|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Оподаткування суб’єктів підприємництва
Оподаткування суб’єктів підприємництва« Назад
Оподаткування суб’єктів підприємництва 12.09.2015 14:40
Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період.
Студенти заочної форми навчання виконують індивідуальне завдання з дисципліни «Оподаткування суб’єктів підприємництва» в міжсесійний період. Перевірка та захист індивідуального завдання здійснюється під час проведення “Дня заочника”. Студент може отримати від 0 до 10 балів за виконання індивідуальних завдань в міжсесійний період і від 0 до 10 балів за обов’язковий захист таких індивідуальних завдань, який відбуватиметься в період “Дня заочника”. Складовою частиною вивчення дисципліни “Оподаткування суб’єктів підприємництва” є виконання студентами індивідуального практичного завдання з використанням реального матеріалу. Індивідуальне практичне завдання – одна з основних форм самостійної роботи студентів. Мета виконання індивідуального практичного завдання полягає у закріпленні та поглибленні теоретичних і практичних знань, отриманих студентом в процесі вивчення дисципліни, розвиток навичок самостійного опрацювання законодавчих і нормативних актів, навчальної, спеціальної літератури і статистичних матеріалів, узагальнення зібраної інформації та обгрунтування зроблених висновків, а також описання отриманих результатів. Виконання індивідуального практичного завдання дає можливість студенту навчитися самостійно працювати з різними законодавчими і нормативними документами, літературними джерелами, вивчати проблемні питання щодо оподаткування суб᾽єктів підприємництва. Індивідуальне практичне завдання виконується самостійно кожним студентом з використанням даних, отриманих за місцем проходження практики. Виконання індивідуального практичного завдання передбачає: - вибір теми, підбір і вивчення законодавчих і нормативних документів, спеціальних літературних джерел, фактичного статистичного матеріалу на базах практики або за місцем роботи; - отримання консультацій у викладача на ІКР у дні заочника; - виконання студентом індивідуального завдання і передача викладачу для оцінювання. - Захист індивідуального практичного завдання. Після вивчення програмного матеріалу навчальної дисципліни студенти аналізують і оцінюють практику оподаткування суб’єктів підприємництва на прикладі підприємств, установ. Результати виконання індивідуального практичного завдання оформлюються у вигляді письмової роботи, яка повинна містити:
Текстова частина індивідуального практичного завдання повинна містити наступні розділи. Вступ. Визначається мета та значення виконання індивідуального практичного завдання, дається загальна характеристика суб᾽єкта господарювання – платника податків, його форми власності та видів діяльності, вказуються структурні підрозділи суб᾽єкта господарювання. Обсяг вступу – від 7 до 10 сторінок. Перший розділ. Дається стислий огляд податкового законодавства, нормами якого слід керуватись відносно тих податків, зборів, що аналізуються в обраному варіанті індивідуального практичного завдання. В розділі на основі аналізу використаних законодавчих та нормативних документів, а також спеціальної літератури, досліджуються наявні законодавчі протиріччя щодо правового регулювання відповідних податків, зборів з суб’єктів господарювання в Україні та вказуються напрями подолання таких протиріч. У відповідності з обраною темою розробляються структурно-логічні схеми механізму оподаткування по окремим податкам (зборам, обов᾽язковим платежам). В разі використання вже розроблених іншими авторами структурно-логічних схем оподаткування, студент обов᾽язково повинен назвати її джерело. Аналізуються у динаміці усі податки і збори, які суб᾽єкт господарювання сплачував до бюджету за останні 2-3 роки. Визначається та аналізується в динаміці співвідношення суми сплачених (нарахованих) податків, зборів з основними показниками діяльності суб᾽єкта господарювання, на які відповідні податкові платежі здійснюють безпосередній вплив (виручка від реалізації, собівартість, чистий прибуток). Обсяг розділу І – від 7 до 10 сторінок. Другий розділ. В динаміці за останні 2-3 роки аналізуються дані податкової звітності, представленої в додатках, відносно податків, зборів, щодо яких обрано варіант індивідуального практичного завдання. За результатами аналізу визначаються: механізм