Організація і планування робіт під час створення нових продуктів

Організація і планування робіт під час створення нових продуктів 12.09.2014 22:08

2.1. Процес управління проектами продуктових інновацій

Запровадження діяльності підприємства, спрямованої на розроблення і освоєння виробництва нових продуктів, потребує складання інноваційного проекту.

۩ Інноваційний проект – комплект документів, що визначає процедуру i комплекс усіх необхідних заходів (зокрема – iнвестицiйних) щодо створення та реалізації інноваційного продукту i (або) інноваційної продукції [22].

Портфель проектів дослідних розробок і розвитку нових продуктів включає такі категорії [27]: теоретичні науково-дослідні та перспективні розробки (basic research and advanced development projects), проекти кардинально нових, «революційних» розробок (breakthrough
development projects), проекти розвитку нових платформ (platform development projects), похідні проекти розвитку (деривативи) (derivative development projects), спільні проекти (alliance projects).

Процеси управління проектами умовно можна розподілити на етапи, як наведено на рис.1.

Планом проекту розроблення і освоєння виробництва нового продукту може бути техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), його описова частина складається з таких розділів [17, с. 88–109]: 1. Резюме. 2. Опис підприємства і галузі. 3. Опис продукції (Розділ має містити таку інформацію: перелік продукції або послуг (найменування продукту або послуги, призначення і сфера застосування, основні характеристики, характерні властивості продукції, які роблять її єдиною у своєму роді, якість, дизайн, упакування); стадія розвитку продукції або послуги (описується стадія розвитку продукту (ідея, ЕП і робочий проекти, прототип, дослідна партія, серійне виробництво); патентоспроможність (наявність патентів або інших документів, що забезпечують юридичний захист прав власників або авторів продукції); ціна, вплив на навколишнє середовище). 4. Маркетинг та збут продукції. 5. Виробничий план.                           6. Організаційний план. 7. Фінансовий план. 8. Ризики і гарантії. 9. Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Етапи процесу управління проектами створення продуктових інновацій

(складено на основі [4])

2.2. Планування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та робіт зі створенні нових продуктів

Планування НДДКР охоплює чотири головні стадії [40, с. 130–163]:

1. Тематичне планування. Завдання тематичного планування полягає у визначенні найбільш раціональних напрямів, проблем, наукових досліджень і розробок для включення їх до тематичного плану із зазначенням відповідальних виконавців, термінів виконання тем і окремих етапів, кошторисної вартості робіт, у тому числі на планований період, очікуваного економічного та інших видів ефекту.

 ۩Продуктово-тематичне планування інновацій полягає в формуванні перспективних напрямів і тематики НДДКР, у підготовці програми і заходів щодо оновлення продукції удосконаленням технології і організації виробництва [7, с.195].

Послідовність виконання робіт на підготовчому етапі процесу розроблення нового продукту така [10]: 1.Формування і постановка цілей, 2. Вибір організаційних форм підприємства, 3. Підготовка плану роботи й кошторису видатків.

2. Об’ємне планування НДДКР.Таке плануванняздійснюється за підрозділами наукової організації і ґрунтується на затверджених завданнях, наведених у комплексному плані економічного і соціального розвитку та тематичному плані установи. Результати об’ємних розрахунків виражаються в затвердженні об’ємно-тематичних планів підрозділів [40].

3. Календарне планування НДДКР. За допомогою такого типу планування встановлюють взаємозалежні терміни початку і завершення робіт за кожною темою з урахуванням наявних ресурсів [40].

 

2.3. Організація процесу розроблення та освоєння виробництва нових продуктів

Досвід зарубіжних фірм свідчить, що інноваційний процес може бути організований на основі таких методів [33, с. 156–157]:

1. Традиційна послідовна організація робіт. У разі послідовної організації робіт інноваційний процес здійснюється по черзі в різних функціональних підрозділах.

2. Паралельна організація робіт. За такої організації інноваційного процесу початок роботи не потребує завершення попереднього етапу, здійснюваного в іншому підрозділі, а допускає одночасне їх проведення.

3. Інтегральна організація робіт. Дає змогу поєднувати в часі виконання усіх видів і фаз інноваційного процесу, пов’язаного зі створенням інновації.

Учасників ефективного інноваційного процесу виокремлюють у такі категорії [3]: технічні інноватори. інноваційні менеджер (менеджер розробки, головний менеджер, провідні спеціалісти продукту (менеджер продукту).

