|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ« Назад
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ 30.09.2015 09:43
Міністерство освіти і науки України
Організація праці Методичні вказівки до виконання самостійної роботи для студентів напряму підготовки 6.030505 «Управління персоналом і економіка праці» денної та заочної форм навчання
Луцьк
2015
УДК 331.103 (07) О-64
До друку ____________ Голова Навчально-методичної ради Луцького НТУ.
Електронна копія друкованого видання передана для внесення в репозитарій Луцького НТУ. ________________ Директор бібліотеки.
Затверджено Навчально-методичною радою Луцького НТУ, протокол №__ від « » ___________ 2015 року.
Рекомендовано до видання Навчально-методичною радою факультету бізнесу Луцького НТУ, протокол № ____ від « » 2015 року. ________________ Голова Навчально-методичної ради факультету бізнесу.
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри прикладної статистики і економіки праці Луцького НТУ, протокол № від « » 2015 року.
Укладач: ______________ О. В. Середа, кандидат економічних наук, старший викладач кафедри прикладної статистики та економіки праці Луцького НТУ.
Рецензент: ______________ Л. Л. Ковальська, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки та підприємництва Луцького НТУ.
Відповідальний за випуск: ____________ Ю. М. Барський, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри прикладної статистики та економіки праці Луцького НТУ.
Видання містить методичні вказівки до виконання самостійної роботи, практичні завдання (задачі, виробничі ситуації, ділові ігри, кросворд), тести та перелік питань на екзамен. Призначене для студентів напряму підготовки 6.030505 «Управління персоналом і економіка праці» денної та заочної форм навчання.
© О. В. Середа, 2015 ЗМІСТ Вступ…………………………………………………………………..4 І. Програма дисципліни “Організація праці” …………………...5 ІІ. Методичні вказівки до вивчення теоретичного курсу “Організація праці”…………………………………………………………7 IIІ. Практичні завдання……………………………………….......30 ІV. Тестові завдання………………………………………………..48 V. Перелік питань на екзамен……………………………………60 Список рекомендованої літератури………………………………62
ВСТУП
У сучасних умовах вітчизняна економіка потребує ефективної системи організації праці, що дасть змогу підвищити результативність діяльності працівників та сприяти раціональному розвитку підприємств усіх форм власності. Курс “Організація праці” – важлива нормативна складова частина комплексу дисциплін, які необхідно знати фахівцям напряму підготовки “Управління персоналом і економіка праці”. Метою дисципліни “Організація праці” є забезпечення розуміння студентами теоретико-методологічних та прикладних основ науки про організацію праці. У результаті вивчення цієї дисципліни студенти повинні знати:функціональні особливості, переваги, недоліки різних форм організації праці; основні перспективні напрямки розвитку технологій організації праці; види поділу й кооперації праці; сутність та структуру трудового процесу, сучасні тенденції, проблеми та перспективи у сфері організації праці, а також вміти розробляти карту організації трудового процесу на робочому місці; проектувати раціональні форми технологічного, функціонального поділу праці на підприємстві; розробляти проект заходів щодо зниження монотонності і змістовності праці; планувати робоче місце та проводити його ергономічне обстеження; аналізувати стан умов праці на робочих місцях підприємства; розробляти і обґрунтовувати проект заходів щодо поліпшення умов праці; розрахувати показники проектної економічної ефективності заходів із організації праці. Дані методичні вказівки складені у відповідності з робочою програмою навчальної дисципліни „Організація праці" та включають необхідний перелік тем, які дають змогу ознайомитись із основними теоретико-методологічними та прикладними засадами науки про організацію праці. При цьому структурно методичні вказівки розроблені так, щоб після ознайомлення із загальними теоретичними поняттями про організацію праці, поступово переходити до розгляду й виконання практичних завдань (задачі, виробничі ситуації, ділові ігри, кросворди) та тестів. Після закінчення вивчення курсу студенти складають екзамен.
І. Програма дисципліни “Організація праці”
Модуль І Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні аспекти організації праці Тема 1. Організація праці: сутність, зміст, мета і завдання. Поняття про працю. Економічна та соціальна сутність процесу праці. Зміст поняття “організація праці”. Мета, завдання, елементи та напрямки організації праці. Закони розвитку організації праці. Відмінність організації праці від організації виробництва. Тема 2. Становлення і розвиток організації праці. Сутність, значення та завдання наукової організації праці на сучасному етапі. Зв'язок організації праці з іншими дисциплінами. Основні принципи наукової організації праці. Напрямки наукової організації праці. Розробка та впровадження планів із наукової організації праці. Тема 3. Економічна і соціальна ефективність удосконалення організації праці. Вплив заходів з організації праці на продуктивність праці. Фактори підвищення продуктивності праці. Цілі розрахунку економічної ефективності заходів з організації праці. Тема 4. Трудовий процес, методи дослідження та основи раціоналізації. Поняття, структура та складові елементи трудового процесу. Класифікація трудових процесів. Раціоналізація трудових процесів. Критерії оптимізації трудових процесів. Сутність наукового підходу до пізнання трудових процесів. Тема 5. Поділ і кооперація праці на підприємстві. Основні види розподілу та кооперації праці на підприємстві. Економічні, психофізіологічні та соціальні критерії поділу праці. Принципи професійно-кваліфікаційного розподілу праці. Поняття “професія”, “спеціальність”, “кваліфікація”. Суміщення професій. Основні напрямки удосконалення діючої системи розподілу та кооперації праці. Тема 6. Організація і обслуговування робочих місць. Сутність організації робочих місць. Класифікація робочих місць. Вимоги до організації робочих місць та обладнання. Удосконалення обладнання і технологічне оснащення робочих місць. Організація обслуговування робочих місць. Тема 7. Атестація робочих місць. Зміст роботи з атестації та раціоналізації робочих місць. Інвентаризація робочих місць. Облік та планування робочих місць. Організація роботи з проведення атестації робочих місць. Модуль ІІ Змістовий модуль ІІ. Прикладні аспекти організації праці та напрями удосконалення цього процесу Тема 8. Колективні форми організації праці. Сутність бригад, основні типи бригад, умови та принципи їх створення. Організація та планування роботи бригад. Колективний підряд на дільницях, цехах та інших підрозділах. Тема 9. Умови праці. Зміст поняття «умови праці». Важкість праці та критерії її оцінювання. Правила створення раціональних умов праці. Забезпечення сприятливих санітарно-гігієнічних умов праці. Естетика праці. Тема 10. Режими праці та відпочинку. Режими праці та відпочинку. Планування та розподіл робочого часу.Форми відпочинку. Раціональна змінність праці. Встановлення оптимальних перерв для відпочинку. Раціоналізація режимів праці та відпочинку. Тема 11. Організація професійної підготовки робітничих кадрів. Планова чисельність працівників. Підготовка та підвищення кваліфікації робітників на виробництві. Перепідготовка та навчання робітників іншим професіям. Профорієнтація та профпідбір. Тема 12. Дисципліна і мотивація праці. Системи стимулів та мотивацій праці. Цільові теорії мотивації. Нові тенденції кадрового менеджменту. Дисципліна праці. Виробничо-трудова дисципліна. Основні структурні елементи дисципліни. Тема 13. Організація праці окремих категорій працівників. Організація праці робітників, зайнятих забезпеченням робочих місць інструментом, організація праці налагоджувальників устаткування, організація праці на транспортних роботах, організація праці робітників, зайнятих контролем якості продукції, організація праці керівників та спеціалістів підприємств. Тема 14. Управління організацією праці на підприємстві. Оцінка рівня організації системи управління. Типи, методи та форми управління працею. Етапи організаційного проектування робіт із регламентації та зміст документації. Організаційно-розпорядча діяльність персоналу управління як форма здійснення управлінського рішення.
ІІ. Методичні вказівки до вивчення теоретичного курсу “Організація праці”
Тема 1. Організація праці: сутність, мета, завдання
План
Короткий зміст та методичні вказівки до теми
Під організацією праці розуміють приведення трудової діяльності у визначену систему, що характеризується внутрішньою упорядкованістю, погодженістю і спрямованістю взаємодії людей для реалізації спільної програми чи мети. Організація праці на підприємстві — це система здійснення трудового процесу, що визначає порядок і умови поєднання та здійснення складових його часткових трудових процесів, взаємодії виконавців і їх груп із засобами праці й один з одним для досягнення поставленої предметної мети спільної діяльності і забезпечення заданого соціально-економічного ефекту. Цілі організації праці: предметні; економічні; соціальні. Об’єкти організації праці: 1) трудовий процес та його елементи; 2) порядок та умови виконання часткових трудових процесів; 3) взаємодія виконавців та їх груп із засобами праці та між собою. Зміст організації праці за основними її напрямками: 1) розробка та впровадження раціональних форм розподілу і кооперації праці; 2) поліпшення організації добору, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів; 3) удосконалення організації й обслуговування робочих місць; 4) удосконалення трудового процесу, впровадження передових прийомів та методів праці; 5) удосконалення нормування праці; 6) впровадження раціональних форм матеріального і морального стимулювання; 7) забезпечення здорових та безпечних умов праці, поліпшення умов праці; 8) зміцнення дисципліни праці та розвиток свідомого ставлення до неї.
Питання на самостійне опрацювання: 1. Роль праці у розвитку людини та суспільства. 2. Відмінність організації праці від організації виробництва. 3. Організація праці у рамках конкретного підприємства.
Питання для самоконтролю: 1. Що відображає економічна та соціальна сутність процесу праці? 2. Визначте поняття “організація праці”. 3. Назвіть предмет та об’єкт організації праці.
5. Які Ви знаєте загальні та спеціальні принципи організації праці? 6. Назвіть елементи процесу організації праці на підприємстві.
Тема 2. Становлення і розвиток організації праці
План 1. Становлення наукової організації праці. 2. Зміст та завдання НОП.
4. Зв’язок НОП з іншими науками та дисциплінами.
Короткий зміст та методичні вказівки до теми
Велика роль у розробці систем наукової організації праці належить: Ф. Тейлору, Г. Форду, Ф. Джильбрету, Г. Емерсону, А. Файолю та ін. Так, Ф. Тейлор розвивав наукову організацію праці в чотирьох сферах: нормування; дослідження співвідношення часу і задачі; систематичний добір і навчання працівників; наявність грошових стимулів. Ф. Джильбрет першим у США розпочав систематичну підготовку інструкторів з НОП у спеціальній школі в Провіденсі та виробив «єдиний найкращий метод» виконання робіт і встановив умови, необхідні для цього: доцільний пристрій робочого місця, способи подачі матеріалів, а також створив необхідні пристосування, інструкції і т. д. Г. Емерсон вперше вивів питання наукової організації праці за межі підприємства, висунув проблеми ефективності управління у військовій справі, на транспорті, у домашньому господарстві. Пізніше А. Файоль запропонував універсальне рішення управління всіма типами організацій — функціональний підхід. Він запропонував формалізований опис роботи керівників в організаціях, виділивши характерні для них види діяльності або функції: планування, організацію, керівництво, координацію і контроль. Також ним були сформульовані 14 принципів управління персоналом з урахуванням яких розроблялися підходи до формування структур і процесів управління на підприємствах і в державних органах. Сучасний етап розвитку наукової організації праці пов'язаний із роботами Пітера Ф. Друкера і поєднує ефективне ділове адміністрування, менеджмент людських ресурсів і менеджмент бізнесу. Наукова організація праці (НОП) передбачає систематичне впровадження досягнень науки і передового досвіду та дозволяє найкращим чином поєднувати техніку і людей в єдиному виробничому процесі, забезпечує найбільш ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів, безперервне підвищення продуктивності праці.
Питання на самостійне опрацювання:
Питання для самоконтролю: 1. У чому полягає вклад у розвиток наукової організації праці Ф.Тейлора, Г. Емерсона, Г. Форда, Ф. Джильбрета, А. Файоля? 2. Охарактеризуйте теорії людського фактора та їх місце в організації праці. 3. Що передбачає наукова організація праці на сучасному етапі? 4. На яких основних принципах повинна базуватися наукова організація праці? 5. Назвіть функції наукової організації праці на підприємстві. 6. Назвіть основні напрямки наукової організації праці. 7. Що являє собою план із наукової організації праці. Назвіть етапи розробки та впровадження таких планів. 8. У якому стані знаходиться наукова організація праці в Україні?
Тема 3. Економічна і соціальна ефективність удосконалення організації праці
План 1. Вплив заходів з організації праці на продуктивність праці. 2. Фактори підвищення продуктивності праці. 3. Цілі розрахунку економічної ефективності заходів з організації праці. 4. Економічна доцільність оцінки впровадження заходів із НОП. 5. Показники економічної ефективності вдосконалення організації праці.
Короткий зміст та методичні вказівки до теми
Економічна ефективність впровадження заходів з організації праці визначається величиною зниження витрат живої і уречевленої праці, що виявляється, насамперед, в зростанні продуктивності праці. Економічна ефективність впровадження заходів з організації праці розраховується з метою: • обґрунтування вибору найбільш ефективних форм організації праці; • визначення зростання продуктивності праці і суми річного економічного ефекту від впровадження заходів з організації праці; • визначення впливу заходів з організації праці на основні техніко-економічні показники роботи підприємства та враховування його при розробці планів економічного та соціального розвитку підприємства; • розрахунку та встановлення розміру премій за впровадження заходів з організації праці. Економічна ефективність розраховується за допомогою зіставлення нормативів або фактичних (за відсутності нормативів), трудових, матеріальних і фінансових затрат на одиницю продукції (робіт) до і після впровадження заходів з удосконалення організації праці. Основними загальними показниками економічної ефективності заходів з організації праці, які визначають доцільність їх впровадження, є: - підвищення продуктивності праці; - показники економічної ефективності виробничих інвестицій (капітальних вкладень). Поряд із загальними показниками при оцінці економічної ефективності заходів з удосконалення управління, організації виробництва, праці використовують і часткові показники: - зниження трудомісткості продукції; - відносної економії (вивільнення) чисельності працівників; - збільшення обсягу виробництва; - поліпшення використання робочого часу; - збільшення тривалості фази стійкої працездатності працівників за рахунок поліпшення умов праці, оптимізації режимів праці і відпочинку; - економія від зниження собівартості продукції (за елементами і статтями витрат); - економія за рахунок зниження професійних захворювань і виробничого травматизму. Соціальна ефективність впровадження заходів з організації праці може проявлятися через підвищення якості використовуваної робочої сили, підйому рівня життя, поліпшення соціально-психологічного впливу на підвищення трудової і суспільної активності. Це сприяє активізації діяльності, створює комплекс умов для оптимального використання трудового потенціалу, усунення обмежень у реалізації здібностей і розвитку ініціативи працюючих, забезпечує підвищення продуктивності праці, ефективності виробництва.
Питання на самостійне опрацювання: 1. Методика розрахунку показників економічної ефективності щодо вдосконалення процесу організації праці. 2. Взаємозв’язок між соціальною та економічною ефективністю організації праці.
Питання для самоконтролю: 1. Дайте визначення понять “продуктивність праці” та “ефективність праці”. 2. Як проявляється вплив заходів з організації праці на продуктивність праці? 3. Назвіть фактори підвищення продуктивності праці. 4. З якою метою розраховується економічна ефективність впровадження заходів з організації праці? 5. Які Ви знаєте основні та часткові показники економічної ефективності заходів з організації праці? 6. У чому проявляється соціальна ефективність впровадження заходів з організації праці? 7. Розкрийте суть взаємозв’язку між соціальною та економічною ефективністю організації праці. Яким чином це явище можна дослідити?
Тема 4. Трудовий процес, методи дослідження та основи раціоналізації
План 1. Поняття, структура та складові елементи трудового процесу. 2. Типи трудових процесів. 3. Трудомісткість робіт та їх зниження. 4. Раціоналізація трудових процесів. Критерії оптимізації трудових процесів. 5. Сутність наукового підходу до пізнання трудових процесів.
Короткий зміст та методичні вказівки до теми
Трудовий процес — це процес прямого чи опосередкованого впливу працівника через технічні засоби на предмет праці з метою виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг), що супроводжується витратами фізичної і нервової енергії людини. Основним елементом трудового процесу є операція — закінчена частина виробничого процесу з обробки одного або одночасно декількох предметів праці, яка виконується на одному робочому місці одним або групою робітників або без їхньої участі. Операція є основним об'єктом планування, обліку, контролю виробничого процесу, а також нормування праці. У складі операції прийнято вирізняти трудові рухи, дії та прийоми. Трудовий рух являє собою однократне переміщення робочого органу виконавця (корпусу, ніг, рук, кистей рук, пальців) з метою взяття, переміщення, суміщення, звільнення предмета, підтримання його в стані спокою. Трудова дія — це логічно завершена сукупність трудових рухів, виконуваних без перерви робочими органами людини за незмінних предметах і засобах праці. Трудовий прийом — закінчена сукупність трудових дій працівника, яка характеризується певним закінченим цільовим призначенням, і представляє собою технологічно завершену частину операції з кількох трудових дій.
Питання на самостійне опрацювання:
2. Класифікація затрат робочого часу зміни.
4. Економічна оцінка раціоналізації трудового процесу.
Питання для самоконтролю:
5. Що являє собою комплекс трудових прийомів? 6. Назвіть види трудових процесів. 7. Що являє собою раціоналізація трудових процесів?
9. Назвіть критерії оптимізації трудових процесів.
Тема 5. Поділ і кооперація праці на підприємстві
План 1. Основні види поділу та кооперації праці на підприємстві. 2. Економічні, психофізіологічні та соціальні критерії поділу праці. 3. Принципи професійно-кваліфікаційного розподілу праці. 4. Поняття “професія”, “спеціальність”, “кваліфікація”. 5. Основні напрямки удосконалення діючої системи розподілу та кооперації праці.
Короткий зміст та методичні вказівки до теми
Раціональна організація праці вимагає відповідних форм її розподілу і кооперації. Розподіл праці на підприємстві — це відокремлення окремих часткових трудових процесів, здійснюване з метою скорочення виробничого циклу за рахунок одночасного виконання різних робіт, а також підвищення продуктивності праці внаслідок швидшого набуття виробничих навичок при спеціалізації робіт. Основні види розподілу праці на підприємствах: - технологічний розподіл праці — розчленування виробничого процесу по стадіях, фазах, видах робіт і операціях, визначальним фактором якого є технологічний процес; - функціональний розподіл праці — розподіл всього комплексу робіт залежно від ролі та місця різних груп працівників, що задіяні у виробничому процесі; - професійно-кваліфікаційний розподіл праці — розподіл працюючих за професіями (спеціальностями), а всередині них — за групами складності праці (розрядами, категоріями тощо). Розподіл праці тісно пов'язаний з її кооперацією, під якою розуміють об'єднання людей для планомірної й спільної участі в одному або в різних, але пов'язаних між собою процесах праці. На виробничому підприємстві існують такі види кооперації праці: - міжцехова – між цехами (службами, відділами) підприємства; - внутрішньоцехова – між дільницями (службами) цеху; -внутрішньодільнична – між окремими виконавцями або бригадами; - внутрішньобригадна – між членами бригади. З трудовою діяльністю і професійною підготовкою пов’язані три основних поняття: професія, спеціальність, кваліфікація. Професія — це такий вид діяльності, який обумовлений суспільним розподілом праці і є соціально виправданим джерелом матеріального забезпечення людини. Спеціальність — це різновид професійної діяльності, який охоплює порівняно вузьке коло робіт в професійній праці. Спеціальність – вид заняття в рамках однієї професії, іншими словами, це поняття більш вузьке, ніж професія (наприклад, спеціальність лікаря – хірург, терапевт і т. ін). Кваліфікація — це рівень підготовки людини до виконання того чи іншого виду трудової діяльності.
Питання на самостійне опрацювання: 1. Суміщення професій, функцій, їх проектування. 2. Проектування розподілу та кооперації праці та встановлення пропорційності видів праці. 3. Значення раціонального поділу праці ті кооперації для підвищення продуктивності праці.
