Міністерство освіти і науки України

Харківська державна академія міського господарства

 

 

“До друку дозволяю”

Перший проректор

Г.В. Стадник

 

 

 

 

 

 

 

Методичні вказівкидля виконання

курсової роботи здисципліни

“Оподаткування підприємств”

(для студентів 4 курсу спеціальності

7.050106 – “Облік і аудит”)

 

 

 

 

 

 

 

 

Схвалено

кафедрою обліку і аудиту

Протокол  №       6      

Від       01. 02. 2001 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків-ХДАМГ-2001

Оподаткування підприємств. Методичні вказівки для виконання курсової роботи (для студентів 4 курсу спеціальності 7.050106 – “Облік і аудит”). Уклад. Кизилова Л.О.—Харків: ХДАМГ, 2001. -  51 с.

 

 

 

Укладач :            Л.О. Кизилова

Рецензент:           Н.І. Гордієнко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. 1.       Загальні положення

1.1. Курсову роботу з дисципліни “Оподаткування підприємств” на тему “Визначення сум платежів за використання природних ресурсів” виконують студенти 4 курсу спеціальності 7.050106 – “Облік і аудит” факультету “Економіка та менеджмент”.

Виконання курсової роботи забезпечує набуття необхідного знання порядку визначення сум платежів за використання природних ресурсів, а також практичних навичок щодо складання податкової звітності (розрахунків) з цих платежів.

                1.2. Курсова робота складається з п’яти розділів:

1. Загальна характеристика природних ресурсів, які використовує підприємство.

1. Визначення розмірів збору за забруднення навколишнього природного середовища.
2. Визначення розмірів плати за землю.
3. Визначення розмірів збору за спеціальне використання водних ресурсів.
4. Визначення розмірів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Виконання кожного розділу закінчується складанням відповідного розрахунку за встановленою формою, що подається до податкового органу.

1.3. Варіанти завдання з курсової роботи студенти визначають самостійно відповідно до останньої цифри залікової книжки (додатки № 1-6).

1.4 Курсову роботу слід оформляти, придержуючись установленої послідовності та правил викладання матеріалу:

1. Титульний аркуш, на якому треба вказати назву кафедри, назву дисципліни, тему курсової роботи, шифр групи, номер залікової книжки, прізвище, ім'я та по батькові студента повністю, прізвище та посаду викладача.
2. Зміст, у якому викласти назву розділів роботи і сторінку, з якої починається розділ.
3. Вступ (1—2 стор.), у якому розкрити актуальність теми, проблеми використання і відтворення природних ресурсів в Україні, законодавче регулювання цих проблем.
4. Розділи роботи.
5. Список використаної літератури.

1.5. Текст роботи необхідно викладати чітко, без скорочення слів. У кінці роботи вказати дату її закінчення і поставити підпис. Загальний обсяг роботи не повинен перевищувати 30 стор.

 

2. Вказівки до загальної характеристики природних ресурсів, які використовує підприємство

 

2.1. Законом України "Про охорону навколишнього середовища" від 25.06.1991 р. передбачено, що природних ресурсів в Україні здійснюється у вигляді загального і спеціального використання природних ресурсів.

2.2. Громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних) оздоровчих,  рекреаційних, матеріальних, тощо) безплатно і без закріплення цих ресурсів за окремими особами.

2.3. Для спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам, організаціям надаються у володіння, користування, оренду природні ресурси для здійснення виробничої та іншої діяльності на основі спеціальних дозволів за плату.

2.4. Залежно від значення природні ресурси розподіляються на державні і місцеві

а) територіальні й внутрішні морські води;

б)природні ресурси континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони;

в) атмосферне повітря;

г) підземні води;

д) поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більше, ніж однієї області;

е) природні ресурси на територіях та об’єктах природно-заповідницького фонду державного значення;

є) види тварин і рослин, занесені у Червону книгу України;

з) корисні копалини за винятком загальнопоширених.

До природних ресурсів місцевого значення відносяться ті, що не ввійшли до складу природних ресурсів державного значення.

2.5. Загальну характеристику природних ресурсів, які використовує підприємство, необхідно дати, по-перше, у вигляді пояснювальної записки, по-друге, у табличній формі, використовуючи інформацію, наведену в додатках № 1, 2, 3, 4, 5, 6.

3. Вказівки до визначення розмірів збору за забруднення  навколишнього природного середовища України

 

3.1. Збір за забруднення навколишнього природного середовища поширюється на всі підприємства, установи, організації, іноземні юридичні та фізичні особи, що здійснюють на території України будь-які види діяльності, в результаті яких завдається шкода навколишньому природному середовищу.

3.2. Розміри платежів за забруднення навколишнього природного середовища визначаються на підставі лімітів та фактичних обсягів викидів і скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, базових нормативів плати за них і відповідних регулюючих коефіцієнтів.

3.3. Ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин визначаються для підприємств з урахуванням гранично допустимих і обсягів викиді в і скидів по кожному інгредієнту і доводяться до них як тимчасово погоджені  величини викидів або скидів забруднюючих  речовин по кожному інгредієнту в тоннах на рік.

Ліміти розміщення відходів у навколишньому природному середовищі визначаються для підприємств як фізичний обсяг відходів за класами їх токсичності згідно з дозволами на розміщення, що видаються у встановленому порядку і доводяться у тоннах на рік

За понадлімітні викиди (і скиди) забруднюючих речовин і розміщення відходів установлюється підвищений розмір плати із застосуванням коефіцієнта 5.

3.4. Платежі підприємств за викиди (скиди) забруднюючих речовин і розміщення відходів у межах установлених лімітів відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітні проводяться за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.

3.5. Нормативи збору за забруднення  навколишнього природного середовища встановлюються за;

а) викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення (додаток № 7: табл. 7.1; 7.2; 7.3; 7.4; 7.5; 7.6);

б) скиди  забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в тому числі скиди, що проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації (додаток № 7: табл. 7.7; 7.8);

в) розміщення відходів у навколишньому природному

середовищі (додаток № 7: табл. 7.9).

3.6. Платники щоквартально складають розрахунок збору за встановленою формою і подають її до органу Державної податкової служби за місцем реєстрації до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів державної податкової служби за місцезнаходженням платника (за попереднім погодженням з органами Мінекоресурсів) до 15 лютого року, що настає за звітним.

Студенти складають розрахунок за встановленою формою (додаток № 12).

3.7. Збір сплачується платниками за їх місцезнаходженням до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а остаточна сплата збору за звітний рік здійснюється до 20 лютого року, що настає за звітним.

Сплата збору здійснюється платниками двома платіжними дорученнями: 30 відсотків до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у складі державного бюджету і 70 відсотків до місцевих (сільських, селищних, міських) фондів охорони навколишнього природного середовища з наступним їх розподілом у такому співвідношенні:

                20 відсотків загальної суми збору – до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів, на окремі рахунки;

                50 відсотків загальної суми збору – до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, на окремі рахунки.

                3.8. Плата за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення впроваджується з метою економічного стимулювання здійснення атмосфероохоронних заходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих забрудненням атмосферного повітря стаціонарними об’єктами.

                3.9. Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забруднюючого атмосферного повітря на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні й рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та транспорту.

                3.10. Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення включає дві складові:

а) плату в межах установлених лімітів викидів забруднюючих речовин;

б) плату за перевищення лімітів викидів забруднюючих речовин;

      3.11. Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (П_в) визначається за формулою

П_вс=(М_лi Н_бiК_насК_ф) + (М_пiН_бiК_насК_фК_п)      (1)

 

де     Н_бi – норматив плати за викиди в атмосферу 1 тонни i– ї забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т;

                М_лi – маса річного викиду i–ї забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

                К_{п –}  коефіцієнт плати за понадлімітний викид  в атмосферу забруднюючих речовин – 5;

                М_пi – маса понадлімітного річного викиду в атмосферу i–ї забруднюючої речовини, т;

                К_нас – коригуючий коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за табл.1;

                К_ф – коригуючий коефіцієнт, що враховує народно-господарське значення населеного пункту і визначається за табл. 2.

               

Таблиця 1 - Значення коефіцієнта К_нас в залежності від чисельності жителів населеного пункту

Чисельність населення, тис. чоловік	Коефіцієнт
До 100	1
100,1 – 250	1,2
250,1 – 500	1,35
500,1 – 1000	1,55
Понад 1000	1,8

 

 

 

 

Таблиця 2 - Значення коефіцієнту народногосподарського значення населеного пункту

 

Тип населеного пункту	Коефіцієнт
Організаційно–господарські та культурно–побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно–промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села)	1
Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський* та обласні центри, міста державного, республіканського**, обласного значення)**	1,25
Населені пункти, віднесені до курортних	1,65

* Автономної Республіки Крим

** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення і віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт  1,65.

3.13. Плата за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення впроваджується з метою економічного стимулювання природоохоронних заходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та  відшкодування народногосподарських збитків, завданих забрудненням атмосферного повітря пересувними транспортними засобами.

3.14. Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я людей, об’єкти житлово–комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, лісові, водні й рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та транспорту.

3.15. Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі нормативів плати за ці викиди та кількості використаного пального.

3.16. Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (П_вп) визначається за формулою:

П_вп = (М_iН_бiК_насК_ф),                                                 (2)

 

де Н_бi – норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюється в результаті спалення 1 тонни i–го пального, грн/тн;

    М_i – річний об’єм використання пального i–го виду, т.

3.17. Плата за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти впроваджується з метою економічного стимулювання природоохоронних заходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих забрудненням поверхневих вод, територіальних та внутрішніх морських вод та підземних горизонтів.

3.18. Платежі за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти компенсують економічні збитки від негативного впливу забруднених вод на здоров’я людей, об’єкти житлово–комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, лісові, водні, рибні і рекреаційні ресурси.

3.19. Розмір платежу за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти включає дві складові:

а) плату в межах установлених лімітів (тимчасово погоджених) скидів забруднюючих речовин;

б) плату за перевищення лімітів скидів забруднюючих речовин.

3.20. Розмір платежу за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти (П_в) визначається за формулою:

 

П_в = (М_лiН_бiК_рб) + (М_пiН_бiК_рбК_п),                (3)

де Н_бi  – норматив плати за скидання 1 тонни i–ї забруднюючої речовини в межах ліміту, грн./т;

    М_лi – маса річного скиду i–ї забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

    К_п – коефіцієнт плати за понадлімітні скиди забруднюючих речовин, –5;

    М_пi – маса понадлімітного річного складу i–ї забруднюючої речовини, т;

    К_рб – регіональний (басейновий ) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого–економічні умови функціонування водного господарства.

3.21. Регіональні (басейнові) коефіцієнти К_т, які враховують територіальні соціально–екологічні умови функціонування водного господарства, наведені в табл.3.

 

Таблиця 3 - Значення регіональних (басейнових) коефіцієнтів

Басейни морів і рік	Кт
Азовське море	2
Чорне море	2
Дунай	2,2
Тиса	3
Прут	3
Дністер	2,8
Дніпро (кордон України–до м.Києва)	2,5
Дніпро (м.Київ включно – до Каховського гідровузла)	2,2
Дніпро (Каховський гідровузол включно – до Чорного моря)	1,8
Прип’ять	2,5
Західний Буг та ріки басейну Вісли	2,5
Десна	2,5
Південний Буг та Інгул	2,2
Ріки Кримського півострова	2,8
Сіверський Донець	2,2
Міус	2,2
Кальміус	2,2

3.22. Плата за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі впроваджується з метою економічного стимулювання заходів щодо зниження відходності виробничих процесів, переробки та безпечного захоронення відходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих розміщенням відходів у навколишньому природному середовищі.

3.23. Платежі за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі компенсують економічні збитки від негативного впливу відходів на здоров’я людей, об’єкти житлово–комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні й рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та транспорту.

3.24. Розмір платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі включає дві складові:

а) плату в межах установлених лімітів розміщення (згідно з дозволами на розміщення) відходів у навколишньому природному середовищі;

б) плату за перевищення лімітів розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

3.25. Розмір платежу за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (П_рв) визначається за формулою

 

       П_рв  =(М_лiН_бiК_мК_о) + (М_пiН_бiК_мК_оК_п)        (4)

 

де Н_бi – норматив плати за розміщення 1 тонни відходів i–го виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення),55 грн./т;

М_лi – річна маса відходів i–го виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), т;

К_п – коефіцієнт плати за понадлімітне розміщення відходів у навколишньому природному середовищі; –5;

М_пi – маса понадлімітного річного розміщення відходів i–го виду, т;

К_м – коефіцієнт, що враховує розташування місця (зони) розміщення відходів;

К_о – коефіцієнт, що враховує характер обладнання місця розміщення відходів.

3.26. Коефіцієнт К_м, що враховує розташування місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, визначається за табл. 4.

Таблиця 4 - Значення коефіцієнту розташування місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

 

Місце (зона) розміщення відходів	Км
В адміністративних межах населених пунктів	3
За межами населених пунктів (на відстані більше 3 км від їх меж)	1

 

3.27. Коефіцієнт К₀, що враховує характер обладнання місця розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, визначається за табл. 5.

 

Таблиця 5 - Значення коефіцієнта обладнання місця розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

 

Характер обладнання місця розміщення відходів	К0
Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних джерел від забруднення.	1
Звалища, що не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних джерел	3

 

 

4. Вказівки для визначення розмірів плати за землю

 

4.1. Відповідно до Земельного кодексу України (ст.36) за використання землі землекористувачі щорічно сплачують плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначаються залежно від якості та місцеположення місцевої ділянки, виходячи з кадастрової оцінки земель.

                4.2. Плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів, відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов’язаних з господарюванням на землях вищої якості, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи та інфраструктури населених пунктів.

                4.3. Розмір земельного податку визначається, виходячи з розміру земельної ділянки, грошової оцінки землі і ставки податку. Ставка податку – це законодавчо визначений річний розмір плати встановленої вартості одиниці площі оподатковуваної земельної ділянки.

                4.4. Ставки земельного податку диференціюються залежно від цільового призначення земель. Всі землі України поділяються на:

                1) землі сільськогосподарського призначення;

2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу сільських населених пунктів);

3) землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення;

4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

                5) землі лісового фонду;

                6) землі промислового фонду;

                7) землі запасу.

                4.5. Розрахунок  земельного податку проводять за формулою

 

П_з  = Д_зЦС_п,                                                                (5)

 

де Д_з – площа оподатковуваної ділянки землі (додаток № 3);

     Ц – грошова оцінка землі, грн/га (додаток №8);

     С_п – ставка земельного податку: у відсотках від грошової оцінки, (додаток № 8).

