
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Організація судових та правоохоронних органів України
Організація судових та правоохоронних органів України« Назад
Організація судових та правоохоронних органів України 09.09.2018 16:08
Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет
3380 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до проведення практичних (семінарських), індивідуальних занять та самостійної роботи із дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів України» для студентів спеціальності 6.030402 «Правознавство» (відповідно до вимог ECTS) усіх форм навчання
Суми Сумський державний університет Методичні вказівки до проведення практичних (семінарських), індивідуальних занять та самостійної роботи з дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів України» / укладач доктор юридичних наук, доцент М. М. Бурбика. – Суми : Сумський державний університет, 2013. – 69 с.
Кафедра права
Вступ Навчальна дисципліна «Організація судових і правоохоронних органів України» – це вступний спеціалізований курс, який має на меті допомогти студентам набути початкових знань про судову та правоохоронну діяльність спеціально уповноважених на її здійснення державних органів, а також недержавних організацій, покликаних сприяти реалізації правоохоронної функції держави. Коло таких органів досить широке. Традиційно до них належать суди, прокуратура, органи внутрішніх справ, Служби безпеки України, досудового розслідування, юстиції, нотаріату, державної податкової, контрольно-ревізійної, виконавчої служб, адвокатура, а також інші органи, які займаються правоохоронною діяльністю. Цей навчальний курс належить до циклу фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін, оскільки дає знання, без володіння якими неможливе якісне засвоєння таких навчальних дисциплін, як конституційне право, кримінально-, цивільно-, адміністративно-процесуальне право, прокурорський нагляд тощо. У курсі подаються матеріали, які не охоплюються іншими навчальними курсами. Особливість вивчення цієї дисципліни полягає в тому, що в державі постійно триває процес удосконалення законів та інших нормативних актів, у тому числі й тих, що безпосередньо стосуються організації й основ діяльності судів та правоохоронних органів. Це вимагає від студентів набуття навичок слідкування за публікаціями з питань судових і правоохоронних органів. У цьому їм можуть бути корисні такі видання, як «Голос України», «Урядовий кур’єр», «Право України» та ін. Навчальною програмою передбачено засвоєння зазначеної дисципліни на лекціях, практичних заняттях, при індивідуальному консультуванні викладачем, самостійній роботі, написанні контрольної роботи. Практичні заняття – одна з основних форм навчання. На них перевіряється ступінь засвоєння студентами теоретичних питань курсу, положень законодавства та практики його застосування. Перевірка знань здійснюється також завдяки проведенню поточного модульного контролю. Зміст навчальної дисципліни розділено на два модулі. До першого віднесені питання, пов’язані з діяльністю судової влади, до другого – питання щодо функціонування правоохоронних органів. Виконання індивідуальної роботи дає можливість студенту закріпити та поглибити теоретичні та практичні знання, отримані в процесі вивчення окремих тем курсу. Самостійна робота заохочується за допомогою використання рейтингової системи оцінки підготовки студентів та написання контрольної роботи. Підсумковою формою контролю є диференційований залік, який має на меті перевірити рівень засвоєння теоретичних знань, уміння застосовувати набуті знання при вирішенні конкретних професійних завдань, а також самостійно працювати з науковою та навчальною літературою. Завданням викладання названого курсу є те, що в результаті його вивчення майбутні юристи повинні знати зміст законодавства щодо системи, структури та принципів організації судових та правоохоронних органів, їх повноважень. Студенти повинні вміти чітко орієнтуватися в нормативно-правових джерелах, у проблемах захисту прав людини і громадянина, а також юридичних осіб від порушень через судову владу і правоохоронні органи, тобто орієнтуватися в механізмах реалізації норм права як гарантій держави. Оволодіння цими знаннями допоможе їм зорієнтуватися у майбутній професії, сформувати уявлення про зміст діяльності кожного правоохоронного органу та виявити індивідуальну схильність до то чи іншого напрямку юридичної діяльності. Отже, в результаті вивчення курсу «Організація судових та правоохоронних органів» студенти повинні набути таких знань та вмінь: - сутність та поняття судової влади та правосуддя, його форми і види, значення і характеристику принципів правосуддя; - поняття правоохоронної діяльності, відомості про органи, що здійснюють таку діяльність, їх структуру, завдання, функції, повноваження; - уміти правильно тлумачити та застосовувати нормативно-правові акти щодо організації та діяльності судових та правоохоронних органів, вільно орієнтуватися в їх системі.
Тема 1. Предмет, основні поняття й джерела курсу «Організація судових та правоохоронних органів»
План 1. Сутність державної правоохоронної діяльності. 2. Предмет і система курсу «Організація судових та право охо- роннних органів». 3. Поняття і види судових і правоохоронних органів. 4. Загальна характеристика і функції правоохоронних органів. 5. Функції судової і правоохоронної діяльності. 6. Основні джерела дисципліни «Організація судових та право-охоронних органів». 7. Співвідношення дисциплінии «Організації судових і право-охоронних органів» з іншими юридичними дисциплінами. Завдання 1. Назвіть та охарактеризуйте основні ознаки правоохоронної діяльності. 2. Назвіть та охарактеризуйте основні напрями (функції) судової та правоохоронної діяльності. 3. Перелічіть судові та правоохоронні органи, що виконують ці функції. 4. Охарактеризуйте систему дисципліни «Організація судових і правоохоронних органів». 5. Визначте значення Конституції України для діяльності судових і правоохоронних органів. 6. Визначте взаємозв’язок дисципліни «Організація судових і правоохоронних органів» із кримінально-процесуальним правом.
Список нормативних актів та літератури 1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (зі змін. від 30.09.2010 p.). 2. Загальна декларація прав людини від 10 груд. 1948 р. / М-во юстиції України. – К. : Логос, 1998. – 8 с. 3. Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод від 04.11.1950 р. // 36 договорів Ради Європи. – К. : Парлам. вид-во, 2000. – С. 27 – 45. 4. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 p., Першого Протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 40. – Ст. 263; 1999. – № 22– 23.– Ст. 197. 5. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 груд. 1966 р. // Права людини. Міжнар. договори України, декларації, док. – К., 1992. – С. 36 – 62. 6. Основні принципи незалежності судових органів від 06.09.1985 р. // Международ. защита прав человека. Док. и коммент. – X. : Синтекс. – 1998. – С. 162 –166. 7. Європейська хартія про статус суддів // Вісн. Верхов. Суду України. – 1998. – № 4. – С. 2 – 9. 8. Рекомендація № (94) 12 Комітету Міністрів державам-членам щодо незалежності, дієвості та ролі суддів // Там само. – 1997.– №4 (6). – С. 10 –11. 9. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 07.07.2010 р. № 2453-VI // Офіц. вісн. України. – 2010. – № 55/1. – Ст. 1900. 10. Про Конституційний Суд України : Закон України від 26.10.1996 р. № 422/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. –1996. – № 49. – Ст. 272. 11. Про Вищу раду юстиції : Закон України від 15.01.1998 р. № 22/98-ВР // Там само. – 1998. – № 25. – Ст. 146. 12. Про прокуратуру : Закон України від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ // Там само – 1991. – № 53. – Ст. 793. 13. Про міліцію : Закон України від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20 (із змін. та допов.). 14. Про Службу безпеки України : Закон України від 25.03.1992 р. № 2229-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – №27. – Ст. 382. 15. Про адвокатуру : Закон України від 19.12.1992 р. № 2887-ХІІ // Там само. – 1993. – № 9. – Ст. 62. 16. Про нотаріат : Закон України від 02.09.1993 p. № 3425-ХІІ // Там само. – 1993. – № 39.– Ст. 383. 17. Положення про Міністерство юстиції України : Постанова Кабінету Міністрів України від 14.11.2006 р. № 1577 // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 45. – Ст. 3020. 18. Положення про Міністерство внутрішніх справ України : Постанова Кабінету Міністрів України від 04.10.2006 р. № 1383 // Там само. – 2006. – № 40. – Ст. 2687. 19. Положення про Державну судову адміністрацію України [Електронний ресурс]: затв. рішенням Ради суддів України від 22.10.2010 р. – № 12. – Режим доступу: http://court.gov.ua/olsa. - Заголовок з екрану. 20. Конституція України : наук.-практ. комент. / редкол. : В. Я. Тацій, О. В. Пстришин, Ю. Г. Барабаш та ін. – 2-е вид., перероб. і доп. – X. : Право, 2011. – 1128 с. 21. Організація судової влади в Україні : навч. посіб. / І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий та ін. – X. : Одіссей, 2007. 22. Порівняльне судове право : навч. посіб. / І. Є. Марочкін, Л. М. Москвич, Н. В. Сібільова та ін.; за ред. І. Є. Марочкіна та Л. М. Москвич. – X. : Право, 2008. 23. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України / О. С. Семерак. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 392 с. 24. Організація судових та правоохоронних органів : підруч. для студентів юрид. спец. вищ. навч. закл. / І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий та ін.; за ред. І. Є. Марочкіна і Н. В. Сібільової. – 2-ге вид., перероб. і доп. – X. : Одіссей, 2011. – 376 с. 25. Іваницький C. O. Судова влада та правоохоронні органи України / С. О. Іваницький. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Кондор, 2009. – 150 с. 26. Судові та правоохоронні органи України. – К. : Вид. Паливода А. В., 2009. – 224 с.
Тема 2. Правосуддя і його принципи
План 1. Поняття правосуддя, його відмінність від інших форм держав-ної форм діяльності. 2. Роль судової влади у правовій державі. 3. Форми та види правосуддя. 4. Співвідношення понять «правосуддя» і «судочинство». 5. Поняття принципів правосуддя, їх система, характеристика, значення.
Завдання 1. У зв’язку з хворобою голови районного суду виконком міської ради своїм рішенням поклав виконання його обов’язків на суддю Іваненко. Чи відповідає рішення виконкому міської ради чинному законодавству?
2. Суддя районного суду Петренко виніс вирок з кримінальної справи, яким засудив гр-на К. до 5 років позбавлення волі за скоєння крадіжки. Після оголошення вироку суддя вирішив, що він надто суворий і вніс у вирок зміни, визначивши термін засудження у 3 роки позбавлення волі. Чи відповідають вимогам закону дії судді?
3. Суд розглянув у судовому засіданні кримінальну справу щодо звинувачення Л. у скоєнні навмисного вбивства з особливою жорстокістю. Враховуючи велику небезпеку злочину, у складі суду брали участь три професійні судді та два народні засідателі. Чи відповідає закону склад суду, який розглянув справу? У якому складі суддів здійснюється розгляд справ? Назвіть правові форми участі представників народу в здійсненні правосуддя?
4. Учні 9-го класу С. (15 років) та А. (16 років) за попередньою змовою зґвалтували ученицю паралельного класу Д. За клопотанням адміністрації школи місцевий суд розглянув кримінальну справу в актовому залі школи, де навчалися підсудні та потерпіла. На процесі були присутні вчителі, батьківський актив та учні. Чи відповідають дії суду принципам правосуддя? Розкрийте зміст принципу гласності і відкритості судового процесу.
5. Під час розгляду кримінальної справи за звинуваченням Т. у скоєнні посадового злочину підсудний заявив клопотання про виклик перекладача, зазначивши, що судочинство ведеться українською мовою та всі свідки у справі розмовляють українською мовою, а він її розуміє погано. Порадившись, місцевий суд виніс ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, мотивуючи своє рішення тим, що підсудний володіє російською мовою, яка є його рідною, і тому у зв’язку з великою подібністю російської та української мов, необхідності у перекладачеві немає. Головуючий при цьому роз’яснив підсудному, що якщо окремі слова для нього будуть незрозумілі, то їх йому перекладе секретар судового засідання. Чи відповідають дії суду принципам судової влади? Розкрийте зміст і значення принципу мови судочинства.
6. Місцевий суд розпочав слухання у кримінальній справі за звинуваченням В., Ч. і Р. у скоєнні розбійного нападу. В ході слухання В. винним себе у скоєнні злочину не визнав, зазначивши, що Ч. і Р. обмовляють його, і тому заявив клопотання про призначення йому захисника. Порадившись, місцевий суд виніс ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, мотивуючи своє рішення тим, що на цей час вільних захисників немає, оскільки всі вони зайняті в інших судових засіданнях. При цьому головуючий у справі запропонував В. укласти угоду на здійснення захисту з одним із адвокатів, які здійснюють захист Ч. і Р., оскільки вони все одно беруть участь у цій справі, і їм добре відомі її обставини. Чи відповідають дії суду принципам правосуддя? Розкрийте зміст і значення принципу забезпечення обвинуваченому права на захист.
Список нормативних актів та літератури 1. Всеобщая декларация прав человека от 10 дек. 1948 г. // Международ. док. по правам человека. – Харьков : РИФ «Арсин, ЛТД», – 2000.– С. 6 – 12. 2. Європейська хартія про статус суддів // Вісн. Верхов. Суду України. – 1998. – № 4. – С. 2 – 9. 3. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (зі змін. від 30.09.2010 p.). 4. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23.12.1993 р. № 3781-XII // Там само. – 1994. – № 11. – Ст. 50. 5. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві : Закон України від 23.12.1993 р. № 3782-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 51; 2003. – № 16. – Ст.124. 6. Про Конституційний Суд України : Закон України від 26.10.1996 p. № 422/96-ВР // Там само. – 1996. – № 49. – Ст. 272. 7. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини : Закон України від 23.02.2006 р. № 3477-IV // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 12. – Ст. 792. 8. Про Вищу раду юстиції : Закон України від 15.01.1998 р. № 22/98-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 25. – Ст. 146. 9. Про доступ до судових рішень : Закон України від 22.12.2005 р. № 3262-IV // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 1. –Ст. 13. 10. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 07.07.2010 p. № 2453-VI // Там само. – 2010. – № 55/1. – Ст. 1900. 11. Кодекс адміністративного судочинства України // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – № 35 – 36, № 37. – Ст. 446. 12. Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень : Постанова Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 р. № 740 // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 22. – Ст. 1623. 13. Основные принципы независимости судебных органов, принятые резолюциями Генеральной Ассамблеи ООН от 29.11.85 г. и 13.12.85 г. // Международ. акты о правах человека : сб. док. – М. : Б.и., – 2000. – С. 168 – 170. 14. Бринцев В. Д. Стандарти правової держави : втілення у національну модель організаційного забезпечення судової влади : моногр. / В. Д. Бринцев. – X. : Право, 2010. – 464 с. 15. Конституція України : наук.-практ. комент. / редкол. : В. Я. Тацій, О. В. Петришин, Ю. Г. Барабаш та ін. – 2-ге вид., перероб. і доп. – X. : Право, 2011. – 1128 с. 16. Москвич Л. М. Статус суддів : теоретичний та порівняльно-правовий аналіз / Л. М. Москвич. – Херсон, – 2004. – 223 с. 17. Сібільова Н. В. Еволюція поняття «правосуддя» / Н. В. Сібільова // Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. – Вип. 10. – X. : Право, 2005. – С. 186 –190. 18. Жуйков В. М. Судебная реформа : проблемы доступа к правосудию / В. М. Жуйков. – М. : Статус, 2006. – 283 с. 19. Овчаренко О. М. Доступність правосуддя та гарантії його реалізації : моногр. / О. М. Овчаренко. – X. : Право, 2008. – 304 с. 20. Статус суддів : навч. посіб. / кол. авт. : І. Є. Марочкін, Ю. І. Крючко, Л. М. Москвич та ін.; за заг. ред. І. Є. Марочкіна. – X. : Право, 2009. 21. Овсяннікова О. О. Транспарентність судової влади : моногр. / О. О. Овсяннікова. – X. : ФІНН, 2010. – 336 с. 22. Організація судових та правоохоронних органів : підруч. для студентів юрид. спец. вищ. навч. закл. / І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий та ін.; за ред. І. Є. Марочкіна і Н. В. Сібільової. – 2-ге вид., перероб. і доп. – X. : Одіссей, 2011. – 376 с.
Тема 3. Судова система України. Суди загальної юрисдикції
План 1. Поняття судової системи, її характеристика. 2. Основні поняття судової системи: «суд», «склад суду», «ланка судової системи», «гілка судової системи», «судова інстанція». 3. Система судів загальної юрисдикції: а) місцеві суди; б) апеляційні суди; в) вищі спеціалізовані суди; г) Верховний Суд України. 4. Спеціалізовані суди в Україні. 5. Голова суду та його заступник: повноваження, порядок обран-ня і звільнення з посади.
Завдання
Чи відповідають дії працівника апарату суду вимогам законодавства? Визначте відмінності між судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Назвіть судові органи, що розглядають справи у першій, апеляційній і касаційній інстанціях.
Чи правильні дії адвоката? Визначте завдання діяльності господарських і адміністративних судів.
Чи правильні дії сержанта Петренка? Визначте завдання діяльності загальних і адміністративних судів.
Як у такій ситуації повинен діяти адвокат?
Список нормативних актів та літератури
Тема 4. Верховний Суд України. Конституційний Суд України
План
Завдання
Ураховуючи ці обставини, Голова Верховного Суду України видав розпорядження, згідно з яким на період до обрання судді П. Верховною Радою України, керуючись п. 4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», доручив йому розгляд справ лише про адміністративні правопорушення. Які повноваження, у тому числі кадрові, має Голова Верховного Суду України? Чи правильні рішення прийняв Голова Верховного Суду України стосовно судді П.?
Чи в межах повноважень діяв вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ? Чи в межах повноважень діяв Голова Верховного Суду України? Чи в межах повноважень діяв Пленум Верховного Суду України?
Чи відповідає закону розпорядження судді Верховного Суду України? Які повноваження мають судді Верховного Суду України?
Який порядок формування Конституційного Суду України? Хто може бути суддею Конституційного Суду України?
Чи відповідає вимогам законодавства рішення депутатів Сумської обласної ради? Які є форми звернення і форми роботи Конституційного Суду України?
Список нормативних актів та літератури
Марочкін І. Є. Добір кандидатів на посади суддів / І. Є. Марочкін // Інформ. вісн. Вищ. кваліфікац. коміс. суддів України. – 2007. – Вип. 1. – С. 23.
Тема 5. Статус суддів. Державна судова адміністрація
План
Завдання
Як у цій ситуації повинен вчинити інспектор ДАІ?
Чи відповідає закону такий порядок призначення суддею? Назвіть вимоги, що встановлені у законодавстві до кандидатів на посаду суддів. Який порядок обрання та призначення суддів на посаду?
Чи сумісна ця діяльність зі статусом судді? Якщо ні, то яке рішення повинна прийняти кваліфікаційна комісія? Який орган приймає рішення про несумісність?
Хто має право накладати дисциплінарне стягнення на суддю і на помічника судді? Яка дисциплінарна відповідальність встановлена для судді? Який порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді?
Чи були компетентними збори суддів у вирішенні питання, з яким до них звернувся суддя? Які наслідки позитивного вирішення прохання судді? Які повноваження зборів суддів? Яке призначення органів суддівського самоврядування, які вони мають організаційні форми?
Чи зможе суддя задовольнити прохання онука за рахунок свого посадового окладу і в який строк? Який рівень суддівської винагороди встановлений законом і від чого він залежить?
Список нормативних актів та літератури
Тема 6. Прокуратура
План
Завдання
Чи можливе реагування прокуратури на порушення закону?
Чи правомірні дії прокурора?
Чи правильно вчинив прокурор області? Хто може відкликати апеляцію прокурора? Який принцип організації та діяльності органів прокуратури повинен застосовуватися у таких випадках?
Чи правильно вчинив прокурор області? Чи дотримався він вимог принципів організації та діяльності органів прокуратури? Дайте характеристику цих принципів.
Як у такій ситуації повинен вчинити прокурор? Дайте характеристику принципу організації та діяльності органів прокуратури, на знання якого розраховано це завдання.
Чи правильно вчинив прокурор? Інтереси яких груп громадян має представляти прокурор у суді?
Чи були підстави для відмови? Які саме? Назвіть вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів.
Чи правильно вчинив прокурор міста? Який прокурор може притягнути до дисциплінарної відповідальності працівника районної прокуратури? Які види дисциплінарних стягнень можуть застосовуватися до працівників прокуратури?
Список нормативних актів та літератури
Тема 7. Органи внутрішніх справ. Служба безпеки України
План
Завдання
Чи відповідає вимогам закону доручення голови райдержадміністрації? Як повинен діяти в такій ситуації начальник райвідділу внутрішніх справ? Які функції виконують органи внутрішніх справ?
Чи відповідають вимогам законодавства дії начальника райвідділу внутрішніх справ?
Чи відповідають дії начальника відділу вимогам Закону України «Про міліцію»?
Чи відповідають вимогам законодавства дії дільничного інспектора? На знання якої функції діяльності міліції розраховане це завдання?
Чи правильно вчинив начальник лінійного відділу внутрішніх справ?
1) міліція громадської безпеки; 2) кримінальна міліція; 3) оперативно-розшукова міліція; 4) судова міліція; 5) спеціальна міліція; 6) податкова міліція; 7) міліція охорони.
З наведеного переліку назвіть завдання органів Служби безпеки України: 1) розкриття злочинів проти миру і безпеки людства; 2) запобігання дорожньо-транспортним пригодам; 3) прослуховування телефонних розмов громадян та посадових осіб; 4) запобігання організованій злочинній діяльності у сфері управління; 5) припинення протиправних діянь, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. Назвіть інші завдання органів Служби безпеки України та наведіть перелік принципів їх діяльності.
Список нормативних актів та літератури
Тема 8. Органи досудового розслідування
План
Завдання 1. Порушуючи правила полювання, Ю. здійснив відстріл трьох кабанів, м’ясо реалізував на ринку. Одержавши про це інформацію, начальник держполювінспекції району порушив проти Ю. кримінальну справу і провів дізнання. Дайте оцінку діям начальника держполювінспекції. Як повинен він був учинити в цій ситуації?
2. Начальник відділення дізнання Зарічного районного відділу внутрішніх справ порушив кримінальну справу стосовно К. за фактом крадіжки мобільного телефону NOKIA з роздягальні тренажерного залу, провів необхідні слідчі дії впродовж двох тижнів і після цього направив кримінальну справу начальнику слідчого відділення Зарічного РВВС для проведення досудового слідства і направлення справи до суду. Чи відповідають вимогам кримінально-процесуального кодексу дії начальника відділення дізнання? Сформулюйте поняття «досудове розслідування».
3. Інспектор ДАІ прапорщик Петренко при перевірці документів на вантаж у водія автомобіля КАМАЗ виявив, що вантаж у вигляді лікарських речовин (аміназин, бісептол, ефералган, нітрогліцерин) ввезені на територію України поза митним контролем. У зв’язку з цим інспектор порушив кримінальну справу за ст. 201 КК України, що передбачає відповідальність за контрабанду, і провів дізнання. Чи правильно діяв інспектор ДАІ? Наведіть перелік органів дізнання.
4. Начальник районного відділу внутрішніх справ дав вказівку дільничному інспектору порушити кримінальну справу й провести дізнання за фактом пожежі в магазині, що завдала шкоди на суму 100 000 грн. Начальник відділу пожежної охорони управління МНС оскаржив це рішення прокурору району, зазначивши, що у справах цієї категорії дізнання повинно проводитися органами державного пожежного нагляду. Яке рішення повинен прийняти прокурор? Яка компетенція різних органів дізнання за чинним законодавством?
5. Студент державного університету Ш., який є громадянином іншої держави, вчинив у гуртожитку хуліганські дії, у зв’язку з чим проти нього була порушена кримінальна справа за ст. 296 ч. 3 КК України. Справу прийняв до провадження слідчий районного відділу внутрішніх справ. Начальник управління Служби безпеки в області звернувся до начальника слідчого відділення районного відділу внутрішніх справ із вимогою передати справу для розслідування в слідчий відділ УСБУ, оскільки злочин скоєний іноземцем? Як повинна бути вирішена зазначена ситуація відповідно до закону? Які є види підслідності?
6. Слідчий податкової міліції порушив стосовно гр. М. кримінальну справу за ст. 205 ч. 2 КК України, що передбачає відповідальність за фіктивне підприємництво, прийняв її до свого провадження і розпочав досудове слідство Начальник слідчого відділення районного відділу внутрішніх справ звернувся до прокурора району з оскарженням дій слідчого податкової міліції, мотивуючи оскарження тим, що згідно зі ст. 112 КПК України слідство у цій справі повинні проводити слідчі органів внутрішніх справ. Яке рішення повинен прийняти прокурор? Що таке альтернативна підслідність?
7. Студент 5-го курсу заочного факультету вищого юридичного навчального закладу П. звернувся до прокуратури області з проханням прийняти його на роботу слідчим прокуратури. Впродовж трьох років П. працював юрисконсультом, характеризувався позитивно. Чи буде задоволено прохання П.? Які вимоги ставлять до кандидатів на посаду слідчих органів прокуратури?
Список нормативних актів та літератури
Тема 9. Органи та установи юстиції. Нотаріат. Адвокатура
План
Завдання
Чи правомірні дії начальника обласного управління юстиції?
Які з перелічених дій нотаріуса є правомірними? Відповідь обґрунтуйте з посиланням на відповідні норми правових актів.
Яке рішення має бути прийняте Міністерством юстиції України і чому? Як Ви розумієте цілі і завдання адвокатських об’єднань?
Чи правильно зробив адвокат? Назвіть основні види адвокатської діяльності.
Яке рішення має бути прийняте на засіданні палати? Оцініть перспективи розгляду дисциплінарної справи адвоката Ф. з урахуванням факту використання ним зазначених засобів і методів захисту.
Чи правильно діяв у цій ситуації слідчий прокуратури? Які є встановлені законом гарантії адвокатської діяльності?
Список нормативних актів та літератури
Ст. 3020.
Тема 10. Органи державної податкової, державної контрольно-ревізійної, державної виконавчої служб України
План
Завдання
Чи відповідають вимогам законодавства дії голови обласної державної податкової адміністрації? Який порядок призначення на посаду посадових осіб податкових адміністрацій?
Назвіть повноваження податкової міліції.
Чи правильне роз’яснення надав громадянам працівник податкової міліції. Як повинні діяти в таких випадках особи начальницького складу податкової міліції?
У яких установах і організаціях має право здійснювати такий контроль державна контрольно-ревізійна служба?
Яке рішення в такій ситуації повинен прийняти прокурор? Чи можуть працівники державної контрольно-ревізійної служби проводити ревізії в непідконтрольних установах? Що таке планова і позапланова ревізії?
Чи мав право державний виконавець вчиняти такі дії? Назвіть повноваження державного виконавця.
7. Державний виконавець П., який після отримання вищої юридичної освіти, два роки пропрацював на займаній посаді, звернувся до кадрового підрозділу відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Сумській області з проханням призначити його на посаду начальника районного відділу державної виконавчої служби, оскільки начальник відділу досягнув пенсійного віку і вже подав документи для виходу на пенсію. Яку відповідь отримає державний виконавець в кадровому підрозділі? Хто може бути державним виконавцем?
Список нормативних актів та літератури
СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ Адвокат – фізична особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, та яка покликана надавати юридичну допомогу фізичним і юридичним особам на території України без будь-яких обмежень. Адвокатська діяльність – здійснювана на професійній основі кваліфікована юридична допомога, яка надається спеціально уповноваженими на те особами – адвокатами. Адвокатська таємниця – відомості, отримані адвокатом у процесі виконання своїх професійних обов'язків, розголошення яких може зашкодити юридичній чи фізичній особі. Адвокатське бюро – організаційна форма адвокатської діяльності, за якої адвокат діє зі створенням юридичної особи. Діє на підставі статуту. Адвокатські об'єднання – організаційна форма діяльності адвокатури, за якої адвокат для здійснення адвокатської діяльності об'єднується з іншими адвокатами у колегії, адвокатські фірми, контори. Адвокатура – добровільне професійне громадське об'єднання, покликане відповідно до Конституції України сприяти захисту прав, свобод і представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу. Адміністративне судочинство – форма реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються юридично значущі справи, що виникають у сфері управлінських правовідносин за наявності публічного інтересу. Адміністративні суди – спеціалізовані суди загальної юрисдикції, які здійснюють розгляд адміністративних справ, що пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування. Апарат Верховного Суду України – орган Верховного Суду України, який здійснює організаційно-методичне та інформаційне забезпечення діяльності Верховного Суду України. Апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди – судові органи другої ланки системи судів загальної юрисдикції, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указів Президента України. Апеляційні загальні суди – судові органи другої ланки системи судів загальної юрисдикції, до яких належать апеляційні суди областей, апеляційні суди м. Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим. Апеляція – спосіб оскарження судового вироку чи рішення, які не набрали чинності відповідно до процесуального законодавства, до апеляційного суду з метою перевірки їх законності та обґрунтованості. Атестація – перевірка та оцінка ділової кваліфікації працівників органів прокуратури на предмет їх відповідності занятій посаді. Бібліотека судів – з метою забезпечення судів нормативно-правовими актами, науковою і спеціальною літературою, матеріалами судової практики в кожному суді створюється бібліотека суду, фондами якої є друковані видання та комп'ютерні бази даних. Верховний Суд України – найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції, що переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах; переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом та здійснює деякі інші повноваження, передбачені законом. Виконавче провадження – сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до закону, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню. Вища кваліфікаційна комісія суддів – постійнодіючий орган у системі судоустрою України, завданням якого є забезпечення формування корпусу професійних суддів, здатних кваліфіковано, сумлінно й неупереджено здійснювати правосуддя шляхом відбору і рекомендування осіб для обіймання посади професійного судді, визначення рівня фахової підготовки професійних суддів, розгляд питань про дисциплінарну відповідальність суддів. Вища рада юстиції – колегіальний, незалежний орган, відповідальний за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень щодо порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність. Вищий адміністративний суд України – вищий судовий орган у системі адміністративних судів, що розглядають спори, які виникли у сфері публічних правовідносин. Вищий господарський суд України – вищий судовий орган у системі господарських судів, що розглядають спори, які виникають у сфері господарських правовідносин. Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ – вищий судовий орган у системі судів з розгляду цивільних та кримінальних справ. Військові прокуратури – органи прокуратури, які здійснюють нагляд за додержанням законів органами військового управління, військовими об'єднаннями, з'єднаннями, частинами, підрозділами, установами і військовими навчальними закладами та посадовими особами Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони, Служби безпеки України та інших військових формувань, дислокованих на території України. «Вісник Верховного Суду України» – офіційний друкований орган Верховного Суду України, у якому публікуються матеріали судової практики Верховного Суду України та інших судів загальної юрисдикції, матеріали з питань організації діяльності судів загальної юрисдикції та інші матеріали. «Вісник Конституційного Суду України» – офіційний друкований орган Конституційного Суду України. Господарське судочинство – форма реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються правові конфлікти, що виникають у сфері господарських правовідносин. Зміст господарського судочинства полягає в розгляді й вирішенні правового конфлікту, який виник між суб'єктами, що здійснюють господарську або іншу економічну діяльність. Державна виконавча служба – державна установа системи органів Міністерства юстиції, що забезпечує своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів. Державна податкова служба – інститут державної влади України, основним завданням якого є здійснення контролю за виконанням податкового законодавства. Державна судова адміністрація України – самостійна автономна структура організаційного забезпечення діяльності судів, яка покликана створити реальні передумови для забезпечення незалежності судів і суддів. Державний виконавець – державний службовець, який здійснює примусове виконання судових рішень, виконання яких покладається на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом. Дізнання – сукупність оперативно-розшукових та інших передбачених законом дій, які здійснюють спеціально уповноважені на це адміністративні органи та посадові особи з метою своєчасного виявлення ознак злочину та осіб, які його вчинили, а також для попередження та припинення злочинів. Добір суддівських кадрів – сукупність процедур з добору кандидатів на посаду судді на підставі аналізу й оцінки його професійних, особистісних якостей, ступеня їх відповідності вимогам, установленим законом, і вибір найбільш підготовлених кандидатів для виконання посадових обов'язків. Досудове розслідування – діяльність спеціально уповноважених органів держави з виявлення злочинів та осіб, які їх скоїли, збирання, перевірки, всебічного, повного й об'єктивного дослідження та оцінки доказів, виявлення причин та умов вчинення злочинів. Досудове слідство – основна форма розслідування, під час якого проводиться всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин справи, виявляються обставини, що як викривають, так і виправдовують обвинуваченого, а також обтяжують або пом'якшують його вину. З'їзд суддів України – найвищий орган суддівського самоврядування в Україні, який приймає рішення, обов'язкові для всіх професійних суддів та всіх органів суддівського самоврядування. Зайняття адвокатською діяльністю індивідуально – організаційна форма, за якою адвокат здійснює свою діяльність без створення юридичної особи. Збори суддів – зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань. Інстанційність – обсяг процесуальних повноважень суду з вирішення судової справи. Інституціональні принципи судової влади – принципи, які фіксують загальні відносини, що виникають при запровадженні інституту судової влади в суспільстві, окреслюють її місце в системі поділу влади й загальних засад взаємовідносин з іншими державними та приватними інститутами. Кандидат на посаду судді – особа, яка виявила бажання зайняти посаду судді, відповідає встановленим законодавством вимогам, пройшла спеціальну підготовку і склала кваліфікаційний іспит та щодо якої внесене подання відповідному органу про призначення чи обрання на посаду судді. Касація – спосіб оскарження судових рішень, які набрали законної сили, до вищого спеціалізованого суду. Кваліфікаційний іспит – атестування особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури – існують для визначення рівня професійних знань осіб, що мають намір займатися адвокатською діяльністю, вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; створюються терміном на три роки. Колегії в органах прокуратури – дорадчі органи, рішення яких реалізуються наказами відповідних прокурорів, у яких розглядаються найбільш важливі питання, що стосуються додержання законності, стану правопорядку, діяльності органів прокуратури, виконання наказів Генерального прокурора України, кадрових питань, заслуховуються звіти підпорядкованих прокурорів, начальників структурних підрозділів та інших працівників прокуратури. Конституційне звернення – письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи. Конституційне подання – письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційне судочинство – форма реалізації судової влади, у процесі якої вирішуються юридичні справи, предметом яких є конституційно-правові питання, пов'язані із забезпеченням дотримання Конституції України державними органами й у прийнятті з них рішень, що тягнуть правові наслідки. Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Контррозвідувальна діяльність – виявлення, попередження і припинення розвідувальної або іншої діяльності спеціальних служб й організацій іноземних держав, а також окремих осіб, спрямованих на завдавання шкоди безпеці України. Конференція суддів – зібрання представників суддів (делегатів) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективне рішення з обговорюваних питань. Кримінальне судочинство – форма реалізації судової влади, у процесі якої розглядаються й вирішуються справи про злочини. Зміст кримінального судочинства полягає в розгляді в судових засіданнях кримінальних справ і застосуванні встановлених законом видів покарання до осіб, які винні у вчиненні злочину або у виправданні невинних. Міліція – державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Міністерство юстиції України – головний (провідний) орган у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної правової політики, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Наказне провадження – порядок видачі судового наказу без судового засідання. Науково-консультативна рада при Верховному Суді України – науково-консультативна структура, яка утворюється із висококваліфікованих фахівців у галузі права з тих питань діяльності Верховного Суду України, підготовка яких потребує наукового забезпечення. Науково-консультативна рада при вищих спеціалізованих судах – науково-консультативна структура, головним завданням якої є опрацювання питань, пов'язаних із роз'ясненням законодавства, поданням висновків щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів, а також інших питань, пов'язаних із необхідністю наукового забезпечення діяльності вищого спеціалізованого суду. Національна школа суддів України – державна установа зі спеціальним статусом, що забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для судової системи та здійснює науково-дослідну діяльність. Неповна апеляція – перегляд рішень судів першої інстанції на підставі лише тих фактичних даних, що встановлені з матеріалів, наданих особами, які брали участь у справі в суді першої інстанції. Нотаріат – система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати безспірні права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної достовірності. Нотаріус – представник органів та установ нотаріату, що законом уповноважений вчиняти нотаріальні дії. Оперативно-розшукова діяльність – система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. Орган прокуратури – складова частина системи прокуратури України, організована відповідно до адміністративно-територіального поділу України (територіальні прокуратури) або відповідно до організаційно-структурних та правових відносин у різних сферах суспільного життя (спеціалізовані прокуратури). Органи внутрішніх справ – сукупність державних спеціалізованих установ, підпорядкованих Міністерству внутрішніх справ України, що виконують правоохоронні та правозастосовні функції щодо підтримання правопорядку в державі. Органи юстиції України – система органів виконавчої влади, яку очолює Міністерство юстиції України і до якої належать Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції. Організаційне забезпечення судової діяльності – комплекс заходів фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційно-методичного, організаційно-технічного характеру, спрямованих на створення умов для справжнього правосуддя. Організаційні (судоустрійні) принципи – принципи, що визначають зміст норм та регулюють організацію судової системи, структуру її органів, статус суддів. Пленум Верховного Суду України – колегіальний орган, повноваження якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про судоустрій та статус суддів», до складу якого входять всі судді Верховного Суду України. Пленум вищого спеціалізованого суду – колегіальний орган, діяльність якого пов'язана із забезпеченням єдності судової практики у справах відповідної судової юрисдикції, до складу якого входять всі судді вищого спеціалізованого суду. Податкова міліція – спеціальний підрозділ, який веде боротьбу з податковими правопорушеннями, здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Постійні комісії Конституційного Суду України – допоміжні робочі органи з питань організації внутрішньої діяльності, що утворюються на засіданні з суддів Конституційного Суду України. Права адвоката – поведінка адвоката, яка передбачена та дозволена чинним законодавством України, Правилами адвокатської етики адвоката та Статутом адвокатських об'єднань. Правоохоронна діяльність – спеціалізована діяльність уповноважених державою органів та посадових осіб, яка полягає у захисті інтересів держави, безпеки суспільства, прав та свобод фізичних та юридичних осіб. Правоохоронна система – сукупність державно-правових засобів, методів, гарантій, що забезпечують захищеність особи від протиправних порушень. Правоохоронні органи – спеціально уповноважені державні органи, наділені владними повноваженнями, діяльність яких спрямована на захист прав, свобод та інтересів громадян, суспільства і держави. Правосуддя – функція реалізації судової влади, яка здійснюється судом шляхом розгляду та вирішення у судовому засіданні цивільних, кримінальних, адміністративних та господарських справ та застосування норм права до спірних правовідносин. Принципи організації та діяльності прокуратури – закріплені у Конституції України та в інших законах України основоположні вимоги, що відбивають призначення прокуратури в державі та суспільстві, визначають завдання та повноваження прокурорів, а також зміст та характер правових заходів і засобів здійснення нагляду за точним і однаковим виконанням законів у державі, а також містять ознаки та якості, що допомагають відокремити органи прокуратури від інших державних органів, у тому числі й від правоохоронних. Принципи судової влади – норми найбільш загального керівного характеру, що характеризують місце судової влади серед інших видів державної влади, визначають нормативний зміст її основних інститутів і спрямовані на досягнення завдань, що стоять перед цією владою. Присяжні – громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законодавством, залучаються до розгляду у першій інстанції судових справ у складі колегії присяжних. Прокурор – посадова особа, яка перебуває на державній службі в органах прокуратури і має повноваження щодо здійснення покладених на прокуратуру функцій та завдань відповідно до встановленої компетенції. Прокурорський нагляд – вид діяльності спеціально уповноважених органів державної влади, наділених повноваженнями з виявлення порушень законів, вживання заходів до поновлення порушених прав громадян та юридичних осіб і притягнення винних до відповідальності. Професійні судді – громадяни України, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані суддями і займають штатну суддівську посаду в одному з судів, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Рада суддів України – вищий орган суддівського самоврядування у період між проведенням з'їздів суддів України, на який покладається завдання щодо організації виконання та контроль рішень з'їзду, а також вирішення питань про скликання з'їзду. Розвідувальна діяльність – діяльність органів зовнішньої розвідки Служби безпеки України з метою одержання інформації про зовнішні загрози безпеці України. Служба безпеки України – державний правоохоронний орган спеціального призначення, що забезпечує державну безпеку України, на який покладено завдання захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, інтересів держави і прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, зазіхань з боку окремих організацій, груп і осіб. Суд апеляційної інстанції – суд, який розглядає апеляції на рішення судів першої інстанції, що не набрали законної сили, з вирішенням питання про законність і обґрунтованість оскаржуваних рішень. Суд першої інстанції – суд, який уповноважений в межах своєї компетенції первісно розглянути і вирішити кримінальні, цивільні, господарські, адміністративні справи. Суди першої інстанції розглядають справу по суті, встановлюючи обґрунтованість, необґрунтованість чи часткову обґрунтованість позову (спір про право цивільне чи про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах) або винність чи невинність особи (при обвинуваченні її у вчиненні злочину). Суддівське самоврядування – підзаконна діяльність щодо самостійного колективного вирішення професійними суддями через виборні органи або безпосередньо їх колективами питань внутрішньої діяльності судів і суддівського корпусу, що здійснюється у встановлених законом межах. Судова влада – специфічна гілка державної влади, яка має власну виключну компетенцію щодо розгляду соціальних конфліктів правового характеру, що мають юридичні наслідки, і реалізується виключно конституційними органами (судами) в межах закону та спеціальних (судових) процедур. Судова діяльність – вид юрисдикційної діяльності, що здійснюється від імені держави виключно судом. Судова інстанція – судовий орган у цілому або його структурний підрозділ, що виконує певну процесуальну функцію при здійсненні правосуддя. Судова система – сукупність судів, що створені та функціонують на основі єдиних принципів організації та діяльності. Судові округи – територія, на яку поширюється юрисдикція суду. Функції прокуратури – головні напрями діяльності прокуратури, що безпосередньо виражають її сутність та призначення. Функції поділяються на наглядові та ненаглядові. Функціональні принципи судової влади – принципи, які визначають зміст норм, що регулюють відносини, які виникають при судовому розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних та інших справ і є характерними для будь-якої процедури розгляду судової справи і для всіх видів судочинства. Функція досудового слідства – це діяльність слідчого у кримінальній справі в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, щодо з'ясування всіх обставин, що підлягають доказуванню, зокрема, вона полягає у збиранні, закріпленні та дослідженні доказів для розв'язання питання про наявність або відсутність події злочину, вини певної особи в його вчиненні, про характер і розмір шкоди, завданої злочином тощо. Цивільне судочинство – форма реалізації судової влади, в процесі якої вирішуються правові конфлікти, що виникають із цивільних, сімейних та деяких інших правовідносин. Змістом цивільного судочинства є розгляд і вирішення юридичних справ, пов'язаних із захистом майнових, особистих немайнових, сімейних та інших прав і законних інтересів суб'єктів права. Юрисдикція – повноваження відповідних органів з розгляду юридичних справ із винесенням щодо них юридично обов'язкових рішень.
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ Відповідно до «Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців» однією з форм організації навчання нарівні з лекціями, практичними заняттями є виконання індивідуальних завдань студентів та інші форми науково-дослідної діяльності студентів. Виконання індивідуальної роботи дає можливість студенту закріпити та поглибити теоретичні й практичні знання, отримані в процесі вивчення окремих тем курсу, навчитися самостійно працювати з різними інформаційними джерелами, інтерпретувати матеріали періодичної літератури, аналізувати навчальну та наукову літературу, практику роботи судових та правоохоронних органів, отримати навички дослідної роботи. З дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів» індивідуальна робота студентів здійснюється у формі виконання індивідуального науково-дослідного завдання (далі – ІНДЗ), яке надається викладачем кожному студенту з урахуванням його творчих можливостей, навчальних здобутків та інтересів. ІНДЗ мають бути виконані до закінчення навчального курсу. Індивідуальна робота студентів із курсу «Організація судових та правоохоронних органів» передбачає:
Вибір студентом ІНДЗ відбувається за погодженням із кафедрою на початку навчального року. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює науковий керівник, який закріплюється кафедрою за академічною групою. За наявності певних питань студентам рекомендується звертатися за консультаціями до наукового керівника з метою отримання необхідних роз'яснень щодо організації індивідуальної роботи та можливого розширення списку літературних джерел. ІНДЗ подається на кафедру не пізніше двох тижнів до закінчення практичних занять у паперовому та електронному вигляді.
ОРІЄНТОВНІ ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
9. Поняття принципів правосуддя. 10. Характеристика і значення принципів правосуддя. 11. Суд як орган правосуддя. 12. Принцип законності. 13. Принцип здійснення правосуддя виключно судами. Обов’язковість рішення суду. 14. Принцип рівності всіх учасників процесу перед законом і судом. 15. Принцип змагальності в судочинстві. 16. Принцип гарантування всім суб’єктам права на судовий захист. 17. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист. Обов’язкова участь захисника у судовому процесі. 18. Принцип гласності судового процесу. 19. Принцип державної мови судочинства. 20. Принцип одноособового і колегіального розгляду справ у суді. 21. Принцип підтримання державного обвинувачення в суді прокурором. 22. Принцип права на оскарження рішень суду. 23. Принцип презумпції невинуватості. 24. Принцип всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи. 25. Принцип самостійності суддів. 26. Поняття судової системи, її характеристика. 27. Поняття «суд» в декількох значеннях. 28. Поняття «склад суду» і його характеристика. 29. Поняття «ланка судової системи», її характеристика. 30. Поняття «гілка судової системи», її характеристика. 31. Поняття «судова інстанція», її характеристика. 32. Суд першої інстанції. 33. Суд апеляційної інстанції. 34. Суд касаційної інстанції. 35. Система судів загальної юрисдикції. 36. Місцеві суди і їх характеристика. 37. Апеляційні суди і їх характеристика. 38. Вищі спеціалізовані суди і їх характеристика. 39. Загальні суди, їх характеристика. 40. Господарські суди, їх характеристика. 41. Адміністративні суди, їх характеристика. 42. Верховний Суд України, його місце в системі судів загальної юрисдикції та повноваження. 43. Склад Верховного Суду України. 44. Повноваження суддів Верховного Суду України. 45. Голова Верховного Суду України і порядок його обрання. 46. Пленум Верховного Суду України. 47. Науково-консультативна рада та офіційний друкований орган Верховного Суду України. 48. Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. 49. Порядок формування Конституційного Суду України. 50. Суддя Конституційного Суду України. 51. Основні принципи діяльності Конституційного Суду України. 52. Повноваження та вимоги, що ставляться до суддів Конституційного Суду України. 53. Форми роботи Конституційного Суду України. 54. Форми звернення до Конституційного Суду України. 55. Поняття статусу суддів. 56. Народні засідателя та присяжні. 57. Гарантії незалежності та недоторканності суддів. 58. Вимоги, що ставляться до суддів. 59. Призначення суддів на посаду вперше. 60. Національна школа суддів України. 61. Обрання суддів на посаду безстроково. 62. Дисциплінарна відповідальність суддів. 63. Вища кваліфікаційна комісія суддів України. 64. Органи суддівського самоврядування, їх завдання і види. 65. Державна судова адміністрація України, її повноваження. 66. Вища рада юстиції: склад, порядок формування і функції. 67. Місце і роль прокуратури в системі органів державної влади України. 68. Правові основи діяльності та завдання органів прокуратури. 69. Принципи організації і діяльності органів прокуратури. 70. Характеристика основних функцій прокуратури. 71. Система і структура органів прокуратури. 72. Акти прокурорського реагування. 73. Кадри органів прокуратури. 74. Сутність прокурорського нагляду в Україні. 75. Органи внутрішніх справ, їх завдання, функції та місце в системі правоохоронних органів. 76. Система органів внутрішніх справ. 77. Міністерство внутрішніх справ, його завдання, структура, повноваження. 78. Міліція та її підрозділи. 79. Служба безпеки України, її завдання, функції, повноваження. 80. Структура СБУ. 81. Принципи діяльності Служби безпеки України. 82. Контроль за діяльністю Служби безпеки України. 83. Поняття та види досудового (попереднього розслідування). 84. Органи дізнання, їх завдання і компетенція. 85. Органи попереднього слідства, їх система. 86. Компетенція слідчих органів прокуратури, служби безпеки, МВС та податкової міліції. 87. Вимоги, що ставляться до осіб, призначених на посаду слідчого. 88. Система органів та установ юстиції України, їх повноваження. 89. Завдання та основні функції міністерства юстиції України. 90. Нотаріат, його завдання, система органів і повноваження. 91. Державний нотаріат і приватна нотаріальна діяльність. 92. Право на зайняття нотаріальною діяльністю. Статус нотаріуса. 93. Нотаріальна таємниця та її гарантії. 94. Завдання, принципи та організаційні форми діяльності адвокатури. 95. Види адвокатської діяльності. 96. Повноваження адвоката, адвокатська таємниця. 97. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, її повноваження. 98. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, її склад та повноваження. 99. Дисциплінарна відповідальність адвоката. 100. Система, завдання і функції органів податкової служби України. 101. Податкова міліція: завдання, структура, повноваження. 102. Система, завдання і функції органів державної контрольно-ревізійної служби України. 103. Система, завдання і функції органів державної виконавчої служби.
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |