|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ОСНОВИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ
ОСНОВИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ« Назад
ОСНОВИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ 22.01.2016 18:06
НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ УПРАВЛIННЯ
ОСНОВИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ (ВВЕДЕННЯ ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ)
навчально-методичнІ МАТЕРІАЛИ
КИЇВ-2013 ОСНОВИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ (ВВЕДЕННЯ ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ) Навчально-методичнІ МАТЕРІАЛИ
Укладач: Баклан Ігор Всеволодович кандидат технічних наук, доцент
ЗМІСТ 1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ.. 4 2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН……………………………………33 3. ТЕМИ НАУКОВИХ РЕФЕРАТІВ.. 42 4. Тематика контрольних робіт.. 42 5. Питання для підготовки до заліку.. 43 6. ЛІТЕРАТУРА.. 44
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ
Курс "Основи інтелектуальних систем і технологій (введення до спеціальності)" є початковим курсом до всього циклу навчання за напрямком "Комп'ютерні науки" та спеціальності "Інтелектуальні системи прийняття рішень". Науково-технічний прогрес, інформатизація суспільства, впровадження високих технологій потребує відповідних фахівців природничо-математичного профілю, підготовлених за новітніми технологіями в результаті удосконалення системи освіти. Ці фахівці обслуговуватимуть потужні інтеграційні тенденції, що домінують у промисловості та бізнесі, суть яких полягає у кардинальній структурній перебудові системи «виробництво – ринкова інфраструктура». Інформатика та обчислювальна техніка – це галузь знань, науки, техніки та виробництва, що охоплює дослідження теоретичних і методичних засад, розробку та створення технологій інформаційної індустрії. На сьогодні в Україні підготовка фахівців у галузі інформатики здійснюється за кількома напрямами, кожен з яких охоплює низку професій. Це, наприклад, комп’ютерні науки та комп’ютерна інженерія, комп'ютерні та комп'ютеризовані системи, системи автоматики та управління, інформаційна безпека та інтелектуальні системи прийняття рішень. Напрями підготовки «Комп’ютерні науки», «Комп’ютерна інженерія», «Програмна інженерія», що входять до складу цієї галузі знань відповідають міжнародним стандартам освіти в галузі Computing. Відомо, що ця галузь знань, науки та техніки динамічно розвивається. На вітчизняному ІТ-ринку працює понад 140 вищих навчальних закладів із загальним ліцензованим обсягом підготовки фахівців 46 тисяч осіб. Однак щорічна кількість випускників - фахівців з галузі знань 0501 «Інформатика та обчислювальна техніка» складає лише близько 14 тисяч. Найближчим часом потреба у фахівцях галузі 0501 тільки зростатиме. ІТ-галузь чи не єдина, що успішно бореться із загальними кризовими явищами, які торкнулися усіх сфер економічного та суспільного життя України. Складні професійні задачі, що їх ставитиме перед випускником бакалаврського рівня ІТ-ринок, його системний аналіз та синтез вимог до якості компетенцій обумовили структуру навчального плану, що подана в розділах математичної, природничо-наукової підготовки та професійної й практичної підготовки. Напрям підготовки «Комп’ютерні науки» (Computer science) базується на чотирьох блоках дисциплін, що забезпечують математичну, програмістську, технічну та системотехнічну освіту. Грунтовна математична підготовка, а також підготовка з теоретичних, методичних і алгоритмічних основ інформаційних технологій потрібна майбутньому фахівцю з інформаційних технологій для використання математичного апарату при розв’язанні прикладних і наукових завдань в області інформаційних систем і технологій. Грунтовна підготовка в області програмування, володіння алгоритмічним мисленням, методами програмної інженерії забезпечить реалізацію програмного забезпечення з урахуванням вимог до його якості, надійності, виробничих характеристик; Базові знання в області системних досліджень і вміння застосовувати їх під час управління ІТ-проектами, моделюванні систем, системному аналізі об’єктів інформатизації, прийнятті рішень, розробці методів і систем штучного інтелекту є методологічною основою будь-якої системи. Знання в області комп’ютерної інженерії в обсязі є необхідними для розуміння базових принципів організації та функціонування апаратних засобів сучасних систем обробки інформації, основних характеристик, можливостей і областей застосування обчислювальних систем різного призначення. Блок математичної підготовки поданий таким пакетом нормативних дисциплін: Вища математика (15 кредитів ESTC), Дискретна математика (5 кредитів ESTC), Теорія ймовірностей, ймовірнісні процеси та математична статистика (4,5 кредитів ESTC), Теорія алгоритмів (3,5 кредитів ESTC), Математичні методи дослідження операцій (4 кредитів ESTC), Методи та системи штучного інтелекту (4 кредитів ESTC), Чисельні методи (3 кредитів ESTC), Теорія прийняття рішень (3,5) Блок програмістської підготовки складається з таких дисциплін: Алгоритмізація та програмування (4,5 кредитів ESTC), Об'єктно-орієнтоване програмування (4,5 кредитів ESTC), Технологія створення програмних продуктів (4 кредитів ESTC), Операційні системи (4 кредитів ESTC), Організація баз даних та знань (4 кредитів ESTC), WEB-програмування (4 кредитів ESTC), Крос-платформне програмування (3 кредитів ESTC), Комп'ютерна графіка (2 кредитів ESTC), WEB-дизайн (2 кредитів ESTC). Системотехнічний блок нормативних дисциплін включає дисципліни: Системний аналіз (4), Моделювання систем (4 ), Інтелектуальний аналіз даних (3,5), Проектування інформаційних систем (4), Технології комп'ютерного проектування (4), Сучасна теорія управління (3), Управління IT-проектами (2,5), Технології захисту інформації (5), Групова динаміка та соціальні комунікації (2). Нарешті технічний блок складається з нормативних дисциплін: Фізика (6), Електротехніка та електроніка (3), Комп'ютерна схемотехніка та архітектура комп'ютерів (4), Комп'ютерні мережі (4). Розподіл по семестрах дисциплін здійснюється так, щоб дисципліни з кожних з блоків вивчалися протягом усього періоду навчання Так на перших курсах з математичного блоку студенти вивчатимуть вищу та дискретну математику. На старших курсах математична підготовка опановується через дисципліни „Теорія прийняття рішень”, „Системи та методи штучного інтелекту”. Програмістська підготовка починається з вивчення дисципліни „Алгоритмізація та програмування”, продовжується на третьому та четвертому курсах вивченням „Технології створення програмних продуктів” та „Крос-платформне програмування”. Системотехнічний цикл має сформувати знання та професійні уміння в галузі інформаційних технологій, що їх студент застосовуватиме в практичній діяльності на рівні з спеціалістами, нішу яких в освітньо-кваліфікаційних рівнях займатиме бакалавр. Починаючи з дисципліни «Системний аналіз» і завершуючи дисципліною «Проектування інформаційних систем», студент формуватиме компетенції розробника інформаційних систем. Наказом Міністерства освіти та науки №485 від 25 травня 2010 року був введений в дію галузевий стандарт за напрямком підготовки 6.050101 «Компютерні науки». Згідно галузевого стандарту розподіл обсягу освітньо-професійної програми за циклами підготовки має наступний вигляд:
В таблиці нижче наведений перелік навчальних дисциплін, форми контролю та державної атестації, нормативний термін навчання.
Національна академія управління має право збільшувати кількість академічних годин нормативних навчальних дисциплін циклів математичної, природничо-наукової, професійної та практичної підготовки і практик за рахунок варіативної частини навчального плану. В таблиці нижче наведений рекомендований галузевим стандартом від 2010 року перелік навчальних дисциплін за напрямку «Компютерні науки».
2. Навчально-тематичний план.Навчальні модулі
(денна форма навчання)
3. РЕГЛАМЕНТ ВИКЛАДАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1. Загальні положення
У перехідний період в Національній академії управління як і в інших навчальних закладах України паралельно існуватимуть дві системи оцінювання, а саме ЕСТS (Європейська система трансферту кредитів) та національна система (4-х бальна). З цією метою в НАУ вводиться 100 – бальна шкала оцінювання знань, за допомогою якої здійснюється конвертація оцінок системи ЕСТS в національну систему, що представлено в таблиці 1. Таблиця 1. Порядок конвертації оцінок
3.2. Характеристика складових навчального процесу вивчення курсу та їх оцінювання Порядок, встановлений відповідним наказом ректора НАУ, передбачає можливість диференційованого підходу до формування 100 - бальної оцінки з окремих дисциплін, що об’єктивно обумовлено специфікою їх викладання. Весь програмний матеріал курсу “Системи автоматизації наукових та інженерних розрахунків ” поділяється на два модулі, які представлені в навчально-тематичному плані дисципліни. Викладання основних питань модулів та контроль за їх опануванням студентами денної форми навчання включають такі складові: 1) лекції; 2) написання реферату; 3)тести; 4) фінальний залік. Лекції та лабораторні роботи проводяться за загальноакадемічними правилами в аудиторний час за розкладом. Відвідування лекцій та написання реферату є обов’язковим, що контролюється викладачами та куратором курсу, які по завершенню семестру оцінюють дану складову максимально 10 балами. Якщо студент з будь-яких обставин мав пропуски, його оцінки розраховуються за простою пропорцією, виходячи із сумарної кількості лекцій та семінарських занять. Так, якщо під час семестру було 12 лекцій і 14 семінарів (разом 26), а студент відвідав 8 лекцій і 10 семінарів (разом 18), то його оцінка відвідування складає 6,8 (26-10; 18 – х); результат за загальноарифметичними правилами округлюється до цілої цифри і дорівнює 7 балам. Другою складовою комплексної оцінки студента становлять результати, отримані за науковий реферат з тематики курсу (максимально 30 балів). Як форма самостійної роботи науковий реферат є різновидом індивідуального творчого дослідження, в якому в стислому вигляді висвітлюється сутність проблеми або дається наукова порівняльна характеристика явищ, категорій, теорій тощо. Причому, найважливішим у науковому рефераті є формулювання власної позиції, оцінки, шляхів вирішення проблеми тощо. Тексту реферату передує простий план, що має здебільшого три пункти. В кінці реферату подається список літературних джерел (10 найменувань орієнтовно), які були використані для написання роботи (в тому числі інтернет-посилання). Обсяг наукового реферату становить 4,5 – 5,0 аркушів тексту на папері формату А4. В друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься до 30 рядків по 68-70 знаків в кожному. Для цього зазвичай використовується шрифт Times New Roman розміру 14 та міжрядковий інтервал значенням 1,5. Якщо текст написаний від руки власноруч, то обсяг роботи збільшується в 1,5 – 2,0 рази в залежності від індивідуальних особливостей написання. Теми наукових рефератів, що представленні в п.5 плану, обираються студентами власноруч. Науковий реферат подається викладачу через куратора курсу в заздалегідь визначний термін (орієнтовано в середині грудня). Положення наукового реферату студенти повинні захистити у межах заліку з дисципліни. Третьою складової семестрової комплексної оцінки є тести, які проводяться по завершенню вивчення Модулів 2, по кожному з яких студент може отримати максимально по 15 балів, тобто - 30 загалом. Тести проводяться у комп’ютерному класі за спеціально розробленою програмою. Час і аудиторія для тестування визначаються додатково. Технологія тестування передбачає наступне: 1) викладач заздалегідь готує 30-50 тестових завдань, що охоплюють програмний матеріал тем модулів. Під час тестування методом випадкової вибірки студент отримує 10 завдань, кожне з яких має від 3 до 10 варіантів відповідей. Студент обирає, на його думку, одну або декілька вірних, для чого дається 2 хвилини на кожне питання. Загальний час на одне тестування – 20 хвилин (10 х 2). Після завершення тестування студент за комп’ютерною програмою безпосередньо на місці отримує оцінку, що відповідає кількості правильних відповідей, а саме: 7 вірних відповідей – 7 балів, 3 – 3 бали відповідно. Повторне тестування не проводиться. Якщо деякі студенти не були присутніми на плановому тестуванні з поважних обставин, вони мають можливість пройти тестування у додатково визначений час. Студенти, що не з’явилися на планове тестування без поважних причин, як і ті, що не були присутніми на додатковому, матимуть нульову оцінку. Останнім четвертим елементом комплексної оцінки є результат фінального заліку, що складається згідно графіку залікової сесії. Білет містить 10 питань кожне з яких оцінюється максимально у 3 бали, тобто (3х10=30 балів разом). Питання білетів до студентів не доводяться. При підготовці до заліку потрібно користуватися програмою курсу (див.п.п.4.1.1., 4.2.2 та 4.3.1.) та навичками, отриманими під час виконання лабораторних робіт. Увага! Студенти, які впродовж семестру набрали менш 30 балів за усіма складовими, до заліку НЕ ДОПУСКАЮТЬСЯ, автоматично отримують оцінку «незадовільно» - F і мають складати залік наступного разу тільки після повторного вивчення дисципліни. Таким чином комплексна оцінка розраховується як сума вищезгаданих складових, і її максимальна величина потенційно дорівнює 100 балам, а саме:
4. ТЕМИ НАУКОВИХ РЕФЕРАТІВ
5. Тематика контрольних робітТестова контрольна робота “Історія комп'ютерних наук”. 6. Питання для підготовки до заліку
Залік полягає у публічному захисті наукового реферату.
6. ЛІТЕРАТУРАОсновні підручники та навчальні посібники Основним навчальним посібником, яким бібліотека академії 100-відсотково забезпечує студентів як денної, так і заочної форм навчання в тому числі в електронній формі:
Джерела з новітньої електронної бібліотеки INTUIT факультету комп’ютерних наук:
Нижче наведені інші аналогічні джерела, які також можна прочитати в системі Internet:
http://www.znannya.org/?view=concept:980
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||