Організація судових та правоохоронних органів України

Організація судових та правоохоронних органів України 09.09.2018 11:39

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Навчально-науковий інститут права

 

 

 

 

 

 

 

 

4229 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 до проведення практичних занять та самостійної роботи 

з дисципліни

«Організація судових та правоохоронних органів України»

для студентів спеціальності 081 «Право»

усіх форм навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

Суми

 Сумський державний університет

2017

 

Методичні вказівки до проведення практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів України» / укладачі: д-р юрид. наук, доц. М. М. Бурбика,                                     канд. юрид. наук О. О. Косиця. – Суми : Сумський державний університет, 2017. – 73 с.

 

 

 

 

Кафедра адміністративного, господарського права та фінансово-економічної безпеки ННІ права

 

 

Вступ

 

 

Навчальна дисципліна «Організація судових і правоохоронних органів України» – це вступний спеціалізований курс, який має на меті допомогти студентам одержати початкові знання про судову та правоохоронну діяльність спеціально уповноважених на її здійснення державних органів, а також недержавних організацій, покликаних сприяти реалізації правоохоронної функції держави. Коло таких органів досить широке. Традиційно до них належать суди, прокуратура, органи внутрішніх справ, органи безпеки України, досудового розслідування, юстиції, нотаріату, державної фіскальної, аудиторської, виконавчої та кримінально-виконавчої служб, адвокатура, а також інші органи, що займаються правоохоронною діяльністю.

Цей навчальний курс належить до циклу фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін, оскільки дає знання, без володіння якими неможливе якісне засвоєння таких навчальних дисциплін, як конституційне право, кримінально-, цивільно-, адміністративно-процесуальне право, прокурорський нагляд тощо. У курсі подаються матеріали, що не охоплюються іншими навчальними курсами.

Особливість вивчення цієї дисципліни полягає в тому, що в державі постійно триває процес удосконалення законів та інших нормативних актів, зокрема й тих, що безпосередньо стосуються організації й основ діяльності судів та правоохоронних органів. Це вимагає від студентів набуття навичок стеження за публікаціями з питань судових і правоохоронних органів. У цьому їм можуть бути корисні такі видання, як «Голос України», «Урядовий кур’єр», «Право України» та ін.

Навчальною програмою передбачено засвоєння зазначеної дисципліни на лекціях, практичних заняттях, при індивідуальному консультуванні викладачем, самостійній роботі, написанні контрольної роботи.

Практичні заняття – одна з основних форм навчання. На них перевіряється ступінь засвоєння студентами теоретичних питань курсу, положень законодавства та практики його застосування. Перевірка знань здійснюється також завдяки проведенню поточного модульного контролю. Зміст навчальної дисципліни розділено на два модулі. До першого віднесені питання, пов’язані з діяльністю судової влади, до другого – питання щодо функціонування правоохоронних органів.

Виконання індивідуальної роботи дає можливість студентові закріпити та поглибити теоретичні та практичні знання, одержані в процесі вивчення окремих тем курсу.

Самостійна робота заохочується за допомогою використання рейтингової системи оцінювання підготовки студентів та написання контрольної роботи.

Підсумковою формою контролю є диференційований залік, який має на меті перевірити рівень засвоєння теоретичних знань, уміння застосовувати набуті знання при вирішенні конкретних професійних завдань, а також самостійно працювати з науковою та навчальною літературою.

Завданням викладання названого курсу є те, що в результаті його вивчення майбутні юристи повинні знати зміст законодавства щодо системи, структури та принципів організації судових та правоохоронних органів, їх повноважень. Студенти повинні вміти чітко орієнтуватися в нормативно-правових джерелах, у проблемах захисту прав людини і громадянина, а також юридичних осіб від порушень через судову владу і правоохоронні органи, тобто орієнтуватися в механізмах реалізації норм права як гарантій держави. Оволодіння цими знаннями допоможе їм зорієнтуватися у майбутній професії, сформувати уявлення про зміст діяльності кожного правоохоронного органу та виявити індивідуальну схильність до то чи іншого напрямку юридичної діяльності. Отже, в результаті вивчення дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів» студенти повинні одержати знання та набути вмінь із таких питань:

 – сутність та поняття судової влади та правосуддя, його форми і види, значення і характеристика принципів правосуддя;

 – поняття правоохоронної діяльності, відомості про органи, що здійснюють таку діяльність, їх структура, завдання, функції, повноваження, а також уміти правильно тлумачити та застосовувати нормативно-правові акти щодо організації та діяльності судових та правоохоронних органів, вільно орієнтуватися в їх системі.

 

 

 

 

 

Тема 1. Предмет, основні поняття

й джерела дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»

 

План

1. Сутність державної правоохоронної діяльності.

2. Предмет і система дисципліни «Організація судових та правоохороннних органів».

3. Поняття і види судових і правоохоронних органів.

4. Загальна характеристика і функції правоохоронних органів.

5. Функції судової і правоохоронної діяльності.

6. Основні джерела дисципліни «Організація судових та право-охоронних органів».

7. Співвідношення дисциплінии «Організації судових і право-охоронних органів» з іншими юридичними дисциплінами.

 

Завдання

1. Назвіть та охарактеризуйте основні ознаки правоохоронної діяльності.

2. Назвіть та охарактеризуйте основні напрями (функції) судової та правоохоронної діяльності.

3. Перелічіть судові та правоохоронні органи, що виконують ці функції.

4. Охарактеризуйте систему дисципліни «Організація судових і правоохоронних органів».

5. Визначте значення Конституції України для діяльності судових і правоохоронних органів.

6. Визначте взаємозв’язок дисципліни «Організація судових і правоохоронних органів» із кримінально-процесуальним правом.

 

Список нормативних актів та літератури

 

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (зі змін. від 30.09.2010 p.).

2. Загальна декларація прав людини від 10 груд. 1948 р. / М-во юстиції України. – Київ : Логос, 1998. – 8 с.

3. Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод від 04.11.1950 р. // 36 договорів Ради Європи. – Київ : Парлам. вид-во, 2000. – С. 27–45.

4. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 p., Першого Протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції : Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР // Відом. Верховної Ради України. – 1997. – № 40. – Ст. 263 ; 1999. – № 22–23. – Ст. 197.

5. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 груд. 1966 р. // Права людини. Міжнар. договори України, декларації, док. – Київ, 1992. – С. 36–62.

6. Основні принципи незалежності судових органів від 06.09.1985 р. // Междунар. защита прав человека. Док. и коммент. – Xарків : Синтекс, 1998. – С. 162–166.

7. Європейська хартія про статус суддів // Вісн. Верховного Суду України. – 1998. – № 4. – С. 2.

8. Рекомендація № 12 (94) Комітету Міністрів державам-членам щодо незалежності, дієвості та ролі суддів // Відом. Верховної Ради України. – 1997. – № 4 (6). – С. 10–11.

9. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19.

10. Про Конституційний Суд України : Закон України від 26.10.1996 р. № 422/96-ВР // Відом. Верховної Ради України. –1996. – № 49. – Ст. 272.

11. Про прокуратуру : Закон України від 14.10.2014 р. № 1697-VII [Електронний ресурс]. –  Режим доступу : http://zakon3.ra-da.gov.ua/laws/show/1697-18.     

12. Про національну поліцію : Закон України від 02.07.2015 р. № 580-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/580-19.     

13. Про Службу безпеки України : Закон України від 25.03.1992 р. № 2229-ХІІ // Відом. Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.

15. Про адвокатуру та адвокатську діяльність : Закон України від 05.07.2012 р. № 5076-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5076-17.   

16. Про нотаріат : Закон України від 02.09.1993 p. № 3425-ХІІ // Відом. Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.

17. Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України : Постанова Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. № 228 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/228-2014%D0%BF/pa-ran24#n24.

18. Положення про Міністерство внутрішніх справ України : Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 р. № 878 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/8782015%D0%BF/paran23#n23.

19. Про затвердження Положення про Державну судову адміністрацію України : Постанова Кабінету Міністрів України від 14.01.2009 р. № 14 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/47-2016-%D0%BF. 

20. Конституція України : наук.-практ. комент. / редкол.: В. Я. Тацій, О. В. Пстришин, Ю. Г. Барабаш та ін. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Xарків : Право, 2011. – 1128 с.

21. Організація судової влади в Україні : навч. посіб. / І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий та ін. – Xарків : Одіссей, 2007.

22. Порівняльне судове право : навч. посіб. / І. Є. Марочкін, Л. М. Москвич, Н. В. Сібільова та ін. ; за ред. І. Є. Марочкіна та Л. М. Москвич. – Xарків : Право, 2008.

23. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України / О. С. Семерак. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Київ : Знання, 2008. – 392 с.

24. Організація судових та правоохоронних органів : підруч. для студентів юрид. спец. вищ. навч. закл. / І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий та ін. ; за ред. І. Є. Марочкіна і Н. В. Сібільової. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Xарків : Одіссей, 2011. – 376 с.

25. Іваницький C. O. Судова влада та правоохоронні органи України / С. О. Іваницький. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Київ : Кондор, 2009. – 150 с.

26. Судові та правоохоронні органи України. – Київ : Вид-во А. В.  Паливода, 2009. – 224 с.

27. Євграфова Є. Базова дисципліна з організації та функціонування системи судових та правоохоронних органів України / Є. Євграфова // Юрид. Україна. – 2009. – № 8. – С. 120–124.
28. Подоляка A. M. Поняття, ознаки та сутність правоохоронної діяльності / A. M. Подоляка // Наук. вісн. Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ України : зб. наук. пр. – Дніпропетровськ : Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2009. – № 3 (44). – С. 17–23.

 

Тема 2. Правосуддя і його принципи

 

План

1. Поняття правосуддя, його відмінність від інших форм держав-ної діяльності.

2. Роль судової влади у правовій державі.

3. Форми та види правосуддя.

4. Співвідношення понять «правосуддя» і «судочинство».

5. Поняття принципів правосуддя, їх система, характеристика, значення.

 

Завдання

1. У зв’язку з хворобою голови районного суду виконком міської ради своїм рішенням поклав виконання його обов’язків на суддю Іваненко.

Чи відповідає рішення виконкому міської ради чинному законодавству?

 

2. Суддя районного суду Петренко виніс вирок за кримінальним провадженням, яким засудив гр-на К. до 5 років позбавлення волі за скоєння крадіжки. Після оголошення вироку суддя вирішив, що він надто суворий і вніс до вироку зміни, визначивши терміном засудження 3 роки позбавлення волі?

Чи відповідають вимогам закону дії судді?

 

3. Суд розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження щодо звинувачення Л. у скоєнні навмисного вбивства з особливою жорстокістю. Враховуючи велику небезпеку злочину, у складі суду брали участь три професійні судді та два народних присяжних. Чи правильний склад суду?

Чи відповідає закону склад суду, який розглянув справу? У якому складі суддів здійснюється розгляд справ? Назвіть правові форми участі представників народу в здійсненні правосуддя?

 

4. Учні 9-го класу С. (15 років) та А. (16 років) за попередньою змовою зґвалтували ученицю паралельного класу Д. За клопотанням адміністрації школи місцевий суд розглянув кримінальну справу в актовій залі школи, де навчалися підсудні та потерпіла. На процесі були присутні вчителі, батьківський актив та учні.

Чи відповідають дії суду принципам правосуддя? Розкрийте зміст принципу гласності і відкритості судового процесу.

 

5. Під час розгляду кримінального провадження за звинуваченням Т. у скоєнні посадового злочину підсудний заявив клопотання про виклик перекладача, зазначивши, що судочинство ведеться українською мовою та всі свідки у справі розмовляють українською мовою, а він її розуміє погано. Порадившись, місцевий суд виніс ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, мотивуючи своє рішення тим, що підсудний володіє російською мовою, яка є його рідною, і тому у зв’язку з великою подібністю російської та української мов необхідності у перекладачеві немає. Головуючий при цьому роз’яснив підсудному, що якщо окремі слова для нього будуть незрозумілі, то їх йому перекладе секретар судового засідання.

Чи відповідають дії суду принципам судової влади? Розкрийте зміст і значення принципу мови судочинства.

 

6. Місцевий суд розпочав слухання у кримінальному провадженні за звинуваченням В., Ч. і Р. у скоєнні розбійного нападу. В ході слухання В. винним себе у скоєнні злочину не визнав, зазначивши, що Ч. і Р. обмовляють його, і тому заявив клопотання про призначення йому захисника. Порадившись, місцевий суд виніс ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, мотивуючи своє рішення тим, що на цей час вільних захисників немає, оскільки всі вони зайняті в інших судових засіданнях. При цьому головуючий у справі запропонував В. укласти угоду на здійснення захисту з одним із адвокатів, які здійснюють захист Ч. і Р., оскільки вони все одно беруть участь у цій справі і їм добре відомі її обставини.

Чи відповідають дії суду принципам правосуддя? Розкрийте зміст і значення принципу забезпечення обвинуваченому права на захист.

 

Список нормативних актів та літератури

1. Всеобщая декларация прав человека от 10 дек. 1948 г. // Междунар. док. по правам человека. – Харьков : РИФ «Арсин, ЛТД», 2000. – С. 6–12.

2. Європейська хартія про статус суддів // Вісн. Верховного Суду України. – 1998. – № 4. – С. 2–9.

3. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (зі змін. від 30.09.2010 p.).

4. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23.12.1993 р. № 3781-XII // Відом. Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.

5. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві : Закон України від 23.12.1993 р. № 3782-ХІІ // Відом. Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 51 ; 2003. – № 16. – Ст. 124.

6. Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території : Закон України від 15.07.2014 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :      

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=43309

7. Про звернення громадян : Закон України від 02 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. № 47. – Ст. 256.

8. Про Конституційний Суд України : Закон України від 26.10.1996 p. № 422/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.

9. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини : Закон України від 23.02.2006 р. № 3477-IV // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 12. – Ст. 792.

10. Про Вищу раду правосуддя : Закон України від 21.12.2016 р. № 1798-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-19/paran657#n657.        

11. Про доступ до судових рішень : Закон України від 22.12.2005 р. № 3262-IV // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 1. –Ст. 13.

12. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19.

13. Кодекс адміністративного судочинства України // Відом. Верховної Ради України. – 2005. – № 35–36, 37. – Ст. 446.

14. Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень : Постанова Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 р. № 740 // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 22. – Ст. 1623.

15. Основные принципы независимости судебных органов, принятые резолюциями Генеральной Ассамблеи ООН от 29.11.85 г. и 13.12.85 г. // Международ. акты о правах человека : сб. док. – Москва : б. и., – 2000. – С. 168–170.

16. Бринцев В. Д. Стандарти правової держави : втілення у національну модель організаційного забезпечення судової влади : моногр. / В. Д. Бринцев. – Xарків : Право, 2010. – 464 с.

17. Сібільова Н. В. Еволюція поняття «правосуддя» / Н. В. Сібільова // Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. –– Xарків : Право, 2005. – Вип. 10. – С. 186–190.

18. Жуйков В. М. Судебная реформа : проблемы доступа к правосудию / В. М. Жуйков. – Москва : Статус, 2006. – 283 с.

19. Овчаренко О. М. Доступність правосуддя та гарантії його реалізації : моногр. / О. М. Овчаренко. – Xарків : Право, 2008. – 304 с.

20. Статус суддів : навч. посіб. / кол. авт. : І. Є. Марочкін, Ю. І. Крючко, Л. М. Москвич та ін. ; за заг. ред. І. Є. Марочкіна. – Xарків : Право, 2009.

21. Овсяннікова О. О. Транспарентність судової влади : моногр. / О. О. Овсяннікова. – Xарків : ФІНН, 2010. – 336 с.

22. Організація судових та правоохоронних органів : підруч. для студентів юрид. спец. вищ. навч. закл. / І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий та ін. ; за ред. І. Є. Марочкіна і Н. В. Сібільової. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Xарків : Одіссей, 2011. – 376 с.

23. Актуальні вимоги і рекомендації органів Ради Європи щодо судової реформи і реформи прокуратури в України / підготовлено в рамках проекту «Спідометр Україна-ЄС: конституційна і судова реформи». – Київ, 2014. – 88 с.

24. Кримінальний процес у питаннях і відповідях: загальна і особлива частини : навч. посіб. /Л. Д. Удалова, В. В. Рожнова, Д. О. Савицький та ін. – 4-тє вид., допов. і переробл. – Київ : КНТ, 2016. – 269 с.

25. Лапкін А. В. Організація судових та правоохоронних органів України : навч. посіб. у схемах / А. В. Лапкін. – 2-ге вид., змін. і допов. – Харків : Право, 2013. – 144 с.

26. 35 неформальних практик у кримінальному судочинстві України / О. А. Банчук, І. О. Дмитрієва, Л. М. Лобойко. – Київ: Москаленко О. М., 2014. – 41 с.

27. Організація судових та правоохоронних органів : підручник / за заг. ред. І. Є. Марочкіна. – Харків : Право, 2014. – 448 с.

 

 

Тема 3. Судова система України

 

План

1. Поняття судової системи, її характеристика.

2. Основні поняття судової системи: «суд», «склад суду», «ланка судової системи», «гілка судової системи», «судова інстанція».

3. Система судів загальної юрисдикції:

а) місцеві суди;

б) апеляційні суди;

в) Верховний Суд України.

4. Спеціалізовані суди в Україні.

5. Голова суду та його заступник: повноваження, порядок обрання і звільнення з посади.

 

Завдання

1. Складіть схему судової системи України, деталізувавши при цьому систему судів місцевих (письмово).

 

2. До апеляційного суду надійшло на розгляд уперше кримінальне провадження за звинуваченням О. у скоєнні навмисного вбивства з хуліганських спонукань. Працівник апарату суду вирішив надіслати зазначену справу на розгляд до місцевого суду, оскільки справа у 1-й інстанції, по суті, не розглядалась, а відразу надійшла до апеляційного суду.

Чи відповідають дії працівника апарату суду вимогам законодавства? Визначте відмінності між судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Назвіть судові органи, що розглядають справи у першій, апеляційній і касаційній інстанціях.

 

3. Після перевірки діяльності приватного підприємства «Прометей» працівники ДФС України донарахували підприємству несплачені податки. Керівник ПП звернувся за юридичною допомогою до адвоката, який порадив підприємству подати позов до господарського суду, оскільки донарахування стосуються господарської діяльності ПП.

Чи правильні дії адвоката? Визначте завдання діяльності господарських і адміністративних судів.

 

4. Патрульний поліцейський Петренко за порушення правил дорожнього руху склав протокол про адміністративне правопорушення стосовно водія Г. і повідомив, що розгляд цієї справи відбудеться у Зарічному районному суді м. Сум. Водій Г. заперечив сержантові, мотивуючи тим, що оскільки він скоїв адміністративне правопорушення, то його справу повинен розглядати Сумський окружний адміністративний суд.

Чи правильні дії патрульного Петренка? Визначте завдання діяльності загальних і адміністративних судів.

 

5. Місцевий суд засудив П. до 6 років позбавлення волі за скоєння крадіжки з проникненням у житло. Батько засудженого, не погодившись з таким вироком і вважаючи сина невинним, надіслав скаргу до Верховного Суду України з вимогою скасувати вирок. У відповідь на скаргу одержано роз’яснення Верховного Суду України, з яким заявник звернувся до адвоката.

Як у такій ситуації повинен діяти адвокат?

 

6. Чи може бути призначений на посаду судді місцевого суду громадянин України, 25 років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права три роки, з яких три роки – на посаді помічника судді, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою?

 

7. Чи може бути призначений на посаду судді апеляційного суду громадянин України, 30 років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права п’ять років, з них три роки на посаді помічника судді, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою?

 

 

Список нормативних актів та літератури

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (зі змін. від 30.09.2010 p.).
2. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19.
3. Про Конституційний Суд України : Закон України від 26.10.1996 р. № 422/96-ВР // Відом. Верховної Ради України. –1996. – № 49. – Ст. 272.
4. Про Вищу раду правосуддя : Закон України від 21.12.2016 р. № 1798-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

 http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-19/paran657#n657.               

5. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 3 частини другої статті 18, статей 32, 33, 34, 35, 36, 37, підпункту 5, пункту 3 розділу VII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про судоустрій України» (справа про Касаційний суд України) від 11.12.2003 р. № 20-рп/2003 // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 51. – Ч. 1. – Ст. 2705.
6. Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ : Наказ Держ. суд. адмін. України від 17.12.2013 р. № 173 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/v0173750-13.   
7. Про затвердження Інструкції з діловодства в адміністративних судах : Наказ Держ. суд. адмін. України від 17.12.2013 р. № 174  [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

 http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/v0174750-13.

8. Конституція України : наук.-практ. комент. / редкол. : В. Я. Тацій, О. В. Петришин, Ю. Г. Барабаш та ін. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Xарків : Право, 2011. – 1128 с.
9. Банчук О. А. Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод до процедури здійснення судочинства / О. А. Банчук, О. Р. Куйбіда. – Київ : ІКЦ «Леста», 2005. – 116 с.
10. Стефанюк В. Судова система України та судова реформа / В. Стефанюк. – Київ : Юрінком Інтер, 2001. – 176 с.
11. Шишкін В. І. Судові системи країн світу : навч. посіб. : [у 3 кн.] / В. І. Шишкін. – Київ : Юрінком Інтер, 2001.
12. Русанова І. О. Суд присяжних в Україні : проблеми становлення та розвитку / І. О. Русанова. – Xарків : ВД ІНЖЕК, 2005.
13. Назаров І. В. Принципи побудови судової системи : моногр. / І. В. Назаров. – Xарків : ФІНН, 2009. – 144 с.
14. Організація судових та правоохоронних органів : підруч. для студентів юрид. спец. вищ. навч. закл. / І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий та ін. ; за ред. І. Є. Марочкіна і Н. В. Сібільової. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Xарків : Одіссей, 2011. – 376 с.
15. Москвич Л. М. Ефективність судової системи : концептуальний аналіз : моногр. / Л. М. Москвич. – Xарків : ФІНН, 2011. – 384 с.
16. Назаров І. В. Судові системи країн Європейського Союзу та України : генезис та порівняння : [моногр.] / І. В. Назаров. – Xарків : ФІНН, 2011. – 432 с.
17. Селіванов А. О. Питання теорії конституційного правосуддя в Україні : актуальні питання сучасного розвитку конституційного правосуддя / А. О. Селіванов, А. А. Стрижак. – Київ : Логос, 2010. – 276 с.
18. Мельник О. В. Судові та правоохоронні органи України : навчал.-метод. комплекс для курсантів (студентів) 1-го курсу Навч.-наук. ін-ту права та психології, ф-ту почат. та спец. підготовки / О. В. Мельник, О. С. Степанов. –  Київ, 2015. – 92 с.
19. Судові та правоохоронні органи України : навч. посіб. для підготовки до іспитів / упоряд.: І. В. Тетарчук, Т. С. Дяків. – Київ : ЦУЛ, 2013. – 200 с.
20. Тертична Е. В. Судова влада у концепції поділу влади в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. Наук : 12.00.10 / Е. В. Тертична ; [Приватний ВНЗ «Львівський ун-т бізнесу та права»]. – Львів, 2014. – 20с.
21. Яценко О. В. Структура і зміст правового статусу судді під час здійснення судочинства / О. В. Яценко // Адвокат. – 2014. –  № 2. – С. 39–44.

 

 

Тема 4. Верховний Суд України.

Конституційний Суд України

 

План

1. Статус Верховного Суду України як найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції.
2. Склад Верховного Суду України, повноваження суддів Верховного Суду України.
3. Повноваження голови Верховного Суду України.
4. Пленум Верховного Суду України.
5. Порядок формування та принципи діяльності Конституційного Суду України.
6. Повноваження Конституційного Суду України.
7. Форми роботи і форми звернення до Конституційного Суду України.

 

 

Завдання

1. У судді місцевого суду П. 29 червня завершився 5-річний термін призначення його на посаду вперше. За поданням голови Верховного Суду України Вища кваліфікаційна комісія суддів України рекомендувала його кандидатуру для обрання Верховною Радою України, надіславши необхідні документи до відповідного комітету Верховної Ради України на початку червня. Але розгляд у комітеті та відповідно на пленарному засіданні Верховної Ради був запланований на початок вересня.

Ураховуючи ці обставини, голова Верховного Суду України видав розпорядження, згідно з яким на період до обрання судді П. Верховною Радою України, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», доручив йому розгляд справ лише про адміністративні правопорушення.

Які повноваження, зокрема кадрові, має голова Верховного Суду України? Чи правильні рішення прийняв голова Верховного Суду України стосовно судді П.?

 

2. До Верховного Суду України надійшла скарга від громадянина К. про незгоду з рішенням місцевого суду у справі про розподіл майна, а також про незгоду з рішенням у цій справі апеляційного суду. Суддя Верховного Суду України, якому надійшла на розгляд зазначена скарга, на підставі п. 4 ст. 40 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дав розпорядження витребувати з апеляційного суду зазначену справу для її перевірки у Верховному Суді України. ?

Чи відповідає закону розпорядження судді Верховного Суду України? Які повноваження мають судді Верховного Суду України?

 

3. При призначенні суддів Конституційного Суду України Верховна Рада України впродовж п’яти місяців не змогла визначитися з трьома кандидатурами на посади суддів. У зв’язку з цим Президент України видав указ, яким призначив трьох суддів Конституційного Суду України.

Який порядок формування Конституційного Суду України? Хто може бути суддею Конституційного Суду України?

 

4. Сумська обласна рада на пленарному засіданні прийняла рішення звернутися з конституційним поданням до Конституційного Суду України про визнання неконституційними окремих положень Закону України «Про державний бюджет»?

Чи відповідає вимогам законодавства рішення депутатів Сумської обласної ради? Які є форми звернення і форми роботи Конституційного Суду України?

 

Список нормативних актів та літератури

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (зі змін. від 30.09.2010 p.).
2. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19.

3. Про Конституційний Суд України : Закон України від 26.10.1996 р. № 422/96-ВР // Відом. Верховної Ради України. –1996. – № 49. – Ст. 272.
4. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 3 частини другої статті 18, статей 32, 33, 34, 35, 36, 37, підпункту 5, пункту 3 розділу VII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про судоустрій України» (справа про Касаційний суд України) від 11.12.2003 р. № 20-рп/2003 // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 51. – Ч. 1. – Ст. 2705.
5. Конституція України : наук.-практ. комент. / редкол.: В. Я. Тацій, О. В. Петришин, Ю. Г. Барабаш та ін. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Xарів : Право, 2011. – 1128 с.
6. Москвич Л. М. Правовий статус носіїв судової влади в Україні (професійні судді, народні засідателі, суд присяжних) : моногр. / Л. М. Москвич, C. O. Іваницький, І. О. Русанова. – Xарків : ФІНН, 2009. – 488 с.
7. Марочкін І. Є. Добір кандидатів на посади суддів / І. Є. Марочкін // Інформ. вісн. Вищ. кваліфікац. коміс. суддів України. – 2007. – Вип. 1. – С. 23.

 

 

 

Тема 5. Статус суддів. Державна судова адміністрація

 

План

1. Поняття статусу суддів. Гарантії незалежності та недоторканності суддів.
2. Вимоги, що ставляться до суддів, їх призначення та обрання на посаду.
3. Дисциплінарна відповідальність суддів.
4. Вища кваліфікаційна комісія суддів.
5. Органи суддівського самоврядування, їх завдання і види.
6. Державна судова адміністрація України.
7. Вища рада правосуддя.

 

             Завдання

1. Патрульний поліцейський старший сержант Петренко зупинив водія автомобіля BMW-740 за порушення правил дорожнього руху. Водій показав посвідчення на право керування автотранспортним засобом, технічний паспорт на транспортний засіб, а також службове посвідчення про те, що він є суддею місцевого суду.

Як у цій ситуації повинен вчинити патрульний поліцейський?

 

2. Громадянин України Б., 26 років, відпрацювавши три роки юрисконсультом за контрактом на одному з приватних підприємств, звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з проханням призначити його суддею місцевого суду.

Чи відповідає закону такий порядок призначення суддею? Назвіть вимоги, встановлені у законодавстві до кандидатів на посаду суддів. Який порядок обрання та призначення суддів на посаду?

 

3. Суддя місцевого суду, призначений уперше, до зайняття посади судді був одним із засновників юридичної фірми. Але, ставши суддею, після робочого дня, а також у вихідні дні він консультував постійних клієнтів фірми, які оплачували його послуги на банківський рахунок фірми. Коли про це стало відомо, його запросили до кваліфікаційної комісії суддів, щоб або спростувати цю інформацію, або дати стосовно неї пояснення. Суддя підтвердив правдивість інформації і пояснив, що він не бачить у його вчинках порушень закону:

• по-перше, він давав консультації поза приміщенням суду і не в робочий час, тобто на його службових обов’язках це ніяк не позначилося;
• по-друге, він консультував клієнтів із питань законодавства у сфері підприємницької діяльності, спори з яких, якщо виникають, то розглядаються господарськими судами, а він працює у загальному суді і за внутрішньою спеціалізацією розглядає кримінальні провадження;
• по-третє, у юридичній фірмі працюють лише його син із дружиною, які ще не мають значного досвіду і тому не можуть консультувати зі складних питань права, що позначається на іміджі фірми, а звідси і на розмірах доходів, а існуюча ситуація дозволяє його сім’ї бути матеріально забезпеченою, а отже, він як суддя є більш незалежним, ніж його колеги.

Чи сумісна ця діяльність зі статусом судді? Якщо ні, то яке рішення повинна ухвалити кваліфікаційна комісія? Який орган ухвалює рішення про несумісність?

 

4. До голови місцевого суду зі скаргою на суддю М. звернулися заявниця С. та її представник адвокат Н. Вони скаржилися на те, що суддя вже впродовж майже року не вживає взагалі ніяких заходів щодо розгляду заяви про поновлення на роботі, при цьому із суддею вони не можуть зустрітись, а помічник судді К. повідомив, що заява взагалі втрачена. Оскільки скарги такого змісту на суддю М. та його помічника голова суду отримував неодноразово, він вирішив притягнути до дисциплінарної відповідальності обох. Судді М. він оголосив зауваження, а помічнику судді К. – догану, про що видав відповідний наказ.

Хто має право накладати дисциплінарне стягнення на суддю і на помічника судді? Яка дисциплінарна відповідальність встановлена для судді? Який порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді?

 

5. Голова апеляційного суду вніс на затвердження зборів суддів апеляційного суду запропонований ним персональний склад судових палат. Збори суддів затвердили пропозицію голови суду. Суддя Р., який після розподілу почав працювати у судовій палаті з цивільних справ, через декілька тижнів звернувся до голови суду з проханням перевести його до судової палати з кримінальних справ, оскільки його попередній досвід судді і професійний та науковий інтерес більш пов’язані з розглядом кримінальних справ, ніж цивільних. Голова суду відмовив у проханні, мотивуючи тим, що існуючий персональний розподіл його як керівника суду задовольняє, він є оптимальним, оскільки враховує у міру можливості професійні якості та нахили всіх суддів, не лише одного. Тоді суддя Р., керуючись п. 2 ч. 5 ст. 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», звернувся до зборів суддів апеляційного суду області з проханням підтримати його бажання працювати в судовій палаті з кримінальних справ. Загальні збори, вислухавши усі доводи судді Р. та заперечення голови суду, дійшли висновку, що доцільніше суддю Р. ввести до складу судової плати з кримінальних справ.

Чи були компетентними збори суддів у вирішенні питання, з яким до них звернувся суддя? Які наслідки позитивного вирішення прохання судді? Які повноваження зборів суддів? Яке призначення органів суддівського самоврядування, які вони мають організаційні форми?

 

6. У заступника голови Касаційного адміністратвиного суду, доктора юридичних наук, який пропрацював на посаді судді 31 рік і має доступ до державної таємниці рівня «цілком таємно», є 16-річний улюблений онук, який попросив дідуся подарувати йому на повноліття автомобіль моделі BMWX6.

Чи зможе суддя задовольнити прохання онука за рахунок свого посадового окладу і в який термін? Який рівень суддівської винагороди встановлений законом і від чого він залежить?

 

Список нормативних актів та літератури

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (зі змін. від 30.09.2010 p.).
2. Основні принципи незалежності судових органів від 06.09.1985 р. // Международ. защита прав человека. Док. и коммент. – Xарків : Синтекс, 1998. – С. 162–166.
3. Європейська хартія про статус суддів // Вісн. Верхов. Суду України. – 1998. – № 4. – С. 2–9.
4. Рекомендація № R (94) 12 Комітету Міністрів державам-членам щодо незалежності, дієвості та ролі суддів // Вісн. Верхов. Суду України. – 1997. – № 4 (6). – С. 10–11.
5.   Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19.

6. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві : Закон України від 23.12.1993 р. № 3782-ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу :      

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3782-12.

7. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23.12.1993 р. № 3781-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3781-12.    
8.  Про Вищу раду правосуддя : Закон України від 21.12.2016 р. № 1798-VIII // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :                      http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-19/paran657#n657.
9. Про незалежність судової влади : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 р. № 8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-07. 
10. Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.06.1999 р. № 10 // Законодавство України про судову правоохоронну діяльність : зб. нормат. актів. – Київ : Юрінком Інтер, 2001. – С. 176–180.
11. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 01.12.2004 р. № 19-рп/2004 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 49. – Ст. 3220.
12.  Конституція України : наук.-практ. комент. / редкол.: В. Я. Тацій, О. В. Петришин, Ю. Г. Барабаш та ін. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Xарків : Право, 2011. – 1128 с.
13. Судова реформа в Україні : проблеми і перспективи : [матеріали наук.-практ. конф.] (м. Харків, 18–19 квіт. 2002 р.) / редкол.: В. В. Сташис та ін. Xарків : Юрінком Інтер, 2002.
14. Організація судової влади в Україні / за наук. ред. А. О. Селіванова. – Київ : Юрінком Інтер, 2002.
15. Грошевой Ю. М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве / Ю. М. Грошевой. –Харьков : Вища шк., 1975.
16. Подкопаєв С. В. Дисциплінарна відповідальність суддів : сутність, механізм реалізації / С. В. Подкопаєв. – Xарків : ВД ІНЖЕК, 2003. – 192 с.
17. Москвич Л. М. Статус суддів : теоретичний та порівняльно-правовий аналіз / Л. М. Москвич. – Херсон, 2004. – 223 с.
18. Москвич Л. М. Статус судді : питання теорії та практики / Л. М. Москвич, С. В. Подкопаєв, С. В. Прилуцький. – Xарків : ВД ІНЖЕК, 2004. – 217 с.
19. Астрова Л. М. Склад і особливості формування Конституційного Суду України / Л. М. Астрова // Вісн. Акад. адвокатури України.– 2007. – Вип. 10.  – С. 27–32.
20. Москвич Л. М. Правовий статус носіїв судової влади в Україні (професійні судді, народні засідателі, суд присяжних) : моногр. / Л. М. Москвич, C. O. Іваницький, І. О. Русанова. – Xарків : ФІНН, 2009. – 488 с.
21. Марочкін І. Є. Добір кандидатів на посади суддів / І. Є. Марочкін // Інформ. вісн. Вищ. кваліфікац. коміс. суддів України. – 2007. – Вип. 1. – С. 23.
22. Організація судових та правоохоронних органів : підруч. для студентів юрид. спец. вищ. навч. закл. / І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий та ін. ; за ред. І. Є. Марочкіна і Н. В. Сібільової. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Xарків : Одіссей, 2011. – 376 с.
23. Статус суддів : навч. посіб. / кол. авт.: І. Є. Марочкін, Ю. І. Крючко, Л. М. Москвич та ін.; за заг. ред. І. Є. Марочкіна. – Xарків : Право, 2009. – 354 с.

 

Тема 6. Органи прокуратури України

 

План

1. Місце і роль прокуратури в системі органів державної влади України.
2. Правові основи діяльності та завдання органів прокуратури.
3. Принципи організації та діяльності органів прокуратури.
4. Характеристика основних функцій прокуратури.
5. Система і структура органів прокуратури.
6. Акти прокурорського реагування.
7. Кадри органів прокуратури.

 

Завдання

1. Генеральна прокуратура України встановила, що Кабінет Міністрів України прийняв низку рішень із порушенням чинного законодавства.

Чи можливе реагування прокуратури на порушення закону?

 

2. Прокурор району встановив, що наказ директора АТП про звільнення водія Панченка суперечить трудовому законодавству, а тому скасував його, про що повідомив директора.

Чи правомірні дії прокурора?

 

3. Прокурор Сумської місцевої прокуратури приніс апеляційне подання на вирок Сумського районного суду Сумської області до апеляційного суду Сумської області. Прокурор Сумської обласної прокуратури відкликав цю апеляцію у зв’язку з помилковою позицією прокурора Сумської місцевої прокуратури.

Чи правильно вчинив прокурор області? Хто може відкликати апеляцію прокурора? Який принцип організації та діяльності органів прокуратури повинен застосовуватися у таких випадках?

 

4. Колегія прокуратури області прийняла рішення з питання, що розглядалося на її засіданні. Прокурор області після цього засідання повідомив Генерального прокурора України, написавши у рапорті: «Незважаючи на те що я не згоден з цим рішенням, оскільки воно не може забезпечити підвищення якості прокурорського нагляду в області, я його приймаю, оскільки підпорядковуюся більшості, що були присутні на засіданні колегії».

Чи правильно вчинив прокурор області? Чи дотримався він вимог принципів організації та діяльності органів прокуратури? Дайте характеристику цих принципів.

 

5. При проведенні перевірки з питань дотримання законодавства щодо охорони навколишнього природного середовища прокурор району з’ясував, що в районі грубо порушується законодавство про відходи, оскільки окремі сільгосппідприємства з дозволу районної державної адміністрації складують отрутохімікати у непридатних для цього приміщеннях. Про результати перевірки стало відомо голові державної районної адміністрації, який викликав до себе прокурора району і дав йому вказівку тимчасово припинити перевірку, оскільки такі дії керівників сільгосппідприємств були узгоджені з райдержадміністрацією, а наступного року повинні виділити кошти на утилізацію отрутохімікатів.

Як у такій ситуації повинен вчинити прокурор? Дайте характеристику принципу організації та діяльності органів прокуратури, на знання якого розраховано це завдання.

 

6. До прокуратури району звернувся громадянин Д., інвалід з вадами зору. Посилаючись на те, що йому дуже важко читати і писати, він висловив прохання виділити йому працівника прокуратури, який би зміг захистити його конституційні права під час розгляду цивільної справи. Прокурор району відмовив йому, посилаючись на те, що у прокуратури на день звернення громадянина Д. великий обсяг роботи. Йому було запропоновано звернутися до юридичної консультації за місцем проживання.

Чи правильно вчинив прокурор? Інтереси яких груп громадян повинен представляти прокурор у суді?

 

7. Громадянин Республіки Молдови К., 26 років, який закінчив юридичний коледж та одержав кваліфікацію бакалавра і має річний стаж роботи державного виконавця, звернувся до прокуратури області із заявою прийняти його на посаду прокурором у тому самому районі, де він працював на попередній посаді. Начальник відділу прокуратури області з питань роботи з кадрами відмовив йому.

Чи були підстави для відмови? Які саме? Назвіть вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів.

 

8. За порушення трудової та виконавчої дисципліни прокурор м. Сум своїм наказом притягнув до дисциплінарної відповідальності прокурора Сумської місцевої прокуратури і виніс йому сувору догану.

Чи правильно вчинив прокурор міста? Який прокурор може притягнути до дисциплінарної відповідальності працівника районної прокуратури? Які види дисциплінарних стягнень можуть застосовуватися до працівників прокуратури?

 

Список нормативних актів та літератури

1. Конституція України від 28.06.96 р. (із змінами та доповненнями)  // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – Київ, 1992. – С. 18–24.
3. Міжнародний пакт про громадянські i політичні права від 16 грудня 1966 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – Київ, 1992. – С. 36–62.
4. Європейська конвенція з прав людини (Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам ; Київ, 1996. – С. 12–17.
5. Про адвокатуру та адвокатську діяльність : Закон України від 5 липня 2012 року // Урядовий кур’єр. – 5 вересня 2012. – № 159.
6. Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України : Закон України від 7 березня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 32. – Ст. 225.
7. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23 грудня 1993 року // Голос України. – 1994. – 2 березня.
8. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві : Закон України від 23 грудня 1993 р. // Голос України. – 1994. – 2 березня.
9. Про звернення громадян : Закон України від 02 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
10. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
11. Про прокуратуру : Закон України від 14 жовт. 2014 р. № 1697-VII // Офіційний вісник України. – 2014. – № 87. – Ст. 2471 (зі змінами та доповненнями станом на 12.05.2016).
12. Про перелік посад військових прокурорів і слідчих військових прокуратур та граничних військових звань за цими посадами : Указ Президента України від 22 вересня 2014 р. // Офіційний вісник України. – 2014. – № 77. – Ст. 2175.
13. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI // Голос України. – 19 травня 2012. – № 90–91 (зі змінами та доповненнями).
14. Інструкція з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень : Наказ МВС України від 23 серпня 2012 р. № 700.
15. Наказ Генеральної прокуратури № 69 від 17 серпня 2012 «Про єдиний реєстр досудових розслідувань».
16. Білокінь Р. Прокурорський нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність / Р. Білокінь // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 1. – С. 164–167.
17. Годуєва К. І. Захист прокурором прав і свобод дітей поза межами кримінального провадження : автореф. дис. ... канд. юрид. Наук : 12.00.10 / К. І. Годуєва ; [Ген. прокуратура України. Нац. акад. прокуратури України]. – Київ, 2014. – 20 с.
18. Гультай П. Деякі проблеми прокурорського нагляду за законністю застосування запобіжних заходів у світлі нового КПК України / П. Гультай // Вісник прокуратури. – 2012. – № 9. – С. 54–60.
19. Колесник О. Процесуальний статус прокуратури міста з районним поділом / О. Колесник // Вісник прокуратури. – 2012. – № 8. – С. 48–51.
20. Корнаш О. Мета і завдання прокуратури як правозахисного органу / О. Корнаш // Вісник прокуратури. – 2012. – № 1. – С. 55–60.
21. Марчук Н. Щодо визначення поняття «прокурор» у кримінальному провадженні / Н. Марчук // Вісник прокуратури. – 2012. – № 8. – С. 3–10.
22. Назарук О. І. Організація діяльності прокурора щодо забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / О. І. Назарук ; [Ген. прокуратура України. Нац. акад. прокуратури України]. – Київ, 2014. – 20 с.
23. Подкопаєв С. В. Проблеми формування сучасної концепції організації та діяльності прокуратури України / С. В. Подкопаєв // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2014. – № 2. – С. 177–183.
24. Скрипнюк В. Система організації державних органів у контексті забезпечення принципу поділу влади (органи прокуратури) / В. Скрипнюк // Юридична Україна. – 2014. – № 4. – С. 9–14.
25. Юрчишин В. М. Класифікація функцій прокурора у досудовому розслідуванні / В. М. Юрчишин // Адвокат. – 2014. – № 2. – С. 30–34.

 

Тема 7. Органи внутрішніх справ. Служба безпеки України

 

План

1. Органи внутрішніх справ, їх завдання, функції та місце в системі правоохоронних органів.
2. Міністерство внутрішніх справ, його структура і повноваження.
3. Національна поліція України. Склад. Повноваження. Завдання.
4. Служба безпеки України, її завдання, функції, повноваження.
5. Структура СБУ. Принципи діяльності.
6. Контроль за діяльністю Служби безпеки України.

 

 

Завдання

1.  Голова районної державної адміністрації викликав начальника міського відділу поліції і дав йому доручення організувати знесення наметів протестувальників, установлених перед входом до райдержадміністрації. Своє доручення голова РДА мотивував тим, що є рішення суду, яким заборонено проведення зазначеної акції перед приміщенням адміністрації.

Чи відповідає вимогам закону доручення голови райдержадміністрації? Як повинен діяти в такій ситуації начальник міського відділу поліції? Які функції виконують органи внутрішніх справ?

 

2. Прокурор району провів координаційну нараду про стан злочинності на території району, за результатами якої була прийнята постанова, де поряд з іншими заходами планувалося прокуратурі району спільно з районним відділом поліції провести перевірки додержання вимог законодавства торгівельними установами, розташованими біля шкіл та закладів професійно-технічної освіти, які здійснюють реалізацію тютюнових та алкогольних виробів. Начальник райвідділу відмовився підписувати зазначену постанову, мотивуючи відмову тим, що органи поліції діють відповідно до закону України «Про Національну поліцію» і не повинні виконувати ніякі інші функції, зокрема перевіряти правила торгівлі.

Чи відповідають вимогам законодавства дії начальника райвідділу поліції?

 

3.  Директор ювелірного магазину «Діамант» звернувся до управління поліції охорони в Сумській області з проханням забезпечити охорону магазину. Начальник відділу запропонував укласти договір на оплатну охорону. Директор магазину відмовився підписувати договір, заявивши, що оскільки служба охорони є державним органом, то й охорона повинна здійснюватися на безоплатній основі.

Чи відповідають дії начальника відділу вимогам Закону України «Про Національну поліцію»?

 

4. Дільничний інспектор викликав до райвідділу гр-на П., який два тижні тому звільнився з місць позбавлення волі, де відбував покарання за скоєння квартирних крадіжок, і попередив його, що оскільки він проживає на закріпленій за ним дільниці, то він буде взятий на облік із метою недопущення скоєння нових злочинів. Громадянин П. заперечив дільничному інспектору, заявивши, що він вже відбув покарання і тому поліція не повинна мати до нього ніяких претензій.

Чи відповідають вимогам законодавства дії дільничного інспектора? На знання якої функції діяльності поліції розраховане це завдання?

 

5. Визначте з наведеного переліку підрозділи, з яких складається Національна поліція України:

1) патрульна поліція; 2) кримінальна поліція; 3) оперативно-розшукова поліція; 4) судова поліція; 5) спеціальна поліція; 6) податкова поліція; 7) поліція охорони.

 

6. Із наведеного переліку назвіть завдання органів Служби безпеки України:

1) розкриття злочинів проти миру і безпеки людства;

2) запобігання дорожньо-транспортним пригодам;

3) прослуховування телефонних розмов громадян та посадових осіб;

4) запобігання організованій злочинній діяльності у сфері управління;

5) припинення протиправних діянь, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Назвіть інші завдання органів Служби безпеки України та наведіть перелік принципів їх діяльності.

 

        7. Із наведеного переліку назвіть, хто здійснює керівництво діяльністю Служби безпеки України:

1) голова Служби безпеки України;

2) міністр Служби безпеки України;

3) прем’єр-міністр України;

4) секретар Ради національної безпеки і оборони України.

 

        8. Із наведеного переліку назвіть, ким призначається на посаду голова Служби безпеки України:

1) Верховною Радою України за поданням прем’єр-міністра України;

2) Верховною Радою України за поданням Президента України;

3) Президентом України;

4) Кабінетом Міністрів України.

 

        9. Із наведеного переліку назвіть, ким здійснюється контроль за діяльністю Служби безпеки України:

1) Кабінетом Міністрів України;

2) Верховною Радою України та Президентом України;

3) прем’єр-міністром України;

4) Верховним Судом України.

 

Список нормативних актів та літератури

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (зі змін. від 30.09.2010 p.).
2. Про Державну прикордонну службу України : Закон України від 3 квітня 2013 року // Відомості Верховної Ради України. –2003. – № 27. – Ст. 208 (зі змінами та доповненнями, станом на 01.08.2016).
3.  Про Національну гвардію України : Закон України від 13 березня 2014 року // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 17. – Ст. 594 (із змінами та доповненнями, станом на 01.08.2016).
4.  Положення про Державну міграційну службу України : затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 360.
5. Положення про Міністерство внутрішніх справ України : Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 878 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/878-2015-%D0%BF/paran23#n23.
6.  Про Національне антикорупційне бюро України : Закон України від 14 жовтня 2014 року // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 47. – Ст. 2051 (зі змінами та доповненнями, станом на 01.08.2016).
7.  Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303 (зі змінами та доповненнями, станом на 01.08.2016).
8.  Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей : Закон України від 24 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – Ст. 35 (зі змінами та доповненнями, станом на 01.08.2016).
9.  Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : Закон України від 30 червня 1993 року // Голос України. – 1993. – 6 серпня (із змінами та доповненнями, станом на 01.08.2016).
10. Про прокуратуру : Закон України від 14 жовтня 2014 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2015. – № 2–3. – Ст. 12 (зі змінами та доповненнями, станом на 01.08.2016).
11.  Про Раду національної безпеки : Закон України від 5 березня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – С. 18 (зі змінами та доповненнями, станом на 01.08.2016).
12.  Про Службу безпеки України : Закон України від 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382 (зі змінами та доповненнями, станом на 01.08.2016).
13.  Про судову експертизу : Закон України від 25 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232 (зі змінами та доповненнями, станом на 01.08.2016).
14. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.   
15. Про національну поліцію : Закон від 02.07.2015 р. № 580-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.ra-da.gov.ua/laws/show/580-19 .
16. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : Закон України від 30.06.1993 р. № 3341-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.ra-da.gov.ua/laws/show/3341-12.     
17. Про контррозвідувальну діяльність : Закон України від 26.12.2002 p. № 374-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/374-15      
18. Конституція України : наук.-практ. комент. / редкол.: В. Я. Тацій, О. В. Петришин, Ю. Г. Барабаш та ін. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Xарків : Право, 2011. – 1128 с.  
19. Погорецький М. А. Досудове слідство України: історія та сучасність / М. А. Погорецький // Вісн. Луганської акад. внутр. справ МВС. – 2002. – Вип. 3. – С. 216–227.
20. Петриченко О. Проблеми реформування законодавства щодо системи органів досудового слідства в Україні / О. Петриченко // Юрид. журн. ЮСТІНІАН. – 2002. – № 5. – С. 1.
21. Чайковський А. С. Дізнання та досудове слідство : історія і сучасність : [навч. вид.] / А. С. Чайковський, С. В. Губар, В. А. Довбня. – Київ : РВВ МВС України, 2004. – 180 с.
22. Слободянюк В. Дізнання: історія, сучасність, перспективи / В. Слободянюк // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 4. – С. 65–68.
23. Пивоваров В. В. Взаємодія органів досудового слідства та дізнання при розслідуванні кримінальних справ : моногр. / В. В. Пивоваров, Л. І. Щербина. – Xарків : Право, 2006. – 176 с.
24. Капля О. Правовий статус правоохоронних органів Європейського Союзу / О. Капля // Вісн. Акад. управління МВС. – 2008. – № 3. – С. 105–115.
25. Організація судових та правоохоронних органів : підруч. для студентів юрид. спец. вищ. навч. закл. / І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий та ін. ; за ред. І. Є. Марочкіна і Н. В. Сібільової. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Xарків : Одіссей, 2011. – 376 с.
26. Слободянюк В. Дізнання: історія, сучасність, перспективи / В. Слободянюк // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 4. – С. 65–68.
27. Погорецький М. А. Досудове слідство України: історія та сучасність / М. А. Погорецький // Вісн. Луганської акад. внутр. справ МВС. – 2002. – Вип. 3. – С. 216–227.
28. Ярмакі В. Х. Адміністративно-правовий статус Служби безпеки України / В. Х. Ярмакі // Митна справа. – 2009. – № 4. – С. 61–65.
29. Маяков В. А. Актуальні питання діяльності органів досудового слідства Служби безпеки України / В. А. Маяков // Досудове розслідування : актуальні пробл. та шляхи їх вирішення : [матеріали постійнодіючого наук.-практ. семінару] (23 жовт. 2009 р.). – Харків : Оберіг, 2009. – Вип. 1. – С. 19–23.
30. Яворський В. Відповідність оперативно-розшукової діяльності, що здійснюється СБ України, стандартам прав людини / В. Яворський // Права людини. – 2009. – 16–30 квіт. – № 11. – С. 6–8.
31. Грідін О. В. Становлення та розвиток органів Служби безпеки України (історико-прав. аналіз) / О. В. Грідін // Держава і право. Юрид. і політ. науки. – Київ : Ін-т держави і права НАН України, 2010. – Вип. 47. – С. 152–158.
32. Вітик І. Щодо окремих правових аспектів реформування правосуб’єктності Служби безпеки України / І. Вітик, В. Костюк // Право України. – 2009. – № 12. – С. 218–222.
33. Правове забезпечення оперативно-службової діяльності : актуальні проблеми та шляхи їх вирішення : [матеріали постійнодіючого наук.-практ. семінару] (27 трав. 2016 р.). – Харків : Право, 2016. – Вип. 7. – 382 с.

 

 

Тема 8. Органи досудового розслідування

 

План

1. Досудове розслідування кримінальних справ: поняття і види.
2. Органи досудового розслідування, їх система, завдання і компетенція.
3. Структура НАБУ, слідчих підрозділів Національної поліції, Служби безпеки України, податкової міліції, державної кримінально-виконавчої служби, Державного бюро розслідувань.
4. Статус слідчого. Вимоги, що ставлять до кандидатів на посаду слідчого.

 

Завдання

1. До слідчого судді надійшла скарга О. М. Плотнікової на бездіяльність слідчого прокуратури В. С. Гордієнко про невнесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до поданої нею 22 грудня 2015 року. На судове засідання з’явилися заявник та слідчий. Слідчий зазначив, що заявник не має права на оскарження бездіяльності слідчого, бо відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 60 КПК України заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття та реєстрацію. Так, заяву у О. М. Плотнікової було прийнято, про що зроблено запис в журналі Єдиного обліку і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, а відтак порушень немає. Заявник погодилася, що її заяву дійсно прийнято, втім не проведено ніяких дій щодо її перевірки та не розпочато досудове розслідування. Слідчий зазначив, що у заяві недостатньо підстав для того, щоб розпочати досудове розслідування.

        Дайте правову оцінку діям слідчого. Яке рішеня повинен прийняти слідчий суддя?

 

2. О. П. Томенко подала скаргу до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва на постанову старшого слідчого прокуратури Подільського району м. Києва О. Є. Лєвіна від 27 грудня 2014 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 44-00088. Розглянувши скаргу, слідчий суддя виніс ухвалу про залишення скарги без розгляду. Ухвала слідчого судді мотивована тим, що скаргу подано після закінчення терміну на оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, а питання про поновлення терміну не порушувалося. Не погодившись із рішенням, О. П. Томенко звернулася зі скаргою до слідчого судді повторно та стверджувала, що копію постанови старшого слідчого прокуратури Подільського району міста Києва О. Є. Лєвіна отримала 11.01.2015 року, на підтвердження цього надала поштовий конверт. Вона зазначила, що вперше звернулась зі скаргою до Подільського районного суду м. Києва 15 січня 2015 року. Слідчий суддя виніс ухвалу про відмову у відкритті провадження на підставі того, що попередня скарга О. П. Томенко відповідно до попередньої ухвали залишена без розгляду, а сам він не може відмінити свого попереднього рішення та роз’яснив, що вона може подати скаргу на цю ухвалу до апеляційного суду.

        Чи відповідають рішення слідчого судді закону? Як повинен діяти заявник?

 

3.  До Голосіївського відділу ГУ поліції в Київській області 29 листопада 2015 року надійшло клопотання адвоката О. А. Плотнюка, який є представником потерпілого, про надання йому для ознайомлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 221 КПК України, матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження № 02-15079 щодо обвинувачення О. І. Куликіна у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 181, ч. 2 ст. 152 КК України. Слідчий направив адвокатові О. А. Плотнюку листа про те, що кримінальне провадження зупинено і що матеріали кримінальної справи будуть надані після відновлення досудового слідства. Адвокат О. А. Плотнюк подав скаргу до слідчого судді щодо бездіяльності слідчого, що полягає у невиконанні слідчим обов’язку щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Слідчий суддя відкрив провадження та призначив судове засідання, на яке з’явився заявник, а слідчий, який був попереджений про час і місце засідання, не з’явився. У судовому засіданні адвокат заявив клопотання про фіксування судового засідання технічними засобами. Слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання, зазначивши, що законом це не передбачено. Розглянувши скаргу адвоката, слідчий суддя виніс ухвалу про відмову у її задоволенні, мотивуючи її тим, що відповідно до ст. 303 КПК України не передбачено право на оскарження на досудовому провадженні бездіяльності слідчого, яка пов’язана у ненаданні матеріалів досудового розслідування для ознайомлення.

           Визначте, які порушення мали місце у цьому провадженні. Чи може бути оскаржене рішення слідчого судді?

 

4. Петренко було повідомлено про те, що він підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ст. 114 КК України. Слідчий склав клопотання про обрання до Петренка запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Це клопотання було погоджено із прокурором. При розгляді клопотання слідчим суддею останній дійшов висновку, що надані стороною обвинувачення докази підтверджують обставини, перелічені у ч. 1 ст. 194 КПК, достатні для обрання стосовно Петренка запобіжного заходу. Але, виходячи з кваліфікації вчиненого злочину, відповідно до ч. 5 ст. 174 КПК до Петренка не можна застосовувати такий запобіжний захід, як домашній арешт.

        Яке рішення повинен ухвалити слідчий суддя?

 

5. До Чепурного, який підозрювався у тому, що він брав участь у скоєнні злочинів у складі злочинної групи, було обрано домашній арешт. Як установило слідство, члени цієї групи у нічний час за допомогою відмичок проникали до помешкань громадян, після чого зв’язували хазяїв та викрадали гроші й цінні речі. Під час вчинення злочинів Чепурний зробленими ним відмичками відкрив запори та стежив назовні, щоб попередити співучасників про можливу небезпеку. Із всієї злочинної групи був затриманий лише Чепурний. Для контролю за виконанням обов’язків, пов’язаних із домашнім арештом, Чепурному на ногу було закріплено електронний браслет (ст. 195 КПК). 5 вересня уночі Чепурний залишив свою домівку та був відсутній усю ніч. У цей час браслет був у неробочому стані. Наступного дня прокурор звернувся до слідчого судді із клопотанням, складеним з дотриманням вимог ст. 200 КПК, про зміну Чепурному запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою. Крім того, прокурор повідомив, що у ніч, коли Чепурний був відсутнім у своєму помешканні, було скоєно злочин, який за своїм способом дуже подібний до злочинів, скоєних злочинною групою, до якої входив Чепурний. При розгляді клопотання прокурора Чепурний пояснив, що уночі їздив до хворої матері, у якої був серцевий напад і вона викликала швидку. Електронний браслет він пошкодив, коли зачепився ним за металеві вхідні двері. Більше того, захисник заявив клопотання про зміну домашнього арешту на заставу. Для обґрунтування свого клопотання захисник надав довідку від станції швидкої допомоги, що, дійсно, у ніч із 5 на 6 вересня до матері Чепурного виїздила швидка у зв’язку із серцевим нападом; пояснення матері підозрюваного, яке вона надала захиснику, про те, що вона хворіє на гіпертонічне захворювання серця, з дому після серцевого нападу виходити не може та потребує постійного нагляду, який їй може забезпечити син, Чепурний (за освітою фельдшер). На судове засідання з’явився колишній однокласник Чепурного Шапіро, який заявив, що він має свій власний банк і готовий внести за Чепурного заставу.

        Яке рішення повинен ухвалити слідчий суддя?

 

6. До слідчого судді надійшло клопотання слідчого, погоджене із прокурором, про зміну запобіжного заходу у вигляді застави, обраного стосовно підозрюваного Павліва. У клопотанні зазначено, що Павлів не вніс упродовж п’яти днів заставу, на відповідний рахунок. Тому до нього необхідно застосувати такий запобіжний захід, як тримання під вартою. У судове засідання з’явилися Павлів та його захисник. Захисник надав слідчому судді довідку, відповідно до якої через три дні на банківський рахунок Павліва надійдуть кошти розміром, якого вистачає для внесення застави. Тому він та його підзахисний прохають не змінювати запобіжний захід, а надати можливість Павліву внести заставу. Прокурор проти цього заперечував, та заявив, що Павлів підозрюється у скоєнні низки злочинів, зокрема економічних, тому кошти, що надійдуть на рахунок Павліва, можуть бути коштами, отриманими у результаті злочинної діяльності. Крім того, Павлів, отримавши ці кошти, може сховатися від органів досудового розслідування та суду.

        Яке рішення повинен ухвалити слідчий суддя?

 

7. Слідчий СВ УВСУ Київського району м. Харкова направив до відповідного районного суду м. Харкова клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії (моніторинг банківських рахунків), та отримав його. Після проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії були одержані докази, покладені в основу обвинувачення засудженого Петренка.

        Які вимоги КПК України було порушено? Як необхідно вирішити кримінальне провадження?

 

8. До Апеляційного суду Харківської області 20.09.2015 р. направлено клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, яке було розглянуте головою суду 22.09.2015 р. За результатами розгляду відповідного клопотання було постановлено ухвалу про відмову в його задоволенні, оскаржену прокурором.

           Які положення КПК України було порушено? Оцініть дії прокурора та голови суду. Охарактеризуйте процесуальний порядок розгляду клопотання про проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

 

9. У ході кримінального провадження щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, слідчий припустив, що підозрюваний Коваленко спілкувався зі своїми співучасниками щодо обставин вчинення злочину. На підставі цього слідчий органу досудового розслідування склав постанову про накладення арешту на кореспонденцію, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж Коваленка та спостереження за останнім.

Оцініть дії слідчого.

 

Список нормативних актів та літератури

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (зі змін. від 30.09.2010 p.).
2. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.   

3. Про прокуратуру : Закон України від 14.10.2014 р. № 1697-VII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18.   
4.  Про національну поліцію : Закон України від 02.07.2015 р. № 580-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/580-19.

5. Про Національне антикорупційне бюро України : Закон України від 14 жовтня 2014 року // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 47. – Ст. 2051.
6. Про Державне бюро розслідувань : Закон України від 12.11.2015 р. № 794-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/794-19.
7. Про Службу безпеки України : Закон України від 25.03.1992 p. № 2229-ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу :              

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/2229-12.   

8. Положення Про Міністерство доходів і зборів України : Указ Президента України від 18.03.2013 р. № 141/2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :       http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/141/2013.
9. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18.02.1992 р. № 2135-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/2135-12.   
10. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : Закон України від 30.06.1993 р. № 3341-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12.   
11. Про контррозвідувальну діяльність : Закон України від 26.12.2002 p. № 374-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/374-15.
12. Коляда Я. А. Який Кримінально-процесуальний кодекс України потрібен слідчим? / Я. А. Коляда // Юрид. вісн. України. – 2001. – № 9. – Ст. 11.
13. Тертишник В. М. Гарантії прав і свобод людини та забезпечення встановлення істини в кримінальному процесі України : автореф. дис. ... д-ра юрид. Наук : 12.00.09 / В. М. Тертишник ; [Дніпропетр. держ. ун-т внутр. cправ]. – Дніпропетровськ, 2009. – 40 c. 
14. Кримінальний процес України. Загальна частина : підручник / В. М. Тертишник. – Акад. вид. – Київ : Прав. Єдність : Алерта, 2014. – 438 c.
15. Пивоваров В. В. Взаємодія органів досудового слідства та дізнання при розслідуванні кримінальних справ : моногр. / В. В. Пивоваров, Л. І. Щербина. – Xарків : Право, 2006.
16. Чайковський А. С. Дізнання та досудове слідство : історія і сучасність : [навч. вид.] / А. С. Чайковський, С. В. Губар, В. А. Довбня. – Київ : РВВ МВС України, 2004. – 180 с.
17. Слободянюк В. Дізнання : історія, сучасність, перспективи / В. Слободянюк // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 4. – С. 65–68.
18. Погорецький М. А. Досудове слідство України : історія та сучасність / М. А. Погорецький // Вісн. Луганської акад. внутр. справ МВС. – 2002. – Вип. 3. – С. 216–227.
19. Баулін О. В. Поняття і система основних положень досудового розслідування України / О. В. Баулін, І. В. Потайчук // Незалежний суд – гарантія захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 30 трав. 2009 р. – Чернівці : Чернів. нац. ун-т, 2009. – С. 387–394.
20. Андрусяк В. Мета та завдання досудового слідства / В. Андрусяк // Вісн. прокуратури. – 2010. – № 1. – С. 77–80.
21. Лобойко Л. М. Реорганізація органів досудового розслідування у контексті концепції реформування кримінальної юстиції України / Л. М. Лобойко // Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах : [матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.] (30 жовт. 2009 р.) – Запоріжжя : Юрид. ін-т ДДУВС, 2009. – Ч. 1. – С. 86–89.
22. Горпенюк А. Становлення та перспективи розвитку досудового слідства в Україні / А. Горпенюк // Вісн. прокуратури. – 2010. – № 4. – С. 98–100.
23. Грошевий Ю. М. Досудове розслідування кримінальних  справ / Ю. М. Грошевий, В. В. Вапнярчук, О. В. Капліна. – Xарків : ФІНН, 2009. – 328 с.
24. Досудове розслідування: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення : [матеріали постійнодіючого наук.-практ. семінару] (23.10.2009 р.).– Xарків : Оберіг, 2009. – Вип. 1. – 312 с.
25. Організація судових та правоохоронних органів : підруч. для студентів юрид. спец. вищ. навч. закл. / І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий та ін. ; за ред. І. Є. Марочкіна і Н. В. Сібільової. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Xарків : Одіссей, 2011. – 376 с.

 

 

Тема 9. Органи та установи юстиції. Нотаріат. Адвокатура

 

План

1. Система органів та установ юстиції України, їх повноваження.
2. Завдання та основні функції Міністерства юстиції України.
3. Нотаріат, його завдання, система органів і повноваження.
4. Державний нотаріат і приватна нотаріальна діяльність.
5. Завдання, принципи й організаційні форми діяльності адвокатури.
6. Види адвокатської діяльності.
7. Повноваження адвоката, адвокатська таємниця.
8. Дисциплінарна відповідальність адвоката.

 

Завдання

1. Назвіть із наведеного переліку повноваження Міністерства юстиції України:

• офіційне видання збірників законодавства та кодексів України;
• підготовка проектів концепцій напрямків розвитку законодавства;
• підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи;
• примусове виконання рішень судів;
• перевірка законності вчинення нотаріальних дій;
• профілактика правопорушень;
• реєстрація адвокатських об’єднань.

 

2. На підставі результатів перевірки роботи нотаріальних органів міста начальник Головного управління юстиції в області анулював реєстраційне посвідчення приватного нотаріуса і скасував постанову державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Чи правомірні дії начальника обласного управління юстиції?

 

3. Назвіть із наведеного переліку органи та посадових осіб, яким закон надає права вчиняти нотаріальні дії у певних, установлених законом, випадках:
   1. посадові особи місцевих рад;
   2. консульські установи;
   3. лікарі «швидкої допомоги»;
   4. командири військових частин;
   5. адвокати.

 

4. Приватний нотаріус учинив такі дії:
   1. видав дублікати документів, що зберігаються в справах нотаріату;
   2. вжив заходів до охорони спадкового майна;
   3. видав свідоцтво про право на спадщину;
   4. засвідчив справжність підпису на документі, призначеному для дії за кордоном;
   5. від імені клієнта склав позовну заяву до господарського суду;
   6. склав протокол огляду місця події у кримінальній справі;
   7. посвідчив протест прокурора на незаконне рішення міської ради;
   8.  вчинив виконавчий напис про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Які з перелічених дій нотаріуса є правомірними? Відповідь обґрунтуйте з посиланням на відповідні норми правових актів.

 

5.  У Міністерство юстиції України надійшла заява гр-на Н., уповноваженого представника адвокатської фірми «Консоль», із проханням зареєструвати зазначене адвокатське об’єднання. Для реєстрації були подані всі необхідні документи. При розгляді питання про реєстрацію було встановлено, що статутом адвокатської фірми «Консоль» передбачається можливість ведення підприємницької діяльності.

Яке рішення повинне бути прийняте Міністерством юстиції України і чому? Як ви розумієте цілі і завдання адвокатських об’єднань?

 

6.   Громадянин Р., який  мав намір займатися адвокатською діяльністю, був допущений  обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією  адвокатури до складання кваліфікаційного іспиту, але  успішно  його не склав. У зв’язку з чим він  звернувся до цієї кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури  із клопотанням  про допуск  його до  повторного кваліфікаційного іспиту.

Яке рішення повинне бути прийняте з кваліфікаційно-дисциплінарною комісією  адвокатури  за цією заявою?

 

7.  Громадянин С., який мав право займатись адвокатською діяльністю, позбавлений такого права за систематичне порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Чи має він право на поновлення права зайняття адвокатською діяльністю? Яким чином? Назвіть терміни. Чи повинен він складати кваліфікаційний іспит повторно?

 

8.  Громадянин Д. займається приватною нотаріальною діяльністю.

      Чи має він право на зайняття адвокатською діяльністю? Чи має він право на складання кваліфікаційного іспиту?

 

9. Громадянин А. працював 10 років державним нотаріусом, але був звільнений за порушення трудової дисципліни. Через два роки він вирішив скласти кваліфікаційний іспит та отримати свідоцтво адвоката.

Чи має він на це право? Чи має він право на зайняття адвокатською діяльністю?   

 

10. Громадянин М. працював 5 років слідчим, але був звільнений за вчинення корупційного правопорушення. Через чотири роки він вирішив скласти кваліфікаційний іспит та отримати свідоцтво адвоката, але не був до нього допущений.

Чи є правомірними діїкваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури?

 

Список нормативних актів та літератури

1. Железняк Н. Міністерство юстиції України – провідний орган у забезпеченні реалізації державно-правової політики / Н. Железняк // Право України. – 2000. – № 8.
2. Радзієвська Л. К. Нотаріат в Україні : навч. посіб. / Л. К. Радзієвська, С. Г. Пасічник. – Київ : Юрінком Інтер, 2000.
3. Нотаріат в Україні : підруч. / за ред. В. В. Комарова. – Київ : Юрінком Інтер, 2006.
4. Організація судових та правоохоронних органів : підруч. для студентів юрид. спец. вищ. навч. закл. / І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий та ін. ; за ред. І. Є. Марочкіна і Н. В. Сібільової. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Xарків : Одіссей, 2011. – 376 с.
5. Про нотаріат : Закон України від 02.09.1993 p. № 3425-ХІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383 (зі змін. від 01.10.2008 p.).
6. Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату : затв. постановою Кабінету Міністрів України від від 31 серпня 2011 р. № 923 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : 
7. .      
7. Положення про порядок видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю : затв. наказом Мін'юсту України від 11.07.2012 р. № 1043/5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1170-12.  
8. Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності : затв. наказом Мін'юсту України від 22.03.2011 р. № 871/5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : 
9. . 
9. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України : затв. наказом Мін'юсту України від 22.02.2012 р. № 296/5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :       http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12. 
10. Положення про Міністерство юстиції України від від 2 липня 2014 р. № 228 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :      http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/228-2014-%D0%BF.      
11. Рішення Конституційного Суду України по справі             № 1-17/2000 від 16.11.2000 р. № 13-рп/2000 (справа про право вільного вибору захисника) / відп. ред. П. Б. Євграфов // Конституційний Суд України : Рішення. Висновки. 1997–2001. – Київ : Юрінком Інтер, 2001.
12. Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу : Постанова Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 р.  № 465 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : 
13. .
13. Порядок складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури : затв. протоколом Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України від 01.10.1999 р. № 6/2 (зі змін. та доповн. від 13.02.2009 р. № V/10-166).
14. Положення про Єдиний реєстр адвокатів України : затв. рішенням Ради адвокатів України № 26 від 17 грудня 2012 року // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :       http://radako.com.ua/sites/default/files/docs/ierau.pdf.     
15. Програма складання кваліфікаційних іспитів особами, які виявили намір отримати Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю : затв. протоколом Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України від 01.10.1999 р. № 6/2 (зі змін. та доповн. від 23.04.2004 р. № 4/3-2) // Бюл. законодавства і юрид. практики України. – 2010. – № 4. – С. 349.
16. Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів) : Наказ № 1185 від 24 грудня 2012 року [Електронний ресурс].  – Режим доступу : http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/62191.html.     
17. Статут громадської організації «Спілка адвокатів України» [Електронний ресурс] : зареєстр. Міністерством юстиції Української РСР 14 листоп. 1990 р. Свідоцтво № 6.
18. Основні положення про роль адвокатів : прийняті VIII Конгресом ООН із запобігання злочинам 1 серп. 1990 р.
19. Варфоломеєва Т. В. Науково-практичний коментар до Закону України «Про адвокатуру» / Т. В. Варфоломеєва, С. В. Гончаренко // Законодавство про адвокатуру та адвокатську діяльність. – Київ : Юрінком Інтер, 2003. – 432 с.
20. Святоцький О. Д. Адвокатура України / О. Д. Святоцький, М. М. Михеєнко. – Київ : Ін Юре, 1997.
21. Святоцький О. Адвокатура : історія і сучасність / О. Святоцький, В. В. Медведчук. – Київ : Ін Юре, 1997.
22. Фіолевський Д. П. Адвокатура : підруч. / Д. П. Фіолевський. – Київ : Алерта Прецедент, 2006.
23. Вільчик Т. Б. Організація роботи адвокатури України : навч. посіб. / Т. Б. Вільчик. – Xарків : Вид. СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2006 р.
24. Бірюкова A. M. Гарантії адвокатської діяльності при здійсненні захисту / A. M. Бірюкова // Вісн. Акад. адвокатури України. – 2007. – № 10. – С. 135–139.
25. Іванцова А. В. Організаційні форми діяльності адвокатури : моногр. / А. В. Іванцова. – Xарків : ФІНН, 2011. – 248 с.
26. Погорецький М. А. Адвокатура України : підручник / М. А. Погорецький, О. Г. Яновська. – Київ : Юрінком Інтер, 2014. – 368 с.

 

Тема 10. Органи державної фіскальної, державної аудиторської, виконавчої та кримінально-виконавчих служб України

 

План

1. Система, завдання і функції органів Державної фіскальної служби України (ДФС України).
2. Податкова міліція: завдання, структура і повноваження.
3. Система, завдання і функції органів Державної аудиторської служби України.
4. Повноваження працівників аудиторської служби.
5. Система, завдання і функції органів державної виконавчої служби України. Повноваження державного і приватного виконавця.
6. Система, завдання і функції органів Державної кримінально-виконавчої служби України.

 

 

Завдання

1. Голова Головного управління ДФС України на засіданні колегії за недоліки в роботі звільнив із посад трьох начальників районних управлінь і своїм наказом призначив двох нових начальників інспекцій із працівників обласної державної адміністрації та одного виконавця обов’язків начальника інспекції, який працював у цій самій інспекції заступником начальника.

Чи відповідають вимогам законодавства дії голови обласної державної податкової адміністрації? Який порядок призначення на посаду посадових осіб податкових адміністрацій?

 

2. Із наведеного переліку назвіть завдання податкової міліції:
   1. запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;
   2. розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;
   3. виконання рішень суду про стягнення податків, інших платежів;
   4. запобігання корупції в органах державної податкової служби та в інших правоохоронних органах і виявлення її фактів;
   5. забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов’язаних із виконанням службових обов’язків;
   6. забезпечення безперешкодного доступу працівників державної контрольно-ревізійної служби до місць проведення інспектування.

Назвіть повноваження податкової міліції.

 

3. Лейтенант податкової міліції К., будучи у форменому одязі, повертався додому після чергування і був зупинений перехожими з проханням допомогти затримати чоловіка, який вирвав із рук потерпілої сумку і забіг у розташоване поруч кафе. Лейтенант пояснив перехожим, що він є співробітником податкової міліції, а тому їм необхідно звернутися за допомогою до чергової частини найближчого органу Національної поліції.

Чи правильне роз’яснення надав громадянам працівник податкової міліції. Як повинні діяти в таких випадках особи начальницького складу податкової міліції?

 

4.  Із наведеного переліку назвіть завдання державної аудиторської служби:
   1. фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів;
   2. контроль за правильністю визначення потреби в бюджетних коштах;
   3. контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків та обов’язкових платежів;
   4. контроль за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
   5. контроль за виконанням державного бюджету.

У яких установах і організаціях має право здійснювати такий контроль державна аудиторська служба?

 

5. До директора приватної будівельної фірми «Будсервіс» звернулися працівники державної аудиторської служби з вимогою надати копії документів із робіт щодо облаштування даху під час капітального ремонту приміщення школи, які виконувала зазначена фірма. Директор оскаржив такі дії працівників аудиторської служби прокурору, мотивуючи оскарження тим, що фірма є приватною, і тому Державна аудиторська служба не має права втручатися в її господарську діяльність.

Яке рішення в такій ситуації повинен ухвалити прокурор? Чи можуть працівники державної аудиторської служби проводити ревізії в непідконтрольних установах? Що таке планова і позапланова ревізії?

 

6. Державний виконавець Г. під час здійснення виконавчого провадження про стягнення з гр-на Ю. на користь «Приватбанку» 50 тис. грн неповернутого кредиту з метою профілактичного впливу на Ю. повідомив за місцем роботи боржника про порушення ним умов погашення боргу.

Чи мав право державний виконавець вчиняти такі дії? Назвіть повноваження державного виконавця.

 

7. Державний виконавець П., який після одержання вищої юридичної освіти, два роки пропрацював на займаній посаді, звернувся до кадрового підрозділу відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області з проханням призначити його на посаду начальника районного відділу державної виконавчої служби, оскільки начальник відділу досягнув пенсійного віку і вже подав документи для виходу на пенсію.

Яку відповідь одержить державний виконавець у кадровому підрозділі? Хто може бути державним виконавцем?

 

Список нормативних актів та літератури

1.  Бабін І. І. Бюджетне право України: навч. посібник / І. І. Бабін.  – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2010. – С. 231–236.
2. Державна контрольно-ревізійна служба України // Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. Л. К. Воронової. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Київ : Алерта, 2011. – Ст. 558.
3. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – Ст. 141 (зі змін. від 30.09.2010 р.).
4. Положення про Державну аудиторську службу України : Постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 р. № 43 [Електронний ресурс].  –  Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/43-2016-%D0%BF.
5. Положення про Державну фіскальну службу України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. № 236 [Електронний ресурс].  –  Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/236-2014-%D0%BF.
6.  Про виконавче провадження : Закон України від 21.04.1999 р. № 606-ХІУ // Відом. Верховної Ради. – 1999. – № 24. – Ст. 207.
7. Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів : Закон України  від 21.12.2016 р. № 1798-VIII // Відомості Верховної Ради. – 2016. – № 9. – Cт. 535.
8. Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні : Закон України від 26.01.1993 р. № 2939-XII // Відомості Верховної Ради. – 1993. – № 13. – Cт. 111.
9. Положення про Державну фінансову інспекцію України : Постанова КМУ від 06.08.2014 р. № 310 [Електронний ресурс].  –Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/310-2014-%D0%BF.
10. Положення про Міністерство юстиції України 02.07.2014 р. № 228 [Електронний ресурс].  –  Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/228-2014-%D0%BF.
11. Організація судових та правоохоронних органів : підруч. для студентів юрид. спец. навч. закл. / І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий та ін. ; за ред. І. Є. Марочкіна і Н. В. Сібільової. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Харків : Одіссей, 2011. – 376 с.

 

 

 

 

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

 

Адвокат – фізична особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, та покликана надавати юридичну допомогу фізичним і юридичним особам на території України без будь-яких обмежень.

Адвокатська діяльність – здійснювана на професійній основі кваліфікована юридична допомога, яка надається спеціально уповноваженими на те особами – адвокатами.

Адвокатська таємниця – відомості, одержані адвокатом у процесі виконання своїх професійних обов'язків, розголошення яких може зашкодити юридичній чи фізичній особі.

Адвокатське бюро – організаційна форма адвокатської діяльності, за якої адвокат діє зі створенням юридичної особи. Діє на підставі статуту.

Адвокатські об'єднання – організаційна форма діяльності адвокатури, за якої адвокат для здійснення адвокатської діяльності об'єднується з іншими адвокатами у колегії, адвокатські фірми, контори.

Адвокатура – добровільне професійне громадське об'єднання, покликане відповідно до Конституції України сприяти захисту прав, свобод і представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

Адміністративне судочинство – форма реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються юридично значущі справи, що виникають у сфері управлінських правовідносин за наявності публічного інтересу.

Адміністративні суди – спеціалізовані суди загальної юрисдикції, що здійснюють розгляд адміністративних справ, пов'язаних з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування.

Апарат Верховного Суду України – орган Верховного Суду України, що здійснює організаційно-методичне та інформаційне забезпечення діяльності Верховного Суду України.

Апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди – судові органи другої ланки системи судів загальної юрисдикції, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указів Президента України.

Апеляційні загальні суди – судові органи другої ланки системи судів загальної юрисдикції, до яких належать апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.

Апеляція – спосіб оскарження судового вироку чи рішення, що не набрали чинності відповідно до процесуального законодавства, до апеляційного суду для перевірки їх законності та обґрунтованості.

Атестація – перевірка та оцінювання ділової кваліфікації працівників органів прокуратури на предмет їх відповідності занятій посаді.

Бібліотека судів – для забезпечення судів нормативно-правовими актами, науковою і спеціальною літературою, матеріалами судової практики в кожному суді створюється бібліотека суду, фондами якої є друковані видання та комп'ютерні бази даних.

Верховний Суд України – найвищий судовий орган у системі судів, що переглядає справи на підставах неоднакового застосування судами (судом) апеляційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права у подібних правовідносинах; переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом та здійснює деякі інші повноваження, передбачені законом.

Виконавче провадження – сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, способом та в межах повноважень, визначених законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до закону, а також рішеннями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

Вища кваліфікаційна комісія суддів – постійнодіючий орган у системі судоустрою України, завданням якого є забезпечення формування корпусу професійних суддів, спроможних кваліфіковано, сумлінно й неупереджено здійснювати правосуддя шляхом відбору і рекомендування осіб для обіймання посади професійного судді, визначення рівня фахової підготовки професійних суддів, розгляд питань про дисциплінарну відповідальність суддів.

Вища рада правосуддя – це колегіальний, незалежний конституційний орган державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Військові прокуратури – органи прокуратури, які здійснюють нагляд за додержанням законів органами військового управління, військовими об'єднаннями, з'єднаннями, частинами, підрозділами, установами і військовими навчальними закладами та посадовими особами Збройних сил України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони, Служби безпеки України та інших військових формувань, дислокованих на території України.

«Вісник Верховного Суду України» – офіційний друкований орган Верховного Суду України, у якому публікуються матеріали судової практики Верховного Суду України та інших судів загальної юрисдикції, матеріали з питань організації діяльності судів загальної юрисдикції та інші матеріали.

«Вісник Конституційного Суду України» – офіційний друкований орган Конституційного Суду України.

Господарське судочинство – форма реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються правові конфлікти, що виникають у сфері господарських правовідносин. Зміст господарського судочинства полягає в розгляді й вирішенні правового конфлікту, що виник між суб'єктами, які здійснюють господарську або іншу економічну діяльність.

Державна виконавча служба – державна установа системи органів Міністерства юстиції, що забезпечує своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів.

Державна фіскальна служба – інститут державної влади України, основним завданням якого є здійснення контролю за виконанням податкового та митного законодавства.

Державна судова адміністрація України – самостійна автономна структура організаційного забезпечення діяльності судів, покликана створити реальні передумови для забезпечення незалежності судів і суддів, здійснювати організаційне та методичне забезпечення.

Державний виконавець – державний службовець, який здійснює примусове виконання судових рішень, виконання яких покладається на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.

Добір суддівських кадрів – сукупність процедур із добору кандидатів на посаду судді на підставі аналізу й оцінювання його професійних, особистісних якостей, ступеня їх відповідності вимогам, установленим законом, і вибір найбільш підготовлених кандидатів для виконання посадових обов'язків.

Досудове розслідування – діяльність спеціально уповноважених органів держави з виявлення злочинів та осіб, які їх скоїли, збирання, перевірки, всебічного, повного й об'єктивного дослідження та оцінювання доказів, виявлення причин та умов вчинення злочинів.

З'їзд суддів України – найвищий орган суддівського самоврядування в Україні, який ухвалює рішення, обов'язкові для усіх професійних суддів та всіх органів суддівського самоврядування.

Зайняття адвокатською діяльністю індивідуально – організаційна форма, за якою адвокат здійснює свою діяльність без створення юридичної особи.

Збори суддів – зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та ухвалюють колективні рішення з обговорюваних питань.

Інстанційність – обсяг процесуальних повноважень суду з вирішення судової справи.

Інституціональні принципи судової влади – принципи, які фіксують загальні відносини, що виникають при запровадженні інституту судової влади в суспільстві, окреслюють її місце в системі поділу влади й загальних засад взаємовідносин з іншими державними та приватними інститутами.

Кандидат на посаду судді – особа, яка виявила бажання зайняти посаду судді, відповідає встановленим законодавством вимогам, пройшла спеціальну підготовку і склала кваліфікаційний іспит та щодо якої внесене подання відповідному органу про призначення чи обрання на посаду судді.

Касація – спосіб оскарження судових рішень, що набрали законної сили, до вищого спеціалізованого суду.

Кваліфікаційний іспит – атестування особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді.

Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури – існують для визначення рівня професійних знань осіб, що мають намір займатися адвокатською діяльністю, вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; створюються терміном на три роки.

Колегії в органах прокуратури – дорадчі органи, рішення яких реалізуються наказами відповідних прокурорів, у яких розглядаються найбільш важливі питання, що стосуються додержання законності, стану правопорядку, діяльності органів прокуратури, виконання наказів Генерального прокурора України, кадрових питань, заслуховуються звіти підпорядкованих прокурорів, начальників структурних підрозділів та інших працівників прокуратури.

Конституційне звернення – письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України для забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Конституційне подання – письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України.

Конституційне судочинство – форма реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються юридичні справи, предметом яких є конституційно-правові питання, пов'язані із забезпеченням дотримання Конституції України державними органами й у прийнятті з них рішень, що спричинюють правові наслідки.

Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Контррозвідувальна діяльність – виявлення, попередження і припинення розвідувальної або іншої діяльності спеціальних служб й організацій іноземних держав, а також окремих осіб, спрямованих на завдавання шкоди безпеці України.

Конференція суддів – зібрання представників суддів (делегатів) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та ухвалюють колективне рішення з обговорюваних питань.

Кримінальне судочинство – форма реалізації судової влади, у процесі якої розглядаються й вирішуються справи про злочини. Зміст кримінального судочинства полягає в розгляді в судових засіданнях кримінальних проваджень і застосуванні встановлених законом видів покарання до осіб, винних у вчиненні злочину або у виправданні невинних.

Міністерство юстиції України – головний (провідний) орган у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної правової політики, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Науково-консультативна рада при Верховному Суді України – науково-консультативна структура, що утворюється із висококваліфікованих фахівців у галузі права з тих питань діяльності Верховного Суду України, підготовка яких потребує наукового забезпечення.

Науково-консультативна рада при вищих спеціалізо­ваних судах – науково-консультативна структура, головним завданням якої є опрацювання питань, пов'язаних із роз'ясненням законодавства, поданням висновків щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів, а також інших питань, пов'язаних із необхідністю наукового забезпечення діяльності вищого спеціалізованого суду.

Національна школа суддів України – державна установа зі спеціальним статусом, що забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для судової системи та здійснює науково-дослідну діяльність.

Неповна апеляція – перегляд рішень судів першої інстанції на підставі лише тих фактичних даних, установлених із матеріалів, наданих особами, які брали участь у справі в суді першої інстанції.

Нотаріат – система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати безспірні права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом, для надання їм юридичної достовірності.

Нотаріус – представник органів та установ нотаріату, законом уповноважений вчиняти нотаріальні дії.

Оперативно-розшукова діяльність – система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Орган прокуратури – складова частина системи прокуратури України, організована відповідно до адміністративно-територіального поділу України (територіальні прокуратури) або відповідно до організаційно-структурних та правових відносин у різних сферах суспільного життя (спеціалізовані прокуратури).

Органи внутрішніх справ – сукупність державних спеціалізованих установ, підпорядкованих Міністерству внутрішніх справ України, що виконують правоохоронні та правозастосовні функції щодо підтримання правопорядку в державі.

Органи юстиції України – система органів виконавчої влади, яку очолює Міністерство юстиції України і до якої належать Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції.

Організаційне забезпечення судової діяльності – комплекс заходів фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційно-методичного, організаційно-технічного характеру, спрямованих на створення умов для справжнього правосуддя.

Організаційні (судоустрійні) принципи – принципи, що визначають зміст норм та регулюють організацію судової системи, структуру її органів, статус суддів.

Пленум Верховного Суду України – колегіальний орган, повноваження якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про судоустрій та статус суддів», до складу якого входять усі судді Верховного Суду України.

Пленум вищого спеціалізованого суду – колегіальний орган, діяльність якого пов'язана із забезпеченням єдності судової практики у справах відповідної судової юрисдикції, до складу якого входять усі судді вищого спеціалізованого суду.

Податкова міліція – спеціальний підрозділ, який веде боротьбу з податковими правопорушеннями, здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Поліція – державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Постійні комісії Конституційного Суду України – допоміжні робочі органи з питань організації внутрішньої діяльності, що утворюються на засіданні із суддів Конституційного Суду України.

Права адвоката – поведінка адвоката, передбачена та дозволена чинним законодавством України, Правилами адвокатської етики адвоката та Статутом адвокатських об'єднань.

Правоохоронна діяльність – спеціалізована діяльність уповноважених державою органів та посадових осіб, що полягає у захисті інтересів держави, безпеки суспільства, прав та свобод фізичних та юридичних осіб.

Правоохоронна система – сукупність державно-правових засобів, методів, гарантій, що забезпечують захищеність особи від протиправних порушень.

Правоохоронні органи – спеціально уповноважені державні органи, наділені владними повноваженнями, діяльність яких спрямована на захист прав, свобод та інтересів громадян, суспільства і держави.

Правосуддя – функція реалізації судової влади, яка здійснюється судом шляхом розгляду та вирішення у судовому засіданні цивільних, кримінальних, адміністративних та господарських справ та застосування норм права до спірних правовідносин.

Приватний виконавець – це суб’єкт незалежної професійної діяльності, уповноважений державою здійснювати діяльність із примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.

Принципи організації та діяльності прокуратури – закріплені у Конституції України та в інших законах України основоположні вимоги, що відбивають призначення прокуратури в державі та суспільстві, визначають завдання та повноваження прокурорів, а також зміст та характер правових заходів і засобів здійснення нагляду за точним і однаковим виконанням законів у державі, а також містять ознаки та якості, що допомагають відокремити органи прокуратури від інших державних органів, зокрема й від правоохоронних.

Принципи судової влади – норми найбільш загального керівного характеру, що характеризують місце судової влади серед інших видів державної влади, визначають нормативний зміст її основних інститутів і спрямовані на досягнення завдань, що стоять перед цією владою.

Присяжні – громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законодавством, залучаються до розгляду у першій інстанції судових справ у складі колегії присяжних.

Прокурор – посадова особа, яка перебуває на державній службі в органах прокуратури і має повноваження щодо здійснення покладених на прокуратуру функцій та завдань відповідно до встановленої компетенції.

Професійні судді – громадяни України, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані суддями і займають штатну суддівську посаду в одному із судів, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Рада суддів України – вищий орган суддівського самоврядування у період між проведенням з'їздів суддів України, на який покладається завдання щодо організації виконання та контроль рішень з'їзду, а також вирішення питань про скликання з'їзду.

Розвідувальна діяльність – діяльність органів зовнішньої розвідки Служби безпеки України з метою одержання інформації про зовнішні загрози безпеці України.

Слідчий – службова особа органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Служба безпеки України – державний правоохоронний орган спеціального призначення, що забезпечує державну безпеку України, на який покладено завдання захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного та оборонного потенціалу України, інтересів держави і прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, зазіхань із боку окремих організацій, груп та осіб.

Суд апеляційної інстанції – суд, який розглядає апеляції на рішення судів першої інстанції, що не набрали законної сили, з вирішенням питання про законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.

Суд першої інстанції – суд, уповноважений у межах своєї компетенції первісно розглянути і вирішити кримінальні, цивільні, господарські, адміністративні справи. Суди першої інстанції розглядають справу, по суті, встановлюючи обґрунтованість, необґрунтованість чи часткову обґрунтованість позову (спір про право цивільне чи про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах) або винність чи невинність особи (при обвинуваченні її у вчиненні злочину).

Суддівське самоврядування – підзаконна діяльність щодо самостійного колективного вирішення професійними суддями через виборні органи або безпосередньо їх колективами питань внутрішньої діяльності судів і суддівського корпусу, що здійснюється у встановлених законом межах.

Судова влада – специфічна гілка державної влади, яка має власну виключну компетенцію щодо розгляду соціальних конфліктів правового характеру, що мають юридичні наслідки, і реалізується виключно конституційними органами (судами) в межах закону та спеціальних (судових) процедур.

Судова діяльність – вид юрисдикційної діяльності, що здійснюється від імені держави виключно судом.

Судова інстанція – судовий орган у цілому або його структурний підрозділ, що виконує певну процесуальну функцію при здійсненні правосуддя.

Судова система – сукупність судів, що створені та функціонують на підставі єдиних принципів організації та діяльності.

Судові округи – територія, на яку поширюється юрисдикція суду.

Функції прокуратури – головні напрями діяльності прокуратури, що безпосередньо виражають її сутність та призначення. Функції поділяються на наглядові та ненаглядові.

Функціональні принципи судової влади – принципи, які визначають зміст норм, що регулюють відносини, які виникають при судовому розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних та інших справ і є характерними для будь-якої процедури розгляду судової справи і для всіх видів судочинства.

Функція досудового слідства – це діяльність слідчого у кримінальній справі в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, щодо з'ясування всіх обставин, що підлягають доказуванню, зокрема, вона полягає у збиранні, закріпленні та дослідженні доказів для вирішення питання про наявність або відсутність події злочину, вини певної особи в його вчиненні, про характер і розмір шкоди, завданої злочином тощо.

Цивільне судочинство – форма реалізації судової влади, в процесі якої вирішуються правові конфлікти, що виникають із цивільних, сімейних та деяких інших правовідносин. Змістом цивільного судочинства є розгляд і вирішення юридичних справ, пов'язаних із захистом майнових, особистих немайнових, сімейних та інших прав і законних інтересів суб'єктів права.

Юрисдикція – повноваження відповідних органів із розгляду юридичних справ із винесенням щодо них юридично обов'язкових рішень.

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

 

Відповідно до «Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців» однією з форм організації навчання нарівні з лекціями, практичними заняттями є виконання індивідуальних завдань студентів та інші форми науково-дослідної діяльності студентів.

Виконання індивідуальної роботи дає можливість студентові закріпити та поглибити теоретичні й практичні знання, одержані в процесі вивчення окремих тем курсу, навчитися самостійно працювати з різними інформаційними джерелами, інтерпретувати матеріали періодичної літератури, аналізувати навчальну та наукову літературу, практику роботи судових та правоохоронних органів, набути навичок дослідної роботи.

Із дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів» індивідуальна робота студентів здійснюється у формі виконання індивідуального науково-дослідного завдання (далі – ІНДЗ), яке надає викладач кожному студентові з урахуванням його творчих можливостей, навчальних здобутків та інтересів. ІНДЗ повинні бути виконані до закінчення навчального курсу.

Індивідуальна робота студентів із курсу «Організація судових та правоохоронних органів» передбачає:

• анотації з прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис роботи тощо;
• підготовку рефератів (есе);
• розроблення схем, таблиць;
• складання термінологічних словників;
• участь у роботі студентського наукового гуртка;
• підготовлення й опублікування наукової статті, тез, наукової доповіді на конференції та участь у конференції.

Вибір студентом ІНДЗ відбувається за погодженням із кафедрою на початку навчального року. Організацію, контроль та оцінювання якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює науковий керівник, якого закріплює кафедра за академічною групою. За наявності певних питань студенти можуть звертатися за консультаціями до наукового керівника для одержання необхідних роз'яснень щодо організації індивідуальної роботи та можливого розширення списку літературних джерел.

ІНДЗ подається на кафедру не пізніше двох тижнів до закінчення практичних занять у паперовому та електронному виглядах.

 

 

 

 

ОРІЄНТОВНІ ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1. Предмет та система дисципліни «Судові, правоохоронні та правозастосовні органи».
2. Судова система за Конституцією України.
3. Судова ланка та судова інстанція. Принципи судоустрою.
4. Система місцевих судів.
5. Поняття правосуддя та його основні риси.
6. Поняття та система принципів правосуддя.
7. Здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом.
8. Одноособовий і колегіальний розгляд справ.
9. Система господарських судів в Україні та їх завдання.
10. Порядок формування місцевих судів в Україні.
11. Організація адміністративних судів в Україні.
12. Структура та компетенція апеляційних судів в Україні.
13. Порядок утворення та завдання апеляційних господарських судів України.
14. Вищі спеціалізовані суди та їх правовий статус.
15. Структура Верховного Суду України.
16. Пленум Верховного Суду України, його склад та повноваження.
17. Гарантії незалежності суддів.
18. Організаційне забезпечення діяльності судів.
19. Підстави звільнення судді із займаної посади.
20. Органи суддівського самоврядування в Україні.
21. Завдання Конституційного Суду України.
22. Вимоги до кандидата у судді Конституційного Суду України.
23. Вибори голови Конституційного Суду України та його повноваження.
24. Конституційне подання та конституційне звернення, їх характеристика.
25. Характеристика основних напрямків діяльності органів прокуратури в Україні.
26. Принципи організації і діяльності прокуратури.
27. Гарантії незалежності органів прокуратури у здійсненні повноважень.
28. Функції прокуратури України.
29. Підтримання державного обвинувачення та представництво інтересів громадянина або держави в суді.
30. Статус прокурора.
31. Система органів прокуратури України.
32. Структура Генеральної прокуратури України.
33. Структура регіональної та місцевої прокуратури.
34. Акти прокурорського реагування на порушення закону.
35. Види дисциплінарних стягнень та заохочень, що застосовуються до працівників прокуратури.
36. Міністерство внутрішніх справ України: завдання і структура.
37.  Національна поліція України: основні завдання і функції.
38. Характеристика структури Національної поліції.
39. Права та обов’язки поліцейського.
40. Структура й компетенція органів поліції обласного та районного рівнів.
41. Дисциплінарна відповідальність працівників поліції.
42. Підстави та порядок застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї працівниками поліції.
43. Правовий і соціальний захист працівників поліції та членів їх сімей.
44. Досудове розслідування та його форми.
45. Характеристика завдань досудового розслідування.
46. Статус слідчого та гарантії його процесуальної незалежності.
47. Поняття адвокатури в Україні.
48. Основні завдання адвокатури.
49. Принципи діяльності адвокатури.
50. Організаційні форми діяльності адвокатури в Україні.
51. Порядок утворення адвокатських об'єднань.
52. Вимоги до осіб, які бажають займатися адвокатською діяльністю в Україні.
53. Адвокатська діяльність та її види.
54. Гарантії адвокатської діяльності.
55. Професійні права та обов'язки адвоката.
56. Поняття і зміст адвокатської таємниці.
57. Дисциплінарна відповідальність адвоката.
58. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури.
59. Державні нотаріальні контори в системі органів нотаріату.
60. Приватні нотаріуси в системі органів нотаріату.
61. Посадові особи, уповноважені до вчинення окремих нотаріальних дій.
62. Відповідальність за неналежне вчинення нотаріальних дій.
63. Нотаріальні дії та правила їх вчинення.
64. Правове регулювання діяльності Служби безпеки України.
65. Завдання і напрямки діяльності Служби безпеки України.
66. Система органів Служби безпеки України.
67. Форми міжнародного співробітництва у сфері боротьби із злочинністю.
68. Основні завдання Інтерполу.
69. Система органів Інтерполу.
70. Генеральна асамблея Інтерполу та її функції.
71. Система, завдання і функції органів Державної фіскальної служби України.
72. Податкова міліція: завдання, структура, повноваження.
73. Система, завдання і функції органів Державної аудиторської служби України.
74. Система, завдання і функції органів Державної виконавчої служби України та приватних виконавців.
75. Система, завдання і функції органів Державної кримінально-виконавчої служби України.

 

Навчальне видання

 

 

 

Методичні вказівки

 до проведення практичних занять та самостійної роботи 

з дисципліни

«Організація судових та правоохоронних органів України»

для студентів спеціальності 081 «Право»

усіх форм навчання

 

 

Відповідальний за випуск М. М. Бурбика

Редактор Н. З. Клочко

Комп’ютерне верстання О. О. Косиці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підписано до друку 28.04.2017, поз.

Формат 60×84/16. Ум. друк. арк. 4,42. Обл.-вид. арк. 3,75. Тираж 60 пр. Зам. №

Собівартість видання      грн      к.

 

 

 

 

 

Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.