Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  
Главная \ Методичні вказівки \ ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ ТРАНСПОРТУ

ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ ТРАНСПОРТУ

« Назад

ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ ТРАНСПОРТУ 03.01.2015 12:36

МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ

 

 

 

Кафедра «Економіка підприємств транспорту»

 

Гудкова В. П., Приймук О.Р., Творонович В. І., Познякова О.В.,

Крищенко С. О., Пацьора О.В.

 

 

 

 

ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ ТРАНСПОРТУ

 

 

Методичні вказівки

до проведення практичних занять та самостійної роботи

для студентів спеціальності

6.070101 «Організація перевезень і управління на транспорті

(за видами транспорту)»

денної та заочної форм навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ   2012

УДК 656.225

 

Методичні вказівки до проведення практичних занять та самостійного опрацювання дисципліни для студентів денної та заочної форм навчання з курсу „Основи економіки транспорту” / Гудкова В.П., Приймук О.Р., Творонович В.І., Познякова О.В., Крищенко С.О., Пацьора О.В. – К.: ДЕТУТ, 2011. – 93 с.

 

Наводяться методичні вказівки до проведення практичних занять та самостійного опрацювання дисципліни, метою яких є закріплення теоретичних знань та практичних навичок при вивченні курсу “Основи економіки транспорту”.

Методичні вказівки розглянуто та затверджено на засіданні кафедри економіки підприємств транспорту (протокол № 7 від 30 листопада 2011 року) та на засіданні методичної комісії факультету економіки і менеджменту (протокол № 4 від 20 грудня 2011 року).

 

Призначено для студентів інженерних спеціальностей усіх форм навчання.

 

Укладачі:

канд. економіч. наук, доцент Гудкова В. П.,

канд. економіч. наук, доцент Приймук О.Р.,

канд. економіч. наук, доцент Творонович В. І.;

канд. економіч. наук Познякова О.В.

 

ст. викладач Крищенко С. О.;

ст. викладач Пацьора О.В.

 

 

Рецензенти:

доктор економіч. наук, професор Колесникова Н. М.,

 

канд. економіч. наук, доцент Шишкіна О. В.

 


ЗМІСТ

 

Вступ

  1. 1.                Методичні вказівки щодо практичних занять
  2. 2.                Завдання для самостійного вивчення курсу і методичні вказівки щодо виконання та оформлення самостійної роботи

2.1.         Загальні відомості

2.2.         Завдання для самостійної роботи

2.3.         Тематика теоретичних індивідуальних завдань

  1. 3.                Розрахункові індивідуальні завдання

3.1.         Продукція транспорту: вимірники і показники

3.2.         Показники вантажних перевезень

3.3.         Показники пасажирських перевезень

3.4.         Експлуатаційний парк локомотивів та робочий парк вагонів

3.5.         Розподіл експлуатаційних витрат і визначення собівартості перевезень

3.6.         Розподіл доходних надходжень і визначення доходів залізниць

  1. 4.                Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи

4.1              Об’ємні та якісні показники роботи сортувальної станції

4.2              План з праці станції

4.3              Планування експлуатаційних витрат станції

  1. 5.                Підсумковий контроль знань

5.1.         Контрольні заходи

5.2.         Основні тестові завдання

5.3.         Критерії атестаційної оцінки

5.4.         Основні тестові завдання

  1. 6.                Короткий термінологічний словник

7.      Список рекомендованої літератури

7.1.   Основна література

7.2.   Додаткова література

Додатки

4

5

 

 

14

14

16

22

25

25

26

33

38

 

40

 

43

 

50

50

52

58

67

67

68

68

71

76

79

79

80

84

 


ВСТУП

 

Економіка транспорту посідає важливе місце в процесі підготовки і прийняття господарських рішень в галузі транспорту, є невід’ємною частиною системи управління економічною діяльністю транспортних підприємств, забезпечує науковість і обґрунтованість планування організаційно-економічних процесів залізниць та їх структурних підрозділів.

Вивчення курсу „Основи економіки транспорту” є важливою частиною підготовки фахівців галузі, сприяє всебічному розвитку та поглибленню економічного мислення майбутніх інженерів. Ця дисципліна вивчає галузь з точки зору соціальних відносин, що виникають у процесі транспортного виробництва, досліджує прояви об’єктивних економічних законів, а також закономірності функціонування залізничного транспорту як сфери матеріального виробництва. Опанування теоретичними знаннями та навичками під час вивчення дисципліни дозволить спеціалістам на виробництві кваліфіковано вирішувати комплекс організаційних, економічних, технологічних, технічних завдань, вивчати і використовувати нові методи роботи на залізницях України, вміти самостійно розробляти норми і нормативи процесів виробництва тощо.

В цьому розумінні важливого значення набуває методичне забезпечення самостійного вивчення курсу та ознайомлення з прикладною економічною роботою. У даних методичних вказівках вивчення дисципліни починається з програми курсу з подальшим розкриттям змісту самостійного опрацювання, характеру і порядку подання результатів індивідуальної роботи, деталізовано питання практичних занять, критерії атестаційної оцінки, перелік рекомендованої літератури, розкрито ключову термінологію.

За кожною темою студентам пропонуються конкретні питання з посиланням на декілька літературних джерел та виконанням практичних завдань. для кращого засвоєння матеріалу та вивчення теоретичних і практичних питань у самостійному режимі без залучення додаткових видань до кожної задачі розрахункової частини подано методичні рекомендації щодо здійснення розрахунків та узагальнення результатів. для забезпечення самостійного вирішення розрахункових завдань більшість задач подана з декількома варіантами вихідних даних. Індивідуальний підхід провадиться за рахунок наведення по кожній темі декількох рефератів, що забезпечує не лише загальне, але й поглиблене ознайомлення з дисципліною.


1. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Плани проведення практичних занять побудовані таким чином.

За кожним із занять визначено:

  • перелік питань за темою заняття, які пропонуються для обговорення, деякі з них деталізуються за допомогою рефератів, що за бажанням або за призначенням викладача виконуються студентами групи;
  • посилання на джерела, що містять відповіді на поставлені запитання та можуть бути використані при виконанні рефератів. Саме ці джерела студент повинен самостійно опрацювати перед заняттям.

 

Змістовний модуль 1.

„Економічні основи функціонування підприємств транспорту в системі ринкових відносин”

 

Практичне заняття

Транспортна система країни

ПЛАН

 

  1. Єдина транспортна система країни: визначення; склад; елементи транспортної системи
  2. Техніко-економічна характеристика транспортно-дорожнього комплексу України: загальна характеристика транспортної інфраструктури; залізничний транспорт; автомобільний транспорт; дорожнє господарство; авіаційний транспорт; морський і річковий транспорт; трубопровідний транспорт
  3. Значення окремих видів транспорту: порівняльна характеристика; сфери раціонального застосування; роль в транспортній системі країни.

Тематика рефератів

  1. Програма створення і функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні
  2. Державна програма розвитку транспортно-дорожнього комплексу України
  3. Концепція реформування транспортного сектора економіки, Комплексна програма становлення України як транзитної держави
  4. Основні напрямки економічних досліджень та розробок у транспортній галузі
  5. Світові тенденції розвитку різних видів транспорту”.

Питання для самостійної роботи

  1. Розвиток транспортної мережі в Росії
  2. Розвиток транспорту в європейських країнах

Література: [3, 17, 20-23].

 

 

 

 

Практичне заняття

„Організація, управління та планування на підприємствах транспорту”

ПЛАН

 

  1. Основи управління транспорті: сутність та основні принципи; організаційна структура управління; функції органів управління; форми управління
  2. Реформування залізничного транспорту: передумови, принципи та мета реформування; умови реформування; шляхи, способи та етапи реформування; фінансове забезпечення; очікувані результати реформ
    1. Сутність планування, функції планування
    2. Характеристика транспортних планів
    3. Зміст та порядок розроблення транспортних планів

Тематика рефератів

  1. Напрямки удосконалення системи управління залізничним транспортом
  2. Концепція державної програми реформування залізничного транспорту
  3. Характеристика методів, що використовуються при плануванні діяльності підприємств
  4. Стратегічне планування та прогнозування на транспорті
  5. Поточне та оперативне планування на транспорті

Питання для самостійної роботи

  1. Управлінська структура на залізничному транспорті, функції органів управління
  2. Основні положення державної програми реформування залізничного транспорту
  3. Особливості процесу планування в транспортній галузі
  4. Характеристика методів планування
  5. Бізнес-планування на транспорт

Література: [6, 7, 8, 10-12, 34].

 

Практичне заняття

„Планування вантажних та пасажирських перевезень”

ПЛАН

 

  1. Характеристика вантажних перевезень: класифікація вантажних перевезень; показники вантажних перевезень; фактори, що впливають на обсяг перевезень та вантажообіг
  2. Планування та прогнозування вантажних перевезень: завдання та особливості планування; маркетингові дослідження районів тяжіння залізниць; транспортно-економічні баланси та їх значення; прогнозування попиту на перевезення вантажів; поточне та оперативне планування
  3. Вирішення транспортних завдань: оптимізація міжгосподарських зв’язків та вантажопотоків; методи вирішення транспортних завдань
  4. Характеристика пасажирських перевезень: класифікація пасажирських перевезень; показники пасажирських перевезень; фактори, що впливають на обсяг перевезень та пасажирообіг
  5. Планування та прогнозування пасажирських перевезень: завдання та особливості планування; визначення показників транспортної рухливості населення; нерівномірність пасажирських перевезень; планування пасажирських перевезень

 

Тематика рефератів

  1. Правила перевезень вантажу на транспорті
  2. Напрямки розвитку вантажних перевезень
  3. Автоматизація економічних розрахунків під час вирішення транспортних завдань
  4. Напрямки розвитку пасажирських перевезень
  5. Особливості процесу планування в транспортній галузі

 

Питання для самостійної роботи

  1. Якість транспортного обслуговування вантажовласників
  2. Планування вантажних перевезень та вантажообігу
  3. Особливості оперативного планування перевезення вантажів
  4. Зміст та порядок розробки плану пасажирських перевезень
  5. Особливості процесу планування пасажирських перевезень на довгострокову перспективу

Література: [6, 14-16, 21].

 

Змістовний модуль 2.

„Економічна оцінка результатів діяльності підприємств транспорту”

 

Практичне заняття

„Економіка експлуатаційної роботи”

ПЛАН

 

  1. Зміст та показники експлуатаційної роботи: сутність та складові експлуатаційної роботи
  2. Класифікація показників плану роботи рухомого складу; якісні показники використання вантажних вагонів; якісні показники використання пасажирських вагонів
  3. Якісні показники використання локомотивів
  4. Економічна оцінка поліпшення якості використання технічних засобів залізниць: методика оцінки ефективності; оцінка ефективності поліпшення якісних показників експлуатаційної роботи
  5. Планування роботи рухомого складу у вантажному русі: послідовність розрахунку показників плану експлуатаційної роботи у вантажному русі; планування об’ємних показників роботи; визначення парку локомотивів; визначення парку вантажних вагонів; планування якісних показників роботи
  6. Планування роботи рухомого складу в пасажирському русі: показники плану експлуатаційної роботи в пасажирському русі; показники використання рухомого складу

Тематика рефератів

  1. Напрямки розвитку експлуатаційної роботи
  2. Законодавча база, що регулює експлуатаційну роботу
  3. Економічна оцінка якості використання технічних засобів залізниць
  4. Порядок розробки плану експлуатаційної роботи
  5. Планування експлуатаційної роботи у вантажному русі
  6. Планування експлуатаційної роботи у пасажирському русі

Питання для самостійної роботи

  1. Напрямки підвищення якості експлуатаційної роботи залізниць
  2. Підвищення продуктивності вантажних та пасажирських вагонів
  3. Напрямки покращання використання рухомого складу та інших технічних засобів
  4. Економічна ефективність розвитку прогресивних видів тяги
  5. Особливості планування роботи рухомого складу у пасажирському русі
  6. Економічна ефективність розвитку контейнерного господарства

Література: [6, 20-24, 45, 49].

 

Практичне заняття

Основні та оборотні фонди залізничного транспорту

ПЛАН

 

  1. Основні фонди: сутність; специфіка; знос та амортизація; переоцінка; показники оцінки
  2. Оборотні фонди: сутність; специфіка; показники оцінки
  3. Матеріально-технічне забезпечення залізничного транспорту: зміст; організація; норма витрат матеріальних ресурсів; визначення потреби в матеріальних ресурсах

Тематика рефератів

  1. Фактори впливу на величину виробничого запасу
  2. Товарообіг на залізничному транспорті: планування та аналіз
  3. Планування та аналіз витрат на матеріально-технічне постачання
  4. Призначення та показники роботи матеріальних складів

Питання для самостійної роботи

  1. Джерела фінансування основних та оборотних фондів
  2. Сучасний стан активної та пасивної частин основних виробничих фондів
  3. Напрямки розвитку технічних засобів у господарстві перевезень
  4. Напрямки розвитку технічних засобів у пасажирському господарстві

Література: [6, 20-21, 23-24].

 

 

Практичне заняття

„Особливості оподаткування підприємств транспорту”

ПЛАН

 

  1. Система оподаткування підприємств, її принципи та недоліки
  2. Види оподаткування підприємств
  3. Чинний порядок оподаткування прибутку
  4. Податки і збори, обов’язкові платежі
  5. Становлення системи оподаткування в Україні

Тематика рефератів

  1. Основи податкового Кодексу України
  2. Напрямки удосконалення системи оподаткування в Україні
  3. Облік податку на додану вартість та податку на прибуток

Питання для самостійної роботи

  1. Характеристика системи оподаткування в Україні
  2. Види податків у відповідності з законодавством України

Література: [6, 13, 20-21, 24, 32, 38].

 

Практичне заняття

„Планування праці на залізничному транспорті”

ПЛАН

 

  1. Продуктивність праці: сутність; вимірники; оцінка ефективності прискорення темпів зростання продуктивності праці
  2. Організація праці: зміст; особливості; завдання
  3. План з праці: показники; етапи розрахунку чисельності робітників; прийоми визначення чисельності
  4. Оплата праці робітників: сутність заробітної плати; форми та системи оплати праці; тарифна система; доплати.

Тематика рефератів

  1. Фактори зростання продуктивності праці на залізничному транспорті
  2. Напрямки удосконалення організації праці на залізничному транспорті
  3. Стимулювання праці на залізничному транспорті

Питання для самостійної роботи

  1. Наукова організація праці на залізничному транспорті
  2. Планування праці та заробітної плати
  3. Трудова дисципліна та творча ініціатива працівників

Література: [6, 20-24].

 

Практичне заняття

„Витрати та собівартість перевезень”

ПЛАН

 

  1. Витрати залізниць: сутність; класифікація; номенклатура експлуатаційних витрат; структура експлуатаційних витрат
  2. Планування експлуатаційних витрат: зміст; методика планування за елементами по номенклатурі; планування витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи; планування матеріальних витрат; планування амортизаційних відрахувань
  3. Собівартість залізничних перевезень (поняття)
  4. Калькуляція собівартості перевезень: особливості розрахунку собівартості перевезень; визначення собівартості вантажних і пасажирських перевезень; розрахунок собівартості перевезень за видами тяги, видами сполучень; калькуляція собівартості продукції в галузевих лінійних підприємствах залізниці
  5. Методи розрахунку собівартості перевезень: спеціальні розрахункові методи; метод розрахунку витрат і собівартості перевезень за окремими статтями номенклатури витрат; метод витратних ставок; метод коефіцієнтів впливу (зміни середньої по залізниці собівартості перевезень і питомої ваги витрат); використання методу витратних ставок для визначення собівартості перевезень та інших вартісних параметрів
  6. Фактори впливу на собівартість перевезень: перелік факторів; залежність від обсягів перевезень; вплив продуктивності праці; вплив ефективності використання матеріальних ресурсів; вплив ефективності використання основних засобів; вплив якості експлуатаційної роботи; вплив якості використання рухомого складу; вплив дальності перевезень

Тематика рефератів

  1. Заходи щодо зменшення витрат на перевезення
  2. Собівартість перевезення різних видів вантажів
  3. Собівартість перевезення вантажів по дільницях та напрямках
  4. Собівартість перевезення вантажів в контейнерах
  5. Шляхи зниження собівартості перевезень

Питання для самостійної роботи

  1. Визначення собівартості за видами тяги
  2. Розрахунок витрат, пов’язаних з простоєм та пробігом рухомого складу
  3. Основні напрямки, що впливають на скорочення витрат

Література: [6, 13, 20-21, 24, 32, 38].

 

Практичне заняття

Тарифна політика та тарифи на залізничному транспорті

ПЛАН

 

  1. Цінова політика: принципи; методи ціноутворення
  2. Тарифи на перевезення: класифікація; методи побудови; диференціація

Тематика рефератів

  1. Шляхи удосконалення вантажних та пасажирських залізничних тарифів
  2. Історичний огляд розвитку тарифоутворення на залізничному транспорті
  3. Тарифна політика Укрзалізниці”

Питання для самостійної роботи

  1. Принципи побудови транспортних тарифів
  2. Напрямки удосконалення тарифної політики на залізничному транспорті

Література: [6, 20-24, 32, 53].

 

Практичне заняття

Доходи залізничного транспорту

ПЛАН

 

  1. Доходи залізниць: поняття доходів, доходних надходжень, виручки; класифікація; структура доходів залізниць
  2. Розподіл доходів між залізницями: порядок розподілу доходних надходжень від вантажних перевезень; визначення середньомережевої доходної ставки; порядок розподілу дохідних надходжень від пасажирських перевезень.
  3. Планування доходів від вантажних та пасажирських перевезень

Тематика рефератів

  1. Шляхи підвищення рівня доходів залізничного транспорту
  2. Особливості реалізації транспортної продукції

Питання для самостійної роботи

  1. Визначення доходів за початкову і кінцеву операцію
  2. Визначення доходів від перевезення пошти та багажу

Література: [6, 20-23, 32].

 

Практичне заняття

Результати виробничо-економічної діяльності транспортних підприємств

ПЛАН

 

  1. Прибуток залізниць: поняття; порядок формування
  2. Планування прибутку та його розподіл: розрахунок; розподіл; використання чистого прибутку
  3. Рентабельність залізниць: поняття; показники; розрахунок
  4. Порядок фінансування основної діяльності підприємств залізничного транспорту

Тематика рефератів

  1. Особливості фінансових взаємовідносин на залізничному транспорті
  2. Напрямки використання прибутку на транспорті

Питання для самостійної роботи

  1. Прибуток, види прибутку на залізниці
  2. Фінансовий план залізничного транспорту
  3. Планування соціально-економічного розвитку залізничного транспорту

Література: [2, 6, 20-24].

 

2. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ КУРСУ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

2.1. Загальні відомості

 

Самостійна робота є невід’ємною частиною навчального процесу і основою пізнавальної діяльності студента.

Метою самостійного вивчення курсу є всебічне підвищення рівня знань, раціоналізація процесів підготовки, виконання і захист індивідуальної роботи, єдність навчання та науково-дослідної праці.

Освоєння курсу відповідно до програми передбачає самостійне опрацювання студентом літературних джерел, вивчення та узагальнення матеріалів теоретичних питань, виконання практичних розрахунків за індивідуальними завданнями.

Навчальні завдання за кожною темою (тематичні навчальні завдання) містять перелік питань згідно з програмою курсу та планом проведення практичних занять, список літературних джерел і комплекс розрахункових завдань.

Тематичними навчальними завданнями для самостійного вивчення курсу є методичні вказівки щодо практичних занять.

Викладач курсу спрямовує і контролює самостійну роботу студента за тематичними завданнями, встановлює час консультацій та термін виконання самостійної роботи за кожною темою курсу.

З метою поглиблення вивчення теоретичного і практичного матеріалу студент відпрацьовує індивідуальні завдання.

Індивідуальна робота студентів денної та заочної форм навчання дещо відрізняється.

Для студентів стаціонару індивідуальна робота полягає у підготовці реферату і вирішенні задач за варіантами завдань.

У рефераті тезисно окреслюється сутність та виявляються основні напрямки вирішення проблем тематично спрямованих на отримання додаткових, поглиблених знань по курсу. Тематика рефератів охоплює питання, що залишилися поза увагою лекційного викладання та практичних розрахунків, передбачених сукупністю задач.

Вирішення задач за варіантами завдань є необов’язковим, але рекомендується до виконання. Завдання цієї складової самостійного опрацювання навчальної дисципліни – набути власних навичок здійснення розрахунків, пов’язати окремі теми курсу, продемонструвати зв’язок між різноманітними показниками та групами показників транспортного виробництва, отримати узагальнене уявлення про системність економічних процесів та явищ в прикладному аспекті функціонування галузі.

Рекомендаційний характер виконання розрахунків за варіантами пов’язаний з обмеженістю часу (в т.ч. поза аудиторного) та значною загальною трудомісткістю роботи.

Студенти заочної форми навчання у межах індивідуального відпрацювання навчальної дисципліни виконують контрольну роботу, яка включає пояснювальну теоретичну та розрахункову частини.

Пояснювальна теоретична частина за змістом є методикою виконання індивідуальних завдань, містить формули та пояснення до розрахунків за варіантами.

Розрахункова частина полягає у вирішенні за індивідуальними завданнями комплексу завдань. У зв’язку з нормативною обмеженістю обсягу контрольної роботи у розрахунковій частині рекомендується виконувати порядку трьох-п’яти завдань. Подібна вимога дозволяє скоротити обсяг розрахунків та забезпечує ознайомлення з різними специфічними аспектами процесу визначення виробничо-економічних показників.

Контрольну роботу слід виконувати згідно з даними методичними вказівками, тоді завдання розрахункової частини обираються з практичних завдань за номерами відповідно до рекомендованого переліку.

Отже, контрольна робота містить завдання реферату, що складаються з питань лекційного курсу і розрахункові завдання.

По суті індивідуальна праця студентів денної та заочної форм навчання відрізняється не за змістом, а за строками виконання та формою подання матеріалів самостійної роботи.

Підготовка рефератів, розрахункових завдань та контрольних робіт – один з етапів вивчення курсу „Основи економіки транспорту”. Його метою є розширення і поглиблення теоретичних знань та отримання практичних навичок планової і аналітичної роботи з певної теми на підставі самостійного узагальнення зібраного матеріалу.

Перелік питань письмової самостійної роботи виходить за межі лекційних планів та планів практичних занять (крім реферативної складової, яка і є презентацією результатів індивідуального пізнання). Це питання, що містить програма курсу, але відповідних матеріалів не розглянуто в процесі аудиторного навчання.

Під час виконання письмової самостійної роботи студент повинен довести вміння користуватися нормативними документами, літературними джерелами, узагальнювати матеріали, формулювати обґрунтовані висновки і рекомендації.

 

2.2. Завдання для самостійної роботи

 

Етапність виконання самостійної роботи:

а)   вибір теми (завдання);

б)   складання плану реферату або контрольної роботи;

в)   підбір літературних джерел;

г)    вивчення спеціальної літератури за тематикою завдань реферату, практичної частини контрольної роботи;

д)   добір і вивчення додаткової літератури за тематикою завдань реферату, практичної частини контрольної роботи (поточних матеріалів, які опубліковані в журналах, газетах тощо);

е)    добір практичного і статистичного матеріалу та його оброблення;

ж) виконання розрахунків за завданнями розрахункової частини контрольної роботи, комплексної розрахункової роботи;

з)    написання та оформлення реферату, комплексної розрахункової та контрольної робіт;

и)   підготовка доповіді до захисту реферату (контрольної роботи).

Вибір теми (завдання) самостійної роботи здійснюється, виходячи з таких положень.

Тема реферату обирається студентом з переліку тем самостійно або за допомогою викладача.

Завдання практичної частини контрольної роботи обирається згідно з двома останніми цифрами шифру залікової книжки студента та першою літерою прізвища студента, але може корегуватися або замінюватися за узгодженням з викладачем.

Розподіл варіантів за двома останніми цифрами залікової книжки студента наведено в табл. 2.1.

Під час вибору теми реферату необхідно враховувати науково-дослідні інтереси студента і актуальність теми для практичної діяльності. Студент може також запропонувати свою тему, при цьому вона повинна мати теоретичне або практичне значення для конкретного транспортного підприємства, галузі або економіки України. Важливо, щоб тема реферату була пов’язана з темою дослідження майбутньої дипломної або магістерської роботи студента.

Обравши тему, необхідно визначити мету і об’єкт дослідження. Це допоможе встановити сукупність завдань, які слід вирішити під час підготовки реферату або написання теоретичної частини контрольної роботи.

Мета – закріплення теоретичних знань з курсу „Основи економіки транспорту”, поглиблене вивчення і розроблення окремих проблем, систематизація, узагальнення та підготовка на цій основі пропозицій галузевого організаційно-економічного розвитку.

Після визначення мети і завдань дослідження студент складає план реферату або  контрольної роботи.

Реферат або контрольна роботи складається із: титульного аркуша затвердженої форми; змісту; словника економічних термінів; вступу; основної частини; висновків; списку використаних джерел; додатків.

Словник економічних термінів надає тлумачення специфічної термінології, яка використовується в рефераті.

Вступ містить стислу характеристику теми, її актуальність, завдання, які необхідно виконати для розкриття теми (дослідження загальних відомостей, оцінка специфічних характеристик, систематизація практичних рекомендаційних матеріалів тощо), загально – джерела, які необхідно використати для виконання завдань, перелік основних економічних категорій.

Основна частина складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починається з нової сторінки і містить матеріал з одного з поставлених завдань. Наприкінці кожного розділу формулюються висновки, що дає можливість вивільнити загальні висновки від незначних подробиць.

Відповіді не повинні дублювати текст підручника або іншого джерела. Студенту необхідно повною мірою виявити свої загальноекономічні та специфічні знання. Разом з тим не рекомендується давати однозначні відповіді без належних пояснень.

Пояснювальні матеріали повинні містить критичну оцінку літературних джерел, практичного та теоретичного досвіду з питань економіки транспорту і характеризувати ступінь самостійного узагальнення та індивідуальної підготовки студентів.

Розрахункові завдання за курсом та розрахункова частина контрольної роботи оформляються у вигляді розв’язку задач відповідно до методичних рекомендацій та наведених прикладів. Всі розрахунки, які обґрунтовують цифрові дані, слід виконувати з точністю до 0,001, а при переведенні у відсотки – до 0,1. Вони мають бути складовою частиною роботи.

Наприкінці кожного завдання за результатами розрахунків, виконаних згідно з варіантом індивідуального завдання та з позначенням розміру отриманих даних, робляться висновки. У висновках студенту необхідно повною мірою виявити свої знання та досвід практичної роботи. Поряд з тим не рекомендується робити однозначні висновки без належних пояснень.

Загальні висновки містять найважливіші результати, отримані по кожному завданню, а також рекомендації щодо подальшого розвитку розглянутих проблем.

Список використаних джерел містить лише ті джерела, які були безпосередньо використані при написанні реферату або практичної частини контрольної роботи.

До підготовки реферату, виконання розрахункової та контрольної робіт студент повинен вивчити необхідну літературу: спеціальні та додаткові джерела, законодавчі і нормативні документи, конспект лекцій. Деякі пояснення і стисле викладення питань, які розглядаються в розрахункових завданнях, даються в методичних вказівках. До розв’язання кожної задачі слід приступати лише після ознайомлення з ними.

 

 


Таблиця 2.1.

Варіанти завдань

 

Дві останні цифри шифру

Варіант теоретичної частини

Варіант розрахункової частини (номери задач)

Дві останні цифри шифру

Варіант теоретичної частини

Варіант розрахункової частини (номери задач)

01 або 51

1

1, 11, 21, 31, 41, 51

26 або 76

26

6, 18, 29, 36, 48, 59

02 або 52

2

2, 12, 22, 32, 42, 52

27 або 77

27

7, 19, 30, 37, 49, 60

03 або 53

3

3, 13, 23, 33, 43, 53

28 або 78

28

8, 20, 21, 38, 50, 51

04 або 54

4

4, 14, 24, 34, 44, 54

29 або 79

29

9, 11, 22, 39, 41, 52

05 або 55

5

5, 15, 25, 35 ,45 ,55

30 або 80

30

10, 12, 23, 40, 42, 53

06 або 56

6

6, 16, 26, 36, 46, 56

31 або 81

31

1, 14, 24, 31, 44, 54

07 або 57

7

7, 17, 27, 37, 47 ,57

32 або 82

32

2, 15, 25, 32, 45, 55

08 або 58

8

8, 18, 28, 38, 48, 58

33 або 83

33

3, 16, 26, 33, 46, 56

09 або 59

9

9, 19, 29, 39, 49, 59

34 або 84

34

4, 17, 27, 34, 47, 57

10 або 60

10

10, 20, 30 ,40, 50, 60

35 або 85

35

5, 18, 28, 35, 48, 58

11 або 61

11

1, 12, 23, 31, 42, 53

36 або 86

36

6, 19, 29, 36, 49, 59

12 або 62

12

2, 13, 24, 32, 43, 54

37 або 87

37

7, 20, 30, 37, 50, 60

13 або 63

13

3, 14, 25, 33, 44, 55

38 або 88

38

8, 11, 22, 38, 41, 52

14 або 64

14

4, 15, 26, 34, 45, 56

39 або 89

39

9, 12, 23, 39, 42, 53

15 або 65

15

5, 16, 27, 35, 46, 57

40 або 90

40

10, 13, 24, 40, 43, 54

16 або 66

16

6, 17, 28, 36, 47, 58

41 або 91

41

1, 15, 25, 31, 45, 55

17 або 67

17

7, 18, 29, 37, 48, 59

42 або 92

42

2, 16, 26, 32, 46, 56

18 або 68

18

8, 19, 30, 38, 49, 60

43 або 93

43

3, 17, 27, 33, 47, 57

19 або 69

19

9, 20, 21, 39, 50, 51

44 або 94

44

4, 18, 28, 34, 48, 58

20 або 70

20

10, 11, 22, 40, 41, 52

45 або 95

45

5, 19, 29, 35, 49, 59

21 або 71

21

1, 13, 24, 31, 43, 54

46 або 96

46

6, 20, 30, 36, 50, 60

22 або 72

22

2, 14, 25, 32, 44, 55

47 або 97

47

7, 11, 21, 37, 41, 51

23 або 73

23

3, 15, 26, 33, 45, 56

48 або 98

48

8, 12, 22, 38, 42, 52

24 або 74

24

4, 16, 27, 34, 46, 57

49 або 99

49

9, 13, 23, 39, 43, 53

25 або 75

25

5, 17, 28, 35, 47, 58

50 або 00

50

10, 14, 24, 40, 44, 54

 

Підбір та вивчення літератури є процесом творчого засвоєння поставлених питань. Вивчати літературні джерела слід починати від популярних і до монографічних, наукових статей та ін. Доцільно спочатку опрацювати підручники, навчальні посібники, а потім нормативно-законодавчі документи, теоретичні розробки, статті.

У процесі роботи над літературними джерелами необхідно виділити основне у прочитаному, ретельно розібратися у термінології, записати питання, які виникають під час роботи з літературою.

Для написання самостійної роботи слід використовувати фактичний матеріал транспортного підприємства або галузеві статистичні дані. Подібні відомості дозволяють унаочнити та деталізувати дослідження. До початку збирання фактичних матеріалів доцільно визначити перелік необхідних показників, джерела інформації, послідовність збирання даних. Інформаційними джерелами можуть бути статистичні та нормативні довідники, форми звітності, сайти Інтернет (ukrstat.gov.ua тощо). Зібраний практичний матеріал слід систематизувати з використанням статистичних та економіко-математичних методів (середні величини, індекси, ряди динаміки, групування, кореляційний аналіз та ін.).

При складанні списку літератури рекомендується дотримуватися такої послідовності:

  1. Закони України;
  2. Укази Президента України;
  3. Постанови Верховної Ради України;
  4. Постанови, декрети, рішення Кабінету Міністрів України;
  5. Інструктивні матеріали міністерств і відомств;
  6. Монографії, наукові праці, статті, навчальна література;
  7. Матеріали транспортного підприємства або галузі.

У переліку використаних джерел законодавчі і нормативні матеріали розташовуються у хронологічному порядку, монографії, статті та ін. – в алфавітному порядку.

Додатки містять допоміжний матеріал, який надається у разі потреби для повноти сприйняття реферату. Це – таблиці допоміжних цифрових даних, схеми, графіки, форми документів та приклади їх заповнення, розрахункові приклади та інші ілюстрації допоміжного характеру, які роблять результати дослідження більш наочними.

В процесі оформлення матеріалів самостійної роботи слід дотримуватися таких рекомендацій.

Загальний обсяг реферату та контрольної роботи не повинен перевищувати 8-20 сторінок (без титульного аркуша, завдання, списку літератури і додатків).

Приблизна структура підготовлених матеріалів:

  • словник економічних термінів (1-2 стор. для реферату);
  • вступ (1-2 стор.);
  • основна частина (для реферату 5-6 стор.);
  • основна частина (для контрольної роботи 8-10 стор.);
  • висновки (1-2 стор.).

Робота може бути написана власноручно, надрукована на друкарській машинці (через 2 інтервали) чи набрана на комп’ютері (з інтервалом 1,5) українською мовою на аркушах формату А4. Обсяг роботи не повинен перевищувати відповідно 40 тис. знаків комп’ютерного набору або 25 сторінок, надрукованих на машинці (але не менш 20 сторінок), при цьому враховується тільки вступ, основна частина (теоретична та розрахункова) та висновки. Робота, подана в рукописному варіанті, має бути написана розбірливим почерком.

Написання реферату передбачає декілька етапів. На початковому етапі відбирається і систематизується матеріал для підготовки роботи згідно з планом. Потім формулюються висновки і рекомендації, які випливають з основного змісту, оцінюється можливість їх використання в практичній діяльності галузевих підприємств. На наступному етапі уточнюються окремі питання, остаточно формулюються висновки і пропозиції. На завершальному етапі зібраний матеріал підлягає літературній обробці і оформленню.

На титульному аркуші (заповнюється відповідно до зразка поданого у додатку А) зазначається міністерство, офіційна назва університету, кафедри, назва реферату або контрольної роботи. Нижче зазначається шифр групи, прізвище, ініціали та шифр залікової книжки студента, вчений ступінь, посада, прізвище, ініціали викладача. Внизу титульної сторінки – місто і рік.

На другій сторінці наводиться зміст роботи, який відображає її структуру – складові частини із зазначенням сторінок розміщення.

Текст пишеться на одній сторінці аркуша з дотриманням таких вимог: зліва поле шириною 3,5 см, справа – 1 см, зверху і знизу – по 2 см. Усі сторінки нумеруються у правій верхній частині арабськими цифрами. Загальна нумерація починається з титульного аркуша, але порядковий номер на ньому не ставиться. Кожна структурна частина (зміст, словник економічних термінів, вступ, розділи, висновки, список використаних джерел, додатки) починаються з нової сторінки.

У текстовій частині і додатках умовні позначки, зображення, схеми, графіки повинні відповідати чинним стандартам.

Розділи нумеруються послідовно. Підрозділи – за кожним розділом окремо: перша цифра – номер розділу, друга – підрозділу.

У тексті реферату повинні міститися посилання на літературні джерела, наведений цифровий матеріал. При посиланні на літературні джерела в квадратних дужках вказують порядковий номер за списком використаної літератури. При наведенні в тексті цитат, в кінці них після лапок ставиться порядковий номер літературного джерела і номер сторінки, на якій розміщена цитата.

Рисунки розміщують відразу після посилання на них у тексті і нумерують послідовно в межах розділу арабськими цифрами: перша цифра – номер розділу, друга – порядковий номер рисунка.

Таблиці також розміщують відразу після згадування про них у тексті. Вони мають бути простими і зрозумілими, нумеруються послідовно в межах розділу, причому номер розміщується разом із словом „таблиця”.

При використанні в тексті формул обов’язково вказується значення символів. Після формули ставиться кома, з нового рядка після слова „де” наводяться умовні позначки показників, через дефіс їх тлумачення з наведенням одиниць виміру. Кожен показник розкривається з нового рядка. Формули нумеруються послідовно в межах розділу. Перша цифра вказує розділ, друга – порядковий номер формули. Якщо в подальшому тексті на приведені формули відсутні посилання формули можна не нумерувати.

Виконання розрахунків за завданнями розрахункової частини контрольної роботи здійснюється по варіантах. Варіант визначається на підставі останніх двох цифр залікової книжки та першої літери прізвища студента, але корегуванню або заміні не підлягає.

Для розрахункового завдання передбачено варіанти задач, що містить раніше наведена табл. 2.1.

Зброшурована та підписана студентом контрольна робота здається на кафедру для перевірки не пізніше ніж за тиждень до початку екзаменаційної сесії. Строки та порядок подання рефератів та комплексної розрахункової роботи узгоджуються з викладачем.

Формою контролю індивідуальної роботи студента є перевірка підготовлених завдань і співбесіда або захист реферату, комплексних розрахункових робіт і співбесіда або проведення заліку за результатами перевірки контрольної роботи.

Співбесіда або публічний захист включає доповідь та додаткові запитання. Доповідь містить загальну презентацію поставлених у межах самостійної роботи завдань та визначеної проблематики, стислу характеристику головних узагальнень, здобутих у процесі дослідження, надання рекомендацій та окреслення шляхів вирішення виявлених проблем. По можливості висвітлені положення повинні бути обґрунтовані посиланнями на провідний досвід, статистичними даними, матеріалами аналітичних розрахунків тощо.

У процесі підготовки доповіді слід усвідомлювати обмеженість тривалості виступу (5 - 7 хв.), а також враховувати необхідність запам’ятовування значного обсягу специфічного матеріалу, тому рекомендується будувати короткі, але змістовні фрази, представляти округлені дані та висвітлювали лише головні моменти дослідження.

Оцінку за виконану самостійну роботу з курсу „Основи економіки транспорту” викладач виставляє згідно з існуючими положеннями за реферат та індивідуальні розрахункові завдання – за чотирибальною системою („відмінно”, „добре”, „задовільно”, „не задовільно”), за контрольну роботу – „зараховано” або „не зараховано” як середню за опрацьовані питання і розрахункові завдання. Критерії оцінок за чотирибальною шкалою представлено у розділі „Підсумковий контроль знань” методичних вказівок.

 

 

 

 

2.3. Тематика теоретичних індивідуальних завдань

 

Завдання 1

  1. Становлення та розвиток економіки транспорту як науки і навчальної дисципліни.
  2. Загальна характеристика транспортної мережі.
  3. Особливості транспорту як галузі економіки.
  4. Техніко-економічна характеристика транспортної інфраструктури.
  5. Техніко-економічна характеристика залізничного транспорту.
  6. Техніко-економічна характеристика автомобільного транспорту.
  7. Техніко-економічна характеристика дорожнього господарства.
  8. Техніко-економічна характеристика авіаційного транспорту.
  9. Техніко-економічна характеристика водного транспорту.
  10. Техніко-економічна характеристика трубопровідного транспорту.
  11. Значення окремих видів транспорту.
  12. Нормативні засади функціонування транспортної галузі.
  13. Нормативні засади функціонування залізничного транспорту.
  14. Нормативні засади функціонування автомобільного транспорту.
  15. Нормативні засади функціонування авіаційного транспорту.
  16. Нормативні засади функціонування водного транспорту.
  17. Особливості конкуренції на транспорті.
  18. Конкурентоспроможність транспортного підприємства.
  19. Інструменти підвищення конкурентоспроможності транспортного підприємства.
  20. Конкурентоспроможність транспортної продукції.
  21. Оцінка конкурентоспроможності транспортної продукції.
  22. Транспортний маркетинг як сучасна система організації і управління виробничо-збутовою діяльністю.
  23. Маркетингове дослідження транспортного ринку.
  24. Транспортні послуги.
  25. Реформування залізничного транспорту.
  26. Планування на залізничному транспорті.
  27. Планування та прогнозування вантажних перевезень.
  28. Вирішення транспортних завдань.
  29. Планування та прогнозування пасажирських перевезень.
  30. Планування роботи рухомого складу у вантажному русі.
  31. Планування роботи рухомого складу в пасажирському русі.
  32. Економічна оцінка поліпшення якості використання технічних засобів залізниць.
  33. Матеріально-технічне забезпечення залізничного транспорту.
  34. Розвиток матеріально-технічної бази залізничного транспорту.
  35. Ефективність використання різних видів тяги та модернізації локомотивного господарства.
  36. Ефективність реконструкції технічних засобів вагонного господарства.
  37. Ефективність розвитку контейнерно-пакетних перевезень.
  38. Ефективність реконструкції колійного господарства.
  39. Ефективність розвитку технічних засобів в господарствах перевезень, пасажирському, сигналізації та зв’язку.
  40. План з праці.
  41. Оплата праці робітників.
  42. Планування експлуатаційних витрат.
  43. Калькуляція собівартості перевезень.
  44. Калькуляція послуг підсобно-допоміжної діяльності.
  45. Методи розрахунку собівартості перевезень.
  46. Фактори впливу на собівартість перевезень.
  47. Тарифи на перевезення.
  48. Розподіл доходів між залізницями.
  49. Планування доходів від вантажних та пасажирських перевезень.
  50. Порядок фінансування основної діяльності підприємств залізничного транспорту.

 

Завдання 2

Складається з основного та додаткового переліку. Додаткові теми розширяють вибір питань, дозволяють студентам обрати проблему згідно з власними дослідницькими інтересами та полегшують заміну теоретичного завдання контрольної роботи.

Основний перелік

  1. Головні напрямки економічних досліджень та розробок на транспорті.
  2. Історія розвитку економіки транспорту.
  3. Провідні наукові діячі в галузі економіки транспорту.
  4. Роль і особливості транспорту в системі світових економічних зв’язків.
  5. Закон України про транспорт.
  6. Програма створення і функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні.
  7. Державна програма розвитку транспортно-дорожнього комплексу України.
  8. Концепція реформування транспортного сектору економіки.
  9. Комплексна програма становлення України як транзитної держави.
  10. Світові тенденції розвитку різних видів транспорту.
  11. Види конкуренції на транспортному ринку (досконала (чиста), олігополістична, монополістична конкуренції, чиста монополія).
  12. Концепції транспортного маркетингу.
  13. Закон України про залізничний транспорт.
  14. Статут залізниць.
  15. Напрямки удосконалення системи управління залізничним транспортом.
  16. Історія реструктуризації вітчизняних залізниць.
  17. Концепція державної програми реформування залізничного транспорту.
  18. Основні напрямки удосконалення планування на залізничному транспорті.
  19. Правила перевезень вантажів.
  20. Напрямки розвитку вантажних перевезень.
  21. Автоматизація економічних розрахунків під час вирішення транспортних завдань.
  22. Правила перевезень пасажирів, багажу та вантажобагажу.
  23. Напрямки розвитку пасажирських перевезень.
  24. Напрямки розвитку експлуатаційної роботи.
  25. Фактори впливу на величину виробничого запасу.
  26. Товарообіг на залізничному транспорті: планування та аналіз.
  27. Планування та аналіз витрат на матеріально-технічне постачання.
  28. Призначення та показники роботи матеріальних складів.
  29. Напрямки матеріально-технічного розвитку.
  30. Напрямки розвитку нових видів тяги.
  31. Модернізація локомотивного господарства.
  32. Основні напрямки науково-технічного прогресу в вагонному господарстві.
  33. Напрямки розвитку технічних засобів та колійного господарства.
  34. Напрямки розвитку контейнерно-пакетних перевезень.
  35. Напрямки розвитку технічних засобів у господарстві перевезень.
  36. Напрямки розвитку технічних засобів у пасажирському господарстві.
  37. Напрямки розвитку технічних засобів у господарстві сигналізації та зв’язку.
  38. Фактори зростання продуктивності праці на залізничному транспорті.
  39. Напрямки удосконалення організації праці на залізничному транспорті.
  40. Стимулювання праці на залізничному транспорті.
  41. Заходи по зменшенню витрат на перевезення.
  42. Собівартість перевезення різних видів вантажів.
  43. Собівартість перевезення вантажів по дільницях та напрямках.
  44. Собівартість перевезення вантажів в контейнерах.
  45. Шляхи зниження собівартості перевезень.
  46. Шляхи удосконалення вантажних та пасажирських залізничних тарифів.
  47. Історичний огляд розвитку тарифоутворення на залізничному транспорті.
  48. Тарифна політика Укрзалізниці.
  49. Шляхи підвищення рівня доходів залізничного транспорту.
  50. Особливості фінансових взаємовідносин на залізничному транспорті.

Додатковий перелік

  1. Вплив держави на функціонування та розвиток транспорту.
  2. Нормативно-правове регулювання розвитку транспортної галузі.
  3. Концепція розвитку транспортної системи України.
  4. Міжнародні транспортні організації, участь в них України.
  5. Загальна характеристика системи міжнародних транспортних коридорів.
  6. Промисловий транспорт: загальна характеристика.
  7. Сучасний стан та проблеми розвитку міського транспорту.
  8. Сучасний стан та проблеми розвитку морського транспорту.
  9. Сучасний стан та проблеми розвитку автомобільного транспорту.
  10. Сучасний стан та проблеми розвитку повітряного транспорту.
  11. Змішані перевезення та їх ефективність.
  12. Організація контейнерних перевезень в Україні.
  13. Загальна характеристика послуг транспорту.
  14. Транспортне обслуговування та його якість.
  15. Основні напрямки розвитку транспортно-експедиторської діяльності на транспорті.
  16. Формування ринку транспортно-експедиторських послуг в Україні.
  17. Закон України “Про транзит вантажів”.
  18. Перспективи розвитку лізингу на транспорті.
  19. Раціональне використання природних ресурсів підприємствами транспорту.
  20. Економічний механізм раціонального природокористування на транспорті.

3. РОЗРАХУНКОВІ ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

 

3.1. Продукція транспорту: вимірники і показники

 

Завдання

Визначити показники транспортної продукції всіх видів транспорту. Для цього розрахувати:

1)       загальний обсяг перевезень транспорту;

2)       величину вантажо- та пасажирообігу за видами транспорту та по транспорту в цілому;

3)       розмір приведеної транспортної продукції з врахуванням диверсифікації коефіцієнтів приведення.

На залізничному транспорті коефіцієнт приведення  прийнято рівним 1. При визначенні продуктивності праці  приймається рівним 2 з врахуванням більш високої трудомісткості виконання 1 пас-км. На автомобільному транспорті  = 0,4. На авіаційному – 0,09. На морському та річковому – 1.

Вихідні дані наведено в табл. 3.1 та 3.2.

 

Методичні рекомендації

Обсяг перевезень вантажів () – це кількість тонн вантажів, перевезених за визначений проміжок часу. Вимірюється в тоннах (т).

, т,

де  – кількість тонн вантажу, перевезеного за t-ий відрізок часу (), т.

Обсяг перевезень пасажирів () – кількість пасажирів, перевезених за визначений проміжок часу. Вимірюється в чоловіках (чол.).

, чол.,

де  – кількість пасажирів, перевезених за t-ий відрізок часу, чол.

Вантажообіг () – це робота з переміщення вантажу, визначається як добуток маси перевезеного вантажу та відстані перевезення. Вимірюється вантажообіг в умовно-натуральних одиницях – тонно-кілометрах (т-км). Відрізняють вантажообіг-нетто і вантажообіг-брутто. Вантажообіг-нетто – виражає корисну роботу транспорту та враховує переміщення лише вантажу. Вантажообіг-брутто враховує переміщення вантажу з масою тари рухомого складу.

, т-км,

де  – відстань перевезення однієї тонни вантажу, км.

Пасажирообіг () – робота з переміщення пасажирів, розраховується як добуток кількості перевезених пасажирів та відстані перевезення. Одиницями виміру умовно-натуральні – пасажиро-кілометри (пас.-км).

, т-км,

де  – відстань перевезення одного пасажира, км.

Приведена продукція транспорту () – загальний кількісний вимірник продукції транспорту, що визначається сумою тонно- та пасажиро-кілометрів і вимірюється в приведених тонно-кілометрах.

, прив. т-км,

де  – коефіцієнт приведення пасажиро-кілометра до тонно-кілометра, який визначається співвідношенням трудомісткості або вартості перевізної роботи при виконанні 1 пас.-км та 1 т-км.

За умовами завдання обсяг перевезених тонн вантажу та кількість перевезених пасажирів подано за окремий період. Слід розрахувати загальні обсяги вантажних та пасажирських перевезень транспорту загального користування як суму відповідних показників за видами транспорту.

Аналогічно визначаються інші показники транспортної продукції.

Розмір транспортної продукції визначається в табл. 3.3.

 

3.2. Показники вантажних перевезень

 

Завдання

Надати характеристику вантажним перевезенням залізниці. Для цього:

1)     визначити структуру вантажообігу за видами сполучення;

2)     розрахувати співвідношення тарифного та експлуатаційного вантажообігу;

3)     визначити якісні показники;

4)     зробити висновки.

Вихідні дані наведено в табл. 3.4.

 

Методичні рекомендації

На залізничному транспорті вантажні перевезення поділяються за видами сполучення на:

  • місцеве – перевезення у межах однієї залізниці;
  • ввіз – прибуття вантажів із станцій інших залізниць;
  • вивіз – відправлення вантажів із станцій даної залізниці на інші залізниці мережі;
  • транзит – перевезення вантажів, що надходять з інших залізниць та прямують через дану залізницю на інші залізниці мережі.

Ввіз, вивіз, транзит відносяться до прямого сполучення, під яким мають на увазі перевезення у межах двох та більше залізниць.

Поділ вантажних перевезень по видах сполучення має важливе практичне визначення для організації перевезень, планування та аналізу експлуатаційної роботи, формування та розподілу доходів. Кожна залізниця виконує різну кількість операцій, пов’язаних з перевезенням вантажів в окремих видах сполучення. Лише під час перевезення у місцевому сполученні виконується весь цикл перевізних операцій, тоді як під час вивозу залізниця не виконує кінцевої операції (вивантаження), під час ввозу – початкової (навантаження), а під час транзиту – ні початкової, ні кінцевої.

До об’ємних показників виконання вантажних перевезень відносяться такі:

  • відправлено вантажів;
  • перевезено вантажів;
  • вантажообіг;
  • пробіг вантажних вагонів;
  • робочий парк вантажних вагонів.

Відправлення вантажів () – це кількість тонн вантажу відправленого по всіх станціях за визначений проміжок часу.

Обсяг перевезень вантажів () – це кількість тонн вантажу, перевезених за певний проміжок часу.

Показники відправлення та перевезення вантажів вимірюються у кількості тонн або вагонів (т, ваг.).

Вантажообіг () – це робота з переміщення вантажів, визначається як добуток маси переміщеного вантажу та відстані перевезення. Вимірюється вантажообіг в умовно-натуральних одиницях – тонно-кілометрах (т-км). Відрізняють вантажообіг-нетто та вантажообіг-брутто, тарифний та експлуатаційний вантажообіг.

Вантажообіг-нетто () – це корисна робота транспорту, що враховує переміщення лише вантажу.

Вантажообіг-брутто () враховує переміщення вантажу разом з тарою рухомого складу.

Співвідношення вантажообігу-нетто та вантажообігу-брутто можна охарактеризувати коефіцієнтом корисної дії залізничного транспорту. Як для інших технічних систем – співвідношення не перевищує одиниці.

 < 1.

 

 

 

Таблиця 3.1

Показники вантажних перевезень

 

 

 

Варіант

Перевезення вантажів за видами транспорту, млн. т

Середня відстань перевезення вантажів, км

річковий

морський

трубопровідний

автомобільний

залізничний

річковий

морський

трубопровідний

автомобільний

залізничний

10

8

6

227

955

290

738

1433

860

20

585

9

8

7

226

956

295

739

1431

861

21

590

8

9

6

225

957

300

740

1430

862

22

595

7

9

7

224

958

305

741

1429

863

23

600

6

10

6

223

959

310

742

1428

864

24

605

5

10

7

222

960

315

743

1427

860

25

610

4

11

6

221

961

320

744

1426

861

26

615

3

11

7

220

962

325

745

1425

862

27

620

2

12

6

219

963

330

746

1424

863

28

625

1

12

7

218

964

335

747

1423

864

29

630

 

 

 

 

 

Таблиця 3.2

Показники вантажних перевезень

 

Варіант

Перевезення пасажирів за видами транспорту, млн. чол.

Середня відстань перевезення пасажирів, км

річковий

морський

авіаційний

автомобільний

залізничний

річковий

морський

авіаційний

автомобільний

залізничний

20

2

4

1

2605

500

25

1150

1700

11

106

19

3

5

1,5

2610

498

26

1155

1750

12

107

18

4

6

1

2615

496

27

1160

1800

13

108

17

2

7

1,5

2620

494

28

1165

1850

14

109

16

3

8

1

2625

492

29

1170

1900

15

110

15

4

4

1,5

2630

490

30

1175

1700

16

111

14

2

5

1

2635

488

31

1180

1750

17

112

13

3

6

1,5

2640

486

32

1185

1800

18

113

12

4

7

1

2645

484

33

1190

1850

19

114

11

2

8

1,5

2650

482

34

1200

1900

20

115

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.3

Обсяги перевезень транспорту загального користування

 

Показник

Вид транспорту

Всього

річковий

морський

трубопровідний

авіаційний

автомобільний

залізничний

Обсяг перевезення вантажів, млн. т

 

 

 

 

 

 

 

Обсяг перевезення пасажирів, млн. чол.

 

 

 

 

 

 

 

Середня відстань перевезення вантажів, км

 

 

 

 

 

 

 

Середня відстань перевезення пасажирів, км

 

 

 

 

 

 

 

Вантажообіг, т-км

 

 

 

 

 

 

 

Пасажирообіг, пас.-км

 

 

 

 

 

 

 

Коефіцієнт приведення

 

 

 

 

 

 

 

Приведений вантажообіг, прив. т-км

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.4

Обсяги перевезення вантажів на залізниці

 

Варіант

Вантажообіг за видами сполучення, млн. т-км

Тарифні тонно-кілометри, млн.

Тонно-кілометри, млн.

Пробіг вагонів,

тис. ваг.-км

Робочий парк вантажних вагонів

ввіз

вивіз

місцеве

транзит

нетто

брутто

навантажений

порожній

30

3510

4950

2430

31070

42300

41121

72404

431132

703427

10945

29

3520

4940

2435

31080

42310

41136

72440

434185

705409

10955

28

3530

4930

2440

31090

42320

41150

72465

437251

707385

10965

27

3540

4920

2445

31060

42330

40706

71683

440330

709356

10975

26

3550

4910

2450

31050

42340

40701

71674

443421

711322

10985

25

3560

4900

2455

30420

41530

40095

70607

448071

715750

10995

24

3570

4890

2460

30430

41540

39696

69905

451194

717702

11005

23

3580

4880

2465

30440

41550

39710

69929

454330

719649

11015

22

3590

4870

2470

30410

41560

39686

69887

457479

721590

11025

21

3500

4860

2475

30400

41570

39586

69711

460641

723525

11035

 

 

Зворотне співвідношення – коефіцієнт перевищення загальної роботи транспорту над корисною, завжди більше одиниці.

 > 1.

Тарифний вантажообіг – розраховується за „тарифною” відстанню тарифних керівництв, проставленої у перевізних документах: накладній та дорожній відомості.

Експлуатаційний вантажообіг – визначається за фактичним пробігом вантажу на підставі маршруту машиніста.

Співвідношення вказаних показників відображає коефіцієнт перевищення експлуатаційним вантажообігом тарифного.

 ≥ 1.

Як правило експлуатаційні тонно-кілометри більше тарифних, але існують винятки коли у тарифному керівництві у відстанях врахована повна довжина дільниць великих залізничних вузлів, тобто використані так звані віртуальні відстані незмінні за будь-якої відстані перевезення між станціями вузла.

Вантажообіг в тонно-кілометрах визначається на підставі вантажопотоку та щільності (густоти) перевезень (вантажонапруженості) кожної дільниці залізниці по обох напрямках (парному та непарному).

Для характеристики роботи рухомого складу, найбільш активної частини основних виробничих фондів, у вантажному русі використовуються показники:

  • пробігу вантажних вагонів (порожнього та загального);
  • пробігу та кількості вантажних поїздів;
  • пробігу вантажних локомотивів;
  • парк локомотивів, що експлуатується, і робочий парк вантажних вагонів.

Пробіг вантажних вагонів () – добуток числа та відстані переміщення вагонів. Вимірюється в умовно-натуральних одиницях – вагоно-кілометрах (ваг.-км). Загальний пробіг вагонів () складається з навантаженого () та порожнього () пробігів.

.

Пробіг поїздів () враховує роботу вагонів у тонно-кілометрах брутто та масу поїздів. Вимірюється в поїздо-кілометрах (поїз.-км).

Пробіг локомотивів () визначають за даними про пробіг поїздів. Загальний пробіг локомотива отримують як суму пробігу у голові поїзду, у подвійній тязі та підштовхуванні, пробігу спеціальних маневрових локомотивів, „гарячого” простою.

До експлуатаційного парку локомотивів () та робочого парку вагонів () відноситься рухомий склад, що бере участь в перевізному процесі.

Основними якісними показниками з вантажних перевезень є:

  1. Продуктивність вантажного вагона;
  2. Середньодобовий пробіг вагона;
  3. Відсоток порожнього пробігу до загального;
  4. Відсоток порожнього пробігу до навантаженого;
  5. Динамічне навантаження на вагон.

Продуктивність вантаженого вагона () – характеризує добовий виробіток одного вагона робочого парка. Вимірюється в тонно-кілометрах нетто. Розраховується за формулою:

, т-км нетто / ваг.

Середньодобовий пробіг вагона () – відстань, яку проїхав один вагон робочого парку в середньому за добу (кілометрів).

, т-км нетто.

Відсоток порожнього пробігу до загального () показує частку порожнього пробігу вагонів у загальному пробігу; до навантаженого () – частку у навантаженому пробігу.

, %;

, %.

Динамічне навантаження на вагон показує кількість тонн вантажу, що приходиться в середньому на вагон на шляху слідування. Розрізняють динамічне навантаження навантаженого вагону () – кількість тонн вантажу на навантажений вагон та динамічне навантаження вагону робочого парку () – кількість тонн вантажу на вагон робочого парку.

, т / ваг.;

, т / ваг.

 

3.3. Показники пасажирських перевезень

 

Завдання

Надати характеристику пасажирським перевезенням залізничного транспорту. Для цього:

1)       визначити структуру об’ємних показників за видами сполучення;

2)       розрахувати якісні показники;

3)       зробити висновки.

Вихідні дані наведено в табл. 3.5. Варіант обирається згідно з порядковим номером студента в списку групи.

 

Методичні рекомендації

На залізничному транспорті пасажирські перевезення поділяються за видами сполучення на:

  • пряме – перевезення у межах двох та більше залізниць;
  • місцеве – перевезення у межах однієї залізниці;
  • приміське – перевезення у межах приміських зон з врахуванням внутрішніх міських перевезень.

Перевезення в прямому та місцевому сполученнях мають назву перевезення дальнього сполучення.

Поділ пасажирських перевезень по видах сполучення має важливе практичне визначення для організації перевезень, планування та аналізу експлуатаційної роботи, встановлення і удосконалення тарифів. Структура пасажирських перевезень по видах сполучення впливає на економічні показники роботи залізниць через різний рівень собівартості і оплати приміських та дальніх перевезень.

До об’ємних показників виконання пасажирських перевезень відносяться такі:

  • відправлено пасажирів;
  • перевезено пасажирів;
  • пасажирообіг;
  • пробіг пасажирських вагонів;
  • відправлено поїздів.

Відправлення пасажирів () – це сума відправлення пасажирів по всіх станціях за певний проміжок часу.

Обсяг перевезень пасажирів () – це кількість пасажирів, перевезених за певний проміжок часу.

Показники відправлення та перевезення пасажирів вимірюються у кількості чоловік (чол.).

Обсяг перевезення пасажирів складається з відправлення пасажирів, кількості пасажирів, що прибули на станції залізниці зі станцій інших залізниць (), і кількості пасажирів, які проїхали транзитом (). Отже:

.

Пасажирообіг () – це робота з переміщення пасажирів, визначається як добуток кількості перевезених пасажирів та відстані перевезення. Вимірюється пасажирообіг в умовно-натуральних одиницях – пасажиро-кілометрах (пас.-км).

Пасажирообіг в пасажиро-кілометрах визначається в такому ж самому порядку, що і вантажообіг. Для розрахунку пасажирообігу слід визначити пасажиропотік та густоту перевезень (пасажиронапруженість) кожної дільниці залізниці по обох напрямках (парному та непарному).

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.5

Обсяги перевезення пасажирів на залізничному транспорті

 

Варіант

Пасажирообіг,

млн. пас.-км

Перевезено пасажирів, тис. чол.

Відправлено пасажирів, тис. чол.

Пробіг вагонів,

тис. ваг.-км

Відправлено поїздів

пряме

місцеве

приміське

пряме

місцеве

приміське

пряме

місцеве

приміське

дальнє

приміське

дальнє

приміське

40

24950

3310

24300

93175

14945

428215

33830

14945

427975

1081870

428725

172500

728050

39

24940

3320

24350

93170

14955

428210

33930

14955

427970

1081880

428700

172600

728000

38

24930

3330

24400

93165

14965

428205

34300

14965

427965

1081890

428775

172700

728050

37

24920

3340

24450

93160

14975

428200

33830

14975

427960

1081900

428750

172800

728000

36

24910

3350

24500

93155

14985

428195

33930

14985

427955

1081910

428725

172900

728050

35

24900

3360

24550

93150

14995

428190

34300

14995

427950

1081920

428700

172500

728000

34

24890

3370

24600

93145

15005

428185

33830

15005

427945

1081930

428775

172600

728050

33

24880

3380

24650

93140

15015

428180

33930

15015

427940

1081940

428750

172700

728000

32

24870

3390

24700

93135

15025

428185

34300

15025

427935

1081950

428725

172800

728050

31

24860

3400

24750

93130

15035

428170

33830

15035

427930

1081960

428700

172900

728000

 


Для характеристики роботи рухомого складу, найбільш активної частини основних виробничих фондів, у пасажирському русі використовуються показники пробігу пасажирських вагонів та відправлення поїздів.

Пробіг пасажирських вагонів () – добуток числа та відстані переміщення вагонів. Вимірюється в умовно-натуральних одиницях – вагоно-кілометрах (ваг.-км).

Під час розрахунку пробігу пасажирських вагонів враховуються пробіги вагонів: пасажирських, поштових, багажних, ресторанів. По дільницях, де для пасажирських перевезень використовуються електро- та дизель-поїзди, підраховуються секції-кілометри.

Відправлення пасажирських поїздів () – це кількість поїздів, відправлених у пасажирському русі станціями залізниці за певний проміжок часу.

Основними якісними показниками по пасажирських перевезеннях є:

  1. Середня дальність перевезень;
  2. Населеність вагона.

Середня дальність перевезень пасажирів – відстань, на яку в середньому перевозиться один пасажир, тобто середня відстань від станції відправлення до станції призначення пасажира. Вимірюється в кілометрах (км).

