Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  
Главная \ Методичні вказівки \ Охорона праці в галузі

Охорона праці в галузі

« Назад

Охорона праці в галузі 23.01.2016 08:10

 

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

 

 

Кафедра фундаментальних економічних дисциплін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ 2014

УДК 331.45

ББК

 

Обговорено і схвалено на засіданні Вченої Ради  ВНЗ «Національна академія управління», Протокол № 4  від 20.06. 2014 р.

 

 

 

 

 

Укладач:

Салій Петро Іванович, старший викладач

 

Охорона праці в галузі: Навчально-методичні матеріали //Укл. Салій П.І.- К.: Національна академія управління, 2014. – 44 с.

 

 

 

 

 

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..

 

 

 

УДК 331.45

ББК

 

 

 

 

 

 

 

 

© Оригінал-макет,

Ó «Національна академія управління», 2014

 

 

 

 

ВСТУП

"Охорона праці в галузі" – це дисципліна, яка вивчає системи заходів правового, соціально - економічного, організаційно - технічного, санітарно - гігієнічного і лікувально-профілактичного характеру, що спрямовані на збереження здорових і безпечних умов праці фахівців в галузі.

Мета курсу – забезпечити майбутніх фахівців знаннями та практичними навичками при створенні безпечних та нешкідливих умов праці в галузі.

Об’єктами вивчання курсу є:

  • умови та особливості праці фахівців в галузі;
  • вплив шкідливих та небезпечних виробничих чинників на здоров’я людей;
  • заходи та засоби, що визначають нешкідливі та безпечні умови праці при експлуатації інженерного обладнання.

Предметом вивчання курсу є:

  • правове забезпечення заходів щодо охорони праці фахівців в галузі;
  • особливості розвитку професійно зумовлених захворювань фахівців;
  • санітарно-гігієнічна характеристика виробничих факторів середовища та трудового процесу;
  • вимоги техніки безпеки та електробезпеки при проектуванні і експлуатації обладнання хімічної промисловості;
  • вимоги вибухопожежної безпеки;
  • атестація робочих місць.

Задачами курсу “Охорона праці в галузі” є навчити студентів:

  • ідентифікувати шкідливі та небезпечні виробничі фактори середовища та трудового процесу;
  • оцінювати відповідність санітарно-гігієнічних умов праці встановленим нормативним  вимогам;
  • прогнозувати наслідки впливу небезпечних та шкідливих умов праці на здоров’я та працездатність фахівців в галузі.
  • кваліфіковано використовувати у своїй професійній діяльності профілактичні заходи та засоби, які спрямовані на нормалізацію умов праці, усунення причин травматизму й професійних захворювань;
  • застосовувати отримані знання стосовно питань охорони праці при розробці нової техніки й технологій в хімічній галузі;
  • використовувати нормативно-правову базу для захисту прав особистості на забезпечення нешкідливих та безпечних умов праці.

Програма дисципліни “Охорона праці в галузі” розроблена з урахуванням того, що при реалізації робочих навчальних планів освітньо - кваліфікаційного рівня “бакалавр” студенти вивчали нормативні дисципліни “Безпека життєдіяльності” і “Основи охорони праці”. Курс базується також на знаннях, які студенти одержали при вивчанні загально-технічних та професійних дисциплін за обраною спеціальністю.

Внаслідок вивчення дисципліни “Охорона праці в галузі” студенти повинні одержати уяву про правові і організаційні аспекти охорони праці, причини виробничого травматизму та професійних захворювань, санітарно-гігієнічні вимоги, вимоги техніки безпеки та вибухопожежної безпеки, заходи та засоби щодо створення безпечних умов праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ПО ТЕМАХ

 

 

Тема 1. Міжнародні норми в галузі охорони праці

 

Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці. Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Міжнародні норми соціальної відповідальності. Законодавча основа  Євросоюзу з питань охорони праці.

 

Тема 2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі

 

Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі. Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці. Галузеві програми поліпшення стану безпеки. Гігієна праці та виробниче середовище.

 

 

Тема 3. Система управління охороною праці в організації

 

 

Управління охороною праці. Служба охорони праці підприємства. Планування заходів з охорони праці. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій.

 

Тема 4. Травматизм та професійні захворювання в галузі

 

Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування  нещасних випадків. Обставини, за яких проводяться розслідування. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.

 

Тема 5. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності

 

Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища. Важкість та напруженість трудового процесу. Загальні вимоги безпеки в галузі. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря  робочої зони.

 

Тема 6. Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях

 

Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці. Наукова база охорони праці. Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці. Галузеві науково-дослідні інститути з питань охорони праці.

 

Тема 7. Основні  заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах

 

Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці. Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів. Протипожежні перешкоди. Забезпечення безпечної евакуації персоналу.

 

Тема 8. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці

 

Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контроль) у сфері господарської діяльності. Держгідронагляд. Права і відповідальність посадових осіб цієї організації. Перелік питань для здійснення державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

 

 

Тема 9. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві

 

Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування та страховий ризик. Страховий випадок.

 

Тема 10. Соціальні та економічні питання охорони праці

 

Соціальне значення охорони праці. Економічне значення охорони праці в галузі. Витрати на покращення умов і охорону праці. Економічна оцінка заходів з охорони праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

№ п/п

Найменування теми

Разом, год

Лекції

Практичні та семінарські заняття

Самостійна робота

Індивідуальні заняття

Змістовний модуль І.

1.

Міжнародні норми в галузі охорони праці

10

2

1

5

2

2.

Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі

10

2

1

5

2

3.

Система управління охороною праці в організації

10

2

1

5

2

4.

Травматизм та професійні захворювання в галузі

13

2

2

6

2

5.

Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності

12

2

2

6

2

Змістовний модуль ІІ.

6.

Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях

10

2

1

5

2

7.

Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах

11

2

2

5

2

8.

Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці

11

2

2

5

2

9.

Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві

11

2

2

5

2

10.

Соціальні та економічні питання охорони праці

11

2

2

5

2

 

Разом

108

20

16

52

20

 

 

 

 

 


Плани лекцій та семінарських занять

 

 

Тема 1. Міжнародні норми в галузі охорони праці

 

План лекції (2 год.)

 

  1. Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці.
  2. Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності.
  3. Міжнародні норми соціальної відповідальності.
  4. Законодавча основа  Євросоюзу з питань охорони праці.

 

План семінарського  заняття (1 год.)

 

  1. Стандарт SA8000 «Соціальна відповідальність».
  2. Міжнародний стандарт ISO26000 «Настанова по соціальній відповідальності».
  3. Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності.
  4. Трудові норми Міжнародної організації праці.

 

Практична ситуація: «Розрахунок вентиляції виробничого приміщення»

 

Література: [додаткова: 18; 19; 20; 21; 22; 23]

 

Тема 2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі

 

План лекції (2 год.)

 

  1. Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
  2. Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці.
  3. Галузеві програми поліпшення стану безпеки.
  4. Гігієна праці та виробниче середовище.

 

План семінарського заняття (1 год.)

 

  1. Закон України «Про охорону праці».
  2. Законодавство про працю.
  3. Державне соціальне страхування.
  4. Державні акти з охорони праці.

 

Практична ситуація: «Розрахунок звукоізоляції».

 

Література: [Законодавча: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7. Основна: 1; 7; 8]

 

Тема 3. Система управління охороною праці в організації

 

План лекції (2 год.)

 

  1. Управління охороною праці.
  2. Служба охорони праці підприємства.
  3. Планування заходів з охорони праці.
  4. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій.

 

План семінарського заняття (1 год.)

 

  1. Види планування та контролю стану охорони праці.
  2. Плани локалізації  і ліквідації аварійних ситуацій й аварій.
  3. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці.
  4. Галузеві системи управління охороною праці.

 

Практичні ситуації: «Розрахунок зони захисту блисковідводу»

 

Література: [Законодавча: 8; 9; 10; 12; 13. Основна: 13]

 

Тема 4. Травматизм та професійні захворювання в галузі

 

План лекції (2 год.)

 

  1. Мета та завдання розслідування нещасних випадків.
  2. Обов’язки роботодавця щодо розслідування  нещасних випадків.
  3. Обставини, за яких проводяться розслідування.
  4. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.

 

Тема семінарського заняття (2 год.)

 

  1. Розслідування та облік нещасних випадків та аварій.
  2. Хронічні професійні захворювання та отруєння на виробництві.
  3. Розслідування нещасних випадків.
  4. Досліджування та профілактика виробничого травматизму.

 

Практична ситуація: «Перевірочний розрахунок природного освітлення»

 

Література: [Законодавча: 10; 16; 17. Основна: 4; 6;9]

 

Тема 5. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності

 

План лекції (2 год.)

 

  1. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища.
  2. Важкість та напруженість трудового процесу.
  3. Загальні вимоги безпеки в галузі.
  4. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря  робочої зони.

 

План семінарського  заняття (2 год.)

 

  1. Особливості заходів електробезпеки  на підприємствах галузі.
  2. Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи.
  3. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
  4. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил.

 

Практична ситуація: «Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення».

 

Література: [Законодавча: 18; 19; 20. Основна: 4; 5]

 

 

Тема 6. Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях

 

План лекції (2 год.)

 

  1. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці.
  2. Наукова база охорони праці.
  3. Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці.
  4. Галузеві науково-дослідні інститути з питань охорони праці.

 

План семінарського заняття (1 год.)

 

  1. Вимоги безпеки до лабораторних приміщень та обладнання для наукових досліджень.
  2. Відділи та лабораторії з питань охорони праці галузевих науково-дослідних інститутів.
  3. Програми поліпшення стану безпеки та гігієни праці виробничого  середовища.
  4. Загальнодержавна (національна), галузеві, регіональні програми.

 

Практична ситуація: «Розрахунок площ адміністративних та побутових приміщень»

 

Література: [Основна: 10; 11;  12. Додаткова: 10; 11]

 

 

 

 

Тема 7. Основні  заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах

 

План лекції (2 год.)

 

  1. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
  2. Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів.
  3. Протипожежні перешкоди.
  4. Забезпечення безпечної евакуації персоналу.

 

План семінарського заняття (2 год.)

 

  1. Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення і вентиляції.
  2. Державний пожежний нагляд.
  3. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів.
  4. Пожежна сигналізація і зв'язок, засоби гасіння пожеж.

 

Практична ситуація: «Оцінка ефективності акустичної обробки приміщення»

 

Література: [Основна: 14; 15; 16; 17; 18]

 

 

Тема 8. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці

 

План лекції (2 год.)

 

  1. Органи державного нагляду за охороною праці.
  2. Основні принципи державного нагляду (контроль) у сфері господарської діяльності.
  3. Держгідронагляд. Права і відповідальність посадових осіб цієї організації.
  4. Перелік питань для здійснення державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

 

План семінарського заняття (2 год.)

 

  1. Проведення державного нагляду за охороною праці.
  2. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
  3. Перевірочний розрахунок системи опалення виробничих та офісних приміщень

 

Практичне заняття: «Розрахунок системи кондиціювання повітря»

 

Література: [Основна: 11;  12. Додаткова: 11; 18]

 

 

Тема 9. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві

 

План лекції (2 год.)

 

  1. Завдання страхування від нещасного випадку.
  2. Принципи та види страхування.
  3. Суб’єкти та об’єкти страхування.
  4. Види страхування та страховий ризик. Страховий випадок.

 

План семінарського заняття (2 год.)

 

  1. Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
  2. Страхові експерти з охорони праці, їх  функції і повноваження.
  3. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів.
  4. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків.

 

Практичне заняття: «Розрахунок захисного заземлення та занулення електрообладнання.

 

Література: [Основна: 19; 20;21; 22;23;24]

 

 

Тема 10. Соціальні та економічні питання охорони праці

 

План лекції (2 год.)

 

  1. Соціальне значення охорони праці.
  2. Економічне значення охорони праці в галузі.
  3. Витрати на покращення умов і охорону праці.
  4. Економічна оцінка заходів з охорони праці.

 

План семінарського заняття (2 год.)

 

  1. Методика оцінки соціальної і соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці.
  2. Алгоритм розслідування нещасного випадку в галузі.
  3. Порядок атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці.
  4. Розробка інструкції з охорони праці для професії (за галузевим спрямуванням).

 

Практичне заняття: Опрацювання розділу «Охорона праці» колективного договору та «Угоди з охорони праці»

 

Література: [Основна: 11;  12. Додаткова: 11; 18]

 

 

 

Тести для контролю знань з дисципліни

  1. 1.  Який вид інструктажу проводиться спеціалістом з охорони праці на підприємстві?

а) вступний;                          б) первинний на робочому місці;

в) вторинний на робочому місці;  г) цільовий; д) позаплановий.

 

  1. 2.  При якій кількості потерпілих нещасний випадок вважається груповим?

а) 2 і більше;      б) З і більше;      д) б.

в) 4;                    г) 5;

 

  1. 3.        Гранична норма при систематичному перенесенні вантажів для жінок стар­ше 18 років, кг:

       а) 5;   б) 7;  в)12;  г) 15;  д) 20

 

  1. 4.  З якого віку дозволяється приймати на роботу підлітків (роки)?

а) з 14; б) 16;              в) 17;         г) 19;         д) 20.

 

  1. 5.  Протягом якого часу слід провести розслідування нещасного випадку на виробництві і скласти акт Н-1 (доби)?

а) 1;           б) 2;           в) 3;           г) 4;           д) 5.

 

  1. 6.         З якою втратою працездатності нещасні випадки на виробництві підляга­ють розслідуванню з складанням акту Н-1  (доби)?

а) 1;           б) 2;           в) 3;           г) 4;           д) 5.

 

  1. 7.  Хто має бути головою комісії при розслідуванні нещасного випадку на виробництві?

а) майстер;                         б) начальник цеху;

вj головний інженер;          г) директор;

д) спеціаліст охорони праці.

 

  1. 8.         За якою формою складається акт про нещасний випадок невиробничого характеру?

а) Н-1; б) НТ; в) /7-5, г) Н-2; д) И-5.

 

  1. 9.         Протягом скількох робочих днів проводиться спеціальне розслідування смертельних і групових нещасних випадків на виробництві?

а) 3;           б) 5;           в) 10; г) 15; д)20.

 

10.3 якого дня після прийому на роботу починається термін страхування пра­цівника від нещасного випадку на виробництві?

а)          з дня прийому заяви;

б)          з дня, який настає за днем прийняття заяви;

в)           з третього дня;

г) з п'ятого;                          д) з десятого.

 

11. З яких причин є найбільша кількість нещасних випадків на виробництві? А) технічних;     б) організаційних;

в) санітарно-гігієнічних;    г) психофізіологічних;

д) інших.

 

  1. Хто має право накладати штраф на керівника за порушення правил і норм охорони праці?

а) страховий експерт;

б) спеціаліст охорони праці;

в) технічний інспектор профспілки;

г) державний інспектор Держиаглядохоронпраці;

д) голова профкому.

 

13. Яке стягнення має право накладати державний інспектор? а) дисциплінарне;            б) адміністративне;

вj кримінальне;                    г) громадське;

д) регресний позов.

 

14. Який вид інструктажу з охорони праці не проводить керівник робіт? а) вступний;  б) на робочому місці;

в) повторний;                      г) позаплановий;

д) цільовий.

 

15.Який документ укладається профспілковим комітетом підприємства з роботодавцем з питань охорони праці та інших соціальних питань?

а) трудовий договір;          б) колективний договір;

в) комплексні заходи;         г) положення;

д) інструкції.

 

  1. Що означають останні дві цифри в державних нормативних актах з охо­рони праці (ДНАОП)?

а) скорочена назва нормативного акту;

б) державний орган, що затвердив акт;

в)           вид державного нормативного акту;

г)           рік затвердження акту;

д)           порядковий номер акту.

 

17. Хто має право притягати до адміністративної відповідальності поруш­ників правил і норм охорони праці:

а) регіональні органи;         б) відомчі органи;

в) громадські організації;   г) профспілки;

д) державний нагляд.

 

18. При якій кількості працюючих створюється служба охорони праці на підприємстві (чол.)?

а) 10;  б) 20;  в) 30;  г) 40;  д) 50.

 

  1. Які витрати на охорону праці у відсотках від суми реалізації продукції (послуг) встановлені для підприємств або фізичних осіб, які використовують

найману працю?

а) 0,1; 6)0,2; в) 0,3; г) 0,4; д) 0,5.

 

 

  1. Яка найменша допустима площа виробничого приміщення на одного робітника (м2)?

а) 1;           б) 2;           в) 3;           г) 4;           д) 4,5.

 

  1. Яке найменше допустиме значення об'єму виробничого приміщення на одного робітника (м3)?

а) 10;         б) 12;         в) 14;         г) 14,5; д) 15.

 

  1. На скільки груп поділяються небезпечні і шкідливі фактори?

     а) 1;                   б) 2;                в) 3;                г) 4 ;                д) 5.

 

  1. Рівень звукового тиску верстата складає 85 дБ А. Визначте сумарний рівень шуму 10 верстатів (дБ А).

а) 85;         б) 90;         в) 95;         г) 100;  д) 105.

 

  1. На скільки класів небезпеки поділяються хімічні речовини?

     а) 1;                 б) 2;                в) 3;                г) 4;                 д) 5.

 

  1. Якими нормативними документами встановлені гранично допустимі кон­центрації (ГДК) хімічних речовин?

а) будівельними нормами і правилами;

б) галузевими нормами;

в) ГОСТ ССБТ, санітарними нормами;

г) правилами будови електроустановок;

д) КЗпП.

 

26. До речовин високотоксичних відносять речовини, в яких ГДК (мг/м3): а) менше 0,1;     б) 0,1 - 1,0;           в) 1,1 - 10,0;

г) більше 10,0;             д) більше 20,0.

 

27. Який вид випромінювання має найбільшу проникаючу здатність?

       а) а;                б) р/               в) у;                г) нейтронне; д)        корпускулярне.

 

  1. Який прилад застосовується для вимірювання теплового опромінення?

     а) термометр;                      б) психрометр;

в) анамометр;            г) актинометр;

д) кататермометр.

  1. Яка допустима норма зовнішнього професійного опромінення людини в рік (в берах)?

а) 0,1; б) 0,5; в) 1,0; г) 5,0; д) 10,0.

 

  1. Чому дорівнює оптимальна вологість повітря для людини (у відсотках)? а) 0-40; б) 40-60; в) 60-80; г) 80-100; д) 100.

 

  1. Що характеризує коефіцієнт якості випромінювання?

а) біологічні наслідки опромінення; б) іонізуючу здатність;

в) проникаючу здатність;               г) дозу опромінення;

д) експозиційну дозу.

 

32. Який вид випромінювань не відноситься до оптичного діапазону?

      а) інфрачервоний;               б) світловий;

в) ультрафіолетовий; г) електромагнітний; д) лазерний.

 

 

 

  1. Від чого не залежить ступінь впливу електромагнітних випромінювань на організм людини?

а) діапазону частот;      б) тривалості опромінення;

в) напруженості поля;   г) густини потоку енергії;

д) сили струму.

 

34. Для проведення газонебезпечних робіт всередині ємності (колодязі кана­лізації) застосовують протигази:

а) фільтруючі; б) респіратори; в) пов’язки; г) шлангові; д) кисневі.

 

35. Від чого не залежить небезпека пораження людини електричним стру­мом?

а) електромагнітне поле;

б) сила струму;

в) напруга;

г) частота струму;

д) рід струму (постійний, змінний).

 

36. Чому дорівнює пороговий фібріляційний струм з частотою 50 Гц (мА)?

       а) 10; б) 20; в) 30;  г) 50;  д) 100.

 

37. Чому в середньому дорівнює опір тіла людини (Ом)?

а) 10;         б) 50;         в) 100; г) 500; д) 1 000.

 

38.На скільки категорій поділяються приміщення за небезпекою електро-травм?

а) 1;           б) 2;           в) 3;           г) 4;           д) 5.

 

  1. На яку відстань до місця замикання електродроту на землю забороняєть­ся наближатися (м)?

а) 1;           б) 2;           в) 5;           г) 8;            д) 10.

 

  1. Яка напруга застосовується для живлення переносного світильника в особ­ливо небезпечних умовах щодо електротравматизму від змінного струму (В)?

а) 12; б) 15; в) 30; г) 42; д) 50.

  1. Чому дорівнює опір заземлення електроустановок напругою до 1 000 В при потужності генератора (трансформатора) 100 кВА і менше (Ом)?

а) 10; б) 20; в) 30; г) 40; д) 50.

 

  1. Чому дорівнює опір заземлення електроустановок напругою до 1 000 В при потужності гейератора (трансформатора) більше 100 кВА (Ом)?

а) 1;           б) 2;           в) 3;           г) 4;             д) 5.

 

  1. Чому дорівнює опір заземлення електроустановок напругою більше 1 000 В в мережах з заземленою нейтраллю? Не більше (Ом):

а) 0,5; б) 2;                  в) 3;           г) 4;             д) 5.

 

  1. В які терміни контролюється опір захисного заземлення для цехових за­ землюючих пристроїв (роки)?

a) 1;           б) 2 ;          в) 3;           г) 4 ;            д) 5.

 

  1. Яка періодичність випробування діелектричних рукавичок (місяці)?

а) 1;           б) 3;           в) 6;           г) 9;           д) 12.

 

  1. Посудини, що працюють під тиском (цистерни, бочки), місткістю V > 25 л, робочим тиском Р > 0,07 МПа підлягають реєстрації і перебувають під контро­лем органів Держнаглядохоронпраці, якшо в них P V більше:

а) 10;         б) 20;         в) 30;         г) 40;         д) 50.

 

  1. При якому тиску більше робочого проводиться гідравлічне випробову­вання посудин, ємкостей, резервуарів, цистерн, бочок (крім литих)?

а) 1,1; б) 1,2; в) 1,25; г) 1,3; д) 1,5.

 

48. В який колір маркується балон з ацетиленом?

а) білий; б) чорний; в) жовтий; г) червоний; д) блакитний.

 

  1. Яка гранична норма піднімання і перенесення вантажів для чоловіків 18 років і старше (кг)?

а) 30; б) 50; в) 60; г) 80; д) 100.

 

  1. Роботи в газонебезпечних місцях (ємкостях, бункерах, колодязях кана­лізації) проводиться за:

а) власним рішенням робітника;

б)          усним розпорядженням керівника;

в) наряд-допуском;

г) дозволом директора;

д) дозволом профкому.

 

  1. Реєстрації в Держнаглядохорони праці підлягають ліфти вантажопід­йомністю більше (кг):

а) 100; 6) 160; в) 200; г)250; д) 300;

 

  1. Балони із стисненими газами встановлюються від батареї опалення не ближче (м):

а) 0,1; 6)0,5; в) 1,0; г) 2,0; д) 5,0.

 

53. Балони із стисненими газами встановлюються від печей не ближче (м): а) 0,1; б) 0,5; в) 1,0; г) 2,0; д) 5,0.

 

  1. Вибух парового котла може статися при:

а) переповненні котла водою;

 б)   пониженні рівня води нижче обмурування,

в) підвищенні рівня води вище обмурування;

г) зупинці одного водяного насосу;

д) спрацюванні запобіжного клапану.

 

  1. Скільки чинників необхідно для виникнення горіння?

а) 1;           б) 2;           в) 3;           г) 4;           д) 5.

 

  1. Скільки існує стадій горіння?

а) І;            б) 2;           в) 3;           г) 4;            д) 5.

 

  1. Яка швидкість поширення полум'я горіння характерна для вибуху? а) І см/с;  б) 1 м/с;          в) сотні м/с;

г) тисячі м/с; д) 10 тис. м/с.

 

  1. На скільки класів поділяються пожежі?

а) 1;           б) 2 ;          в) 3;           г) 4 ;          д) 5.

 

  1. На скільки груп горючості поділяються матеріали і речовини?

      а) 1;           б) 2;           в) 3;           г) 4;           д) 5.

 

  1. На скільки класів за температурою спалаху поділяються горючі речови­ни?

        а ) 1;       б) 2;           в) 3;           г) 4;           д) 5.

 

  1. Скільки існує видів самозаймання?

а) 1;           б) 2;           в) 3;           г) 4;           д) 5.

 

  1. На скільки категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою поді­ляються приміщення?

а) 1;           б) 2;           в) 3;           г) 4;           д) 5.

 

  1. Приміщення відносяться до категорій А і Б, якщо розрахунковий над­лишковий тиск вибуху в них перевищує (кПа):

а) 1;           б) 2 ;          в) 3;           г) 4;           д) 5.

 

  1. На скільки класів поділяються пожежонебезпечні зони згідно з "Прави­лами будови електроустановок" (ПБЕ)?

а) 1;           б) 2;           в) 3;           г) 4;           д) 5.

 

  1. Які вибухонебезпечні зони утворюють газо-гіароповітряні середовища, згідно з якими здійснюється вибір електроустановок за ПБЕ?

а) 0. 1, 2;             б) 20, 21, 22; в) ЗО, 31, 32;

г) 40, 41, 42; д) 50, 51, 52.

  1. Які вибухонебезпечні зони утворюють пилоповітряні середовища, згідно яким здійснюється вибір електроустановок за ПБЕ?

а) 0, 1, 2;            б) 20, 21, 22; . в) 30, 31, 32;

г) 40, 41, 42;       д) 50, 51, 52.

 

  1. На скільки ступенів поділяються всі будівлі і споруди за вогнестійкістю?

     а) 2;           б) 44          в) 6;           г) 8;            д) 10.

 

  1. Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше (м):

а) 1;           б) 1,2; в) 1,5; г) 2;                         д) 2,5.

 

  1. Скільки разів на рік слід розгортати та згортати пожежні рукави, що приєднані до кранів?

а) 1;           б) 2;           в) 3;           г) 4;           д) 5.

 

  1. На скільки видів поділяються вогнегасники залежно від вогнегасних речовин, що використовуються в них?

а) 1;           б) 2;           в) 3;           г) 4;           д) 5.

 

  1. Який час дії вуглекислотного вогнегасника (с)?

а) 10-15; б) 15-25; в) 25-40; г) 40-50; д) 60.

 

  1. Яка максимально допустима відстань від можливого осередку пожежі по­винна бути до місця розташування вогнегасника, для громадських будівель (м)?

а) 10;         б) 20;         в) 30;         г) 40;         д) 50.

 

  1. При якій найменшій температурі спрацьовує спринклерна головка (°С)?

а) 50; б) 60; в) 72; г) 93; д) 141.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ (есе)

  1. Державне  управління охороною праці.
  2. Обов’язки адміністрації і підприємств із охорони праці.
  3. Основні положення системи навчання робітників норм і правил охорони праці.
  4. Органи державного нагляду за охороною праці.
  5. Пільги жінкам, неповнолітнім, інвалідам і тим, хто має шкідливі умови праці.
  6. Види відповідальності за порушення норм охорони праці.
  7. Аналіз виробничого травматизму та профілактика таких випадків.
  8. Порядок розслідування нещасних випадків.
  9. Розслідування професійних захворювань.
  10. Розслідування аварій.
  11. Методи аналізу виробничого травматизму.
  12. Причини травматизму.
  13. Види ураження електричним струмом.
  14. Основні фактори, що визначають ступінь ураження струмом у різних електричних мережах.
  15. Прилади для контролю опору заземлення.
  16. Індивідуальні засоби захисту, що застосовуються під час роботи електроустановок.
  17. Надання  першої допомоги  при електротравмах.
  18. Безпека праці при основних технологічних процесах.
  19. Інженерна психологія і її зв'язок з новою технікою.
  20. Безпека праці при роботі металообробного устаткування.
  21. Безпека праці при зварювальних роботах.
  22. Безпека праці при роботі вантажопідйомних машин.
  23. Стан повітряного середовища і його вплив на людину.
  24. Нормування шкідливих виробничих факторів.
  25. Мікроклімат робочої зони.
  26. Основні шкідливі речовини в повітрі робочої зони.
  27. Очищення повітря від шкідливих речовин.
  28. Індивідуальні засоби захисту зорового апарату та стан освітленості промислових приміщень.
  29. Вплив шуму і вібрації на організм людини.
  30. Способи гасіння пожеж та контроль стану пожежної безпеки.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

Основною формою самостійної роботи студентів для вивчення дисципліни  є розв’язання практичних ситуацій.

 

Практична ситуація №1

Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі.

Впровадження автоматизації та механізації виробничих процесів в умовах галузі дає можливість зменшити фізичну напруженість трудових процесів, підвищити безпеку праці та знизити кількість працюючих на тяжких видах робіт. Скорочення тяжких  операцій за рахунок автоматизації і механізації веде до скорочення частки працівників ручної праці, до підвищення її продуктивності.

На багатьох виробничих процесах галузі вже зараз ліквідовані деякі види  тяжкої ручної праці.

Наприклад:

а) в бетонно-розчинних вузлах;

б) на будівельних майданчиках;

в) на розвантаженні і навантажені основних видів сировини;

г) на розвантаженні і навантажені будівельних конструкцій і матеріалів.

Використовуються вантажно-розвантажувальні крани, грейфери і тяжкі механізми.

Обґрунтування першочергових напрямків щодо поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі має включати питання виробничої санітарії як системи організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів і засобів запобігання впливу на працюючих шкідливих виробничих чинників.

  1. Що треба зробити для розробки заходів щодо покращення питань виробничої санітарії в умовах будівництва?
  2. З якими професійними шкідливостями в цій галузі можуть мати справи робітники?
  3. Які випадки травмованості персоналу можуть виникнути під час будівництва метро?
  4. Які вимоги існують до санітарно-технічних умов в цій галузі?

 

Практична ситуація №1

Методи виробничого травматизму.

Успішна боротьба з виробничим травматизмом можлива тільки в тому випадку, коли відомі всі його причини. Однак практика показує, що розслідування нещасних випадків, навіть висококваліфіковане, не завжди завершується вирішенням цього складного завдання. Це можливо зробити тільки шляхом глибокого аналізу  травматизму за певний проміжок часу.

Оцінюючи рівень виробничого травматизму, у нашій країні прийнято користуватися коефіцієнтами його частоти і тяжкості.

Коефіцієнт частоти травматизму Кт – це кількість нещасних випадків із втратою працездатності більш як на 3 дні.

Треба дати відповіді на наступні запитання:

  1. За якою формулою визначають коефіцієнт частоти травматизму?
  2. Чи важливо при цьому враховувати кількість нещасних випадків за певний проміж уток часу?
  3. Чи важливо при цьому знати загальну кількість працюючих за цей же період часу?
  4. Чи потрібно додатково розраховувати коефіцієнт тяжкості травматизму Кт.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Студент повинен  виконати контрольну роботу за темою, запропонованою викладачем з наведеного переліку.

Виконанню контрольної роботи повинно передувати самостійне вивчення студентом матеріалу по наведеним питанням в певній послідовності:

1)    ознайомлення зі змістом запропонованої теми по програмі дисципліни;

2)    ознайомитися з методичними вказівками що стосуються роботи;

3)    вивчити лекційний матеріал;

4)    скласти план роботи;

5)    здійснити пошук літературних джерел по темі роботи;

6)    опрацювати літературні джерела і законспектувати необхідні матеріали;

7)    викласти текст контрольної роботи у відповідності з планом;

8)    оформити текст роботи.

Мета контрольної роботи. Контрольні роботи є важливим етапом навчального процесу при підготовці фахівців.

При підготовці та написанні котрольної роботи студенти мають змогу:

–     Поглибити теоретичні знання здобуті в процесі вивчення курсу, виробити вміння самостійно працювати з літературними та законодавчими джерелами, робити узагальнення та висновки;

–     Сформувати навички самостійної дослідної роботи, оволодіти методами наукового дослідження при вирішенні правничих питань, які розробляють в роботі.

Спеціальні джерела і нормативний матеріал студент підбирає самостійно. Консультацію з бібліографії можна отримати у працівників бібліотеки і викладачів кафедри.

Особливу увагу слід приділити підбору нормативно-правових актів, які стосуються теми, монографій, наукових статей та інші джерела.

Користуватися необхідно лише новітніми джерелами та останніми редакціями нормативних актів. Це дасть можливість уникнути використання застарілих норм і положень.

Список літератури, що використовувалася в контрольній роботі, повинен включати:

–     нормативно-правові акти (Конституція, закони України, підзаконні акти);

–     наукові праці (монографії, брошури, статті тощо);

–     статті в періодичних виданнях (журналах, газетах, збірниках);

інші фактичні матеріали.

Всі джерела розміщують в алфавітному порядку згідно з діючими стандартами бібліографічного опису.

Структура і зміст контрольної роботи. Контрольна робота повинна мати чітку і логічну структуру: вступ 1-1,5 сторінки, основна частина,та висновки 1,5 – 2 сторінки.

Загальний обсяг контрольної не повинен перевищувати 10–12 сторінок формату А-4, не враховуючи списку літератури.

Вибір теми проводиться у відповідності з останньою цифрою номеру залікової книжки студента і відповідною відміткою на титульному аркуші контрольної роботи.

Вступ.

Обгрунтовується актуальність обраної теми, ступінь її вивчення, визначаються питання, які вимагають вирішення. Вказується об’єкт, предмет і методологічна основа дослідження, характеризуються джерела одержання інформації.

Основна частина контрольної роботи.

Передбачає глибоке і всебічне розкриття сутності даної проблеми. Вона висвітлюється згідно із затвердженним планом.

У першому розділі бажано розкрити теоретичні і методологічні положення з обраної теми дослідження, розглянути і проаналізувати різні точки зору, висловити своє ставлення до розглянутих питань і дати характеристику об’єкту дослідження. В інших розділах передбачається аналіз і обгрунтування тенденцій розвитку і шляхів вирішення наявних проблем.

Кожен з розділів залежно від обсягу викладеного матеріалу може складатись із кількох параграфів.

Висновки.

Підводяться підсумки дослідження і робляться теоретичні узагальнення.

В кінці роботи необхідно вказати список використаних в контрольній роботі джерел.

Котрольна робота, виконана за довільно вибраним варіантом, не зараховується.

 

Варіант 1.

  1. Які закони належать до законодавчої бази з охорони праці?
  2. Як здійснюється фінансування охорони праці і в яких областях?
  3. Яка відповідальність передбачена за порушення законодавства про охорону праці?

 

Варіант 2.

  1. Що Ви знаєте про Закон України «Про охорону праці»? Коли він був прийнятий, яка його структура?
  2. Кого повинен інформувати роботодавець про стан охорони праці?
  3. Які загальні положення містить розділ І Кодексу законів про працю (КЗпП)?

 

Варіант 3.

  1. Про що йдеться в розділі «Загальні положення» Закону «Про охорону праці»?
  2. Які положення містить розділ ІV стимулювання охорони праці Закону «Про охорону працю»?
  3. Що Ви знаєте про колективний договір (угоду)? Хто його укладає? Які положення заносяться до договору?

 

Варіант 4.

  1. Які гарантії прав мають громадяни ІІ Закону «Про охорону працю»?
  2. Які нормативно-правові акти з питання охорони праці діють в Україні? Що Ви про них знаєте?
  3. Які зобов’язання сторін передбачає укладання трудового договору?

 

Варіант 5.

  1. Як організовується охорона праці на підприємствах і в організаціях згідно з розділом ІІІ Закону «Про охорону праці»?
  2. Який орган в Україні здійснює державне управління охороною праці?
  3. Про що йдеться в розділі «Охорона праці» колективного договору (угоди)?

 

Варіант 6.

  1. Які завдання вирішує служба охорони праці підприємства?
  2. Які організації та установи здійснюють державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці?
  3. При якій чисельності працюючих в установах і організаціях створюється служба охорони праці?

 

Варіант 7.

  1. Які пільги на виробництві мають працівники, що не досягли 18-річного віку? Які пільги мають працівники, що навчаються?
  2.  Які функції управління розробляє і втілює служба охорони праці підприємства?
  3. Яку відповідальність несуть за порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці?

 

Варіант 8.

1. Що Ви знаєте про службу охорони праці об’єднання підприємств?

2. Як плануються і фінансуються роботи по охороні праці на підприємствах і в організаціях?

3. Що саме містять інструкції з охорони праці в якій існує порядок їх застосування?

 

Варіант 9.

  1. Які існують форми звіту підприємств і організацій з питань охорони праці?
  2. Що Ви знаєте про вступний інструктаж? Яка його мета, правила проведення та оформлення?
  3. Які види засобів індивідуального та колективного захисту застосовують під час небезпеки?

 

Варіант 10.

  1. Які види навчання передбачені Типовим положенням про навчання з питань охорони праці?
  2. Первинний та вторинний інструктаж на робочому місці. Мета та зміст інструктажу, його оформлення.
  3. Якими мають бути допустимі мікрокліматичні умови для робочого приміщення?

 

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ

 

  1. Функції підрозділу, який займається охороною праці на підприємстві.
  2. Показники стану охорони праці підприємства.
  3. Структурні підрозділи відділу охорони праці.
  4. Мета створення служби охорони праці.
  5. Виплата працівниками в якості компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
  6. Коефіцієнт технічної безпеки обладнання.
  7. Завдання та обов’язки  служби охорони праці підприємства.
  8. Чисельність працюючих в установах і організаціях служби охорони праці.
  9. Планування та фінансування роботи служби з охорони праці.
  10.  Вступний  інструктаж робітника з приводу охорони праці.
  11. Оцінка стану ефективності роботи службу з питань охорони праці на підприємстві.
  12. Колективний договір та його структура.
  13. Чим відрізняється трудовий договір від колективного?
  14. Пільги робітникам, що працюють на виробництві, що не досягли річного віку.
  15. Вимоги Фонду соціального страхування.
  16. Значення охорони праці для збереження здоров’я та економічного потенціалу робітників підприємства.
  17. Соціальне значення охорони праці.
  18. Соціальні показники, що залежать від стану безпеки та умов праці.
  19. Вплив плинності робочих кадрів на економічний стан підприємства.
  20. Витрати, що здійснює підприємство, на заходи щодо поліпшення умов праці.
  21. Методика оцінки соціальної та соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці?
  22. Як визначити те, що нещасний випадок пов'язаний з виробництвом?
  23.  Порядок розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві.
  24. Документи, що оформлюються під час нещасного випадку.
  25. Проведення спеціального розслідування нещасних випадків.
  26. Основні причини виробничого травматизму та заходи щодо їх запобігання.
  27. Актуальність для охорони праці значення небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників.
  28. Праця як фізіологічний та психологічний процеси, які регулюють безпечну діяльність людини.
  29. Навантаження і фізіологічні зміни, яких зазначає організм людини в процесі праці.
  30. Відмінність між фізичною та розумовою працею з точки зору порушень нормального фізіологічного функціонування організму.
  31. Адаптація та гомеостаз, що впливають на безпеку праці.
  32. Фізіологічна, психологічна, соціальна та професійна адаптація в процесі праці.
  33. Характеристика небезпечних психологічних та шкідливих виробничих чинників.
  34. Втома та перевтома, їх наслідки.
  35. Небезпечність фізичної і розумової втоми.
  36. Обґрунтування ефективності заходів по запобіганню втоми та перевтоми працівників на виробництві.
  37. Що таке стрес та як він проявляється в трудовій діяльності?
  38. Причини і наслідки моббінгу на робочому місці.
  39. Умови, необхідні для нормальної трудової діяльності працівників.
  40. Санітарні норми на величину виробничих приміщень, що діють в Україні.
  41. Санітарні показники, за якими нормується забрудненість повітря робочої зони виробничого приміщення.
  42. Параметри, за якими визначаються метеорологічні умови виробничих приміщень.
  43. Терморегуляція організму людини та умови праці на виробництві.
  44. Визначення норм мікроклімату.
  45. Робота за важкістю та енергозатратами.
  46. Прилади, що застосовуються для практичного визначення параметрів мікроклімату.
  47. Методи визначення відносної вологості.
  48. Заходи, що стосуються нормалізації мікроклімату.
  49. Звук, шум, вібрація. Чому вони можуть шкодити ефективності виробничого процесу?
  50. За якими показниками характеризують шум?
  51. Поняття про поріг чутності, больовий поріг, логарифмічну шкалу визначення рівнів шуму.
  52. Гігієнічне нормування шуму.
  53. Прилади для визначення шуму та методика визначення шуму у виробничих приміщеннях.
  54. Вібрація. Види вібрації. Чим вона небезпечна для людини?
  55. Одиниці впливу та гігієнічне нормування вібрації.
  56. Методи звукоізоляції та звукопоглинання.
  57. Методи боротьби з аеродинамічними та гідродинамічним шумом.
  58. Електромагнітний шум. Методи боротьби з ним.
  59. Ультразвук, його характеристики та шкідливість для людини.
  60. Інфразвук, його характеристика, небезпека для людини та методи захисту.
  61. Природа та види існуючих випромінювань.
  62.  Небезпека іонізуючого випромінювання.
  63. Проникаюча здатність іонізуючого випромінювання.
  64. Можливі біологічні порушення організму людини, в залежності від поглинутої дози.
  65. Система дозових меж для іонізуючого випромінювання.
  66. Засоби та заходи, що використовуються під час захисту від зовнішнього опромінювання.
  67. Засоби та заходи захисту від внутрішнього опромінення.
  68. Шкідлива дія інфрачервоного випромінювання на організм людини.
  69. Способи захисту людини від інфрачервоного випромінювання.
  70. Вплив ультрафіолетового випромінювання на організм людини.
  71. Заходи захисту від УФВ.
  72. Вплив, що здійснює на людину лазерне випромінювання.
  73. Заходи безпеки, які треба передбачати при експлуатації лазарів.
  74. Комп’ютеризація у сучасному розвитку суспільства та її вплив на користувачів ПК.
  75. Нормативні документи, що регламентують безпеку праці користувачів ПК.
  76. Санітарно-гігієнічні вимоги, що висуваються для приміщень, де експлуатуються ПК.
  77. Візуальні дисплейні термінали (ВДТ). Основні санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень  з ВДТ.
  78. Гігієнічні вимоги, що висуваються до обладнання робочих місць з ВДТ.
  79. Основні вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з ВДТ.
  80. Вимоги до проведення профілактичних медичних оглядів користувачів ВДТ.
  81. Порядок проведення  сеансу психофізичного розвантаження.
  82. Правила безпеки при експлуатації парових котлів.
  83. Правила безпеки при експлуатації компресорів та холодильних установок.
  84.  Правила безпеки при експлуатації стаціонарного обладнання, що працює під тиском.
  85. Заходи безпеки при експлуатації балонів.
  86. Резервуарне зберігання газів. Правила безпеки для цього.
  87. Електробезпека та електротравма, електротравматизм та електроустановка.
  88. Класифікація шкідливих факторів виробництва.
  89. Електромагнітні поля та їх випромінювання. Їх класифікація.
  90. Небезпечні та шкідливі середовища.

 

 

 

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Абсолютна вологість повітря – маса водяної пари в одиниці об’єму вологого повітря, тобто частина водяної пари у повітрі, кг/м³.

Автоматизація виробництва – вища форма розвитку виробничих процесів, за якої функції управління і контролю, що виконувала людина, передаються приладам і автоматичним засобам.

Аерація – загальнообмінна організована керована природна вентиля-ція приміщень, що здійснюється за рахунок різниці гравітаційного тиску зовнішнього та внутрішнього повітря і дії вітру.

Альфа-випромінювання – потік альфа-частинок з початковою швид-кістю 20000 км/с.

Атмосферна електрика – особливий вид електричних зарядів, що нагромаджуються і розподіляються на хмарах внаслідок аеродинамічних і термічних процесів в атмосфері.

Безпека виробничого обладнання – властивість виробничого облад-нання зберігати відповідність вимогам безпеки праці в умовах, встанов-лених нормативно-технічною документацією.

Безпека виробничого процесу – властивість виробничого процесу зберігати відповідність вимогам безпеки праці в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією.

Безпека праці – стан умов праці, за якого відсутня дія на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Бета-випромінювання – потік бета-частинок (електронів або позит-ронів), який випромінює енергію, а його швидкість наближається до швидкості світла – 310 м/с.

Блокуючі пристрої – технічні засоби, передбачені конструкцією технічного устаткування, які гарантують безпеку обслуговуючому персо-налу вимкненням з роботи певного приладу – джерела небезпечного фак-тора.

Бризантність – здатність вибухової речовини дробити середовище, що оточує заряд.

Важкість праці – характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до робіт м’язів і відображає фізіологічні за-трати внаслідок переважаючого фізичного перевантаження.

Вентиляція – організований та регульований обмін повітря, який забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і приплив на його місце чистого з метою створення сприятливого для здоров’я людей повітряного середовища.

Вибух – процес надзвичайно швидкого горіння, що супроводжується миттєвим наростанням температури і тиску і має велику руйнівну силу.

Вибухобезпека – це стан об’єкта, за яким виключається можливість виникнення вибуху, а у випадку його прояву мінімалізується вплив на людей його небезпечних факторів, забезпечується захист матеріальних цінностей.

Вибухові речовини – речовини, здатні до вибухання під впливом ударів, струсів, дією відкритого вогню.

Вимоги безпеки праці – вимоги, встановлені законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами та інструкціями, вико-нання яких забезпечує безпеку працюючих.

Виробнича небезпека – стан умов праці, коли людини з певним сту-пенем ймовірності підлягає дії небезпечних або шкідливих факторів.

Виробнича санітарія – система організаційних заходів і засобів, спрямованих на усунення потенційно небезпечних виробничих факторів і запобігання професійним захворюванням та отруєнням.

Виробнича травма – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії виробничих факторів.

Виробниче приміщення – замкнутий простір у спеціально призначе-них будівлях і спорудах, в якому постійно (по змінах) або періодично (протягом робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей.

Виробниче середовище – сукупність фізичних, хімічних, біологіч-них, соціальних факторів, що впливають на людину в процесі її трудової діяльності.

Виробничий процес – складна соціально-технічна система, яка включає людину, машину і навколишнє середовище (ЛМС).

Виробничий травматизм – явище, що характеризується системати-чністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Виробничо зумовлені захворювання – це захворювання, перебіг яких ускладнюється умовами праці, а частота їх перевищує частоту у праців-ників, які не зазнають впливу певних професійних шкідливих факторів.

Вібраційна хвороба – сукупність патологій в організмі людини, які розвиваються внаслідок тривалої дії інтенсивної вібрації.

Вібрація – процес поширення механічних коливань у твердому тілі.

Відносна вологість повітря – це відношення абсолютної вологості повітря до максимальної при даній температурі, визначається у відсотках.

Вологість повітря – ступінь насиченості повітря водяною парою.

Гальмівні пристрої – технічні засоби, передбачені при конструкції технічного устаткування і призначені для швидкої зупинки його або окремих рухомих частин.

 

Гамма-випромінювання – короткохвильове електромагнітне випро-мінювання ядрами атомів при їх радіоактивних перетвореннях, яке має велику потужність і розповсюджується зі швидкістю світла.

Гігієна праці – галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників у виробничих умовах і на цій основі обґрунто-вує комплекс заходів і засобів щодо збереження і зміцнення здоров’я працівників, профілактики несприятливого впливу виробничого середо-вища і трудового процесу.

Гігієнічний норматив – кількісний показник, який характеризує оп-тимальний чи допустимий рівень фізичних, хімічних, біологічних факто-рів навколишнього та виробничого середовищ.

Гігієнічні регламенти – науково обґрунтовані параметри факторів навколишнього середовища, які виключають їх шкідливий вплив на орга-нізм.

Гігієнічні рекомендації – комплекс науково обґрунтованих заходів, виконання яких виключає шкідливий вплив на здоров’я людини та на-вколишнє середовище об’єктів і факторів, що вивчаються.

Гранично допустима концентрація шкідливої речовини – така мак-симальна концентрація шкідливої речовини, що діє протягом усіх робочих змін і не призводить до зниження працездатності і відхилень у здоров’ї лю-дини в період її трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє несприятливого впливу на здоров’я нащадків.

Державний галузевий нормативний акт про охорону праці – нор-мативно-правовий акт, дія якого поширюється на підприємства, установи, організації, що належать до певної галузі.

Детонація – миттєвий вибух речовини, викликаний вибухом іншої речовини або струсом, ударом.

Дефлектори – спеціальні пристрої, які сприяють видаленню забруд-неного або перегрітого повітря з виробничих приміщень, а також для локального обміну повітря.

Допустимі мікрокліматичні умови – таке співвідношення парамет-рів мікроклімату, які за тривалої та систематичної дії на людину можуть викликати зміни і швидко нормалізувати функціональний і тепловий стан організму при напруженому механізму терморегуляції в межах фізіологі-чної норми.

Електричний удар – збудження живих тканин організму електрич-ним струмом, що проходить через нього і супроводжується судомними скороченнями м’язів, у тому числі м’язів серця, внаслідок чого може ста-тися порушення або припинення діяльності важливих систем організму людини.

Електричні травми – травми, викликані дією електричного струму та електричної дуги: електричні опіки, електричні знаки, металізація шкі-ри, електроофтальмія та механічні пошкодження.

Електробезпека – система організаційних і технічних засобів і захо-дів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії елект-ричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Ергономіка – галузь знань, яка комплексно вивчає трудову діяль-ність людини в системі «людина-машина-середовище» з метою забезпе-чення її ефективності, безпеки та комфорту.

Загальнообмінна вентиляція – організований та регульований обмін повітря у робочій зоні приміщення.

Занулення – навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним дротом металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитися під струмом.

Запобіжні пристрої – технічні засоби, призначені для зупинки (від-ключення) обладнання в процесі роботи у випадку аварійної ситуації.

Засіб колективного захисту – засіб, призначений для одночасного захисту двох або більше працюючих.

Засоби індивідуального захисту – засоби, які захищають тіло пра-цівника або його окремі органи від дії небезпечних або шкідливих факто-рів виробничого середовища.

Захисне заземлення – навмисне електричне з’єднання із землею ме-талевих неструмоведучих частин, які можуть бути під напругою.

Захисні огородження – технічні засоби, що створюють перешкоду між людиною і небезпечним виробничим фактором та запобігають про-никненню людини або частини її тіла в небезпечну зону або дії такого фактора на людину в аварійних ситуаціях.

Звукоізоляція – властивість елемента конструкції будівлі (машини) протидіяти передачі падаючої на неї звукової енергії.

 Інженерна психологія – це наука, що вивчає взаємодію людини з новою технікою і встановлює функціональні можливості людини в тру-дових процесах з метою створення таких умов праці, при яких зберіга-ються високі психофізіологічні можливості людини.

Інструкції з охорони праці – нормативні акти, що містять обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства або в ін-ших місцях, де за дорученням роботодавця виконуються ці роботи, тру-дові чи службові обов’язки.

Інфільтрація – загальнообмінна неорганізована природна вентиля-ція, що здійснюється зміною повітря у приміщенні через нещільності в огородженнях й елементах будівельних конструкцій завдяки різниці тис-ку ззовні і всередині приміщення.

Інфрачервоне випромінювання – електромагнітне випромінювання в оптичній області, яке належить до діапазону довгих хвиль з довжиною понад 760 нм.

Іонізуюче випромінювання – будь-яке випромінювання, яке викли-кає іонізацію середовища (утворення електричних зарядів – іонів – різних знаків).

Категорія робіт – розмежування робіт за ступенем загальних енер-говитрат в ккал/год. (Вт).

Коефіцієнт природної освітленості – відношення природної освіт-леності всередині приміщення світлом неба до одночасного значення освітленості, створеної світлом відкритого небосхилу.

Коефіцієнт пульсації освітлення – критерії глибини коливань осві-тленості внаслідок зміни в часі світлового потоку.

Колір безпеки – установлений колір, призначений для привернення уваги працівника до окремих елементів виробничого обладнання, будіве-льних конструкцій, технологічних процесів, які можуть бути джерелом небезпеки.

Лазерне випромінювання – випромінювання, що здійснюється лазе-рними (квантовими) генераторами у межах оптичного спектру і характе-ризується монохромністю, потужністю та спрямованістю.

Максимальна вологість повітря – гранична кількість водяної пари, що насичує повітря при даній температурі.

Медицина праці – розділ медицини, який вивчає здоров’я професій-них груп населення та фактори, які його формують, розробляє гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на оздоровлення умов праці, підвищення працездатності людини у процесі трудової діяльності, попередження професійної та загальної захворюваності.

 Медичний огляд – медичний огляд працівників, який проводять при прийомі на роботу, а також з установленою періодичністю з метою вияв-лення різних ознак виробничо зумовлених захворювань, а також патоло-гічних станів, що розвинулися протягом трудової діяльності і перешко-джають діяльності, продовженню роботи за певним фахом.

Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відо-бражає переважаюче навантаження на центральну нервову систему, сен-сорні системи та психічні процеси людини.

Наукова організація праці – це виявлення, розробка та впроваджен-ня у практику раціональної побудови трудового процесу, за якої забезпе-чується висока продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров’я працівників, збільшується період їх активної трудової діяльнос-ті.

Небезпечна зона – простір, де постійно діють або періодично вини-кають небезпечні й шкідливі фактори, які можуть діяти на людину.

Небезпечна ситуація – умови, за яких складається можливість дії на людину шкідливих і небезпечних факторів, просторове і часове суміщен-ня людини і небезпечної зони.

Небезпечний виробничий чинник – виробничий чинник, дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.

Нейтронне випромінювання – потік нейтронів, що розповсюджу-ється зі швидкістю 20000 км/с.

Непрацездатність – втрата загальної або професійної працездатно-сті внаслідок захворювання, нещасного випадку або природженої фізич-ної вади.

Нещасний випадок на виробництві – випадок впливу на працівника небезпечного виробничого фактору під час виконання ним трудових обов’язків або завдань керівника робіт, наслідком якого стали погіршен-ня здоров’я, втрата працездатності або смерть.

Оптимальні мікрокліматичні умови –співвідношення параметрів  мікроклімату, дія яких на людину забезпечує нормальний функціональ-ний тепловий стан організму без залучення механізмів терморегуляції.

Освітлення – отримання, розподіл та використання світлової енергії для забезпечення нормальних умов праці.

Основи охорони праці – комплексна дисципліна, яка вивчається з метою формування у майбутніх фахівців з вищою освітою необхідного в їх подальшій професійній діяльності рівня знань та вмінь з правових й організаційних питань охорони, гігієни праці, виробничої санітарії, техні-ки безпеки, пожежної та вибухобезпеки, а також активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності життя та здоров’я праців-ників стосовно результатів виробничої діяльності.

Охорона здоров’я працівників – комплекс заходів для збереження здоров’я працівників, враховуючи категорію виконуваних робіт та виро-бниче середовище.

Охорона праці – система правових, соціально-економічних, органі-заційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та праце-здатності людини у процесі трудової діяльності.

Перевтома – сукупність стійких несприятливих для здоров’я пра-цівників функціональних порушень в організмі, які виникають внаслідок накопичення втоми.

Пожежа – неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розвивається за часом і в просторі.

Пожежна безпека – стан об’єкта, за яким з установленою ймовірні-стю виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення унемо-жливлюється дія на людей небезпечних факторів пожежі і забезпечується захист матеріальних цінностей.

Працездатність – здатність людини до праці, яка визначається рів-нем її фізичних та психофізіологічних можливостей, а також станом здоров’я і професійною підготовкою.

Праця – це цілеспрямована діяльність людини, в результаті якої створюються матеріальні блага, необхідні для задоволення її власних по-треб, а також духовні цінності, що слугують суспільству.

Професійне захворювання – патологічний стан людини, обумовле-ний роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або не-сприятливою дією шкідливих виробничих факторів.

Професійний відбір – сукупність заходів, метою яких є відбір осіб для виконання певного виду трудової діяльності за їх професійними знаннями, анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями, а також за станом здоров’я та віком.

Рентгенівське випромінювання – електромагнітне випромінювання, яке на відміну від гамма-випромінювання є позаядерним (штучним).

Робоча зона – простір, обмежений по висоті 2 м над рівнем підлоги чи майданчика, на якому знаходяться робочі місця постійного або непо-стійного (тимчасового) перебування працівників.

Робоче місце – місце постійного або тимчасового перебування пра-цівника у процесі трудової діяльності.

Санітарно-захисна зона – відстань від джерела забруднення (під-приємства, його окремих будівель та споруд з технологічними процеса-ми) до житлової забудови, яка забезпечує зменшення впливу шкідливих чинників до допустимих нормативів (ГДК, ГДР).

Система протипожежного захисту – сукупність організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання дії на людей не-безпечних факторів пожежі й обмеження збитку від неї.

Статична електрика – особливий вид електричних зарядів, що ви-никають при терті двох діелектриків або діелектрика і провідника.

Терморегуляція – сукупність фізіологічних процесів організму, спрямованих на підтримання температури тіла у межах фізіологічної но-рми незалежно від навколишнього середовища.

Технічна естетика – науковий напрямок, що вивчає залежність умов та результатів праці від архітектурного, конструктивного та худож-нього вирішення знарядь праці, робочих місць, дільниць, цехів, санітар-но-побутових приміщень, що оточує людину на виробництві.

Техніка безпеки – система організаційних заходів і технічних засобів, які запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів.

Фугасність – здатність вибуху переміщувати елементи середовища.

Ультрафіолетове випромінювання – електромагнітне випроміню-вання в оптичній області, яке належить до діапазону коротких хвиль з до-вжиною 200-400 нм.

Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища і тру-дового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

Утома – сукупність тимчасових змін у фізіологічному і психічному стані людини, які з’являються внаслідок напруженої чи тривалої діяльно-сті і призводять до погіршення її кількісних та якісних показників.

Шкідлива речовина – речовина, що при контакті з організмом люди-ни за умов порушення вимог безпеки може призвести до виробничої тра-вми, професійного захворювання або розладів у стані здоров’я, що визна-чається сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.

Шкідливий виробничий чинник – виробничий чинник, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника.

Шум – сукупність звуків різної інтенсивності й частоти, що виникають внаслідок коливальних процесів і безладно змінюються протягом часу.

 

 


РЕГЛАМЕНТ ВИКЛАДАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

В Національній академії управління паралельно застосовуються дві системи оцінювання, а саме ЕСТS (Європейська система трансферту кредитів) та національна (5-ти бальна). З цією метою вводиться рейтингова (100 – бальна шкала) оцінювання знань, за допомогою якої здійснюється конвертація оцінок системи ЕСТS в національну, що представлено в таблиці 1.

Таблиця 1.

Порядок конвертації оцінок

Оцінка за системою ЕСТS

Визначення

Оцінка за

100 – бальною шкалою

Оцінка за національною системою

А

Відмінно – відмінне виконання

90 -100

5 (відмінно)

В

Дуже добре – вище середнього рівня

82-89

4 (добре)

С

Добре – загалом хороша робота

74-81

4 (добре)

D

Задовільно - непогано

64-73

3 (задовільно)

E

Достатньо – виконання відповідає мінімальним критеріям

60-63

3 (задовільно)

FX

Незадовільно – необхідне повторне перескладання

35-59

2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

F

Незадовільно – необхідно повторне вивчення дисципліни

0 - 34

2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

Визначена на основі цієї шкали оцінка є базовою для оцінювання студента з дисципліни «Мікроекономіка». Для цього він складає письмовий іспит за 100-бальною шкалою по білетах встановленої форми. Підсумкова оцінка з дисципліни при цьому буде складатися з суми нормованої кількості балів за роботу у семестрі (максимально 60 балів) та з кількості балів оцінки за іспит (максимально 40 балів).

Характеристика складових навчального процесу вивчення курсу та їх оцінювання

Весь програмний матеріал курсу «Мікороекономіка» поділяється на два змістовні модулі, які представлені в навчально-тематичному плані дисципліни. Викладання основних питань згідно темам модулів та опанування їх студентами денної форми навчання включають такі складові:

1) лекції;

2) семінарські заняття;

3) тести та розв’язання ситуаційних задач;

4) контрольні роботи;

5) наукові есе

Лекції та семінарські заняття проводяться в аудиторний час за розкладом згідно з встановленими правилами. Відвідування лекцій та семінарів є обов’язковим, що контролюється викладачами та куратором курсу, які по завершенню семестру оцінюють дану складову максимально за 10-ти балами. Якщо студент з будь-яких обставин мав пропуски, його оцінки розраховуються за простою пропорцією, виходячи із сумарної кількості лекцій та семінарських занять.

Другою складовою комплексної оцінки студента є його активність на семінарських заняттях, під час яких впродовж семестру він може отримати максимально 60 балів. Результати роботи кожного студента (виступи, доповнення, коментарі, участь у дискусії, грамотно поставлені запитання тощо) визначаються викладачем на семінарах.

Третьою складової семестрової комплексної оцінки є тестові та розрахункові завдання, які проводяться по протягом семестру, і сумарна оцінка за які може становити від 0 до 30 балів. Переведення оцінок за п’ятибальною шкалою у загальну сумарну оцінку за тестами відбувається наступним чином: отримання протягом семестру середньої оцінки від 0 до 2,5 балів – 0 балів за шкалою ЕСТS; від 2,6 до 4 балів – 5 балів за шкалою ЕСТS; від 4 до 5 балів – 10 балів за шкалою ЕСТS. Оцінки за системою ECTS визначаються пропорційно до кількості його відповідей протягом 16 годин практичних занять. Повторне тестування на даному занятті не проводиться. Якщо деякі студенти не були присутніми на плановому тестуванні з поважних обставин, вони мають можливість пройти тестування у додатково визначений час. Студенти, що не з’явилися на планове тестування без поважних причин, як і ті, що не були присутніми на додатковому, матимуть нульову оцінку.

Четвертий елемент поточної оцінки знань студента – виконання 2-х контрольних робіт, максимальна оцінка за кожну з яких становить 20 балів. Перша контрольна робота (10 тестових вправ і теоретичні питання) завдання проводиться після вивчення першого навчального модуля, друга (в формі тестових випробувань та розрахункових вправ) – після вивчення другого навчального модуля. 

П’ятий елемент загальної оцінки становлять результати, отримані за наукові есе з тематики Модулів 1 – 2. З представленого переліку тематики студент обирає дві теми з різних модулів. За виконання кожної з них він може максимально отримати по 10 балів, тобто 20 балів (2 х 10) за два модулі.

Як форма самостійної роботи наукове есе є різновидом індивідуального творчого дослідження, в якому в стислому вигляді висвітлюється сутність проблеми або дається наукова порівняльна характеристика явищ, категорій, теорій тощо. Причому, найважливішим у науковому есе є формулювання власної позиції, оцінки, шляхів вирішення проблеми тощо.

Тексту есе передує простий план, що має здебільшого три пункти. В кінці есе подається список літературних джерел (10 найменувань орієнтовно), які були використані для написання роботи. Обсяг наукового есе становить 4,5 – 5,0 аркушів тексту на папері формату А4. В друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься до 30 рядків по 68-70 знаків кожному. Для цього зазвичай використовується шрифт Times New Roman розміру 14 та міжрядовий інтервал значенням 1,5. Якщо текст написаний від руки власноруч, то обсяг роботи збільшується в 1,5 – 2,0 рази в залежності від індивідуальних особливостей написання.

Наукове есе подається викладачу через куратора курсу у заздалегідь визначний термін. Якщо есе подане із запізненням, то за кожен день після встановленого строку з оцінки за роботу знімається один бал. Після 10 днів запізнення есе не приймаються. При подачі есе куратору останній проставляє дату на титульній сторінці і засвідчує її своїм підписом. Якщо студент не зміг вчасно підготувати есе з поважних обставин, це питання вирішується викладачем із кожним персонально.

Теми есе обираються студентами власноруч після першої лекції кожного з модулів. В межах академічної групи теми не повинні дублюватися. Найкращі наукові есе рекомендуються викладачем для доповіді на наукових конференціях, подання на конкурси, гранди, тощо.

Таким чином комплексна оцінка розраховується як сума зазначених вище складових. Потенційно її максимальна величина дорівнює 100 балам, а саме:

1. Відвідування лекцій та семінарів

- 10

2. Активність на семінарах

- 20

3. Тестові та розрахункові завдання

- 30

4. Модульний контроль

- 40 (2 по 20)

5. Написання і захист есе (вибіркова частина)

- 10

Разом:

100

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Нижченаведений перелік рекомендованої літератури містить джерела переважно загального характеру.

Основні законодавчі та нормативно-правові акти

  1. Закон України «Про охорону праці».
  2. Кодекс законів про працю України.
  3. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».
  4. Закон України «Про пожежну безпеку».
  5. Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».
  6. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
  7. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
  8. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
  9. Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
  10. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р.№ 1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».
  11. НПАОП 0.00-4.03-04 «Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від 08.06.2004 р. № 151.
  12. НПАОП 0.00-4.09-07 «Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства». Наказ Держгірпромнагляду від  21.03.2007 р. № 55.
  13. НПАОП 0.00-4.11-07 «Типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці». Наказ Держгірпромнагляду від 21.03.2007 р. № 56.
  14. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15.
  15. НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 р. № 9.
  16. НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці».   Наказ Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 р. № 255.
  17. НПАОП 0.00-4.33-99 «Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій. Наказ Держнаглядохоронпраці від 17.06.1999 р. № 112.
  18. НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві». Наказ Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 р. № 132.
  19. НПАОП 0.00-6.13-05 «Порядок організації державного нагляду за охороною праці та гірничого нагляду в системі Держнаглядохоронпраці України». Наказ Держнаглядохоронпраці від 30.03.2004 р. № 92.

  20. Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці. Затверджено Головою Держгірпромнагляду 16.01.2008 р.

   21. Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці. Затверджено Головою Держгірпромнагляду  07.02.2008 р.

Основна література

  1. Ткачук К. Н., Халімовський М. О., Зацарний В. В. та ін. Основи охорони праці: Підручник. – 2-ге вид., допов. і перероб. – К.: Основа, 2006. – 444 с.
  2. Протоєрейський О. С, Запорожець О. І. Охорона праці в галузі: Навч. посіб. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005. – 268 с.
  3. Основи охорони праці: Підручник / За ред. проф. В.В.Березуцького – Х.: Факт, 2005. – 480 с.
  4. Русаловський А. В. Правові та організаційні питання охорони праці: Навч. посіб. – 4-те вид., допов. і перероб. – К.: Університет «Україна», 2009. – 295 с.
  5. Третьяков О.В., Зацарний В.В., Безсонний В.Л. Охорона праці: Навчальний посібник з тестовим комплексом на CD/ за ред. К.Н. Ткачука. – К.: Знання, 2010. – 167 с. + компакт-диск.
  6. Гогіташвілі Г. Г., Карчевські Є.-Т., Лапін В. М. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 367 с.
  7.  Желібо Є. П., Баранова Н. І., Коваленко В.В. Охорона праці в органах державної податкової служби. Навч. посібник для ВНЗ. Ірпінь. - 2002.
  8. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І. П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: Навч. посіб. – Суми: Університетська книга, 2009. – 540 с.
  9. Охорона праці в будівництві: Навч. посіб. посібник / за редакцією Коржика Б.М. і Іванова В.М. – Харків: Форт, 2010. – 388 с.
  10. Березюк О. В., Лемешев М. С. Охорона праці в галузі радіотехніки: Навч. посіб. – Вінниця: ВНТУ, 2009. – 159 с.
  11. Ярошевська В.М., Чабан В.Й. Охорона праці в будівельній галузі: Навч. посіб. – Рівне: НУВГП, 2005. – 313с.
  12. Батлук В. А. Охорона праці в галузі телекомунікацій: Навч. посіб. Львів: Афіша, 2003. – 320 с.
  13. Основи охорони праці: Навч.посіб./За  ред.. М.П.Купчика, М.П.Ганорюка. – К.: Основа, 2000.
  14. Охорона праці в Україні. – К: Кондор, 2004.
  15. Шаповалов М.И. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. – К.: Вид-во Європейського університету, 2002.
  16. Ярошевська В.М. Охорона праці в галузі.: Навч.посіб. Рекомендовано МОН України. – К.: ВД «Професіонал», 2004.
  17. Запорожець О.І., Протоєрейський О.С., Франчук Г.М., Боровик І.М. Основи охорони праці. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 264 с.
  18. Протоерейський А.С. Безопасность труда в авиации. – К.: КМУГА, 2000. – 228 с.
  19. Протоєрейський А.С. Охорона праці: Практикум для студентів усіх спеціальностей. – К.: НАУ, 2001. – 82 с.

Додаткова література

  1. ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення».
    1. ДСанПіН 3.3.6.096-2002 Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів
    2. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.
    3. ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.
    4. ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації
    5. НПАОП 0.00-1.28-10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Наказ Держгірпромнагляду від 26.03.2010р. № 65
    6. НПАОП 0.00-2.23-04 «Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат». Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 994.
    7. НПАОП 0.00-8.24-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою». Наказ Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15.
    8. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі. Наказ МОЗ України та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.1994 р. № 263/121.
    9. ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять».
    10. Гігієнічні нормативи ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002 «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу». Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.2001 № 528.
    11. Міждержавний стандарт ГОСТ 12.0.003-74 (1999) ССБТ «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация».
    12. Міждержавний стандарт ГОСТ 12.0.230-2007 ССБТ. Системи управління охороною праці. Загальні вимоги.
    13. ДБН 2.09.04-87 Адміністративні та побутові будівлі.
    14. Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці. Затверджені Головою Держгірпромнагляду 16.01.2008 р.
    15. Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці. Затверджені Головою Держгірпромнагляду 7.02.2008 р.
    16. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559.
    17. Директива Ради Європейських Співтовариств 89/391/ЕЕС «Про впровадження заходів, що сприяють поліпшенню безпеки й гігієни праці працівників».
    18. Конвенція МОП 187 «Про основи, що сприяють безпеці й гігієні праці».
    19. Міжнародний стандарт SA8000: 2001 «Соціальна відповідальність». SAI SA8000: 2001 Social Accountability International.
    20. Міжнародний стандарт ISO 26000:2010 – «Настанова по соціальній відповідальності». ISO 26000: 2010 (Draft) Guidance on Social Responsibility.
    21. Міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007 Occupational health and safety management systems – Requirements. Системи менеджменту охорони праці – Вимоги.
    22. Міжнародний стандарт OHSAS 18002, Guidelines for the implementation of OHSAS 18001. Настанова по впровадженню OHSAS 18001.

Інтернет-ресурси

  1. http://www.dnop.kiev.ua   ‑ Офіційний сайт Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляду).
  2. http://www.mon.gov.ua     ‑ Офіційний сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
  3. http://www.mns.gov.ua     ‑ Офіційний сайт Міністерства надзвичайних ситуацій України.
  4. http://www.social.org.ua   ‑ Офіційний сайт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
  5.  http://www.iacis.ru ‑ Официальный сайт Межпарламентской Ассамблеи государств–участников Содружества Независимых Государств (МПА СНГ).
  6. http://base.safework.ru/iloenc ‑ Энциклопедия по охране и безопасности труда МОТ.
  7. http://base.safework.ru/safework         ‑ Библиотека безопасного труда МОТ.
  8. http://www.nau.ua   ‑ Інформаційно-пошукова правова система «Нормативні акти України (НАУ)».
  9. http://www.budinfo.com.ua  ‑ Портал «Украина строительная: строительные компании Украины, строительные стандарты: ДБН ГОСТ ДСТУ».
  10. http://www.oxpaha.ru      ‑ ОХРАНА. Интернет-газета о безопасности.
  11. http://www.tehdoc.ru        ‑ Интернет-проект «Техдок.ру» - ресурс,    посвященный вопросам охраны труда и промышленной безопасности.
  12. http://www.tehbez.ru        ‑ Проект «Охрана труда в предпринимательстве», создан в рамках «Комплексной программы развития и поддержки малого предпринимательства в г. Москве».
  13. http://www.kodeks-luks.ru        ‑ Нормативные документы в области охраны труда:
  14. http://www.gazeta.asot.ru          ‑ Электронная версия газеты «Безопасность Труда и Жизни».

 

 


Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить