ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

ВСТУП

 

Ринкові умови господарювання обумовлюють необхідність удосконалення організації виробництва на підприємствах, мобілізації організаційних резервів підвищення його ефективності. Ці проблеми повинні вирішувати менеджери і економісти високої кваліфікації. Від їхньої компетентності, рівня набутих ними знань з організації виробництва у вирішальній мірі залежить успішне розв’язання конкретних практичних задач, які пов’язані з удосконаленням організації виробництва на промислових підприємствах. Вони повинні вміти розробляти і економічно обґрунтувати доцільність застосування у конкретних виробничих умовах відповідальних організаційних проектів.

Організація сучасного виробництва охоплює широке коло проблемних питань техніко-організаційного та економічного характеру. Серед них проектування і забезпечення узгодження функціонування в просторі та часі всіх складових єдиного інтегрованого виробничого процесу, основу якого складають організація основних виробничих процесів, інфраструктури, процесів підготовки виробництва,  процесів організації забезпечення випуску якісної та конкурентоспроможної продукції.

 Основним завданням дисципліни „Організація виробництва” є вивчення організаційних закономірностей формування й функціонування виробничих систем, організація їх виробничих процесів та удосконалення форм та методів організації виробництва високоякісної та конкурентоспроможної продукції в поєднанні з раціональним використанням трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Основна мета дисципліни „Організація виробництва” полягає в тому, щоб студенти набули необхідні знання з організації виробництва, які були б достатніми для кваліфікованого вирішення широкого кола практичних задач безпосередньо на промислових підприємствах.

В зв’язку з цим матеріал подається так, щоб поряд з глибоким освоєнням основ теорії організації виробництва студенти набули практичних навичок організаційного та економічного обґрунтування проектних рішень і вирішення широкого кола завдань, що пов’язані з удосконаленням організації виробництва на промислових підприємствах.

 

 

ПРОГРАМА КУРСУ

 

Тема 1.   Організація виробництва як основа підвищення ефективності виробництва.

Поняття виробничої діяльності, її основні елементи (жива праця, предмети праці, засоби праці). Виробнича діяльність як одна з функцій підприємництва, її зв’язок з іншими функціями. Ефективна організація виробничої діяльності як фактор підвищення ефективності діяльності підприємства. Сутність організації виробництва в системі виробничої діяльності підприємства. Мета, завдання, об’єкт вивчення курсу “Організація виробництва”. Зв’язок курсу з іншими дисциплінами.

 

Тема 2. Системна концепція організації виробництва.

Поняття „системи”. Різновиди систем (природні і штучні). Виробнича система як вид штучних систем. Основні компоненти виробничої системи (матеріально-технічні, технологічні, трудові тощо). Основи системного підходу до організації виробництва, його етапи, ефективність.

 

Тема 3. Підприємство як об’єкт вивчення курсу.

Підприємство як складна соціально-економічна система, його загальна характеристика. Система функцій підприємства. Класифікація підприємств згідно Господарському Кодексу України. Правові основи функціонування підприємства.

 

Тема 4.   Організація виробничого процесу у часі.

Поняття виробничого процесу, його закономірності. Класифікація виробничих процесів. Структура та складові виробничого процесу. Принципи раціональної організації виробничого процесу, методика визначення їх рівня. Поняття виробничого циклу. Структура виробничого циклу. Визначення тривалості виробничого циклу та шляхи його скорочення. Методи управління тривалістю виробничого циклу та шляхи його скорочення. Види руху предметів праці (паралельний, послідовний, паралельно-послідовний).

 

Тема 5.   Організація виробничого процесу в просторі.

Організаційні типи виробництва, їх техніко-економічна характеристика. Загальна та виробнича структура підприємства. Чинники, що впливають на виробничу структуру. Зв’язок виробничої структури підприємства та структури виробничого процесу. Методика вибору та обгрунування оптимальної виробничої структури. 

 

Тема 6.   Організація потокового виробництва.

Характеристика організації виробництва (потокових та непотокових). Головні риси потокового виробництва, його переваги. Поняття виробничого потоку. Класифікація потоків ритмом за різними ознаками.

 

Тема 7.   Організація спеціалізованих конвеєрних потоків.

Сутність спеціалізованого конвеєрного потоку, його параметри. Втрати від не кратності, шляхи їх скорочення. Методика вибору оптимального завдання. Недоліки конвеєрних потоків, та основні напрями їх усунення.

 

Тема 8.   Організація потоків з вільним ритмом.

 Поняття потоків з вільним ритмом. Порівняна характеристика потоків з регламентованим і вільним ритмом, умови економічної доцільності їх застосування. Форми організації потоків з вільним ритмом. Методика визначення параметрів потоків з вільним ритмом системи „диспетчер-операція-операція” (ДОО). Методика визначення параметрів потоків з вільним ритмом „диспетчер-операція-диспетчер” (ДОД).

Тема 9.   Аналіз ефективності потоків і їх організаційно-технічного рівня (ОТР).

 Система показників, які використовуються для оцінки ОТР потоків, методика їх визначення. Використання зведеного показника оцінки ОТР, методика його визначення.

 

Тема 10.   Організація систем створення та освоєння нової продукції (СОНП).

Організація інноваційної діяльності підприємства. Сутність і задачі виробництва системи СОНП. Організація дослідно-наукових робіт. Організація конструкторської підготовки виробництва. Організація технологічної підготовки виробництва. Особливості організації переходу на випуск нової продукції. Використання сітьового моделювання в системі СОНП. Етапи сітьового планування. Елементи та правила побудови сітьового графіка. Вихідні і розрахункові параметри сітьового графіку і методи їх визначення (аналітичний, матричний і табличний). Аналіз і оптимізація сітьового графіка.  

 

Тема 11.   Організація виробничої  інфраструктура підприємства.

Організація ремонтного господарства. Основні принципи системи технічного обслуговування і ремонту обладнання. Види ремонтів, методи організації ремонтних робіт, методи планування ремонтних робіт. Планування обсягу ремонтних робіт, чисельності робітників і потреби в устаткуванні. Енергетичне господарство, особливості його організації. Методика визначення потреби в електричній та тепловій енергії. Організація транспортного господарства. Методика визначення вантажообігу, вантажопотоку та потреби транспортних засобах різної дії. Організація складського господарства. Методика визначення площі складу. Напрямки вдосконалення організаційної інфраструктури підприємства.

 

Тема 12.  Організація управління якістю продукції.

Сутність поняття “якість”, показники які використовуються для оцінки рівня якості (загальні та диференційовані). Забезпечення якості продукції – провідна функція організації виробництва. Методи визначення якості (експериментальний, розрахунковий, експертний). Етапи визначення рівня якості продукції (вимірювання показників; вибір базових показників для порівняння; порівняння показників нової продукції з базовими). Система управління якістю з використанням „петлі якості”. Організаційні фактори підвищення якості. Організація контролю якості на підприємстві. Система контролю та класифікація його за різними ознаками. Технічний контроль якості, його завдання, види та методи. Застосування статистичних методів управління якістю в масовому виробництві. Сучасний  підхід до створення тотальної системи управління якістю продукції, її сутність.

 

 

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Студент повинен виконати контрольну роботу, що складається з трьох задач.

Виконання контрольної роботи ставить за мету сприяти більш глибокому вивченню курсу, розвитку навичок самостійної роботи, а також виявленню знань студентів, міцності засвоєння курсу, умінню розв'язувати задачі.

Кожна задача має 10 варіантів. Студент повинен виконати той варіант задачі, номер якого відповідає останній цифрі шифру його залікової книжки.

Наприкінці роботи необхідно навести перелік використаної літератури.

 

 

ЗАВДАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Задача 1. Визначити тривалість обробки партії предметів праці при різних видах руху та побудувати графіки руху варіантів предметів праці.

Вихідні дані для розрахунків наведені у табл. 1.

 

Задача 2. Вибрати раціональну змінну програму, розрахувати параметри спеціалізованого конвеєрного потоку, розробити графік адресування комірок  та визначити тривалість виробничого циклу на ділянці конвеєрного потоку.

Вихідні дані для розрахунків наведені у табл. 2 та 3.

В непарних варіантах – поток вертикально-замкнений, у парних – горизонтально-замкнений. Розташування робочих місць у непарних варіантах – одностороннє, у парних – двостороннє.

 

Задача 3. Побудувати сітьовий графік та визначити його розрахункові параметри аналітичним, матричним та табличним методами.