Визначається розрахунковим шляхом як співвідношення пасажирообігу та кількості перевезень пасажирів.

.

Населеність вагона – середня кількість пасажирів, що приходиться на один вагон, зайнятий під пасажирські перевезення. Вимірюється у чоловіках на вагон (чол. / ваг.).

Розраховується діленням пасажиро-кілометрів на вагоно-кілометри.

.

На населеність вагону впливає структура вагонного парку та фактичне використання місць у вагонах різного типу. Важливу роль відіграє встановлення таких схем формування поїздів, які в найбільшому ступені відповідають попиту пасажирів на м'які, купейні та загальні місця. Велике значення має організація продажу квитків, інформування про наявність вільних місць в поїздах, стимулювання поїздок пасажирів в осені та зимою.

Розрахунок показників виконання пасажирських перевезень слід виконувати в табл. 3.6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.7

Кількісні показники по вантажних перевезеннях

 

Варіант

Тонно-кілометри, млн.

Пробіг вагонів,

тис. ваг.-км

Продуктивність локомотива, тис. т-км брутто

Пробіг локомотива

Бюджет часу локомотиву, лок-год. за добу

Час простою вагонів, ваг.-год.

Середня дільнична швидкість, км / год.

нетто

брутто

навантажений

порожній

лінійний,

лок.-км

середньо-добовий, км

під вантажними операціями

на технічних станціях

50

41121

72404

431132

703427

1400

27875540

539

3401

23700

47979

46,0

49

41136

72440

434185

705409

1410

27742979

540

3378

23550

47674

46,5

48

41150

72465

437251

707385

1420

27608144

541

3356

23654

47885

46,5

47

40706

71683

440330

709356

1430

27169361

542

3296

23505

47585

47,0

46

40701

71674

443421

711322

1440

27027071

543

3273

23609

47794

47,0

45

40095

70607

448071

715750

1450

26489799

544

3202

23299

47166

48,0

44

39696

69905

451194

717702

1460

26094675

545

3148

23898

48380

47,0

43

39710

69929

454330

719649

1470

25973629

546

3128

23749

48079

47,5

42

39686

69887

457479

721590

1480

25829857

547

3105

23852

48287

47,5

41

39586

69711

460641

723525

1490

25638677

548

3076

23706

47991

48,0

 

 

Таблиця 3.6

Показники по пасажирських перевезеннях

 

Показник

Приміське сполучення

Дальнє сполучення

За всіма видами сполучення

всього

в т.ч.

місцеве

пряме

Відправлено пасажирів,

тис. чол.

 

 

 

 

 

Перевезено пасажирів,

тис. чол.

 

 

 

 

 

Пасажирообіг, млн. пас.-км

 

 

 

 

 

Пробіг вагонів, тис. ваг-км

 

 

 

 

 

Відправлено поїздів

 

 

 

 

 

Середня дальність, км

 

 

 

 

 

Населеність, чол. / ваг.

 

 

 

 

 

 

3.4. Експлуатаційний парк локомотивів та робочий парк вагонів

 

Завдання

Визначити величину експлуатаційного парку локомотивів та робочого парку вагонів.

Вихідні дані наведено в табл. 3.7. Варіант обирається згідно з порядковим номером студента в списку групи.

 

Методичні рекомендації

Локомотиви, задіяні на залізниці для виконання перевізного процесу, формують парк локомотивів. Він складається з інвентарного парку даної залізниці (за виключенням локомотивів, що знаходяться у запасі Укрзалізниці, переданих в оренду, відряджених для тимчасової роботи на інші залізниці) та з локомотивів інших залізниць тимчасово відряджених для роботи на дану залізницю.

 

Парк локомотивів, що знаходиться у розпорядженні залізниці поділяється на:

  • експлуатаційний парк (), до якого відносяться локомотиви, що беруть участь у перевізному процесі, тобто знаходяться у всіх видах роботи, під технічними операціями (набиранняр палива, води тощо), на технічному обслуговуванні (у межах встановленої норми часу) та в очікуванні роботи на станційних коліях, в основному і оборотному депо;
  • не експлуатаційний парк () охоплює несправні локомотиви, локомотиви, що знаходяться у резерві залізниці, тимчасово відставлені у зв’язку з нерівномірністю руху, справні, але в процесі переміщення, прийому та здачі в холодному стані, під обладнанням і модернізацією між плановими видами ремонту.

Потреба в локомотивах визначається за:

  • видами тяги (електровозна, тепловозна);
  • видами руху (пасажирський, вантажний, господарський, спеціальна маневрова робота).

Методи визначення потреби в експлуатаційному парку локомотивів.

  1. По тонно-кілометровій роботі:

, лок.,

де  – вантажообіг брутто, т-км брутто;

 – продуктивність локомотива, т-км брутто / лок.

  1. По лінійному пробігу:

, лок.,

де  – лінійний пробіг локомотивів, лок.-км;

 – середньодобовий пробіг локомотива, км.

  1. По бюджету часу:

, лок.,

де  – добовий бюджет часу, лок.-год. за добу, що складається з часу під час руху, часу простою на проміжних станціях, в пунктах основного депо, обороту, зміні локомотивних бригад.

  1. По коефіцієнту потреби локомотивів на 1 пару поїздів:

, лок.,

де  – коефіцієнт потреби у локомотивах на одну пару поїздів:

,

 – середній час обороту локомотива, год.;

 – добові розміри руху у парах поїздів.

До робочого парку вагонів () відносяться вагони, що беруть участь в перевізному процесі.

Методи визначення потреби в робочому парку вагонів.

а)       як добуток роботи залізниці (суми добового навантаження та прийому вантажних вагонів) та норми обороту вагона;

б)       співвідношенням тонно-кілометрів нетто на добову продуктивність вагона та кількість днів у періоді;

в)       діленням загального пробігу вагонів на середньодобовий пробіг вагону робочого парку та кількість днів у періоді;

г)        розрахунок по витратах вагоно-годин за елементами обороту вагона.

Останній спосіб є найбільш точним у зв’язку з тим, що під час планування оборот, добова продуктивність та середньодобовий пробіг вагону без попереднього розрахунку можуть бути прийняті лише приблизно.

По витратах вагоно-годин за елементами обороту робочий парк вагону розраховується за формулою:

, ваг.,

де  – вагоно-години в поїздах на дільницях:

,

,  – відповідно навантажений та порожній пробіг вагонів, ваг.-км;

 – середня дільнична швидкість, км / год.;

 – вагоно-години під вантажними операціями;

 – вагоно-години простою на технічних станціях.

 

3.5. Розподіл експлуатаційних витрат і визначення собівартості перевезень

Завдання

Розподілити експлуатаційні витрати залізниці на вантажні й пасажирські перевезення та визначити собівартість за видами перевезень.

Вихідні дані наведено в табл. 3.8 та 3.9. Варіант обирається згідно з порядковим номером студента в списку групи.

Методичні рекомендації

Експлуатаційні витрати залізниці поділяються на групи: основні виробничі, загальновиробничі, адміністративні.

Основні виробничі безпосередньо пов’язані з виконанням експлуатаційної роботи, частина з них напряму відноситься на вантажні або пасажирські перевезення (прямі витрати), частина підлягає розподілу пропорційно до експлуатаційних вимірників (розподілені витрати).

Таблиця 3.8

Експлуатаційні витрати залізниці, тис. грн.

 

Варіант

Витрати залізниці по всіх господарствах

Загально-виробничі витрати

Витрати утримання апарату управління залізниці

всього

в т.ч. по перевезеннях

вантажів

пасажирів

60

266550

182570

83980

98800

109230

59

267200

183100

84100

98850

109550

58

267930

183710

84220

98900

119550

57

268680

184320

84360

98950

120250

56

268990

184570

84420

99000

123760

55

265810

181990

84420

98750

118890

54

265130

181410

83850

98700

118520

53

264410

180820

83720

98650

108280

52

263870

180370

83590

98600

107860

51

263160

179790

83370

98550

117530

 

 

Таблиця 3.9

Обсяги перевезень залізниці

 

Варіант

Пасажирообіг, млн. пас-км

Вантажообіг, тарифні млн. т-км

60

14250

130000

59

14260

130100

58

14270

130120

57

14280

130140

56

14240

130150

55

14230

130090

54

14220

129900

53

14210

129890

52

14200

129850

51

14245

130090

 

Загальновиробничі витрати виникають в процесі обслуговування перевезень.

Адміністративні витрати – при утриманні апарату управління. Загальновиробничі та адміністративні витрати розподіляються на вантажні й пасажирські перевезення пропорційно загальній сумі розподілених основних виробничих витрат.

Частка основних виробничих витрат розподілених по видах перевезення () визначається шляхом відношення основних виробничих витрат пов’язаних з перевезенням вантажів або пасажирів до загальної суми основних виробничих витрат.

,

де  – основні виробничі витрати пов’язані з і-тим видом перевезень, грн.;

 – сумарні основні виробничі витрати, грн.

Витрати з обслуговування та утримання апарату управління віднесені на той чи інший вид перевезень дорівнюють добутку визначеної частки та загального розміру загальновиробничих () або адміністративних витрат ().

;

.

Шляхом підсумовування витрат кожної групи віднесених на пасажирський та вантажний рух визначають загальну суму експлуатаційних витрат по видах перевезень.

Розподіл експлуатаційних витрат виконується в табл. 3.10.

 

 

 

 

 

Таблиця 3.10

Розподіл експлуатаційних витрат залізниці за видами перевезень

 

Група витрат

Витрати залізниці, тис. грн.

Частка витрат віднесених на перевезення, %

всього

в т.ч. по перевезеннях

вантажів

пасажирів

вантажів

пасажирів

Основні виробничі витрати

 

 

 

 

 

Загальновиробничі витрати

 

 

 

 

 

Адміністративні витрати

 

 

 

 

 

Експлуатаційні витрати, всього

 

 

 

 

 

 

Собівартість перевезень – величина питомих витрат на одиницю перевезень. Розраховується за вантажними і пасажирськими перевезеннями та в цілому по залізниці.

Залізниця є головним підприємством залізничного транспорту і являє собою територіально-галузеве об’єднання. Управління залізниці керує виробничо-фінансовою діяльністю дирекцій залізничних перевезень та підприємств і організацій дорожнього підпорядкування. Головним показником експлуатаційної роботи залізниці є обсяг вантажо- і пасажирообігу, виконаний у її межах.

Для визначення собівартості перевезень залізниці отриману загальну суму витрат, віднесених на вантажні перевезення, ділять на вантажообіг (для залізниці тарифні тонно-кілометри), суму витрат, віднесених на пасажирські перевезення, – на пасажирообіг (пасажиро-кілометри), та помножують на 10, в результаті одержують собівартість відповідно 10 тарифних тонно-кілометрів () й 10 пасажиро-кілометрів () в цілому по залізниці.

, коп. / 10 тариф. т-км;

, коп. / 10 пас-км,

де ,  – експлуатаційні витрати відповідно по пасажирських та вантажних перевезеннях, грн.;

 – тарифний вантажообіг, тариф. т-км;

 – пасажирообіг, пасю-км.

Собівартість 10 приведених тонно-кілометрів визначається діленням всіх експлуатаційних витрат залізниці на приведені тонно-кілометри.

, коп. / 10 прив. т-км,

де  – приведений вантажообіг, прив. т-км:

.

Результати розрахунків собівартості за видами перевезень зводяться в табл. 3.11.

 

 

Таблиця 3.11.

Собівартість за видами перевезень

 

Показник

Значення показника

всього

в т.ч. по перевезеннях

вантажів

пасажирів

Приведений вантажообіг, прив. т-км

 

в т.ч. вантажообіг, тариф. т-км

 

пасажирообіг, пас.-км

 

Експлуатаційні витрати, тис. грн.

 

 

 

Собівартість перевезень залізниці,

коп. / 10 прив. т-км

 

Собівартість вантажних перевезень,

коп. / 10 тариф. т-км

 

Собівартість пасажирських перевезень,

коп. / 10 пас.-км

 

 

3.6. Розподіл доходних надходжень і визначення доходів залізниць

 

Завдання

Розподілити доходні надходження від вантажних перевезень між залізницями.

Вихідні дані наведено в табл. 3.12, 3.13, 3.14. Варіант табл. 3.12 обирається згідно з розподілом варіантів (табл. 3.1). Відбір даних з табл. 3.13 та 3.14 здійснюється за номерами залізниць, визначеними по табл. 3.12.

 

Таблиця 3.12

Вихідні данні для розподілу доходних надходжень від вантажних перевезень

 

Варіант

Доходні надходження від вантажних перевезень,

тис. грн.

Номер залізниці

1-ї

2-ї

3-ї

51

8951096

1

2

3

52

8955572

2

3

4

53

8960050

3

4

5

54

8964530

4

5

6

55

8969012

5

6

7

56

8973497

6

7

8

57

8977984

7

8

9

58

8982473

8

9

0

59

8986964

9

0

1

60

8991457

0

1

2

 

 

 

 

Таблиця 3.13.

Об’ємні показники

 

Показник

Од. вим.

Номер залізниці

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Вантажообіг у прямому сполученні

млн.

т-км

39345

39384

38596

38635

37862

37900

37142

37179

36435

36471

2

Вантажообіг у місцевому сполученні

2963

2966

2907

2910

2852

2855

2798

2801

2745

2748

3

Навантаження вантажів

тис. т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.1

вугілля

8,7

8,7

8,5

8,5

8,3

8,3

43,4

42,5

42,5

41,7

3.2

нафтопродукти

464,2

464,7

455,4

455,9

446,8

447,2

455,9

446,8

447,2

438,3

3.3

руда

356,7

357,1

350

350,4

343,4

343,7

350,4

343,4

343,7

336,8

3.4

чорні метали

71,3

71,4

70

70,1

68,7

68,8

70,1

68,7

68,8

67,4

3.5

брухт чорних металів

1145

1146,1

1123,2

1124,3

1101,8

1102,9

1124,3

1101,8

1102,9

1080,8

3.6

будівельні матеріали

15679,1

15694,8

15380,9

15396,3

15088,4

15103,5

3076,2

3014,7

3017,7

2957,3

3.7

промислова сировина

1345,4

1346,7

1319,8

1321,1

1294,7

1296

1321,1

1294,7

1296

1270,1

3.8

зерно та продукти перемолу

2246,2

2248,4

2203,4

2205,6

2161,5

2163,7

2205,6

2161,5

2163,7

2120,4

3.9

інші

6579,6

6586,2

6454,5

6461

6331,8

6338,1

6461

6331,8

6338,1

6211,3

4

Вивантаження вантажів

тис. т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1

вугілля

10,1

10,1

9,9

9,9

9,7

9,7

50,5

49,5

49,5

48,5

4.2

нафтопродукти

372,2

372,6

365,1

365,5

358,2

358,6

365,5

358,2

358,6

351,4

4.3

руда

320,1

320,4

314

314,3

308

308,3

314,3

308

308,3

302,1

4.4

чорні метали

124,7

124,8

122,3

122,4

120

120,1

122,4

120

120,1

117,7

4.5

брухт чорних металів

1367,3

1368,7

1341,3

1342,6

1315,7

1317

1342,6

1315,7

1317

1290,7

4.6

будівельні матеріали

14808,3

14823,1

14526,6

14541,1

14250,3

14264,6

2905,3

2847,2

2850

2793

4.7

промислова сировина

1121,3

1122,4

1100

1101,1

1079,1

1080,2

1101,1

1079,1

1080,2

1058,6

4.8

зерно та продукти перемолу

1691,5

1693,2

1659,3

1661

1627,8

1629,4

1661

1627,8

1629,4

1596,8

4.9

інші

6638,7

6645,3

6512,4

6518,9

6388,5

6394,9

6518,9

6388,5

6394,9

6267

 

 

Таблиця 3.14

Вартісні показники

 

Показник

Од. вим.

Номер залізниці

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Доходна ставка за 10 т-км у місцевому сполученні

коп.

57,62

57,68

56,53

56,59

55,46

55,52

54,41

54,46

53,37

53,42

2

Розрахункова ціна за 1 т навантаженого вантажу

2.1

вугілля

грн.

8,88

8,87

8,65

8,43

8,05

9,02

7,85

8,56

8,43

8,25

2.2

нафтопродукти

3,32

2,95

3,14

3,28

3,05

2,98

3,25

3,19

3,02

3,31

2.3

руда

2,81

2,53

2,78

2,84

2,72

2,56

2,64

2,68

2,75

2,89

2.4

чорні метали

8,79

8,72

8,85

8,89

8,69

8,64

8,92

8,75

8,64

8,82

2.5

брухт чорних металів

8,72

8,82

8,64

8,75

8,92

8,79

8,78

8,85

8,89

8,62

2.6

будівельні матеріали

5,87

5,65

5,43

5,05

5,02

5,85

5,43

5,25

5,31

5,81

2.7

промислова сировина

3,6

3,8

3,95

3,53

3,82

3,65

3,43

3,05

3,85

3,43

2.8

зерно та продукти перемолу

4,69

4,87

4,65

4,43

4,05

4,02

4,85

4,56

4,43

4,25

2.9

інші

4,9

4,95

4,14

4,28

4,98

4,25

4,19

4,02

4,31

4,89

3

Розрахункова ціна за 1 т вивантаженого вантажу

3.1

вугілля

грн.

8,99

8,95

8,78

8,88

8,72

9,52

8,25

8,68

8,75

8,31

3.2

нафтопродукти

4,01

3,66

3,85

3,98

3,76

3,68

3,96

3,85

3,75

4,02

3.3

руда

2,39

2,02

2,23

2,33

2,21

2,04

2,13

2,15

2,23

2,34

3.4

чорні метали

9,1

9,13

9,46

9,5

8,99

8,98

9,43

9,36

9,15

9,33

3.5

брухт чорних металів

7,79

7,84

7,62

7,75

7,91

7,75

7,75

7,84

7,83

7,61

3.6

будівельні матеріали

6,4

6,24

6,02

5,68

5,65

5,43

6,02

5,83

5,92

6,43

3.7

промислова сировина

1,99

1,95

1,82

1,84

1,85

1,91

1,95

1,83

1,86

1,9

3.8

зерно та продукти перемолу

5,37

5,42

5,32

5,41

5,25

5,38

5,3

5,46

5,58

5,35

3.9

інші

6,69

6,12

6,43

6,56

6,57

6,58

6,44

6,18

6,55

6,49

4

Доходи від подачі та убирання вагонів

тис. грн.

105957

106063

103942

104046

101965

102067

100026

100126

98123

98221

5

Доходи за маневрову роботу

17067

17084

16742

16759

16424

16440

16111

16127

15804

15820

6

Доходи за промивку вагонів

49778

49828

48831

48880

47902

47950

46991

47038

46097

46143

7

Доходи від господарських перевезень

73956

74030

72549

72622

71170

71241

69816

69886

68488

68556

 


Методичні рекомендації

Розподіл доходних надходжень від вантажних перевезень здійснюється у такій послідовності.

Результатом обробки дорожніх відомостей з зазначенням в них ваги вантажу, дальності перевезення, платні за провіз, додаткових зборів складається форма ЦО-12, яка містить:

  • обсяг перевезень за видами сполучень (пряме, місцеве);
  • суми провізних платежів по кожному з 244 найменувань вантажів.

Фінансове управління Укрзалізниці розподіляє доходні надходження по даним ЦО-12 таким чином. Із загальної суми доходних надходжень від вантажних перевезень відраховуються суми нерозподілених доходів, а також доходи за початково-кінцеві операції. Залишкова сума доходних надходжень це доходи за рухому вантажну операцію.

Розрахунок суми не розподілених доходів.

Суми не розподілених доходів, тобто доходів конкретних залізниць складаються з:

  • доходів від перевезень у місцевому сполученні;
  • доходів від господарських перевезень;
  • додаткових зборів.

Доходи від перевезень у місцевому сполученні () визначаються за формулою:

,

де  – вантажообіг у місцевому сполученні, т-км;

 – дохідна ставка за 10 т-км у місцевому сполученні, коп.

Результати розрахунків зводяться у табл. 3.15.

Таблиця 3.15

Розрахунок доходів від вантажообігу в місцевому сполученні

 

Показник

Номер залізниці

 

 

 

1

Вантажообіг, млн. т-км

 

 

 

2

Дохідна ставка, коп. / 10 т-км

 

 

 

3

Доходи залізниці від вантажообігу в місцевому сполученні, тис. грн.

 

 

 

 

Доходи від господарських перевезень () надані в табл. 3.14.

Додаткові збори () – це збори за різні послуги, вартість яких не віднесена до тарифу. Наприклад, це доходи за:

  • зберігання вантажу та вантажобагажу;
  • вимірювання та перевірка ваги;
  • подачу та прибирання вагонів;
  • маневрову роботу;
  • повідомлення одержувача про прибуття вантажу;
  • промивання та очищення вагонів;
  • використання стропів та стяжок;
  • супроводження вантажу;
  • вантажні та розвантажувальні роботи під час шляху прямування.

Для визначення розміру додаткових зборів необхідно скласти доходи, які були отримані від надання усіх цих послуг. Розрахунки здійснюються у табл. 3.16.

Таблиця 3.16

Розрахунок суми додаткових зборів, тис. грн.