                Відповідно до закону України “Про внесення змін до закону України “Про плату за землю” від 22.12.99 р. грошова оцінка землі щороку підлягає індексації станом на 1 січня поточного року”. Порядок проведення індексації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. № 783. Листом Держкомітету земельних ресурсів від 15.01.2001 р. № 14-22-7/132 на 01.01.2001 р. коефіцієнт індексації грошової оцінки землі за 2000 рік встановлено в розмірі 1,182.

                4.6. Грошова оцінка землі у населених пунктах визначається, виходячи із базової вартості 1 кв. м землі з урахуванням коефіцієнтів, що встановлюються залежно від місцерозташування і функціонального використання ділянки (додаток № 4), а також коефіцієнта індексації.

                4.7. Податок за ділянки, зайняті житловим фондом, індивідуальними гаражами, господарськими будівлями і спорудами визначається за ставкою 3 відсотки від суми земельного податку.

Ставки земельного податку за сільськогосподарські угіддя, що використовуються за призначенням, не змінюються незалежно від того, до якої категорії земель вони належать.

                        4.8. Земельний податок сплачується платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і річної продукції) щомісячно до 15 числа наступного місяця за звітним.

4.9. Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку. Вони щороку станом на 1 січня подають державній податковій інспекції до 1 лютого розрахунок за встановленою формою (додаток №13).

Для нововведених земельних ділянок розрахунки розмірів податку подаються протягом місяця з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

                Студенти складають розрахунок, виходячи з вихідних даних для відповідного варіанта курсової роботи.

 

5. Вказівки до визначення розмірів збору

за спеціальне водокористування

 

                5.1. Відповідно до ст.42 Водного Кодексу України від 06.06.1995 р. водокористувачами є підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи і особи без громадянства, які здійснюють забір води з водних об’єктів, скидають в них зворотні води або користуються водними об’єктами.

                5.2. Збір за спеціальне водокористування здійснюється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включає збір за використання води водних об'’ктів та за скидання забруднюючих речовин.

                Водокористування – це використання вод (водних об’єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання.

                Під водним об’єктом розуміється природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

                Використання води – це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

                5.3. Водокористування може бути двох видів – загальне та спеціальне.

                Спеціальне водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

                Не належить до спеціального водокористування:

-          пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних);

-          подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони;

-          усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення);

-          використання підземних вод для вилучення корисних компонентів;

-          вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин;

-          виконання будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт;

-          видобування корисних копалин і водних рослин;

-          прокладання трубопроводів і кабелів;

-          проведення бурових, геологорозвідувальних робіт;

-          інші роботи, що проводяться без забору води та скидання зворотних вод.

                5.4. Збір за спеціальне використання водних ресурсів не справляється:

                а) за воду, що використовується для забезпечення питних і санітарно–гігієнічних потреб населення;

                б) за воду, що використовується для протипожежних потреб;

                в) за воду, що використовується для зовнішнього благоустрою території міст і населених пунктів;

                5.5. Для водокористувачів cпеціально уповноваженими органами виконавчої влади встановлюється ліміт використання води.      5.6. Сума збору за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється платниками самостійно, виходячи з фактичного об’єму використаної води, затвердженого ліміту та нормативів збору з урахуванням встановлених пільг.

                Кількість води, що використовується, визначається водокористувачем на підставі даних первинного обліку за показами вимірювальних приладів. Як виняток, об’єм використаної води може бути обчисленим за допомогою  непрямих методів розрахунку, виходячи з:

                а) нормативів споживання води на одиницю продукції;

                б) суми оплати послуг водопостачання;

                в) обсягу енергії, що споживається;

                г) пропускної спроможності водопровідних труб за одиницю часу тощо.

                Нормативи збору за спеціальне використання водних ресурсів (крім потреб гідроенергетики і водного транспорту) наведені у додатках № 9, 10.

                5.7. У разі перевищення ліміту використання водних ресурсів плата обчислюється та справляється у п’ятикратному розмірі. Платежі в межах встановленого ліміту відносяться до витрат виробництва, а за понадмірне використання – сплачуються з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

                5.8. Платники за встановленою формою (додаток №14) щоквартально складають розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів і подають його податковим органам до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.

                5.9. До державного бюджету зараховується 80 відсотків збору за водні ресурси загальнодержавного значення, 20 відсотків – до місцевих бюджетів. Збір за використання водних ресурсів місцевого значення зараховується до місцевого бюджету.

 

6. Вказівки до визначення розміру збору за геологорозвідувальні

роботи, виконані за рахунок Державного бюджету

 

                6.1. Відповідно до Кодексу України про надра (ст.28) користування надрами є платним.

                Надра можуть надаватись у користування для :

1) геологічного дослідження, у тому числі дослідно–промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

                2) видобування корисних копалин;

                3) будівництва і експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у т. ч. споруд       для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин  і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів              виробництва, скидів стічних вод;

      4) створення геологічних територій, що мають важливе наукове, культурне, санітарно–оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятники   природи, лікувальні, оздоровчі установи тощо);

      5) задоволення інших потреб.

               

6.2. Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи і громадяни.

 

6.3. Плата за користування надрами може справлятись у вигляді:

      1) платежів за користування надрами;

      2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

      3) збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій);

      4) акцизного збору.