Вихідні дані наведені у табл. 4 та табл. 5.

 

Таблиця 1.

Вихідні дані для виконання задачі 1

Показники	Варіант
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1. Величина виробничої партії, шт.	3	4	4	3	4	3	3	3	4	3
2. Тривалість обробки виробничої партії на операції, хв..:
1 операція	5	2	3	4	1	2	3	3	2	1
2 операція	4	4	2	2	4	1	2	1	3	4
3 операція	1	2	4	1	5	3	4	2	1	5
4 операція	2	3	3	5	1	2	1	6	2	2
5 операція	4	4	1	2	4	3	2	5	3	3
6 операція	-	5	-	5	-	2	-	2	-	1

 

 

 

 

 

 

 

Tаблиця 2.

Вихідні дані для виконання  задачі 2

Номер операції	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
Вид операції	Р	М	М	Р	М	М	М	Р	М	М	Р	Р	М	Р	Р	Р
Норма виробітку за зміну на операції, од.	810	450	900	650	150	800	510	350	700	400	210	370	150	620	580	490
Крок робочого місця, м	1,0	1,2	0,9	0,9	1,2	1,2	1,0	1,2	1,1	1,2	0,9	1,0	1,3	0,8	1,1	1,0

 

Таблиця 3.

Вихідні дані для виконання  задачі 2

Показники	Варіанти
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Мінімальне значення змінної програми, од.	400	500	500	450	300	450	750	550	700	550
Максимальне значення змінної програми, од.	800	700	900	650	700	850	950	950	900	950
Крок зміни програми, од.	100	50	100	50	100	100	50	100	50	100
Розмір транспортної партії в потоці, од.	1	1	2	2	1	1	2	2	1	1
Крок комірки конвеєру, м	0,35	0,5	0,4	0,35	0,4	0,3	0,33	0,3	0,3	0,42
Робоча зона, м	1,2	1,0	1,3	0,9	1,0	1,3	1,0	1,2	1,0	1,3
Діаметр зірочки, м	0,4	0,47	0,4	0,5	0,5	0,5	0,45	0,45	0,4	0,4
Тривалість волого-теплової обробки, хв.	150	170	200	130	150	200	180	280	220	220
Запас напівфабрикатів на запуску, од.	400	300	440	450	320	430	400	350	470	260
Запас напівфабрикатів на фінішу, од.	350	250	360	350	280	370	300	300	430	240
Допустимі відхилення від тривалості операції, %	10	12	10	12	10	10	15	15	15	10

Таблиця 4.

Вихідні дані для виконання задачі 3

Код роботи	Код попередніх робіт відповідно до варіанту
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
	-	1	1	1	-	1	-	1	1	1
	1	1	-	-	1	2	-	2	-	2
	-	-	3	3	3	1	1	1	3	1
	2	4	1	3	2	1	4	1	2	-
	4	3	2	2,5	1	5	5	4	-	4
	-	2	5	4	5	6	2	4	2	5
	3	4	1	-	3	7	4	7	4, 5	6
	8	5, 6	8	4	6, 8	5	3	6	4, 5	8
	9	7, 9	9	8	9	6	7, 9	9	6	1
	5, 8	10	8	7	10	7	6, 8, 10	5	6	5
	7	11	10	11	9	4	6, 8, 10	6	11	8
	6	11	7, 11	11	6, 8	9	11	9	9, 12	9
	9	13	10	10	12	10	13	13	7, 8	3,  12
	11, 13	14	12	11	13	8	14	3, 7	6	11
	12	14	13, 14, 15	12	11	6	13	10	10	13
	10	16	16	14	11	12	12	10	16	3, 12
	9	15	17	13	4, 7, 15	13, 16	13	16	15	16
	15, 18	18	17	6, 9, 17	17	14	16	17	14	18
	14, 17	14	19	14	14, 16	11, 15	18, 19	11, 18	19	16
	19	17, 20	4, 18, 20	18, 19	20	17, 18	15, 20	12, 14, 19	18	14, 19, 20

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5.

Вихідні дані для задачі 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

методичні вказівки ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Задача 1.

Види руху предметів праці у виробничому процесі.

У виробничому процесі предмети праці переміщуються з одного робочого місця на інше, з операції на операцію. Передача предметів праці може бути здійснена трьома видами руху: послідовним, паралельним та послідовно-паралельним (змішаним).

І. Послідовний рух предметів праці характеризується тим, що обробка кожної наступної партії предметів праці на операції починається тільки після її обробки на попередній операції. При послідовному русі певні предмети праці пролежують деякий час на кожній операції в очікуванні закінчення обробки всієї партії.

При побудові графіка послідовного руху предметів праці обробка всіх предметів праці на операціях зображується почергово.

 

Тривалість обробки предметів праці при послідовному русі:

 

;

 

де і - індекс операції,

m - кількість операцій у виробничому процесі,

п - кількість предметів праці у партії,

t_i - трудомісткість операції, хв.

 

ІІ. Паралельний рух предметів праці полягає в тому, що поштучна обробка предметів праці відбувається відразу після їх обробки на попередній операції (без очікування завершення обробки інших предметів праці в партії).

При побудові графіка паралельного руху предметів праці зображується обробка першого предмету праці на всіх операціях. Потім на операції, яка є найбільш тривалою, зображується обробка всієї партії деталей без перерв. Для усіх деталей, окрім першої, добудовуються відрізки, що характеризують їх обробку на всіх операціях спочатку відносно найбільш тривалої, а потім відносно попередньої.

 

Тривалість обробки предметів праці при паралельному русі:

 

;

 

де t_max - тривалість найбільш трудомісткої операції.

 

ІІІ. Змішаний рух предметів праці характеризується тим, що наступна операція починається до повного закінчення обробки всієї партії на попередній операції і здійснюється без перерв при виготовленні партії виробів на кожному робочому місці. Передача предметів праці організована таким чином, що робота на всіх операціях виконується без перерв. При цьому окремі деталі в партії одночасно обробляються на двох або декількох операціях. Частина предметів праці в партії очікує вивільнення робітників на наступній операції.

При побудові графіка змішаного руху предметів праці у випадку, коли тривалість обробки предмету праці на попередній операції менша, ніж на наступній, деталі на наступну операцію передаються поштучно враховуючи періодичність їх виготовлення. Деякий час деталі (окрім першої) будуть очікувати вивільнення робочого місця на попередній операції.

У випадку, коли тривалість обробки предмету праці на попередній операції більша, ніж на наступній, для забезпечення безперервної роботи на наступній операції – на попередній роблять заділ готових деталей. При передачі деталей на наступну операцію орієнтуються на останню деталь. До початку роботи над нею на наступній операції необхідно закінчити обробку решти (попередніх) деталей в партії.

Тривалість обробки предметів праці при змішаному русі:

 

;

 

де  - сума часу відповідно більш тривалих та менш тривалих операцій.

 

Більш тривалою вважається операція, яка у технологічному процесі розташована між двома менш тривалими за часом операціями.

Менш тривалою вважається операція, яка у технологічному процесі розташована між двома більш тривалими за часом операціями.

Якщо операція розташована з одного боку між більш тривалою за часом, а з іншого боку менш тривалою за часом операціями, то вона вважається ніякою (нейтральною).

Для першої та останньої операцій при визначенні більш та менш тривалої операції на початку та у кінці технологічного процесу  проставляються нулі.

 

Задача 2.

Обґрунтування вибору раціональної змінної програми потоку.

При раціональній змінній програми потоку досягаються найкращі техніко-економічні показники діяльності підприємства. Вибір раціональної змінної програми може здійснюватися за різними критеріями: за максимумом продуктивності праці, використання робочого часу, завантаження устаткування, за мінімумом питомих зведених витрат, амортизаційних відрахувань тощо. Практика показує, що результати розрахунку однакові однозначні, незалежно від критерію. Найчастіше визначення раціональної змінної програми потоку відбувається за показником використання робочого часу.

Методику визначення параметрів конвеєрного потоку представлено у вигляді алгоритму.

 

Алгоритм вибору раціональної змінної програми потоку:

ü               Визначаються можливі значення змінної програми потоку (P_j.) з урахуванням кроку її зміни (в межах встановленого мінімального і максимального значення змінної програми):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де j – значення максимальної змінної програми потоку;

Р_тіп – мінімальне значення змінної програми, од.;

∆Р_зм. – крок зміни змінної програми, од.;

Р_тах – максимальне значення змінної програми, од..

 

ü               За кожним встановленим значенням змінної програми визначається розрахункова чисельність робітників на кожній операції:

 

 або

 

де і – номер операції;

K_рі  – розрахункова чисельність робітників на і-тій операції;

НВ_і  – норма виробітку на і-ій операції, од.;

t_i – тривалість обробки транспортної партії на і-ій операції, хв.

n – кількісне значення змінної програми;

τ – такт потоку.

 

ü              Округлена чисельність робітників. Дробове значення K_рі до найближчого меншого або більшого цілого числа за правилами прийнятими в  організації виробництва:

 

                                              , якщо є цілим числом;

                                             1, якщо

К_оі  =      , якщо 0,1 (0,15);

                                            + 1, якщо 0,1 (0,15);

 

К_оі – округлена чисельність робітників на і-тій операції;

[K_рі] – ціла частина дробового числа.

 

Можливе перевантаження на одного робітника на машинній операції становить 0,1, на ручній – 0,15.

 

ü               Сумарна розрахункова та округлена чисельність робітників по потоку.

 

 

 

де m – кількість операцій у потоці;

 

 

 

ü               Показник використання робочого часу (И_j):

 

.

 

ü              Раціональна змінна програма потоку (Р_рац) обирається за максимальним значенням показника И_j.

 

ü               Результати розрахунків зводяться у табл. 7.

Таблиця 7

№ операції

Вид операції

Змінна програма потоку

Рmin

Рmin + ∆P

Рmin + 2∆P

Рmin + n ·∆P

…

Рmax

Кр

Ко

Кр

Ко

Кр

Ко

Кр

Ко

…

Кр

Ко

Всього:

х

 

За раціональною змінною програмою виконується розрахунок параметрів спеціалізованого конвеєрного потоку:

 

ü              Такт потоку (інтервал часу між запусками в потік або випусками з потоку двох суміжних транспортних партій, що йдуть одна за одною), хв.:

 

,

 

де Т_зм. – тривалість зміни, хв.;

b – розмір транспортної партії (кількість виробів, що вкладаються в одну комірку та одночасно запускаються у потік), од.

 

ü              Швидкість конвеєру, м/хв.:

,

де l – крок комірок конвеєра (відстань між аналогічними точками двох суміжних комірок), м.

 

ü              Сумарна довжина лінії розташування робочих місць, м:

 

,

 

де А_i – крок робочого місця (відстань між двома суміжними місцями на і-тій операції), м.

 

ü               Довжина конвеєра (відстань між осями крайніх направляючих зірочок), м:

 

- при односторонньому розташуванні обладнання

;

 

- при двосторонньому розташуванні обладнання

.

 

ü              Довжина ланцюга конвеєра, м:

 

,

 

де D_з - діаметр направляючих зірочок, м. 

 

ü               Розмір облікової серії комірок (п_с) визначається як найменше спільне  кратне кількості робітників по відношенню до типових груп операцій потоку. Типова група—сукупність операцій з однаковою чисельністю виконавців.

ü              Кількість комірок в конвеєрі (N):

 

.

 

ü              Кількість серій комірок в конвеєрі (S):

 

.

і

Дробове число величини S необхідно округлити до найближчого цілого числа S*.

 

ü              ^*  Якщо було визначено величину S*, то необхідно скоригувати параметри конвеєра:

 

;

 

;

 

.

 

При округленні величини S до більшого числа відбувається збільшення довжини конвеєра. Якщо це збільшення становить більше ніж 0,5 м (), то проводиться коригування кроку комірок при незмінній довжині конвеєра і швидкість конвеєру:

,

.

ü              Визначається довжина робочої гілки конвеєра (частина стрічки конвеєра, на якій розміщені предмети праці):

 

-        при вертикально-замкненому конвеєрі

 

;

 

-        при горизонтально-замкненому конвеєрі

 

.

 

ü               Визначається порядок роботи виконавців:

Робота виконавців на операціях потоку може бути організована „без зміщення” виробів відносно комірок конвеєра (робітник бере предмет праці з комірки, що за ним закріплена, обробляє його та повертає в ту ж саму комірку) та „зі зміщенням” (робітник бере предмет праці з однієї комірки, обробляє його та повертає у наступну закріплену за ним комірку).