Питання для самоконтролю: 1. Яке місце посідає поділ праці в системі елементів організації праці і які є основні види поділу праці? 2. Які є критерії поділу праці? 3. Що являє собою кооперація праці? Яке її основне завдання? 4. Назвіть форми кооперації праці. Які передумови визначають їх розвиток? 5. Поясність вплив науково-технічного прогресу (НТП) на форми поділу і кооперації праці. 6. Які виділяють групи функцій, що виконуються працівниками внаслідок розподілу та кооперації праці на підприємстві? 7. Дайте визначення понять “професія”, “спеціальність”, “кваліфікація”. Поясність відмінності між ними. 8. Які Ви знаєте принципи професійно-кваліфікаційного розподілу праці? 9. Які є основні напрямки удосконалення діючої системи розподілу та кооперації праці?
Тема 6. Організація і обслуговування робочих місць
План 1. Сутність організації робочих місць. 2. Класифікація робочих місць. 3. Вимоги до організації робочих місць та обладнання. 4. Організація обслуговування робочих місць.
Короткий зміст та методичні вказівки до теми
Робоче місце є первинною ланкою виробничо-технологічної структури підприємства, у якій здійснюється процес виробництва, його обслуговування й управління. Від того, як організовані робочі місця, великою мірою залежить ефективність використання самої праці, знарядь і засобів виробництва та, відповідно, продуктивності праці, собівартість продукції, підвищення якості та економічні показники функціонування підприємства. Організація робочого місця є матеріальною основою, що забезпечує ефективне використання устаткування й робочої сили. Головною її метою є забезпечення високоякісного й ефективного виконання праці у встановлені терміни з урахуванням повного використання устаткування, робочого дня, застосування раціональних прийомів і методів праці, створення комфортних умов праці, які забезпечують тривале збереження працездатності працівників. Велике значення в організації праці має обслуговування робочих місць, тобто забезпечення їх протягом робочої зміни сировиною, матеріалами, заготовками, транспортними засобами, послугами ремонтного характеру тощо.
Питання на самостійне опрацювання:
Питання для самоконтролю:
Тема 7. Атестація робочих місць
План
Короткий зміст та методичні вказівки до теми
Атестація робочих місць — це сукупність заходів, які включають комплексну оцінку кожного робочого місця у відповідності до сучасних техніко-технологічних, організаційно-економічних та соціальних вимог. У результаті атестації визначаються техніко-технологічний, організаційно-економічний рівні робочих місць, умови праці та техніки безпеки робочому місці. І на цій основі виробляється всебічна оцінка робочого місця з урахуванням передового вітчизняного й зарубіжного досвіду й проводиться цілеспрямована робота з їх раціоналізації. Раціоналізація робочих місць — сукупність організаційно-технічних заходів, розроблених з урахуванням проведення атестації і вкладених у вдосконалення діючих робочих місць та поліпшення їх використання.
Завдання на самостійне опрацювання: 1. Детальне вивчення взаємозв’язку атестації робочих місць із продуктивністю праці. 2. Дослідження атестації робочих місць як фактора підвищення фондовіддачі, коефіцієнта змінності роботи обладнання.
Питання для самоконтролю: 1. Дайте визначення поняття “атестація робочих місць”. 2. Як здійснюється атестація робочих місць? 3. Хто входить до складу комісії з атестації робочих місць? 4. Які рішення щодо робочих місць приймаються атестаційною комісією в результаті атестації? 5. Яким чином здійснюється інвентаризація робочих місць? 6. Яким чином здійснюється облік та планування робочих місць?
Тема 8. Колективні форми організації праці
План 1. Сутність бригад. 2. Основні типи бригад. 3. Умови та принципи створення бригад. Організація та планування їх роботи. 4. Колективний підряд на дільницях, цехах та інших підрозділах.
Короткий зміст та методичні вказівки до теми
Бригада є колективною формою організації праці, де створюються умови для наближення працівників до засобів виробництва, до власності. Виробнича бригада – це первинний трудовий колектив підприємства, що об'єднує працівників для спільного і найбільш ефективного виконання виробничого завдання на основі взаємодопомоги, загальної зацікавленості і відповідальності за результати праці. Бригада створюється наказом (розпорядженням) керівника підприємства або наказом керівника виробничої одиниці, цеху чи іншого структурного підрозділу. Створення бригади повинно здійснюватися на основі попередньої розробки проектів після глибокого аналізу виробничих умов у поєднанні із заходами, що забезпечуватимуть приведення у відповідність з бригадними формами організації праці системи внутрішньовиробничого планування і обліку, організацію виробництва, організацію, нормування і оплату праці, інженерно-технічне забезпечення. Необхідною умовою формування бригади на стадії розробки вказаних проектів є визначення економічної ефективності від впровадження бригадної форми організації праці та можливого підвищення продуктивності праці. Управління бригадою — це злагоджений процес адміністративної та організаторської діяльності бригадира, ради бригади, спрямованої на виконання поставлених перед колективом бригади завдання в терміни, встановлені графіком, якісно, з мінімальними затратами праці і матеріальних ресурсів.
Питання на самостійне опрацювання: 1. Форми та принципи організації первинних трудових колективів. 2. Методика обґрунтування оптимальних розмірів трудових колективів. 3. Раціональне встановлення функцій виконавців у трудовому колективі та взаємозв’язків між робітниками у процесі праці.
Питання для самоконтролю: 1. У чому полягає значення колективних форм організації праці і які їх характерні ознаки і переваги? 2. Дайте визначення понять “бригада” та “виробнича бригада”. 3. Які є основні типи бригад? 4. Назвіть умови та принципи створення бригад. 5. Як здійснюється управління бригадою? 6. Які загальні вимоги висуваються до бригадира?
Тема 9. Умови праці
План
Короткий зміст та методичні вказівки до теми
Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на функціональний стан організму працюючих, їх здоров'я та працездатність у процесі праці. Вони визначаються застосовуваним обладнанням, технологією, предметами і продуктами праці, системою захисту робітників, обслуговуванням робочих місць і зовнішніми чинниками, які залежать від стану виробничих приміщень, що створюють певний мікроклімат. Таким чином, виходячи з характеру виконуваних робіт, умови праці специфічні як для кожного виробництва, цеху і ділянки, так і для кожного робочого місця. Фактори, що формують умови праці: санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні, організаційно-економічні, соціально-психологічні.
Питання на самостійне опрацювання:
Питання для самоконтролю: 1. Визначте поняття “умови праці”.
4. Скільки існує категорій важкості праці? 5. Назвіть правила створення раціональних умов праці.
7. Дайте визначення поняття “естетика праці”.
Тема 10. Режими праці та відпочинку
План
1. Режими праці та відпочинку.
3. Планування та розподіл робочого часу. 4. Раціоналізація режимів праці та відпочинку
Короткий зміст та методичні вказівки до теми
Режим праці та відпочинку –це встановлені для кожного виду робіт порядок чергування та тривалості періодів роботи й відпочинку, які підтримують високу працездатність, зберігають здоров'я працівників; він передбачає правильне чергування часу роботи з мікропаузами та перервами на відпочинок з урахуванням специфіки виробництва або виконуваних функцій. Основна мета розробки режиму праці та відпочинку – забезпечення ефективного використання виробничих потужностей при збереженні високої працездатності і здоров'я працівників. Раціональний режим – таке співвідношення та зміст періодів роботи і відпочинку, за яких висока продуктивність праці поєднується з високою і стійкою працездатністю людини без ознак надмірного стомлення протягом тривалого часу.
Питання на самостійне опрацювання:
Питання для самоконтролю: 1. Що являють собою режими праці та відпочинку? 2. Які режими праці й відпочинку Ви знаєте? 3. Як здійснюється планування та розподіл робочого часу?
Тема 11. Організація професійної підготовки робітничих кадрів
План 1. Планова чисельність працівників. 2. Підготовка та підвищення кваліфікації робітників на виробництві. 3. Перепідготовка та навчання робітників іншим професіям. 4. Профорієнтація та її структурні елементи.
Короткий зміст та методичні вказівки до теми
На основі окреслених цілей та напрямів діяльності підприємство планує потребу в трудових ресурсах. Під час планування чисельності працівників будь-якого підприємства слід виходити з руху кадрів, який описується балансовою формулою: Чп + Чпр = Чзв + Чк , (11.1) де Чп, Чпр, Чзв, Чк – чисельність працівників відповідно на початок періоду, прийнятих, звільнених і на кінець періоду. Nом де Nом – кількість обслуговуваних місць (зона обслуговування) підприємства; Nрм х Кзм х tзм х Дтиж де Nрм – кількість робочих місць на підприємстві; tзм – тривалість зміни в годинах; Дтиж – кількість робочих днів за тиждень; tтиж – тривалість робочого тижня одного явочного працівника в годинах. Чплоб =Чяв х Кзб , (11.4) де Чплоб – середньооблікова чисельність працівників на плановий період (рік, сезон); Кзб – коефіцієнт збільшення явочної чисельності працівників на тимчасову заміну відсутніх. Коефіцієнт збільшення розраховується як відношення кількості номінальних робочих днів (годин) у плановому періоді (Дном) до кількості планових днів (годин) роботи (Дпл): Дном Кількість номінальних днів (годин) роботи одного працівника за період визначається за формулою: Дном = Дк - Двих - Дсв , (11.6) де Дк, Двих, Дсв – відповідно календарні, вихідні та святкові дні в плановому періоді. При розрахунках кількості планових робочих днів (Дпл) номінальна кількість робочих днів коригується на дні відпусток (Двідп), середню кількість неробочих днів через хвороби (Дхв) та прогули Дпрог : Дпл = Дном - Двідп - Дхв - Дпрог (11.7) Первинна професійна підготовка робітників проводиться для осіб, які зараховані на роботу на підприємство учнями та раніше не мали робітничої професії. Перепідготовка робітників –це професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну професійну підготовку. Підвищення кваліфікації робітників –це професійно-технічне навчання працівників, що дає можливість розширювати й поглиблювати раніше здобуті професійні знання, уміння і навики на рівні вимог виробництва чи сфери послуг. Професійна орієнтація – це комплексна науково обґрунтована система форм, методів та засобів впливу на особу з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахування особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку праці. Вона спрямована на досягнення збалансованості між професійними інтересами і можливостями людини та потребами суспільства в конкретних видах професійної діяльності. Професійна орієнтація включає такі елементи: професійна інформація, професійна консультація, професійний добір, професійний відбір та професійна адаптація.
Питання на самостійне опрацювання:
Питання для самоконтролю: 1. Як розраховується планова чисельність працівників? 2. Охарактеризуйте основні загальні етапи планування кадрів підприємства будь-якої сфери діяльності. 3. Як здійснюється підготовка та перепідготовка робітників на виробництві? 4. Як проводиться підвищення кваліфікації робітників на виробництві? 5. Хто займається організацією професійного навчання робітників іншим професіям? 6. Дайте визначення поняття “професійна орієнтація”. 7. Хто займається процесом профорієнтації? 8. Назвіть та охарактеризуйте складові профорієнтації.
Тема 12. Дисципліна і мотивація праці
План 1. Системи стимулів та мотивацій праці. 2. Теорії мотивації. 3. Нові тенденції кадрового менеджменту. 4. Дисципліна праці. 5. Основні структурні елементи дисципліни праці.
.Короткий зміст та методичні вказівки до теми
Мотивація праці – це одна з найважливіших функцій менеджменту, спрямована на досягнення цілей підприємства через задоволення потреб його працівників. Система мотивації на рівні підприємства ґрунтується на таких вимогах як: надання рівних можливостей займати посади і просуватися по службі; узгодженість оплати праці з її результатами; гарантія зайнятості; створення умов для захисту здоров'я і безпеки праці; забезпечення умов для професійного росту; підтримка в колективі довіри, зацікавленості в досягненні спільної мети підприємства тощо. Головними важелями мотивації до праці є стимули – зовнішнє спонукання до дії, тобто причина поводження людини. На практиці використовуються різні види стимулів. 2. Матеріальне заохочення – це стимул у матеріально-грошовій формі: заробітна плата, тарифна ставка, винагорода за результати, премія з прибутку, компенсаційна виплата, видача санаторних, туристичних та інших видів путівок тощо. 3. Моральне заохочення – це стимули, спрямовані на задоволення духовних і моральних потреб людини. Воно пов'язане з внутрішніми мотивами людської поведінки, до яких відноситься любов до своєї справи, прагнення до самовдосконалення, творчості та самовираження. Дисципліна праці–це заснований на принципах моралі і закріплений в нормах права порядок взаємовідносин суб'єктів процесу спільної праці, який виражається у свідомому і точному виконанні працівником своїх трудових обов'язків, здійснені наданих прав та дотриманні встановлених обмежень і заборон. Забезпечення дисципліни праці– безумовна складова ефективної роботи підприємства, установи, організації. Основними методами забезпечення дисципліни праці є: переконання, виховання, заохочення і примушення.
Питання на самостійне опрацювання: 1.Основні різновиди мотивів діяльності особистості. 2.Цільові теорії мотивації (Драгнера, Мак Грегора, Локе, Райена). 3.Розвиток творчої ініціативи персоналу. 4.Зарубіжний досвід мотивації персоналу.
Питання для самоконтролю: 1. Опишіть системи стимулів та мотивацій праці. 2. Які Ви знаєте теорії мотивації праці? 3. Які розрізняють мотиви діяльності особистості? 4. Що таке стимули? Назвіть їх різновиди. 5. У чому полягають нові тенденції кадрового менеджменту? 6. Дайте визначення поняття “дисципліна праці”. 7. Які є основні методи забезпечення дисципліни праці? 8. Назвіть основні структурні елементи дисципліни праці. 9. Назвіть шляхи збереження та зміцнення трудової дисципліни.
Тема 13. Організація праці окремих категорій працівників
План 1. Організація праці робітників, зайнятих забезпеченням робочих місць інструментом. 2. Організація праці налагоджувальників устаткування. 3. Організація праці на транспортних роботах. 4. Організація праці робітників, зайнятих контролем якості продукції. 5. Організація праці керівників та спеціалістів підприємств.
Короткий зміст та методичні вказівки до теми
Організація праці робітників, зайнятих забезпеченням робочих місць інструментом полягає у: - доставці інструмента на робочі місця та його своєчасний обмін у випадку зношення; - наявності постійного страхового запасу інструментів на робочих місцях; - попередньому комплектуванні (підготовці) інструменту, що повинен доставлятись на робочі місця; - видачі та обліку інструменту тимчасового користування, що перебуває в експлуатації, за відомостями його руху та картами обліку. Організація праці налагоджувальників устаткування включає наладку встановленого, модернізованого устаткування, роботи з його підготовки, установки, оснащення, регулювання та контролю; переналагодження устаткування; підналадку устаткування, що полягає в усуненні неполадок, що виникають у процесі роботи, зумовлені зносом або поломкою інструменту. Організація праці на транспортних роботах має такі напрямки: - розробка чіткої і раціональної транспортно-технологічної схеми маршрутів із врахуванням усунення необґрунтованих переміщень; - організація централізованих міжцехових, внутрі- та міжзаводських контейнерних перевезень строго за графіком; - механізація транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт; - вибір доцільних для конкретних виробничих умов транспортних засобів та найбільш раціональних методів виконання транспортних операцій; - розробка і впровадження автоматизованих систем управління заводським транспортом.
Питання на самостійне опрацювання: 1. Особливості організації праці жінок, осіб із сімейними обов'язками. 2. Особливості організації праці працівників у віці до 18 років. 3. Особливості організації праці осіб, які працюють за сумісництвом.
Питання для самоконтролю: 1. Опишіть складові організації праці робітників, зайнятих забезпеченням робочих місць інструментом. 2. Як організовується праця налагоджувальників устаткування? 3. Яким чином організовується праця на транспортних роботах? 4. Як організовується праця робітників, зайнятих контролем якості продукції? 5. Особливості організації праці керівників та спеціалістів підприємств.
Тема 14. Управління організацією праці на підприємстві
План 1. Оцінка рівня організації системи управління. 2. Типи, методи та форми управління працею. 3. Етапи організаційного проектування робіт із регламентації та зміст документації. 4. Організаційно-розпорядча діяльність персоналу управління як форма здійснення управлінського рішення.
Короткий зміст та методичні вказівки до теми
Під організацією управлінської праці розуміють порядок, правила службової поведінки в апараті управління, які спрямовані на виконання поточних та перспективних завдань керівниками, фахівцями та іншими працівниками відповідно до діючих посадових інструкцій та положень про структурні підрозділи. Безпосередньою метою управління працею є координація спільних зусиль колективу і забезпечення погоджених дій його членів, спрямованих на досягнення конкретних запланованих результатів. Рівень організації праці персоналу можна визначити за коефіцієнтами: використання фонду робочого часу, кваліфікації працівників та ін. Високий організаційний ефект від колективної діяльності можуть забезпечити: узгодження цілей і засобів діяльності учасників, синхронізація їхніх зусиль, правильний підбір і розстановка кадрів, диспетчеризація і комп'ютеризація виробництва, підвищення кваліфікації працівників із питань раціональної організації праці тощо. Типи управління працею: демократичний;aвторитарний;тоталітарний;проміжні (автократичний самоуправління, інші типи). Методи управління працею:метод прямого директивного впливу;метод побічного впливу;метод самоуправління. Форми управління працею: - державні – закони, постанови та розпорядження уряду, укази та розпорядження Президента; - договірні – генеральна угода, регіональні та територіальні угоди, колективні договори, індивідуальні трудові договори; - форми суспільної активності суб’єкта соціальних відносин – соціальна мобільність, міграційна мобільність, професійна мобільність, політична активність.
Питання на самостійне опрацювання: 1. Система робіт із удосконалення організації праці на робочих місцях. 2. Економічна доцільність процесів із регламентації праці управлінського персоналу.
Питання для самоконтролю: 1. У чому полягає оцінка рівня організації системи управління? 2. Дайте визначення організації управлінської праці. 3. Назвіть типи управління працею. Поясність їх сутність. 4. Назвіть особливості застосування методів управління працею. 5. Які Ви знаєте форми управління працею? 6. Назвіть етапи організаційного проектування робіт з регламентації та зміст документації. 7. Яким чином здійснюється організаційно-розпорядча діяльність персоналу управління? IIІ.ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Приклади розв’язування типових задач Приклад 1. Розрахувати економічну ефективність комплексу заходів з НОП, якщо впровадження підвищить продуктивність праці на 8 %. Базова собівартість продукції на дільниці становить 400 тис. грн, питома вага умовно-постійних витрат у собівартості – 25 %, а збільшення поточних витрат – 3 тис. грн, одноразові затрати – 10 тис. грн, нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності Ен = 0,15.
Розв’язання тис. грн. тис. грн.
Приклад 2. Спроектувати робоче місце і трудовий процес токаря при виконанні операції чорнового розточування і підрізування торця поршня діаметром d = 77 мм, завдовжки 90 мм і масою 370 г на токарному верстаті в умовах серійного виробництва. Норма виробітку токаря Нзм становить 118 шт. за зміну. Заготовки надходять на робоче місце 2 рази в зміну. На основі проведених розрахунків складіть карту організації робочого місця і трудового процесу токаря.
Розв’язання 1. Визначаємо розміри тари для заготовок і готових деталей. Тара повинна мати вид паралелепіпеда з відношенням сторін 1 : 1,5; коефіцієнт заповнення тари Кт =0,85. Об’єм однієї деталі, що має циліндрову форму, становить: Vд=/ 4= 3,14777790/4 = 418 884 мм3 = 420 см3. Об’єм тари становить: Vт = (ТсмVд)/(Тшт псмКт) = (480420)/(4,0520,85)= 29 282 см3. Лінійні розміри тари становлять: L = = 31 см. Відношення довжини тари до її ширини 1:15, звідси: В=1,5L=1,531 = 46,547 cм. Висота тари: h = VT / (LВ)= 29281 / (3147) = 20,120 см. Тара для зберігання заготовок матиме розміри 31 х 47 х 20 см. 2. Визначаємо масу деталей, що знаходяться у тарі: Ро= (ТсмРд)/ (Тштпсм)= (4800,37)/ (4,052) = 21,9 кг. Загальна маса деталей з урахуванням маси тари: Рп = 1,1Ро = 1,1-21,9 = 24,1 кг. 3. Вибираємо висоту стелажу та інструментальної тумбочки, виходячи з умови розташування їх поверхні у межах нормального робочого простору: висота стелажу hc = 700 мм, інструментальної тумбочки - hT = 950 мм. 4. Виконаємо розміщення устаткування на робочому місці таким чином, щоб заготовки і органи управління опинилися у зоні досяжності рук робітника. 5. Визначаємо розмір виробничої площі робочого місця: Q =2,03,3 = 6,6 м2. 6. Визначаємо розміри площі, яку займає устаткування і оснащення робочого місця qі: - для верстата q1 = 0,812,62 = 2,12 м2; - для стелажу q2 = 0,50,7 = 0,35 м2; - для підніжної решітки q3 = 0,51,8 = 0,9 м2; - для інструментальної тумбочки q4 =0,50,5 = 0,25 м2. 7. Визначаємо коефіцієнт використання виробничої площі: Кп == (2,12+0,35+0,9+0,25)/6,6 = 3,62/6,6 = 0,548. Зіставлення розрахункової величини коефіцієнта використання виробничої площі робочого місця з нормативними значеннями цього коефіцієнта для умов серійного виробництва (0,5 – 0,7) показує, що розроблене планування робочого місця токаря відповідає вимогам серійного виробництва. 8. Визначаємо обсяг випуску продукції з 1 м2 виробничої площі: А = Нсм/Q = 17,9 шт/м2. 9. Здійснюємо проектування раціональної послідовності виконання трудових прийомів на прикладі прийому “Взяти поршень, надягнути його на пневматичний патрон і закріпити”. Проектування раціональної послідовності виконання трудових прийомів здійснюється з використанням результатів спостереження та аналізу роботи передових робітників, що виконують аналогічні операції. Результати аналізу заносяться у “Карту аналізу і проектування трудових прийомів”. Аналогічно визначається раціональна структура і всіх подальших трудових прийомів. Отже, створена Карта організації робочого місця та трудового процесу слугує відповіддю до вирішення задач із раціональної організації робочих місць і проектування трудових процесів. Такі карти можуть використовуватися в цеху при організації робочих місць для конкретних виробничих умов, для порівняння проектних показників раціонально організованого робочого місця з фактичними, а також для навчання робітника раціональним прийомам виконання роботи.
Приклад 3. Для вдосконалення планування робочого місця шліфувальника було запропоновано оснащувати це місце столом-підставкою для деталей і заготовок, а також наблизити інструментальну шафу до робочої зони. Це дало змогу ліквідувати нахили та повороти робітника й скоротити шлях його переміщень. Необхідно визначити приріст продуктивності праці внаслідок удосконалення організації робочого місця за такі умови: приріст оперативного часу – 60% від загального (kв = 0,6); режим роботи – двозмінний (nзм. = 2 зм/добу); тривалість зміни Тзм. = 8 год.; кількість робочих днів на рік nр.д. = 257. Інші вихідні дані наведено у табл. 1. Таблиця 1
Розв’язання 1. Визначаємо час, який витрачається на переміщення робітників у робочій зоні протягом року за вже наявним (базовим) варіантом: = (2,9802257)/(2060) = 99,4 год. 2. Час переміщення робітників за новим варіантом організації робочого місця: = (1,2802257)/(2060) =41,2 год. 3. Час, який витрачається протягом року на нахили та повороти тіла за наявним (базовим) варіантом: = (62802257)/3600 = 137 год. 4. Час, що витрачається протягом року на переміщення за інструментом: ; - за базовим варіантом: = (642257)/(2060) =10,3 год.; - за новим варіантом: = (242257)/(2060) =3,4 год. 5. Загальні витрати часу за наявним варіантом: =++= 99,4 + 137 + 10,3 = 246,7 год. 6. Загальні витрати часу за новим варіантом: = += 41,2 + 3,4 = 44,6 год. 7. Можливий приріст продуктивності праці: = 0,6(246,7-44,6)/(13402)100% = 4,5%.
Приклад 4. За планом НОП на дільниці механічного цеху крупносерійного виробництва передбачається провести додаткове навчання робітників, які обслуговують токарні напівавтомати, та сумістити професії операторів-верстатників і налагоджувальників. Дослідження, проведені лабораторією НОП, показали, що верстатник у середньому під час очікування налагоджувальника та проведення наладки простоює 35 хв. Суміщення професій дозволить скоротити втрати часу, підвищити продуктивність праці та збільшити обсяг виробництва. Визначте річний економічний ефект. Дані наведені у таблиці 2. Таблиця 2
Розв’язання 1. Визначаємо втрати часу на очікування налагоджувальника робітниками дільниці за рік (люд-год.): 1520450/60 = 2250. 2. Визначаємо витрати часу на проведення наладки за рік (год.): 2045012/60 = 1800. 3. Визначаємо основну заробітну плату налагоджувальника (грн.): 0,62718001,2 = 1354. 4. Розраховуємо доплати за суміщення функцій верстатником-оператором (грн.): 0,62718000,31,2 = 406. 5. Розраховуємо додаткову заробітну плату (грн.): – у базовому варіанті: 13540,08 = 108,3; – у планованому варіанті: 4060,08 = 32,5. 6. Таким чином, заробітна плата (грн.) становить: – у базовому варіанті: 1354 + 108,3 = 1462,3; – у планованому варіанті: 406 + 32,5 = 438,5. 7. Розраховуємо показники економічної ефективності планованого заходу: – економія заробітної плати за кожною наладкою (грн.): Ез.п. = 1462,3 – 438,5 = 1023,8. – абсолютне вивільнення чисельності налагоджувальників: Еч = 1 чол.; – відносне вивільнення чисельності основних робітників: Еч = 2250/1730 = 1,3 чол.; – приріст продуктивності праці на дільниці (%): ПП = 2,3100/(35 – 2,3)= 7; – ріст обсягу виробництва на дільниці (%): Р = 22501,20100/80 000 = 3,38; – економія на умовно-постійних витратах (грн.): Еу.п. = 100 0000,23,38/100 = 676; – ріст обсягу виробництва за групою верстатів-напівавтоматів (%): Р = 2250100/(230820)= 6,1; – економія від зниження питомих капіталовкладень (грн.): Еп.к .= 0,1515 0006,1/100 = 137,25; 8. Розраховуємо річний економічний ефект (грн.): Ер = 1023,3 + 6 + 137,25 = 1837,05.
Приклад 5. Згідно з планом НОП у цеху передбачається впровадження раціонального режиму праці та відпочинку (введення регламентованих перерв, фізкультпауз, функціональної музики) на дільниці збирання та випробовування приладів. Дослідження, проведені відділом НОП, показали, що після впровадження раціонального режиму праці і відпочинку питома вага фази підвищеної працездатності у спільному фонді робочого дня зросла у робітників з 0,5 до 0,6.
Визначити, на скільки зросте продуктивність праці, та який буде отриманий річний економічний ефект від впровадження раціональних режимів праці і відпочинку. Вихідні дані наведені у табл. 3. Таблиця 3
Розв’язання 1. Визначаємо зростання продуктивності праці (%): а) по дільниці: П = (Р1 - Р)/(Р+1)100Кп = (0,6 – 0,5)/(0,5 + 1) 1000,26 = 1,73; б) по підприємству: П = 1,73 0,04 = 0,07. 2. Розраховуємо можливий приріст обсягу виробництва по дільниці (грн.): Р = 600 000 0,0173 = 10 380. 3. Обчислюємо економію на умовно-постійних витратах (грн.): Еу.п. = 120 0000,0173 = 2076. 4. Визначаємо економію від поліпшення використання устаткування (грн.): Ев.у. = 110 0000,01730,15 = 285,45. 5. Розраховуємо річний економічний ефект (грн.): Ер = 2076 + 286 = 2361,45.
Задачі для самостійного розв’язання
Задача 1. Визначити економічну ефективність заходів щодо поліпшення організації праці, якщо до впровадження заходів собівартість одного виробу становила 12 грн, після впровадження — 11 грн 30 коп.; річний обсяг виробництва після впровадження заходів становить 40 500 одиниць, капітальні витрати — 96 тис. грн, Ен — 0,25. Задача 2. Токар, очікуючи налагоджувальника втрачає 25 хв робочого часу. В цеху впроваджено стандартне обслуговування робочих місць, внаслідок чого скоротились втрати робочого часу на 20 хв. У цехупрацює 35 токарів, річний фонд робочого часу кожного становить 230 днів, 1720 годин рівень виконання норм праці 110 %. Середньомісячна заробітна плата — 350 грн. Визначити економічну ефективність стандартного обслуговування робочих місць: – додатковий фонд робочого часу внаслідок скорочення його втрат; – додатковий обсяг продукції (в нормо/годинах і в натуральному вираженні) норма часу на випуск одиниці продукції дорівнює Нч = 2,5 нормо/години; – підвищення продуктивності праці; – економію кількості; – економію заробітної плати; – економію відрахувань до фондів із заробітної плати; – річний економічний ефект. Задача 3. Скласти карту організації робочого місця та трудового процесу токаря, який працює на верстаті 16К20 в умовах дрібносерійного виробництва. На робочому місці обробляються циліндричні деталі типу втулок та валів середнього діаметра 40 мм та середньої довжини 240 мм. Доставка заготовок та інструментів на робоче місце 1 раз за зміну. Задача 4. Провести мікроелементний аналіз операції складання вузла електродвигуна з допомогою базової системи мікроелементних нормативів. Трудовий процес виконання збиральної операції складається з таких дій: взяти стержень із тари, яка знаходиться праворуч від робітника на відстані 450 мм; взяти дві прокладки з тари, яка знаходиться ліворуч від робітника на відстані 500 мм; надягнути дві прокладки на стержень довжиною 40 мм; взяти затискувальний ключ (відстань переміщення 350 мм) та затиснути прокладки; відкласти ключ та зібраний вузол у тару для готових деталей (знаходиться праворуч від робітника, відстань переміщення 600 мм). Використовуючи принципи НОП, розробити раціональну структуру трудового процесу під час виконання складальної операції, визначити тривалість процесу та питому вагу рішучих та пристосувальних дій у структурі операції. Задача 5. За даними про структуру трудового процесу та характер виконання трудових рухів, які наведені у таблиці, та користуючись таблицями мікроелементних нормативів В.М. Іоффе, визначити тривалість кожного виду рухів та сумарну тривалість трудового процесу, який аналізується. Таблиця 4
Задача 6. Визначити загальний рівень поділу праці, використовуючи вихідні дані табл. 5. Таблиця 5
Задача 7. Визначити раціональність функціонального поділу праці, використовуючи дані табл. 6. Таблиця 6
Задача 8. Визначити коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією, використовуючи дані, наведені в табл. 7. Таблиця 7
Задача 9. У результаті опрацювання карти фотографії робочого дня токаря одержали наступні значення витрат часу: підготовчо-завершальний час – 23 хв.; основний час – 360 хв.; допоміжний час – 24 хв; час на обслуговування робочого місця – 3 %; час на відпочинок і особисті потреби – 4 %; час перерв, викликаних порушенням трудової дисципліни – 5 хв; час простоїв з організаційно-технічних причин – 41 хв. Розрахувати: 1) виробничі витрати робочого часу; 2) невиробничі витрати робочого часу; 3) відсоток можливого ущільнення робочого дня; 4) відсоток можливого підвищення продуктивності праці за рахунок ущільнення робочого дня. Задача 10. При нерегламентованих перервах на відпочинок у бригаді затрачалось 9,5 % змінного часу. Продуктивність праці за кожну годину роботи зменшувалась у середньому на 1,5 % за рахунок нерівномірності періодів відпочинку та роботи. За науково обґрунтованого режиму праці й відпочинку продуктивність праці не зменшується. Визначити ріст продуктивності праці. Задача 11. Бригада в складі 24 особи відробила протягом місяця 23 робочі дні й випустила 10 тис. виробів. Норми виробітку при цьому були виконані на 120 %. У наступному місяці передбачається в результаті поліпшення організації праці підвищити продуктивність праці на 5 %. Визначте, яка була нормативна і фактична трудомісткість виробу в минулому місяці і якими при цьому виявляться планова трудомісткість виробу і відсоток виконання норм за тієї ж кількості відпрацьованих годин. Задача 12. При роботі середньої важкості та відносної вологості повітря 75 % норми температури повітря на робочих місцях від 17о до 23о С. Фактична температура 26оС. Визначити коефіцієнт за показником температури та розрахувати вплив відхилення на продуктивність праці, якщо продуктивність праці знижується на 0,3 % на кожну 0,01 долю коефіцієнта . Задача 13. На машинобудівному заводі, відповідно до комплексного плану вдосконалення організації праці, виробництва, управління та соціального розвитку колективу було здійснено заходи щодо поліпшення умов праці. У результаті цього втрати робочого часу за хворобами скоротилися з 6,1 до 3,9 %. Розрахувати умовне вивільнення чисельності робітників та приріст продуктивності праці, досягнуті після впровадження заходів. Чисельність робітників заводу становить 5600 чол., річний обсяг випуску продукції – 57600 тис. грн, річний виробіток одного робітника – 10100 грн. Задача 14. За існуючого режиму праці й відпочинку робітникам надається по одній перерві у середині кожної півзміни (через 2 год. роботи) тривалість 12 хв. кожна. При цьому виробіток за кожну другу годину зміни знижується на 10 %. Внесено пропозицію ввести перерви в кінці кожної години роботи (крім останніх перед обідньою перервою та в кінці зміни) тривалістю по 5 хв. Годинний виробіток при цьому знижатися не буде. Розрахувати можливе підвищення продуктивності праці за нового режиму праці й відпочинку. Задача 15. На підприємстві налічується 57 керівних працівників і фахівців. У плановому періоді планується розширення їхнього штату на 2%. У звітному році пройшли підвищення кваліфікації 5 працівників і фахівців. Визначити планову чисельність працівників, які потребують підвищення кваліфікації. Задача 16. На підприємстві 1600 робітників, питома вага відрядників — 67 %, коефіцієнт виконання норм у відрядників — 1,15. Кожен робітник відпрацював по 170 год. Визначити частку науково обґрунтованих норм за трудомісткістю та чисельністю робітників, які працюють за цими нормами, якщо трудомісткість робіт, виконаних за дослідно-статистичними нормами, становить 75 000 нормо-год.
Виробничі ситуації
Виробнича ситуація 1. Раціоналізація трудового процесу (графічний метод). Токар виконує одноперехідну операцію з обробки валу. Проведений хронометраж дозволив встановити таку послідовність виконання трудових прийомів і їх тривалість (с): узяти деталь, надіти на неї хомутик – 11; встановити деталь в центрах, включити обертання шпинделя – 9; підвести різець, включити подачу – 5; виконати точіння – х; вимкнути подачу, відвести різець, вимкнути обертання шпинделя – 7; заміряти деталь штангенциркулем – 12; зняти деталь – 7; зняти хомутик, відкласти деталь – 10. Потрібно: 1. Використовуючи графічний метод аналізу трудових прийомів, розкрити резерви підвищення продуктивності праці робочого. 2. Раціоналізувати трудовий процес, використовуючи можливість перекриття допоміжного часу машинним. Розробити для робітника новий графік виконання операції. 3. Визначити зростання продуктивності праці і зміну коефіцієнта зайнятості робітника в результаті раціоналізації трудового процесу. Початкові дані наведені у табл. 8 Таблиця 8
Виробнича ситуація 2. На підставі вихідних даних таблиці 9 необхідно: 1) визначити рівні організації праці у трьох цехах заводу; 2) запропонувати заходи з покращення організації праці; 3) розрахувати очікуваний рівень організації праці; 4) розрахувати можливий ріст продуктивності праці по заводу у цілому за рахунок організаційних резервів (кращого використання сукупного фонду робочого часу); 5) передбачити реальне зменшення втрат робочого часу залежно від очікуваної ефективності запропонованих заходів. Таблиця 9
Ділові ігри
Ділова гра № 1 Завдання для ділової гри: розробіть систему оптимальної мотивації праці (СОМП) для віртуальної організації. Вказівки до проведення ділової гри. Студенти групи діляться на три підгрупи, кожна з яких розроблює свою систему оптимальної мотивації праці (СОМП) для певної віртуальної організації. Наведемо деякі загальні вихідні положення системи оптимальної мотивації праці (СОМП). Спрямованість системи мотивації праці повинна відповідати стратегії кадрового управління, а стратегія кадрового управління повинна вписуватися в загальну стратегію діяльності організації. Система мотивації праці повинна враховувати особливості зовнішніх стосовно організації умов. Правове середовище: СОМП повинна враховувати існуюче трудове й інші законодавства. Економічне середовище: СОМП повинна враховувати ситуацію на ринку праці й загальні економічні умови в державі, регіоні й т.д. Соціальне середовище: СОМП повинна враховувати середній рівень життя (прожитковий мінімум), особливості професійних і суспільних об’єднань, у які так чи інакше включені співробітники організації, рівень злочинності, перспективність регіону, рівень напруженості й т.д. Політична ситуація: СОМП повинна враховувати загальнополітичну ситуацію сформовану в регіоні (наявність страйків, страйків і т.д.). Фактори технологічного розвитку галузі. Соціокультурні фактори: СОМП повинна враховувати культурні традиції, суспільні норми поведінки й т.д. Екологічні фактори: СОМП повинна враховувати екологічну ситуацію, особливо, за несприятливих екологічних обстановин. Система мотивації праці повинна містити в собі механізм оптимального стимулювання праці. Система мотивації праці повинна містити й оптимально враховувати всі елементи преміювання, до яких слід віднести такі, як: джерело фінансування преміальних виплат, показники преміювання, умови преміювання, розмір виплат за кожним показником преміювання, терміни преміювання, перелік категорій персоналу, що підлягають преміюванню, перелік недоліків, за які виплати знімаються, порядок введення преміального положення у межах системи матеріального стимулювання. СОМП покликана забезпечувати адекватну мотивацію працівника до праці в організації й до кола своїх професійних завдань. СОМП заохочує працю працівника, що має безперечну цінність для організації. У зв’язку із цим СОМП повинна бути спрямована на:
Ділова гра №2. Ділова гра проводиться для визначення ефективності заходів за даної виробничо-економічної ситуації за умовами праці. Всі студенти розбиваються на 3 відділи по 6-8 чол. і 1 бюро з 2-4 чол. 1-й відділ “Профілактики захворювань” складається з двох бюро по 3-4 чол. Спочатку розраховується зростання продуктивності праці при виконанні комплексу заходів (1). Потім одне бюро визначає економічний ефект за умови збільшення обсягу виробництва за рахунок зростання продуктивності праці при зниженні захворюваності. Одночасне друге бюро розраховує економічний ефект за умови незмінного обсягу виробництва і скорочення чисельності працівників за рахунок зростання продуктивності праці. Результати надаються у звідно-економічний відділ. 2-й відділ “Усунення виробничих шкідливостей” також складається з двох бюро по 3-4 чол. Перше бюро розраховує економічний ефект від усунень скороченого робочого дня (за рахунок відповідного зростання продуктивності праці та збільшення випуску продукції); друге бюро визначає ефект від скорочення додаткових відпусток за роботу в шкідливих умовах праці, враховуючи як зростання продуктивності праці, так і економію на виплатах за час додаткових відпусток. Бюро охорони праці визначає у двох варіантах економічний ефект від повного усунення виробничого травматизму. Перший варіант передбачає окрім економії на оплаті листків недієздатності збільшення обсягу виробництва та економію на умовно-постійних витратах; другий – економію за рахунок можливого скорочення чисельності працівників. Економічний відділ перевіряє всі розрахунки, обирає та обґрунтовує оптимальний варіант, визначає суму економічного ефекту за всіма видами розрахунків, а також річний економічний ефект і термін окупності витрат, якщо вони складають: а) 550 тис. грн; б) 720 тис. грн; в) 830 тис. грн. (Ен = 0,15). Завершальним етапом ділової гри є коротка доповідь начальника економічного відділу про результати розрахунків і впровадження найбільш ефективних заходів. Вихідні дані для ділової гри: 1. Обсяг товарної продукції у базовому році – 43500 тис. грн. 2. Чисельність виробничого персоналу – 2825 чол. 3. Фонд робочого часу на одного працівника – 228 днів за рік. 4. Витрати на 1 гривню товарної продукції – 89 коп. 5. Питома вага умовно-постійних витрат у собівартості – 18%. 6. Середній денний заробіток одного працівника – 10 грн 52 коп. 7. Розмір відрахувань на соціальне страхування – 14 %. 8. Втрати із-за тимчасової непрацездатності за хворобою – 19210 днів. 9. Середній розмір оплати за листками непрацездатності – 8 грн. 12 коп. за день. 10. Число випадків виробничого травматизму – 16. 11. Тимчасова непрацездатність за виробничими травмами – 368 люд.-днів. 12. Чисельність робітників із скороченим робочим днем (36-годинний робочий тиждень) – 420 чол. 13. Кількість робітників на дільницях зі шкідливими умовами праці, яким надаються додаткові відпустки: тривалістю 12 робочих днів – 633 чол., 6 робочих днів – 825 чол. Основні заходи та очікуваний ефект: 1. Комплекс заходів щодо усунення несприятливих санітарно-гігієнічних умов праці та профілактики захворювань. Очікуваний ефект: зниження втрат робочого часу за хворобами на 35 %. 2. Заміна та модернізація устаткування, зміна технології на всіх видах робіт з особливо шкідливими умовами. У результаті повністю усувається необхідність скорочення робочого дня, у 600 робітників додаткова відпустка стане – 6 днів, замість 12, у 825 – відміниться шестиденна додаткова відпустка. 3. Комплекс заходів щодо техніки безпеки (дистанційне керування, виведення працівників із небезпечних зон, створення надійних загороджень рухомих частин механізмів), у результаті повністю усувається можливість нещасних випадків. .
Кросворд
По горизонталі:
1. Закон, який відбиває перехід від індивідуальної праці до спільної праці багатьох працівників зайнято планомірно й у взаємодії один з одним. 2. Цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ. 3. Аналіз складу, структури елементів і послідовність виконання праці. 4. Принцип, коли частка одного працівника в доходах має відповідати частці його трудового внеску. 5. Прийоми цільове призначення яких полягає у забезпеченні підготовки до виконання інших прийомів. 6. Соціально-економічна природа трудового процесу, суспільна форма, його організації, спосіб взаємодії людей у процесі праці.
По вертикалі:
1. Приведення трудової діяльності у визначену систему, що характеризується внутрішньою упорядкованістю, погодженістю і спрямованістю взаємодії людей для реалізації спільної програми чи мети. 2. Прямий чи опосередкований вплив працівника через технічні засоби на предмет з метою виготовлення продукції. 3. Однократне переміщення робочого органу з метою взяття предмета. 4. Один із напрямків організації праці. 5. Логічно завершена сукупність трудових рухів, виконуваних без перерви робочим органом людини. 6. Закінчена частина виробничого процесу з обробки одного або одночасно декількох предметів праці, яке виконується на робочому місці.
ІV. Тестові завдання
1. Цілеспрямована діяльність людей для створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб індивіда і суспільства в цілому – це: 1) діяльність; 2) праця; 3) організація; 4) виробництво.
2. Існують такі елементи праці: 1) предмети праці, засоби праці, технологія діяльності, організація праці, власне праця; 2) предмети праці, засоби праці, технологія діяльності, власне праця; 3) предмети праці, технологія діяльності, організація праці, власне праця; 4) засоби праці, технологія діяльності, організація праці, власне праця.
3. Соціально-економічне явище природи трудового процесу, суспільна форма його організації, спосіб взаємодії людей в процесі праці – це: 1) організація праці; 2) характер праці; 3) типи праці; 4) праця.
4. Приведення трудової діяльності у визначену систему, що характеризується внутрішньою упорядкованістю, погодженістю і спрямованістю взаємодії людей для реалізації спільної програми – це: 1) статистика праці; 2) діяльність праці; 3) організація праці; 4) види праці.
5.Хто вперше ввів поняття про наукову організацію праці? 1) Г. Емерсон; 2) Ф. Тейлор; 3) А. Файоль; 4) Г. Форд.
6. Наукова організація праці спрямована на вирішення таких груп завдань: 1) економічні, соціальні; 2) економічні, соціальні, психофізіологічні; 3) економічні, психофізіологічні; 4) соціальні, психофізіологічні.
7. Наукова організація праці здійснюється на основі таких принципів: 1) комплексності, системності, регламентація, спеціалізація, стабільність, цілеспрямована творчість; 2) системності, регламентація, спеціалізація, стабільність, цілеспрямована творчість; 3) комплексності, регламентація, спеціалізація, стабільність, цілеспрямована творчість; 4) комплексності, системності, регламентація, спеціалізація, стабільність.
8. Основними загальними показниками для оцінки економічної ефективності заходів з організації праці є: 1) співвідношення витрат, необхідних для забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, і результатів, отриманих від їхньої діяльності; 2) відношення бюджету підрозділу підприємства до чисельності персоналу цього підрозділу; 3) вартісна оцінка розходжень у результативності праці (визначається різницею оцінок результатів праці кращих і середніх працівників, що виконують однакову роботу); 4) підвищення продуктивності праці; показники економічної ефективності виробничих інвестицій (капітальних вкладень).
9. Оцінку економічної ефективності впровадження заходів з організації праці проводять для: 1) підвищення довіри до керівництва; 2) визначення шляхів удосконалення фінансово-господарської діяльності: 3) для обґрунтування витрат на управлінський персонал; 4) формування системи мотивації персоналу. 10. Створює комплекс умов для оптимального використання трудового потенціалу, розвитку ініціативи працюючих: 1) економічна ефективність заходів з організації праці; 2) соціальна ефективність заходів з організації праці; 3) організаційна ефективність заходів з організації праці; 4) загальна ефективність заходів з організації праці.
11. Показниками для оцінки соціальної ефективності впровадження заходів з організації праціє: 1) стан морально-психологічного клімату в трудовому колективі, середні витрати на кадрові заходи у розрахунку на одного працівника; 2) показники, що характеризують вплив соціальних програм на результативність діяльності робітників і підприємства в цілому; 3) ступінь задоволеності персоналу роботою; 4) ваш варіант відповіді.
12. Внаслідок вдосконалення системи управління підприємство досягає такого економічного та соціального ефекту: 1) зростає кількість премій та доплат працівникам організації; 2) знижується плинність кадрів; 3) зростає відсоток накладних витрат у структурі витрат на управління; 4) зростає кількість задоволених споживачів.
13. Процес прямого/опосередкованого впливу працівників через технічні засоби на предмет праці з метою виготовлення продукції, що супроводжується витратами фізичної і нервової енергії – це: 1) трудовий процес; 2) трудовий рух; 3) трудова дія; 4) трудова операція.
14. Закінчена частина виробничого процесу з обробки одного або декількох предметів праці, яка виконується на одному робочому місці одним або групою працівників – це: 1) трудовий рух; 2) трудова операція; 3) трудовий прийом; 4) трудова дія.
15. Визначення необхідної послідовності сполучення елементів операції, доцільності їх механізації, напрямків оптимізації, чинників, що визначають їх тривалість – це: 1) раціоналізація операцій; 2) синтез операцій; 3) аналіз операцій; 4) оптимізація операцій.
16. Сукупність методів і прийомів праці працівника або групи працівників, необхідна для виконання роботи на всіх її стадіях – це: 1) зміст трудового процесу; 2) характер трудового процесу; 3) структура трудового процесу; 4) правильної відповіді немає.
17.Відокремлення деяких трудових процесів (робіт) для підвищення продуктивності праці – це: 1) розподіл праці; 2) кооперація праці; 3) спеціалізація праці; 4) правильної відповіді немає.
18. Об’єднання людей для планомірної і спільної участі в одному або різних, але пов’язаних між собою процесах праці – це: 1) розподіл праці; 2) кооперація праці; 3) спеціалізація праці; 4) правильної відповіді немає.
19. Існують такі межі раціонального поділу праці: 1) економічні, соціальні, адміністративні; 2) економічні, психофізіологічні, правові; 3) юридичні, соціальні, психофізіологічні; 4) економічні, психофізіологічні, соціальні. 20. Вид діяльності, який обумовлений суспільним розподілом праці і є соціально виправданим джерелом матеріального забезпечення людини – це: 1) спеціальність; 2) кваліфікація; 3) професія; 4) покликання.
21. Основні види розподілу праці на підприємстві: 1) технологічний, функціональний, професійно-кваліфікаційний; 2) технологічний, функціональний, соціальний; 3) виробничий, функціональний, соціальний; 4) виробничий, функціональний, професійно-кваліфікаційний.
22. Співвідношення між кількістю персоналу, що виконує функцію обслуговування певних об’єктів та кількістю об’єктів – це: 1) нормативи часу; 2) нормативи обслуговування; 3) нормативи чисельності; 4) нормативи підлеглості.
23. Визначення кількості працівників, необхідних для якісного виконання певного обсягу робіт або функцій – це: 1) нормативи часу; 2) нормативи обслуговування; 3) нормативи чисельності; 4) нормативи підлеглості.
24. Для вивчення затрат робочого часу використовують такі способи: 1) конструктивний (розрахунковий), хронометраж і фотохронометраж; 2) хронографія(фотографія) робочого дня, хронометраж і монографічний; 3) експериментальний, хронометраж і фотохронометраж; 4)хронографія (фотографія) робочого дня, хронометраж і фотохронометраж.
25. Хронографія (фотографія) – це спосіб вивчення використання робочого часу: 1) комбінований вид спостережень, що включає фотографію робочого часу і хронометраж; 2) на виконання окремих, часто повторюваних елементів операцій, які можуть бути розчленовані до прийомів, дій, рухів; 3) шляхом замірів його затрат за операціями та їх елементами в порядку послідовності їх використання з урахуванням всіх нормо утворюючих факторів протягом усього робочого дня; 4) правильної відповіді немає.
26. Хронометраж – це спосіб вивчення використання робочого часу: 1) комбінований вид спостережень, що включає фотографію робочого часу і хронометраж; 2) на виконання окремих, часто повторюваних елементів операцій, які можуть бути розчленовані до прийомів, дій, рухів; 3) шляхом замірів його затрат за операціями та їх елементами в порядку послідовності їх використання з урахуванням всіх нормо утворюючих факторів протягом усього робочого дня; 4) правильної відповіді немає.
27. Витрати праці основних робочих, які здійснюють технологічний вплив на предмет праці – це: 1) основна технологічна трудомісткість; 2) трудомісткість обслуговування виробництва; 3) трудомісткість управління виробництвом; 4) повна трудомісткість.
28. Витрати праці, що служать здійсненню управління процесом виробництва – це: 1) основна технологічна трудомісткість; 2) трудомісткість обслуговування виробництва; 3) трудомісткість управління виробництвом; 4) повна трудомісткість.
29. Робоче місце – це: 1) зона дії працівника, розміщення засобів виробництва, необхідних для виконання певної роботи; 2) певна ділянка, на якій переміщуються засоби виробництва, тобто можуть одночасно існувати кілька робочих місць; 3) територія підприємства, на якій розміщенні засоби виробництва; 4) правильної відповіді немає.
30. Стан робочого місця та їх організація безпосередньо визначають: 1) стан організації праці на підприємстві; 2) зміст організації праці на підприємстві; 3) рівень організації праці на підприємстві; 4) сутність організації праці на підприємстві.
31. Робочі місця за ознакою розподілу праці поділяються на: 1) індивідуальні, колективні; 2) спеціалізовані, універсальні; 3) стаціонарні, пересувні; 4) індивідуальні, змішані.
32. Функція обслуговування робочих місць, що носить характер профілактичного обслуговування: 1) налагоджувальна; 2) інструментальна; 3) міжремонтна; 4) облікова.
33. Вимога до організації робочого місця яка передбачає те, що організація робочого місця має забезпечити оптимальну зайнятість працівників, максимально високий рівень продуктивність праці і якість роботи: 1) економічна; 2) технічна; 3) організаційна; 4) ергономічна.
34. Атестація робочих місць передбачає: 1)дослідження, які направлені на вивчення виробничих ресурсів та організаційно-технічного рівня підприємства; 2)спостереження, які направлені на вивчення прийомів виконання робіт і встановлення науково обґрунтованих норм виробітку або норм затрат часу на виробництво продукту; 3)визначення фактичного стану організації робочих місць і встановлення ступеня відповідності їх типовим операційним технологіям та вимогам наукової організації праці; 4)спостереження, які направлені на вивчення організаційно-виробничої структури підприємства.
35. Перший етап роботи з атестації робочих місць: 1) оснащення; 2) облік; 3) налагоджування; 4) контроль.
36. Сукупність організаційно-технічних заходів, розроблених з урахуванням проведення атестації і впроваджених у вдосконалення діючих робочих місць та поліпшення їх використання: 1) атестація робочих місць; 2) раціоналізація робочих місць; 3) відтворення робочих місць; 4) модернізація робочих місць.
37. Задля більшої повноти і достовірності обліку кожного робочого місця заводиться: 1) картка робочого місця; 2) паспорт робочого місця; 3) книжка робочого місця; 4) правильної відповіді немає.
38. Після закінчення атестації робочих місць проводиться: 1) економічний аналіз; 2) технічний аналіз; 3) техніко-економічний аналіз; 4) облік робочих місць.
39. За складом робітників бригади поділяються на: 1) спеціалізовані і комплексні; 2) індивідуальні і групові; 3) повні і часткові; 4) пересувні і стаціонарні.
40. За характером виконуваних робіт бригади поділяються: 1) виробничі; 2) обслуговуючі; 3) творчі; 4) всі відповіді правильні.
41. За кількісним складом бригади бувають: 1) малі і великі; 2) нечисельні, середні і великі; 3) середні і великі; 4) правильної відповіді немає.
42. Умови праці – це: 1) сукупність факторів виробничого середовища, які в процесі праці впливають на працездатність і здоров’я людини; 2) розмір заробітної плати працівника; 3) пакет соціальних послуг, що може бути наданий працівнику; 4) правильні відповіді 2) та 3).
43. Умови праці поділяють на такі основні групи: 1) санітарно-гігієнічні, психофізіологічні та соціальні; 2) економічні, психофізіологічні та естетичні; 3) санітарно-гігієнічні, психофізіологічні та естетичні; 4) санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні, оранізаційно-економічні, соціально-психологічні.
44. Фактори умов праці, що ґрунтуються на раціональному розміщенні робочого місця та виплаті винагород: 1) санітарно-гігієнічні; 2) естетичні; 3) оранізаційно-економічні; 4) економічно-естетичні.
45. Виробнича естетика – це: 1) відповідність між фізичним і психічним станом працівника, яка сприяє підвищенню продуктивності його праці; 2) температура, запиленість різноманітними домішками і бактеріями та загазованість повітря, освітленість робочих місць, рівень виробничого шуму й вібрації; 3) створення комфорту на кожному робочому місці, раціональне розміщення засобів і предметів праці з метою зручності їх застосування; 4) немає правильної відповіді.
46. Фізіологічний показник, який відображає взаємозв’язок людини з умовами зовнішнього середовища: 1) продуктивність; 2) трудомісткість; 3) працездатність; 4) режим праці та відпочинку.
47. Режим праці та відпочинку, який включає кількість змін роботи за добу, час відновлення працездатності між змінами: 1) змінний; 2) добовий; 3) тижневий; 4) річний.
48. Які є основні принципи встановлення раціональних режимів праці та відпочинку? 1) задоволення потреби виробництва; забезпечення найбільшої працездатності людини; 2) поєднання громадських і особистих інтересів; 3) задоволення потреб керівництва підприємства; 4) правильні відповіді 1) та 2).
1) перепідготовка; 2) підвищення кваліфікації; 3) професійне навчання; 4) професійна адаптація.
1) професійна орієнтація; 2) професійна адаптація; 3) професійна актуалізація; 4) професійна реабілітація.
1) професійна агітація; 2) професійна освіта; 3) професійний відбір; 4) професійна адаптація.
1) раніше не мали робітничої професії; 2) раніше мали робітничу професію; 3) мали декілька професій; 4) мають робітничу професію.
53. Що називають науково організованою системою взаємодії психолога-консультанта та особи, що потребує допомоги у виборі або зміні професії чи виду діяльності: 1) професійна орієнтація; 2) професійна інформація; 3) професійна консультація; 4) PR-кампанія.
54. Мотивація — це процес: 1) визначення цілей і завдань організації; 2) спонукання себе та інших до продуктивнішої діяльності; 3) встановлення взаємозв’язків між посадовими особами підприємства; 4) видачі заробітної платні, премії.
55. Зазначте правильне твердження щодо стимулів: 1) вони належать до зовнішніх подразників, які приводять до зростання мотивів людини; 2) людина виконує всі дії, вчинки тільки після застосування щодо неї стимулів; 3) вони належать до внутрішніх чинників мотивації; 4) це емоційні прояви пізнавальних потреб людини.
56. Що не належить до основних методів забезпечення дисципліни праці? 1) переконання, виховання; 2) заохочення і примушення; 3) виховання, примушення; 4) перекваліфікація та перепідготовка кадрів.
57. Що являє собою організація управлінської праці? 1) упорядкованість, приведення у систему; 2) упорядкування, приведення у систему трудової діяльності людей, зайнятих управлінською працею; 3) мобілізація діяльності управлінської системи на об’єкт управління; 4) порядок, правила службової поведінки в апараті управління, які спрямовані на виконання поточних та перспективних завдань керівниками, фахівцями та іншими працівниками.
58. Учомуполягаєспецифікавизначеннярівняорганізаціїуправлінськоїпраці? 1) це особлива різновидність продуктивної праці; 2) складова частина сукупного працівника виробництва; 3) визначення рівня організації управлінської праці правомірна лише за комплексом певної групи показників: рівня організації праці, організації виробництва та організації управління; 4) це комплексна оцінка організаційного рівня, яка зберігає самостійне значення окремих груп.
59. Що не належить до договірних форм управління працею? 1) генеральна угода; 2) регіональні та територіальні угоди; 3) колективні та індивідуальні трудові договори; 4) постанови та розпорядження уряду.
V. Перелік питань НА екзамен
Список рекомендованої літератури
1.Балабанова Л.В. Організація праці менеджера. Підручник. – 2-е вид-ня, перероб. та доп. / Л.В. Балабанова, О.В. Сардак. – К.: ВД «Професіонал», 2007. – 416 с.. 2. Бичин В.Б. Организация и нормирование труда: учебник для ВУЗов / В.Б. Бичин и др.; под. общ. ред. Ю.Г. Одегова. – М.: Экзамен, 2003. 3. Бухаянов М.И. Организация и нормирование труда: Учебник для вузов / М.И. Бухаянов. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 400 с. 4. Віноградська О.М. Організація праці менеджера: Навч. Посібник / О.М. Віноградська. – Харків: ХНАМГ, 2008 – 190с. 5. Грішнова О. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник / Олена Грішнова. – К.: Знання, 2004. – 535 с. 6. Данюк В.М. Організація праці менеджера: Навч. посібник / В.М. Данюк. – К.: КНЕУ, 2006. – 272 с. 7. Ділові ігри, виробничі ситуації та практичні завдання з навчальної дисципліни «Управління персоналом» для студентів спеціальності 6.050200 «Менеджмент організації» усіх форм навчання / Укл. С.К. Потьомкін, Т.С. Шапошнікова, І.М. Козлова. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2007. – 108 с. 8. Егоршин А.П. Организация труда персонала: Учебник / А.П. Егоршин, А.К. Зайцев. – М.: ИНФРА-М, 2008. – 320 с. 9. Економіка праці і соціально-трудові відносини: навчальний посібник / В. М. Ковальов, В. С. Рижиков, О. Л. Єськов та ін; Мін-во освіти і науки України, Донбаська державна машинобудівна академія. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 255 с.
Комп’ютерний набір О.В. Середа Редактор О.С. Гринюк
Підп. до друку _________ 2015р. Формат 60х84/16. Папір офс. Гарнітура Таймс. Ум. друк. арк. 4,0. Обл.-вид. арк. 3,9 . Тираж 50 прим. Зам. ___
Редакційно-видавничий відділ Луцького національного технічного університету 43018 м. Луцьк, вул. Львівська, 75 Друк – РВВ Луцького НТУ
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||