Організація і методика економічного аналізу 31.12.2014 07:21

Організація і методика економічного аналізу

 

Конспект лекцій для студентів заочної форми навчання (найважливіші теми і питання). 2010-2011 н.р.

 

Література

1. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З.Бурчевський, М.І.Горбатюк та ін..; За ред.. акад.. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченка. -  Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2003. – 556 с.
2. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник. – 5-те вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2006. – 261 с.
3. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 2003. – 278 с.
4. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібник – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2005. – 662 с.
5. Фінансово-економічний аналіз: Підручник / Буряк П Ю., Римар М.В., Бець М.Т. та ін. – К.: Видавничий дім «Професіонал», 2004. – 528 с.
6. Бабець Є.К., Горлов М.І., Жуков С.О., Стасюк В.П. Теорія економічного аналізу: Навч.посіб. – К.: Професіонал, 2007. – 384 с.
7. Мних Є.В. Теорія економічного аналізу
8. М(С)БО 2 «Баланс», М(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», М(С)БО)5 «Звіт про власний капітал» та ін.. М(С)БО

 

 

Тема 1. Предмет і види економічного аналізу

1. Економічний аналіз у системі управління підприємством
2. Предмет, завдання і види економічного аналізу
3. Зв'язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами

 

1.Економічний аналіз в системі управління підприємством

ЕА займає центральне місце в управл. підвом. На його основі розробляють і обгрунт. управл. рішення. Екон. рішення повинні базуватись на точних розрахунк., бути обгрунтов. і оптимальн. ЕА передує рішенням і діям, є основою наукового управління і забезпечує його ефективність. Важлива роль аналізу – у підготовці інформації для планування і прогнозування, оцінюв. якості і обґрунтованості планових показників. ЕА є також засобом контролю за виконанням планів, з метою виявл. недоліків, помилок і оператив. впливу на екон. процеси, коригування планів та управл. рішень. Планування починається і завершується аналізом результатів д-ті. Аналіз дозволяє підвищити рівень планування, зробити його більш обґрунтованим.

Важлива роль аналізу – у справі визнач. та використ. резервів підвищення ефективн. д-ті суб’єктів господарювання. Аналіз сприяє економному використ. ресурсів, виявл. і впровадженню передового досвіду, науковій організації праці. використ. нової техніки і технології вир-ва, запобіганню зайвих втрат тощо.

Аналіз госп. д-ті – це важливий елемент управління виробництвом, засіб виявл. внутрігосподарських резервів, основа розробки планів та управл. рішень і контролю за їх виконанням з метою підвищення ефективності д-ті під-ва.

Основні вимоги до аналітичного дослідження:

1. Аналіз повинен бути науковим (Використав. найновіші методи екон. досліджень)
2. Аналіз повинен бути комплексним
3. Забезпечення системного підходу, за якого кожен об’єкт  розглядають як складну динам. систему, елементи якої пов’язані між собою та із зовн. середовищем.
4. Аналіз має бути об’єктивним, конкретним, точним.
5. Аналіз має бути дійовим (оперативним).
6. Аналіз потрібно проводити за планом, а не хаотично
7. Демократичність – участо у проведенні аналізу широкого кола працівників.
8. Ефективність – затрати на провед. аналізу повинні давати багатократний ефект.

Аналіз розгляд. на 2 рівнях – макрорівні (економіка в цілому) і мікрорівні (аналіз діяльності підприємства)

 

2. Предмет, завдання і види економічного аналізу

Предметом ЕА є фін-госп. д-ть суб’єктів господарюв, а також окремих галузей та регіонів та всього господарства в цілому. Об’єкти аналізу – це окремі економ. явища, процеси, питання та ін.. Усі об’єкти в сукупності є предметом еа. Перелік об’єктів та питань екон. аналізу становлять його зміст.

Завдання аналізу:

1. Оцінка діяльності підприємства, його виробничих та ін.. підрозділів, окр. явищ та показників.

2. Виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються та вивчення причинних зв’язків.

3. Пошук і визначення величини внутрішньогосп. процесів.

4. Опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів та здійснення контролю за їх виконанням.

5. Узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.

6. Інші завдання – сприяння управлінню і поточному контролю, провед. аудиту та ін..

 

Види економічного аналізу

Найбільш поширена класифікація – поділ окремих видів аналізу залежно від часу проведення. Виход. з цього вирізн. такі види: наступний (ретроспективний), оперативний і попередній (перспективний). Зараз найбільш розвинутим є наступний аналіз, який включає 6 видів:

1. Фін-екон. аналіз здійсн. після завершення року чи кварталу на підставі відпов. звіту під-ва. Гол. наголос – вивч. і оцінка ключових результ. та фін. пок-ків роботи під-ва: прибутку та рентабельн.

2. Управлн. аналіз (внутрішньогосп.) крім екон. пок-ків він значну увагу приділ. вивченню даних техніки і технології, ін.. матер. ресурсів під-ва. Використ. дані первинного бух. обл.. та ін.. джерела інформації.

3. Статистико-економ. а. – вивчає д-ть великих господар. комплексів, регіонів, галузей і в цілому народного гос-ва. Осн. інформ. джерело – статистич. звітність відпов. госп. одиниць, статист. збірнимики та обстеження. У процесі цього аналізу провідну роль відіграють статистичні методи дослідж. і обр. інформ.

4. Порівняльн., або між господар. аналіз використ. для своїх потреб більший обсяг інформації ніж ін.. види. Використ. зіставлення даний і порівняння з кращими під-ми галузі, що дозвол. отримати більш зважену оцінку роботи під-ва.

5. Функц-варт. аналіз пов'язаний в першу чергу з випуском та експлуат. окремих видів прод-ції. Цей аналіз концентр. увагу на пок. використ. прод-ції у споживача. Головні резерви такий а. передбачає у покращ. конструкції виробу, оптимізм. його окремих функцій та т.п.

6. Системний аналіз застос. для дослідж. складних екон. проблем, велих виробн. комплексів та ін.. Об’єктами систем. аналізу в У. були проект побудови нафтового терміналу в Одесі, виріш. проблем енергопостачання і стану вугіль пром-ті та ін..

 

3.Зв'язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами

Теор. основою для еа є політична економія, він тісно повяз. з галузев. економіками, організац. та менеджментом, маркетингом, банків. справою тощо.

Особл. роль відіграють бух. облік і статистика. Вони не тільки постач. йому необх. інформ, а й надають свої методи для її дослідження. Особливо статист. методи і прийоми дослідження.

Тісний зв'язок із управлінням, особливо це сто. оперативного аналізу.

Наявні сучасні економ-математ. методи спільно з комп’ютер. технікою і обчислюв. процедурами у свою чергу підвищ. ефективн. екон. аналізу.

Технологія виробництва також пов’язана з екон. аналізом.

 

Тема 2. Методика та прийоми економічного аналізу

1. Сутність методу економічного аналізу, його загальна характеристика

2. Методика факторного АН.

1. Методи виміру впливу факторів у детермінованому аналізі
2. Особливості застосування прийому порівняння
3. Застосування прийому середніх та відносних величин
4. Використання рядів динаміки
5. Використання графічного способу
6. Групування показників
7. Балансовий спосіб
8. Використання способів пропорційного ділення, часткової участі та інтегрального способу

11.  Методика виявлення і підрахунку резервів

 

1. Сутність методу економічного аналізу, його загальна характеристика

 

 Кожна наукова дисципліна має свій предмет та метод дослідження. Термін "метод" походить від грецького "methodos", що в перекладі означає "шлях до чогось", тобто знання про те, яким способом, в якій послідовності потрібно розв'язувати ті чи ті завдання. Під методом у широкому розумінні слова слід розуміти шляхи, способи та засоби пізнання дійсності, сукупність органічно пов'язаних принципів та прийомів дослідження різноманітних явищ.

Під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання. Особливості діалектичного методу полягають у тому, що всі явища, котрі досліджуються, розглядаються в їх взаємозв'язку та русі, зміні та розвитку, при цьому розвиток розуміють як боротьбу протилежностей на засаді об'єктивних законів реальної дійсності. Категорії економічного аналізу - це найбільш загальні, ключові поняття даної науки. До таких належать, наприклад: фактори, резерви, модель, результативний показник, відсоток, дисконт, фінансовий результат, капітал, зобов'язання, активи, грошовий потік, леверидж і т. ін.

Принципи економічного аналізу регулюють процедурну сторону його методології та методики. До них відносять: системність та комплексність, періодичність, зрозумілість та адекватність тлумачення, достовірність та об'єктивність, доречність та своєчасність.

Основним елементом методу економічного аналізу є його науковий інструментарій (апарат), тобто сукупність загальнонаукових та специфічних способів і прийомів дослідження фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Відокремити прийоми та способи, які притаманні лише конкретній економічній науці, практично неможливо - науковий інструментарій різних наук є надто взаємозв'язаним. В економічному аналізі також застосовуються різні прийоми, які були спочатку розроблені в межах тієї чи іншої економічної науки (статистики, математики, програмування). Водночас економічний аналіз має і специфічні прийоми дослідження.

 

Метод аналізу має певні специфічні особливості. До них належать:
- використання системи показників, що характеризують діяльність підприємства;
- вивчення причин зміни показників;

- визначення та вимірювання взаємозв'язків та взаємозалежностей між ними з допомогою спеціальних прийомів.

     Однією з найважливіших особливостей методу економічного аналізу є використання системи показників для вивчення господарських явищ та процесів. Система економічних показників базується, як правило, на системах та підсистемах економічної інформації, проте не виключено, що в ході самого аналізу виникатиме потреба в розрахунку нових показників.
      Інша характерна особливість методу економічного аналізу - вивчення причин, що вплинули на зміну тих чи тих економічних показників. Ураховуючи, що економічні явища обумовлено причинно-наслідковою залежністю, головним завданням аналізу є розкриття та вивчення цих причин (факторів). На господарську діяльність підприємства, навіть на окремо взятий показник, можуть впливати численні фактори. Визначити та вивчити абсолютно всі причини дуже складно, та й не завжди доцільно. Завдання полягає в тому, щоб знайти те найсуттєвіше, що найбільше впливає на той чи інший показник

 

2. Методика факторного аналізу

Для вивчення впливу факторів на результати господарюв. і підрахунку резервів в аналізі розрахов. такі способи, як ланцюгові підстановки, абсолютні та відносні різниці, інтегральний, корелят., компонентний методи та ін.. Застосув. тих чи ін.. методів залеж. від мети і глибини аналізу, об’єкта дослідження, техн.. можлив. та ін..Важливим пит. екон. аналізу є вивч. і вимір факторів на величину досліджув. екон. показників. Під фактор. аналізом розуміють методику комплексного і систем. вивчення та виміру впливу факторів на величину результатив. пок-ків. Розрізн. такі типи фактор. аналізу:

-детермінований (функціональний) і стохастичний (кореляційний);

-прямий (дедуктивний) і зворотний (індуктивний);

-одноступеневий і багатоступеневий;

- статичний і динамічний;

-ретроспективний і перспективний (прогнозний).

Детермін. фактор. аналіз становить методику дослідження впливу факторів, зв'язок яких з результатив. показником має функц. хар-р, тобто результатив. пок-к можна подати як добуток, частку, або алгебраїчну суму факторів.

Стохастич. аналіз – це методика дослідж. факторів, зв'язок яких з результатив. показником є неповним, імовірнісним (кореляційним).

Прямий факторний аналіз передбачає дослідження за дедуктив. методом – від загального до окремого. Його проводять з метою комплексного дослідження внутр. і зовн., об’єктив. і субєктив. факторів, які формують величину результативного показника.

Вдаючись до зворотного фактор. аналізу, проводять дослідження причинно-наслідкових зв’язків за методом логічної індукції – від причин до наслідків, від окремих факторів до узагальнених.

Однорівневий фактор. аналіз використ. для дослідж. факторів тільки одного рівня підпорядкування без деталізації на складові. Наприклад, у = а х в. При багатоступеневому фактор. аналізі проводять деталізацію а і в на складові елементи з метою вивчення їхньої сутності. Деталізацію факторів може бути продовжено. У такому разі вивчають вплив факторів різних рівнів співпорядкованості.

Статич. фактор. аналіз застосов. для вивч. впливу факторів на результатив. пок-ки до відповідної дати. Динамічний фактор. аналіз становить методику дослідженої причинно-наслідков. зв’язків у динаміці.

Ретроспектив. аналіз вивчає причини змін результ. госп. д-ті за минулі періоди. Перспективний – вивчає поведінку факторів і резулт. пок-ків на перспективу.

Осн. завдання факторного аналізу:

1. Добір і класифікація факторів для аналізу досліджув. пок-ків.
2. Моделювання взаємозвяків між результ. та фактор. показниками.
3. Розрах. впливу факторів і оцінюв. ролі кожного з них у змінюв. величини результ. показника.
4. Використ. факторної моделі при прийн. упр. рішень.

Систематиз. факторів досягають за доп. побудови структурно-логіч. моделей, в яких фактори розміщ. у певному порядку з урахув. їхнього взаємозв’язку і співпорядкованості.

Розрізн. детермін. і стохастичні факторні системи. Створити детерміновану фактор. систему озн. подати досліджув. пок-к як алгебраїчну суму, як частку або добуток кількох факторів, що визнач. його величину. Наприклад, Обс. валов. прод можна подати як добуток двох факторів першого порядку: середньої чисельн. робітників і обсягу прод-ції, яку виготовив один робітник і т.д. (рисунок)

Одним із завдань фактор. аналізу є моделювання взаємозв’язків між результативними показниками і факторами, які визнач. їхню величину. Сутність моделюв. полягає у тому, що взаємозв’язок досліджуваного показника і фактор. показників передається у формі конкретного математ. р-ня.

 

 

У детермінов. аналізі виділ. такі типи фактор. моделей, що трапл. найчастіше.

1. Адитивні моделі:

 

 

Їх використовують у тому разі, коли результатив. показник становить алгебраїчну суму кількох факторних.

2.Мультиплікативні моделі

 

Цей тип моделей застосовують тоді, коли результативний показник становить добуток кількох факторів.

3.Кратні моделі:

У = х₁ / х₂

Їх використовують тоді, коли результатив. пок. одержують діленням одного факторного пок-ка на величину іншого.

4.Змішані (комбіновані) моделі – це поєднання в різних комбінаціях поперед. моделей:

 

У = (а+в) / с; У= а/вс і т.п.

 

Моделювання мультиплікативних факторних систем в екон. аналізі здійсн. шляхом послідовного розчленування факторів початков. сис-ми на фактори-співмножники. Наприклад, для дослідження процесу формув. обсягу вир-ва продукції можна застосув. такі детермін. моделі:

 

ВП = ЧР х РВ

ВП = ЧР х Д х ДВ

ВП = ЧР хД х Т х ГВ.

 

Ці моделі відображають процес деталізації початкової факторної системи мультиплікатив. виду і розширення її за рахунок розчленування на співмножники.

Аналогічно здійснюють моделювання адитив. фактор. систем шляхом розчленування факторів початков. моделі на складові елементи.

Приклад. Як відомо, обсяг реалізації

РП = ВП – Знп,

де ВП – обсяг випуску прод-ції; РП – обсяг реалізації прод-ції; Знп – залишки нереалізов. прод-ції.

Частина нереалізов. прод-ції може бути на складах під-ва (Зскл), а частину може бути відвантажено покупцям, але ще не оплачено (Звідв). Тоді наведену поч.. модель можна записати так:

РП = ВП – Зскл – Звідв.

 

3. Методи виміру впливу факторів у детермінованому аналізі. Елімінування

Вивчення відхилень аналізованих часткових показників і факторів, що справляють сукупний вплив на виникнення відхилень синтетичного показника, вимагає застосування спеціальних прийомів для роздільного числення впливу кожного із взаємодіючих факторів. Для цього використовують метод елімінування, він охоплює наступні прийоми: ланцюг. підстановки, абс. різниць, відносних різниць.

Найбільш універсальний спосіб – ланцюгові підстановки, його застосовують в усіх типах детермінов. фактор. моделей. Цей спосіб дозволяє визначити вплив окремих факторів на зміну величини результатив. пок-ка шляхом поступов. заміни базисної величини кожного фактор. пок-ка в обсязі результатив. пок-ка на фактич. величину у звіт. періоді.

Розглянемо застосування методу елімінування на прикладі.

Приклад 1

За даними таблиці розрахувати вплив факторів на випуск товарної продукції стособом ланцюгових підстановок і абсолютних різниць.

 

Показник	За планом	Фактич-но	Відхилення від плану	% виконання плану
1. Товарна продукція за міс, тис. грн.. (ТП)	312,8	293,44	-19,36	93,81
2. Середньооблікова чисельність робітників (ЧР)	200	180	-20	90,0
3. Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-днів	36800	30888	-5912	83,935
4.Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-годин	4600	3960	-640	86,086
5. Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником )Д	23	22	-1	95,6
6. Середня тривалість робочого дня, год. (ТД)	8,0	7,8	-0,2	97,5
Середній виробіток одного робітника, грн.: А) місячний Б) денний В) годинний (ВГ)	1564 68 8,5	1630,2 74,1 9,5	+66,2 +6,1 +1,0	104,2 109,0 111,8

 

Розгляномо фактори, які здійснюють вплив на обсяг товарної продукції, в т.ч. побудуємо детерміновану факторну систему:    ТП = ЧР х Д х ТД х ВГ

 

Тепер розгл. Заг. Схему виявлення впливу факторів способом ланц. Підст.

Номер підстановки та назва фактора	Фактори, які впливають на показник				Добуток факторів	Величина впливу фактора
0-ва підст.	П	П	П	П	Дп	-
1-а підст, 1-й фактор	Ф	П	П	П	Д1	Д1-ДП
2-а підст, 1-й фактор	Ф	Ф	П	П	Д2	Д2-Д1
3-а підст, 1-й фактор	Ф	Ф	Ф	П	Д3	Д3-Д2
4-а підст, 1-й фактор	Ф	Ф	Ф	Ф	ДФ	ДФ-Д3

 

Підставл. Наші дані у таблицю і отримуємо наступні результати (с.38, Івахненко)

 

Номер підстановки та назва фактора	Чисельність робітників	Середня к-ть днів одного роб-ка	Середня тривалість роб.дня	Середньогодинний виробіток, грн.	Обсяг тов. Продукції, тис.грн.	Величина впливу фактора, тис. Грн.
Нульова підстановка	200	23	8,0	8,5	312,8	-
1.Вплив ЧР	180	23	8,0	8,5	281,52	281,52-312,8 = -31,28
2. Вплив Д	180	22	8,0	8,5	269,28	269,28-281,52 = -12,24
3. Вплив ТД	180	22	7,8	8,5	262,55	262,55-269,28 =-6,73
4. Вплив ВГ	180	22	7,8	9,5	293,44	293,44-262,55 = +30,89
Разом						-19,36

 

Розрахуємо способом абсолютних різниць Спрощуються розрахунки ланцюговими підстановками, якщо в кожній підстановці змінити абсолютне значення фактора, що розраховується відхиленням його фактичної величини від базової. Використовуючи відхилення кожного фактора виконаємо розрахунок впливу факторів:

1. Вплив зміни чисельності робітників -20 х 23 х 8  х 8,5 = -31,28 тис. грн..

2. Вплив зміни числа днів 1- роб. 180 х (-1) х 8 х 8,5 = -12,24 тис. грн..

3. Вплив зміни трив. Роб. Дня 180 х 22 х (-0,2) х 8,5 = -6,73

4. Вплив зміни с/г вироб. 180 х 22 х 7,8 х 1,0 = +30,89 тис.грн.

Разом   -19,89

 

Застосув. методу ланцюг. підстановки потребує знання взаємозв’язку факторів, співпорядков. їх, бо від порядку підстановки залеж. результати розрахунку.

Спосіб абсолют. різниць застов. для розрахунку впливу факторів на приріст результатив. пок-ка в детермін. аналізі, але лише в мультиплікат. моделях і моделях мультиплікат-адитив. типу: У = (а-в)хс. І хоча застосув. його обмежене, завдяки простоті він широко застосов. в аналізі. (повторити з 1-го сем).

Спосіб відносних різниць застосовують для виміру впливу факторів на приріст результативного показника тільки в мультиплікативних моделях. При цьому використовують відносний приріст факторних показників, виражений коефіцієнтом або процентом.

 

4.Особливості застосування прийому порівняння

    Порівняння як спосіб дослідження здійснюється через зіставлення одного показника (невідомого) з іншими (відомими) з метою визначення спільних рис або розбіжностей між ними.
    В економічному аналізі порівняння використовують як основний або додатковий спосіб розв'язання багатьох його завдань.
     Основними базами порівняння є:
- нормативні показники;
- дані попередніх періодів;
- середні галузеві показники;
- планові показники;
- показники передових підприємств або міжнародні стандарти.
     Порівняння фактичних даних із плановими показниками свідчить про рівень виконання плану за місяць, квартал, рік. Порівняння фактичних даних за попередні періоди з плановими можна використати і для перевірки обґрунтованості планових показників. З метою отримання обґрунтованих висновків під час порівнювання необхідно враховувати умови порівнянності показників, оскільки порівнювати можна тільки якісно однорідні величини. Досягнення порівнянності показників можливе за таких умов:
- нейтралізація впливу кількісного фактора;
- нейтралізація впливу цінового фактора;
- урахування впливу структурних зрушень на обсяг виробленої та реалізованої продукції;
- забезпечення однакової тривалості періодів, що порівнюються;
- забезпечення тотожності методики розрахунку порівнюваних показників;
-урахування соціально-економічних умов розвитку досліджуваних об'єктів.
     Нейтралізація цінового, або інфляційного, фактора досягається множенням базисного показника на індекс інфляції або діленням фактичного показника на нього.

     Іноді порівнянності даних можна домогтися, якщо замість абсолютних величин взяти відносні. Наприклад, розмір прибутку підприємства без урахування масштабів діяльності цього підприємства не може характеризувати ефективність його роботи, але показники прибутковості активів та прибутковості капіталу уможливлюють об'єктивну оцінку наслідків роботи різних підприємств.
     

5.Застосування прийому середніх та відносних величин

Середні величини (прості арифметичні, зважені арифметичні, середні хронологічні, середні геометричні, середні гармонічні, середні квадратичні) використовуються в аналізі для узагальнюючої характеристики масових однорідних показників (середня заробітна плата робітника, середня чисельність працівників, середня ціна реалізації тощо).      Обов'язковою умовою для використання способу середніх величин є якісна однорідність сукупності явищ та фактів, що вивчаються.
     Під час обчислення середніх величин необхідно враховувати, що вони поділяються залежно від поставлених цілей на дві групи:
- прості середні, обчислені без урахування значущості кожного елемента в загальній сукупності;
- зважені середні, в яких враховано вагу (значущість) досліджуваних елементів.
     Найбільш простою є середня арифметична, яка обчислюється простим діленням суми окремих значень ознак на їхню кількість

;

     Необхідно обчислити середню ціну закуплених матеріалів.
      Середня гармонічна тісно пов'язана із середньою арифметичною і обчислюється як відношення суми ознак до суми добутків цих ознак на обернені значення варіант.

Хга = N/(1/X1 +1/X2 +…1/Xn)
Використання середньої гармонічної є найбільш зручним у тому разі, коли невідомі абсолютні значення досліджуваних ознак.
      Найчастіше в економічному аналізі використовується середня хронологічна, яка характеризує середній рівень рядів динаміки.
Характерним прикладом використання середньої хронологічної є. обчислення середнього залишку оборотних коштів.
Середня геометрична обчислюється добуванням кореня п-го ступеня із добутку значень ознак, що аналізуються.

Хге = корінь n-1 (X1X2…Xn)
Середня геометрична використовується для обчислення середніх темпів зростання під час аналізу динамічних рядів.
     Важлива роль середніх величин в аналізі економічних явищ і процесів забезпечується такими умовами:

- обчислення середніх величин для всього кола досліджуваних явищ або принаймні для їх найбільш типової частини. Порушення цього правила спотворює характер узагальнення явища;
   - забезпечення однорідності явищ, для яких обчислюються середні величини. Так, наприклад, середня собівартість знеособленої одиниці різноманітних виробів, що випускається підприємством, не має економічного змісту. Якщо однорідні явища мають внутрішні відмінності, поряд з загальною середньою доцільно вивчати деталізовані середні щодо структурних групувань. Прикладом цього є обчислення середньої заробітної плати для всього промислово-виробничого персоналу підприємства і для окремих категорій персоналу;
    - правильний вибір одиниці сукупності, за якою обчислюється середня величина. При цьому треба врахувати мету такого обчислення.
     Поряд із середніми величинами широкого застосування в економічному аналізі набули відносні величини, які мають певні переваги перед величинами абсолютними. Останні служать, як правило, для розрахунку відносних величин, за допомогою яких можна проаналізувати рівень виконання планових завдань або нормативів, динаміку явищ, що розвиваються, структурні зміни, зробити коефіцієнтний аналіз. Однією з найважливіших властивостей відносних величин є те, що вони нейтралізують відмінності абсолютних величин та уможливлюють порівнювання таких явищ, абсолютні показники яких не надаються до безпосереднього порівнювання.
     Відносними величинами називають величини, що виражають кількісні відношення між соціально-економічними явищами. Їх отримують діленням однієї величини на іншу. Здебільшого відносні величини є відношенням двох абсолютних величин.
     Показник структури - це відносна частка (питома вага) частини в цілому, яка виражається у відсотках або коефіцієнтах. Наприклад, питома вага окремих видів продукції в загальному обсязі, питома вага робітників у загальній кількості працівників підприємства.

 

6. Використання в економічному аналізі рядів динаміки

Рядом динаміки називають часову послідовність значень економічних показників. Це хронологічні ( моментні ) або часові ( інтервальні ) ряди значень показника, які дають змогу аналізувати особливості розвитку того чи ін. економічного явища. Ряди динаміки можуть бути побудовані за абсолютними, відносними або середніми величинами.
     Аналіз динамічних рядів уможливлює виявлення низки закономірностей і тенденцій, які виявляються в досліджуваному явищі. За допомогою рядів динаміки можна одержати такі дані;
     - інтенсивність зміни досліджуваних показників (зростання, зменшення, стабільність);
     - середній рівень показника і середню інтенсивність змін;
     - тенденції щодо зміни показників.
     Одержані дані дають змогу за необхідності прогнозувати характер зміни показника в майбутньому.
     Ряд динаміки складається з двох елементів: моментів часу (або дат) та самих даних, що називаються рівнями ряду.
    Для повнішої характеристики змін і тенденцій у динаміці використовуються такі додаткові показники: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення одного відсотка приросту.
     Абсолютним приростом називається різниця між наступним та попереднім рівнями ряду динаміки (х' - х°).
     Темпом зростання називається відношення наступного рівня до попереднього або до будь-якого іншого рівня, що його взято за базу порівняння (х': х°).
     Темпом приросту називається відношення абсолютного приросту до базисного рівня [(х' - х°) : х°]. Темп приросту може бути розрахований як різниця між темпом зростання та одиницею (або 100%).
   Усі ці показники можна обчислювати базисним і ланцюговими способами. За базисного способу всі зміни обчислюються стосовно початкового показника, узятого за базисний. За ланцюгового способу зміна кожного наступного показника обчислюється стосовно попереднього. Темпи зростання та приросту можна обчислювати в коефіцієнтах (базисний показник береться за одиницю) або у відсотках (базисний показник береться за 100).