Порядок роботи „без зміщення” на операції можливий, якщо тривалість операції, враховуючи її можливі допущенні відхилення, не перевищує часу перебування комірки у робочій зоні, тобто

 

,

 

де t - тривалість і-тої операції, хв.;

∆t - допустиме відхилення від тривалості операції;

(t + ∆t) – час перебування виробу на операції;

z - робоча зона (ділянка по довжині конвеєра, в межах якої робітник може вільно взяти предмет праці з конвеєра і повернути його, не змінюючи пози), м;

 - час перебування комірки в межах перебування робочої зони.

Якщо нерівність не справджується, то на даній операції робота буде відбуватися „зі зміщенням”.

 

Побудова графіку адресування комірок:

ü              Розробляється графік адресування комірок за робочими місцями:

Графік демонструє закріплення комірок за робочими місцями на кожній операції і переміщення виробів за комірками конвеєра. Графік розробляється на основі чисельності виконавців на операціях, розміру облікової серії комірок, порядку роботи виконавців. За його допомогою визначаються фактична виробіток виконавців і винуватці браку.

Схема закріплення комірок за робітниками складається в залежності від розміру облікової серії комірок. Кожний попередній рядок містить номера комірок, з яких робітники беруть напівфабрикат, а кожний наступний – в які його повертають. Суміжні операції, що виконуються „без зміщення” вказані в одному рядку.

Номер робітника, що обробляє напівфабрикат, визначається як нижній індекс номера комірки.

На операціях, де порядок роботи відбувається „зі зміщенням”, зміщення напівфабрикату в комірках конвеєра відбувається на величину, що дорівнює кількості робітників, зайнятих на операції. При цьому потрібно враховувати, що конвеєр – це замкнутий контур, а отже комірка з останнім порядковим номером є попередньою для комірки з першим порядковим номером.

 

Приклад.

Вся множина операцій складається з трьох типових, кожна з яких характеризується числом виконавців, відповідно 1, 2, 3,  то розмір облікової серії комірок становить 6.

Складаємо схему закріплення комірок за робітниками (табл. 8):

 

Таблиця 8

Схема закріплення комірок за робітниками

Кількість робітників	Номер робітника	Номери закріплених комірок
1	1	всі
2	1	непарні
	2	парні
3	1	1	4
	2	2	5
	3	3	6

 

Розробляємо графік адресування комірок (табл. 9):

 

Таблиця 9

Графік адресування комірок

Номер операції	Кількість робітників	Порядок роботи	Номер комірок у серії
			1	2	3	4	5	6
1	1	б/з	11	21	31	41	51	61
2	3	з/з	41	52	63	11	22	33
3	2	б/з	42	51	62	11	22	31
4	3	з/з	11	22	33	41	52	63

 

де б/з - робота на операції „без зміщення”;

з/з - робота на операції „зі зміщенням”.

 

На операції 1 робота, що виконується „без зміщення”: перший робітник бере напівфабрикат з комірки 1, обробляє його та повертає в ту ж саму комірку. На операції 2 робота виконується „зі зміщенням”, зміщення відбувається на 3 комірки, перший робітник бере виріб з комірки 4, обробляє його та повертає в комірку 1 наступної облікової серії, другий робітник бере виріб з комірки 5, обробляє його та повертає в комірку 2, третій робітник бере виріб з комірки 6, обробляє його та повертає в комірку 3. На операції 3 робота виконується без зміщення: другий робітник бере виріб з комірки 4, обробляє його та повертає в комірку 6, перший робітник бере виріб з комірки 5, обробляє його та повертає в комірку 1 наступної облікової серії і т.д.

 Визначення тривалості виробничого циклу на ділянці конвеєрного потоку:

ü              Час переміщення комірки від пункту запуску на потік до пункту випуску готового виробу (Т_л):

 

.

      

ü              Час обробки предметів праці на операціях, які виконуються зі зміщенням (Т_з/з):

 

,

 

де α - індекс операції, яка виконується «зі зміщенням»;

r – кількість операцій, які виконуються «зі зміщенням»;

K_oα - кількість робітників на операції а.

      

ü              Тривалість волого-теплових операцій, які включені у поток (Т_в.-.т.):

 

,

 

де k - індекс операції волого-теплової обробки;

q – кількість операцій волого-теплової обробки;

Т_k - тривалість волого-теплової обробки на k-тій операції, хв.

 

ü               Середній час перебування предметів праці у заділах (знаходження предметів праці у запасах перед запуском, між різними ділянками потоку та на його фініші), (Т_з):

,

 де μ – індекс заділів;

ρ – кількість заділів;

Б _μ – середня кількість предметів праці у μ-тому заділі, од.

 

ü               Тривалість виробничого циклу на ділянці конвеєрного потоку (інтервал часу між запуском вихідних матеріалів у виробництво й випуском готової продукції, що виготовлена з цих матеріалів, тобто час перебування предметів праці у процесі виробництва) (Т_ц):

 

Т_ц = Т_л + Т_з/з + Т_в.-т. + Т_з.

 

Визначення обсягу незавершеного виробництва на ділянці конвеєрного потоку:

ü               Кількість предметів праці на стрічці конвеєра (Н_с):

 

.

 

ü              Кількість предметів праці на робочих місцях операцій, які виконуються «зі зміщенням» (Н_з/з):

 

.

 

ü               Кількість предметів праці на операціях волого-теплової обробки (Н_в.-т.):

 

.

 

ü               Кількість предметів праці у заділах (Н_з):

.

 

ü               Обсяг незавершеного виробництва на ділянці конвеєрного потоку (предмети праці, що знаходяться в обробці на різних стадіях технологічного процесу), (Н)_ц:

 

Н_ц = Н_с + Н_з/з + Н_в.-т. + Н_з

 

Задача 3.

Сітьові методи планування та управління на етапі підготовки виробництва.

Підготовка виробництва на підприємствах характеризується значною трудомісткістю та складністю взаємозв'язків у роботі між окремими виконавцями. Дотримання строків проектування та впровадження нових виробів у виробництво зумовлює застосування сітьових методів планування та управління. Сітьові методи мають ряд переваг, а саме досить чітке відображення порядку взаємодії виконавців у процесі виробництва, строків виконання окремих робіт та всього комплексу робіт з підготовки виробництва, скорочення тривалості циклу підготовки нової продукції до запуску у виробництво, що позитивно впливає на техніко-економічні показники підприємства.

Елементи сітьового графіка:

Роботи (реальні роботи) – це процеси, що протікають у часі, які потребують для свого здійснення певних матеріальних та трудових витрат;

Роботи-очікування не вимагають матеріальних і трудових витрат, але є пов’язаними з витратами часу.

Реальні роботи і роботи-очікування на сітьових графіках виділяються суцільними стрілками, що є безвідносними за масштабом і напрямком. 

Також на графіках позначають фіктивні роботи, що не пов’язані з витратами часу та ресурсів, а застосовуються лише для встановлення логічного  зв’язку між роботами графіка і їх послідовності. Фіктивні роботи позначаються пунктирними стрілками.

Над стрілками (роботами) вказують календарний час в годинах або днях для виконання конкретної роботи. Під стрілками (роботами) вказують ресурси, які необхідні для виконання конкретної роботи (трудомісткість, вартість тощо).

Події – результат однієї або декількох робіт, певний момент часу, що характеризує факт звершення попередньої роботи та готовності системи до наступної роботи. Подія може бути вихідною, завершальною, попередньою, наступною.

 Події на графіках позначаються геометричними фігурами (кружками, квадратами, трикутниками), всередині яких проставляються номери відповідних подій.

Шлях – це безперервна послідовність робіт, що виконується, де наступна подія кожної роботи збігається з попередньою подією наступної роботи, тобто сукупність послідовних робіт.

Повний шлях - шлях, який включає вихідну та кінцеву події.

Критичний шлях- це повний шлях, що має найбільшу тривалість виконання всіх робіт, які належать до цього шляху.

 

Основні правила побудови сітьових графіків:

1. Вихідна подія, відповідає початку виконання роботи, графічно зображена в лівій частині, позначається як «один», а завершальна подія, що визначає досягнення кінцевої мети – в правій, позначається найбільшим числом натурального числового ряду для даного графіка.

2. Стрілки повинні мати напрямок зліва направо і бажано не перетинатися.

3. Нумерацію подій потрібно виконувати так, щоб кожна наступна подія мала зростаючий номер по відношенню до попередньої. Якщо номер попередньої події і, а наступної j, то завжди j>і.

4. Кожна робота на графіку повинна завершуватися подією за якою слідує робота (крім завершальної. На графіку не повинно бути подій з яких не виходить ні одна робота (крім вихідної і завершальної).

 

Параметри сітьового графіка:

 – тривалість робіт;

 – самий ранній строк закінчення подій (сума всіх робіт, що лежать на найближчому шляху, який веде до цієї події з найближчої події);

 – пізній строк закінчення подій (самий пізній строк початку даної події, при якому не настає затримка раннього строку закінчення кінцевої події сітьового графіку);

  – ранній строк початку роботи (самий ранній можливий строк початку даної роботи);

 – ранній строк закінчення роботи (найбільш ранній можливий строк закінчення даної роботи);

 – пізній строк початку роботи (найбільш пізній строк початку даної роботи і який не призводить до затримки раннього строку закінчення кінцевої події графіка);

 – пізній строк закінчення роботи (самий пізній строк закінчення даної роботи, при якому відсутня затримка раннього строку завершення кінцевої події графіка);

 – резерв часу події (інтервал часу між пізнім і раннім строком завершення даної події);

 – повний резерв часу роботи (максимальна кількість часу, на яку можна збільшити тривалість даної роботи, не змінивши при цьому тривалості критичного шляху);

 – вільний резерв часу роботи (максимальна кількість часу, на яку можна збільшити тривалість даної роботи або перенести строк її початку, не змінивши при цьому тривалості критичного шляху).

 

Параметри сітьових графіків можна розрахувати трьома методами: аналітичним, табличним та матричним.

 

І. Розрахунок параметрів аналітичним методом:

Ранній строк завершення початкової події приймається рівним нулю.

Якщо з події виходить одна робота, то ранній строк завершення події визначається за формулою

,

 

якщо з події виходить декілька робіт, то всі ранні строки завершення події в кожному випадку визначаються аналогічно, але з усіх отриманих величин визначається максимальна, що і приймається як ранній строк завершення події:  

 

.

 

Тривалість критичного шляху (λ) приймається рівним значенню раннього строку завершення кінцевої події.

 

Розрахунок пізнього строку завершення події починається з кінцевої події. Пізній строк завершення кінцевої події приймається рівним тривалості критичного шляху.

Якщо в подію входить одна робота, то пізній строк завершення події визначається за формулою:

 

,

 

якщо в подію входить декілька робіт, то всі пізні строки завершення події визначаються аналогічно, але з усіх отриманих величин визначається мінімальна, що і приймається як пізній строк завершення події:  

 

.

 

1) Резерв часу події визначається за формулою:

 

.

 

2) Події, для яких ранній та пізній строки збігаються, знаходяться на критичному шляху. Критичний шлях на сітьовому графіку виділяють або жирною лінією, або іншим кольором.

 

ІІ. Розрахунок параметрів табличним методом:

Всі параметри розраховуються і заносяться в табл. 10.

 

ІІІ. Розрахунок параметрів матричним методом:

Будується матриця розміром n ^х n, де n – кількість подій на сітьовому графіку. В матриці жирною лінією виділяється головна діагональ, а саме ряд квадратів, що розміщений з лівого верхнього кута до правого нижнього. Квадрати, що виділені жирною лінією називаються головними клітинами, всі інші (верхні і нижні) – побічними. Головні і побічні клітини поділяються на дві частини – на чисельник, і знаменник. В чисельник побічних клітин, що знаходяться на перехрещенні тих рядків і стовпчиків матриці, що відповідають номерам безпосередньо пов’язаних одна з одною подій, записується тривалість роботи. При цьому для клітин, що знаходяться вище головної діагоналі, номер рядка відповідає номеру попередньої, а номер стовпчика – номеру наступної після роботи події. Для клітин, що розташовані нижче головної діагоналі, навпаки – номер стовпчика відповідає номеру попередньої, а номер рядка – номеру наступної після роботи події.

Таблиця 10

Параметри сітьового графіка та їх розрахунок

Код роботи
			або	або		або       або   .