оподаткування суб’єкта підприємництва, об᾽єкт оподаткування, пільги, якими користується платник, ставки оподаткування, податковий період. Досліджуються об’єктивні і суб’єктивні фактори, що зумовлюють негативний вплив сплати відповідних податків на фінансово-господарську та інвестиційну діяльність суб’єкта підприємництва. Враховуючи чинне податкове законодавство, умови діяльності відповідного суб᾽єкта господарювання, на основі показників роботи підприємства, статистичних даних і структурно-логічних схем розробляються можливі варіанти зниження податкового навантаження на платника. Можуть вноситись обгрунтовані на цифровому матеріалі або логічно доведені пропозиції щодо внесення змін до податкового законодавства України з метою поліпшення умов фінансово-господарської діяльності суб᾽єктів підприємництва. Обсяг розділу ІІ – від 7 до 10 сторінок. Висновки. Повинні відображати всі результати проведеного дослідження. Висновки повинні бути конкретними та чіткими щодо оптимізації оподаткування, зниження податкового навантаження, усунення проблем та покращення фінансового становища суб’єкта підприємництва у зв’язку з вирішенням проблемих питань щодо оподаткування. Пропозиції щодо напрямків вирішення існуючих проблем повинні бути логічно обгрунтовані і підтверджені цифровим матеріалом. Обсяг висновків – від 3 до 5 сторінок.
Обсяг індивідуального практичного завдання становить до 30 стандартних аркушів (А4) тексту набраного на комп’ютері (інтервал – 1,5; шрифт – 14; поля 2 см.), нумерація сторінок під текстом з правого боку. Основним джерелом інформації для здійснення аналізу і вивчення системи оподаткування суб᾽єктів підприємництва є декларація про податок на прибуток, декларації про ПДВ та інші декларації і розрахунки щодо нарахування і сплати податків. Для здійснення аналізу впливу оподаткування суб᾽єктів підприємництва на їх фінансово-господарську діяльність необхідно використовувати форми річної (квартальної) фінансової звітності. Результати розрахунків з відповідними поясненнями слід оформити в таблицях (графіках, діаграмах, рисунках). Декларації, розрахунки щодо нарахування і сплати податків і форми фінансової звітності та інші дані, які використовувались при виконаннііндивідуального завдання обов᾽язково подаються як додатки до завдання. Висновки і рекомендації студента зроблені в індивідуальному завданні повинні бути конкретними, чіткими щодо впливу системи нарахування, сплати податків і зборів на фінансово-господарську діяльність суб᾽єкта підприємництва. Пропозиції щодо зменшення податкового навантаження повинні бути логічно обгрунтовані і підтверджені цифровим матеріалом. Слід уникати в підготовленому завданні книжкових висловів і фраз. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати повторень та протиріч між окремими положеннями індивідуального практичного завдання. Літературу і законодавчі акти з теми індивідуального практичного завдання студент підбирає самостійно, використовуючи для цього бібліотечний каталог. Для підготовки індивідуального практичного завдання студент повинен використовувати спеціальну літературу, що стосується теми, періодичні видання (газети, журнали), наукові статті. Консультацію з питань підбору літератури студент може отримати у викладача чи у працівників бібліотеки. Перелік використаної літератури і законодавчих актів додається до індивідуального завдання. Кожен студент очної форми навчання оформлює і захищає власне індивідуальне практичне завдання. Ідентичні роботи, виявлені в процесі перевірки викладачем індивідуальних практичних завдань є підставою для недопущення відповідних студентів до підсумкового модульного контролю. Практичне завдання може бути здійснено за одним з 10 наведених варіантів на вибір студента, але з погодженням у викладача. Варіант 1. Вивчити і здійснити аналіз оподаткування прибутку суб᾽єкта підприємництва та визначити його вплив на результати фінансово-господарської діяльності, поточний фінансовий стан та інвестиційну діяльність. Варіант 2. Вивчити і здійснити аналіз сплати суб᾽єктом підприємництва непрямих податків та визначити їх вплив на результати фінансово-господарської діяльності, іммобілізацію грошових коштів та поточний фінансовий стан. Варіант 3. Дослідити умови виникнення і погашення податкового кредиту із податку на додану вартість та їх вплив на діяльність суб’єкта підприємництва – платника ПДВ. Варіант 