10 м − a₁₀_, град.;
ступінь криву небозводу хмарами – відсутній, середній чи суцільний.

3. Додаткова інформація:

заданий час, на який визначається поверхнева активність, − Т_З, год._.;
координати об‘єкту – X, Y;
час початку опромінювання – t_почгод.;
тривалість опромінювання – T_оп год.;
захищеність людей, яка характеризується коефіцієнтом послаблення рівня радіації захисною спорудою чи об’єктом – К_осл.

І. Визначення поверхневої активності (щільності) радіоактивного зараження місцевості на сліді хмари − Аs (Кu/м²).

Порядок виконання завдання:

відповідно метеорологічній ситуації і заданому часу доби визначається категорія вертикальної стійкості атмосфери (табл. 2 додаток 2.3.4);
у шарі атмосфери, де поширюється радіоактивна хмара, за допомогою табл. 3 (додаток 2.3.4) оцінюється середня швидкість вітру;
на карту (схему) спеціальною позначкою наноситься АЕС;
на карті (схемі) з центру АЕС в напряму вітру чорним кольором наноситься вісь сліду, зони якого прогнозуються;
по карті (схемі) вздовж вісі сліду визначають відстань (Х) від АЕС до заданого об‘єкту і її зміщення від осі по координаті Y (вектор Y перпендикулярний осі Х );
за допомогою табл. 5 – 6 (додаток 2.3.4) для відповідного типу ЯЕР і відстані Х визначається потужність дози опромінення на вісі сліду (Р_X.1) через 1 годину після аварії;
за допомогою табл. 7 – 9 (додаток 2.3.4) визначається коефіцієнт (К_у), який враховує зміни потужності дози у перпендикулярному перетині сліду (за координатою Y);
розраховується приведене значення заданого часу – t_з (час, що пройшов після аварії) по формулі:

t_з=T_з – T_ав;

за допомогою табл. 10 (додаток 2.3.4) визначається час початку формування в районі об’єкту сліду радіоактивної хмари, що пройшов після аварії (t_j);
зрівнюється заданий час t_з і час початку формування в районі об’єкту сліду радіоактивної хмари t_j:

якщо t_з£t_j, то заданий час Т_з настав до початку формування сліду радіоактивної хмари в районі об’єкту і Аs = 0;

при t_з>t_j, за допомогою табл. 11 – 12 (додаток 2.3.4) визначається величина коефіцієнту (К_t), який враховує спад потужності дози випромінювання у часі;

розраховуються значення коефіцієнту (К_w), що враховує електричну потужність АЕС (W) і частку радіоактивних речовин (h), викинутих з ядерного енергетичного реактору в результаті аварії:

K_w= 10^–4·n·W·h;

за допомогою табл. 13 (додаток 2.3.4) для заданого часу t_з визначається значення коефіцієнту (К_загр);
розраховується поверхнева активність місцевості (щільність зараження) Аs, Кu/м²:

As=Р_X.1·K_y·K_t·K_w·K_загр.

ІІ. Визначення довжини та ширини зон радіоактивного зараження.

Порядок виконання завдання:

на карті (схемі) спеціальною позначкою показується місце розташування аварійної АЕС і, відповідно із заданим напрямом вітру, чорним кольором проводиться вісь сліду радіоактивної хмари;

2) вздовж осі сліду як на більшій вісі еліпсів будуються зони радіоактивного зараження (див. додаток 2.3.1): зону М – червоним; А – синім; Б – зеленим; В – коричневим, Г − чорним кольорами). Параметри зон (еліпсів) як функції типу ядерного енергетичного реактору, його потужності W, h, ступеня вертикальної стійкості атмосфери, швидкості вітру на висоті 10 м, знаходять у табл. 4 (додаток 2.3.4).

Визначення дози опромінення рецептора (рецептор – це об’єкт живої чи неживої природи, що знаходиться в зоні дії іонізуючих випромінювань):

1) дозу опромінювання, що отримує населення чи персонал на відкритій місцевості визначається за допомогою формули:

де Р_к, t_ктаР_п, t_п– потужності дози та час, на який вони визначалися, що пройшов після викиду радіоактивних речовин із зруйнованого реактору, відповідно закінчення та початку опромінювання;

2) за допомогою табл. 11 – 12 (додаток 2.3.4) для заданого значення t_п знаходять К_t, який множать на Р_у1, отримуючи Р_n:

Р_п= Р_у1 К_t ;

3) за допомогою табл. 11 – 12 (додаток 2.3.4) для заданого значення t_к знаходять К_t та множать його на Р_у1, отримуючи Р_к:

Р_к= Р_у1. К_t.

4) визначив значення Р_п та Р_к, розраховується доза опромінювання без урахування захищеності рецептора (тобто дозу, яку отримав би рецептор, якщо опромінювався на відкритій місцевості) за допомогою формули:

5) якщо рецептор захищений від дії іонізуючого випромінювання, то здійснюється процедура корегування дози з урахуванням коефіцієнту ослаблення захисної споруди (об’єкту) − К_осл, для цього:

D_корег. = D/К_осл.

Приклад прогнозування радіаційної обстановки на об’єкті.

Вихідні дані:

1. Інформація про АЕС:

тип ядерного енергетичного реактору (ЯЕР) − ВВЕР;

електрична потужність ЯЕР – W = 1 000, МВт;

кількість аварійних ЯЕР – n = 1;

координати ЯЕР – Х_АЕС = 0 км, Y_АЕС = 0 км (початок прямокутної системи координат суміщений з центром АЕС, а вісь ОХ вибирається в напрямку вітру);

астрономічний час аварії – Т_ав = 12.00 год.;

частка викинутих з ЯЕР радіоактивних речовин – h = 50 %.

2. Метеорологічні умови:

швидкість вітру на висоті 10 м – u₁₀ = 5 м/с;

напрям вітру на висоті 10 м – a_{10, град} = 0;

стан хмарного криву небозводу – напівпохмуро, тобто 5 балів.

3. Додаткова інформація:

час, на який визначається поверхнева активність − Т_З = 17.00 год._.;

координати об‘єкту – X = 20 км, Y = 2 км;

час початку опромінювання – t_поч= 17.00 год.;

тривалість опромінювання – T_оп= 4 год.;

захищеність людей – К_осл = 2.

Порядок прогнозування.

І. Визначення поверхневої активності (Аs) в заданій точці на сліді хмари, Кu/м²:

відповідно до погодних умов і заданому часу доби за допомогою табл. 2 (додаток 2.3.4) визначається категорія вертикальної стійкості атмосфери: категорія стійкості – D;
за допомогою табл. 3 (додаток 2.3.4) оцінюється середня швидкість поширення радіоактивної хмари: швидкість поширення – 5 м/с;
на схему (карту) місцевості спеціальною позначкою наносять АЕС з аварійним ядерним енергетичним реактором і, у відповідності з напрямом вітру, із центру АЕС чорним кольором проводять вісь сліду радіоактивної хмари;
на схемі (карті) вимірюють відстань (Х) вздовж вісі сліду від АЕС до заданого об‘єкту і її зміщення від осі за координатою Y : Х = 20 км; Y = 2 км;
у табл. 5 – 6 (додаток 2.3.4) для заданого типу ядерного енергетичного реактору, h = 10% і відстані від нього до об‘єкту (Х) знаходять потужність дози випромінювання на вісі сліду (Р_X.1) через 1 годину після аварії: Р_х1 = 0,189, та множать її на величину − h_зкор= 50/h, тобто на 5: отримуючи 0,945 рад/год.;
у табл. 7 – 9 (додаток 2.3.4) знаходять значення коефіцієнту (К_у), що враховує зміну потужності дози в поперечному перетині сліду (за координатою Y ): К_у = 0,09;
розраховують приведене значення заданого часу (час, що пройшов після аварії – t_з): t_з=T_з – T_ав = 17,00 – 12,00 = 5 год.;
за допомогою табл. 10 (додаток 2.3.4) визначають час, що пройшов після аварії, початку формування сліду в районі об’єкту – t_j: t_j = 1,0 год.;
зрівнюють заданий час – t_з і час початку формування сліду –t_j:
якщо t_з£t_j,, то Аs = 0;
якщо t_з>t_j, по табл. 11 – 12 (додаток 2.3.4) визначається коефіцієнт (К_t), враховуючий спад потужності дози випромінювання у часі: t_з>t_j = 5 год. >>1 год., тоді К_t = 0,63;
розраховують коефіцієнт (К_w), що враховує електричну потужність ядерного енергетичного реактору (W) і частку радіоактивних речовин, що викинуті з нього в результаті аварії (h): K_w=10 ^–4·nW·h = 10^-41·1000·50 = 5;
у табл. 13 (додаток 2.3.4) для заданого часу t_з знаходять значення коефіцієнту (К_загр): К_загр = 0,13;
визначають поверхневу активність Аs (щільність забруднення), Кu/м²:

As=Р_x1·K_y·K_t·K_w·K_загр = 0,945·0,09·0,63·5·0,13 = 0,035 Кu\м².

ІІ. Визначення дози опромінювання людей:

1) дозу опромінювання, що отримає населення на відкритій місцевості визначається за допомогою формули:

де Р_к, t_ктаР_п, t_п– потужності доз та час її виміру, що пройшов після викиду радіоактивних речовин з реактору, відповідно закінчення та початку опромінювання:

2) у табл. 11 – 12 (додаток 2.3.4) для заданого значення t_п = 5 год. (17.00 – 12.00) знаходять К_t , який дорівнює 0,63 та множать його на Р_у1, отримуючи Р_n: Р_п= 0,945·0,09·0,63 = 0,053 рад/год.;

3) у табл. 11 – 12 (додаток 2.3.4) для заданого значення t_к = 9 (21.00 – 12.00) знаходять К_t, який дорівнює 0,46 та множать його на Р_у1, отримуючи Р_к: Р_к = 0,945·0,09·0,46 = 0,039 рад/год.

4) розраховують дозу опромінювання, що отримують люди на відкритій місцевості: D = 1,7 (0,039·9 – 0,053·5) = 0,146 рад;

5) здійснюють корегування визначеної у п. 4 дози: в автомобілях люди отримають дозу опромінювання меншу у К_осл разів. У нашому випадку К_осл = 2. Тоді остаточна доза буде: D_авто = 0,146 / 2 = 0,073 рад.

Висновок: доза опромінювання людей становитиме 0,073 рада.

ІІІ. Оцінка радіаційної обстановки на об’єкті.

З нанесенням зон радіоактивного зараження на схему (карту) місцевості та визначення параметрів поля іонізуючого випромінювання на території об’єкту господарювання завершується процес виявлення радіаційної обстановки. В подальшому вона оцінюється шляхом рішення низки завдань, типовими з яких є такі:

1. Визначити, які наслідки перебування людей на зараженій радіоактивними речовинами території слід очікувати, якщо не здійснювати заходи радіаційного захисту?

Приклад постановки завдання.

Через 4 години після зруйнування ядерного реактору рівень радіації на території об’єкту становив 50 рад/год. Визначити величину поглиненої дози опромінювання, яку отримує рецептор (об’єкт опромінювання) у необмежений час.

Порядок проведення розрахунків.

Доза опромінення у необмежений час визначається за допомогою формули:

D_¥ ≈ 5Р₁;

де D_¥ – доза опромінення до повного розпаду радіоактивних речовин, рад;

Р₁ = К_t·Р_t, рівень радіації через годину після аварії, рад/год.;

К_t – коефіцієнт, значення якого обирається у табл. 11, 12 (додаток 2.3.4) залежно від часу, що пройшов після аварії;

Р_t – рівень радіації на заданий час, рад/год.

Отже, оскільки після зруйнування ядерного реактору пройде 4 години, коефіцієнт К_t = 1,43, відповідно рівень радіації Р₁ становитиме 1,43·50 = 71,5 (рад/год.).

Тоді поглинена доза опромінення, яку отримає рецептор (об’єкт опромінення) до повного розпаду радіоактивних речовин, буде:

D_¥ ≈ 5·71,5 = 357,5 рад.

Висновок: поглинена доза опромінення, яку отримає рецептор (об’єкт опромінення) до повного розпаду радіоактивних речовин – 357,5 рад.

2. Визначити, яку дозу опромінювання, а відповідно й ступінь ураження, отримають працівники, що діють за певних умов захищеності на зараженій радіоактивними речовинами місцевості.

Приклад постановки завдання. За умовами завдання 1 визначити поглинену дозу опромінювання, яку можуть отримати працівники об’єкту за перші 8 годин, якщо з початку зараження вони протягом 6 годин знаходилися у протирадіаційному укритті, а потім 2 години працювали на відкритій місцевості. Коефіцієнт ослаблення протирадіаційного укриття обумовлюється конструкцією його перекриття. Воно виконано з трьох шарів: шар бетону – 11,4 см; шар цегли – 8,1 см і шар ґрунту – 8,1 см.

Порядок проведення розрахунків.

Поглинена доза опромінювання яку можуть отримати робітники об’єкту розраховується за формулою:

D = D_ПРУ+ D_ВМ,

де D_ПРУ, D_ВМ – дози, які отримують люди у протирадіаційному укритті та на відкритій місцевості відповідно.

Приймають: Р_ПРУср, Р_ВМср – середній рівень радіації за час перебування людей в протирадіаційному укритті – t_ПРУ і на відкритій місцевості – t_ВМ; К_ОСЛ– коефіцієнт ослаблення іонізуючого випромінювання протирадіаційним укриттям.

Рівень радіації на відкритій місцевості через годину після аварії на АЕС становив: Р₁ = 1,43·50 = 71,5 рад/год.

Визначають рівні радіації на відкритій місцевості Р₄ через 4, Р₁₀ через 10 та Р₁₂ через 12 годин після аварії на АЕС:

Р₄ = 50 рад/год – див. завдання 1.

Р₁₀=Р₁·К_t10 = 71,5·0,52= 37,18 рад/год.

Р₁₂ = Р₁·К_t12= 71,5·0,48= 34,32 рад/год.

Розраховують Р_ПРУср та Р_ВМср :

Р_ПРУср = = (50+37,18)·0,5 = 43,59 рад/год.;

Р_ВМср = = (37,18+34,32)·0,5 = 35,75 рад/год.

Визначають коефіцієнти ослаблення іонізуючого випромінювання перекриттям протирадіаційного укриття К_ОСЛпру_,як найтоншого шару матеріалу, що перешкоджає поширенню гамма-квантів у бік людей:

К_{ОСЛ пру} = К_{ОСЛ бетону} · К_{ОСЛ цегли} · К_{ОСЛ ґрунту}_.

К_ОСЛ = 2^Х/h_0,5, тут Х – товщина шару захисного матеріалу; h_0,5 – товщина шару половинного ослаблення даним матеріалом гамма-випромінювання. Тоді, використовуючи дані табл. 14 (додаток 2.3.4), отримуємо:

К_{ОСЛ бетону} = 4; К_{ОСЛ цегли} = 2; К_{ОСЛ ґрунту}= 2; К_{ОСЛ пру} = 16; К_{ОСЛ вм} = 1.

Отримав необхідні дані, визначають поглинену дозу опромінювання працівників об’єкту:

D = D_ПРУ+ D_ВМ= (Р_ПРУср·6)/16 + (Р_ВМср·2)/1 = 43,59·6/16 + 35,75·2/1 = 16,3 + 71,5 = 87,8 рад.

Висновок: поглинена доза опромінення, яку можуть отримати працівники об’єкту становить 87,8 рада. Втрати людей не очікується. Можливі одиничні випадки прояви симптомів первинної реакції організму на опромінювання у легкій формі.

3. Визначити тривалість робіт за певних умов захищеності, якщо відомий рівень радіації в районі об’єкту та максимальна доза, яку працівники можуть отримати за час роботи.

Приклад постановки завдання. Якої тривалості повинен бути робочий день у працівників, що виконують обов’язки за призначенням в офісі підприємства (К_осл = 7) і на відкритій місцевості, якщо роботи почнуться через 4 години після зруйнування ядерного реактору, а середній рівень радіації на цей час становитиме P = 20 рад/год. Максимальна доза, яку працівники можуть отримати за час роботи у добу D_екв = 7 бер.

Порядок проведення розрахунків.

В зв’язку з тим, що опромінювання працівників класифікується як зовнішнє і здійснюється від джерел, які викинуті із зруйнованого ядерного реактору, тобто бета-частинками та гамма-квантами, то можна вважати, що одиниці виміру максимальної дози опромінювання та дози, яка визначається розрахунками, еквівалентні за номіналами (коефіцієнт якості випромінювання для бета-частинок та гамма-квантів дорівнює одиниці).

Тоді, визначають допустиму тривалість робіт на підприємстві − Т_пр, за допомогою формули:

Т_пр = = = 2,45 год.

Для визначення допустимої тривалості робіт на відкритій місцевості виконують такі розрахунки:

Т_вм = = = 0,35 год.

Висновок: допустима тривалість робіт в офісі підприємства – 2,45 год.,

на відкритій місцевості – 0,35 год.

4. Визначити, яку дозу опромінювання, а відповідно й ступінь ураження, отримають працівники, що діють за певним режимом захищеності на зараженій радіоактивними речовинами місцевості.

Приклад постановки завдання. Визначити, яку дозу, а відповідно й ступінь ураження, може отримати людина за добу, у рік, якщо потужність експозиційної дози становить 0,011 мР/год., а режим діяльності на протязі доби такий: відпочинок в домашніх умовах − 9 год., робота в приміщенні адміністративних будинків− 8 год., користування транспортними засобами: автотранспортом – 2 год., електропотягом – 1 год., прогулянка на відкритій місцевості – 4 год.

Примітка: житлові будинки – цегляні п’ятиповерхові, а потужність експозиційної дози − const.

Розв’язання завдання.

Доза, яку отримує людина у добу визначається за допомогою формули: .

Якщо припустити, що потужність дози (Р) на протязі доби залишається постійною, а людина перебуває у цей час на відкритій місцевості, в будинках, на транспорті і в інших умовах, то ступінь її захищеності можна оцінити середньодобовим коефіцієнтом захищеності К_з, який розраховується за формулою:

К₃ =24/ (t + t₁ / К₁+ t₂ /К₂ + ... + t_n/ К_n ),

де t− час перебування людини на відкритій місцевості, год;

t₁, t₂, t₃, ... t_n – час доби, протягом якого людина опромінюється в умовах відмінних від відкритої місцевості, год.;

К_1,К₂, K₃, ... К_n − коефіцієнти ослаблення іонізуючого випромінювання об’єктів, в яких перебуватиме людина на протязі доби (табл. 15 додаток 2.3.4).

Тоді, за умов завдання середньодобовий коефіцієнт захищеності буде:

К₃ = 24 (2+8 / 6 + 11 / 27 + 2 / 2+ 1 /3) ≈ 4,73;

а отримана людиною за добу доза становитиме:

= мР.

Нескладно визначити і річну дозу опромінювання, для чого добову дозу треба помножити на число діб у року:

D_річна=D_доба·365=0,056·365 = 20,44 мР.

Висновок: отримана людиною за добу доза становитиме 0,056 мР;

річна доза складе 20,44 мР.

Людина не втратить працездатність.

Збитки від надзвичайної ситуації щодо потерпілого не матимуть місце.

Охорона праці

Київ 2018

2. Поточна навчальна робота студентів денної форми навчання

2.2. Плани семінарських (практичних) занять для студентів денної форми навчання

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8 (семінарське заняття)

3.3. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни

3.4. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8

4.3. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни

4.4. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи

5. Індивідуальні завдання для самостійної роботи

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Клас

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інверсія

Хлор

Аміак

Ізотермія

Хлор

Аміак

Конвекція

Інверсія

Ізотермія

Конвекція

Інверсія

Ізотермія

Конвекція

С і р к о в у г л е ц ь

С о л я н а к и с л о т а

Інверсія

Формальдегід

Ізотермія

Конвекція

Комментарии