Організація, планування та управління

Організація, планування та управління 14.11.2014 08:30

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Кафедра економіки, організації та управління підприємствами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до виконання курсової роботи з дисципліни «Організація, планування та управління» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» та «магістр» спеціальності 7.05050301 та 8. 05050301 «Металорізальні верстати та системи» денної та заочної форм навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кривий Ріг

2012

Укладач: Максимова О.С., канд. екон. наук, доцент, Нечаєв В.П. канд. техн. наук, доцент

 

Відповідальний за випуск: Ковальчук В.А., доктор технічних наук, професор

 

Резензент: Поліщук І.Г., кандидат економічних наук, доцент

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні вказівки розроблено для допомоги студентам під час виконання курсової роботи згідно з відповідними темами щодо варіантів проведення ремонту технологічного обладнання – металорізальних верстатів.

Методичні вказівки містять рекомендації щодо розрахунків економічної ефективності проведення ремонту обладнання за різними варіантами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянуто на засіданні                                       Схвалено на вченій раді

кафедри економіки,                                              інженерно - економічного

організації та управління                                    факультету

підприємствами.                                               

Протокол №1 від 27.08.2012 р.                            Протокол №1 від 30.08.2012 р.

 

 

Вступ

 

Виробниче обладнання є найбільш важливою частиною основних засобів підприємства, їх технічно-виробничого потенціалу, тому питання використання, довговічності та працездатності обладнання повинні бути об’єктом постійної уваги керівників підприємства та потребують детального вивчення.

Курсова роботи розраховується за даними щодо вдосконалення технологічної бази підприємства шляхом проведення ремонтів. У курсовій роботі розглядаються питання щодо визначення витрат на проведення ремонтних робіт (капітального, поточного та технічного огляду) та оцінка доцільності їх проведення у порівнянні із купівлею нового обладнання певного типу.

Дана робота виконується за матеріалами, зібраними під час виробничої практики, а також за допомогою теоретичних та методичних підходів, які викладено в цих вказівках.

.

1. 1.     Мета та завдання економічної частини дипломного проекту

Основною метою написання курсової роботи є використання студентами теоретичних знань, отриманих з економіки, організації та планування машинобудівного виробництва, у техніко-економічному обґрунтуванні проведенні ремонтних робіт виробничого устаткування.

Основним. завданням курсової роботи є обрахування витрат на проведення ремонтних робіт та визначення ефективності даного рішення. Всі необхідні розрахунки проводяться за методикою складання окремих розділів.

Робота виконується самостійно згідно з індивідуальним завданням, яке отримується студентом у викладача. Консультації за розрахунками здійснює викладач кафедри економіки, організації та управління підприємствами.

2. Оформлення економічної частини

Робота повинна бути літературно, грамотно, технічно правильно та акуратно оформлена. Вона компонується в такій послідовності: завдання, розділи роботи, список використаної літератури.

Роботу слід писати на окремих аркушах формату А4 на одній стороні  за допомогою ПЕОМ і принтера (після узгодження з керівником та  консультантом).

Текст необхідно розміщувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве - не менше 30 мм, праве - не менше 10 мм, верхнє і нижнє - не менше 20 мм.

Заголовки структурних частин роботи (розділи, частини та ін.) виокремлюють жирним шрифтом.

Нумерацію сторінок частин, розділів, підрозділів, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Розділи нумерують у межах кожної частини так: спочатку номер частини, крапка, номер розділу, крапка. Наприклад - «2.1.» (перший розділ другої частини). Підрозділи окремих розділів нумеруються аналогічно («2.1.2.» - другий підрозділ першого розділу другої частини). Таблиці, формули, графіки і ін. нумерують у межах кожного розділу і включають у номер розділу. Наприклад: (3.1) - перша формула третього розділу.

Список використаних джерел. Джерела можна розміщувати в списку одним з таких способів:

ü в порядку появи посилань у тексті (бажаний варіант);

ü  в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

ü в хронологічному порядку.

Оформлену відповідним чином курсову роботу студент віддає на перевірку викладачу від кафедри економіки, організації та управління.

Термін перевірки роботи не більше 7 днів. Після перевірки робота повертається студентові для її доопрацювання або підписану керівником. Захист курсових робіт проводиться у відповідності до заздалегідь встановленого кафедрою і доведеного до студентів графіка.

 

3. Послідовність виконання економічної частини

 

3.1. Визначення кількості ремонтного устаткування.

 

 

При плануванні планово-попереджувальних ремонтів дільниці, здійснюється обов’язкове планування всіх робіт по технічному обслуговуванню та ремонту наявного на підприємстві обладнання. За річним планом ремонту та модернізації обладнання визначається загальний обсяг ремонтних робіт по підприємству. Визначений обсяг робіт розподіляється між ремонтно-механічним цехом та виробничими цехами у відповідності до потужності ремонтно-механічного цеху та цехових ремонтних баз. 

У цьому підрозділі курсової роботи необхідно визначити кількість ремонтного устаткування у відповідності до специфікації ремонтної дільниці. Завдання отримується у керівника курсової роботи.

 Кількість умовних ремонтних одиниць визначимо за формулою:

N = n ^. R                                                     (3.1)

де n – кількість верстатів даного типу на ділянці, од; R – ремонтна складність верстатів (Додаток 2).

 

Розрахунок здійснюється за кожним видом обладнання, а отримані результати заносяться до табл. 3.1.

 

Таблиця 3.1.- Кошторис-специфікація ремонтної дільниці

п/п	Найменування обладнання	Марка устаткування	Кількість ремонтних одиниць, од (п)	Ремонтна складність (R)	Кількість умовних ремонтних одиниць, од (N)	Первинна вартість устаткування, тис.грн (Вп*1)
1.
2.
…
Разом

 

^*1 – Первісну вартість устаткування необхідно визначити у додатку 2.

 

Тривалість збереження обладнання у робочому стані та зменшення суми витрат на його експлуатації потребує раціональної організації експлуатації та обов’язковому виконанню комплексу робіт по його технічному обслуговуванню. При цьому визначається два види ремонтів: плановий та неплановий.

Плановий ремонт (ПР) – це ремонт, який проводиться, через встановлене нормами, число годин оперативного часу, відпрацьованого виробничим обладнанням або по досягненню встановленого нормами часу.

Неплановий ремонт (НР) – це ремонт, що здійснюється в неплановому порядку, за потребою.

За структурою плановий ремонт поділяється на: обслуговування, поточний та капітальний.

Обслуговування (О)  - це операції планового характеру, що виконуються з ціллю:

ü виявлення та фіксації зміни стану окремих деталей, обладнання з ціллю подолання простоїв через відмову обладнання;

ü спостереження за виконанням правил технічної експлуатації та правил техніки безпеки;

ü виконання технічного обслуговування визначених карткою технічного обслуговування без зупинки устаткування та ін.

Поточний ремонт (П) – це ремонт що виконується для забезпечення та відновлення працездатності устаткування за рахунок часткової заміни окремих вузлів.

Капітальний ремонт (К) – це ремонт, що виконується для відновлення повної або часткової роботи за рахунок відновлення його деталей, включаючи базові.

У відповідності до  довідника Якобсон М.О. «ЕС ППР и рациональной эксплуатации оборудования машиностроительных предприятий» [15], для верстатів, що випущені після 1967 року обираємо:

 

К – П –О = 1 - 5 - 6 для усіх верстатів.

 

Планування ремонтного циклу застосовується до різних видів обладнання а різних умов їх експлуатації. Тривалість ремонтного циклу у відпрацьованих годинах визначена для кожної групи устаткування у залежності від типу обладнання, умов та характеристик його роботи – кількості відпрацьованих обладнанням годин або змін (кількості виготовлених деталей). Вона визначається  за календарним часом його експлуатації з урахуванням роботи обладнання.

Тривалість ремонтного циклу у годинах для кожного виду устаткування (Тц_{год і}) визначимо за формулою:

Тц_{год і}= βn ^.  βм ^.  βу ^.  βт ^. Агод,                              (3.2)

де βn – коефіцієнт, що враховує тип виробництва; βм – коефіцієнт, що враховує вид матеріалу що обробляється; βу – коефіцієнт, що враховує умови експлуатації верстату (βу = 1,1); βт – коефіцієнт, що враховує вагові характеристики верстату; Агод – показник, що враховує тривалість експлуатації верстатів у часі, год (Агод = 23000 год).

 

Вихідні дані для розрахунку наведено у додатку 3-5. Для визначення ремонтного циклу у роках для всіх видів ремонтів (Тц_р) , використаємо формулу:

Тц_р = Тц_год / Т_р                                                                   (3.3)

де Тц_год– тривалість ремонтного циклу у годинах для всіх видів ремонтів за і-м видом обладнання, год ; Т_р– річний фонд робочого часу для всіх видів обладнання за і-м видом ремонту, год (При двозмінному режимі роботи Т_п = 3984 год).

 

Для визначення коефіцієнту циклічності (Кц_і) виконання ремонтів (О,П,К), застосуємо формулу:

Кц _Кі = n_Кі / Тц_{р Кі,}                                                                   (3.4)

Кц _Пі = n_Пі / Тц_{р Пі,}                                                                   (3.5)

Кц _Оі = n_Оі / Тц_{р Оі,}                                                                   (3.6)

де n_К, n_П, n_О,  - кількість капітальних ремонтів, поточних ремонтів і оглядів в ремонтному  циклі за і-м видом обладнання.

 

Таким чином, кількість умовних ремонтних одиниць устаткування (Nр_і), що знаходиться у ремонті за рік за ремонтами (О,П,К), визначмо за формулою:

                 Nр_{К і} = Кц_{К і}  ^. N _{К і.}                                          (3.7)

                 Nр_{П і}= Кц_{П і}  ^. N _{П і},                                                 (3.8)

                 Nр_{О і}= Кц_{О і}  ^. N _{О і},                                                  (3.9)

де N_{К і,} N _{П і,} N_{О і,}   - кількість устаткування для всіх видів ремонтів за і-м видом обладнання, од.

 

Дані показники розраховують для всіх видів устаткування. Отримані результати заносимо до табл. 3.2.

 

Таблиця 3.2. – Кількість умовних ремонтних одиниць, що знаходяться в ремонті за рік.

Назва устаткування	Кількість ремонтних одиниць (п)	Ремонтна складність (R)	Кількість умовних ремонтних одиниць (N)	Тривалість ремонтного циклу(Тцр)	Структура (О-П-К)	Коефіцієнт циклічності (Кці)			Кількість ремонтних одиниць (Nрі)
						О	П	К	О	П	К
1.   …
2.  …
. . .
Разом

 

 

Для визначення ефективного фонду робочого часу обладнання та часу, що проводить устаткування на технічному обслуговуванні та ремонті, необхідно визначити тривалість простоїв.

Тривалість простоїв залежить від виду ремонту, складу ремонтної бригади та умов виконання робіт.

Час простоїв обладнання через ремонт залежить від виду ремонту, категорії складності устаткування та складу ремонтної бригади. Ремонт, як правило, повинен проводитись у дві зміни. Технологічне обладнання, до якого можна віднести важке, особливо важке, унікальне обладнання, а також підйомне-транспортне необхідно ремонтувати у три зміни. Простої враховуються з моменту зупинки обладнання на ремонт до моменту прийому його з ремонту контролером відділу технічного контролю за актом.

Розрахунок часу простою устаткування в ремонту (Тпр) за видами ремонту (О,П,К) проводиться з урахуванням ремонтної складності:

Тпр _{К і} = Нпр _{К і}  ^.  R_і ,                                                (3.10)

Тпр _{П і} = Нпр _{П і}  ^.  R_і,                                                (3.11)

Тпр _{О і} = Нпр _{О і}  ^.  R_і ,                                                (3.12)

 

 де Нпр _{К і,}  Нпр _{П і,}  Нпр _{О і} – норматив простоїв обладнання у ремонті за видом ремонту за і-м видом обладнання (додаток 6); R_і – ремонтна складність  за і-м видом обладнання.

 

Для визначення загальної тривалості простоїв необхідно використати формулу:

         Тпр_{заг і} = Тпр_{К і} + Тпр_{П і} + Тпр._{О і}                                   (3.13)

 

Загальна тривалість простоїв визначається за кожним і-м видом обладнання, а отримані результати заносяться до табл. 3.3.

 

Для визначення ефективного фонду робочого часу (Теф_і) використовуємо формулу:

 

    Теф_і = (Тк _і –Тв _і – Тсв _і ) – Тпр_{заг і} ,                      (3.14)

де  Тк _і – календарний час роботи устаткування (365 днів), дні; Тв _і – кількість вихідних днів (106 днів), дні; Тсв _і – кількість святкових днів (10 днів), дні.

 

Розрахунок проводиться за кожним  видом обладнання, а отримані результати заносяться до табл. 3.3.

Таблиця 3.3. – Розрахунок часу простоїв та ефективного часу роботи виробничого обладнання

 

 

 

3.2. Визначення планової  чисельності та оплати праці робітників, зайнятих у ремонти устаткування

 

3.2.1. Визначення чисельності працівників, необхідних для виконання планових ремонтів устаткування

 

 

При плануванні необхідної чисельності працівників, необхідно розрахувати трудомісткість ремонтних робіт для виконання оглядових робіт, поточного та капітального ремонтів.

Розрахунок річної трудомісткості (Те) проведення планових ремонтів здійснюється за формулою:

Те _К= Те _{1 К}  ^.   Nр_К,                                              (3.15)

Те _П= Те _{1 П}  ^.   Nр_П,                                              (3.16)

Те _О= Те _{1 О}  ^.   Nр_О,                                              (3.19)

де Те _{1 К}, Те _{1 П,}   Те _{1 О}  - трудомісткість на одну ремонтну одиницю за видами ремонтів (О,П,К) у відповідності до нормативів, чол.-год;  Nр_{К ,} Nр _{П ,} Nр_О - кількість умовних ремонтних одиниць устаткування, од (Табл 3.2).

 

Отримані результати зводимо до табл. 3.4.

 

 

 

 

Таблиця 3.4. – Розрахунок трудомісткості робітників

Вид ремонту	Nр, од	Трудомісткість на одну ремонтну одиницю (Те 1), чол.-год			Річна трудомісткість (Те), чол.-год
		Слюсарі	Верстатники	Інші	Слюсарі	Верстатники	Інші
Капітальний (К)		23	10	2
Поточний (П)		16	7	0,5
Оглядовий (О)		5,32	2,08	-
Разом

 

 

При плануванні виконавців  ремонту, нами планується розподіл загального обсягу ремонтних робіт між наступними працівниками за розрядами (табл. 3.5).

Таблиця 3.5. – Планування трудомісткості робіт за розрядами по окремим категоріям працівників

 

Професія	Розряди					Всього трудомісткість, год
	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ
Слюсар		0,6 . Тесл	0,25 . Тесл	0,15 . Тесл
Верстатник			0,5 . Теверс	0,38 . Теверс	0,12 . Теверс
Інші		0,72 . Теін	0,28 . Теін
Разом

 

 

Для розрахунку облікової чисельності працівників, необхідно спланувати баланс робочого часу (табл. 3.6).

 

Таблиця 3.6. -  Баланс робочого часу

Показники	Періодичне
	В добах	В годинах	В %
Календарний фонд	365	2920
Кількість вихідних в році	106	848
Кількість свят в році	10	80
Номінальний фонд робочого часу	249	1992	100%
Заплановані нез’явлення	28	224	11%
-  відпустка	24	192	10%
- лікарняний	3	24	1%
- виконання державних обов'язків	1	8	0%
Ефективний фонд робочого часу	221	1768	89%

 

Таким чином, розрахуємо облікову  чисельність (Ч_обл) виконавців ремонтних робіт за розрядами

 

Ч_{обл  і} = Те _і / ФРЧеф,                                   (3.18)

де Те _і – трудомісткість ремонтників за категорією та розрядом, чол.-год; ФРЧеф – ефективний фонд робочого часу, год.

 

Розрахунок облікової чисельності визначається окремо для кожної категорії робітників (слюсарі, верстатники та інші),  та по розрядах у кожній категорії. Отримані результати заносять до табл. 3.7.

 

Таблиця 3.7. Чисельність ремонтної бригади, чол.

Професія	Розряди					Всього робітників, чол
	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ
Слюсар
Верстатник
Інші
Разом

 

 

3.2.2. Розрахунок фонду оплати праці робітників ремонтної бригади

 

 

Розрахунок оплати праці робітників ремонтної бригади здійснюється у відповідності до тарифів за категорією та розрядом працівника. Тарифна сітка для розрахунків приведена у Додатку 7.

Розрахунок тарифного фонду оплати праці (ФОП _тар) здійснюється за формулою:

ФОП _{тар і}  = Те _і ^. С_і, грн                                     (3.19)

 

де Те _і – трудомісткість ремонтників за категорією та розрядом, чол.-год; Сі – тарифна ставка у відповідності до категорії та розряду працівника, грн./год (Додаток 6).

 

Отримані результати  зводимо до табл. 3.8.

 

Таблиця 3.8.  Розрахунок річного тарифного фонду оплати праці робітників ремонтної бригади

Професія	Тарифний ФОП у відповідності до розряду, грн					Всього, грн
	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ
Слюсар
Верстатник
Інші
Разом

 

Доплати до тарифного ФОП складаються з:

ü за вихід у вихідні та святкові дні ;

ü за шкідливі умови праці;

ü за відпрацьований стаж;

ü за професіоналізм;

ü оплата відпусток;

ü інші.

Загальний обсяг доплат до фонду оплати праці (ФОП _дод) складає 25% до тарифного:

ФОП _дод = ФОП _тар   ^. 0,25,   грн                                   (3.20)

де ФОП _тар   - загальний тарифний фонд оплати праці всіх робітників-ремонтників, грн.

 

Премія, що нараховується до тарифного фонду оплати праці (ФОП _пр) складає 35…40%.

ФОП _пр = ФОП _тар   ^. 0,35,   грн                                   (3.21)

 

Загальний річний фонд оплати праці (ФОП_заг) визначаємо за формулою:

ФОП_заг = ФОП _тар + ФОП _дод + ФОП _пр.,  грн                      (3.22)

 

Відрахування на соціальні заходи розраховуються у розмірі 39…41% від загального фонду оплати праці та розраховується:

 

Всз = ФОП _заг  ^. 0,39…0,41. грн_.                                    (3.23)

 

 

3.3. Визначення загальновиробничих витрат на проведення ремонту виробничого устаткування

3.3.1. Визначення кількості устаткування та амортизації

 

Щоб виготовити запасні частини для ремонту обладнання,  необхідні верстати. Для визначення їх кількості (N_в)  необхідно застосувати формулу:

                                             , од                                      (3.24)

де Те_верст - трудомісткість роботи верстатника, чол.-год (Табл 3.4); Теф_сер – ефективний середній час роботи обладнання, год  (Теф_сер=1768 год);  К_з – коефіцієнт завантаження устаткування (К_з=0,85).

 

 

Отриману кількість верстатів, розподіляємо між групами на вибір студента (Додаток 8):

ü токарні;

ü фрезерувальні;

ü свердлильні;

ü довбальні;

ü шліфувальні.

За допомогою Додатку 8, визначаємо назву та ціну верстату, отримані результати заносимо до табл. 3.9.

Для розрахунку амортизаційних відрахувань (А_в) використовуємо формулу:

  грн                                          (3.25)

де В_п – первісна вартість виробничого устаткування (Додаток 7), грн.; Н_а – норма амортизація даної групи устаткування, % (приймаємо Н_а = 3,3%).

 

Отримані результати за розрахунками зводимо до табл. 3.9.

Таблиця 3.9. – Розрахунок амортизаційних відрахувань 

Тип устаткування	Назва	Кількість (Nв), од	Габарити	Потужність (Ny)	Норма амортизації (На), %	Ціна устаткування (Вп), грн	Амортизація (Ав), грн
1.  …
2.  …
Всього

 

 

3.3.2. Розрахунок матеріальних витрат на ремонт

 

Для забезпечення безперебійного проведення ремонту, необхідно визначити потребу у матеріалах. Для цього необхідно розраховуємо кількість витратних матеріалів (М_в) за формулою:

М_в=1,05 ^. Н_м ^. (Nр_К + Nр_П) ^. (1+К_о) ^. Кд,       кг                   (3.26)

де Н_м – норма витрат матеріалів, кг (Додаток 8); Nр_К , Nр_П – кількість умовних ремонтних одиниць, од (Табл. 3.2); К_о  - корегуючий коефіцієнт на проведення даних видів ремонту (Додаток 9); Кд – коефіцієнт, що враховує частину деталей власного виробництва, що припадає на частину купованих на стороні (Кд = 0,16).

 

Загальна вартість на кожен і-й вид матеріалу (МВ_і) визначається за формулою:

МВ_і = М_{в і}  ^. Ц_{м і},    грн                                 (3.27)

де  М_{в і}  -  кількість кожного і-го виду матеріалів, кг; Ц_{м і} – ціна на кожний і-й вид матеріалів, грн..

 

Розрахунки проводять за певними видами матеріалів, що приведені у табл. 3.10

Таблиця 3.10 -  Матеріальні витрати на ремонт

          3.3.3. Визначення витрат на електроенергію

 

При розрахунку витрат на електроенергію, необхідно розрахувати загальну площу, яку займають верстати, зайняті у ремонті.

