|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ОПТИМІЗАЦІЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ
ОПТИМІЗАЦІЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ« Назад
ОПТИМІЗАЦІЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ 13.03.2014 23:40
3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
Вступ
Актуальність, об’єктивна необхідність і практичне значення вивчення курсу «Оптимізація бізнес-процесів». Мета, завдання, логіко-структурна побудова, методичний апарат і інструментарій курсу, його місце і значення для підготовки економістів вищої кваліфікації. Змістовна характеристика та особливості викладання дисципліни стосовно певних магістерських програм.
Тема 1. Процесний підхід до управління підприємством Поняття бізнес-процесу. Порівняльна характеристика функціонального та процесного підходів до управління підприємством. Сутність, принципи, переваги та умови впровадження процесного підходу. Поняття бізнес-системи та її елементний склад. Галузева специфіка бізнес-процесів.
Тема 2. Концепція тотального управління Класична та сучасна філософія якості. Історичні передумови виникнення та сутність концепції TQM (тотальне управління якістю). Система міжнародних стандартів ISO 9000 як результат формалізації процесного підходу до управління підприємством. Вимоги міжнародних стандартів (менеджменту якості, екологічного менеджменту, менеджменту інформаційної безпеки і т. д.) до системи бізнес-процесів підприємства. Тема 3. Бізнес-модель Бізнес-модель підприємства як результат кооперації окремих біз- Тема 4. Бізнес-інжиніринг Бізнес-інжиніринг як засіб забезпечення та підвищення довгострокової конкурентоспроможності підприємства, його зв’язок з системами операційного та виробничого менеджменту. Типологія бізнес-процесів підприємства. Принципи реінжинірингу. Проб-
Тема 5. Моделювання та поточне Концепція бізнес-моделювання «з нуля». Поточне управління системою бізнес-процесів. Удосконалення системи бізнес-проце-
Тема 6. Методичний апарат Методи і засоби структурного системного аналізу та проектування. Контекстні діаграми та деталізація бізнес-процесів. Деком-
Тема 7. Об’єктно-орієнтовані Об’єктно-орієнтовані методи. Стандарт опису бізнес-процесів IDEF0 (Integration definition for function modeling). Моделі бізнес процесів «as is» та «to be». Матриця розподілу бізнес-процесів за структурними напрямами. Метод експрес-оптимізації. Інструмен-
Тема 8. Засоби регламентації Визначення переліку бізнес-процесів підприємства, їх елементного складу. Принципи регламентації бізнес-процесів та її процедурне забезпечення. Методи та завдання специфікацій бізнес-процесів. Складання реєстрів та проведення аудиту бізнес процесів на підприємстві. Інформаційне забезпечення процесів регламентації та аудиту бізнес-процесів.
Тема 9. Оптимізація Організаційна структура управління як елемент бізнес-моделі підприємства, ознаки необхідності її перепроектування. Сутність організаційного дизайну, функціональний та процесний підхід до декомпозиції організаційної структури управління. Критерії та шляхи забез-
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Назва процесу (операція) |
Посада 1 |
Посада 2 |
Посада N |
|
1. |
|
|
|
|
2. |
|
|
|
Завдання 7
Описати бізнес-процес організації святкування корпоративного Нового року (стандарти опису IDEF0, IDEF3).
Тестові питання:
- Процесно-орієнтований підхід до управління підприємством заснований на таких парадигмах:
a) реінжиніринг бізнес-процесів;
b) тотальне управління якістю;
c) управління за результатами;
d) функціональне управління;
e) усі відповіді вірні.
2. В ієрархічному порядку визначити етапи впровадження процесного управління:
a) моделювання бізнес-процесів і оргструктури «як повинно бути»;
b) підготовка до впровадження;
c) підготовчий етап;
d) моделювання бізнес-процесів «як є»;
e) впровадження.
3. Радикальне переосмислення бізнес-процесів підприємства та відмову від прийнятих принципів і методів роботи підприємства передбачає …
a) тотальне управління якістю;
b) планування ресурсів виробництва;
c) реінжиніринг бізнес-процесів;
d) оптимізація бізнес-процесів.
4. Основними атрибутами бізнес-процесу є…
a) потік бізнес-процесу;
b) власник бізнес-процесу;
c) зовнішнє середовище процесу;
d) інтерфейс бізнес-процесу;
e) усі відповіді вірні.
5. Матеріальний чи інформаційним об’єкт чи послуга, що є результатом виконання процесу і споживається зовнішніми по відношенню до процесу клієнтами, — це…
a) вихід бізнес-процесу;
b) вхід бізнес-процесу;
c) ресурс бізнес-процесу;
d) потік бізнес-процесу.
6. Матеріальним чи інформаційним об’єктом, що постійно використовується для здійснення процесу, але не є входом процесу, називають…
a) вихід бізнес-процесу;
b) вхід бізнес-процесу;
c) ресурс бізнес-процесу;
d) потік бізнес-процесу.
7. Бізнес-процесам притаманні такі характеристики:
a) прозорість;
b) складність та широта;
c) автоматизація;
d) динамічність;
e) тривалість;
f) всі відповіді вірні.
8. В залежності від прив’язки до певних функціональних підрозділів бізнес-процеси класифікуються…
a) основні;
b) наскрізні;
c) внутрішні;
d) допоміжні;
e) внутрішньо-функціональні;
f) операції.
9. В залежності до функціонального призначення бізнес-про-
цеси класифікують…
a) основні;
b) наскрізні;
c) внутрішні;
d) допоміжні.