7. Використання графічного способу в аналізі господарської діяльності

 
     В економічному аналізі велику роль відіграють так звані графічні способи, відмітною рисою яких є їхня наочність, що значно спрощує процес доведення результатів економічного аналізу до широкого кола працівників. Для правильного відображення досліджуваних процесів і явищ необхідно дотримуватись техніки та методики побудови графіків. Велике значення має правильний вибір типу графіка, його масштабів і виконання.
     Графіки, які використовуються в економічному аналізі, можна розділити на дві групи:
   - ілюстративні;
   - розрахункові (аналітичні).
Ілюстративні графіки використовуються для порівнювання результатів економічного аналізу, які одержують за допомогою інших аналітичних прийомів, а також для ілюстрації найважливіших результатів аналізу в процесі прийняття рішень управлінським персоналом, для унаочнення доповідей і повідомлень на нарадах, засіданнях, зборах.
Графіки - це масштабне зображення певних показників за допомогою геометричних знаків (ліній, прямокутників, кіл) або умовно-художніх фігур. Завдяки добре зробленим графікам досліджуваний матеріал стає більш дохідливим і зрозумілим.
Графіки мають також велике аналітичне значення. На відміну від табличного матеріалу графік дає узагальнюючу характеристику стану або розвитку досліджуваного явища, уможливлює наочне зображення тих закономірностей, що їх містить числова інформація. На графіку виразніше виявляються тенденції і взаємозалежності досліджуваних показників.
     Основні форми графіків, що використовуються в економічному аналізі, - це діаграми. Діаграми (за формою) бувають стовпчикові, смугові, кругові, квадратні, лінійні, фігурні.
     За змістом розрізняють діаграми порівняння, структурні, динамічні, графіки зв'язку, графіки контролю. Діаграми порівняння показують співвідношення різних об'єктів за певним показником. Найпростішими діаграмами для порівнювання розмірів показників є стовпчикові та смугові. Для їх побудови користуються прямокутною системою координат. На осі абсцис розміщують основу (однакового розміру) стовпчиків для всіх об'єктів. Висота кожного стовпчика має відповідати розміру показника, що нанесений у відповідному масштабі на вісь ординат.

8. Застосування групувань в аналітичних дослідженнях

 Економічні явища та процеси характеризуються великою кількістю первинних даних, які відображають ці явища та процеси. Щоб використовувати для аналітичних висновків сукупність первинного матеріалу, необхідна відповідна систематизація первинних даних. Одним із видів такої систематизації є групування, тобто зведення первинних даних в однорідні групи.
    Групування є одним з найпоширеніших прийомів економічного дослідження.     Групуванням називають розподіл багатьох одиниць об'єкта спостереження на якісно однорідні групи за певними суттєвими для них ознаками. Групування уможливлює вивчення тих чи тих економічних явищ в їхньому взаємозв'язку та взаємозалежності, визначення впливу найбільш суттєвих факторів, знаходження тих чи тих закономірностей та тенденцій, які властиві цим явищам та процесам.
Можна виділити такі різновиди задач, які розв'язуються способом групувань:
-  визначення соціально-економічних типів явищ;
-  вивчення структури явищ та структурних зрушень, які відбуваються в них;
- визначення зв'язків та залежностей між явищами. Розв'язуються ці задачі за допомогою типологічних, структурних та аналітичних групувань відповідно.
Типологічні групування використовуються для розчленування всієї сукупності первинних даних суцільного або вибіркового спостереження на однорідні якісні групи чи класи.     Прикладом такого групування на промислових підприємствах є розподіл складу промислово-виробничого персоналу на категорії (основні робітники, допоміжні, інженерно-технічні працівники, службовці, учні, молодший обслуговуючий персонал). Це дає змогу вивчити співвідношення окремих груп персоналу. Можуть бути проведені й дальші (більш деталізовані) групування. Так, наприклад, можна зробити групування складу робітників за фахом тощо.

9. Балансовий спосіб

 
     Балансовий спосіб - це спеціальний прийом зіставлення взаємозв'язаних показників господарської діяльності. Використання балансового способу є доцільним, коли зв'язок між окремими показниками відображено у формі балансу, тобто рівних підсумків, отриманих, у результаті низки різноманітних зіставлень цих показників.
     Оскільки першим історичним прикладом узгодження великої кількості показників господарської діяльності за допомогою встановлення рівності двох підсумків цих показників був бухгалтерський баланс, цей спосіб аналізу отримав назву балансового. За його використання рівність підсумків (баланс) є підтвердженням того, що в аналізі враховано всі взаємозв'язані фактори й відповідні економічні показники, а зв'язок між ними визначено правильно.
     Балансовий спосіб широко використовується в економічній роботі - у бухгалтерському обліку, статистиці, плануванні. Використовується він і в економічному аналізі, там, де має місце функціональна залежність: наприклад, забезпечення підприємства трудовими, фінансовими ресурсами, сировиною, паливом, матеріалами, основними засобами виробництва і т. д., а також визначення повноти їх використання.
     Так, вивчаючи забезпеченість підприємства обладнанням певного виду, складають баланс, у якому, з одного боку, показують потребу у верстатах, необхідних для виробництва продукції, а з другого - фактичну їх наявність.
Аналізуючи використання трудових ресурсів, порівнюють можливий фонд робочого часу з фактичною кількістю відпрацьованих годин, визначають причини понадпланових втрат робочого часу.
Для визначення платоспроможності підприємства використовується платіжний баланс, що в ньому співвідносяться платіжні засоби з платіжними зобов'язаннями.
Особливу увагу тут потрібно звернути на знаки. Так, збільшення залишку готової продукції на кінець періоду негативно вплинуло на обсяг реалізованої продукції, хоча математично знак визначається як позитивний (+), тому що від більшої величини віднімається менша.

 

10.Використання способів пропорційного ділення

 

11.  Методика виявлення і підрахунку резервів

Під господар. резервами розуміють можливості підвищення ефективності д-ті під-ва на основі використ. досягн. наук-техн. прогресу і передового досвіду.

З розвитком НТП появл. нові види сировини і матеріалів, нові машини і устаткування, більш досконалі форми орг-ції праці і т.п., що дозволяє знижувати матеріаломісткість, трудомістк. прод-ції і послуг, прискорюв.  оборотність коштів, підвищувати рентабельність та покращувати ін.. пок-ки бізнесу.

Резерви класифікують за різними ознаками (вже слухали реферат про це)

Кількісне вираження величини резерву – це різниця між можливим (прогнозним) рівнем досліджуваного пок-ка і його фактичною величиною на поточний момент:

 

Р ↑У = У_м - У_ф

 

Для того, щоб величина виявлених резервів була реальною, підрахунок резервів має бути по можливості точним і обґрунтованим. Методика підрахунку резервів залежить від характеру резервів (інтенсивні чи екстенсивні), способів визначення їх величини (формальний чи неформальний підхід) та ін..

 

Тема 3. Моделювання господарської діяльності підприємства і використання економіко-математичних методів (Чумаченко, розділ 4, с.100 - 126).

1. Сутність моделювання господарської діяльності в економ.аналізі і засоби його реалізації

1. Використання математичних методів в економ.аналізі
2. Лінійне програмування

 

Тема 4. Аналіз маркетингової діяльності підприємства

1. Завдання аналізу маркетингової діяльності. Аналіз попиту на продукцію і формування портфеля замовлень
2. Оцінювання ризику незатребуваної продукції
3. Аналіз ринків збуту продукції
4. Аналіз цінової політики підприємства
5. Аналіз конкурентоспроможності продукції

 

1. Значення і завдання аналізу маркетингової діяльності

Необхідними умовами досягн. самоокупності під-ва в умовах ринку є орієнт. вир-ва на споживачів і конкурентів, на гнучке пристосув. до ринкової кон’юнктури, що змінюється. Отже, д-ть будь-якого підва почин. з мрктинг. аналізу, осн. завд. якого є:

-          вивч. платоспромож. попиту на прод-цію, ринків її збуту й огрунтув. плану вир-ва і реаліз. прод-ції відповідного обсягу та асортименту;

-          оцінюв. конкурентоспроможності прод-ції і вишукув. резервів для підвищення її рівня;

-          розробка стратегії, тактики, методів та засобів формув. попиту і стимулюв. збуту прод-ції;

-          оцінюв. стабільності та ефективн. вир-ва і збуту прод-ції.

За доп. маркетингу провод. пост. пошук нових ринків, нових споживачів, нових видів прод-ції, нових сфер застосув. традиц. прод-ції, щоб забезпечити прибуток.

Важлива мета маркетингового аналізу – вивчення попиту на прод-цію і формув. портфеля замовлень. Попит – це обсяг товарів, які споживач хоче і може купити за певною ціною протягом певного періоду на певному ринку. На рівень попиту вплив. такі фактори: ціни ни пропонов. товар, його якість, доходи покупців, споживчі переваги, ціни на взаємозамінні та повязані товари, очікування з боку споживачів змін їх доходів і цін на товари та ін.. Ступінь чутливості попиту до зміни ціни вимірюють за допомогою коефіцієнта цінової еластичності (Ер)

 

Ер = Процентна зміна кількості попиту на і-й товар / Процентна зміна цін на товар

 

Коефіц. еластич. попиту за доходом (Еd) характериз. ступінь чутливості попиту на товар при зміні доходу споживачів:

 

Еd = Процентна зміна кількості попиту на і-й товар / Процентна зміна доходів покупців.

 

Попит еластич., якщо величина цих коеф. більша одиниці і нееластич., якщо менша. Є ще одинична еластичність – темпи зростання попиту дорівнюють темпам зниження ціни. При знач. коефіц., що дорівнює 0 попит абсолютно нееластичний: ніяка зміна ціни не тягне за собою зміни попиту на прод-цію. Попит буває також абсолютно еластичним, коли при незмінній ціні попит на прод-цію збільшується до межі можливостей покупця.

За даними табл.. 2.1. визначимо коеф. цінової еластичності за виробом А.

 

Таблиця 4.1.

Ціна, тис.грн.	Попит, одиниць	Темп зростання, %		Коефіц. еластичності попиту	Величини, тис.грн.
		ціни	Обсягу попиту		Виручки	Витрат	Прибутку
6,00	3000				18000	13250	4750
6,25	2850	+4,16	-5,00	1,20	17812	12837	4975
6,50	2700	+4,00	-7,00	1,75	17550	12425	5121
7,00	2400	+7,70	-11,10	1,42	16800	11600	5100
7,50	2150	+7,14	-10,40	1,45	16125	10912	5213
7,80	2050	+4,00	-4,65	1,16	15990	10638	5325
8,00	1870	+2,50	-4,87	1,90	15600	10360	5240
8,20	1870	+2,50	-4,10	1,64	15334	10142	5192

В умовах інфляції еластичність попиту знижується, бо виникає психологічна адаптація до зростання цін.

Підприємство обрало варіант ціни 7800, якщо метою є не завоювання ринку а отримання максимального прибутку.

Зростання ціни при зниженні обсягу продажів ефективне доти, доки величина додаткового доходу на одиницю продукції перевищує величину додаткових витрат на одиницю прод-ції.

 

2.Оцінювання ризику незатребуваної продукції

Ризик незатребуваної прод-ції виникає внаслідок відмови споживачів купувати прод-цію під-ва. Щоб зменшити ризик незатребуваної прод-ції необхідно вивчити фактори його виникнення, вони поділяються на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні причини:

-          неправильний прогноз попиту на прод-цію під-ва;

-          неправильна цінова політика на ринках збуту;

-          зниження конкурентоспроможності прод-ції через низьку якість сировини, устаткування, відсталі технології та ін..;

-          неефективна організація процесу збуту і реклами продукції.

Зовнішні причини:

-          неплатоспроможність покупців;

-          підвищення процентних ставок на вклади;

-          несподівана поява підприємств-конкурентів чи товарів-замінників;

-          політичні, демографічні та ін..причини.

Ризик незатребуваної продукції можна поділити на подоланий і неподоланний. Він може бути виявлений на перед виробничій, виробничій і після виробничій стадіях. Це суттєво впливає на управлінські рішення стосовно усунення цього ризику. Найбільшого ефекту досягають, якщо він виявлений на передвиробничій стадії.

Щоб оцінити ризик незатребуваної прод-ції треба проаналізувати забезпеченість виробництва прод-ції контрактами або заявками на поставку, а також проаналізувати динаміку залишків готової прод-ції і швидкість її реалізації. Аналіз має показати, за якими видами зростає частка нереалізованої прод-ції і уповільнюється швидкість її збуту, що визначається діленням середніх залишків прод-ції на одноденний обсяг її продажів. Проаналізуємо табл.. 2.2.

 

4. Аналіз ринків збуту і цінової політики підприємства

Від ринків збуту залежать обсяг продажів, середній рівень цін, виручка від реалізації продукції, сума одержаного прибутку і т.ін. Передовсім потрібно вивчити динаміку становища кожного виду продукції на ринках збуту за ост. 3- 5 років.

Одним із найсуттєв. напрямків маркетинг. аналізу є цінова політика під-ва на товарних ринках. Цінова політика полягає у тому, що підприємство встановлює ціни на такому рівні і так змінює їх залежно від ситуації на ринку, щоб забезпечити досягнення короткотривалої і довготривалої мети (освоєння певної частки ринку, завоювання лідерства на ринку, одержання запланованої суми прибутку, максимізація прибутку, виживання фірми тощо).

У вивченні цінової політики й аналізі обґрунтованості ціна на продукцію важливими є такі питання:

- визнач., на скільки ціни відображ. рівень витрат;

- яка реакція покупців на зміни цін (еластичність попиту);

- чи привабливі ціни під-ва порівн.. із цінами конкурентів;

- яка реація під-ва на зміну цін конкурентами;

- яка державна політика у галузі ціноутвор. на аналог. товари.

Цінову політику підприємства належить коригувати з урахуванням стадії життєвого циклу товарів. На стадії впровадження звичайно вдаються до політики «знімання вершків». На стадії зростання – політика ціноутвор. орієнтується на довготривалу перспективу, а на стадії спаду – застосовуються знижки, поки не появиться новий товар.

 

Тема 5. Організація і методика аналізу виробництва і реалізації продукції

1. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу виробництва та реалізації продукції
2. Аналіз обсягів виробництва та асортименту продукції
3. Аналіз ритмічності роботи підприємства
4. Аналіз якості продукції
5. Аналіз факторів та резервів збільшення випуску продукції

 

1. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу виробництва та реалізації продукції

Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, поліпшення її якості безпосередньо впливають на обсяг витрат, прибуток і рентабельність виробництва. Тому аналіз цих показників має важливе значення. Його основні завдання:

-оцінювання ступеня виконання плану і динаміки виробництва та реалізації продукції;

-визначення впливу факторів на зміну величини цих показників;

-виявлення резервів збільшеня випуску і реалізації родукції;

-розробка рекомендацій із освоєння виявлених резервів.

Обєкти аналізу:

-обсяг виробництва і реалізації продукції в цілому і за асортиментом;

-Якість і К. продукції;

-структура виробництва і реалізації продукції;

-ритмічність виробництва і реалізації продукції.

Джерелами інформації є:

А) планові дані: план виробнитва і реаліз. Прод-ції і т.п.;

Б) дані стат. Звітності: форма №1 «Звіт про основні показники діяльності підприємства», «Квартальний звіт про продукцію та ін.

В) Дані первинного й аналітичного обліку: акт або відомість приймання продукції, приймально-складальна накладна, рахунок-фактура та ін.

 

2. Аналіз випуску продукції за асортиментом і складом продукції

Основним завданням асортиментної програми євизначення структури виробництва, а саме:

– визначення співвідношення між новою продукцією, що потребує вдосконалення та

модифікації, традиційною продукцією, що не потребує вдосконалень, і застарілою

продукцією;

– оцінювання числа моделей та модифікацій однієї і тієї ж продукції, яку випускають;

– визначення структури життєвого циклу за всією номенклатурою продукції, яку

випускають, та перспектив оновлення асортименту.

    Формування асортиментної програми здійснюється з урахуванням необхідних ресурсів,

рівня техніки та технології виробництва, можливостей створення нового виробництва в

оптимальні терміни, наявності патентів; очікуваної рентабельності виробництва та термінів окупності інвестицій; наявності управлінських кадрів та кваліфікаційного персоналу на всіх ланках виробничого циклу; наявності стійких зв’язків із постачальниками; ступеня ризику, пов’язаного із сезонністю попиту.

     Асортиментна програма спрямована на оптимізацію використання технологічних знань та досвіду своєї фірми, оптимізацію фінансових ресурсів з точки зору рентабельності товарів, які випускають.

     В основі формування асортиментної політики лежить концепція життєвого циклу

товару. На кожному етапі життєвого циклу товару використовують різні форми і методи торгівлі та застосовують різні засоби стимулювання збуту    

   Асортимент продукції – це перелік найменувань виробів із вказівкою одиниць

вимірювання кожного з них. Залежно від рівня контролю виконання контрактів  Існує кілька способів аналізу виконання завдання щодо асортименту.    Розглянемо приклад:

 

Приклад 1. Розрахуйте коефіцієнт асортиментності за даними таблиці

 

Виріб	Обсяг вир-ва прод-ції у зіставних цінах, тис.грн.		Виконання плану, %	Зараховується у виконання плану
	план	факт
А	256	313	122	256
Б	200	120	60	120
В	50	60	120	50
Г	400	400	100	400
Д	150	190	126	150
Е	264	240	91	240
Усього	1320	1323	100,2	1216

 

Найпростішим є спосіб найменшого відсотка.

     Спочатку виявляють найнижчий відсоток виконання завдання щодо випуску

конкретного виду продукції, а потім приймають його за зведений показник виконання завдання щодо асортименту. У наушому прикладі цей показник рівний 60%, або 0,6

     Другий спосіб оцінювання виконання завдання щодо асортименту − вирахування

середнього відсотка. Для цього за кожною позицією до виконання завдання щодо асортименту зараховують фактично випущену продукцію, але не більшу від прогнозної суми. Взяті у рахунок асортименту суми підсумовують і одержаний підсумок зіставляють з прогнозом випуску, а тоді визначають відсоток виконання прогнозу.

Кас = 1216 : 1320 = 0,92, або 92%.

   Третій спосіб − пропонує знаходити співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану і кількості планових позицій.

Кас = 4 : 6 = 0,667 або 67%.

 

     Отже, у нашому прикладі план з асортименту не виконано.

Вивчення складу випускної продукції має важливе значення, бо дає змогу встановити

на якому ступені технічного розвитку підприємство відповідає сучасним вимогам науково-технічного прогресу в промисловості, основними з яких є: освоєння нових видів продукції, підвищення конкурентоздатності продукції, зростання рівня спеціалізації і кооперування при виробництві продукції, повне використання відходів виробництва.

    Крім того, потрібно звернути увагу на розширення і оновлення асортименту.

 

3. Аналіз ритмічності випуску продукції

   Ритмічність випуску продукції – це виробництво у суворій відповідності з прийнятим

завданням за певний проміжок часу (квартал, місяць, день). Ритмічність не завжди означає

рівномірність, бо прогнозні завдання не можна розподілити порівну, наприклад за місяцями року, через нерівне число робочих днів, а також через сезонність виробництва і прогнозоване наростання обсягу виробництва.

   Аналіз ритмічності проводять шляхом зіставлення фактичних і прогнозних даних про

питому вагу випуску за місяцями і кварталами в цілому по підприємству.

Для такого аналізу використовуємо подану нижче аналітичну таблицю (табл.  ).

 

Приклад 2.              Розрахуйте ритмічність випуску прод-ції за декадами

Декада	Випуск прод-ції, % до підсумку		Частка прод-ції, зарахована у виконання плану з ритмічності, %
	план	факт
1-ша	33	22	22
2-га	33	29	29
3-тя	34	49	34
Усього	100	100	85

 

    Отже, К ритмічності = 0,85, що свідчить про неритмічну роботу підприємства у цьому місяці.

     Оскільки ритмічність випуску готової продукції підприємства залежить від ритмічності

роботи окремих цехів, то аналіз ритмічності проводять також у розрізі цехів.

На підприємствах дрібносерійного виробництва, або з тривалим виробничим циклом, а також із сезонними коливаннями обсягів продукції план може передбачати нерівномірний випуск продукції. Тому оцінка ритмічності дається з урахуванням планових сум, передбачених у графіках виробництва готових виробів.

         Розглянемо, до яких негативних наслідків призводить порушення ритмічності

виробництва.  Перш за все це відображаються на неповному завантаженні виробничих

потужностей і робочої сили з початку місяця і застосуванні надурочних робіт у третій декаді. Збільшується частка бракованої продукції. Неритмічна робота у кінці місяця призводить до різкого зменшення залишків незавершеного виробництва порівняно з нормативом і нагромадження наднормативних залишків готової продукції на складі. Через неможливості відвантаження наднормативних запасів готової продукції в останні дні місяця не виконуються контрактні зобов’язання. За невиконання контрактів підприємство сплачує штрафи, що разом з невиконанням обсягу реалізації продукції зменшують суму прибутку підприємства. За рахунок невиробничих витрат (оплата простоїв не з вини робітників, надурочних робіт, браку) зростає собівартість продукції і зменшується сума прибутку.

     Ритмічність тісно повязана з комплектністю виробництва, тобто збалансованістю, пропорційністю виробництва окремих вузлів, деталей, напівфабрикатів. Комплектне виробництво забезпечує нормальний процес зборки готових виробів і запобігає затримкам у звязку з відсутністю окремих деталей. Засобом, який забезпечує необхідний темп збірних робіт є незавершене виробництво.

 

4. Аналіз якості продукції.

   Зростають вимоги щодо підвищення якості всіх видів продукції, яку випускають, розширення й оновлення асортименту виробів відповідно до сучасних вимог. Неухильно збільшується питома вага сертифікованої продукції, в загальному обсязі її випуску.

     Аналіз починають з перевірки динаміки питомої ваги продукції, що має встановлений

сертифікат якості продукції у товарній продукції.

    Питанням удосконалення якості продукції у передових країнах світу приділяють велику

увагу. Якість продукції розглядають як показник, що залежить від двох основних груп

чинників: умов ринкової кон’юнктури і внутрішніх ресурсів, які має підприємство. Якщо підприємство не здатне виробляти продукцію необхідної якості на основі наявних

потужностей, воно мусить змінити ринок збуту або поліпшити виробничу базу.

Аналіз якості продукції має бути спрямований у цих умовах на виявлення прибутку,

отриманого від поліпшення якості реалізованої продукції, і скорочення витрат на відповідні роботи. Відповідно до оцінок фахівців у США й Великобританії оптимальним вважають рівень витрат на поліпшення якості продукції у розмірі 4 – 12% від загального обороту капіталу.

 

Тема 6. Аналіз використання персоналу підприємства

1. Аналіз забезпеченості підприємства персоналом
2. Аналіз використання фонду робочого часу
3. Аналіз продуктивності праці та трудомісткості продукції

4. Аналіз фонду заробітної плати (самостійне опрацювання)

 

1.Аналіз забезпеченості підприємства персоналом

Осн. завдання аналізу:

-          вивчення та оцінювання забезпеченості під-ва і його структур. підрозділів персоналом загалом, а також за категоріями і професіями;

-          вивчення показників плинності кадрів;

-          виявлення резервів більш ефективного використання персоналу.

     Забезпеченість під-ва персоналом визначають порівнянням фактичної чисельн. проц-ків за категоріями і потребами з плановими потребами. Особл. увагу приділяють забезпеченню кадрами найважлив. професій.

Для характеристики руху робочої сили розраховують і аналізують динаміку таких пок-ків:

-          коеф. обороту з приймання персоналу (Кпр)

 

К_ПР = К-ть прийнятого персоналу / Середньооблікова чисельність персоналу;

 

-          коеф. обороту з вибуття (Кв)

 

Кв = К-ть прац-ків, що звільнились / Середньооблікова чисельність персоналу;

 

-          коеф. постійності складу персоналу під-ва (Кпс)

 

Кпс = К-ть працівників, що пропрац. увесь рік/ Середньооблік. чисельн. персоналу

 

Якщо під-во розшир. свою діяльність, створ. нові робочі місця, то слід визначити додаткову потребу у персоналі за категоріями і професіями і джерела їх залучення.

Резерв збільшення випуску прод-ції за рахунок створ. додаткових роб. місць визначають множенням їхнього приросту на фактичний середньорічний виробіток одного працівника у звіт. періоді:

Р↑ВП = Р↑КР х РВ₁,

де Р↑ВП – резерв збільшення випуску прод-ції

Р↑КР – резерв збільшення кількості робочих місць

РВ₁,- фактичний середньорічний виробіток виробничого персоналу у звіт. періоді

 

2. Аналіз використання фонду робочого часу

Повноту використання персоналу можна оцінити за кількістю днів і годин, які відпрацював один робітник за аналізований період, а також за ступенем використання фонду робочого часу. Такий аналіз проводять для кожної категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і в цілому по підприємству  

 

Таблиця 3.2. Дані для розрахунку непродуктивних витрат робочого часу

Показник	Сума, тис.грн.
Виробнича собівартість товарної продукції	80600
Зарплата робітників	16532
Зарплата виробничих робітників	10075
Матеріальні витрати	42500
Собівартість забракованої продукції	500
Витрати на усунення браку	80

За даними таблиці визначаємо:

а) частку зарплати виробничих робітників у собівартості товарної продукції;

10075:80600 х 100 = 12,5 %

б)суму зарплати у собівартості остаточного браку:

500 х 12,5 : 100 = 62,5 тис.грн.

в) Зарплату робітників з усунення браку:

80 х 12,5 : 100 = 10 тис. грн..

г) зарплату робітників в остаток. браку і на його усунення:

62,5 + 10 = 72,5 тис. грн..

д) середньогодинну зарплату робітників:

16532 : 270270 люд-год = 61,168 грн.

е) робочий час, витрач. на виготовл. браку і його усунення.

72500 : 61,168 = 1185 люд-год

Скорочення втрат робоч. часу – один з резервів збільшення випуску продукції.

Однак треба мати на увазі, що втрати роб. часу не завжди призводять до зменш. обсягу вир-ва прод-ції, бо їх може бути компенсовано підвищ. інтенсивності праці працівників.

 

3.Аналіз продуктивності праці та трудомісткості продукції

Для оцінювання рівня інтенсивн. використ. персоналу застосов. систему узагальнювальних, окремих і допоміжних показників продуктивності праці

До узагальнювальних належать середньорічний, середньоденний і середньогодинний виробіток прод-ції на одного робітника, в т.ч. і у вартіс. вираженні.

Індивід. пок-ки – це витрати часу на вир-во одиниці прод-ції певного виду (трудомісткість прод-ції) або випуск прод-ції певного виду в натур. вираж. на один люжино-день чи на одну люд-годину.

Допоміжні пок-ки характериз. витрати часу на викон. одиниці певного виду робіт або обсяг викон. робіт за одиницю часу.

Під час аналізу обчисл. годинну, денну і місячну (квартальну, річну) продуктивн. праці одного працівника чи роб-ка (розгл. на прикладі). Усі ці пок-ки використ. для внутр. інформац. потреб управління, а також для вивчення тієї чи ін.. вигоди, що очікується у майбут.

Найбільш узагальнюючим показником продуктивн. праці є середньоріч. виробіток прод-ції на одного працівника. Його величина залежить від виробітку роб-ків і частки їх у заг. к-ті персоналу, від к-ті днів, які вони відпрацювали, від тривалості роб. дня.

 

Отже, середньорічний виробіток одного прац-ка дорівн. добутку таких факторів:

РВпрац. = Ч х Д х Т х ГВ

Далі проводиться розрахунок впливу даних факторів на зміну рівня середньорічного виробітку промислово-виробн. персоналу.

На завершення аналізу необх. розробити конкретні заходи для забезпечення зростання продуктивн. праці і визначити резерви підвищення середньогодин., середньоден. і середньоріч. виробітку роб-ків. Осн. напрями пошуку резервів зрост. продуктивн. випливають із самої ф-ли розрахунку її рівня: ГВ = ВП : ФРЧ, згідно з якою можна домогтися підвищ. продуктив. праці шляхом:

а) збільшення випуску прод-ції за рах. повнішого використ. потужностей;

б) скороч. витрат праці на її вир-во шляхом інтенсифікації вир-ва, впровадж. комплексної механізації та автоматиз. і т.п.

Незалежно від обраного варіанта стратег. політики резерви збільш. середньоогодин. виробітку визнач. так:

Р↑ГВ = ГВм – ГВф = (ВПф + Р↑ВП) / (ФРЧф - Р↓ФРЧ + ФРЧд) – ВПф/ФРЧф

 

Трудоміст. прод-ції – показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовл. прод-ції. Тм обчисл. за відношенням фонду роб. часу на виготовл. прод-ції і-го виду до обсягу його випуску в натур. або умов-натур. вимірі.

Зниження трудомісткості – найважлив. фактор підвищ. продуктивн. праці. У процесі аналізу вивчають динаміку трудомісткості, викон. плану за її рівнем, причини ї зміни і вплив на р-нь продуктивн. праці.

 

Тема   . Аналіз використання необоротних активів підприємства

1. Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами виробництва
2. Аналіз інтенсивності і ефективності використання основних засобів
3. Аналіз використання виробничої потужності підприємства
4. Резерви збільшення випуску продукції, фондовіддачі і рентабельності фондів (самостійне опрацювання)

 

1.Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами виробництва

Завдання аналізу:

- визначити забезпеченість під-ва та його структур. підрозділів основними засобами і рівень їх використання за доп. сис-ми пок-ків;

- встановити причини зміни їхнього рівня;

- розрах. вплив використ. осн. засобів на обс. вир-ва прод-ці та ін.. пок-ки;

- вивч. ступінь використ. виробнич. потужності під-ва і обладнання;

- виявити резерви підвищ. інтенсивності й ефективності використ. осн. засобів.

Аналіз зазвичай почин. з вивч. наявності осн. засобів, їхньої динаміки та структури (табл.. 4.1)

Таблиця 4.1. Наявність, рух і структура основних засобів

Група осн. засобів	Наявність на поч.. періоду		Надійшло за звіт. період		Вибуло за звіт. період		Наявн. на кін. періоду
	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%
Будівлі і споруди	4225	32,0	1000	22,2	-	-	5225	31,1
Силові машини	160	1,2	45	1,0	-	-	205	1,2
Робочі машини	7655	58,0	2990	66,5	700	77,8	9945	59,2
Вимірювальні прилади	210	1,6	35	0,8	-	-	245	1,5
Обчислювальна техніка	315	2,4	150	3,3	20	2,2	445	2,6
Транспортні засоби	370	2,8	35	3,0	120	13,3	385	2,3
Інструменти	265	2,0	145	3,2	60	6,7	350	2,1
Усього оз виробничого призначення	13200	100	4500	100	900	100	16800	100

     Як видно із таблиці 4.1 за звіт. період відбулися суттєві зміни в наявності та структурі осн. засобів. Сума їх зросла на 3600 грн., або на 27%. Значно зросла частка активної їхньої частини, що слід розцінювати позитивно.

     Велике значення має аналіз руху і технічного стану осн. засобів, в процесі якого розрах. такі пок-ки:

 

коефіцієнт оновлення основних фондів

К оновл = Sв / Sк, де

Sв – варт. введ. оз за пев. пер.

Sк – варт оз на кін. періоду.

 

коефіцієнт вибуття

К виб = Sл  / Sп, де

Sл – варт. ліквід оз за пев. період

Sп - варт. оз на поч. пер.

 

3. коефіцієнт зносу - частка в основних фондах тих фондів, вік яких перевищує нормативні терміни списання:

 

Кзн = Сума зносу осн. засобів / Первісна варт. осн. засобів

Розрахуємо ці показники за даними таблиці 4.1:

К оновл =

К виб =

Кзн =

 

2.Аналіз інтенсивності і ефективності використання основних засобів

Для загальної хар-ки еф. і ін.. викор. ОЗ застос. такі пок-ки:

1. Рентабельність осн. фондів

П _{осн.д-ті} / Фс

2. Фондовіддача осн. фондів 

Фв = ВП / Фс,

   де ВП - вартість випущеної продукції, грн.;

Фс - середньорічна вартість основних фондів.

 

3. Фондовіддача  акт. част. осн. фондів 

Фв_а = ВП / Фс_а,

   де ВП - вартість випущеної продукції, грн.;

Фс - середньорічна вартість основних фондів.

 

4. Фондомісткість     

Фм = Фс / ВП ,  або 1 / Фв

5. Фондоозброєність       

Фо = Фс / Ч ,

де Ч - середньорічна чисельність загального або промислового персоналу.

Середньоріч. варт ОФ обчисл. за формулою:

Фс = Фп + Фвв* (Твв/12) – Ф вив*(Твив/12),

де Фп – варт. ОФ на поч. пер.

Фвв і Ф вив – варт. введ. і вивед. Оф.

Твв і Твв – час, який реально пропрацюють чи пропрацювали ОФ прот. року, міс.

     Індивідуальні пок-ки застосов. для хар-ки використ. окремих видів машин, обладнання, виробничої площі. У процесі аналізу вивч. динаміку перелічених пок-ків, викон. плану їхнього рівня, проводять міжгосподар. порівняння. Після цього вивч. фактори зміни їхньої величини.

 

3Аналіз використання виробничої потужності підприємства

Загалом під виробнича потужність - це ресурсний потенціал, який призначено для забезпечення виконання певних робіт. Вона може виражатися в людино-годинах, машино-годинах, або в обсязі випуску прод-ції в натур. чи вартіс. вираженні. Виробнича потужн. не може бути постійною, вона змінюється разом з удосконаленням техніки, технології та орг-ції вир-ва і стратегії під-ва.

Традиційний спосіб класифікації потужностей в принципі однаковий в різних країнах. Згідно з ним розрізняють 5 видів потужностей: теоретичну, практичну, нормальну, планову і фактичну

 

Рис. 4.1. Співвідношення між видами потужності за традиційною

класифікацією

Теоретична (номінальна, паспортна) потужність передбачає максимально можливу завантаженість усього персоналу і обладнання протягом даного періоду. Практична потужність враховує необхідні втрати у зв’язку з неробочими днями і плановими зупинками. Нормальна потужність – це виробіток, усереднений за тривалий період із згладженими сезонними коливаннями, у якому враховується певна допустима частка непродуктивно використовуваного робочого часу і позапланових простоїв. Планова потужність відповідає тому рівню виробництва, якого підприємство має намір дотримуватися для запезпечення прогнозованого попиту.

Аналіз використання оборотних активів підприємства (Савицька, с.486-503)

1. Визначення, значення і особливості аналізу оборотних активів

2. Управління та аналіз товарно-матеріальних запасів

3. Аналіз грошових коштів

   3.1. Період обороту грошових коштів

   3.2. Аналіз руху грош. коштів

4. Управління та аналіз дебіторської заборгованості

   4.1. Загальні положення кредитної політика під-ва

   4.2. Оцінка впливу змін кредитної політики

 

1.Визначення, значення і особливості аналізу оборотних активів

Оборотні активи займають значну  частку у валюті балансу. Це наймобільніша часника капіталу, від стану і раціонального використання якої багато в чому залежать результати госп. д-ті

Оборотний капітал (оборотні активи) – це матеріальні ресурси і фінансові кошти під-ва, використовувані для забезпечення його поточної діяльності.

Брутто оборотний капітал (оборотні активи або поточні активи)  - це грошові кошти + ринкові цінні папери + дебіторська заборгованість + товарно-матеріальні запаси).

Чистий оборотний капітал = поточні активи – поточні зобов'язання.

У літературі під терміном оборотний капітал найчастіше мається на увазі брутто оборотний капітал.

Корисно також класифікувати оборотні активи за часом: постійній або змінні.

Оборотний капітал потребує фінансування, тому він є одним із видів інвестицій, від якого інвестори чекають одержати певний дохід, скоректований на ризик. У цьому відношенні інвестиції в оборотний капітал також мають потребу в їх аналізі з точки зору ризик/прибутковість. У принципі, до оцінки інвестицій в оборотний капітал застосовуються підходи схожі з тими, що застосовуються і до оцінки довгострокових інвестицій. Проте важливо при цьому пам'ятати про існування принципових відмінностей оборотних коштів від основних. По-перше, оборотні активи набагато краще піддаються діленню ніж основні засоби. Вони або повністю поділені, як, наприклад, грошові кошти, або часткове поділені, як, наприклад, запаси. По-друге, на відміну від інвестицій в основні активи, інвестиції в оборотний капітал поворотні – при необхідності їх можна гнучко збільшувати, або скорочувати переводячи в грошові засоби. Хоча розміри основних засобів під-ва теж піддаються обігу – можуть бути перетворені на грошові засоби шляхом продажу частини устаткування, і т.п. – але такі операції часто зв'язані з незручностями і високими витратами.

Політика управління оборотними активами включає два основні питання:

1) який рівень оборотних активів найбільш прийнятний (у цілому і за елементами)?

2) за рахунок яких джерел можна їх фінансувати?

Виходячи з вищезгаданих особливостей оборотного капіталу, визначати його оптимальний рівень для підприємства слідує за допомогою аналізу приросту: інвестиції в оборотні кошти повинні збільшуватися до тих пір, поки кожна вкладена в них грошова одиниця прирівняється до розміру додатково викликаних цим збільшенням економічних витрат.

Одна з найважливіших функцій оборотного капіталу полягає у забезпеченні ліквідності, яка дозволить під-ву залишитися платоспроможним за часів економічних утруднень. Тому рівень і структура поточних активів і короткострокової заборгованості повинні визначатися з урахуванням вірогідності і наслідків несприятливих подій.

Управління поточними активами і поточними зобов'язаннями взаємозв'язані. Наприклад, чим довший термін короткострокової заборгованості, тим нижча потреба в грошових коштах (за умови незмінності інших чинників). Або, чим більше проходить часу між реалізацією товарів в кредит і надходженням грошових коштів від реалізації, тим потреба в грошових коштах вища.

У залежності від політики під-ва відносно ризику, фінансовий менеджер може застосовувати різні стратегії для визначення «оптимального» рівня оборотного капіталу – від «консервативної» до «агресивної».

Як раніше уже згадувалося, в умовах стовідсоткової упевненості відносно об'ємів реалізації, витрат, графіків платежів і т.д. всі під-ва прагнутимуть підтримувати мінімальні залишки оборотного капіталу, необхідні для забезпечення безперервного операційного процесу і своєчасності платежів. Проте в умовах невизначеності фінансовому менеджеру доводиться мати справу з очікуваними рівнями реалізації, очікуваними розмірами витрат і очікуваними термінами надходження засобів і платежів. Тому під-ву доводиться мати в наявності певний резерв оборотного капіталу на ті випадки, коли фактичні значення змінних відхиляються від очікуваних. Різниця в рівні оборотного капіталу при кожній з вищеописаних стратегій прямо пропорційна резервному оборотному капіталу. Чим консервативніша стратегія управління оборотними активами, тим більше резерви, і тим нижча рентабельність.

На практиці, звичайно ж, менеджери вибирають стратегію, що знаходиться десь посередині між двома описаними вище крайнощами, в залежності від їх відношення до ризику і прибутковості.

 

2. Управління і аналіз товарно-матеріальних запасів

Види запасів

Загальні інвестиції промислових під-в у товарно-матеріальні запаси по всьому світу складають мільярди доларів. Очевидно, що це досить солідні інвестиції, які вимагають до себе уважного відношення. Останні десятиліття ефективність управління товарно-матеріальними запасами значно підвищилася унаслідок усвідомленя менеджерами всієї важливості грамотного контролю запасів і використовування новітніх методів, що дозволяють компаніям швидко аналізувати їх рівень, місцезнаходження, якість і т.д.

Відомо, що запаси поділяються на категорії: сировина, незавершене виробництво, запаси в дорозі, і готова продукція. Сировина і матеріали – це запаси, які купує під-во для забезпечення поточного виробничого процесу. З одного боку було б дуже неефективним закупляти надмірно великі об'єми сировини і матеріалів тільки тому, що у компанії є крупні замовлення від клієнтів і вона ризикує залишитися без сировини до того, як його наступна партія буде доставлена. З другого боку, вірогідність дефіциту сировинних матеріалів у майбутньому загрожує збоєм виробничого процесу і виникнення нових витрат.

Тому будь-яке під-во зацікавлене у тому, щоб мати в запасі якусь оптимальну кількість сировини і матеріалів, вигоди від якого не перевищували б економічні витрати на його утримання.

Звичайно, якщо виробництво продукції складається з декількох етапів або стадій обробки, не завжди всі ці стадії працюють ідеально злагоджено. Іноді буває, що на якійсь стадії виробництво проміжного продукту закінчується раніше, перш ніж може початися його обробка на подальшій стадії. А іноді виробничі потужності для обробки продукту на одній із стадії можуть простоювати через те, що попередня стадія обробки ще не завершена. Для того, щоб не відбувалося затримок при переході від однієї стадії до іншої, компанії необхідно мати певний резерв для забезпечення безперервного і гнучкого виробничого графіка.

Під-ва, для яких характерні сезонність обсягів реалізації або тривалий виробничий процес, звичайно підтримують великі рівні запасів, в той час як під-ва, що мають стабільний попит на свою продукцію і процес обробки сировини у яких короткий, можуть підтримувати менші обсяги запасів.

Очевидно, що не у всіх під-в є усі категорії запасів. Наприклад, у фірм, що займаються роздрібною торгівлею, запаси є готовою продукцією. Виробники простих товарів, для виробництва яких досить однієї стадії, можуть підтримувати тільки запаси сировини і готової продукції. У крупних промислових компаній звичайно є усі вищеперелічені категорії запасів.

Крім забезпечення гнучкості процесів виробництва і реалізації запаси захищають під-во і від інших ризиків. Наприклад, запаси сировини можуть захистити компанію у разі затримок у поставках чергових партій. Ці затримки можуть бути викликані різними причинами – від страйку робітників до поганої погоди, що робить транспортування сировини неможливої.

Несподіваний вихід з ладу устаткування, або інші технічні неполадки також можуть викликати затримки, і в цих випадках добре було б мати додаткові запаси, або готову продукцію. Загалом, невизначеність є однією з головних причин, через які під-ва завжди прагнуть мати під рукою резервні запаси.

 

Витрати, пов'язані із зберіганням запасів в основному змінні (тобто вони збільшуються прямо пропорційно середньому розміру запасів), а величина середніх запасів за період залежить від частоти і розміру замовлень. Даний вид витрат визначається як відсоток від вартості середніх запасів за період (див. формулу нижче).

Загальні витрати, пов'язані із утриманням запасів рівні сумі всіх вище перелічених витрат. Величини витрат впливають на вибір оптимального рівня запасів під-ва. Для того, щоб знайти цей оптимальний рівень застосовується вже відомий нам аналіз приросту: запаси необхідно нарощувати до тих пір, поки всі витрати, пов'язані з їх замовленнями і зберіганням, не порівняються з вигодами від підтримки великого рівня запасів.

Середній залишок запасів за період без урахування резерву

Припустимо, що потреба під-ва у сировині за період рівна S, і під-во замовляє N однакових партій у рік. Середню величину одного замовлення Q можна розрахувати за формулою:

Q= S/ N

 

Якщо припустити, що динаміка витрачання запасів постійна, а які-небудь резервні запаси відсутні протягом всього періоду, середня величина запасів компанії буде рівна:

 

Середній запасів залишок = Q/2

 

Розрахунок витрат, пов'язаних із зберіганням запасів

Ми вже знаємо, що витрати на зберігання запасів під-ва включають фінансові і операційні витрати, і розраховуються як відсоток від вартості середньої величини запасів за період.

Приклад 1. Припустимо, що середній залишок запасів компанії Q/2  рівний 100 000 одиниць, а ціна однієї одиниці рівна 5 у.о. Тоді вартість середнього залишку запасів дорівнює 100 000 х 5 у.о. = 500 000 у.о.

Припустимо, що ціна капіталу для фінансування запасів (фінансові витрати) становлять 10 % в рік, тоді розмір річних фінансових витрат складе 500 000 у.о. х 10% = 50 000 у.о. Далі припустимо, що річні операційні витрати - оренда приміщень, комунальні послуги, страховка, облік і т.д. – в сумі складають 10 000 у.о. Отже загальні витрати пов’язані із зберіганням запасів рівні 50 000 у.о. + 10 000 у.о. = 60 000 у.о.

При вартості середньорічного запасу 500 000 у. е., величина витрат на зберігання запасів дорівнює 60000 / 500000 = 0,12 = 12%.

 

Витрати, пов’язані  із збереженням запасів  =

=(Фінансові втрати, пов’язані із запасами + Операційні витрати, пов’язані із запасами) / Вартість середнього залишку запасів

 

Витрати на зберігання запасів у грошовому вираженні можна знайти шляхом множення їх процентної величини С на величину вартості середнього залишку запасів:

 

Витрати на зберігання запасів = С х Р х Q/2

 

де С – витрати на зберігання запасів у відсотках від їх середньорічної вартості, Р – ціна однієї одиниці запасів, а Q – кількість одиниць запасів, що становлять одне замовлення.

 

2. Аналіз грошових коштів

2.1. Період обороту грошових коштів

Розміри залишків оборотного капіталу змінюються в залежності від стадії операційного циклу. Приведемо приклад спрощеного операційного циклу невеликого під-ва, що займається виготовлення шкіргалантерейних виробів. Для виготовлення продукції компанія придбаває шкіру, необхідну фурнітуру, нитки, замки і т.д., виготовляє з них сумки, гаманці, ремені і продає їх оптовим покупцям в кредит.

Спрощений операційний цикл

 

                                 Сировина

Грошові кошти                                Готова продукція

                     

                        Дебіторська заборгованість 

 

На початку циклу компанія придбаває сировину, проте не оплачує негайно. Проміжок між покупкою сировини і оплатою називається періодом обороту кредиторської заборгованості. Його середнє річне значення розраховується за формулою:

 

Покз =360 х Середня кредитор. заборг. / Собівартість

 

Далі компанія обробляє матеріали і продає готову продукцію покупцям. Середній період у році протягом якого сировина перетворюється на готову продукцію і реалізується покупцям називається періодом обороту товарно-матеріальних запасів і розраховується за ф-лою:

 

Поз = 360 х  Середня вартість запасів / Собівартість реалізов. прод-ції

 

Через певний час після реалізації готової продукції в кредит компанія збирає дебіторську заборгованість і одержує грошові кошти. Середня кількість днів, між утворенням дебіторської заборгованості і її перетворенням у грошові кошти називається періодом обороту дебіторської заборгованості. Інакше цей показник називається оборотністю дебіторської заборгованості в днях (DSO) і може бути розрахований за формулою:

 

Подз = 360 х Середня дебіторська. заборг. / ВВР

 

Із схеми, що ілюструє стадії операційного циклу, наочно видно, що період  часу протягом якого під-во відчуває дефіцит грошових коштів зменшується на період обороту кредиторської заборгованості.

Період часу з моменту погашення кредиторської заборгованості за сировину і збором дебіторській заборгованості називається періодом обороту грошових коштів. Цей період і є часом, протягом якого під-во може відчувати грошовий дефіцит.

Чим триваліший виробничий процес, тим вищий рівень запасів повинен бути у компанії і тим довший період обігу грошових коштів. Очевидно, що період оборотності грошових коштів можна до певної міри контролювати. Наприклад під-во може скоротити даний період шляхом скорочення періоду обігу товарно-матеріальних запасів за рахунок швидшого виробництва і реалізації продукції. Скорочення періоду оборотності дебіторської заборгованості можна досягти, наприклад, за рахунок жорсткішої кредитної політики. Компанія також може домовитися зі своїми постачальниками про триваліший період погашення заборгованості за сировину, або звести до мінімуму його запаси.

З другого боку дуже малий об'єм оборотного капіталу також небажаний, оскільки, наприклад, нестача сировини воднораз може привести до зупинки виробництва, низький рівень запасів готової продукції не дозволить задовольнити попит, що росте на неї, а нестача грошових коштів викличе необхідність реалізації цінних паперів і втраті доходу від фінансовий інвестицій. При спробі скоротити об'єми дебіторської заборгованості за рахунок посилювання кредитної політики компанія може позбутися клієнтів.

 

2.2. Аналіз руху грош. коштів

Грошові кошти є найменш прибутковими активами під-ва. Точніше, самі по собі вони не тільки не приносять ніякого доходу, але навіть з часом втрачають свою цінність через інфляцію і упущені доходи від їх інвестування. Навіщо ж тоді компанії тримають залишки грошових коштів? Для цього існують наступні причини:

Транзакційна – компанія повинна мати певну кількість готівки для того, щоб своєчасно розраховуватися по поточних зобовязаннях.

Попереджувальна мотив – маржа безпеки, яку необхідно підтримувати на випадок несподіваних потреб у грошових коштах. Маржа безпеки повинна бути тим вища, чим менш надійні прогнози надходжень і використовування грошових коштів у під-ва. Банківські кредитні лінії і наявність ринку високоліквідних цінних паперів знижують потребу тримати гроші в попереджувальних цілях.

Спекулятивна – цим мотивом компанії керуються головним чином для того, щоб одержувати знижки за ранню оплату, або скористатися при нагоді швидкоплинними можливостями при падінні цін на сировину і т.д.

Підтримка компенсаційного залишку – більшість банків вимагають від своїх клієнтів підтримки певного мінімального залишку грошових коштів на рахунках. Цей, по суті, безпроцентний безстроковий внесок є додатковою компенсацією банку за надання ним послуг, кредитних ліній і т.п.

 

Вибір конкретних способів прискорення руху грошових коштів в кожному окремо узятому випадку залежатиме від характеру і об'єму діяльності під-ва, географічного розташування її основних постачальників і клієнтів, а також ділових традицій, що склалися, і рівня розвиненості фінансово-платіжної системи.

Прискорити збір дебіторської заборгованості можна різними способами. Наприклад, під-во може заохочувати раннє погашення заборгованості, пропонуючи своїм клієнтам знижки при умові ранньої оплати рахунків. Окрім цього, компанії необхідно вжити заходи для того, щоб виписаний клієнтом чек (або платіжне доручення) якомога раніше були одержані, оброблені і обернуті в грошові кошти. Сучасні кредитно-фінансові установи надають послуги з прискорення руху грошових коштів від клієнтів до компаній. Ці послуги, як правило, є платними і, тому, фінансовому менеджеру необхідно вибирати такі варіанти при яких витрати на прискорення збору боргів не перевищували б вигоди від цих послуг.

Приклад 2. ТзОВ «Стріла» одержує середні щоденні платежі у розмірі 40 000 у.о. Як з'ясовувалося, існує спосіб збору і обробки платежів, який прискорює доступність вилучених грошових коштів підприємством на 2 дні. Припустимо, що під-во може одержувати дохід від інвестицій грошей в ліквідні цінні папери у розмірі 11% річних, а річний розмір зростання витрат на прискорений збір складає 6 500 у.о. Оцініть чистий дохід від прискорення обороту грошових коштів:

Розвязув:

Додаткові грош. засоби для інвестування = Середній розмір щоденних надходжень х к-ть зекономлених днів = 40 000 х 2 = 80 000 у.о.

Валовий щоріч. дохід = засоби для інвестування х дохідність інвестицій = 40 000 х 0,11 = 8 800  у.о.

Чистий річний грош. дохід = 8 800 – 6500 = 2300 у.о.

 

        Переваги короткостроковго фінансування

        Швидкість – короткостроковий кредит може бути одержаний значно швидше довгострокового. Випуск облігацій, наприклад, повинен супроводжуватися реєстрацією в

державних органах, підготовкою проспекту емісії, і т.д.

       Вартість фінансування – хоча бувають виключення, відсотки по довгострокових позиках звичайно вищі ніж по короткострокових.

        Гнучкість – якщо потреба в грошових засобах носить сезонний характер, компанії невигідно її фінансувати за рахунок довгострокових позик по наступних причин:

1. У разі довгострокової позики компанії доведеться виплачувати відсотки в той час, коли компанія не випробовує потреби в засобах;

2. Транзакційні витрати, повяз. із розміщенням довгострокової позики, вищі, ніж повязані із залученням короткострокового кредиту.

3. Часто договори про довгостроковому кредитуванні включають умови, що обмежують діяльність позичальника.

 

Недоліки короткострокового фінансування

       Ризик – короткострокове запозичення несе в собі більші ризики, ніж довгострокове.        Несподіване падіння попиту на продукцію, тимчасові проблеми з боржниками,

або які-небудь інші несприятливі умови можуть привести до ситуаціїнеспроможності повернути короткостроковий борг.

 

4.Управління та аналіз дебіторської заборгованості

Розмір дебіторської заборгованості всесвітньо відомої компанії «Майкрософт» на кінець липня 2002 року склав 5 129 000 000 у. е., або 7,5 відсотків від її загальних активів. Якби частина дебіторів погасила свою заборгованість протягом перших тижнів серпня, то її загальний розмір у компанії «Майкрософт» навряд би істотно зменшився, тому що нові покупці одержали б торговий кредит.

Процес появи нової і погашення старої дебіторської заборгованості практично безперервний. Розміри залишків дебіторській заборгованості варіюють залежно від того, як погашаються рахунки одними клієнтами і видаються нові торгові кредити іншим клієнтам. У більш довгостроковому плані середня дебіторська заборгованість може бути вищою або нижчою залежно від масштабів реалізованих товарів і послуг компанії, а також довготривалих тенденцій у платіжній дисципліні клієнтів. Певною мірою розмір дебіторської заборгованості залежить від загальних економічних умов, які не контролюються під-м. Проте існує ряд керованих чинників, від яких залежать як рівень так і якість рахунків дебіторів. Одним з таких чинників є кредитна політика.

Кредитна політика

Ціна продукції, її якість, гудвіл, реклама, гарантійне обслуговування, умови доставки і післяпродажне обслуговування є чинниками, що за великим рахунком визначають попит на продукцію під-ва. Кредитна політика – ще одна умова, від якого залежать як рівень продажів, так і пов'язані з ними прибутковість і ризики.

Кредитна політика визначається наступними параметрами:

1. Кредитними стандартами, які служать керівництвом для визначення мінімально допустимої фінансової стійкості клієнта. Клієнти, чиє фінансове становище не відповідає встановленим критеріям, дістануть відмову у видачі торгового кредиту.

2. Термінами кредиту, або кількістю днів з моменту покупки до її оплати.

3. Знижками при попередній (швидкій) оплаті рахунків або оплаті готівкою. Наприклад, під-во може реалізувати свою продукцію на умовах надання кредиту терміном 30 днів із 2% знижкою при оплаті покупки протягом 10 днів після виставляння рахунку-фактури.

4. Процедурами збору дебіторської заборгованості або заходами  стосовно боржників, які прострочили оплату.

Будь-який із чотирьох вищеперелічених чинників може мати великий вплив на об'єми і виручку від реалізації під-ва. Як правило, продажі мають тенденцію зростання при пом'якшенні вимог до кредитоспроможності клієнта, продовженні термінів оплати, збільшенні знижок і т.д.

 

Оцінка впливу змін кредитної політики

Визначення інвестицій в дебіторську заборгованість

Приклад 3. Припустимо, що гуртовий торговець купує товар за ціною 35 у.о. за одиницю, витрати на перевезення і зберігання цього товару становлять 5 у.о. на одиницю. Торговець перепродує товар за ціною 46 у.о. за одиницю. Щоденний обсяг реалізації товару в кредит складає 100 одиниць, а період з моменту реалізації до моменту збору дебіторської заборгованості рівний 40 днів. Визначити:

1)      середній розмір дебіторської заборгованості;

2)      середній розмір кредиторської заборгованості

3)      прибуток підприємця

 Розвязування

 середній розмір дебіторській заборгованості рівний 184 000 у.о. (46 у.о. х 100 ед. х 40 днів = 184 000).

При цьому звернете увагу на те, що інвестиції самого торговця в дебіторську заборгованість складають тільки 160 000 у.о. [(35 у.о. + 5 у. е.) х 100 ед. х 40 днів = 160 000 у. е.], а 24 000 у.о. – це бухгалтерський прибуток.

 

Розуміння різниці між розміром балансової дебіторської заборгованості і фактичними інвестиціями компанії в дебіторську заборгованість допоможуть нам краще розібратися в питаннях кредитної політики.

Як вже раніше згадувалося, кредитна політика впливає на об'єми реалізації. Пом'якшення умов надання торгового кредиту приверне більшу кількість сумнівних клієнтів, період збору дебіторської заборгованості збільшиться, вірогідність появи неповернених боргів зросте разом з витратами на збір дебіторської заборгованості. Тому, можливість зміни кредитної політики повинна уважно аналізуватися з точки зору (витрати приросту / вигоди приросту).

 

Тема 8. Аналіз собівартості продукції

1. Значення, завдання і об’єкти аналізу собівартості продукції
2. Аналіз загальної суми витрат на виробництво
3. Аналіз собівартості окремих видів продукції

 

1.Значення, завдання і об’єкти аналізу собівартості продукції

Об’єктами аналізу собівартості прод-ції є такі пок-ки:

-абс. сума операц. витрат у цілому і за елементами;

-витрати на гривню прод-ції;

-собівартість окремих виробів;

-окремі статті витрат;

-витрати у центрах відповідальності.

 

Витрати на виробництво реалізованої прод-ції (послуг), виражені у грошовй формі – це собівартість продукції.

Собівартість використовується як основний інструмент управл. виробництвом та забезпечення діяльності під-ва. Витрати, що включ. до собівартості прод-ції визначаються Національними положеннями (стандартами) бух. обліку та галузевими інструкціями з питань планування, обліку та калькулювання собівартості прод-ції (робіт, послуг).

Джерелами інформації є статистична звітність «Звіт про витрати на вир-во прод-ції (Робіт, послуг), «Звіт про працю», бізнес-план, дані синтетичного та аналітичного обліку витрат та ін..

Планування й облік собівартості ведуть за елементами витрат і калькуляційними статтями витрат.

Витрати операційної діяльності групуються за наступними економічними елементами:

-матеріальні витрати;

-витрати на оплату праці;

-відрахування на соціальні заходи;

-амортизація;

-ін. витрати;

Це групування є єдиними для всіх видів економічної діяльності.

Групув. витрат за призначенням, тобто за статтями калькуляції, показує, куди, на яку мету і в яких розмірах витрачено ресурси. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості підприємство встановлює самостійно. Наприклад, підприємство може формувати виробничу собівартість за наступними статтями калькуляції:

-сировина і матеріали;

-купівельні матеріали і комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;

-паливо та електроенергія на технологічні цілі;

-зворотні відходи (вираховуються);

-основна зарплата;

-додаткова зарплата;

-відрахування на соціальні заходи;

-витрати на утримання і експлуатацію обладнання;

-загальновиробничі витрати;

-витрати від браку;

-інші виробничі витрати.

до наведеної вище номенклатури статей калькуляції підприємства можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техніки, технології та організації виробництва відповідної галузі і питомої ваги окремих видів витрат, а також об’єднувати кілька статей клькуляції в одну або виділяти з однієї кілька статей калькуляції.

Слід відрізняти витрати загальні й на одиницю продукції. Загальні витрати - це витрати на весь обсяг продукції за певний період. Ця сума  залежить  від  тривалості  періоду і кількості виготовленої продукції. Витрати на одиницю продукції обчислюються як середні за певний період

За ступенем однорідності витрати поділяються на елементні й комплексні. Елементні витрати однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст і є первинними. До них належать матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші витрати.  Комплексні витрати різнорідні за складом, охоплюють декілька елементів витрат. Їх групують за економічним призначенням при калькулюванні та організації внутрішнього економічного управління. Наприклад, витрати на утримання і експлуатацію устаткування, загальновиробничі, загальногосподарські витрати, втрати від браку та ін.

За способом обчислення на окремі різновиди продукції витрати поділяються  на  прямі й непрямі. Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виготовленням певного різновиду продукції і можуть бути обчислені на її одиницю прямо. Якщо виготовляється один різновид, продукції, усі витрати – прямі. Непрямі витрати не можна безпосередньо обчислити на окремі різновиди продукції, бо вони пов'язані з виготовленням різних виробів (зарплата обслуговуючого і управлінського персоналу, утримання і експлуатація будов, споруд, машин тощо). Поділ витрат на прямі та непрямі залежить від рівня спеціалізації виробництва, його організаційної структури, нормування і обліку. Зростання частки прямих витрат у загальній сумі підвищує точність обчислення собівартості одиниці продукції, зміцнює економічні основи управління.

Залежно від зв'язку з обсягом виробництва витрати поділяються на постійні й змінні. Постійні витрати є функцією часу, а не обсягу продукції. Їх загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції в певних межах. Лише при істотних змінах обсягу виробництва, наслідком яких є зміни виробничої і організаційної  структури  підприємства, стрибкоподібно міняється величина постійних витрат, після чого вона знову залишається постійною. До постійних належать витрати на утримання і експлуатацію будов і споруд, організацію виробництва, управління. На практиці до групи постійних відносять також витрати, які неістотно змінюються внаслідок зміни обсягу виробництва, тому їх називають умовно-постійними. Змінні витрати - це витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції.

Зобразимо постійні , змінні і загальні витрати графічно.

 

 

 

 

2.Аналіз загальної суми витрат на виробництво

Аналіз собівартості прод-ції звич. починають із вивчення динаміки загальної суми операц. витрат у цілому і за осн. елементами. Розглянемо табл.. 6.1.

Таблиця 6.1. Витрати на вир-во прод-ції

Елементи витрат	Сума, тис. грн..			Структура витрат, %
	мин. рік	звіт.рік	відхилення	мин. рік	звіт.рік	відхилення
Оплата праці	20500	21465	+965	26	26
Відрахування на соц. потреби	6150	6440	+290	8	8
Матер. витрати, у т.ч.	28168	31746	+3578	36	38	+2
сировина і матеріали	19200	21903	+2703	25	26
паливо	4800	5110	+310	6	6
електроенергія	4168	4733	+565	5	6	+1
Амортизація	3150	3500	+350	4	4
Ін. витрати	19984	21017	+1033	26	25	-1
Повна собівартість	77952	84168	+6216	100	100
У т.ч. змінні витрати	54567	59338	+4771	70	70,5	+0,5
постійні витрати	23385	24830	+1445	30	29,5	-0,5

Як видно з табл.., витрати під-ва за звіт. рік зросли на 6216 тис. грн.., або на 8%. Відбулося зростання усіх видів і особливо матер. витрат. Дещо змінилася і структура витрат: збільшилась частка матер. витрат і абортиз. осн. засобів у зв’язку з інфляцією, а ачастка зарплати зменшилась.

Загальна сума витрат Взаг може змінитися через:

-обсяг випуску прод-ції у цілому по під-ву; структуру прод-ції;, рівень змінних витрат на одиницю прод-ції, суму постійних витрат на весь випуск прод-ції.

У свою чергу, собівартість одиниці прод-ції залежить від рівня ресурсомісткості вир-ва (трудомісткості, матеріаломісткості, фондо-, енергомісткості) і зміни цін на спожиті ресурси у зв’язку з інфляцією.

 

4.Аналіз собівартості окремих видів продукції

Для глибшого вивчення причин зміни собівартості аналізують звітні калькуляції окремих виробів, порівнюють фактичний рівень витрат на одиницю прод-ції з плановим і даними мин. років і т.п.

Вплив факторів першого порядку на зміну р-ня собівартості одиниці прод-ції визначають за доп. факторної моделі:

Сі = П_і / ВПі + З_і

де Сі – собівартість одиниці і-го виду прод-ції; Пі – сума пост. витрат, віднесена на і-й вид прод-ції, Зі – сума змінних витрат на одиницю і-го виду прод-ції. Залежність собівартості одиниці прод-ції від цих факторів можна зобразити графічно (рис. 6.2)

 

Тема 9. Аналіз фінансових результатів та прибутку підприємства

1. Зміст, завдання та інформаційне забезпечення

1. Аналіз фінансових результатів від реалізації продукції, робіт, послуг

3. Показники, що використовуються для характеристики фінансового стану підприємства

 

3.Показники, що використовуються для характеристики фінансового стану підприємства

 

Фінансовий стан підприємства можна оцінити за допомогою групи показників: ліквідності; платоспроможності; прибутковості; ефективності використання активів. фінансової стійкості, ділової активності та ін..

Показники ліквідності характеризують здатність під-ва виконувати свої поточні (короткострокові) зобов’язання за рахунок майна (активів), яке є на балансі. Ліквідність показує, як швидко підприємство може продати свої активи, отримати за них грошові кошти і погасити заборгованість.

 

, де

 – оборотні активи підприємства (поточні активи, розділ 2 активу балансу)

 – поточні зобов’язання (розділ 4 пасиву балансу) результат співвідносяться з 1 і показує, скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на одну грошову одиницю поточних зобов’язань.

При   менше 2, вважається, що платоспроможність підприємства невисока і існує певний фінансовий ризик. При  більше 3 – може виникнути сумнів у ефективності використання оборотних активів. Співвідношення 2:1 вважається оптимальним.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності

, де

  – грошові кошти;

 – дебіторська заборгованість

Середнє значення цього показника повинно бути в межах 0,5…0,6.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності

 (3)

Значення цього коефіцієнта є достатнім, якщо він перевищує 0,2 – 0,25.

Якщо значенняменше 0,2, а коефіцієнт покриття менший 0,5, підприємство вважається банкрутом і може підлягати ліквідації з продажем майна.

Показники платоспроможності. Платоспроможність – це здатність вчасно і в повному обсязі виконувати коротко- і довгострокові зобов’язання підприємства. Цей показник вимірює рівень фінансового ризику, тобто ймовірність банкрутства підприємства.

, де

 – власний капітал (статутний фонд) підприємства

– вартість майна підприємства (актив балансу)

 вважається достатнім, якщо його значення дорівнює чи перевищує 0,5. Чим вищим є значення цього показника, тим кращим вважається фінансовий стан підприємства.

4. Коефіцієнт фінансового левереджу

 

– довгострокові зобов’язання.

Показники прибутковості

Прибутковість інвестицій

 (6), де

 – чистий прибуток від інвестиційного проекту,

 – загальна сума капіталовкладень (інвестицій)

Прибутковість власного капіталу , де

 – чистий прибуток підприємства

Прибутковість активів

 , де

 – загальна вартість активів підприємства

Показники прибутковості можна також назвати показниками рентабельності. Рентабельність – це показник, що характеризує рівень ефективності виробництва.

Рентабельність продукції можна знайти за формулою:

 (9), де

 – чистий прибуток від реалізації продукції,  – собівартість реалізованої продукції

Можна також розраховувати рентабельність окремих видів продукції:

 (10), де

 - рентабельність і-го виду продукції

 – ціна і-го виду продукції

 – собівартість і-го виду продукції

рентабельність виробництва знаходим за формулою:

 

,  де

 – середньорічна вартість основних засобів підприємства

 – середньорічний залишок оборотних засобів.

 

 

Тема 8. Прийняття управлінських рішень на основі маржинального аналізу

1. Поняття і значення маржинального аналізу
2. Розподіл витрат на змінні та постійні
3. Методика маржинального аналізу прибутку
4. Граничний аналіз і оптимізація прибутку
5. Визначення беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства
6. Аналіз факторів зміни беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства, аналіз операційного левериджу
7. Обґрунтування вибору рішення між виробництвом і придбанням
8. Обґрунтування рішення про закриття напрямку діяльності
9. Обґрунтування рішення про встановлення спеціальної ціни замовлення

 

Тема 9. Аналіз обсягів і ефективності інвестиційної та інноваційної діяльності

1. Характеристика і структура інвестицій
2. Основні завдання та джерела інформації для аналізу інвестиційної діяльності.

Аналіз інвестицій за видами

1. Аналіз економічної ефективності виробничих інвестицій

    3.1. Методи дисконтування грошових потоків

    3.2.Аналіз рентабельності проекту

    3.3.Аналіз внутрішньої норми прибутку

    3.4. Методи, які ігнорують вартість грошей з урахуванням фактору часу

 

Сутність і види інвестицій.

  У процесі господарської діяльності її учасники здійснюють капітальні вкладення - інвестиції (від латинського «инвест» - вкладати).

Інвестування - це будь-які вкладення будь-яких засобів (програмні продукти, обладання) із метою одержання прибутку, вигоди - покупка акцій, гра на біржі, спекуляція товарно-матеріальними запасами, і т.п. ( 4 помилка при визнач. інвес тицій)

Інвестування – це довгострокове вкладання грошових коштів (капіталу) у підприємницьку діяльність з метою отримання певного прибутку.

Інвестори – це юридичні та фізичні особи, що здійснюють вкладання капіталу (інвестування)

  Основні вкладники - підприємства, держава і населення.

За характером участі у керівництві підприємства:

n прямі інвестиції - вкладення в статутний капітал  суб'єкта, що господарює, із метою отримання прибутку й одержання прав на участь у керуванні даним суб'єктом. (не менше 10% акцій)

n портфельні інвестиції - придбання однотипних (акції) або різних цінних паперів і інших активів значною партією (акції, облігації, ощадні і депозитні сертифікати, заставні свідчення, страхові поліси і т.д.) з метою одержання прибутку і , часто, з метою подальшого перепродажу. Ці інвестиції не дають права контролю над підприємством. Купуються цінні папери багатьох компаній з метою диверсифікувати ризику.

За характером власності і регіон. ознакою

n Внутрішні інвестиції – вкладення капіталу (грошей) однієї країни в підприємства цієї самої країни

n Зовнішні інвестиції – вкладання в підприємство іноземного капіталу.

n спільні, приватні

За об’єктом вкладення коштів:

n Реальні інвестиції – це вкладання капіталу у матеріальні і нематеріальні активи ( виробничі інвестиції, кап. вкладення)

n Фінансові інвестиції – це використання капіталу для придбання акцій, облігацій та ін. ц.п., що випускаються державою або підприємством.

за терміном: довго-, середньо-, і короткотермінові.

За рівнем ризиковості: безризикові, низькоризикові, середньоризикові і високоризикові, спекулятивні – в молоді компанії, де очікується отрим. макс. прибутку

  Виробничі інвестиції (кап. вкладення) – це кошти, що спрямовуються на просте і розширене відтворення ОФ та об’єктів соц. інфраструктури. Вони складаються з затрат на: реконструкуцію, розширення, тех. переоснащення діючих об’єктів; спорудження нових об’єктів; заміну оф, що вибули новими.

Інвестиційна політика – це складова частина фінансової стратегії під-ва, яка полягає у виборі і реалізації найбільш раціональних шляхів розширення і оновлення виробничого потенціалу.

Джерелами фінансування інвестицій можуть бути:

-       власні кошти підприємства, у вигляді залучення нерозподіленого прибутку, доходи від реалізації ц.п.

-       кредити банків

-       залучення іноземних інвестицій та створення сп;

-       засоби державного бюджету.

 

2. Завдання аналізу полягає в оцінюванні динаміки, ступеня виконання плану і вишукуванні резервів збільшення обсягів інвестицій та підвищення їхньої ефективності. Джерелами інформації є:

- форма № 2 «Звіт про фінансові результати»

 - форма № 2-кб «Звіт про будівництво будівель і споруд»

- форма № 2-Б «Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів»

- форма №2кб « Звіт про введення в дію основних фондів, будівель, споруд і потужностей» та ін..

Одним із основних показників в аналізі реальних інвестицій є виконання плану введення в дію об’єктів будівництва. Не рекомендується починати будівництво нових об’єктів при невиконанні плану з експлуатації початих, оскільки це призводить до розпилення коштів між численними об’єктами, розтягнутості термінів будівництва, заморожуванні капіталу у незавершеному будівництві, і відповідно до зниження ефективності капіталовкладень.

Затягування строків виробництва призводить до збільшення залишків незавершеного виробництва, що небажано і розцінюється як нераціональне використання капіталу. У зв’язку з цим необхідно зясувати, які зміни сталися у залишках незавершеного виробництва за звіт. період, і що їх спричинило.

Технічна готовність кожного об’єкта визначається як відношення планової вартості фактично виконаних робіт з початку будівництва до його планової вартості. Якщо будівництво ведеться господарським способом, то слід проаналізувати собівартість будівельних робіт. Після цього вивчають причини перевитрати або економії коштів за кожною статтею витрат з метою вишукування резервів зниження собівартості об’єктів.

Велику частку в заг. обсязі інвестицій становлять витрати на придбання основних засобів. Вивч. це питання треба розглянути виконання плану придбання за заг. обсягом і номенклатурою, вчасність надходження і встановити їхню відповідність потребам під-ва. При цьому слід мати на увазі, що збільшення суми інвестицій (І) на ці завдання могло бути спричин. не лише за рах. к-ті прид. майна, а й за рах. зрост. його ціни (Ц). Розрахунок впливу цих факторів можна здійснити методом абс. різниць:

 

                                                    (1, 2)

 

  Скориставшись наведеними формулами заповнимо табл. 9.2, бачимо, що сума інвестицій на придбання основних засобів у цілому зросла на 120 тис. грн.., але у зв’язку із подорожчанням обладнання його закуплено менше.

 

Таблиця 9.2. Аналіз виконання плану придбання осн. засобів

Вид осн. засобів	Кількість, шт.		Ціна, тис. грн.		Сума інвестицій, тис. грн..		Відхилення від плану, тис. грн..
	план	факт	план	факт	план	факт	загальне	у т.ч. за рахунок
								к-ті	ціни
А	3	3	150	168	450	504	+54	-	+54
В	3	2	80	90	240	180	-60	-80	+20
С	3	4	50	65	150	260	+110	+50	+60
Усього	-	-	-	-	1500	1620	+104	-30	+134

 

Алгоритм розрахунку

для А: ΔК=(3-3)х150=0; ΔІ=3х(168-150)=54.

      В: ΔК=(2-3)х80=-80; ΔІ=2х(90-80)=20.

      С: ΔК=(4-3)х50=+50; ΔІ=4х(65-50)=+60.

Усього: = +104

 

3. Методи розрахунку ефективності інвестування.

При доборі інвестиційних проектів необхідною умовою є відшкодування інвестицій за рахунок вигод, отриманих від їхнього використання. Вигода від використання об’єктів інвестицій звичайно виступає у вигляді економії витрат або додаткового прибутку. Якщо нове устаткування придбано для автоматизації ручних операцій, то його застосування призведе до скорочення витрат на працю і т.п. У свою чергу, придбання нового устаткування для нарощування виробничої потужності забезпечує додатковий прибуток від реалізації продукції внаслідок збільшення продажу.

Проблема визначення витрат і вигод від інвестиційного проекту, насамперед, пов’язана із тривалістю і невизначеністю періоду використання об’єкта капіталовкладень. Цей період часто перевищує 15 або 20 років, і встановити його достатньо чітко важко. Разом з тим він має важливе значення для розрахунку майбутніх грошових надходжень. Якщо об’єктом інвестицій виступає обладнання, то період окупн. інвест, як правило – строк експлуат. обладн., проте в умовах НТП часто виникає потреба у передч. заміні.

Якщо мова йде про інвестування, то слід пам’ятати, що один з найдоступніших способів використання грошей - збереження в банку під визначені відсотки. Звідси:

Перше правило - інвестувати засоби у виробництво, цінні папери випливає тільки при одержанні більшого чистого прибутку (за відрахуванням податків), ніж від збереження грошей у банку.

Друге правило - інвестувати засоби має сенс тільки при перевищенні рентабельності інвестицій (прибуток від інвестицій, в % до суми інвестицій) темпів інфляції.

Третє правило - Інвестувати засоби має сенс тільки в найбільше рентабельні проекти з урахуванням дисконтування.

Усі методи оцінки інвестиційних проектів можна поділити на дві категорії:

1. Методи дисконтування грошових потоків
2. Методи, які ігнорують вартість грошей з урахуванням фактору часу

    

3.1. Методи дисконтування грошових потоків – це методи, які використовують концепцію вартості грошей з урахуванням часу для оцінки інвестиційних проектів.

     Дисконтування - визначення поточного грошового еквівалента суми, що буде отримана в майбутньому. Принцип розрахунку - зменшення майбутньої суми на розмір прибутку, що наростає за визначений період за правилом складних відсотків.                     Дисконтування - процес, обернений нарахуванню складного відсотка (відсотка на відсоток). Іншими словами, дисконтування – це техніка виміру поточної і майбутньої вартості грошей, тобто приведення в порівняні умови за часом.

 

Концепція вартості грошей з урахуванням часу.

Ми зіставляємо витрати на реалізацію проекту і прибутки від нього (вигоди), що виникають у різний час.

Вартість грошей у часі означає, що гривня, отримана раніше, коштує більше, ніж гривня, отримана пізніше.  Гривня,  витрачена сьогодні, коштує більше гривні через рік мінімум з трьох причин:

1. 1.   Інфляція (через рік на неї можна купити менше ніж сьогодні).
2. 2.   Відсоток (гривня, покладена у банк, через рік при ставці 10% стане 1,1 гривні).
3. 3.   Ризик (небезпеку загубити цю гривню шляхом банкрутства фірми, банку, смерті кредитора і т.п.).

Часову вартість грошей можна розрахувати двома способами: на підставі простого або складного відсотка.

Простий відсоток вираховують множачи основну (інвестовану) суму на відсоткову ставку та період інвестицій. (Тобто він нараховується лише на первісну суму – вклад, позику тощо).

Складний відсоток – це відсоток, що нараховується на первісну суму та на раніше нараховані відсотки. Нарахування складного відсотка - це процес зростання основної суми банківського вкладу за рахунок нагромадження відсотків.

Для зіставлення цих двох методів нарахування відсотків використаємо приклад:

Припустимо, ви зробили депозитний вклад у банк у сумі 1000 дол. строком на 3 роки з нарахуванням відсотків наприкінці року за ставкою 10%. Для визначення суми, накопиченої на кінець періоду зробимо розрахунки з використанням обох методів.

 

Таблиця 9.3

Зіставлення методики розрахунку простих і складних відсотків

Р і к	Простий відсоток			Складний відсоток
	Розраху-нок	сума відсотка, дол.	Сума, накопичена на кінець року	Розрахунок	Сума відсотка, дол.	Сума, накопичена на кінець року
1	1000 х 10%	100	1100	1000 х 10%	100	1100
2	1000 х 10%	100	1200	1100 х 10%	110	1210
3	1000 х 10%	100	1300	1210 х 10%	121	1331
Всього		300			331

 

Сума, отримана в результаті нагромадження відсотків, називається майбутньою (після закінчення періоду, на який здійснюється розрахунок) вартістю суми внеску.  Початкова сума внеску називається поточною вартістю.

    Формула нарахування складного відсотка:    

FV = PV *  (3) , де

     FV (future value) - майбутня вартість, PV (present value) - поточна вартість, r - процентна ставка, n - число років, 1+ r – коефіцієнт приведення різночасових капітальних вкладень.         Звідси,

PV = FV /  = Fv  (4)

     Отже, для визначення теперішньої вартості інвестицій необхідно з суми майбутніх грошових надходжень вирахувати суму відсотків, нарахованих за певною ставкою (r) за певний період n. Дисконтування – це коригування майбутніх грошових надходжень для визначення їхньої теперішньої вартості.

  

 Приклад.4. Визначити поточну вартість 1 грн. прибутків, що будуть надходити на підприємство протягом  20 років.

 

Табл.. Визначення поточної вартості майбутніх грош. потоків

Рік	Майбутня вартість	Поточна вартість
1	1	1 : = 1:1,1 = 0,91
2	1	1 :  = 1:1,21 = 0,83
3	1	1 :  = 1:1,33 = 0,75
...	...	...
20	1	1 :  = 1:6,7 = 0,15

   

       Для полегшення розрахунків при нарахуванні складного відсотка і дисконтування застосовуються таблиці, у яких для кожного року і процентної ставки обчислені розміри  і , що називаються відповідно чинниками складного відсотка (множник нарощування) і дисконтування (дисконтний множник).

       У випадку підвищеного ризику від реалізації проекту ставка дисконтування підвищується - за ризик.

    Чиста приведена вартість - характеризує загальний інвестиційний результат інвестиційного проекту. Її визначають як різницю між поточною приведеною вартістю потоку майбутніх чистих грошових надходжень і поточною приведеною вартістю потоку майбутніх витрат на реалізацію і функціонування проекту під час усього циклу його життя:

                                                   NPV =  ,                                       (5)

         де NPV - чиста приведена вартість (net present value) ,  - грошовий потік у і–му періоді, r - ставка дисконту, n - число років циклу експлуат. проекту.

         Ставка дисконту може залишатись стабільною протягом проекту, а може і змін. у кожному періоді. Додат. знач. NPV вказує на доцільність інвестув. коштів, оск. проект є прибутковим.

    Приклад 5. Підприємству необхідно проаналізувати доцільність вкладення капіталу у проект вартістю 750 тис. грн.., за яким планується одержувати грошові потоки прот. 3 років, а саме: 1-й рік – 350 тис.грн., 2-й рік – 400 тис. грн.., 3-й рік – 420 тис. грн.. Оцінити прийнятність проекту: 1) за середньовринкової ставки доходності (дисконтної ставки) 25%; 2) за умови, що середньо ринкова ставка доходності змінюється і становитиме відповідно: 25%, 30%, 23%.

Розрахунок:

1)      NPV = (350/1,25 + 400/1,25² + 420/1,25³) -750 =1,25 (тис.грн.)

2)      NPV = (350/1,25 + 400/1,3²  + 420/1,23³ ) -750 =-7,6 (тис.грн.)

Отже, у 2-му випадку проект слід відхилити, бо очікувані грошові потоки не забезпечать навіть інвестованих коштів.

Метод чистої привед. вартості більшість фахівців розгляд. як найприйнятніший. До переваг даного методу відносять те, що чиста тепер. варт. показує ймовірну величину приросту капіталу під-ва у разі реалізації інвест. проекту, а саме це і є основною метою управління під-вом.

Водночас метод не дає можлив. оцінити проект з позиції «результати-втрати», внасл. чого можна вибрати не найрент. проект, а такий, що генерує найбільше доходів, але одночасно потребує і значних капіталовкладень. Методи ЧПВ найприйнятн. тоді, коли величину інвест. ресурсів практ. необмежено, а екон. ситуац. уможлив. достатньо точне прогнозув. ставки доходн. на тривалий період.(Розвин. країни, процент. ставки 6-7%, фін. ринки перенасичу. фін. ресурсами.

1.2.  Аналіз рентабельності проекту

Аналіз доцільності інвестування можна провести за доп. визнач. р-ня рентабельності проекту (IR), розрахованого як відношення чистої тепер. вартості до суми інвестицій, і вираженого у відсотках:

IR=(NPV / I)*100                                        (6)

За екон. змістом рентабельність – величина прибутку, одержана на кожну одиницю коштів, вклад. у проект. Рентабельність є відносним показником, тому може застосов. для вибору одного з кількох інвестиційних проектів, які мають близькі знач. ЧТВ.

 

      Приклад 6 . Підприємство має вибрати інвестиційний проект із трьох запропонованих варіантів. Суму інвестицій за кожним із проектів та відповідну суму дисконтова них грошових потоків, що надійдуть інвестору протягом періоду (періоди не обов’язково є однаковими) їх експлуатації наведено в таблиці

  Таблиця. Аналіз рентабельності інвест. проектів

№ проекту	І	С	NPV	IR
1	830	953	123	14,8
2	1250	1395	145	11,6
3	1600	1810	210	13,1

Як бачимо, за критерієм рентабельності капіталу під-во повинно вибрати 1-й варіант, який забезпечує найвищ. прибуток на 1 грн. інвестор. коштів. Однак, за критерієм ЧПВ – 3-й проект. Остаток. вибір залежить від пріоритетів самого під-ва, а також від заг. екон. ситуації.

 

 

3.5. Методи, які не враховують фактор часу при визначенні доцільності інвестування

 При використанні другої групи методів найбільш поширені такі показники:

1)  термін окупності - період, необхідний для відшкодування вихідних інвестиційних вкладень (І) за рахунок грошових потоків, одержаних інвестором протягом експлуатації проекту (ГПр)  

Т = І / ГПр (10)

     де ГПр -  річний потік від проекту

Однак дану формулу можна застосували лише за умов ануїтету, тобто якщо впродовж певного періоду часу здійснюються рівновеликі платежі.   

     Приклад.9. Сума інвестицій становить 670 тис.грн., щорічні грош. потоки – 175 тис. грн.. Розрахуйте термін окупності проекту.

 

Розрахунок:   Т=670:175 = 3,83 (роки).

  

     Якщо ж грошові потоки протягом періоду експлуатації проекту відрізняються то доцільно розрахувати Т таким чином (розглянемо на прикладі):

   

   Приклад 10.Сума інвестицій становить 1000 грн. Щорічні грошові надходження протягом 3-х років є такими: 600 грн., 700 грн. і 800 грн. відповідно. Розрахуйте термін окупності проекту

  

Розрахунок: Як бачимо, сума надходжень за перші два роки перевищує вартість початкових інвестицій: 600+700= 1300 більше 1000, тому термін окупності більше 1 одного року і менше 2 років. Т = 1+ (1000-600)/700 =1,57 (року)

     Даний алгоритм можна застосовувати для розрахунку також і в ситуації ануїтету.

 

Метод визначення терміну окупності проекту є досить поширеним у світовій практиці.

      Такий спрощений підхід до визнач. доцільн. інвестування прийнятний за умови незначних темпів інфляції (2-5%) і відповідно невисоких середніх ставок доходності.

Недоліки цього способу :

           1) не дозволяє виявити відмінність між проектами, які мають однаковий термін окупності, але генерують різні грош. потоки;

          2) доходи ост. періодів у розрахах не врах., а отже неможливо проаналізувати повну ефективність проекту.

Доцільність застосування методу:

1)      для кредиторів (банків) період окупності проекту є орієнтиром визначення тривалості кредитування, а можлив. поданого використ. проекту не має значення;

2)      у інноваційних галузях, з прискор. моральним зносом обладнання період окупності є найбільш прийнятним критерієм, для нього може бути наперед встановлений норматив

 

2) Облікова норма прибутковості (коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень) - відношення річного грошового потоку до вихідних інвестиційних витрат

Еі = ЧПс / І, (11)

ЧПс – середній чистий прибуток;

І – інвестиції

ЧПс = сумаЧП/к-ть років             (12)

 

Який показник є найбільш ефективним - це залежить від проекту і можливості одержання даних для розрахунків і зіставлень. У ряді випадків при порівнянні варіантів виходять із максимуму прибутку, мінімуму витрат, оптимального сполучення показників, рентабельності, терміну окупності, приведених і витрат і т.д.

 

Лекція 10. Аналіз джерел формування та ефективності використання капіталу підприємства

      1.Поняття та джерела формування капіталу.

      2. Фактори зміни суми і приросту власного і оборотного капіталу

4. Аналіз оборотності та руху капіталу

5.Оцінювання ефективності використання позикового капіталу. Ефект фінансового важеля

 

1. Капітал – це засоби, які є в розпорядженні підприємства для здійснення діяльності з метою одержання прибутку. Формується капітал підприємства як за рах. власних (внутр.), так і позикових (зовн.) джерел. Осн. компоненти капіталу – борг, привілейовані акції і звичайні акції.

    Осн. джерелом фінансув. є Влас. капітал. До його складу входять: статут. капітал, накопичений капітал (резервний і додатк. капітали, нерозподілений приб.) та ін.. надходження (цільове фінансув., та ін..)

Власний капітал – це активи під-ва, що залишаються після виразування його зобов’язань перед зовнішніми постачальниками.

Статут. капітал – це сума засобів засновників для забезпеч. статут. д-ті. На держ. підпр. – вар-ть майна, закріпл.держ. за під-м; на акц. тов.-х –номінальна варт. акцій, для ТзОВ – сума, що є часткою власників і т.д. Статут. капітал форм. у проц. первісного інвестув. засобів – у вигляді коштів, майновій формі, у формі нематер. активів.

Пайовий капітал – пайові внески членів спілок та ін.. під-в, що передбачена установ. документами.

Додатковий капітал утвор. в рез. переоцінки майна або продажу акцій за ціною, вищою від їх номіналь. вартості.

Резервний капітал утвор. згідно із законодавством, або відпов. до устан. доків за рах. чистого прибутку. виступає як страховий фонд у разі недостатності прибутку для викупу акцій, погаш. облігацій. За його величиною судять про запас фін. міцності під.-ва. Відстн. або недостат. його величину розгляд.як фактор додатков. ризику вклад. капіталу у під-во.

Нерозподіл. прибуток (непокритий збиток) відображають у балансі накопич. підсумком з поч.. функціонув. під-ва. Показує, на скільки збільшується величина власного капіталу під-ва за рах. резів його д-ті.

До засобів спец. признач. і ціьового фінансув. належ. безоплатно отрим. цінності вді фіз.. і юрид. осіб, а також бюджетні асигнув. для під-в на бюджет. фінансув.

Осн. джерелом поповн. Влас. капіталу є прибуток під-ва. Якщо під-во збиткове, то влас. капітал зменш. на суму збитку. Осн. частку у складі зовн. джерел формув. влас. капіталу утвор. додаткова емісія акцій. На реаль. величину влас. капіталу вплив. також заборгов. засновників за внесками у статут. капітал і варт. акцій, викупл. в акціонерів з метою їх подальш. перепродажу або анулюв., тому ці велични віднімаються із його суми.

Позиковий капітал – це кредити банків і фінансових компаній, позики, кредиторська заборгованість, лізинг, комерційні цінні папери та ін.. Він поділ. на довгостроковий (більше 1 року) і короткострок. (до 1 року)

При рішенні питання обґрунтування схеми формуванням структури капіталу та вибору джерел його, фінансування власник підприємства стикається з проблемою вибору фінансування свого підприємства.

Існує дві основні схеми:

• Змішане фінансування передбачає формування капіталу як за рахунок власних, так і за рахунок позичкових коштів, що залучаються у різних пропорціях.
• Повне самофінансування передбачає формування капіталу підприємства виключно за рахунок власних його видів, що відповідають організаційно-правовій формі підприємства.

Необхідно провести аналіз кожної із цих схем фінансування, для того, щоб сформулювати переваги і недоліки кожної з них.

 

2. Фактори зміни суми і приросту власного та позикового капіталу

Вивчення факторівзміни суми і приросту власного капіталу розпочнемо із такого прикладу

Приклад 1. Проведемо аналіз власного і позикового капіталу для нашого під-ва

Джерело капіталу	Наявн. засобів, тис. грн..			Структура засобів, %
	на поч.. періоду	на кін. періоду	зміна	на поч.. періоду	на кін. періоду	зміна
Власний капітал (р.380, 430, 630)
Позиковий капітал (р.480, 620)
Усього

 

У процесі наступ. аналізу необх. детальніше вивчити склад власного і позиков. капіталу, зясув. причини зміни його окр. складових і дати оцінку цих змін за звіт. пер. Тобто, аналогічно аналізується динаміка структури Влас. капіталу за всіма його складовими.

Темпи зростання власного капіталу (відношення суми реінвестованого прибутку звітного періоду до влас. капіталу) залежать від таких факторів:

-         рентабельності обороту (Роб) – відношення чистого прибутку до виручки;

-         оборотності капіталу (Коб) – віношення виручки до середньорічної суми капіталу;

-         мультиплікатора капіталу (МК) – характеризує фінансову активність під-ва із залуч. позикових коштів (відношення середньорічної суми активів балансу до середньорічної суми власного капіталу);

-         частки відрахувань чистого прибутку на розвиток вир-ва (Чкп) - відношення реінвестованого прибутку до суми чистого прибутку).

Для розрахунку впливу цих факторів на зміну темпів зростання капіталу використаємо таку модель:

, (1)

де ТВК – темп приросту Влас. капіт.

Пк – сума капіталізованого прибутку;

ВК – власний капітал;

ЧП – чистий прибуток;

ВР – виручка; К – заг. сума капіталу.

Вплив цих факторів можна пояснити так: правильно обрана цінова політика, розшир. ринків збуту (перші два фактори) призводять до збільшення обсягів продажу і прибутку під-ва, до підвищ. рівня рентабельності продажів і швидкості обороту капіталу. Разом з цим, нераціональна інвест. політика (2 ост. фактори) може знизити позитив. рез. перших двох факторів.

 

3.Показники ефективності (рентабельності) капіталу

1.1. Капітал у процесі свого руху проходить три стадії: заготівельну, виробничу і збутову. На першій – під-во придбаває необх. осн. фонди, виробничі запаси, на другій – част. засобів у формі запасів надходить у вир-во, а частину використ. для оплати праці роб-ків, виплату податків та ін.. Закінч. вона випуском готової продукції. На третій стадії прод-цію реалізують, і на рах. під-ва надходь. кошти, при чому більші від початков. суми на величину отрим. прибутку. Тому чим швидше капітал зробить кругообіг, тим більше під-во одержить і реалізую прод-ції при одній і тій самій  сумі капіталу за визнач. період.

Досягн. у рез. прискор. оборотності ефект виражається у першу чергу у збільшенні випуску прод-ції без додаткового залучення фін. ресурсів. Крім того, за рах. прискор. оборотності відбувається збільш. суми прибутку. Якщо ж вир-во і реаліз. прод-ції є збитковими, то прискорення оборотності засобів призводить погіршення фінансових результатів і «проїдання» капіталу. Тому потрібно прагнути не лише до прискорення руху капіталу, а й до його максимальної віддачі, що виражається у збільшенні суми прибутку на одну гривню капіталу.

Тобто ефективність використ. капіталу характериз. його прибутковістю (рентабельністю) – відношенням суми прибутку до середньорічної суми капіталу. Залжено від того, з чиїх позицій оцінюється д-ть під-ва, є різні підходи до розрахунку показників рентабельності.

З позиції усіх зацікавлених сторін (Найбільш загально) загальна оцінка ефективності використання сукупних ресурсів здійснюється на підставі показника рентабельності сукупного капіталу (ВЕР, або Рск), який визнач. відношенням загальної суми брутто-прибутку до виплати процентів і податків (ЕВІТ, або Пвал) до середньої суми активів під-ва за період

Рск = Пвал / Акт (1)

З позиції власників і кредиторів рентабельність капіталу визначають відношенням чистого прибутку і процентів за кредити з урахуванням податкового коректора до середньої суми сукупних активів за звітний період:

ROA = (ЧП +Проц(1-Кп) ) /Акт  = ВЕР (1-Кп)   (2)

Визначають також рентабельність операційного (функціонуючого) капіталу, безпосеред. задіяного в осн. (операц.) д-ті під-ва. До складу операц. капіталу не включ. осн. засоби невироб. признач., невстановл. облад., залишки не закінч. капіталь. буд-ва, довго- і коротко-строкові фін. вклад. та ін..

Рок = Сума операц. прибутку / Середня сума операц. капіталу за період    (3)

Рентабельність оборот. капіталу визначається відношенням прибутку від основної діяльності й отриманих процентів від короткострокових фінансових вкладень  до серед. суми оборот. активів:

Роб.к = (Посн.д.+ %к.ф.в.) / Об.акт.сер. (4)

З позиції власників під-ва визначають рентабельність власного капіталу як відношення чистого прибутку (ЧП) до середньої суми власного капіталу за період (ВК)

ROЕ = ЧП / ВК (5)

Власників звичайних акцій і потенційних інвесторів цікавлять і такі пок-ки, як прибуток на акціонер. капітал:

Пак = (Чистий прибуток – дивіденди за привілейованими акціями) / Акціонер. капітал за звич. акціями             (6)

а також прибуток на одну звич. акцію

EPS = (Чистий прибуток – дивіденди за привілейованими акціями) / кількість звич. акцій             (7)

За рівнем цих пок-ків можна судити на скільки ефективно використовується капітал акціонерів, вклад. у під-во, і чи є під-во привабливим для вклад. капіталу.

Важливим також є показник приросту капіталу, який базується не лише на капіталізованому прибутку, а й враховує зростання капіталу загалом:

   (8)

Для хар-ки інтенсивності використання капіталу розрах. коеф. його оборотності (детальніше коеф. оборотності розглянемо в пит.2):

Коб = Чиста виручка від реалізації / Капітал (9)

У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку показників рентабельності капіталу, встанов. тенденції їхньої зміни і спробувати відшукати резерви підвищення ефективності роботи під-ва.

Розрахуємо показники ефективності використання капіталу під-ва

 

Таблиця 10.1. Показники ефективності використання капіталу під-ва

Показник	Звіт. період,	Минулий період,
Виручка (нетто) від реалізації прод-ції, тис. грн..	95250	99935
Загальна сума брутто-прибутку до виплати процентів і податків, тис.грн.	18500	20000
Операційний прибуток (Поп), тис. грн..	17900	19296
Чистий прибуток (ЧП)	11800	12650
Середня сума операц. капіталу (ОК), тис.грн.	34500	42500
Середня сума власного капіталу (ВК), тис.грн.	21880	25975
Рентабельність обороту (Роб), %	18,79	19,31
Коефіцієнт оборотності операц. капіталу (Коб)	2,76	2,35
Рентабельність операц. капіталу (Рок), %	51,88	45,4
Рентабельність сукуп. капіталу, %	46,25	40
Рентаб. власного капіталу , %	53,93	48,7
Чистий прибуток на 1 акцію, грн..	1180	1265

Дані таблиці свідчать, що доходність капіталу за звіт. період нижча від минулоріч. р-ня за усіма показниками, що свідчить про певне зниження ефективності функціонув. під-ва.

 

Приклад 2. Під-во розглядає питання про підвищення цін на 10%. При цьому очікується, що попит на продукцію і обсяг продажів знизиться на 15-20%. Треба оцінити ефективність такої пропозиції з точки зору впливу на рентабельність капіталу, рентабельність продукції і коефіцієнт оборотності капіталу. Фактична сума постійних витрат під-ва становить 26490 тис. грн.., а змінних – 54149 тис. грн.. Інші дані наведено у таблиці.

 

Таблиця 10.2. Оцінка варіантів підвищення прибутковості продажів

Показник	Значення показника
	Варіант 1	Вар.2
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн..	80639	69810
Виручка від реалізації прод., тис. грн..	99935	87943
Прибуток від реалізації прод-ції, тис. грн	19296	18133
Середньорічна вартість операц. капіталу, тис. грн..	42500	40750
Рентабельність обороту, %	19,3	20,6
Коефіцієнт оборотності капіталу	2,35	2,15
Рентабельність операційного капіталу, %	45,4	44,5

 

При спаданні обсягу виробництва скоротиться лише сума змінних витрат і буде становити 54149х 0,8 = 43320, а загальна сума витрат буде становити 69810 тис.грн. Виручку у зв’язку із підвищ. цін і зниж. обсягу продажу буде становити 99935 х 0,8 х 1,1 = 87943 тис.грн., прибуток – 87943 – 69810 = 18133 тис. грн.., Відносні показники також зміняться. Прибутковість операц. капіталу падає з 45,4% до 44,5% через різке уповільнення його оборотності.

 

4. Аналіз оборотності та руху капіталу

 

Аналізуючи власний капіталу варто оцінювати динаміку власного капіталу за звіт. пер. (збільшення чи зменш.). Для цього розгул. форму №4 «Звіт про власний капітал». В процесі аналізу необхідно оцінити динаміку обсягу власного капіталу за звіт. пер., розрах. та проаналізу. осн. показники цього руху. Для цього використ. такі коефіцієнти:

 

К _{надходження капіталу} = Надходж. капіталу за звіт. період / Залишок капіталу на кін. звіт. періоду       ( 10 )

К _{вибуття капіталу} = Вибуття капіталу за звіт. період / Залишок капіталу на поч. звіт. періоду       ( 11 )

Якщо знач. коефн. надходження Влас. капіталу більше, ніж К_{виб. кап}., це свідчить що на під-ві відбувається процес нарощування Влас. капіталу і навпаки.

Швидкість оборотності капіталу характериз. такими показниками:

- Коеф. оборотності (Коб)

- Тривалість одного обороту (Тоб)

К оборотності капіталу розрах. за наведеною ф-лою (9). Обернений пок-к коефіцієнта оборотн. капіталу називається капіталомісткістю(Км):

Км = Середньорічна в-ть капіталу/ Чиста виручка від реалізації (12)

Тривалість обороту капіталу:

Тоб = Д/Коб (13),

або

Тоб = Середньорічна в-ть капіталу х Д / Чиста виручка  (14),

де Д – кількість календар. днів у аналізов. періоді (рік – 360 днів, квартал – 90, міс. – 30).

Середні залишки всього капіталу і його складових частин розраховують за середньою хронологічною: 0,5 суми на поч.. періоду +залишки на поч.. кожного наступ. місяця + 0,5 залишку на кін. періоду і результат ділиться на к-ть днів у звіт. році.

Оборотність капіталу з одного боку залежить від швидкості оборотності основного та оборот. капіталу, з ін.. – від його структури: чим більшу частку займає осн. капітал, який обертається повільно, тим нижчий коеф. оборотності і вища трив. обороту всього сукуп. капіталу

 

Лекція 12. Комплексні методи оцінки діяльності підприємства

1. Збалансована система показників
2. Методики діагностики ймовірності банкрутства підприємства

 

1. Необ­хідною передумовою ефектив­но­го управління підприємством є система об’єктивної оцінки його діяльності. Тому розробка і впровадження такої системи є актуальною проблемою менеджерів і наукових працівників.

У 1992 році була запропонована методика, що дістала назву “Збалансована карта оцінки” (Balanced Score Card). Збалансована карта оцінки дозволяє сформулювати стратегію у вигляді цілей і економічних показників, представлених у чотирьох сферах .

У сфері фінансів головним стратегічним завданням підприємства є збільшення прибутку інвесторів. Збалансована карта оцінки розглядає тут цілий набір показників:

–        додана вартість чистого капіталу (залишковий прибуток). Ви­значається шляхом коригування операційного прибутку на середньо­зва­жену вартість капіталу, використаного при провадженні діяльності, що забезпечила цей прибуток;

–        подорожчання акцій в порівнянні з балансовою вартістю активів (зростання ринкової вартості підприємства);

–        прибутковість інвестицій;

–        рентабельність активів;

–        оборотність різних груп активів;

–        коефіцієнти фінансової стійкості (ліквідності,  кредито­спроможності, автономності капіталу)

Особливу увагу збалансований підхід звертає на маркетингову сферу. В рамках цієї концепції слід встановити ринкові та споживчі сегменти, в яких підприємство є конкурентноспроможним, та обчислити показники діяльності цих сегментів. Серед останніх можна виділити такі нетрадиційні показники як: ступінь задоволення споживача, утримання наявних і завоювання нових споживачів (середня тривалість користування послугами чи споживання продукції фірми), середня прибутковість кожного споживача, частка здобутих сегментів від цілого ринку. На міру задоволення споживачів продукції підприємства вплива­тимуть такі передумови як атрибути товару чи послуги (унікальність, якість, ціна), імідж підприємства-виробника та організація взаємо­відносин з ним (вчасність поставок, тривалість обробки замовлення, післяпродажне обслуговування).

Після визначення головних передумов завоювання і утримання певної частини ринку доцільно розглянути операційний (виробничий) процес, простежити, чи його показники забезпечують виконання названих передумов. Загалом показники операційної сфери можна класифікувати за критеріями часу, якості, витрат.

Ефективність виробничого процесу можна представити у вигляді наступного співвідношення:

,

де  – коефіцієнт ефективності виробничого процесу (з точки зору використання часу);

 – час, затрачений безпосередньо на виробництво продукції;

 – час, затрачений на контроль якості та усунення браку;

 – час, затрачений на переміщення продукції;

 – термін зберігання продукції на складі.

На багатьох підприємствах цей показник коливається в межах від 5 до 10 %. Це пов’язане з тривалим терміном зберігання готової продукції на складах, значними затратами часу на переміщення продукції та виправлення браку. Високе значення даного показника свідчить про економію часу на супровідні до виробництва процеси і наближає підприємство до нової форми  роботи із споживачами, яка отримала назву “точно в строк”.

Серед найважливіших цілей кожного підприємства завжди було досягнення високої якості продукції, що виготовляється. Тому скорочення частки браку і надалі залишається найважливішим завданням підприємства.

Розглядаючи інноваційну сферу, зауважимо, що за своїм значенням в окремих галузях промисловості, таких як фармакологічна, хімічна, телекомунікаційна, електронна вона може переважати операційну і маркетингову сферу. Особливо значення її зросло за останнє десятиліття, протягом якого науково-технічний прогрес набрав надзвичайно швидких обертів. В таких умовах важливу роль відіграє система оцінки ефективності процесу НДДКР, а також трудового та інтелектуального потенціалу організації. У збалансовану систему показників рекомендується включати наступні показники ефективності інноваційної сфери: тривалість виведення нової продукції на ринок, частка доходів від реалізації нової продукції, кількість патентів в порівнянні з вартістю асигнувань на наукові розробки, продуктивність праці, рівень освіти і кваліфікації працівників, інтегральні показники організаційного клімату.

Завдяки збалансованому підходу до оцінки діяльності під-ва можна отримати аналітичну систему показників, яка буде включати від 20 до 28 показників (від 5 до 8 показників у кожній з названих сфер).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання на контрольну роботу з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу» для студентів заочної форми навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

 

Варіант 1

1. Тестові завдання

1.1.Умовою виконання детермінованого факторного аналізу є:                                               

а)наявність імовірнісного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають;                 

б)наявність динамічних рядів

 в) можливість побудови математичної моделі                                                                           

г)наявність прямого пропорційного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають;

 д)наявність статистичних даних.                                                                                                             

     

 

1.2.Супінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це:

 а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан;                б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість;             в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1. Методи економічного аналізу

2.2.Аналіз матеріальних витрат

 

3.Задача

 

     Розрахувати і проаналізувати показники ліквідності: загальної ліквідності (покриття), швидкої ліквідності і абсолютної ліквідності; станом на початок і кінець року, використавши інформацію з бухталтерського балансу  (спрощений)

Найменування статті	01.01.02	31.12.02
	тис.грн.	тис. грн.
АКТИВ
І.Необоротні активи
Нематеріальні активи (залишкова вартість)	10	12
Основні засоби (залишкова вартість)	5030	6036
Інші	60	72
Усього за розділом І	5100	6120
ІІ. Оборотні активи
Запаси	3700	3720
Дебіторська заборгованість	900	1080
Грошові кошти та їх еквіваленти	300	1080
Усього за розділом ІІ	4900	5880
Баланс	10000	12000
ПАСИВ
І. Власний капітал, усього	4000	7000
ІІ. Забезпечення наступних витрат та платежів, усього	1000	200
ІІІ. Довгострокові зобов’язання, усього	3100	1840
ІV. Поточні зобов’язання, усього	1900	2960
Баланс	10000	12000

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

 

Варіант 2

1. Тестові завдання

    

1.1. За якого типу залежності між факторами у детермінованій моделі факторний аналіз можна виконати за будь-яким способом елімінування:

а) адитивна; б)мультиплікативна;                                                      

в)кратна;     г)змішана.

 

1.2. Ліквідність – це:      а) сукупність показників, що відображають здатність підприємства погасити свої боргові зобов’язання;      б) ступінь покриття зобов’язань активами;

     в) оцінка результатів діяльності підприємства;      г) немає правильної відповіді.

 

1.3.Який показник відображає частку власних засобів підприємства, що перебувають у мобільній формі: А) співвідношення власних і позикових коштів;

Б) коефіцієнт маневреності;   В) коефіцієнт активів виробничого призначення.

 

1. 4. Коефіцієнт автономії підприємства розраховується як:

а) власний капітал поділено на валюту балансу;

б) активи поділено на власний капітал;

в) власний капітал поділено на короткострокові зобов’язання;

г) активи поділено на довгострокові зобов’язання.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Назвіть і коротко охарактеризуйте основні типи факторного аналізу. Якими є основні завдання факторного аналізу?

2.2.Аналіз попиту, стану ринку та обсягів реалізації підприємства

      

3.Задача

3.1. Заповніть пробіли у таблиці. Розрахуйте коефіцієнти оновлення,  вибуття і зносу основних засобів, зробіть відповідні висновки

Таблиця1. Наявність, рух і структура основних засобів

Група осн. засобів	Наявність на поч.. періоду		Надійшло за звіт. період		Вибуло за звіт. період		Наявн. на кін. періоду
	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%
Будівлі і споруди	4025		1000		-	-
Силові і робочі машини	9100		450		-	-
Вимірювальні прилади і обчислювальна техніка	1200		500		300	-
Транспортні засоби	870		-		110
Інструменти	165		-		-
Усього осн засобів виробничого призначення		100		100		100

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 3

1. Тестові завдання

 

1.1.Структурні групування первинної інформації використовують для:

а)встановлення причинно-наслідкових зв'язків між ознаками явищ, які вивчають;

б)вивчення внутрішньої побудови аналізованої сукупності;

в)встановлення  факторів, які впливають  на формування  економічного  явища  або процесу;

г)розподілу усієї сукупності первинних даних суцільного або вибіркового спостереження на однорідні групи та класи.    

 

1.2. Ступінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це: а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан; б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість; в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз рентабельності продукції

2.2.Аналіз фінансового стану та результатів діяльності підприємства

 

3.Задача

Заповнити пробіли у таблиці. Розрахувати вплив факторів на величину валового прибутку

Показник	За планом	Фактично	Абсолютне відхилення
Реалізація продукції А) тис. грн..       Б) штук	950 1000	990 900
2. Ціна за одиницю продукції, грн..
3. Собівартість реалізованої продукції, грн..	800	850
4. Прибуток на одиницю продукції, грн..
5. Валовий прибуток, тис. грн..

 

 

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 4

1. Тестові завдання

1.1.Які аналітичні завдання вирішують у разі застосування для порівняння фактичних показників діяльності підприємства з їхніми плановими значеннями                                                                                                                    

а)контроль за витратами та формуванням собівартості продукції,

б)оцінка виконання плану на підприємстві;                                                             

в)ранжирування підприємств за результатами їхньої діяльності;

г) встановлення тенденцій розвитку економічних явищ та процесів на підприємстві.

 

 

1.2. Ступінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це: а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан; б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість; в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз ритмічності та рівня організації виробництва

       2.2Аналіз використання виробничої потужності підприємства

 

3.Задача

    

Заповнити пробіли у таблиці.  За даними таблиці. визначити коефіцієнт цінової еластичності за виробом А.

 

Ціна, тис.грн.	Попит, одиниць	Темп зростання, %		Коефіц. еластичності попиту	Величини, тис.грн.
		ціни	Обсягу попиту		Виручки	Витрат	Прибутку
6,00	3000					13250
6,25	2850					12837
6,50	2700					12425
7,00	2400					11600
7,50	2150					10912
7,80	2050					10638
8,00	1870					10360
8,20	1870					10142

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 5

1. Тестові завдання

1.1.Умовою виконання детермінованого факторного аналізу є:                              

а)наявність імовірнісного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають;                 

б)наявність динамічних рядів;        в) можливість побудови математичної моделі   

г)наявність прямого пропорційного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають

 

1.2. Ступінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це: а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан; б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість; в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз фінансового стану підриємства

2.2.Аналіз забезпеченості і використання персоналу підприємства

 

3. Задача.

 

Проаналізувати ліквідність балансу за агрегованими даними таблиці, зробити висновки.

 

Актив	На поч.. звіт. періоду, т.г.	На кін. Звіт. пер., т.гр.	Пасив	На поч.. звіт. періоду, т. гр..	На кін. Звіт. пер., т. гр..	Платіжний надлишок (нестача), тис. грн..
						Поч.. звіт. періоду	Кін. звіт. періоду
1. Найбільш ліквідні активи, А1	290	206	1. Негайні пасиви, П1	120	182
2. Активи, що швидко реалізуються, А2	560	605	2.Короткострокові пасиви, П2	460	565
3. Активи, що реалізуються повільно, А3	2000	3000	3.Довгострокові пасиви, П3	280	300
4. Активи, що важко реалізуються, А4	2150	4189	4. Постійні пасиви, П4	4140	6953

 

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 6

1. Тестові завдання

1.1.Умовою виконання детермінованого факторного аналізу є:                                               

а)наявність імовірнісного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають;                 

б)наявність динамічних рядів

 в) можливість побудови математичної моделі                                                                           

г)наявність прямого пропорційного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають;

 д)наявність статистичних даних.                                                                                                             

     

 

1.2.Супінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це:

 а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан;                б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість;             в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1. Види економічного аналізу

2.2.Аналіз оборотних активів

 

3.Задача

3.1.. Заповніть порожні клітинки у таблиці і розрахуйте ритмічність випуску прод-ції за кварталами

Декада	Випуск прод-ції, тис. грн...		Частка прод-ції, %		Виконання плану, коефіцієнт	Частка прод-ції, зарахована у виконання плану з ритмічності, %
	план	факт	план	факт
1-й	25000	23000
2-й	25000	26000
3-й	25000	25000
4-й	25000	26000
Усього

 

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 7

1. Тестові завдання

    

1.1. За якого типу залежності між факторами у детермінованій моделі факторний аналіз можна виконати за будь-яким способом елімінування:

а) адитивна; б)мультиплікативна;                                                      

в)кратна;     г)змішана.

 

1.2. Ліквідність – це:      а) сукупність показників, що відображають здатність підприємства погасити свої боргові зобов’язання;      б) ступінь покриття зобов’язань активами;

     в) оцінка результатів діяльності підприємства;      г) немає правильної відповіді.

 

1.3.Який показник відображає частку власних засобів підприємства, що перебувають у мобільній формі: А) співвідношення власних і позикових коштів;

Б) коефіцієнт маневреності;   В) коефіцієнт активів виробничого призначення.

 

1. 4. Коефіцієнт автономії підприємства розраховується як:

а) власний капітал поділено на валюту балансу;

б) активи поділено на власний капітал;

в) власний капітал поділено на короткострокові зобов’язання;

г) активи поділено на довгострокові зобов’язання.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз стану і використання основних засобів підприємства

2.2.Аналіз маркетингової діяльності

      

 3. Задача.

 

Розрахувати показники рентабельності (окремих виробів; усієї продукції) за даними таблиці

Асортимент	Показники
	Річний обсяг реалізації, шт	Повна собівартість виробу, грн.	Відпускна ціна, грн.
Продукція 1	1000	23	26
Продукція 2	1200	8	11
Продукція 3	95	18	24

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 8

1. Тестові завдання

 

1.1.Структурні групування первинної інформації використовують для:

а)встановлення причинно-наслідкових зв'язків між ознаками явищ, які вивчають;

б)вивчення внутрішньої побудови аналізованої сукупності;

в)встановлення  факторів, які впливають  на формування  економічного  явища  або процесу;

г)розподілу усієї сукупності первинних даних суцільного або вибіркового спостереження на однорідні групи та класи.    

 

1.2. Ступінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це: а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан; б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість; в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз собівартості окремих видів продукції

2.2.Аналіз фінансового стану та результатів діяльності підприємства

 

3.Задача

. Заповнити пробіли у таблиці, а також розрахувати вплив факторів на зміну фонду робочого часу

 

Таблиця 1. Використання персоналу підприємства

Показник	Минулий рік	Звітний рік		Відхилення
		план	факт	від мин. року	від плану
Середньорічна чисельність робітників (ЧР)	230	260	267
Відпрацював за рік один робітник:
днів (Д)	220	220	215
годин (Г)
Середня тривалість робочого дня (Т), год.	7,8	8	7,6
Фонд робочого часу (ФРЧ), год

 

 

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 9

1. Тестові завдання

1.1.Які аналітичні завдання вирішують у разі застосування для порівняння фактичних показників діяльності підприємства з їхніми плановими значеннями                                                                                                                    

а)контроль за витратами та формуванням собівартості продукції,

б)оцінка виконання плану на підприємстві;                                                             

в)ранжирування підприємств за результатами їхньої діяльності;

г) встановлення тенденцій розвитку економічних явищ та процесів на підприємстві.

 

 

1.2. Ступінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це: а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан; б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість; в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз обсягів виробництва, ритмічності та якості продукції

       2.2Аналіз чистого прибутку

 

3.Задача.

    

 Заповніть порожні клітинки у таблиці і розрахуйте коефіцієнт асортиментності за даними таблиці

Виріб	Обсяг вир-ва прод-ції у зіставних цінах, тис.грн.		Темпи зростання, %	Структура вир-ва, %
	план	факт		план	факт
А	28900	25400
Б	31600	33264
В	19100	18176
Г	14480	20260
Усього

 

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 10

1. Тестові завдання

1.1.Умовою виконання детермінованого факторного аналізу є:                              

а)наявність імовірнісного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають;                 

б)наявність динамічних рядів;        в) можливість побудови математичної моделі   

г)наявність прямого пропорційного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають

 

1.2. Ступінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це: а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан; б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість; в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз матеріальних витрат підриємства

2.2.Аналіз продуктивності праці

 

3.Задача

За даними таблиці визначити:

а) частку зарплати виробничих робітників у собівартості товарної продукції;

б)суму зарплати у собівартості остаточного браку;                  в) Зарплату робітників з усунення браку:

г) зарплату робітників в остаток. браку і на його усунення:     д) середньогодинну зарплату робітників:

е) робочий час, витрач. на виготовл. браку і його усунення.

 

Таблиця 1. Дані для розрахунку непродуктивних витрат робочого часу

Показник	Сума, тис.грн.
Виробнича собівартість товарної продукції	90000
Зарплата робітників	18000
Зарплата виробничих робітників	12070
Матеріальні витрати	45500
Собівартість забракованої продукції	700
Витрати на усунення браку	100

 

 

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 11

1. Тестові завдання

1.1.Умовою виконання детермінованого факторного аналізу є:                                               

а)наявність імовірнісного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають;                 

б)наявність динамічних рядів

 в) можливість побудови математичної моделі                                                                           

г)наявність прямого пропорційного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають;

 д)наявність статистичних даних.                                                                                                             

     

 

1.2.Супінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це:

 а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан;                б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість;             в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1. Методи економічного аналізу

2.2.Аналіз матеріальних витрат

 

3.Задачі

3.1.Побудуйте факторну модель фондовіддачі і обчисліть вплив факторів на зміну її суми за даними таблиці

 

Показник	Значення показника		Приріст
	t0	t1	абс., + чи -	відносний, %
Валова продукція, тис. грн..	32000	37800
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн..	8000	9000

 

     3.2.. Розрахувати і проаналізувати показники ліквідності: загальної ліквідності (покриття), швидкої ліквідності і абсолютної ліквідності; станом на початок і кінець року, використавши інформацію з бухталтерського балансу  (спрощений)

Найменування статті	01.01.02	31.12.02
	тис.грн.	тис. грн.
АКТИВ
І.Необоротні активи
Нематеріальні активи (залишкова вартість)	10	12
Основні засоби (залишкова вартість)	5030	6036
Інші	60	72
Усього за розділом І	5100	6120
ІІ. Оборотні активи
Запаси	3700	3720
Дебіторська заборгованість	900	1080
Грошові кошти та їх еквіваленти	300	1080
Усього за розділом ІІ	4900	5880
Баланс	10000	12000
ПАСИВ
І. Власний капітал, усього	4000	7000
ІІ. Забезпечення наступних витрат та платежів, усього	1000	200
ІІІ. Довгострокові зобов’язання, усього	3100	1840
ІV. Поточні зобов’язання, усього	1900	2960
Баланс	10000	12000

 

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 1 2

1. Тестові завдання

    

1.1. За якого типу залежності між факторами у детермінованій моделі факторний аналіз можна виконати за будь-яким способом елімінування:

а) адитивна; б)мультиплікативна;                                                      

в)кратна;     г)змішана.

 

1.2. Ліквідність – це:      а) сукупність показників, що відображають здатність підприємства погасити свої боргові зобов’язання;      б) ступінь покриття зобов’язань активами;

     в) оцінка результатів діяльності підприємства;      г) немає правильної відповіді.

 

1.3.Який показник відображає частку власних засобів підприємства, що перебувають у мобільній формі: А) співвідношення власних і позикових коштів;

Б) коефіцієнт маневреності;   В) коефіцієнт активів виробничого призначення.

 

1. 4. Коефіцієнт автономії підприємства розраховується як:

а) власний капітал поділено на валюту балансу;

б) активи поділено на власний капітал;

в) власний капітал поділено на короткострокові зобов’язання;

г) активи поділено на довгострокові зобов’язання.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Назвіть і коротко охарактеризуйте основні типи факторного аналізу. Якими є основні завдання факторного аналізу?

2.2.Аналіз попиту, стану ринку та обсягів реалізації підприємства

      

 3. Задачі.

3.1. Заповніть пробіли у таблиці. Розрахуйте коефіцієнти оновлення,  вибуття і зносу основних засобів, зробіть відповідні висновки

Таблиця1. Наявність, рух і структура основних засобів

Група осн. засобів	Наявність на поч.. періоду		Надійшло за звіт. період		Вибуло за звіт. період		Наявн. на кін. періоду
	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%
Будівлі і споруди	4025		1000		-	-
Силові і робочі машини	9100		450		-	-
Вимірювальні прилади і обчислювальна техніка	1200		500		300	-
Транспортні засоби	870		-		110
Інструменти	165		-		-
Усього осн засобів виробничого призначення		100		100		100

 

3.2. Розрахуйти показники ефективності використання капіталу підприємства. Результати занесіть у таблицю.

Показник	Звіт. період,	Минулий період,
Виручка (нетто) від реалізації продукції, тис. грн..	70250	78935
Загальна сума брутто-прибутку до виплати процентів і податків, тис.грн.	14500	16000
Операційний прибуток (Поп), тис. грн..	12900	12996
Чистий прибуток (ЧП)	8800	9650
Середня сума операційного капіталу (ОК), тис.грн.	32700	41500
Середня сума власного капіталу (ВК), тис.грн.	18880	19975
Рентабельність обороту (Роб), %
Коефіцієнт оборотності операційного капіталу (Коб)
Рентабельність операційного капіталу (Рок), %
Рентабельність сукупного капіталу, %
Рентабельність власного капіталу , %

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 13

1. Тестові завдання

 

1.1.Структурні групування первинної інформації використовують для:

а)встановлення причинно-наслідкових зв'язків між ознаками явищ, які вивчають;

б)вивчення внутрішньої побудови аналізованої сукупності;

в)встановлення  факторів, які впливають  на формування  економічного  явища  або процесу;

г)розподілу усієї сукупності первинних даних суцільного або вибіркового спостереження на однорідні групи та класи.    

 

1.2. Ступінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це: а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан; б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість; в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз рентабельності продукції

2.2.Аналіз фінансового стану та результатів діяльності підприємства

 

3. Задачі.

3.1. Заповнити пробіли у таблиці, а також розрахувати вплив факторів на зміну фонду робочого часу

Таблиця 1. Використання персоналу підприємства

Показник	Минулий рік	Звітний рік		Відхилення
		план	факт	від мин. року	від плану
Середньорічна чисельність робітників (ЧР)	230	260	267
Відпрацював за рік один робітник:
днів (Д)	220	220	215
годин (Г)
Середня тривалість робочого дня (Т), год.	7,8	8	7,6
Фонд робочого часу (ФРЧ), год

 

3.2. Заповнити пробіли у таблиці. Розрахувати вплив факторів на величину валового прибутку

Показник	За планом	Фактично	Абсолютне відхилення
Реалізація продукції А) тис. грн..       Б) штук	950 1000	990 900
2. Ціна за одиницю продукції, грн..
3. Собівартість реалізованої продукції, грн..	800	850
4. Прибуток на одиницю продукції, грн..
5. Валовий прибуток, тис. грн..

 

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 14

1. Тестові завдання

1.1.Які аналітичні завдання вирішують у разі застосування для порівняння фактичних показників діяльності підприємства з їхніми плановими значеннями                                                                                                                    

а)контроль за витратами та формуванням собівартості продукції,

б)оцінка виконання плану на підприємстві;                                                             

в)ранжирування підприємств за результатами їхньої діяльності;

г) встановлення тенденцій розвитку економічних явищ та процесів на підприємстві.

 

 

1.2. Ступінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це: а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан; б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість; в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз ритмічності та рівня організації виробництва

       2.2Аналіз використання виробничої потужності підприємства

 

1. Задачі.

 3.1. Заповніть пробіли у таблиці. Розрахуйте коефіцієнти оновлення,  вибуття і зносу основних засобів, зробіть відповідні висновки

Таблиця1. Наявність, рух і структура основних засобів

Група осн. засобів	Наявність на поч.. періоду		Надійшло за звіт. період		Вибуло за звіт. період		Наявн. на кін. періоду
	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%
Будівлі і споруди	4025		1000		-	-
Силові і робочі машини	9100		450		-	-
Вимірювальні прилади і обчислювальна техніка	1200		500		300	-
Транспортні засоби	870		-		110
Інструменти	165		-		-
Усього осн засобів виробничого призначення		100		100		100

    

 3.2. Заповнити пробіли у таблиці.  За даними таблиці. визначити коефіцієнт цінової еластичності за виробом А.

 

 

Ціна, тис.грн.	Попит, одиниць	Темп зростання, %		Коефіц. еластичності попиту	Величини, тис.грн.
		ціни	Обсягу попиту		Виручки	Витрат	Прибутку
6,00	3000					13250
6,25	2850					12837
6,50	2700					12425
7,00	2400					11600
7,50	2150					10912
7,80	2050					10638
8,00	1870					10360
8,20	1870					10142

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 15

1. Тестові завдання

1.1.Умовою виконання детермінованого факторного аналізу є:                              

а)наявність імовірнісного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають;                  

б)наявність динамічних рядів;        в) можливість побудови математичної моделі   

г)наявність прямого пропорційного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають

 

1.2. Ступінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це: а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан; б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість; в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз фінансового стану підриємства

2.2.Аналіз забезпеченості і використання персоналу підприємства

 

3. Задачі.

3.1. За даними таблиці визначити:

а) частку зарплати виробничих робітників у собівартості товарної продукції;

б)суму зарплати у собівартості остаточного браку;                  в) Зарплату робітників з усунення браку:

г) зарплату робітників в остаток. браку і на його усунення:     д) середньогодинну зарплату робітників:

е) робочий час, витрач. на виготовл. браку і його усунення.

Таблиця 1. Дані для розрахунку непродуктивних витрат робочого часу

Показник	Сума, тис.грн.
Виробнича собівартість товарної продукції	90000
Зарплата робітників	18000
Зарплата виробничих робітників	12070
Матеріальні витрати	45500
Собівартість забракованої продукції	700
Витрати на усунення браку	100

 

3.2. Задача. Проаналізувати ліквідність балансу за агрегованими даними таблиці, зробити висновки.

 

Актив	На поч.. звіт. періоду, т.г.	На кін. Звіт. пер., т.гр.	Пасив	На поч.. звіт. періоду, т. гр..	На кін. Звіт. пер., т. гр..	Платіжний надлишок (нестача), тис. грн..
						Поч.. звіт. періоду	Кін. звіт. періоду
1. Найбільш ліквідні активи, А1	290	206	1. Негайні пасиви, П1	120	182
2. Активи, що швидко реалізуються, А2	560	605	2.Короткострокові пасиви, П2	460	565
3. Активи, що реалізуються повільно, А3	2000	3000	3.Довгострокові пасиви, П3	280	300
4. Активи, що важко реалізуються, А4	2150	4189	4. Постійні пасиви, П4	4140	6953

 

 

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 16

1. Тестові завдання

1.1.Умовою виконання детермінованого факторного аналізу є:                                               

а)наявність імовірнісного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають;                 

б)наявність динамічних рядів

 в) можливість побудови математичної моделі                                                                           

г)наявність прямого пропорційного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають;

 д)наявність статистичних даних.                                                                                                             

     

 

1.2.Супінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це:

 а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності;    б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан;                б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість;             в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1. Види економічного аналізу   2.2.Аналіз оборотних активів

 

3.Задачі

3.1.. Заповніть порожні клітинки у таблиці і розрахуйте ритмічність випуску прод-ції за кварталами

Дек ада	Випуск прод-ції, тис. грн...		Частка прод-ції, %		Виконання плану, коефіцієнт	Частка прод-ції, зарахована у виконання плану з ритмічності, %
	план	факт	план	факт
1-й	25000	23000
2-й	25000	26000
3-й	25000	25000
4-й	25000	26000
Усього

 

     3.2.. Розрахувати і проаналізувати показники ліквідності: загальної ліквідності (покриття), швидкої ліквідності і абсолютної ліквідності; станом на початок і кінець року, використавши інформацію з бухталтерського балансу  (спрощений)

Найменування статті	01.01.02	31.12.02
	тис.грн.	тис. грн.
АКТИВ
І.Необоротні активи
Нематеріальні активи (залишкова вартість)	10	12
Основні засоби (залишкова вартість)	5030	6036
Інші	60	72
Усього за розділом І	5100	6120
ІІ. Оборотні активи
Запаси	3700	3720
Дебіторська заборгованість	900	1080
Грошові кошти та їх еквіваленти	300	1080
Усього за розділом ІІ	4900	5880
Баланс	10000	12000
ПАСИВ
І. Власний капітал, усього	4000	7000
ІІ. Забезпечення наступних витрат та платежів, усього	1000	200
ІІІ. Довгострокові зобов’язання, усього	3100	1840
ІV. Поточні зобов’язання, усього	1900	2960
Баланс	10000	12000

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

 

Варіант 17

1. Тестові завдання

    

1.1. За якого типу залежності між факторами у детермінованій моделі факторний аналіз можна виконати за будь-яким способом елімінування:

а) адитивна; б)мультиплікативна;                                                      

в)кратна;     г)змішана.

 

1.2. Ліквідність – це:      а) сукупність показників, що відображають здатність підприємства погасити свої боргові зобов’язання;      б) ступінь покриття зобов’язань активами;

     в) оцінка результатів діяльності підприємства;      г) немає правильної відповіді.

 

1.3.Який показник відображає частку власних засобів підприємства, що перебувають у мобільній формі: А) співвідношення власних і позикових коштів;

Б) коефіцієнт маневреності;   В) коефіцієнт активів виробничого призначення.

 

1. 4. Коефіцієнт автономії підприємства розраховується як:

а) власний капітал поділено на валюту балансу;

б) активи поділено на власний капітал;

в) власний капітал поділено на короткострокові зобов’язання;

г) активи поділено на довгострокові зобов’язання.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз стану і використання основних засобів підприємства

2.2.Аналіз маркетингової діяльності

      

 3. Задачі.

3.1. Заповніть пробіли у таблиці. Розрахуйте коефіцієнти оновлення,  вибуття і зносу основних засобів, зробіть відповідні висновки

Таблиця1. Наявність, рух і структура основних засобів

Група осн. засобів	Наявність на поч.. періоду		Надійшло за звіт. період		Вибуло за звіт. період		Наявн. на кін. періоду
	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%
Будівлі і споруди	4025		1000		-	-
Силові і робочі машини	9100		450		-	-
Вимірювальні прилади і обчислювальна техніка	1200		500		300	-
Транспортні засоби	870		-		110
Інструменти	165		-		-
Усього осн засобів виробничого призначення		100		100		100

 

3.2. Розрахувати показники рентабельності (окремих виробів; усієї продукції) за даними таблиці

Асортимент	Показники
	Річний обсяг реалізації, шт	Повна собівартість виробу, грн.	Відпускна ціна, грн.
Продукція 1	1000	23	26
Продукція 2	1200	8	11
Продукція 3	95	18	24

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 18

1. Тестові завдання

 

1.1.Структурні групування первинної інформації використовують для:

а)встановлення причинно-наслідкових зв'язків між ознаками явищ, які вивчають;

б)вивчення внутрішньої побудови аналізованої сукупності;

в)встановлення  факторів, які впливають  на формування  економічного  явища  або процесу;

г)розподілу усієї сукупності первинних даних суцільного або вибіркового спостереження на однорідні групи та класи.    

 

1.2. Ступінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це: а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан; б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість; в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз собівартості окремих видів продукції

2.2.Аналіз фінансового стану та результатів діяльності підприємства

 

3. Задачі.

3.1. Заповнити пробіли у таблиці, а також розрахувати вплив факторів на зміну фонду робочого часу

Таблиця 1. Використання персоналу підприємства

Показник	Минулий рік	Звітний рік		Відхилення
		план	факт	від мин. року	від плану
Середньорічна чисельність робітників (ЧР)	230	260	267
Відпрацював за рік один робітник:
днів (Д)	220	220	215
годин (Г)
Середня тривалість робочого дня (Т), год.	7,8	8	7,6
Фонд робочого часу (ФРЧ), год

 

3.2. Заповнити пробіли у таблиці. Розрахувати вплив факторів на величину валового прибутку

Показник	За планом	Фактично	Абсолютне відхилення
Реалізація продукції А) тис. грн..       Б) штук	950 1000	990 900
2. Ціна за одиницю продукції, грн..
3. Собівартість реалізованої продукції, грн..	800	850
4. Прибуток на одиницю продукції, грн..
5. Валовий прибуток, тис. грн..

 

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 19

1. Тестові завдання

1.1.Які аналітичні завдання вирішують у разі застосування для порівняння фактичних показників діяльності підприємства з їхніми плановими значеннями                                                                                                                    

а)контроль за витратами та формуванням собівартості продукції,

б)оцінка виконання плану на підприємстві;                                                             

в)ранжирування підприємств за результатами їхньої діяльності;

г) встановлення тенденцій розвитку економічних явищ та процесів на підприємстві.

 

 

1.2. Ступінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це: а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан; б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість; в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз обсягів виробництва, ритмічності та якості продукції

       2.2Аналіз чистого прибутку

 

1. Задачі.

 3.1. Заповніть пробіли у таблиці. Розрахуйте коефіцієнти оновлення,  вибуття і зносу основних засобів, зробіть відповідні висновки

Таблиця1. Наявність, рух і структура основних засобів

Група осн. засобів	Наявність на поч.. періоду		Надійшло за звіт. період		Вибуло за звіт. період		Наявн. на кін. періоду
	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%
Будівлі і споруди	4025		1000		-	-
Силові і робочі машини	9100		450		-	-
Вимірювальні прилади і обчислювальна техніка	1200		500		300	-
Транспортні засоби	870		-		110
Інструменти	165		-		-
Усього осн засобів виробничого призначення		100		100		100

    

 3.2. .  Заповніть порожні клітинки у таблиці і розрахуйте коефіцієнт асортиментності за даними таблиці

Виріб	Обсяг вир-ва прод-ції у зіставних цінах, тис.грн.		Темпи зростання, %	Структура вир-ва, %
	план	факт		план	факт
А	28900	25400
Б	31600	33264
В	19100	18176
Г	14480	20260
Усього

 

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 20

1. Тестові завдання

1.1.Умовою виконання детермінованого факторного аналізу є:                              

а)наявність імовірнісного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають;                 

б)наявність динамічних рядів;        в) можливість побудови математичної моделі   

г)наявність прямого пропорційного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають

 

1.2. Ступінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це: а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан; б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість; в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз матеріальних витрат підриємства

2.2.Аналіз продуктивності праці

 

3. Задачі.

3.1. За даними таблиці визначити:

а) частку зарплати виробничих робітників у собівартості товарної продукції;

б)суму зарплати у собівартості остаточного браку;                  в) Зарплату робітників з усунення браку:

г) зарплату робітників в остаток. браку і на його усунення:     д) середньогодинну зарплату робітників:

е) робочий час, витрач. на виготовл. браку і його усунення.

Таблиця 1. Дані для розрахунку непродуктивних витрат робочого часу

Показник	Сума, тис.грн.
Виробнича собівартість товарної продукції	90000
Зарплата робітників	18000
Зарплата виробничих робітників	12070
Матеріальні витрати	45500
Собівартість забракованої продукції	700
Витрати на усунення браку	100

 

3.2. За даними таблиці розрахувати відхилення від плану та вплив факторів на відхилення від плану фактичної суми товарної продукції способами ланцюгових підстановок та абсолютних різниць

Показник	За планом	Фактич-но	Відхилення від плану	% виконання плану
1. Товарна продукція за міс, тис. грн..	216,48	210,03
2. Середньооблікова чисельність робітників	120	100
3. Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником	22	21
4. Середня тривалість робочого дня, год.	8	7,9
Середній виробіток одного робітника, грн.: А) місячний Б) денний В) годинний	1804 82 10,25	2100 100 12,66

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 21

1. Тестові завдання

1.1.Умовою виконання детермінованого факторного аналізу є:                                               

а)наявність імовірнісного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають;                  

б)наявність динамічних рядів

 в) можливість побудови математичної моделі                                                                           

г)наявність прямого пропорційного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають;

 д)наявність статистичних даних.                                                                                                             

     

 

1.2.Супінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це:

 а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан;                б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість;             в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1. Методи економічного аналізу

2.2.Аналіз матеріальних витрат

 

3.Задачі

3.1.Побудуйте факторну модель фондовіддачі і обчисліть вплив факторів на зміну її суми за даними таблиці

 

Показник	Значення показника		Приріст
	t0	t1	абс., + чи -	відносний, %
Валова продукція, тис. грн..	32000	37800
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн..	8000	9000

 

     3.2.. Розрахувати і проаналізувати показники ліквідності: загальної ліквідності (покриття), швидкої ліквідності і абсолютної ліквідності; станом на початок і кінець року, використавши інформацію з бухталтерського балансу  (спрощений)

Найменування статті	01.01.02	31.12.02
	тис.грн.	тис. грн.
АКТИВ
І.Необоротні активи
Нематеріальні активи (залишкова вартість)	10	12
Основні засоби (залишкова вартість)	5030	6036
Інші	60	72
Усього за розділом І	5100	6120
ІІ. Оборотні активи
Запаси	3700	3720
Дебіторська заборгованість	900	1080
Грошові кошти та їх еквіваленти	300	1080
Усього за розділом ІІ	4900	5880
Баланс	10000	12000
ПАСИВ
І. Власний капітал, усього	4000	7000
ІІ. Забезпечення наступних витрат та платежів, усього	1000	200
ІІІ. Довгострокові зобов’язання, усього	3100	1840
ІV. Поточні зобов’язання, усього	1900	2960
Баланс	10000	12000

 

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 22

1. Тестові завдання

    

1.1. За якого типу залежності між факторами у детермінованій моделі факторний аналіз можна виконати за будь-яким способом елімінування:

а) адитивна; б)мультиплікативна;                                                      

в)кратна;     г)змішана.

 

1.2. Ліквідність – це:      а) сукупність показників, що відображають здатність підприємства погасити свої боргові зобов’язання;      б) ступінь покриття зобов’язань активами;

     в) оцінка результатів діяльності підприємства;      г) немає правильної відповіді.

 

1.3.Який показник відображає частку власних засобів підприємства, що перебувають у мобільній формі: А) співвідношення власних і позикових коштів;

Б) коефіцієнт маневреності;   В) коефіцієнт активів виробничого призначення.

 

1. 4. Коефіцієнт автономії підприємства розраховується як:

а) власний капітал поділено на валюту балансу;

б) активи поділено на власний капітал;

в) власний капітал поділено на короткострокові зобов’язання;

г) активи поділено на довгострокові зобов’язання.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Назвіть і коротко охарактеризуйте основні типи факторного аналізу. Якими є основні завдання факторного аналізу?

2.2.Аналіз попиту, стану ринку та обсягів реалізації підприємства

      

 3. Задачі.

3.1. Заповніть пробіли у таблиці. Розрахуйте коефіцієнти оновлення,  вибуття і зносу основних засобів, зробіть відповідні висновки

Таблиця1. Наявність, рух і структура основних засобів

Група осн. засобів	Наявність на поч.. періоду		Надійшло за звіт. період		Вибуло за звіт. період		Наявн. на кін. періоду
	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%
Будівлі і споруди	4025		1000		-	-
Силові і робочі машини	9100		450		-	-
Вимірювальні прилади і обчислювальна техніка	1200		500		300	-
Транспортні засоби	870		-		110
Інструменти	165		-		-
Усього осн засобів виробничого призначення		100		100		100

 

3.2. Розрахуйти показники ефективності використання капіталу підприємства. Результати занесіть у таблицю.

Показник	Звіт. період,	Минулий період,
Виручка (нетто) від реалізації продукції, тис. грн..	70250	78935
Загальна сума брутто-прибутку до виплати процентів і податків, тис.грн.	14500	16000
Операційний прибуток (Поп), тис. грн..	12900	12996
Чистий прибуток (ЧП)	8800	9650
Середня сума операційного капіталу (ОК), тис.грн.	32700	41500
Середня сума власного капіталу (ВК), тис.грн.	18880	19975
Рентабельність обороту (Роб), %
Коефіцієнт оборотності операційного капіталу (Коб)
Рентабельність операційного капіталу (Рок), %
Рентабельність сукупного капіталу, %
Рентабельність власного капіталу , %

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 23

1. Тестові завдання

 

1.1.Структурні групування первинної інформації використовують для:

а)встановлення причинно-наслідкових зв'язків між ознаками явищ, які вивчають;

б)вивчення внутрішньої побудови аналізованої сукупності;

в)встановлення  факторів, які впливають  на формування  економічного  явища  або процесу;

г)розподілу усієї сукупності первинних даних суцільного або вибіркового спостереження на однорідні групи та класи.    

 

1.2. Ступінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це: а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан; б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість; в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз рентабельності продукції

2.2.Аналіз фінансового стану та результатів діяльності підприємства

 

3. Задачі.

3.1. Заповнити пробіли у таблиці, а також розрахувати вплив факторів на зміну фонду робочого часу

Таблиця 1. Використання персоналу підприємства

Показник	Минулий рік	Звітний рік		Відхилення
		план	факт	від мин. року	від плану
Середньорічна чисельність робітників (ЧР)	230	260	267
Відпрацював за рік один робітник:
днів (Д)	220	220	215
годин (Г)
Середня тривалість робочого дня (Т), год.	7,8	8	7,6
Фонд робочого часу (ФРЧ), год

 

3.2. Заповнити пробіли у таблиці. Розрахувати вплив факторів на величину валового прибутку

Показник	За планом	Фактично	Абсолютне відхилення
Реалізація продукції А) тис. грн..       Б) штук	950 1000	990 900
2. Ціна за одиницю продукції, грн..
3. Собівартість реалізованої продукції, грн..	800	850
4. Прибуток на одиницю продукції, грн..
5. Валовий прибуток, тис. грн..

 

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 24

1. Тестові завдання

1.1.Які аналітичні завдання вирішують у разі застосування для порівняння фактичних показників діяльності підприємства з їхніми плановими значеннями                                                                                                                    

а)контроль за витратами та формуванням собівартості продукції,

б)оцінка виконання плану на підприємстві;                                                             

в)ранжирування підприємств за результатами їхньої діяльності;

г) встановлення тенденцій розвитку економічних явищ та процесів на підприємстві.

 

 

1.2. Ступінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це: а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан; б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість; в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз ритмічності та рівня організації виробництва

       2.2Аналіз використання виробничої потужності підприємства

 

1. Задачі.

 3.1. Заповніть пробіли у таблиці. Розрахуйте коефіцієнти оновлення,  вибуття і зносу основних засобів, зробіть відповідні висновки

Таблиця1. Наявність, рух і структура основних засобів

Група осн. засобів	Наявність на поч.. періоду		Надійшло за звіт. період		Вибуло за звіт. період		Наявн. на кін. періоду
	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%
Будівлі і споруди	4025		1000		-	-
Силові і робочі машини	9100		450		-	-
Вимірювальні прилади і обчислювальна техніка	1200		500		300	-
Транспортні засоби	870		-		110
Інструменти	165		-		-
Усього осн засобів виробничого призначення		100		100		100

    

 3.2. Заповнити пробіли у таблиці.  За даними таблиці. визначити коефіцієнт цінової еластичності за виробом А.

 

 

Ціна, тис.грн.	Попит, одиниць	Темп зростання, %		Коефіц. еластичності попиту	Величини, тис.грн.
		ціни	Обсягу попиту		Виручки	Витрат	Прибутку
6,00	3000					13250
6,25	2850					12837
6,50	2700					12425
7,00	2400					11600
7,50	2150					10912
7,80	2050					10638
8,00	1870					10360
8,20	1870					10142

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 25

1. Тестові завдання

1.1.Умовою виконання детермінованого факторного аналізу є:                              

а)наявність імовірнісного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають;                 

б)наявність динамічних рядів;        в) можливість побудови математичної моделі   

г)наявність прямого пропорційного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають

 

1.2. Ступінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це: а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан; б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість; в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз фінансового стану підриємства

2.2.Аналіз забезпеченості і використання персоналу підприємства

 

3. Задачі.

3.1. За даними таблиці визначити:

а) частку зарплати виробничих робітників у собівартості товарної продукції;

б)суму зарплати у собівартості остаточного браку;                  в) Зарплату робітників з усунення браку:

г) зарплату робітників в остаток. браку і на його усунення:     д) середньогодинну зарплату робітників:

е) робочий час, витрач. на виготовл. браку і його усунення.

Таблиця 1. Дані для розрахунку непродуктивних витрат робочого часу

Показник	Сума, тис.грн.
Виробнича собівартість товарної продукції	90000
Зарплата робітників	18000
Зарплата виробничих робітників	12070
Матеріальні витрати	45500
Собівартість забракованої продукції	700
Витрати на усунення браку	100

 

3.2. Задача. Проаналізувати ліквідність балансу за агрегованими даними таблиці, зробити висновки.

 

Актив	На поч.. звіт. періоду, т.г.	На кін. Звіт. пер., т.гр.	Пасив	На поч.. звіт. періоду, т. гр..	На кін. Звіт. пер., т. гр..	Платіжний надлишок (нестача), тис. грн..
						Поч.. звіт. періоду	Кін. звіт. періоду
1. Найбільш ліквідні активи, А1	290	206	1. Негайні пасиви, П1	120	182
2. Активи, що швидко реалізуються, А2	560	605	2.Короткострокові пасиви, П2	460	565
3. Активи, що реалізуються повільно, А3	2000	3000	3.Довгострокові пасиви, П3	280	300
4. Активи, що важко реалізуються, А4	2150	4189	4. Постійні пасиви, П4	4140	6953

 

 

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 26

1. Тестові завдання

1.1.Умовою виконання детермінованого факторного аналізу є:                                               

а)наявність імовірнісного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають;                 

б)наявність динамічних рядів

 в) можливість побудови математичної моделі                                                                           

г)наявність прямого пропорційного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають;

 д)наявність статистичних даних.                                                                                                             

     

 

1.2.Супінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це:

 а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності;    б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан;                б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість;             в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1. Види економічного аналізу   2.2.Аналіз оборотних активів

 

3.Задачі

3.1.. Заповніть порожні клітинки у таблиці і розрахуйте ритмічність випуску прод-ції за кварталами

Декада	Випуск прод-ції, тис. грн...		Частка прод-ції, %		Виконання плану, коефіцієнт	Частка прод-ції, зарахована у виконання плану з ритмічності, %
	план	факт	план	факт
1-й	25000	23000
2-й	25000	26000
3-й	25000	25000
4-й	25000	26000
Усього

 

     3.2.. Розрахувати і проаналізувати показники ліквідності: загальної ліквідності (покриття), швидкої ліквідності і абсолютної ліквідності; станом на початок і кінець року, використавши інформацію з бухталтерського балансу  (спрощений)

Найменування статті	01.01.02	31.12.02
	тис.грн.	тис. грн.
АКТИВ
І.Необоротні активи
Нематеріальні активи (залишкова вартість)	10	12
Основні засоби (залишкова вартість)	5030	6036
Інші	60	72
Усього за розділом І	5100	6120
ІІ. Оборотні активи
Запаси	3700	3720
Дебіторська заборгованість	900	1080
Грошові кошти та їх еквіваленти	300	1080
Усього за розділом ІІ	4900	5880
Баланс	10000	12000
ПАСИВ
І. Власний капітал, усього	4000	7000
ІІ. Забезпечення наступних витрат та платежів, усього	1000	200
ІІІ. Довгострокові зобов’язання, усього	3100	1840
ІV. Поточні зобов’язання, усього	1900	2960
Баланс	10000	12000

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

 

Варіант 27

1. Тестові завдання

    

1.1. За якого типу залежності між факторами у детермінованій моделі факторний аналіз можна виконати за будь-яким способом елімінування:

а) адитивна; б)мультиплікативна;                                                      

в)кратна;     г)змішана.

 

1.2. Ліквідність – це:      а) сукупність показників, що відображають здатність підприємства погасити свої боргові зобов’язання;      б) ступінь покриття зобов’язань активами;

     в) оцінка результатів діяльності підприємства;      г) немає правильної відповіді.

 

1.3.Який показник відображає частку власних засобів підприємства, що перебувають у мобільній формі: А) співвідношення власних і позикових коштів;

Б) коефіцієнт маневреності;   В) коефіцієнт активів виробничого призначення.

 

1. 4. Коефіцієнт автономії підприємства розраховується як:

а) власний капітал поділено на валюту балансу;

б) активи поділено на власний капітал;

в) власний капітал поділено на короткострокові зобов’язання;

г) активи поділено на довгострокові зобов’язання.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз стану і використання основних засобів підприємства

2.2.Аналіз маркетингової діяльності

      

 3. Задачі.

3.1. Заповніть пробіли у таблиці. Розрахуйте коефіцієнти оновлення,  вибуття і зносу основних засобів, зробіть відповідні висновки

Таблиця1. Наявність, рух і структура основних засобів

Група осн. засобів	Наявність на поч.. періоду		Надійшло за звіт. період		Вибуло за звіт. період		Наявн. на кін. періоду
	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%
Будівлі і споруди	4025		1000		-	-
Силові і робочі машини	9100		450		-	-
Вимірювальні прилади і обчислювальна техніка	1200		500		300	-
Транспортні засоби	870		-		110
Інструменти	165		-		-
Усього осн засобів виробничого призначення		100		100		100

 

3.2. Розрахувати показники рентабельності (окремих виробів; усієї продукції) за даними таблиці

Асортимент	Показники
	Річний обсяг реалізації, шт	Повна собівартість виробу, грн.	Відпускна ціна, грн.
Продукція 1	1000	23	26
Продукція 2	1200	8	11
Продукція 3	95	18	24

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 28

1. Тестові завдання

 

1.1.Структурні групування первинної інформації використовують для:

а)встановлення причинно-наслідкових зв'язків між ознаками явищ, які вивчають;

б)вивчення внутрішньої побудови аналізованої сукупності;

в)встановлення  факторів, які впливають  на формування  економічного  явища  або процесу;

г)розподілу усієї сукупності первинних даних суцільного або вибіркового спостереження на однорідні групи та класи.    

 

1.2. Ступінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це: а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан; б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість; в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз собівартості окремих видів продукції

2.2.Аналіз фінансового стану та результатів діяльності підприємства

 

3. Задачі.

3.1. Заповнити пробіли у таблиці, а також розрахувати вплив факторів на зміну фонду робочого часу

Таблиця 1. Використання персоналу підприємства

Показник	Минулий рік	Звітний рік		Відхилення
		план	факт	від мин. року	від плану
Середньорічна чисельність робітників (ЧР)	230	260	267
Відпрацював за рік один робітник:
днів (Д)	220	220	215
годин (Г)
Середня тривалість робочого дня (Т), год.	7,8	8	7,6
Фонд робочого часу (ФРЧ), год

 

3.2. Заповнити пробіли у таблиці. Розрахувати вплив факторів на величину валового прибутку

Показник	За планом	Фактично	Абсолютне відхилення
Реалізація продукції А) тис. грн..       Б) штук	950 1000	990 900
2. Ціна за одиницю продукції, грн..
3. Собівартість реалізованої продукції, грн..	800	850
4. Прибуток на одиницю продукції, грн..
5. Валовий прибуток, тис. грн..

 

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 29

1. Тестові завдання

1.1.Які аналітичні завдання вирішують у разі застосування для порівняння фактичних показників діяльності підприємства з їхніми плановими значеннями                                                                                                                    

а)контроль за витратами та формуванням собівартості продукції,

б)оцінка виконання плану на підприємстві;                                                             

в)ранжирування підприємств за результатами їхньої діяльності;

г) встановлення тенденцій розвитку економічних явищ та процесів на підприємстві.

 

 

1.2. Ступінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це: а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан; б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість; в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз обсягів виробництва, ритмічності та якості продукції

       2.2Аналіз чистого прибутку

 

1. Задачі.

 3.1. Заповніть пробіли у таблиці. Розрахуйте коефіцієнти оновлення,  вибуття і зносу основних засобів, зробіть відповідні висновки

Таблиця1. Наявність, рух і структура основних засобів

Група осн. засобів	Наявність на поч.. періоду		Надійшло за звіт. період		Вибуло за звіт. період		Наявн. на кін. періоду
	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%	тис. гр.	%
Будівлі і споруди	4025		1000		-	-
Силові і робочі машини	9100		450		-	-
Вимірювальні прилади і обчислювальна техніка	1200		500		300	-
Транспортні засоби	870		-		110
Інструменти	165		-		-
Усього осн засобів виробничого призначення		100		100		100

    

 3.2. .  Заповніть порожні клітинки у таблиці і розрахуйте коефіцієнт асортиментності за даними таблиці

Виріб	Обсяг вир-ва прод-ції у зіставних цінах, тис.грн.		Темпи зростання, %	Структура вир-ва, %
	план	факт		план	факт
А	28900	25400
Б	31600	33264
В	19100	18176
Г	14480	20260
Усього

 

 

 

Контрольна робота з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

для студентів заочної форми навчання

Варіант 30

1. Тестові завдання

1.1.Умовою виконання детермінованого факторного аналізу є:                              

а)наявність імовірнісного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають;                 

б)наявність динамічних рядів;        в) можливість побудови математичної моделі   

г)наявність прямого пропорційного зв'язку між загальним результатом і факторами, що його визначають

 

1.2. Ступінь покриття зобов’язань активами, термін перетворення яких у гроші збігається з терміном погашення зобов’язань, це: а) ліквідність;   б) платоспроможність;  в) рентабельність;  г) оборотність.

 

1.3. Рентабельність продукції оцінюють за показниками:

а) валової, операційної, чистої рентабельності; 

б) рентабельності капіталу, продажу основних фондів, операційної;

в) валової, рентабельності капіталу, продажу нематеріальних активів.

 

1.4. Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна, нормальна фінансова стійкість, нестійкий, кризовий фінансовий стан; б) абсолютна, постійна, відносна, критична фінансова стійкість; в) відносна, стала, змінна, кризова фінансова стійкість.

 

2. Теоретичні питання

2.1.Аналіз матеріальних витрат підриємства

2.2.Аналіз продуктивності праці

 

3. Задачі.

3.1. За даними таблиці визначити:

а) частку зарплати виробничих робітників у собівартості товарної продукції;

б)суму зарплати у собівартості остаточного браку;                  в) Зарплату робітників з усунення браку:

г) зарплату робітників в остаток. браку і на його усунення:     д) середньогодинну зарплату робітників:

е) робочий час, витрач. на виготовл. браку і його усунення.

Таблиця 1. Дані для розрахунку непродуктивних витрат робочого часу

Показник	Сума, тис.грн.
Виробнича собівартість товарної продукції	90000
Зарплата робітників	18000
Зарплата виробничих робітників	12070
Матеріальні витрати	45500
Собівартість забракованої продукції	700
Витрати на усунення браку	100

 

3.2. За даними таблиці розрахувати відхилення від плану та вплив факторів на відхилення від плану фактичної суми товарної продукції способами ланцюгових підстановок та абсолютних різниць

Показник	За планом	Фактич-но	Відхилення від плану	% виконання плану
1. Товарна продукція за міс, тис. грн..	216,48	210,03
2. Середньооблікова чисельність робітників	120	100
3. Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником	22	21
4. Середня тривалість робочого дня, год.	8	7,9
Середній виробіток одного робітника, грн.: А) місячний Б) денний В) годинний	1804 82 10,25	2100 100 12,66

 

 

 

 

 

 

Завдання для проведення практичних занять з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

 

Метою вивчення дисципліни є ознайомлення з теоретичними основами та опанування практичними навиками організації економічного аналізу, застосування на практиці його методичних прийомів. Розвязування задач і розгляд практичних ситуацій, які певною мірою відображають економічні явища і процеси, що виникають у процесі господарської діяльності, є важливою складовою роботи студентів, бо дозволяє глибше зрозуміти прийоми економічного аналізу, його взаємозвязок з іншими економічними дисциплінами.        Наведені в переліку задачі сприяють сприйняттю студентами економічного аналізу як складової управління підприємством, розуміння підходів до розвязування дозволяє краще розуміти економічні явища і процеси і наближає до практичної діяльності.

 

Типи задач з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

 

Теми 1-2 «Предмет та види економічного аналізу». «Методика та прийоми економічного аналізу».

Приклад 1. За даними таблиці розрахувати вплив факторів на випуск товарної продукції способом ланцюгових підстановок і абсолютних різниць

Показник	За планом	Фактич-но	Відхилення від плану	% виконання плану
1. Товарна продукція за міс, тис. грн.. (ТП)	312,8	293,44	-19,36	93,81
2. Середньооблікова чисельність робітників (ЧР)	200	180	-20	90,0
3. Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-днів	36800	30888	-5912	83,935
4.Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-годин	4600	3960	-640	86,086
5. Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником )Д	23	22	-1	95,6
6. Середня тривалість робочого дня, год. (ТД)	8,0	7,8	-0,2	97,5
Середній виробіток одного робітника, грн.: А) місячний Б) денний В) годинний (ВГ)	1564 68 8,5	1630,2 74,1 9,5	+66,2 +6,1 +1,0	104,2 109,0 111,8

 

Розглянемо фактори, які здійснюють вплив на обсяг товарної продукції, в т.ч. побудуємо детерміновану факторну систему:    ТП = ЧР х Д х ТД х ВГ

 

Тепер розгл. Заг. Схему виявлення впливу факторів способом ланцюгових підстановок

 

Номер підстановки та назва фактора	Фактори, які впливають на показник				Добуток факторів	Величина впливу фактора
0-ва підст.	П	П	П	П	Дп	-
1-а підст, 1-й фактор	Ф	П	П	П	Д1	Д1-ДП
2-а підст, 1-й фактор	Ф	Ф	П	П	Д2	Д2-Д1
3-а підст, 1-й фактор	Ф	Ф	Ф	П	Д3	Д3-Д2
4-а підст, 1-й фактор	Ф	Ф	Ф	Ф	ДФ	ДФ-Д3

 

 

 

 

 

 

Підставл. Наші дані у таблицю і отримуємо наступні результати (с.38, Івахненко)

Номер підстановки та назва фактора	Чисельність робітників	Середня к-ть днів одного роб-ка	Середня тривалість роб.дня	Середньогодинний виробіток, грн.	Обсяг тов. Продукції, тис.грн.	Величина впливу фактора, тис. Грн.
Нульова підстановка	200	23	8,0	8,5	312,8	-
1.Вплив ЧР	180	23	8,0	8,5	281,52	281,52-312,8 = -31,28
2. Вплив Д	180	22	8,0	8,5	269,28	269,28-281,52 = -12,24
3. Вплив ТД	180	22	7,8	8,5	262,55	262,55-269,28 =-6,73
4. Вплив ВГ	180	22	7,8	9,5	293,44	293,44-262,55 = +30,89
Разом						-19,36

 

Розрахуємо способом абсолютних різниць Спрощуються розрахунки ланцюговими підстановками, якщо в кожній підстановці змінити абсолютне значення фактора, що розраховується відхиленням його фактичної величини від базової. Використовуючи відхилення кожного фактора виконаємо розрахунок впливу факторів:

2. Вплив зміни чисельності робітників -20 х 23 х 8  х 8,5 = -31,28 тис. грн..

2. Вплив зміни числа днів 1- роб. 180 х (-1) х 8 х 8,5 = -12,24 тис. грн..

3. Вплив зміни трив. Роб. Дня 180 х 22 х (-0,2) х 8,5 = -6,73

4. Вплив зміни с/г вироб. 180 х 22 х 7,8 х 1,0 = +30,89 тис.грн.

Разом   -19,89

 

 

 

Задачі з тем 1-2

 

1. Побудуйте факторну модель прибутку і обчисліть вплив факторів на зміну її суми за даними таблиці

Показник	Значення показника		Приріст
	t0	t1	абс., + чи -	відносний, %
Обсяг продажів, шт..	500	450
Ціна виробу, грн..	?	120
Собівартість виробу, грн..	70	?
Прибуток від реалізації, грн..	15000	18000

 

1. Побудуйте факторну модель фондовіддачі і обчисліть вплив факторів на зміну її суми за даними таблиці

Показник	Значення показника		Приріст
	t0	t1	абс., + чи -	відносний, %
Валова продукція, тис. грн..	24000	29400
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн..	6000	7000
Середньооблікова чисельність робітників, чол..	1200	1250

 

1. Побудуйте факторну модель рентабельності капіталу і обчисліть вплив факторів на зміну її суми за даними таблиці. Поясніть одержані результати.

Показник	Значення показника		Приріст
	t0	t1	абс., + чи -	відносний, %
Прибуток, тис.грн.	2500	3600
Середня сума капіталу, тис. грн..: основного	3000	3400
оборотного	2000	2600

 

4. Проведіть аналіз показників роботи підприємства з урахуванням перерахування плану використавши інформацію з таблиці

Показники	План	Факт	Перерахування
Виробництво концентрату, тис.т	8500	9000
Чисельність працівників, чол..	9830	9800
Продуктивнісь праці, тис.т./чол..
Сировина і матеріали, тис. грн..	106000	113000
Зарплата ПВП, тис. грн..	42000	44000
Електроенергія, тис. грн..	109000	110800

 

5. Обсяг випуску продукції у 2007 році становив 1200 000 грн. при чисельності промислово-виробничого персоналу 35 чол. У 2008 році обсяг випуску продукції збільшився на 20%, в той час як чисельність промислово-виробничого персоналу зменшилась до 32 чол. Якою буде продуктивність праці у 2007 і 2008 роках відповідно? На скільки відсотків збільшилась чи зменшилась продуктивність праці у 2008 р. порівняно з 2007 р.?

 

 

   6. Місячна заробітна плата працівника у минулому році становила 500 грн. З початку наступного року він одержує 520 грн. Середній рівень цін з початку наступного року зріс на 8%. Визначте індекс реальної заробітної плати. Якою повинна стати номінальна заробітна плата, щоб її реальне зростання дорівнювало темпу інфляції? Якою повинна стати номінальна заробітна плата, щоб її реальне зростання становило 2%?

 

 

Тема 4: Аналіз маркетингової діяльності підприємства.

Задача 1.  Визначіть коефіцієнт еластичності попиту та суму прибутку при різних рівнях ціни. Проаналізуйте отримані результати.

Ціна, тис.грн.	Попит, одиниць	Темп зростання, %		Коефіц. еластичності попиту	Величини, тис.грн.
		ціни	Обсягу попиту		Виручки	Витрат	Прибутку
6,00	3000				18000	13250	4750
6,25	2850	+4,16	-5,00	1,20	17812	12837	4975
6,50	2700	+4,00	-7,00	1,75	17550	12425	5121
7,00	2400	+7,70	-11,10	1,42	16800	11600	5100
7,50	2150	+7,14	-10,40	1,45	16125	10912	5213
7,80	2050					10638
8,00	1870					10360
8,20	1870					10142

 

Задача 2. Проведемо Аналіз динаміки ринків збуту продукції

1.За даними таблиці 4.2. обчисліть прибуток і рентабельність реалізації продукції в розрізі ринків і видів продукції

 

Таблиця 4.2.

Показники реалізації продукції

Показники	Внутрішній ринок			Експорт
	2005	2006	2007	2005	2006	2007
Виріб А
Обсяг реалізації прод-ції, одиниць	5000	5000	4500	1000	500	350
Ціна одиниці продукції, тис. грн..	4,6	4,8	5,0	8,0	8,0	7,77
Собівартість одиниці продукції, тис. грн	4,0	4,2	4,4	5,2	5,4	5,78
Прибуток, тис. грн..
Рентабельність реалізації, %
Виріб В
Обсяг реалізації прод-ції, одиниць	5200	5250	5300	-	-	-
Ціна одиниці продукції, тис. грн..	5,5	5,8	6,1	-	-	-
Собівартість одиниці продукції, тис. грню	4,7	4,9	5,12	-	-	-
Прибуток, тис. грн..
Рентабельність реалізації, %
Виріб С
Обсяг реалізації прод-ції, одиниць	2000	2050	2300	-	500	750
Ціна одиниці продукції, тис. грн..	6,5	6,7	7,0	-	8,0	8,4
Собівартість одиниці продукції, тис. грн	5,0	5,2	5,4	-	6,0	6,0
Прибуток, тис. грн..
Рентабельність реалізації, %
Виріб D
Обсяг реалізації прод-ції, одиниць	1000	950	1160	500	850	1400
Ціна одиниці продукції, тис. грн..	6,0	6,5	77,2	8,0	8,1	8,3
Собівартість одиниці продукції, тис. грню	4,7	5,0	5,5	5,2	5,6	6,0
Прибуток, тис. грн..
Рентабельність реалізації, %

3. Проаналізуйте структуру ринків збуту та їхню прибутковість у 2007 р.  і результати занесіть у таблицю 4.3.

 

Таблиця 4.3

 

Вид продукції	Структура ринків збуту, %			Дохідність продукції на ринку збуту, %
	Внутрішнього	Експортного	Усього	Внутрішньому	зовнішньому
А
В
С
D

 

    Як Ви вважаєте, на якій стадії життєвого циклу перебуває кожний вид продукції? Обгрунтуйте свою думку і зобразіть криву життєвого циклу продукту. Які зміни у структурі продукції можна рекомендувати на підставі аналізу (джерело: Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. – К. -  2005. – с. 86-90).

 

Тема 5. Організація і методика аналізу виробництва і реалізації продукції 

 

Задача 1..Розрахуйте ритмічність випуску прод-ції за декадами

Декада	Випуск прод-ції, % до підсумку		Частка прод-ції, зарахована у виконання плану з ритмічності, %
	план	факт
1-ша	33	22	22
2-га	33	29	29
3-тя	34	49	34
Усього	100	100	85

 

Задача 2.  Розрахуйте коефіцієнт асортиментності за даними таблиці

 

Виріб	Обсяг вир-ва прод-ції у зіставних цінах, тис.грн.		Виконання плану, %	Зараховується у виконання плану
	план	факт
А	28800	25200
Б	33600	33264
В	19200	22176
Г	14400	20160
Усього

Задача 3. Розрахуйте ритмічність випуску прод-ції за декадами

Декада	Випуск прод-ції, тис. грн..		Частка прод-ції, %		Виконання плану, коефіцієнт	Частка прод-ції, зарахована у виконання плану з ритмічності, %
	план	факт	план	факт
1-ша	32000	30240
2-га	32000	34272
3-тя	32000	36288
Усього		100800

 

Тема 6. Організація і методика аналізу персоналу підприємства

Задача 1.  Заповнити пробіли у таблиці, а також розрахувати вплив факторів на зміну фонду робочого часу

 

Показник	Минулий рік	Звітний рік		Відхилення
		план	факт	від мин. року	від плану
Середньорічна чисельність робітників (ЧР)	160	160	165
Відпрацював за рік один робітник:
днів (Д)	220	220	210
годин (Г)	1727	1749	1638
Середня тривалість робочого дня (Т), год.
Фонд робочого часу (ФРЧ), год
У тому числі надурочно відпрацьов. час, год.	1630	-	1485

 

Задача 2. Заповніть пробіли в наведеній таблиці. На підставі даних таблиці розрахуйте вплив факторів на обсяг товарної продукції

Показник	За планом	Фактично	Відхилення	% викон. плану
1.  Товарна продукція, тис. грн..	1320	1323	+3	100,2
2.  Кількість працівників	178	171	-7	96,07
3.  З них робітників	150	140	-10	93,33
4. Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками     - людино-днів     - людино-годин	33000 264000	29400 220500	-3600 -43500	89,09 83,52
Розрахункові показники
5. Кількість відпрацьованих днів одним робітником
6. Тривалість робочого дня
7. Серед. кількість годин, відпрацьованих одним роб.
8. Середньорічний виробіток
9. Середньоденний виробіток одного робітника
10. Середнього динний виробіток одного робітника
11. Частка робітників у складі промислово-виробничого персоналу

 

Тема 8. Аналіз використання оборотних активів підприємства

 

Задача 1. ТзОВ «Стріла» одержує середні щоденні платежі у розмірі 40 000 у.о. Як з'ясовувалося, існує спосіб збору і обробки платежів, який прискорює доступність вилучених грошових коштів підприємством на 2 дні. Припустимо, що під-во може одержувати дохід від інвестицій грошей в ліквідні цінні папери у розмірі 11% річних, а річний розмір зростання витрат на прискорений збір складає 6 500 у.о. Оцініть чистий дохід від прискорення обороту грошових коштів.

 

Задача 2. Припустимо, що гуртовий торговець купує товар за ціною 35 у.о. за одиницю, витрати на перевезення і зберігання цього товару становлять 5 у.о. на одиницю. Торговець перепродує товар за ціною 46 у.о. за одиницю. Щоденний обсяг реалізації товару в кредит складає 100 одиниць, а період з моменту реалізації до моменту збору дебіторської заборгованості рівний 40 днів. Визначити:

4)       середній розмір дебіторської заборгованості;

5)       середній розмір кредиторської заборгованості

6)       прибуток підприємця

 

Задача 3. (Аналіз запасів) Припустимо, що середній залишок запасів компанії Q/2  рівний 100 000 одиниць, а ціна однієї одиниці рівна 5 у.о. Припустимо, що ціна капіталу для фінансування запасів (фінансові витрати) становлять 10 % в рік від вартості запасів. Також припустимо, що річні операційні витрати - оренда приміщень, комунальні послуги, страховка, облік і т.д. – в сумі складають 10000 у.о.

Визначити:

1. вартість середнього залишку запасів;
2. розмір річних фінансових втрат, пов’язаних із запасами;
3. загальні витрати пов’язані із зберіганням запасів (в абсолютному і відносному вираженні)

 

Задача 4. Річна фінансова звітність під-ва з виробництва шкіргалантерейних виробів містить наступні дані в тис. у. о.:

Звіт про результати фінансові результати (спрощено)

Показник	2001
Виручка	4 214
Собівартість реалізованої продукції	3 619

 

Балансовий звіт (спрощено)

Показник	2001 рік, кін. року	2002 рік, кін. року
Запаси	510	518
Рахунки дебіторів	526	538
Кредиторська заборгованість	420	408

 

Дайте відповіді на питання:

1. Скільки днів потрібні підприємству для виробництва готової продукції з сировини?

2. Скільки днів потрібно, щоб повернути дебіторську заборгованість?

3. Скільки днів потрібні підприємству для оплати придбаної сировини?

4. Яким є період оборотності грошових коштів для підприємства?

5. Припустимо, що підприємство може скоротити середній об'єм запасів до 450 тис. у. е., а середній залишок дебіторської заборгованості до 400 тис. у.о. На скільки днів зміниться період оборотності грошових коштів, якщо решта умов незмінні?

 

Тема 9. Аналіз обсягів і ефективності інвестиційної та інноваційної діяльності

Завдання 1. Розрахуйте вплив факторів кількості і ціни на зміну суми інвестицій

Таблиця 9.1

Аналіз виконання плану придбання осн. засобів

Вид осн. засобів	Кількість, шт.		Ціна, тис. грн.		Сума інвестицій, тис. грн..		Відхилення від плану, тис. грн..
	план	факт	план	факт	план	факт	загальне	у т.ч. за рахунок
								к-ті	ціни
А	3	3	150	168	450	504	+54
В	3	2	80	90	240	180	-60
С	3	4	50	65	150	260	+110
Усього	-	-	-	-	1500	1620	+104

 

Завдання 2. Припустимо, ви зробили депозитний вклад у банк у сумі 1000 дол. строком на 3 роки з нарахуванням відсотків наприкінці року за ставкою 10%. Для визначення суми, накопиченої на кінець періоду зробимо розрахунки з використанням методу простих і методу складних відсотків.

Таблиця 9.2

.Зіставлення методики розрахунку простих і складних відсотків

Р і к	Простий відсоток			Складний відсоток
	Розраху-нок	сума відсотка, дол.	Сума, накопичена на кінець року	Розрахунок	Сума відсотка, дол.	Сума, накопичена на кінець року
1	1000 х 10%	100	1100	1000 х 10%	100	1100
2	1000 х 10%	100	1200	1100 х 10%	110	1210
3
Всього

 

    Завдання 3. Визначити поточну вартість 1 грн. прибутків, що будуть надходити на фірму один раз в рік протягом  20 років

Табл. 9.3

Визначення поточної вартості майбутніх грошових потоків

Рік	Майбутня вартість	Поточна вартість
1	1	1 : = 1:1,1 = 0,91
2	1	1 :  = 1:1,21 = 0,83
3	1
...	...
20	1

 

    Завдання 4. Підприємству необхідно проаналізувати доцільність вкладення капіталу у проект вартістю 750 тис. грн.., за яким планується одержувати грошові потоки прот. 3 років, а саме: 1-й рік – 350 тис.грн., 2-й рік – 400 тис. грн.., 3-й рік – 420 тис. грн.. Оцінити прийнятність проекту: 1) за середньовринкової ставки доходності (дисконтної ставки) 25%; 2) за умови, що середньо ринкова ставка доходності змінюється і становитиме відповідно: 25%, 30%, 23%.

          

    Завдання 5 . Підприємство має вибрати інвестиційний проект із трьох запропонованих варіантів. Суму інвестицій за кожним із проектів та відповідну суму дисконтованих грошових потоків, що надійдуть інвестору протягом періоду (періоди не обов’язково є однаковими) їх експлуатації наведено в таблиці

  Таблиця 9.4

Аналіз рентабельності інвест. проектів

№ проекту	І	С	NPV	IR
1	830	953	123
2	1250	1395	145
3	1600	1810	210

 

Завдання 6.  Обчислимо внутрішню норму прибутку інвест. проекту вартістю 750 тис.грн., за яким план. одерж. грош. потоки прот. трьох років, а саме: 1-й рік – 350 тис.грн., 2-й рік – 400 тис. грн.., 3-й рік – 420 тис. грн.., за середньо ринкової ставки доходності 25%.

Завдання 7. Припустимо, рівень інфляції становить 10%. Обчислити номінальну норму прибутковості для підприємства з прикладу 4 за умови стабільної середньоринкової ставки доходності, а також чисту приведену вартість інвестиційного проекту.

     Завдання. 8. Сума інвестицій становить 670 тис.грн., щорічні грош. потоки – 175 тис. грн.. Розрахуйте термін окупності проекту.

  

Завдання 9. Сума інвестицій становить 1000 грн. Щорічні грошові надходження протягом 3-х років є такими: 600 грн., 700 грн. і 800 грн. відповідно. Розрахуйте термін окупності проекту

 

Завдання 10. Припустимо, під-ву необх. придбати обладнання. Вартість його у лізингодавця – 500 тис. грн. з рівномірною виплатою платежу протягом 5 років, при купівлі на заводі-виробнику – 400 тис. грн.. Якщо використати варіант купівлі, то можна отримати кредит в банку на 5 років під 10% річних Ставка податку на прибуток 25%. Треба оцінити переваги (чи недоліки) лізингу порівняно з фінансуванням купівлі за рахунок кредитів банку.

Таблиця 9.5.

Порівняльний аналіз лізингової операції із банківським кредитуванням.

Показник	Рік					Усього
	1	2	3	4	5
Лізинг
Лізинговий платіж
Податкова пільга за лізингом
Післяподаткова вартість лізингу
Дисконтована в-ть лізингових платежів (r=10%)
Банківський кредит
Повернення кредиту
Залишок кредиту
Проценти за кредит
Загальна сума платежу
Податкова пільга на проценти за кредит
Після податкова вартість кредиту
Амортизація (5 років)
Податкова пільга на амортизацію
Післяподаткова вартість обєкта
дисконтована вартість інвестицій (r=10%)

 

Інші завдання

1. Ви зробили депозитний вклад у банк у сумі 2000 грн. строком на 4 роки з нарахуванням відсотків наприкінці року за ставкою 15 %. Розрахуйте, якою буде сума вашого вкладу на кінець кожного року з використанням методик простого і складного відсотку. Дані занесіть в таблицю.

 

1. Визначити поточну (теперішню) вартість 1000 грн. прибутків, що будуть надходити на фірму протягом  5 років, якщо процентна ставка становить 20%. (з використанням складних відсотків). Дані розрахунку занести в таблицю

 

3. Порівняйте чисту приведену вартість (NPV) двох інвестиційних проектів при дисконтній ставці 15% і зробіть відповідні висновки, якщо відомі наступні дані: 1-й проект розрахований на 3 роки. грошовий потік від проекту буде становити – 1-го року – 26000 грн., 2-го року – 47000 грн., 3-го року – 51000 грн. Інвестиційні витрати складають 82000 грн. 2-й проект також розрахований на три роки. Грошовий потік буде становити – 1-го року – 20000 грн., 2-го року – 50000 грн., 3-го року – 50000 грн. Інвестиційні витрати складуть відповідно 85000 грн. Обчисліть рентабельність цих інвестиційних проектів і зробіть відповідні висновки

 

4. Припустимо, підвищення цін на продукцію підприємства призведе до середньорічного підвищення вартості планованих грошових потоків на 10%, в той час як вплив інфляції на середньорічну ставку дисконтування становитиме 15%. Обчислити чисту приведену вартість інвестиційного проекту з урахуванням прогнозованого впливу інфляції (інвестиційний проект із задачі 5)

   

Тема 10. Аналіз собівартості продукції                                                                                                                                                                                   

Завдання 1. Заповнити порожні клітинки у таблиці. Змінні витрати становлять 70% собівартості продукції.

Таблиця 10.1

Витрати на вир-во прод-ції

Елементи витрат	Сума, тис. грн..			Структура витрат, %
	мин. рік	звіт.рік	відхилення	мин. рік	звіт.рік	відхилення
Оплата праці	20500	21465
Відрахування на соц. потреби	6150	6440
Матер. витрати, у т.ч.	28168	31746
сировина і матеріали	19200	21903
паливо	4800	5110
електроенергія	4168	4733
Амортизація	3150	3500
Ін. витрати	19984	21017
Cобівартість
У т.ч. змінні витрати
постійні витрати

 

Завдання 2. Розрахувати вплив факторів на зміну собівартості одиниці продукції за даними таблиці

Таблиця 10.2

Показники діяльності підприємства

Показник	Значення показника		Зміни
	t0	t1
Обсяг вир-ва, виробів	5760	5040	-720
Сума пост. Витрат (на весь обсяг вир-ва), грн..	5912 000	7056 000	+144
Сума змінних витрат на одиницю прод-ції, грн..	2800	3100	+300
Собівартість одного виробу, грн..

 

Завдання 3. При річному випуску партії продукції (500 виробів) оплата підготовчих робіт становила 200 тис. грн. Вартість основних матеріалів – 500 тис. грн., допоміжних – 100 тис. грн, палива – 15 тис., електроенергії – 50 тис., витрати інструменту – 12 тис., ремонт обладнання – 25 тис., амортизація універсального обладнання – 27 тис., спеціального – 14 тис. грн, утримання виробничих площ – 2 тис. грн. Утримання площ, зайнятих обладнанням – 10 тис. Обчислити обсяг і структуру собівартості одиниці продукції.

 

Тема 11. Аналіз фінансового стану та фінансових результатів роботи підприємства.

Задача 1

1. Заповнити клітинки зі знаками питання в табл.. 1, 2, 3.

2. Провести горизонтальний та вертикальний аналіз балансу.

3. Розрахувати показники ліквідності: загальної ліквідності (покриття), швидкої і абсолютної ліквідності станом на початок і кінець року, проаналізувати ці показники. Провести аналіз ліквідності балансу

5. Обчислити прибутковість (рентабельність) власного капіталу, прибутковість  (рентабельність) активів підприємства і рентабельність реалізації продукції .

6. Обчислити коефіцієнт автономності капіталу і фінансового левериджу.

7. Обчислити  та проаналізувати показники приросту майна, приросту виручки від реалізації та приросту чистого прибутку підприємства за звітний період

 

Таблиця 1

Баланс підприємства (спрощено)

Найменування статті	01.01.05	Структура	31.12.05	Структура	Відхилення	Відхилення
	тис.грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
АКТИВ
І.Необоротні активи
Нематеріальні активи
Залишкова вартість	?		?
Первісна вартість	120		100
Знос	75		67
Основні засоби
Залишкова вартість	?		?
Первісна вартість	500		420
Знос	195		140
Інші	100		230
Усього за розділом І	?		?
ІІ. Оборотні активи
Запаси	97		95
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	100		102
Дебіторська заборгованість за розрахунками	21		25
Векселі одержані	10		12
Грошові кошти та їх еквіваленти	71		73
Усього за розділом ІІ	?		?
ІІІ. Витрати майбутніх періодів
Баланс	?		?
ПАСИВ
І. Власний капітал, усього	550		550
ІІ. Забезпечення наступних витрат та платежів, усього
ІІІ. Довгострокові зобов’язання, усього	2		50
ІV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків	100		150
Векселі видані	27		0
Кредиторська заборгованість	50		50
Поточні зобов’язання за розрахунками та ін.	20		50
Усього за розділом ІV	197		250
V. Доходи майбутніх періодів
Баланс	?		?

 

                                                                                                                                                                      

 

Таблиця 2

Звіт про фінансові результати за січень-грудень 2005 р. (спрощено)

Стаття	За звітний період
	тис. грн.
Доход (виручка від реалізації продукції)[1]	?
Податок на додану вартість	?
Акцизний збір	-–
Інші вирахування з доходу	–
Чистий доход (виручка від реалізації (робіт, послуг)	?
Собівартість реалізованої продукції	620
Валовий:
прибуток	?
збиток
Інші операційні доходи	120
Інші операційні витрати	30
Адміністративні витрати	25
Витрати на збут	60
Фінансовий результат від операційної діяльності
прибуток	?
збиток
Фінансові доходи	190
Фінансові витрати	?
Фінансові результати від звичайної діяльності
прибуток	?
збиток
Податок на прибуток від звичайної діяльності (25%)	?
Чистий:
прибуток	?
збиток

 

Інші вихідні дані:

Таблиця.3. Реалізація продукції підприємства

Види продукції	Кількість, одиниць	Ціна за одиницю, грн. (без ПДВ)	Обсяг реалізації (без ПДВ)
	2005р.	2005р.	2005р.
Продукція А	120	145	?
Продукція Б	300	200		?
Продукція В	200	430		?
Продукція Г	150	1000		?
Продукція Ж	650	790		?
Всього				?

 

Продукція А-В оподатковується ПДВ за ставкою 20%, інша продукція ПДВ не оподатковується. Продукція не підлягає оподаткуванню акцизним збором.

Прибуток підлягає оподаткуванню податком на прибуток в повному обсязі за ставкою 25%.

 

Тема 12.Аналіз джерел формування та ефективності використання капіталу підприємства

Задача 1.

 Використавши дані задачі з теми 11 «Аналіз фінансового стану та фін. Результатів роботи підприємства» провести аналіз власного і позикового капіталу. Дані занести в таблицю.

Джерело капіталу	Наявн. засобів, тис. грн..			Структура засобів, %
	на поч.. періоду	на кін. періоду	зміна	на поч.. періоду	на кін. періоду	зміна
Власний капітал (р.380, 430, 630)
Позиковий капітал (р.480, 620)
Усього

 

Задача 2.

Розрахувати вплив факторів на величину приросту власного капіталу, використавши дані таблиці

Показник	Минулий період	Звітний період
Капіталізований прибуток, тис. грн..	5900	6580
Чистий прибуток, тис. грн..	11800	12650
Виручка (нетто) від усіх видів продажів, тис. грн..	95250	102000
Середньорічна сума капіталу, тис. грн..	40000	50000
У т.ч. власного капіталу, тис. грн..	21880	25975
Темп приросту влас. капіталу за рах. капіталіз. прибутку, ТВК, %
Рентабельність обороту, (Роб), %
Оборотність капіталу, (Коб),
Мультиплікатор капіталу, (МК)
Частка капіталізованого прибутку в заг. сумі чистого прибутку, (Чкп)

 

Задача 3

Під-во розглядає питання про підвищення цін на 10%. При цьому очікується, що попит на продукцію знизиться на 20%. Треба оцінити ефективність такої дії з точки зору впливу на рентабельність капіталу, рентабельність продукції і коефіцієнт оборотності капіталу. Фактична сума постійних витрат під-ва становить 26490 тис. грн.., а змінних – 54149 тис. грн.. Інші дані наведено у таблиці.

Показник	Значення показника
	До зміни ціни	Після зміни ціни
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн..	80639
Виручка від реалізації прод., тис. грн..	99935
Прибуток від реалізації прод-ції, тис. грн	19296
Середньорічна вартість операц. капіталу, тис. грн..	42500	40750
Рентабельність обороту, %
Коефіцієнт оборотності операційного капіталу
Рентабельність операційного капіталу, %

 

 

Тема 13. Прийняття управлінських рішень на основі маржинального аналізу

 

Задача 1.

Під-во виробляє виріб, ціна якого становить 5 000 грн.., а змінні витрати на одиницю прод-ції – 3500 грн.. Постійні витрати становлять 150000 грн. Виробнича потужність (максимально можливий обсяг випуску) становить 200000 одиниць прод-ції.

 Унаслідок несприятливої ринкової конюнктури  виникає необхідність зменшити ціну виробу на 500 грн., при цьому доведеться зменшити постійні витрати на 20000 грн., а змінні витрати на одиницю продукції внаслідок інфляції зростуть на 300 грн..

Визначити:

1)      критичний обсяг реалізації (точку беззбитковості) після впровадження усіх змін ;

2)      зобразити критичний обсяг реалізації після впровадження усіх змін графічно;

3)      чи можна при наявній виробничій потужності досягти одержання прибутку в обсязі 30000 грн.?

4)      Визначити зону безпеки (запас міцності) при максимальному використанні потужностей.

 

Показник	Базові дані	Планові дані
1. Ціна за одиницю, тис. грн..	5
2. Змінні витрати на одиницю, тис. грн..	3,5
3. Маржинальний дохід на одиницю, тис.грн.
4. Загальні пост. витрати, тис. грн..	150000
5. Прогнозний прибуток, тис. грн..	30000
6. Критичний обіг реалізації, тис. грн..
7. Обсяг реалізації, необх. для отрим. планового прибутку, шт..

 

Задача 2. Компанія «АВС» вробляє і реалізує один вид прод-ції. Обсяг продажу становить 10000 одиниць, ціна одиниці продукції – 100 грн., змінні витрати на одиниць продукції становлять 70 грн., постійні витрати на весь обсяг випуску продукції – 240000 грн. Визначити: а) маржинальний дохід б) точку беззбитковості в натуральних і вартісних вимірниках.

 

Задача 3. Припустимо, що компанія «АВС» (задача 2) сплачує податок на прибуток у розмірі 25% і хоче мати чистий прибуток у розмірі 105000 грн. Скільки одиниць продукції потрібно реалізувати для цього?

 

Задача 4. Компанія «АВС» бажає отримати прибуток у розмірі 210 тис. грн.. і розглядає варіанти досягнення цього

Показник	Варіант 1	Варіант2
	Зберегти існуючий виробничий потенціал	Використати (орендувати) більш продуктивне обладнання
Ціна	100	100
Змінні витрати на одиницю прод-ції	70	50
Постійні витрати	240000	300000

Завдання: обчислити коефіцієнт маржі безпеки для кожного із цих варіантів і на основі цього вибрати оптимальний варіант