 

Статті доходів

Номер залізниці

 

 

 

1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

...

 

 

 

 

 

Усього

 

 

 

 

Розрахунок доходів за початково-кінцеві операції.

Суми доходів за початково-кінцеві операції (, ) визначаються по залізницях розрахунковим шляхом:

,

де  – доходи за початкову (кінцеву) операцію, грн.;

 – обсяг навантаження (вивантаження), т;

 – розрахункова ціна за одну тонну навантаженого (вивантаженого) вантажу, грн.

Розрахунки здійснюються у табл. 3.17.

Визначення доходів за перевезення вантажів у прямому сполученні.

Залишкова сума доходних надходжень це доходи за рухому вантажну операцію або доходи за перевезення вантажів у прямому сполученні ().

,

де  – загальна сума надходжень;

 – доходи від перевезень у місцевому сполученні по мережі залізниць;

 – доходи від господарських перевезень по мережі залізниць;

 – додаткові збори по мережі залізниць;

 – доходи від виконаних початкових операцій;

 – доходи від виконаних кінцевих операцій.

Далі визначаємо середньомережну доходну ставку. Вона розраховується, виходячи з вантажообігу по кожній позиції вантажів:

,

де  – середньомережна доходна ставка за 10 т-км у прямому сполученні, коп.;

 – доходи за рухому операцію у прямому сполученні, грн.;

 – обсяг вантажообігу прямого сполучення по мережі залізниць, т-км.

Далі шляхом множення середньмережна дохідної ставки на фактично виконані по кожній залізниці т-км, підраховують суму доходів окремих залізниць:

,

де  – доходи від вантажообігу у прямому сполученні j-ї залізниці, грн.;

 – середньмережна доходна ставка за 10 т-км у прямому сполученні, коп.;

 – вантажообіг j-ї залізниці у прямому сполученні, т-км.

Розрахунки здійснюються у табл. 3.18.

Доходи залізниць від вантажних перевезень – це сума окремих статей доходів від вантажних перевезень.

Розрахунок доходів залізниць від вантажних перевезень виконується у табл. 3.19.

 

Таблиця 3.18

Розрахунок середньомережної доходної ставки від перевезення вантажів у прямому сполученні

 

Показник

Номер залізниці

Усього

 

 

 

1

Доходні надходження від вантажних перевезень по мережі залізниць, тис. грн.

 

 

 

 

2

Доходи від вантажообігу у місцевому сполученні, тис. грн.

 

 

 

 

3

Доходи від господарських перевезень,

тис. грн.

 

 

 

 

4

Доходи від початкової операції, тис. грн.

 

 

 

 

5

Доходи від кінцевої операції, тис. грн.

 

 

 

 

6

Додаткові збори, тис. грн.

 

 

 

 

7

Доходи від перевезення вантажів у прямому сполученні, тис. грн.

 

 

 

 

8

Вантажообіг у прямому сполученні,

млн. т-км.

 

 

 

 

9

Середньмережна дохідна ставка за 10 т-км у прямому сполученні, коп. / 10 т-км

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.17

Доходи від виконання початкової і кінцевої операції при перевезенні вантажів

 

Найменування вантажів

Початкова операція

Кінцева операція

Обсяг навантаження, тис. грн.

Розрахункова ціна за 1 т, грн.

Дохід,

тис. грн.

Обсяг вивантаження, тис. грн.

Розрахункова ціна за 1 т, грн.

Дохід,

тис. грн.

номер залізниці

номер залізниці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

Вугілля

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

Нафтопродукти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

Руда

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

Чорні метали

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

Брухт чорних металів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

Будівельні матеріали

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

Промислова сировина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

Зерно та продукти перемолу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

Інші

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Усього

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.19

Доходи залізниць від вантажних перевезень, тис. грн.

 

Показник

Номер залізниці

 

 

 

1

Доходи від вантажообігу в прямому сполученні

вантажообіг, млн. т-км

доходна ставка, коп. / 10 т-км

 

 

 

2

Доходи від вантажообігу в місцевому сполученні

вантажообіг, млн. т-км

доходна ставка, коп. / 10 т-км

 

 

 

3

Доходи від господарських перевезень

 

 

 

4

Доходи від початкової операції

 

 

 

5

Доходи від кінцевої операції

 

 

 

6

Додаткові збори

 

 

 

 

Всього доходів від вантажних перевезень

 

 

 

 

4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

4.1.         Об’ємні та якісні показники роботи сортувальної станції

 

Цей розділ містить кількісні та якісні показники, що характеризують роз­міри роботи станції і якість виконання технологічного процесу.

Обсяг роботи станції з відправлення та прибуття вантажів установлюють за схемами вантажопотоків по дільницях дирекцій залізничних перевезень.

Кількість вагонів, які формує станція, визначають залежно від діючого плану формування та графіка руху поїздів.

Основними показниками обсягу сортувальної та технічної роботи станції є: загальний вагонообіг станції та відправлені вагони з поділом на: транзитні з переробкою; без переробки і місцеві; загальна та середньодобова кількість відправлених поїздів у тому числі вантажних та порожніх, транзитних і свого формування; кількість відправних маршрутів; кількість відправлених вагонів.

Показниками обсягу вантажної та комерційної роботи станції є: відправ­лення та прибуття вантажів (у тоннах) та середньодобове навантаження, ви­вантаження і сортування вантажів (у вагонах); потрібна кількість маневрових локомотивів.

Основними показниками якості роботи станції є: простій вантажних ва­гонів з поділом на транзитні вагони з переробкою; без переробки та місцеві вагони; простій вагонів під однією вантажною операцією; середнє статичне навантаження вагона; продуктивність маневрового локомотива.

Частково об'ємні і якісні показники розраховуються в даному розділі. Значення окремих показників, які затверджуються дирекцією залізничних перевезень, задаються викладачем. Ряд вартісних показників носять умовний характер (дод. 3, табл. 1-2).

 

4.1.1    Розрахунок об’ємних показників

 

Середньодобовий розмір навантаження  і вивантаження  у тоннах ви­значається за формулами:

;                                          (4.1)

де ,  - відправлення і прибуття вантажу за рік, т.

Середньодобовий розмір навантаження  чи вивантаження  у вагонах визначається відношенням відповідно річного обсягу навантаження або ви­вантаження до кількості днів у році і статичного навантаження вагона

;                                  (4.2)

де  - середнє статичне навантаження вагона, т.

Загальна кількість відправлених вантажних вагонів транзитних з переро­бкою, транзитних без переробки за добу  визначається відношенням тра­нзитного вагонопотоку з переробкою  та без переробки  за рік на кі­лькість днів у році

                                           (4.3)

За умови повної взаємозамінності середньодобова кількість місцевих ва­гонів буде відповідати більшому числу завантажених чи вивантажених ваго­нів у середньому за добу. Наприклад, якщо навантаження за добу складає 110 ваг., а вивантаження - 212 ваг., то кількість місцевих вагонів  може бути прийнято 212.

Коефіцієнт здвоєних операцій визначається за формулою

                                                 (4.4)

Загальний вагонообіг станції - це сума вантажних вагонів, які прибува­ють та відправляються за добу, не враховуючи їх в потягах, що прослідували станцію без зупинки. Вагонообіг визначається як сума завантажених, виван­тажених, відправлених порожніх з-під свого вивантаження, прийнятих поро­жніх під своє навантаження і подвоєне число транзитних вагонів

                                 (4.5)

де  - кількість порожніх вагонів;

 при ,   при               (4.6)

 - число транзитних вагонів з переробкою і без переробки

                                              (4.7)

Виходячи з установленого вагонообігу станції і норм простою вагонів, визначається робочий парк вагонів за формулою

                                   (4.8)

де , ,  - відповідно добове відправлення зі станції транзитних ваго­нів без переробки, з переробкою і місцевих вагонів;

, ,  - середній простій транзитних вагонів відповідно з перероб­кою, без переробки і місцевих вагонів, год.

Середньодобова кількість потягів, що відправляються зі станції, визнача­ється виходячи з загальної кількості відправлених вантажних вагонів  за добу (транзитних з переробкою, транзитних без переробки і місцевих) і се­редньої кількості вагонів у складі,

                                          (4.9)

Переробка вагонів  визначається як сума транзитних вагонів з пере­робкою, вагонів свого навантаження, вивантаження, порожніх вагонів, що прибувають під навантаження та порожніх вагонів, що відправляються з-під вивантаження

 

                                (4.10)

 

4.1.2. Розрахунок якісних показників

 

Середньодобова продуктивність маневрового локомотива визначається за формулою

                                          (4.11)

де  - - кількість маневрових локомотивів, що працюють на станції.

Кількість маневрових локомотиво-годин,  визначається за формулою

                                 (4.12)

де  - час, що затрачується за добу на екіпірування маневрового локомо­тива, зміну бригад і інші допоміжні операції, год (для одно мане­врового локомотива  =0,5 год). Усі розрахунки об'ємних і якісних показників роботи станції зводяться в табл. 4.1.

 

4.2      План з праці

 

План з праці включає такі показники:

  • чисельність працівників;
  • фонд оплати праці;
  • продуктивність праці;
  • середньомісячну заробітну плату одного працівника;

За діючою системою планування розробку плану з праці проводять на основі установленого вищестоящою організацією (дирекцією залізничних перевезень) ліміту чисельності працівників з експлуатаційної діяльності фонду оплати праці й заданого відсотка зростання продуктивності праці.

Розраховуючи відсоток зростання продуктивності праці виходять з базо­вого показника звітного року попереднього планового періоду.

Встановлюючи ліміт чисельності працівників враховуються чинники, що знижують чисельність працівників (введення нових технічних засобів, по­ліпшення технологій, поліпшення експлуатаційних показників та ін.) і чин­ники, які збільшують потребу в контингенті (виробничі об'єкти і виробничі потужності, що вводяться в експлуатацію).

 

4.2.1    Розрахунок чисельності працівників станції

 

Визначаючи чисельність працівників станції виходять з діючих норм по­треби в робочій силі на вимірник, найбільш раціональної розстановки праців­ників по об'єктах і повного їх використання. Враховуються класність станції, особливості розташування станційних колій, парків, фронтів навантаження-вивантаження, пунктів прилягання під'їзних колій промислових підприємств. Під час планування штату враховують вимоги техніко-розпорядчого акту стан­ції, технічне оснащення, особливості переробки вагонопотоків, що проходять через станцію, а також технологію, структуру, обсягу робіт, їх трудомісткості залежно від плану формування поїздів, якісні показники.

Чисельність працівників станції визначається по кожній професії і по­саді, а також по статтях згідно з номенклатурою витрат по основній діяль­ності залізниць.

Для визначення планової чисельності необхідно знати фонд робочого ча­су одного працівника в періоді, що планується. У даний час на залізничному транспорті для працівників з 8-годинною тривалістю робочого дня середньо­місячна норма робочого часу приймається 169 год. Тоді розрахункова кіль­кість змін під час безперервної цілодобової роботи (без врахування заміщен­ня працівників на період відпустки, хвороби, виконання державних та громадських обов'язків) складе

730:169=4,3,

де 730 - середньомісячна розрахункова кількість год.

 

Потрібний на плановий період штат станції визначається в явочному та списковому складі.

Явочний контингент Чяв визначають, виходячи з планового обсягу робо­ти, типових технічно обґрунтованих нормативів чисельності робочих чи тру­домісткості з врахуванням місцевих умов, передбачуваних у плановому пері­оді, змін в техніці та технології виробництва, а також затвердженим дирекці­єю завдання по росту продуктивності праці

                                             (4.13)

де О -кількість об'єктів обслуговування чи обсяг роботи;

Н - норма витрат робочої сили на об'єкт чи обсяг роботи;

С - число змін у добі у разі цілодобової роботи, С = 4,3 зміни.

Таким чином визначається штат складських бригад, чергових по, станції, парках, гірках, сигналістів, операторів та ін.

Таблиця 4.1

 

Об'ємні та якісні показники роботи станції

 

Найменування показників

Одиниця вимірювання

Величина показника

Об’ємні показники роботи станції

 

 

Навантаження за добу

т; вагони

 

Вивантаження за добу

 

Добова кількість відправлених вантажних вагонів, разом

у тому числі

вагони

 

транзитних з переробкою

 

транзитних без переробки

 

місцевих

 

Вагонообіг станції

 

Переробка вагонів

 

Робочий парк вагонів

 

Кількість маневрових локомотивів

од.

 

Якісні показники

 

 

Простій вагона:

год.

 

транзитного з переробкою

 

транзитного без переробки

 

місцевого

 

Середнє статичне навантаження на вагон

т/вагон

 

Витрати маневрових локомотиво-годин

лок-год

 

Середньодобова продуктивність маневрового локомотива

ваг./лок

 

 

Списковий склад, окрім явочного, включає чисельність працівників, не­обхідних для заміщення тих, що знаходяться у відпустці, відсутніх через хворобу та тих, що виконують державні і громадські обов'язки.

Списковий контингент визначають за формулою

                                           (4.14)

де  - коефіцієнт заміщення працівників на період відпусток, хвороби,  = 0,1.

Відсоток на заміщення осіб, які знаходяться у відпустці та хворих на лі­карняному, залежить від середньої тривалості відпустки та хвороби по даній групі працівників.

Спискова чисельність виробничих працівників визначається по тих про­фесіях і посадах, по яких відсутність одного працівника обов'язково повинна бути заміщена іншим.

Штат станції планують окремо по прямих витратах на перевезення загальновиробничих і адміністративних витратах.

Контингент, що планується по прямих витратах поділяється по господар­ствах: перевезень, вантажної та комерційної роботи, пасажирському.

Штат, що планується по групі адміністративних витрат, визначається по станції в цілому, за штатним розкладом з урахуванням спеціалізації та орга­нізаційної структури станції.

Контингент працівників станції по господарству перевезень

Стаття 4036. Станційний штат, зайнятий на маневровій роботі.

До цієї групи працівників належать: чергові по парках і гірках, оператори механізованих гірок, складачі та їх помічники, регулювальники швидкості руху вагонів та інші працівники, зайняті на спеціальних маневрових парках, транспортно-складських комплексах, сортувальних парках.

Контингент працівників станції, зайнятих на маневрах, планують виходячи із кількості об'єктів, що обслуговуються (парків, сортувальних гірок, диспет­черських кругів, стрілочних постів, кількості маневрових локомотивів та ін.) та норм витрат робочої сили на один об'єкт.

Внаслідок великих відмінностей в технічному оснащенні станцій, в роз­ташуванні на них об'єктів і станційних колій, а також в зв'язку із різним ха­рактером виконуваної роботи, станційний штат визначають за нормативами, що розроблені на конкретній станції із врахуванням місцевих умов, можли­вості суміщення професій та посад.

Норми чисельності, що використовуються при розрахунках потрібного контингенту за окремими професіями працівників, наведені в дод. 1, табл. 1.

Стаття 4032. Технічний штат станції, зайнятий приймання та відправлен­ням поїздів.

Цю групу складають працівники, що зайняті прийманням та відправлен­ням поїздів. Чисельність працівників планується виходячи з нормативів, вка­заних у дод. 1, табл. 2.

Стаття 4040. Штат по обслуговуванню будівель, споруд, обладнання та інвентарю.

До цієї групи відносяться станційні робочі, зайняті прибиранням, опален­ням і освітленням приміщень станції та станційних споруд, у тому числі очи­щенням пішохідних мостів, дворів та пристанційних площ, працівники зайняті ремонтом та обслуговуванням обладнання та інвентарю. При розрахунку по­трібного штату приймаються нормативи, наведені в дод. 1, табл. 3.

Контингент працівників станції по вантажній та комерційній роботі

Стаття 3001. Штат по прийманню, відправленню та видачі вантажів.

До цієї групи працівників відносяться приймальники і відправники ван­тажу і; багажу, пломбувальники вагонів та контейнерів, комерційні агенти, товари) касири, маркувальники та інші працівники, зайняті прийманням і ви­дачею вантажів.

Норми чисельності, що застосовуються при розрахунках потрібного кон­тингенту за окремими професіями працівників, наведені в дод. 1, табл. 4.

Стаття 3009. Штат працівників по підготовці вантажних вагонів і контей­нерів до перевезення.

Цей штат планується виходячи з кількості вагонів, що обробляються та норм витрат часу в людино-хвилинах на підготовку одного вагона.

Явочна чисельність визначається за формулою

                                  (4.15)

де  - трудомісткість очищення вагона,  = 40 люд.-хв;

- кількість вивантажених вагонів за добу;

 - коефіцієнт, що враховує норми часу на підготовчо-заключні операції,  = 1,45;

2028 - річний фонд робочого часу, год.

Стаття 3014. Приймальники поїздів у парках приймання та відправлення. До цієї групи працівників відносяться старші приймальники та відправ­ники вантажу та багажу, приймальники поїздів, станційні працівники, які зайняті оглядом та перевіркою вагонів у поїздах, що прямують через станцію, а також станційні працівники по усуненню комерційних несправностей для за­безпечення безпеки руху.

Штат планується з розрахунку по 2 людини на парк в зміну. Режим робо­ти цілодобовий.

Розрахунок контингенту працівників станції слід виконати за формою табл. 4.2.

 

Таблиця 4.2

Розрахунок контингенту працівників станції за господарствами перевезень, вантажної та комерційної роботи

 

№ статті витрат

Назва професій і посад

Норма витрат на вимірник, люд.

Величина вимірника, од.

Режим роботи, кількість змін

Потрібний контингент, люд.

 

 

 

 

 

явочний

списковий

 

Контингент працівників по групах „Загально виробничі” та „Адміністра­тивні” витрати плануються за відповідними статтями номенклатури витрат.

Стаття 701. До загальновиробничого персоналу, що не належить до апарату управління входять: начальники дільниць, майстри, інженери-технологи, станційні (маневрові) диспетчери, інструктори з експлуатаційних, виробничо-технічних і організаційних питань та інші. Чисельність персоналу визначається за нормативами, наведеними в табл. 4.3.

Стаття 751. Апарат управління станції планується на основі типових штатних розкладів залежно від класу станції. За цією статтею визначається чисельність керівників, інженерно-технічних працівників, службовців.

 

4.2.2    Планування фонду оплати праці

 

Річний фонд оплати праці працівників станції розраховують, виходячи з планової спискової чисельності за окремими професіями і середньомісячної заробітної плати та кількості місяців у році.

Фонд оплати праці планується за кожною професією

                             (4.16)

 - спискова чисельність працівників і-ої професії, люд.;

 - середньомісячна заробітна плата працівників і-ої професії;

12 - кількість місяців у році.

До складу середньомісячної заробітної плати працівників входить місяч­на тарифна ставка, відрядний приробіток (при відрядній формі оплати праці), доплати та премія.

Місячна тарифна ставка визначається виходячи з годинної тарифної став­ки , і середньомісячної норми робочих год (169)

                                          (4.17)

Величина тарифної ставки приймається залежно від розряду робітника, з урахуванням умов праці (нормальні, важкі та шкідливі, особливо важкі та особливо шкідливі), а посадові оклади - за штатним розкладом.

Розміри тарифних ставок і посадових окладів задаються викладачем.

Згідно з наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України 367-Ц від 09.11.2005 р. встановлені доплати для працівників із ва­жкими та шкідливими умовами праці в розмірі 4, 8, 12 % від тарифної став­ки (окладу) і 16, 20, 24 % - на роботах з особливо важкими і особливо шкі­дливими умовами праці.

У контрольній роботі слід прийняти доплати за роботу із важкими і шкідливи­ми умовами праці в розмірі 12 % тарифної ставки (окладу) складачам поїздів та їх помічникам, сигналістам. За роботу з особливо важкими і особливо шкідли­вими умовами - у розмірі 20 % - регулювальникам швидкості руху.

Відрядний приробіток, що включений в середньомісячну заробітну плату, при відрядній формі оплати праці визначають, виходячи із тарифної ставки та відсотку виконання норм виробітку.

Рівень виконання норм виробітку планується на основі аналізу звітних даних за попередній період, розроблених заходів із вдосконалення технології виробництва та організації праці (в даній роботі прийняти відсоток переви­конання норм виробітку в розмірі 8 % від тарифної ставки).

Крім тарифної ставки чи окладу, працівникам, зайнятим на цілодобовій роботі (4, 3 зміни), передбачається доплата за роботу у вечірній, нічний час та святкові дні:

  • доплата за роботу у вечірній час (з 18.00 до 22.00 год) за кожну годину вечірньої роботи доплачується 20 % годинної тарифної ставки. Це | збільшує місячну тарифну ставку на 3,6 %;
  • доплата за роботу у нічний час (з 22.00 до 6.00 год) за кожну годину нічної роботи доплачується 40 % годинної тарифної ставки. Це збільшує мі­сячну тарифну ставку на 14,3 %;
  • доплата за роботу у святкові дні планується у розмірі 3 % місячної та­рифної ставки чи окладу.

Працівникам сортувальної станції планується доплата за вислугу років. Розмір доплати залежить від стажу безперервної роботи в галузі та розрахо­вується у відсотках від місячної тарифної ставки чи окладу. Розмір доплати за вислугу років в плані по праці визначити як середньозважену величину на одного працівника по кожній професії або посаді.

Розміри надбавок за вислугу років наводяться в табл. 4.4.

Із фонду оплати праці планується премія виробничим робітникам. Вона встановлюється у відсотках відрядного заробітку, місячної тарифної ставки чи окладу (залежно від системи оплати праці).

У контрольній роботі робочим-відрядникам за виконання плану відправлення поїздів, встановлюється розмір премії 20 % відрядного заробітку; робітникам погодинної форми оплати за якісне виконання виробничих завдань - 15 % тарифної ставки чи окладу.

Цеховий персонал, апарат управління станції, крім маневрових і станцій­них диспетчерів, преміюється із фонду матеріального заохочення.

Дані розрахунку контингенту та фонду оплати праці зводяться в план з праці станції (дод. 2, табл. 1).

 

4.3      Планування експлуатаційних витрат

 

План експлуатаційних витрат визначає загальну величину грошових кош­тів, необхідних для виконання заданого обсягу роботи станції. і

Планування експлуатаційних витрат здійснюється відповідно до „Номе­нклатури витрат по основній діяльності підприємств залізничного транспор­ту України”.

За економічною ознакою і діючою номенклатурою всі експлуатаційні ви­трати діляться на прямі витрати по перевезеннях, загальновиробничі та адмі­ністративні.

До прямих витрат сортувальної станції відносяться витрати безпосеред­ньо пов'язані з основною діяльністю станції (витрати на маневрову роботу, приймання і відправлення поїздів, підготовку вантажних вагонів і контейне­рів до перевезень та ін.).

До загальновиробничих витрат відносяться витрати на відрядження ви­робничого персоналу, витрати з техніки безпеки і виробничій санітарії, об­слуговування виробничих будівель і споруд, амортизація основних виробни­чих фондів та ін.

 

Таблиця 4.3

Штатні нормативи загально виробничого персоналу та апарату управління станції

№ статті витрат

Назва посади

Контингент, люд.

Посадовий оклад, грн.

701

Загально виробничий (цеховий) персонал

 

 

Станційний (маневровий) диспетчер

1 на зміну

Завідуючий господарством

1

Начальник дезпромпункту

Начальник виробничо-технічного відділу

Начальник станційного технологічного центру

Ст. інспектор з спец. роботи

Інженер з організації розшуку вантажів

Інженер-технолог

Комірник

751

Апарат управління та інший загальногосподарський персонал

1

Начальник станції

Зам. начальника станції

Зам. начальника станції з оперативної роботи

Головний інженер

Пом. начальника станції з кадрів

Головний бухгалтер

Економіст 1 категорії

Ст. інспектор з кадрів

Інженер з підготовки кадрів

Інженер з безпеки руху

Бухгалтер 1 категорії

Технік 1 категорії

Касир

Секретар 1 категорії

 

 

Таблиця 4.4

Надбавка за вислугу років

 

 

 

Стаж роботи, роки

 

1...3

 

3...5

 

5. ..10

 

10...15

 

15..20

 

20... 25

 

Понад 25

 

Розмір надбавки, %

 

7

 

10

 

15

 

20

 

25

 

30

 

40

 

 

 

До адміністративних відносяться витрати, пов'язані з утриманням апара­ту управління.

У кожній з перерахованих груп витрати плануються за статтями номенк­латури, яким присвоюються певні номери, а в складі статей — за елементами витрат: заробітна плата, відрахування на соціальні потреби, матеріали, пали­во, електроенергія, амортизаційні відрахування, інші витрати.

Планування за елементами витрат проводиться одним з таких способів:

— за кількістю об'єктів, обладнання, пристроїв і нормами обслуговування;

—  за обсягом роботи і нормами витрат на одиницю вимірника роботи;

— на основі планового контингенту працівників різних спеціальностей і нормами витрат на одну людину;

— за класністю станції.

 

4.3.1. Планування прямих витрат

 

У контрольній роботі ця група планується по статтях 4036,4032,4040, 3001, 309-3010, 3014.

Витрати за заробітну плату за даними статтями номенклатури беруться з попередніх розрахунків, наведених у плані з праці. По всіх статтях плану­ються відрахування на соціальні потреби.

Господарство перевезень

Стаття 4036. Маневрова робота на сортувальних станціях

Ця стаття включає витрати на оплату праці працівників станційного шта­ту, зайнятого на маневрах.

Стаття 4032. Приймання та відправлення поїздів на сортувальних станціях.

Крім фонду заробітної плати по цій статті плануються витрати на матері­али, електроенергію та інші.

Витрати на матеріали складаються з витрат на матеріали по обслугову­ванню стрілочних переводів, на придбання електроламп для освітлення тери­торії станції, витрат на прибирання території станції.

Витрати на мастильні, обтиральні і інші матеріали для очищення стріло­чних переводів  планують залежно від кількості стрілочних переводів, норм витрати матеріалів та діючих цін. У середніх умовах на утримання од­ного стрілочного переводу витрачається в рік 450...600 гри.

Витрати на придбання електроламп  визначаються залежно від часто­ти заміни електроламп і ціни однієї лампи. Витрата електроламп залежить від

кількості світлових точок, часу освітлення станції І тривалості горіння однієї лампи (1000 год на рік). Час освітлення на рік — 3200 год. Середня ціна од­нієї лампи 2,50 грн. Прожекторні лампи мають середню потужність 750 Вт, ціна однієї лампи 25 грн.

Витрати на матеріали по прибиранню території станції  залежать від площі території і норм витрат матеріалів на 100 м2.

Загальна сума витрат на матеріали по статті 4032 складає

                                       (4.18)

Витрати на електроенергію на приймання і відправлення поїздів вклю­чають:

  • витрати на освітлення території станції, які визначаються за формулою

                                (4.19)

де  - сумарна потужність встановлених світильників

                                           (4.20)

де  — площа території станції, м2;

 — норма питомої потужності,  = 1 Вт/м2;

 — час горіння світлових точок за рік,  = 3200 год;

 - коефіцієнт запасу, що враховує зміну корисного ефекту залежно від терміну роботи і забруднення світильника,  = 1,3 ;

 - ціна 1 кВт-год електроенергії,  = 17,5 коп/кВт-год;

  • витрати на електроенергію для живлення електричних приводів централізованих стрілок

                             (4.21)

де  - число централізованих стрілок;

 — потужність електропривода,  =240 Вт;

 - середня тривалість роботи за рік,  = 400 год;

  • витрати на зарядку акумуляторних ручних сигнальних ліхтарів зараховуються залежно від кількості зарядок кожного акумуляторного ліхтаря в рік, числа акумуляторів і вартості зарядки одного акумуляторного ліхтаря. Ліхтар заряджається 180 разів на рік. Ціна однієї зарядки 12 грн. Число робі­тників, які користуються ліхтарями, становить 10...15 % штату працівників станції по господарству перевезень.

Загальна сума витрат на електроенергію по статті 4032 складе

                                      (4.22)

Інші витрати по статті 4032 (оплата рахунків за друкування графіків, роз­кладів, технічних інструкцій та ін.) становить приблизно 0,5 % загальної су­ми витрат по даній статті.

Стаття 4040. Обслуговування будівель, споруд, обладнання та інвентарю господарства перевезень.

Крім фонду заробітної плати плануються витрати на матеріали, паливо, електроенергію та ін.

Витрати на матеріали включають витрати на прибирання і обслуговування виробничих приміщень і на придбання електроламп. Витрати на матеріали для прибирання приміщень  планують, виходячи з площі приміщень і норм витрат на 100 м2. На утримання в чистоті 100 м2 в рік приблизні витра­ти становлять 180...200 грн. Витрати на придбання електроламп  розра­ховуються аналогічно (ст. 4032). Тривалість освітлення приміщень — 3500 год на рік. Загальна сума витрат на матеріали по ст. 4040 складе

                                         (4.23)

Витрати на паливо для опалювання приміщень станції залежать від норм витрати умовного палива для підігрівання 1000 м3 повітря на 1 °С за добу, тривалості опалювального періоду, різниці температур і об'єму будівель.

Розрахунок проводиться за формулою

                   (4.24)

де  - об'єм будівлі по зовнішньому обміру, м ;

 - тривалість опалювального періоду, дні,  - 180...200 днів;

 - норма витрат умовного палива для підігрівання 1000 м будівлі на 1 °С за добу, приймається рівною 1,5 кг;

 - середня температура всередині будівлі,  = 18 °С;

 — температура зовнішнього повітря в середньому за опалювальний сезон,  = (-5) °С;

 - ціна 1 т умовного палива,  = 2500 грн.

Витрати на електроенергію для освітлення приміщень по ст. 4040 визнача­ються за формулою

                           (4.25)

де  - площа службових приміщень, м2;

 - норма питомої потужності освітлення,  = 4,2 Вт/м2;

 — час горіння світлової точки в рік,  = 3500 год.

Інші витрати по ст. 4040 (оплата рахунків за газ, дезинфекцію і дератизацію приміщень та ін. послуги) приблизно становлять 0,5 % витрат цієї статті.

Господарство вантажної та комерційної роботи

Стаття 3001. Приймання до відправлення і видача вантажу.

Крім фонду заробітної плати плануються витрати на матеріали та інші витрати.

Витрати на матеріали, що використовуються при навантаженні і пломбуван­ні вагонів, маркіровці вантажів, кріпленні контейнерів на відкритому рухомому складі та інші можна прийняти з розрахунку 50 коп. на вагон навантаження.

Інші витрати по ст. 3001 (на придбання бланків і книг для оформлення переві­зних документів і комерційної звітності, тарифного керівництва, алфавітних маршрутних покажчиків та ін.) прийняти в розмірі 2400.. .3000 гри на рік.

Стаття 3009-3010. Підготовка вантажних вагонів і контейнерів до перевезень.

Крім фонду заробітної плати плануються витрати на матеріали.

Витрати на матеріали для очищення і промивки вагонів, обтиральні ма­теріали для утримання і ремонту механізмів, що використовуються для пере­везення вантажів, прийняти в розмірі 10000... 15000 гри на рік.

Стаття 3014. Перевірка вірності навантаження і кріплення вантажів в по­їздах, які прямують через станцію.

Крім фонду заробітної плати плануються витрати на матеріали (кріпиль­ні, розтяжки, стояки, дріт), які використовують для навантаження і кріплення вантажів у поїздах. Ці витрати прийняти в розмірі 70000 грн.

 

4.3.2. Загальновиробничі витрати

 

Загальновиробничі витрати в курсовій роботі плануються за такими стат­тями номенклатури:

Стаття 701. Утримання загальновиробничого персоналу.

Плануються витрати на заробітну плату які приймаються за планом по праці, а також відрахування на соціальні потреби.

Стаття 703-704. Витрати на відрядження виробничого персоналу.

Це оплата добових, проїзду і відшкодування витрат, пов'язаних з прожи­ванням в місцях відрядження. Плануються залежно від реальної потреби з урахуванням фактичних витрат на ці цілі за звітний період, умовно можна прийняти 0,12...0,15 % від фонду заробітної плати виробничих працівників (елемент витрат „Інші витрати”).

Стаття 708. Витрати з техніки безпеки і виробничої санітарії.

До них відносяться витрати станції по забезпеченню спецодягом, що вида­сться працівникам станції безкоштовно, вартість мила, що використовується в умивальниках і душах та інші витрати, пов'язані з пропагандою техніки безпеки і виробничої санітарії (придбання медичних аптечок, плакатів, довідників та ін.).

У контрольній роботі по даній статті визначаються витрати на мило, виходя­чи з кількості працівників, норм витрати і його ціни.

Розрахунок витрат на мило зробити за формою табл. 4.5.

 

Таблиця 4.5

Розрахунок витрат на мило

Найменування професій

 

Кількість працівників

 

Норма витрат на людину за рік, кг

 

Загальна потреба, кг

 

Ціна за 1 кг мила, грн.

 

Витрати за рік, грн

 

Робітники Службовці Усього

 

 

 

2,4

0,6

 

 

 

4,5

4,5

 

 

 

 

 

Витрати по пропаганді техніки безпеки становлять приблизно 2500 грн на рік (елемент витрат „Інші витрати”).

Стаття 728. Списання швидкоспрацьовуваних предметів виробничого призначення.

Витрати станції на погашення зносу малоцінних та швидкоспрацьовуваних предметів з терміном служби не більш 1 року становлять приблизно 2...5 % загальної суми загальновиробничих витрат (елемент витрат „Матеріали”).

Стаття 729. Амортизація основних виробничих засобів.

Планову суму амортизаційних відрахувань розраховують виходячи з амортизованої вартості основних виробничих фондів на початок планового періоду, норми амортизаційних відрахувань, а також терміну експлуатації об'єкта основних фондів.

Амортизована вартість це первинна або переоцінена вартість основних фондів на початок планового періоду за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Річна величина амортизаційних відрахувань визначається за формулою

                                            (4.26)

де  - амортизована вартість основних виробничих фондів, грн.;

 - норма амортизаційних відрахувань, %.

Норма амортизаційних відрахувань визначається за формулою

                                                  (4.27)

де  - термін корисного використання основних засобів, роки.

У контрольній роботі прийняти  = 5 %, а амортизовану вартість основних виробничих фондів - 2950 тис. грн.

 

4.3.3. Адміністративні витрати

 

Адміністративні витрати в курсовій роботі плануються за ст. 751, 752, 763.

Стаття 751. Плануються витрати на заробітну плату приймаються згідно з планом по праці та відрахування на соціальні потреби.

Стаття 752. Витрати на відрядження апарату управління складають в середньому 2... З % фонду оплати праці по ст. 550 й відносяться на елемент „Інші витрати”.

Стаття 763. Інші витрати пов'язані з утриманням апарату управління (витрати на друк колективних договорів, придбання довідників і технічної літератури та ін.) можна прийняти у розмірі 1 % від фонду оплати праці апарату управління.

Крім того, станція планує витрати на оплату рахунків за роботу маневрових локомотивів на рік. Ці витрати залежать від кількості маневрових локомотивів на станції, норми годин їх роботи за рік, вартості однієї години роботи, яка розраховується за калькуляцією депо.

Норма роботи маневрового локомотива за добу становить 23,5 год, а розрахункова ціна однієї тепловозо-години маневрової роботи - 70 грн.

План експлуатаційних витрат необхідно скласти на основі всіх виконаних раніше розрахунків за формою табл. 4.6.

 

 

Таблиця 4.6

План експлуатаційних витрат сортувальної станції, тис. грн.

Номер статті витрат

Найменування

Контингент, чол.

Елементи витрат

Усього витрат

ФОП

Відрахування на соціальні заходи

Паливо

Матеріали

Електро-енергія

Амортизація

Інші витрати

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

 

Прямі витрати по перевезенням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Господарство перевезень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4036

Маневрова робота на сортувальних станціях

+

+

+

 

 

 

 

 

+

4032

Прийом і відправлення поїздів на сортувальних станціях

+

+

+

 

+

+

 

+

+

4040

Обслуговування будівель, споруд, обладнання та  інвентарю господарства перевезень

+

+

+

+

+

+

 

+

+

 

Разом по господарству перевезень

+

+

+

+

+

+

-

+

+

 

Господарство вантажної та комерційної роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3001

Приймання до відправлення і видача вантажу

+

+

+

 

+

 

 

+

+

3009-3010

Підготування вантажних вагонів і контейнерів до перевезень

+

+

+

 

 +

 

 

 +

+

3014

Перевірка вірності навантаження та закріплення вантажу у поїздах, які прямують через станцію у транзитних поїздах

+

+

+

 

+

 

 

 

+

 

Разом по господарству вантажної та комерційної роботи

+

+

+

0

+

 

 

+

+

 

Усього прямих витрат

+

+

+

+

+

+

 

+

+

Закінчення таблиці 4.6

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

 

Загальновиробничі витрати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

701

Утримання загально виробничого персоналу (які не відносяться до апарату управління)

+

+

+

 

 

 

 

 

+

703-704

Витрати на відрядження виробничого персоналу

 

 

 

 

 

 

 

 +

+

708

Витрати з техніки безпеки і виробничої санітарії

 

 

 

 

+

 

 

+

+

728

Списання швидкоспрацьовуваних предметів виробничого призначення

 

 

 

 

 

 +

 

 

+

729

Амортизація основних виробничих засобів

 

 

 

 

 

 

 +

 

+

 

Разом загальновиробничих витрат

 +

+

+

 

+

+

+

+

+

 

Адмінистративні витрати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

751

Оплата праці апарату управління станції

+

+

+

 

 

 

 

 

+

752

Витрати на відрядження апарату управління

 

 

 

 

 

 

 

 +

+

763

Інші витрати, які пов’язані з утриманням апарату управління

 

 

 

 

 

 

 

+

+

 

Разом адміністративних витрат

 +

+

+

 

 

 

 

+

+

 

Витрати станції по оплаті рахунків за роботу маневрових локомотивів

 

 

 

 

 

 

 

+

+

 

Загальна сума експлуатаційних витрат

 +

+

+

+

+

+

+

+

+

 

Питома вага витрат по елементах витрат

 

+

+

+

+

+

+

 

100%(1,00)

 

5. ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

 

5.1. Контрольні заходи

 

Контрольні заходи, які дозволяють оцінити рівень знань студентів по курсу, поділяються на поточні та підсумкові.

У поточному порядку знання оцінюються в процесі виконання теоретичних та розрахункових контрольних завдань і тестування у формі опитування або письмово.

Поточні контрольні заходи проводяться наприкінці вивчення тем курсу згідно з тематичним планом навчальної дисципліни залежно від обсягу вивченого матеріалу. Перелік запитань та задач визначається змістом лекційного курсу та виконаними практичними завданнями.

Періодичність та складність поточних контрольних заходів обирається викладачем. Можливо систематичне проведення опитування, надання коротких письмових відповідей або тестування на початку кожного практичного заняття протягом 5-10 хвилин за матеріалом вивченим на попередньому занятті. Або періодичне, більш глибоке розкриття за відносно ширшим переліком завдань, що охоплює матеріали декількох занять, змісту окремих аспектів економічної діагностики транспортної галузі три-чотири рази у семестрі.

Якість засвоєння навчального матеріалу дисципліни в цілому визначається за підсумком виконання контрольної роботи, при проведенні заліку з курсу .

Контрольна робота виконується студентами безвідривної форми навчання у письмовій формі згідно з другим розділом даних методичних вказівок.

Іспит (залік) з дисципліні проводиться в усній формі. Студенти отримують комплексне завдання, яке містять теоретичні питання з курсу та розрахункові завдання. Питання побудовані таким чином, що дозволяє викладачеві оцінити знання із загальних економічних проблем функціонування і розвитку транспорту та особливостях господарювання залізниць. Задачі дозволяють оцінити рівень надбання навичок прикладної роботи та побудовані на основі розрахункових матеріалах практичних занять.

Після отримання завдання студентові надається 20 хв. на підготовку за теоретичними питаннями та вирішення задачі. Після підготовки проводиться співбесіда з екзаменатором, протягом якої викладач може задавати додаткові питання. Якість підготовки оцінюється за системою „відмінно”, „добре”, „задовільно” („зараховано” та „не зараховано”).

 

 

5.2. Система поточного і підсумкового контролю знань

 

Розподіл балів з модулів та їх елементів

 

Тижні

Модуль та його елементи

Кількість балів

мінімальна

максимальна

 

Змістовий модуль І. Економічні основи

функціонування транспортної галузі

 

 

1

Фронтальне усне опитування

0

5

2

Вибіркове усне опитування

0

2,5

3

Тестування

1

5

4

Письмова контрольна робота №1

1

5

5

Модульна письмова контрольна робота №1

1

5

6

Індивідуальні заняття

0

7

7

Залік

0

10

 

Всього

3,5

39,5

 

Змістовий модуль ІІ.  

Економіка залізничного транспорту

 

 

1

Фронтальне усне опитування

0

5

2

Вибіркове усне опитування

0

2,5

3

Тестування

1

5

4

Письмова контрольна робота №1

1

5

5

Модульна письмова контрольна робота №1

1

5

6

Індивідуальні заняття

0

8

7

Написання та захист рефератів

0

10

 

Всього

4,5

40,5

 

Іспит

0

20

 

Разом

10

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.3.         Порядок і критерії оцінювання знань студентів

 

5.3.1. Поточне оцінювання знань студентів

 

1. Метою та завданням поточного контролю є визначення рівня засвоєння матеріалу студентами для корекції їх навчальної роботи в разі потреби, а також накопичування балів рейтингу студента з дисципліни.

2.       Засоби поточного контролю вивчення дисципліни: опитування на заняттях; перевірка підготовки до практичних занять; перевірка виконання модульних контрольних робіт; розв'язування практичних завдань біля дошки; опитування в процесі індивідуально-консультативних занять для перевірки засвоєння матеріалу пропущених занять;

3.       Об'єктами поточного контролю є: відповіді на заняттях, виконання модульних контрольних робіт, додаткові види робіт.

 

1.3.2.  Підсумкове оцінювання знань студентів

 

Підсумковим контролем знань студентів з дисципліни за підсумками І і II модулів є іспит (залік).

Порядок проведення іспиту.

Іспит оцінюється в 20 балів за 100-бальною шкалою.