4. Вивчити і здійснити аналіз сплати податків за ресурси та їх вплив на ефективність використання природних ресурсів і фінансово-господарську діяльність суб’єктів підприємництва. Варіант 5. Вивчити і здійснити аналіз сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Визначити його вплив на фінансово-господарську діяльність та рівень податкового навантаження на суб’єкта підприємництва – роботодавця. Варіант 6. Вивчити і здійснити аналіз впливу чинної системи оподаткування на фінансово-господарську та інвестиційну діяльність банку. Варіант 7. Вивчити і здійснити аналіз впливу чинної системи оподаткування на фінансово-господарську та інвестиційну діяльність страхової компанії. Варіант 8. Вивчити і здійснити аналіз сплати суб᾽єктом підприємництва місцевих податків і зборів та визначити їх вплив на фінансово-господарську діяльність. Варіант 9. Вивчити і здійснити аналіз оподаткування фінансових посередників та визначити його вплив на їх фінансово-господарську діяльність. Варіант 10. Вивчити і здійснити аналіз оподаткування суб᾽єкта малого підприємництва, що перейшов на сплату єдиного податку. Визначити доцільність переходу на спрощену систему оподаткування та її вплив на фінансово-господарську діяльність.
4.3. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період.
Студенти заочної форми навчання з науки “Управління фінансовою санацією підприємств” в міжсесійний період виконують індивідуальне комплексне завдання з використанням практичного матеріалу «Розроблення плану фінансового оздоровлення підприємства». Перевірка та захист індивідуального завдання здійснюється під час проведення “Дня заочника”. Порядок виконання індивідуального комплексного завдання з використанням практичного матеріалу розміщено в Розділі 5 і доводиться до відома студентів при проведенні оглядових лекцій. Виконання індивідуального комплексного завдання з використанням практичного матеріалу оцінюється в 10 балів. Захист завдання оцінюється в 10 балів, відбувається прилюдно і є обов'язковим. Виконання індивідуального комплексного практичного завдання студентом передбачає цілі: ñ оволодіння теоретичними знаннями методів фінансового оздоровлення підприємств; ñ придбання практичних навичок оцінки санаційної спроможності та розробки планів фінансового оздоровлення підприємств; ñ поглиблення практичних фахових знань з управління фінансовою санацією підприємств. Результати виконання та захисту індивідуального завдання студент може отримати під час проведення “Дня заочника”. Перелік професійних компетенцій, які отримує студент під час виконання індивідуального завдання з дисципліни:
Складовою частиною вивчення науки “Управління фінансовою санацією підприємств” є виконання студентами комплексного індивідуального завдання з використанням практичного матеріалу «Розроблення плану фінансового оздоровлення підприємства». Виконання комплексного практичного завданняздійснюється кожним студентом індивідуально. Студент розробляє план фінансового оздоровлення підприємства, інформацію щодо якого збирає самостійно. Студент проводить аудит фінансової сфери підприємства, на якому працює або проходить практику, якщо він має доступ до аналітичної інформації, даних бухгалтерського обліку та форм фінансової звітності, а обране підприємство функціонує не менше 3-х років. Якщо студент не має доступу до аналітичної інформації та форм звітності підприємства, то для проведення аудиту необхідно використати інформацію, розміщену на сайті: www.smida.gov.ua. Об’єктами планування є фінансові, виробничі та трудові ресурси підприємства, процеси господарської діяльності тощо. Перш ніж перейти до розробки плану, проводиться оцінка санаційної спроможності підприємства. Санаційний аудит фінансово-господарської діяльності підприємства передбачає обчислення та трактування динаміки певної кількості показників на основі форм фінансової звітності за останні 2—3 роки, розробку висновків про фінансовий стан підприємства та рекомендацій щодо його поліпшення. Основним джерелом інформації для здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності є форми річної фінансової звітності підприємств. Якщо аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства показав, що воно працює успішно, йому не загрожує фінансова криза, то розробляється план поліпшення фінансового стану суб’єкта підприємства. Якщо в результаті оцінки санаційної спроможності виявилося, що підприємство не підлягає санації, то треба обґрунтувати рішення щодо ліквідації підприємства й розробити план ліквідації з відображенням усіх основних етапів та порядку фінансового забезпечення ліквідаційних процедур. План фінансового оздоровлення (поліпшення фінансового стану) підприємства складається зі вступу та чотирьох розділів. У вступі подається загальна характеристика об’єкта планування: відомості про правову форму організації бізнесу, форму власності, організаційну структуру, сфери діяльності, коротка історична довідка про розвиток підприємства; визначаються мета складання плану фінансового оздоровлення та методи, які використовуються в процесі його розробки. У першому розділі відображається вихідна ситуація на підприємстві. Аналіз вихідних даних містить такі підрозділи: ¨ Оцінка зовнішніх умов. ¨ Аналіз фінансово-господарського стану. ¨ Аналіз причин фінансової кризи та слабких місць. ¨ Наявний потенціал. Оцінка зовнішніх умов, в яких функціонує підприємство, є основою стратегічного планування і передбачає вивчення загальних політико-економічних тенденцій, які впливають на діяльність підприємства, аналіз галузі та ринкового сегменту. При вивченні загальної політико-економічної ситуації враховується розвиток економіки в цілому, демографічна ситуація, технологічні новації, зміна політичного середовища. Головною метою оцінки навколишнього середовища є оцінка можливості адаптації стратегії розвитку підприємства до змін у суспільно-політичному житті країни. Аналіз фінансово-господарського стану підприємства проводиться за двома напрямами: ¨ аналіз виробничо-господарської діяльності; ¨ аналіз фінансового стану. Для здійснення аналізу можна використовувати:
Форми фінансової звітності та інші дані, які використовувались при виконанні завдання, додаються до роботи. Рекомендації і висновки повинні бути конкретними, містити чіткі висновки щодо фінансового стану підприємства та практичні рекомендації щодо його поліпшення, які ґрунтуються на здійснених дослідженнях. Аналіз причин фінансової кризи та слабких місць полягає в систематизації та оцінюванні причин фінансової кризи та наслідків їх впливу на фінансово-господарську діяльність підприємства. Аналіз причин фінансової кризи проводиться з метою їх локалізації та усунення. Виявлення симптомів кризи робиться на основі аналізу слабких місць на підприємстві. Обмежуючі чинники (слабкі місця) можуть виявлятися в таких сферах: — залучення капіталу (наприклад, втрата довіри перед кредиторами); — ринок (бар’єри на шляху вступу чи виходу з ринку); — персонал (позиція профспілок, мобільність, психологічні чинники); — законодавство (податки, заборона звільнення працівників). При розробці плану слід враховувати, що у разі довготривалої фінансової кризи фактори, що визначають потенціал підприємства, поступово вихолощуються, внаслідок чого позиції підприємства послаблюються. Наявний потенціал. Характеризуються сильні сторони підприємства, можливі шанси та наявний потенціал у кадровій, виробничій, технологічній, маркетинговій та інших сферах. Наявний на підприємстві потенціал розвитку визначається такими основними факторами: ¨ фінансове забезпечення та можливості залучення додаткового капіталу; ¨ наявність кваліфікованого персоналу; ¨ наявність надійних та дешевих джерел постачання сировини; ¨ наявність ринків збуту продукції; ¨ виробничий потенціал; ¨ ефективна організаційна структура; ¨ висока якість менеджменту. Ефективне проведення санації (реалізацію заходів із поліпшення фінансового стану) можна забезпечити шляхом планомірного розвитку та використання наявного у підприємства потенціалу, а також на основі послаблення чинників, що обмежують проведення санації (заходів). На основі аналізу вихідної ситуації робиться висновок про доцільність і можливість санації підприємства чи про необхідність його ліквідації. У другому розділі визначаються стратегічні цілі санації (запланованих заходів), цільові орієнтири та розробляється стратегія санації підприємства. Розділ також повинен містити оперативну (Crash-) програму, в якій відображаються заходи, спрямовані на покриття поточних збитків, відновлення (підвищення) платоспроможності та ліквідності підприємства. За умови вдалої реалізації цієї програми підприємство може дістати можливість реалізувати план санації (поліпшення фінансового стану), тобто здійснити заходи щодо відновлення (нарощення) прибутковості та досягнення стратегічних конкурентних переваг. Розділ третій є основною частиною плану санації. Він містить конкретний план заходів щодо відновлення (нарощення) прибутковості та конкурентоспроможності підприємства в довгостроковому періоді (рис. 1). Складовими цього розділу є: ü План маркетингу та оцінка ринків збуту продукції. У цьому підрозділі визначають ринкові фактори, які впливають на збут продукції та місткість ринку; мотивацію споживачів; умови збуту; галузеві ризики; ситуацію на суміжних товарних ринках. Кількісна оцінка частини ринку, яка належить підприємству, проводиться за основними споживачами готової продукції з посиланням на поточні обсяги реалізації та на перспективи її збільшення. Крім цього, дається перелік можливих конкурентів, їхні переваги та недоліки, а також схема реалізації продукції, методи стимулювання реалізації та пропозиції щодо оптимального співвідношення реалізаційної ціни й собівартості. Визначаються можливості та шляхи розширення ринків збуту. Оцінюється діяльність підприємства з погляду антимонопольного законодавства. ü План виробництва та інвестицій складається у формі бюджету, містить дані про використання обладнання, його знос, витрати, пов’язані з його відновленням (придбання нового обладнання, ремонт та реконструкція), можливості оренди чи лізингу. Також характеризується виробничий процес, його “вузькі” місця, комерційні зв’язки з постачальниками факторів виробництва. Визначаються конкретні заходи щодо поліпшення асортименту продукції та підвищення її якості з тим, щоб досягти конкурентних переваг. Вказується, яке саме обладнання, технічну документацію, технологію, ноу-хау, у кого, на яких умовах та в який термін потрібно придбати, суму витрат на придбання. На основі цього оцінюються потреби в інвестиціях. ü Організаційний план. Наводиться організаційна структура підприємства, можливості реструктуризації (реорганізації) та перепрофілювання, аналізується управлінський та кадровий склад, фактична кількість працівників та пропозиції щодо її зменшення, пропонуються заходи щодо посилення мотивації працівників та поліпшення організації менеджменту. У разі необхідності визнаються можливості злиття, приєднання чи розукрупнення з урахуванням вимог антимонопольного законодавства. ü Система фінансових планів (бюджетів), як складова загального плану оздоровлення, повинна дати відповідь на питання щодо величини потреби в капіталі на фінансування антикризових заходів та джерел покриття цієї потреби в розрізі окремих періодів. Рішення щодо залучення та використання фінансових ресурсів приймаються на основі двох основних критеріїв: прибутковість та ліквідність (платоспроможність). Саме тому в ході фінансового планування слід чітко розмежовувати планування фінансових результатів та планування вхідних і вихідних грошових потоків (планування ліквідності), оскільки не всі доходи і витрати, які враховуються при визначенні фінансових результатів, призводять до відповідних грошових надходжень чи виплат у плановому періоді. У четвертому розділі розраховується ефективність антикризових заходів, а також визначається порядок реалізації плану та контролю за ходом реалізації. В цьому розділі деталізуються очікувані результати виконання проекту, а також прогнозуються можливі ризики та збитки. Невід’ємним елементом плану фінансового оздоровлення є оцінка ефективності санаційних заходів. Основним якісним критерієм ефективності вважають рівень досягнення мети антикризового управління, яка набуває конкретики в залежності від цільових функцій його ініціаторів. Для власників, менеджерів, персоналу - це запобігання банкрутства й забезпечення фінансового оздоровлення підприємства в довгостроковому періоді, отримання дивідендів та заробітної плати; для кредиторів - повернення заборгованості. В таблиці 5 наведено огляд методичних підходів до оцінки ефективності санаційних заходів. У процесі виконання комплексного практичного завдання слід розрахувати ефективність санації за декількома (хоча б двома) способами. Захист комплексного практичного завдання здійснюється у формі презентації розробленого плану фінансового оздоровлення (поліпшення фінансового стану) підприємства.
Таблиця 4 План санації боржника в ході провадження справи про банкрутство
Таблиця 5 Способи оцінки ефективності санаційних заходів
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |