
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Організація, планування та управління
Організація, планування та управління« Назад
Організація, планування та управління 14.11.2014 08:28
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ДВНЗ «Криворізький національний університет»
Кафедра економіки, організації та управління підприємствами
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсової роботи з дисципліни «Організація, планування та управління» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» та «магістр» спеціальності 7.05050201 та 8.05050201 Технологія машинобудування» денної та заочної форм навчання
Кривий Ріг 2012 Укладач: Максимова О.С., кандидат економічних наук, доцент
Відповідальний за випуск Ковальчук В.А., доктор технічних наук, професор
Резензент: Поліщук І.Г., кандидат економічних наук, доцент
Методичні вказівки допоможуть студентам засвоїти теоретичні та практичні знання з дисципліни «Організація, планування та управління». У методичних вказівках наведено структуру та умови виконання курсової роботи, її зміст, критерії оцінки та подано рекомендовану літературу.
Розглянуто на засідання Схвалено на кафедри економіки, засіданні вченої ради організації та управління інженерно-економічного підприємствами. факультету. Протокол № 1 Протокол № 1 від 28.08. 2012 р. від 30.08.2012 р.
Зміст:
Мета та завдання вик курсової роботи………………..…………………4 Оформлення курсової роботи та порядок її захисту………….………. 4 Послідовність виконання розділів……………………………………..…5 1.Виробничий план….. ….…………………………………………….5 1.1. Вихідні дані для виконання курсової роботи………………….5 1.2. Визначення потрібної кількості устаткування………………..6 1.3.Вибір і розрахунок потреби у підйомно-транспортних засобах……………………………………………………..…..7 1.4. Визначення потрібної виробничої площі дільниці…………...7 1.5. Визначення вартості основних виробничих фондів дільниці і величини амортизаційних відрахувань..……..……8 1.6. Визначення потреби в матеріалах……………………….……11 1.7. Визначення величини енергетичних витрат …………............12 2.Організаційний план……….………………………………………..15 2.1. Визначення чисельності персоналу дільниці………………...15 2.2. Розрахунок планового фонду заробітної плати та визначення її за категоріями робітників………….….............17 3.Витрати та собівартість продукції…………………...……..…....…19 3.1. Складання кошторису загальновиробничих витрат ………..19 3.2. Складення калькуляції продукції………………………….….21 3.3. Складення кошторису витрат………………………………....22 4. Критерії оцінки курсової роботи……………………………….…..24 Література…………………………………………………...…..…..….…30 Додатки………………………………………………………..….…..……32
Мета та завдання курсової роботи Основною метою написання курсової роботи є використання студентами теоретичних знань, отриманих з економіки, організації та планування машинобудівного виробництва, у техніко-економічному обґрунтуванні проекту з виготовлення деталей. Основним завданням курсової роботи є виконання техніко-економічних розрахунків планового проекту в умовах механічної дільниці машинобудівного підприємства. Курсова робота виконується самостійно згідно з індивідуальним завданням, яке отримується студентом у викладача. В окремих випадках індивідуальне завдання отримується студентом на кафедрі «Технологія машинобудування» згідно з виконанням технологічного курсової роботи. Оформлення курсової роботи та порядок її захисту Курсова робота повинна бути літературно, грамотно, технічно правильно та акуратно оформлена. Вона компонуються в такій послідовності: титульний лист, зміст, резюме, розділи, список використаної літератури. Роботу слід писати на окремих аркушах формату А4 на одній стороні, чітким почерком. Дозволяється виконувати курсову роботу за допомогою ПЕОМ і принтера (після узгодження з керівником та додаванні електронного носія). При написанні основного тексту необхідно використати 14 шрифт Times New Roman. Текст необхідно розміщувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє і нижнє - 20 мм. Заголовки структурних частин роботи (зміст, резюме, розділ та ін.) пишуть великими літерами