10. Опис бізнес-процесів можна здійснювати у таких формах…
a) «зверху вниз»;
b) текстовій;
c) «знизу вверх»;
d) табличній;
e) графічній.
Кейс «Особливий шлях компанії Rainford»
У сферу бізнес-інтересів компанії входять найрізноманітніші напрями діяльності — від виробництва хлібу та взуття до торговель-
них мереж, у яких ця продукція в основному і продається. Проте не тільки вертикальна інтеграція відрізняє дніпропетровську торгово-промислову групу Rainford від багатьох інших великих корпорацій. Це одна з небагатьох українських компаній, яка об’єднує єдиним торговим знаком свою продукцію та послуги.
Компанія була заснована в 1992 році чотирма дніпропетровськими підприємцями як торгова організація і до 1995 року не тільки стала одним із провідних дистриб’юторів продуктів харчування, алкоголю, цигарок, взуття та побутової техніки в Україні, але й створила власну роздрібну мережу.
У тому ж 1995 році компанія Rainford почала розвивати власні потужності з виробництва продуктів харчування та інших товарів (молочна продукція, шоколад, телевізори, ковбасні вироби та ін.)
Через такий підхід до бізнесу сьогодні компанія представляє собою вертикально інтегрований конгломерат, що об’єднує більше ніж двадцять різноманітних бізнес-напрямків з кількістю співробітників близько 15 тисяч чоловік (рис. 1). «Вертикальна інтеграція доз-
воляє повністю контролювати весь виробничо-збутовий ланцюжок та бути впевненим у досягненні запланованого результату. Так, у нашій роздрібній мережі продаються продукти харчування власного виробництва, для продажу взуття в Дніпропетровську був відкритий найбільший в області торговельний центр «Дім взуття «Юність»», — пояснює Руслан Земляний, керівник департаменту маркетингу та реклами торгово-промислової групи Rainford.
Проектування та будування торговельних об’єктів виконуються також власними підрозділами групи, а рекламну активність багатьох марок координує рекламна агенція «Лідер», що належить компанії.
У функції рекламної агенції входить не тільки просування тор-
гових марок компанії, а й вирішення стратегічних маркетингових задач, а також координація роботи маркетингових відділів кожного з бізнес-напрямків компанії. «Агенція координує питання маркетингових бюджетів, створення стратегії для кожного з наших підприємств, ціноутворення, — розповідає Руслан Земляний. — Іншими словами воно є з’єднуючою ланкою між виробництвом та торгівлею».
Система управління в Rainford централізована: всі стратегічні рішення приймаються радою засновників. Причому цікаво, що у промислово-торгової групи немає одного керівника і кожний з чотирьох її співзасновників курує певний напрямок. «Крім того, в кожного підрозділу Rainford є також лінійний керівник — топ-менеджер, який приймає участь у розробці стратегічних рішень та здійснює тактичне оперативне управління на місцях», — каже Мирослав Демченко.
Підхід щодо розподілу керівних посад на рівні середньої ланки в Rainford також нетрадиційний — одну й ту ж посаду може формаль-
но займати декілька осіб. Руслан Земляний пояснює це таким чином: «У нас працюють фанати своєї справи, яких цікавить кінцевий результат роботи, а не гучний «титул», тому назви посад у нас використовуються тільки для зв’язків із зовнішнім світом».
Єдиний знак якості
У світі існує не так багато компаній, які використовують єдину торгову марку для зовсім різних напрямків бізнесу. Rainford є торговою маркою для найрізноманітніших товарів та послуг компанії (наприклад, для телевізорів, торгових центрів, йогуртів), та знаком виробника (ставиться на шоколадних плитках, безалкогольних напоях, кисломолочній продукції, солоних горішках, що випускаються під незалежними брендами).
Використання єдиного торгового знаку дозволяє компанії більш ефективно виводити нові продукти на ринок. З іншого боку, це покладає на виробництво велику відповідальність за якість та сприйняття продукції. Саме тому забезпечення високої якості продуктів є пріоритетним напрямком діяльності групи.
Разом з тим, у компанії розуміють, що Rainford можна використовувати як повноцінний зонтичний бренд для занадто вже різ-
них товарних категорій. По-перше, емоціональні асоціації, що викликають у споживача різноманітні товари (наприклад, горілка та молоко), можуть бути прямо протилежними. По-друге, продук-
ти націлені на різні за рівнем доходів групи споживачів: дорогий шоколад та телевізори в низькому ціновому сегменті.
Ймовірно, в довгостроковій перспективі лише деякі товари будуть випускатися під брендом Rainford, а на більшості продукції буде присутнім лише логотип виробника Rainford (за прикладом відомої емблеми Procter & Gamble).
Впродовж останніх кількох років компанія почала активно розвивати марки, які в меншій мірі асоціюються з назвою торгово-промислової групи.
Слово про доцільність
Rainford — не єдиний великий дистриб’ютор та оператор роздрібних мереж, який почав розвивати власні бренди та виробництво. Однак з усіх великих гравців ринку лише ця компанія створила загальний торговий знак, який об’єднує роздрібні мережі та продукцію групи. Інші великі дистриб’ютори (наприклад Fozzy Group, SavService) пішли шляхом створення незалежних брендів.
І хоча більшість маркетологів та управлінців вважають, що значне розширення тільки заважає торговій марці, в Rainford впев-
нені, а ділова інтуїція не підводить, що наявність найрізноманітніших напрямків діяльності аніскільки не заважає успішному розвитку компанії. В компанії постійно іде процес оптимізації біз-
несу, і він буде продовжуватися в подальшому. Але точної відповіді на те, як повинен розвиватися бізнес, на жаль, немає ні у кого. Адже всі правила — це не більше ніж статистика досвіду інших компаній. А чужий успішний бізнес неможливо змалювати під копірку.
Що виробляє група Rainford?
Виробнича база Rainford на сьогоднішній день включає десять різноманітних направлень — це шоколадна фабрика, завод безалкогольних напоїв, лікеро-горілчаний завод, молочна фабрика, завод з виробництва телевізорів, взуттєва фабрика та фабрика з випуску відеокасет, а також кондитерський та ковбасний цехи (див. рис. 1).
Рис. 1. Напрями діяльності торгово-промислової групи Rainford
5. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
5.1. Карта самостійної роботи студентів
|
Вид самостійної роботи |
Планові терміни виконання |
Форми контролю та звітності |
Максимальна кількість балів |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
||
Денна форма навчання |
|||||
|
І. Обов’язкові |
|||||
|
Виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях |
|||||
|
1.1.Підготовка до семінарських (практичних) занять: відповідей та виступів, експрес-контролю знань, активність в обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття, участь у тренінгах, ділових іграх тощо. |
Відповідно до робочої навчальної програми |
Спостереження, аналіз діяльності, перевірка виконаних завдань в рамках заняття |
50 балів (від 1 до 5 балів за завдання залежно від складності завдання чи повноти відповіді) |
||
|
1.2. Присутність на семінарських та практичних заняттях |
Протягом семестру |
Результати відвідування занять (присутність на 7-8 заняттях – 10 балів, на 4-6 – 5 балів, менше 4 – 0 балів.) |
10 |
||
|
Всього |
60 |
||||
|
За виконання модульних (контрольних) завдань |
|||||
|
1.1. Підготовка до модульної контрольної роботи |
один раз на семестр |
Перевірка правильності виконання модульних робіт |
10
|
||
|
Всього |
10 |
||||
|
За виконання завдань для самостійної роботи (на вибір студента за погодженням із викладачем) |
|||||
|
1.1. Виконання комплексної індивідуальної роботи з курсу «ОБП» |
Відповідно до термінів проведення заліку |
Перевірка якості виконання завдань, обговорення результатів під час ІКР |
20 |
||
|
1.2. Виконання домашніх завдань за темами дисципліни «Оптимізація бізнес-процесів» |
Відповідно до термінів вивчення окремих тем |
Перевірка якості виконання завдань, обговорення результатів під час аудиторних занять або ІКР |
10 |
||
|
1.3. Підготовка есе, конспектів навчальних текстів, переклад іншомовних текстів |
Відповідно до робочої навчальної програми |
Перевірка якості виконання завдань, обговорення результатів під час ІКР |
10 |
||
|
Всього |
20 |
||||
Разом балів за обов'язкові види СРС |
90 |
|
|||
|
ІІ. Вибіркові |
|||||
|
За виконання завдань для самостійного опрацювання (на вибір студента за погодженням із викладачем) |
|||||
|
2.1. Написання творчих практичних завдань, розробка тестів |
Протягом семестру |
Перевірка та обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР |
10* |
||
|
2.2. Участь у студентських конференціях, конкурсах, олімпіадах за тематикою дисципліни |
Протягом семестру |
Тези, наукова стаття, конкурсна робота |
10* |
||
|
2.3. Розробка кейсів, ділових ігор з дисципліни |
Протягом семестру |
Проведення в рамках аудиторних занять або перевірка під час ІКР |
10* |
||
|
2.4. Пошук, підбір та презентація нових літературних джерел за заданою тематикою |
Протягом семестру |
Перевірка та обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР |
10* |
||
|
2.5. Аналіз конкретних ситуацій та підготовка звітів з використанням програмного забезпечення |
протягом семестру |
Перевірка та обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР |
10* |
||
|
2.6. Підготовка та участь у проведенні лекційних або практичних занять з курсу |
протягом семестру |
Перевірка підготовлених матеріалів та спостереження за роботою в аудиторії |
10* |
||
|
Всього |
10 |
||||
|
Разом балів за вибіркові види СРС |
10 |
||||
|
Разом |
100 |
||||
*Це максимально можливий бал, який студент може отримати за виконання цього завдання за умов високої якості виконання та дотримання терміну подання.
|
Види самостійної роботи |
Планові терміни |
Форми контролю та звітності |
Максимальна кількість балів |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
||||||
Вечірня форма навчання |
|||||||||
|
1.Обов'язкові |
|||||||||
|
1.1.Підготовка до семінарських (практичних) занять: відповідей та виступів, експрес-контролю знань, активність в обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття, участь у тренінгах, ділових іграх тощо. |
Відповідно до робочої навчальної програми |
Спостереження, аналіз діяльності, перевірка виконаних завдань в рамках заняття |
20 балів (від 1 до 5 балів за завдання залежно від складності завдання чи повноти відповіді) |
||||||
|
Всього |
20 |
||||||||
|
За виконання модульних контрольних завдань |
|||||||||
|
1.1. Підготовка до модульного контрольного завдання |
За розкладом сесії на практичних заняттях |
Перевірка правильності виконання модульного |
5 |
||||||
|
За виконання завдань для самостійного опрацювання |
|||||||||
|
1.2. . Виконання комплексної індивідуальної роботи з курсу «ОБП» |
За 10 днів до початку сесії або за графіком ІРК |
Перевірка правильності виконання письмової роботи |
15 |
||||||
|
Всього |
20 |
||||||||
Разом балів за обов'язкові види СРС |
40 |
||||||||
|
II. Вибіркові |
|||||||||
|
За виконання завдань для самостійного опрацювання |
|||||||||
|
2.1. Написання наукової роботи за обраною тематикою |
За графіком ІРК |
Перевірка рівня опрацювання теми наукової роботи під час ІКР |
5 |
||||||
|
2.2.. Підготовка есе, конспектів навчальних текстів, переклад іншомовних текстів |
Відповідно до робочої навчальної програми |
Перевірка якості виконання завдань, обговорення результатів під час ІКР |
10* |
||||||
|
2.3. Написання творчих практичних завдань, розробка тестів |
Протягом семестру |
Перевірка та обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР |
10* |
||||||
|
2.4. Участь у студентських конференціях, конкурсах, олімпіадах за тематикою дисципліни |
Протягом семестру |
Тези, наукова стаття, конкурсна робота |
10* |
||||||
|
2.5. Розробка кейсів, ділових ігор з дисципліни |
Протягом семестру |
Проведення в рамках аудиторних занять або перевірка під час ІКР |
10* |
||||||
|
2.6. Пошук, підбір та презентація нових літературних джерел за заданою тематикою |
Протягом семестру |
Перевірка та обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР |
10* |
||||||
|
2.7. Аналіз конкретних ситуацій та підготовка звітів з використанням програмного забезпечення |
протягом семестру |
Перевірка та обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР |
10* |
||||||
|
2.8. Підготовка та участь у проведенні лекційних або практичних занять з курсу |
протягом семестру |
Перевірка підготовлених матеріалів та спостереження за роботою в аудиторії |
10* |
||||||
|
Разом балів за вибіркові види СРС |
10 |
||||||||
|
Всього балів за СРС |
50 |
||||||||
*Це максимально можливий бал, який студент може отримати за виконання цього завдання за умов високої якості виконання та дотримання терміну подання.
|
Види самостійної роботи |
Планові терміни |
Форми контролю та звітності |
Максимальна кількість балів |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Заочна форма навчання |
||||
|
1.Обов'язкові |
||||
|
За виконання модульних контрольних завдань |
||||
|
1.1. Підготовка до модульного контрольного завдання |
За розкладом сесії на практичних заняттях |
Перевірка правильності виконання модульного |
5 |
|
|
За виконання завдань для самостійного опрацювання |
||||
|
1.2. . Виконання комплексної індивідуальної роботи з курсу «ОБП» |
За 10 днів до початку сесії або за графіком ІРК |
Перевірка правильності виконання письмової роботи |
10 |
|
Разом балів за обов'язкові види СРС |
15 |
|||
|
II. Вибіркові |
||||
|
За виконання завдань для самостійного опрацювання |
||||
|
2.1. Написання наукової роботи за обраною тематикою |
За графіком ІРК |
Перевірка рівня опрацювання теми наукової роботи під час ІКР |
5 |
|
|
2.2. Підготовка есе, конспектів навчальних текстів, переклад іншомовних текстів, розробка тестів |
Відповідно до робочої навчальної програми |
Перевірка якості виконання завдань, обговорення результатів під час ІКР |
5* |
|
|
2.3. Написання творчих практичних завдань |
Протягом семестру |
Перевірка та обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР |
5* |
|
|
2.4. Участь у студентських конференціях, конкурсах, олімпіадах за тематикою дисципліни |
Протягом семестру |
Тези, наукова стаття, конкурсна робота |
5* |
|
|
2.5. Розробка кейсів, ділових ігор з дисципліни |
Протягом семестру |
Проведення в рамках аудиторних занять або перевірка під час ІКР |
5* |
|
|
2.6. Пошук, підбір та презентація нових літературних джерел за заданою тематикою |
Протягом семестру |
Перевірка та обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР |
5* |
|
|
2.7. Аналіз конкретних ситуацій та підготовка звітів з використанням програмного забезпечення |
протягом семестру |
Перевірка та обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР |
5* |
|
|
2.8. Підготовка та участь у проведенні лекційних або практичних занять з курсу |
протягом семестру |
Перевірка підготовлених матеріалів та спостереження за роботою в аудиторії |
5* |
|
|
Разом балів за вибіркові види СРС |
5 |
|||
|
Всього балів за СРС |
20 |
|||
*Це максимально можливий бал, який студент може отримати за виконання цього завдання за умов високої якості виконання та дотримання терміну подання.
5.2. Перелік завдань та форми організації
самостійної роботи студентів при вивченні
теоретичного матеріалу дисципліни
Формами організації самостійної роботи студентів при вивченні теоретичного матеріалу дисципліни «Оптимізація бізнес-процесів підприємства» є:
- опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу;
- вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;
- написання наукової роботи за обраною тематикою;
- підготовка доповідей для виступу на семінарських заняттях (див. питання для поглибленого вивчення дисципліни у розділі 4);
- вирішення та письмове оформлення задач, кейсових завдань;
- написання індивідуальної наукової роботи відповідно до зазначеної нижче тематики;
- підготовка до поточного контролю теоретичних знань;
- систематика вивченого матеріалу курсу перед іспитом (відповідно до переліку питань, що охоплюють зміст робочої програми).
Орієнтовна тематика наукових робіт:
- Бізнес-модель підприємства як мережа бізнес-процесів.
- Можливість поєднання функціонального та процесного під-
ходів до управління. - Система тотального управління якості як основа запровадження процесного управління.
- Оптимізація бізнес-процесів як різновид організаційних перетворень.
- Організація поточного управління системою бізнес-проце-
сів підприємства. - Порівняльна характеристика методів і засобів структурного аналізу.
- Обґрунтування вибору критеріїв оптимальності організаційної структури управління.
- Організація конкурентної розвідки та контррозвідки на підприємстві як засіб підвищення якості управління мережею бізнес-процесів.
- Збалансована система оціночних індикаторів BSC в системі управління бізнес-процесами підприємства.
- Переваги та недоліки програмних продуктів управління біз-
нес-процесами підприємства. - Автоматизація управління мережею бізнес-процесів.
- Застосування інструментарію операційного менеджменту для поточного управління бізнес-процесами.
- Реінжиніринг, реорганізація та реструктуризація: доцільність та ефективність.
- Удосконалення класифікації та переліку бізнес-процесів.
- Проблеми та перспективи запровадження системи управління бізнес-процесами на вітчизняних підприємствах.
5.3. Завдання для виконання
на базах практики (індивідуальні завдання)
Завдання 1. Ідентифікація мережі
бізнес-процесів підприємства
1.1. Скласти перелік бізнес-процесів, що відбуваються на підприємстві, на якому студент проходить виробничу практику, у розрізі базових груп.
1.2. Сформувати виробничо-комерційні ланцюги основних біз-
нес-процесів та наскрізну діаграму (контекстна діаграма та нотація IDEF0).
1.3. Скласти матрицю розподілу бізнес-процесів за структурними підрозділами.
Методичні вказівки до виконання завдання № 1.
З точки зору процесного підходу, діяльність підприємства розбивається на окремі бізнес-процеси, які у сукупності становлять цілісну мережу. Бізнес-процеси підприємства (основні бізнес-процеси, бізнес-процеси управління та бізнес-процеси забезпечення). Після формування мережі не повинно залишатися структурних підрозділів та керівників, діяльність яких не була б віднесена до конкретних бізнес-процесів.
У першому наближенні рекомендується встановлювати межі бізнес-процесів, орієнтуючись на організаційну структуру управління. Однак при складній та розгалуженій структурі компанії необхідно визначити власника, входи та виходи окремих бізнес-процесів. Має бути дана однозначна відповідь на такі запитання:
― що є результатом та виходом бізнес-процесу;
― хто відповідає за результат бізнес-процесу;
― хто є субпідрядником при виконанні бізнес-процесу.
Суттєвий вплив на формування мережі бізнес-процесів справляють межі повноважень та відповідальності власників бізнес-процесів, які можуть вступати в суперечність.
Література: [4, 5, 8, 9, 11, 13, 16, 24, 22, 26, 25]
Завдання 2. Опис основного бізнес-процесу
та обґрунтування заходів щодо його оптимізації
2.1. Обрати один з основних бізнес-процесів підприємства та описати його згідно зі встановленими стандартами. Вибір бізнес-процесу (з точки зору, рівня опису) має бути узгоджений з викладачем. У порядку виключення може бути дозволено описувати бізнес-процеси управління або забезпечення, якщо студент в про-
цесі проходження практики або виконання службових обов’язків бере участь у їх виконанні.
2.2. Здійснити графічне моделювання потоку робіт бізнес-про-
цесу.
2.3. Запропонувати заходи щодо оптимізації обраного бізнес-процесу. Дати повторний опис бізнес-процес із зазначенням здійснених змін.
Методичні вказівки до виконання завдання № 2.
Цілями опису бізнес-процесу є оцінка та аналіз його ефективності, розробка регламентуючих документів, створення та впровадження інформаційних систем управління. Узагальнений опис бізнес-процесу передбачає визначення його назви, входів, виходів, механізмів та ресурсів, керуючих виходів (документації, що містить регламентуючі вимоги).
Опис бізнес-процесу здійснюється з залученням значного масиву інформації, до складу якого входять:
― схема організаційної структури управління підприємства або його частини;
― посадові інструкції осіб, що беруть участь у виконанні бізнес-процесу;
― специфікації входів та виходів;
― перелік споживачів бізнес-процесу із зазначенням його відповідних виходів;
― перелік споживачів бізнес-процесу із зазначенням його відповідних входів;
― перелік кількісних показників, що характеризують протікання бізнес-процесу абсолютні та/або відносні витрати на його проведення;
― документи, що використовуються при виконанні, описі і регламентації бізнес-процесів.
Для узагальнення інформації можуть бути використані форми реєстрів, наведені нижче.
РЕЄСТР ВИХОДІВ БІЗНЕС-ПРОЦЕСУ
|
№ споживача бізнес-процесу |
Найменування споживача |
Опис споживача |
|
|
|
|
|
|
|
№ виходу |
Найменування виходу |
Опис виходу |
Примітка (наприклад, |
|
|
|
|
|
РЕЄСТР ВХОДІВ БІЗНЕС-ПРОЦЕСУ
|
№ постачальника бізнес-процесу |
Найменування постачальника |
Опис постачальника |
|
|
|
|
|
|
|
№ входу |
Найменування входу |
Опис входу |
Примітка (наприклад, |
|
|
|
|
|
РЕЄСТР РЕСУРСІВ БІЗНЕС-ПРОЦЕСУ
|
№ ресурсу[1] |
Найменування ресурсу |
Опис ресурсу |
Посилання |
|
Інформація (документи, файли) |
|||
|
|
|
|
|
|
Персонал |
|||
|
|
|
|
|
|
Фінанси |
|||
|
|
|
|
|
|
Основні та допоміжні матеріали |
|||
|
|
|
|
|
|
Обладнання |
|||
|
|
|
|
|
|
Зв’язок |
|||
|
|
|
|
|
|
Програмне забезпечення |
|||
|
|
|
|
|
|
Інші |
|||
|
|
|
|
|
РЕЄСТР ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСУ
|
№ показника |
Найменування |
Опис показника |
Примітка (посилання |
|
Показники ефективності бізнес-процесу |
|||
|
|
|
|
|
|
Показники продукту |
|||
|
|
|
|
|
|
Показники задоволеності |
|||
|
|
|
|
|
Для опису бізнес-процесів в залежності від обраного рівня можуть бути використані такі методи, як IDEF0 — Integration Definition for Function Modeling (Интеграционное определение для моделирования функций); IDEF3 — Workflow Modeling Process Description Capture Method (Методология описания бизнес-процессов (потоков работ)); DFD — Data Flow Diagramming (Модель бизнес-процесса, составленная по принципу отражения потоков данных).
ФОРМАТЫ ОПИСУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ
|
№ |
Рівень та завдання опису |
Формат |
|
|
Опис бізнес-процесу загальнокорпоративного рівня |
IDEF0 |
|
|
Регламентація бізнес-процесу загальнокорпоративного рівня |
IDEF0 |
|
|
Опис бізнес-процесу рівня структурного підрозділу |
IDEF0 |
|
|
Регламентація бізнес-процесу рівня структурного підрозділу |
IDEF3 |
|
|
Опис бізнес-процесу на рівні окремого робочого місця |
IDEF3 |
|
|
Регламентація бізнес-процесу на рівні окремого робочого місця |
IDEF3 |
Література: [3—6, 8—9, 11—12, 14, 17, 26]
Завдання 3. Діагностика стану управління бізнес-процесом
3.1. Провести діагностику стану обраного для виконання зав-
дання № 2 бізнес-процесу відповідно до форми наведеної нижче анкети:
― до оптимізації;
― після оптимізації.
3.2. Інтерпретувати результати діагностики.
3.3. Сформувати систему показників оцінки ефективності оптимізованого бізнес-процесу.
АНКЕТА ДІАГНОСТИКИ СТАНУ УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСОМ
|
№ |
Вимоги до бізнес-процесу (БП) |
Ступінь відповідності |
|||
|
0 |
1 |
2 |
Примітка |
||
|
1. Требования к Владельцу БП. Ответственность Руководства |
|
|
|
|
|
|
1.1 |
Є один власник БП |
|
|
|
|
|
1.2 |
Повноваження та відповідальність влас- |
|
|
|
|
|
1.3 |
Повноваження та відповідальність влас- |
|
|
|
|
|
1.4 |
Власник одержує інформацію про виконання БП |
|
|
|
|
|
1.5 |
Власник одержує веде аналіз виконання БП |
|
|
|
|
|
1.6 |
Власник приймає управлінські рішення (здійснює коригуючи дії) |
|
|
|
|
|
2. Межі БП |
|
|
|
|
|
|
2.1 |
Чітко визначені по функціях та повноваженнях керівників та зафіксовані документально |
|
|
|
|
|
2.2 |
Межі структурних підрозділів у рамках БП чітко визначені |
|
|
|
|
|
3. Регламентуючі документи |
|
|
|
|
|
|
3.1 |
Наявний опис БП |
|
|
|
|
|
3.2 |
Наявне діюче(і) Положення про структурних підрозділ(и) |
|
|
|
|
|
3.3 |
Наявні діючі посадові інструкції |
|
|
|
|
|
3.4 |
Наявні діючі корпоративні стандарти виконання операцій БП |
|
|
|
|
|
3.5 |
Діючі методики виконуються |
|
|
|
|
|
3.6 |
Систематично здійснюється актуалізація документів |
|
|
|
|
|
3.7 |
Існує регламент виконання БП |
|
|
|
|
|
3.8 |
В регламенті є пряма вказівка на необхідність збирання інформації з питань якості |
|
|
|
|
|
3.9 |
Записів по якості достатньо для управління БП |
|
|
|
|
Продовження табл.
|
№ |
Вимоги до бізнес-процесу (БП) |
Ступінь відповідності |
|||
|
0 |
1 |
2 |
Примітка |
||
|
4. Виходи БП |
|
|
|
|
|
|
4.1 |
Виходи чітко визначені |
|
|
|
|
|
4.2 |
Споживачі кожного виходу чітко визначені, їх потреби специфіковані |
|
|
|
|
|
4.3 |
Існує специфікація вимог (форма, зміст, тривалість, правила) для кожного виходу |
|
|
|
|
|
4.4 |
Кожний вихід закріплений за відповідальним виконавцем |
|
|
|
|
|
4.5 |
Наявна система контролю якості виходів БП |
|
|
|
|
|
5. Входи БП |
|
|
|
|
|
|
5.1 |
Входи чітко визначені |
|
|
|
|
|
5.2 |
Постачальники кожного виходу чітко визначені, їх потреби специфіковані |
|
|
|
|
|
5.3 |
Існує специфікація вимог (форма, зміст, тривалість, правила) для кожного входу |
|
|
|
|
|
5.4 |
Кожний вхід закріплений за відпові- |
|
|
|
|
|
5.5 |
Наявна система контролю якості входів БП |
|
|
|
|
|
5.6 |
Ресурси чітко визначені |
|
|
|
|
|
5.7 |
Існує специфікація вимог (форма, зміст, тривалість, правила) для кожного ресурсу |
|
|
|
|
|
5.8 |
Кожний ресурс закріплений за відповідальним виконавцем (постачальником, матеріально відповідальною особою) |
|
|
|
|
|
6. Показники БП |
|
|
|
|
|
|
6.1 |
Існують показники ефективності БП |
|
|
|
|
|
6.2 |
Використовуються показники ефектив- |
|
|
|
|
|
6.3 |
Існують показники продукту БП |
|
|
|
|
|
6.4 |
Використовуються показники продукту БП |
|
|
|
|
|
6.5 |
Існують показники задоволеності споживачів БП |
|
|
|
|
Закінчення табл.