Середній наділ площі на один верстат ураховує наділ площі разом із проходами і проїздами.

Середня площа, яку займає один верстат, може бути прийнята:

- для малих верстатів - 10... 12 м² (до 1800х800 мм);

- для середніх - 15...25 м² (до 4000х2000 мм);

- для великих -30...45 м² (до 8000х4000 мм).

Таким чином, загальна площа (S) визначається за формулою:

 

S =N_ві  ^.  Н_Sі , м²                                            (3.28)

де N_ві – кількість верстатів кожного і-го типу, зайнятих у ремонті, од (табл. 3.9); Н_{S і} – середня площа, яку займає і-й верстат, м².

 

Таким чином, витрати на освітлення площі, яку займають верстати, використаємо формулу:

                                         В_e.s.=0,015 · S · Ц_е · Теф_сер,грн                        (3.29)

де S – загальна площа, яку займають верстати, що зайняті у ремонті, м²; Ц_е - вартість 1 кВт·год енергії, дорівнює, грн (Ц_е = 0,45 грн);  Теф_сер – ефективний середній час роботи обладнання, год  (Теф_сер=1992 год); 

 

Також необхідно врахувати витрати електроенергії, які пов’язані з роботою двигунів верстатів, що зайняті у ремонті обладнання

Річні втрати електроенергії для двигунів дільниці, кВт·год:

                                        , кВт                                  (3.30)

де N_y - сумарна потужність верстатів, зайнятих у ремонті, кВт (табл. 3.9); Те_верст - трудомісткість роботи верстатника, чол.-год (Табл 3.4); k_з - коефіцієнт завантаження устаткування; нормативний =0,75…0,85 k₀ - коефіцієнт одночасної роботи обладнання, k₀ =0.06...0.07; h_c - коефіцієнт витрат електроенергії у мережі, h_c = 0.94...0.96; h_м – ККД моторів, h_м = 0.85...0.90.

 

Вартість електроенергії для виробничих потреб:

                                                      В_e.w= W · Ц_е .    грн                               (3.31)

 

Загальні витрати на електроенергію, що витрачається під час ремонту визначаються за формулою:

 

В_е = В_e.s.+ В_e.w .                                     (3.32)

 

 

 

3.3.4. Визначення витрат на управління

 

Витрати на управління складаються з витрат на оплату праці керівника ремонтних бригад. Витрати на оплату його праці складаються з окладу та додаткових нарахувань. Середній оклад керівника ремонтних бригад приймаємо на рівні 3500 грн/місяц.

Таким чином, річний фонд оплати праці керівника (ФОПр _кер) складе:

ФОПр _кер = Ток ^. 12, грн                                     (3.33)

де Т_ок – тарифний оклад керівника на місяць, грн

 

Загальний обсяг доплат до фонду оплати праці (ФОПд_кер) складає 25% до тарифного:

ФОПд_кер = ФОПр _кер   ^. 0,25,   грн                                   (3.34)

де ФОПр _кер - річний фонд оплати праці керівника, грн.

 

Премія, що нараховується до тарифного фонду оплати праці (ФОПпр_кер) складає 35…40%.

ФОПпр_кер = ФОПр _кер     ^. 0,35,   грн                                   (3.35)

 

Загальний річний фонд оплати праці (ФОП_заг) визначаємо за формулою:

ФОПзаг_кер = ФОПр _кер + ФОПд_кер+ ФОПпр_кер. грн                      (3.36)

 

Відрахування на соціальні заходи розраховуються у розмірі 39…41% від загального фонду оплати праці та розраховується:

 

Всз_кер = ФОПзаг_кер   ^. 0,39…0,4. грн_.                                    (3.37)

 

3.3.5. Визначення загальної суми загальновиробничих витрат на ремонт виробничого обладнання

 

Для визначення загальної суми витрат на проведення ремонтних робіт виробничого обладнання підприємства, необхідно врахувати всі розраховані раніше витрати:

 

В _заг = ФОП_заг + Всз + Ав + МВ + В_е + ФОПзаг_кер + Всз_кер + Інші, грн.    (3.38)

 

де ФОП_заг  - фонд оплати праці робітників, зайнятих ремонтом обладнання, грн.; Всз – відрахування на соціальні заходи із фонду оплати праці робітників, грн.; Ав – амортизаційні відрахування, грн.; МВ – матеріальні витрати, грн; В_е – витрати на електроенергію, грн.; ФОПзаг_кер  - фонд оплати праці керівника, грн.; Всз_кер  - відрахування на соціальні заходи їх фонду оплати праці керівника, грн.;  Інші  -  інші загальновиробничі витрати на ремонтні роботи, які приймаються у розмірі 1-4% від всіх попередніх, грн.

 

 

3.4. Планування кошторису загальновиробничих витрат на ремонт виробничого обладнання

 

Кошторис загальновиробничих витрат складається за основними статтями, такими як:

ü матеріальні витрати;

ü витрати на оплату праці;

ü відрахування на соціальні заходи;

ü амортизація;

ü інші витрати.

При цьому необхідно розподілити всі статті витрат за видами ремонту (капітальний, поточний, оглядовий). Розподіл здійснюється пропорційно кількості умовних ремонтних одиниць зайнятий у ремонті  (Те)(табл. 3.4).

Спочатку необхідно визначити загальні витрати трудомісткості на проведення ремонтів за формулою:

Те = Те _К + Те _П + Те _О ,                                 (3.39)

де Те _К , Те _П , Те _О – трудомісткість проведенні капітального, поточного та оглядового   ремонтів, чол.-год.                              

 

Визначаємо частину капітального ремонту у загальній трудомісткості:

Ч _К, % = Те _К / Те  ^. 100%.                                  (3.40)

Визначаємо частину поточного ремонту:

 Ч _П, % = Те _П / Те  ^. 100%.                                  (3.41)

Визначаємо частину поточного ремонту:

Ч _О, % = Те _О / Те  ^. 100%.                                  (3.42)

 

У відповідності до частини розподіляємо загальну суму витрат між ремонтами:

- для капітального:

К =  В _заг  ^.                                    (3.43)

- для поточного:

 

П =  В _заг  ^.                                    (3.44)

 

- для оглядового:

О =  В _заг  ^.                                    (3.45)

 

де В _заг  - загальна сума витрат на ремонт устаткування, грн..

 

 

 

Отримані результати заносимо у табл. 3.11.

 

Таблиця 3.11. Планування кошторису загальновиробничих витрат на ремонт устаткування

Стаття витрат	Загальна сума, грн	За видами ремонту, грн
		ВК	ВП	ВО
Матеріальні витрати, у тому числі:
- на сировину та матеріали
- на електроенергію
Витрати на оплату праці
Відрахування на соціальні заходи
Амортизація
Інші витрати
Всього

 

 

 

 

3.5. Оцінка доцільності проведення ремонтних робіт

 

Для визначення доцільності проведення капітального ремонту ніж купівля нового верстату, необхідно визначити вартість ремонту для одного верстату. Для цього потрібно визначити частину витрат на обраний верстат у частині витрат на ремонт (К, П, О) за формулами:

-         сума витрат на капітальний ремонт для одного умовного верстату (В_К):

В_К = ,                                           (3.46)

де В_К  - витрати на проведення капітального ремонту, грн.; Nр_К – кількість умовних ремонтних одиниць, що знаходиться на капітальному ремонті, од.

 

-         сума витрат на поточний ремонт (В_П):

В_П =  ,                                           (3.47)

де В_К  - витрати на проведення поточного ремонту, грн.; Nр_К – кількість умовних ремонтних одиниць, що знаходиться на поточному ремонті, од.

 

-         сума витрат на огляді (В_О):

В_О =  ,                                           (3.48)

де В_К  - витрати на проведення огляду, грн.; Nр_К – кількість умовних ремонтних одиниць, що знаходиться на огляді, од.

 

 

 

Визначимо загальну суму витрат для обраного і-го верстату (В_{заг і}):

 

В_заг = В_К + В_П + В_О                                          (3.49)

При порівнянні двох варіантів: ремонту та покупки нового верстату, необхідно врахувати, що проект буде ефективним, якщо сума ремонту (В_{заг і}) не буде перевищувати 20% від вартості верстату (Вп_і).

 

Тобто необхідно, щоб

 

В_заг < Вп_і ^. 0,2_.                                          (3.50)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Критерії оцінки курсової роботи

 

4.1. Критерії оцінки курсової роботи для студентів денної форми навчання

 

Кількість балів, що отримує студент за виконання курсової роботи знаходяться у межах 0-30 балів.

0 балів  - студент не відвідує лабораторні заняття та не має практично виконаних робіт  у встановлений строк захисту роботи. Студент не володіє матеріалом та не може відповісти на поставлені запитання.

5 балів – студент має виконану курсову роботу з незначними помилками, але за семестр не відвідував заняття або має значну кількість прогулів. Студент не може відповісти на поставлені запитання та не володіє матеріалом.

10 білів – студент має виконану курсову роботу з незначними помилками, має незначну кількість прогулів, але не володіє викладеним на заняттях матеріалом та не може відповісти на поставлені запитання по виконаними роботами.

15 балів - студент має виконану курсову роботу з незначними помилками, не має  прогулів, але не у повному обсязі відповідає на запитання по роботам та не володіє викладеним на заняттях матеріалом.

20 балів - студент має виконану курсову роботу без помилок, не має  прогулів, але не у повному обсязі відповідає на запитання по роботам та за викладеним на заняттях матеріалом.

30 балів - студент має виконану курсову роботу без помилок, не має  прогулів, у повному обсязі відповідає на запитання по роботам та за викладеним на заняттях матеріалом.

 

4.2. Критерії оцінки курсової роботи для студентів заочної форми навчання

 

Основними критеріями оцінки роботи є виконання та оформлення роботи у відповідності із методичними рекомендаціями. Після реєстрації та перевірки роботи викладачем, вона допускається до захисту.

Відмінно - студент має виконану курсову роботу без помилок та у повному обсязі відповідає на запитання по роботам та за викладеним на заняттях матеріалом.

Добре  - студент має незначні помилки у розрахунках курсової роботи але у повному обсязі відповідає на запитання по роботам та за викладеним на заняттях матеріалом.

Задовільно  - студент має  значні помилки у розрахунках курсової роботи та не  у повному обсязі відповідає на запитання по роботам та за викладеним на заняттях матеріалом.

Незадовільно  - студент має значні помилки у розрахунках курсової роботи, не відповідає на запитання по роботам та за викладеним на заняттях матеріалом або робота виконана не самостійно.

ДОДАТОК 1

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

 

 

 

Кафедра економіки, організації

та управління підприємствами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: «Організація, планування та управління»

Варіант  № ___

 

 

 

 

 

 

Виконано: ст. гр. __________

_________________________

Прийнято: ________________

_________________________

(підпис)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кривий Ріг - 20__р.

ДОДАТОК 2

Категорії складності ремонту обладнання R

Конструктивні особливості	Модель	Складність	Вартість, т. грн
Токарні верстати
Легкі та середні верстати
Гвинторізний підвищеної точності	1615А	7	22
Гвинторізний	1А616	9	19,5
Гвинторізний підвищеної точності	1А616П	12	26,3
Гвинторізний підвищеної точності	1П61	9	24
Гвинторізний	1616	7,5	21,8
Гвинторізний підвищеної точності	1Е61МТ	9,5	25,3
Гвинторізний підвищеної точності	1Е61	10	24,8
Гвинторізний підвищеної точності	КТ-24	11,5	29,3
Гвинторізний	1К62	11	30,2
Гвинторізний	1А62	12,5	35,2
Гвинторізний	1Д62М	10	25,5
Гвинторізний підвищеної точності	1А62Б	13	35
Гвинторізний з автоматичним циклом	1К62А	14,5	36,2
Гвинторізний	16К20	11	27,5
Гвинторізний з гідравлічним супортом	1К625	14,5	42
Гвинторізний	1П625	12	24,3
Гвинторізний підвищеної точності	1622Б	14,5	43
Токарно-карусельний	152	16	51,2
Токарно-карусельний	153	16,5	52
Токарно-карусельний	5598	16	47,9
Токарні горизонтальні полуавтомати універсальні	А983М	13	85
Токарні горизонтальні полуавтомати універсальні	118А	14	87,3
Токарні горизонтальні полуавтомати універсальні	1720	9	98,2
Токарні горизонтальні полуавтомати універсальні	1А720	8	78,9
Токарні горизонтальні полуавтомати універсальні	1722А	17	99
Токарні вертикальні полуавтомати універсальні	1284Б	49	102
Токарні вертикальні полуавтомати універсальні	1282	50	104,6
Токарні вертикальні полуавтомати універсальні	1285Б	53	105,8
Токарні вертикальні полуавтомати універсальні	12А	44	121,2
Токарні одношпіндельні автомати	МФ122	6,5	75,6
Токарні одношпіндельні автомати	1Б10В	10	72,5
Токарні одношпіндельні автомати	1А10П	8,5	68,9
Токарні одношпіндельні автомати	1106М	10,5	91,2
Токарно-револьверні	1Б318	8,5	71,4
Токарно-револьверні	1318	11	68,4

 

Продовження додатку 2

Конструктивні особливості	Модель	Складність	Вартість, т. грн
Токарно-револьверні	1Г325	17,5	81,2
Токарно-револьверні	1340А	17,5	82,6
Важкі та великі верстати (вагою більше 10 т)
Гвинторізний	1А64	20	42
Гвинторізний	1Д65	21	38,9
Гвинторізний	1658	37	47,5
Гвинторізний	1А660	44	52,6
Гвинторізний	1660А	61	62,2
Токарно-карусельний	1531	28	71
Токарно-карусельний	1553	45	78
Токарно-карусельний	1М553	51	87
Токарно-карусельний	1М532	60	88,8
Токарно-карусельний	1532Т	49	72,3
Токарно-карусельний	2К300	49	74,5
Особливо важкі (вагою більше 100 т)
Гвинторізний	1670	54	98
Гвинторізний	1А675	79	128
Гвинторізний	1682	198	142
Гвинторізний	1682А	144	157
Гвинторізний	1683Т	118	131
Токарно-карусельний	1550Т	79	114
Токарно-карусельний	1М565	77	124
Токарно-карусельний	1570	104	128
Токарно-карусельний	1580Л	106	120
Токарно-карусельний	5К-500	94	128
Свердлильні
Вертикально-свердлильні	2А106	3	35,6
Вертикально-свердлильні	СН12А	4	42,1
Вертикально-свердлильні	2118А	5	45,4
Вертикально-свердлильні	2Б118	5	35,2
Вертикально-свердлильні	2Н118	5,5	38,9
Вертикально-свердлильні	2А125	6,5	41,9
Вертикально-свердлильні	2121	7	43
Вертикально-свердлильні	2135А	8,5	54,2
Радіально-свердлильні	2503	5	62,3
Радіально-свердлильні	2А592	5	60,2
Радіально-свердлильні	2Б53	9,5	66,2
Радіально-свердлильні	2Н53	11	68,9
Радіально-свердлильні	2А55	13	72
Розточні
Координатно-розточні	2А420	21	78
Координатно-розточні	2Б440	28	69
Координатно-розточні	МР-4	26	75
Координатно-розточні	2450	35	85
Горизонтальні алмазно-розточні	277А	8	82
Горизонтальні алмазно-розточні	2А715	14	102
Горизонтальні алмазно-розточні	1212А	9	106
Вертикальні алмазно-розточні	2Б697	10	93

Продовження додатку 2

Конструктивні особливості	Модель	Складність	Вартість, т. грн
Вертикальні алмазно-розточні	2Г697	5	89
Вертикальні алмазно-розточні	2697	12	142
легкі та середні
Горизонтально-розточний	261Б	12	79
Горизонтально-розточний	2А613	17	94
Горизонтально-розточний	262А	14	95
Важкі та великі верстати (вагою більше 10 т)
Горизонтально-розточний	2631	25	124
Горизонтально-розточний	265В	40	127
Горизонтально-розточний	2654	54	128
Горизонтально-розточний	262Д	20	115
Горизонтально-розточний	2А635	34	118
Шліфувальні
Круглошліфувальні	3150	2,5	68
Круглошліфувальні	3Б153У	7,5	79
Круглошліфувальні	3Г153	11,5	98
Круглошліфувальні	3Б151	7	102
Круглошліфувальні	3160А	11	121
Круглошліфувальні	3А130	9,5	105
Безцентрово-шліфувальні	3Г180	5	103
Безцентрово-шліфувальні	3181	12,5	129
Безцентрово-шліфувальні	3Г185	11	125
Плоскошліфувальні	371М	10	124
Плоскошліфувальні	3Б732	19,5	129
Плоскошліфувальні	3731	12	138
Центрувальні
Центрувальний	38В	3	65
Центрувальний	4815	5	75
Центрувальний	2231	4	68
Центрувальний	А982	9	79
Зубооброблювальні
Зубофрезерувальний вертикальний автомат	530А	6	89
Зубофрезерувальний горизонтальний автомат	5А308	8	90
Зубофрезерувальний полуавтомат	5А312	12	102
Зубофрезерувальний вертикальний полуавтомат	5325	10	98
Зубошліфувальний полуавтомат	5850А	17	103
Шевінгувальний	5М714	10	115
Шевінгувальний	5716	14	125
Зубостругальний	5П23Б	9,5	135
Зубодовбальний	5В12	10	128
Зубодовбальний універсальний	5Б150	13	138
Зубодовбальний	5М14	11	142
Зубошліфувальний	5832	17	154
Фрезерні
Горизонтально-фрезерні	6853	5	82
Горизонтально-фрезерні	6М80	7,5	89

Продовження додатку 2

Конструктивні особливості	Модель	Складність	Вартість, т. грн
Горизонтально-фрезерні	6Б82Г	11	98
Горизонтально-фрезерні	6Н82Г	13	102
Вертикально-фрезерний	610Г	9	80
Вертикально-фрезерний	6Н10	8	86
Вертикально-фрезерний	6Н12	12	91
Вертикально-фрезерний	6М12П	12,5	96
Універсально-фрезерний	675П	13	102
Універсально-фрезерний	6П80	7,45	106
Універсально-фрезерний	6М80Ш	11	116
Універсально-фрезерний	6Н81А	10	124
Продольно-фрезерний	6А53	9	115
Продольно-фрезерний	6165	13	121
Продольно-фрезерний	А662В	12	128
Продольно-фрезерний	6622	13	131
Карусельно-фрезерні	621Б	14	129
Стругальні верстати
Продольно-струнальні	712В	12	68
Продольно-струнальні	7134	27	79
Продольно-струнальні	713Ш	31	106
Продольно-струнальні	724М	36	113
Продольно-струнальні	7242А	44	128
Протяжні
Вертикально-протяжні	7705	7	69
Вертикально-протяжні	7А705В	7	75
Вертикально-протяжні	7720	12	85
Вертикально-протяжні	7Б720	13	95
Вертикально-протяжні	7740В	18	113
Вертикально-протяжні	7751	9	86,3
Горизонтально-протяжні	7505	9	89,5
Горизонтально-протяжні	753	5	76
Горизонтально-протяжні	7А510	9	96

 

Додаток 3

 

Числове значення коефіцієнту βn для визначення тривалості ремонтного циклу

Тип виробництва	Значення βn
Масове та крупносерійне	1,0
Серійне	1,3
Дрібносерійне та одиничне	1,5

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

 

Числове значення коефіцієнту βм для визначення тривалості ремонтного циклу

Верстати	Значення βм при обробці
	конструкційної сталі	легованої сталі	алюмінієвий сплавів	чавуна та бронзи
Нормальної точності	1,0	0,7	0,75	0,8

 

Додаток 5

 

Числове значення коефіцієнту βт для визначення тривалості ремонтного циклу

 

Верстати	Значення βт
Легкі та середні	1,0
Великі та важкі	1,35
Особливо важкі та унікальні	1,7

 

 Додаток 6

 

Норматив простою обладнання у ремонті за видами ремонту (Нпр)

Вид ремонту	Нпр
Капітальний	0,54
Поточний	0,33
Огляд	0,12

 

 

Вид ремонту	Норма часу, год
	Слюсарі	Верстатники	Інші
Капітальний	23	10	2
Поточний	16	7	0,5
Огляд	0,75	0,1	-

 

Додаток 7

Тарифні ставки робітників, грн

 

Професія	Тарифні ставки Сі, грн
	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ
Слюсар		8,2	8,65	8,9
Верстатник			9,2	9,58	10,2
Інші		7,98	8,3

 

 

 

 

Додаток 8

Тип	Модель	Габ. розм.	Маса	Потужність, (кВт)	Ціна одиниці, тис.грн
1	2	3	4	5	6
Токарні
Токарно-гвинторізний	16К20	2505х1190х1500	2835	11	60
Токарно-гвинторізний	16К40	3740х1860х1625	5200	18	95
Токарно-гвинторізний	16К30	5545×2010×1545	6875	22,8	88
Горизонтально-токарний з ЧПК	16К20Ф3	5300х3420х1620	5300	7,5	85
Токарний з ЧПК	16К30Ф3	5550х2560х1990	7400	28	85
Токарно-гвинторізний	1А660	12200х2400х2070	41730	55	200
Токарно-гвинторізний з ЧПУ	1А660Ф3	12728х3285х2245	46700	50	220
Токарно-гвинторізний	1512	2875х2660х4100	16500	30	190
Токарно-карусельний з ЧПУ	1512Ф3	460х4040х4980	26000	30	240
Токарно-карусельний	1516	2670х3170х3890	20000	30	142
Токарно-гвинторізний з ЧПУ	1740Ф3	5530х2310х1750	13100	37	135
Токарний з ЧПУ	РТ755Ф3	8300х2880х1805	15000	66	102
Розточні
Координатно-розточний	2620	5700х3400х3000	12500	10	85
Координатно-розточний	2459	4620х3130х2895	18200	4,8	98
Горизонтально-розточний	2656	10900х8100х6000	52200	17	150
Горизонтально-розточний	2657	10900х8100х6000	52200	17	150
Координатно-розточний	2Е470А	6015×4060×4610	33000	3,9	115
Координатно-розточний	2Е440А	2440х2195х2430	3500	4	47
Координатно-розточний універсальний	2Д450	3305х2705х2800	9100	2	40
Горизонтально – розточний	2А250	2200х1600х1100	20100	3	162
Горизонтально – розточний з ЧПУ	2651Ф3	7500х9700х6700	77000	37	150
Горизонтально-розточний фрезерний	2А622Ф1	3770х3850х3100	15500	10	110
Горизонтально – розточний з ЧПУ	2А620Ф2	6100х3950х3200	17500	25	115
Координатно-розточний з ЧПУ	2Е471АФ1	6000х4445х4940	32500	8	120
Свердлильні
Вертикально-свердлильний	2А135	1240х1110х2563	1415	3	38
Вертикально-свердлильний	2Н118	970х590х2080	450	1,5	8
Вертикально-свердлильний	2Н125	1130х805х2290	1020	2,2	16
Вертикально-свердлильний	2Н135	1130х805х2290	1020	2,2	18
Координатно-свердлильний	2Д450	3305х2705х2800	9100	2	25
Радіально-свердлильний	2Н55	2670х1000х3320	4100	4	32
Радіально-свердлильний	2М55	1500х1630х4170	10500	7,5	85
Радіально-свердлильний	2Ш55	3250х1650х3550	8000	4	24
Радіально-свердлильний з ЧПУ	2М55Ф2	4500х3700х3500	8000	4	85
Координатно-свердлильний з ЧПУ	2Д135МФ3	7000х4800х2500	5100	17	110
Вертикально-свердлильний з ЧПК	2Р118 Ф2	2350х1800х2500	2500	2,2	125
Вертикально-свердлильний з ЧПК	2Р135Ф2	2500х2800х2700	3500	4	45
Шліфувальні
Шліцешліфувальний	3451	2600х1513х1900	3900	3	120
Круглошліфувальний	3У10В	1250х1400х1690	1980	1,1	58
Круглошліфувальний	3У142	5500х2500х200	6	5,5	65
Полуавомат круглошліфувальний	3М150	2000х1370х1520	2600	4	80
Круглошліфувальний	3М151	4605х2450х2170	5600	10	95
Полуавомат круглошліфувальний	3М174Е	6710х3100х2100	11000	30	180
Круглошліфувальний	3М193	6710х2650х1850	13000	21,5	120
Універсальний заточний	3М642	1800х1470х1625	1500	1,5	28
Круглошліфувальний	3Б151	3100х2100х1500	4200	7,5	33

Продовження додатку 8

Тип	Модель	Габ. розм.	Маса	Потужність, (кВт)	Ціна одиниці, тис.грн
1	2	3	4	5	6
Плоскошліфувальний	3Б722	3410х2020х2290	6950	10	95
Круглошліфувальний з ЧПК	3В130Ф4	4000х3200х1900	5270	15,3	98
Круглошліфувальний з ЧПК	3В622Ф3	600х730х1400	550	1,6	55
Внутрішньошліфувальний	3К228А	2885х1900х1750	4400	4	62
Внутрішньошліфувальний	3К228В	3970х2200х1870	6900	5,5	92
Внутрішньошліфувальний	3А229	4075х1900х1740	6500	11,2	57
Зубообробні
Полуавомат зубодовбальний	5140	1750х1250х2350	4400	4,7	57
Полуавтомат зубофрезерувальний	5310	2140х2040х2010	4800	2,2	75
Полуавтомат шліцефрезерний	5350	2595х1550х1650	3800	6,5	98
Полуавтомат зубофрезерний універсальний	53А20	3150х1815х2300	6800	7,5	95
Зубофрезерний вертикальний	53А50	2670х1810х2250	9850	12,5	100
Полуавтомат зубофрезерний вертикальний	53А80	2897х1810х2250	10800	12,5	150
Полуавтомат зубофрезерувальний	5А283	3725х2780х2405	19000	7,5	135
Зубофрезерний горизонтальний	5А370	7600х2890х2170	27000	19	320
Полуавтомат зубофрезерний	5А841	2580х2315х2085	8000	1,5	102
Зубофрезерний вертикальний	5К32	2650х1510х2000	7200	7,5	100
Зубофрезерний вертикальний	5К324А	2500х1400х2000	6400	7,5	124
Зубофрезерний	5В370	1525х780х690	1300	16	99
Зубофрезерний	5В833	2305х1905х2000	4200	15	114
Фрезерні
Фрезерувально-свердльлно-розточнийц	6Р12	2522х1950х2035	3865	7,5	68
Вертикально- фрезерувальний	6Р13	2560х2260х1770	4700	11	52
Горизонтально- фрезерувальний	6Р83	2560х2260х1770	3800	11	35
Продольно- фрезерувальний	6Г310	8750х3400х4300	32000	17	180
Вертикально- фрезерувальний	6540	2655х2640х2785	8000	7,5	110
Вертикально- фрезерувальний	6550	3205х2720х2960	1250	10	98
Фрезерувально - центрувальний	МР73	3140х1630х1740	4100	15	98
Фрезерувально - центрувальний	МР75М	4325×1630×1740	7800	25,025	50
Вертикально- фрезерувальний	6ВР13Ф3	2560х2260х2120	4200	11	123
Карусельно-фрезерувальний	6М23	32100х2090х3244	7500	9,2	65
Фрезерувально-консольний з ЧПК	6Р13Ф3	3200х2500х2450	5560	7,5	125
Довбальні та протяжні
Довбальний	7410	6000х4400х85300	30000	40	190
Протяжний	7512	4610х2450х2170	5000	10	65
Довбальний	7А412	1950х980х1780	1200	4,5	41
Довбальний	7А420М	3030х2175х3010	5700	10	65
Поперечно-стругальний	7М36	2785х1750х1780	3300	7,5	45
Довбальний	7М450	3540х2890х3465	8200	10	54
Протяжний горизонтальний	7Б56	7200х2135х1810	7450	30	85
Довбальний	7Д430	3030х2175х3010	5700	10	54
Довбальний	7Д450	3540х2890х3465	8200	10	51
Універсальні
Фрезерно-свердлильно-розточний	ИР800ПМФ4	5355х4635х3455	10050	18	420
Комплексна на оброблюючому центрі	ИР500ПМФ4	4450х4665х3100	11560	14	550
Свердлильно-фрезерна ЧПК	ГФ2171С5	3680х4170х3150	6580	9	480
Багатофункціональний	ГФ-3171	34000х3800х2960	5600	9	180

Продовження додатку 8

 

Тип	Модель	Габ. розм.	Маса	Потужність, (кВт)	Ціна одиниці, тис.грн
1	2	3	4	5	6
Свердлильно-фрезерно-розточна ЧПК	СС2В05ПМФ4	3700х3000х3100	6500	6,5	495
Багатоцільовий	СМ213В	6015х4060х4610	21950	24	180
Багатоцільовий	6904ПМФ2	4450х5350	7450	7,87	168
Полуавтомат фрезерний вертикальний універсальний	53А20	3150х1815х2300	6800	2,2	65
Свердлильно-фрезеррувальний універсальний	СФ-32	1930х1300х1060	11000	11	185
Багатоцільовий	spinner VS 860	2800х2400х1500	1660	3	85
Свердлильно-фрезерувально-розточний	2254ВМ Ф4	3050х2700х3235	7000	6,3	98
Свердлильно-фрезерувально-розточний	21104П7Ф4	3420х2850х3190	8000	7,5	145

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 9

Норми витрат матеріалів на ремонт та технічне обслуговування (Нм), кг

 

 

 

 

Додаток 10

Поправочний коефіцієнт до норм витрат матеріалів на ремонт (Ко)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

 

 

1. Закон України «Про підприємства в Україні» // Відом. Верхов. Ради України. - 1991. - № 24.
2.  Закон України «Про оплату праці» // Відом. Верхов. Ради України. - 1995. - № 17.
3.  Алексеева М. М. Планирование деятельности фирмы / Алексеева М. М.  - М.: Финансы и статистика, 2001. - 248 с.
4.  Афитов Э. А. Планирование на предприятии: [Учеб. Пособие] / Афитов Э. А.  - Мн.: Высш. шк., 2001. — 285 с.
5. Горемыкин В. А. Планирование на предприятии: [Учебник] / Горемыкин В. А. - М.: Издат. дом «Филинъ», 2003. - 520 с.
6. Ильин А. И. Планирование на предприятии: [Учебник] / Ильин А. И. - 2-е изд., перераб. - Мн.: Новое знание, 2001. - 635 с.
7. Организация, планирование и управление деятельности промышленного предприятия / А. В. Антонец, Н. А. Белов, С. М. Бухало и др.; Под ред. С. М. Бухало. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Вища шк., 1989. - 472 с.
8. Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства: [Підручник] / Орлов О. О. - К.: Скарби, 2002. - 336 с.
9. Планування діяльності підприємства: Навч.-метод. посіб. [для самост. вивч. дисц.] / За заг. ред. В. Є. Москалюка. - К.: КНЕУ, 2002. - 252 с.
10. Турченюк М. О. Планування діяльності підприємства / Турченюк М. О., Зінь Є. А.  - К.: ВД «Професіонал», 2004. - 320 с.
11. Васильков В. Г. Організація виробництва: [Навч. посіб.] / Васильков В. Г.  - К.: КНЕУ, 2003. - 524 с.
12. Гончаров В. Н. Оперативное управление производством / Гончаров В. Н., Колосов А. Н., Дибнис Г. И. - М.: Экономика, 1987. - 120 с.
13. Горемыкин В. А.  Планирование на предприятии / Горемыкин В. А., Бугулов Э. Р., Богомолов А. Ю. - М.: Информ.-издат. дом. «Филинъ», 2004. - 520 с.
14. Гурьянов С. Х. Справочник экономиста по труду / Гурьянов С. Х., Поляков И. А., Ремизов К. С.  - 5-е изд., доп. и перераб. - М.: Экономика, 1982. - 264 с.
15. Единая система планово-предупредительного ремонта и рациональной эксплуатации технологического оборудования машиностроительного предприятия / Под ред М.О.Якобсона. – М.: «Машиностроение», 1967. – 592 с.
16. Звягинцев Ю. Е. Оперативное планирование и организация ритмичной работы на промышленных предприятиях / Звягинцев Ю. Е.  -  К.: Техника, 1990. - 135 с.
17. Лихачева О. Н. Финансовое планирование на предприятии / Лихачева О. Н.  - М.: Проспект, 2003. - 263 с.
18. Организация, планирование и управление деятельности промышленного предприятия / Под ред. С. Е. Каменицера, Ф. М. Русинова. - М.: Высш. шк., 1984. - 335 с.
19. Организация, планирование и управление машиностроительным предприятием / Под ред. В. А. Летенко, В. Н. Радионова. - М.: Высш. шк., 1979. — 232 с.
20. Организация, планирование и управление предприятием машиностроения: [Учебник] / Под ред. И. М. Разумова. - М.: Машиностроение, 1982. - 544 с.
21. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємства / Поддєрьогін А. М. - К.: КНЕУ, 2002. - 288 с.
22. Проскуряков А. В. Организация создания и освоения новой техники / Проскуряков А. В.  - М.: Машиностроение, 1975. - 224 с.
23. Сергеев И. В. Оперативное финансовое планирование на предприятии / Сергеев И. В.  - М.: Финансы и статистика, 2002. - 288 с.
24. Совершенствование планирования на промышленном предприятии / М. Г. Грещак, Л. В. Минин, Н. Г. Белик, П. Д. Гончарук. - К.: Техника, 1998. — 184 с.
25. Соколицин С. А. Организация и оперативное управление машиностроительным производством / Соколицин С. А., Кузин Б. И. - Ленинград: Машиностроение, 1988. - 527 с.
26. Стати М. Методика планирования маркетинговой деятельности фирмы // Маркетинг / Стати М.  -  1998. - № 2. - С. 24-  30.
27. Тарасюк Г. М. Планування діяльності підприємства. [Навч. посіб.] / Тарасюк Г. М., Шваб Л. І. - К.: Каравела, 2003. - 432 с.
28. Татевосов К. Г. Основы оперативно-производственного планирования на машиностроительном предприятии / Татевосов К. Г. - Л.: Машиностроение, 1985. - 278 с.
29. Типовая система технического обслуживания и ремонта метало- и деревообрабатывающего оборудования/Минстанкопром СССР ЭНИМС / Под ред. В.И.Клягина, Ф.С.Сабирова.– М.: Машиностроение, 1988. – 672 с
30. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга: [Пер. с нем.] / Хан Д.  / Под ред. и с предисл. А. А. Турчака, Л. Г. Головача, М. Л. Лукашевича. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 800 с.
31. Хасси Д. Стратегия и планирование / Хасси Д. / Пер. с англ. под. ред. Л. А. Трофимовой. - СПб.: Питер, 2001. - 384 с.
32. Швайка Л. А. Планування діяльності підприємства: [Навч. посіб.] / Хасси Д.  - Л.: Новий світ-2000, 2003. - 268 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Організація, планування та управління» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» та «магістр» спеціальності 7.05050301 та 8.05050301 «Металорізальні верстати та системи» денної та заочної форм навчання

 

 

 

 

 

 

Укладач: Максимова Олена Сергіївна, Нечаєв Василь Павлович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реєстраційний №    ______

Підписано до друку        2012 р.

Форм ат А5

Обсяг 32 стор.

Тираж ____ прим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Видавничий центр КНУ, вул. XXII Партз'їзду, 11, м. Кривий Ріг