               

6.4. Відповідно до ст. 33 Кодексу про надра відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин (у т. ч. підземних, мінеральних і термальних вод) на раніше розвіданих родовищах, повністю зараховуються до державного бюджету.

                6.5. Відрахування (збір) за геологорозвідувальні роботи є формою реалізації економічного механізму відшкодування витрат на пошуки і розвідку родовищ корисних копалин, виконаних за рахунок державного бюджету, і створення джерела коштів для фінансування подальших робіт по відтворенню та розвитку мінерально–сировинної бази України.

6.6. Розміри збору за геологорозвідувальні роботи визначаються користувачами надр самостійно, виходячи з обсягів видобутку корисних копалин (у т.ч. підземних прісних, мінеральних і термальних вод), а також з обсягів погашених у надрах запасів деяких корисних копалин.

6.7. Обсяг видобутих корисних копалин визначається за макшейдерськими обмірами, а підземних вод – на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів або розрахунків за непрямими методами. Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин і фактичних втрат копалин у надрах під час видобування, за виключенням втрат, передбачених технічними проектами за умови погодження їх обсягів з органами державного гірничого надзору. Студенти визначають обсяги видобутих корисних копалин на основі додатків № 5 і 6.

6.8. Нормативи збору за геологорозвідувальні роботи, встановлені окремо для кожного виду корисних копалин або групи близьких за призначенню корисних копалин у гривнях на одиницю видобутку чи погашення запасів корисних копалин. Витяг з нормативів наведений у додатку № 11. Нормативи збору підлягають індексації з урахуванням офіційно встановленого та опублікованого індексу інфляції за останній місяць звітного кварталу.

6.9. У разі розробки надрокористувачами більше одного виду корисних копалин, що залягають окремо, збір за геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожний вид копалини окремо. Якщо корисні копалини залягають попутно в одному родовищі, то збір за геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисних копалин у повному обсязі, а за попутні – із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2.

6.10. Сума збору за геологорозвідувальні роботи відноситься на валові втрати виробництва.

6.11. Надрокористувачі складають щоквартально розрахунки збору за геологорозвідувальні роботи і подають їх до податкового органу за місцем реєстрації до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Надрокористувач, який зареєстрований в органах державної податкової служби іншого району (міста) , ніж місцезнаходження родовища корисних копалин, що ним експлуатується, додатково до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, направляє копію розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого родовища корисних копалин, з відміткою органу державної податкової служби, яка прийняла оригінал розрахунку.

Протягом звітного кварталу платники збору сплачують до бюджету за перший і другий місяць такого кварталу авансові внески збору за геологорозвідувальні роботи до 20 числа другого й третього місяця такого кварталу відповідно.

Авансові внески розраховуються платником самостійно у розмірі однієї третини величини збору, нарахованої за попередній звітний квартал.

Остаточна плата збору за звітний квартал здійснюється до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, з урахуванням сплачених авансових внесків.

Студенти складають розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за перший квартал поточного року (додаток № 15).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 1

Ліміти викидів забруднюючих речовин

№ п/п		Назва забруднюючих речовин		Ліміт викидів (скидів) забруднюючих речовин, тн
				1	2	3		4	5	6	7	8	9	0
1	Ангідрид сірчистий			47,7	100,5	50,5		52,1	60,2	65,3	70,1	75,8	81,1	95,88
2	Оксид карбону			10,8	16,1	16,8		17	17,5	18	12,5	13,2	14,1	10,5
3	Оксид нітрогену (IV)			16,1	10,8	11,3		11,8	12,3	13,1	13,9	14,5	15	15,8
4	Хром металічний			0,1	–	0,08		0,05	–	0,09	0,07	–	0,11	0,15
5	Газоподібні фтористі сполуки			0,7	0,3	0,4		0,5	0,6	0,3	0,7	0,8	0,2	0,4
6	Сполуки мангану			0,08	–	0,03		0,04	0,06	0,05	0,07	0,06	0,08	–
7	Сірковуглець			0,03	–	–		0,01	–	–	0,02	–	0,03	–
8	Пил цементний			0,5	0,6	0,7		–	0,4	0,5	0,6	0,7	0,4	0,3
9	Пил рослинного походження			0,4	–	–		0,5	0,1	0,3	–	–	–	0,2
10	Амоніак			0,03	0,04	–		0,05	–	0,06	–	0,03	0,04	0,05
11	Бутилацетат			0,002	0,001	–		–	0,001	–	–	–	–	–
12	Ацетон			0,005	0,002	0,001		0,003	0,004	0,001	–	–	–	0,001
13	Сполуки кадмію			0,001	0,002	–		0,001	0,002	–	–	–	–	0,001
14	У ВОДУ Нітроген амонійний			–	–	0,11		–	–	0,15	0,14	0,11	0,15	–
15	Нафтопродукти			–	–	0,14		–	–	0,21	0,16	0,15	0,16	0,17
16	Нітритіон			–	–	0,005		–	–	0,006	0,001	0,004	–	0,005
17	Завислі речовини			–	–	0,04		–	–	0,09	0,01	0,02	–	–
Розміщення у навколишньому  середовищі
18	Побутові відходи		44,5		40,2		35,6	30,5	28,5	25,5	28,1	35,3	38,2	20,8
19	Будівельне сміття		10		12		–	11,5	10,5	–	12,5	–	13	–
Викиди в атмосферу пересувними джерелами забруднення (обсяг річного використання пального)
20	Дизельне пальне		21,4		20,8		42,5	23,2	25,4	28	30,1	30,5	25,1	35,4
21	Бензин неети-льований		58,4		50,5		91	60,5	62,4	63	62,5	58,8	60,3	70
	Коефіцієнт перевищення ліміту		1,01		1,02		1,05	1,03	1,04	1,01	1,02	1,03	1,01	1,05