|
№ |
Вимоги до бізнес-процесу (БП) |
Ступінь відповідності |
|||
|
0 |
1 |
2 |
Примітка |
||
|
6.6 |
Використовуються показники задоволеності споживачів БП |
|
|
|
|
|
6.7 |
Існують критерії виникнення нештатної ситуації (граничні значення показників БП) |
|
|
|
|
|
6.8 |
Використовуються критерії виникнення нештатної ситуації (граничні значення показників БП) |
|
|
|
|
|
6.9 |
В нештатних ситуаціях приймаються управлінські рішення |
|
|
|
|
|
6.10 |
Здійснюється систематичне планування поліпшень |
|
|
|
|
|
6.11 |
Розробляються коригуючі дії |
|
|
|
|
|
6.12 |
Впроваджуються коригуючі дії |
|
|
|
|
|
6.13 |
Перевіряється ефективність коригуючих дій |
|
|
|
|
|
7. Автоматизація БП |
|
|
|
|
|
|
7.1 |
БП забезпечений апаратними засобами |
|
|
|
|
|
7.2 |
БП забезпечений програмними засобами |
|
|
|
|
|
7.3 |
Ступінь автоматизації кожної функції БП |
|
|
|
|
Разом за стовпчиками |
|
|
|
Х |
|
|
Разом балів |
|
Х |
|||
|
Разом приміток |
Х |
|
|||
|
Ступінь відповідності вимогам |
|
||||
1 0 — не виконується; 1 — виконується частково; 2 — виконується повністю. У стовп-
чику «Примітки» наводяться посилання на документи та інші необхідні коментарі.
Література: [4—5, 9, 12]
Завдання 4. Оптимізація процесу управління інтелектуаль-
ними ресурсами підприємства
4.1. Провести діагностику процесу управління інтелектуальними ресурсами на підприємстві, яке обрано в якості бази виробничої практики за методикою [9, с. 24-50], додержуючись наведеної нижче послідовності дій:
― визначити об’єкт оцінки (підприємство в цілому або структурний підрозділ);
― заповненення діагностичної анкети;
― узагальнення та інтерпретація результатів.
4.2. Запропонувати заходи щодо оптимізації процесу управління інтелектуальними ресурсами. Оцінити їх вплив на інтеграль-
ний показник ефективності шляхом повторного проведення ді-
агностики.
Література: [4—5, 10—12, 26]
7. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ
7.1. Органічною складовою навчального процесу є систематичний, комплексний контроль й оцінювання якості набутих знань, умінь та практичних навичок студентів у відповідності з вимогами державних стандартів освіти, а також адаптації до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).
7.2. Система контролю й оцінювання знань студентів з дисципліни розроблена у відповідно положень “Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ з урахуванням вимог Болонської декларації”, що ухвалено Вченою радою університету (від 30.09.2004 р., протокол №2) і введено в дію наказом ректора від 01.10. 2004 р. № 612 та зі змінами та доповненнями (від 28.04.2005 р., протокол №9, наказ ректора від 29.04. 2005 р. № 261).
7.3. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого перевіряться відповідно під час поточного контролю.
Основними завданнями контролю знань магістрів з дисципліни “Оптимізація бізнес-процесів” є оцінювання засвоєння ними теоретичних знань і практичних навичок, набутих під час проходження практики та навчання. При цьому, контрольні заходи мають:
1) стимулювати систематичну самостійну роботу над навчальним матеріалом;
2) забезпечити закріплення та реалізацію набутих теоретичних знань при виконанні практичних завдань на базах виробничої практики (за місцем роботи);
3) прищепити навички відповідального ставлення до своїх обов‘язків, самостійного цілеспрямованого пошуку потрібної інформації, чіткої організації свого робочого дня.
Типовими завданнями, що виносяться на іспит є опис різного роду бізнес-процесів, що відбуваються на підприємстві (“Дослідження ринку”, “Управління персоналом”, “Контроль якості”, “Збут продукції” та інші типові бізнес-процеси). Опис передбачає зображення бізнес-процесу відповідно до зазначеної нотації, складання матриці відповідальності за даним процесом та визначення системи показників і критеріїв оцінки його ефективності.
Оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється на основі результатів поточного (модульного) і підсумкового контролю знань (іспиту) за 100 бальною шкалою. Завдання поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 50 балів, а завдання, що виносяться на іспит – від 0 до 100 балів.
7.4. Поточний контроль на денній і вечірній формах навчання здійснюється під час семінарських і практичних занять, в процесі розгляду програмних питань у формах обговорення студентами актуальних питань дисципліни, аналізу ситуацій, оцінювання результатів їх самостійної роботи та індивідуальних завдань.
7.5. Критерії оцінки знань при поточному контролі знань з дисципліни мотивують активну роботу студентів денної та вечірньої форми навчання протягом семестру щоб набрати від 0 до 50 (20) балів.
За робочою програмою та планом-графіком занять з дисципліни “Оптимізація бізнес-процесів підприємства” після вивчення 1-13 тем передбачено проміжний контроль знань у формі комплексних контрольних робіт, які складаються з трьох блоків кожний (тестовий, теоретичний й практичний). Завдання для контрольних робіт комплектуються із теоретичних запитань і подібних практичних задач відповідних тем модулів.
7.6. Тривалість виконання модульного контрольного завдання дві академічні години (80 хв).
7.7. В разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин (хвороба, відрядження, паралельне навчання за кордоном, які підтверджені відповідно лікарняним листком, довідкою, листом) студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього семінарського (практичного) заняття у час та порядку визначеному викладачем.
7.8. Результати модульних поточних контролів мають зберігатися викладачем до моменту здачі студентом іспиту.
7.9. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності, яка здається у деканат до останнього дня залікового тижня.
7.10. Вимоги до оцінки знань при модульному контролі:
¨ на 5 (з 5) балів оцінюється відповідь, яка характеризує повне і глибоке засвоєння студентом теоретичного матеріалу або задача повністю відповідає еталонному розв’язанню, методично правильно оформлена з належними стислими поясненнями проведених розрахунків з висновками. Для тестовій частині завдання модуля частка правильних відповідей становить не менше 80 %.
¨ на 4(з 5) балів оцінюється в цілому привільна відповідь, але неповна за змістом або має окремі неточності в формулюваннях, використанні розрахункових формул, з помилками у визначенні проміжних й кінцевих результатів. Розв’язання задачі виконане не менше ніж на 50 %. Для тестової частини завдання за частину правильних відповідей у межах від 50 до 79 %.;
¨ на 2 (з 5) балів оцінюється в значній мірі неточна та неповна за змістом відповідь або має суттєві неточності в формулюваннях, використанні розрахункових формул, із вагомими помилками у визначенні проміжних й кінцевих результатів. Розв’язання задачі виконане менше ніж на 50%. Для тестової частини завдання за частину правильних відповідей у межах від 20 до 49 %.;
¨ на “0” балів оцінюється відповідь, яка свідчить про низький рівень знання матеріалу і розкриває зміст питання менше ніж на 20%, або не невірно розв’язані задачі або розв’язані менше ніж на 20%.
Зразок модульного завдання
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Дисципліна “Оптимізація бізнес-процесів підприємства”
Модульний контроль
Варіант
Завдання 1 (5 балів)
Дайте визначення:
- Бізнес-процес -
- Експрес - методика швидкого аналізу рішень -
- Тотальне управління якістю –
Завдання 2 (5 балів)
Дайте розгорнуту відповідь:
Порівняльна характеристика процесного та функціонального підходів до управління підприємством
Завдання 3 (10 балів) – як альтернатива 1 і 2 завданню.
Практично розв’язати завдання:
У представленому матеріалі розглядається ситуація з розробки та випуску нової відеогри (додається до білету).
Завдання. Сформуйте внутрішні бізнес-процеси за стандартом опису IDEF0
Оцінювання рівня набутих практичних навичок здійснюється за результатами виконання та захисту індивідуальних практичних завдань, що виконуються студентами на базі матеріалів виробництва (за місцем роботи, або за місцем проходження практики). Такі завдання включаються до навчально-методичних посібників для самостійного вивчення дисципліни, розміщуютьсь на сайті університету або видаються безпосередньо студентам.
Діапазон оцінки практичних навичок 0-20 балів, з яких 5 балів за своєчасність подання роботи на перевірку.
Оцінка рівня виконання індивідуальних практичних завдань (денна форма навчання)
Оцінка «15 балів» |
студент виявляє глибокі знання з обраної теми, користується спеціальною літературою, здійснює аналіз статистичних даних підприємства, самостійно робить узагальнення і висновки |
|
Оцінка «10 балів» |
студент виявляє достатні знання з обраної теми і має навички для розв'язання реальних економічних завдань |
|
Оцінка «5 балів» |
студент використовує лише поверхні знання з обраної теми, теоретичні знання у практичній діяльності застосовувати не може |
|
Оцінка «0 балів» |
студент не виконав практичного завдання |
Підсумковий контроль знань студентів
Формою підсумкового контролю знань студентів з дисципліни “Оптимізація бізнес-процесів” є іспит з урахуванням поточної успішності студентів. До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточно-модульного контролю та іспиту. Оцінка за національною шкалою (4-х бальною) виставляється в відомість обліку поточної і підсумкової успішності поряд із загальною підсумковою оцінкою в 100-бальній шкалі.
Іспит проводиться у письмовій формі. Екзаменаційні білет містить 6 завдань для вечірньої форми навчання та 10 завдань для заочної, кожне з яких оцінюється за шкалою 10; 8; 6; 0 балів.
Перелік та зміст екзаменаційних завдань для вечірньої форми навчання:
Блок теоретичних завдань
1. Теоретичне питання, що потребує розгорнутої відповіді 10 балів
2. Методологічне питання, що потребує розкриття певної методики 10 балів
3. Проблемне питання, що потребує розгорнутої відповіді 10 балів
Блок практичних завдань
4,5,6. Типові та комплексні задачі приблизно однакового
рівня складності по 10 балів
Максимальна оцінка результатів іспиту 60 балів
Перелік та зміст екзаменаційних завдань для заочної форми навчання:
Блок теоретичних завдань
1. Визначення до запропонованих термінів 10 балів
2. Теоретичне питання, що потребує розгорнутої відповіді 10 балів
3. Методологічне питання, що потребує розкриття певної методики 10 балів
4. Проблемне питання, що потребує розгорнутої відповіді 10 балів
Блок практичних завдань
5,6,7,8, 9, 10. Типові та комплексні задачі приблизно однакового
рівня складності по 10 балів
Максимальна оцінка результатів іспиту 100 балів
В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку враховуються лише отримані результати поточного контрою.
Комментарии
Комментариев пока нет
Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.