Поділ праці в інноваційному менеджменті за основними джерелам спеціалізації учасників інноваційного процесу наведено в табл. 2

Таблиця 2

Поділ праці в інноваційному менеджменті за основними джерелам

спеціалізації учасників інноваційного процесу [3, с. 57]

Основа спеціалізації й поділу праці	Спеціалізація учасників інноваційного процесу
Професійні знання в предметній галузі	Інноватор за спеціальними професійними знаннями; технічний інноватор; технолог; винахідник
Адміністративно-ієрархічна структура управління	Головний менеджер; адміністратор-розпорядник; менеджер-розробник продукту
Матеріальні й фінансові ресурси	Комерційний директор; вкладник, інноваційний менеджер
Знання організації і можливості комунікації	Менеджер з розроблення продукту, менеджер з розроблення проекту.

Упровадження інтегрального типу організації робіт передбачає формування комплексного підрозділу, «змішаної бригади», що працює над створенням нововведень, формуванням нових ідей, процедур контролю за ходом інноваційного процесу. Це потребує нового визначення ролей і функцій учасників бригади [33, с. 158].

До складу змішаних бригад (команд) входять сім основних категорій учасників: генератори ідей, інтрапренер, керівники, дослідники, розробники, експерти-консультанти (аналітики), обслуговуючий персонал [33].

 ۩ Організація виробництва нового товару – це сукупність форм, методів і прийомів, спрямованих на пошук і організацію необхідних для реалізації інноваційного процесу технологічних, матеріально-технічних, інформаційних, фінансових та інших ресурсів; їх поєднання, встановлення взаємозв’язку і взаємодії в просторі та часі [11, с. 282].

Організація виробництва нового товару має починатися вже на етапі його розроблення і полягає в: оцінюванні можливостей підприємства та його ресурсної бази; ретельному підході до організації виробничого процесу створення нового товару в просторі та часі; об’єднанні підрозділів підприємства та спрямуванні їх діяльності на реалізацію визначеної інноваційної ідеї; класифікації виробничих процесів, що мають бути задіяні у виробництві інноваційного продукту; поглибленні науково-технічної кооперації між підприємствами; більш ретельному дослідженні досягнень потенційних постачальників сировини, комплектації та матеріалів [11, с. 282–283].

 

2.4. Організаційні структури науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і створення продукту

Організаційною структурою створення продукту вважають схему, за якою окремі дизайнери й інші розробники об’єднуються в групи [9, с. 49]. Ураховуючи те, що предметом розгляду є нові продукти, які мають інноваційний характер, сконцентруємо увагу на організаційній структурі НДДКР.

 ۩Організаційна структура НДДКР — це сукупність наукових, конструкторських, проектних, технологічних та інформаційних підрозділів (лабораторій, відділів, секторів, груп), які провадять основну творчу діяльність, спрямовану на створення інтелектуального продукту — інновацій, а також виробничих, допоміжних і управлінських підрозділів, які забезпечують виконання планів НДДКР та реалізацію створених [29].

Особливістю організації НДДКР на промислових підприємствах є підпорядкування схеми організаційної структури завданням забезпечення тісного зв’язку між програмою НДДКР і виробництвом, скороченням циклу дослідження та упровадженням наскрізного управління від виникнення ідеї до її реалізації [29]. Головними вимогами до організаційних структур інноваційних підприємств є: етапи інноваційного процесу мають бути інтегровані в єдине ціле; структура має забезпечувати стикування стадій, безперервність, гнучкість і динамічність інноваційного процесу; структура має забезпечувати нівелювання негативних наслідків інноваційних проектів; структура має бути сприйнятливою та адаптаційною до змін у зовнішньому середовищі; структура має дозволяти підприємству брати участь в міжнародній співпраці [30, С. 251-254].

Як зазначається в праці [29] на дрібних промислових фірмах служба НДДКР складається з кількох науковців і кваліфікованих інженерів, підлеглих керівнику служби досліджень, тобто особлива структура не створюється, а головними елементами організаційної структури у великих корпораціях є: науково-дослідні (технічні) центри (НТЦ) фірми і лабораторії виробничих відділень.

Структура науково-технологічних організацій (НДІ, КБ) має деякі відмінності від організаційної структури підприємств – це сукупність підрозділів і конкретних посадових осіб, що мають особливі повноваження і здійснюють комплекс управлінських функцій (організація, прогнозування, планування, контроль, облік і регулювання НДДКР і інших видів діяльності) [40, с.46].

Функціонування науково-дослідного підрозділу включає [44, с.24–25]: теоретичні дослідження, що спрямовані на більш глибоке розуміння основ виробничої діяльності організації; пошукові та технологічні дослідження (створення нових продуктів; перевірку можливостей практичного використання відкриттів; підвищення ефективності діяльності організації; зміни вихідної бази промислової або іншої діяльності; вирішення проблем недостатності сировини, енергоресурсів, попередження забруднення навколишнього середовища через діяльність підприємства); розроблення (доведення до практики або оптимізація будь-яких результатів технологічних досліджень; використання існуючих наукових знань для вирішення проблем організації; зовнішні контакти різних видів (проведення досліджень університетами, дослідницькими асоціаціями, науковими інститутами за контрактами; використання результатів досліджень, які виконані іншими організаціями; обмін інформацією з дослідницькими асоціаціями, університетами, консультантами, державними органами).

Є чотири форми включення науково-дослідного підрозділу до структури підприємства, що наведено в табл. 3.

Для розроблення нових продуктів доцільно створювати відповідний відділ. У відділі може працювати група інженерів і фахівців з дослідження ринку, які доповнюють роботи, що ведуться у функціональних відділах [12].

Розглянемо головні типи організаційних структур НДДКР.

Організаційна структура, побудована за дисциплінарною ознакою. Науково-дослідний підрозділ спеціалізується за певними напрямами або сферами діяльності (хімія, металургія тощо). Дослідники групуються за підрозділами, які спеціалізуються на певній науковій сфері [44, с. 43].

Структура організована за стадіями НДДКР. За такої структури дослідження фундаментального характеру відокремлені від розробок [44, с. 46]

Тематичний тип організаційної структури. УНДІ і КБ цей типхарактеризується тим, що підрозділи об’єднують спеціалістів різного типу, які мають необхідні ресурси для своєчасного і якісного виконання теми і має не залежать від діяльності інших підрозділів [40].

Таблиця 3

Форми включення науково-дослідного підрозділу до структури підприємства

(складеної на основі [30, с 255-257])

Форма	Характеристика	Умови використання, компанії
Централізований організаційний принцип	Дослідження здійснюються в єдиному науково-дослідному центрі, який підпорядковується вищому керівництву. На чолі такого підрозділу стоїть віце-президент НДДКР	Однорідна, однопродуктова сфера ділової активності. Низький рівень НДДКР. Захисний тип науково-дослідної політики
Принцип повної децентралізації	Кожне продуктове відділення має власний науково-дослідний відділ, що функціонує в тісній взаємодії з виробничим і збутовим відділами	Високодиференційовані організації. Конгломерати з дивізійною організаційною структурою
Організація інноваційних підприємств: внутрішніх і зовнішніх венчурів	Створення інноваційних венчурних підприємств для розроблення, виробничого освоєння і початкового проникнення на ринок з принципово новою продукцією	Корпорації
Комбінована децентралізація	Наявність загально-корпоратив- ного науково-дослідного центру, яким керує віце-президент з НДДКР. Перспективні дослідження часто включають етап фундаментальних наукових пошуків. У такому центрі функціонують служби планування і контролю наукових проектів і програм. Доведенням нововведень до споживачів займаються лабораторії	Диверсифіковані компанії, що ведуть наступальну науково-технічну політику. Транснаціональні компанії. Корпорації, що ведуть наступальну науково-технічну політику

 

Структура, організована за продуктовою ознакою. Ця структура надійно орієнтує служби НДДКР на вимоги і проблеми виробництва, збуту і змушує працівників НДДКР орієнтуватися на кінцевий результат [29].

Функціональний тип структури. За такого типу організаційної  структури працівники підприємства розмежовані за їх функціональними обов’язками, в межах яких вони співпрацюють. Функціональний тип структури поширений в організаціях, що виконують однотипні дослідження або проектно-конструкторські роботи [40].

Структура НДДКР, яка організована за проектами. В таких структурах організаційні зв’язки виникають переважно між працівниками, що працюють над проектом [9, С. 50].

Матрична організація створилась як змішана форма проектної і функціональної. Нині є два варіанти матричної організації [9]: з «важкою» проектною складовою та з «легкою» проектною складовою.

Для подолання розриву між НДДКР і виробництвом в організаційних структурах  використовують додаткові організаційні схеми [41, с. 262–263]:

Група зв’язку складається із спеціалістів, призначених для визнання проектів під час його появи на виході зі сфери його появи та виході із сфери НДДКР і визначення проблем, що виникають протягом підготовки виробництва.

Передавання персоналу. Під час кінцевої стадії НДДКР виробничий персонал переходить в підрозділ НДДКР для ознайомлення з новою технікою, методами, не вирішеними проблемами, що виникли у процесі розроблення. Після передання проекту у виробництво фахівці повертаються на свої робочі місця, їх можуть супроводжувати декілька розробників, які тимчасово будуть зайняті виробничими питаннями.

Проблемна група. Це форма тимчасової багатофункціональної проектної команди, сформованої для подолання розриву між НДДКР, виробництвом і маркетингом.

Підрозділ нових розробок – це розширена проблемна група зі збільшеним складом учасників і більш тривалим періодом роботи.

 

2.5. Побудова організаційних структур науково-дослідних і проектних робіт

Побудова структур і систем управління наукових і проектних організацій здійснюється у декілька етапів:

1. Визначення цілей кожного окремого відділу або підрозділу підприємства.

2. Побудова системи функцій. Систему функцій наведено в табл. 4.

Таблиця 4

Система функцій наукових та проектних робіт

(складено на основі [19, с. 122-126])

Функції	Види робіт
	Наукові роботи	Проектні роботи
1	2	3
Головні  функції	Концептуальні – розроблення методик наукових досліджень, визначення загальних напрямів наукових робіт, розроблення наукових програм. Дослідницькі – теоретичні дослідження досягнень у певній галузі науки, емпіричні дослідження об’єктів і явищ. Аналітичні – виявлення і аналіз проблем, даних, фактів, постановка цілей і визначення завдань, систематизація і пояснення фактів. Креативні – генерація нових ідей, гіпотез, створення нових знань. Програмно-інженерні – проведення інженерних розрахунків, програмування, комп’ютерне моделювання	Маркетинг – дослідження і аналіз зовнішнього середовища, пошук інноваційних можливостей, аналіз потреб. Інженерне прогнозування – прогнозування нових технічних рішень, нових матеріалів, нових фізичних явищ. Пошуково-аналітичні. Концептуальні – розроблення концепцій нового виробу, вибір методів проектування. Конструювання – конструювання макетів виробів, дослідних зразків, виробу. Програмно-інженерні – інженерні розрахунки, програмування, комп’ютерне моделювання. Технологічні –розроблення технології виготовлення моделі, дослідного зразку і виробу. Експериментально-виробничі – виготовлення, випробовування і доведення моделі, дослідного зразка і виробу. Контрольні
Забезпечувальні функції	Проектні – проектування експериментального обладнання, моделей, макетів; Виробничі – виготовлення і випробовування експериментального обладнання, моделей, макетів. Сприяння винахідницькій і раціоналізаторській роботі. Забезпечення необхідними ресурсами: матеріалами, енергією, засобами виробництва, інформацією, програмними засобами; навчання і підвищення кваліфікації	Забезпечення необхідними ресурсами: матеріалами, енергією, засобами виробництва, інформацією, програмними засобами.
Допоміжні функції	Підтримання в робочому стані наукового обладнання. Зберігання, пошук і розмноження інформації. Транспортування. Складські роботи. Створення сприятливих умов праці і відпочинку працівникам	Підтримання в робочому стані наукового обладнання. Зберігання, пошук і розмноження інформації. Транспортування. Складські роботи. Створення сприятливих умов праці і відпочинку працівникам
Функції управління	Планування НДР. Організація виконання робіт за проектами і робочими завданнями. Координація діяльності наукових співробітників, підрозділів і сторонніх організацій. Організація документообігу. Мотивація продуктивної творчої роботи працівників. Контроль. Складання кошторисів, розрахунки економічної ефективності наукових робіт, розрахунок заробітної плати	Планування НДР. Організація виконання робіт за проектами і робочими завданнями. Координація діяльності наукових співробітників, підрозділів і сторонніх організацій. Організація документообігу. Мотивація продуктивної творчої роботи працівників. Контроль. Складання кошторисів, розрахунки економічної ефективності наукових робіт, розрахунок заробітної плати

 

3. Побудова організаційної структури і системи управління. На цьому етапі здійснюється вибір типової структури організації [19]. Традиційно склались такі типи структурних підрозділів, що відповідають різним функціям:конструкторський відділ (функція проектування і конструювання); технологічний відділ (технологічна функція); відділ НДР (концептуальні функції, дослідницькі функції, аналітичні, креативні, інженерні); відділ маркетингу (функції маркетингу); цех нестандартного обладнання, макетні майстерні, експериментальний цех (виробничі і експериментально-виробничі функції); служби науково-технічної інформації, відділи головного механіка і енергетика, відділ матеріально-технічного постачання, відділ обладнання, відділ кадрів, відділ навчання, відділ з винахідництва і раціоналізації, патентне бюро (забезпечувальні функції); відділ організації виробництва, планово-економічний відділ, диспетчерські служби, відділ праці і заробітної плати (управлінські функції); бюро технічної документації, складське господарство, транспортне господарство, ремонтні служби, соціальні служби (допоміжні функції) [19].

4. Організація робочих процесів (бізнес-процесів).

5. Побудова просторових планувань. Ефективність організації праці в наукових і проектних організаціях залежить і від раціонального розміщення підрозділів [19].

5. Організація робочого місця [19].