ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ - 2013

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

 

 

Укладачі:

Базась Микола Федорович,

Професор

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ó НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ, 2013

1. Мета, основні завдання та предмет навчальної дисципліни

 

Дисципліна "Організація обліку" передбачає наявність знань з фундаментальних дисциплін спеціалізації: теорія бухгалтерського обліку, бухгалтерський облік у галузях господарства, аудит, контроль і ревізія, аналіз господарської діяльності.

Під час вивчення дисципліни студенти-спеціалісти познайомляться з такими основними важливими питаннями роботи обліковців, як методологічні та нормативні основи організації обліку; види методичних прийомів обліковця - органолептичні методичні прийоми, вибіркові і суцільні спостереження у фінансово-господарському контролі та аудиті, розрахунково-аналітичні методичні прийоми, документальні методичні прийоми; оцінка системи внутрішнього контролю; використання роботи експертів; дії обліковця при виявленні перекручування бухгалтерської звітності; типи і зміст робочих документів; оформлення результатів обліковця; методика оформлення первинних облікових документів; тотожності показників бухгалтерської звітності і регістрів бухгалтерського обліку.

Найбільшу увагу при викладанні приділено таким важливим питанням: методичним прийомам документального і фактичного контролю, методології тестуванню контрольних моментів і поглиблених перевірок фінансово-господарських операцій. Відповідно найважливіші технологічні прийоми обліку зводяться до якісного виконання завдання перевірки кожного економічного суб'єкту і до мінімізації аудиторського ризику на усіх етапах перевірки, до контролю якості роботи самих обліковців.

Вивчивши дисципліну "Організація обліку" студент повинен знати і вміти на практиці застосовувати свої знання з предмету, у тому чи­слі він повинен вміти вести договірну аудиторську роботу, розробити програму певних ділянок перевірки фінансове господарської діяльності підприємств, обирати адекватні методичні прийоми, які будуть застосовуватися при перевірці, оцінювати облікові ризики та ін.

2. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

«ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ»

 

ТЕМИ	Лекції, год.	Практичні, год.	Самостійна робота студентів, год.
Модуль І
Тема 1. Основи організації бухгалтерського  обліку	2	2	1
Тема 2. Організація нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку	3	3	1
Тема 3. Організація облікового процесу	3	3	1
Тема 4. Організація обліку власного капіталу	2	2	2
Всього по модулю І	10	10	5
Модуль II
Тема 5. Організація обліку зобов'язань	4	4	2
Тема 6. Організація обліку та аналіз              довгострокових активів	4	4	2
Тема 7. Організація обліку та аналізу оборотних  активів	4	4	2
Тема 8. Організація обліку та аналізу витрат,     доходів і результатів діяльності   підприємства	5	5	2
Всього по модулю II	17	17	8
Модуль III
Тема 9. Організація праці персоналу, зайнятого  бухгалтерським обліком, контролем і  аналізом	3	3	2
Тема 10. Організація інформаційного, технічного та ергономічного забезпечення обліку, контролю та аналізу	3	3	2
Тема 11. Планування перспективного розвитку  бухгалтерського обліку	3	3	1
Всього по модулю III	9	9	5
Разом модулі І, II, III	36	36	18

УМОВИ ВИЗНАЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО РЕЙТИНГУ

9 семестр

Робота в семестрі — 70 балів

Екзамен - 30 балів

Всього - 100 балів

 

Вид	Занять	Кількість	Максимум балів за одиницю	Разом
Робота в семестр
Модуль І	Семінари	5	3	15
	Контрольна робота	1	5	5
Разом				20
Модуль II	Семінари	8	3	24
	Контрольна робота	1	10	10
Разом				34
Модуль III	Семінари	4	3	12
	Контрольна робота	1	4	4
Разом				16
Всього робота в семестрі				70
Екзамен				30
Загалом по курсу				100

3. ЗМІСТ КУРСУ

 

ТЕМА 1. Основи організації бухгалтерського обліку

 

Поняття організації бухгалтерського обліку. Предмет і об'єкти організації бухгалтерського обліку. Принципи організації бухгалтерського обліку. Методи організації бухгалтерського обліку. Етапи організації бухгалтерського обліку. Елементи та план організації бухгалтерського обліку.

 

ТЕМА 2. Організація нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку

 

Нормативна база по організації бухгалтерського обліку в Україні. Документування і класифікація бухгалтерських документів. Види облікових регістрів. Помилки у первинних документах і облікових регістрах та їх виправлення.  Облікова політика підприємства, її суть,  мета.  Наказ про облікову політику підприємства, структура та зміст наказу.

 

ТЕМА 3. Організація облікового процесу

 

Загальна побудова облікового процесу. Визначення об'єктів облікового процесу. Організація облікових номенклатур. Організація носіїв облікової інформації. Методика і техніка розробки форм носіїв облікової інформації. Організація документообігу на підприємстві. Графік документообігу. Особливості організації технології річного узагальнення даних бухгалтерського обліку. Організація зберігання документів.

 

ТЕМА 4. Організація обліку власного капіталу

 

Основні завдання та нормативна база організації обліку власного капіталу. Організація обліку формування статутного капіталу. Організація обліку змін статутного капіталу. Організація обліку статутного капіталу при виході співвласника з ТзОВ. Організація обліку , пайового, резервного і додаткового капіталу. Організація обліку неоплаченого і вилученого капіталу.

ТЕМА 5. Організація обліку зобов’язань

 

Класифікація, оцінка та нормативне закріплення обліку зобов'язань. Організація обліку позик банку. Організація обліку векселів виданих, зобов'язань за облігаціями та з оренди. Організація обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками. Організація обліку розрахунків за податками, платежами та по страхуванню. Організація обліку іншої кредиторської заборгованості. Організація обліку забезпечення зобов'язань поза балансом.

 

ТЕМА 6. Організація обліку та аналізу довгострокових активів

 

Основні завдання та нормативна база довгострокових активів. Організація первинного обліку основних засобів. Організація обліку амортизації основних засобів. Організація бухгалтерського контролю за використанням основних засобів. Організація первинного обліку нематеріальних активів. Організація обліку амортизації нематеріальних активів.

 

ТЕМА 7. Організація обліку та аналізу оборотних активів

 

Основні завдання та нормативна база організації обліку оборотних активів. Організація первинного обліку руху запасів. Організація синтетичного та аналітичного обліку запасів. Організація первинного обліку грошових коштів. Організація обліку грошових коштів в касі та на рахунках в банку. Основні завдання організації обліку дебіторської заборгованості. Документування і аналітичний облік дебіторської заборгованості. Організація первинного та аналітичного обліку фінансових інвестицій.

 

ТЕМА 8. Організація обліку та аналізу витрат, доходів і результатів діяльності підприємства

 

Основні завдання та нормативна база організації обліку витрат і доходів Діяльності. Методи обліку витрат і калькулювання. Організація синтетичного та аналітичного обліку виробничих витрат. Особливості організації обліку витрат діяльності. Організація обліку інших операційних та надзвичайних доходів. Особливості організації обліку фінансових результатів.

 

ТЕМА 9. Організація праці персоналу, зайнятого бухгалтерським обліком, контролем і аналізом

 

Принципи та вимоги організаційної праці виконавців, які здійснюють бухгалтерський облік. Елементи організаційної роботи виконавців облікової служби. Планування діяльності бухгалтерії. Організація робочої зони бухгалтерії. Робоче місце бухгалтера. Посадова інструкція бухгалтерів. Відповідальність бухгалтера.

 

ТЕМА 10. Організація інформаційного, технічного та ергономічного забезпечення обліку, контролю і аналізу

 

Суть і зміст інформаційного забезпечення управління. Організація інформаційного забезпечення обліку і аналізу і контролю. Організація технічного забезпечення обліку і аналізу і контролю. Вимоги до ергономічного забезпечення працівників обліку, контролю та аналізу.

 

ТЕМА 11. Планування перспективного розвитку бухгалтерського обліку

 

Організація планування розвитку бухгалтерського обліку. Види планів розвитку обліку. Методика організації впровадження окремих облікових завдань. Ефективність заходів щодо розвитку бухгалтерського обліку.

ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

ТЕМА 1. Основи організації бухгалтерського обліку

1. Поняття організації бухгалтерського обліку.
2. Предмет і об'єкти організації бухгалтерського обліку.
3. Принципи організації бухгалтерського обліку.
4. Методи організації бухгалтерського обліку.
5. Етапи організації бухгалтерського обліку.
6. Елементи та план організації бухгалтерського обліку.

Поняття «організація» - це впорядкування і налагодження діючої системиобліку. Організація передбачає досягнення і збереження стану певноївпорядкованості елементів системи в цілому, підтримку якісної визначеності.

Організація бухгалтерського обліку - це система впорядкованих дій зістворення системи бухгалтерського обліку, що включає складання обліковихрегістрів і первинних носіїв облікової інформації, облікову політикупідприємства, організацію облікового процесу.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві залежить від рядукритеріїв:

- форми власності;

- організаційно-правової форми підприємства;

- характеру, технології і обсягу його діяльності;

- чисельності персоналу;

- структури управління та ін.

Організація бухгалтерського обліку знаходиться безпосередньо в компетенції власників підприємства або уповноваженого органу (посадової особи). Тобто власник або виконавський орган (посадова особа) несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, зберігання документів, регістрів і звітності впродовж встановленого терміну (але не менше 3-х років).

Організація бухгалтерського обліку повинна здійснюватися з моменту створення підприємства, оскільки вона в подальшому безпосередньо впливає на ефективність бухгалтерського обліку.

Принципи організації бухгалтерського обліку:

- принцип цілісності - вимагає розглядати систему як об'єкт, як цілісне явище, якість якого не зводиться до особливостей яких-небудь окремих частин, які утворюють його. Цілісність обліку системи як об'єкта виявляється у подвійному узагальненні господарських фактів-явищ і процесів;

- принцип всебічності - передбачає облік всіх внутрішніх зв'язків і відносин системи, всіх чинників, які впливають на її функціонування;

- принцип субординації - вимагає створення ієрархії елементів і відносин за чітко встановленими критеріями. Основним критерієм побудови ієрархії елементів системи бухгалтерського обліку є адекватність організаційної і технологічної структур господарства. Наприклад, облік матеріалів здійснюють адекватно організації складського господарства: за кожною матеріально відповідальною особою, місцем зберігання матеріалів, облік витрат на виробництво - за цехами, ділянками, бригадами, продукцією;

- принцип динамічності - встановлює, що всі характеристики системи слід розглядати не як постійні, а як постійно змінні. Динамічність бухгалтерського обліку як системи обумовлена удосконаленням форм і методів його організації, розвитком форм здійснення розрахунків, системи рахунків, застосуванням нових методів обліку ресурсів, витрат на виробництво і калькуляцію собівартості продукції.

- принцип випереджаючого відображення означає постійну наявність проблем, виникнення яких обумовлене часом, а, отже, вимагає прогнозування стану системи обліку в майбутньому;

- принцип системостворюючих відносин вимагає визначення саме таких зв'язків між частинами (елементами) системи, які забезпечують її цілісність, існування і розвиток.

Предмет, об'єкти і методи організації бухгалтерського обліку

Предмет організації бухгалтерського обліку охоплює:

- обліковий процес;

- працю людей, які здійснюють облік;

- забезпечення достовірності обліку, контролю і аналізу.

Об'єктами організації бухгалтерського обліку можуть бути :

- технологія облікового процесу;

- праця бухгалтерів;

- розвиток і удосконалення обліку;

Методом організації бухгалтерського обліку є сукупність способів і прийомів, за допомогою яких забезпечують відображення господарської діяльності підприємства в обліку.

Література: [1,2,4,5,27]

ТЕМА 2. Організація нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку

1. Нормативна база по організації бухгалтерського обліку в Україні.
2. Документування і класифікація бухгалтерських документів.

3.    Види облікових регістрів.

1. Помилки у первинних документах і облікових регістрах та їх виправлення.
2. Облікова політика підприємства, її суть, мета.
3. Наказ про облікову політику підприємства, структура та зміст наказу.

Нормативні документи:

 Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 р.

 П(С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 31.03.1999 р. №87

 Основні принципи облікової політики

Облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Формування статей фінансової звітності підприємства повинні  здійснюватись відповідно до вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Як відомо, П(С) БО передбачають можливість застосування різних методів щодо оцінки активів, зобов’язань, доходів та витрат у фінансовій звітності. Розпорядчий документ про облікову політику повинен складатися з двох частин:

• Порядок організації бухгалтерського обліку на підприємстві, що визначає організаційні заходи;

• Облікова політика підприємства, що визначає облікові принципи й процедури.

В основу першої частини повинні бути покладені норми ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», що визначають порядок організації і ведення бухгалтерського обліку.

Розділ облікової політики, що регулює порядок організації бухгалтерського обліку на підприємстві, повинен визначати:

- суб’єкта, який здійснює облік (бухгалтерська служба, бухгалтер, керівник, приватний підприємець, аудиторська служба );

- обов’язки і відповідальність бухгалтера або іншої особи, яка виконує ці функції, і керівника;

- систему бухгалтерського обліку (журнально-ордерну, спрощену без регістрів , меморіально-ордерну та ін.);

- межу суттєвості інформації (перевищення граничного розміру цієї межі може впливати на рішення користувачів фінансової звітності);

- системи і форми управлінського (внутрішньогосподарського) обліку;

- делегування прав працівників на підписання бухгалтерських документів;

- порядок і періодичність проведення інвентаризації;

- технологію обробки документації і правила документообігу;

- систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

Література: [1, 2, 3, 5, 6]

 

 

ТЕМА 3. Організація облікового процесу

1. Загальна побудова облікового процесу.
2. Визначення об'єктів облікового процесу.
3. Організація облікових номенклатур.
4. Організація носіїв облікової інформації.

5.   Методика і техніка розробки форм носіїв облікової інформації. Організація документообігу на підприємстві.

1. Графік документообігу.
   1. Особливості організації технології річного узагальнення даних бухгалтерського обліку.
   2. Організація зберігання документів.

Обліковий процес можна розглядати як технологічну сукупність, тобто технологічний процес, де з вхідних даних у результаті обробки та переробки дістають вихідну продукцію у формі показників.

Основними об'єктами організації облікового процесу є:

- облікові документи;

- носії облікових документів;

- рух носіїв;

- технологія і забезпечення облікового процесу.

Облікова номенклатура — це перелік господарських фактів про форми функціонування майна — засобів господарства, а також капіталу — джерела утворення зазначених засобів, про господарські операції, а також результати господарської діяльності, які мають знайти відображення у бухгалтерському обліку.

Обліковий процес як технологічна сукупність складається з трьох

етапів:

- первинного;

- поточного;

-підсумкового.

Первинний облік - первинне спостереження і сприйняття факту, вимірювання в натуральному і вартісному вираженні, фіксація в носіях облікової інформації - документах. Сприйняття і вимірювання можливе тільки тоді, коли об'єкти обліку конкретизовані у вигляді облікових документів. Другим етапом є поточний облік.

Поточний облік - обробка, реєстрація і запис даних первинного обліку (документів) в облікові регістри, угрупування і їх перегрупування з метою отримання необхідної інформації. Операції поточного обліку поділяються на такі види:

- реєстрація (запис);

- арифметичні дії;

- угрупування і перегрупування даних.

Кожен вид операції складається з окремих робіт, кількість яких залежить  від конкретних умов і, перш за все, від технічної оснащеності працівників бухгалтерії, наявності обчислювальної техніки.

Підсумковий облік - завершальний етап облікового процесу, що являє собою сукупність операцій з формування показників, які відображають результати виробничої і господарської діяльності підприємства за певний період, тобто це складання фінансової звітності. Організація підсумкового обліку залежить від якості організації первинного і поточного обліку.

Відповідальність за відображення здійснених операцій в бухгалтерському обліку несе власник підприємства. Основним видом носіїв облікової інформації на етапі первинного обліку є документ.

Бухгалтерський документ - це письмове підтвердження факту здійснення господарської операції певної форми й змісту. Підприємство може самостійно обирати первинні документи, які забезпечують відображення операцій, на основі типових документів.

До бухгалтерських документів ставлять наступні вимоги:

1) наявність обов'язкових реквізитів :

- назва документа;

- дата і місце складання;

- назва підприємства;

- зміст і обсяг господарських операцій, одиниця вимірювання господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення операції, і правильність її оформлення;

- особистий підпис та інші дані, що ідентифікують особу.

2) забезпечення контролю за господарськими операціями;

3) чіткість;

4) компактність;

5) можливість обробки.

Основним напрямом удосконалення форм первинних документів є їх уніфікація і стандартизація. Цьому сприяє заміна разових документів накопичувальними, застосування документів тривалого використання, реєстрація операцій безпосередньо в регістрах, створення комплексних документів.

В умовах використання комп'ютерів, функціонування АРМ первинні дані слід формувати безпосередньо на технічних носіях, широко використовувати автоматичну фіксацію первинних даних.

Всі первинні документи обов’язково перевіряють працівники бухгалтерської служби за змістом і формою - здійснюється перевірка наявності всіх обов’язкових реквізитів, математична перевірка показників.

На етапі поточного обліку використовують три вида форм відображення облікової інформації:

- облікові регістри;

- розрахункові таблиці;

- бухгалтерські довідки (про виправлення помилок та ін.).

Регістри – це носії відповідного формату у вигляді відомостей, книг, журналів у паперовому чи електронному вигляді, що призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, які прийняті до обліку.

Література: [8, 13, 14, 17, 26]

ТЕМА 4. Організація обліку власного капіталу

1. Основні завдання та нормативна база організації обліку власного капіталу.
2. Організація обліку формування статутного капіталу.
3. Організація обліку змін статутного капіталу.
4. Організація обліку статутного капіталу при виході співвласника з ТзОВ
5. Організація обліку , пайового, резервного і додаткового капіталу.
6. Організація обліку неоплаченого і вилученого капіталу.

Нормативна база: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”: затв. наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87 і зареєстровано в Мінюсті України від 21.06.99 р

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишаєтьсяпісля вирахування його зобов'язань.Залежно від джерела формування власний капітал можна поділити на такі види:- вкладений капітал - капітал, внесений власниками підприємства.

До нього відноситься:

- статутний капітал - капітал, встановлений статутними документамипідприємства;

- пайовий капітал - це суми пайових внесків членів споживчоготовариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, щопередбачені установчими документами для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

- інший вкладений капітал - інший вкладений засновниками підприємств(крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, іншівнески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

- накопичений капітал - капітал, отриманий у процесі діяльностіпідприємства. Він включає:

- резервний капітал - капітал підприємства, створений відповідно дочинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленогоприбутку;

- капітал від переоцінки - додатковий капітал, сформований в результаті дооцінки активів відповідно до положень П(С) БО.

- додатковий капітал – капітал, отриманий у вигляді безоплатно наданих активів;

- нерозподілений прибуток-частина прибутку, що не розподілена між учасниками.

- емісійний дохід - прибуток (збиток) від продажу, випуску або анулювання інструментів власного капіталу.

До показників власного капіталу, які зменшують загальну суму власного капіталу, відносять:

- несплачений капітал - частка статутного капіталу, яка не погашена власниками;

- вилучений капітал - капітал, який відображається у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо.

Статутний капітал відображає зафіксовану в засновницьких документах загальну вартість активів, які є внеском власників у капітал підприємства. Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дати реєстрації підприємства в Державному реєстрі суб’єктів підприємницької діяльності і закінчується в день його виключення з реєстру.

У бухгалтерському обліку первинною вартістю майна, внесеного як внесок у статутний капітал, визнається узгоджена засновниками їх справедлива вартість з урахуванням відповідних витрат. Документами, що підтверджують необхідність відображення в обліку статутного капіталу, є статутні документи підприємства.

В акціонерному товаристві розмір статутного капіталу дорівнює номінальній вартості емітованих акцій і не може бути меншим ніж 1250 мінімальних заробітних плат. У товаристві з обмеженою відповідальністю розмір статутного капіталу не може бути менший ніж 100 мінімальних заробітних плат. В акціонерному товаристві статутний капітал створюється за рахунок внесків засновників (акціонерів) в обмін на акції, в товаристві з обмеженою відповідальністю - на корпоративні права. Внесками учасників і засновників можуть бути:

- будівлі й споруди, устаткування та інші матеріальні цінності;

- цінні папери;

- права користування землею, водою, будівлями та інші майнові права;

- грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Акціонерне товариство може збільшувати розмір статутного капіталу шляхом:

- емісії додаткових акцій;

- обміну облігацій товариства на його акції;

- збільшення номінальної вартості акцій.

Зменшення розміру статутного капіталу здійснюється шляхом:

- зменшення кількості акцій шляхом викупу акцій і їх анулювання;

- зменшення номінальної вартості акцій.

в обліку на момент реєстрації змін у статутних документах.

Організація обліку резервного капіталу, додатково вкладеного капіталу

Згідно з чинним законодавством резервний капітал створюється в розмірі, встановленому засновницькими документами, але не менше ніж 25% від статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу встановлюється засновницькими документами, але не менше ніж 5% від суми чистого прибутку. Засоби резервного капіталу знаходяться в повному розпорядженні підприємства і можуть бути використані ним на покриття можливих збитків, непередбачених витрат, сплату боргів підприємства при його ліквідації, на додаткові витрати на виробничий і соціальний розвиток, на

поповнення оборотних коштів підприємства, покриття збитків, на виплату гарантованих дивідендів за привілейованими акціями (у випадку недостатності прибутку) та інші заходи, передбачені установчими документами. Рішення про направлення коштів на формування резервного капіталу приймають на зборах засновників (акціонерів) і оформляють відповідним протоколом. На підставі цього документа в обліку відображається відповідне нарахування резерву.

Додатково вкладений капітал - це емісійний дохід, тобто сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість. Таким чином, при розміщенні акції за ціною, вищою за номінальну , в обліку на рахунку 421 "Емісійний дохід" відображається різниця-емісійний дохід. Операції, які спричиняють збільшення додатково вкладеного капіталу:

- розміщення акцій за ціною вище номінальної;

- придбання акцій за ціною нижче номінальної;

- продаж викуплених акцій за ціною вище ніж вартість придбання.  

Література: [5, 10, 13, 29, 30]

 

 

 

 

 

ТЕМА 5. Організація обліку зобов'язанню

1. Класифікація, оцінка та нормативне закріплення обліку зобов'язань.
2. Організація обліку позик банку.
3. Організація обліку векселів виданих, зобов'язань за облігаціями та з
   оренди.
4. Організація обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками.
5. Організація   обліку   розрахунків   за   податками,   платежами   та   по страхуванню.
6. Організація обліку іншої кредиторської заборгованості.
7. Організація обліку забезпечення зобов'язань поза балансом.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформаціїпро зобов'язання визначає П(С) БО 11 "Зобов'язання". N 20 від 31.01.2000  Зареєстровано в Міністерстві  юстиції України 11 лютого 2000 р.                                       за N 85/4306

Зобов’язання це заборгованість, яка виникла внаслідок минулих подій іпогашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства.Зобов'язання відображаються в бухгалтерському обліку за наступних умов:

- їх оцінка може бути достовірно визначена;

- існує вірогідність зменшення економічних вигод в майбутньомувнаслідок їх погашення.

У тому випадку, якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Розрахунки з постачальниками і підрядниками проводяться на підставі наступних документів:

- рахунків-фактур;

- накладних;

- актів приймання-передачі;

- товарно-транспортних накладних;

- інших.

Заборгованість перед постачальником може бути погашена як безготівковій, так і в готівковій формі. У випадку, якщо розрахунок з постачальником проводиться в готівковій формі, то документами, що підтверджують цей факт, будуть чек РРО, квитанція до прибуткового ордера, товарний чек. Наприкінці кожного року підприємство повинно проводити інвентаризацію зобов’язань і встановлювати суми заборгованості, які не підлягають подальшому погашенню. Це безнадійна заборгованість, яка не підлягає стягненню. Суми такої заборгованості відносяться до складу доходів підприємства.

Організація обліку зобов’язань за кредитом Кредит надається у безготівковій формі одним з наступних способів:- шляхом оплати в міру необхідності платіжних документів з операцій, щокредитуються, зі спеціального позикового рахунку, відкритого банкомпозичальнику;- шляхом зарахування на поточний рахунок позичальника суми кредиту для подальшого цільового використання позикових засобів.Кредит, залежно від термінів його надання, може бути довгостроковим –натермін більше 12 місяців, або короткостроковим –на термін до 12 місяців.

Основним документом, який регламентує здійснення кредитних операцій, є кредитний договір, в якому вказуються відсотки за кредитом, термін погашення кредиту та відсотків.

Погашення кредиту і нарахованих відсотків здійснюється шляхом списання визначених сум з поточного рахунку позичальника на підставі його платіжних доручень у терміни, встановлені кредитним договором. Разом з тим банк має право на примусове стягнення коштів з рахунків клієнтів у разі невчасного погашення підприємством зобов'язань з кредитного договору (за умови, що такий порядок обумовлений в договорі).

При виникненні у позичальника тимчасових фінансових труднощів внаслідок непередбачених обставин, за умови ухвалення позичальником відповідних заходів для їх усунення, погашення кредиту може бути відстрочено, але з підвищенням відсоткової ставки. Відстрочення оформляється додатковим договором між позичальником і банком. Всі довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов і виду зобов'язань.

Теперішня вартість - це дисконтована сума наступних платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка буде необхідна для погашення зобов'язань у процесі звичайної діяльності підприємства.

Сума отриманого кредиту не включається в дохід підприємства, а сума погашення не включається до складу витрат. Сума нарахованих відсотків за користування кредитом є одним з видів зобов'язань, яке відображається у складі фінансових витрат.

В облікових регістрах операції з отримання і погашення кредиту відображаються:

-у розділі ІІ Журналу 2, де відображаються кредитові обороти в розрізі кореспондуючих рахунків з операцій, пов'язаних з отриманням кредиту;

-у розділі ІІІ Журналу 2, де у відповідних рядках ведеться аналітичний облік кредитів, зокрема відстрочених, за кредиторами у розрізі кожного кредиту і термінів їх погашення.

Крім того, у відповідних графах наводять:

- аналітичні дані про суми нарахованих відсотків за користуванням кожним з кредитів за поточний місяць і нарахованих відсотків з початку року до кінця поточного місяця;

- суми оборотів за рахунками за поточний місяць.

Організація обліку довгострокових зобов'язань з фінансової оренди.Одним з видів довгострокових зобов'язань є зобов'язання з фінансовоїоренди.

Фінансова оренда - це оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків і вигод, пов'язаних з правом користування та володіння активом. Умови визнання оренди як фінансової наведені у П(С)БО 14 «Оренда».

Основним документом, який регламентує порядок здійснення операцій з фінансової оренди, є договір фінансової оренди. В договорі вказують розрахунок плати за устаткування, фінансові витрати, термін погашення платежів з фінансової оренди.

Об'єкт, отриманий у фінансову оренду, відображається одночасно як актив і зобов'язання за найменшою на початок терміну оренди вартістю: справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.

Література: [1, 2,  14, 23, 26, 28]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА 6. Організація обліку та аналізу довгострокових активів

1. Основні завдання та нормативна база довгострокових активів.
2. Організація первинного обліку основних засобів.
3. Організація обліку амортизації основних засобів.
4. Організація  бухгалтерського   контролю   за  використанням   основних засобів.
5. Організація первинного обліку нематеріальних активів.
6. Організація обліку амортизації нематеріальних активів.

Порядок формування доходів визначений нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С) БО 3 "Звіт про фінансові результати".

Доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які ведуть до збільшення власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Оцінку доходу проводять за наявності відповідним чином оформлених первинних документів:

- актів прийому-передачі;

- накладних;

- товарно-транспортних накладних;

- виписок банку;

- рішень суду та інших документів, підтверджуючих факт збільшення доходів.

Доходами не визнаються наступні надходження від інших осіб:

— сума авансу в рахунок оплати продукції, товарів (робіт, послуг);

— сума податку на додану вартість;

— сума задатку;

— сума застави, якщо договором передбачена передача закладеного майна заставоутримувачу;

— сума, отримана позикодавцем від позичальника в погашення позики;

— надходження, що належать іншим особам;

— надходження від первинного розміщення цінних паперів.

Ці надходження не ведуть до збільшення власного капіталу підприємства, оскільки одночасно з ними в підприємства виникають зобов'язання (кредиторська заборгованість). Дохід також не визнається при обміні подібними активами (п.9 П(С) БО 15 «Доходи»).

 Особливості організації обліку доходів від надання послуг.Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається виходячи зі ступенязавершеності операції за наданням послуг на дату балансу, якщо може бутидостовірно оцінений результат цієї операції.

Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов:

• можливості достовірної оцінки доходу;

• вірогідності надходження економічних вигод від надання послуг;

• можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на

дату балансу;

• можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг і

необхідних для їх завершення.

Підприємство в обліковій політиці може вибрати чотири можливих метода оцінки ступеня завершеності операції з надання послуг:

1) метод вивчення виконаної роботи;

2) метод визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, в загальному обсягу послуг, які мають бути надані;

3) визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв'язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату;

4) метод рівномірного нарахування доходу за період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг), у випадку, якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за певний період часу.

Витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які ведуть до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Для достовірного відображення витрат в бухгалтерському обліку проводять їх класифікацію за видами діяльності. Витрати класифікують в бухгалтерському обліку залежно від характеру і видів діяльності:

Згідно з п.8 П(С) БО 3 витрати визнаються в наступні моменти, які ведуть до зменшення власного капіталу підприємства (окрім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками): - вибуття активу;

- збільшення зобов'язання. Не визнаються витратами:

- платежі за договорами комісії, агентськими угодами та ін.;

- передплата;

- погашення отриманих позик;

- інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не приводять до зменшення власного капіталу.

Особливості організації обліку собівартості реалізації

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з:

• виробничої собівартості продукції, яка була реалізована впродовж звітного періоду;

• нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;

• наднормативних виробничих витрат.

У виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) включають:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати;

• змінні загальновиробничі витрати й постійні розподілені

загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) підприємства встановлюють самостійно.

Загальновиробничі витрати розділяються на постійні й змінні.

Постійні загальновиробничі витрати – витрати на обслуговування і управління виробництвом, які не змінюються при зміні обсягу діяльності.

Змінні загальновиробничі витрати – витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, ділянок), які змінюються прямо пропорційно зміні обсягу діяльності.

Література: [5, 10, 11, 29]

 

 

 

 

 

 

ТЕМА 7. Організація обліку та аналізу оборотних активів

1. Основні завдання та нормативна база організації обліку оборотних активів.
2. Організація первинного обліку руху запасів.
3.  Організація синтетичного та аналітичного обліку запасів.
4. Організація первинного обліку грошових коштів.
5.  Організація обліку грошових коштів в касі та на рахунках в банку.
6.  Основні завдання організації обліку дебіторської заборгованості.
7. Документування і аналітичний облік дебіторської заборгованості.
8.  Організація первинного та аналітичного обліку фінансових інвестицій.

Організація обліку надходження запасів

Підприємство може отримувати запаси:

- шляхом придбання у постачальника;

- шляхом самостійного виготовлення;

- шляхом придбання через підзвітну особу;

- як внесок до статутного фонду та інше.

Оприбутковування запасів на склад проводиться на підставі наступних

документів:

- товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН- в разі якщо запаси надходять на підприємство від постачальника шляхом перевезення вантажним транспортом;

- накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за формою № М-11- складається під час надходження на склад запасів, виготовлених в цеху підприємства. У цьому випадку накладну-вимогу в двох екземплярах складає матеріально відповідальна особа цеху, яка здає цінності.

Перший екземпляр є підставою для списання запасів з матеріально відповідальної особи цеху, а другий передається на склад для оприбуткування запасів;

- накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей за формою № М -20- при отриманні запасів від постачальника;

- товарний чек або чек РРО, або квитанція прибуткового касового ордеру, а також акт закупівлі (у разі придбання запасів власного виробництва у громадян)- при придбанні підзвітною особою за готівку згідно з авансовим звітом.

При прийманні запасів на склад оформляють наступні документи:

- журнал обліку вантажів, що надійшли, за формою N М-1- для обліку і контролю оприбуткованих запасів у журналі реєструють всі документи, що підтверджують надходження запасів на підприємство;

- прибутковий ордер за формою N М-4-оформляють на складі при прийманні й оприбутковуванні виробничих запасів, що поступають від постачальників;

- акт про прийом матеріалів (ф. № М-7)- оформляють у разі надходження запасів без супровідних документів або при невідповідності кількісних і якісних показників запасів, що поступили, з даними супровідних документів;

- картка складського обліку матеріалів за формою № М-12- для аналітичного обліку виробничих запасів на складах. На складах з невеликою номенклатурою матеріалів замість карток складського обліку допускається ведення обліку в книгах складського обліку, в яких передбачаються ті ж реквізити, що і в картках (приклад заповнення наведений в додатку 8.1);

- матеріальний ярлик за формою № М-16 - прикріплюється до місця зберігання матеріалів.

- реєстр прийому-здачі документів формою № М-13 – складається систематично, але не рідше ніж один раз на тиждень (декаду) і разом з первинними документами з надходження і витрати запасів здається в бухгалтерію під розписку бухгалтера, який здійснює облік матеріалів.

При вибутті запасів оформляють наступні документи:

- лімітно-забірні картки за формами № М-8, № М-9, № М 28, № М-28а- при передачі запасів у виробництво на підставі встановлених лімітів. Лімітно-забірні картки виписують в двох екземплярах. Один екземпляр до початку місяця передають цеху - споживачу запасів, інший - на склад;

- акт-вимога на заміну матеріалів (ф. № М-10)- при передачі запасів понад встановлений ліміт або при заміні запасів одного виду іншим ;

- накладні-вимоги (ф. № М-11)- для відпуску запасів, потреба в яких виникає періодично або для переміщення запасів з одного складу на інший (приклад заповнення наведений в додатку 8.2);

- накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей (Ф. № М-20)- для. відпуску виробничих запасів на сторону . Оформляється на підставі договорів і нарядів за наявності письмового дозволу керівника підприємства (приклад заповнення наведений в додатку 8.3);

Відпуск запасів на сторону проводиться при пред'явленні одержувачем довіреності на отримання цінностей . Облік довіреностей здійснюється згідно з Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей.

Довіреність підписують керівник та головний бухгалтер підприємства абоїх заступники та особи, які на те уповноважені керівником підприємства. Невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності.

Порядок обліку запасів регламентує П(С)БО 9 «Запаси». Первинна вартість запасів, придбаних за плату, складається з їх собівартості, яка включає наступні фактичні витрати:

- договірну вартість за вирахуванням посередніх податків;

- суму ввізного мита;

- суму не відшкодованих підприємству непрямих податків у зв'язку з

придбанням запасів;

- транспортно - заготовчі витрати, що складаються з витрат на заготівку запасів, оплату тарифів за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання (включаючи витрати на страхування ризику транспортування);

- інші витрати, які пов'язані безпосередньо з придбанням запасів і доведенням їх до стану, придатного для використання в запланованих цілях.

Первинна вартість запасів, які виготовлені власними силами підприємства, визначається виходячи з їх виробничої (фактичною) собівартості, обчисленої відповідно до П(С) БО 16 "Витрати".

Література: [3,12, 18, 20]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА 8. Організація обліку та аналізу витрат, доходів і результатів діяльності підприємства

1. Основні завдання та нормативна база організації обліку витрат і доходів діяльності.
2. Методи обліку витрат і калькулювання.
3. Організація синтетичного та аналітичного обліку виробничих витрат.
4. Особливості організації обліку витрат діяльності.
5. Організація обліку інших операційних та надзвичайних доходів.
6. Особливості організації обліку фінансових результатів.

 

Діяльність будь-якого суб'єкта господарювання неможлива без здійснення витрат. Під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).У бухгалтерському обліку витрати відображаються при дотриманні певних умов. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Це відповідає застосовуваному в національних стандартах принципу нарахування та відповідності доходів і витрат.

 Суттєвою ознакою класифікації витрат, доходів і фінансових результатів є вид діяльності, від якої отримано дохід. Залежно від видів діяльності всі витрати розподіляють на дві великі групи: витрати, які виникають в процесі звичайної діяльності, та витрати, які виникають у процесі надзвичайної діяльності. Витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, поділяються на витрати від операційної (основної та іншої операційної), інвестиційної та фінансової діяльності. Особливістю документування операцій з витратами, доходами та фінансовими результатами підприємства є те, що для них безпосередньо не затверджено типових форм документів. Документальне підтвердження здійснення витрат залежить від виду витрат. Так, використання матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів та інших запасів підприємства для потреб адміністративного, загальновиробничого персоналу, працівників відділу збуту відображається в бухгалтерському обліку лише на підставі належним чином оформлених відповідних документів на списання матеріалів (накладних, вимог тощо). Витрати на оплату праці та соціального страхування оформлюються розрахунково-платіжними відомостями (або розрахунковими відомостями). Вартість наданих підприємству послуг, включається до складу витрат діяльності нг. підставі рахунків, рахунків-фактур. Первинними документами для відображення доходів від реалізації, інших операційних доходів є рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, специфікації, акти інвентаризації, порівняльні відомості, акти оцінки, рішення про надання асигнування, прибуткові касові ордери, виписки банку, довідки та розрахунки бухгалтерії тощо. Первинними документами для обліку доходів від участі в капіталі є розрахунки та довідки бухгалтерії. Первинними документами для обліку інших фінансових доходів є розрахунки та довідки бухгалтерії, прибуткові касові ордери, виписки банку. Відображення інших доходів в бухгалтерському обліку здійснюється на підставі договорів, актів приймання-передачі, прибуткових касових ордерів, актів ліквідації, виписок банку, актів оприбуткування матеріалів, довідок і розрахунків бухгалтерії. Віднесення доходів і витрат на фінансові результати оформлюється розрахунком бухгалтерії. Довідки та розрахунки бухгалтерії слугують також для відображення накопичення фінансових результатів різних видів діяльності та віднесення до складу нерозподіленого прибутку (збитку). Відображення інформаційних даних щодо використання прибутку в бухгалтерському обліку здійснюється на підставі розрахунків і довідок бухгалтерії. Рух зазначених документів здійснюється відповідно до графіку документообороту, затвердженому на підприємстві. Узагальнення інформації про доходи, витрати та фінансові результати відбувається у відповідних облікових регістрах з наступним перенесенням даних до головної книги. Стосовно фінансової звітності зазначені об'єкти обліку відображаються у ф. № 2 "Звіт про фінансові результати".

Організація аналітичного обліку витрат, доходів і фінансових результатів здійснюється за кожним їх видом у розрізі рахунків.

 Крім того, аналітичний облік загальновиробничих витрат може бути організований за місцями виникнення та центрами витрат. Аналітичний облік адміністративних витрат та витрат на збут організовується за статтями витрат та за економічними елементами.Організація аналітичного обліку адміністративних витрат та витрат на збут за економічними елементами передбачає розподіл витрат за такими розрізами: матеріальні витрати, витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизаційні відрахування та інші витрати.

Адміністративними є витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва і управлінням ним в масштабі всього підприємства.

Література: [6, 7, 10, 11, 12]

 

 

 

 

ТЕМА 9. Організація праці персоналу, зайнятого бухгалтерським обліком, контролем і аналізом

1. Принципи та вимоги організаційної праці виконавців, які здійснюютьбухгалтерський облік.
2. Елементи організаційної роботи виконавців облікової служби.
3. Планування діяльності бухгалтерії.
4. Організація робочої зони бухгалтерії.
5. Робоче місце бухгалтера.
6. Посадова інструкція бухгалтерів.
7. Відповідальність бухгалтера.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.  Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Вони ж несуть відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.  Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: - введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;  - користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; - ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;  - самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Остання форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

 

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства:

- забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

- організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

- бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

- забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов'язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства. Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації.

Перелік документів повинен бути затверджений в наказі або розпорядженні керівника підприємства про облікову політику і може включати: робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку у відповідності до вимог своєчасності та повноти обліку та звітності;  форми первинних облікових документів, що застосовуються для оформлення фактів господарської діяльності, за якими не передбачені типові форми первинних облікових документів, а також форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;  порядок проведення інвентаризації активів та зобов'язань;  методи оцінки активів та зобов'язань; правила документообігу і технологія обробки облікової інформації;  порядок контролю за господарськими операціями;  інші рішення, необхідні для організації бухгалтерського обліку.

Література: [26, 30, 31, 37, 40]

 

ТЕМА    10.   Організація   інформаційного,   технічного   та   ергономічного забезпечення обліку, контролю і аналізу

1. Суть і зміст інформаційного забезпечення управління.
   1. Організація інформаційного забезпечення обліку і аналізу і контролю.
   2. Організація технічного забезпечення обліку і аналізу і контролю.
      1. Вимоги до ергономічного забезпечення працівників обліку, контролю та аналізу.

Суть та склад інформаційного забезпечення.  Загальне визначення і склад інформаційного забезпечення обліку має особливості, зумовлені його специфікою. Основним об’єктом обліку є інформація (облікова), причому на різних етапах технології обліку в цілому і технології розв’язання кожного облікового завдання. Зокрема, у зв’язку з цим на певній стадії облікового процесу облікова інформація є метою, результатом вирішення одного облікового завдання і разом з тим використовується для розв’язання іншого облікового завдання. На цій стадії така облікова інформація для наступного облікового завдання виступає як інформаційне забезпечення його розв’язку. За умов використання ПК значну частину роботи з організації інформації виконують працівники обчислювального центру, спеціалісти з обробки інформації. Проте такі питання, як організація системи облікових номенклатур, формування складу бази даних та режиму функціонування автоматизованого банку даних (АБД), порядок збереження облікової інформації, вони не завжди можуть кваліфіковано вирішувати без участі спеціалістів обліку. Важливим питанням формування інформаційного забезпечення є організація складу, структури бази даних і режиму функціонування АБД.  В умовах використання ЕОМ найбільш ефективним з погляду розробки, впровадження і подальшого розвитку є формування загальної бази даних для всіх функціональних підсистем і спеціалізованої для кожної зокрема, в тому числі і для бухгалтерського обліку. Такий підхід особливо важливий при створенні інформаційної моделі керованого об’єкта, оскільки не всі підсистеми і завдання розв’язуються і впроваджуються одночасно. Крім того, такий диференційований підхід забезпечує формування даних кожної підсистеми і окремих завдань з урахуванням потреб інших підсистем. Так, при формуванні інформаційного забезпечення комплексу завдань з обліку оплати праці враховують його вимоги при розв’язанні завдань з обліку витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції.  Зауважимо, що і загальні, і спеціалізовані підрозділи бази даних в умовах використання ЕОМ створюються з урахуванням вимог в разі передавання звітної інформації різним органам управління, відділенням, секторам тощо. За умов такого використання ПК, коли вони тільки обслуговують облік, банк даних створюється в основному з обліку в окремих АРМ, тобто створюється розподілена локальна база даних.Режим функціонування БД, як відомо, включає створення банку даних і його коригування, відповіді на запити та обслуговування банку даних. Перших два режими — це не що інше, як формування і використання бази даних — основи бухгалтерського обліку, і саме в організації їх вирішальна роль належить працівникам обліку. В організації відповідей на запити виділяють дані і вихідну інформацію. Далі з кожного її виду визначають постачальників і споживачів інформації, періодичність її формування. До компонентів інформаційного забезпечення відносять: дані, необхідні для вирішення завдань обліку, методи і засоби подання облікових даних, систему уніфікованих документів, систему і методику створення баз даних, інформаційну взаємодію завдань обліку, засоби формалізації запису даних, організації потоків облікової інформації, методи і засоби розподільної інформаційної системи обробки інформації, інформаційну послідовність виконання завдань обліку. У зв’язку зі зростанням потоків інформації на різних рівнях управління і потребою в одержанні інформації, на робочих місцях провадиться робота зі створення розподільних систем обробки інформації (РСОІ) з використанням ПК. До складу інформаційного забезпечення в цих умовах входять дані, необхідні для вирішення завдань обліку. До них відносять: поточні і групувальні дані про виробничо-господарську діяльність, нормативно-довідкову і вихідну інформацію, а також таку, яка надходить з інших підсистем. Методи і засоби подання облікових даних включають засоби описання інформаційних взаємозв’язків даних, організації баз даних на машинних носіях, достовірності інформації, правила документування первинних даних та ін.

Зовнішній контроль передбачає: 1) перевірку відповідності звітних даних запровадженому принципу відображення даних у звітності. Для цього за певний період часу переглядають наявні звітні дані і дані, відбиті в звітних документах, з метою узгодження показників форм звітності. При цьому використовується нормативно-довідкова інформація у вигляді таблиці узгодження та бази знань; 2) аудиторське підтвердження достовірності інформації; 3) виконання функцій внутрішнього аналізу; 4) надання додаткових аудиторських послуг з оцінки і прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства.

Література: [27, 35, 36, 41,42]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА 11. Планування перспективного розвитку бухгалтерського обліку

1. Організація планування розвитку бухгалтерського обліку.
2. Види планів розвитку обліку.
3. Методика організації впровадження окремих облікових завдань.

4.    Ефективність заходів щодо розвитку бухгалтерського обліку.

 

Основні напрямки удосконалення бухгалтерського обліку в Україні визначені Меморандумом про основні напрями розвитку бухгалтерського обліку в Україні, застосування й удосконалення положень (стандартів) бухгалтерського обліку та розкриття інформації у фінансовій звітності підприємств і організацій.

У Меморандумі зазначаються наступні напрями вдосконалення бухгалтерського обліку:

— виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів;

— вдосконалення діючих положень (стандартів) бухгалтерського обліку та прийняття інших положень з урахуванням нових міжнародних стандартів фінансової звітності;

— реформування бухгалтерського обліку треба здійснювати як складову частину загальноекономічної реформи;

— подальше спрощення деяких процедур оцінки, обліку та подання фінансової звітності суб'єктами малого підприємництва, розв'язання питання змін у податковому законодавстві для використання даних бухгалтерського обліку в податкових розрахунках.

Ефективне функціонування системи бухгалтерського обліку повинно здійснюватися в наступних напрямках:

1. Удосконалення методології і методики обліку, економічного контролю та аналізу — впровадження прогресивних форм і методів обліку, нових технічних прийомів контролю й економічного аналізу, перегляд методів обліку, які застосовуються для обліку активів, зобов’язань, доходів, витрат, вибір найбільш оптимальних для підприємства.

2. Інформаційне забезпечення - на сучасному етапі підприємства повинні досягати інтеграції обліку. Інтеграція обліку - це створення системи накопичення облікової інформації на основі поєднання різних видів обліку (фінансового й управлінського) та планової, технологічної і нормативної інформації.

Створення на підприємстві та удосконалення раціонального потоку інформації має задовольняти таким принципам:

— виявлення і повне задоволення інформаційних потреб з боку системи управління;

— відповідність способів задоволення інформаційних потреб індивідуальним запитам споживачів;

— реальність відображення в системі інформації процесів виробництва, обігу, розподілу і споживання, використання ресурсів;

— усунення дублювання в первинній документації та регістрах;

— оперативність обробки і подання інформації для управління.

Інформаційне забезпечення обліку досягається за рахунок використання сучасних програм, які поєднують і бухгалтерські, і управлінські функції, наприклад Програма 1-С (7) та інші.

При впровадженні нового програмного забезпечення бухгалтерського обліку необхідно враховувати, що це не тільки зменшення потреби в кваліфікованих кадрах, а і збільшення кількості, підвищення оперативності та якості вихідної інформації для управління.

3. Впровадження та удосконалення методів управлінського обліку.Підчас планування перспективного розвитку бухгалтерського обліку на підприємстві необхідно здійснювати впровадження і широке використання методів управлінського обліку.

Управлінський облік повинен вирішувати завдання з аналізу інформації, що надається управлінцям різного рівня, у тому числі про ефективність роботи окремих підрозділів, рентабельність, ділову активність, а також у будь-який момент надавати цілісну картину діяльності підприємства в цифрах.

4. Організація праці бухгалтерського відділу.Напрямками удосконалення організаційної складової бухгалтерського обліку є:

—визначення оптимальної структури облікового апарату підприємства, який би повністю і оперативно здійснював покладені на нього функції обліку, контролю та аналізу;

—атестація і раціоналізація робочих місць працівників бухгалтерської служби з впровадженням карт організації робочих місць і розробки та впровадження технологічних карт операцій, які виконуються бухгалтерською службою;

—розробка і впровадження положень про відділи (управління), що забезпечують облік, економічний контроль та аналіз; розробка і впровадження посадових інструкцій, графіків, стандартів та ін.; уточнення діючих положень, посадових інструкцій;

—пропозиції щодо підвищення кваліфікації бухгалтерів, рівня економічних знань і ділової репутації працівників обліку, проведення переатестації працівників. Вони повинні володіти певним рівнем знань в галузі планування, фінансування, кредитування, економічного аналізу, права, ефективно використовувати сучасні програми та інформаційні бази.

5. Матеріальне забезпечення - підчас складання бюджетів на наступний період відділу бухгалтерії повинно приділятися суттєве місце, оскільки рівень оплати праці бухгалтерів, умови їх праці безпосередньо впливають на рівень праці. Підчас планування повинні бути розроблені конкретні заходи щодо забезпечення моральних і матеріальних потреб працівників бухгалтерії.

3. Ефективність заходів з удосконалення організації бухгалтерського обліку.Ефективне планування перспективного розвитку бухгалтерського обліку та його організації дає певний результат - очікувану ефективність запланованих заходів, яка може виражатися як кількісними, так і якісними показниками.

До якісних показників відносять показники, які відображають ступінь поліпшення методології, організації та техніки обліку, аналізу і контролю. До кількісних показників відносяться економічні показники, які характеризують ефективність здійснених запланованих заходів. Важливим показником, що характеризує ефективність облікових,

аналітичних та контрольних робіт, є їх трудомісткість і коефіцієнт зміни трудомісткості.

Література: [36, 37, 28, 34, 27 ]

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБИТИ СТУДЕНТІВ

 

ТЕМА 1. Основи організації бухгалтерського обліку

1. Основні положення про організацію бухгалтерського обліку в Україні.
2. Основи організації бухгалтерського обліку в умовах функціонування автоматизованої системи обробки інформації.

Форма контролю: опитування, реферати

 

ТЕМА 2. Організація нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку

1. Нормативна база по організації бухгалтерського обліку в Україні

2.  Основні форми Наказу про облікову політику підприємства.
Форма контролю: підготовка Наказу про облікову політику.

 

ТЕМА 3. Організація облікового процесу

1. Технологічні етапи облікового процесу.
2. Стадії документообігу.

Форма контролю: складання графіку документообігу.

 

ТЕМА 4. Організація обліку власного капіталу

 

1. Особливості   організації   обліку   статутного   і   пайового   капіталу   на підприємствах різних організаційно-правових форм.

 Форма контролю: реферати.

 

ТЕМА 5. Організація обліку зобов'язань

1. Облік розрахунків з кредиторами.
2. Облік кредитів банку.
3. Фінансування капітальних вкладень.
   Форма контролю: опитування, тестування

 

 

 

ТЕМА 6. Організація обліку та аналізу довгострокових активів

1. Класифікація  основних  засобів  за  їх  функціональним   призначенням, галузями, речовим натуральним характером.
2. Типові форми первинного обліку основних засобів.
3. Класифікація і основні види нематеріальних активів.

4.   Типові форми первинного обліку нематеріальних активів.
Форма контролю: опитування, тестування

 

ТЕМА 7. Організація обліку та аналізу оборотних активів

1. Облік матеріалів на складі.
2. Облік еквівалентів грошових коштів.
3. Методи нарахування резерву сумнівних боргів.
4. Порядок списання безнадійної дебіторської заборгованості.
   Форма контролю: тестування.

 

ТЕМА 8. Організація обліку та аналізу витрат, доходів і результатів діяльності підприємства

1. Адміністративні витрати.
2. Витрати, пов'язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю.
3. Облік витрат по заробітній платі і соціальному страхуванню.
4. Дохід від звичайної і надзвичайної діяльності.
   Форма контролю: опитування, тестування.

 

ТЕМА 9. Організація праці персоналу, зайнятого бухгалтерським обліком, контролем і аналізом

1. Визначення чисельності облікового персоналу.
2. Особливості організації роботи керівника служби обліку.
3. Розробка організаційних регламентів.
   Форма контролю: опитування, тестування.

 

 

 

 

 

ТЕМА   10.   Організація   інформаційного,   технічного   та   ергономічного забезпечення обліку, контролю і аналізу

1. Суть і склад інформаційного забезпечення.
2. Суть і зміст технічного забезпечення.
3. Вимоги до ергономічного забезпечення.
   Форма контролю: опитування, реферати.

 

ТЕМА 11. Планування перспективного розвитку бухгалтерського обліку

1. Зміст планів розвитку бухгалтерського обліку.
2. Ефективність автоматизації бухгалтерського обліку.

Форма контролю: опитування, тестування

ПЕРЕЛІК ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ІСПИТ

1. Поняття організації бухгалтерського обліку.
2. Предмет і об'єкти організації бухгалтерського обліку.
3. Принципи організації бухгалтерського обліку.
4. Методи організації бухгалтерського обліку.
5. Етапи організації бухгалтерського обліку.
6. Елементи та план організації бухгалтерського обліку.
7. Нормативна база по організації бухгалтерського обліку в Україні
8. Документування і класифікація бухгалтерських документів.
9. Види облікових регістрів.
   1.  Помилки у первинних документах і облікових регістрах та їх   виправлення.
   2. Облікова політика підприємства, її суть, мета.
   3. Наказ про облікову політику підприємства, структура та зміст наказу.
   4. Загальна побудова облікового процесу.
   5. Визначення об'єктів облікового процесу.
   6. Організація облікових номенклатур.
   7. Організація носіїв облікової інформації.
   8. Методика і техніка розробки форм носіїв облікової інформації.
   9. Організація документообігу на підприємстві.
   10. Графік документообігу.
   11. Особливості організації технології річного узагальнення даних бухгалтерського обліку.
   12. Організація зберігання документів.
   13. Основні завдання та нормативна база організації обліку власного капіталу.
   14. Організація обліку формування статутного капіталу.
   15. Організація обліку змін статутного капіталу.
   16. Організація обліку статутного капіталу при виході співвласника з ТзОВ.
   17. Організація обліку , пайового, резервного і додаткового капіталу.
   18. Організація обліку неоплаченого і вилученого капіталу.
   19. Класифікація,  оцінка та  нормативне  закріплення  обліку  зобов'язань. Організація обліку позик банку.
   20. Організація обліку векселів виданих, зобов'язань за облігаціями та з оренди.
   21. Організація обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками.
   22. Організація   обліку   розрахунків   за   податками,   платежами   та   по страхуванню.
   23. Організація обліку іншої кредиторської заборгованості.
   24. Організація обліку забезпечення зобов'язань поза балансом.
   25. Основні завдання та нормативна база довгострокових активів.
   26. Організація первинного обліку основних засобів.
   27. Організація обліку амортизації основних засобів.
   28. Організація бухгалтерського контролю за використанням основних засобів.
   29. Організація первинного обліку нематеріальних активів.
   30. Організація обліку амортизації нематеріальних активів.
   31. Основні завдання та нормативна база організації обліку оборотних активів.
   32. Організація первинного обліку руху запасів.
   33. Організація синтетичного та аналітичного обліку запасів.
   34. Організація первинного обліку грошових коштів.
   35. Організація обліку грошових коштів в касі
   36. Організація обліку грошових коштів на рахунках в банку.
   37. Основні завдання організації обліку дебіторської заборгованості.
   38. Документування і аналітичний облік дебіторської заборгованості.
   39. Організація первинного та аналітичного обліку фінансових інвестицій.
   40. Основні завдання та нормативна база організації обліку витрат.
   41. Основні завдання та нормативна база організації обліку доходів діяльності.
   42. Методи обліку витрат і калькулювання.
   43. Організація синтетичного та аналітичного обліку виробничих витрат.
   44. Особливості організації обліку витрат діяльності.
   45. Організація обліку інших операційних та надзвичайних доходів.
   46. Особливості організації обліку фінансових результатів.
   47. Принципи та вимоги організаційної праці виконавців, які здійснюють бухгалтерський облік.
   48. Елементи організаційної роботи виконавців облікової служби.
   49. Планування діяльності бухгалтерії.
   50. Організація робочої зони бухгалтерії.
   51. Робоче місце бухгалтера.
   52. Посадова інструкція бухгалтерів.
   53. .Відповідальність бухгалтера.
   54. Суть і зміст інформаційного забезпечення управління.
   55. Організація інформаційного забезпечення обліку і аналізу і контролю.
   56. Організація технічного забезпечення обліку і аналізу і контролю.
   57. Вимоги до ергономічного забезпечення працівників обліку, контролю та аналізу.
   58. Організація планування розвитку бухгалтерського обліку.
   59. Види планів розвитку обліку.
   60. Методика організації впровадження окремих облікових завдань.
   61. Ефективність заходів щодо розвитку бухгалтерського обліку.