|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Охорона праці в галузі
Охорона праці в галузі« Назад
Охорона праці в галузі 23.01.2016 08:10
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
Кафедра фундаментальних економічних дисциплін
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
КИЇВ 2014 УДК 331.45ББК Обговорено і схвалено на засіданні Вченої Ради ВНЗ «Національна академія управління», Протокол № 4 від 20.06. 2014 р.
Укладач: Салій Петро Іванович, старший викладач
Охорона праці в галузі: Навчально-методичні матеріали //Укл. Салій П.І.- К.: Національна академія управління, 2014. – 44 с.
…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..
УДК 331.45ББК
© Оригінал-макет, Ó «Національна академія управління», 2014
ВСТУП "Охорона праці в галузі" – це дисципліна, яка вивчає системи заходів правового, соціально - економічного, організаційно - технічного, санітарно - гігієнічного і лікувально-профілактичного характеру, що спрямовані на збереження здорових і безпечних умов праці фахівців в галузі. Мета курсу – забезпечити майбутніх фахівців знаннями та практичними навичками при створенні безпечних та нешкідливих умов праці в галузі. Об’єктами вивчання курсу є:
Предметом вивчання курсу є:
Задачами курсу “Охорона праці в галузі” є навчити студентів:
Програма дисципліни “Охорона праці в галузі” розроблена з урахуванням того, що при реалізації робочих навчальних планів освітньо - кваліфікаційного рівня “бакалавр” студенти вивчали нормативні дисципліни “Безпека життєдіяльності” і “Основи охорони праці”. Курс базується також на знаннях, які студенти одержали при вивчанні загально-технічних та професійних дисциплін за обраною спеціальністю. Внаслідок вивчення дисципліни “Охорона праці в галузі” студенти повинні одержати уяву про правові і організаційні аспекти охорони праці, причини виробничого травматизму та професійних захворювань, санітарно-гігієнічні вимоги, вимоги техніки безпеки та вибухопожежної безпеки, заходи та засоби щодо створення безпечних умов праці.
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ПО ТЕМАХ
Тема 1. Міжнародні норми в галузі охорони праці
Соціальне партнерство (соціальний діалог) в охороні праці. Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Міжнародні норми соціальної відповідальності. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці.
Тема 2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі. Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці. Галузеві програми поліпшення стану безпеки. Гігієна праці та виробниче середовище.
Тема 3. Система управління охороною праці в організації
Управління охороною праці. Служба охорони праці підприємства. Планування заходів з охорони праці. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій.
Тема 4. Травматизм та професійні захворювання в галузі
Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводяться розслідування. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
Тема 5. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища. Важкість та напруженість трудового процесу. Загальні вимоги безпеки в галузі. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони.
Тема 6. Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях
Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці. Наукова база охорони праці. Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці. Галузеві науково-дослідні інститути з питань охорони праці.
Тема 7. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці. Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів. Протипожежні перешкоди. Забезпечення безпечної евакуації персоналу.
Тема 8. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контроль) у сфері господарської діяльності. Держгідронагляд. Права і відповідальність посадових осіб цієї організації. Перелік питань для здійснення державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
Тема 9. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування та страховий ризик. Страховий випадок.
Тема 10. Соціальні та економічні питання охорони праці
Соціальне значення охорони праці. Економічне значення охорони праці в галузі. Витрати на покращення умов і охорону праці. Економічна оцінка заходів з охорони праці.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Плани лекцій та семінарських занять
Тема 1. Міжнародні норми в галузі охорони праці
План лекції (2 год.)
План семінарського заняття (1 год.)
Практична ситуація: «Розрахунок вентиляції виробничого приміщення»
Література: [додаткова: 18; 19; 20; 21; 22; 23]
Тема 2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
План лекції (2 год.)
План семінарського заняття (1 год.)
Практична ситуація: «Розрахунок звукоізоляції».
Література: [Законодавча: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7. Основна: 1; 7; 8]
Тема 3. Система управління охороною праці в організації
План лекції (2 год.)
План семінарського заняття (1 год.)
Практичні ситуації: «Розрахунок зони захисту блисковідводу»
Література: [Законодавча: 8; 9; 10; 12; 13. Основна: 13]
Тема 4. Травматизм та професійні захворювання в галузі
План лекції (2 год.)
Тема семінарського заняття (2 год.)
Практична ситуація: «Перевірочний розрахунок природного освітлення»
Література: [Законодавча: 10; 16; 17. Основна: 4; 6;9]
Тема 5. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
План лекції (2 год.)
План семінарського заняття (2 год.)
Практична ситуація: «Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення».
Література: [Законодавча: 18; 19; 20. Основна: 4; 5]
Тема 6. Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях
План лекції (2 год.)
План семінарського заняття (1 год.)
Практична ситуація: «Розрахунок площ адміністративних та побутових приміщень»
Література: [Основна: 10; 11; 12. Додаткова: 10; 11]
Тема 7. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
План лекції (2 год.)
План семінарського заняття (2 год.)
Практична ситуація: «Оцінка ефективності акустичної обробки приміщення»
Література: [Основна: 14; 15; 16; 17; 18]
Тема 8. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
План лекції (2 год.)
План семінарського заняття (2 год.)
Практичне заняття: «Розрахунок системи кондиціювання повітря»
Література: [Основна: 11; 12. Додаткова: 11; 18]
Тема 9. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
План лекції (2 год.)
План семінарського заняття (2 год.)
Практичне заняття: «Розрахунок захисного заземлення та занулення електрообладнання.
Література: [Основна: 19; 20;21; 22;23;24]
Тема 10. Соціальні та економічні питання охорони праці
План лекції (2 год.)
План семінарського заняття (2 год.)
Практичне заняття: Опрацювання розділу «Охорона праці» колективного договору та «Угоди з охорони праці»
Література: [Основна: 11; 12. Додаткова: 11; 18]
Тести для контролю знань з дисципліни
а) вступний; б) первинний на робочому місці; в) вторинний на робочому місці; г) цільовий; д) позаплановий.
а) 2 і більше; б) З і більше; д) б. в) 4; г) 5;
а) 5; б) 7; в)12; г) 15; д) 20
а) з 14; б) 16; в) 17; г) 19; д) 20.
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
а) майстер; б) начальник цеху; вj головний інженер; г) директор; д) спеціаліст охорони праці.
а) Н-1; б) НТ; в) /7-5, г) Н-2; д) И-5.
а) 3; б) 5; в) 10; г) 15; д)20.
10.3 якого дня після прийому на роботу починається термін страхування працівника від нещасного випадку на виробництві? а) з дня прийому заяви; б) з дня, який настає за днем прийняття заяви; в) з третього дня; г) з п'ятого; д) з десятого.
11. З яких причин є найбільша кількість нещасних випадків на виробництві? А) технічних; б) організаційних; в) санітарно-гігієнічних; г) психофізіологічних; д) інших.
а) страховий експерт; б) спеціаліст охорони праці; в) технічний інспектор профспілки; г) державний інспектор Держиаглядохоронпраці; д) голова профкому.
13. Яке стягнення має право накладати державний інспектор? а) дисциплінарне; б) адміністративне; вj кримінальне; г) громадське; д) регресний позов.
14. Який вид інструктажу з охорони праці не проводить керівник робіт? а) вступний; б) на робочому місці; в) повторний; г) позаплановий; д) цільовий.
15.Який документ укладається профспілковим комітетом підприємства з роботодавцем з питань охорони праці та інших соціальних питань? а) трудовий договір; б) колективний договір; в) комплексні заходи; г) положення; д) інструкції.
а) скорочена назва нормативного акту; б) державний орган, що затвердив акт; в) вид державного нормативного акту; г) рік затвердження акту; д) порядковий номер акту.
17. Хто має право притягати до адміністративної відповідальності порушників правил і норм охорони праці: а) регіональні органи; б) відомчі органи; в) громадські організації; г) профспілки; д) державний нагляд.
18. При якій кількості працюючих створюється служба охорони праці на підприємстві (чол.)? а) 10; б) 20; в) 30; г) 40; д) 50.
найману працю? а) 0,1; 6)0,2; в) 0,3; г) 0,4; д) 0,5.
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 4,5.
а) 10; б) 12; в) 14; г) 14,5; д) 15.
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4 ; д) 5.
а) 85; б) 90; в) 95; г) 100; д) 105.
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
а) будівельними нормами і правилами; б) галузевими нормами; в) ГОСТ ССБТ, санітарними нормами; г) правилами будови електроустановок; д) КЗпП.
26. До речовин високотоксичних відносять речовини, в яких ГДК (мг/м3): а) менше 0,1; б) 0,1 - 1,0; в) 1,1 - 10,0; г) більше 10,0; д) більше 20,0.
27. Який вид випромінювання має найбільшу проникаючу здатність? а) а; б) р/ в) у; г) нейтронне; д) корпускулярне.
а) термометр; б) психрометр; в) анамометр; г) актинометр; д) кататермометр.
а) 0,1; б) 0,5; в) 1,0; г) 5,0; д) 10,0.
а) біологічні наслідки опромінення; б) іонізуючу здатність; в) проникаючу здатність; г) дозу опромінення; д) експозиційну дозу.
32. Який вид випромінювань не відноситься до оптичного діапазону? а) інфрачервоний; б) світловий; в) ультрафіолетовий; г) електромагнітний; д) лазерний.
а) діапазону частот; б) тривалості опромінення; в) напруженості поля; г) густини потоку енергії; д) сили струму.
34. Для проведення газонебезпечних робіт всередині ємності (колодязі каналізації) застосовують протигази: а) фільтруючі; б) респіратори; в) пов’язки; г) шлангові; д) кисневі.
35. Від чого не залежить небезпека пораження людини електричним струмом? а) електромагнітне поле; б) сила струму; в) напруга; г) частота струму; д) рід струму (постійний, змінний).
