Організація, планування та управління

Організація, планування та управління 14.11.2014 08:28

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

 

Кафедра економіки, організації та управління підприємствами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

 

до виконання курсової роботи з дисципліни «Організація, планування та управління» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня   «спеціаліст» та «магістр» спеціальності 7.05050201 та  8.05050201 Технологія

машинобудування» денної та заочної форм навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кривий Ріг

2012

Укладач: Максимова О.С., кандидат економічних наук, доцент

 

Відповідальний за випуск Ковальчук В.А., доктор технічних наук, професор

 

Резензент: Поліщук І.Г., кандидат економічних наук, доцент

 

 

 

 

 

 

Методичні вказівки допоможуть  студентам засвоїти  теоретичні та практичні знання з дисципліни «Організація, планування та управління». У методичних вказівках наведено структуру та умови виконання курсової роботи, її зміст, критерії оцінки та подано рекомендовану літературу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянуто на засідання                                                      Схвалено на

кафедри економіки,                                                              засіданні вченої ради

організації та управління                                                    інженерно-економічного

підприємствами.                                                                   факультету.

Протокол № 1                                                                        Протокол № 1

від  28.08. 2012 р.                                                                  від  30.08.2012 р.

 

 

Зміст:

 

 

Мета та завдання вик курсової роботи………………..…………………4

Оформлення курсової роботи  та порядок її захисту………….………. 4

Послідовність виконання розділів……………………………………..…5

1.Виробничий план….. ….…………………………………………….5

 1.1. Вихідні дані для виконання курсової роботи………………….5

1.2. Визначення потрібної кількості устаткування………………..6

1.3.Вибір і розрахунок потреби у підйомно-транспортних

 засобах……………………………………………………..…..7

1.4. Визначення потрібної виробничої площі дільниці…………...7

1.5. Визначення вартості основних виробничих фондів

       дільниці і величини амортизаційних відрахувань..……..……8

1.6.  Визначення потреби в матеріалах……………………….……11

1.7. Визначення величини енергетичних витрат …………............12

2.Організаційний план……….………………………………………..15

2.1. Визначення чисельності персоналу дільниці………………...15

2.2. Розрахунок планового фонду заробітної плати та

       визначення її за категоріями робітників………….….............17

3.Витрати та собівартість продукції…………………...……..…....…19

3.1. Складання кошторису загальновиробничих витрат ………..19

3.2. Складення калькуляції продукції………………………….….21

3.3. Складення кошторису витрат………………………………....22

4. Критерії оцінки курсової роботи……………………………….…..24

Література…………………………………………………...…..…..….…30

Додатки………………………………………………………..….…..……32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета та завдання курсової роботи

Основною метою написання курсової роботи є використання студентами теоретичних знань, отриманих з економіки, організації та планування машинобудівного виробництва, у техніко-економічному обґрунтуванні проекту з виготовлення деталей.

Основним завданням курсової роботи є виконання техніко-економічних розрахунків планового проекту в умовах механічної дільниці машинобудівного підприємства.

Курсова робота виконується самостійно згідно з індивідуальним завданням, яке отримується студентом у викладача. В окремих випадках індивідуальне завдання отримується студентом на кафедрі «Технологія машинобудування» згідно з виконанням технологічного курсової роботи.

Оформлення курсової роботи  та порядок її захисту

Курсова робота  повинна бути літературно, грамотно, технічно правильно та акуратно оформлена. Вона компонуються в такій послідовності: титульний лист, зміст, резюме, розділи, список використаної літератури.

Роботу слід писати на окремих аркушах формату А4 на одній стороні, чітким почерком. Дозволяється виконувати курсову роботу за допомогою ПЕОМ і принтера (після узгодження з керівником та додаванні електронного носія). При написанні основного тексту необхідно використати 14 шрифт Times New Roman.

Текст необхідно розміщувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє і нижнє - 20 мм.

Заголовки структурних частин роботи (зміст, резюме, розділ та ін.) пишуть великими літерами симетрично до тексту. Кожну структурну частину потрібно розпочинати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок частин, розділів, підрозділів, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний лист (Додаток 1). На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Розділи нумерують у межах кожної частини так: спочатку номер частини, крапка, номер розділу, крапка. Наприклад - «5.1.» (перший розділ п'ятої частини). Підрозділи окремих розділів нумеруються аналогічно («5.1.2.» - другий підрозділ першого розділу п'ятої частини). Таблиці, формули, нумерують у межах кожного розділу і включають у номер розділу. Наприклад: (3.1) - перша формула третього розділу.

Список використаних джерел. Джерела можна розміщувати в списку одним з таких способів:

ü в порядку появи посилань у тексті (бажаний варіант);

ü  в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

ü в хронологічному порядку.

Захист курсової роботи. Оформлену відповідним чином курсову роботу студент перевіряє, виправляє помилки і передає її керівникові.

Курсова робота, яка оформлена з відступом від вимог, не розглядається незалежно від її змісту.

Термін перевірки роботи не більше 7 днів. Студент має завчасно подати курсову роботу з тим, щоб захистити її у визначений строк. Після перевірки робота повертається студенту для її доопрацювання або захисту. Захист курсових робіт проводиться у відповідності до заздалегідь встановленого кафедрою і доведеного до студентів графіка.

Перевірка курсових робіт, які представлені на кафедру після встановленого строку їх подачі виконується в залежності від наявності вільного часу у керівника і конкретними строками не обмежується.

Оцінка курсової роботи після перевірки попередня. Остаточно курсова робота оцінюється за результатом захисту з урахуванням якості захисту.

При отриманні незадовільної рецензії курсова робота повинна бути перероблена з урахуванням зауважень керівника. Всі зауваження керівника студент повинен врахувати і доробити, а також внести відповідні зміни в зміст та оформлення.

 

Послідовність виконання курсової роботи

1. Виробничий план

 

В механічному цеху машинобудівного підприємства обробляється деталь (деталі). Обсяг роботи та трудомісткість обробки дозволяє організувати у цеху потокову лінію.

У цьому розділі необхідно розрахувати:

1)потреби дільниці у верстатному устаткуванні за технологічним процесом та підйомно-транспортних засобах;

2) вартість основних виробничих фондів дільниці і величину амортизаційних відрахувань;

3) потребу в основних матеріалах;

4) енергетичні витрати для виробничих й невиробничих цілей при роботі
дільниці.

Методичні рекомендації щодо складання розділу «Виробничий план» наведені у п.1.1.-1.6 цього завдання.

 

1.1. Вихідні дані для виконання курсової роботи

Вихідні дані до курсової роботи включають технологічний процес механічної обробки деталей (деталі) і дані про зазначений у завданні об'єкт виробництва. Форма надання вихідних даних представлена у Додатку 2.

При розрахунках розділів роботи слід використовувати нормативи, довідкові дані та методичні підходи, що містяться у цих вказівках, а також у рекомендованій літературі.

 

1.2. Визначення потрібної кількості устаткування

Розрахункова кількість устаткування, необхідного для виконання виробничої програми на кожній операції:

 

                                                      (1.1)

 

де п - число найменування деталей, що виробляються на дільниці, од. N_j - програма запуску деталей j-гo найменування, од;  t_ij - штучно-калькуляційний час виконання i-ї операції j-тій деталі, год;  Fj - дійсний фонд часу роботи одиниці устаткування в плановому періоді, 2030 год (4015 год при двозмінній роботі дільниці); К_В1 - коефіцієнт виконання норми часу на першій операції,  K_В1=0,8.

 

Розрахункове число устаткування К_У.Р, як правило, добове. Тому в кожній операції встановлюється прийняте число устаткування К_У.Р.

Коефіцієнт завантаження устаткування визначається у відсотках по кожній операції технологічного процесу та по дільниці в цілому:

по операціях:

                                (1.2)

по дільниці

                                (1.3)

де n_o – кількість операцій.

 

При роботі дільниці у дві зміни F_д за рік приймається 4015 годин.

 

Устаткування обирається залежно від річної програми (типу виробництва), форми та розмірів деталі та поверхонь, що обробляються; технічних вимог щодо точності і частоти обробки; продуктивної та економічної доцільності.

Відомості про верстатне устаткування, а також характеристика підйомно-транспортних засобів наводяться в табл.1.1.

Тип та модель верстатного устаткування студентами вибирається самостійно відповідно з його технічними характеристиками та операціями технологічного процесу. Габаритні розміри, маса та потужність електродвигуна приймаються для вибраного устаткування за даними довідкової літератури. Ціна за одиницю обладнання приведена у додатку 3.

Таблиця 1.1. -  Інформація про верстатне устаткування

 

п/п	Устаткування						Норматив, м2		Ціна, тис.грн,		Потужність електродвигуна, кВт
	Тип	модель	габаритні розміри	маса кг	Кількість,од	коефіцієнт завантаження,%	на одиницю	на усе	одиниці	усього	одиниці	Усього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13

 

 

1.3. Вибір і розрахунок потреби у підйомно-транспортних засобах

 

Відповідно до особливостей деталей, характеру між операційних зв’язків і форм організаційно-виробничого процесу, необхідно обирати підйомно-транспортні засоби і розрахувати потребу у них.

При виборі підйомно-транспортних засобів необхідно суворе дотримання зв’язку їхньої роботи і загального ритму виробництва.

Як підйомно-транспортні засоби в механічних цехах з потоковим виробництвом деталей середньої маси доцільно використовувати монорейки, кари  і консольні крани із швидкісними електротельферами або пневматичними підйомниками, рольганги, конвеєри (вертикально - замкнені або підвісні) і т. д.

Характеристика вибраних підйомно-транспортних засобів наведена табл.1.2 (Додаток 4).

Таблиця  1.2  - Інформація про  підйомно-транспортні засоби

 

1.4. Визначення потрібної виробничої площі дільниці

До складу виробничої площі входить площа, яку займають робочі місця (устаткування), конвеєри та інше обладнання, проходи і проїзди між робочими місцями.

Розмір виробничої площі може бути визначений методами збільшення і детального планування.

В курсовій роботі можна обмежитись збільшеним плануванням, при якому розмір виробничої площі механічної дільниці визначається за середнім наділом площі, що припадає на один верстат.

Середній наділ площі на один верстат ураховує наділ площі разом із проходами і проїздами.

Середня площа, яку займає один верстат, може бути прийнята:

- для малих верстатів - 10... 12 м² (до 1800^х800 мм);

- для середніх - 15...25 м² (до 4000^х2000 мм);

- для великих -30...45 м² (до 8000^х4000 мм).

Розмір площі допоміжних і санітарно - побутових приміщень дільниці визначається розрахунковим шляхом (табл. 1.3. – 1.4).

 

Таблиця  1.3 – Визначення розміру  площі дільниці

 

 

Таблиця  1.4 – Визначення вартості будівлі дільниці

 

 

1.5. Визначення вартості основних виробничих фондів дільниці і величини амортизаційних відрахувань

Вартість основних виробничих фондів складається з вартості:

1. Будинки, споруди та передавальні пристрої.
2. Машини та обладнання.
3. Транспортні засоби.
4. Силові машини та обладнання.
5. Інструменти, вимірювальні та регулюючі прилади.
6. Інвентарна тара.

Вартість будівлі визначається збільшено в тій частці, яку становить проектована дільниця або потокова лінія:

В_б=                                              (1.4)

де S - площа дільниці (потокової лінії) м²;  Н - висота будівлі, м;  В - вартість 1 м³ виробничого об'єму, грн.

 

Вартість споруд:

В_с = В_б • 0,35.                                           (1.5)

Вартість передатних пристроїв:

В_п.п. = (В_б + В_с) • 0,15.                                     (1.6)

Вартість групи основних фондів (робочі машини) становить сумарну вартість усіх одиниць устаткування (в тому числі підйомно-транспортного), використаного на дільниці, за їхньою первісною вартістю:

В_б(тр)=Ц(1+а_т+а_м),                                     (1.7)

де Ц - ціна верстата, підйомно-транспортного устаткування, грн.; а_т - коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати; для верстатів а_т =0,04, для підйомно-транспортного устаткування а_т =0,05; а_м - коефіцієнт, що враховує витрати на монтаж, для верстатів а_м =0,05, для підйомно-транспортного устаткування а_м =0,07.

 

 

Вартість групи основних фондів «силові машини і обладнання» можливо визначити збільшено:

В_с.м=                                (1.8)

де N – загальна потужність усього устаткування, кВт, Н_N  - норматив вартості 1 кВт, 35 грн.

 

Для визначення вартості інструментів, вимірювальних та регулюючих приладів необхідно мати їх специфікацію і кількість, а також дані про гуртові ціни. При наближених розрахунках вартість зазначених приладів може становити 8% загальної вартості виробничого і силового устаткування.

В_прил = (В_в + В_тр + В_с.м.) ^. 0,08 .                        (1.9)

 

Витрати на інструмент та пристрій, які належать до основних фондів, становлять приблизно 10-15%загальної вартості виробничого устаткування дільниці.

Витрати на інструмент і пристосування:

В_інст = (В_в + В_тр + В_см. + В_прил) ^.[0,10...0,15]  .              (1.10)

 

Витрати на виробничий інвентар, який належить до основних фондів, дорівнюють приблизно 1.0-0.5% загальної вартості всього устаткування дільниці.

 

Витрати на виробничий інвентар:

В_інв= (В_в + В_тр + В_см. + В_прил+ В_інв) ^.[0,005...0,01].                (1.11)

 

Усі витрати заносять до табл. 1.6.

Згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» основні фонди належать розподілу за такими групами [10].

З метою формування бухгалтерської інформації основні фонди під­приємстваподіляються на:

1. Будинки, споруди та передавальні пристрої.
   1. Машини та обладнання.
   2. Транспортні засоби.
   3. Силові машини та обладнання.
   4. Інструменти, вимірювальні та регулюючі прилади.
   5. Інвентарна тара.

 

Для нарахування амортизаційних відрахувань рекомендовано застосовувати прямолінійний метод.

Прямолінійний метод – це метод, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;

Недоліки цього методу полягають у тому, що при його застосуванні не враховується моральний знос об'єкта.

Цей метод може бути використано з застосуванням норм амортизації. Норма амортизаційних відрахувань (Н_а) - це відношення щорічного розміру амортизаційних відрахувань до вартості основних фондів, виражене у відсотках:

                                             (1.12)

 

З використанням норм щорічна сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:

                                             (1.13)

 де В_п - початкова вартість основних фондів, грн.; В_л - ліквідаційна вартість основних фондів, грн в умовах планування цеху В_л =0; Т_кв - строк корисного використання основних фондів, роки.

 

Використання норм дозволяє розраховувати амортизаційні відрахування для однотипних груп основних фондів без визначення для кожного з них окремо строку корисного використання та ліквідаційної вартості.

При цьому рекомендований термін корисного використання основних засобів за групами, приведено у табл.1.5.

 

Таблиця  1.5. - Визначення строків корисного використання

Групи основних засобів	Термін корисного використання, років
Будинки, споруди та передавальні пристрої.	40
Машини та обладнання.	15
Транспортні засоби.	10
Силові машини та обладнання.	7
Інструменти, вимірювальні та регулюючі прилади.	5
Інвентарна тара.	5

 

Амортизаційні відрахування визначаються для кожної групи основних фондів поквартально (табл. 1.6).

 

 

Таблиця 1.6 - Визначення вартості основних фондів та величини амортизаційних відрахувань

Найменування групи основних фондів	Первісна вартість на початок року, тис. грн.	Річна норма амортизації, %	Величина амортизаційних відрахувань, тис. грн.	Первісна вартість на кінець року, тис.грн.
1	2	3	4	5
Будівлі, споруди та передатні пристрої
Верстатне устаткування
3 Підйомно-транспортне устаткування
4. Силове електротехнічне обладнання
5.  Вимірювальні і регулюючі  прилади, інструмент і пристрої
6. Виробничий інвентар
Всього

Середньорічна вартість основних фондів (В_ср.р) розраховується за формулою:

В_ср.р= (В_{П п.р.+} В_{П к.р.}) /2,                                        (1.14)

де В_{П п.р.}- первісна вартість основних фондів на початок рокеу, тис.грн; В_{П к.р.} – первісна вартість основних фондів на кінець року, тис.грн.

 

1.6.  Визначення потреби в матеріалах

 

Матеріали, що використовуються на машинобудівних заводах, поділяються на основні і допоміжні.

До основних належать такі, з яких виготовляються деталі, вузли, вироби.

Допоміжні матеріали використовуються для виробничого процесу, утримання устаткування, господарських і побутових потреб.

Потребу в основних матеріалах розраховують на основі виробничої програми і норм витрат на одиницю виробу.

Для спрощення розрахунків при визначенні вартості основних матеріалів за норму витрат беруть масу заготовки.

Вартість основних матеріалів:

МВ_ос=            (1.15)

де Н_М - норма витрат матеріалу на виготовлення виробу, кг; Ц_М - ціна за 1 кг матеріалу, грн.; Н_В- маса реалізованих відходів, кг; Ц_В - ціна за 1 кг реалізованих відходів, грн.

 

У розрахунках приймається оптова ціна (з урахуванням заданого коригувального коефіцієнту) основних матеріалів, ураховуючи транспортно-заготівельні витрати з доставки даного матеріалу до складу підприємства-споживача:

                                     (1.16)

де Ц_ср - оптова ціна матеріалу (основного), грн; k_m-з- коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат (транспортно-заготівельні витрати в середньому складають 5-8% гуртової ціни, тобто k_m-3 = 0.05-0.08).

 

 

Ціна реалізованих відходів приймається за діючими цінами вторинних матеріалів на базових підприємствах

Результати розрахунків зводяться до табл. 1.7.

Таблиця 1.7 - Розрахунок вартості основних матеріалів

Матеріали	Річна програма випуску, од.	Норма витрат матеріалу				Величина відходів				Вартість основних матеріалів
		На одиницю, кг	На річну програму (гр.2 х гр.З)	Ціна 1 кг, грн.	Загальна вартість, тис. грн.  (гр.4 х гр.5)	На одиницю, кг	На річну програму (гр.2хгр.7)	Ціна 1 кг, грн.	Загальна вартість, тис. грн. (гр.8 х гр.9)	На програму, тис.грн (гр.6 - гр.10)	На одиницю,  грн (гр. 11 : гр.2)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

 

 

Потребу в допоміжних матеріалах установлюють у розмірі 15% від вартості основних матеріалів та розраховується як на загальну програму, так і на одиницю продукції. Допоміжні матеріали  (МВ_доп)  на програму цеху розраховують за формулою:

МВ_доп = МВ_ос ^. 0,15,                                          (1.17)

де МВ_ос – матеріальні витрати на основні матеріали, тис.грн

 

Допоміжні матеріали на одиницю продукції (МВ_доп/од) визначимо за формулою:

МВ_доп/од = МВ_доп  / N.                                (1.18)

 

 

 

1.7. Визначення величини енергетичних витрат

 

І.Для виробничих цілей:

 

1.1.        Електроенергія. Річні втрати електроенергії для двигунів цеху (дільниці, лінії), кВт/год.

                                     (1.19)

де N_y - встановлена потужність обладнання механоскладального цеху, кВт, F_д - реальний річний фонд часу роботи обладнання (2030 год); k₃ - коефіцієнт завантаження устаткування (0,75...0,85); k₀ - коефіцієнт одночасної роботи обладнання, k₀ =0.06...0.07; h_с - коефіцієнт витрат електроенергії у мережі, h_с = 0.94...0.96;   h_м -  ККД моторів, h_м = 0.85...0.90.

 

Вартість електроенергії для виробничих потреб:

                                     (1.20)

де В_w - вартість 1 кВт/год енергії, В_w =0,35 грн/кВт-год.

 

1.2.      Вода. Втрати води

,                                                   (1.21)

де q - витрати води на верстату зміну, (15л); с - кількість змін; D - кількість робочих днів на рік (300 днів); _о - кількість верстатів, що працюють з охолодженням.

 

Вартість річної витрати води, грн.

                                                   (1.22)

 

де В_Q- вартість 1 м³ води, грн. (3 грн/м³).

1.3. Стисле повітря. При збільшених розрахунках витрати стислого повітря можуть бути прийняті за показниками витрат на один верстат.

На основі загального об'єму повітря, витраченого протягом року, і вартості 1 куб. м. повітря визначають вартість річної витрати стисненого повітря.

На основі загального об'єму повітря, витраченого протягом року, і вартості 1м³ повітря визначають вартість річної витрати стисненого повітря.

                                                 ,                                  (1.23)

де q – витрати стиснутого повітря на один верстат у зміну, (18м³); - кількість обладнання, що працює на стислому повітрі.

        В_С.П.=В_S·S_с.п.,                                   (1.24)

де В_S - вартість 1 м³ стиснутого повітря, В_S = 0,075 грн.

ІІ. Для невиробничих цілей

 

2.1.        Електроенергія. Витрата електроенергії для освітлення може бути
визначена на основі її витрати на 1 кв.м. площі будівлі.

Як середню витрату енергії освітлення при збільшених розрахунках беруть 15 Вт/год на 1 м² площі дільниці. В останню включають службові та побутові приміщення.

,                                      (1.25)

де S_д.заг  - загальна площа будівлі, м²; В_w– вартість 1 кВт/год енергії, 0,35 грн/кВт-год; D – середня кількість днів (300 днів).

 

2.2.Вода. Витрата води па побутові потреби визначена з розрахунку: для господарсько-побутових потреб – q₁=25 л на кожного робітника за зміну, в гарячих цехах –35 л; для душових – q₂= 40 л на споживаючого за зміну, а на підприємствах, де робота викликає сильне забруднення тіла - 60 л; для групових умивальників – q₃=3 л на процедуру, в забруднених виробництвах - 5л.

,                          (1.26)

де Ч  - чисельність робітників, що працюють, чол.

 

Вартість річної витрати води, грн.

,                                                   (1.27)

де В_Q - вартість 1 м³ води, грн. (3 грн/м³).

 

2.3.Пара. Потребу в парі дія опалювання протягом року можна визначити за формулою, т:

,                                                         (1.28)

де q - річна витрата пари на 1 куб. м. будівлі, (25…35 кКал); Н - кількість опалювальних годин за рік (4320 год); V- об'єм будівлі, куб. м; 540 - теплота випарювання, кКал/кг.

 

Вартість річної потреби пари, грн.:

В_п=К  ^. В_К                                           (1.29)

де В_К - вартість 1 т пари (В_К = 38 грн).

 

Опалювальний період береться рівним 180 дням. Для механоскладальних та інструментальних цехів річна витрата пари на 1 куб. м. будови q = 15...20 кКал/год; якщо існує штучна вентиляція, q =25...35 кКал/год.

Результати розрахунків зводяться за формою у табл. 1.8.

 

Табл.1.8. – Розрахунок вартості витрат на виробництво

 

 

 

 

2. Організаційний план

У даному розділі курсової роботи студент повинен подати стисло інформацію про те, як він збирається налагодити роботу на виробничій дільниці.

Необхідно подати обґрунтований розрахунок потреб у робочій силі. Для цього вирішуються такі питання: робітники якого профілю і розряду, з якою заробітною платою і в якій кількості знадобляться для успішного функціонування виробничого процесу (див. метод, вказівки у п.2.1-2.2).

У цьому ж розділі необхідно визначити загальну кількість КСС (керівників, спеціалістів, службовців).

Крім надання відомостей про оплату праці робітників та керівного складу, обговорити питання їх стимулювання.

Вказати організаційну структуру керування на дільниці, яка планується.

 

2.1. Визначення чисельності персоналу дільниці

 

У даному пункті студент повинен подати стисло інформацію про те, як він збирається налагодити роботу на виробничій дільниці.

Необхідно подати обґрунтований розрахунок потреб у робочій силі. Для цього вирішуються такі питання: робітники якого профілю і розряду, з якою заробітною платою і в якій кількості знадобляться для успішного функціонування виробничого процесу.

У цьому ж розділі необхідно визначити загальну кількість керівників, спеціалістів та службовців (КСС).

Крім надання відомостей про оплату праці робітників та керівного складу, обговорити питання їх стимулювання.

Вказати організаційну структуру керування на дільниці, яка планується.

Чисельності основних виробничих робітників визначається за формулою:

,                                            (2.1)

де    Т_м - трудомісткість операцій, год; F_д = 1860 - дійсний річний фонд часу роботи робітника,год;  К_б - коефіцієнт багатоверстатності.

 

Визначення чисельності основних виробничих робітників за технологічними операціями та інших категорій персоналу дільниці надається в табл.2.1. – табл.2.4.

 

 

Табл.2.1. - Визначення чисельності основних виробничих робітників

 

 

 

 

	Тил, модель устаткування	Тм  год/рік	Найменування професії	Кількість робітників, чол
				Розрахункова	Прийнята
Деталь 1
1.
2.
3.
…
	Всього
Деталь 2
1.
2.
…
	Всього

 

 

Табл.2.2.- Загальні відомості щодо персоналу дільниці

 

Категорія працюючих	Норматив	Кількість	У % від кількості виробничих робітників	В % від кількості працюючих	По змінам
1	2	3	4	5	6
І Основні виробничі робітники					1	2
2. Допоміжні робітники по ремонту та обслуговуванню устаткування	15% від п. 1
2. Допоміжні робітники не зайняті у виробництві	10% від п. 1
3. КСС (керівники, спеціалісти та службовці)	12% від п.(1+2)
	Всього			100%

Рівень кваліфікації основних та допоміжних виробничих робітників надається в табл. 2.3. Професія робітників визначається у відповідності до технологічного процесу виготовлення базової деталі. Розподіл по розрядам робітників основної та допоміжної діяльності відбувається студентами самостійно.

Табл.2.3. - Розподіл робітників за розрядами

 

№	Професія робітників		Розподіл по розрядам
	Найменування професії	Всього	2	3	4	5	6
1.
2.
…
Допоміжні робітники по ремонту та обслуговуванню устаткування
Допоміжні робітники не зайняті у виробництві

 

 

 

 

2.2. Розрахунок планового фонду заробітної плати та визначення її за категоріями робітників

 

Основна заробітна плата визначається,  як правило, за відрядною формою оплати праці, а допоміжних – за почасовою та розраховується 

Тарифний фонд оплати праці основних робітників визначається за формулою:

  грн                                     (2.2)

де n – кількість найменувань деталей, виготовлених на лінії, од; N_i - річна програма з м деталі, шт.; Т _мі - трудомісткість виготовлення і-ї деталі, год; Сj - погодинна тарифна ставка робітника-відрядника j-розряду (ДОДАТОК 4 (табл. 3)).

 

Тарифний фонд оплати праці допоміжних робітників визначається:

ФОП_д.р.=Ч_об ^. F_еф ^. С'_j, грн                            (2.3)

де Ч_об - обліковий склад робітників допоміжної діяльності, чол.;  F_еф - ефективний річний фонд часу роботи робітника, год (F_еф =1860 год);  С'_j - погодинна тарифна ставка допоміжних робітників  j-го розряду (ДОДАТОК 4 (табл. 2)).

 

Фонд тарифної заробітної плати складає основну заробітну плату робітників (ДОДАТОК 4 (табл. 3)).

Річний фонд основної заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців (КСС) розраховують на основі місячних окладів, що передбачені штатним розкладом.

Результати розрахунків зводяться до табл. 2.4

 

Табл. 2.4 - Знання про керівників, спеціалістів та службовців

Посада КСС	Нормативна кількість	Місячний оклад, грн.	Річна сума, тис.грн

 

До додаткової заробітної плати належать доплати, що передбачені діючим законодавством, премії та кошти на оплату відпусток.

Залежно від змісту доплат застосовується така класифікація (табл. 2.5).

1. Доплата за керівництво бригадою. Сплачується за керівництво бригадою в таких розмірах: при кількості робочих у бригаді від 5 до 10 чоловік - 10%, більше 10 чоловік - 15% тарифної ставки.

Доплата за навчання учнів. Визначається згідно з діючим нормативом відповідно складності виробництва і строку навчання. Сума доплат визначається диференційовано в залежності від розміру оплати та кількості учнів шляхом множення розміру оплати на кількість учнів. Чисельність учнів визначається: 1 учень на бригаду у 10 робітників. Розмір доплат у обсязі 100 грн/ учня на місяць.

Доплата за роботу у вечірній час. Приймається у розмірі 20% від фонду тарифної заробітної плати.

Оплата відпусток. Приймається у розмірі місячної заробітної плати робітників або середньомісячного тарифного окладу КСС.

Премія. Премія визначається у відсотках від основної заробітної плати (ФОП): 35% для робітників основної діяльності; 30% для  робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування; 15% для робітників не зайнятих у виробництві; 25% для КСС.

Отримані результати за проведеними розрахунками зведено  у табл. 2.5-2.6.

 

Табл.2.5 – Розрахунок додаткової оплати праці

Категорія працюючих	Основні виробничі робітники	Допоміжні робітники по ремонту та обслуговуванню устаткування	Допоміжні робітники не зайняті у виробництві	КСС
За керівництво бригадою	-	-	-	Отримують керівники у відповідності до чисельності робітників
За роботу у вечірній час	20% від ФОП	-	-	Отримують керівники
За навчання учнів	У відповідності до чисельності учнів	У відповідності до чисельності учнів	-	-
Оплата відпусток	Місячна оплата праці	Місячна оплата праці	Місячна оплата праці	Місячний оклад
Премії	35%	30%	15%	25%
Усього додаткова заробітна плата

 

 

 

Табл.2.6 - Формування фонду оплати праці дільниці (цеху)

Категорія працюючих		Основні виробничі робітники	Допоміжні робітники по ремонту та обслуговуванню устаткування	Допоміжні робітники не зайняті у виробництві	КСС
Основна заробітна плата, тис.грн.
Додаткова заробітна плата, тис.грн	За керівництво бригадою
	За роботу у вечірній час
	За навчання учнів
	Оплата відпусток
	Премії
	Усього додаткова заробітна плата
Загальний фонд заробітної плати, тис. грн.
Середньооблікова чисельність,чол
Середньомісячна заробітна плата одного працівника, грн.

 

3. Витрати та собівартість продукції

 

Цей розділ курсової роботи дозволяє узагальнити попередні матеріали і показати їх у вартісному виражені.  Під час виконання даного завдання студент повинен подати з відповідними розрахунками калькуляцію собівартості продукції, що випускається (деталь всіх найменувань), сформувати ціну на продукцію, план доходів та витрат.

У заключній частині завдання необхідно розрахувати ключові техніко-економічні показники роботи дільниці за перший рік діяльності, а також потреба в оборотних коштах.

Методичні вказівки що до виконання розрахунків, які є у фінансовому плані, містяться в п.п.3.1-3.4.

 

3.1. Складання кошторису загальновиробничих витрат

 

Основним завданням при визначенні ефективності роботи дільниці, необхідно визначити витрати на виробництво та скласти калькуляцію собівартості одиниці продукції та на плановий обсяг.

Загальновиробничими називають витрати цеху на управління та обслуговування виробництва, які можуть бути віднесені на той чи інший виріб, що випускається в даному цеху.

Таким чином, до складу загальновиробничих витрат належать усі види витрат даного цеху, крім тих, що безпосередньо відносяться на собівартість виробів.

Залежно від характеру утворення загальновиробничі витрати поділяються на дві групи:

1. Витрати на утримання і експлуатації устаткування (табл. 3.1.І).
2.  Витрати на управління (табл. 3.1.ІІ).

Склад і визначення Загальновиробничих  витрат з кожної статті наведені у табл. 3.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Табл. 3.1. - Склад загальновиробничих витрат

Номер і найменування статті витрат	Визначення витрат, тис.грн
1	2
І. Витрати на  утриманням та експлуатацією устаткування
1.Витрати на виробництво:	За розрахунковими даними (табл. 2.8)
а) на силову електроенергію
б) стиснене повітря
в) на пару
г) па паливо
2. Допоміжні матеріали	У розмірі 15%   від    вартості    основних матеріалів
3.  Основна заробітна плата допоміжних робітників з обслуговування устаткування	За розрахунковими даними (табл. 3.6)
4. Додаткова заробітна плата допоміжних робітників
5. Вирахування на соцстрах (37,5%)	У розмірі 37,5%  від суми основної і додаткової заробітних плати цих робітників
6. Амортизаційні відрахування (при роботі в дві зміни)	За розрахунковими даними (табл. 2.6)
а) на обладнання (металорізальні верстати, підйомно-транспортне обладнання та ін.)
б) на інструмент та пристрої
7. Утримання устаткування	У відповідності до вартості виробничого устаткування (приблизно 0,5% від вартості устаткування, транспортних засобів та силових машин за первісною вартістю на початок року )
8. Утримання, ремонт, оновлення малоцінного інструменту та пристроїв	За встановленою сумою за  рік (80 грн ) на одного робітника
9. Поточний ремонт	Визначається у розмірі 4,5% від вартості устаткування, транспортних засобів та силових машин за первісною вартістю на початок року
Всього
ІІ. Витрати на управління
1. Заробітна плата основних робітників	За розрахунковими даними  табл. 3.6
2. Додаткова заробітна плата допоміжного персоналу
3. Відрахування на соціальне страхування (37,5%)	У відсотках  від суми основної і додаткової заробітної плати робітників
4. Основна заробітна плата КСС	За розрахунковими даними  табл. 3.6
5. Додаткова заробітна плата КСС
6. Відрахування на соціальні заходи (37,5%)	У відсотках від суми основної і додаткової заробітної плати робітників
7. Утримання будівель та споруд	За розрахунковими даними табл. 2.8
a)        електроенергія та освітлення;
б)     вода на побутові потреби;
в)      пара на опалення;
г)      матеріали та інші видатки.	У відсотках від вартості будівель та споруд приблизно 3%. (табл. 2.6 за  первісною вартістю на початок року )
8. Амортизаційні відрахування	З розрахунковими даними виходячи з норм амортизаційних відрахувань (табл. 2.6)
a)       на будівлі та споруди;
б)     на передаючі пристрої;
в)      на інвентар
9. Поточний ремонт будівель та споруд	У розмірі 2% відсотках від балансової вартості будівель і споруд (табл. 2.6. за первісною вартістю на початок року)
10. Утримання, ремонт і оновлення інвентарю	У 6%відсотках від вартості інвентарю (табл. 2.6. за первісною вартістю на початок року)
Всього

 

 

 

3.2. Складення калькуляції продукції

 

Витрати пов’язані з виробництвом і збутом продукції визначають собівартість продукції. Планування собівартості здійснюється шляхом розробки планових калькуляцій на одиницю  та на весь випуск товарної продукції.

Собівартість продукції визначається в табл. 3.2.

Табл.3.2.- Калькуляція собівартості продукції цеху

	Деталь 1		Деталь 2
Показники
					Всього
	На одиницю, грн	На загальний обсяг, тис.грн	На одиницю, грн	На загальний обсяг, тис.грн
1. Прямі матеріальні витрати
- основні матеріали
- допоміжні матеріали
2. Прямі витрати на оплат праці
- основна заробітна плата працівників основної діяльності
- додаткова заробітна плата основних робітників
3. Відрахування на соц. страхування (37,5%)
4. Загальновиробничі витрати
5. Інші витрати
6. Виробнича собівартість
7. Адміністративні витрати
8. Витрати на збут
9. Повна собівартість

 

Формування собівартості продукції відбувається за наступними статтями;

1. Прямі матеріальні витрати – витрати на основні та допоміжні матеріали, необхідні для виробництва продукції цеху (дільниці) (табл. 3.1). При цьому вартість допоміжних матеріалів визначаємо за формулою 3.3-3.4.
2. Прямі витрати на оплату праці – враховують основну та додаткову заробітну плату робітників основної діяльності (табл. 4.6).
3. Відрахування на соціальні заходи розраховуються у розмірі 37,5% від витрат на плату праці (п.2 табл. 5.2).
4. Загальновиробничі витрати включає витрати на утримання, ремонт та експлуатацію виробничого устаткування та на управління (табл. 5.1).
5. Інші витрати – непрямі витрати, пов’язані із діяльністю цеху (дільниці). Визначають у розмірі 3-5% від суми попередніх витрат.

Виробнича собівартість визначає загальні витрати цеху (дільниці) на виробництво основної продукції та визначається як сума попередніх статей витрат (табл. 5.2).

Величина адміністративних витрат визначається у відсотковому відношенні до виробничої собівартості (приблизно 3-5%), або на основі заводських даних за коефіцієнтом, що розраховується як відношення суми цих витрат до заводської (виробничої) собівартості.

Величина витрат на збут визначається у відсотковому відношенні до виробничої собівартості (приблизно 5-8%).

Повна собівартість враховує виробничу собівартість продукції, а також адміністративні витрати та витрати на збут.

       3.3. Складення кошторису витрат

Для визначення кошторису витрат на виробництво та складову основних елементів витрат, складемо табл. 5.3.

 

 

Таблиця 5.3.- Кошторис витрат на виробництво

 

Витрати на виробництво визначаються за повною собівартістю (табл.5.2) та розподіляють за елементами:

ü Матеріальні витрати – всі витрати на основні та допоміжні матеріали, витрати на виробництво та інші витрати пов’язані з утриманням і експлуатацією устаткування та управлінням;

ü Витрати на оплату праці – основна та додаткова заробітна плата всіх працівників дільниці;

ü Відрахування на соціальні заходи – визначається у розмірі 37,5% від суми витрат на оплату праці працівників дільниці;

ü Амортизація – сума амортизаційних відрахувань техніко-технологічної  бази дільниці;

ü Інші витрати – всі інші витрати, пов’язані з організацією роботи дільниці (цеху).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Критерії оцінки курсової роботи

 

4.1. Критерії оцінки курсової роботи для студентів денної форми навчання

 

Кількість балів, що отримує студент за виконання курсової роботи знаходяться у межах 0-30 балів.

0 балів  - студент не відвідує лабораторні заняття та не має практично виконаних робіт  у встановлений строк захисту роботи. Студент не володіє матеріалом та не може відповісти на поставлені запитання.

5 балів – студент має виконану курсову роботу з незначними помилками, але за семестр не відвідував заняття або має значну кількість прогулів. Студент не може відповісти на поставлені запитання та не володіє матеріалом.

10 білів – студент має виконану курсову роботу з незначними помилками, має незначну кількість прогулів, але не володіє викладеним на заняттях матеріалом та не може відповісти на поставлені запитання по виконаними роботами.

15 балів - студент має виконану курсову роботу з незначними помилками, не має  прогулів, але не у повному обсязі відповідає на запитання по роботам та не володіє викладеним на заняттях матеріалом.

20 балів - студент має виконану курсову роботу без помилок, не має  прогулів, але не у повному обсязі відповідає на запитання по роботам та за викладеним на заняттях матеріалом.

30 балів - студент має виконану курсову роботу без помилок, не має  прогулів, у повному обсязі відповідає на запитання по роботам та за викладеним на заняттях матеріалом.

 

 

5.2. Критерії оцінки курсової роботи для студентів заочної форми навчання

 

Основними критеріями оцінки роботи є виконання та оформлення роботи у відповідності із методичними рекомендаціями. Після реєстрації та перевірки роботи викладачем, вона допускається до захисту.

Відмінно - студент має виконану курсову роботу без помилок та у повному обсязі відповідає на запитання по роботам та за викладеним на заняттях матеріалом.

Добре  - студент має незначні помилки у розрахунках курсової роботи але у повному обсязі відповідає на запитання по роботам та за викладеним на заняттях матеріалом.

Задовільно  - студент має  значні помилки у розрахунках курсової роботи та не  у повному обсязі відповідає на запитання по роботам та за викладеним на заняттях матеріалом.

Незадовільно  - студент має значні помилки у розрахунках курсової роботи, не відповідає на запитання по роботам та за викладеним на заняттях матеріалом або робота виконана не самостійно.

Література

 

Нормативна та інструктивна література

 

1. Господарський кодекс України // Офіційний текст.-К.: Кондор, 2004-208 с.
2. Закон України «Про власність»// Відомості Верховної Ради України. - 1991.- №20.
3. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»// Урядовий кур’єр. – 1999. – 1 вересня.
4. Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України. - 1991.- №49.
5. Закон України «Про оплату праці» // Галицькі контракти. - 1995.- №21.
6. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». Збірник систематизованого законодавства // Бухгалтерія. – 2003. - №1.
7. Закон України «Про інвестиційну діяльність»// Відомості Верховної Ради України.-1991.- №47.
8. Основні положення про склад витрат виробництва (обігу) і формування фінансових результатів на підприємстві і в організаціях України. / Урядовий кур’єр. - 1993.- 12 жовтня.

 

1.Великанов K.M., Власов В.Ф., Карандашева К.С. Экономика и организация производства в дипломних проектах. Л., 1977.

2.Егоров М.К. Основы проектирования машиностроительных заводов. Гл.З, 5, 12, 13.-М., 1969.

3.   Загородній П.Г., Павлішевський I.B. Бізнес-план (планування
підприємницьких проектів). Лвів, Бомтекс. 1993 г.

4. Организация, планирование и управление предприятиями машиностроения. Учеб. для студ. машиностроит. спец. вузов./ И.М. Разумов, Л.А. Глаголева и др. - М.: Машиностроение, 1982.

5.  Организация, планирование и управление машиностроительным
предприятием. Учеб. пособие для вузов/ П.С.Сачко. И.М.Бабук и др. -М.: Высш. шк., 1988.

6. Организация и планирование машиностроительного производства / Под ред. Бабука – Минск: Вышейш. шк., – 1991.

7. Організація виробництва: Навч. посібник для вуз./ В.О.Онищенко, О.В.Редкін, А.С.Старовірець, В.Я.Чевганова. – К.Ж Лібра, 2005. – 336 с.

8. Организация и планирование приборостроительного производства. Управление предприятием: Учебное пособие для вузов / Под ред.. Н.М. Ліча, А.Э. Розенплентера. – К.:Вища шк. Головне видавництво, 1986. – 344 с.

9. Организация, планирование и управление машиностроительным предприятием. Учеб. пособие для вузов / Н.С. Сачко, И.М. Бабук и др. – М.: Высш. шк., 1988. – 271 с.

10. Петрович Й.М., Захарчин Г.М., Буняк С.О. Організація виробництва: практикум. - Львів:Магнолія плюс, 2004. – 400 с.

11. Планирование на предприятии: Учебник / А.И. Ильин. – Мн.:Новое знание, 2003. – 4-е узд., стереотип. – 635 с.

12. Плоткін Я.Д., Янушкевич О.К. Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві: Навч. видання. – Львів: Світ, 1996. – 352 с.

13. Методичних рекомендаціях щодо виконання індивідуальних завдань з курсу «Організація, планування та управління виробництва» / Укл. Максимова О.С. - Кривий Ріг: КТУ, 2009. – 28 с.

14. Расчеты экономической эффективности новой техники: Справочник / Под общ. ред. К.М. Великанова. – Л.: Машиностроение, 1990.- 448 с.

15. Руденко Л.О. Проектирование технологических процесов в машиностроении. – К.: Высш. школа, 1993. – 414 с.

16. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. 3-є вид. – К.:Каравела, 2008. – 352 с.

17. Фатхутдинов Р.А. Организация производства. – М.: Инфра – М, 2002.-672с.

18.  Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. -  2-е вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2005. – 662 с.

19.Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник. – Львів:»Магнолія плюс», 2004. – 268 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

 

 

 

Кафедра економіки, організації

та управління підприємствами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: «Організація, планування та управління»

Варіант  № ___

 

 

 

 

 

 

Виконано: ст. гр. __________

_________________________

Прийнято: ________________

_________________________

(підпис)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кривий Ріг - 20__р.

 

Додаток 2

Вихідні дані для виконання курсової роботи

Найменування деталі А: Річна програма випуску: Марка матеріалу: Маса деталі: Маса заготівки: Ціна 1 кг матеріалу, ціна 1 кг відходів. Найменування деталі Б: Річна програма випуску: Марка матеріалу: Маса деталі: Маса заготівки: Ціна 1 кг матеріалу, ціна 1 кг відходів.

 

 

Технологічний процес виготовлення деталі

 

 

Дані затверджує керівник роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 3

Ціни на верстатне устаткування

Тип	Модель	Габ. розм.	Маса	Потужність, (кВт)	Ціна одиниці, тис.грн
1	2	3	4	5	6
Токарні
Токарно-гвинторізний	1К62	2786х1190х1500	2700	11	80
Токарно-гвинторізний	1М63	4950х1780х1490	5600	15	55
Токарно-гвинторізний універсальний	1А64	5825х2000х1660	11700	17	140
Токарно-гвинторізний	16К20	2505х1190х1500	2835	11	60
Токарно-гвинторізний	16К25	3200х1240х1500	3420	11	62
Токарно-гвинторізний	16К40	3740х1860х1625	5200	18	95
Токарно-гвинторізний	16К20П	3750х2300х1870	6300	17	75
Токарно-гвинторізний	16К20В	2505х1190х1500	2835	5,5	33
Токарно-гвинторізний	16К30	5545×2010×1545	6875	22,8	88
Токарно-гвинторізний	165	5825х2100х1760	12500	22	160
Токарно-гвинторізний з  ЧПК	16К20Ф1	2795х1198х1810	3035	6	52
Горизонтально-токарний з ЧПК	16К20Ф3	5300х3420х1620	5300	7,5	85
Горизонтально-токарний з ЧПК	16К20Ф305	5290х2400х2150	5400	11	93
Токарний з ЧПУ	16К20В1ФС1	2505х1190х1500	3075	5,5	89
Токарний з ЧПК	16К30Ф3	5550х2560х1990	7400	28	85
Токарно-патронно-центрувальний з ЧПК	16К30Ф305	5550х2560х1990	7400	22	145
Токарно-гвинторізний	1А660	12200х2400х2070	41730	55	200
Токарно-гвинторізний з ЧПУ	1А660Ф3	12728х3285х2245	46700	50	220
Токарно-карусельний вертикальний з ЧПК	1А512МФ3	4860х4860х6500	26000	55	220
Токарний з ЧПУ	1М63МФ3	4900х1800х1550	5,6	15	200
Токарно-гвинторізний	1512	2875х2660х4100	16500	30	190
Токарно-карусельний з ЧПУ	1512Ф2	2920х2705х4100	14800	30	152
Токарно-карусельний з ЧПУ	1512Ф3	460х4040х4980	26000	30	240
Токарно-карусельний	1516	2670х3170х3890	20000	30	142
Токарно-гвинторізний	NEF 400	2100х1750х1710	1800	58	5
Токарний з ЧПУ	450 VT	4040х3660х3350	11000	18	135
Полуавтомат токарний з ЧПУ	1П756ДФ321	4740х2650х2750	9000	30	120
Токарний з ЧПУ	DFM30-NCC	6140х2200х1770	12800	30	162
Токарний  з ЧПУ	РТ755Ф3	8300х2880х1805	15000	66	182
Токарно-гвинторізний з ЧПУ	1740РФ3	5530х2310	13100	37	90
Токарно-гвинторізний з ЧПУ	1740Ф3	5530х2310х1750	13100	37	135
Токарний з ЧПУ	РТ755Ф3	8300х2880х1805	15000	66	102
Розточні
Координатно-розточний	2620	5700х3400х3000	12500	10	85
Координатно-розточний	2459	4620х3130х2895	18200	4,8	98
Горизонтально-розточний	2656	10900х8100х6000	52200	17	150
Горизонтально-розточний	2657	10900х8100х6000	52200	17	150
Координатно-розточний	2Е460 АФ1	4665х3440х4170	17000	3,9	38
Координатно-розточний	2Е470А	6015×4060×4610	33000	3,9	115
Координатно-розточний	2Е440А	2440х2195х2430	3500	4	47
Координатно-розточний універсальний	2Д450	3305х2705х2800	9100	2	40
Горизонтально – розточний	2А250	2200х1600х1100	20100	3	162
Горизонтально – розточний	2А450	2670х3305х2660	7300	4,5	55
Горизонтально – розточний з ЧПУ	2554Ф2	8160х5070х4805	35700	19	210
Горизонтально – розточний з ЧПУ	2623Ф1	8160х5070х5135	35700	19	100

Продовження додатку 3

 

1	2	3	4	5	6
Горизонтально – розточний з ЧПУ	2636 Ф1	8160х5070х5135	35700	19	110
Горизонтально – розточний з ЧПУ	2636ГФ-2	7560х5530х4805	34200	34,06	138
Горизонтально – розточний з ЧПУ	2637ГФ1	6960×5970×4805	32000	35,5	275
Горизонтально – розточний з ЧПУ	2637Ф2	6960х5070х4805	32000	22	136
Горизонтально – розточний з ЧПУ	2650Ф2	11600×11650×6700	76400	37	110
Горизонтально – розточний з ЧПУ	2651Ф3	7500х9700х6700	77000	37	150
Горизонтально-розточний фрезерний	2А622Ф1	3770х3850х3100	15500	10	110
Горизонтально – розточний з ЧПУ	2А620Ф2	6100х3950х3200	17500	25	115
Горизонтально-розточний з ЧПУ	2А680Ф2	14450х12600х11100	267000	100	3000
Горизонтально-розточний з ЧПУ	2Б660Ф1	4200х1250х2560	7000	22	87
Координатно-розточний з ЧПУ	2Е471АФ1	6000х4445х4940	32500	8	120
Свердлильні
Вертикально-свердлильний	2А135	1240х1110х2563	1415	3	38
Вертикально-свердлильний	2Н118	970х590х2080	450	1,5	8
Вертикально-свердлильний	2Н118А2	870х590х2080	450	1,5	9,5
Вертикально-свердлильний	2Н125	1130х805х2290	1020	2,2	16
Вертикально-свердлильний	2Н13	1245х815х2690	1350	4	28
Вертикально-свердлильний	2Н135	1130х805х2290	1020	2,2	18
Координатно-свердлильний	2Д450	3305х2705х2800	9100	2	25
Радіально-свердлильний	2Н55	2670х1000х3320	4100	4	32
Радіально-свердлильний	2М55	2665х1020х3430	4700	5,5	47
Радіально-свердлильний	2М55	1500х1630х4170	10500	7,5	85
Радіально-свердлильний	2Ш55	3250х1650х3550	8000	4	24
Радіально-свердлильний	2Л53	2000х800х2390	2300	2,2	19
Радіально-свердлильний з ЧПУ	2М55Ф2	4500х3700х3500	8000	4	85
Радіально-свердлильний	2М58-2	4850х1830х4885	18000	13	110
Координ6атно-свердлильний з ЧПК	2554Ф2	8160х5070х4805	35700	55	200
Сердлильно-фрезерно-розточний вертикальний	2254ВМФ4	1900х5000х3800	8750	11,37	360
Вертикально-свердлильний з ЧПК	2Д132МФ2	2555х1850х2850	5100	4	48
Координатно-свердлильний з ЧПУ	2Д135МФ2	7000х4800х1920	5100	10,48	50
Координатно-свердлильний з ЧПУ	2Д135МФ3	7000х4800х2500	5100	17	110
Вертикально-свердлильний з ЧПК	2Н125Л	2350х785х915	880	2,2	22
Радіально-свердлильний з ЧПУ	2Н55Ф-2	4500х3700х3500	8000	4	85
Вертикально-свердлильний з ЧПК	2Р118 Ф2	2350х1800х2500	2500	2,2	125
Вертикально-свердлильний з ЧПК	2Р135Ф2	2500х2800х2700	3500	4	45
Вертикально-свердлильний з ЧПК	2Р135Ф2-1	2500х2800х2700	3500	4	45
Шліфувальні
Шліцешліфувальний	3451	2600х1513х1900	3900	3	120
Круглошліфувальний	3У10В	1250х1400х1690	1980	1,1	58
Круглошліфувальний універсальний	3У131В	3180х1689х1800	5960	5,5	144
Круглошліфувальний	3У142	5500х2500х200	6	5,5	65
Полуавомат круглошліфувальний	3М150	2000х1370х1520	2600	4	80
Круглошліфувальний	3М151	4605х2450х2170	5600	10	95
Круглошліфувальний	3М151У	2260х1920х1750	4000	125	5,5
Полуавомат круглошліфувальний	3М163В	5026х2930х2170	9220	13	110
Полуавомат круглошліфувальний	3М174Е	6710х3100х2100	11000	30	180
Круглошліфувальний	3М193	6710х2650х1850	13000	21,5	120
Круглошліфувальний	3М195	12855х3775х2500	35500	25	158
Універсальний заточний	3М642	1800х1470х1625	1500	1,5	28
Круглошліфувальний	3Б151	3100х2100х1500	4200	7,5	33

Продовження додатку 3

1	2	3	4	5	6
Круглошліфувальний	3Б161	4100х2100х1560	4500	7,5	45
Плоскошліфувальний	3Б722	3410х2020х2290	6950	10	95
Плоскошліфувальний	3Д723	7100х2215х1615	8700	17	75
Полуавтомат торцешліфувальний	3Т130Ф3	4200х4100х2000	5800	7,5	138
Полуавтомат торцекреглошліфувальний	3Т153Е	2150х1750х1950	4000	7,5	120
Полуавтомат торцекреглошліфувальний	3Т160	3754х4675х2245	8110	17	65
Торцешліфувальний	3Е756	4425х2525х1680	9000	37	36
Плоскошліфувальний	3Е711В	2020х1801х1915	3200	4	50
Круглошліфувальний з ЧПК	3В130Ф4	4000х3200х1900	5270	15,3	98
Зубошліфувальний	3В451В	5250х1700х1900	6800	3	100
Круглошліфувальний з ЧПК	3В622Ф3	600х730х1400	550	1,6	55
Внутрішньошліфувальний	3К228А	2885х1900х1750	4400	4	62
Внутрішньошліфувальний	3К227В	2,8х1,9х1,75	4,3	4	55
Внутрішньошліфувальний	3К228В	3970х2200х1870	6900	5,5	92
Внутрішньошліфувальний	3К229В	2850х1900х1870	4300	4	65
Круглошліфувальний	3А172	11750х3700х1850	23400	40	200
Внутрішньошліфувальний	3А229	4075х1900х1740	6500	11,2	57
Хонінгувальна	3Г833	1205х1180х2670	3500	4	20
Зубообробні
Полуавтомат зубодовбальний	5122Б	2610х1510х1965	4500	3,7	98
Полуавомат зубодовбальний	5140	1750х1250х2350	4400	4,7	57
Полуавтомат зубофрезерувальний	5310	2140х2040х2010	4800	2,2	75
Полуавтомат зубодовбальний	5343А	2595х1550х1650	3800	6,5	98
Полуавтомат шліцефрезерний	5350	2595х1550х1650	3800	6,5	98
Полуавтомат шліцефрезерний	5350А	2595х1550х1650	3800	6,5	101
Полуавтомат шліцефрезерний	5350В	3595х1550х1650	4550	6,5	98
Зубостругальний	5236П	1620х1050х1415	3000	1,1	85
Полуавтомат зубошевінгувальний	5702В	1820х1500х2120	5300	3,2	87
Накатний	5993Н	2230х1075х1125	1425	3,7	68
Полуавтомат зубофрезерний універсальний	53А20	3150х1815х2300	6800	7,5	95
Зубофрезерний	53А30П	2300х1500х1950	6800	4,2	135
Зубофрезерний вертикальний	53А50	2670х1810х2250	9850	12,5	100
Полуавтомат зубофрезерний вертикальний	53А80	2897х1810х2250	10800	12,5	150
Зубодовбальний	5А140П	1975х1690х1640	7500	7,5	85
Полуавтомат зубофрезерувальний	5А283	3725х2780х2405	19000	7,5	135
Зубофрезерний	5А328А	3600х1800х2600	6,4	7,5	36
Зубофрезерний вертикальний	5А342П	6910х2990х3460	31800	13	160
Полуавтомат шліцефрезерний	5А352П	3090х1940х2100	9800	10	75
Зубофрезерний горизонтальний	5А370	7600х2890х2170	27000	19	320
Полуавтомат зубофрезерний	5А841	2580х2315х2085	8000	1,5	102
Зубошліфувальний	5А853	3340х2200х2300	7,5	3,5	68
Полуавтомат зубошліфувальний	3А872	3320х2100х2000	12500	5,5	98
Зубокруглювальний	5Н582	3600х1500х2000	4	5,5	65
Зубофрезерний вертикальний	5К32	2650х1510х2000	7200	7,5	100
Зубофрезерний вертикальний	5К324А	2500х1400х2000	6400	7,5	124
Зубодовбальний	5М150	3150х1780х3300	10450	10	130
Зубодовбальний	5М161П	5560х2380х1670	7000	5	87
Полуавтомат зубостругальний	5С277П	3140х1975х2200	15000	5,5	112
Полуавтомат зубостругальний	5С286П	3615х2970х2375	18500	7,5	110

Продовження додатку 3

1	2	3	4	5	6
Зубофрезерний	5В370	1525х780х690	1300	16	99
Зубофрезерний	5В833	2305х1905х2000	4200	15	114
Фрезерні
Вертикально-фрезерувальний	6А56	5300х3900х4000	19100	22	180
Фрезерувально-свердльлно-розточнийц	6Р12	2522х1950х2035	3865	7,5	68
Вертикально- фрезерувальний	6Р13	2560х2260х1770	4700	11	52
Фрезерно - центрувальний	6Р71	3140х1630х1740	6100	5,5	75
Горизонтально- фрезерувальний	6Р80	1445х1875х1515	1260	3	61
Консолно- фрезерувальний	6Р 81	2305х1905х1680	2900	7,5	78
Вертикально- фрезерувальний	6Р82	2305х1950х1680	2900	7,5	75
Горизонтально- фрезерувальний	6Р83	2560х2260х1770	3800	11	35
Продольно- фрезерувальний	6Г310	8750х3400х4300	32000	17	180
Вертикально- фрезерувальний	6540	2655х2640х2785	8000	7,5	110
Вертикально- фрезерувальний	6550	3205х2720х2960	1250	10	98
Продольно- фрезерувальний	6608	8270х4100х3780	31150	11	100
Продольно-фрезерувальний	6662	14750х6020х5440	76700	28	280
Фрезерувально - центрувальний	МР77	3150х1630х1740	6100	5,5	85
Фрезерувально - центрувальний	МР73	3140х1630х1740	4100	15	98
Фрезерувально - центрувальний	МР75М	4325×1630×1740	7800	25,025	50
Поздовжньо- фрезерувальний	6У612	11070×5630×5200	69500	88	120
Горизонтально-фрезерувальний	6Т80	1600х1875х1528	1310	3	52
Вертикально- фрезерувальний	6ВР13Ф3	2560х2260х2120	4200	11	123
Карусельно-фрезерувальний	6М23	32100х2090х3244	7500	9,2	65
Продольно-фрезерувально-розточний з ЧПК	6М610МФН-1	8650х8500х5400	40000	100	280
Фрезерувально-консольний з ЧПК	6Р13Ф3	3200х2500х2450	5560	7,5	125
Фрезерувально-свердлильно-розточний з ЧПК	6902ПМФ2	2780х2050х1860	4000	3	87
Вертикально-корнсольно-фрезерувальний з ЧПК	6Р11Ф3-1	2285х1880х2220	2550	5,5	112
Вертикально-корнсольно—шпоночно-фрезерувальний	6Д92	1995х1115х1530	2650	2,2	45
Вертикально-корнсольно-фрезерувальний	FSS400	2500х2920х2710	4100	11	110
Довбальні та протяжні
Довбальний	7410	6000х4400х85300	30000	40	190
Протяжний	7512	4610х2450х2170	5000	10	65
Довбальний	7А412	1950х980х1780	1200	4,5	41
Довбальний	7А420М	3030х2175х3010	5700	10	65
Поперечно-стругальний	7М36	2785х1750х1780	3300	7,5	45
Довбальний	7М450	3540х2890х3465	8200	10	54
Протяжний горизонтальний	7Б56	7200х2135х1810	7450	30	85
Довбальний	7Д430	3030х2175х3010	5700	10	54
Довбальний	7Д450	3540х2890х3465	8200	10	51
Універсальні
Фрезерно-свердлильно-розточний	ИР800ПМФ4	5355х4635х3455	10050	18	420
Комплексна на оброблюючому центрі	ИР500ПМФ4	4450х4665х3100	11560	14	550
Свердлильно-фрезерна ЧПК	ГФ2171С5	3680х4170х3150	6580	9	480
Багатофункціональний	ГФ-3171	34000х3800х2960	5600	9	180
Вертикально-консольно-фрезерувальний універсальний	ГФ-4471	3350х4170х3150	7000	11	160

 

Продовження додатку 3

1	2	3	4	5	6
Свердлильно-фрезерно-розточна ЧПК	СС2В05ПМФ4	3700х3000х3100	6500	6,5	495
Багатоцільовий	СМ213В	6015х4060х4610	21950	24	180
Багатоцільовий	6904ПМФ2	4450х5350	7450	7,87	168
Полуавтомат фрезерний вертикальний універсальний	53А20	3150х1815х2300	6800	2,2	65
Свердлильно-фрезеррувальний універсальний	СФ-32	1930х1300х1060	11000	11	185
Багатоцільовий	spinner VS 860	2800х2400х1500	1660	3	85
Електрохімічний	EXC-10Б		850	3	68
Свердлильно-фрезерувально-розточний	2254ВМ Ф4	3050х2700х3235	7000	6,3	98
Свердлильно-фрезерувально-розточний	21104П7Ф4	3420х2850х3190	8000	7,5	145
Багатоцільовий	6904ПМФ2	4450х5350	7450	7,87	125

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 4

Ціни на верстатне устаткування

 

 

Найменування	Модель	Габарити	Вага, кг	Потужність, кВт	Ціна, тис.грн
Кран мостовий		22000х2000		18	76
Кран мостовий	КМЕ 16-22		1800	18	45
Кран мостовий	ГП-5тс	24000х5450х444	21,9	17,5	115
Кран мостовий		2296х5450х4443	21,9	39	180
Кран мостовий	КМ-12,5		14000	32	140
Кран мостовий	НКМ204	Проліт – 10-12м, ширина – 2,8 м, висота – 1,3 м	5480	15	65
Кран консольний поворотний	СКП315921	Висота підйому 4м, висота крюка 4 м  (4000х3200)	700	2,5	80
Конвеєв				18	50
Електрогрузовик				3	25
Електрокар	ЕПО 11.2	3300х1310	160	3,6	48
Електрокар транспортний	ЕКТ-01	2,8х1,2х1,5		3,6	12
Електрокар	ЕПО 11.2	3300х1310	160	3,6	48
Електровозик		2785х1140		10	25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

 

 

                  Табл. 1 - Нормативи визначення потреб у воді

Умови праці	Нормальні	Гарячі цеха
для господарчо-побутових потреб ля душових дія групових умивальників	25 л 10л Зл	Зл  60 л  5л

 

 

 

Табл. 2 -Годинні тарифні ставки основних та допоміжних робітників, грн./год.

Професія	Розряд
	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ
Верстатник	7,935	8,053	8,642	8,768	9,354	9,97
Допоміжні робітники зайняті ремонтом та обслуговуванням устаткування (слюсар-налагоджувальник)	7,85	8,019	8,330	8,643	9,240	9,57
Робітники, не зайняті у виробництві	7,352	7,951	8,02	8,365	-	-

 

Табл. 3 - Тарифні оклади ІТР

Професія	Місячний оклад, грн
Майстри	3000
Спеціалісти (інженер, технолог, економіст)	2000
Службовці (інспектор, касир, комірник)	1500

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні вказівки  до виконання курсової роботи з дисципліни «Організація, планування та управління» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» та «магістр» спеціальності 7.05050201 та 8.05050201 Технологія

машинобудування» денної та заочної форм навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Укладач: Максимова Олена Сергіївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реєстраційний №    ______

Підписано до друку        2012р.

Форм ат А5

Обсяг 36 стор.

Тираж ____ прим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Видавничий центр КНУ, вул. XXII Партз'їзду, 11, м. Кривий Ріг