симетрично до тексту. Кожну структурну частину потрібно розпочинати з нової сторінки. Нумерацію сторінок частин, розділів, підрозділів, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульний лист (Додаток 1). На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Розділи нумерують у межах кожної частини так: спочатку номер частини, крапка, номер розділу, крапка. Наприклад - «5.1.» (перший розділ п'ятої частини). Підрозділи окремих розділів нумеруються аналогічно («5.1.2.» - другий підрозділ першого розділу п'ятої частини). Таблиці, формули, нумерують у межах кожного розділу і включають у номер розділу. Наприклад: (3.1) - перша формула третього розділу. Список використаних джерел. Джерела можна розміщувати в списку одним з таких способів: ü в порядку появи посилань у тексті (бажаний варіант); ü в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; ü в хронологічному порядку. Захист курсової роботи. Оформлену відповідним чином курсову роботу студент перевіряє, виправляє помилки і передає її керівникові. Курсова робота, яка оформлена з відступом від вимог, не розглядається незалежно від її змісту. Термін перевірки роботи не більше 7 днів. Студент має завчасно подати курсову роботу з тим, щоб захистити її у визначений строк. Після перевірки робота повертається студенту для її доопрацювання або захисту. Захист курсових робіт проводиться у відповідності до заздалегідь встановленого кафедрою і доведеного до студентів графіка. Перевірка курсових робіт, які представлені на кафедру після встановленого строку їх подачі виконується в залежності від наявності вільного часу у керівника і конкретними строками не обмежується. Оцінка курсової роботи після перевірки попередня. Остаточно курсова робота оцінюється за результатом захисту з урахуванням якості захисту. При отриманні незадовільної рецензії курсова робота повинна бути перероблена з урахуванням зауважень керівника. Всі зауваження керівника студент повинен врахувати і доробити, а також внести відповідні зміни в зміст та оформлення.
Послідовність виконання курсової роботи 1. Виробничий план
В механічному цеху машинобудівного підприємства обробляється деталь (деталі). Обсяг роботи та трудомісткість обробки дозволяє організувати у цеху потокову лінію. У цьому розділі необхідно розрахувати: 1)потреби дільниці у верстатному устаткуванні за технологічним процесом та підйомно-транспортних засобах; 2) вартість основних виробничих фондів дільниці і величину амортизаційних відрахувань; 3) потребу в основних матеріалах; 4) енергетичні витрати для виробничих й невиробничих цілей при роботі Методичні рекомендації щодо складання розділу «Виробничий план» наведені у п.1.1.-1.6 цього завдання.
1.1. Вихідні дані для виконання курсової роботи Вихідні дані до курсової роботи включають технологічний процес механічної обробки деталей (деталі) і дані про зазначений у завданні об'єкт виробництва. Форма надання вихідних даних представлена у Додатку 2. При розрахунках розділів роботи слід використовувати нормативи, довідкові дані та методичні підходи, що містяться у цих вказівках, а також у рекомендованій літературі.
1.2. Визначення потрібної кількості устаткування Розрахункова кількість устаткування, необхідного для виконання виробничої програми на кожній операції:
(1.1)
де п - число найменування деталей, що виробляються на дільниці, од. Nj - програма запуску деталей j-гo найменування, од; tij - штучно-калькуляційний час виконання i-ї операції j-тій деталі, год; Fj - дійсний фонд часу роботи одиниці устаткування в плановому періоді, 2030 год (4015 год при двозмінній роботі дільниці); КВ1 - коефіцієнт виконання норми часу на першій операції, KВ1=0,8.
Розрахункове число устаткування КУ.Р, як правило, добове. Тому в кожній операції встановлюється прийняте число устаткування КУ.Р. Коефіцієнт завантаження устаткування визначається у відсотках по кожній операції технологічного процесу та по дільниці в цілому: по операціях: (1.2) по дільниці (1.3) де no – кількість операцій.
При роботі дільниці у дві зміни Fд за рік приймається 4015 годин.
Устаткування обирається залежно від річної програми (типу виробництва), форми та розмірів деталі та поверхонь, що обробляються; технічних вимог щодо точності і частоти обробки; продуктивної та економічної доцільності. Відомості про верстатне устаткування, а також характеристика підйомно-транспортних засобів наводяться в табл.1.1. Тип та модель верстатного устаткування студентами вибирається самостійно відповідно з його технічними характеристиками та операціями технологічного процесу. Габаритні розміри, маса та потужність електродвигуна приймаються для вибраного устаткування за даними довідкової літератури. Ціна за одиницю обладнання приведена у додатку 3. Таблиця 1.1. - Інформація про верстатне устаткування
1.3. Вибір і розрахунок потреби у підйомно-транспортних засобах
Відповідно до особливостей деталей, характеру між операційних зв’язків і форм організаційно-виробничого процесу, необхідно обирати підйомно-транспортні засоби і розрахувати потребу у них. При виборі підйомно-транспортних засобів необхідно суворе дотримання зв’язку їхньої роботи і загального ритму виробництва. Як підйомно-транспортні засоби в механічних цехах з потоковим виробництвом деталей середньої маси доцільно використовувати монорейки, кари і консольні крани із швидкісними електротельферами або пневматичними підйомниками, рольганги, конвеєри (вертикально - замкнені або підвісні) і т. д. Характеристика вибраних підйомно-транспортних засобів наведена табл.1.2 (Додаток 4). Таблиця 1.2 - Інформація про підйомно-транспортні засоби
1.4. Визначення потрібної виробничої площі дільниці До складу виробничої площі входить площа, яку займають робочі місця (устаткування), конвеєри та інше обладнання, проходи і проїзди між робочими місцями. Розмір виробничої площі може бути визначений методами збільшення і детального планування. В курсовій роботі можна обмежитись збільшеним плануванням, при якому розмір виробничої площі механічної дільниці визначається за середнім наділом площі, що припадає на один верстат. Середній наділ площі на один верстат ураховує наділ площі разом із проходами і проїздами. Середня площа, яку займає один верстат, може бути прийнята: - для малих верстатів - 10... 12 м2 (до 1800х800 мм); - для середніх - 15...25 м2 (до 4000х2000 мм); - для великих -30...45 м2 (до 8000х4000 мм). Розмір площі допоміжних і санітарно - побутових приміщень дільниці визначається розрахунковим шляхом (табл. 1.3. – 1.4).
Таблиця 1.3 – Визначення розміру площі дільниці
Таблиця 1.4 – Визначення вартості будівлі дільниці
1.5. Визначення вартості основних виробничих фондів дільниці і величини амортизаційних відрахувань Вартість основних виробничих фондів складається з вартості:
Вартість будівлі визначається збільшено в тій частці, яку становить проектована дільниця або потокова лінія: Вб= (1.4) де S - площа дільниці (потокової лінії) м2; Н - висота будівлі, м; В - вартість 1 м3 виробничого об'єму, грн.
Вартість споруд: Вс = Вб • 0,35. (1.5) Вартість передатних пристроїв: Вп.п. = (Вб + Вс) • 0,15. (1.6) Вартість групи основних фондів (робочі машини) становить сумарну вартість усіх одиниць устаткування (в тому числі підйомно-транспортного), використаного на дільниці, за їхньою первісною вартістю: Вб(тр)=Ц(1+ат+ам), (1.7) де Ц - ціна верстата, підйомно-транспортного устаткування, грн.; ат - коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати; для верстатів ат =0,04, для підйомно-транспортного устаткування ат =0,05; ам - коефіцієнт, що враховує витрати на монтаж, для верстатів ам =0,05, для підйомно-транспортного устаткування ам =0,07.
Вартість групи основних фондів «силові машини і обладнання» можливо визначити збільшено: Вс.м= (1.8) де N – загальна потужність усього устаткування, кВт, НN - норматив вартості 1 кВт, 35 грн.
Для визначення вартості інструментів, вимірювальних та регулюючих приладів необхідно мати їх специфікацію і кількість, а також дані про гуртові ціни. При наближених розрахунках вартість зазначених приладів може становити 8% загальної вартості виробничого і силового устаткування. Вприл = (Вв + Втр + Вс.м.) . 0,08 . (1.9)
Витрати на інструмент та пристрій, які належать до основних фондів, становлять приблизно 10-15%загальної вартості виробничого устаткування дільниці. Витрати на інструмент і пристосування: Вінст = (Вв + Втр + Всм. + Вприл) .[0,10...0,15] . (1.10)
Витрати на виробничий інвентар, який належить до основних фондів, дорівнюють приблизно 1.0-0.5% загальної вартості всього устаткування дільниці.
Витрати на виробничий інвентар: Вінв= (Вв + Втр + Всм. + Вприл+ Вінв) .[0,005...0,01]. (1.11)
Усі витрати заносять до табл. 1.6. Згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» основні фонди належать розподілу за такими групами [10]. З метою формування бухгалтерської інформації основні фонди підприємстваподіляються на:
Для нарахування амортизаційних відрахувань рекомендовано застосовувати прямолінійний метод. Прямолінійний метод – це метод, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів; Недоліки цього методу полягають у тому, що при його застосуванні не враховується моральний знос об'єкта. Цей метод може бути використано з застосуванням норм амортизації. Норма амортизаційних відрахувань (На) - це відношення щорічного розміру амортизаційних відрахувань до вартості основних фондів, виражене у відсотках: (1.12)
З використанням норм щорічна сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою: (1.13) де Вп - початкова вартість основних фондів, грн.; Вл - ліквідаційна вартість основних фондів, грн в умовах планування цеху Вл =0; Ткв - строк корисного використання основних фондів, роки.
Використання норм дозволяє розраховувати амортизаційні відрахування для однотипних груп основних фондів без визначення для кожного з них окремо строку корисного використання та ліквідаційної вартості. При цьому рекомендований термін корисного використання основних засобів за групами, приведено у табл.1.5.
Таблиця 1.5. - Визначення строків корисного використання
Амортизаційні відрахування визначаються для кожної групи основних фондів поквартально (табл. 1.6).
Таблиця 1.6 - Визначення вартості основних фондів та величини амортизаційних відрахувань
Середньорічна вартість основних фондів (Вср.р) розраховується за формулою: Вср.р= (ВП п.р.+ ВП к.р.) /2, (1.14) де ВП п.р.- первісна вартість основних фондів на початок рокеу, тис.грн; ВП к.р. – первісна вартість основних фондів на кінець року, тис.грн.
1.6. Визначення потреби в матеріалах
Матеріали, що використовуються на машинобудівних заводах, поділяються на основні і допоміжні. До основних належать такі, з яких виготовляються деталі, вузли, вироби. Допоміжні матеріали використовуються для виробничого процесу, утримання устаткування, господарських і побутових потреб. Потребу в основних матеріалах розраховують на основі виробничої програми і норм витрат на одиницю виробу. Для спрощення розрахунків при визначенні вартості основних матеріалів за норму витрат беруть масу заготовки. Вартість основних матеріалів: МВос= (1.15) де НМ - норма витрат матеріалу на виготовлення виробу, кг; ЦМ - ціна за 1 кг матеріалу, грн.; НВ- маса реалізованих відходів, кг; ЦВ - ціна за 1 кг реалізованих відходів, грн.
У розрахунках приймається оптова ціна (з урахуванням заданого коригувального коефіцієнту) основних матеріалів, ураховуючи транспортно-заготівельні витрати з доставки даного матеріалу до складу підприємства-споживача: (1.16) де Цср - оптова ціна матеріалу (основного), грн; km-з- коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат (транспортно-заготівельні витрати в середньому складають 5-8% гуртової ціни, тобто km-3 = 0.05-0.08).
Ціна реалізованих відходів приймається за діючими цінами вторинних матеріалів на базових підприємствах Результати розрахунків зводяться до табл. 1.7. Таблиця 1.7 - Розрахунок вартості основних матеріалів
Потребу в допоміжних матеріалах установлюють у розмірі 15% від вартості основних матеріалів та розраховується як на загальну програму, так і на одиницю продукції. Допоміжні матеріали (МВдоп) на програму цеху розраховують за формулою: МВдоп = МВос . 0,15, (1.17) де МВос – матеріальні витрати на основні матеріали, тис.грн
Допоміжні матеріали на одиницю продукції (МВдоп/од) визначимо за формулою: МВдоп/од = МВдоп / N. (1.18)
1.7. Визначення величини енергетичних витрат
І.Для виробничих цілей:
1.1. Електроенергія. Річні втрати електроенергії для двигунів цеху (дільниці, лінії), кВт/год. (1.19) де Ny - встановлена потужність обладнання механоскладального цеху, кВт, Fд - реальний річний фонд часу роботи обладнання (2030 год); k3 - коефіцієнт завантаження устаткування (0,75...0,85); k0 - коефіцієнт одночасної роботи обладнання, k0 =0.06...0.07; hс - коефіцієнт витрат електроенергії у мережі, hс = 0.94...0.96; hм - ККД моторів, hм = 0.85...0.90.
Вартість електроенергії для виробничих потреб: (1.20) де Вw - вартість 1 кВт/год енергії, Вw =0,35 грн/кВт-год.
1.2. Вода. Втрати води , (1.21) де q - витрати води на верстату зміну, (15л); с - кількість змін; D - кількість робочих днів на рік (300 днів); о - кількість верстатів, що працюють з охолодженням.
Вартість річної витрати води, грн. (1.22)
де ВQ- вартість 1 м3 води, грн. (3 грн/м3). 1.3. Стисле повітря. При збільшених розрахунках витрати стислого повітря можуть бути прийняті за показниками витрат на один верстат. На основі загального об'єму повітря, витраченого протягом року, і вартості 1 куб. м. повітря визначають вартість річної витрати стисненого повітря. На основі загального об'єму повітря, витраченого протягом року, і вартості 1м3 повітря визначають вартість річної витрати стисненого повітря. , (1.23) де q – витрати стиснутого повітря на один верстат у зміну, (18м3); - кількість обладнання, що працює на стислому повітрі. ВС.П.=ВS·Sс.п., (1.24) де ВS - вартість 1 м3 стиснутого повітря, ВS = 0,075 грн. ІІ. Для невиробничих цілей
2.1. Електроенергія. Витрата електроенергії для освітлення може бути Як середню витрату енергії освітлення при збільшених розрахунках беруть 15 Вт/год на 1 м2 площі дільниці. В останню включають службові та побутові приміщення. , (1.25) де Sд.заг - загальна площа будівлі, м2; Вw– вартість 1 кВт/год енергії, 0,35 грн/кВт-год; D – середня кількість днів (300 днів).
2.2.Вода. Витрата води па побутові потреби визначена з розрахунку: для господарсько-побутових потреб – q1=25 л на кожного робітника за зміну, в гарячих цехах –35 л; для душових – q2= 40 л на споживаючого за зміну, а на підприємствах, де робота викликає сильне забруднення тіла - 60 л; для групових умивальників – q3=3 л на процедуру, в забруднених виробництвах - 5л. , (1.26) де Ч - чисельність робітників, що працюють, чол.
Вартість річної витрати води, грн. , (1.27) де ВQ - вартість 1 м3 води, грн. (3 грн/м3).
2.3.Пара. Потребу в парі дія опалювання протягом року можна визначити за формулою, т: , (1.28) де q - річна витрата пари на 1 куб. м. будівлі, (25…35 кКал); Н - кількість опалювальних годин за рік (4320 год); V- об'єм будівлі, куб. м; 540 - теплота випарювання, кКал/кг.
Вартість річної потреби пари, грн.: Вп=К . ВК (1.29) де ВК - вартість 1 т пари (ВК = 38 грн).
Опалювальний період береться рівним 180 дням. Для механоскладальних та інструментальних цехів річна витрата пари на 1 куб. м. будови q = 15...20 кКал/год; якщо існує штучна вентиляція, q =25...35 кКал/год. Результати розрахунків зводяться за формою у табл. 1.8.
Табл.1.8. – Розрахунок вартості витрат на виробництво
2. Організаційний план У даному розділі курсової роботи студент повинен подати стисло інформацію про те, як він збирається налагодити роботу на виробничій дільниці. Необхідно подати обґрунтований розрахунок потреб у робочій силі. Для цього вирішуються такі питання: робітники якого профілю і розряду, з якою заробітною платою і в якій кількості знадобляться для успішного функціонування виробничого процесу (див. метод, вказівки у п.2.1-2.2). У цьому ж розділі необхідно визначити загальну кількість КСС (керівників, спеціалістів, службовців). Крім надання відомостей про оплату праці робітників та керівного складу, обговорити питання їх стимулювання. Вказати організаційну структуру керування на дільниці, яка планується.
2.1. Визначення чисельності персоналу дільниці
У даному пункті студент повинен подати стисло інформацію про те, як він збирається налагодити роботу на виробничій дільниці. Необхідно подати обґрунтований розрахунок потреб у робочій силі. Для цього вирішуються такі питання: робітники якого профілю і розряду, з якою заробітною платою і в якій кількості знадобляться для успішного функціонування виробничого процесу. У цьому ж розділі необхідно визначити загальну кількість керівників, спеціалістів та службовців (КСС). Крім надання відомостей про оплату праці робітників та керівного складу, обговорити питання їх стимулювання. Вказати організаційну структуру керування на дільниці, яка планується. Чисельності основних виробничих робітників визначається за формулою: , (2.1) де Тм - трудомісткість операцій, год; Fд = 1860 - дійсний річний фонд часу роботи робітника,год; Кб - коефіцієнт багатоверстатності.
Визначення чисельності основних виробничих робітників за технологічними операціями та інших категорій персоналу дільниці надається в табл.2.1. – табл.2.4.
Табл.2.1. - Визначення чисельності основних виробничих робітників
Табл.2.2.- Загальні відомості щодо персоналу дільниці
Рівень кваліфікації основних та допоміжних виробничих робітників надається в табл. 2.3. Професія робітників визначається у відповідності до технологічного процесу виготовлення базової деталі. Розподіл по розрядам робітників основної та допоміжної діяльності відбувається студентами самостійно. Табл.2.3. - Розподіл робітників за розрядами
2.2. Розрахунок планового фонду заробітної плати та визначення її за категоріями робітників
Основна заробітна плата визначається, як правило, за відрядною формою оплати праці, а допоміжних – за почасовою та розраховується Тарифний фонд оплати праці основних робітників визначається за формулою: грн (2.2) де n – кількість найменувань деталей, виготовлених на лінії, од; Ni - річна програма з м деталі, шт.; Т мі - трудомісткість виготовлення і-ї деталі, год; Сj - погодинна тарифна ставка робітника-відрядника j-розряду (ДОДАТОК 4 (табл. 3)).
Тарифний фонд оплати праці допоміжних робітників визначається: ФОПд.р.=Чоб . Fеф . С'j, грн (2.3) де Чоб - обліковий склад робітників допоміжної діяльності, чол.; Fеф - ефективний річний фонд часу роботи робітника, год (Fеф =1860 год); С'j - погодинна тарифна ставка допоміжних робітників j-го розряду (ДОДАТОК 4 (табл. 2)).
Фонд тарифної заробітної плати складає основну заробітну плату робітників (ДОДАТОК 4 (табл. 3)). Річний фонд основної заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців (КСС) розраховують на основі місячних окладів, що передбачені штатним розкладом. Результати розрахунків зводяться до табл. 2.4
Табл. 2.4 - Знання про керівників, спеціалістів та службовців
До додаткової заробітної плати належать доплати, що передбачені діючим законодавством, премії та кошти на оплату відпусток. Залежно від змісту доплат застосовується така класифікація (табл. 2.5). 1. Доплата за керівництво бригадою. Сплачується за керівництво бригадою в таких розмірах: при кількості робочих у бригаді від 5 до 10 чоловік - 10%, більше 10 чоловік - 15% тарифної ставки. Доплата за навчання учнів. Визначається згідно з діючим нормативом відповідно складності виробництва і строку навчання. Сума доплат визначається диференційовано в залежності від розміру оплати та кількості учнів шляхом множення розміру оплати на кількість учнів. Чисельність учнів визначається: 1 учень на бригаду у 10 робітників. Розмір доплат у обсязі 100 грн/ учня на місяць. Доплата за роботу у вечірній час. Приймається у розмірі 20% від фонду тарифної заробітної плати. Оплата відпусток. Приймається у розмірі місячної заробітної плати робітників або середньомісячного тарифного окладу КСС. Премія. Премія визначається у відсотках від основної заробітної плати (ФОП): 35% для робітників основної діяльності; 30% для робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування; 15% для робітників не зайнятих у виробництві; 25% для КСС. Отримані результати за проведеними розрахунками зведено у табл. 2.5-2.6.
Табл.2.5 – Розрахунок додаткової оплати праці
Табл.2.6 - Формування фонду оплати праці дільниці (цеху)
3. Витрати та собівартість продукції
Цей розділ курсової роботи дозволяє узагальнити попередні матеріали і показати їх у вартісному виражені. Під час виконання даного завдання студент повинен подати з відповідними розрахунками калькуляцію собівартості продукції, що випускається (деталь всіх найменувань), сформувати ціну на продукцію, план доходів та витрат. У заключній частині завдання необхідно розрахувати ключові техніко-економічні показники роботи дільниці за перший рік діяльності, а також потреба в оборотних коштах. Методичні вказівки що до виконання розрахунків, які є у фінансовому плані, містяться в п.п.3.1-3.4.
3.1. Складання кошторису загальновиробничих витрат
Основним завданням при визначенні ефективності роботи дільниці, необхідно визначити витрати на виробництво та скласти калькуляцію собівартості одиниці продукції та на плановий обсяг. Загальновиробничими називають витрати цеху на управління та обслуговування виробництва, які можуть бути віднесені на той чи інший виріб, що випускається в даному цеху. Таким чином, до складу загальновиробничих витрат належать усі види витрат даного цеху, крім тих, що безпосередньо відносяться на собівартість виробів. Залежно від характеру утворення загальновиробничі витрати поділяються на дві групи:
Склад і визначення Загальновиробничих витрат з кожної статті наведені у табл. 3.1.
Табл. 3.1. - Склад загальновиробничих витрат
3.2. Складення калькуляції продукції
Витрати пов’язані з виробництвом і збутом продукції визначають собівартість продукції. Планування собівартості здійснюється шляхом розробки планових калькуляцій на одиницю та на весь випуск товарної продукції. Собівартість продукції визначається в табл. 3.2. Табл.3.2.- Калькуляція собівартості продукції цеху
Формування собівартості продукції відбувається за наступними статтями;
Виробнича собівартість визначає загальні витрати цеху (дільниці) на виробництво основної продукції та визначається як сума попередніх статей витрат (табл. 5.2). Величина адміністративних витрат визначається у відсотковому відношенні до виробничої собівартості (приблизно 3-5%), або на основі заводських даних за коефіцієнтом, що розраховується як відношення суми цих витрат до заводської (виробничої) собівартості. Величина витрат на збут визначається у відсотковому відношенні до виробничої собівартості (приблизно 5-8%). Повна собівартість враховує виробничу собівартість продукції, а також адміністративні витрати та витрати на збут. 3.3. Складення кошторису витрат Для визначення кошторису витрат на виробництво та складову основних елементів витрат, складемо табл. 5.3.
Таблиця 5.3.- Кошторис витрат на виробництво
Витрати на виробництво визначаються за повною собівартістю (табл.5.2) та розподіляють за елементами: ü Матеріальні витрати – всі витрати на основні та допоміжні матеріали, витрати на виробництво та інші витрати пов’язані з утриманням і експлуатацією устаткування та управлінням; ü Витрати на оплату праці – основна та додаткова заробітна плата всіх працівників дільниці; ü Відрахування на соціальні заходи – визначається у розмірі 37,5% від суми витрат на оплату праці працівників дільниці; ü Амортизація – сума амортизаційних відрахувань техніко-технологічної бази дільниці; ü Інші витрати – всі інші витрати, пов’язані з організацією роботи дільниці (цеху).
4. Критерії оцінки курсової роботи
4.1. Критерії оцінки курсової роботи для студентів денної форми навчання
Кількість балів, що отримує студент за виконання курсової роботи знаходяться у межах 0-30 балів. 0 балів - студент не відвідує лабораторні заняття та не має практично виконаних робіт у встановлений строк захисту роботи. Студент не володіє матеріалом та не може відповісти на поставлені запитання. 5 балів – студент має виконану курсову роботу з незначними помилками, але за семестр не відвідував заняття або має значну кількість прогулів. Студент не може відповісти на поставлені запитання та не володіє матеріалом. 10 білів – студент має виконану курсову роботу з незначними помилками, має незначну кількість прогулів, але не володіє викладеним на заняттях матеріалом та не може відповісти на поставлені запитання по виконаними роботами. 15 балів - студент має виконану курсову роботу з незначними помилками, не має прогулів, але не у повному обсязі відповідає на запитання по роботам та не володіє викладеним на заняттях матеріалом. 20 балів - студент має виконану курсову роботу без помилок, не має прогулів, але не у повному обсязі відповідає на запитання по роботам та за викладеним на заняттях матеріалом. 30 балів - студент має виконану курсову роботу без помилок, не має прогулів, у повному обсязі відповідає на запитання по роботам та за викладеним на заняттях матеріалом.
5.2. Критерії оцінки курсової роботи для студентів заочної форми навчання
Основними критеріями оцінки роботи є виконання та оформлення роботи у відповідності із методичними рекомендаціями. Після реєстрації та перевірки роботи викладачем, вона допускається до захисту. Відмінно - студент має виконану курсову роботу без помилок та у повному обсязі відповідає на запитання по роботам та за викладеним на заняттях матеріалом. Добре - студент має незначні помилки у розрахунках курсової роботи але у повному обсязі відповідає на запитання по роботам та за викладеним на заняттях матеріалом. Задовільно - студент має значні помилки у розрахунках курсової роботи та не у повному обсязі відповідає на запитання по роботам та за викладеним на заняттях матеріалом. Незадовільно - студент має значні помилки у розрахунках курсової роботи, не відповідає на запитання по роботам та за викладеним на заняттях матеріалом або робота виконана не самостійно. Література
Нормативна та інструктивна література
1.Великанов K.M., Власов В.Ф., Карандашева К.С. Экономика и организация производства в дипломних проектах. Л., 1977. 2.Егоров М.К. Основы проектирования машиностроительных заводов. Гл.З, 5, 12, 13.-М., 1969. 3. Загородній П.Г., Павлішевський I.B. Бізнес-план (планування 4. Организация, планирование и управление предприятиями машиностроения. Учеб. для студ. машиностроит. спец. вузов./ И.М. Разумов, Л.А. Глаголева и др. - М.: Машиностроение, 1982. 5. Организация, планирование и управление машиностроительным 6. Организация и планирование машиностроительного производства / Под ред. Бабука – Минск: Вышейш. шк., – 1991. 7. Організація виробництва: Навч. посібник для вуз./ В.О.Онищенко, О.В.Редкін, А.С.Старовірець, В.Я.Чевганова. – К.Ж Лібра, 2005. – 336 с. 8. Организация и планирование приборостроительного производства. Управление предприятием: Учебное пособие для вузов / Под ред.. Н.М. Ліча, А.Э. Розенплентера. – К.:Вища шк. Головне видавництво, 1986. – 344 с. 9. Организация, планирование и управление машиностроительным предприятием. Учеб. пособие для вузов / Н.С. Сачко, И.М. Бабук и др. – М.: Высш. шк., 1988. – 271 с. 10. Петрович Й.М., Захарчин Г.М., Буняк С.О. Організація виробництва: практикум. - Львів:Магнолія плюс, 2004. – 400 с. 11. Планирование на предприятии: Учебник / А.И. Ильин. – Мн.:Новое знание, 2003. – 4-е узд., стереотип. – 635 с. 12. Плоткін Я.Д., Янушкевич О.К. Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві: Навч. видання. – Львів: Світ, 1996. – 352 с. 13. Методичних рекомендаціях щодо виконання індивідуальних завдань з курсу «Організація, планування та управління виробництва» / Укл. Максимова О.С. - Кривий Ріг: КТУ, 2009. – 28 с. 14. Расчеты экономической эффективности новой техники: Справочник / Под общ. ред. К.М. Великанова. – Л.: Машиностроение, 1990.- 448 с. 15. Руденко Л.О. Проектирование технологических процесов в машиностроении. – К.: Высш. школа, 1993. – 414 с. 16. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. 3-є вид. – К.:Каравела, 2008. – 352 с. 17. Фатхутдинов Р.А. Организация производства. – М.: Инфра – М, 2002.-672с. 18. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. - 2-е вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2005. – 662 с. 19.Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник. – Львів:»Магнолія плюс», 2004. – 268 с.
Додаток 1 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Кафедра економіки, організації та управління підприємствами
КУРСОВА РОБОТА З дисципліни: «Організація, планування та управління» Варіант № ___
Виконано: ст. гр. __________ _________________________ Прийнято: ________________ _________________________ (підпис)
Кривий Ріг - 20__р.
Додаток 2 Вихідні дані для виконання курсової роботи
Технологічний процес виготовлення деталі
Дані затверджує керівник роботи.
ДОДАТОК 3 Ціни на верстатне устаткування
Продовження додатку 3
Продовження додатку 3
Продовження додатку 3
Продовження додатку 3
ДОДАТОК 4 Ціни на верстатне устаткування
Додаток 5
Табл. 1 - Нормативи визначення потреб у воді
Табл. 2 -Годинні тарифні ставки основних та допоміжних робітників, грн./год.
Табл. 3 - Тарифні оклади ІТР
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Організація, планування та управління» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» та «магістр» спеціальності 7.05050201 та 8.05050201 Технологія машинобудування» денної та заочної форм навчання
Укладач: Максимова Олена Сергіївна
Реєстраційний № ______ Підписано до друку 2012р. Форм ат А5 Обсяг 36 стор. Тираж ____ прим.
Видавничий центр КНУ, вул. XXII Партз'їзду, 11, м. Кривий Ріг КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||