36. Чому дорівнює пороговий фібріляційний струм з частотою 50 Гц (мА)? а) 10; б) 20; в) 30; г) 50; д) 100.
37. Чому в середньому дорівнює опір тіла людини (Ом)? а) 10; б) 50; в) 100; г) 500; д) 1 000.
38.На скільки категорій поділяються приміщення за небезпекою електро-травм? а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
а) 1; б) 2; в) 5; г) 8; д) 10.
а) 12; б) 15; в) 30; г) 42; д) 50.
а) 10; б) 20; в) 30; г) 40; д) 50.
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
а) 0,5; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
a) 1; б) 2 ; в) 3; г) 4 ; д) 5.
а) 1; б) 3; в) 6; г) 9; д) 12.
а) 10; б) 20; в) 30; г) 40; д) 50.
а) 1,1; б) 1,2; в) 1,25; г) 1,3; д) 1,5.
48. В який колір маркується балон з ацетиленом? а) білий; б) чорний; в) жовтий; г) червоний; д) блакитний.
а) 30; б) 50; в) 60; г) 80; д) 100.
а) власним рішенням робітника; б) усним розпорядженням керівника; в) наряд-допуском; г) дозволом директора; д) дозволом профкому.
а) 100; 6) 160; в) 200; г)250; д) 300;
а) 0,1; 6)0,5; в) 1,0; г) 2,0; д) 5,0.
53. Балони із стисненими газами встановлюються від печей не ближче (м): а) 0,1; б) 0,5; в) 1,0; г) 2,0; д) 5,0.
а) переповненні котла водою; б) пониженні рівня води нижче обмурування, в) підвищенні рівня води вище обмурування; г) зупинці одного водяного насосу; д) спрацюванні запобіжного клапану.
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
а) І; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
г) тисячі м/с; д) 10 тис. м/с.
а) 1; б) 2 ; в) 3; г) 4 ; д) 5.
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
а ) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
а) 1; б) 2 ; в) 3; г) 4; д) 5.
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
а) 0. 1, 2; б) 20, 21, 22; в) ЗО, 31, 32; г) 40, 41, 42; д) 50, 51, 52.
а) 0, 1, 2; б) 20, 21, 22; . в) 30, 31, 32; г) 40, 41, 42; д) 50, 51, 52.
а) 2; б) 44 в) 6; г) 8; д) 10.
а) 1; б) 1,2; в) 1,5; г) 2; д) 2,5.
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
а) 10-15; б) 15-25; в) 25-40; г) 40-50; д) 60.
а) 10; б) 20; в) 30; г) 40; д) 50.
а) 50; б) 60; в) 72; г) 93; д) 141. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ (есе)
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Основною формою самостійної роботи студентів для вивчення дисципліни є розв’язання практичних ситуацій.
Практична ситуація №1 Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі. Впровадження автоматизації та механізації виробничих процесів в умовах галузі дає можливість зменшити фізичну напруженість трудових процесів, підвищити безпеку праці та знизити кількість працюючих на тяжких видах робіт. Скорочення тяжких операцій за рахунок автоматизації і механізації веде до скорочення частки працівників ручної праці, до підвищення її продуктивності. На багатьох виробничих процесах галузі вже зараз ліквідовані деякі види тяжкої ручної праці. Наприклад: а) в бетонно-розчинних вузлах; б) на будівельних майданчиках; в) на розвантаженні і навантажені основних видів сировини; г) на розвантаженні і навантажені будівельних конструкцій і матеріалів. Використовуються вантажно-розвантажувальні крани, грейфери і тяжкі механізми. Обґрунтування першочергових напрямків щодо поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі має включати питання виробничої санітарії як системи організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів і засобів запобігання впливу на працюючих шкідливих виробничих чинників.
Практична ситуація №1 Методи виробничого травматизму. Успішна боротьба з виробничим травматизмом можлива тільки в тому випадку, коли відомі всі його причини. Однак практика показує, що розслідування нещасних випадків, навіть висококваліфіковане, не завжди завершується вирішенням цього складного завдання. Це можливо зробити тільки шляхом глибокого аналізу травматизму за певний проміжок часу. Оцінюючи рівень виробничого травматизму, у нашій країні прийнято користуватися коефіцієнтами його частоти і тяжкості. Коефіцієнт частоти травматизму Кт – це кількість нещасних випадків із втратою працездатності більш як на 3 дні. Треба дати відповіді на наступні запитання:
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯСтудент повинен виконати контрольну роботу за темою, запропонованою викладачем з наведеного переліку. Виконанню контрольної роботи повинно передувати самостійне вивчення студентом матеріалу по наведеним питанням в певній послідовності: 1) ознайомлення зі змістом запропонованої теми по програмі дисципліни; 2) ознайомитися з методичними вказівками що стосуються роботи; 3) вивчити лекційний матеріал; 4) скласти план роботи; 5) здійснити пошук літературних джерел по темі роботи; 6) опрацювати літературні джерела і законспектувати необхідні матеріали; 7) викласти текст контрольної роботи у відповідності з планом; 8) оформити текст роботи. Мета контрольної роботи. Контрольні роботи є важливим етапом навчального процесу при підготовці фахівців. При підготовці та написанні котрольної роботи студенти мають змогу: – Поглибити теоретичні знання здобуті в процесі вивчення курсу, виробити вміння самостійно працювати з літературними та законодавчими джерелами, робити узагальнення та висновки; – Сформувати навички самостійної дослідної роботи, оволодіти методами наукового дослідження при вирішенні правничих питань, які розробляють в роботі. Спеціальні джерела і нормативний матеріал студент підбирає самостійно. Консультацію з бібліографії можна отримати у працівників бібліотеки і викладачів кафедри. Особливу увагу слід приділити підбору нормативно-правових актів, які стосуються теми, монографій, наукових статей та інші джерела. Користуватися необхідно лише новітніми джерелами та останніми редакціями нормативних актів. Це дасть можливість уникнути використання застарілих норм і положень. Список літератури, що використовувалася в контрольній роботі, повинен включати: – нормативно-правові акти (Конституція, закони України, підзаконні акти); – наукові праці (монографії, брошури, статті тощо); – статті в періодичних виданнях (журналах, газетах, збірниках); інші фактичні матеріали. Всі джерела розміщують в алфавітному порядку згідно з діючими стандартами бібліографічного опису. Структура і зміст контрольної роботи. Контрольна робота повинна мати чітку і логічну структуру: вступ 1-1,5 сторінки, основна частина,та висновки 1,5 – 2 сторінки. Загальний обсяг контрольної не повинен перевищувати 10–12 сторінок формату А-4, не враховуючи списку літератури. Вибір теми проводиться у відповідності з останньою цифрою номеру залікової книжки студента і відповідною відміткою на титульному аркуші контрольної роботи. Вступ. Обгрунтовується актуальність обраної теми, ступінь її вивчення, визначаються питання, які вимагають вирішення. Вказується об’єкт, предмет і методологічна основа дослідження, характеризуються джерела одержання інформації. Основна частина контрольної роботи. Передбачає глибоке і всебічне розкриття сутності даної проблеми. Вона висвітлюється згідно із затвердженним планом. У першому розділі бажано розкрити теоретичні і методологічні положення з обраної теми дослідження, розглянути і проаналізувати різні точки зору, висловити своє ставлення до розглянутих питань і дати характеристику об’єкту дослідження. В інших розділах передбачається аналіз і обгрунтування тенденцій розвитку і шляхів вирішення наявних проблем. Кожен з розділів залежно від обсягу викладеного матеріалу може складатись із кількох параграфів. Висновки. Підводяться підсумки дослідження і робляться теоретичні узагальнення. В кінці роботи необхідно вказати список використаних в контрольній роботі джерел. Котрольна робота, виконана за довільно вибраним варіантом, не зараховується.
Варіант 1.
Варіант 2.
Варіант 3.
Варіант 4.
Варіант 5.
Варіант 6.
Варіант 7.
Варіант 8. 1. Що Ви знаєте про службу охорони праці об’єднання підприємств? 2. Як плануються і фінансуються роботи по охороні праці на підприємствах і в організаціях? 3. Що саме містять інструкції з охорони праці в якій існує порядок їх застосування?
Варіант 9.
Варіант 10.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ Абсолютна вологість повітря – маса водяної пари в одиниці об’єму вологого повітря, тобто частина водяної пари у повітрі, кг/м³. Автоматизація виробництва – вища форма розвитку виробничих процесів, за якої функції управління і контролю, що виконувала людина, передаються приладам і автоматичним засобам. Аерація – загальнообмінна організована керована природна вентиля-ція приміщень, що здійснюється за рахунок різниці гравітаційного тиску зовнішнього та внутрішнього повітря і дії вітру. Альфа-випромінювання – потік альфа-частинок з початковою швид-кістю 20000 км/с. Атмосферна електрика – особливий вид електричних зарядів, що нагромаджуються і розподіляються на хмарах внаслідок аеродинамічних і термічних процесів в атмосфері. Безпека виробничого обладнання – властивість виробничого облад-нання зберігати відповідність вимогам безпеки праці в умовах, встанов-лених нормативно-технічною документацією. Безпека виробничого процесу – властивість виробничого процесу зберігати відповідність вимогам безпеки праці в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією. Безпека праці – стан умов праці, за якого відсутня дія на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Бета-випромінювання – потік бета-частинок (електронів або позит-ронів), який випромінює енергію, а його швидкість наближається до швидкості світла – 310 м/с. Блокуючі пристрої – технічні засоби, передбачені конструкцією технічного устаткування, які гарантують безпеку обслуговуючому персо-налу вимкненням з роботи певного приладу – джерела небезпечного фак-тора. Бризантність – здатність вибухової речовини дробити середовище, що оточує заряд. Важкість праці – характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до робіт м’язів і відображає фізіологічні за-трати внаслідок переважаючого фізичного перевантаження. Вентиляція – організований та регульований обмін повітря, який забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і приплив на його місце чистого з метою створення сприятливого для здоров’я людей повітряного середовища. Вибух – процес надзвичайно швидкого горіння, що супроводжується миттєвим наростанням температури і тиску і має велику руйнівну силу. Вибухобезпека – це стан об’єкта, за яким виключається можливість виникнення вибуху, а у випадку його прояву мінімалізується вплив на людей його небезпечних факторів, забезпечується захист матеріальних цінностей. Вибухові речовини – речовини, здатні до вибухання під впливом ударів, струсів, дією відкритого вогню. Вимоги безпеки праці – вимоги, встановлені законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами та інструкціями, вико-нання яких забезпечує безпеку працюючих. Виробнича небезпека – стан умов праці, коли людини з певним сту-пенем ймовірності підлягає дії небезпечних або шкідливих факторів. Виробнича санітарія – система організаційних заходів і засобів, спрямованих на усунення потенційно небезпечних виробничих факторів і запобігання професійним захворюванням та отруєнням. Виробнича травма – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії виробничих факторів. Виробниче приміщення – замкнутий простір у спеціально призначе-них будівлях і спорудах, в якому постійно (по змінах) або періодично (протягом робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей. Виробниче середовище – сукупність фізичних, хімічних, біологіч-них, соціальних факторів, що впливають на людину в процесі її трудової діяльності. Виробничий процес – складна соціально-технічна система, яка включає людину, машину і навколишнє середовище (ЛМС). Виробничий травматизм – явище, що характеризується системати-чністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві. Виробничо зумовлені захворювання – це захворювання, перебіг яких ускладнюється умовами праці, а частота їх перевищує частоту у праців-ників, які не зазнають впливу певних професійних шкідливих факторів. Вібраційна хвороба – сукупність патологій в організмі людини, які розвиваються внаслідок тривалої дії інтенсивної вібрації. Вібрація – процес поширення механічних коливань у твердому тілі. Відносна вологість повітря – це відношення абсолютної вологості повітря до максимальної при даній температурі, визначається у відсотках. Вологість повітря – ступінь насиченості повітря водяною парою. Гальмівні пристрої – технічні засоби, передбачені при конструкції технічного устаткування і призначені для швидкої зупинки його або окремих рухомих частин.
Гамма-випромінювання – короткохвильове електромагнітне випро-мінювання ядрами атомів при їх радіоактивних перетвореннях, яке має велику потужність і розповсюджується зі швидкістю світла. Гігієна праці – галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників у виробничих умовах і на цій основі обґрунто-вує комплекс заходів і засобів щодо збереження і зміцнення здоров’я працівників, профілактики несприятливого впливу виробничого середо-вища і трудового процесу. Гігієнічний норматив – кількісний показник, який характеризує оп-тимальний чи допустимий рівень фізичних, хімічних, біологічних факто-рів навколишнього та виробничого середовищ. Гігієнічні регламенти – науково обґрунтовані параметри факторів навколишнього середовища, які виключають їх шкідливий вплив на орга-нізм. Гігієнічні рекомендації – комплекс науково обґрунтованих заходів, виконання яких виключає шкідливий вплив на здоров’я людини та на-вколишнє середовище об’єктів і факторів, що вивчаються. Гранично допустима концентрація шкідливої речовини – така мак-симальна концентрація шкідливої речовини, що діє протягом усіх робочих змін і не призводить до зниження працездатності і відхилень у здоров’ї лю-дини в період її трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє несприятливого впливу на здоров’я нащадків. Державний галузевий нормативний акт про охорону праці – нор-мативно-правовий акт, дія якого поширюється на підприємства, установи, організації, що належать до певної галузі. Детонація – миттєвий вибух речовини, викликаний вибухом іншої речовини або струсом, ударом. Дефлектори – спеціальні пристрої, які сприяють видаленню забруд-неного або перегрітого повітря з виробничих приміщень, а також для локального обміну повітря. Допустимі мікрокліматичні умови – таке співвідношення парамет-рів мікроклімату, які за тривалої та систематичної дії на людину можуть викликати зміни і швидко нормалізувати функціональний і тепловий стан організму при напруженому механізму терморегуляції в межах фізіологі-чної норми. Електричний удар – збудження живих тканин організму електрич-ним струмом, що проходить через нього і супроводжується судомними скороченнями м’язів, у тому числі м’язів серця, внаслідок чого може ста-тися порушення або припинення діяльності важливих систем організму людини. Електричні травми – травми, викликані дією електричного струму та електричної дуги: електричні опіки, електричні знаки, металізація шкі-ри, електроофтальмія та механічні пошкодження. Електробезпека – система організаційних і технічних засобів і захо-дів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії елект-ричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики. Ергономіка – галузь знань, яка комплексно вивчає трудову діяль-ність людини в системі «людина-машина-середовище» з метою забезпе-чення її ефективності, безпеки та комфорту. Загальнообмінна вентиляція – організований та регульований обмін повітря у робочій зоні приміщення. Занулення – навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним дротом металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитися під струмом. Запобіжні пристрої – технічні засоби, призначені для зупинки (від-ключення) обладнання в процесі роботи у випадку аварійної ситуації. Засіб колективного захисту – засіб, призначений для одночасного захисту двох або більше працюючих. Засоби індивідуального захисту – засоби, які захищають тіло пра-цівника або його окремі органи від дії небезпечних або шкідливих факто-рів виробничого середовища. Захисне заземлення – навмисне електричне з’єднання із землею ме-талевих неструмоведучих частин, які можуть бути під напругою. Захисні огородження – технічні засоби, що створюють перешкоду між людиною і небезпечним виробничим фактором та запобігають про-никненню людини або частини її тіла в небезпечну зону або дії такого фактора на людину в аварійних ситуаціях. Звукоізоляція – властивість елемента конструкції будівлі (машини) протидіяти передачі падаючої на неї звукової енергії. Інженерна психологія – це наука, що вивчає взаємодію людини з новою технікою і встановлює функціональні можливості людини в тру-дових процесах з метою створення таких умов праці, при яких зберіга-ються високі психофізіологічні можливості людини. Інструкції з охорони праці – нормативні акти, що містять обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства або в ін-ших місцях, де за дорученням роботодавця виконуються ці роботи, тру-дові чи службові обов’язки. Інфільтрація – загальнообмінна неорганізована природна вентиля-ція, що здійснюється зміною повітря у приміщенні через нещільності в огородженнях й елементах будівельних конструкцій завдяки різниці тис-ку ззовні і всередині приміщення. Інфрачервоне випромінювання – електромагнітне випромінювання в оптичній області, яке належить до діапазону довгих хвиль з довжиною понад 760 нм. Іонізуюче випромінювання – будь-яке випромінювання, яке викли-кає іонізацію середовища (утворення електричних зарядів – іонів – різних знаків). Категорія робіт – розмежування робіт за ступенем загальних енер-говитрат в ккал/год. (Вт). Коефіцієнт природної освітленості – відношення природної освіт-леності всередині приміщення світлом неба до одночасного значення освітленості, створеної світлом відкритого небосхилу. Коефіцієнт пульсації освітлення – критерії глибини коливань осві-тленості внаслідок зміни в часі світлового потоку. Колір безпеки – установлений колір, призначений для привернення уваги працівника до окремих елементів виробничого обладнання, будіве-льних конструкцій, технологічних процесів, які можуть бути джерелом небезпеки. Лазерне випромінювання – випромінювання, що здійснюється лазе-рними (квантовими) генераторами у межах оптичного спектру і характе-ризується монохромністю, потужністю та спрямованістю. Максимальна вологість повітря – гранична кількість водяної пари, що насичує повітря при даній температурі. Медицина праці – розділ медицини, який вивчає здоров’я професій-них груп населення та фактори, які його формують, розробляє гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на оздоровлення умов праці, підвищення працездатності людини у процесі трудової діяльності, попередження професійної та загальної захворюваності. Медичний огляд – медичний огляд працівників, який проводять при прийомі на роботу, а також з установленою періодичністю з метою вияв-лення різних ознак виробничо зумовлених захворювань, а також патоло-гічних станів, що розвинулися протягом трудової діяльності і перешко-джають діяльності, продовженню роботи за певним фахом. Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відо-бражає переважаюче навантаження на центральну нервову систему, сен-сорні системи та психічні процеси людини. Наукова організація праці – це виявлення, розробка та впроваджен-ня у практику раціональної побудови трудового процесу, за якої забезпе-чується висока продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров’я працівників, збільшується період їх активної трудової діяльнос-ті. Небезпечна зона – простір, де постійно діють або періодично вини-кають небезпечні й шкідливі фактори, які можуть діяти на людину. Небезпечна ситуація – умови, за яких складається можливість дії на людину шкідливих і небезпечних факторів, просторове і часове суміщен-ня людини і небезпечної зони. Небезпечний виробничий чинник – виробничий чинник, дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров’я працівника. Нейтронне випромінювання – потік нейтронів, що розповсюджу-ється зі швидкістю 20000 км/с. Непрацездатність – втрата загальної або професійної працездатно-сті внаслідок захворювання, нещасного випадку або природженої фізич-ної вади. Нещасний випадок на виробництві – випадок впливу на працівника небезпечного виробничого фактору під час виконання ним трудових обов’язків або завдань керівника робіт, наслідком якого стали погіршен-ня здоров’я, втрата працездатності або смерть. Оптимальні мікрокліматичні умови –співвідношення параметрів мікроклімату, дія яких на людину забезпечує нормальний функціональ-ний тепловий стан організму без залучення механізмів терморегуляції. Освітлення – отримання, розподіл та використання світлової енергії для забезпечення нормальних умов праці. Основи охорони праці – комплексна дисципліна, яка вивчається з метою формування у майбутніх фахівців з вищою освітою необхідного в їх подальшій професійній діяльності рівня знань та вмінь з правових й організаційних питань охорони, гігієни праці, виробничої санітарії, техні-ки безпеки, пожежної та вибухобезпеки, а також активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності життя та здоров’я праців-ників стосовно результатів виробничої діяльності. Охорона здоров’я працівників – комплекс заходів для збереження здоров’я працівників, враховуючи категорію виконуваних робіт та виро-бниче середовище. Охорона праці – система правових, соціально-економічних, органі-заційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та праце-здатності людини у процесі трудової діяльності. Перевтома – сукупність стійких несприятливих для здоров’я пра-цівників функціональних порушень в організмі, які виникають внаслідок накопичення втоми. Пожежа – неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розвивається за часом і в просторі. Пожежна безпека – стан об’єкта, за яким з установленою ймовірні-стю виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення унемо-жливлюється дія на людей небезпечних факторів пожежі і забезпечується захист матеріальних цінностей. Працездатність – здатність людини до праці, яка визначається рів-нем її фізичних та психофізіологічних можливостей, а також станом здоров’я і професійною підготовкою. Праця – це цілеспрямована діяльність людини, в результаті якої створюються матеріальні блага, необхідні для задоволення її власних по-треб, а також духовні цінності, що слугують суспільству. Професійне захворювання – патологічний стан людини, обумовле-ний роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або не-сприятливою дією шкідливих виробничих факторів. Професійний відбір – сукупність заходів, метою яких є відбір осіб для виконання певного виду трудової діяльності за їх професійними знаннями, анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями, а також за станом здоров’я та віком. Рентгенівське випромінювання – електромагнітне випромінювання, яке на відміну від гамма-випромінювання є позаядерним (штучним). Робоча зона – простір, обмежений по висоті 2 м над рівнем підлоги чи майданчика, на якому знаходяться робочі місця постійного або непо-стійного (тимчасового) перебування працівників. Робоче місце – місце постійного або тимчасового перебування пра-цівника у процесі трудової діяльності. Санітарно-захисна зона – відстань від джерела забруднення (під-приємства, його окремих будівель та споруд з технологічними процеса-ми) до житлової забудови, яка забезпечує зменшення впливу шкідливих чинників до допустимих нормативів (ГДК, ГДР). Система протипожежного захисту – сукупність організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання дії на людей не-безпечних факторів пожежі й обмеження збитку від неї. Статична електрика – особливий вид електричних зарядів, що ви-никають при терті двох діелектриків або діелектрика і провідника. Терморегуляція – сукупність фізіологічних процесів організму, спрямованих на підтримання температури тіла у межах фізіологічної но-рми незалежно від навколишнього середовища. Технічна естетика – науковий напрямок, що вивчає залежність умов та результатів праці від архітектурного, конструктивного та худож-нього вирішення знарядь праці, робочих місць, дільниць, цехів, санітар-но-побутових приміщень, що оточує людину на виробництві. Техніка безпеки – система організаційних заходів і технічних засобів, які запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів. Фугасність – здатність вибуху переміщувати елементи середовища. Ультрафіолетове випромінювання – електромагнітне випроміню-вання в оптичній області, яке належить до діапазону коротких хвиль з до-вжиною 200-400 нм. Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища і тру-дового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності. Утома – сукупність тимчасових змін у фізіологічному і психічному стані людини, які з’являються внаслідок напруженої чи тривалої діяльно-сті і призводять до погіршення її кількісних та якісних показників. Шкідлива речовина – речовина, що при контакті з організмом люди-ни за умов порушення вимог безпеки може призвести до виробничої тра-вми, професійного захворювання або розладів у стані здоров’я, що визна-чається сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь. Шкідливий виробничий чинник – виробничий чинник, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника. Шум – сукупність звуків різної інтенсивності й частоти, що виникають внаслідок коливальних процесів і безладно змінюються протягом часу.
РЕГЛАМЕНТ ВИКЛАДАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
В Національній академії управління паралельно застосовуються дві системи оцінювання, а саме ЕСТS (Європейська система трансферту кредитів) та національна (5-ти бальна). З цією метою вводиться рейтингова (100 – бальна шкала) оцінювання знань, за допомогою якої здійснюється конвертація оцінок системи ЕСТS в національну, що представлено в таблиці 1. Таблиця 1. Порядок конвертації оцінок
Визначена на основі цієї шкали оцінка є базовою для оцінювання студента з дисципліни «Мікроекономіка». Для цього він складає письмовий іспит за 100-бальною шкалою по білетах встановленої форми. Підсумкова оцінка з дисципліни при цьому буде складатися з суми нормованої кількості балів за роботу у семестрі (максимально 60 балів) та з кількості балів оцінки за іспит (максимально 40 балів). Характеристика складових навчального процесу вивчення курсу та їх оцінювання Весь програмний матеріал курсу «Мікороекономіка» поділяється на два змістовні модулі, які представлені в навчально-тематичному плані дисципліни. Викладання основних питань згідно темам модулів та опанування їх студентами денної форми навчання включають такі складові: 1) лекції; 2) семінарські заняття; 3) тести та розв’язання ситуаційних задач; 4) контрольні роботи; 5) наукові есе Лекції та семінарські заняття проводяться в аудиторний час за розкладом згідно з встановленими правилами. Відвідування лекцій та семінарів є обов’язковим, що контролюється викладачами та куратором курсу, які по завершенню семестру оцінюють дану складову максимально за 10-ти балами. Якщо студент з будь-яких обставин мав пропуски, його оцінки розраховуються за простою пропорцією, виходячи із сумарної кількості лекцій та семінарських занять. Другою складовою комплексної оцінки студента є його активність на семінарських заняттях, під час яких впродовж семестру він може отримати максимально 60 балів. Результати роботи кожного студента (виступи, доповнення, коментарі, участь у дискусії, грамотно поставлені запитання тощо) визначаються викладачем на семінарах. Третьою складової семестрової комплексної оцінки є тестові та розрахункові завдання, які проводяться по протягом семестру, і сумарна оцінка за які може становити від 0 до 30 балів. Переведення оцінок за п’ятибальною шкалою у загальну сумарну оцінку за тестами відбувається наступним чином: отримання протягом семестру середньої оцінки від 0 до 2,5 балів – 0 балів за шкалою ЕСТS; від 2,6 до 4 балів – 5 балів за шкалою ЕСТS; від 4 до 5 балів – 10 балів за шкалою ЕСТS. Оцінки за системою ECTS визначаються пропорційно до кількості його відповідей протягом 16 годин практичних занять. Повторне тестування на даному занятті не проводиться. Якщо деякі студенти не були присутніми на плановому тестуванні з поважних обставин, вони мають можливість пройти тестування у додатково визначений час. Студенти, що не з’явилися на планове тестування без поважних причин, як і ті, що не були присутніми на додатковому, матимуть нульову оцінку. Четвертий елемент поточної оцінки знань студента – виконання 2-х контрольних робіт, максимальна оцінка за кожну з яких становить 20 балів. Перша контрольна робота (10 тестових вправ і теоретичні питання) завдання проводиться після вивчення першого навчального модуля, друга (в формі тестових випробувань та розрахункових вправ) – після вивчення другого навчального модуля. П’ятий елемент загальної оцінки становлять результати, отримані за наукові есе з тематики Модулів 1 – 2. З представленого переліку тематики студент обирає дві теми з різних модулів. За виконання кожної з них він може максимально отримати по 10 балів, тобто 20 балів (2 х 10) за два модулі. Як форма самостійної роботи наукове есе є різновидом індивідуального творчого дослідження, в якому в стислому вигляді висвітлюється сутність проблеми або дається наукова порівняльна характеристика явищ, категорій, теорій тощо. Причому, найважливішим у науковому есе є формулювання власної позиції, оцінки, шляхів вирішення проблеми тощо. Тексту есе передує простий план, що має здебільшого три пункти. В кінці есе подається список літературних джерел (10 найменувань орієнтовно), які були використані для написання роботи. Обсяг наукового есе становить 4,5 – 5,0 аркушів тексту на папері формату А4. В друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься до 30 рядків по 68-70 знаків кожному. Для цього зазвичай використовується шрифт Times New Roman розміру 14 та міжрядовий інтервал значенням 1,5. Якщо текст написаний від руки власноруч, то обсяг роботи збільшується в 1,5 – 2,0 рази в залежності від індивідуальних особливостей написання. Наукове есе подається викладачу через куратора курсу у заздалегідь визначний термін. Якщо есе подане із запізненням, то за кожен день після встановленого строку з оцінки за роботу знімається один бал. Після 10 днів запізнення есе не приймаються. При подачі есе куратору останній проставляє дату на титульній сторінці і засвідчує її своїм підписом. Якщо студент не зміг вчасно підготувати есе з поважних обставин, це питання вирішується викладачем із кожним персонально. Теми есе обираються студентами власноруч після першої лекції кожного з модулів. В межах академічної групи теми не повинні дублюватися. Найкращі наукові есе рекомендуються викладачем для доповіді на наукових конференціях, подання на конкурси, гранди, тощо. Таким чином комплексна оцінка розраховується як сума зазначених вище складових. Потенційно її максимальна величина дорівнює 100 балам, а саме:
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИНижченаведений перелік рекомендованої літератури містить джерела переважно загального характеру. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
20. Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці. Затверджено Головою Держгірпромнагляду 16.01.2008 р. 21. Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці. Затверджено Головою Держгірпромнагляду 07.02.2008 р. Основна література
Додаткова література
Інтернет-ресурси
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||