ОРГАНІЗАЦІЯ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ГРОШОВИХ І РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

ОРГАНІЗАЦІЯ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ГРОШОВИХ І РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ 25.04.2015 14:47

Тема 5. ОРГАНІЗАЦІЯ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ГРОШОВИХ І РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

1. Стандарт експертизи грошових і розрахункових операцій

2. Методика СБЕ готівкових операцій

3. Організація експертизи операцій на рахунках в банках

 

1. Стандарт експертизи грошових і розрахункових операцій

Як вже вказувалося, стандарт СБЕ полягає у визначенні основних позицій для розробки методики проведення експертизи та оформлення її результатів: об’єктів, джерел інформації, методичних прийомів.

                                          

Судово-бухгалтерська експертиза грошових і розрахункових операцій проводиться на підставі завдань постанови (ухвали) про призначення СБЕ якщо виявлені зловживання у системі обліку коштів, їх нестача, проблеми з організації взаєморозрахунків з постачальниками, підрядниками, покупцями, замовниками, працівниками тощо.

 

Локальний стандарт проведення СБЕ грошових і розрахункових операцій визначає такий орієнтовний перелік об’єктів експертного дослідження:

- стан зберігання коштів у касі суб’єкта господарювання – досліджується організація дотримання порядку ведення касових операцій в частині обладнання приміщення (зокрема, ізольованість, обладнання металевими ґратами або ролетами, наявність системи сигналізації, металевих сейфів, дотримання місця та порядку зберігання дублікатів ключів тощо);

- матеріальна відповідальність за збереження коштів у касі суб’єкта господарювання – перевіряється наявність та оформлення договорів про повну матеріальну відповідальність касирів, виконання основних вимог щодо добору професійних кадрів на предмет їх відповідності кваліфікаційним нормам і правилам приймання на роботу касира тощо;

- операції з готівкою – вивчаються зміст і реальність здійснених господарських операцій з готівкою, виконання касової дисципліни (зокрема, щодо дотримання встановленого ліміту готівки в касі, своєчасності та повноти здачі готівки до банку на поточний рахунок, дотримання правил розрахунків готівкою, правильності оформлення касових документів тощо);

- операції на рахунках в банку – перевіряється наявність всіх виписок банку і первинних документів до них, відповідність залишків у виписках банків з рахунків, своєчасність проведення операцій із зарахування банком та перерахування за призначенням грошових коштів суб’єкта господарювання тощо;

- розрахункові операції – досліджується стан дотримання розрахунково-платіжної дисципліни за видами розрахунків, встановлюється наявність фактів порушень чинних нормативно-правових актів щодо правомірності, доцільності та обґрунтованості управлінських рішень під час здійснення розрахункових операцій тощо;

- бухгалтерський облік касових операцій, операцій на рахунках в банку, розрахункових операцій – досліджується законність, достовірність, обґрунтованість відповідних операцій, повнота і правильність оформлення первинних документів та облікових регістрів, їхня відповідність, адекватність облікових проведень, правильність узагальнення підсумків тощо;

- стан зберігання і поточні операції з цінними паперами – перевіряється фактична наявність цінних паперів за видами, умов їхнього зберігання, законність, достовірність, обґрунтованість операцій з руху цінних паперів, дотримання встановленого порядку обліку цінних паперів власної емісії тощо;

- нестача коштів та збитки, виявлені ревізією – встановлюється обґрунтованість визначення ревізією розмірів збитків, сум відшкодування, винних осіб тощо.

 

Згідно із завданням експертної установи та постановою про призначення судово-бухгалтерської експертизи експерт-бухгалтер обирає і досліджує окремі конкретні об’єкти.

 

Система інформаційного забезпечення експертизи грошових і розрахункових операцій включає

1) нормативно-правові документи, що регламентують організаційні та методичні принципи здійснення грошових і розрахункових операцій на підприємствах України, зокрема:

- «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: Закон України від 16.07.1999 р. № 996-XIV;

- Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: наказ Міністерства фінансів України від 24.06.1995 р. № 88;

- Порядок ведення касових операцій у національній валюті України: постанова Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637;

- «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах»: інструкція: постанова Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492;

- Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: наказ Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73;

2) висновки різних видів судових експертиз (криміналістичні, почеркознавчі, товарознавчі, специфічні тощо);

3) первинні документи: касові прибуткові та видаткові ордери, акції, облігації, векселі, розрахунково-платіжні відомості, платіжні доручення, платіжні доручення-вимоги, чекові книжки, виписки установ банків з рахунків суб’єкта господарювання, квитанції, договори про повну матеріальну відповідальність, акти інвентаризацій каси тощо;

4) облікові регістри: журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів, журнал реєстрації платіжних доручень, касова книга, звіт касира, регістри аналітичного і синтетичного обліку за рахунками 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші кошти», 34 «Короткострокові векселі одержані», 35 «Поточні фінансові інвестиції», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», Головна книга тощо;

5) звітність: звіт про рух грошових коштів, баланс підприємства;

6) акти документальних ревізій та перевірок грошових і розрахункових операцій, які передували призначенню судово-бухгалтерської експертизи;

7)інформація правоохоронних органів, яка знаходиться у матеріалах розслідуваних справ.

 

У процесі експертного дослідження грошових і розрахункових операцій важливим є чітке усвідомлення структурно-логічної схеми інформаційних потоків.

 

Як правило методичні прийоми судово-бухгалтерської експертизи грошових і розрахункових операцій включають розрахунково-аналітичні та документальні.

 

На основі проведеного дослідження експерт-бухгалтер узагальнює результати СБЕ, користуючись методичним прийомом хронологічного і систематичного групування попередніх результатів дослідження в журналі судово-бухгалтерської експертизи,де фіксується

- зміст конкретного питання, винесеного на розгляд СБЕ;

- перелік нормативно-правової та фактографічної інформації, що стосується безпосередньо досліджуваного питання;

- зміст недоліків і правопорушень, виявлених ревізією, суму збитку та посадову особу, яка відповідає за ці правопорушення;

- зміст інформації, встановленої експертизою: конкретні недоліки чи правопорушення, сума збитку, матеріально-відповідальні й службові особи, безпосередньо або частково винні у скоєнні злочину.

На основі записів у журналі експерт-бухгалтер, використовуючи методичний прийом аналітичного групування доказів правопорушень і зловживань під час здійснення грошових і розрахункових операцій, у спеціальних таблицях формує зведений результат експертного дослідження, наприклад, вказує загальну суму нестачі готівки в касі підприємства, фіктивного списання коштів тощо.

На підставі цих матеріалів експерт-бухгалтер складає узагальнюючий висновок експертизи, який разом з журналом СБЕ і аналітичними таблицями передається органу (особі), який призначив експертизу (залучив експерта).

 

2. Методика СБЕ готівкових операцій

Орієнтовні об’єкти та методи проведення судово-бухгалтерської експертизи фактів розкрадання готівки:

1. Щодо розкрадання коштів, призначених для виплати заробітної плати через касу –елементом розкрадання є арифметично-технічне завищення в розрахунково-платіжній відомості загальної суми готівки до видачі.

Може бути викрите шляхом арифметичної взаємозвірки ряду документів, зокрема, розрахунково-платіжної відомості, видаткового касового ордера, звіту касира, касової книги, нарядів на оплату праці, табелів обліку робочого часу тощо.

Доцільно також перевіряти наявність підставних осіб у розрахунково-платіжній відомості методом зіставлення прізвищ осіб, внесених у відомість, з даними обліку особового складу суб’єкта господарювання, а також підписів у розрахунково-платіжній відомості за досліджуваний період з підписами на заявах про прийняття на роботу або у відомостях за попередні місяці.

 

2. Щодо розкрадання готівки шляхом підроблення авансових звітів – елементом розкрадання є завищення в авансових звітах строку перебування посадової особи у відрядженні, обсягу здійснених витрат, заповнення звітів на працівників, які не були у відрядженні.

Для виявлення даного способу розкрадання застосовують логічно-арифметичну перевірку первиннихдокументів (зокрема, посвідчення про відрядження, журналу реєстрації службових відряджень, звіту касира, касової книги, видаткового касового ордера, авансового звіту з виправдними документами, відомості зустрічних перевірок з суб’єктами господарювання – пунктами відрядження, пояснення осіб, які дійсно або фіктивно перебували у відрядженні), а також бухгалтерських записів у регістрах аналітичного і синтетичного обліку за рахунками 372 «Розрахунки з підзвітними особами» і 30 «Каса».

Доцільно також перевірити, чи не підписували працівники службові документи у період перебування у відрядженні.

 

3. Щодо розкрадання готівки шляхом підробки виписки банку – елементом розкрадання є маніпуляції з виписками банку у разі, наприклад, виписки наявних у касира чистих (запасних) грошових чеків, підписаних керівником і головним бухгалтером підприємства.

Розкрадання готівки такого типу виявляється шляхом арифметично-логічної перевірки документів: виписок з поточних рахунків в банку, прибуткових касових ордерів, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів, звіту касира, касової книги, корінців чекової книжки, платіжних вимог, рахунків і накладних контрагентів даного суб’єкта господарювання.

Доцільно також проаналізувати бухгалтерські записи у регістрах аналітичного і синтетичного обліку за рахунками 30 «Каса» і 31 «Рахунки в банках».

 

4. Щодо розкрадання коштів шляхом часткового або повного їх неоприбуткування у касі – елементом розкрадання є вилучення окремих касових документів (зокрема, за продані матеріальні цінності, автотранспортні послуги тощо).

Перевірка інформації про розкрадання здійснюється шляхом взаємної перевірки документів, що відображають рух грошових потоків, наявність і динаміку обсягу матеріальних цінностей: прибуткового касового ордеру, квитанції до прибуткового касового ордеру, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів, звіту касира, касової книги, накладних на видачу матеріальних цінностей, товарно-транспортних накладних, звіту завідувача складом про рух матеріальних цінностей тощо.

У процесі проведення СБЕ вимагають письмових пояснень у касира, завідувача складом, працівників, які вносили готівку в касу підприємства, осіб, причетних до розкрадання коштів.

5. Щодо розкрадання коштів шляхом привласнення депонованих сум – елементом розкрадання є підробка підпису депонента в розрахунково-платіжній відомості (депонентській відомості, видатковому касовому ордері).

Для виявлення даного способу розкрадання необхідно проаналізувати такі документи: розрахунково-платіжну та депонентську відомість, особовий рахунок депонента, журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, касову книгу, звіт касира, накази про прийняття на роботу і звільнення з роботи, інші службові документи за попередній період, в яких містяться підписи депонентів.

 

3. Організація експертизи операцій на рахунках в банках

Відповідно до чинного законодавства учасники безготівкових розрахунків відкривають рахунки за порядком, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку з питань відкриття та використання рахунків, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо). Тому перед початком дослідження розрахункових операцій експерту слід клопотати щодо отримання довідки про всі наявні у суб’єкта господарювання рахунки в установах банків.

Окрім нагод примусового списання грошей (на підставі рішення суду, а також у випадках, установлених законодавчо), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків, що створює можливості фінансових порушень під час здійснення розрахункових операцій.

 

Початковим етапом дослідження операцій щодо кожного рахунка є перевірка тотожності залишків грошових коштів на кінець кварталу (року) за даними виписок банків, бухгалтерських балансів і облікових регістрів підприємства (Головної книги, журналів-ордерів № 2 і № 3).

Потім за кожний звітний період звіряються записи у регістрах синтетичного (Головна книга) і аналітичного обліку (журнал-ордер № 2 і відомість № 2), робиться підрахунок щоденних, щомісячних і квартальних підсумків з постійним звірянням їх з виписками банку. Необхідно також установити, чи всі виписки банку надані експерту. Повноту банківських виписок з’ясовують за їхньою посторінковою нумерацією та переносом посторінкових підсумків. Достовірність виписок визначають за зовнішніми ознаками (реквізитами, підписами, штампами банку тощо), а за необхідності – способом зустрічної перевірки в банку. Якщо на суб’єкті господарювання немає окремих виписок, слід отримати з банку їх засвідчені копії. У разі розбіжностей між обліковими даними підприємства та виписками банку треба з’ясувати їх причини за матеріалами установи банку.

 

Розрахункові операції мають досліджуватись у нерозривному зв’язку з перевіркою інших операцій – касових, банківських, товарних і виробничих. Особливу увагу слід звернути на обґрунтованість записів за кредитом субрахунків рахунку 31 «Рахунки в банках» в кореспонденції з рахунками витрат на виробництво, адміністративних витрат, витрат на збут тощо.

 

Експерту-бухгалтеру треба також дослідити банківські операції за суттю для встановлення

- правильності використання на суб’єкті господарювання отриманих позик;

- правильності й законності облікового відображення отриманих розрахункових чеків;

- наявності неправильного перерахування авансів і платежів за безтоварними рахунками, а також оплати рахунків інших організацій, які не мають відношення до суб’єкта господарювання, що перевіряється;

- раціональності використання форм розрахунків на суб’єкті господарювання.