Організація виробництва

Міністерство освіти і науки України

Криворізький технічний університет

 

Кафедра економіки, організації

та управління підприємствами

 

 

 

 

 

 

 

Методичні вказівки

до виконання індивідуальних завдань з дисципліни

“Організація виробництва”

 

для студентів спеціальності  6.050100

“Економіка підприємства”

денної  форми навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Кривий Ріг

 2009 р.

 

Укладач:                   І.Г. Поліщук, к.е.н., доцент

 

Рецензент:                 І.С. Іванова, к.е.н., доцент

                           

Відповідальний за випуск:  В.А. Ковальчук, д.т.н., професор

 

 

 

 

Методичні вказівки містять шість завдань, які виконуються студентом самостійно. Використання цього видання допоможе студентам і викладачам при організації самостійної роботи. Наведено список рекомендованої літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянуто на засіданні                     Схвалено на вченій

кафедри економіки,                           раді

організації та управління                  економічного                                                                         

підприємствами                                 факультету                                    

Протокол № 3                                    Протокол № 2            

від 27.10.2009                                     від 28.10.2009 

 

 

Індивідуальні завдання з дисципліни «Організація виробництва» виконується студентами деної форми навчання для більш поглибленого вивчення окремих розділів зазначеної дисципліни, що дає змогу створити суцільне уявлення як про структуру і організацію окремих технологічних процесів різних типів виробництва, так і характерні взаємозв’язки між ними. На підставі розрахунків окремих виробничих ситуацій студент отримує системні знання, які дозволяють приймати оптимальні рішення у конкретних виробничих процесах.

Індивідуальні завдання виконуються у окремому зошиті. Сторінки роботи нумеруються у верхньому правому куті. Виконання кожного завдання необхідно починати з нової сторінки з мінімальним обсягом пояснювального тексту до розрахунків.

Студент виконує завдання згідно з варіантом, який надає викладач.

Для полегшення вирішення завдань у методичних вказівках наведено зразок їх рішення у загальному вигляді.

 

 

Індивідуальне завдання № 1

 

Визначити тривалість виробничого циклу в календарних днях, якщо: технологічний процес складається з 8 операцій; тривалість операцій t складає  відповідно 8, 16, 5, 3 хв у першому цеху ( перша і друга операції виконується на 2 робочих місцях) та 5, 7, 4 2 хв у другому цеху; між операційні перерви t_м.о. у середньому становить (див. табл. 2 згідно варіанта) хв., а термін транспортування між цехами t_м.ц. становить (див. табл. 1 згідно варіанта) хвилин. Розмір партії деталей n штук і розмір передаточної партії p (див. табл. 1 згідно варіанта)  штук. Вид руху – змішаний. Цех працює у (2 – для парних і 3 – для непарних варіантів)  зміни по 8 годин кожна.

 

Зразок рішення.

 

1. Визначаємо тривалість операційного циклу:

 

, хв.

де  m – кількість операцій;

       t_кр – коротша операція з кожної пари суміжних, хв.

 

2. Визначимо тривалість виробничого циклу:

 

, хв.

де  m_ц – кількість цехів;

       t_пр – час проходження природних процесів, хв. (t_пр = 0).

 

3. Визначимо тривалість виробничого циклу в календарних днях:

 

, днів

 

де  m_зм – кількість змін на добу;

       t_зм – тривалість зміни, хв.;

      k – коефіцієнт переведення робочих днів у календарні

      (k = 253/365=0,695).

 

 

Таблиця 1

 

Вихідні дані для виконання завдання 1

 

№ вар.	tм.о., хв.	tм.ц. , хв.	n, штук	р, штук	№ вар.	tм.о., хв.	tм.ц. , хв.	n, штук	р, штук
1	2	3	501	51	16	17	18	516	66
2	3	4	502	52	17	18	19	517	67
3	4	5	503	53	18	19	20	518	68
4	5	6	504	54	19	20	21	519	69
5	6	7	505	55	20	21	22	520	70
6	7	8	506	56	21	22	23	521	71
7	8	9	507	57	22	23	24	522	72
8	9	10	508	58	23	24	25	523	73
9	10	11	509	59	24	25	26	524	74
10	11	12	510	60	25	26	27	525	75
11	12	13	511	61	26	27	28	526	76
12	13	14	512	62	27	28	29	527	77
13	14	15	513	63	28	29	30	528	78
14	15	16	514	64	29	30	31	529	79
15	16	17	515	65	30	31	32	530	80

 

 

 

 

Індивідуальне завдання № 2

 

Визначити тривалість операційного циклу Т_оц  при змішаному русі деталей, якщо: технологічний процес складається з 8 операцій; тривалість операції t складає  відповідно 12, 4, 6, 8, 4, 2, 16, 5 хвилин. На першій та п’ятій операції робота ведеться на 4 робочих місцях; кількість деталей в партії n штук (див. табл. 2); розмір передаточної партії р штук (див. табл. 2).

 

Зразок рішення.

 

1. Скорегуємо норму часу на четвертій операції.

2. Визначаємо тривалість операційного циклу:

 

 

де  m – кількість операцій;

       t_кр – коротша операція з кожної пари суміжних, хв.

Таблиця 2

Вихідні дані для виконання завдання 2

 

№ варіанта	Кількість деталей n, штук	Розмір передаточної партії р, штук	№ варіанта	Кількість деталей n, штук	Розмір передаточної партії р, штук
1	2	3	4	5	6
1	21	3	16	36	18
2	22	4	17	37	19
3	23	5	18	38	20
4	24	6	19	39	21
5	25	7	20	40	22
6	26	8	21	41	23
7	27	9	22	42	24

Продовження табл.2

1	2	3	4	5	6
8	28	10	23	43	25
9	29	11	24	44	26
10	30	12	25	45	27
11	31	13	26	46	28
12	32	14	27	47	29
13	33	15	28	48	30
14	34	16	29	49	31
15	35	17	30	50	32

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальне завдання № 3

 

Визначити щорічний обсяг ремонтних робіт за їх видами якщо: у цеху встановлено n верстатів (див. табл. 3) масою до (100 тон – для непарних (β4 = 1,35) і 10 тон – для парних (β4 = 1,0) варіантів). Тип виробництва (серійний – для непарних (β1 = 1,3) і масовий – для парних (β1 = 1,0) варіантів)  з нормативною тривалістю ремонтного циклу до 10 років. Оброблюються (сталеві деталі – для непарних (β2 = 1,0) і алюмінієві – для парних (β2 = 0,75) варіантів) з охолодженням (β3 = 0,9); кількість середніх ремонтів n_c = 3; кількість поточних ремонтів n_п = 5. Середня ремонтна складність встановленого устаткування складає R = 18 ремонтних одиниць. Цех працює у 2 зміни (m_зм = 2) по 8 годин кожна (t_зм = 8). У році 252 робочих дні. Структуру ремонтного циклу наведено у табл. 4.

 

Зразок рішення.

 

 

1. Визначаємо тривалість ремонтного циклу для кожного верстата:

 

 , годин

 

           або

, років

 

де 24000 – нормативний час для верстатів до 10 років.

 

 

2. Визначаємо тривалість міжремонтного періоду:

 

, годин

 

 

3. Визначимо середньорічний обсяг ремонтних робіт:

 

, годин / рік

 

де t_ni – трудомісткість ремонтної операції (на одну ремонтну одиницю), годин (див. табл. 4).

 

 

 

Таблиця 3

Вихідні дані для виконання завдання 3

№ варіанта	Кількість верстатів, n	№ варіанта	Кількість верстатів, n	№ варіанта	Кількість верстатів, n
1	11	11	21	21	31
2	12	12	22	22	32
3	13	13	23	23	33
4	14	14	24	24	34
5	15	15	25	25	35
6	16	16	26	26	36
7	17	17	27	27	37
8	18	18	28	28	38
9	19	19	29	29	39
10	20	20	30	30	40

 

Таблиця 4

Структура ремонтного циклу

Ремонтні операції	Види робіт t n, годин			Усього
	Слюсарні	Верстатні	Інші
Промивка	0,35	-	-	0,35
Перевірка на точність	0,4	-	-	0,4
Огляд	0,75	0,1	-	0,85
Поточний ремонт	4	2	0,1	6,1
Середній ремонт	16	7	0,5	23,5
Капітальний ремонт	23	10	2	35
Всього	44,5	19,1	2,6	66,2

 

У тому числі:

А) слюсарні роботи:

 

                                   , годин / рік

де t_n(сл)i – трудомісткість кожної і слюсарної операції, годин (див. табл. 4).

 

Б) верстатні роботи:

 

                         , годин / рік

де t_n(в)i – трудомісткість кожної і верстатної операції, годин (див. табл. 4).

 

В) інші роботи:

 

                                     , годин / рік

де t_ni – трудомісткість кожної іншої і операції, годин (див. табл. 4).

 

Г) зробимо перевірку:

 

, годин / рік

 

 

 

 

 

 

Індивідуальне завдання № 4

 

Визначити експлуатаційний і оборотний фонд інструменту цеху якщо: у цеху встановлено n металоріжучих верстатів (див. табл. 5); доставка (t₁) інструменту в цех здійснюється 1 раз на 2 доби; період (t₂) заміни інструменту 2 рази у зміну. Одночасно на кожному робочому місці знаходиться m = 7 різців. Цех працює у n_зм = 2 зміни по t_зм = 8 годин кожна. Для виконання річної виробничої програми цеху необхідно N_р різців (див. табл. 5). Період заточування інструменту t_з = 16 годин. Коефіцієнт страхового запасу інструменту на робочих місцях і у інструментально-роздавальній коморі к_з = 0,1. Доставка інструменту у комору здійснюється t_р.к. = 1 раз на місяць.

 

 

Зразок рішення.

 

1. Визначаємо кількість інструменту на робочих місцях:

 

, штук

 

де  t₁=2*n_зм*t_зм, годин

      t₂=2*n_зм

 

2. Визначаємо кількість інструменту в заточуванні і ремонті:

 

, штук

 

3. Визначаємо експлуатаційний фонд інструменту у цеху:

 

, штук

 

 

Таблиця 5

Вихідні дані для виконання завдання 4

№ варіанта	Кількість верстатів (n)	Річна програма (Nр)	№ варіанта	Кількість верстатів (n)	Річна програма (Nр)
1	6	45010	16	21	45160
2	7	45020	17	22	45170
3	8	45030	18	23	45180
4	9	45040	19	24	45190
5	10	45050	20	25	45200
6	11	45060	21	26	45210
7	12	45070	22	27	45220
8	13	45080	23	28	45230
9	14	45090	24	29	45240
10	15	45100	25	30	45250
11	16	45110	26	31	45260
12	17	45120	27	32	45270
13	18	45130	28	33	45280
14	19	45140	29	34	45290
15	20	45150	30	35	45300

 

4. Визначимо запас інструменту у інструментально-роздавальній коморі:

 

А) кількість різців на місячну виробничу програму:

 

, штук

 

де р – кількість різців на місячну виробничу програму.

 

, штук

 

5. Визначаємо оборотний фонд інструменту цеху:

 

, штук

 

 

 

 

 

Завдання № 5

 

Визначити добову потребу цеху у електрокарах і кількість рейсів (при маятниковому маршруту руху), якщо: обсяг вантажного обороту з цеху в цех становить Го тон на добу (див. табл. 6). Маршрут руху (маятниковий двобокий – для парних варіантів і кільцевий – для непарних варіантів). Деталі переміщуються електрокарами вантажопідйомністю В тон (див. табл. 6). Швидкість руху транспорту v = 60 м/хв.. Відстань між цехами становить L метрів (див. табл. 6). На навантаження деталей витрачається t_н = 18 хв., на розвантаження – t_р = 7 хв. Коефіцієнт використання електрокарів за вантажопідйомністю Кв = 0,8; за часом – Кч = 0,7. Робота здійснюється у дві зміни по 8 годин кожна. Кількість вантажно-розвантажувальних пунктів для кільцевого маршруту руху П = 6.

 

 

 

Зразок рішення.

 

1. Визначаємо добову потребу в електрокарах при маятниковому маршруті руху деталей:

 

, штук

 

де t_пр – час пробігу транспортного засобу у 2 кінці, хв.

      T – розрахунковий період часу(доба), хв.

 

 

 

2. Визначаємо кількість рейсів, які виконуються електрокарами протягом розрахункового періоду:

 

 

де – Т_р – тривалість одного рейсу.

 

T_p=t_пр + t_н + t_р

 

3. Визначаємо добову потребу в електрокарах при кільцевому маршруті руху деталей:

 

, штук

 

Кількість електрокарів і рейсів округлювати у більший бік.

 

 

 

 

 

Таблиця 6

Вихідні дані для виконання завдання 5

№ варіанта	Обсяг вантажного обороту, Го	Вантажопідйомність електрокара, В	Відстань між цехами, L
1	31	0,25	703
2	32	0,5	706
3	33	0,75	709
4	34	1	712
5	35	1,25	715
6	36	1,5	718
7	37	1,75	721
8	38	2	724
9	39	2,25	727
10	40	2,5	730
11	41	2,75	733
12	42	3	736
13	43	3,25	739
14	44	3,5	742
15	45	3,75	745
16	46	4	748
17	47	4,25	751
18	48	4,5	754
19	49	4,75	757
20	50	5	760
21	51	5,25	763
22	52	5,5	766
23	53	5,75	769
24	54	6	772
25	55	6,25	775
26	56	6,5	778
27	57	6,75	781
28	58	7	784
29	59	7,25	787
30	60	7,5	790

 

Індивідуальне завдання № 6

 

Визначити такт лінії, кількість робочих місць, їх завантаження, швидкість руху конвеєра. Провести розмітку конвеєра і скласти таблицю розмічальних знаків, якщо: на потоковій лінії обробляється N деталей за добу (див. табл. 7 ); технологічний процес складається з 4 операцій з нормами часу  t₁ = 6 хв.,  t₂ = 4,3 хв.,  t₃ = 8,5 хв.,  t4=5,2хв.; лінія працює у (2 – для парних і 3 – для непарних варіантів) зміни по 8 годин кожна; крок конвеєра l₀ = 0,8 м.

 

 

Зразок рішення.

 

1. Визначаємо такт потокової лінії:

 

  ,  хв./шт.

де  Ф_д – дійсний фонд часу роботи потокової лінії в плановому періоді, хв.

 

2. Розраховуємо головні параметри лінії:

 

А) чисельність робочих місць по кожній і-тій операції:

 

, одиниць

 

Б) прийнята чисельність робочих місць С_{пр і} за операціями визначається із розрахунку, що перевантаження робочого місця не повинне перевищувати 6 %, для чого визначають коефіцієнт завантаження робочого місця:

 

 

 

 

Таблиця 7

Вихідні дані для виконання завдання 6

 

№ варіанта	N, штук	№ варіанта	N, штук	№ варіанта	N, штук
1	391	11	401	21	411
2	392	12	402	22	412
3	393	13	403	23	413
4	394	14	404	24	414
5	395	15	405	25	415
6	396	16	406	26	416
7	397	17	407	27	417
8	398	18	408	28	418
9	399	19	409	29	419
10	400	20	410	30	420

 

 

3. Визначаємо швидкість руху конвеєра:

 

, м./хв.

 

4. Для укладання таблиці розподілу розмічальних знаків, необхідно визначити період конвеєра, тобто найменше загальне кратне від числа робочих місць на всіх операціях лінії. Форма таблиці розподілу розмічальних знаків наведена нижче.

 

 

Номер операції	Порядкові номери прийнятих робочих місць	Число знаків, які закріплено за робочим місцем
1
2
3

 

 

 

Список літератури

 

1. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 524 с.
2. Єгупов Ю.А. Організація виробництва на промисловому підприємстві. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 488с.
3. Економіка та організація виробництва: Підручник / За ред.. В.Г. Герасимчука, А.Е. Розенплентера. – К.: Знання, 2007.- 678с.
4. Кожекин Г.Я., Синица Л.М. Организация производства: Учеб. пособие – Мн.: ИП «Экоперспектива», 1998. – 334с.
5. Козловський В.О., Білоконний П.Г. Основи організації виробничого процесу: Навч. посібник. – К.: УМК ВО, 1991. – 172с.
6. Новицкий Н.И. Организация и планирование производства: Практикум / Н.И.Новицкий. – Мн.: Новое знание, 2004. – 256с.
7. Петрович Й.М., Захарчин Г.М., Буняк С.О. Організація виробництва: Практикум. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 336с.
8. Семенов Г.А., Станчевський В.К. та інші. Організація і планування на підприємстві: навч.посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. – 528с.
9. Тян Р.Б., Багрова І.В. Організація виробництва: Навчальний посібник / За ред.. д-ра екон.наук проф. Багрової І.В. – Київ, Центр навчальної літератури, 2005. – 248с.
10. Фатхутдинов Р.А.  Организация производства: Учебник. – М.: ИНФФРА-М, 2000. – 672 с.