 

 

Додаток № 2

Характеристики населених пунктів і місць

розміщення відходів

№ п/п	Показники	Варіанти
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
1	Значення коефіцієнта народ-ногосподарського значення населеного пункту Кф	1,25	1,25	1,25	1,25	1,65	1,65	1,25	1,0	1,0	1,65
2	Місце розміщення відходів: а) в адміністративних межах; б) за межами населених пунктів.	+ –	+ –	– +	– +	+ –	+ –	+ –	+ –	+ –	+ –
3	Місце розміщення у навколишньому середовищі: а) спеціально створені місця складування; б) звалища.	–   +	–   +	–   +	–   +	+   –	+   –	+   –	+   –	+   –	+   –
4	Чисельність населення, тис.чол.	1000	1600	1600	1600	1500	600	800	280	490	450

 

 

 

 

 

Додаток № 3

Площа земельної ділянки у власності

(користуванні) підприємства

№ п/п	Показники	Площа земельної ділянки, кв. м
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
1	Місце знаходження земельної ділянки: а) за межами населеного пункту; б) в межах населеного пункту	1000   1500	1200   2450	1500   2700	900   3300	1300   750	1300   850	2400   900	2100   1000	2500   1750	2000   550
2	Призначення землі за межами населеного пункту: а) для промисловості; б) для житлових будинків на землях лісового фонду; в) для виробничих будівель на землях водного фонду.	1000   –     –	–   800     400	800   –     700	–   400     500	1300   –     –	1000   800     –	1700   –     700	1400   700     –	1500   400     600	2000   –     –
3	Землі сільськогосподарського призначення: а) рілля; б) пасовища.	1500 –	1000 –	– 2000	– 3000	– 4000	2000 –	3000 –	4000 –	– 5000	5000 –
4	Призначення землі в межах населеного пункту: а) для виробничих і адміністративних будівель; б) для житлового фонду; в) для сільськогосподарського виробництва.	500 –   1000	650 –   1800	700 –   2000	800 –   2500	350 400   –	350 500   –	400 –   500	500 500   –	950 –   800	250 300   –

 

Додаток № 4

Характеристики ділянок землі в населених пунктах

 

№ п/п	Показники	Варіанти
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
1	Базова вартість 1кв.м землі, грн	85,16	69,21	85,16	78,15	85,16	57,12	59,14	47,18	49,17	48,25
2	Зональний коефіцієнт	3,62	2,55	2,80	3,50	1,55	1,50	1,0	1,0	1,5	1,0
3	Інтегральний локальний коефіцієнт	1,228	1,312	1,352	1,194	1,552	1,145	1,05	1,04	1,18	1,1
4	Коефіцієнт функціонального використання ділянки	0,70	0,65	1,21	0,75	0,65	1,50	2,5	2,61	1,15	3,0

Додаток № 5

Кількісні показники використання водних

 ресурсів за квартал, куб. м.

 

№ п/п	Показники цільового використання водних ресурсів		1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
1	Для виробничих потреб а) з поверхових водних об’єктів: – басейну Сіверського Дінця; – басейну інших річок.   б) підземних вод	ліміт факт ліміт факт ліміт факт	600 800 – – 1000 1000	700 700 – – 800 1000	800 1000 – – - -	600 600 – – 500 700	700 1000 – – - -	500 800 – – 1500 1500	1000 1000 500 600 - -	900 1000 600 700 1500 1500	800 900 700 800 - -	700 1000 800 900 - -
2	Для забезпечення питних і санітарно-гігієнічних потреб: від підприємств житлово–комунального господарства	ліміт   факт	200   250	300   200	400   300	500   450	250   250	350   400	450   350	550   600	600   600	650   650

 

 

 

 

Додаток № 6

Обсяги видобування корисних копалин

 

№ п/п	Назва корисної копалини	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
1	Вапняк, т	100	200	300	250	350	–	–	–	50	40
2	Крейда, т	–	–	–	40	50	–	–	–	–	–
3	Гіпс, т	20	50	50	–	–	40	30	50	35	45
4	Глина легкоплавка, т	90	–	80	–	–	100	150	200	–	–
5	Пісок будівельний, м.куб.	100	250	200	100	150	200	300	250	300	350

 

Додаток 7

Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища

 

Таблиця 7.1 - Нормативи збору, що справляється за викиди основних забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

 

.

Назва забруднюючої речовини	Норматив збору, грн/т	Назва забруднюючої речовини	Норматив збору, грн/ т
Азоту оксиди	53	Манган та його сполуки	422
Амоніак	10	Нікель та його сполуки	2150
Ангідрид сірчистий	53	Озон	53
Ацетон	20	Ртуть та її сполуки	2260
Бенз(о)пірен	67871	Свинець та його сполуки	2260
Бутилацетат	12	Сірководень	171
Ванадію п’ятиокис	199	Сірковуглець	111
Водень хлористий	2	Спирт н–бутиловий	53
Оксид карбону	2	Стирол	389
Вуглеводні	3	Фенол	242
Газоподібні фтористі сполуки	132	Формальдегід	132
Тверді речовини	2	Хром та його сполуки	1431
Кадмію сполуки	422

 

 

 

Таблиця 7.2 - Нормативи збору, що справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від класу небезпечності

.

Клас небезпечності	Норматив збору, грн/т
I	381
II	87
III	13
IV	3

 

 

Таблиця 7.3 - Нормативи збору, що справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від установлених  орієнтовно–безпечних рівнів впливу

.

Орієнтовно безпечні рівні впливу сполук (мг/м3)	Нормативи збору     грн/т
Менше 0,0001	16052
0,0001–0,001 (включно)	1375
0,001–0,01 (включно)	190
0,01–0,1 (включно)	53
0,1–більше 10	2

 

 

Нормативи збору, що справляється за викиди в атмосферу

забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення

 

 

Таблиця 7.4 - Нормативи збору, що справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин автомобільним транспортом

 

Вид пального	Норматив збору грн/т
Дизельне Бензин етильований неетильований Зріджений нафтовий газ Стиснений природний газ	3   4 3 4 2

 

 

 

Таблиця 7.5 - Нормативи збору, що справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин морськими та річковими суднами

 

.

Вид пального	Норматив збору, грн/т
Бензин Дизельне пальне Мазут	6 4 3

 

Таблиця 7.6 - Нормативи збору, що справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин залізничним транспортом.

.

Вид пального	Норматив збору, грн/т
Дизельне пальне	3

 

                Таблиця 7.7 – Нормативи збору, що справляється за скидання основних забруднюючих речовин у водні об’єкти, в тому числі в морські води

 

Назва забруднюючої речовини	Норматив збору, грн/т
Азот амоній Органічні речовини (за показниками БСК 5) Завислі речовини Нафтопродукти Нітрати Нітрити Сульфати Фосфати Хлориди	35 14 1 206 3 172 1 28 1

 

               

 

 

 

 

Таблиця 7.8 – Нормативи збору, що справляється за скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти залежно від їх концентрації

 

Концентрація забруднюючих речовин	Норматив збору, грн/т
Забруднюючі речовини з гранично допустимою концентрацією у воді рибогосподарських водойм (мг/л): до 0,001 0,001 – 0,09 0,1 – 1 (включно) 1 – 10 вище 10	2752 1995 344 35 7

 

                Для забруднюючих речовин, що не ввійшли до табл. 7.7, за нормативи збору беруться нормативи, наведені у табл. 7.8.

                За скидання забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустимих концентрацій або орієнтовно забезпечених рівнів впливу, за гранично допустимі концентрації беруться найменша величина гранично допустимих концентрацій, наведено у табл. 7.8.

                У разі скидання забруднюючих речовин в озера, ставки та інші непроточні водні об’єкти норматив збору, що справляється за скид забруднюючих речовин у ці водні об’єкти, збільшується у 1,5 раза.

                Норматив збору, що справляється за захоронення забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, береться відповідально до табл. 7.7 чи 7.8 з коефіцієнтом 10.

 

 

 

                Таблиця 7.9 - Нормативи збору, що справляється за розміщення відходів

 

Клас небезпеченості відходів	Ступінь небезпечності відходів	Норматив збору, грн/т
І	Надзвичайно небезпечні	55
ІІ	Високонебезпечні	2
ІІІ	Помірно небезпечні	0,5
VI	Малонебезпечні, у тому числі нетоксичні відходи гірнодобувної промисловості	0,2   0,02

 

 

Додаток № 8.

Ставки земельного податку

№ п/п	Категорії  землі	Грошова оцінка землі, грн./га	Ставки земельного податку, %
1	Землі сільськогосподарського призначення: рілля сіножаті пасовища багаторічні насадження	7577 2310 1810 36445	0,1 0,1 0,1 0,03
2	Землі за межами населених пунктів: – промисловості, транспорту і зв’язку – залізничного транспорту, Збройних Сил України та інших військових формувань – водного і лісового фонду, що зайняті виробничими, культурно–побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами	7754 7715     7577	5 0,02     0,3
3	Землі населених пунктів	Додаток 4	1

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 9

 

НОРМАТИВИ

за спеціальне використання водних ресурсів з поверхневих водних об’єктів

 

Басейни річок, включаючи притоки	Нормативи плати, коп./куб.м
Дніпра на північ від м. Києва (Прип’яті й Десни),	5,04
Дніпра на південь від м. Києва (за винятком Інгульця)	4,79
Інгульця	7,31
Сіверського Дінця	9,83
Південного Бугу (без Інгульця)	5,54
Інгулу	6,80

 

Басейни річок, включаючи притоки	Нормативи плати, коп./ куб.м.
Дністра	3,02
Вісли та Західного Бугу	3,02
Пруту та Сірету	2,27
Тиси	2,27
Дунаю	2,02
Річок Криму	10,08
Річок Приазов’я	12,1
Інших річок.	5,54

 

 

Додаток № 10.

 

Додаток 2

до постанови Кабінету Міністрів України

від 18 травня 1999 р. № 836

(в редакції постанови Кабінету Міністрів

України від 23 липня 1999 р. № 1341)

 

НОРМАТИВИ  ЗБОРУ

за спеціальне використання підземних вод

Найменування регіону	Нормативи збору, коп./куб. метр
1	2
Автономна Республіка Крим	9,32
Області:
Вінницька	8,06
Волинська	8,32
Дніпропетровська	7,06
Донецька	9,58
Житомирська	8,06
Закарпатська	5,29
Запорізька: Веселівський, Мелітопольський, Приазовський, Якимівський райони решта районів області	8,06 7,31
Івано–Франківська: Богородчанський, Верховинський, Долинський, Косівський, Надвірнянський, Рожнятівський райони решта районів області	12,6 7,06
Київська: Білоцерківський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Іванківський, Кагарлицький, Києво–Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Поліський райони решта районів області	4,03 5,29
Кіровоградська	9,32
Львівська	7,31
Луганська	10,58
Миколаївська	10,58
Одеська	8,82
Полтавська: Великобагачанський, Галицький, Зіньківський, Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Новосанжарський, Решетилівський, Хорольський, Шишацький райони решта районів області	4,54 5,29
Рівненська: Володимирецький, Здолбунівський, Костопільський, Рівненський, Сарненський, Острозький райони решта районів області	5,8 7,06
Сумська: Глухівський, Сумський, Роменський, Шосткинський райони решта районів області	5,29 6,3
Тернопільська	9,83
Харківська	7,56
Херсонська	7,56
Хмельницька: Деражнянський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Полонський, Шепетівський райони решта районів області	6,3 9,58
Черкаська	4,54
Чернівецька	8,82
Чернігівська: Городнянський, Корюківський, Ічнянський, Сосницький, Щорський, Талалаївський райони решта районів області	7,56 5,54

 

Примітка: Нормативи збору за спеціальне використання підземних водних ресурсів обчислені без урахування ставок на відшкодування витрат на  геологорозвідувальні роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 11

Нормативи збору за геологорозвідувальні роботи,

виконані за рахунок Державного бюджету (витяг)

 

Вид корисної копалини	Одиниця виміру	На одиницю видобутку	На одиницю погашених запасів, грн.
Сировина будівельна: Крейда біла, вапняк	т		0,13
Гіпс	т		0,16
Керамзитова сировина	куб. м		0,25
Цегельно-черепична сировина	куб. м		0,18
Камінь будівельний	куб. м		0,34
Глина тугоплавка	т		0,13
Піщано-гравійна сировина	куб. м		0,11
Води: промислові підземні	куб. м	0,05

 

 

 

Список літератури

 

1. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 р. // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 15, 41.
2. Закон України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки” від 21.09.2000 р. // Урядовий кур’єр, 8 листопада 2000 р.
3. Земельний кодекс України від 13.08.199 р. // Відомості Верховної Ради України, 1992, № 25.
4. Закон України “Про плату за землю” від 19.09.1996 р. // Голос України, 17 жовтня 1996 р.
5. Закон України “Про Державний бюджет України на 2001 рік” від 7.12.2000 р. // Урядовий кур’єр, 28 грудня 2000 р.
6. Водний кодекс України від 6.06.1995 р. // Відомості Верховної Ради України, 1995, № 24.
7. Кодекс України про надра від 27.07.1994 р. // Голос України, 31 серпня 1994 р.
8. Закон України “Про внесення змін до Водного кодексу України” від 29.09.2000 р. // Голос України, 25 жовтня 2000р.
9. Витяг із закону України “Про охорону навколишнього природного середовища.” // Вісник податкової служби України, 2000, №10.
10. Витяг із Кодексу України про надра. // Вісник податкової служби України. – 2000. - №10.
11. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. №303. //Вісник податкової служби України. – 2000. - №10.
12. Порядок встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету і його справляння. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 р. № 15 // Бізнес. – 1999. -№ 8.
13. Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 р. № 1494. // Вісник податкової служби України. –2000 - № 10.
14. Нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1999 р., № 836 // Вісник податкової служби України. – 2000. - № 10.
15. Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін в “Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища” від 11.08.2000 р. № 1261. // Вісник податкової служби України. – 2000. - № 33.