Відмінно” – відповідь побудована на рівні самостійного творчого мислення на основі ґрунтовного знання проблеми, що висвітлюється, основних понять та категорій, розуміння закономірностей транспортних процесів в ринкових умовах господарювання, грамотне, логічно-послідовне викладення теоретичного матеріалу, вміння пов’язувати його з практикою транспортних підприємств, а також робити узагальнення та висновки.

Добре” – вірна відповідь, побудована на рівні самостійного мислення з елементами творчого пошуку, розуміння студентом основних закономірностей виробничо-економічних процесів. Допускаються окремі незначні помилки та неточності у висвітленні неосновних аспектів проблеми.

„Задовільно” – в цілому вірна відповідь на рівні загального сприйняття економічних ситуацій. Допускаються недостатньо вірні формулювання, окремі незначні помилки у висвітленні основних аспектів проблеми, незнання другорядних понять і категорій.

„Незадовільно” – невірна відповідь на питання. Допущені значні помилки, що мають принципове значення в теоретичних визначеннях і практичному застосуванні. Незнання більшості понять і категорій економіки транспорту. Нерозуміння основних закономірностей розвитку транспортних підприємств в умовах ринкових відносин. Неспроможність аналізувати процеси ефективного використання виробничих ресурсів.

Порядок проведення заліку.

Залік оцінюється в 10 балів за 100-бальною шкалою.

"Зараховано" - вірна відповідь, побудована на рівні самостійного мислення та творчого пошуку, розуміння студентом основних закономірностей виробничо-економічних процесів. Допускаються окремі значні помилки та неточності у висвітленні неосновних аспектів проблеми.

"Не зараховано" - невірна відповідь на питання. Допущені значні помилки, що мають принципове значення в теоретичних визначеннях і практичному застосуванні. Незнання більшості понять і категорій економіки залізничного транспорту. Нерозуміння основних закономірностей розвитку підприємств транспорту  в умовах ринкових відносин, спроможність аналізувати процеси ефективного використання виробничих курсів.

1.3.3.  Загальна підсумкова оцінка з дисципліни

 

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни за 2 семестри – це сума оцінок поточного та підсумкового контролю.

Якщо студент не з'явився на підсумковий контроль, то йому виставляється як підсумкова та оцінка, яка отримана за результатами поточного контролю.

 

Система нарахування балів за видами навчальної роботи.

 

Форма навчальної роботи

Вид навчальної роботи

Бали

Кількість занять

Максимальна кількість балів

Аудиторна

 

 

 

 

Лекції

Відвідування

1

17

17

Практичне, заняття

Вибіркове усне опитування

2

6

12

Фронтальне усне опитування

5

5

10

Поточний контроль

Письмова контрольна робота

5

2

10

 

Модульна контрольна робота

8

2

16

Кінцевий контроль

Іспит (залік)

30

2

30

 

Написання реферату

5

1

5

Разом

 

 

 

100

 

Система нарахування балів за реферат.

 

За шкалою ECTS

За національною шкалою

За шкалою навчального закладу

A

відмінно

10-9

B, C

добре

8-7

D, E

задовільно

6-5

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

4-3

F

незадовільно з обов’язковим повторним курсом

0-2

 

Система нарахування додаткових балів за видами робіт з вивчення дисципліни

 

Нарахування додаткових балів

1. Участь в наукових студентських гуртках кафедри економіки підприємства та конференціях

10

2. Виконання індивідуального завдання підвищеної складності

10

Разом за семестр

20

 

Рейтинг студента за дисципліною – сума балів за 2 семестри, закруглена до цілого балу.

60–100 – зараховано, 59 та менше – не зараховано.

 

5.4. Основні тестові завдання

 

1. Як використовується прибуток підприємства?

З прибутку:

  1. виплачується заробітна плата.
  2. виплачуються податки, штрафи та утворюються фонди споживання і накопичування
  3. оплачуються витрати на матеріали, електроенергію, паливо, воду.
  4. фінансуються витрати на незавершене виробництво.

2. Середня дальність перевезень вантажів визначається як

  1. відношення вантажообігу до кількості перевезених вантажів.
  2. відношення кількості перевезених вантажів до вантажообігу.
  3. множенню вантажообігу на кількість перевезених вантажів.

3. Динамічне навантаження робочого вагона дорівнює відношенню тонно-кілометрів нетто до:

  1. вагоно-кілометрів порожніх вагонів.
  2. вагоно-кілометрів навантажених вагонів.
  3. загальних вагоно-кілометрів.

4. Вантажний рейс вагона дорівнює відношенню:

  1. пробігу навантажених вагонів до роботи.
  2. загальних пробігів вагонів до робочого парку вагонів.
  3. пробігів навантажених вагонів до робочого парку вагонів.

5. Продуктивність локомотива дорівнює:

  1. множенню середньої ваги поїзда брутто на середньодобовий пробіг локомотива.
  2. відношенню середньої ваги поїзда брутто на середньодобовий пробіг локомотива.
  3. відношенню тонно-кілометрів брутто за добу до величини експлуатованого парку локомотивів.

6.Переносять чи ні основні виробничі фонди підприємства свою вартість на собівартість продукції, якщо переносять, то як?

  1. не переносять.
  2. переносять відразу і повністю.
  3. переносять за рік.
  4. переносять частками за нормативний термін їх служби.

7. Прибуток підприємства – це:

  1. валовий дохід.
  2. чистий дохід – частина валового доходу за вирахуванням з нього поточних витрат на виробництво та реалізацію продукції.
  3. частина валового доходу за вирахуванням зарплати.
  4. частина валового доходу зав вирахуванням витрат на матеріали, паливо, електроенергію.

8. Що впливає на приріст прибутку підприємства?

  1. ріст обсягу товарної продукції та собівартість робіт.
  2. ріст обсягу реалізації продукції та зниження собівартості продукції.
  3. ріст чисельності робітників та їх заробітної плати.
  4. приріст обігових коштів підприємства.

9. Як розраховується прибуток від реалізації продукції?

  1. обсяг реалізації продукції мінус матеріальні витрати.
  2. обсяг товарної продукції мінус заробітна плата працівників.
  3. обсяг реалізації продукції мінус повна собівартість реалізованої продукції.
  4. балансовий прибуток мінус всі витрати на виробництво.

10. Що для підприємства дає підвищення рівня рентабельності виробів?

  1. росте заробітна плата працівників.
  2. росте виручка від реалізації продукції.
  3. знижується прибуток від реалізації.
  4. росте прибуток від реалізації.

11. Назвіть показники ефективності використання обігових коштів підприємства.

  1. продуктивність праці.
  2. норма та норматив запасу матеріалу на складі.
  3. коефіцієнт обігу та період одного обороту обігових коштів.
  4. обсяг незавершеного виробництва.

12. Якщо середньодобовий пробіг локомотива зменшиться, то собівартість перевезень:

  1. зменшиться.
  2. не зміниться.
  3. збільшиться.

13. Якщо динамічне навантаження навантаженого вагона зменшиться, то собівартість перевезень:

  1. збільшиться.
  2. зменшиться.
  3. не зміниться.

14. Назвіть головні показники, які характеризують ефективність використання основних виробничих фондів підприємства.

  1. обсяг товарної продукції.
  2. фондовіддача основних виробничих фондів та їх активної частини.
  3. продуктивність праці.
  4. ріст обігових коштів.

15. Дати визначення показника продуктивності праці.

  1. це середньорічний виробіток.
  2. це виробіток продукції з розрахунку на одиницю обладнання.
  3. це виробіток продукції на одного працівника за одиницю часу – рік, квартал, місяць.
  4. це виробіток продукції за зміну.

16. Якщо збільшується продуктивність рухомого складу, то собівартість перевезень:

  1. зменшиться.
  2. не зміниться.
  3. збільшиться.

17. Назвіть резерви зниження собівартості продукції:

  1. зниження запасів матеріалів на складі.
  2. ріст заробітної плати працівників.
  3. економія матеріалів, енергії, зниження трудомісткості виробів, загально виробничих та загальногосподарських витрат.
  4. підвищення якості продукції.

18. Загальні пробіги вагонів дорівнюють:

  1. сумі пробігів навантажених вагонів у парному та непарному напрямках.
  2. сумі пробігів навантажених та порожніх вагонів.
  3. сумі пробігів порожніх вагонів у парному та непарному напрямках.

19.Тонно-кілометри брутто складаються з:

  1. тонно-кілометри нетто у парному та тонно-кілометри нетто у непарному напрямку.
  2. тонно-кілометрів та вагоно-кілометрів.
  3. тонно-кілометрів нетто та тонно-кілометрів тари.

20. Якщо збільшиться відстань перевезень, то собівартість перевезень:

  1. зменшиться.
  2. не зміниться.
  3. збільшиться.

21. Обіг вагона дорівнює:

  1. відношенню величини робочого парку вагонів до роботи.
  2. відношенню роботи до величини робочого парку вагонів.
  3. множенню величини робочого парку вагонів на роботу.

22. Робота визначається як сума:

  1. прийнятих навантажених вагонів та вивантажених.
  2. прийнятих навантажених вагонів та навантаження.
  3. навантаження та вивантаження.

23. Виберіть найбільш придатний метод розподілу заробітної плати між робітниками при бригадній організації та відрядній формі оплати праці.

  1. пропорційно кількості відпрацьованих годин кожним робітником за місяць.
  2. пропорційно кількості виробленої продукції кожним робітником за місяць з урахуванням його розряду.
  3. пропорційно кількості виробленої продукції кожним робітником за місяць, з урахуванням його розряду та коефіцієнту трудової участі.

24. Середня вага поїзда брутто дорівнює відношенню тонно-кілометрів брутто до:

  1. лінійного пробігу локомотивів.
  2. пробігу локомотивів в голові поїзда.
  3. загального пробігу локомотивів.

25. Як розраховується заробітна плата робітника за місяць при індивідуальній погодинній формі оплати праці?

  1. число фактично відпрацьованих робітником годин за місяць помножено на годинну тарифну ставку.
  2. число робочих годин за місяць помножено на годинну ставку.
  3. кількість виробленої продукції за місяць на плату за одиницю продукції.
  4. кількість робочих днів за місяць помножено на годинну ставку.

26. Продуктивність вантажного вагона дорівнює:

  1. відношенню тонно-кілометрів нетто за добу до величини робочого парку вагонів.
  2. відношенню тонно-кілометрів нетто за добу до роботи.
  3. множенню динамічного навантаження навантаженого вагона на середньодобовий пробіг вагона.

27. Порожній рейс вагона дорівнює відношенню:

  1. загальних пробігів вагонів до величини робочого парку вагонів.
  2. пробігів порожніх вагонів до величини робочого парку вагонів.
  3. пробігів порожніх вагонів до величини роботи.

28. Одинокий пробіг локомотивів дорівнює різниці між:

  1. пробігами локомотивів в голові поїзда у парному та непарному напрямках.
  2. лінійними пробігами локомотивів у парному та непарному напрямках.
  3. загальними пробігами локомотивів у парному та непарному напрямках.

29. Якщо середня вага поїзда брутто збільшується, то собівартість перевезень:

  1. зменшиться.
  2. не зміниться.
  3. збільшиться.

30. Якщо коефіцієнт порожнього пробігу локомотива збільшується, то собівартість перевезень:

  1. збільшиться.
  2. не зміниться.
  3. зменшиться.

31. Якщо обіг вагона збільшиться, то собівартість перевезень:

  1. збільшиться.
  2. зменшиться.
  3. не зміниться.

 

 

6. КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

 

Вагонне плече – середня відстань між технічними станціями.

Вантажообіг – це робота з переміщення вантажу з врахуванням відстані перевезення, визначається як добуток маси перевезеного вантажу та відстані перевезення, вимірюється в умовно-натуральних одиницях – тонно-кілометрах (т-км).

Вантажообіг експлуатаційний (експлуатаційні тонно-кілометри) – сума добутків кількості тонн вантажу на відстань, що фактично пройдена, визначається за фактичним пробігом вантажу на підставі маршруту машиніста.

Вантажообіг тарифний (тарифні тонно-кілометри) – розраховуються за „тарифною” відстанню тарифних керівництв, проставленої у перевізних документах: накладній та дорожній відомостях.

Вантажообіг-брутто – робота транспорту з переміщення вантажу з врахуванням маси тари рухомого складу.

Вантажообіг-нетто – корисна робота транспорту, що враховує переміщення лише вантажу.

Ввіз – прибуття вантажів з інших залізниць (дирекцій залізничних перевезень, дільниць) на станції та дільниці даної залізниці (дирекції залізничних перевезень, дільниці).

Вивіз – відправлення вантажів із станцій та дільниць залізниці (дирекції залізничних перевезень, дільниці) на інші залізниці (дирекції залізничних перевезень, дільниці).

Відправлення вантажів – загальний обсяг вантажів у тоннах (брутто), прийнятий до перевезення.

Відправлення пасажирів – загальна кількість пасажирів, прийнятих до перевезення.

Динамічне навантаження – характеризує ступінь підйомної сили вагона з урахуванням відстані пробігу вагонів, тобто це кількість тонно-кілометрів, що припадає на один вагоно-кілометр пробігу вагонів.

Дільнична швидкість – середня швидкість руху поїздів на дільниці з урахуванням часу зупинок на проміжних станціях.

Довжина автомобільних доріг загального користування – загальна протяжність автомобільних доріг за межами населених пунктів відкрита для загального руху дорожніх механічних транспортних засобів, що пересуваються на власних колесах.

Дорожньо-транспортні пригоди на дорогах і вулицях – це пригоди, що призвели до травмування людей або пошкодження транспорту.

Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування – загальна протяжність залізничних колій, що призначена виключно для руху залізничних транспортних засобів.

Експлуатаційна довжина метрополітенних колій загального користування (у двоколійному обчисленні) – протяжність головної колії у двоколійному обчисленні, яка вимірюється між вісями станцій.

Експлуатаційна довжина річкових судноплавних шляхів загального користування – загальна протяжність водного простору, що не є частиною моря, по якому може здійснюватись рух нормально навантажених суден вантажопідйомністю не менше 50 тонн.

Експлуатаційна довжина трамвайних колій загального користування (в одноколійному обчисленні) – протяжність колії, яка призначена для руху трамваїв, включаючи роз’їзди і поворотні кільця.

Експлуатаційна довжина тролейбусних ліній загального користування (в одноколійному обчисленні) – довжина тролейбусних ліній, що призначені для забезпечення руху тролейбусів, включаючи роз’їзди та поворотні кільця.

Експлуатаційний парк локомотивів – кількість локомотивів, що виділені як поїзні, передаточні, вивізні та маневрові.

Завантаження – загальний обсяг завантажених та відправлених вантажів з відповідної станції або ділянки.

Здача вантажів – це вантажі, що завантажені на станціях залізниці (дирекції залізничних перевезень, дільниці) на адресу станцій, які розташовані на інших залізницях (дирекціях залізничних перевезень, дільницях), а також вантажі, що проходять залізницю (дирекцію залізничних перевезень, дільницю) транзитом.

Коефіцієнт місцевої роботи – кількість станцій з вантажними операціями, які вагон проходить за час свого обігу.

Населеність вагона – середня кількість пасажирів, що припадає на один вагон, зайнятий під пасажирські перевезення. Вимірюється у чоловіках на вагон (чол. / ваг.).

Обіг вагона – час, який витрачається на повний цикл роботи вагона, тобто від моменту навантаження вагона до моменту наступного навантаження.

Пасажирообіг – робота з переміщення пасажирів, розраховується як добуток кількості перевезених пасажирів та відстані перевезення, одиниці виміру умовно-натуральні – пасажиро-кілометри (пас.-км).

Перевезення вантажів – загальний обсяг вантажів, який навантажено та транспортовано рухомим складом окремих видів транспорту (вантажні автомобілі, залізничні вагони, річкові та морські судна, літаки) або трубопроводами, вимірюється в тоннах (перекачування газу, аміаку – в тоннах або кубічних метрах).

Перевезення пасажирів – загальна кількість пасажирів транспортованих рухомим складом окремих видів транспорту (автобуси, легкові автомобілі, тролейбуси, трамваї, залізничні пасажирські вагони, річкові та морські судна, літаки).

Приведений вантажообіг – приведена продукція транспорту з врахуванням роботи з вантажного та пасажирського руху, визначається шляхом приведення обсягів вантажо- та пасажиро-кілометрової роботи.

Прийом – це вантажі, прийняті по стикових пунктах з сусідніх залізниць (дирекцій залізничних перевезень, дільниць), тобто вантажі, що прибули на станції залізниці (дирекції залізничних перевезень, дільниці) із станцій, які розташовано на інших залізницях (дирекціях залізничних перевезень, дільницях), а також вантажі, що проходять залізницю (дирекцію залізничних перевезень, дільницю) транзитом.

Пробіг вагонів (локомотивів) – це сума добутків кількості вагонів (локомотивів) на відповідну відстань їх руху.

Продуктивність вагона – узагальнюючий комплексний показник якості використання вагонів, у якому відображені ступінь використання вагона як за часом, так і за підйомної силою.

Продуктивність локомотива – узагальнюючий показник роботи локомотивів, у якому враховуються бюджет часу локомотива, маса та швидкість руху поїзда.

Робота залізниці (дирекції) – сума навантажених вагонів та прийнятих від інших залізниць (дирекцій) навантажених вагонів.

Робочий парк вагонів – кількість вагонів, що використовуються для комерційних перевезень (не враховується резерв, несправні вагони, ті що використовуються для господарських перевезень та інших технічних цілей).

Розвантаження – це загальний обсяг вантажів, що прибули на відповідні станції або дільниці (в кінцевий пункт доставки).

Середньодобовий пробіг вагона – відстань, яку пройшов вагон робочого парку за добу.

Середньодобовий пробіг локомотива – відстань, яку пройшов локомотив за добу.

Середня дальність перевезень 1 т вантажу (1 пасажира) – це відстань, на яку перевозиться кожна тонна вантажу (один пасажир) в середньому, тобто середня відстань від станції відправлення до станції призначення вантажу. Вимірюється в кілометрах. Визначається діленням вантажообігу-нетто (пасажирообігу) на обсяг перевезень вантажів (пасажирів) у тоннах (чоловіках).

Середня маса поїзда брутто – кількість тонн, яка припадає на кожний поїзд, що пройшов дільницею.

Сполучення дальнє – перевезення пасажирів за межі приміських зон у поїздах дальнього прямування; складається з прямого та місцевого сполучень.

Сполучення місцеве – перевезення вантажів та пасажирів у межах однієї залізниці (дирекції залізничних перевезень, дільниці).

Сполучення приміське – перевезення пасажирів у межах приміських зон з врахуванням внутрішніх міських перевезень.

Сполучення пряме – перевезення вантажів та пасажирів у межах двох та більше залізниць (дирекцій залізничних перевезень, дільниць); у вантажному русі складається з ввозу, вивозу, транзиту.

Статичне навантаження вантажного вагона – кількість тонн вантажу, що доводиться в середньому на один вагон у момент навантаження.

Технічна швидкість – середня швидкість руху поїздів на дільниці без урахування простою на проміжних станціях дільниці.

Транзит – перевезення вантажів, що надійшли з інших залізниць (дирекцій залізничних перевезень, дільниць) та прямують через дану залізницю (дирекцію залізничних перевезень, дільницю) на інші залізниці (дирекції залізничних перевезень, дільниці).

Щільність (густота) перевезень (вантажонапруженість) – це кількість тонн вантажу, перевезеного через один кілометр транспортної мережі за одиницю часу. Характеризує інтенсивність вантажного потоку окремих дільниць і залізничних підрозділів, тому найчастіше називається вантажонапруженістю.

 

7. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

7.1. Основна література

 

  1. Анализ хозяйственной деятельности железных дорог / Под ред. Н.Г Винниченко. – М.: Транспорт, 1982. – 334 с.
  2. Вовк А.А. Оценка эффективности транспортного производства и резервов ее роста: Монография. – М.: Крома, 2000. – 295 с.
  3. Галабурда В.Г. Маркетинг на транспорте. – М.: МИИТ, 1992. – 106 с.
  4. Гончаров М.Ю. Системний факторний аналіз економічних процесів на транспорті. – К.: Логос, 1999. – 423 с.
  5. Единая транспортная система / Под ред. В.Г. Галабурды. – М.: Транспорт, 2001. – 303 с.
  6. Економіка транспорту: Навчальний посібник / За ред. В.Г. Коби. – К.: КДАВТБ КМУЦА, 1999. – 254 с.
  7. Закон України „Про залізничний транспорт” // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 40. – С. 186.
  8. Закон України „Про транспорт”// Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51. – С. 446.
  9. Канторович Л.В. Проблемы эффективного использования и развития транспорта / Под ред. В.Н. Лившица, Н.В. Паенсона, Е.Ф. Тихонова. – М.: Наука, 1989. – 304 с.
  10. Концепція державної програми реформування залізничного транспорту. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р., № 651-р.
  11. Концепція реформування транспортного сектора України / Ю.М. Цветов, Л.М. Соколов, Ю.М. Федюшин та ін. – К.: ІКТП–Центр, 1999. – 67 с.
  12. Концепція та Програма реструктуризації на залізничному транспорті України. – К.: НАБЛА, 1998. – 145 с.
  13. Кулаєв Ю.Ф. Методи економічної оцінки інвестиційних проектів на залізничному транспорті.– К.: КІЗТ.– 2001. – 185 с.
  14. Кушнірчук В.Г., Петров В.І., Зеркалов Д.В. Перевезення вантажів залізничним транспортом: Довідник. – К.: Основа, 2001. – 512 с.
  15. Шевандин В.А., Резер С.М., Минкин В.Б. Экономика грузовых перевозок железных дорог. – М.: Транспорт, 1987. – 232 с.
  16. Шрамов А.А., Шубко В.Г. организация грузовых и пассажирских перевозок и коммерческой работы. – М.: Транспорт, 1987. – 399 с.
  17. Экономика железнодорожного транспорта / Под ред. В.А. Дмитриева. – М.: Транспорт, 1996. – 328 с.
  18. Экономика железнодорожного транспорта / Под ред. Е.Д. Ханукова. – М.: Транспорт, 1979. – 544 с.
  19. Экономика железнодорожного транспорта / Под ред. И.В. Белова. – М.: Транспорт, 1989. – 351 с.
  20. Экономика железнодорожного транспорта: Учеб для вузов ж.–д. трансп. / Под ред. Н.П. Терешиной, Б.М. Лапидуса, М.Ф. Трихункова. – М.: УМК МПС России, 2001. – 600 с.
  21. Экономика транспорта / А.Е. Гибшман, С.К. Данилов, В.Д. Дмитриев и др.; Под ред. С.К. Данилова. – М.: Трансжелдориздат, 1958. – 711 с.
  22. Экономическая география транспорта / Под ред. Н.Н. Казанского. – М.: Транспорт, 1991. – 280 с.
  23. Экономическая стратегия фирмы / Под ред. проф. Градова А.П.. – Санкт-Петербург.: Специальная литература, 1995. – 416 с.
  24. Экономические проблемы развития транспорта / Под ред. А.А. Митаишвили. – М.: Транспорт, 1982. – 321 с.
  25. Экономический справочник железнодорожника. – М.: Транспорт, 1978., Т.2. – 415 с.

 

7.2. Додаткова література

 

  1. Аксьонов І.М., Яновський П.О. Організація пасажирських приміських перевезень: Навч. посіб. для вищ. навч. закл. – К.: КУЕТТ, 2002. – 69 с.
  2. Белая книга ЕС по железнодорожному транспорту // Железные дороги мира. – 1997. – № 4. – С. 3-6.
  3. Беленький М.Н. Экономика пассажирских перевозок. – М.: Транспорт, 1974. – 272 с.
  4. Беленький М.Н., Силаев Н.И. Экономика и планирование эксплуатационной работы на железнодорожном транспорте: Учебник для техникумов ж.-д. трансп. – М.: Транспорт, 1986. – 215 с.
  5. Белов И.В., Персианов В.А. Экономическая теория транспорта в СССР. – М.: Транспорт, 1993. – 415 с.
  6. Васильева Е.М., Лившиц В.Н. Экономика транспорта: программно-целевой аспект. – М.: МАДИИ, 1980. – 108 с.
  7. Винниченко Н.Г. Финансирование и кредитование железных дорог. – М.: Транспорт, 1987. – 224 с.
  8. Гибшман А.Е. Определение экономической эффективности проектных решений на железнодорожном транспорте. – М.: Транспорт, 1995. – 240 с.
  9. Громов Н.Н., Персианов В.А. Управление на транспорте: Учеб. для вузов. – М.: Транспорт, 1990. – 336 с.
  10. Дмитриев В.А. Грузовые и пассажирские тарифы железнодорожного транспорта СССР: Учебное пособие. – М.: МИИТ, 1968. – 35 с.
  11. Економіка вагонного господарства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Є.М. Сич., Н.І. Богомолова, В.П. Гудкова, В.М. Кислий. – К.: Логос, 2007. – 327 с.
  12. Железнодорожный транспорт: Энциклопедия / Гл. ред. Н.С. Конарев.– М.: Большая Российская энциклопедия, 2003.– 1039 с.
  13. Журавель А.И. Себестоимость железнодорожных перевозок. – Новосибирск: Изд-во СГУПСа, 2000. – 336 с.
  14. Зеркалов Д.В. Транспорт України. У двох книгах. Книга перша. – К.: Основа, 2002. – 416 с.
  15. Иваненков В.Ф., Квитко В.В., Шапкин И.Н. Повышение качества обслуживания пассажиров. – М.: Транспорт, 1986. – 104 с.
  16. Інструкція по калькулюванню собівартості перевезень на залізничному транспорті України. – К.: Укрзалізниця, 1997. – 65 с.
  17. Інструкція про порядок розподілу та формування доходів від перевезень для залізниць України. – К.: Укрзалізниця, 1997. – 11 с.
  18. Концепція програми формування мережі логістичних центрів в системі міжнародних транспортних коридорів України / Ю.М. Цвєтов, О.П. Кутах, М.В. Макаренко та ін. – К.: КУЕТТ, 2003. – 109 с.
  19. Кривопішин О.М., Ейтутіс Г.Д. Столична магістраль в цифрах і фактах: Довідник. – К.: ТОВ „Бізнес-Комфорт”, 2006. – 103 с.
  20. Левковец В.Н., Товкун Д.Л. Управление перевозками грузов и логистика. – К.: НТУ, 2002. – 145 с.
  21. Лившиц В.Н. Системный анализ экономических процессов на транспорте. – М.: Транспорт, 1986. – 240 с.
  22. Логістика – технологія транспортного процесу / Костюченко Л.М., Танцюра Є.В., Зайончик Л.Г. та ін. – К.: Кий, 2000. – 358 с.
  23. Макаренко М.В, Гончаров Н.Е., Соколовська Н.С. Издержки на железнодорожном транспорте: анализ и управление / Под общ. ред. М.В. Макаренка. – К.: ОАО «ИКТП-Центр», 1999. – 206 с.
  24. Макаренко М.В. Основи управління економічними процесами на залізничному транспорті України: Монографія. – К.: КУЕТТ, 2003. – 466 с.
  25. Номенклатура витрат по основній діяльності підприємств залізничного транспорту України. / Наук. кер. М. В. Макаренко, Ю. М. Цвєтов. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: ВАТ “ІКТП – Центр”, 2001. – 139 с.
  26. Основи організації транспортного забезпечення зовнішньоторговельних зв’язків України / Ю.М. Цветов (наук. кер.), О.Й. Єдін, М.В. Макаренко та ін. – К.: ВАТ “ІКТП-Центр”, 2000. –581 с.
  27. Пассажирские перевозки на железнодорожном транспорте: Справочник / А.В. Крейнин, Н.И. Узиков, Г.В. Фомин и др.; Под ред Г.В. Фомина. – М.: Транспорт, 1990. – 224 с.
  28. Пассажирские тарифы на железнодорожном транспорте СССР / Под общ. ред. А.В. Крейнина. – М.: Транспорт, 1966. – 187 с.
  29. Положення „Про порядок зарахування доходних надходжень на доходнi, доходно-розподiльнi субрахунки централiзованого доходно-розподiльного рахунку та централiзований доходно-розподiльний рахунок Укрзалізниці”, № 40/1844, 20.02.97. –К., 1997. – 5 с.
  30. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України”, № 262, 29.02.96. – К., 1996. – 5 с.
  31. Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти залізничним транспортом України. – К.: Транспорт України, 1998. – 218 с.
  32. Практичні рекомендації з технолого-економічного управління експлуатаційною роботою залізниць. Наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 10 листопада 2006 р., № 412-Ц. – К.: ТОВ „НВП Поліграфсервіс”. – 77 с.
  33. Приказ Государственной администрации железнодорожного транспорта Украины “Об изменении принципов организации финансирования структурных подразделений основной деятельности железных дорог Украины”, № 256-Ц, 27.12.96.– К., 1996. – 4 с.
  34. Про розвиток залiзниць у Європейському спiвтовариствi: Директива Ради Європейського спiвтовариства 91/440/EEC вiд 29 липня 1991 року / Official Journal of European Communities № L237/25. – Брюссель, 1991. – 6 с.
  35. Развитие системы пассажирских сообщений / Под ред. Л.В. Канторовича, Н.И. Бещева. – М.: Наука, 1984. – 176 с.
  36. Резер С.М. Управление транспортом за рубежом. – М.: Наука, 1994. – 315 с.
  37. Рекомендації з техніко-економічних розрахунків окремих показників експлуатаційної роботи залізниць / Розроб.: О.Ф. Вергун, Н.В. Липовець, Л.Ю. Гаркуша. – К.: Транспорт України, 2002. – 64 с.
  38. Реформування бухгалтерського обліку на залізничному транспорті України: Офіційне видання / Наук. кер. М.В. Макаренко, Ю.М. Цветов; Виконавці Н.С. Соколовська, В.І. Труханова, Т.С. Рябчун та ін. – К.: КУЕТТ, 2002. – 528 с.
  39. Система пассажирских тарифов на транспорте СССР и пути ее совершенствования: М-лы научно-тех. конф. / Под ред. Е.Д. Ханукова, А.В. Крейнина. – М.: Транспорт, 1969. – 184 с.
  40. Системологія на транспорті: Підручник: У 5 кн. / За заг. ред. М.Ф. Дмитриченка. – К.: Знання України, 2005. – Кн. І. Основи теорії систем і управління / Е.В. Гаврилов, М.Ф. Дмитриченко, В.К.Доля та ін. – 344 с.
  41. Сич Є.М., Богомолова Н.І. Економіка розвитку залізничного холодотранспорту. Монографія. – К.: Аспект-Поліграф, 2003. – 224 с.
  42. Сич Є.М., Гудкова В.П. Пасажирський комплекс залізничного транспорту: розвиток і ефективність. Монографія. – К.: Аспект-Поліграф, 2004. – 248 с.
  43. Сич Є.М., Ільчук В.П. Інноваційно-інвестиційний розвиток залізничного транспорту. – К.: Логос, 2002. – 256 с.
  44. Сич Є.М., Ільчук В.П. Інноваційно-інвестиційні комплекси транспорту: методологія формування та розвитку. – К.: Логос, 2006. – 264 с.
  45. Сич Є.М., Кислий В.М. Системи зв’язку залізничного транспорту:розвиток та ефективність: Монографія. – К.: Логос, 2007. – 570 с.
  46. Статистичний щорічник України за 2006 рік. – К.: Вид-во „Консультант”, 2007. – 664 с.
  47. Тарифная политика железных дорог Украины на 2006 фрахтовый год / Сборник тарифов на перевозки грузов в международном сообщении железнодорожным транспортом Украины. – К: „Никон-Пресс”, 2007. – 159 с.
  48. Тарифне керівництво № 1 / Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України. – К.: КІЗТ, 1999. – 267 с.
  49. Транспортная логистика / Под общ. ред. Л.Б. Миротина. – М.: Издательсво “Экзамен”, 2002. – 512 с.
  50. Транспортные тарифы: Сб. статей / Под ред. И.В. Ивлиева, В.П. Потапова. – М.: Трансжелдориздат, 1960. – 292 с.
  51. Транспортные тарифы: Учеб. пособие для вузов ж.-д. трансп. / Под. ред. В.А. Дмитриева. – М.: Транспорт, 1988. – 232 с.
  52. Трихунков Ф.М. Транспортное производство в условиях рынка. Качество и эффективность. – М.: Транспорт, 1993. – 355 с.
  53. Україна у цифрах / За ред. Осауленко О.Г. – К.: Техніка, 2007. – 256 с.
  54. Цветов Ю.М., Лысенков В.А., Смелянский Ю.М. Организация совместной работы различных видов транспорта. – К.: Техника, 1985. – 191 с.
  55. Шишков А.Д. Комплексное управление качеством продукции на железнодорожном транспорте. – М.: Транспорт, 1980. – 96 с.

 

Періодичні видання

 

Весь транспорт, Железнодорожный транспорт, Железные дороги мира, Залізничний транспорт України, Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті, Магістраль, Транспорт, Экономика железных дорог.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Нормативні дані до розрахунку чисельності штату

Таблиця 1

Нормативи чисельності станційного штату, зайнятого на маневровій роботі (ст.4036)

Назва професій та посад

Норматив чисельності на вимірник, чол.

Режим роботи

Система оплати праці

Розряд

Умови роботи

Тарифна ставка або посадовий оклад

Черговий по сортувальній гірці

1 чол. на гірку в зміну

Цілодобово

Погодинно-преміальна

 

Нормальні

 

Черговий по парку:

1 чол. на парк у зміну

  прийомоздавальному

  сортувальному

Оператор сортувальної гірки:

 

  розпорядчий пост

1 чол. на пост у зміну

Відрядно-преміальна

VI

  виконавчий пост

2 чол. на пост у зміну

V

Складач поїздів та його помічник

2 чол. на маневровий локомотив у зміну

V, VI

Важкі та шкідливі

Регулювальник швидкості:

1 чол. на гірку в зміну

Надважкі та надшкідливі

  старший

V

  Рядовий в підгіркових парках

1 чол. в зміну для обслуговування 4-55 шляхів на механізованих гірках або 2-3 на немеханізованих

IV

 

 

 

Таблиця 2

Нормативи чисельності технічного штату, зайнятого прийманням та відправленням поїздів (ст. 4032)

Назва професій та посад

Норматив чисельності на вимірник, чол.

Режим роботи

Система оплати праці

Розряд

Умови роботи

Тарифна ставка або посадовий оклад

Черговий по станції

1 чол. на пост у зміну

Цілодобово

Погодинно-преміальна

 

Нормальні

 

Оператор технологічного центру (ТЦ) по накопиченню:

  старший

1 чол. на розпорядчий пост у зміну

  рядовий в підгіркових парках

Оператор ТЦ:

1 чол. на парк у зміну

  у парку прибуття

  у парку відправлення

  у сортувальному парку

Оператор ТЦ по списуванню

Оператор ТЦ зведеніст

1 чол. у зміну

1 зміна

Оператор ТЦ транспортист

Оператор при ДСП

1 чол. на пост у зміну

Цілодобово

Оператор при ДСЦС

1 чол. у зміну

1 зміна

Сигналіст по закріпленню составів

2 чол. на парк приймання та відправлення

Цілодобово

VI

Важкі та шкідливі

 

 

 

 

Таблиця 3

 

Нормативи чисельності технічного штату, зайнятого обслуговуванням будівель, споруд та утримання інвентарю (ст. 4040)

Назва професій та посад

Норматив чисельності на вимірник, чол.

Режим роботи

Система оплати праці

Розряд

Умови роботи

Тарифна ставка або посадовий оклад

Робочі по прибиранню приміщень

1 чол. на 500 кв. м території

1 зміна

Погодинно-преміальна

 

Нормальні

 

Станційні робітники

0,03 чол. на 1000 кв. м території

Машиніст котельної на твердому паливі

1 чол. у зміну

Цілодобово

ІІ

Шкідливі

Столяр

1 зміна

V

Нормальні

Електромонтер

ІІІ

 

Слюсар

IV

 

 

 

 

 

Таблиця 4

 

Нормативи чисельності технічного штату, зайнятого обслуговуванням будівель, споруд та утримання інвентарю (ст. 3001, 3009-3010, 3014)

Ст. витрат

Назва професій та посад

Норматив чисельності на вимірник, чол.

Режим роботи

Система оплати праці

Умови роботи

Тарифна ставка або посадовий оклад

3001

Прийомоздавач вантажів:

1 чол. на 6-7 рядових у зміну можна прийняти норму 0,25-0,3 чол. на кожні 10 завантажених та вивантажених вагонів у зміну

Цілодобово

Погодинно-преміальна

Нормальні

 

  старший

  рядовий

Товарний касир

 

1 чол. у зміну

 

1 зміна

  старший

  рядовий

2 чол. у зміну

Цілодобово

Таксирувальник перевізних документів

1-3 чол. у зміну

Комерційний агент по розшуку вантажу та багажу

1-2 чол. у зміну

1 зміна

3009-3010

Штат робітників, зайнятих підготовкою вагонів та контейнерів до перевезень

Приймається з розрахунків

3014

Штат робітників, зайнятих перевіркою вірності завантаження та кріплення вантажів

2 чол. на парк у зміну

Цілодобово

Погодинно-преміальна

Нормальні

 

Додаток 2

План з праці сортувальної станції

Таблиця 1

 

Ст. витрат

Назва професій та посад

Списків контингент

Місячна тарифна ставка, оклад, грн.

Відрядний приробіток, грн.

Види доплат

Премія

Середньомісячна заробітна плата, грн.

Річний ФОП, тис. грн.

Вечірній час

Нічний час

Святкові дні

Вислуга років

Умови праці

Розмір, %

Сума, грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

 

Прямі витрати по перевезенням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Господарство перевезень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4036

Станційний штат робітників, зайнятих на маневровій роботі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4032

Технічний штат станції по прийманню та відправленню поїздів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4040

Штат з обслуговування будівель, споруд, обладнання та інвентарю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом по господарству перевезень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Закінчення табл. 1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

 

Господарство вантажної та комерційної роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3001

Штат по прийманню, відправленню та видачі вантажів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3009-3010

Штат робітників з підготовки вантажних вагонів та контейнерів до перевезень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3014

Штат робітників, зайнятих перевіркою вірності навантаження і кріплення вантажів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом по господарству вантажної та комерційної роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом прямих витрати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загально виробничі витрати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

701

Штат загально виробничого персоналу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Адміністративні витрати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

751

Штат апарату управління станції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом по станції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Вихідні дані до виконання контрольної роботи

Таблиця 1

Показники

Остання цифра шифру

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

Тип сортувальної станції

двостороння

одностороння

Кількість стрілочних переводів

200

180

160

170

190

50

70

60

80

60

Кількість колій у сортувальному парку (парках), од.

50

47

45

48

49

20

25

30

40

35

Кількість розпоряджувальних постів, од.

2

2

2

2

2

1

1

1

1

1

Кількість виконавчих постів, од.

4

4

3

3

3

2

2

2

2

2

Кількість маневрових локомотивів, од.

6

6

6

5

5

3

3

4

4

4

Площа території станції, тис. м2

450

420

400

410

380

250

280

260

280

270

Площа службових приміщень, м2

5900

4850

5000

4950

4800

3500

4570

3700

4680

3600

Об’єм службових приміщень вантажного господарства, м3

3000

2700

2550

2600

2850

850

920

870

950

870

Кількість вагонів у поїзді, од.

65

60

62

64

65

50

54

52

55

52

Загальний обсяг відправлень вантажів, тис. т/рік

1200

1100

900

1000

1180

500

700

600

800

600

Загальний обсяг прибуття вантажів, тис. т/рік

1300

1200

1000

1100

1180

600

800

700

900

700

Транзитний вагонопотік, тис. вагонів/рік                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        із переробкою

90

85

75

80

87

60

65

60

70

63

       без переробки

73

70

68

75

72

55

60

55

65

58

 

 

 

Вихідні дані до виконання контрольної роботи

Таблиця 2

 

Показник

Перша літера прізвища

Г,Ж,К,У

Р,Т,В,Я

І,Х,Ю,Е

Д,М,П,Н

С,Ш,З,Щ

Б,Л,Ч,Ц

О,Ф,А,Є

Простій вагону, год.

 

 

 

 

 

 

 

      транзитного з переробкою

6,0

6,9

6,4

7,8

6,7

7,2

8,6

      транзитного без переробки

0,9

1,0

0,8

0,7

1,0

0,6

0,9

     місцевого

15,0

14,0

13,0

12,0

11,0

10,0

9,0

Середнє статичне навантаження, т/вагон

40

44

42

39

40

38

44

 

Додаток 4

 

МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

 

ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ

 

Кафедра „Економіки підприємств транспорту”

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ /КОНТРОЛЬНА РОБОТА/

з дисципліни „Основи економіки транспорту”

 

 

 

Виконав студент групи ___________

 

(Прізвище, ініціали)

Шифр  _________________________

Перевірив

 

(посада, наукове звання)

 

(Прізвище, ініціали)

 

 

 

Київ  2012


Навчально-методичне видання

 

 

ГУДКОВА Вікторія Петрівна

ПРИЙМУК Ольга Романівна

ТВОРОНОВИЧ Вікторія Ігорівна

ПОЗНЯКОВА Оксана Вікторівна

КРИЩЕНКО Світлана Олександрівна

ПАЦЬОРА Ольга Володимирівна

 

 

 

 

 

 

ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ ТРАНСПОРТУ

Методичні вказівки

до проведення практичних занять та самостійної роботи

для студентів спеціальності

6.070101 «Організація перевезень і управління на транспорті»

денної та заочної форм навчання

 

 

 

Відповідальний за випуск – к.е.н., доцент Приймук О.Р.

 

 

 

 

 

 

 

Редактор: Н.В. Щербак

 

Підписано до друку    .  .12 р. Формат паперу 60х84/16, папір – офсетний,

друк – на різографі. Замовлення № 297-08 Тираж 100.

Надруковано у Редакційно-видавничому центрі

Державного економіко-технологічного університету транспорту

Свідотство про реєстрацію від 27.12.2007 р. Серія ДК № 3079

03049, м.Київ – 49, вул. Миколи Лукашевича, 19

 


Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить