Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  
Главная \ Методичні вказівки \ Організація виробництва

Організація виробництва

« Назад

Організація виробництва 14.11.2014 05:20

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

 

Кафедра економіки, організації

та управління підприємствами

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні вказівки

до самостійного вивчення дисципліни

“Організація виробництва”

 

 

 

 

для студентів спеціальності  6.0501.07

“Економіка підприємства “

денної  і заочної форм навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Кривий Ріг

                                                                       

 2011 р.


 

 

 

Укладач:                 І.Г.  Поліщук, к.е.н., доцент

 

Рецензент:              О.Б. Короленко, к.е.н., доцент

                                

Відповідальний за випуск:  В.А. Ковальчук, д.т.н., професор

 

 

 

 

 

      Методичні вказівки містять програмні питання для самостійного опрацювання тем, питання для дискусії, основні поняття з теми, теми рефератів, список літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянуто на засіданні                              Схвалено на

кафедри економіки,                                     вченій раді

організації та управління                           економічного  

підприємствами                                           факультету    

Протокол № 1                                              Протокол № 1  

від  30.08.2011                                              від  30.08.2011 

 

 


ПЕРЕДМОВА

 

Мета самостійної роботи: розвити  у студентів навички самостійного здобуття  знань шляхом опрацювання навчально-методичної та наукової літератури в позанавчальний час.

    Методичні рекомендації по самостійній роботі складаються по кожній темі з визначенням програмних питань для самостійного опрацювання, списку літератури, та розділів:

 

Розділ 1: Програмні питання для самостійного опрацювання.

Розділ 2: Теми рефератів.

Розділ 3: Питання для дискусії.

Розділ 4: Основні поняття.

 

 

Перелік завдань для самостійної роботи та їх структура наведені у таблиці 1. для студентів денної форми навчання, а у таблиці 2. для студентів заочної форми навчання.

Таблиця 1

Перелік питань для самостійного опрацювання студентами денної форми навчання

№ теми

Найменування теми, питання, які студент повинен опрацювати самостійно та їх захист

Витрати часу

Форма звітн

Термін звітн тижд

Обсяг (год.)

№ мод

1

2

3

4

5

6

1

Організаційні основи виробництва

8

1

конспект, тест

2

2

Виробничі системи

8

1

конспект, тест,

3

3

Виробничий процес і організаційні типи виробництва

9

1

консп, тест

4

4

Організація трудових процесів і робочих місць

9

1

консп, тест

5

5

Нормування праці

10

1

консп, тест

6

6

Організація виробничого процесу в просторі

9

1

консп, тест

7

7

Організація виробничого процесу в часі

10

1

консп, тест

8

8

Організація допоміжних виробництв

11

2

консп, тест

9


1

2

3

4

5

6

9

Організація обслуговуючих господарств

10

2

консп, тест

10

10

Одиничний та партіонний методи організації виробництва

9

2

консп, тест,

11

11

Організація потокового та автоматизованого виробництва

11

2

консп, тест

12

12

Організаційно-виробниче забезпечення якості та кнкурентоспроможності продукції

9

2

консп, тест

13

13

Комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції

9

2

консп, тест

15

14

Організаційне проектування виробничих систем

4

2

консп, тест

17

 

Разом за 7 семестр:

126

 

 

 

 

 

Таблиця 2

Перелік питань для самостійного опрацювання студентами заочної форми навчання

№ теми

Найменування теми, питання, які студент повинен опрацювати самостійно

Обсяг, годин

1

2

3

1

Організаційні основи виробництва

10

2

Виробничі системи

11

3

Виробничий процес і організаційні типи виробництва

12

4

Організація трудових процесів і робочих місць

12

5

Нормування праці

12

6

Організація виробничого процесу в просторі

12

7

Організація виробничого процесу в часі

12

8

Організація допоміжних виробництв

13

9

Організація обслуговуючих господарств

13

10

Одиничний та партіонний методи організації виробництва

11

11

Організація потокового та автоматизованого виробництва

13

12

Організаційно-виробниче забезпечення якості та кнкурентоспроможності продукції

13

13

Комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції

13

14

Організаційне проектування виробничих систем

5

 

Разом за 9 семестр:

162

Тема 1: Організаційні основи виробництва

 

Програмні питання для  самостійного опрацювання :

 

1.Що таке виробнича діяльність, що таке виробництво?

2.Поняття організації виробництва, її цілі та завдання.

3.Які Ви знаєте етапи розвитку теорії та практики організації виробництва?

Література: [1,4,7]

 

 

Теми рефератів.

 

1.Суспільне значення виробничої діяльності в сучасних умовах.

2. Основні елементи виробництва та їх характеристика.

3.Система раціоналізації праці та виробництва Ф.Тейлора.

4.Принципи поточного виробництва Г.Форда.

 

Питання для дискусії.

 

1.Чому провідна роль в організації виробництва належить технології?

2.Що спонукає постійно вдосконалювати організацію виробництва?

3.У чому полягають особливості, що відрізняють дисципліни “Організація виробництва”, “Операційний менеджмент”, “Виробничий менеджмент”?

4.У чому полягають основні причини не конкурентоспроможності вітчизняної продукції та підприємств? Наведіть приклади.

 

Основні поняття.

 

Виробництво – безпосереднє виготовлення продукції чи надання послуг.

Виробнича діяльність – цілеспрямована праця з виготовлення споживчих товарів та надання послуг.

Організація виробництва – сукупність правил, процесів та дій, що забезпечують форму, порядок поєднання праці та речових елементів виробництва з метою підвищення ефективності виробництва та збільшення прибутку.

Технологія – можливі способи та варіанти виготовлення продукції, які визначають, за допомогою яких знарядь праці економічно доцільно перетворювати предмети праці в конкретний продукт з потрібними властивостями.

 

 

 

Тема 2: Виробничі системи.

 

Програмні питання для  самостійного опрацювання :

1.Чому виробництво розглядається як система? Охарактеризуйте його структуру та елементи.

2.Назвіть чинники виробництва та стисло їх охарактеризуйте.

3.Розкрийте сутність основних ознак, властивостей виробничих систем.

4.Охарактеризуйте принципи організації виробничих систем.

5.Як визначається рівень організованості виробничої системи і для чого він використовується?

6.Поясніть вимоги гнучкості й мобільності виробничих систем та їхні ознаки.

Література: [1,4,7]

 

 

Теми рефератів.

 

1.Моделі виробничої функції та методи оцінки їх продуктивності.

2.Зовнішнє середовище виробничої системи.

3.Загальна структура виробничих систем та їх класифікація.

4.Техніко-технологічна база підприємства як умова системного розвитку.

5.Інформаційні та матеріальні потоки виробничої системи.

6.Підприємство – самостійна виробнича система.

 

Питання для дискусії.

1.Які організаційні, виробничі та економічні умови й відносини обумовлюють виокремлення підприємства як основної ланки господарювання? Обґрунтуйте відповідь.

2.Доведіть, що виробниче підприємство має всі ознаки та властивості системи.

3.Визначте, що необхідно зробити в першу чергу для підвищення конкурентоспроможності виробничої системи підприємства.

4.Що потрібно для впровадження сучасних концепцій гнучкості та мобільності на вітчизняних підприємствах?

 

Основні поняття.

 

Виробничі системи – особливий клас систем, який складається з працівників, знарядь і предметів праці, інших елементів, що необхідні для створення продукції або послуг.

Закон організації виробничих систем – необхідне, суттєве, стале відношення між елементами виробничої системи, а також між цією системою та зовнішнім середовищем.

Організація – сукупність людей та засобів виробництва з розподілом відповідальності, повноважень і взаємовідносин.

Принципи організації – основні правила, що відображають загальні універсальні закони організації.

Система – сукупність взаємопов’язаних або взаємодіючих елементів.

 

 

 

Тема 3: Виробничий процес і організаційні типи виробництва.

 

Програмні питання для  самостійного опрацювання :

 

1.Дайте визначення виробничого процесу та охарактеризуйте його складові.

2.Що таке “технологія виробництва”, “технологічні операції та процеси”, як вони розробляються?

3.Назвіть і поясніть сутність сучасного застосування принципів раціональної організації виробничого процесу.

4.Що таке коефіцієнт закріплення операції? Поясніть його призначення.

5.Дайте стислу характеристику типів виробництва та їх показників.

6.У чому полягає зв’язок принципу пропорційності та пропускної спроможності основного виробництва?

Література: [1,3,4,6]

 

Теми рефератів.

 

1.Методичні особливості розробки технологічних процесів.

2.Виробничі процеси, їх види та класифікаційні ознаки.

3.Комплексне застосування принципів раціональної організації виробничих процесів.

4.Характеристика стадій основного виробництва різних галузей промисловості.

5.Виробничий процес та його чинники.

6.Типізація виробництва: передумови, тенденції трансформації та результати.

 

Питання для дискусії.

 

1.У чому полягає зв’язок технології з раціональною організацією виробництва?

2.Чи можливо використовувати принципи раціональної організації виробництва без зміни технології?

3.Які зміни слід здійснити, щоб перетворити одиничне виробництво на серійне та масове? Що для цього потрібно? Які існують перешкоди?

4.Як розв’язуються суперечності економічності виробництва та ринкових потреб?

 

Основні поняття.

 

Виробнича операція – це частина основного виробничого процесу, що виконується безперервно на одному робочому місці без переналагодження устаткування над одним чи кількома виробами одним робітником або групою робітників.

Виробничий процес – сполучення предметів, знарядь праці та живої праці в просторі й часі, що функціонують і перетворюють вхідні компоненти для задоволення потреб виробництва.

Технологічний процес – сукупність операцій із добування, перероблення сировини й матеріалів у напівфабрикати та виготовлення готової продукції.

Тип виробництва – комплексна характеристика технічних, організаційних та економічних особливостей виробничої діяльності підприємства.

Одиничний тип виробництва характеризується широкою номенклатурою продукції та малим обсягом її випуску.

Серійний тип виробництва характеризується обмеженою номенклатурою та відносно великим обсягом випуску продукції, яка виробляється періодично повторюваними партіями.

Масовий тип виробництва характеризується вузькою номенклатурою та великим обсягом випуску продукції, яка безперервно виробляється протягом тривалого часу.

 

 

 

Тема 4: Організація трудових процесів і робочих місць.

 

Програмні питання для  самостійного опрацювання :

1.Який взаємозв’язок між трудовим процесом і технологічним процесом, і виробничим процесом?

2.Які існують концептуальні підходи до проектування організації трудового процесу?

3.Особливості застосування основних форм організації праці в сучасних умовах.

4.Які є системи обслуговування робочих місць?

Література: [1,4,7]

 

 

Теми рефератів.

 

1.Організація праці та основні напрями її вдосконалення.

2.Методичні основи проектування трудового процесу.

3.Багатоверстатне обслуговування: умови застосування та розрахунки параметрів.

4.Поділ та кооперація праці на підприємстві.

5.Суміщення професій та його вплив на ефективність діяльності фірми.

6.Організація проектування робочого місця.

7.Колективні форми організації праці.

8.Нормативні вимоги до умов і безпеки праці.

 

Питання для дискусії.

 

1.Оцінку роботи людини здійснюють за допомогою логічних принципів розподілу навантаження між різними частинами тіла, надання переваг типів і послідовності рухів. Визначте їх на прикладі роботи, яку Ви добре знаєте.

2.Чи можливе ефективне функціонування підприємства, що не розробляє та не вдосконалює проекти робочих місць, карт організації трудового процесу?

3.Раціоналізація методів роботи й нормування праці – умови організаційного розвитку. Як вони здійснюються та впливають один на одного?

 

Основні поняття.

 

Зміст праці – найменування конкретних завдань та опис процесів виконання конкретних операцій.

Організація трудового процесу – доцільна інтеграція в просторі й часі за кількістю та якістю предмета праці, знаряддя праці та живої праці.

Робоче місце – частина виробничої площі, оснащена всім необхідним устаткуванням, інструментом, пристроями та призначена для виконання трудових операцій певної частини виробничого процесу.

Трудовий процес – сукупність методів і засобів впливу на предмет праці за допомогою знарядь праці людини з метою випуску матеріального або нематеріального продукту, що здійснюються в певних умовах.

Умови праці – сукупність взаємопов’язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних та соціальних чинників, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров’я та працездатність людини.

 

Тема 5: Нормування праці.

 

Програмні питання для  самостійного опрацювання :

1.Місце нормування в організації праці.

2.Що є об’єктами нормування?

3.Аналіз затрат робочого часу.

4. Як створюються трудові нормативи?

 

Література: [1,4,5,6]

 

Теми рефератів.

 

1.Нормування праці та його вплив на організацію трудового процесу.

2.Методи вивчення й нормування затрат робочого часу.

3.Система мікроелементного нормування.

4.Еволюція технічних засобів у нормуванні праці.

5.Особливості нормування праці в автоматизованому виробництві.

 

Питання для дискусії.

 

1.У чому полягає зв’язок нормування й організації праці?

2.Чим відрізняється трудова й технологічні структури операцій?

3.За якими принципами здійснюється розподіл об’єктів нормування? Охарактеризуйте їх.

4.Які існують методи вимірювання робочого часу і чим вони відрізняються?

5.Які показники характеризують ефективність використання робочого часу?

6.Для чого існує детальна класифікація норм затрат праці за призначенням та видами затрат часу?

7.Чим відрізняється структура норми штучного часу від норми штучно-калькуляційного часу?

8.Чим відрізняються аналітичні методи встановлення норм від сумарних?

 

Основні поняття.

 

Норма виробітку – кількість продукції, яка має бути виконана одним робітником або бригадою за даний відрізок робочого часу (годину, зміну). Норми виробітку вимірюються в натуральних одиницях (штуках, метрах тощо) і виражають необхідний результат діяльності працівників.

Нормоване завдання – необхідний обсяг робіт, який має бути виконаний одним або групою за даний проміжок часу (зміну, добу, місяць).

Нормування праці – вид діяльності з організації та управління виробництвом, завданням якої є встановлення необхідних затрат і результатів праці, контролю за мірою праці, а також визначення необхідних співвідношень між чисельністю працівників різних груп та кількістю устаткування.

Фотографія робочого дня – засіб вивчення шляхом спостереження й виміру всіх без винятку затрат часу протягом повного робочого дня або деякої його частини.

Штучно-калькуляційний час, або повна норма часу – сумарна величина елементів затрат часу, що нормується, на одиницю продукції за певних організаційно-технічних умов.

 

 

 

Тема 6: Організація виробничого процесу в просторі.

 

Програмні питання для  самостійного опрацювання :

 

1.Виробнича структура та її чинники.

2.Що собою представляє структура основного виробництва?

3.Які є види виробничої структури?

4.Що таке просторове розміщення підприємства?

Література: [1,2,4,7]

 

Теми рефератів.

 

1.Організація інтегрованих виробничих систем у просторі.

2.Процес оптимізації просторових зв’язків в середині виробничої системи.

3.Робоче місце як первинна ланка організації виробничого процесу.

4.Предметна структура виробництва та перспективи її поширення.

5.Генеральний план територіального розташування підприємства.

6.Сучасні виробничі структури підприємств та принципи їх побудови.

 

Основні поняття.

 

Виробнича структура підприємства – склад виробництв, цехів та господарств, їх технологічна взаємодія, порядок і форми кооперування, співвідношення за кількістю робітників, вартістю устаткування, площею і територіальним розташуванням.

Виробнича структура цеху – склад основних виробничих дільниць, що входять до нього, допоміжних та обслуговуючих підрозділів, а також зв’язки між ними.

Організація виробничого процесу у просторі – розташування устаткування, дільниць і цехів, що залежить від виду продукції, кількості й технології її виготовлення.

 

 

 

Тема 7: Організація виробничого процесу в часі.

 

Програмні питання для  самостійного опрацювання :

 

1.Виробничий цикл і його структура.

2.Як розрахувати виробничий цикл простого процесу?

3.Як визначити виробничий цикл складного процесу?

4.Які є шляхи скорочення виробничого циклу?

Література: [1,2,3,4,6]

 

Теми рефератів.

 

1.Структура виробничого циклу та особливості впливу її елементів на тривалість циклу.

2.Умови ефективного застосування способів поєднання операцій у різних типах виробництва.

3.Особливості побудови циклового графіка під час визначення виробничого циклу складного виробу.

4.Вплив виробничого циклу на показники діяльності підприємства.

5.Синхронізація операцій та її наслідки для виробничого процесу.

 

Питання для дискусії.

 

1.Від яких основних чинників залежить тривалість виробничого циклу? Поясніть їхній взаємозв’язок.

2.За якими параметрами здійснюється вибір виду руху предметів праці по операціях технологічного процесу в конкретних умовах виробництва?

3.В якому типі виробництва застосовується послідовно-паралельний вид поєднання операцій і в чому його переваги порівняно з іншими видами руху?

4.Якими способами здійснюється синхронізація операцій та які її наслідки для виробничого циклу?

5.У чому полягає особливість розрахунку виробничого циклу в днях для різних видів руху предметів праці по операціях?

6.Що обумовлює розрахунок виробничого циклу складного виробу?

 

 

 

Основні поняття.

 

Виробничий цикл – календарний проміжок часу з моменту запуску сировини, матеріалів у виробництво до повного виготовлення готової продукції, або період від початку до закінчення якогось виробничого процесу.

Операційний цикл – час виконання однієї операції, протягом якого виготовляється одна деталь, партія деталей або кілька різних деталей.

Партія – кількість деталей, які безперервно обробляються на кожній операції виробничого процесу з однократною затратою підготовчо-завершального часу.

Технологічний цикл – час виконання технологічних операцій у виробничому циклі.

 

 

Тема 8: Організація допоміжних виробництв.

 

Програмні питання для  самостійного опрацювання :

 

1.З яких  складових складається виробнича інфраструктура?

2.Які функції виконує інструментальне господарство?

3.Чим відрізняється ремонт від технічного обслуговування устаткування?

4.Які функції виконує відділ головного енергетика?

Література:[1,3,4,6]

 

Теми рефератів.

 

1.Розвиток і адаптація інфраструктури до внутрішніх та зовнішніх змін виробництва.

2.Зарубіжний досвід технічного обслуговування виробництва.

3.Сучасні тенденції організації інструментального забезпечення виробництва.

4.Сучасні системи експлуатаційного обслуговування й ремонту устаткування.

5.Зарубіжний досвід комплексного експлуатаційного обслуговування і можливості його застосування.

6.Сучасні регулюючі системи енергоспоживання.

 

Питання для дискусії.

 

1.Які цілі, завдання та системи технічного обслуговування виробництва?

2.Який загальний склад інструментального господарства на машинобудівних підприємствах серійного виробництва?

3.Яка система забезпечення робочих місць інструментом у масовому виробництві є прогресивною, у чому її сутність?

4.Які нові елементи організації ремонту устаткування в системах ЄСППР і ТСТОР упроваджуються на промислових підприємствах?

5.Завдяки яким чинникам досягається економія енергоресурсів на підприємстві?

6.Підприємство переходить на випуск нової продукції. Як на основі енергетичного балансу установити планові витрати енергії, необхідної для виробництва нової продукції?

 

Основні поняття.

 

Виробнича інфраструктура – це сукупність устаткування, обладнання та служб, необхідних для функціонування промислового підприємства.

Інфраструктура підприємства – комплекс цехів, господарств і служб, головне завдання яких зводиться до забезпечення нормального функціонування основного виробництва й усіх сфер діяльності підприємства.

Інструментальне господарство – сукупність внутрішньозаводських та цехових підрозділів, зайнятих придбанням, виготовленням, ремонтом і відновленням інструменту та технологічного оснащення, його обліком, збереженням та видачею в цехи й на робочі місця.

Енергетичне господарство – сукупність підрозділів, які забезпечують обслуговування та ефективне використання комплексу енергетичних засобів підприємства, що генерують, перетворюють, передають та споживають енергію.

Ремонтне господарство – сукупність підрозділів, які забезпечують організацію робіт, технічне обслуговування та ремонт обладнання з метою підтримання його працездатності.

 

 

Тема 9: Організація обслуговуючих господарств.

 

Програмні питання для  самостійного опрацювання :

1.Які завдання стоять перед транспортним господарством?

2.Як організоване складське господарство?

3.Як розрахувати технічні засоби матеріального обслуговування?

Література:[1,3,4,6]

 

Теми рефератів.

 

1.Матеріальні запаси та їх роль у виробничих системах.

2.Сучасні системи управління запасами та умови їх застосування.

3.Організація та шляхи вдосконалення роботи транспортного господарства на підприємстві.

4.Логістичні системи матеріального обслуговування.

5.”Витягувальні” системи організації виробництва як умова економічної оптимізації та гнучкості реагування на попит продукції.

 

Питання для дискусії.

 

1.Як впливає на показники діяльності підприємства транспортне обслуговування виробництва?

2.Які можливі напрями вдосконалення внутрішньозаводських перевезень?

3.Що впливає на структуру та склад системи збереження матеріальних ресурсів?

4.Чи можливе застосування на вітчизняних підприємствах системи “Канбан”?

5.Які перспективи розвитку складського господарства?

 

Основні поняття.

 

Вантажний потік – кількість вантажів, що переміщуються за одиницю часу у заданому напрямку між окремими вантажно-розвантажувальними пунктами або через певний пункт.

Вантажообіг – загальна кількість вантажів, що переміщується в одиницю часу.

Склад – будова, споруда, різноманітні пристрої, призначені для приймання та збереження різноманітних матеріальних цінностей, підготовки їх до виробничого споживання й безперебійного відпускання споживачам.

 

 

 

Тема 10: Одиничний та партіонний методи організації виробництва.

 

Програмні питання для  самостійного опрацювання :

 

1.Чинники, за якими обирають метод організації виробництва.

2.Як організоване не потокове виробництво?

3.Які особливості застосування партіонного методу обробки?

4.Предметно-замкнена форма організації виробництва.

 

Література:[1,3,4]

 

 

Теми рефератів.

 

1.Сучасні методи організації виробництва, характеристика чинників, що їх визначають.

2.Не потоковий метод організації виробництва та сфера його застосування.

3.Групова технологія оброблення та особливості її застосування.

4.Особливості застосування партіонного методу в сучасних умовах.

5.Інтеграційні особливості системи JIT – виробництво “точно вчасно” – за обмежених ресурсних запасів.

 

Основні поняття.

 

Метод організації виробництва – способи сполучення організації виробничого процесу в часі та просторі як сукупність засобів і прийомів його реалізації.

Одиничний метод організації виробництва – спосіб здійснення виробничого процесу у виготовленні складних унікальних виробів, виконанні індивідуальних замовлень та спеціальних робіт.

Партіонний метод організації виробництва – спосіб реалізації виробничого процесу, що передбачає запуск у виробництво та виготовлення виробів періодично повторювальними партіями певного розміру.

Предметно-замкнена дільниця – підрозділ, який створюється за предметно-груповою формою організації виробництва й зосереджує всі або більшість операцій повного оброблення деталей чи складальних одиниць у даному цеху.

 

 

 

Тема 11: Організація потокового та автоматизованого виробництва.

 

Програмні питання для  самостійного опрацювання :

1.Види потокових ліній.

2.Автоматизоване виробництво.

3.Гнучке автоматизоване виробництво.

Література:[1,2,3,4,5,6]

 

Теми рефератів.

1.Організація потокового виробництва.

2.Багатопредметні потокові лінії та їхня роль у сучасних умовах.

3.Перспективи розвитку дрібного гнучкого автоматизованого виробництва.

4.Практика і перспективи розвитку гнучких виробничих систем.

5.Роторні та роторно-конвеєрні лінії.

6.Гнучкі автоматизовані виробничі системи.

 

Питання для дискусії.

 

1.Проаналізуйте можливості застосування потокових методів за різних організаційних типів виробництва.

2.Що спонукає розвиток автоматизованого виробництва?

3.Визначте особливості організації та експлуатаційні переваги автоматичних роторних ліній.

4.Як визначається показник гнучкості автоматизованого виробництва?

 

Основні поняття.

 

Потокове виробництво – економічно-доцільна форма організації процесу виготовлення виробів та елементів, що входять до неї, яка безпосередньо втілює основні принципи раціональної організації виробничого процесу: спеціалізації, прчмоточності, паралельності, безперервності, пропорційності та ритмічності.

Такт – період часу між двома черговими виробами, що сходять з останньої операції потокової лінії; величина, обернена такту, називається ритмом потокової лінії.

Автоматизація виробництва – процес, за якого всі операції, що потребують фізичних зусиль робітника, передаються машинам і здійснюються без його особистої участі, крім функцій налагодження, нагляду й контролю.

Автоматична лінія – система клерувальних пристроїв та машин-автоматів, які розміщені за ходом технологічного процесу та об’єднано автоматичними пристроями для транспортування.

Автоматична роторна лінія – робочих, транспортних машин (роторів), об’єднаних єдиною системою автоматичного управління, де разом із заготовкою переміщуються на дугах кола робочих роторів інструменти, що обробляють їх.

Гнучка виробнича система – автоматизоване виробництво, побудоване на сучасних технічних засобах, може випускати широку номенклатуру однорідної за конструктивно-технологічними параметрами продукції та здатне без інерційно переходити на випуск нових виробів будь-якого найменування.

Гнучке автоматизоване виробництво – організаційно-технічна виробнича система, що функціонує на основі комплексної автоматизації, здатна із мінімальними витратами й у короткі терміни, не припиняючи виробничого процесу, переходити на випуск нової продукції шляхом перебудови технологічного процесу за рахунок заміни клерувальних програм.

 

Тема 12: Організаційно – виробниче забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції.

 

Програмні питання для  самостійного опрацювання :

 

1.Що таке якість продукції?

2.Які є елементи системи забезпечення якості?

3.Які є міжнародні системи управління якістю продукції?

4.Як організований технічний контроль якості на виробництві?

5.Що таке сертифікація продукції?

Література:[1,3,4,5,6]

 

Теми рефератів.

 

1.Еволюція технології та поняття якості.

2.Якість продукції та стадії її формування.

3.Особливості формування систем якості на підприємствах України.

4.Зарубіжний досвід управління якістю продукції.

5.Конкурентоспроможність продукції та методи її оцінки.

6.Сертифікація продукції та атестація виробництв.

 

Питання для дискусії.

 

1.Чи існує єдина система показників якості продукції?

2.Чи існує взаємозв’язок  між категоріями “споживна вартість”, “корисний ефект”, “якість продукції”, “конкурентоспроможність продукції”?

3.Чи можливе застосування міжнародних стандартів на вітчизняних підприємствах?

 

Основні поняття.

 

Якість – ступінь, до якого сукупність власних характеристик продукції задовольняє вимоги.

Технічний контроль – перевірка відповідності продукції, усіх виробничих умов та чинників установленим техніко-економічним вимогам до якості на всіх стадіях її виготовлення.

Оцінка технічного рівня продукції – зіставлення значень показників її технічної досконалості з відповідними значеннями показників базового зразка.

Стандартизація – установлення єдиних обов’язкових норм і вимог на готову продукцію, напівфабрикати, сировину й матеріали.

Сертифікація – процедура, після якої третя сторона дає гарантію, що продукція відповідає вимогам, установленим стандартами або іншою нормативною документацією.

Тема 13: Комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції.

 

Програмні питання для  самостійного опрацювання :

 

1.З яких етапів складається створення нової продукції?

2.Організація науково-технічних досліджень.

3.Проектно-конструкторська підготовка виробництва.

4.Технологічна підготовка виробництва.

5.Екологічна підготовка виробництва.

6.Організаційно-економічна підготовка виробництва та освоєння нового продукту.

Література:[1,2,3,4,5]

 

Теми рефератів.

 

1.Сучасні організаційні форми й технічні засоби комплексної підготовки виробництва.

2.Способи формування наукових ідей, прогресивні форми та методи організації досліджень.

3.Патентно-ліцензійна робота, організація підготовки науково-технічної інформації.

4.Проектування технологічних процесів і методи їх оцінки.

5.Екологічна експертиза виробів на стадіях їхнього життєвого циклу.

6.Процеси освоєння випуску нової продукції в різних типах виробництва та оцінка ефективності.

 

Основні поняття.

 

Життєвий цикл виробу – сукупність взаємопов’язаних процесів створення та послідовної зміни стану виробу від формування вихідних ринкових вимог до закінчення експлуатації або споживання.

Комплексна підготовка виробництва – сукупність взаємопов’язаних маркетингових і наукових досліджень, технічних, технологічних, екологічних і організаційних рішень, спрямованих на досягнення нових можливостей: задоволення потреб споживачів, створення нової техніки, забезпечення конкурентоспроможності нової продукції.

Освоєння нової продукції – сукупність різноманітних процесів і робіт із перевірки й відпрацьовування конструкцій та технології щодо встановлення технічних вимог, освоєння нових форм організації виробництва.

Проектно-конструкторська підготовка виробництва – сукупність взаємопов’язаних процесів зі створення нових і вдосконалення діючих конструкцій виробів за параметрами рівня якості, термінів, обсягів випуску відповідно до вимог замовника-споживача.

Технологічна підготовка виробництва – сукупність взаємопов’язаних процесів, що забезпечують технологічну готовність підприємства до випуску виробів заданого рівня якості за встановлених термінів, обсягів випуску та витрат.

 

 

 

Тема 14: Організаційне проектування виробничих систем.

 

Програмні питання для  самостійного опрацювання :

 

1.Що таке організаційне проектування?

2.Аналіз організації виробничих систем.

3.Стадії, етапи та процеси оргпроектування виробничих систем.

 

Література:[1,2,5]

 

Теми рефератів.

 

1.Організаційне проектування виробництва та його перспективи.

2.Оцінювання рівня системи організації виробництва.

3.Зовнішнє проектування виробничої системи.

4.Проектування структурних змін і раціоналізації виробничих систем.

5.Організаційна підготовка впровадження, освоєння, оцінювання й удосконалення організаційного проекту.

 

Питання для дискусії.

 

1.Які існують тенденції та особливості сучасного проектування виробництва?

2.Які методичні підходи використовуються в оргпроектуванні? Розкрийте їхню сутність.

3.Наскільки універсальною є структурно-логічна схема оргпроекту виробничої системи?

4.Для чого проводиться системний аналіз і які основні етапи діагностування організації виробництва?

5.Чому виробнича структура аналізується з позиції функціональних, елементних, організаційних показників? Доведіть необхідність такого аналізу на прикладі.

6.Охарактеризуйте узагальнений алгоритм організаційного проектування виробничої системи.

 

 

Основні поняття.

Організаційний проект – сукупність остаточних комплексних проектних рішень з організації праці, виробництва та управління, спрямованих на забезпечення умов ефективного функціонування виробничої системи та призначених для впровадження і подальшого вдосконалення.

Організація виробництва – певне кількісне та якісне сполучення й поєднання у просторі й часі особистих і речових елементів, що забезпечують екологічну й соціальну ефективність виробництва.

Проектування організації виробництва – процес розроблення організаційної, технічної та планово-економічної документації, за якою створюється та здійснюється на практиці виробнича система.

 

 


Список літератури.

 

1. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 524 с.

2. Козловский В. А., Маркина Т. В., Макаров В. М. Производственный и операционный менеджмент. Учебник. – СПб: «Специальная Литература», 1998. – 366 с.

3. Новицкий Н.И. Организация и планирование производства: Практикум / Н.И. Новицкий. – Мн.: Новое знание, 2004. – 256с.

4. Петрович Й.М., Захарчин Г.М., Буняк С.О. Організація виробництва: Практикум. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 336с.

5. Р.Б. Тян, І.В. Багрова. Організація виробництва: Навчальний посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. Багрової І.В. – Київ, Центр навчальної літератури, 2005. – 248 с.

 6. Темченко О.А., Чорноморченко І.С. Економіка підприємства: практикум: Навч. посібник. – Кривий ріг: Мінерал, 2004. – 278с.

7. Фатхутдинов Р.А. Организация производства: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001.-  672с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни

“Організація виробництва”

для студентів спеціальності  6.0501.07

“Економіка підприємства”

денної і заочної форм навчання

 

 

 

Укладач: Поліщук Ірина Георгіївна

 

 

 

Реєстраційний №            

 

 

Підписано до друку                  2011

 

 

Формат  А5

 

 

Обсяг  24 сторінок.

 

 

Тираж          прим.

 

 

 

 

 

Видавничий центр ДВНЗ «КНУ»,

вул. XXII Партз’їзду, 11,  м. Кривий Ріг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить