МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Організація і проектування логістичних систем

                 

Методичні рекомендації

до виконання курсового проекту

для студентів спеціальності

7/8.050208 «Логістика»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2008

УДК 65.012.34 (076.5)

ББК  У 292.592р

         О 641

      

 

 

Укладачі: М.Ю.Григорак, А.Г. Донець

 

Рецензент В.А.Кулик

 

Затверджено методично-редакційною радою Національного авіаційного університету (протокол №   від           )

 

О 641	Організація     і    проектування     логістичних     систем:
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту. Уклад.: М.Ю. Григорак, А.Г. Донець - К.: НАУ, 2008. – 32 c.

           

 

 

 

 

 

 

 

Містять завдання та тематику курсових проектів, вимоги до організації виконання та правила оформлення пояснювальної записки і графічного матеріалу, порядку підготовки та проведення захисту курсового проекту.

Для студентів очної та заочної форми навчання спеціальності  7/8.050208 «Логістика».

 

ВСТУП

 

 

Курсовий проект виконується впродовж 9-го семестру студентами  денного  відділення|відокремлення| спеціальності  050208  «Логістика».

Виконання курсового проекту забезпечує засвоєння теорії курсу і є|з'являється,являється| підсумковою роботою з вивчення дисципліни «Організація і проектування логістичних систем». Разом з цим, курсове проектування є продовженням вивчення спеціальних дисциплін, таких як: «Функціональна логістика», «Складська логістика», «Транспортна логістика» й інших, а також базою для написання дипломного проекту.

Курсовий проект є|з'являється,являється| індивідуальною самостійно виконаною роботою студента. Метою|ціллю| виконання курсового проекту є|з'являється,являється| забезпечення можливості|спроможності| творчого вирішення часткового завдання студентом (наприклад, управлінського або науково-дослідницького|) у рамках|у рамках| дисципліни, що вивчається, під керівництвом викладача.

У методичних вказівках відображені|відбиті| мета|ціль|, завдання|задачі| курсового проектування, вимоги до структури і змісту проекту|вмісту,утримання|, правила його оформлення, порядок|лад| підготовки й захисту.

1.   Мета та завдання курсового проектуВАННЯ

 

 

Курсове проектування є важливим етапом навчальної підготовки студента, під час якого він набуває досвіду та навичок, необхідних для виконання дипломного проекту (роботи) майбутнього фахівця з логістики. Курсове проектування – це творча самостійна робота,  яка вимагає від студента глибоких знань та неабияких здібностей до прийняття складних менеджерських рішень. На якість курсового проекту також впливає вміння студента працювати зі спеціальною літературою, знання з фундаментальних дисциплін, насамперед володіння інформаційними системами та технологіями.

Дисципліна «Організація і проектування логістичних систем» займає особливе місце у навчальному плані, узагальнюючи матеріал багатьох дисциплін спеціальності «Логістика», таких як “Функціональна логістика”, “Логістичне обслуговування”, “Управління ризиками в логістиці”, “Інформаційна логістика” та “Управління проектами”. При виконанні курсового проекту студент повинен продемонструвати здібності до науково-дослідної роботи, навички підготовки й ухвалення економічних, організаційних і управлінських рішень, використовуючи при цьому знання, отримані в процесі вивчення дисциплін, передбачених навчальним планом. Для успішного виконання курсового проекту студент повинен знати основні вимоги до рішень та принципи оцінки ефективності логістичних систем (далі – ЛС); різні концепції в ланцюгах поставок; методи оптимізації та прогнозування потужності ЛС; практичні питання створення макро- та металогістичних систем; уміти самостійно розробляти модель ЛС, окремі елементи та зв’язки; організовувати та визначати параметри матеріалопотоків; розробляти бізнес-план проекту з урахуванням усіх факторів.

Мета курсового проекту – організаційно-економічне або організаційно-технологічне проектування логістичної системи  (підприємства, підрозділу підприємства, окремого логістичного процесу, логістичного ланцюга, логістичної інфраструктури, ланцюга поставок тощо) або окремих інтегрованих логістичних рішень з управління логістичною системою з використанням проектного менеджменту.

Завдання курсового проекту:

–     засвоєння методології системного дослідження, орієнтованої, насамперед, на дослідження існуючих логістичних систем та виявлення проблем, пов’язаних з плануванням, поточним управлінням або контролем логістичної діяльності підприємства, що зумовлюють необхідність удосконалення логістичних процесів;

–     розробка на основі проектного підходу конкретних заходів щодо оптимізації логістичних функцій - управління часом, вартістю, закупівлями, якістю, ризиками тощо;

–     розробка та техніко-економічне оцінювання проектних рішень, що мають інвестиційно-інноваційний характер, стосовно об’єкта дослідження – логістичних процесів, логістичних потоків, логістичних ланцюгів, логістичних систем та їх елементів;

–     обґрунтування запропонованих рішень з використанням проектного аналізу, ситуаційного аналізу й економіко-математичного моделювання, а також відповідного програмного забезпечення, наприклад, Project Management.

Таким чином, завдання курсового проекту визначаються шляхом декомпозиції мети на окремі прості складові, які відображають етапи дослідження в їх логічній послідовності. При цьому слід урахувати, що під час опрацювання проблеми логістичної діяльності підприємства доцільно виділяти три складові:

-      розгляд проблеми з погляду сучасної теорії логістики, а саме її опис з використанням логістичної термінології і логістичних концепцій, шляхів її вирішення з використанням логістичних методів і досвіду провідних країн світу;

-      визначення можливих шляхів розв’язання проблемної ситуації логістичної діяльності на конкретному підприємстві або групі підприємств з детальним аналізом результатів виробничо-господарської діяльності, логістичних витрат, організаційно-технологічних схем логістичних процесів (потоків, мереж) тощо;

-      розроблення концептуальної моделі вирішення проблемної ситуації логістичної діяльності, що виявлена на конкретному підприємстві, з обов’язковими розрахунками показників економічної ефективності логістичної діяльності, механізмами та  рекомендаціями щодо практичного впровадження.

 

 

2. орієнтовна  Тематика курсових проектів

 

 

Тема курсового проекту може бути рекомендована викладачем, який займається даною роботою, або підприємствами – об'єктами виробничої практики. Крім того, студент може запропонувати свою тему з|із| обґрунтуванням доцільності її розроблення. Тема має бути актуальною і зорієнтованою на майбутнє з перспективою впровадження.

Тема курсового проекту повинна визначати предмет дослідження в курсовому проекті, що має відображати проблемний аспект, у якому розглядається об’єкт дослідження, тобто проблемна ситуація, пов’язана з плануванням, оперативним управлінням чи контролем логістичної системи підприємства. Застосування та вплив логістичних систем у різних галузях економіки все більше зростає, як і список можливих напрямків досліджень, пов’язаних з організацією та проектуванням  логістичних систем.

Серед актуальних і важливих напрямків досліджень, які є пріоритетними при виборі тем, можна навести такі:

–      організаційно-економічне проектування логістичної системи виробничого (торгового, транспортного) підприємства;

–      створення логістичного центру в транспортному вузлі;

–      логістична система обслуговування пасажиропотоку в транспортному вузлі;

–      створення відділу (служби) логістики на виробничому (торгівельному) підприємстві; 

–      розвиток складської мережі торгового (дистрибуційного) підприємства;

–      впровадження логістичного контролінгу на виробничому (транспортному, торгівельному) підприємстві;

–      формування комплексу логістичних послуг логістичного оператора (провайдера, посередника);

–      впровадження логістичного аутсорсингу на виробничому (торговому) підприємстві;

–      формування логістичного ланцюга постачання автозапчастин;

–      реінжиніринг логістичних бізнес-процесів підприємства та оптимізація витрат;

–     реінжиніринг логістичної системи поставки продукції з коротким життєвим циклом.

Назва теми курсового проекту повинна містити об’єкт дослідження з повною назвою конкретного суб’єкта економічної діяльності або певний специфічний вид діяльності з цим об’єктом. Індивідуалізовані теми курсових проектів можуть мати назву:

1. «Логістична система виробничого підприємства ТОВ «ПромЗІЗ»».
2. «Аутсорсинг логістичних операцій оптової компанії  «ГлобалТрейд».
3. «Рециклінг логістичної системи провайдера логістичних послуг  ТОВ «Рабен-Україна».

Не допускаються в темі такі стандартні назви діяльності, як «аналіз…», «розробка…», «проектування…» і т.п. [1].

 

 

3. Склад, обсяг, структура і правила оформлення курсового проекту

 

 

Курсовий проект містить текстову і графічну (в разі необхідності) документацію, яка повинна бути виконана відповідно до вимог державних стандартів, ЄСКД та цих методичних рекомендацій.

Обсяг текстової документації має становити 40-60 сторінок тексту формату А4, виконаних у машинописному вигляді.

Курсовий проект оформляється на аркушах формату А4 без рамок з одного боку.

Графічна документація визначається завданням курсового проекту і може містити різноманітні схеми (якщо вони не наведені в пояснювальній записці) та ілюстративний матеріал (часові діаграми, графіки, алгоритми, експериментальні дані, протоколи розрахунків тощо).

 Текстова частина курсового проекту має такі структурні елементи:

–      Вступ;

–      Аналітична частина;

–      Проектна частина;

–      Рекомендації щодо організації впровадження проектних заходів;

–      Висновки;

–      Список використаної літератури;

–      Додатки|застосування| (у необхідних випадках).

Розділи та підрозділи пояснювальної записки не обов’язково повинні збігатися з переліком структурних елементів. Зміст структурних елементів має бути обов’язково розкритий, навіть якщо студент чи керівник не вважає доцільним виділяти його в окремий розділ.

Основні рекомендації щодо обсягу  елементів пояснювальної записки подані в табл.1.

Таблиця 1

Структура і обсяг|обсяг| курсового проекту

Розділи проекту	Кількість сторінок
	машинописних
1	2
Титульний аркуш|аркуш|	1
Зміст|вміст,утримання|	1
Завдання|задавання| на проектування	1
Вступ|вступ|	1-2
Аналітична частина|частка|	15-20
Проектна частина|частка|	20-25

 

Закінченн табл.1

1	2
Організація впровадження проектних заходів	3-4
Висновки|укладення,ув'язнення|	2-3
Список використаної літератури	1
Додатки|застосування|	-
РАЗОМ:	40 – 60

 

У вступі|вступі| обґрунтовується актуальність обраної теми, формулюються мета|ціль| і завдання|задачі| дослідження, розкривається структура роботи, визначаються її основні етапи, інформаційна база, об'єкт, предмет і методи дослідження.

Аналітична частина|частка| повинна містити|утримувати| результати дослідження логістичної системи підприємства й ґрунтуватися на достовірній і повній|цілковитій| інформації про досліджуваний об’єкт, що міститься|утримується| в статистичній звітності, даних оперативного і бухгалтерського обліку|урахування| та інших нормативних документах організації, на базі якої здійснюється аналіз.

При підготовці цієї частини|частки| проекту слід повніше|цілковитий| використовувати знання, отримані|набуті| під час вивчення таких навчальних  дисциплін, як статистика, економічний аналіз, бухгалтерський облік|урахування|. Застосування|вживання| всіх сучасних способів і прийомів аналізу дозволить провести правильне, грамотне вивчення об’єкта курсового проектування і зробити логічно обґрунтовані висновки щодо можливості вдосконалення окремих логістичних процесів або логістичної системі в цілому. |виведення|   щодо можливості удосконалення

Аналітична частина проекту має містити такі елементи:

–     коротку характеристику підприємства і його видів діяльності, ринкової позиції;

–     аналіз клієнтів (корисність послуг або продукції для клієнта);

–     аналіз асортименту та обсягів виробництва;

–     аналіз підсистеми закупок та збуту;

–     аналіз підсистем транспортування та зберігання матеріальних ресурсів,

–     аналіз логістичної інфраструктури підприємства;

–     аналіз загальних і логістичних витрат та вплив логістичних витрат на собівартість продукції, рентабельність виробництва, оборотність активів;

–     розрахунок параметрів логістичної системи (інтенсивності й потужності  матеріальних та інших потоків, ритмічності, надійності тощо);

–     розрахунок точки беззбитковості функціонування логістичної системи;

–     аналіз вузьких місць та проблем, розробку пропозицій щодо вдосконалення функціонування і розвитку логістичної системи.

Таким чином, в аналітичній частині проекту студент повинен провести аналіз логістичної системи, обраної як об'єкт проектування. 

Аналітична частина|частка| обов'язково має містити|утримувати| графічний матеріал (графіки, діаграми і гістограми показників господарської діяльності підприємства, схеми матеріальних і супутніх потоків логістичної системи, схеми взаємодії логістичних підсистем, а також системи управління тощо).

Висновки|виведення| аналітичної частини|частці| курсового проекту повинні характеризувати основні проблеми логістичної системи, виявлені вузькі місця і мати|утримувати| конкретні пропозиції|речення| щодо їх усунення, які будуть розроблені в наступному розділі курсового проекту.

Проектна частина|частка| має містити|утримувати| конкретні пропозиції|речення| щодо вдосконалення логістичної діяльності підприємства відповідно до теми курсового проекту у формі інноваційного або інвестиційного проекту.

Метою саме логістичного проектування є:

–     підвищення рівня інтеграції деяких аспектів логістичної діяльності;

–     критичне порівняння наявної системи з кращими зразками галузевої практики та сприйняття позитивного досвіду;

–      декомпозиція різноманітних видів діяльності з метою підвищення ефективності;

–     постійна робота над підвищенням якості.

Зауважимо, що основою проектного підходу в управлінні є погляд на проект, як на керовану зміну початкового стану будь-якої системи (зокрема, логістичної), пов'язану з витратою часу й коштів. Дослідження процесу й регулювання змін, здійснюваних за заздалегідь розробленими правилами в рамках бюджету і тимчасових обмежень, становлять суть управління проектами. Саме тому в проектній частині студент повинен застосувати проектний підхід до вирішення проблем розвитку логістичної системи й удосконалення організації або технології логістичних процесів підприємства, орієнтації цих процесів на досягнення кінцевих результатів з мінімальними витратами часу та коштів, підвищення якості обслуговування споживачів. 

Досліджуючи та проектуючи логістичні системи треба мати на увазі, що вони різні за структурою, принципами вибору розмірів підприємства, функціями, транспортною моделлю та стратегією. Кількість факторів, що впливають на логістичну систему, безмежна. Загалом, можна стверджувати що універсальної моделі такої системи не існує. Все ж, головні структурні елементи наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Структурні елементи логістичної системи

Елемент ЛС	Фактори, що враховуються під час розроблення елементів ЛС
Кількість і розміщення виробничих одиниць (підприємств, фірм, і т.п.)	Розташування виробничих одиниць потрібно здійснювати з урахуванням вимог споживачів продукції, транспортних витрат і кількості продукції
Кількість і розміщення складів	Склад може розташовуватися безпосередньо на фірмі, може мати місце складський (логістичний) центр або проміжний склад
Транспортна модель	Необхідна оптимальна транспортна модель

 

Закінчення табл.2

Зв’язок	Усі елементи ЛС повинні бути з’єднані інформаційною, контрольною та транспортною мережею
Інформаційна модель	Надійний інформаційний зв’язок. Глобальні та локальні комп’ютерні мережі

 

Для оцінки моделі користуються трьома критеріями: мінімізацією витрат, максимізацією прибутку, мінімізацією ризику. Для кожної конкретної проблеми та завдання важливість цих критеріїв різна.

Орієнтовна структура цього розділу курсового проекту має такі структурні елементи:

–     обґрунтування концепції проекту (формування замислу проекту з урахуванням альтернативних шляхів досягнення результату, аналіз особливостей проекту, технічне завдання проекту);

–     маркетинговий план проекту (аналіз та аудит зовнішнього оточення – потенційних споживачів і конкурентів, оцінка попиту, механізм ціноутворення, обґрунтування каналів розподілу, прогноз продажу);

–     операційний план (декомпозиція робіт по проекту, визначення тривалості робіт і проекту в цілому, визначення потреби в трудових і матеріальних ресурсах, календарний графік роботи);

–     інвестиційний план (визначення напрямів і обсягів роботи з удосконалення основних засобів підприємства, придбання обладнання, впровадження інновацій, оцінка потреби у власних і залучених коштах);

–     фінансовий план проекту (визначення бюджету проекту, прогноз прибутків, прогноз грошових потоків по проекту);

–     оцінку економічної ефективності проекту (розрахунок показників ефективності проекту – чистої поточної вартості, внутрішньої норми рентабельності, терміну окупності тощо);

–     оцінку ризиків проекту (ідентифікація ризиків, кількісне оцінювання ризиків, протиризикові заходи);

–     прогноз розвитку логістичної системи з урахуванням інвестиційного проекту.

Особливої уваги заслуговує формулювання та обгрунтування в курсовому проекті логістичної стратегії підприємства (фірми, компанії тощо). Логістична стратегія є одною з функціональних стратегій підприємства, що ідентифікується в логістичних системах і ґрунтується на таких цілях: оптимізація рівня запасів; мінімізація часу переміщення матеріалів і виробів; забезпечення високого рівня логістичного сервісу; мінімальний акцептований рівень загальних витрат у логістичному каналі. Обґрунтування і реалізація логістичної стратегії можливі за таких умов:

–     знання глобальної стратегії та предметно-функціональних стратегій;

–     можливості створення обсягу і структури виробництва з точки зору логістичних вимог;

–     вертикальної інтеграції сфер логістики підприємства;

–     ринково зорієнтованої організації підприємства;

–     наявності відповідних інформаційних систем;

–     відповідної кваліфікації зайнятого персоналу.

Логістична стратегія – це план з повним описом усіх можливих ресурсів, необхідних для досягнення цілей з найменшими витратами. Стратегічний план визначає організаційну структуру, що забезпечує координацію різноманітних логістичних операцій.

Логістична стратегія передбачає виконання логістикою функції інтегрування традиційних галузей діяльності підприємства (постачання, виробництва та збуту) і може бути реалізована в умовах логістичних систем.

Строгі|суворі| обмеження щодо змісту і структурного наповнення проектної частини|частки| відсутні. Проте|однак| її розділи повинні  обов'язково порядку|ладі| визначатися завданням|задаванням| курсового проекту і узгоджуватися з|із| керівником останнього.

Проектний матеріал, так як і аналітичний, повинен бути ілюстрований графіками, блок-схемами, | таблицями тощо.

Теоретична частина|частка| не відокремлюється як окремий розділ, але обов’язково має бути в аналітичній та проектній частинах. Переважно вона є описом конкретних методик та методів дослідження, логістичних концепцій, які впроваджуються на підприємстві, інструментів обґрунтування управлінських рішень щодо розвитку логістичної системи. При цьому необхідно враховувати вітчизняний та зарубіжний досвід проектування логістичних систем, посилатися на різноманітні літературні джерела. За окремим винятком у разі великого значення саме теоретичних розробок та суджень – дозволено теоретичній частині приділяти більшу увагу і відокремлювати її як окремий розділ. Але навіть при цьому перевага повинна віддаватися саме проектній частині з відповідними рішеннями.

 Розділ з організації впровадження проектних заходів повинен включати пропозиції|речення| щодо формування команди проекту і добору персоналу, моніторингу і контролю ходу реалізації проекту, а також  оперативного управління проектом з боку логістичного персоналу підприємства.

Висновок (або загальні висновки)|укладення,ув'язнення| повинен відображати|відбивати| основні результати роботи: стисло, але|та| аргументовано висловлюються|викладаються| основні висновки|виведення|, одержані|отримані| в ході аналізу проблеми, і пропозиції|речення|, направлені|спрямовані| на вдосконалення існуючої практики, а також дається оцінка ступеня|міри| виконання поставленого завдання|задачі|.Основу увагу студент приділяє короткому обґрунтування зроблених рекомендацій і пропозицій з удосконалення логістичної діяльності підприємства, покращення управління логістичними процесами або потоками, проектування або перепроектування логістичних ланцюгів. Кожна пропозиція або рекомендація підтверджується результатами зроблених в проектному розділі розрахунковими оцінками. Обов’язково вказати можливий сукупний економічний ефект від впровадження рекомендованих змін.

 

У курсовому проекті має бути наведений|уявлений| список використаної літератури, оформлений відповідно до встановлених|установлених| вимог.

Додатки|застосування| включають графічний матеріал, роздруківки|роздруківки| програм, документів, форм і т.п., тобто те, що необхідне для обґрунтування суті|сутності,єства| процесу або явищ, але|та| є|з'являється,являється| достатньо|досить| громіздким для надання цього матеріалу в основному тексті курсового проекту. Вони містять результати розрахунків, виконаних студентом із застосуванням комп’ютерної техніки та електронних таблиць. Додатки розміщують наприкінці пояснювальної записки після висновку та списку літератури. Їх позначають літерами алфавіту, починаючи з А. Вони повинні мати заголовок, який записується симетрично до тексту з великої літери окремим рядком.

Пояснювальна записка має бути зброшурованою таким чином, щоб аркуші були щільно стиснутими. Не допускається їх з’єднання скріпкою або швидкозшивачем.

Пояснювальна записка повинна розкривати зміст КП, містити обґрунтування вибору методів вирішення поставленого завдання, необхідні розрахунки, аналіз отриманих результатів, висновки, рекомендації.

Пояснювальна записка, креслення та інші матеріали оформлюються в одному примірнику.

Матеріали пояснювальної записки викладаються грамотно, чітко і стисло. При цьому в тексті записки мають бути обов’язкові посилання на літературні джерела (конспекти лекцій, окремі розробки підприємств тощо).

У тексті пояснювальної записки не рекомендується вживати звороти із займенниками першої особи. Краще застосовувати такі вирази, як «вважаємо», «враховуємо» тощо.

Без додаткових пояснень дозволяється використовувати загальноприйняті скорочення.

Числа з розмірністю слід писати цифрами, а без розмірності – словами. Порядкові числівники, що йдуть один за одним, можуть подаватися цифрами з відмінковим закінченням біля останньої цифри.

Курсовий проект є важливим етапом до підготовки з виконання дипломних робіт, тому загалом вимоги до оформлення  повинні збігатися з вимогами «Положення про дипломні роботи (проекти) випускників Національного авіаційного університету» [1].

 

 

4. Організаційні рекомендації до виконання курсового проекту

 

 

Завдання курсового проекту видається студентам на початку вивчення дисципліни.

 У завданні|задаванні| курсового проекту чітко формулюються:

–      назва теми;

–      мета і завдання;

–      етапи і терміни виконання;

–      перелік початкової інформації;

–      перелік літератури.

Оскільки курсовий проект з дисципліни «Організація і проектування логістичних систем» великою мірою|великою мірою| є|з'являється,являється| творчою роботою, то завдання|задавання| для студентів, як правило, суто індивідуальні. Тому кожне завдання формулюється і визначається студентом спільно з викладачем в індивідуальному порядку|ладі|. Але|та|, не зважаючи на такий підхід, усі завдання|задавання| повинні мати однаковий рівень складності і трудомісткості.

У процесі проектування зі студентами, відповідно до затверджених графіків, проводяться індивідуальні консультації.

У розкладі занять для проведення консультацій закріплюється спеціальний час – не менш ніж дві академічні години підряд в один з навчальних днів тижня.

Керівник курсового проекту перевіряє роботу поетапно. Всі помилки, недоробки і незрозумілості вказуються|вказуються| студентові з|із| необхідними роз'ясненнями. Після|потім| перевірки виконання студентом одного етапу роботи, керівник візує її і дозволяє перейти до наступного|такого| етапу.

Підбиття підсумків курсового проектування має такі|слідуючі| етапи:

–      здавання курсового проекту на перевірку керівникові;

–      доопрацювання|доробка| курсового проекту з урахуванням|з врахуванням| зауважень керівника;

–      здавання готового курсового проекту на захист;

–      захист курсового проекту.

Термін здавання курсового проекту визначається завданням|задаванням| на курсовий проект, але|та| не пізніше за передостанній тиждень навчальних занять у семестрі.

Термін доопрацювання|доробки| призначається керівником з урахуванням|з врахуванням| суті|сутності,єства| зауважень і обсягу|обсягу| необхідного доопрацювання|доробки|.

Виконаний курсовий проект підписується студентом і подається на захист. Курсовий проект, що задовольняє вимоги, допускається до захисту, про що керівник робить|чинить| напис|надпис| на титульному аркуші|аркуші|.

День і годину захисту встановлює керівник курсового проектування.

Оцінювання курсового проекту, який є складовою частиною тематичного плану дисципліни «Організація і проектування логістичних систем», здійснюється  відповідно до робочої навчальної програми.

 

 

5. Методичні рекомендації до виконання розрахунково-пояснювальної записки

 

 

Відповідно до методології системного аналізу курсовий проект починається з діагностики наявного стану логістичної системи підприємства.

Аналіз або ідентифікація логістичної системи передбачає таку послідовність дій:

–      класифікацію системи і підсистем;

–      ієрархічну структуризацію;

–      аналіз елементів та зв’язків у системі;

–      визначення оточення і крайніх умов;

–      формулювання цілей розвитку системи.

У такий спосіб описово інтерпретують інтегроване функціонування структурних елементів логістичної системи, що уможливлює формулювання цілей та напрямів розвитку, а також варіантів їх досягнення. Важливою на цьому етапі є ідентифікація генерованих системою емерджентних властивостей при координації і синхронізації логістичних процесів і функцій (постачання, виробництва, збуту, транспортування, зберігання тощо).

 

5.1. Моделювання впливу логістичної системи на результати господарської діяльності підприємства

 

Моделювання впливу логістичної системи на результати господарської діяльності підприємства починається з апріорного економічно­го аналізу предмета дослідження, який складається з двох основних стадій:

–      вибору показників результативної ознаки і визначення головних чинників, виконання канонічного аналізу;

–     встановлення напрямку та висування гіпотез про форму зв’яз­ку між результативною ознакою і чинниками.

За рахунок створення логістичної системи оптимізуються логістичні витрати. Логістичними, як відмічалось, слід вважати витра­ти, пов’язані з рухом та зберіганням товарно-матеріальних цінно­стей від первинного джерела до кінцевого споживача. Припускаю­чи, що ці витрати пропорційні до обсягу матеріальних запасів, саме вони є агрегованою характеристикою окремих складових логістичних витрат. Отже, логістична система регулює обсяги запасів. Вит­рати на їх утворення та збереження впливають на собівартість. Механізм цього впливу безпосередній. Він відбувається в разі скоро­чення транспортних і/чи складських витрат. Крім того, наявність виробничих запасів зумовлює виникнення втрат прибутку внаслі­док втрачених можливостей, зумовлених їхнім існуванням.

Чим менші матеріальні запаси, тим менші витрати та втрати при­бутку, менша собівартість та більший прибуток. Знижувати вит­рати за рахунок створення логістичної системи і таким чином збільшу­вати прибуток часто буває легше, ніж збільшувати прибуток за рахунок зростання обсягу продаж. Таким є механізм впливу логістич­ної системи на ефективність господарської діяльності підприємства.

Обсяг виробничих запасів більшою мірою визначається ефектив­ністю функціонування постачальницького апарату. Обсяг запасів незавершеного виробництва визначається особливостями техноло­гічного процесу, ступенем раціональності процедур його оператив­но-календарного планування та впливом випадкових факторів. Об­сяг запасів готової продукції визначається їх середньодобовим над­ходженням на склад та середнім часом перебування на складі. Запаси, витрати на які становлять основу логістичних витрат, об’єктивно зумовлені. Дійсно, час виконання кожного окремого технологічного процесу знаходиться під впливом великої кількості незначних діючих факторів і може вважатися випадковою величи­ною. Згідно з центральною граничною теоремою теорії вірогідності її можна вважати розподіленою за нормальним законом. Саме тому на межі двох технологічних процесів об'єктивно можуть виникнути варіанти ситуацій, наведені нижче.

Оптимістичний варіант – потреби в нормативному запасі не виникає. Якщо попередня ланка витрачає більше часу, то можлива оцінка ситуації, за якої передбачається, що наступна ланка також витрачає більше часу. Припускаючи, що час виконання робіт є випадковою величиною, можна для заданої ймовірності визначити його відповідні зміни. Якщо продуктивність виконання робіт на цих лан­ках є однаковою,  зниження кількості продукції, яка виробляється обома ланками, буде також однаковою, отже вірогідність такого випадку вкрай мала.

Помірний оптимізм – потрібний нормативний запас, обсяг якого із заданою надійністю (ймовірністю) можна встановити, виходячи зі специфіки технологічного процесу. Утворюватися запаси можуть за таких обставин:

–      скорочення часу виконання попередньої операції;

–     збільшення часу виконання наступної операції.

У випадку, коли на попередній ланці зменшується час виконання операції, а на наступній не змінюється, виникає ситуація, за якої норматив запасу може бути визначений як результат множення серед­нього часу зменшення технологічного періоду попереднього етапу на продуктивність його роботи. Мінімальний обсяг нормативного запасу детермінований випадком, коли фактичний час виконання робіт на по­передній операції мінімально триваліший за нормативний, а наступна операція здійснюється згідно з технологією або за мінімально можливий час.

Песимістичного варіанта нормативного запасу може не виста­чити і настає переривання технологічного процесу. Така ситуація можлива при збільшенні часу виконання попередньої операції і знач­ному зменшенні часу виконання наступної.

Структурована модель логістики підприємства стосується, насамперед, кількісних характеристик складування запасів, постачання за принципом «точно в термін», інтегрованого інформаційного зв’язку, оскільки це визначає ту чи іншу систему матеріального потоку та супроводжувальних потоків. Відповідно, структуризація логістичних витрат (складських, транспортних, витрат на розміщення замовлень, маніпуляційних, накладних та інших витрат) дозволяє  оцінити їх вплив на загальні витрати підприємства та ефективність використання наявних ресурсів. Рекомендується розраховувати логістичні витрати не тільки в цілому для підприємства, але й за видами продукції, і визначити їх питому вагу в загальній вартості товару. 

Доцільно провести дослідження динаміки логістичних та загальних витрат підприємства за 3-5 років, а також кореляційно-регресійний аналіз залежності логістичних витрат від величини матеріальних запасів, собівартості продукції від логістичних витрат та прибутку від собівартості, а також порівняльний аналіз можливостей та ефекту від зниження логістичних витрат з можливостями й ефектом від зростання обсягів реалізації готової продукції (послуг). 

Потрібно звернути особливу увагу на визначення граничних значень (граничних витрат та граничного доходу) і обґрунтування оптимального обсягу матеріального потоку, який гарантуватиме підприємству максимальний прибуток.

Надзвичайно важливим показником для діагностики стану логістичної системи є точка беззбитковості виробництва або продажу продукції, що визначає поріг рентабельності, а також дозволяє визначити запас фінансової стійкості, тобто оцінити обсяг матеріалопотоку, що перевищує рівень беззбитковості.

Функціонально-вартісний аналіз витрат підприємства та дослідження впливу логістичних витрат на рентабельність (ефективність) функціонування підприємства дозволить виявити «вузькі місця» в організації матеріальних потоків і їх інформаційний та фінансовий супровід, і, відповідно, ідентифікувати резерви їх зменшення або збільшення інтенсивності матеріальних потоків, тобто розробити конкретні пропозиції з удосконалення функціонування логістичної системи в цілому або окремих її параметрів.  

 

5.2. Логістичний підхід до управління персоналом

 

Універсальність логістичного підходу полягає в тому, що він може бути використаний для оптимізації управління всіма ресурсними по­токами, а не лише матеріальними чи інформаційними. Зокрема, кон­цепцію і методологію логістики можна використати для оптимізації управління трудоресурсним потоком (управління персоналом, уп­равління кадрами, управління трудовими ресурсами) підприємства.

Нині кадрова політика стає справою виключно локальною. Тому необхідно привести у відповідність до нових реалій стратегію, логіку, організаційну структуру, зміст діяльності кадрових підрозділів. Потрібно розробити організаційно-управлінський ме­ханізм активізації трудоресурсного фактору, сформулювати кри­терій і створити методику розрахунку показника ефективності його функціонування.

Для досягнення такого результату кадровий менеджмент доціль­но здійснювати, керуючись концепцією і методологією логістики. Вирішення проблеми можливе за допомогою спеціального організа­ційно-управлінського механізму – системи управління кадрами. За її допомогою можливо усунути появу часткової оптимізації окремих компонентів кадрової роботи, яка може нашкодити ефектив­ності діяльності системи управління підприємством.

Концепція і методологія логістики при використанні в кадровому менеджменті може бути інтерпретована наступним чином. Управління трудовими ресурсами підприємства – це метод підвищення со­ціально-економічної ефективності використання трудових ресурсів за рахунок організаційно-управлінського механізму координації кад­рових функцій (системи управління трудовими ресурсами). Мета управління трудовими ресурсами підприємства – оптимізація со­ціально-економічної ефективності їх використання. Сутність управ­ління трудовими ресурсами підприємства полягає в тому, щоб, упро­ваджуючи відповідні системи, отримувати додатковий ефект за рахунок раціональної взаємодії кадрових функцій. Цей синергіч­ний ефект забезпечує досягнення поставленої мети. Зміст управ­ління трудовими ресурсами підприємства полягає в сукупності семи кадрових функцій: набору, підготовки, розстановки, перепідготовки, професійно-кваліфікаційного зростання кадрів, оплати і стимулюван­ня праці.

На основі аналізу плану технічного переозброєння і впроваджен­ня нової техніки розробляється проект потрібної професій­но-кваліфікаційної структури кадрів. На основі зіставлення цієї інформації зі станом наявної професійно-кваліфікаційної структури кадрів складається план кадрового забезпечення виробництва. Так визначається потреба в кадрах у розрізі професійно-кваліфікаційних груп на запланований період. На основі плану кадрового забезпечення виробництва виділяється наявний кон­тингент кадрів у розрізі професійно-кваліфікаційних груп: з одного боку, таких, що відповідають новій професійно-кваліфікаційній струк­турі, а з другого боку, – що не відповідають новій профе­сійно-кваліфікаційній структурі, остання група насамперед стає об'єктом соціологічних досліджень з питань трудових намірів. На основі таких досліджень визначаються групи праців­ників, які підлягають підвищенню кваліфікації, навчанню новій про­фесії, а також звільненню. У результаті формується план набору нового контингенту кадрів, організовується їх профе­сійне навчання. Отже, в рамках цього сектора розроб­ляється управлінський механізм керування трудовими ресурсами.

Управлінський механізм також за рахунок більш гнучкої коор­динації спрямовує дію служби на досягнення концептуальної мети управління трудовими ресурсами підприємства. Відповідно до запропонованої тактики дій кадрової служби підприємства подається операційна система управління трудовими ресурсами, яка представлена у вигляді плану кадрового забезпечення вироб­ництва.

Сектор набору кадрів проводить: прийом і відбір персоналу, те­стування та інтерв'ювання працівників; розстановку кадрів за підроз­ділами, ділянками, робочими місцями, управлінням адаптацією, закріплен­ням, ротацією, внутрішньовиробничими переміщеннями кадрів, фор­муванням стабільного і гнучкого трудового колективу; співробітницт­во з навчальними закладами, суб'єктами регіональної системи уп­равління зайнятістю.

Для реалізації запропонованої стратегії забезпечення підприєм­ства трудовими ресурсами "точно вчасно", втілення адекватної так­тики дій і плану кадрового забезпечення виробництва повинна бути створена раціональна система взаємовідносин кадрової служби з постачальниками цих ресурсів – рекрутськими фірмами і навчаль­ними закладами. Наприклад, установлення і розвиток договірних зв'язків у підсистемі "кадрова служба підприємства – заклади про­фесійного навчання". Оскільки кадрова служба зацікавлена у висо­кому професіональному рівні працівника, вона повинна визначити чіткі критерії та вимоги до майбутніх працівників.

Управління персоналом підприємства повинне ґрунтуватися на принципі комплексності і синхронності, який проявляється в трьох теоретичних положеннях:

–      у розгляді набору, підготовки, розстановки, перепідготовки, про­фесійно-кваліфікаційного зростання кадрів, оплати і стимулювання праці як єдиного процесу руху кадрів (трудового потоку);

–      у впровадженні системи управління персоналом – організацій­но-управлінського механізму координації дій фахівців різних служб, що керують трудовим потоком;

–      у використанні агрегованого показника ефективності функціо­нування системи управління персоналом, який, окрім витрат, зу­мовлений рухом кадрів (набором, підготовкою, розстановкою, перепідготовкою).

 

5.3. Проектування логістичної системи

 

Другий етап курсового проектування пов’язаний з розвитком логістичної системи, тобто з розробкою варіантів зміни станів системи, які можуть бути зумовлені формуванням інформаційної бази, плануванням складської або транспортної техніки, техніко-технологічними рішеннями щодо постачання, розподілення, складування або транспортування продукції.

У процесі проектування логістичної системи застосовуються різні якісні й кількісні методи, евристичні методи пошуку проектних рішень, методи поступової формалізації задачі, формалізовані методи представлення систем.

Проектування логістичної системи підприємства припускає наявність таких елементів наукового дослідження: практичної значущості;  комплексного системного підходу до вирішення проблемної ситуації, пов’язаної з необхідністю вдосконалення окремих логістичних процесів, логістичної координації або логістичної діяльності підприємства в цілому; теоретичного використання передової сучасної методології і наукових розробок (тобто сучасних логістичних концепцій, наприклад, «точно в термін», «швидке реагування на попит», «запаси, що управляються постачальником», «крос-докінговий склад» тощо); наявність елементів творчості; вміння застосовувати сучасні технології.

Реальною вважається робота, яку виконано відповідно до наявних проблем підприємства на основі його реальних даних і результати якої повністю або частково можуть бути впроваджені у практику логістичної діяльності підприємства або аналогічних об’єктів.

Під час розроблення проекту розвитку логістичної системи доцільно акцентувати увагу на такій послідовності роботи:

–      на описі проекту (коротка характеристика проекту, причин його виникнення та визначення дати проекту;

–      переліку робіт, які входять до складу проекту (специфіка проекту та його цілей, фази та етапи життєвого циклу, вимоги до кінцевих результатів, обмеження підприємства);

–      визначенні  тривалості та послідовності виконання робіт з урахуванням їх паралельності та організаційної структури підприємства, розробці календарного плану проекту;

–      складанні бюджету витрат проекту (трудових, матеріальних та інших ресурсів), виходячи зі штату підприємства, посадових окладів, вартості виконання робіт підрядних підприємств та ціни відповідних матеріально-технічних ресурсів;

–      розробленні фінансового плану проекту (прогнозу продажів, прибутків, грошових потоків тощо);

–      розрахунку економічної ефективності проекту (розрахунок показників ефективності проекту – чистої поточної вартості, внутрішньої норми рентабельності, терміну окупності тощо);

–      оцінці ризиків проекту (ідентифікація ризиків, кількісне оцінювання ризиків, протиризикові заходи).

Стратегічний аналіз проекту (або підприємства) повинен включати в себе аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища. Аналіз внутрішнього стану робиться за допомогою процедури SWOT-аналізу (сильних та слабких боків).

Нестабільні фактори зовнішнього середовища можуть впливати як на остаточні результати роботи підприємства, так і на виконання логістичних операцій. Для ефективного планування логістичним менеджерам необхідно вивчати та аналізувати зовнішні фактори:

–      галузеву конкуренцію (обмеження в діяльності, обмеження частки на ринку);

–      регіональні особливості ринкового потенціалу (культурні, демографічні аспекти, сезонність);

–      зміну технологій;

–      доступність ресурсів;

–      структуру каналу розподілу, або існуючого ланцюга поставок (логістична інфраструктура, надійність постачань);

–      перспективи соціально-економічного розвитку;

–      тенденції розвитку сервісу (транспортування, складування, аутсорсинг);

–      правила державного регулювання (стан держави, державна політика).

Базуючись на результатах аналізу стану логістичної системи підприємства і ґрунтуючись на теоретичних засадах розробки проекту, студент повинен з використанням програмного забезпечення Microsoft  Project  (або аналогічного) побудувати сітковий графік проекту, визначити критичний шлях та резерви часу, трудомісткість робіт, потребу робіт у ресурсах, розрахувати вартість робіт і вартість ресурсів.

 

5.4. Аналіз ефективності проектних рішень

 

Для розрахунку показників ефективності проекту можна використовувати різні підходи і критерії. Системна ефективність проекту і підприємства в цілому повинна містити в собі як мінімум три показники: зовнішню ефективність як узгодженість суб’єктивних цілей керівництва підприємства з об’єктивними  зовнішніми вимогами до підприємства; внутрішню ефективність як ресурсомісткість досягнення поставлених цілей; час або оперативність прийняття рішень. Однією з широко використовуваних методик оцінки системної ефективності є збалансована система показників (IRR, NPV, К_еф), яка найбільш повною мірою характеризує ефективність логістичної діяльності.

Якщо проект має інвестиційний характер, то можна використовувати показники ефективності інвестиційних проектів (тобто чисту поточну вартість, внутрішню норму рентабельності, індекс рентабельності, термін окупності тощо).

Для ідентифікації й аналізу ризиків у рамках проекту можуть бути використані якісні та кількісні методи (методи сценаріїв, аналізу чутливості основних параметрів проекту, імітаційне моделювання тощо). 

 

5.5. Організація впровадження проектних заходів

 

Організація впровадження проектних заходів повинна передбачати таку організацію виконання робіт, щоб, з одного боку, забезпечити однозначне досягнення цілей проекту по термінах, якісних показниках і витратах ресурсів, а з другого – швидко й ефективно адаптуватися до умов, що змінюються.

Для виконання зазначеного необхідно виконати такі завдання:

–      розподілити сфери впливу і відповідальності між учасниками проекту;

–      встановити формальні правила і забезпечити взаємодію основних виконавців;

–      забезпечити доступ усіх учасників проекту до інформації, що має відношення до їх сфери відповідальності в необхідний час і в оптимальній формі;

–      забезпечити гнучкість використання наявних і залучених матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Чітке виконання поставлених завдань дозволить забезпечити постійний моніторинг і контроль ходу виконання проекту, а також забезпечити оперативне управління проектом при виникненні відхилень фактичних параметрів проекту від планових.

 

 

 

 

 

6. Методичні рекомендації до виконання графічної частини проекту

 

 

Графічна частина курсового проекту може містити різноманітні схеми (структури логістичної системи підприємства та  руху матеріальних та супроводжувальних потоків; схеми інформаційного обміну між ланками логістичної системи, координації та синхронізації логістичних процесів підприємства тощо) та ілюстративний матеріал (часові діаграми, графіки, алгоритми, експериментальні дані, протоколи розрахунків тощо).

Діаграми і графіки рекомендується будувати за допомогою електронних таблиць Exel. Вони повинні відображати динаміку основних показників виробничо-господарської діяльності підприємств, структури та динаміки витрат і доходів підприємства, структури та динаміки логістичних витрат тощо.

Графічна частина курсового проекту повинна також містити графічне зображення дерева цілей проекту, життєвого циклу проекту, структури декомпозиції робіт проекту, календарний графік робіт, оргструктури виконавців проекту, матриці відповідальності учасників проекту тощо.

Для побудови вказаних графічних зображень доцільно використовувати програмне забезпечення Microsoft Project, яке дозволяє сортувати, фільтрувати й групувати дані, будувати  структури робіт і ресурсів, графіки Ганта, сіткові графіки, графіки завантаження ресурсів, експортувати та імпортувати дані в текстові файли, XML-файли та веб-сторінки. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Порядок захисту проекту

 

 

Захист курсового проекту може бути організований індивідуально або групою і проводитися публічно.

Захист курсового проекту повинен складатися з короткої доповіді про суть|сутність,єство| виконаної|проробленої| роботи й отримані результати з відповідями на запитання по змісту проекту. Тривалість виступу|вирушання| з|із| доповіддю не повинна перевищувати 5-6 хв.

Оцінка проекту проводиться|виробляється,справляється| з|із| урахуванням|урахуванням|:

–      обгрунтованості матеріалу та якості розрахунків і розробок;

–      якості виконання графічного матеріалу;

–      дотримання вимог державних стандартів до оформлення курсових проектів;

–      оригінальності вирішення завданнь проектування;

–      змісту доповіді та якості відповідей на запитання.

Студент, який не представив у встановлений термін готовий курсовий проект або не захистив його, вважається таким, що має академічну заборгованість, і не допускається до складання іспиту з цієї дисципліни.

Курсові проекти, що мають творчий характер|вдачу| і практичний інтерес, можуть бути представлені|уявлені| на конкурс студентських наукових робіт і передані у відповідні організації для практичного використання (за наявності запитів на них).

 

  

 

 

 

СПИСОК  РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Положення про дипломні роботи (проекти) випускників Національного авіаційного університету / Уклад. М.С. Кулик, А.В. Полухін. – К.: НАУ, 2006. – 72 с.
2. Крикавський Є.В. Логістика. Основи теорії. – Л.: Інтелект-Захід, 2004. – 438 с.
3. Крикавський Є.В. Логістичне управління. Підручник. – Л.: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2004. – 684 с.
4. Сергеев В.И. Корпоративная логистика: 300 ответов на вопросы профессионалов. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 976 с.
5. Колобова А.А., Омельченко И.Н. Стратегическое управление организационно-экономической устойчивостью фирмы: Логистикоориентированное  проектирование бизнеса. – М.: Изд-во МГТУ им. Баумана, 2001. – 695 с.
6. Миротин Л.Б., Тышбаев Ы.Э. Системный анализ в логистике: Учебник. – М.: Экзамен, 2002. – 480 с.
7. Волкова В.Н., Денисов А.А. Теория систем: учеб. пособие для вузов. – М.: Высшая школа, 2006. – 511 с.
8. Окландер М.А. Логістична система підприємства. – Одеса: Астропринт, 2004. – 310 с.
9. Логистика: Учебник / Под ред. Б.А. Аникина. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 352 с.
10. Аникин Б.А., Родкина Т.А. Логистика: тренинг и практикум: учеб. пособие. – М.: ТК Велби, Изд-во «Проспект», 2007. –  448 с.
11. Гаджинский А.М. Практикум по логистике. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2001. – 180 с.
12. Логистика в примерах и задачах: учеб.пособие / В.С. Лукинский, В.И. Бережной, Е.В. Бережная и др. – Финансы и статистика, 2007. – 288 с.: ил.
13.  Алан Харрисон, Ремко Ван Хоук. Управление логистикой. – Днепропетровск: Бізнес-букс, 2007. – 435 с.
14. Афанасьєв М.В., Гонтарева І.В. Управління проектами: навчально-методичний посібник. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2007. – 272 с.
15. Управление проектами / Под. ред. Дж. Пинто. – СПб.: Питер, 2004. – 387 с.
16. Грашина М., Дунган В. Основы управления проектами. – СПб.: Питер, 2006. – 514 с.
17. Джейнс Харрингтон, К.С.Эсселинг, Харм Ван Нимвеген. Оптимизация бизнес-процессов. Документирование, анализ, управление, оптимизация. – СПБ.: Питер, 2002. – 428 с.
18. Кучеренко В.Р., Карпов В.А., Маркітан О.С. Бізнес-планування фірми: навчальний посібник – К.: Знання, 2006. – 423 с.
19. Теоретичні засади логістики: Підручник / О.О.Бакаєв, О.П.Кутах, Л.А.Пономаренко –  У 2-х т. – К.: Фенікс, 2007.

 

Інтернет-ресурси

1. www.logistics.ru  – Информационное агентство «Логистика».
2. www.madi.ru/logistics/ccl  – Координационный совет по логистике.
3. www.logistic.ru  –  Информационный Логистический портал

 

Додаток

 

Зразок титульного аркуша

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра логістики

 

 

 

 

курсовий проект

з дисципліни

„Організація і проектування логістичних систем”

 

 

 

Виконав: студент ________________

(П.І.Б. студента)

________________

(група, факультет)

____________________

(№ зал. книжки)

Перевірив:______________________

(вчене звання, П.І.Б. викладача)

 

 

 

 

Оцінка:__________________

 

 

 

Київ____р.