
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ОРГАНІЗАЦІЯ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА
ОРГАНІЗАЦІЯ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА« Назад
ОРГАНІЗАЦІЯ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА 01.01.2015 07:24
Київський національний торговельно-економічний університет Вінницький торговельно-економічний інститут Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи
ОРГАНІЗАЦІЯ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр напрям підготовки 1401 „Сфера обслуговування” професійне спрямування 6.140101«Готельно-ресторанна справа»
Вінниця-2010
Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено Укладачі: Корж Н.В., к.е.н., доцент, Левицька І.В. к.е.н., доц..
Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни «Організація ресторанного господарства» розглянуто та схвалено на засіданні кафедри туризму та готельно-ресторанної справи Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ від 11.01.2010 р., протокол № 1, на засіданні методичної комісії факультету протокол № 3 від 25.01. 2010 р, та на засіданні методичної ради інституту протокол № 1 від 27.01.2010 р.
Рецензент: М.В.Скрипник начальник управління культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації
ОРГАНІЗАЦІЯ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр напрям підготовки 1401 „Сфера обслуговування” професійне спрямування 6.140101 «Готельно-ресторанна справа» 1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Мета методичних рекомендацій — надати студенту допомогу у виборі теми, накопиченні, обробці і аналізі даних власних спостережень, статистичних даних, літературних та інших джерел інформації у їх логічному викладанні під час написання курсової роботи та її оформлення. Курсова робота виконується за матеріалами діючих закладів ресторанного господарства різного формату, що дає змогу студентам вивчити усі важливі питання, пов'язані з організацією виробництва продукції та послуг ресторанного господарства, які мають практичний і теоретичний інтерес і допомагають пов'язати загальні теоретичні положення з сучасним розвитком організації виробництва в діючих закладах ресторанного господарства, а також питання, пов'язанні з процесами організації обслуговування різних контингентів споживачів продукції та послуг закладів ресторанного господарства. Студент самостійно вибирає тему курсової роботи та узгоджує її з науковим керівником. Основні етапи виконання курсової роботи складаються з:
Курсові роботи, які не відповідають вищезазначеним вимогам, затвердженому плану, мають самостійні зміни у виборі об'єкта дослідження, а також не містять матеріалів діяльності діючого закладу ресторанного господарства, до захисту не допускаються і повертаються студенту на доопрацювання. Виконуючи курсову роботу, студент повинен отримувати консультації у викладача-керівника за графіком, призначеним кафедрою. Студенти, які порушили терміни подання курсової роботи на кафедру, до екзаменаційної сесії не допускаються.
2. ВИБІР І ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ, СКЛАДАННЯ ПЛАНУ КУРСОВОЇ РОБОТИ Вибір теми курсової роботи здійснюється разом з науковим керівником із запропонованої кафедрою тематики з курсу, враховуючи актуальність проблеми, наявність відповідних матеріалів для написання роботи, можливість самостійних досліджень. Рекомендована тематика курсових робіт подана в додатках А та Б. Теми курсових робіт затверджуються протоколом засідання кафедри. Зміна теми курсової роботи (у разі необхідності) здійснюється з дозволу завідувача кафедри за письмовою заявою студента та погодженням наукового керівника не пізніше одного місяця до закінчення строку виконання курсової роботи. Зміст курсової роботи визначається її темою і відображається у плані, який студент складає самостійно та корегується керівником. Для складання плану курсової роботи студент має ознайомитися з необхідною інформацією, яку потрібно зібрати на підприємстві, самостійно опрацювати спеціальну літературу, статистичні дані, законодавчі та нормативні документи. Структура плану курсової роботи подається у розгорнутому вигляді, яка представлена підпунктами в пунктах основної частини. Орієнтовні приклади планів представлено в додатку Б. До початку курсової роботи студент оформлює спеціальний бланк завдання, в якому зазначаються реквізити студента, тема і план роботи, а також термін подання готової роботи на кафедру. Завдання підписується науковим керівником і студентом.
3. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА ОБСЯГУ КУРСОВОЇ РОБОТИ Курсова робота повинна мати: - титульний аркуш (додаток В); - зміст; - вступ; - основну частину; - висновки та пропозиції; - список використаних джерел; - додатки. У вступі необхідно довести актуальність досліджуваної проблеми з точки зору теоретичного та прикладного її значення. Слід чітко сформулювати предмет дослідження, мету роботи, основні завдання, вирішення яких дасть змогу досягти поставлену у роботі мету. Обґрунтування актуальності обраної теми не повинно бути багатослівним, а має чітко висвітлювати її сучасні проблеми. Правильна постановка та ясне формулювання проблем дослідження часом має не менше значення, ніж їх вирішення. Мета - є уявним, ідеальним образом, що передбачає результати діяльності, кінцевим висновком роботи. Мета роботи повинна полягати у розв’язані проблемної ситуації шляхом її аналізу і знаходженні нових закономірностей між економічними явищами. Виходячи з мети роботи визначаються завдання. Це, зазвичай, робиться у формі переліку (проаналізувати..., розробити..., узагальнити..., виявити..., довести..., запровадити..., показати..., виробити..., дослідити..., знайти..., вивчити..., визначити..., описати..., встановити..., з'ясувати..., вивести формулу..., дати рекомендації..., встановити взаємозв'язок..., зробити прогноз... та ін.). Формулювання завдань необхідно робити ретельно, оскільки опис їх розв’язання повинен скласти зміст розділів курсової роботи. Це важливо також і тому, що заголовки розділів досить часто народжуються з формулювань завданьч роботи. Далі формулюються об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт — це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предмет - це те, що міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Курсова робота виконується на матеріалах реального підприємства і про це зазначається як про емпіричну базу дослідження. Дуже важливим етапом наукової праці є вибір методів дослідження — інструменту отримання фактичного матеріалу і необхідної умови досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось в роботі тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. Обсяг вступу не повинен перевищувати 2 сторінок. Основна частина роботи складається з теоретичної, аналітичної та проектної частини. Загальний обсяг роботи повинен складати 35-40 сторінок комп’ютерного тексту. У теоретичній частині потрібно розкрити суть основних категорій з досліджуваної проблеми. Обсяг теоретичної частини не повинен перевищувати 25% загального обсягу курсової роботи. Аналітична частина дослідження призначена для виявлення негативних моментів в предметній області обєкта дослідження, що складає базу для проектної частини роботи. З цією метою, проводиться загальне ознайомлення з господарською діяльністю підприємства (організаційно-правова форма, матеріально технічна база, технології продаж, організаційна схема управління підприємством з коментарями), аналіз його функціонування у зовнішньому середовищі (місцезнаходження, перелік основних конкурентів, цільові групи покупців. Після загального ознайомлення з об’єктом дослідження, проводиться аналіз предмета дослідження. В цій частині, на основі ретельного аналізу зібраної інформації описують стан предмету дослідження, виявляють проблемні зони, що потребують удосконалення. У кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. Обсяг другого розділу може становити 30 -35% загального обсягу курсової роботи. Проектна частина передбачає обґрунтування можливих напрямків вирішення досліджуваної проблеми, пропозиції автора. Завершується курсова робота визначенням ефективності запропонованих заходів в діючому закладі ресторанного господарства. Обсяг третього розділу може становити 30% загального обсягу курсової роботи. У висновках і пропозиціяхнеобхідно викласти основні пропозиції та результати розрахунку економічної ефективності розроблених заходів. Список використаних джерел. Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. До списку використаних джерел рекомендується включати 30-40 найменувань. У додатках треба помістити масивні обсяги інформації і копії та ксерокопії відповідних темі курсової роботи документів, що відображають роботу реально діючого підприємства ресторанного господарства.
Методичні вказівки до підготовки, збору та обробки інформації в розрізі тем курсових робіт по аналітичному та проектному розділах Перед тим, як розпочати збір інформації у діючому закладі ресторанного господарства необхідно розробити перелік питань, форми таблиць, які дозволять зібрати всі необхідні матеріали про діяльність закладу ресторанного господарства відповідно до теми курсової роботи. Результати діяльності закладу ресторанного господарства повинні включати фактичні дані поточного року. Для отримання якісних показників діяльності закладу ресторанного господарства студент повинен самостійно провести необхідні дослідження, використовуючи різні методи дослідження: анкетування, опитування, безпосередні спостереження, проведення фотографії робочого часу робітника виробництва, складської групи; проведення фотографії робочого часу устаткування. Перш за все необхідно зібрати дані, що дозволяють дати загальну характеристику закладу ресторанного господарства: тип, клас, формат, кількість місць, кількість та розряд працівників на виробництві або на складі, розподіл обов'язків між ними; кількість та розряд робітників залу, торговельної групи та робітників, що беруть участь в обслуговуванні споживачів, та розподіл обов'язків між ними тощо. Збір інформаціїпотребує від студента безпосереднього обстеження діючого закладу ресторанного господарства у відповідності до теми курсової роботи.
В аналітичному розділі необхідно охарактеризувати наступну самостійно зібрану на підприємстві інформацію: 1) в розрізі тем щодо аналізу організації постачання продовольчими товарами, предметами матеріально-технічного призначення та організації роботи складського і тарного господарства закладу ресторанного господарства: - охарактеризувати шляхом складання таблиці продуктове і матеріально-технічне постачання закладу (назва продуктів (предметів), постачальник, термін постачання); - охарактеризувати шляхом складання таблиці способи доставки продуктів (назва продуктів, використаний транспорт; підприємство, за яким закріплено транспорт; метод доставки, спосіб доставки, тривалість навантаження/розвантаження, спосіб розрахунку за доставку, тариф за використаний транспорт); - охарактеризувати шляхом складання таблиці запаси продуктів, сировини, напівфабрикатів (назва продуктів, сировини, напівфабрикатів, необхідна кількість на день роботи, термін зберігання, максимальний запас, фактична наявність, відхилення від необхідної потреби); - охарактеризувати шляхом складання таблиці тарне господарства (назва тари, її призначення, інструмент для відкриття тари, періодичність повернення тари, підприємство по збиранню тари); - охарактеризувати шляхом складання таблиці тару для сировини (назва сировини, тари, вага тари, ціна тари: приймальна, здавальна); для напівфабрикатів та кулінарних виробів (назва напівфабрикатів та кулінарних виробів, назва тари, її габарити, місткість, матеріал виготовлення, ціна); - подати та охарактеризувати шляхом складання таблиці звіт про рух тари (вид тари, ціна, залишок на початок місяця, прибуло, вибуло, залишок на кінець місяця); - охарактеризувати шляхом складання таблиці вагове господарство (ваги, тип, допустиме навантаження, дата клеймування, відповідальний за ваги). - охарактеризувати шляхом складання таблиці чисельність працівників складу і графік їх роботи, розподіл обов'язків між ними; - накреслити та охарактеризувати карту для проведення миттєвих спостережень або фотографій робочого дня за всіма працівниками складу протягом робочого дня; - охарактеризувати способи і графіки постачання, складання угод та їх аналіз; - охарактеризувати порядок одержання продуктів і предметів матеріально-технічного призначення, перевірки їх кількісного та якісного стану, наявність відповідних документів, що регламентують цю сторону діяльності закладу; - оцінити процес створення відповідних запасів продуктів і предметів матеріально-технічного призначення, умов їх зберігання та видачі на виробництво; - оцінити порядок оформлення документів, ведення обліку продуктів і предметів матеріально-технічного призначення, аналіз функціонування автоматизованих робочих місць при їх наявності на складі; - оцінити ефективність використання роботи та робочого часу працівників складу, їх завантаженості, умов праці, ефективність використання інвентарю певного виду; ефективність механізації процесів переміщення, навантаження та розвантаження продовольчих товарів та предметів матеріально-технічного призначення на складі; -проілюструвати, описати структуру допоміжного виробництва (наявність комор, охолоджувальних камер, політемпературних шаф для вина тощо, тарних приміщень) та дати оцінку відповідності її стандартам; - оцінити ефективність використання площі приміщень та встановленого в них обладнання; - оцінити дотримання правил користування відповідними видами інвентарю; - оцінити порядок ведення тарного господарства; види витрат на тару, заходи з їх економії; - охарактеризувати використання зовнішніх транспортних засобів, витрат на доставку продуктів і предметів матеріально-технічного призначення; - охарактеризувати порядок ведення вагового господарства у закладі ресторанного господарства.
2) в розрізі тем щодо аналізу організації роботи структурних підрозділів основного виробництва закладу ресторанного господарства: - проілюструвати шляхом складання таблиці та охарактеризувати виробничу програму заготівельних цехів за певний проміжок часу (сировина, її кількість, процент і кількість відходів, кількість напівфабрикатів); - проілюструвати шляхом складання таблиці та охарактеризувати виробничу програму доготівельних цехів за певний проміжок часу (меню, час готовності партії страв, кількість страв у партії); - проілюструвати шляхом складання таблиці та охарактеризувати виробничу програму спеціалізованих цехів за певний проміжок часу (асортиментний перелік, час готовності партії страв та виробів, кількість страв та виробів у партії); - проілюструвати шляхом складання таблиці та проаналізувати структуру страв і напоїв (за групами страв, в т.ч. у процентному співвідношенні; по стравах у групах, в т.ч. у процентному співвідношенні); - скласти таблицю та провести розрахунок витрат часу на виконання виробничої програми цеху (страви, вироби, напівфабрикати, їх кількість, норма часу на одиницю продукції, загальні витрати часу); - охарактеризувати склад працівників цеху (кваліфікація працівника, чисельність, розподіл обов'язків), розрахувати необхідну кількість працівників виробництва; сформувати карту миттєвих спостережень за бригадою кухарів цеху або карту фотографії робочого дня кухаря; - охарактеризувати обладнання цеху (обладнання, марка, кількість, габаритні розміри, площа, яку займає обладнання, їх достатність); - розробити карту організації робочих місць (із зазначенням їх просторового розташування на плані-схемі виробничих цехів) та їх - намалювати карту реєстрації кількості споживачів, що скористалися послугами закладу ресторанного господарства; - представити та охарактеризувати графік виходу на роботу працівників виробництва в табличному та графічному вигляді; здійснити аналіз доцільності його використання. - оцінити відповідність асортименту і структури випущеної продукції типу і класу закладу ресторанного господарства; - оцінити відповідність кількості перероблюваної сировини або випуску готової продукції потужності встановленого обладнання і видам інвентарю, що використовується; - охарактеризувати причини зменшення або збільшення обсягів виробництва; - оцінити відповідність кількісного і кваліфікаційного складу працівників обсягам роботи в закладі ресторанного господарства, встановити рівень їх завантаженості; - оцінити дотримання режиму праці і відпочинку робітників цеху; - оцінити санітарно-технічний, гігієнічний та естетичний стан приміщення, обладнання, інвентарю в цеху; - оцінити відповідність організації робочих місць вимогам сучасної наукової організації праці (НОП) [10]; - оцінити можливість створення автоматизованих робочих місць для керівників виробництва; - оцінити можливість трансформації виробництва і створення предметної або по детальної його спеціалізації; - оцінити ступінь розвитку внутрішньогалузевої або внутрішньо-мережевої кооперації.
3) в розрізі тем щодо аналізу організації роботи з нормування праці в закладі ресторанного господарства: - сформувати карту миттєвих спостережень за бригадою кухарів цеху або карта фотографи робочого дня кухаря; - скласти та охарактеризувати баланс робочого часу; - проаналізувати показники ефективності використання робочого часу та розрахувати темпи зростання продуктивності праці при дотриманні нормативних витрат часу; - оцінити рівень механізації робіт на виробництві; - сформувати карту проведення хронометражних спостережень за виготовленням партії страв (100 шт., порцій або 10 кг виробу); карту обробки хронометражних спостережень; - провести розрахунок норми часу на страву (виріб); - сформувати карту організації робочих місць (із зазначенням їх просторового розташування на плані-схемі виробничих цехів) та їх аналіз; - розрахувати витрати часу на виконання виробничої програми в цеху (страва, її. кількість, норма часу на одиницю продукції, загальні витрати часу); - проаналізувати чисельність та графік виходу на роботу працівників виробництва; - оцінити ефективність використання часу бригадою кухарів (або кухарем); - оцінити ефективність використання обладнання в цеху; - оцінити відповідність витрат часу на виконання виробничих операцій з приготування страв до діючих нормативів; відповідність фактичної чисельності працівників цеху до розрахованої на основі технічних норм часу; - оцінити ефективність використання певного графіку виходу на роботу; - оцінити правомірність застосування певної форми оплати праці. Студент повинен заповнити таблиці, в яких містяться дані про кваліфікаційний склад працівників на виробництві, графіки їх виходу на роботу, про наявність обладнання. Необхідно обов'язково навести просторову модель закладу ресторанного господарства у т. ч. основного і допоміжного виробництва з розміщенням устаткування; проаналізувати стан санітарного, гігієнічного утримання приміщення, устаткування та інвентарю; естетичного вигляду та виробничого дизайну приміщень; провести атестацію декількох робочих місць у відповідності до існуючої методики. Важливе значення при розкритті відповідної теми має проведення спостережень за витратами робочого часу: миттєві спостереження, фотографії робочого часу використання обладнання, фотографії робочого дня працівника та бригади, хронометражні спостереження. Організаційно-економічна інформація збирається шляхом вивчення статистичного і бухгалтерського обліку.
4) в розрізі тем щодо процесу обслуговування споживачів в закладах ресторанного господарства оцінка здійснюється в такій послідовності: - дати оцінку обсягу надаваної номенклатури послуг споживачам даного закладу ресторанного господарства; - дати оцінку ефективності використання різних типів і видів роздаткових ліній і буфетів (барів), встановити фактори, які впливають на зниження коефіцієнта зайнятості каналів систем обслуговування; - проаналізувати витрати часу на обслуговування споживачів на роздатковій лінії ( буфеті чи барі), виявити причини коливань витрат часу на одного споживача; - проаналізувати структуру витрат часу робітників залу в денний та вечірній час при обслуговуванні різних контингентів споживачів; - дати оцінку ефективності використання залу і з'ясувати причини зниження його пропускної спроможності; - проаналізувати організацію збору і миття використаного посуду; - на основі аналізу довжини черги і причин її утворення, витраченого часу на чекання початку обслуговування дати оцінку якості обслуговування споживачів; - визначити кількість споживачів, які відмовилися від послуг закладу, і проаналізувати причини, що призвели до цього; - оцінити логічність і правильність процесів обслуговування при здійсненні підготовчої роботи та обслуговуванні учасників бенкетів та інших свят; відповідність складності виконуваної роботи кваліфікації обслуговуючого персоналу; - проаналізувати ефективність використання сировинних, продовольчих, матеріально-технічних, просторових та трудових ресурсів діючого закладу ресторанного господарства при обслуговуванні споживачів під час презентації страв креативної кухні та ф'южн спрямування, здійснення "фудінг" - процесів та надання послуг з кейтерингу. Для вивчення умов, необхідних для організації процесу обслуговування, необхідно проінспектувати групу приміщень для споживачів, дати оцінку інтер'єру, санітарному стану, оцінити відповідність приміщень вимогам БНіП. Необхідно схематично показати взаємозв'язок між приміщеннями, розміщення в них меблів для сидіння, споживання їжі споживачами; транспортування, демонстрації та короткочасного зберігання її у залі, розміщення роздаткової лінії, відповідність типу та класу закладу. Для вивчення процесу обслуговування проводяться спостереження в залі, де заміряють і реєструють параметри системи обслуговування: завантаженість залу, інтенсивність вхідного потоку споживачів, пропускну спроможність роздаткової лінії, чергу на роздатковій лінії тощо. Спостереження повинно проводитись протягом усього робочого дня, далі розподіляється на денний та вечірній час роботи. Опитування та інтерв'ю здійснюється в залах закладу за раніше підготовленими анкетами. При вивченні попиту необхідно використовувати різні методи, щоб у подальшому виявити, які з них активно використовуються в досліджуваному закладі. Для оцінювання дієвості рекламної діяльності необхідно звернути увагу на використання засобів реклами продукції та послуг закладу та дати їм оцінку. Для обґрунтування економічної ефективності заходів щодо поліпшення якості обслуговування необхідно зібрати інформацію про основні економічні показники закладу: товарообіг, витрати, в т.ч. за статтями, доходи, прибуток тощо. При обробці матеріалів, що характеризують попит споживачів, необхідно заповнити відповідні таблиці і дані представити в якості абсолютних та відносних величин. По-перше, встановлюють контингент респондентів за ознаками; стать, вік, діяльність. По-друге, використовують - ці дані для виявлення оцінки якості послуг закладу певними групами респондентів, причин їх незадоволення обслуговуванням. Результати досліджень можуть бути представлені як в табличній формі, так і графічно Підготовка до збору вихідної інформації для розкриття тематики стосовно організації обслуговування полягає у тому, що розробляється анкета, яка містить питання, що дозволяють дати оцінку якості обслуговування в закладі ресторанного господарства, виявити причини незадоволення споживачів даним рівнем обслуговування, встановити основні напрями покращання їх обслуговування, визначити дієвість рекламних засобів тощо. Рекомендується складати закриту анкету. Для обробки результатів опитування необхідно заздалегідь розробити таблиці, в яких групування відповідей відбуватиметься за однією чи більше ознаками. Для проведення відповідних спостережень у залах закладів ресторанного господарства необхідно заздалегідь підготувати спеціальні карти спостереження, в яких будуть фіксуватись та реєструватись параметри системи обслуговування. Зазначені показники наведені у літературному джерелі [15].
В проектному розділі студент повинен розробити шляхи подолання недоліків та напрями вдосконалення відповідних ділянок роботи діючого закладу ресторанного господарства. В розрізі тематичних блоків курсових робіт питання удосконалення можуть бути спрямовані на вирішення питань: 1) щодо проекту удосконалення організації постачання закладу ресторанного господарства продовольчими товарами, предметами матеріально-технічного призначення та організації роботи складського і тарного господарства : - удосконалення методів навантаження і розвантаження, транспортування, зберігання товарно-матеріальних цінностей; - удосконалення системи видачі продукції на виробництво, до філій, обліку матеріальних цінностей, створення автоматизованих робочих місць на складі; - можливість переобладнання і перепланування складських приміщень; - розробку і впровадження системи матеріального стимулювання працівників складу; - можливість використання системи матеріальної відповідальності за несвоєчасне забезпечення закладу ресторанного господарства, за неправильне зберігання продуктів і тари; - розробка сіткового графіку виконання робіт на складі і у відповідності до цього визначення обґрунтованого режиму праці і відпочинку робітників складу; - обґрунтування розрахунків економічної ефективності заходів, спрямованих на скорочення витрат, пов'язаних зі зберіганням продовольчих товарів та предметів матеріально-технічного призначення, експлуатацію тари, транспорту, складських приміщень. 2) проект заходів щодо удосконалення організації роботи структурних підрозділів основного виробництва закладу ресторанного господарства повинен бути спрямований на вирішення питань: - розробка шляхів підвищення кількості і якості виготовлених напівфабрикатів і готової продукції; - удосконалення контролю якості напівфабрикатів та регулювання виробничого процесу; - розробки сіткового графіку виконання комплексу робіт в цеху і досягнення планомірності в його роботі; - поліпшення розміщення цехів, обладнання в них і організації переміщення сировини і напівфабрикатів; - заходів щодо удосконалення використання робочої сили і обладнання; - удосконалення організації роботи та робочих місць у цехах; - досягнення сприятливіших санітарно-гігієнічних, психологічних і естетичних умов праці; - визначення економічної ефективності внесених пропозицій.
3) щодо проектування заходів щодо удосконалення організації роботи з нормування праці в закладі ресторанного господарства: -можливість підвищення продуктивності праці і скорочення (збільшення) чисельності робітників основного виробництва; -збільшення рівня механізації робіт; -скорочення норм часу за рахунок більш досконалої організації роботи та робочих місць основного та допоміжного виробництв; -поліпшення нарахування заробітної плати, можливість її одержання за фактично виготовлену продукцію; -можливість розробки більш гнучких графіків виходу на роботу на основі сіткового планування і управління комплексом робіт на виробництві; -економічну ефективність внесених пропозицій.
4) щодо проекту удосконалення організації обслуговування споживачів: - підбір відповідних форм і методів обслуговування споживачів у закладі; - розробку номенклатури послуг для діючого закладу в цілому та пакету послуг для різних контингентів споживачів зокрема; - розширення асортименту страв та вибір відповідного меню; - можливість удосконалення організації роботи допоміжних цехів та приміщень, що забезпечують процес обслуговування споживачів (буфетів, кас та касових залів, хліборізки, мийної столового посуду, винних погребів, сервізної, пральної, приміщень для офіціантів тощо); - розробку графіків виходу на роботу працівників залу та торгової групи; - вдосконалення роботи роздавальної, організації праці та робочих місць роздавальників та збирачів використаного посуду; - впровадження закордонного досвіду ведення ресторанного бізнесу; - впровадження прогресивної форми обслуговування споживачів; - вдосконалення розташування торгових меблів для споживачів у залі; обладнання роздавальної; - застосування раціональних просторових зв'язків між функціональними приміщеннями торговельної та виробничої груп; - моделювання систем обслуговування споживачів у закладах ресторанного господарства різних типів та формату.
4. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ Мова курсової роботи – державна, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних та синтаксичних помилок, послідовність – логічна. Пряме переписування у роботі матеріалів із літературних джерел є неприпустимим. Курсова робота друкується на одному боці сторінок стандартного білого паперу формату А4 (210х297 мм). Комп’ютерний набір – 14 кегель, 1,5 інтервали, шрифт Times New Roman. Щільність тексту кругом однакова. Розмір поля: з лівого боку –30 мм, з правового – 10 мм, зверху і знизу 20 мм. -Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту. -Друкарські помилки, описки, графічні неточності, які виявилися під час написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою та нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці. -Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи. Заголовки структурних частин «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами по центру. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять, жирним не виділяються. Відстань між заголовком розділу та заголовком підрозділу повинна дорівнювати 2 інтервалам. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розбивку в підбір до тексту. -
- - - - - - - - - -Між текстом та наступним підрозділом слід робити 1 інтервал, а от новий розділ починати треба з нової сторінки. -Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака «№». Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи, другою – зміст, але на цих сторінках нумерацію не проставляють. Нумерація починається цифрою 3, яка ставиться на сторінці, де починається «ВСТУП» та закінчується на останній сторінці «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ». Номер сторінок проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Додатки не нумеруються. -Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті та оформлюють наступним чином:
-При перенесенні таблиці на наступну сторінку слово «Таблиця» та її назву розміщують тільки над її першою частиною. Над іншими частинами пишуть слова «Продовж, табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл.1.2».
-Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації. -Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними. -Основними видами ілюстративного матеріалу є: схема, діаграма, графік. Ілюстрації оформлюють наступним чином:
В текстовій частині перед ілюстрацією має бути посилання на подальший рисунок, а після ілюстрації обов’язково потрібно описати ілюстрацію. Якщо по тексту є формули, то їх слід оформити за наступним зразком:
Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої літери по центру. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __ » і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А. Початком додатків є чистий аркуш з назвою «ДОДАТКИ». Він та інші сторінки додатків не нумеруються. Список використаних джерел слід розміщувати у такій послідовності (дод.В): спочатку Закони України, потім – Укази Президента України, Постанови кабінету міністрів України, за ними – літературні джерела в абетковому порядку: монографії, підручники, посібники, брошури, журнальні та газетні статі. У кінці списку наводять іншомовні та електроні джерела інформації. Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад,«... у працях [1-7]...». Коли в тексті необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у квадратних дужках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань. Приклад: Цитата в тексті:«... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв'язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передавання інформації [6, с. 29]». Відповідний опис у переліку посилань: 6. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: Навч. посіб. - К.: КМ Асаdemia, 2007.-192 с.
5. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ З метою рецензування виконану курсову роботу студент подає на кафедру для перевірки за 10 днів до дати захисту. Спочатку робота реєструється на кафедрі та передається викладачу науковому керівнику на перевірку. Після ретельної перевірки викладач пише рецензію і допускає студента до захисту. Якщо зміст роботи не відповідає темі, завдання та вимогам до курсової роботи, викладач повертає роботу з позначкою «на доопрацювання» без письмової рецензії. Недопущена до захисту робота повертається студентові, який доопрацьовує її відповідно до зауважень рецензента. Після доопрацювання робота знову подається на кафедру для рецензування. В жодному разі ніякі зауваження викладача з тексту роботи не вилучаються. Якщо курсову роботу допущено до захисту, студент ознайомлюється зі змістом рецензії та зауваженнями щодо роботи і готує на них відповіді. Захист курсової роботи відбувається на початку або у період залікової сесії в день, зазначений в розкладі. Презентуючи курсову роботу, студент коротко викладає основні теоретичні положення теми, отримані результати досліджень, дає пояснення щодо суті зауважень, відповідає на запитання членів комісії. Після презентації комісія обговорює загальну оцінку. До уваги береться якість виконання курсової роботи, вміння студента самостійно проводити дослідження, аналізувати відповідну інформацію, робити висновки і аргументувати пропозиції, пов'язувати теоретичні знання з практичною діяльністю закладів ресторанного господарства, відчувати тенденції розвитку галузі, а також якість відповідей студента на запитання членів комісії. Загальна оцінка за курсову роботу виставляється у залікову книжку студента і в спеціальну відомість, яка передається у деканат, а також у рецензію на роботу. Курсова робота оцінюється за п'ятибальною системою. Захищені курсові роботи передаються на кафедру, де вони зберігаються згідно з вимогами до такого виду документів.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ ОСНОВНИХ РОЗРАХУНКІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ
1. Складання таблиці та графіку завантаження зала Враховуючи режим роботи підприємства, кількість відвідувачів за кожну годину роботи визначимо за формулою: Nч = Р · φч · хч / 100,де: Nч – кількість відвідувачів за годину; Р – місткість залу; φч – обертаємість місця в залі протягом години; хч – завантаженість залу за годину, % Приблизне значення обертаємості одного місця та середнього відсотку завантаження залу залежно від типу підприємства можна взяти в додатку З. Розрахувавши кількість відвідувачів за кожну годину роботи закладу, можна оформити таблицю 1. Таблиця 1
Разом:
Коефіцієнт перерахунку страв (К) оформляється за формулою: К = Nгод./ N(день), де Nгод. – кількість споживачів, що пройшли через торговельну залу за 1 годину; N(день) – кількість споживачів, що пройшли через торговельну залу за день. Сумуючи, кількість відвідувачів за кожну годину роботи закладу, маємо кількість відвідувачів за день: Nд = Σ Nч, де: Nд – число споживачів, що обслуговується протягом дня; Nч – кількість відвідувачів за годину. На основі даних таблиці будуємо графік завантаження залу на міліметровому аркуші, попередньо визначивши ціну ділення або за допомогою програмної оболонки Microsoft Ofice: Nmax/t де: Nmax – найбільша кількість відвідувачів за годину; t – час работи.
2. Визначення кількості страв і напоїв, що реалізуються через торговельну залу
Знаючи кількість відвідувачів за день, можна визначити кількість страв, що реалізуються протягом дня в закладі за формулою:
nд = Nд∙ m, де nд — кількість страв: Nд — кількість відвідувачів за день; m — коефіцієнт споживання страв ( див. додаток К).
Необхідно розбити страви за асортиментом по формулам: n = Nд х m х.б. n = Nд х m Iстрав. n = N ∙х m IIстрав n = Nд х m солод.страв., де n — кількість холодних, перших, других та солодких страв; Nд — кількість відвідувачів за день; m — коефіцієнт споживання відповідно холодних, перших, других та солодких страв. Визначення кількості холодних, перших, других, солодких страв та хліба здійснюється відповідно до норм споживання, що діють в даному типі ресторанного господарства. Кількість напоїв визначаємо за формулою: n = Nд∙ H, де n — кількість напоїв, кондитерських виробів та хліба; Н — норма споживання (див.додаток Л). Отримані результати зведемо в таблиці 2:
Таблиця2
Таблиця 3
3. Складання таблиці та графіку реалізації страв і напоїв На основі таблиці завантаження залу та плану-меню кількість страв тої чи іншої назви за кожну годину роботи закладу визначаємо за формулою: Nчас = Nдень ∙ К, де Nдень – загальна кількість страв данного виду; К – коефіцієнт перерахунку страв. Отриманні данні зводимо в таблицю 4: Таблица 4
За формулами спочатку здійснюємо розрахунок коефіцієнта перерахунку страв за кожну годину роботи закладу (див.табл.1), але тільки тих, які готуються в холодному цеху (холодні страви та закуски, солодкі страви, холодні напої та холодні й солодкі супи), або в гарячому цеху (перші, другі страви, гарячі напої, гарніри, гарячі закуски).
4. Розрахунок необхідної кількості сировини вагою брутто й нетто для цеху Оформлюємо у вигляді таблиці 5 Таблица 5
5. Розрахунок робочої сили для цеху и магазина кулінарії
Розрахунок робочої сили в цеху здійснюється на основі виробничої програми цеху та норм часу для приготування страв кожногого виду, що зазначені в плані-меню цеху. Розрахунок здійснюється за формулою: N1 = n ∙ Нвр / 3600 ∙ Тсм ∙ λ, де n – кількість страв, що виготовляється за день (шт., кг, страв); Нвр - норма часу на виготовлення одиниці вироби, с. (дод.Н); Tсм - тривалість зміни, год (T = 7-7,2 або 8-8,2 год); λ - коефіцієнт, що враховує зростання продуктивності праці (λ =1,14). Розрахунок робочої сили зводиться в таблицю 6. Таблиця 6
РАЗОМ:
Загальна кількість працівників цеху з врахуванням вихідних і свят, відпускних, лікарняних здійснюється за формулою: , де N2 — загальна чисельність в цеху; N1 — розрахункова чисельність працівників; K1 — коефіцієнт, що враховує вихідні та святкові дні.
6. Складання графіку виходу на роботу
З метою встановлення порядку роботи на кожному підприємстві складаються графіки виходу на роботу. При складанні графіку здійснюється розрахунок ефективного робочого часу, тобто, часу, який має відпрацювати кожний працівник за календарний період. Розрахунок здійснюється за формулою: Ээф = [К – (П + В)] , де Ээф — ефективний фонд робочого часу; К — кількість календарних днів; П — кількість святкових днів; В — кількість вихідних днів; Тсм — тривалість робочої зміни.
Потім складають графік виходу на роботу працівників на певний місяць у вигляді таблиці 7 та затверджується керівником підприємства:
Таблиця 7 Графік виходу на роботу поварі гарячого цеха на жовтень місяць
7. Розрахунок та підбір обладнання Холодильне обладнання
Основним холодильним обладнанням виробничих цехів є холодильні шафи, зборно-розбірні камери та охолоджуємі місткості в секційних столах. Технологічний розрахунок зводиться до визначення необхідної місткості обладнання відповідно до кількості продукції, що одночасно знаходяться на зберіганні. Розрахунок здійснюється за формулою:
, де Е — місткість шафи, камери, кг; Q — маса продукту, кг; — коефіцієнт, що враховує масу тари, в якій зберігаються продукти (для шафи — 0,7:0,8; для камер — 0,5:0,6).
Масу продукту знаходять за формулою: , де q p — маса однієї порції виробу; Пg — кількість порцій.
Розрахунок місткості холодильних шаф зводимо в таблицю 8: Таблиця 8
РАЗОМ: Відповідно до отриманої загальної місткості холодильної шафи підбираємо холодильне обладнання (додаток К).
Теплове обладнання Розрахунок теплового обладнання включає визначення обсягів та кількості котлів, що необхідні для варки бульйонів, а також перших, других став, соусів, гарнірів та гарячих напоїв. Розрахунок котлів для варки бульйонів здійснюється на всю кількість перших страв, що реалізуються протягом дня; на гарячі напої, соуси, гарніри – на кожні дві години реалізації або на максимальну. Обсяг котлів для варки бульйонів визначаються за формулою: ,
де Vпрод — обсяг, що займає продукт при варці бульйону, дм3;
, где Пg — кількість страв; qp — маса продукту на одну порцію, кг; j — обємна маса продукта (плотність — кг/м3); Vв — обсяг води, дм3; ,
де Q — маса основного продукту, кг; qв — маса води на 1 кг основного продукту (приймається в залежності від концентрації бульйону — див.дод.Р); Vпром — обсяг проміжків між продуктами, дм3;
,
де = 1 – j — коефіцієнт, що враховує проміжки між продуктами. Норма закладки сировини нетто на одну порцію (г) приймається по Збірнику рецептур страв та кулінарних виробів в залежності від типу та категорії закладу. Обсяг котла для варки перших страв розраховується за формулою:
,
де Vк — обсяг котла для варки першої страви, дм3; А — кількість порцій першої страви, реалізуємої за день; Н — норма виходу першої страви на одну порцію (заправочних — 500 г, прозорих — 400 г, бульйонів — 300 г); К — коефіцієнт заповнення котла. К = 0,85.
При розрахунку обсягу котлів різних страв враховуються терміни реалізації готових виробів: смажені другі страви — 1 година; відварні, припущені тушковані другі страви 2 години; овочеві гарніри 2 години; каші розсипчасті і капуста тушкована 6 годин; гарячі напої 2 години. Для тушкованих продуктів Vк = Vпрод
Обсяг казанів, необхідних для варива продуктів (м'ясо, риба, картопля і ін.), що набрякають, визначається по формулі:
Для макаронних виробів, що набрякають при вариві, обсяг казанів розраховуємо по формулі: ,
де Vпрод обсяг продукту, дм3; Vв — обсяг води, дм3; До — коефіцієнт заповнення казана, рівний 0,85.
Обсяг води визначається по Збірнику рецептур блюд і кулінарних виробів. Обсяг казанів для приготування гарячих напоїв знаходимо по формулі: , де А кількість порцій; Н норма виходу однієї порції, грам; До коефіцієнт заповнення казана (0,85).
Кількість електричних плит і електросковород підбираємо без розрахунку, виходячи з виробничої програми підприємства і цеху.
9. Розрахунок і підбір немеханічного устаткування До немеханічного устаткування підприємств громадського харчування відносяться: виробничі столи, мийні ванни, стелажі і т. д. Кількість виробничих столів, що встановлюються в цеху підприємства, розраховується відповідно до чисельності працівників, зайнятих на певній операції (у максимальну зміну без урахування коефіцієнта змінності) і нормою довжини столу на того, що одного працює для виконання даної операції по формулі: ,
де L погонна довжина виробничих столів, м; Ip — норма погонної довжини столу на одного працівника (1,25 м); Rmax найбільша кількість кухарів, що працюють одночасно в цеху (згідно графіка виходу на роботу). Згідно отриманої довжини виробничих столів підбираємо столи (див. Додаток С)
10. Підбір кухонного інвентаря і посуду для цеху Підбір інвентаря вироблюваний згідно норм оснащення кухонним інвентарем і посудом.Складаємо таблицю оснащення кухонним інвентарем і посудом: Таблиця 9
Розрахунок корисної і загальної площі цеху Спочатку розраховуємо корисну площу цеху, зайняту під устаткуванням, складаючи його специфікації у вигляді таблиці: Таблиця 10
РАЗОМ: Загальна площа цеху визначається по формулі: , где Sзаг— загальна площа цеху; Sкор- корисна площа цеху; — коефіцієнт використання цеха (холодний цех — 0,4, горячий цех — 0,35).
11. Рекомендації по обслуговуванню в закладах ресторанного господарства Розрахунок площі приміщень (зал, холів, балконів, терас тощо), які можуть бути придатними для обслуговування
* Під час проведення бенкету за столом з розосередженим розміщенням гостей норма площі може бути збільшена до 2,5 м2 на одну особу.
Характеризуючи приміщення, де має відбутися обраний захід, необхідно: ■ визначити місця розташування бенкетних зал (однієї чи декількох) у ЗРГ, якими можуть бути: підвальне приміщення, перший поверх, другий та інші верхні поверхи, хол, балкон, галерея, дах тощо, аванзали. ■ надати короткий опис оздоблення інтер'єру приміщень, враховуючи концепцію та стиль закладу, що обраний для виконання дипломного проекту. Характеризуючи організаційні процеси для підготування приміщень до обслуговування, необхідно: ■ визначити вид і способи розстановки меблів з урахуванням дизайну інтер'єру, озеленення торгової зали тощо: прямі лінії, в шаховому порядку, зонами, геометричний та вільний варіант тощо; ■ вибрати відповідні види меблів для приймання їжі, напоїв; для сидіння; паління (якщо немає кімнати для паління); відпочинку в залі, бенкетній залі, аванзалі (якщо вона необхідна) чи іншому місці; сервантів та візків для офіціантів; шведського столу, шведської лінії, столів-буфетів, барної стійки, приставних столиків, пересувних пристроїв для фламбування страв тощо (табл. 5.3), (дод. В.5); ■ обґрунтувати вибір предметів індивідуальної сервіровки та вибрати варіант сервірування столів відповідно до меню та концепції розвитку закладу ресторанного господарства; ■ обґрунтувати вибір варіанта розстановки фуршетних столів та столів для бенкету за столом: (зосереджений, розосереджений, у вигляді літер Т, П, Ш, Е, Г; та інших фігур), також вид і кількість необхідних меблів для офіціантів (сервантів, офіціантських візків тощо);
Довідковий матеріал для визначення розмірів бенкетних меблів
• Розрахунок площі приміщень для здійснення процесів обслуговування здійснюється за формулою S=S1 х N де S - площа приміщень для обслуговування, м2; Зі - норма площі на одну особу, м2; N - кількість гостей відповідного заходу, осіб.
Маючи розрахованими площі приміщень, можна розрахувати кількість осіб, яких обслуговуватимуть на даних площах з дотриманням відповідних правил: N = S / S1. • Розрахунок кількості офіціантів здійснюється за формулою та даними табл.11 N.оф=N/N1, де N - кількість офіціантів, які беруть участь в обслуговуванні, осіб; N1 - кількість гостей, яких може обслугувати один офіціант, осіб. Таблиця 11 Визначення кількості офіціантів
• Розрахунок загальної довжини, кількості бенкетних столів та інших меблів для гостей залежить від способу сервірування бенкетного столу (односторонній, двосторонній); ❖ При односторонньому розміщенні гостей за столом довжину столу визначають за формулою L = l х N де L - довжина бенкетного столу, м; l-норма довжини столу на одного гостя, м; N - кількість гостей, осіб ❖ При конфігурації бенкетного столу у вигляді літер Т, П, Ш, Е, Г їх загальна довжина складається з двох частин: для почесних гостей та інших і розраховується за формулою 5.11, L = l1* N1 + l2-N2, а решти гостей - за формулою: L =(l х N)х2 де l1 та l2 - відповідно норма довжини столу для почесних (1 м, 1,2 м і більше) та інших гостей - 0,8 м, 0,6 м (за умов використання посуду вітчизняного виробництва). Норма площі залежить від виду бенкету, а також більшою мірою від сучасних розмірів столового посуду та кількості наборів; N1 та N2 - відповідно кількість почесних та інших гостей, осіб.
• Розрахунок кількості предметів індивідуального сервірування (посуду, наборів, скла, столової білизни) із зазначенням місткості та з урахуванням резерву; кількості порційного посуду та наборів для подавання та перекладання бенкетних страв відповідно до запропонованого меню. • Розрахунок меню для даного типу бенкету чи виду прийому із зазначенням виходу страв та кількості порцій. Складання карти вин. • Вибір способів подавання страв офіціантами на стіл (французький, російський, англійський) відповідно до виду бенкету. • Визначення методу обслуговування учасників та почесних гостей заходу офіціантами (обслуговування офіціантами: індивідуальний, бригадний, самообслуговування тощо). • Наведення схем обраного варіанта черговості обслуговування гостей офіціантами на прийомах з розсаджуванням.
12. Проведення бенкетів поза межами закладу ресторанного господарства (за типом кейтерингу) Для розкриття даного напряму діяльності закладу ресторанного господарства необхідно обґрунтувати такі положення: ■ визначити вид заходу (чи декілька), які будуть здійснюватись Варіанти заходів наведено в табл. 12. Таблиця 12 Види заходів та номенклатура послуг з кейтерингу
Закінчення табл. 12
■ визначити місце проведення виїзного обслуговування (на терасі котеджу, на подвір'ї, в місцях масового відпочинку населення (у тому числі в закладах культурно-видовищного спрямування), біля аквазон, в садово-парковій зоні міста, на островах, яхтах, у лісі, на катерах, пароплавах, удома в замовника, у конференц-залах офісів, цехах промислових підприємств тощо); ■ вказати особливості проведення даного виду заходу, виробничих та організаційних процесів, які потрібно здійснити для підготування цих приміщень чи місцевості до здійснення процесів обслуговування та визначити час тривалості цього заходу. ■ визначити час тривалості заходу; ■ аргументувати мінімальну та максимальну кількість гостей, в тому числі дітей (для дитячих подій), яких можна обслуговувати за даних умов. Кількість офіціантів, які беруть участь в обслуговуванні (Шф) визначити за формулами: Шоф = і / п 13600 Т, або Шоф=ІУ/7Ул (5.13) де і - витрати часу на операцію (одиницю продукції, посуду), хв; п - кількість одиниць продукції, посуду (операцій), шт.; Т- інтервал часу, протягом якого повинна бути виконана робота, год; ІУ- загальна кількість гостей; ІУ/- кількість гостей, яких може обслуговувати один офіціант, осіб. l-норма довжини столу на одного гостя, м; При розрахунку чисельності офіціантів, які готують стіл до бенкету, використовують формулу 5.12. За формулою 5.13 визнають кількість офіціантів, які беруть участь у подаванні страв і напоїв під час обслуговування заходу. Поопераційні витрати часу при підготовці до кейтерингового обслуговування наведені в табл. 13. Таблиця13 Поопераційні витрати часу при підготуванні до обслуговування бенкету
Продовження табл.13
Необхідно охарактеризувати приміщення чи місцевість, де має відбутися виїзне обслуговування обраного заходу: ■ дати короткий опис оздоблення інтер'єру приміщення чи ландшафтного рішення, садово-паркового, фіто-, аква- та іншого дизайну місцевості, обраної для здійснення кейтеринг-сервісу; навести схему; ■ обґрунтувати необхідність підготування зали чи інших приміщень, місцевості поза межами закладу харчування до обслуговування заходів (будування штучної підлоги (танцпідлоги), альтанок, навісів від дощу, наметів, підготування багаття, мангалів, шампурів для шашлику, барбекю, грилю тощо); ■ здійснити вибір меблів для гостей: для приймання їжі, напоїв; для сидіння; паління; відпочинку гостей; сервантів для офіціантів; шведського столу (лінії), барної стійки тощо; ■ вибрати меню для обраного заходу; ■ розрахувати необхідний посуд для подавання страв. Таблиця 14 Приклад розрахунку посуду для подавання страв та закусок на бенкеті-фуршеті на 100 персон у конференц-залі офісу (один стіл для почесних гостей на 22 персони, три столи на 26 персон кожний)
Загальна кількість посуду для подавання з урахуванням резерву (10%): Тарілка мілка столова - 101 шт. Лоток для оселедця - 19 шт. Блюдо овальне порцелянове - 44 шт. Кругле порцелянове блюдо - 13 шт. Овальні порцелянові лотки - 13 шт. Круглі порцелянові салатники - 35 шт. Плетені відкриті кошики - 18 шт. Трирівневі порцелянові вази - 16 шт. Вази на ніжці для фруктів - 9 шт. Ложки чайні - 48 шт. Ложка десертна - 13 шт. Лопатка - 13 шт. Ложка столова - 88 шт. Виделка столова - 88 шт. Соусник - 13 шт. Розрахунок посуду для бенкету-фуршету наведено в табл. 15. Таблиця 15 Норми індивідуального посуду для розрахунку бенкету-фуршету
■ Вибір та підготовка предметів матеріально-технічного призначення для обслуговування заходу. Приклади розрахунків предметів матеріально-технічного призначення для деяких заходів наведено у таблицях: - корпоративного бенкету-фуршету на 100 персон (табл. 16): - пікніку, рибалки, барбекю, шашлику на 100 персон (табл.17); - бенкету-фуршету на 100 персону конференц-залі офісу (табл. 18). Таблиця 16 Приблизна кількість предметів матеріально-технічного призначення для організації корпоративного свята* (бенкету-фуршету на 100 персон) з урахуванням подавання аперитиву
Продовження табл. 16
Таблиця 17 Приблизна кількість предметів матеріально-технічного призначення для організації корпоративного свята на лоні природи (пікніка, барбекю, шашлику на 100 персон)
Продовження табл. 17
Таблиця 18 Приблизний розрахунок посуду, наборів, столової білизни для організації корпоративного свята (бенкету-фуршету на 100 персон у конференц-залі офісу)
Попільнички - загальна кількість визначається 4-кратною оборотністю. До уваги береться також здоровий спосіб життя і певні правила для офісних працівників у сучасних умовах, тому попільнички може не бути. 2Довжина скатертини-юпки передбачається з розрахунку довжини столів по периметру (дві довжини та дві ширини на кожний стіл). 3Кількість офіціантів розраховується, виходячи з норми - 1 офіціант на 20 гостей бенкету-фуршету з частковим обслуговуванням офіціантами. Усього 100 гостей обслуговує 5 офіціантів. ■ Підготовка персоналу до обслуговування (описати вимоги, що висуваються до обслуговуючого персоналу). ■ Розрахувати необхідну кількість предметів індивідуальної сервіровки та вибрати варіанти сервірування столів. ■ Вибрати форму і варіант розміщення столів з урахуванням розташування на відкритій місцевості та у приміщенні. Таблиця 19 Приблизна кількість іншого персоналу, задіяного у підготовці та обслуговуванні виїзного бенкету-фуршету на 100 персон
Таблиця 20 Приблизна кількість персоналу при підготовці бенкету на 100 персон
■ Кожний захід повинен бути розписаним по годинах з метою координації усіх дій. Для цього необхідно розробити сценарій організації його підготовки і проведення.
Приблизний сценарій організації підготовки та проведення корпоративного свята (бенкету-фуршету) поза межами закладу ресторанного господарства наведено в табл. 21. Кожний захід потребує розробки аналогічного плану, що дозволяє точно скоординувати роботу всього обслуговуючого персоналу. Таблиця 21 Приблизний сценарій організації підготовки та проведення корпоративного свята (бенкету-фуршету) поза межами ЗРГ (приміщення культурно-видовищного закладу)
Продовження табл..21
Схему, що описує процеси організації і проведення заходу з кейтерингу створює студент самостійно. Узагальнивши результати проведених досліджень у закладі та вивчивши побажання споживачів, а також їх пропозиції, розраховуємо додатковий дохід, який може отримати підприємство в результаті запропонованих заходів за такою формулою: Дпл=К-Д, де Дпл - доходи від реалізації послуг, грн; К - кількість реалізованих послуг, одиниць; Ц - середня ціна послуги, грн. Приклад. Дослідивши ринок продукції та послуг ресторанного господарства, ЗРГ вирішив запровадити кейтерингове обслуговування споживачів, оскільки ця послуга досить прибуткова і не потребує значних інвестицій. За результатами проведення маркетингових досліджень було виявлено, що такими послугами скористаються в середньому 1 раз на тиждень, кількість обслуговуваних споживачів під час проведення 1 заходу становитиме 80 осіб, середня вартість послуги становитиме 150 грн на 1 особу. Орієнтований рівень рентабельності по даному виду діяльності становить 20%. Розрахуємо можливий дохід від надання послуг кейтерингу: Дпл.=80-52-150=624 тис. грн. Визначимо додатковий прибуток проектованого закладу: Ппл-624-20/100=124,8 тис. грн. Отже, надання послуг кейтерингового обслуговування забезпечить закладу додатковий дохід у сумі 624 тис. грн та прибуток - 124,8 тис. грн. За результатами розрахунків додаткового приросту доходів закладу ресторанного господарства, який він може отримати в результаті запропонованих заходів, підсумовуємо і визначаємо загальний приріст обсягу доходів за умови використаних рекомендацій. Модель розрахунку чисельності офіціантів
Орієнтовна тривалість відвідування одним споживачем закладу ресторанного господарства (час зайнятості місця)
Розрахунок рейтингу постачальників
Примітка. Перелік критеріїв вибору постачальників визначається відповідно до типу і концепції закладу. Значення коефіцієнтів вагомості встановлюють методом експертних оцінок. Сума коефіцієнтів вагомості дорівнює одиниці. Оцінка постачальників здійснюється за десятибаловою шкалою.
10.Кучер Л.С., Шкуратова Л.М., Ефимов С.Л., Голубева Т.И. Ресторанний бизнес в России. Технология успеха / Под ред. С.Л. Ефимова. -М.: Изд-во "РКонсульт", 2002. 11.Литвиненко Т.Є. Організація виробництва у громадському харчуванні: Опорний конспект лекцій. - К.: КНТЕУ, 2002. 12.Макаренко М.В., Михалина О.М. Производственный менеджмент: Учеб. пособ. для вузов. -М.: ПРИОР, 1998. 13.Нечаю Л.І. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент.- К.: ЦУЛ, 2006 14.Организация производства в общественном питаний: Учеб. пособ. для вузов / Е.Д. Аграновский и др. - М: Зкономика, 1990. 15.Организация работы предприятия общественного питання: Учеб. пособ. для вузов / Н.И. Шаповалов и др. - М.: Зкономика, 1990. 14.Панова Л.А. Обслуживание на предприятих общественного питания: Учеб. пособ. в зкзаменационньк вопросах и ответах. - М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К°", 2003. 15.Петрищев Н.А., Сологуб М.Д., Гусєва В.А. Карты организации труда на предприятиях общественного питання. — М.: Економика, 1995. 16.Пятницкая Н.А. Организация производства и обслуживания в общественном питании. Практикум: Учеб. пособ. для вузов. - К.: Высш. школа, 1990. 17.Сало Я.М. Ресторанна справа.-К.: ЦУЛ, 2005 18. Труханович Л.В., Рюмина А.К. Кадри ресторанов, закусочних, столовых, баров, кафе. Сборник должностных и производственннх инструкций, квалификационных характеристик. - М.: Финпресс, 2003. 19.Усов В.В. Организация производства и обслуживания на предприятиях общественного питання: Учебник. - М.: ПрофОбрИздат, ИРПО, 2002. 20. Згертон-Томас К. Ресторанныїй бизнес. Как открыть и успешно управлять рестораном. - М.: Росконсульт, 1999. 21.Періодичні видання: "Афиша", "Бизнес", "Белое и Красное", "Готельно-ресторанный бизнес", Тостиница и ресторан: бизнес и управление", Турмань", "Деловая столица", "КаБаРе", "Компаньон", "Магазини, ресторанн, отели", "Отель", "ПИР. Украйна", "Ресторанные ведомости", "Ресторанная жизнь", "Рестораторь", "Питание и общество", "Торговля за рубежом", "Стиль життя" тощо. 22.Інтернет-ресурси: http://www.bri.ru; http://www.cbiken.kiev.ua; http://www.restaurator.ru; http://www.ukrbiz.net; http://www.figaro.ru; http://www.pantagruel.com.ua; http://www.torg.spb.ra; http://www.pressa.spb.ru; http://www.cascade-events.ru.
ДОДАТКИ Додаток А Рекомендована тематика курсових робіт з дисципліни «Організація ресторанного господарства» для студентів спеціальності 6.140101 «Готельно-ресторанна справа»
Додаток Б Орієнтовні плани курсових робіт
Продовження дод. Б
Примітки: 1. Організація діяльності структурних підрозділів основного виробництва, в т.ч. в цехах закладів ресторанного господарства різного типу та формату: ресторанів повно сервісних, форматів фаст-фуд, фаст-фуд драйвін, тейк-аут, кері-аут тощо; їдалень відкритого та закритого формату; кафе, в т.ч. спеціалізованих, піцерій; барів різних видів спеціалізації; закусочних з різним видом спеціалізації основного виробництва; магазинів кулінарії з наявністю основного виробництва; закладів ресторанного господарства з виготовлення напівфабрикатів, кулінарних і кондитерських виробів та готової до споживання продукції. 2.До заготівельних цехів відносяться: м’ясний, рибний, м'ясо-рибний, птахо гомілковий, овочевий. 3.До доготівельних цехів відносяться: гарячий, холодний, десертний. 4. До спеціалізованих цехів відносяться: кулінарний, кондитерський, борошняний цехи. Продовження дод. Б
Продовження дод. Б
Продовження дод. Б
Додаток В Зразок оформлення титульного аркушу
Зразки оформлення бібліографічного опису у списку джерел, на які посилаються автори курсових робіт
Додаток З Графік завантаження| загальнодоступної і дієтичної їдалень
Міський ресторан або ресторан при готелі
Кафе загального типу
Спеціалізовані кафе
Додаток Д Коефіцієнти споживання страв в закладах ресторанного господарства різних типів
Додаток Л
Зразкові норми споживання гарячих, холодних напоїв, хліба, кондитерських виробів на одну людину
Додаток М Орієнтовний асортимент продукції, що реалізовується через магазин
Додаток Н Норми часу на приготування блюд і кулінарних виробів
Вінегрет овочевий 110 Вінегрет овочевий з|із| оселедцем або рибою 163 Голубці овочеві під маринадом 270 Гриби солоні з|із| луком|цибулею| 40 Ікра| з| свіжих баклажанів, кабачків| і овочів 150 Капуста маринована власного|. приготування 120 Консерви овочеві без гарніру 30 Редька з|із| маслом|мастилом| або сметаною 120 Салат з|із| квашеної капусти 40 Салат з|із| солоних помідорів і огірків 40 Салат із|із| зеленого лука|цибулі| із|із| сметаною 150 Салат зі|із| свіжих огірків 90 Салат з|із| редьки|редису| 120 Салат з|із| | капусти 110 Салат зі|із| свіжих помідорів 100 Салат картопляний 120 Буряк маринований 120 Салат з|із| буряка 120 Салат з|із| редьки|редису| з|із| огірком і яйцем в сметані 150 Салат з|із| крабів під майонезом 150 Салат овочевий з|із| яйцем 150 Салати м'ясні і рибні 200 Салат з|із| птаха|птиці| або дичини 220 Яйце під майонезом з|із| гарніром 120 Яйце рубане 50 Блюда з|із| риби: Ікра|литка| кетова, зерниста, паюсна 40 Краби з|із| луком|цибулею| або під майонезом без гарніру 50 Краби холодці 180 Риба свіжа відварна холодна з|із| гарніром 120 Риба смажена без гарніру 70 Риба під майонезом з|із| гарніром 130 Риба під маринадом 140 Риба фарширована 200 Риба заливна 300 Оселедець без гарніру 60 Оселедець з|із| гарніром 150 Блюда з|із| риби: Оселедець натуральний з|із| картоплею і маслом|мастилом| 130 Оселедець рубаний з|із| гарніром 280 Сьомга з|із| луком|цибулею| 60 Блюда з|із| м'яса, птахи|птиці| і дичина: Баранина смажена з|із| овочевим гарніром 120 Битки рубані без гарніру 60 Котлети рубані без гарніру 60 М'ясо смажене з|із| овочевим гарніром 120 М'ясо відварне без гарніру 40 Птах|птиця| холодний з|із| овочевим гарніром 150 Паштет з|із| печінки 150 Холодець пром|. виробництва 20 Холодець власного приготування 100 Свинина смажена з|із| овочевим гарніром 120 Сосиски, сардельки без гарніру 30 Мова|язик| холодна з|із| овочевим гарніром 120
Гастроном і консерви різні|: Гастроном м'ясний і рибний без гарніру 40 Гастроном м'ясний і рибний з|із| гарніром 110 Кільки зачищені з|із| луком|цибулею| 60 Консерви різними| порціями без гарніру 30 Лососина, балик порціями 50 Шпроти з|із| яйцем і луком|цибулею| 60 Бутерброди: Бутерброди з|із| вареними ковбасами 20 Бутерброди з|із| копченими ковбасами, сиром ікрою|литкою|, маслом|мастилом|, шинкою або рибним гастрономом 30 Перші блюда: Борщі різнв| з|із| консервованих овочів 50 На м'ясному бульйоні 170 Вегетаріанські 150 Борщ український з|із| галушками 210 Розсольники 170 Супи з|із| макаронних виробів без картоплі 50 Супи круп'яні і боби без картоплі 60 Супи овочеві, картопляні 150 Супи круп'яні, макаронні і боби з|із| картоплею 100 Супи грибні 60 Суп картопляний з|із| консервами 150 Суп харчо 100 Суп селянський 150 Суп картопляний рибний 180 Суп домашній|хатній| 150 Суп картопляний грибний 150 Щі зелені без м'яса 60 Щі зелені з|із| м'ясом 80 Щі з|із| квашеної капусти 90 Щі зі|із| свіжої капусти 120 Щі зелені зі|із| свіжого щавлю і яйця 180 Щі добові з|із| квашеної капусти 160 Солянки рідкі, м'ясні, грибні 180 Супи молочні 30 Супи вегетаріанські пюреобразные| круп'яні боби з|із| картоплею, овочеві 100 Супи пюреобразные| на м'ясному бульйоні круп'яні з|із| картоплею 110 Овочеві 120 Бульйон з|із| грінками 120 Бульйон з|із| пельменями, рисом, яйцем, макаронними виробами 80 Бульйон з|із| куркою, грінками, запеченим рисом омлетом, галушками, пиріжками і кулеб'яками з|із| кислого тесту, фрикадельками 150 Юшка рибна 130
Другістрави: Страви з|із| риби
Риба смажена 90 Риба відварна і парова 70 Риба смажена в жирі 100 Риба фарширована 220 Тільне з|із| риби 180 Дрібна|мілка| риба (тюлька, кілька), смажена у жирі без гарніру 100 Страви з м'яса (птахи, дичина) Азу з|із| гарніром 220 Антрекот 70 Баранина відварна, біфштекс рубаний 60 Біфштекс натуральний 70 Бефстроганов 130 Біфштекс натуральний з|із| яйцем 80 Біфштекс натуральний з|із| луком|цибулею| 150 Біфштекс рубаний з|із| яйцем 70 Біфштекс рубаний з|із| луком|цибулею| 140 Битки рубані 70 Битки м'ясні 90 Шинка, яловичина смажена, кролик смажений 50 Яловичина відварна, консерви м'ясні 60 Гуляш м'ясний 70 Яловичина духова з|із| гарніром 180 Голубці м'ясні 210 Зрази рубані 120 Кролик смажений 120 Ковбаса смажена 40 Консерви м'ясні 60 Котлети м'ясні рубані смажені 70 Котлети відбивні і натуральні 110 Кури і курчата смажені 100 Кури і курчата відварні 90 Люля-кебаб 160 Лангет 70 М'ясо кисло-солодке, плов з|із| баранини 90 Блюда з м'яса (птахи, дичина) М'ясо тушковане, свинина тушкована 60 М'ясо шпиговане, эскалоп| 70 Нирки по-російськи і смажені в сметані 120 Печінка смажена, свинина смажена, ростбіф 50 Помідори, фаршировані м'ясом 180 Рагу з|із| баранини або потрухи птаха|птиці| 100 Ромштекс, тефтелі, шніцель рубані 80 Солянка м'ясна на сковороді 250 Суфле і пудинги м'ясні 90 Сосиски і сардельки 30 Телятина відварна 60 Шніцель відбивної 110 Шашлики з|із| луком|цибулею| 140 Чахохбілі 130 Мова|язик| відварна 50 Борошняні кондитерські вироби: Булочки шкільні 30 Булочки шкільні (100 грама) 40 Булочки з|із| марципаном 100 Пряники|коврижки|, коржики разные|, мови|язики| пісочні 50 Пампушки без начинки і пампушки з|із| цукровою пудрою 50 Пиріжки з|із| дріжджового тесту з|із| повидлом 50 Пиріжки з|із| дріжджового тесту з|із| капустою 70 Пиріжки з|із| дріжджового тесту з|із| разными| фаршами| 60 Пиріжки листкові з|із| капустою 80 Пиріжки листкові з|із| іншим фаршем 80 Здоба віденська і фігурна 60 Мови|язики| і ріжки листкові 60 Солодкі блюда і гарячі напої: Кавун порціями без цукру 20 Кавун очищений|обчищений| з|із| цукром 40 Дині, лимони порціями 20 Желе з|із| концентратів і молока 30 Кава чорна, чай 10 Солодкі блюда і гарячі напої: Кава на молоці, какао, чай з|із| лимоном 20 Кисіль з|із| лимона 40 Кисіль з|із| сиропу, пороша, повидло, соусів 10 Кисіль з|із| сухофруктів 50 Кисіль із|із| сливи, компот з|із| сухофруктів 30 Компот з|із| консервованих фруктів 30 Кисіль молочний, компот зі|із| свіжих фруктів 30 Мусси різні 70 Пюре з|із| яблук 130 Свіжі фрукти в сиропі 30 Яблука печені 50 Інші вироби: Кефір з|із| цукром 20 Молоко кип'ячене 20 Масло|мастило| вершкове, сметана порціями 20 Яйце варене 20 Напій з|із| сиропу, варення 20 Гарніри: Круп'яні, макарони, капуста квашена 10 Складні і овочеві 70 Картопля смажена 110 Котлети картопляні з|із| соусами 200 Котлети капустяні, гарбуз смажений 200 Котлети морквяні 230 Морквяне пюре 180 Морква в молочному соусі 180 Перець фарширований, пудинг і суфле овочеві 240 Рагу з|із| овочів 250 Блюда з|із| круп і макаронів: Битки круп'яні з|із| солодким, грибним або молочним соусом 60 Запіканка круп'яна 60 Блюда з|із| круп і макаронів: Запіканки з|із| м'ясом круп'яні 100 Запіканки з|із| макаронних виробів з|із| м'ясом 80 Котлети круп'яні з|із| соусами 100 Каші з|із| різних круп в'язкі і напівв'язкі 20 Каші розсипчасті разные| 30 Каші молочні разные| 30 Каші дієтичні протерті разные| 100 Каша пшоняна з|із| гарбузом 40 Крупник з|із| сиром 50 Макарони відварні з|із| маслом|мастилом| і сиром, в томаті 60 Макаронники, пудинги круп'яні, сухарні 50 Макаронні вироби відварні 30 Борошняні блюда: Млинці, піроги листкові 100 Млинчики з|із| сиром, варенням 140 Млинчики з|із| м'ясом, яблуками, блинчатый| пиріг з|із| начинками 170 Кулеб'яки з|із| кислого тесту з|із| капустою 90 Кулеб'яки з|із| кислого тесту з|із| іншим фаршем 70 Відкриті|відчиняти| піроги з|із| дріжджового тесту 60 Пельмені разные| власного приготування 250 Штучні вертушки|крутілки| з|із| дріжджового тесту 50 Блюда з|із| яєць і сиру: Запіканка сирна, омлет натуральний 40 Омлет паровий 60 Пудинги сирні 50 Сирники, вареники ледачі|ліниві| 90 Сиркова маса із|із| сметаною 20 Сир із|із| сметаною і цукром, з|із| молоком 40 Сир протертий із|із| сметаною (дієтичний) 80 Яєчня натуральна 40 Яєчня з|із| гарніром 70 Блюда з|із| овочів: Баклажани смажені 190 Голубці овочеві 220 Горошок зелений свіжоморожений в маслі|мастилі| 50 Запіканки і рулети картопляні фаршировані 260 Зрази картопляні, крокети, пиріжки картопляні 330 Капуста тушкована 90 Капуста |, соус сухарний 90 Кабачки|шинки| фаршировані 240 Кабачки|шинки| смажені 200 Картопля в молочному або сметанному соусі 120 Картопля відварної, картопляне пюре 120 Картопля смажена 270 Консерви овочеві, боби, м'ясорослинні 40
Коефіцієнти трудомісткості|трудомісткий| на вироби кухні, що відпускаються вагою у філії|філіали|, магазини кулінарії
Риба під маринадом 900 Краби холодці 900 Оселедець рубаний 1000 Риба смажена порціями 800 Риба заливна порціями 1200 Риба фарширована заливна 220 Голубці з|із| м'ясом або рисом і овочами 100 Шніцель відбивної, телячий 100 Зрази фаршировані м'ясні 110 Свинина відбивна смажена 10 Мізки смажені 120 М'ясо відварне, яловичина, свинина, баранина 600 Холодець власного приготування 500 Вим'я, серце, печінка, мови|язики| відварні 600 Капуста тушкована зі|із| свининою, яловичиною 600 Ростбіф, яловичина тушкована, кролик смажений 700 Плов з|із| баранини, м'ясний або рибний фарш сирий 300 Порося смажене, птахи|птиці| смажені 700 Печінка смажена 500 Нирки, серце, рубець по-російськи в соусі 900
Коефіцієнти трудомісткості|трудомісткий| на вироби кухні, що відпускаються вагою у філії|філіали|, магазини кулінарії Мова|язик| заливна, м'ясо холодець 1000 Млинчики з|із| м'ясом необсмажені 900 Паштет з|із| печінки 2000 Сирники з|із| сиру смажені 40 Котлети, битки круп'яні смажені 50 Каші розсипчасті з|із| маслом|мастилом| (кг) 300 Макарони в томаті з|із| овочами 300 Млинчики з|із| сиром, повидлом необсмажені 900 Додаток П Номенклатура холодильного устаткування|
Додаток Р Норма води для бульйону
Додаток З Номенклатура немеханічного устаткування
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||