
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Операційний менеджмент
Операційний менеджмент« Назад
Операційний менеджмент 24.09.2016 03:38
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана» Факультет ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ Кафедра МЕНЕДЖМЕНТУ
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Проректор з науково - педагогічної роботи _____________ А.М. Колот
27 травня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знать з науки «Операційний менеджмент»
освітній ступінь бакалавр галузь знань 07-Управління та адміністрування спеціальність 073-Менеджмент спеціалізація 6Е04-Менеджмент бізнес-організацій
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри менеджменту ________________ С.М. Соболь
Начальник навчально – методичного відділу ________________ Т.В. Гуть
Київ 2016
1. ВСТУП Промислові підприємства виробляють продукцію – випускають літаки чи верстати, турбіни чи комп’ютери; виготовляють меблі чи одяг, телевізори чи макарони; створюють багато інших украй різноманітних товарів. Організації невиробничої сфери надають найрізноманітніші послуги: туристичні фірми – організовують цікавий відпочинок; лікарні та поліклініки – лікують хворих; банки – працюють з грошима вкладників; автомайстерні – ремонтують автомобілі тощо. Але в усіх підприємств та організацій, закладів та установ є дещо спільне. Питання: що ж об’єднує їх усіх? Відповідь: усі вони здійснюють діяльність зі створення чогось (продукції, послуги) дуже важливого та необхідного для споживача. Саме ця діяльність узагальнено називається операційною. А професійні керівники, що управляють нею, іменуються операційними менеджерами. А управління цією діяльністю дістало назву «Операційний менеджмент». Операційну діяльність здійснюють усі без винятку організації – бізнесові та суспільні, зорієнтовані на отримання прибутку та неприбуткові, виробничі й невиробничі. І тому фахівцям у галузі економіки та менеджменту конче потрібні знання та навики управління операційною діяльністю. Наука «Операційний менеджмент» є нормативною, тобто обов’язковою для засвоєння студентами освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом 6.030601 «Менеджмент». Предметомкурсу «Операційний менеджмент» є вивчення найбільш загальних закономірностей та принципів, конкретних форм та інструментів управління операційною діяльністю сучасного підприємства. Предметом пізнання є теорія виробництва та практика операційної діяльності, управління створенням операційної системи підприємства, її поточним функціонуванням та перетвореннями. Метавикладання науки «Операційний менеджмент» – формування у майбутніх фахівців компетентності щодо об’єктивних закономірностей та особливостей управління операційною діяльністю організацій виробничої та невиробничої сфер, а також опанування ними принципів і методів раціонального організовування, планування та контролювання діяльності операційної системи організації та набуття вмінь і навиків виконання техніко-економічних розрахунків, пов’язаних з обґрунтуванням рішень щодо проектування та створення операційної системи, підтримки усталеного режиму її функціонування, перетворень і розвитку. Завдання, що ставляться перед студентами в процесі вивчення науки «Операційний менеджмент», поділяються на три категорії: завдання концептуального рівня; завдання конкретно-теоретичного характеру; практично-прикладні завдання. Отже, по завершенні вивчення курсу студент повинен: розуміти, що - раціональній організації та управлінню операційною діяльністю організації належить вирішальна роль у розв’язанні стратегічних проблем підвищення її конкурентоспроможності; - операційна система є однією з найважливіших складових будь-якої організації, і саме через це спеціалісту в галузі економіки та управління потрібне знання основ, категорій та принципів операційного менеджменту; - не існує єдиного ідеального способу управління операціями – на різних етапах життєвого циклу та за різних режимів функціонування операційні системи різних типів потребують застосування різних підходів, систем, методів та інструментів управління, тобто практичному управлінню операціями притаманний ситуаційний характер; знати: - склад елементів і структуру операційної системи, основи організації операційної діяльності в часі та в просторі; - рушійні сили, мотиви розвитку та склад найважливіших стратегічних рішень у сфері операцій; - цілі, види та методи планування й контролювання операційної діяльності; - чинники, що впливають на усталеність перебігу операційної діяльності та підходи до забезпечення стабільного функціонування операційної системи; - принципи, на базі яких побудовані сучасні системи управління виробництвом та операціями; уміти: - розробляти тактичні та оперативно-календарні виробничі плани; - інтерпретувати відображені за допомогою графіка Гантта результати виконання плану операційної діяльності; - аналізувати виробничі запаси за методом АВС; розраховувати витрати на управління запасами; визначати оптимальний розмір замовлення (партії поставки); - інтерпретувати відображені за допомогою контрольної карти результати перебігу технологічного процесу; самостійно здійснювати побудову контрольних карт середніх арифметичних і розмахів технологічного процесу; - розраховувати тривалість операційного циклу залежно від способу передавання предметів праці з операції на операцію; - будувати сітьові графіки виконання комплексів робіт, що входять до складу певного проекту, здійснювати їх впорядкування та обрахування часових параметрів; - проводити порівняльний аналіз та вибирати з кількох наявних альтернатив найбільш економічно вигідний варіант технологічного процесу. Викладання науки «Операційний менеджмент» зорієнтоване на формування у студентів наступних груп компетентностей – здатностей фахівця виконувати функціональні завдання професійної діяльності: 1. Адміністративно-координаційні: - делегувати виробничі завдання та повноваження по їх виконанню; розподіляти відповідальність; - координувати роботу підрозділів операційної системи організації для забезпечення усталеності, якості та продуктивності її діяльності; - залежно від змін, що виникають у зовнішньому та внутрішньому середовищі, узгоджувати та / чи коригувати цілі, стратегії, плани та стандарти операційної діяльності. 2. Аналітично-діагностичні: - аналізувати середовище функціонування операційної системи організації та діагностувати можливості її вдосконалень; - оцінювати результативність та ефективність виробництва, ступінь виконання планів поточної діяльності та програм розвитку; - інтерпретувати й аналізовувати відображені за допомогою контрольних карт результати перебігу технологічного процесу; - за методом АВС-аналізу визначати характер виробничих запасів та розробляти цій основі політики управління запасами різних категорій; - проводити порівняльний аналіз та вибирати з кількох наявних альтернатив найбільш економічно вигідний варіант технологічного процесу. 3. Планувальні: - розробляти тактичні та оперативні плани поточної операційної діяльності; - обґрунтовувати виробничу програму підприємства та конкретизовувати її в об’ємних та календарних планах роботи підрозділів операційної системи; - визначати потреби виробництва у матеріально-сировинних ресурсах і планувати обсяги та періодичність закупівель сировини та матеріалів; - встановлювати черговість виконання робіт залежно від кількості підрозділів, задіяних у їх виконанні; - розробляти сітьові плани-графіки виконання комплексів робіт, що входять до складу певного проекту, здійснювати їх впорядкування та оптимізацію. 4. Організаційні: - ініціювати розроблення та організовувати реалізацію операційної стратегії організації; - забезпечувати ефективне використання всіх наявних ресурсів організації; - організовувати поточну операційну діяльність відповідно до вимог обраної форми та методу виробництва; - організовувати реалізацію програм розвитку відповідно до поставлених підприємством цілей та наявних у нього можливостей. 5. Контрольні: - здійснювати моніторинг перебігу операційної діяльності та за допомогою оперативних планів-графіків контролювати її результати; - контролювати тривалість операційного циклу залежно від способу передавання предметів праці з операції на операцію; - контролювати рівні запасів виробничих ресурсів, їх якість та своєчасність поповнення; - за допомогою контрольних карт оцінювати та регулювати усталеність та якість технологічних процесів; - вести оперативний контроль якості та кількості виготовленої продукції (наданих послуг); - оцінювати ефективність реалізації прийнятих управлінських рішень. 6. Інноваційні: - здійснювати пошук і генерацію нових ідей у процесі прийняття рішень щодо вдосконалення систем операційного менеджменту; - запускати на підприємстві процес реінжинірингу операційної діяльності та / чи підтримувати процес її безперервного вдосконалення; - розробляти та впроваджувати управлінські нововведення у сфері управління операціями. 7. Навчальні та науково-дослідницькі: - знаходити актуальні джерела інформації для дослідження ситуацій щодо операційної діяльності організації; - обирати форми та методи дослідження змін, що відбуваються; збирати й обробляти первинну інформацію; - аналізувати статистичні дані та виявляти загальні тенденції; - узагальнювати та структурувати матеріал; - використовувати наукові публікації, методичні розробки, інформацію про практичний досвід вітчизняних та закордонних організацій при прийнятті управлінських рішень. Структурно-логічне місце курсу в навчальному процесі підготовки фахівців: вивченню передує засвоєння таких наук, як «Менеджмент», «Мікроекономіка», «Економіка підприємства», «Маркетинг», «Дослідження операцій». Водночас освіченість у сфері операційного менеджменту є необхідною передумовою для засвоєння студентами матеріалу курсів фахової підготовки «Стратегічне управління» та «Інноваційний менеджмент». Загальний обсяг годин, відведених на вивчення матеріалу курсу – 120 (4 кредити). Підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного контролю знань та іспиту.
2. Тематичний план НАУКИ
Таблиця 1
Примітка: Л – лекції; СПЗ – семінарські та практичні заняття; ІЗ – індивідуальні заняття; КЗ – контактні заняття; ПК – підсумковий контроль; СРС – самостійна робота студентів.
3. ЗМІСТ НАУКИ за темами ВСТУП Тема 1. Введення в курс «Операційний менеджмент»
РОЗДІЛ 1. ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Тема 2. Операційна система організації: структурно-процесна характеристика
Тема 3. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту
Тема 4. Моделі та інструментарій обґрунтування рішень в операційному менеджменті
РОЗДІЛ 2. УПРАВЛІННЯ ПОТОЧНИМ ФУНКЦІОНУВАННЯМ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ Тема 5. Планування та контроль реалізації операційної функції організації
Тема 6. Забезпечення усталеного функціонування операційної системи
Тема 7. Управління якістю та продуктивністю операційної діяльності
РОЗДІЛ 3. УПРАВЛІННЯ СТВОРЕННЯМ І РОЗВИТКОМ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ Тема 8. Ключові аспекти проектування та створення операційної системи
Тема 9. Ключові аспекти перетворень і розвитку операційної системи
Тема 10. Інструментарій проектного менеджменту та його застосування в управлінні створенням і розвитком операційної системи
ЗАВЕРШЕННЯТема 11. Сучасні концепції та перспективи розвитку операційного менеджменту
4. ПЛАНИ занять 4.1.ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Заняття 1. Загальна характеристика курсу «Операційний менеджмент» і форм організації навчального процесу (семінар-розгорнута бесіда) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань сутності базових понять та категорій курсу «Операційний менеджмент», - вмінь диференціювати операційну, фінансову, маркетингову діяльність організації; - навичок відділяти операційну діяльність від діяльності по управлінню операціями. Ключові програмні питання
Порядок проведення заняття
Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. Заняття 2. Операційна система організації: структурно-процесна характеристика (семінар-розгорнута бесіда + дискусія) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань сутності операційної функції організації, входів, виходів, ресурсів, процесів, продуктів, зовнішнього оточення та структури операційної системи, видів операційних систем; розуміння того, що операційна система є однією з найважливіших складових будь-якої організації, і саме через це спеціалісту в галузі економіки та управління потрібне знання основ, категорій та принципів операційного менеджменту; - вмінь ідентифікувати властивості операційної системи та визначати вимоги, яким має відповідати операційна система сучасного рівня розвитку. Ключові програмні питання
Запитання для дискусії
Порядок проведення заняття
Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. Заняття 3. Життєвий цикл і режими функціонування операційної системи (семінар-розгорнута бесіда + презентації «Операційна система КНЕУ» з використанням мультимедійного проектора) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань сутності концепції життєвого циклу операційної системи та режимів її функціонування; розуміння того, що не існує єдиного ідеального способу управління операціями, оскільки на різних етапах життєвого циклу та за різних режимів функціонування операційні системи різних типів потребують застосування різних підходів, систем, методів та інструментів управління, тобто практичному управлінню операціями притаманний ситуаційний характер; - вмінь аналізувати склад елементів, структуру, середовище функціонування операційної системи конкретної організації та діагностувати можливості вдосконалень організації та управління її діяльністю. Ключові програмні питання
Порядок проведення заняття
Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. 3. Текст кейсу «Харлі-Девідсон» та запитання до нього (першоджерело: Современный бизнес : учебник ; в 2 т. ; пер.с англ. / Д. Дж. Речмен, М. Х. Мескон, К. Л. Боуви, Дж. В. Тилл. – М. : Республика. – Т. 1. – 1995. – С. 277-278, 308-310). Заняття 4. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту (семінар з використанням кейс-методу) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань змісту і сфер операційного менеджменту, призначення, складу і структури системи управління операціями, цілей, завдань, принципів, функцій та методів управління операційною діяльністю; - вмінь визначати основні етапи життєвого циклу конкретної організації, її операційної системи та системи операційного менеджменту, діагностувати причини кризи операційної діяльності, формулювати пропозиції щодо послаблення кризових явищ і поновлення стабільності функціонування операційної системи. Ключові програмні питання
Порядок проведення заняття
Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. 3. Текст кейсу «Харлі-Девідсон» та запитання до нього (першоджерело: Современный бизнес : учебник ; в 2 т. ; пер.с англ. / Д. Дж. Речмен, М. Х. Мескон, К. Л. Боуви, Дж. В. Тилл. – М. : Республика. – Т. 1. – 1995. – С. 277-278, 308-310). Заняття 5. Тактичний рівень планування операційної діяльності (практичне заняття) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань цілей, принципів, видів і методів планування операційної діяльності, сутності стратегій організації виробничої діяльності за умов стабільного та циклічно змінюваного попиту на продукцію; - вмінь розроблення планів операційної діяльності тактичного рівня, обґрунтування виробничої програми підприємства та її конкретизації в об’ємних і календарних планах роботи підрозділів операційної системи; - навичок аналізу перебігу й оцінки ступеню виконання річних планів операційної діяльності. Ключові програмні питання
Порядок проведення заняття
Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. 3. Текст кейсу «Студентське весілля» та запитання до нього (першоджерело: Чейз Р. Б. Производственный и операционный менеджмент : 8-е изд. ; пер. с англ. / Ричард Б. Чейз, Николас Дж. Эквилайн, Роберт Ф. Якобс. – М. : Изд. дом «Вильямс», 2001. – С. 80-81).
Заняття 6. Оперативне планування та контроль операційної діяльності (практичне заняття + семінар з використанням кейс-методу) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань сутності оперативного управління виробництвом, основних інструментів і методів оперативного планування та контролювання операційної діяльності; - вмінь встановлення черговості виконання робіт залежно від кількості задіяних підрозділів, розроблення оперативно-календарних планів поточної операційної діяльності, інтерпретування відображених за допомогою графіка Гантта результатів виконання плану операційної діяльності; - навичок здійснення моніторингу ходу поточної операційної діяльності та контролювання її результатів за допомогою оперативних планів-графіків. Ключові програмні питання
Порядок проведення заняття
Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. 3. Текст кейсу «Студентське весілля» та запитання до нього (першоджерело: Чейз Р. Б. Производственный и операционный менеджмент : 8-е изд. ; пер. с англ. / Ричард Б. Чейз, Николас Дж. Эквилайн, Роберт Ф. Якобс. – М. : Изд. дом «Вильямс», 2001. – С. 80-81). Заняття 7. Перший проміжний модульний контроль Порядок проведення заняття
Заняття 8. Забезпечення стабільного функціонування операційної системи (семінар-розгорнута бесіда + дискусія) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань складу виробничої інфраструктури підприємства, основних чинників, що впливають на усталеність перебігу операційної діяльності; - розуміння основних аспектів забезпечення стабільного функціонування операційної системи: матеріально-технічного, просторового, кадрового, організаційно-управлінського, інформаційного, програмно-алгоритмічного та ролі управління запасами у підтримуванні стабільності функціонування операційної системи. Ключові програмні питання
Запитання для дискусії
Порядок проведення заняття
Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. Заняття 9. Управління виробничими запасами (практичне заняття) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - розуміння ролі управління запасами у підтримуванні стабільності функціонування операційної системи; - знань видів запасів та систем управління запасами; - вмінь визначення потреб виробництва у матеріально-сировинних ресурсах, планування обсягів і періодичності закупівель сировини та матеріалів, аналізу виробничих запасів за методом АВС та розроблення на основі його результатів політик управління запасами різних категорій; - навичок розрахунку витрат на управління запасами, визначення оптимального розміру замовлення, контролювання рівнів запасів виробничих ресурсів, їх кількості та своєчасності поповнення. Ключові програмні питання
Порядок проведення заняття
Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. Заняття 10. Управління якістю та продуктивністю операційної діяльності (практичне заняття + семінар-дискусія) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань сутності сучасної концепції управління продуктивністю операційної діяльності, управління якістю операційної діяльності, видів і методів контролю якості продукції та якості технологічних процесів; - вмінь розроблення контрольних карт середніх арифметичних і розмахів технологічного процесу, складання алгоритмів контролю якості продукції; - навичок оцінювання рівня якості продукції, аналізу та інтерпретування відображених за допомогою контрольних карт результатів перебігу технологічного процесу. Ключові програмні питання
Запитання для дискусії
Порядок проведення заняття
Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. Заняття 11. Виробнича стратегія як основа проектування та створення операційної системи (практичне заняття) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань цілей, елементів та основних різновидів виробничої стратегії підприємства, складу найважливіших стратегічних рішень у сфері операцій, сутності продуктових, технологічних, організаційних рішень, моделей проектування робіт і методів нормування праці, чинників, що впливають на вибір місця розташування операційної системи; - вмінь визначення тривалості виробничого та операційного циклів, проведення порівняльного аналізу та вибору з кількох наявних альтернатив найбільш економічно вигідного варіанту технологічного процесу; - навичок розроблення виробничої стратегії підприємства та організовування поточної операційної діяльності згідно вимог обраної технології, форми та методу організації виробництва. Ключові програмні питання
Порядок проведення заняття
Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. 3. Текст кейсу «Провал Boeing: 7 уроків, які варто було б врахувати бізнесу» та запитань до нього» (першоджерело: Деннинг С. Провал Boeing: 7 уроков, которые следовало бы извлечь бизнесу [Электронный ресурс] / Стив Деннинг. – Режим доступа : http://www.forbes.ru/sobytiya/kompanii/232224-proval-boeing-7-urokov-kotorye-sledovalo-izvlech-biznesu. Заняття 12. Ключові аспекти перетворень і розвитку операційної системи (семінар з використанням кейс-методу + дискусія) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань рушійних сил та мотивів розвитку операційної діяльності організації, сутності та складу елементів комплексної підготовки до здійснення продуктових, процесних, організаційних перетворень; - вмінь та навичок розроблення та впровадження нововведень у сфері управління операціями, організовування реалізації програм розвитку операційної діяльності відповідно до наявних можливостей та поставлених підприємством цілей. Ключові програмні питання
Запитання для дискусії
Порядок проведення заняття
Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. 3. Текст кейсу «Провал Boeing: 7 уроків, які варто було б врахувати бізнесу» та запитань до нього» (першоджерело: Деннинг С. Провал Boeing: 7 уроков, которые следовало бы извлечь бизнесу [Электронный ресурс] / Стив Деннинг. – Режим доступа : http://www.forbes.ru/sobytiya/kompanii/232224-proval-boeing-7-urokov-kotorye-sledovalo-izvlech-biznesu). 4. Текст кейсу «Студентське весілля» та запитання до нього (першоджерело: Чейз Р. Б. Производственный и операционный менеджмент : 8-е изд. ; пер. с англ. / Ричард Б. Чейз, Николас Дж. Эквилайн, Роберт Ф. Якобс. – М. : Изд. дом «Вильямс», 2001. – С. 80-81). Заняття 13. Управління проектами (семінар з використанням кейс-методу + дискусія) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань сутності та видів проектів, цілей, стадій, функцій і методів управління проектами, сфер застосування сітьового планування в управлінні операційною діяльністю підприємства; - вмінь визначення складу проектних робіт, ідентифікації послідовностей їх виконання та взаємозв’язків, встановлення витрат часу на виконання кожної роботи та на реалізацію проекту в цілому. Ключові програмні питання
Запитання для дискусії
Порядок проведення заняття
Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. 3. Текст кейсу «Студентське весілля» та запитання до нього (першоджерело: Чейз Р. Б. Производственный и операционный менеджмент : 8-е изд. ; пер. с англ. / Ричард Б. Чейз, Николас Дж. Эквилайн, Роберт Ф. Якобс. – М. : Изд. дом «Вильямс», 2001. – С. 80-81). Заняття 14. Побудова та оптимізація сітьових графіків (практичне заняття) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань видів сітьових графіків, правил їх побудови й упорядкування, часових параметрів, напрямів аналізу та способів оптимізації; - вмінь побудови сітьових графіків виконання комплексів робіт та обрахунку їх часових параметрів; - навичок аналізу та оптимізації сітьових графіків, переведення сітьових графіків у календарні. Ключові програмні питання
Порядок проведення заняття
Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. Заняття 15. Другий проміжний модульний контроль Порядок проведення заняття
Заняття 16. Сучасна концепція операційного менеджменту (семінар-дискусія + семінар-конференція) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань основних етапів еволюції теорії та практики управління операціями; розуміння тенденцій і перспектив розвитку операційної діяльності та операційного менеджменту в першій третині XXI століття; - вмінь знаходити актуальні джерела інформації для дослідження ситуацій щодо операційної діяльності підприємства, обирати форми та методи дослідження змін, що відбуваються; збирати й обробляти первинну інформацію; - навичок аналізу статистичних даних та виявлення загальних тенденцій, узагальнення та структурування релевантних матеріалів, використання наукових публікацій, методичних розробок, інформації про практичний досвід вітчизняних та закордонних підприємств для формулювання власних висновків стосовно характеру сучасної операційної діяльності та операційного менеджменту та їх змін у майбутньому. Ключові програмні питання
Запитання для дискусії
Порядок проведення заняття
Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Ощадливе виробництво: концепція, інструменти, досвід : наук.-практ. видання / Т. В. Омельяненко, О. В. Щербина, Д. О. Барабась, А. В. Вакуленко; Держ. вищ. навч. заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». – К. : КНЕУ, 2009. – 157 с. 3. Омельяненко Т.В. Виробнича стратегія підприємства : монографія / Т. В. Омельяненко . – К. : КНЕУ, 2013. – 277 с. Заняття 17. Підсумкове Порядок проведення заняття
Інформаційне забезпечення 1. Електронні журнали обліку успішності груп з науки «Операційний менеджмент».
4.2. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Заняття 1. Тема 1. Введення в курс «Операційний менеджмент» (міні-лекція, міні-семінар – розгорнута бесіда) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань сутності базових понять та категорій курсу «Операційний менеджмент», - вмінь диференціювати операційну, фінансову, маркетингову діяльність організації; - навичок відділяти операційну діяльність від діяльності по управлінню операціями. План заняття 1. Міні-лекція з висвітленням питань: 1. Операційний менеджмент як складова менеджменту організації. 2. «Операційний менеджмент» як профілюючий курс у системі підготовки бакалаврів менеджменту. Предмет, мета і завдання курсу. 3. Базові положення та концепції загальної теорії управління як складова методології курсу. Базові положення та концепції сучасної економічної теорії як методологічна основа курсу. 2. Міні-семінар – розгорнута бесіда з питаньсутності базових понять та категорій операційного менеджменту. Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. Заняття 2. Тема 2. Операційна система організації: структурно-процесна характеристика (міні-лекція, міні-семінар з використанням кейс-методу) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань сутності операційної функції організації, входів, виходів, ресурсів, процесів, продуктів, зовнішнього оточення та структури операційної системи, видів операційних систем; розуміння того, що операційна система є однією з найважливіших складових будь-якої організації, і саме через це спеціалісту в галузі економіки та управління потрібне знання основ, категорій та принципів операційного менеджменту; - вмінь аналізувати склад елементів, структуру, середовище функціонування операційної системи конкретної організації; - розуміння того, що не існує єдиного ідеального способу управління операціями, оскільки на різних етапах життєвого циклу та за різних режимів функціонування операційні системи різних типів потребують застосування різних підходів, систем, методів та інструментів управління, тобто практичному управлінню операціями притаманний ситуаційний характер. План заняття 1. Міні-лекція з висвітленням питань: 1. Операційна система організації: загальна та структурна характеристика. 2. Ресурси, процеси, продукти. 3. Життєвий цикл та режими функціонування операційної системи. 4. Типологія операційних систем. 2. Міні-семінар з використанням кейс-методу, протягом якого студентами визначаються основні етапи життєвого циклу конкретної організації та її операційної системи, їхні характерні ознаки; діагностуються причини, що викликали кризу операційної діяльності; розглядаються можливі заходи, спрямовані на послаблення кризових явищ і поновлення стабільності функціонування. 3. Тестовий контроль набутих знань. Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. 3. Текст кейсу «Харлі-Девідсон» та запитання до нього (першоджерело: Современный бизнес : учебник ; в 2 т. ; пер.с англ. / Д. Дж. Речмен, М. Х. Мескон, К. Л. Боуви, Дж. В. Тилл. – М. : Республика. – Т. 1. – 1995. – С. 277-278, 308-310). Заняття 3. Тема 3. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту (міні-лекція, міні-семінар – розгорнута бесіда) Тема 4. Моделі та інструментарій обґрунтування рішень в операційному менеджменті (самостійне опрацювання) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань змісту і сфер операційного менеджменту, призначення, складу і структури системи управління операціями, цілей, завдань, принципів, функцій та методів управління операційною діяльністю; - вмінь визначати основні етапи життєвого циклу конкретної організації, її операційної системи та системи операційного менеджменту, діагностувати причини кризи операційної діяльності, формулювати пропозиції щодо напрямів вдосконалення системи управління операціями. План заняття 1. Міні-лекція з висвітленням питань: 1. Зміст і сфери операційного менеджменту. 2. Система управління операційною діяльністю. 3. Принципи, функції та методи операційного менеджменту. 4. Операційний менеджер як суб’єкт управління операціями. 2. Міні-семінар – розгорнута бесіда з питаньскладу і структури системи управління операціями, цілей, завдань, принципів, функцій та методів управління операційною діяльністю; 3. Тестовий контроль набутих знань. Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. Заняття 4. Тема 5. Планування та контроль реалізації операційної функції організації (міні-лекція, міні-практичне заняття з розв’язком задач) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань цілей, принципів, видів і методів планування операційної діяльності, сутності стратегій організації виробничої діяльності за умов стабільного та циклічно змінюваного попиту на продукцію, сутності оперативного управління виробництвом, основних інструментів і методів оперативного планування та контролювання операційної діяльності; - вмінь розроблення планів операційної діяльності тактичного рівня, обґрунтування виробничої програми підприємства та її конкретизації в об’ємних і календарних планах роботи підрозділів операційної системи; вмінь встановлення черговості виконання робіт залежно від кількості задіяних підрозділів, розроблення оперативно-календарних планів поточної операційної діяльності, інтерпретування відображених за допомогою графіка Гантта результатів виконання плану операційної діяльності; - навичок аналізу перебігу й оцінки ступеню виконання річних планів виробництва та здійснення моніторингу ходу поточної операційної діяльності та контролювання її результатів за допомогою оперативних планів-графіків. План заняття 1. Міні-лекція з висвітленням питань: 1. Планування операційної діяльності – загальна характеристика. 2. Тактичний рівень планування операційної діяльності. 3. Оперативне планування та контроль операційної діяльності. 2. Міні-практичне заняття з розв’язком задач: задача «Формування плану виробництва продукції», задача «Визначення послідовності виконання робіт і розроблення календарного плану (задача планування n-робіт на одному верстаті; задача планування n-робіт на двох верстатах)», задача «Побудова графіків Гантта (завантажувальний графік; графік планування робіт)». 3. Виконання практичних завдань або тестовий контроль набутих знань. Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. Заняття 5. Тема 6. Забезпечення усталеного функціонування операційної системи (міні-лекція, міні-практичне заняття з розв’язком задач) Тема 7. Управління якістю та продуктивністю операційної діяльності (самостійне опрацювання) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань складу виробничої інфраструктури підприємства, основних чинників, що впливають на усталеність перебігу операційної діяльності, аспектів забезпечення стабільного функціонування операційної системи; - вмінь визначення потреб виробництва у матеріально-сировинних ресурсах, планування обсягів і періодичності закупівель сировини та матеріалів, аналізу виробничих запасів за методом АВС та розроблення на основі його результатів політик управління запасами різних категорій; - навичок розрахунку витрат на управління запасами, визначення оптимального розміру замовлення, контролювання рівнів запасів виробничих ресурсів, їх кількості та своєчасності поповнення. План заняття 1. Міні-лекція з висвітленням питань: 1. Ознаки стабільного функціонування операційної системи. 2. “Тверді” та “м’які” чинники забезпечення усталеного функціонування операційної системи. Управління виробничими запасами. 3. Сучасні системи забезпечення усталеного функціонування операційної системи. 2. Міні-практичне заняття з розв’язком задач: задача «Визначення оптимального розміру замовлення та розрахунок витрат на управління запасами», задача «Класифікація запасів за методом АВС». 3. Виконання практичних завдань або тестовий контроль набутих знань. Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. Заняття 6. Тема 8. Ключові аспекти проектування та створення операційної системи (міні-лекція, міні-практичне заняття з розв’язком задач) Тема 9. Ключові аспекти перетворень та розвитку операційної системи (самостійне опрацювання) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань цілей, елементів та основних різновидів виробничої стратегії підприємства, складу найважливіших стратегічних рішень у сфері операцій, сутності продуктових, технологічних, організаційних рішень, моделей проектування робіт і методів нормування праці, чинників, що впливають на вибір місця розташування операційної системи; - вмінь визначення тривалості виробничого та операційного циклів, проведення порівняльного аналізу та вибору з кількох наявних альтернатив найбільш економічно вигідного варіанту технологічного процесу; - навичок розроблення виробничої стратегії підприємства та організовування поточної операційної діяльності згідно вимог обраної технології, форми та методу організації виробництва. План заняття 1. Міні-лекція з висвітленням питань: 1. Загальна характеристика процесу проектування операційної системи. 2. Виробнича стратегія як основа проектування та створення операційної системи організації. 3. Стратегічні рішення в сфері операцій. 4. Конкретизація складу та співвідношення виробничих ресурсів. 2. Міні-практичне заняття з розв’язком задач: задача «Вибір варіанта технологічного процесу», задача «Розрахунок тривалості операційного циклу». 3. Виконання практичних завдань або тестовий контроль набутих знань. Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. Заняття 7. Тема 10. Інструментарій проектного менеджменту та його застосування в управлінні створенням та розвитком операційної системи (міні-лекція, міні-практичне заняття з розв’язком задач) Тема 11. Сучасні концепції та перспективи розвитку операційного менеджменту (самостійне опрацювання) Проведення заняття має на меті формування таких фахових (спеціальних) компетентностей: - знань сутності та видів проектів, цілей, стадій, функцій і методів управління проектами, сфер застосування сітьового планування в управлінні операційною діяльністю підприємства; знань видів сітьових графіків, правил їх побудови й упорядкування, часових параметрів, напрямів аналізу та способів оптимізації; - вмінь визначення складу проектних робіт, ідентифікації послідовностей їх виконання та взаємозв’язків, встановлення витрат часу на виконання кожної роботи та на реалізацію проекту в цілому. - навичок аналізу та оптимізації сітьових графіків, переведення сітьових графіків у календарні. План заняття 1. Міні-лекція з висвітленням питань: 1. Філософія проектного менеджменту. 2. Сітьове планування та управління. 2. Міні-практичне заняття з розв’язком задач: задача «Побудова сітьового графіка», задача «Упорядкування та обрахунок часових параметрів сітьового графіка». 3. Виконання практичних завдань або тестовий контроль набутих знань. Інформаційне забезпечення 1. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч. посібник / Т. В. Омельяненко. – К. : КНЕУ, 2009. – 478 с. 2. Омельяненко Т. В. Операційний менеджмент : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Т. В. Омельяненко , Н. В. Задорожна . – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 235 с. Заняття 8. Поточний модульний контроль Проведення заняття має на меті перевірку та оцінювання якості засвоєння теоретичних та прикладних аспектів науки «Операційний менеджмент». План заняття 1. Проведення аудиторної самостійної модульної контрольної роботи.
4.3. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД Відповідно до наказу №84 від 13.02.2014 р. у міжсесійний період для студентів заочної форми навчання передбачено виконання обов’язкових та вибіркових видів робіт згідно карти самостійної роботи студентів. Так, обов’язково має бути виконано домашню письмову роботу, яка передбачає розгорнуту відповідь на одне теоретичне питання та виконання одного розрахункового завдання. Серед пропозицій вибіркових завдань за картою самостійної роботи студентів заочної форми навчання студент самостійно обирає одне із завдань та виконує його в міжсесійний період. Студент повинен захистити домашню письмову роботу та вибіркове завдання за два тижні до екзаменаційної сесії протягом міжсесійного періоду у відповідності до графіку проведення «Дня заочника».
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ Організація самостійної роботи студентів і викладачів в ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» регулюється Положенням «Про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи студентів і викладачів», затвердженим наказом ректора №1032 від 27.12.2012 року. У відповідності до означеного Положення розроблено «Карти самостійної роботи студентів» (далі – карта СРС) для організації самостійної роботи студентів з науки «Операційний менеджмент», які відображають перелік форм самостійної роботи студента, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Самостійна робота студента – форма організації освітнього процесу, за якої заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Самостійна робота студентів над наукою «Операційний менеджмент» включає: - опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу; - вивчення тем для самостійного опрацювання; - виконання домашніх завдань; - підготовку до семінарських (практичних) занять; - підготовку до контрольних робіт та інших форм поточного контролю; - вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру; - аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовку аналітичної записки (Case study); - виконання індивідуальних завдань тощо. Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. До індивідуальних завдань належать: підготовка рефератів, есе, виконання розрахункових, графічних робіт, оформлення звітів, аналіз практичних ситуацій, підготовка реферативних матеріалів з фахових публікацій, власні дослідження до конференцій, участь в олімпіадах тощо. Складовою індивідуальних завдань є підготовка комплексної курсової роботи, яка здійснюється відповідно до робочого навчального плану та вимог щодо її змісту. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів. Види індивідуальних завдань з науки «Операційний менеджмент»:
Карти СРС розроблено окремо по кожній формі навчання (очна, заочна) та за умови підсумкового контролю знань у формі іспиту (нормативна дисципліна). Кожен студент самостійно роздруковує для себе карту СРС із «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань», розміщених на сайті КНЕУ і обирає індивідуальні завдання. Оцінки (бали), одержані студентами за виконання різних видів самостійної роботи, фіксуються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів.
6. ПОТОЧНий І ПІДСУМКОВий КОНТРОЛь знань
6.1. Очна форма навчання Карта самостійної роботи студентів У відповідності до «Положення про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи у КНЕУ», затвердженого Вченою радою КНЕУ 20.12.2012 р., розроблено «Карти самостійної роботи студентів» (далі – карта СРС) для організації самостійної роботи студентів із науки «Операційний менеджмент», які відображають перелік форм самостійної роботи студента, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Карти СРС розроблено за умови підсумкового контролю знань у формі іспиту (нормативна дисципліна); карту СРС з науки «Операційний менеджмент» для студентів очної форми навчання подано в табл. 2. Кожен студент самостійно роздруковує для себе карту СРС із «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань», розміщених на сайті КНЕУ і обирає індивідуальні завдання. Оцінки (бали), одержані студентами за виконання різних видів самостійної роботи, фіксуються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів.
Таблиця 2 КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки / дисципліни «Операційний менеджмент» (галузь знань 0306 «Менеджмент та адміністрування», спеціальність 6.030601 «Менеджмент», спеціалізація «Менеджмент промислових підприємств»)
Очна форма навчання
Продовження табл. 2
Продовження табл. 2
Продовження табл. 2
*Теми затверджуються на індивідуальній консультації на початку семестру викладачем, який веде семінарські та практичні заняття. **Вимоги до наборів уточнюються на індивідуальній консультації на початку семестру викладачем, який веде семінарські та практичні заняття. ***За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки Актуальна система контролю знань базується на застосуванні уніфікованого підходу до організації контролю якості знань студентів, але з урахуванням специфічних особливостей організації навчального процесу на очній та заочній формах навчання. Основними завданнями контролю є: - оцінювання рівня засвоєння студентами програмного матеріалу курсу; - мотивація студентів до систематичної активної роботи протягом семестру; - інформування студентів про якість їхньої роботи щодо вивчення навчального матеріалу. Система контролю знань студентів з науки «Операційний менеджмент» включає в себе поточний контроль та підсумковий контроль знань (іспит). Зазначені форми контролю тісно взаємопов’язані й організуються таким чином, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів і забезпечити об’єктивне оцінювання їх знань. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу, вмінь самостійно опрацьовувати навчальний матеріал нормативного та поглибленого рівнів, здатності осмислити зміст теми чи розділу курсу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь публічно та письмово представити результати самостійної роботи. Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до сучасних проблем операційного менеджменту. Кінцеве оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою; при цьому: - завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; - за екзамен студент може отримати максимум 50 балів.
Поточний контроль та оцінювання знань Поточний контроль та оцінювання знань студентів очної та заочної форм навчання мають свої особливості. Вони детально розкриваються у підрозділах 6.1 та 6.2. Підсумковий контроль та підсумкове оцінювання знань Оцінювання знань студентів з науки «Операційний менеджмент» здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (екзамену). Екзамен проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань. Завданнями іспиту є: - перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами курсу; - оцінка здатності студента до творчого використання накопичених знань; - аналіз умінь студента сформувати своє ставлення до конкретних проблем управління операційною (виробничою) діяльністю організацій, що функціонують в складних умовах ринкової економіки. Екзаменаційні завдання іспиту складаються на основі затвердженої програми науки «Операційний менеджмент». Структурно екзаменаційний білет складається з 5-ти завдань і включає в себе: - два теоретичні питання; - відкритий тест з 10 пунктів; - два аналітико-розрахункових завдання. Характеристика типових завдань, що виносяться на іспит, та критерії оцінювання рівня якості відповідей подані в підрозділі 6.3. Приклад екзаменаційного білету подано у підрозділі 6.4. У разі, якщо відповіді студента на завдання екзаменаційного білету оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільно загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю. Студенти, які набрали за результатами поточного та підсумкового контролю від 21 до 59 включно балів, після належної підготовки мають право повторно складати іспит. Перескладання іспиту з науки дозволяється двічі. Якщо студент не пересклав іспит двічі, він зобов’язаний повторно вивчити дисципліну і знову скласти іспит (востаннє). Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 20 балів включно, зобов’язані написати заяву на повторне вивчення науки на відповідних формах навчання свого факультету і скласти його. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну шкалу та у шкалу оцінювання за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Об’єктами поточного контролю є: - систематичність та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях (максимальна оцінка – 30 балів); - якість виконання модульних (контрольних) завдань (максимальна оцінка – 10 балів); - якість виконання індивідуальних завдань (максимальна оцінка – 10 балів). Результати поточного контролю знань студентів в цілому (з урахуванням систематичності і активності роботи, рівня якості виконання індивідуальних завдань та модульних контрольних робіт) оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів. Отримані студентом за семестр бали вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності без переведення їх у 4-бальну шкалу і враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування курсу. У разі невиконання завдань поточного контролю у встановлені терміни з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.
Контроль та оцінювання систематичності та активності роботи студентів Об’єктами контролю є: - ступінь засвоєння матеріалу нормативного рівня, визначений шляхом проведення усних опитувань по програмних питаннях курсу; - активність, рівень знань, оригінальність та аргументованість висловлених точок зору, яскравість та змістовність доповідей, виступів та коментарів студентів, продемонстровані при обговоренні дискусійних питань і виробничих ситуацій; - ступінь активності студентів і якість набутих ними в процесі розв’язку типових задач практичних навичок вибору та обґрунтування управлінських рішень. Основними формами здійснення контролю є: - усні опитування на семінарських і практичних заняттях по контрольних програмних питаннях поточної та попередніх тем; - перевірка практичних навичок розв’язання типових задач і виробничих ситуацій, набутих студентами в процесі вивчення матеріалу курсу; - оцінювання ступеню активності студентів та якості їхніх виступів та коментарів при проведенні дискусій на семінарських заняттях. Оцінювання систематичності та активності роботи студентів по кожному з об’єктів контролю здійснюється за шкалою від 0 до 2 балів (з інтервалом 0, 1, 2). Кількість балів, отриманих кожним студентом на кожному практичному (семінарському) занятті, підсумовується та включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за модульні контрольні роботи та за виконання індивідуальних завдань.
Контроль та оцінювання рівня виконання модульних (контрольних) завдань При виконанні модульних контрольних робіт оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля. Протягом семестру передбачається проведення двох модульних контрольних робіт. Перша контрольна робота складається з трьох завдань за темами 1 – 5 програми курсу і проводиться орієнтовно в 10-й–12-й тиждень навчального семестру; друга контрольна робота складається з двох завдань за темами 6 – 10 програми курсу і проводиться орієнтовно в 15–17-й тиждень навчального семестру. До складу завдань конкретної модульної контрольної роботи, зважаючи середній рівень засвоєння програмного матеріалу студентами та специфіку потоку, а також в залежності від ступеню підготовленості та активності групи, продемонстрованих на попередніх семінарських і практичних заняттях, можуть, у різній кількості та співвідношенні, включатися: - теоретичні питання нормативного або проблемного характеру; - тестові завдання; - аналітико-розрахункові завдання. Для оцінювання рівня відповідей на запитання модульної контрольної роботи, використовуються такі критерії: - 2 бали – студент продемонстрував всебічне системне і глибоке знання програмного матеріалу; засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; виявив творчі здібності у викладі навчально-програмного матеріалу як щодо даного питання, так і щодо суміжних модулів курсу та споріднених наук; - 1 бал – студент показав посереднє знання основного програмного матеріалу; засвоєння інформації переважно з лекційного курсу або з лише одного підручника; володіння лише окремими методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; - 0 балів – студент має значні прогалини у знанні основного програмного матеріалу; фрагментарно володіє базовими поняттями, методиками та інструментами, допускаючись при їх використанні принципових помилок.
Контроль рівня виконання індивідуальних завдань Об’єктом контролю є рівень підготовки та презентації доповідей по результатах аналітичних оглядів наукових публікацій (рефератів), есе, виробничих ситуацій, перекладів англомовних наукових публікацій тощо. Основними формами здійснення контролю є: - оцінювання змісту, глибини, якості представлених письмово (чи в електронній формі) набутих результатів та відповідей на їх захисті; - перевірка дотримання графіка індивідуально-консультативної роботи.
Різновиди індивідуальних завдань, наведені в карті СРС, тематика та терміни їх виконання визначаються й уточнюються лектором потоку та викладачами, які проводять семінарські та практичні заняття, і доводяться до студентів на початку семестру.
6.2. Заочна форма навчання Карта самостійної роботи студентів У відповідності до «Положення про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи у КНЕУ», затвердженого Вченою радою КНЕУ 20.12.2012 р., розроблено «Карти самостійної роботи студентів» (далі – карта СРС) для організації самостійної роботи студентів з науки «Операційний менеджмент», які відображають перелік форм самостійної роботи студента, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Карту СРС розроблено за умови підсумкового контролю знань у формі іспиту (нормативна дисципліна). Карту СРС з науки «Операційний менеджмент» для студентів заочної форми навчання подано в табл. 3. Кожен студент самостійно роздруковує для себе карту СРС із «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань», розміщених на сайті КНЕУ і обирає індивідуальні завдання. Оцінки (бали), одержані студентами за виконання різних видів самостійної роботи, фіксуються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів.
Таблиця 3 КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки «Операційний менеджмент» для студентів напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» спеціалізація 6601/1 «Менеджмент промислових підприємств» Заочна форма навчання
*Теми затверджуються лектором потоку на індивідуальній консультації у період контактних занять. **Вимоги до наборів уточнюються лектором потоку на індивідуальній консультації у період контактних занять. ***За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки Актуальна система контролю знань базується на застосуванні уніфікованого підходу до організації контролю якості знань студентів, але з урахуванням специфічних особливостей організації навчального процесу на очній та заочній формах навчання. Основними завданнями контролю є: - оцінювання рівня засвоєння студентами програмного матеріалу курсу; - мотивація студентів до систематичної активної роботи протягом сесійних та міжсесійного періодів; - інформування студентів про якість їхньої роботи щодо вивчення навчального матеріалу. Система контролю знань студентів з науки «Операційний менеджмент» включає в себе поточний контроль та підсумковий контроль знань (іспит). Зазначені форми контролю тісно взаємопов’язані й організуються таким чином, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів і забезпечити об’єктивне оцінювання їх знань. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу, вмінь самостійно опрацьовувати навчальний матеріал нормативного та поглибленого рівнів, здатності осмислити зміст теми чи розділу курсу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь публічно та письмово представити результати самостійної роботи. Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до сучасних проблем операційного менеджменту. Кінцеве оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою; при цьому: - завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; - за екзамен студент може отримати максимум 50 балів. Поточний контроль та оцінювання знань Поточний контроль та оцінювання знань студентів денної та заочної форм навчання мають свої особливості. Вони детально розкриваються у підрозділах 6.1 та 6.2. Підсумковий контроль та підсумкове оцінювання знань Оцінювання знань студентів з науки «Операційний менеджмент» здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (екзамену). Екзамен проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань. Завданнями іспиту є: - перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами курсу; - оцінка здатності студента до творчого використання накопичених знань; - аналіз умінь студента сформувати своє ставлення до конкретних проблем управління операційною (виробничою) діяльністю організацій, що функціонують в складних умовах ринкової економіки. Екзаменаційні завдання іспиту складаються на основі затвердженої програми науки «Операційний менеджмент». Структурно екзаменаційний білет складається з 5-ти завдань і включає в себе: - два теоретичні питання; - відкритий тест з 10 пунктів; - два аналітико-розрахункових завдання. Характеристика типових завдань, що виносяться на іспит, та критерії оцінювання рівня якості відповідей подані в підрозділі 6.3. Приклад екзаменаційного білету подано у підрозділі 6.4. У разі, якщо відповіді студента на завдання екзаменаційного білету оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільно загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю. Студенти, які набрали за результатами поточного та підсумкового контролю від 21 до 59 включно балів, після належної підготовки мають право повторно складати іспит. Перескладання іспиту з науки дозволяється двічі. Якщо студент не пересклав іспит двічі, він зобов’язаний повторно вивчити дисципліну і знову скласти іспит (востаннє). Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 20 балів включно, зобов’язані написати заяву на повторне вивчення науки на відповідних формах навчання свого факультету і скласти його. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну шкалу та у шкалу оцінювання за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Об’єктами поточного контролю є: - систематичність та активність роботи на контактних заняттях у 7-у семестрі (максимальна оцінка – 15 балів); - якість виконання комплексної аудиторної самостійної контрольної роботи у 8-му семестрі (максимальна оцінка – 10 балів); - якість виконання та захисту у міжсесійний період індивідуальних завдань (максимальна оцінка – 25 балів). Результати поточного контролю знань студентів в цілому (з урахуванням систематичності та активності роботи, рівня якості виконання індивідуальних завдань і модульної контрольної роботи) оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів. Отримані студентом за сесійні та міжсесійний періоди бали вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності без переведення їх у 4-бальну шкалу і враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування курсу. У разі невиконання індивідуальних завдань (обов’язкова домашня письмова робота та / або вибіркова індивідуальна робота) з об'єктивних причин або у разі їх незадовільного виконання студент має право ліквідувати цю заборгованість згідно "Положення про екзаменаційну сесію студентів I-IV курсів КНЕУ" зі змінами та доповненнями (Ухвала Вченої ради від 29.11.2002 р.).
Контроль та оцінювання систематичності та активності роботи студентів Об’єктами контролю є: - ступінь засвоєння матеріалу нормативного рівня, визначений шляхом проведення усних опитувань по програмних питаннях курсу; - активність, рівень знань, оригінальність та аргументованість висловлених точок зору, яскравість та змістовність доповідей, виступів та коментарів студентів, продемонстровані при обговоренні дискусійних питань і виробничих ситуацій; - ступінь активності студентів і якість набутих ними в процесі розв’язку типових задач практичних навичок вибору та обґрунтування управлінських рішень. Основними формами здійснення контролю є: - усні опитування на контактних заняттях по контрольних програмних питаннях; - експрес-тестування по ключових аспектах тем курсу; - перевірка практичних навичок розв’язання типових задач і виробничих ситуацій, набутих студентами в процесі вивчення матеріалу курсу; - оцінювання ступеню активності студентів та якості їхніх виступів та коментарів при проведенні бесід і дискусій на контактних заняттях. Оцінювання систематичності та активності роботи студентів по кожному з об’єктів контролю здійснюється за принципом: «0» або «1» бал. Кількість балів, отриманих кожним студентом на кожному контактному занятті, підсумовується та включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за комплексну аудиторну самостійну контрольну роботу та за виконання індивідуальних завдань. Контроль та оцінювання рівня виконання комплексної аудиторної самостійної контрольної роботи Написання і перевірка модульної (контрольної) роботи проводиться в сесійний період згідно з розкладом. На поточний контроль виноситься завдання одного модуля, що охоплює ключові теми курсу. Об'єктом оцінювання є знання студентів, набуті шляхом самостійного опрацювання матеріалу курсу нормативного та проблемного характеру (за конспектом лекцій, навчальними підручниками, навчально-методичними посібниками тощо), здійснюваного в міжсесійний період. До складу завдань модульної контрольної роботи можуть (у різній кількості та співвідношенні) включатися: - теоретичні питання нормативного або проблемного характеру; - тестові завдання; - аналітико-розрахункові завдання. Загальна кількість завдань – 5; максимальний рівень сумарної оцінки за виконання завдань модульного контролю – 10 балів. Для оцінювання рівня відповідей на теоретичні запитання використовуються такі критерії: - відмінному рівню (2 бали) відповідає: виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; уміння використовувати їх для вирішення типових проблем операційного менеджменту; - задовільному рівню (1 бал) відповідає виявлення посереднього знання основного програмного матеріалу; володіння лише окремими методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; уміння використовувати їх для вирішення типових проблем операційного менеджменту, допускаючи певні помилки; - незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин у знанні основного програмного матеріалу; фрагментарне володіння базовими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки. Для оцінювання рівня відповідей стосовно письмового розв’язання розрахунково-аналітичних завдань застосовуються такі критерії: - відмінному рівню (2 бали) відповідає правильне розв’язання задачі з повним викладенням ходу її розв’язку та глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків; - задовільному рівню (1 бал) відповідає: або ж правильне розв’язання задачі з неповним викладенням ходу її розв’язку або недостатньо глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків, або ж розв’язання задачі, що містить арифметичну помилку, але супроводжується правильним викладенням ходу її розв’язку; - незадовільному рівню (0 балів) відповідає: невірне розв’язання задачі з неправильним викладенням міркувань щодо ходу її розв’язку. Для оцінювання рівня відповідей на питання тестового завдання застосовуються такі критерії: - відмінний рівень (2 бали) – в наданих студентом відповідях правильними є від 80 до 100 відсотків усіх відповідей; - задовільний рівень (1 бал) - в наданих студентом відповідях правильними є від 50 до 70 відсотків усіх відповідей; - незадовільний рівень (0 балів) – в наданих студентом відповідях правильними є від 0 до 40 відсотків усіх відповідей. Контроль рівня виконання індивідуальних завдань Об’єктами контролю є: - одна обов’язкова до виконання до виконання письмова домашня робота (виконується у міжсесійний період; максимальний рівень оцінювання – 15 балів); - одне індивідуальне завдання за вибором студента (згідно з картою СРС) (виконується у міжсесійний період; максимальний рівень оцінювання – 10 балів). Основними формами здійснення контролю є: - оцінювання змісту, глибини, якості представлених письмово набутих результатів і доповіді та відповідей на їх захистах; - перевірка дотримання графіка індивідуально-консультативної роботи. Різновиди вибіркових індивідуальних завдань наведені в карті СРС; їх тематика визначається лектором потоку та викладачами, які проводять контактні заняття, і доводяться до студентів на початку занять. Виконання обов’язкового індивідуального завдання для самостійного опрацювання передбачає розкриття одного теоретичного питання та розв’язання однієї задачі. Номер варіанта обов’язкового для виконання індивідуального завдання визначається згідно останньої цифри номеру залікової книжки (індивідуального навчального плану) студента. Варіанти обов’язкової для виконання письмової домашньої роботи подано нижче.
Варіант № 0 1. Теоретичне питання. Сутність і співвідношення понять «виробництво» та «операції», «управління виробництвом» та «операційний менеджмент». Місце операційного менеджменту в системі менеджменту організації.
2. Аналітико-розрахункове завдання. Сервісний центр Samsung прийняв на ремонт декілька одиниць електропобутової техніки. Виконання замовлень планується розпочати з понеділка наступного тижня. При виконанні робіт спочатку проводиться обстеження кожного приладу та з’ясовуються причини його непрацездатності, а вже потім здійснюється ремонт. Витрати часу на виконання робіт (у робочих годинах) є такими:
За правилом Джонсона визначити оптимальну послідовність виконання замовлень. Прийнявши до уваги, що режим роботи сервісного центру з 10-00 до 19-00 (обідня перерва з 13-00 до 14-00; неділя – вихідний день), побудувати графік роботи підрозділів сервісного центру (завантажувальний графік Гантта).
Варіант № 1 1. Теоретичне питання. Цілі та принципи, види та методи планування операційної діяльності.
2. Аналітико-розрахункове завдання. У процесі виготовлення мікрохвильових пічок підприємство «Альфа-піч» використовує вузол Р-82/115, що закуповується у зовнішнього виробника. Річна потреба у вузлах складає 20 тис. одиниць; ціна одного вузла – 50,00 гривень; вузли запускаються у процес складання рівномірно. Замовлення на поставки вузлів розміщуються протягом року також рівномірно; при цьому поставки здійснюються однаковими за обсягами партіями. Витрати оформлення та виконання одного замовлення складають 200,00 грн. (незалежно від обсягу партії, що замовляється); витрати збереження на складі підприємства одного вузла – 8,00 грн. Визначити оптимальний розмір замовлення та оптимальну кількість замовлень на рік. Розрахувати обсяги замовлень та визначити річні витрати підприємства на закупівлю вузлів, на оформлення та виконання замовлень, на зберігання запасу та сукупні витрати для кількості замовлень на рік від 17 до 21. Результати розрахунків занести в таблицю за наведеною нижче формою:
Відобразити графічно динаміку витрат залежно від збільшення розміру замовлення.
Варіант № 2 1. Теоретичне питання. Зовнішнє оточення, структура та властивості операційної системи.
2. Аналітико-розрахункове завдання. Операційний менеджер має у своєму розпорядженні інформацію щодо очікуваного агрегованого попиту на продукцію фірми на наступні шість місяців року; він складає 8 800 одиниць. Орієнтований розподіл попиту по місяцях на цей період такий:
Розглядається два можливих варіанти організації операційної діяльності фірми у цих умовах. Відповідно до першого варіанту передбачається встановити місячний обсяг виробництва продукції на рівні 900 одиниць. Різницю між обсягами попиту та обсягами виробництва передбачається компенсувати за рахунок залучення субконтракту. Додаткові витрат становитимуть 60,00 грн на кожну одиницю продукції, що вироблятиметься на стороні. Відповідно до другого варіанту передбачається встановити місячний обсяг виробництва продукції на рівні 1 600 одиниць. Різниця між обсягами виробництва та обсягами попиту компенсуватиметься за рахунок зміни рівня запасів готової продукції. При цьому витрати зберігання запасів складуть 25,00 грн за одиницю на місяць. Встановити, до яких типів стратегій організації операційної діяльності відносяться розглядувані варіанти поведінки та розробити календарні плани виробництва відповідно до кожного з варіантів. Визначити, з якими додатковими витратами пов’язана реалізація кожного з варіантів організації поточної операційної діяльності; виходячи з критерію мінімізації сукупних додаткових витрат обґрунтувати рішення щодо вибору найефективнішої лінії виробничої поведінки фірми.
Варіант № 3 1. Теоретичне питання. Зміст та сфери, цілі та завдання операційного менеджменту. Об’єкт і суб’єкт управління операційною діяльністю.
2. Аналітико-розрахункове завдання. Використовуючи методику АВС-аналізу здійснити класифікацію номенклатурних позицій запасів матеріальних ресурсів фірми:
Побудувати діаграму розподілу позицій матеріальних ресурсів за категоріями А, В та С. Сформулювати пропозиції щодо політики управління запасами матеріальних ресурсів різних категорій.
Варіант № 4 1. Теоретичне питання. Види технічного контролю якості. Статистичний приймальний контроль; статистичний попереджувальний контроль.
2. Аналітико-розрахункове завдання. Розробити календарний графік (графік Гантта) виконання замовлення «виготовлення приладу МВФ-09». Інформацію, необхідну для здійснення допоміжних розрахунків, та схему складання приладу наведено нижче:
Рис. Схема складання приладу МВФ-09
Час, необхідний для здійснення операцій із виготовлення приладу МВФ-09
Прийняти до уваги, що: - тривалість випробувань готового приладу складає 6 днів; - термін передачі готового приладу замовнику – 28 листопада поточного року; - режим роботи підприємства – однозмінний, два вихідних дні; - виготовлені деталі та складальні одиниці в очікуванні на наступну операцію можуть перебувати на комплектувальному складі не більше трьох робочих днів.
Варіант № 5 1. Теоретичне питання. Управління запасами матеріальних ресурсів: види запасів, системи управління, модель оптимального розміру замовлення, метод АВС.
2. Аналітико-розрахункове завдання. Розробити календарний графік (графік Гантта) виконання замовлення «виготовлення приладу ГАТ-88». Інформацію, необхідну для здійснення допоміжних розрахунків, та схему складання приладу наведено нижче:
Рис. Схема складання приладу ГАТ-88
Час, необхідний для здійснення операцій з виготовлення приладу ГАТ-88
Прийняти до уваги, що: - тривалість випробувань готового приладу складає 5 днів; - термін передачі готового приладу замовнику – 10 жовтня поточного року; - режим роботи підприємства – однозмінний, один вихідний день; - виготовлені деталі та складальні одиниці в очікуванні на наступну операцію можуть перебувати на комплектувальному складі не більше трьох робочих днів; - прилад ГАТ-88 може перебувати на складі готової продукції не більше трьох робочих днів.
Варіант № 6 1. Теоретичне питання. Принципи управління операціями. Функції та методи операційного менеджменту.
2. Аналітико-розрахункове завдання. Операційний менеджер має у своєму розпорядженні інформацію щодо очікуваного агрегованого попиту на продукцію фірми на наступні шість місяців року; він складає 10 900 одиниць. Орієнтований розподіл попиту по місяцях на цей період такий:
Розглядається два можливих варіанти організації операційної діяльності фірми у цих умовах. За варіантом А передбачається: щомісячний обсяг виробництва відповідає обсягу попиту; збільшення або зменшення обсягу виробництва супроводжується відповідним звільненням чи найманням додаткового персоналу. Витрати, пов’язані з наймом додаткового персоналу, становлять 3 000 грн на кожні 100 од. зростання обсягу випуску продукції; витрати, пов’язані зі звільненням персоналу, – 2 500 грн на кожні 100 од. скорочення обсягу випуску продукції. За базу (100 %-ву чисельність) при здійсненні розрахунків слід прийняти ситуацію січня, коли обсяг виробництва становив 1600 од. За варіантом Б передбачається: місячний обсяг виробництва встановлюється на рівні середнього за відповідний період (шість місяців) попиту; чисельність працівників залишається незмінною; субконтракт не залучатиметься; різниця між обсягами попиту та виробництва компенсуватиметься за рахунок зміни рівня запасів готової продукції. При цьому витрати зберігання запасів складуть 20,00 грн за одиницю на місяць. Встановити, до яких типів стратегій організації операційної діяльності відносяться розглядувані варіанти поведінки та розробити календарні плани виробництва відповідно до кожного з варіантів. Визначити, з якими додатковими витратами пов’язана реалізація кожного з варіантів організації поточної операційної діяльності; виходячи з критерію мінімізації сукупних додаткових витрат обґрунтувати рішення щодо вибору найефективнішої лінії виробничої поведінки фірми.
Варіант № 7 1. Теоретичне питання. Проектний менеджмент як інструмент управління процесами створення та перетворень операційної системи. Сутність сітьового планування та управління.
2. Аналітико-розрахункове завдання. Для виготовлення побутових газових лічильників підприємство використовує вузол Х-МП18, який закуповує на стороні. Річна потреба у вузлах складає 15,6 тис. штук; вартість одиниці становить 19,20 грн.; вузли запускаються у процес складання рівномірно. Замовлення на поставки вузлів розміщуються протягом року також рівномірно; при цьому поставки здійснюються однаковими за обсягами партіями. Витрати на оформлення одного замовлення складають 65,00 грн. (незалежно від обсягу партії, що замовляється); витрати збереження на складі підприємства одного вузла – 25% від ціни його придбання. Визначити оптимальний розмір замовлення та оптимальну кількість замовлень на рік. Розрахувати обсяги замовлень та визначити річні витрати підприємства на закупівлю вузлів, на оформлення та виконання замовлень, на зберігання запасу та сукупні витрати для кількості замовлень на рік від 21 до 25. Результати розрахунків занести в таблицю за наведеною нижче формою:
Відобразити графічно динаміку витрат залежно від збільшення розміру замовлення.
Варіант № 8 1. Теоретичне питання. Види операційних систем. Вимоги, яким має відповідати операційна система сучасного рівня розвитку.
2. Аналітико-розрахункове завдання. Майстерня по ремонту пральних машин прийняла до виконання сім замовлень, які потрібно виконати протягом наступного тижня. При цьому спочатку необхідно провести обстеження кожної машини та з’ясувати проблеми, а вже потім – ремонтувати. Витрати часу на виконання робіт (у робочих годинах) є такими:
За правилом Джонсона визначити оптимальну послідовність виконання замовлень. Побудувати графік роботи підрозділів майстерні (завантажувальний графік Гантта), прийнявши до уваги, що режим роботи – двозмінний з одним вихідним днем; тривалість кожної зміни – 6 годин.
Варіант № 9 1. Теоретичне питання. Склад підсистем, що забезпечують усталене функціонування операційної системи. Виробнича інфраструктура підприємства.
2. Аналітико-розрахункове завдання. Використовуючи методику АВС-аналізу здійснити класифікацію номенклатурних позицій запасів матеріальних ресурсів фірми:
Побудувати діаграму розподілу позицій матеріальних ресурсів за категоріями А, В та С. Сформулювати пропозиції щодо політики управління запасами матеріальних ресурсів різних категорій.
Для оцінювання рівня відповіді на теоретичне питання застосовуються такі критерії: - 5 балів – студент продемонстрував всебічне системне і глибоке знання програмного матеріалу; засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; виявив творчі здібності у викладі навчально-програмного матеріалу як щодо даного питання, так і щодо суміжних модулів курсу та споріднених наук (дисциплін); - 3 бали – студент показав посереднє знання основного програмного матеріалу; засвоєння інформації переважно з лекційного курсу або з лише одного підручника; володіння лише окремими методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; - 1 бал – студент має значні прогалини у знанні основного програмного матеріалу; фрагментарно володіє базовими поняттями, методиками та інструментами, допускаючись при їх використанні принципових помилок. - 0 балів – відповідь на питання не надана взагалі, чи надана, але не має жодного стосунку до поставленого питання. Для оцінювання рівня відповідей стосовно письмового розв’язання розрахунково-аналітичного завдання застосовуються такі критерії: - 5 балів – правильне розв’язання задачі з повним викладенням порядку її розв’язання та глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків; - 4 бали – правильне розв’язання задачі з неповним викладенням порядку її розв’язання або недостатньо глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків; незначні арифметичні помилки; - 3 бали – розв’язання задачі з допущенням кількох арифметичних помилок і неповним викладенням порядку її розв’язання; відсутність висновків за результатами розрахунків; - 2 бали – часткове розв’язання задачі з неправильним викладенням міркувань щодо порядку розв’язання - 1 бал – часткове розв’язання задачі; виклад міркувань щодо порядку розв’язання відсутній; - 0 балів – задача не розв’язана взагалі, чи розв’язок надано, але він не має жодного стосунку до умов задачі. Потім із суми оцінок за два завдання вираховується середньоарифметичне значення, яке й являє собою оцінку за перевірену домашню письмову роботу. Отримання балів за індивідуальні завдання передбачає захистіндивідуальних завдань, які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період. При формуванні оцінки за індивідуальні завдання, заплановано її поділ на дві частини: бали за виконане завдання та бали за захист даного завдання. Більшу частину загальної оцінки за виконання індивідуальних завдань у міжсесійний період повинен передбачати захист виконаного завдання. Так, оцінювання виконання домашньої письмової роботи здійснюється у наступний спосіб: - максимальний рівень оцінювання якості представленого на перевірку завдання – 5 балів; - максимальний рівень оцінювання якості захисту перевіреного завдання – 10 балів. Оцінювання вибіркового індивідуального завдання здійснюється у наступний спосіб: - максимальний рівень оцінювання якості представленого на перевірку завдання – 3 бали; - максимальний рівень оцінювання якості захисту перевіреного завдання – 7 балів. Виконані обов’язкова домашня та вибіркова індивідуальна письмові роботи мають бути представлені на кафедру менеджменту не пізніше, ніж за два тижні до початку сесії.
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен Нормативною формою підсумкового контролю знань студентів напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» (спеціалізація «Менеджмент промислових підприємств») з курсу «Операційний менеджмент» є іспит. На іспит виносяться вузлові теоретичні питання, типові задачі, завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішення практичних задач. Всі екзаменаційні білети є рівноцінними за складністю, охоплюють значну частину навчального матеріалу та сформовані таким чином, аби стимулювати студентів на надання глибокої та творчої відповіді. Білети містять завдання, оцінка виконання яких дозволяє визначити рівень знань з точки зору трьох аспектів – репродуктивного, інноваційно-креативного, аналітико-прикладного. З метою оцінки рівня знань студента з точки зору репродуктивного аспекту, тобто – з метою з'ясування того, як студент засвоїв та спроможний відтворити на папері набуті знання нормативного характеру, до складу екзаменаційних завдань включені теоретичні питання нормативного характеру та тестові завдання. З метою оцінки рівня підготовки студента з інноваційно-креативної точки зору, тобто з позицій аналізу спроможностей студента до використання творчого підходу в розгляді дискусійних питань та можливостей синтетично використовувати набуті знання і продукувати власний, особистий погляд на сутність запропонованої проблеми та можливі шляхи її розв’язку, до складу екзаменаційного білету включене теоретичне питання проблемного характеру. З метою оцінки рівня знань, вмінь та навичок студента з точки зору аналітико-прикладного аспекту, тобто для того, щоб з’ясувати, чи набув студент взагалі, і якщо набув – то в якій мірі, спроможностей аналізувати запропонований матеріал та робити на базі цього аналізу самостійні висновки, до складу екзаменаційного білету включені аналітико-розрахункові та / або графоаналітичні завдання. Для того, щоб студенти мали більш чітку уяву стосовно змісту завдань та вимог до відповідей, далі наводиться їх докладна характеристика.
Теоретичне питання нормативного характеру
У відповіді на теоретичне питання нормативного характеру студент має проявити свої знання по окремому аспекту певної теми, а також продемонструвати рівень володіння матеріалом в цілому по чітко визначеному блоку питань або темі чи розділу курсу. Відповідь на це запитання має бути глибокою, сутнісною, такою, що торкається як конкретики предмету, так і суміжних тем курсу і, навіть, матеріалу, що викладається в рамках інших, але споріднених з «Операційним менеджментом», наук (маються на увазі «Менеджмент», «Мікроекономіка», «Економіка підприємства», «Маркетинг», «Дослідження операцій», «Технологічні процеси галузей», «Інтернет-технології в бізнесі» тощо). Обсяг відповіді на це питання не повинен перевищувати однієї сторінки стандартного формату А4. Основна мета, що переслідується при перевірці відповіді на це завдання – визначити ступінь знання студентом нормативного матеріалу по конкретному питанню конкретної теми, а також оцінити загальний рівень володіння студентом нормативним матеріалом по певній темі або розділу курсу; таким чином, основна мета, що її має досягти студент при відповіді на це питання, – продемонструвати загальний рівень володіння нормативним матеріалом та вміння надати відповідь на питання комплексно, залучаючи інформацію з інших тем курсу, або ж, навіть, з інших наук. Для оцінювання рівня відповіді використовуються такі критерії: - відмінному рівню (10 балів) відповідає: виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; уміння використовувати їх для вирішення типових проблем операційного менеджменту; виявлення творчих здібностей у розумінні, викладі й використанні навчально-програмного матеріалу як по сформульованому питанню, так і по суміжних блоках курсу (теми, розділи) та по споріднених науках чи дисциплінах; - достатньому рівню (8 балів) відповідає: виявлення достатнього знання програмного матеріалу; засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; уміння використовувати їх для вирішення типових проблем операційного менеджменту; - задовільному рівню (6 балів) відповідає: виявлення посереднього знання основного програмного матеріалу; засвоєння інформації переважно з лекційного курсу або ж з одного єдиного підручника; володіння лише окремими методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; уміння використовувати їх для вирішення типових проблем операційного менеджменту, допускаючи певні помилки; - незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин у знанні основного програмного матеріалу; фрагментарне володіння базовими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки. Перелік теоретичних питань нормативного характеру подано нижче:
Теоретичне питання проблемного характеру
У відповіді на теоретичне питання проблемного характеру від студента буде вимагатися визначити загальні та специфічні риси тих чи інших методів, способів, інструментів управління операціями, або ж визначити сфери їхнього доцільного застосування, або ж сфери, де їхнє застосування є обмеженим чи цілком неможливим тощо. Підготовка відповіді на це питання буде вимагати від студента високого рівня самостійності; володіння не тільки нормативним матеріалом курсу, але і знання сучасних поглядів на проблеми операційного менеджменту та споріднених із ним сфер управлінської діяльності; всебічного, систематизованого та глибокого знання програмного матеріалу, засвоєного як по основній, так і по додатковій навчальній, науковій, монографічній, періодичній літературі; здатностей здійснювати як аналіз, так і синтез усієї сукупності надбаних знань задля підготовки гідної, розгорнутої, зваженої та обґрунтованої відповіді на поставлене проблемне питання. Основна мета, що переслідується при перевірці відповіді на це питання – оцінити рівень самостійності студента стосовно формулювання власної точки зору на запропоновану проблему та визначити, чи є здатним студент застосовувати інноваційний, творчий підхід для розв’язку поставленої перед ним проблеми; таким чином – основна мета, що її має досягти студент при виконанні цього завдання – продемонструвати свою спроможність самостійно, творчо, можливо, з елементами певної новизни, формулювати власну точку зору. Для оцінювання рівня відповіді використовуються такі критерії: - відмінному рівню (10 балів) відповідає: виявлення всебічного, системного і глибокого знання програмного матеріалу курсу «Операційний менеджмент» та споріднених наук; засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; уміння здійснювати як аналіз, так і синтез базових положень всього комплексу економічних та управлінських наук, що вивчалися; виявлення творчих здібностей у розумінні та викладі матеріалу по сформульованому питанню; - достатньому рівню (8 балів) відповідає: виявлення достатнього знання програмного матеріалу; засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; уміння використовувати їх для вирішення типових проблем операційного менеджменту; - задовільному рівню (6 балів) відповідає: виявлення посереднього знання основного програмного матеріалу; викладення у своїй відповіді виключно нормативного матеріалу курсу, механічно засвоєного з лекційного курсу або ж з підручників без якихось проявів самостійності щодо його опрацювання; відсутність творчого підходу до розуміння та викладення матеріалу; - незадовільному рівню (0 балів) відповідає: виявлення неспроможності студента до творчого опрацювання запропонованої проблеми теоретичного характеру.
Тестове завдання
Тестове завдання представлене питаннями відкритого тесту (набір пунктів, кожен з яких являє собою розпочату, але не завершену фразу; завдання студента полягає в тому, щоб правильно завершивши це твердження, надати стислу, але змістовну відповідь на фактично поставлене, але не сформульоване у запитальній формі питання). Основна мета, що переслідується при перевірці відповідей по пунктах цього завдання – оцінити конкретний рівень володіння студентом нормативним матеріалом курсу «Операційний менеджмент». Для оцінювання рівня відповідей на питання тестового завдання застосовуються такі критерії: – відмінний рівень (10 балів) – у наданих студентом відповідях правильними є від 90 до 100 відсотків усіх відповідей; – достатній рівень (8 балів) – у наданих студентом відповідях правильними є від 70 до 90 відсотків усіх відповідей; – задовільний рівень (6 балів) – у наданих студентом відповідях правильними є від 60 до 70 відсотків усіх відповідей; – незадовільний рівень (0 балів) – у наданих студентом відповідях правильними є від 0 до 60 відсотків усіх відповідей.
Аналітико-розрахункове завдання
При виконанні аналітико-розрахункового завдання студент повинен проаналізувати вихідні умови запропонованої йому типової задачі та визначити, чи є наданий обсяг інформації достатнім для її розв’язку, розв’язати задачу, викласти повний хід рішення та чітко сформулювати відповідь та висновки. В разі, якщо наданої у вихідних умовах задачі інформації для здійснення розв’язку, на думку студента, недостатньо, він має звернутися до екзаменатора за додатковими даними (в якості необхідних додаткових даних можуть виступати: певні значення з таблиць випадкових чисел, нормативні значення окремих показників, календар на конкретний рік, інформація про режим роботи підприємства тощо). Основна мета, що переслідується при перевірці розв’язку задачі – оцінити рівень володіння студентом нормативним матеріалом курсу та спроможності до його використання в типових практичних ситуаціях, а також – оцінити рівень вмінь та навичок студента здійснювати техніко-економічні розрахунки щодо обґрунтування вибору рішень, що мають прийматися в типових для сфери управління операційною діяльністю ситуаціях. Для оцінювання рівня відповідей стосовно письмового розв’язання розрахунково-аналітичних завдань застосовуються такі критерії: – відмінному рівню (10 балів) відповідає правильне розв’язання задачі з повним викладенням як методики, так і ходу її розв’язку та глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків; – достатньому рівню (8 балів) відповідає: правильне розв’язання задачі з неповним викладенням методики та ходу її розв’язку або недостатньо глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків; – задовільному рівню (6 балів) відповідає: розв’язання задачі, що містить арифметичні помилки, але супроводжується або правильним викладенням методики її розв’язання, або правильним викладом ходу її розв’язку; – незадовільному рівню (0 балів) відповідає: невірне розв’язання задачі з неправильним викладенням міркувань щодо ходу її розв’язку.
Приклади типових задач подані далі.
1. Типова задача «Формування плану виробництва продукції» Операційний менеджер має у своєму розпорядженні інформацію щодо очікуваного агрегованого попиту на продукцію фірми на наступні вісім місяців року, який становить 14 200 од. Орієнтовний розподіл попиту по місяцях на цей період такий:
Розглядаються три можливих варіанти організації майбутньої операційної діяльності фірми у цих умовах. Відповідно до варіанта А щомісячний обсяг виробництва має відповідати обсягу попиту; збільшення або зменшення обсягу виробництва супроводжується відповідним звільненням чи найманням додаткового персоналу. Витрати, пов’язані з наймом додаткового персоналу, становлять 5000 грн на кожні 100 од. зростання обсягу випуску продукції; витрати, пов’язані зі звільненням персоналу, – 7500 грн на кожні 100 од. скорочення обсягу випуску продукції. За базу (100 %-ву чисельність) при здійсненні розрахунків слід прийняти ситуацію березня, коли обсяг виробництва становив 1600 од. За варіантом Б передбачається: встановити місячний обсяг виробництва продукції на рівні 1400 од., що відповідає рівню мінімального попиту, а різницю між обсягами виробництва та обсягами попиту компенсувати за рахунок залучення субконтракту. Додаткові витрати становитимуть 75 грн на кожну одиницю продукції, що вироблятиметься на стороні. За варіантом В передбачається, що: місячний обсяг виробництва встановлюється на рівні середнього за відповідний період попиту; чисельність працівників залишається незмінною; субконтракт не залучатиметься; різниця між обсягами попиту та виробництва компенсуватиметься за рахунок зміни рівня запасів готової продукції. Розробити календарні плани виробництва за кожним із варіантів; визначити, з якими додатковими витратами пов’язана реалізація кожного з можливих варіантів організації поточної операційної діяльності; виходячи з критерію мінімізації сукупних додаткових витрат прийняти рішення щодо вибору оптимальної лінії поведінки фірми. Довідкова інформація: ¾ місячні витрати зберігання запасів – 20 грн за одиницю; ¾ втрати продажу через нестачу готової продукції на складі – 100 грн на одиницю; ¾ залишки від продажу березня – 200 од. готової продукції на складі; ¾ витрати, пов’язані з втратами робочого часу, можна не враховувати.
2. Типова задача «Визначення послідовності виконання робіт і побудова графіка Гантта (графік планування робіт)» Розробити графік Гантта щодо виконання замовлення «виготовлення приладу ВК-12». Інформацію, необхідну для здійснення допоміжних розрахунків, та cхему складання приладу наведено наведено нижче. Крім того, відомо, що: тривалість перебування деталей на комплектувальному складі – не більше 2 днів; тривалість випробувань готового приладу – 5 днів; термін готовності виробу – 20 грудня поточного року; режим роботи підприємства – однозмінний, два вихідних дні.
Схема складання приладу ВК-12 Час, необхідний для виготовлення або складання приладу вк-12
3. Типова задача «Визначення послідовності виконання робіт і побудова графіка Гантта (завантажувальний графік)» Фірма СРК, що займається купівлею-продажем старих автомобілів, запропонувала станції технічного обслуговування № 6 (СТО № 6) ексклюзивний контракт на виконання робіт з ремонту та техогляду машин фірми, призначених до реалізації. Умовою підписання контракту (своєрідне тестування виробничих можливостей СТО № 6) є виконання такого завдання: протягом однієї доби відремонтувати та перефарбувати п’ять автомобілів. Час, необхідний ремонтній та фарбувальній дільницям СТО на виконання робіт по кожному з автомобілів, наведено у таблиці (припускається, що машини спочатку надходять до ремонтної дільниці, а потім – до фарбувальної). Визначити, чи в змозі СТО № 6 виконати поставлене завдання. Витрати часу на виконання робіт
4. Типова задача «Визначення оптимального розміру замовлення та розрахунок витрат на управління запасами» Страхова фірма протягом року розміщує замовлення та поповнює запаси різноманітних офісних товарів і канцелярського приладдя, необхідних для забезпечення її діяльності. Відомо, що: річний обсяг використання фірмою паперу – 6000 пачок; вартість однієї пачки – 125 грн; середня вартість виконання замовлення (незалежно від його обсягу) – 15 грн; витрати на зберігання однієї пачки паперу на складі фірми – 20 % від витрат на її придбання. Розрахувати обсяг замовлення, витрати фірми на виконання замовлень, на зберігання запасу паперу та сукупні витрати для кількості замовлень на рік від 8 до 12. Результати розрахунків занести в таблицю за наведеною нижче формою; за отриманими даними побудувати графік; у розрахунковий та графічний способи визначити оптимальний розмір замовлення та оптимальну кількість замовлень на рік. Підсумкові дані
5. Типова задача «Класифікація запасів за методом АВС» Здійснити класифікацію номенклатурних позицій запасів матеріальних ресурсів фірми (див. табл.), використовуючи методику АВС-аналізу. Запаси матеріальних ресурсів
6. Типова задача «Розроблення контрольної карти середніх арифметичних і розмахів технологічного процесу» Компанія «HVJ Engineering» випускає деталі для виробництва автомобілів. На одній з виробничих ліній виконується нарізування сталевих прутків. Довжина кожного з нарізуваних прутків – 6,65 см. Відповідно до результатів спостережень за різальним верстатом в умовах, коли його робота контролювалася, визначено, що стандартне відхилення технологічного процесу становить 0,07 см. Контроль за перебігом процесу здійснюється кожні 30 хв шляхом відбору та перевірки випадкових вибірок обсягом 4 прутки. Побудувати для даного верстата контрольні карти середніх арифметичних і розмаху технологічного процесу. Нанести наведені у таблиці дані щодо результатів вимірів по останніх 10 вибірках на побудовані контрольні карти та, виходячи з отриманої інформації, охарактеризувати роботу верстата за період, протягом якого здійснювалися спостереження. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКІВ
7. Типова задача «Складання алгоритму одноступеневого контролю якості продукції» Виходячи з вимог процесу складання, здійснено статистичний аналіз якості процесу виготовлення вала редуктора. За його результатами прийнято параметри вибіркового приймального контролю з одинарною вибіркою: за обсягу випуску валів 5000 шт. на місяць вибірка має становити 3 %, допустима кількість дефектних виробів – не більше 2 шт. Скласти алгоритм одноступеневого контролю.
8. Типова задача «Розрахунок тривалості операційного циклу» Визначити тривалість операційного циклу оброблення партії деталей розміром 10 шт. за всіх видів руху предметів праці по операціях. Побудувати графіки процесу оброблення за таких умов: ¾ технологічний процес оброблення деталі складається з 6 операцій, тривалість яких становить: t1 = 8 хв; t2 = 4 хв; t3 = 3 хв; t4 = 10 хв; t5 = 5 хв; t6 = 6 хв; ¾ передавання деталей з однієї операції на іншу у разі паралельного руху – поштучне. Як зміниться тривалість операційного циклу за всіх видів руху, якщо ntp дорівнює 2?
9. Типова задача «Упорядкування та розрахунок параметрів сітьового графіка» Розрахувати часові параметри наведеного сітьового графіка:
10. Типова задача «Вибір варіанта технологічного процесу» Ступінчастий вал може бути виготовлений з викуванця, отриманого за методом штампування на молотах, або на радіально-кувальній машині (ВРКМ). Характеристики технологічних процесів виготовлення ступінчастого вала штампуванням на молотах із подальшим механічним обробленням і точним штампуванням на ВРКМ із подальшим механічним обробленням наведено у табл. 1 та 2, витрати на виготовлення деталі за обома варіантами технологічного процесу – у табл. 3. Упровадження обох варіантів технологічного процесу потребує однакових капіталовкладень. Визначити сфери доцільного використання порівнюваних технологічних процесів та обрати найбільш економічний варіант технології виробництва при річному випуску в обсязі 260 виробів. Таблиця 1 Технологічний процес виготовлення ступінчастого вала штампуванням на молотах
Норма витрат металу – 9,16 кг; маса відходів, що реалізуються, – 2,93 кг.
Таблиця 2 Технологічний процес виготовлення ступінчастого вала точним штампуванням
Норма витрат металу – 8,86 кг; маса відходів, що реалізуються, – 2,45 кг. Таблиця 3 Витрати на виготовлення ступінчастого вала за варіантами технологічного процесу
6.4. Зразок екзаменаційного білета ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № _____
1. Теоретичне питання. Цілі та принципи, види та методи планування операційної діяльності.
2. Теоретичне питання. Загальні та специфічні риси управління операціями в операційних системах різних типів
3. Тест. 1. Операційний менеджмент як вид практичної управлінської діяльності являє собою… 2. Основними видами виробничої структури є … 3. Функції операційного менеджменту – це … 4. Фактори виробництва – це … 5. Правило Джонсона застосовується в ситуаціях …, і вимагає ... 6. До складу виробничої інфраструктури підприємства входять такі цехи, господарства та служби ... 7. Модель оптимального розміру замовлення використовується для … 8. До статистичних методів контролю якості процесів відносяться… 9. До складу ключових рішень стосовно виробничої стратегії відносяться… 10. Напрямками та способами оптимізації сітьового графіку є …
4. Задача. Фірма СРК, що займається купівлею-продажем старих автомобілів, запропонувала станції технічного обслуговування № 6 (СТО № 6) ексклюзивний контракт на виконання робіт з ремонту та техогляду машин фірми, призначених до реалізації. Умовою підписання контракту (своєрідне тестування виробничих можливостей СТО № 6) є виконання такого завдання: протягом однієї доби відремонтувати та перефарбувати п’ять автомобілів. Час, необхідний ремонтній та фарбувальній дільницям СТО на виконання робіт по кожному з автомобілів, наведено у таблиці (припускається, що машини спочатку надходять до ремонтної дільниці, а потім – до фарбувальної). Визначити, чи в змозі СТО № 6 виконати поставлене завдання. Витрати часу на виконання робіт
5. Задача. Операційний менеджер має у своєму розпорядженні інформацію щодо очікуваного попиту на продукцію фірми: ОЧІКУВАНИЙ ПОПИТ НА ПРОДУКЦІЮ ФІРМИ
Розглядається такий варіант організації операційної діяльності фірми за цих умов: – місячний обсяг виробництва встановлюється на рівні середнього за дев’ять місяців попиту; – різницю між обсягами попиту та виробництва передбачається компенсувати за рахунок зміни рівня запасів готової продукції; чисельність працівників залишається незмінною; субконтракт не залучатиметься; – витрати на зберігання запасів на складі – 100 грн за одиницю (кожного місяця). – втрати продажів через нестачу готової продукції на складі – 255 грн на одиницю. Встановити, до якого типу стратегій організації операційної діяльності відноситься розглядуваний варіант виробничої поведінки та розробити календарний план виробництва. Визначити, з якими додатковими витратами чи втратами буде пов’язана реалізація розробленого плану.
7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Основна:
Додаткова:
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||