Організація виробництва 05.09.2016 18:17

Васильков В.Г.

 

Методичні рекомендації

з підготовки письмових індивідуальних робіт

 

Вступ

Основними видами письмових індивідуальних робіт студентів (обов’язкових або вибіркових), передбачених в межах вивчення курсу «Організація операційної діяльності підприємства» (див. Карти СРС), є аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій, написання есе (проекту наукової статті), аналітичний (критичний) огляд статей, тематичний огляд публікацій, аналітичний огляд матеріалів реального підприємства, звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою, пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою.

Есе (від лат. “exagium” через фр. “essai” – спроба) – невелике за обсягом розмірковування з приводу певних наукових, практичных проблемних питань, характеризується вільним, не обов’язково вичерпним, але виразно індивідуальним трактуванням обраної теми. Есе передбачає розвиток аргументації і аналізу, їх обґрунтування, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій щодо даного питання.

Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій – містить систематизований аналіз наукової інформації з визначеного кола питань, є результатом аналізу першоджерел і призначений для ознайомлення із сучасним станом певних наукових проблем і перспективами їх розвитку.

Аналітичний огляд матеріалів реального підприємства – містить критичну оцінку інформації, поданої у досліджуваних матеріалах.

Тематичний огляд публікацій – систематизований аналіз первинних наукових та/або практичних матеріалів, об’єднаних однією темою.

 

1. 1.     Цілі та завдання індивідуальних робіт

Мета написання індивідуальних робіт полягає у розвитку навичок самостійного творчого мислення і письмового викладення власних думок, формуванні у студентів уміння виражати і аргументувати свою точку зору на поставлену проблему, що і складає значну частину практичної роботи будь-якого випускника вищого навчального закладу.

Методичні рекомендації спрямовані на привіття навичок раціональної організації самостійної підготовки студентів з навчальної дисципліни сприяння формуванню у них загальнокультурних і професійних компетенцій:

• уміння логічно вірно і ясно будувати письмову мову;
• здатність аналізувати значущі проблеми і процеси, що відбуваються операційної діяльності, прогнозувати можливий їх розвиток в майбутньому;
• здатність здійснювати збір, аналіз і обробку данних, необхідних для вирішення поставлених економічних задач, аналізувати і інтерпретувати дані у вітчизняній і зарубіжній літературі.

Теми самостійних робіт можуть бути запропоновані викладачем або студентами, в останньому випадку вони мають бути завчасно узгоджені з викладачем. Тема роботи має містити у собі питання, проблему, мотивувати до міркувань.

 

1. 2.     Вимоги до оформлення індивідуальних робіт

Основні вимоги до оформлення робіт:

-                     обсяг – 5-7 стор.;

-     набір тексту виконується у редакторі MS Word;

-     аркуш формату А4;

-     поля – 2 см зі всіх боків;

-     шрифт Times New Roman,

-     кегель – 14,

-     інтервал –1,5,

-     абзац – 1,0 см;

-     нумерація сторінок з правого боку під текстом (на титульному листі номер сторінки не ставиться);

-     роботу необхідно скріпити;

-     цифровий матеріал подається у таблиці, що має порядковий номер (Таблиця 1. Назва таблиці). Рисунки потрібно згрупувати єдиним графічним об’єктом та пронумерувати (Рис. 1. Назва рисунку). При наборі формул/рисунків/таблиць використовується вмонтований Word редактор.

-     в кінці роботи, з нового листа вказується використана література. Посилання на літературу в тексті необхідно давати в квадратних дужках, наприклад, [1, с. 18], де перша цифра вказує порядковий номер джерела в списку літератури, а друга – відповідну сторінку в цьому джерелі; одне джерело (зі сторінкою) відокремлюється від іншого крапкою з комою [1, с. 18; 2, с. 20-21].

-     всі статистичні дані та цитати мають бути підкріплені посиланнями на джерела. Назви праць у списку літератури розташовуються в алфавітному (за прізвищем автора) порядку. Зразок оформлення списку джерел – для книги, статті з друкованого журналу і статті з електронного журналу в Інтернет:

-                   Васильков В.Г.,  Василькова Н.В. Організація і управління процесами виробництва: Навч.посіб.,- К.: КНЕУ, 2011.- 503 с.

-                         Єгупов Ю.А. Організація виробництва на промисловому підприємстві. Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 488с. 

-                   Круш П.В., Подвігіна В.І, Гулевич В.О.“Організація виробництва”. Підручник/ За заг. Ред. П.В. Круш, В.І., Подвігіна, В.О. Гулевич. – К.: аравелла, 2010.- 536 с.

- менеджмент персоналу. аналіз статей www.slideshare.net/.../ss-48011374

 

 

 

Структура письмової самостійної роботи:

Титульний лист: містить повну назву університету, факультету, дисципліни, вид та тему роботи, дані про студента (курс, спеціальність, група, ПІБ), прізвище та ініціали викладача. Приклад оформлення титульного аркуша у додатоку 1.

Вступ (обсяг: до 0,5-1 стор.): сутність і обґрунтування вибору теми, формулюються і коротко характеризуються основна проблема, цілі і задачі роботи, використані джерела.

Основна частина (обсяг: 4-6 стор.): послідовно і логічно розкриваються теоретичні основи обраної теми або проблеми. На основі самостійно підібраних і самостійно опрацьованих джерел студент аналізує, узагальнює і у вільній формі, але дотримуючись наукового стилю і використовуючи фахову лексику, аналізує прочитане з даної теми і висловлює свої думки, в тому числі критичні, порівнює підходи до розгляду окремих питань у різних джерелах, що були опрацьовані, відзначає їхні – на його думку – сильні і слабкі сторони, тощо. Там, де необхідно, можуть використовуватись таблиці, графіки, діаграми.

Висновки (обсяг-до 1 стор.): робиться загальний підсумок роботи, формулюються висновки.

Список використаної літератури.

 

3. Оцінювання письмової самостійної роботи

Критеріями оцінювання письмової самостійної роботи студента є:

-          самостійність виконання,

-          відповідність змісту роботи її темі,

-          якість виконання (глибина аналізу використаних матеріалів і повнота висвітлення теми, стиль викладення, обґрунтованість тверджень, логічність і послідовність побудови роботи),

-          дотримання встановлених термінів здачі роботи на перевірку,

-          відповідність вимогам до оформлення роботи.

При оцінюванні роботи значна увага приділяється самостійності опрацювання студентом обраної теми. У разі виявлення плагіату, компіляції фальсифікації або фабрикації студент отримує незадовільну оцінку (0 балів) без права перездачі даного виду роботи.

Плагіат – оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є його автором, або використання чужих слів, ідей, процесів, результатів досліджень без належного посилання на їх джерело; навмисне чи усвідомлене присвоєння авторства повністю або частково на чужий твір наукового, літературного або мистецького характеру).

 Компіляція – неоригінальна, несамостійна літературна чи наукова праця, побудована через поєднання частин чужих творів, без самостійної обробки першоджерел).

Фальсифікація - маніпулювання даними досліджень, процесами та результатами або їх зміна, а також не включення критичних даних і результатів внаслідок чого спотворюються матеріали дослідження.

Фабрикація (підлог) - навмисна вигадка інформації, дослідницьких даних і результатів та наступне використання їх у записах або повідомленнях про них в академічній роботі (звітах, журнальних статтях, монографіях, підручниках, посібниках тощо).

Загальні вимоги до якості есе можуть оцінюватися за критеріями:

Критерій	Вимоги до студента	Максимальна кількість балів
Знання і розуміння теоретичного матеріалу	визначає дані поняття чітко і повно, наводячи відповідні приклади; використовувані поняття строго відповідають темі; самостійність виконання роботи.	1
Аналіз і оцінка інформації	грамотно застосовує категорії аналізу; уміло використовує прийоми порівняння і узагальнення для аналізу взаємозв'язку понять і явищ; здатний пояснити альтернативні погляди на дану проблему і дійти збалансованого висновку; діапазон використовуваного інформаційного простору (студент використовує велику кількість різних джерел інформації); обгрунтовано інтерпретує текстову інформацію за допомогою графіків і діаграм; - дає особисту оцінку проблемі.	3
Побудова суджень	ясність і чіткість викладу; логіка структуризації доказів висунені тези супроводжуються грамотною аргументацією; приводяться різні точки зору і їх особиста оцінка. загальна форма викладу отриманих результатів і їх інтерпретації відповідає жанру проблемної наукової статті.	2
Оформлення роботи	робота відповідає основним вимогам до оформлення і використання цитат; дотримання лексичних, фразеологізмів, граматичних і стилістичних норм украінської літературної мови; оформлення тексту з повним дотриманням правил орфографії і пунктуації;	1

Максимальна кількість балів, яку студент може получить - 5.

 

1. 3.     Методичні вказівки щодо аналізу (критичного огляду) статей

Аналіз статей, написаних іншими авторами, всупереч поширеній помилці, може використовуватися не лише для того, щоб отримати нові знання з питань, що цікавлять нас. Насправді аналіз статей, які потрапляють до наших рук, має не лише пізнавальну, але і творчу сторону. І що найцікавіше (про що абсолютно не підозрюють абсолютна більшість читачів, незалежно від своєї тематичної приналежності) - саме аналіз статей інших авторів часто може стати вирішенням одвічної проблеми багатьох новачків: «Про що мені писати? Як писати? Де брати ідеї?».

Як аналізувати статті

Аналіз статті включає оцінку інформативності, змістовності, смислової цілісності статті. Саме аналіз дозволяє виявити рівень професіоналізму того або іншого автора, оцінити стиль і манеру оповідання.

Уміння грамотне проаналізувати статтю може згодитися усім, кому доводиться мати справу із словами, але іноді це виявляється корисною навичкою, що допомагає швидко виділити суть тексту і структуровано піднести його зміст, не плутаючись в обламаннях фраз, що випадково запам'ятали.

План аналізу статті зводиться до наступних пунктів:

Прочитавши статтю кілька разів, приступайте до аналізу. На початку вкажіть усі вихідні ці статті (джерело, з якого узята ця стаття, дату публікації і ім'я автора. Це виглядає так: «Ця стаття (назва) була опублікована в мережі Інтернет на сайті ***(назва сайту) 18 липня 2014 року автором Іваном Івановим".., і приступайте до першого пункту плану «відповідність заголовка вмісту статті». У статті, як відомо, багато що залежить саме від назви. У сучасній публіцистиці почастішали випадки, коли «кричущі» заголовки лише привертають увагу і абсолютно не відповідають темі. Тому цей пункт необхідно відбити у вашому аналізі.

Починаємо свій аналіз невимушено і доброзичливо, немов просто хочемо поділитися з друзями чимось цікавим, що нещодавно дізналися.

Щоб написати якісний аналіз статті керуйтеся не суб'єктивною думкою, а певними критеріями. Шануйте статтю і спробуйте оцінити її, виходячи з міри відповідності вмісту заголовку, інформативності, логіки викладу матеріалу, розкриття теми. Особливу увагу приділите наявності фактів, опитувань, експертних думок, точних даних. Усі ці складові значно підвищують рівень інформативності і дозволяють в майбутньому посилатися на цю статтю.

Враховуйте так само мову статті, її стилістичні характеристики. Стаття повинна представляти смислову єдність.

На наступному етапі ви повинні чітко позначити тему статті і, якщо можливо, то, яку мету переслідує автор. З деякими статтями це легко зробити, оскільки суть може виражатися в назві, з іншими ж не усе так просто, але в будь-якій статті вона є.

Далі викладається суть статті. Логіка викладу матеріалу не менш важлива при оцінці статті. Якщо в статті знаходяться две-три мікротеми, і автор хаотично перескакує від однієї до іншої, не завершивши почате міркування, то це серйозний мінус. Кожна проблема, що розглядається в статті, має бути послідовно викладена, а у кінці оповідання мають бути підведені відповідні підсумки. Переказ не має бути довгим і стомливим. Десяти пропозицій цілком вистачатиме, а для деяких статей навіть багато. Тут мають бути тільки ключові події і факти. Якщо автор пропонує які-небудь статистичні дані, вказує відсотки, дати і ін., то бажано залишити цю інформацію у своєму аналізі.

Охарактеризувавши статтю за вищепереліченими ознаками небхідно висловити свою думку про повне чи неповине розкриття тема, наскільки вона актуальна, відображає сучасні теденції в науці і практиці, пропонує дієві механізми і інструменти розвязання проблем. Цей пункт може викликати складність при аналізі статей, де автор ставить собі завдання сподвигнуть читача до роздумів і навмисно залишає питання риторичним. Цей вид статей не розкриває теми повністю, а своєю недомовленістю спонукає додатковий інтерес читачів. Якщо ви працюєте з такою статтею, обов'язково вкажіть це при аналізі.Конец формы

У останньому абзаці аналізу обов'язково пишемо про своє відношення до цієї проблеми і до статті. Логічно обґрунтовуємо свою точку зору.

Таким чином вирисовується структура аналітичного огляду статті:

1. Назва статті
2. Автор статті
3. Аналітичний огляд статті
4. Висновки

Приклад викладення критичного огляду статей:

менеджмент персоналу. аналіз статей

www.slideshare.net/.../ss-48011374

 

1. 4.     Рекомендації щодо написання ЕСЕ

Есе від французького «essai», англ. «essay", "assay" - спроба, проба, нарис; від латинського «exagium» - зважування.

За формою есе - це міркування - роздум (рідше міркування - пояснення), тому використовуються питально-відповідна форма викладу, питальні речення, ряди однорідних членів, ввідні слова, паралельний спосіб зв'язку пропозицій в тексті.

Писати есе надзвичайно корисно, оскільки це дозволяє авторові навчитися чітко і грамотно формулювати думки, структурувати інформацію, використовувати основні категорії аналізу, виділяти причинно-наслідкові зв'язки, ілюструвати поняття відповідними прикладами, аргументувати свої виводи; опанувати науковий стиль мови.

4.1. Вимоги до есе

Есе не може містити багато тем або ідей (думок). Воно відбиває і розвиває тільки один варіант, одну думку. Есе - є відповідь на це єдине сформульоване питання без відхилень від теми.

Текст есе повинен «приворожувати», бути динамічним і містити щось нове або цікаве для читача. За текстом есе читач повинен постійно відчувати, «бачити» його автора - живу людину.

Починати необхідно з головної ідеї або яскравої фрази, яка відразу ж повинна захопити увагу читача. Тут часто застосовується порівняльна алегорія, коли несподіваний факт або подія зв'язується з основною темою есе.

Загальні вимоги до есе:

• цілісність, ясніст і зрозумілість ідеї;
• коротке і ясне викладення тільки тої інформації, яка потрібна для розкриття позиції автора, ідеї;
• грамотна композиційна побудова, логічна і чітка структура;
• кожен абзац містить тільки одну основну думку;
• показувати, що автор знає і осмислено використовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, світоглядні ідеї;
• надавати переконливу аргументацію заявленої з проблеми позиції.

4.2. Структура есе

  Структура есе визначається вимогами, що пред'являються до нього:

• думки автора есе з проблеми викладаються у формі коротких тез (Т);
• думка має бути підкріплена доказами - тому за тезою йдуть аргументи (А).

Теза - це cуждення, яке потрібно довести.

Аргументи - це факти, явища, події, життєві ситуації і життєвий досвід, наукові докази, посилання на думку вчених та інше. Краще наводити два аргументи на користь кожної тези: один аргумент здається непереконливим, три аргументи можуть «перенавантажувати» виклад, виконаний в жанрі, орієнтованому на стислість і образність.

Таким чином, есе набуває кільцеву структуру (кількість тез і аргументів залежить від теми, обраного плану, логіки розвитку думки):

• вступ теза,
• аргументи теза,
• аргументи теза,
• аргументи висновок.

В цілому есе має елемени структури:

Вступ

Основна частина

Висновок

Структура есе в процентному відношенні

Елемент структури	% до загального обсягу роботи
Почало (актуалізація заявленої теми есе).	20%
Висновок, що містить завершальне судження (висновок).	20%
Теза. Три аргументовані докази (спростування) тези, що висловлюють вашу особисту думку (вашу позицію) і що мають у своїй основі науковий підхід. Переформулювання тези.	60%

Вступ - суть і обгрунтування вибору теми. На цьому етапі дуже важливо правильно сформулювати питання, на яке ви збираєтеся знайти відповідь. У вступі можна написати загальну фразу до міркування або трактування головного терміну теми або використовувати перифразу (головну думку висловлювання), наприклад: «для мене ця фраза є ключем до розуміння»., «вражаючий простір для думки відкриває це коротке висловлювання».

Основна частина - відповідь на поставлене питання. Один параграф містить: теза, доказ, ілюстрації, підвивід, що є частково відповіддю на поставлене питання. У основній частині необхідно викласти власну точку зору і її аргументувати.

Для висунення аргументів в основній частині есе можна скористатися так званою ПОПС - формулою:

П - положення (твердження) - Я вважаю, що .

О – опис, пояснення - Тому що .

П - приклад, ілюстрація - Наприклад, .

С - судження (підсумкове) - Таким чином.

Висловлюйте свою думку, міркуйте, аналізуйте, не підміняйте оцінку переказом теоретичних джерел.

Висновок, в якому резюмуються головні ідеї основної частини, що підводять до передбачуваної відповіді на питання або заявленої точки зору, робляться висновки.

При написанні есе важливо також враховувати наступні моменти:

• вступ і висновки повинні фокусувати увагу на проблемі (у вступі вона ставиться, в ув'язненні - резюмується думка автора).
• потрібне виділення абзаців, червоних рядків, встановлення логічного зв'язку абзаців: так досягається цілісність роботи.
• стиль викладу: есе властиві емоційність, експресивність.  Фахівці вважають, що належний ефект забезпечують короткі, прості, різноманітні по інтонації пропозиції, уміле використання «найсучаснішого» розділового знаку - тире. Втім, стиль відбиває особливості особи, про це теж корисно пам'ятати.
• вітається використання: епіграфа, який повинен узгоджуватися з темою есе (проблемою, що знаходиться в афоризмі); доповнювати, поглиблювати лейтмотив (основну думку), логіку міркування вашого есе; прислів'їв, приказок, афоризмів інших авторів, що також підкріплюють вашу точку зору, думку, логіку міркування,  думок інших вчених, громадських і політичних діячів;
• риторичні питання; 
• невимушеність викладу.

Кліше, які можна використовувати при написанні есе, : [1]

Вступ	Основна частина	Висновок
Для мене ця фраза є ключем до розуміння.	По-перше,. По-друге,. По-третє,.	Таким чином,.
Вибір цієї теми продиктований наступними міркуваннями.	Розглянемо декілька підходів. Наприклад, .	Підведемо загальний підсумок міркуванням
Вражаючий простір для думки відкриває це коротке висловлювання.	Проілюструємо це положення наступним прикладом.	Отже, .
Ніколи не думав, що мене зачепить за живе ідея про те, що.	З одного боку, . З іншого боку, .	Саме тому я не можу погодитися з автором висловлювання.

Можливі лексичні конструкції:

- На мою думку.; я думаю.; на мій погляд; автор (цього висловлювання), хотів сказати про те, що.; мав на увазі.; позначив проблему.

- Я згоден з автором (ім'я, прізвище).; не можу не погодитися; я бсолютно згоден.; я не в усьому згоден.; на жаль, я не зовсім згоден з точкою зору (думкою, позицією).

- Це висловлювання представляється мені спірним.

- Правота цього твердження очевидна (не викликає сумніву).

- Недаремно народна мудрість свідчить. (далі прислів'я, приказка).

- Звичайно, існують інші думки., одним з них є точка зору вченого (практика і т. д.)

- На доказ своєї точки зору (позиції.) я хотів би навести приклад. У практиці нерідко можна знайти приклади того, (тому…)

- У зв'язку з цим, мені згадується (випадок, телепередача, подія.)

- Завершуючи своє есе (роздум), я б хотів ще раз зробити акцент.

На завершення свого есе я хотів би повернутися до ідеї (думки), позначеної в епіграфі.

4.3. Алгоритмт написання есе

1. Уважно прочитайте тему.

2. Визначите тезу, ідею, головну думку, яку збираєтеся доводити.

3. Підберіть аргументи, що підтверджують вашу тезу:

a) логічні докази, аргументи;

b) приклади, ситуації, випадки, факти з власного життя або з літератури;

c) думки авторитетних людей, цитати.

4. Розподілите підібрані аргументи.

5. Придумайте вступ до міркування (спираючись на тему і основну ідею тексту, можливо, включивши висловлювання великих людей, крилаті вирази, прислів'я або приказки, що відбивають цю проблему. Можна почати есе з риторичного питання або вигуку, відповідних темі.).

6. Викладете свою точку зору.

7. Сформулюйте загальний висновок.

4.4. Пам'ятка при написанні есе

Перш ніж приступити до написання есе :

1) вивчите теоретичний матеріал;

2) утямите особливості заявленої теми есе;

3) продумайте, в чому може полягати актуальність заявленої теми;

4) виділите ключову тезу і визначите свою позицію по відношенню до нього;

5) визначите, які теоретичні поняття, наукові теорії, терміни допоможуть вам розкрити суть тези і власної позиції;

6) складіть тезовий план, сформулюйте виниклі у вас думки і ідеї.

При написанні есе :

1) напишіть есе в чорновому варіанті, дотримуючись оптимальної структури;

2) проаналізуйте зміст написаного;

3) перевірте стиль і письменність, композиційну побудову есе, логічність і послідовність викладеного;

4) внесіть необхідні зміни і напишіть остаточний варіант.

Коли ви закінчите писати есе, відповідайте для себе на наступні питання:

- чи Розкрита основна тема есе?

- чи Правильно підібрана аргументація для есе?

- чи Є стилістичні недоліки?

- чи Використані вами все наявні у вас інформаційні ресурси?

- чи Коректно викладена в есе ваша точка зору?

- чи Обернули ви увага на правопис, граматику, коли писали есе?

- чи Обговорили ви написане вами есе з викладачем?

- Який формат ви вибрали для свого есе?

- Якого досвіду ви набули, коли працювали над своїм есе?

 

4.4. Поради доповідачу перед аудиторією

Окрім написання доповіді або есе Ви повинні ще і виступити.

Є загальні правила, які необхідно дотримувати:

1. Не спізнюйтеся на доповідь!

2. Мова доповідача була ясною, чіткою, грамотною, упевненою, що робить її зрозумілою і переконливою.

3. Мова має бути не лише зрозумілою, але і експресивно-забарвленою, тобто виразною. Це залежить від швидкості (темпу, швидкості), гучності і інтонації. Якщо доповідач говоритиме швидко, квапливо, проковтувати закінчення слів, слова або, навпаки, тихо і невиразно, та якість Вашого виступу значно знизиться. Упевнена, спокійна, некваплива манера викладу завжди імпонує аудиторії, а нудну, монотонну мову слухати не цікаво.

4. Неприпустимо порушення вимови, тобто, якщо доповідач невірно робить наголос в слові, перекручує його або не знає, як правильно воно вимовляється.

5. Доцільно не вживати абсолютно незнайомих слів перед аудиторією.

6. Пропозиції не можуть бути довгими і складними, доречне вживання слів іноземного походження, різних термінів,  вживання ввідних конструкцій типу «видно», «на наш погляд».

7. Авторська позиція має бути як можна менш виражена, тобто мають бути відсутніми займенники «я», «моя (точка зору)»; в тексті можуть зустрічатися штампи і загальні слова.

8. Зовнішній вигляд грає важливу роль. Це стосується пози, жестів, одягу, зачіски, макіяжа, аксесуарів доповідача. Елегантність, акуратність сприяє сприятливому враженню і прихильності до нього слухачів.

Ще перед нами стоїть питання часу, тобто скільки часу треба на виступ.

Спершу Ви повинні привітати аудиторію, тобто. Ваших слухачів, рекомендувати себе. Після цього Ви представляєте свою  академію, факультет.

Далі Ви знайомите присутніх з темою Вашого виступу (приблизно на це відводиться 1-2 хвилини часу).

Після цього йде постановка проблеми, тобто в процесі написання доповіді, есе, тез перед нами стояли такі-то проблеми завдання (це займає десь 3-5 хвилин часу).

Далі Ви починаєте свій повний виступ, де вказується повний виклад виділеної Вами проблеми з результатами дослідження. Сюди ж треба включити і роботу із слайдами, показ ілюстрацій, відеозаписи (це найбільша частина виступу на яку відводиться 5-7 хвилин).

Після цього Ви робите висновки, рекомендації і особисте відношення автора до розкриваних питань.

Наприклад, на основі виконаної роботи, ми можемо зробити наступні висновки.

Методичні рекомендації розроблені і запропоновані нами для надання практичної і методичної допомоги. (це займає за тривалістю 3- 5 хвилин).

У кінці виступу будьте готові до того, що слухачі ставитимуть вам питання (до 5 хвилин).

Як Ви бачите цю проблему з позиції.?

Які вчені займалися цією темою?..

Що перспективного Ви можете запропонувати.?

Перш ніж відповідати на питання, необхідно уважно вислухати людину. Рекомендується відразу відповідати на питання у міру їх вступу, а не накопичувати усе і тільки потім, згадуючи, що ж все-таки у мене запитували думати над відповідями. Необхідно добре вникнути в зміст поставлених питань.

Якою б різкістю не відрізнялися питання і зауваження в процесі дискусії, доповідач зобов'язаний вести її на високому рівні, проявляючи коректність, витримку і тактовність до опонентів. Відповідаючи на питання, доповідач повинен показати глибину знань з обраної тематики, уміння захищати, обгрунтовувати і відстояти свою точку зору, продемонструвати загальну культуру і ерудицію.

Не забудьте подякувати Ваших слухачів за увагу до Вас і Вашої доповіді, також з цікавістю вислухати інших доповідачів, які виступатимуть.

Перед виступом обов'язково удома кілька разів, можна перед дзеркалом, потренуйтеся до виступу!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

(оформлення титульного аркуша)

 

Київський національний економічний  університет імені Вадима Гетьмана

 

Факультет економіки та управління

 

 

Кафедра економіки підприємства

 

Наука «Організація операційної діяльності підприємства»

 

Есе

на тему: _________________________________________

 

 

 

Виконав (а):   _________________________________ П.І.Б. студента (ки), Спеціальність ______________ Група №______   Перевірив: Васильков В.Г, доцент ___________________________________ П.І.Б., звання, посада кафедра

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2016 рік

 

Додаток 2

Орієтовні теми

есе

Тема 1. Організаційні засади операційної діяльності

1. Сутність та суспільне значення операційної діяльності
2. Операційна стратегія та її вплив на організацію діяльності
3. Еволюція теорії та практики організації й управління виробництвом
4. Організаційно-технологічні аспекти виробничих процесів.
5. Вплив промислової революції на розвиток теорії і практики організації виробництва.
6. Аналітичний огляд розвитку організації виробництва.
7. Система раціоналізації праці та виробництва Ф. Тейлора.
8. Принципи поточного виробництва Г. Форда.
9. Філософія виробництва «точно–вчасно» та концепція всезагального контролю якості.
10.  Моделі виробничої функції та методи оцінки продуктивності системи.

 

Тема 2. Операційні системи

1. Операційна (виробнича) система як економічний об’єкт
2. Закони організації та розвитку операційних систем
3. Підприємство як складна соціально  – економічна  система

4. Формування та функціонування сучасних технологічних та виробничих систем.

5. Закони та принципи організації виробничих систем та їх практичне застосування.

6. Техніко-технологічна база підприємства як умова системного розвитку.

7. Інформаційні та матеріальні потоки виробничої системи як умова її організації.

8. Взаємодія виробничої системи із зовнішнім середовищем у сучасних умовах господарювання.

1. Підприємство як складна соціально-економічна виробнича система

 

Тема 3. Технологічний розвиток

1. Технологічний розвиток як умова економічного розвитку

2. Технологія як визначальний чинник відтворення

3. Матеріально-технічні ресурси технологій

4. Традиційні базові технології

5. Технології сервісного обслуговування

6. Сучасні тенденції технологічного розвитку як основного чинника економічного розвитку.

 

Тема 4. Технологічні процеси

1. Технологічний процес як система

2. Основи проектування технологічних процесів.

3. Методичні підходи до вибору технологічних процесів та устаткування.

4. Удоконалення технологічних процесів.

 

Тема 5. Організування операційних (виробничих) процесів

1. Виробничий процес та його структура

2. Принципи раціонального організовування процесів

3. Виробничий процес, його чинники та принципи раціональної організації.

1. Основи проектування виробничих та сервісних процесів

5. Організаційні типи виробничих  процесів та їх трансформація.

6. Вдосконалення   організації   виробництва   на підприємстві.

7. Вдосконалення виробничого (сервісного) процесу.

8. Оптимізація операційних процесів на підприємстві.

9. Підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів.

1. Проект по впровадженню принципів бережливого виробництва.

 

Тема 6. Організовування трудових процесів та нормування праці

1. Трудовий процес як складова виробничого процесу

2. Організація праці, її форми та системи.

3. Нормування праці як основа раціоналізації трудових процесів

4. Організація праці та основні напрями її вдосконалення.

5. Методичні основи проектування трудового процесу.

6. Організація і обслуговування робочих місць.

7. Умови праці та чинники їх формування.

8. Колективні форми організації праці.

9. Нормування праці та його вплив на організацію трудового процесу.

1. Вивчення й нормування витрат робочого часу.
2. Вдосконалення організації і обслуговування робочих місць на підприємстві.
3. Вдосконалення організації трудових процесів.

 

Тема 7. Просторове організовування операційних (виробничих) систем

1. Технологічне планування розташування потужностей

2. Принципи розташування об’єктів (виробів, процесу, устаткування)

3. Виробнича структура підприємства

4. Просторове розташування підприємства та його підрозділів

1. Просторове розміщення виробничих потужностей у сучасних умовах.
2. Оптимізація просторового розміщення виробу.
3. Особливості просторового розташування устаткування на основі технологічного та предметного принципів.
4. Виробничі осередки та перспективи їх використання.
5. Генеральний план територіального розташування підприємства.
6. Тенденції комбінованого розміщення виробів та процесів.
7. Організація інтегрованих виробничих систем у просторі.
8. Процес оптимізації просторових зв’язків усередині виробничої системи.
9. Предметна структура виробництва та перспективи її поширення.
10. Тенденції розвитку виробничих структур.
11. Сучасні виробничі структури підприємств та принципи їх побудови.
12. Оптимізація стратегії розміщення підприємства.
13. Розробка  стратегії розміщення підприємства.
14. Оцінка ефективності розміщення підрозділів підприємства.

 

8. Організовування виробничих та сервісних процесів у часі

1. Виробничий цикл і його структура

2. Тривалість циклу простого процесу при різних рухах предметів праці

3. Визначення циклу складного процесу

4. Заходи скорочення виробничих циклів

5. Оптимізація структури виробничого циклу підприємства.

 

Тема 9. Методи організовування процесів

1. Непотоковий метод організації виробництва та сфера його застосування.

2. Перервний метод організації процесу виробництва

3. Партіонний метод виготовлення виробів (надання послуг)

4.Групова технологія обробки та особливості застосування партіонного методу виробництва.

5. Організація потокового виробництва.

6. Гнучке автоматизоване виробництво

7. Практика і перспективи розвитку гнучких виробничих систем.

 

Тема 10. Потужності підприємства

1. Сутнісно-змістова характеристика потужностей

2. Планування виробничої потужності

3. Управління використанням потужностей підприємства

4. Планування і регулювання пропускної спроможності сервісних підприємств

1. Управління використанням виробничих потужностей.

 

Тема 11. Організовування оперативного регулювання процесами виготовлення товарів та послуг

1. Оперативне-календарне планування процесів виробництва

2. Диспетчерування процесіву різних типах виробництва

3. Сучасні системи організації оперативного регулювання виробничих та сервісних процесів

1. Організація оперативно-календарного планування в одиничному виробництві.
2. Організація оперативно-календарного планування в серійному виробництві.
3. Організація оперативно-календарного планування в масовому виробництві.
4. Системи планування «за випередженнями», «на склад», «по нормах заділів», «за термінами міжцехових подач», «Р-Г «.
5. Сучасні системи управління виробництвом та умови їх застосування.
6. Вдосконалення організації робіт по оперативному плануванню
7. .Вдосконалення системи диспетчеризації на підприємстві.
8. Розробка виробничого розкладу робіт на підприємстві.
9. Вдосконалення оперативного управління на підприємстві.
10. Вдосконалення системи оперативного управління на підприємстві.
11. Тема 12. Організування процесів досліджень, проектування і освоєння нової продукції

1. Організація науково-технічних досліджень

2. Проектне – конструкторська підготовка продукту (послуги)

3. Технологічна та екологічна підготовка процесів виготовлення продукції (надання послуг)

4. Організаційно-економічна підготовка виробництва та освоєння нового продукту

5. Сучасні організаційні форми і технічні засоби комплексної підготовки виробництва.

6. Способи формування наукових ідей, прогресивні форми та методи організації досліджень.

7. Патентно-ліцензійна робота, організація підготовки науково-технічної інформації.

8. Особливості проектування виробів для різних типів виробництва з урахуванням умов ринкових потреб.

1. Екологічна експертиза виробів (процесів) на стадіях їхнього життєвого циклу.
2. Процеси освоєння випуску нової продукції в різних типах виробництва та оцінка ефективності.
3. Проект по екологізації процесу виробництва на підприємстві.

 

Тема 13. Організовування допоміжних процесів

1. Розвиток і адаптація операційна інфраструктури до внутрішніх та зовнішніх змін виробництва.

2. Сучасні тенденції організації інструментального забезпечення виробництва.

3. експлуатаційного обслуговування устаткування.

4. Сучасні системи організації ремонту устаткування.

Сучасні регулюючі системи енергоспоживання та енергозбереження на підприємствах.

5. Зарубіжний досвід технічного обслуговування виробництва.

6. Вдосконалення організації ремонтних робіт на підприємстві.

7.  Вдосконалення технічного обслуговування на підприємстві.

 

Тема 14. Організування забезпечення якості продукції, надання послуг

1. Якість продукції  та система її показників
2. Якість продукції та стадії її формування.
3. Системи комплексного управління якістю продукції
4. Організація технічного контролю якості та випробування продукції
5. Системи якості для сфери послуг
6. Особливості формування систем якості на підприємствах України.
7. Зарубіжний досвід управління якістю продукції.
8. Сертифікація продукції та атестація виробництв.
9. Вдосконалення конкурентоспроможності продукції, послуг.
10. Дослідження якості сервісного обслуговування організації і його вдосконалення.
11. Вдосконалення процесу управління якістю на підприємстві.
12. Вдосконалення системи контролю за виробництвом на підприємстві.
13. Оптимізація процесу контролю якості продукції на підприємстві.
14. Вдосконалення організації виробничого контролю на підприємстві.
15. Розробка елементів системи менеджменту якості на підприємстві.
16. Вдосконалення системи менеджменту якості на підприємстві.
17.  Проект підвищення якості продукції.

5.     Системи сертифікації продукції та атестації процесів виробництва

 

Тема 15. Організовування матеріально-технічного забезпечення процесів та збуту продукції

1. Вдосконалення організації управління  виробничими запасами на підприємстві.

1. 2.  Постачання матеріальних ресурсів як початкова ланка процесів

3. Транспортне обслуговування процесів

4. Організовування процесів складування

5. Логістичні системи матеріального обслуговування процесів

6. Організовування процесів збуту продукції

7. Сучасні системи управління запасами та умови їх застосування.

1. 8.  Системи організації внутрішньозаводських транспортних потоків.
2. 9.  Організація та шляхи вдосконалення роботи транспортно-складського господарства на підприємстві.
3. Організація матеріально-технічним постачанням на підприємстві.
4. Вдосконалення транспортного обслуговування на підприємстві.
5. Вдосконалення складського обслуговування на підприємстві.
6. Вдосконалення розподільної логістичної системи підприємства.
7. Вдосконалення систем закупівельної логістики підприємства.
8. Аналіз ефективності організації складського господарства і його вдосконалення на підприємстві.
9. Організація логістичної сервісної системи на підприємстві.

 

Тема 16. Проектування та вдосконалення  організації операційних систем

1. Методичні основи організаційного проектування

2. Зовнішнє проектування підприємства

3. Внутрішнє організаційне проектування виробничих підсистем підприємства

4. Проектування структур підприємства і його просторового

розташування

5. Діагностування та планування розвитку виробничих систем

6. Організаційне проектування виробництва та його перспективи.

7.Оцінювання рівня системи організації виробництва.

1. Зовнішнє проектування виробничої системи.
2. Проектування структурних змін і раціоналізації виробничих систем.
3. Структура та зміст еталонного проекту організації виробничої системи.
4. Організаційна підготовка впровадження, освоєння, оцінювання й удосконалення організаційного проекту.