Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

Не нашли подходящий заказ?

Заказать в 1 клик: /contactus

Главная \ Методичні вказівки \ ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА

ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА

« Назад

ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА 14.11.2014 08:56

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

«Затверджую»

Перший проректор

з науково-педагогічної роботи

проф. М.Р. Ґжеґоцький

________________________

Факультет післядипломної освіти

Кафедра медичного права

Адреса: Львів, вул. Солодова, 10

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1 КУРСУ

З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА»

Затверджено Затверджено

на методичному засіданні кафедри на профільній методичній комісії

«__»______________2013 року «__»________________2013 року

протокол №__ від __________ протокол №__ від____________

завідувач кафедри доц. І.Я. Сенюта голова декан ФПДО доц. О.Є. Січкоріз

___________________ підпис ___________________ підпис

Львів – 2013

Зміст

Вступ 3

Тематичний план практичних занять 4

Тема 1. Теоретичні основи конституційного права. 4

Тема 2. Теоретичні основи Конституції. Конституція України 1996 р. 6

Тема 3. Основи конституційного ладу України. 9

Тема 4. Громадянство в Україні. 11

Тема 5. Конституційні права, свободи та обов’язки людини в Україні. 15

Тема 6. Конституційно-правові основи державно-територіального устрою України. 17

Тема 7. Вибори та референдуми в Україні. 20

Тема 8. Конституційний статус Президента України. 23

Тема 9. Верховна Рада України. 26

Тема 10. Кабінет Міністрів України й інші органи виконавчої влади. 28

Тема 11. Правосуддя в Україні. 32

Тема 12. Правовий статус Конституційного Суду України. 34

Тема 13. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим. 36

Тема 14. Місцеве самоврядування в Україні. 39

Тема 15. Прокуратура України. 42

Вступ

Практичні заняття є однією із форм засвоєння навчального матеріалу, метою якого є формування вміння правильно оцінювати конкретні конституційно-правові явища, знати та коректно застосовувати відповідне конституційне законодавство у практичній діяльності.

Завданням навчальної дисципліни є: розкриття основних понять і змісту предмета конституційного права України як галузі та науки; висвітлення основних положень вчення про Конституцію, її функцій, принципів, юридичних властивостей, порядок прийняття і зміни; аналіз особливостей конституційних норм і конституційно-правових інститутів; загальна характеристика чинної Конституції України; розкриття основ конституційного ладу та його захист, висвітлення конституційно-правового закріплення суверенітету, політичного й ідеологічного плюралізму, народовладдя, поділу влади і взаємодії владних структур, закріплення верховенства права, роз’яснення положень щодо верховенства Конституції України, прямої дії конституційних норм, підстави дії на території України міжнародних договорів; розкриття поняття і значення державних символів України; розкриття природи та сутності конституційних прав, свобод і обов’язків людини та громадянина.

Практичні заняття дають змогу розширити та систематизувати знання з навчальної дисципліни.

Під час підготовки до практичних завдань студент повинен:

1) навчитися аналізувати рекомендовані джерела, які стосуються тематики практичного заняття, вміти законспектувати необхідний матеріал;

2) узагальнити та засвоїти знання, отримані ним з різних джерел;

3) підготувати відповіді на теоретичні запитання і виконати усі завдання, які передбачені в межах теми практичного заняття.

Теми практичних занять розміщені в послідовному порядку та відповідають тематиці практичних занять, передбачених робочою навчальною програмою для слухачів 1 курсу з дисципліни «Основи конституційного права».

У кожній темі практичного заняття вміщено перелік теоретичних, проблемних запитань, які стосуються тематики практичного заняття; запитання для самоконтролю та тестові завдання.

Відповіді на теоретичні запитання готуються студентом самостійно на основі опрацьованих ним рекомендованих джерел, які стосуються практичного заняття. Підготовка письмових відповідей на теоретичні запитання є необов’язковою, проте під час практичного завдання студент, при наданні відповіді на одне із теоретичних запитань, повинен надати чітку й аргументовану відповідь, підкріплену посиланнями на джерела права, рекомендовану літературу, юридичну практику.

Запитання для самоконтролю та тести виконуються студентом у письмовій формі, в зошиті для практичних занять. Кожен тест містить 5 варіантів відповідей, один із яких є правильний. Відповіді на запитання для самоконтролю повинні бути чіткими й аргументованими. В разі, якщо студент вважає, що запитання для самоконтролю може мати декілька відповідей, він повинен зазначити кожну із них. Під час семінару, при опрацюванні питань для самоконтролю, студент повинен бути готовим відповісти на додаткові запитання, які можуть бути поставлені викладачем, або ж іншими студентами.

Тематичний план практичних занять

№	Тема	Кількість годин
1.	Тема 1. Теоретичні основи конституційного права	2
2.	Тема 2. Теоретичні основи Конституції. Конституція України 1996 р.	2
3.	Тема 3. Основи конституційного ладу України	2
4.	Тема 4. Громадянство в Україні	2
5.	Тема 5. Конституційні права, свободи та обов’язки людини в Україні	2
6.	Тема 6. Конституційно-правові основи державно-територіального устрою України	2
7.	Тема 7. Вибори та референдуми в Україні	2
8.	Тема 8. Конституційний статус Президента України	2
9.	Тема 9. Верховна Рада України	2
10.	Тема 10. Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади	2
11.	Тема 11. Правосуддя в Україні	2
12.	Тема 12. Правовий статус Конституційного Суду України	2
13.	Тема 13. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим	2
14.	Тема 14. Місцеве самоврядування в Україні	2
15.	Тема 15. Прокуратура України	2
	Усього годин	30

Тема 1. Теоретичні основи конституційного права

План заняття

Поняття, предмет і методи конституційного права України.
Місце та роль конституційного права у системі права України.
Системно-структурна характеристика конституційного права України.
Джерела конституційного права України: поняття, особливості, види.
Конституційно-правові відносини: поняття, суб’єкти, об’єкти, зміст.
Конституційно-правова відповідальність.

Питання для самоконтролю

Дайте визначення поняття «конституційне право як галузь права».
Визначте предмет та метод конституційного права.
Охарактеризуйте класифікацію конституційно-правових норм.
Охарактеризуйте джерела конституційного права.
Назвіть об’єкти, суб’єкти та зміст конституційного права.
Дайте приклад конституційних правовідносин.
Розкрийте суть конституційно-правової відповідальності?
Назвіть структурні елементи конституційної норми.
Якою є роль конституційного права в системі права України?
Запропонуйте визначення конституційного права як науки.

Тестові завдання

1. Предметом конституційного права України є:

1) суспільні відносини політичного характеру;

2) суспільні відносини економічного характеру;

3) суспільні відносини соціального характеру;

4) суспільні відносини релігійного характеру, що регулюються правом;

5) всі відповіді правильні.

2. Конституційно-правова норма – це :

1) правило поведінки, яке встановлюється державою та виконується суб’єктами конституційних правовідносин на власний розсуд;

2) правило поведінки, встановлене суб’єктами конституційно-правових відносин з метою охорони та регулювання суспільних відносин та є для них обов’язковим;

3) загальнообов'язкове правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою з метою охорони та регулювання суспільних відносин;

4) правило поведінки, встановлене з метою охорони та регулювання суспільних відносин, які становлять предмет галузі конституційного права;

5) взаємовідносини особи з державою, які визначають належність до громадянства України, становище людини в суспільстві і державі, її основні права, свободи й обов'язки.

3. Вкажіть характер зазначеної норми: «Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування» (ч. 2 ст. 84 Конституції України):

1) диспозитивна;

2) імперативна;

3) диспозитивно-імперативна;

4) імперативно-диспозитивна;

5) гіпотеза.

4. До підзаконних джерел конституційного права не належать:

1) Конституція України;

2) укази і розпорядження Президента України;

3) постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України;

4) накази, положення, інструкції державних комітетів;

5) накази, положення, інструкції міністерств.

5. Що є елементом конституційного правопорушення:

1) конституційно-правова норма;

2) конституційний договір;

3) вина;

4) місце вчинення правопорушення;

5) пряме волевиявлення порушника.

Національне законодавство

Конституція України : Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 .
Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 38.

Рекомендована література

Конституційне право України / за ред. В.Ф. Погорілка. — К.: Наукова думка, 2003.
Конституційне право України: Підручник / за заг. ред. В.Л. Федоренка. – 4-е вид., перероб. і доопр.; передмова проф. В.М. Шаповала. – К.: 2012. –727 с.
Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність : До 15-річчя Конституції України і 20-ї річниці незалежності України. / НАН України; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького / За ред. Ю.С. Шемшученка. – К. : Юридична думка, 2011. – 328 с.
Конституція України у судових рішеннях / автор. вступ. ст. та упоряд. М. П. Орзіх, А. А. Єзеров Д. С. Терлецький. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 432 с.
Конституційне право України : темат. слов. / М-во внутр. справ України, Харк. нац. ун-т внутр. справ, Херсон. юрид. ін-т; [упоряд.: Галунько В. В. та ін.; за ред. В. В. Галунька] — Херсон: Херсон. міська друк., 2010. — 131 с.
Кравченко В. В. Конституційне право України: Навч. посіб. — 4-те вид., випр. та доп. — К.: Атіка, 2006. — 668 с.
Совгиря О.В., Шукліна Н.Г. Конституційне право України. Повний курс: навч. посіб. / О.В. Совгиря, Н.Г. Шукліна. — 2-ге вид., перероб. і допов. — К. : Юрінком Інтер, 2012. — 544 с.
Теліпко В. Е. Конституційне та конституційно-процесуальне право України: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / В.Е. Теліпко — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 568 с.
Фрицький О.Ф. Конституційне право України : підручник. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 536 с.
Чушенко В.І., Заяць І.Я. Конституційне право України: Підруч. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре» 2007. - 488 с.
Шаптала Н.К., Задорожня Г.В. Конституційне право України / Н.К. Шаптала, Г.В. Задорожня. Дніпропетровськ: ТОВ «ЛізуновПрес», 2012. – 472 с.
Шило О.Г. Теоретико-прикладні основи реалізації конституційного права людини і громадянина на силовий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі України / О.Г.Шило. – Х.: Право, 2011. – 412 с.

Додаткова література

Головченко В. В., Потьомкін А. О. Державна символіка потребує захисту // Юридичний вісник України. – 2005. – № 40 (536).
Годованець В. Ф. Конституційне право України: конспект лекцій. — 2-ге вид.,— К.: МАУП, 2001. — 216 с.
Загальна теорія держави і права: навч. посіб. / за ред. В.В. Копейчикова. - К, 1997.
Кравченко В.В.: Конституційне право України : навчальний посібник.- Вид. 3-тє, виправл. та доповн.- К. : Атіка, 2004. - 512 с.
Никулин В.В. Конституционное право России: Учебное пособие. Тамбов, 2003. – 96 с.
Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В.К. Гіжевський, В.В. Головченко та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.
Тодика Ю.М. Конституційне право України як галузь права: Конспект лекції / Нац. юрид. акад. України; [Ред. Є.Д.Пазич]. — Х., 1995. — 28 с.
Юридична енциклопедія : в 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін.. – К.: „Укр. енцикл.”, 2004. – 736 с.
Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редкол. : Ю.С. Шемчученко ]. - К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М.П. Бажана, 1998–2004.- Т. 2: Д-Й. — 1998.- 744с.

Тема 2. Теоретичні основи Конституції. Конституція України 1996 р.

План заняття

Поняття та соціальна сутність конституції.
Ознаки та юридичні властивості (особливості) конституції держави.
Основні функції конституції.
Класифікація сучасних конституцій.
Зміст і структура Конституції України.
Основні етапи розвитку української конституції. Конституція України 1996 р. Розвиток конституційного процесу після прийняття Конституції України 1996 р.

Питання для самоконтролю

Дайте визначення Конституції України.
Назвіть юридичні властивості Конституції України та охарактеризуйте їх.
Що означає пряма дія норм Конституції?
Яку з функцій конституції держави можна вважати найважливішою? Відповідь обґрунтуйте.
Наведіть класифікацію конституцій.
За порядком внесення змін і доповнень Конституція України є гнучкою чи жорсткою?
Розкрийте структуру Конституції України?
Що означає конституційне положення, що норми Конституції України є нормами прямої дії?
Прийняття яких нормативно-правових актів передувало становленню України як конституційної держави?
Назвіть основні етапи розвитку конституційного процесу в Україні.

Тестові завдання

1. Конституцію України прийнято:

1) 28.06.1996 р.;

2) 16.07.1990 р.;

3) 28.06.1991 р.;

4) 24.08.1991 р.;

5) 24.08.1996 р.

2. Що не є юридичною властивістю конституції держави?

1) установчий характер;

2) вища юридична сила;

3) гнучкий (змінний) характер;

4) пряма дія норм конституції;

5) особливий правовий захист.

3. У чому полягає суть установчої функції конституції?

1) в тому, що конституція або закріплює те, що вже існує як результат діянь людей, або створює передумови для зовсім нових суспільних відносин, що визріли в суспільстві, але не здатних виникати, поки не буде для них необхідної правової бази, що із прийняттям конституції і засновується;

2) в закріпленні постулатів якогось політичного навчання як пануючого, у зв’язку з чим конституція стає ідеологічним документом;

3) в тому, що вона не тільки оформляє досягнуте і ставить нові задачі перед суспільством і державою, але й стимулює політичну активність, націлює державні органи і суспільні об'єднання усіх громадян на діяльність у дусі нового Основного Закону;

4) в тому, що Основний Закон звернений не тільки до внутрішнього життя країни, воно одночасно є фундаментом зовнішньополітичної діяльності держави;

5) в тому, що вона стає основою нових правових систем і правопорядку в державі або нового етапу в їхньому розвитку, якщо вони існують і в принципі зберігаються.

4. За характеристикою форми державного устрою країни – конституції можна поділити на:

1) ліберальну, етатистську та ліберально-етатистську;

2) конституції федеративні (федеральні), конституції суб'єктів федерації, конституції унітарних держав;

3) прості, звичайні і розгорнуті;

4) прийняті народом, даровані, договірні;

5) тимчасові та постійні.

5. Який із перелічених документів слід вважати першою Конституцією України:

1) "Руська правда" (XI століття);

2) Статті Богдана Хмельницького (1654 p.);

3) Декларація про державний суверенітет (1990 р.);

4) Конституція Пилипа Орлика (1710 p.);

5) Конституція УНР (1918 p.).

Національне законодавство

1. Конституція України : Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 .

Рекомендована література

Актуальні проблеми конституційного права України: підручник /за заг. ред. проф. Олійника А.Ю. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. - 554 с.
Бідняжевська А.Ю. Конституційне право на недоторканність житла людини і громадянина та його забезпечення правоохоронними органами в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / А.Ю. Бідняжевська; Нац. акад. внутр. справ. – К., 2012. – 20 с.
Бровченко Н.В. Юридичні факти в конституційному праві України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Н.В. Бровченко; Маріуп. держ. ун-т. – Маріуполь, 2012. – 20 с.
Годованець В.Ф., Головін А.С. Конституційне право України: навч. посіб./ В.Ф.Годованець, А.С.Головін. – К.: ДП Видавничий дім «Персонал», 2011. – 384 с.
Демиденко В.О. Загальна характеристика конституційного права України (у схемах): Посібник. – К., 2011. – 100 с.
Конституційне право України / за ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 2000. – 734 с.
Конституційне право України : підручник / за ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К. : Ін Юре, 2002. – 544 с.
Конституційне право України: Підручник / за заг. ред. В.Л. Федоренка. – 4-е вид., перероб. і доопр.; передмова проф. В.М. Шаповала. – К.: 2012. –727 с.
Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність : До 15-річчя Конституції України і 20-ї річниці незалежності України. / НАН України; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького / За ред. Ю.С. Шемшученка. – К. : Юридична думка, 2011. – 328 с.
Конституція України у судових рішеннях / автор. вступ. ст. та упоряд. М. П. Орзіх, А. А. Єзеров Д. С. Терлецький. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 432 с.
Конституційне право України : темат. слов. / М-во внутр. справ України, Харк. нац. ун-т внутр. справ, Херсон. юрид. ін-т; [упоряд.: Галунько В. В. та ін.; за ред. В. В. Галунька] — Херсон: Херсон. міська друк., 2010. — 131 с.
Кравченко В. В. Конституційне право України: Навч. посіб. — 4-те вид., випр. та доп. — К.: Атіка, 2006. — 668 с.
Тодика Ю.М. Конституція України – Основний Закон держави і суспільства : навчальний посібник. – Х. : Факт, 2001. – 328 с.
Шаптала Н.К.:Конституційне право України - Запоріжжя: Дике Поле, 2012.
Чушенко В.І., Заяць І.Я. Конституційне право України: Підруч. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре» 2007. - 488 с.
Фрицький О.Ф. Конституційне право України : підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 2-е вид., перероб. та допов. – 510 с.

Додаткова література

Кравченко В.В., Пітцик М.В. Муніципальне право України: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2003. – 672 с.
Права і свободи громадян під захистом Конституційного Суду України : Правові позиції сучасної доктрини конституційного правосуддя. – К.: Логос, 2005.
Лозовский Л.Ш. Конституція Російської Федерації з коментарями вивчення й розуміння // М. : ИНФРА-М, 2010, 113с.
Бесчастний В.М., Філонов О.В. / За ред. В.М. Бесчастного. Конституційне (державне) право зарубіжних країн: Навч. посіб. - К.: Знання, 2007.
Хабриева Т.Я., Чиркин В.Е.Теорія сучасної конституції. - М.: Норма. – 2005. - 320с.

Тема 3. Основи конституційного ладу України

План заняття

Поняття та основні засади конституційного ладу України.
Загальна характеристика засад конституційного ладу України: суверенітет та незалежність; поділ влади, визнання та гарантування місцевого самоврядування як одна із засад конституційного ладу; Україна – унітарна держава з республіканською формою правління; Україна – правова та соціальна держава; Україна – демократична держава; Україна – світська та національна держава; конституційні основи закріплення політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.
Гарантії захисту конституційного ладу України.
Конституційно-правова характеристика надзвичайного та воєнного стану.

Питання для самоконтролю

Дайте визначення поняття «конституційний лад».
Назвіть основні принципи конституційного ладу України.
Охарактеризуйте Україну як унітарну державу з республіканською формою правління.
Висвітліть поняття суверенітету.
На яких принципах ґрунтується суверенітет?
Що може свідчити про те, що Україна є національною державою?
Назвіть конституційні ознаки України як демократичної держави.
Які є гарантії функціонування конституційного ладу України?
Назвіть нормативно-правові акти, які регулюють порядок введення в Україні надзвичайного стану.
Які конституційні права та свободи людини і громадянина підлягають тимчасовому обмеженню під час надзвичайного стану?

Тестові завдання

1. До фундаментальних принципів конституційного ладу України не належить:

1) верховенство права;

2) державний суверенітет;

3) гуманний статус людини;

4) народовладдя;

5) гнучкість та непостійність конституційного ладу.

2. Верховенство державної влади означає, що вона:

1) може бути обмежена суб'єктивною волею певного індивіда, громадянина незалежно від його посади чи матеріального становища;

2) відсутні об'єктивні чинники обмеження, які визначені Конституцією і законами України, інститутом народного суверенітету;

3) може бути лише одна, альтернативи їй немає, тобто не може бути два уряди, два президенти тощо;

4) не поширюється на всіх без винятку суб'єктів правовідносин у межах державної території;

5) має установчий характер.

3. Відповідно до ст. 157 Конституції України, «Конституція України _______ в умовах воєнного або надзвичайного стану»:

1) не може бути змінена;

2) не діє;

3) тимчасово втрачає вищу юридичну силу;

4) призупиняє дію усіх нормативно-правових актів національного законодавства;

5) призупиняє дію міжнародно-правових договорів, ратифікованих Верховною Радою України.

4. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану»:

1) надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більше як 15 діб і не більше 30 діб в окремих її місцевостях;

2) надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більше як 30 діб і не більше 60 діб в окремих її місцевостях;

3) надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більше як 30 діб;

4) надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не менше як 15 діб;

5) надзвичайний стан в Україні може бути введено на невизначений строк.

5. Гарантіями функціонування конституційного ладу України є:

1) український народ;

2) Конституція і закони;

3) Верховна Рада;

4) Президент;

5) всі відповіді правильні.

Національне законодавство

Конституція України : Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 .

Рекомендована література

Актуальні проблеми конституційного права України: підручник /за заг. ред. проф. Олійника А.Ю. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. - 554 с.
Годованець В.Ф., Головін А.С. Конституційне право України: навч. посіб./ В.Ф.Годованець, А.С.Головін. – К.: ДП "Видавничий дім «Персонал», 2011. – 384 с.
Конституційне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. — Т. 2 / за заг. редакцією Ю.С. Шемшученка. — К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. — С. 11—13.
Конституційне право України: Підручник / за заг. ред. В.Л. Федоренка. – 4-е вид., перероб. і доопр.; передмова проф. В.М. Шаповала. – К.: 2012. –727 с.
Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність : До 15-річчя Конституції України і 20-ї річниці незалежності України. / НАН України; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького / За ред. Ю.С. Шемшученка. – К. : Юридична думка, 2011. – 328 с.
Конституція України у судових рішеннях / автор. вступ. ст. та упоряд. М. П. Орзіх, А. А. Єзеров Д. С. Терлецький. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 432 с.
Конституційне право України : темат. слов. / М-во внутр. справ України, Харк. нац. ун-т внутр. справ, Херсон. юрид. ін-т; [упоряд.: Галунько В. В. та ін.; за ред. В. В. Галунька] — Херсон: Херсон. міська друк., 2010. — 131 с.
Кравченко В. В. Конституційне право України: Навч. посіб. — 4-те вид., випр. та доп. — К.: Атіка, 2006. — 668 с.
Чушенко В.І., Заяць І.Я. Конституційне право України: Підруч. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре» 2007. - 488 с.

Конституційне право України / за ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 2000. – 734 с.
Конституційне право України : підручник / за ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К. : Ін Юре, 2002. – 544 с.

Тодика Ю.М. Конституція України – Основний Закон держави і суспільства : навчальний посібник. – Х. : Факт, 2001. – 328 с.
Шаптала Н.К. : Конституційне право України – Запоріжжя : Дике Поле, 2012.

Фрицький О.Ф. Конституційне право України : підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 2-е вид., перероб. та допов. – 510 с.
Футей Б. Становлення правової держави: Україна 1991-2001 рр. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 288 с.

Додаткова література

Книгін К. Правове визначення референдуму як форми народовладдя: проблеми теорії і практики // Право України. — 2001. — № 11. — С. 28—31.
Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997—2001 / Відповід. редакт. канд. юрид. наук П. Б. Євграфов. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — С. 41—43. С. 43—44.
Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України: Підручник / за заг. ред. проф. В.Ф. Погорілка. — К.: Наукова думка; Прецедент, 2006. — С. 100—104.
Румянцев О.Г. Основы конституционного строя: понятие, содержание, отражение в конституции // Государство и право. — 1993. — № 10. — С. 3 — 4.
Тодыка Ю.Н. Основы конституционного строя. — Х.: Факт, 1999. — С. 8—11.
Шаповал В.М. Основний Закон України і референдум: до питання про «стабільність» Конституції // Право України. — 2000. — № 2. — С. 4 — 5.
Шаповал В.М. Сучасний конституціоналізм. – К.: Юрінком Інтер, 2005. — С. 50
Юридична енциклопедія: В 6-ти т./ Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.. — К.: Укр. енцикл., 2001. — Т. 3. — С. 279—280.

Стецюк П. Конституційно-правові засади побудови (організації) України як національної держави // Народознавчі зошити. Двомісячник. 2002. Зошит 5-6 (47-48). Вересень -грудень. - С. 425-428.

Шаповал В. «Соціалізація» як особливість сучасного конституційного регулювання // Вісник Конституційного Суду України. 2004. - № 3. - С. 28-48.

Тема 4. Громадянство в Україні

План

Громадянство України: поняття та ознаки. Принципи громадянства.
Набуття громадянства України. Припинення громадянства України.
Конституційні права, свободи людини і громадянина. Конституційні обов’язки людини і громадянина.
Особи без громадянства та особи з подвійним громадянством.
Правовий статус іноземців, біженців, закордонних українців та осіб, яким надано притулок.
Повноваження органів, організацій та посадових осіб з вирішення питань громадянства України.

Питання для самоконтролю

Окресліть ознаки громадянства.
Які є підстави набуття громадянства України?
Перелічіть умови прийняття до громадянства України.
Назвіть підстави припинення громадянства України.
Охарактеризуйте принципи громадянства?
Дайте визначення термінів «громадянство», «апатризм» та «біпатризм».
Охарактеризуйте особливості правового статусу осіб без громадянства.
Дайте визначення терміну «зарубіжний українець»?
Розмежуйте статус іноземців, біженців та осіб, яким надано притулок.
Якими повноваженнями наділена Комісія при Президентові України з питань громадянства?

Тестові завдання

1. Не може бути підставою для набуття громадянства України:

1) усиновлення;

2) територіальне походження;

3) встановлення опіки чи піклування;

4) перебування у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

5) наявність нерухомого майна на території України та безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років.

2. На Президента України покладено повноваження щодо:

1) припинення громадянства;

2) підготовка подання про втрату громадянства особами, які постійно проживали на території України;

3) здійснення прийому заяв про громадянство від осіб, які постійно проживали на Україні;

4) відмова у прийнятті осіб до громадянства України у зв’язку з відсутністю хоча б однієї з умов прийняття до громадянства, визначеними Законом;

5) проведення до присяги громадянина України.

3. Який з перелічених нижче обов’язків не має конституційного характеру:

1) обов’язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом;

2) обов’язок захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів;

3) обов’язок неухильно додержуватись Конституції України та законів України;

4) обов’язок не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей;

5) обов’язок піклуватися про дітей і непрацездатних батьків.

4. Квота імміграції встановлюється:

1) Президентом України;

2) Кабінетом Міністрів України;

3) Верховною Радою України;

4) органами місцевого самоврядування;

5) Міністерством закордонних справ України.

5. До системи державних органів, які наділені повноваженнями у вирішенні питань громадянства, не належить:

1) Президент України;

2) Комісія при Президентові України з питань громадянства;

3) Міністерство закордонних справ України;

4) дипломатичні представництва та консульські установи України;

5) органи місцевого самоврядування.

Міжнародно-правові стандарти

Конвенція про статус біженців (укр/рос) ООН; Конвенція, Міжнародний документ, Коментар від 28.07.1951 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_011
Декларація про територіальний притулок, прийнята резолюцією 2312 (XXII) Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1967 р. // http://www.zakon1.rada.gov.ua.

Національне законодавство

Конституція України : Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 .
Про громадянство України : Верховна Рада України; Закон від 18.01.2001 р. №2235-III. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 .
Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту : Верховна Рада України; Закон від 08.07.2011 р. № 3671-VI. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 .
Про закордонних українців : Верховна Рада України; Закон від 04.03.2004 р. № 1582-IV. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1582-15.
Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства : Верховна Рада України; Закон від 22.09.2011 № 3773-VI [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 .
Про імміграцію: Верховна Рада України; Закон від 07.06.2001 р. № 2491-III. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14

Рекомендована література

Антологія української юридичної думки. Конституційне (державне) право / за ред. акад. НАМ України Ю.С. Шемшученка. - К. : Юридична книга, 2004. -Т. 4. - 599 с.

Актуальні проблеми конституційного права України: підручник /за заг. ред. проф. Олійника А.Ю. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. - 554 с.
Годованець В.Ф., Головін А.С. Конституційне право України: навч. посіб./ В.Ф.Годованець, А.С.Головін. – К.: ДП "Видавничий дім «Персонал», 2011. – 384 с.
Теліпко В.Е. Науково-практичний коментар Конституції України. - К.: ЦУЛ, 2011.- 544 с.
Шаптала Н.К., Задорожня Г.В. Конституційне право України / Н.К. Шаптала, Г.В. Задорожня. Дніпропетровськ: ТОВ «ЛізуновПрес», 2012. – 472 с.

Георгіца А.3. Конституційно-правові інститути зарубіжних країн. - Чернівці: Рута. 1994. - 138 с.

Євграфов П.Б. Конституція України: коментар змін (2004-2007). Теоретичні та практичні аспекти: Наук.-практ посіб. - К.: Правова єдність, 2007. - 204 с.
Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність. - 2-ге вид., змін, і доп. / Упорядник І.О. Кресіна; відп. ред. Ю.С. Шемшученко. - К.: Ін-т держави і права їм. В.М. Корецького НАН України. 2006. -310 с.
Конституційне законодавство зарубіжних країн: Хрестоматія: Навч. посіб. / упоряд. В.О. Ріяка, К.О. Закоморна. - К.: Юрінком Інтер, 2007. - 384 с.
Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. В. П. Колісника та Ю.Г. Барабаша. -X .: Право, 2008.-416 с.
Конституційне право України [Текст] : навч. посіб. / Н. К. Шаптала, Г.В. Задорожня. - Д. : ТОВ «Лізунов Прес», 2012. - 472 с.
Конституційне право України: Підруч. для юрид. вузів / За ред. проф. В.Ф. Погорілка. -2-ге вид., доп. і переопр . - К.: Наукова думка. 2000. - 732 с.
Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. - К.: Ін Юре. 2002. - 544 с.
Конституційне право України. Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. - К.: Юридична думка, 2008. -Т. 2. - 800 с.
Конституційні права, свободи і обов'язки людини і громадянина в Україні / За ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. - К.: Юридична думка, 2008. - 252 с.

Додаткова література

Конституционное право в Российской Федерации: Курс лекций в 9 т. - Основи теории конституционного права / М. П. Авдеенкова, Ю. А. Дмитриев. - М.: Весь мир, 2005. -Т. 1. -384 с.
Конституція незалежної України: Навч. посіб. / Кол. авт.; за ред. В.Ф. Погорілка, Ю.С. Шемшученка, В. О. Євдокимова. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Спілка юристів України. 2000. - 428 с.
Конституція України: Текст Основного Закону з офіційними тлумаченнями Конституційного Суду. (Огляд і коментарі В. Ф. Погорілка та В. Л. Федоренка). -К.: Наукова думка, 2006. -210с.
Кравченко В.В. Конституційне право України: Навч. посіб. - Вид. 6-те, випр. та доповн. - К.: Атіка, 2009. - 608 с.
Мелащенко В.Ф. Основи конституційного права України: Курс лекцій для студ. юрид. вузів і ф-тів. -К.: Вентурі, 1995. -240 с.
Муніципальне право України : підруч. / за ред. В.Ф. Погорілка, О.Ф. Фрицького. -К. : Юрінком Інтер, 2006. -592 с.
Погорілко В.Ф., Фєдорєнко В.Л. Конституційне право України : підруч. / за заг. ред. В.Ф. Погорілка. -К.: Наукова думка; Прецедент, 2006. - 344 с.
Погорілко В.Ф, Федоренко В.Л. Референдне право України : навч. посіб. - К. : Ліра-К, 2006. - 366 с.
Совгиря О.В., Шукліна Н.Г . Конституційне право України : навч. посіб. - К. : Юрінком Інтер, 2007. - 632 с.
Теліпко В.Е. Конституційне та конституційно-процесуальне право України : навч. посіб. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 568 с.

Тема 5. Конституційні права, свободи та обов’язки людини в Україні

План

Поняття та особливості основних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина в Україні.
Види основних прав та свобод людини і громадянина.
Загальна характеристика конституційного права на життя.
Загальна характеристика конституційного права на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.
Конституційні обов'язки людини і громадянина в Україні.

Питання для самоконтролю

Розкрийте поняття прав і свобод людини й особливості їх конституційно-правового закріплення.
Класифікуйте основні права і свободи людини за різними критеріями.
Назвіть громадянські права і свободи людини в Україні.
Які ви знаєте політичні права і свободи громадян України.
Назвіть соціальні права і свободи людини і громадянина в Україні.
Перерахуйте культурні права і свободи людини і громадянина в Україні.
Як права та свободи людини співвідносяться з обов'язками людини і громадянина?
Гарантії прав і свобод людини в Україні.
Дайте визначення поняттю «Конституційні обов'язки людини і громадянина – це…»
Охарактеризуйте конституційні обов'язки людини і громадянина в Україні.

Тестові завдання

1. Які права людини є соціальними?

1) право на достатній життєвий рівень;

2) право на життя;

3) недоторканість житла;

4) право на участь в управлінні державними справами;

5) усі разом.

2. До політичних прав і свобод належать:

1) право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;

2) право брати участь в управлінні державними справами;

3) право на судовий захист;

4) право на освіту;

5) правильним є все викладене вище.

3. До якої групи прав людини Ви піднесете право на таємницю листування?

1) соціально-економічні;

2) політичні;

3) культурні;

4) особисті;

5) екологічні.

4. Який обов’язок громадян України визнаний Конституцією?

1) захищати Вітчизну;

2) підвищувати освітній рівень;

3) займатися підприємницькою діяльністю;

4) займатися самовихованням;

5) вивчати іноземні мови.

5. Конституція України до основних обов’язків громадянина відносять:

1) сплачувати податки і збори;

2) брати участь у виборах органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

3) здобувати вищу освіту;

4) займатися підприємницькою діяльністю;

5) правильним є все викладене вище.

Національне законодавство

Конституція України : Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України від 08.09.2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - № 52. Ст. 561.

Міжнародно-правові стандарти

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966 р. // [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.vru.gov.ua
Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11 1950 р. // Урядовий кур’єр від 17.11.2010 р. - № 215.
Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р. // [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_015

Рекомендована література

Актуальні проблеми конституційного права України: підручник /за заг. ред. проф. Олійника А.Ю. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. - 554 с.
Годованець В.Ф. Конституційне право України: навч. посіб. / В.Ф. Годованець, А.С. Головін. – К.: ДП «Видавничий дім «Персонал»», 2011. – 384 с.
Демиденко В.О. Загальна характеристика конституційного права України (у схемах): Посібник. – К., 2011. – 100 с.
Євграфов П.Б. Конституція України: коментар змін (2004-2007). Теоретичні та практичні аспекти: Наук.-практ посіб. - К.: Правова єдність, 2007. - 204 с.
Конституційне право України: підручник для студентів вищих навч. закл. / Л.К. Байрачна, Ю.Г. Барабаш, Ф.В. Веніславський, В.І. Кичун, В.П. Колісник – Х.: Право, 2010. – 543 с.
Конституційне право України: Підручник / за заг. ред. В.Л. Федоренка. – 4-е вид., перероб. і доопр.; передмова проф. В.М. Шаповала. – К.: 2012. –727 с.
Кравченко В.В. Конституційне право України: навчальний посібник / В.В. Кравченко вид. 3-тє, виправл. та доповн. – К.: Атіка, 2011. – 512 с.
Мелащенко В.Ф. Основи конституційного права України: Курс лекцій для студ. юрид. вузів і ф-тів. -К.: Вентурі, 1995. -240 с.
Погорілко В.Ф. Конституційне право України: підруч. / В.Ф. Погорілко, В.Л. Федоренко. – К.: ТОВ «КНТ», ТОВ «Видавництво Ліра-К», 2011. – 532 с.
Скрипнюк О.В. Конституційне право України: підручник / О.В. Скрипнюк. – К.: Ін Юре, 2010. – 672 с.
Совгиря О.В. Конституційне право України: підручник / О.В. Совгиря. – Київ: Юрінком Інтер, 2008. – 632 с.
Совгиря О.В., Шукліна Н.Г . Конституційне право України : навч. посіб. - К. : Юрінком Інтер, 2007. - 632 с.
Теліпко В.Е. Науково-практичний коментар Конституції України. - К.: ЦУЛ, 2011.- 544 с.
Шаптала Н.К., Задорожня Г.В. Конституційне право України / Н.К. Шаптала, Г.В. Задорожня. Дніпропетровськ: ТОВ «ЛізуновПрес», 2012. – 472 с.
Шляхтун П.П. Конституційне право України: навчальний посібник / П.П. Шляхтун. – Київ: КНТ, 2008. – 592 с.

Додаткова література

Антонович М. Еволюція поняття прав людини / М. Антонович // Право України. – 2005. - №12. – С.1-4.
Арекелян М. Забезпечення конституційного права людини на захист прав і свобод судом / М. Арекелян // Право України. 2006. - № 3. – С. 19-21.
Бакірова І. Офіційне тлумачення Конституції та законів України як одна з форм забезпечення судового захисту прав людини і громадянина Конституційним судом України / І.О. Бакірова // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2010. - № 4-5. – С. 52-63.
Білоскурська О. Щодо поняття конституційних обов’язків / О. Білоскурська // Право України. – 2004. - № 10. – С. 85-88.
Білоскурська О. Питання типології конституційних обов’язків людини і громадянина / О. Білоскурська // Юридична Україна. – 2010. - № 9. – С. 62-70.
Богашева Н. Свобода об’єднання та конституційний інститут об’єднань громадян / Н. Богашева // Вибори та демократія. – 2010. № 4. – С. 62-70.
Богословська Ж.М. Зміст конституційного права людини і громадянина України на соціальний захист / Ж.М. Богословська // Держава і право. – 2009. - № 46. – С. 181-188.
Гладких В. Соціальні права громадян в аспекті формування України як соціальної правової держави / В. Гладких // Право України. – 2005. - № 10. – С. 57-59.
Кампо В. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Конституційний Суд України) / В. Кампо, М. Савчин, Н. Сергієнко // Право України. – 2010. - № 10. – С. 186-198.
Майданик О. Забезпечення конституційних прав людини в Україні як один із напрямів діяльності Верховної Ради України / О. Майданик // Юридична Україна. – 2010. - №10. – С. 12-16.

Тема 6. Конституційно-правові основи державно-територіального устрою України

План

Поняття та особливості державно-територіального устрою України. Принципи територіальної організації України.
Територія України: поняття, основні етапи формування, склад.
Адміністративно-територіальний поділ України: поняття, система, перспективи розвитку.
Конституційно-правовий статус столиці України.
Особливості статусу адміністративно-територіальних одиниць України: Автономна Республіка Крим;області та райони; населені пункти (місто, село, селище).

Питання для самоконтролю

Дайте визначення поняття «адміністративно-територіальний устрій».
Які є принципи територіального устрою України?
У чому полягає адміністративно-територіальний устрій держави?
З чого складається адміністративно-територіальний устрій України?
Охарактеризуйте особливості спеціального правого статусу м. Севастополя.
Охарактеризуйте особливості спеціального правого статусу м. Києва.
Якою є система місцевого самоврядування у м. Києві, згідно ст. 7 Закону України «Про місто-герой – Київ»?
Вкажіть порядок прийняття Конституції АРК.
Розкрийте порядок територіальних змін в Україні.
Наведіть дефініцію «територіальна автономія».

Тестові завдання

1. До принципів територіального устрою України не відноситься:

1) територіального верховенства держави;

2) єдності та цілісності території;

3) верховенства права;

4) недоторканості території України;

5) централізації та децентралізації.

2. Не є складовою системи адміністративно-територіального устрою України:

1) місто;

2) область;

3) селище міського типу;

4) район у місті;

5) селище.

3. До складу України входять:

1) 24 області, АРК, м. Київ та м. Севастополь;

2) 25 областей, м. Київ та м. Севастополь;

3) 23 області, АРК, м. Київ та м. Севастополь;

4) 23 області, м. Київ та м. Севастополь;

5) 24 області та АРК.

4. До системи місцевого самоврядування у місті Києві не належить:

1) територіальна громада міста;

2) міський голова;

3) міська рада;

4) районні ради;

5) обласні ради.

5. Представницьким органом Автономної Республіки Крим є:

1) міська рада АРК;

2) Кабінет Міністрів АРК;

3) Конгрес АРК;

4) виконавчий комітет АРК;

5) Верховна Рада АРК.

Національне законодавство

Конституція України : Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 .
Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР Президія Верховної Ради УРСР : Указ, Положення від 12.03.1981 р. № 1654-X. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1654-10 .
Про державний кордон України : Верховна Рада України; Закон від 4 листопада 1991 № 1777-XII року. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1777-12 .
Про стимулювання розвитку регіонів : Верховна Рада України; Закон від 08.09.2005 р. № 2850-IV. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2850-15 .
Про столицю України - місто-герой Київ : Верховна Рада України; Закон від 15.01.1999 р. № 401-XIV. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/401-14 .

Рекомендована література

Актуальні проблеми конституційного права України: підручник /за заг. ред. проф. Олійника А.Ю. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. - 554 с.
Демиденко В.О. Загальна характеристика конституційного права України (у схемах): Посібник. – К., 2011. – 100 с.
Конституційне право України: Підручник / за заг. ред. В.Л. Федоренка. – 4-е вид., перероб. і доопр.; передмова проф. В.М. Шаповала. – К.: 2012. –727 с.
Конституційне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. — Т. 2 / за заг. редакцією Ю. С. Шемшученка. — К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. — С. 11—13.
Чушенко В. І., Заяць І. Я. Конституційне право України: Підруч. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре" 2007. - 488 с.

Конституційне право України / за ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 2000. – 734 с.
Конституційне право України : підручник / за ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К. : Ін Юре, 2002. – 544 с.
Кравченко В.В. Конституційне право України : навчальний посібник. – Вид. 4-те, виправл. і доповн. – К.: Атіка, 2006. – 568 с.
Шаптала Н.К.:Конституційне право України - Запоріжжя: Дике Поле, 2012.

Фрицький О.Ф. Конституційне право України : підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 2-е вид., перероб. та допов. – 510 с.

Додаткова література

Соціальні процеси в регіонах України. Регіональне самоврядування: проблеми реалізації владних відносин. — Харків, 1994.
Вовканич С. Й., Цапок С. О., Кравців В. С., Щеглюк С. Д. Історія формуванння адміністративно-територіального устрою України // Зарубіжний і вітчизняний досвід реформування адміністративно-територіального устрою / за ред. Л. Т. Шевчук. – Львів, 2007. – 254 с.
Гнилорибов В.В. Проблеми правового статусу територіальних утворень в Україні / В.В. Гнилорибов // Вісник державної служби України. – 2005. – № 4. – С. 36–39.
Гураль П. Ф. Територіальна громада в Україні: історико-правове дослідження.- Львів: ЛЬВДУВС, «Край», 2008. – 468 с.
Орзіх М.П. Інноваційна реконструкція адміністративно-територіального устрою України / М.П. Орзіх // Право України. – 2005. – № 7. – С. 11–15.
Пістун М.Д. Регіональна політика в Україні: суспільно-географічний аспект: монографія / М.Д. Пістун, К.В. Мезенцев, В.О. Тьорло. – К.: Вид.-поліграф. центр «Київський університет», 2004. – 130 с.
Державне управління в Україні: централізація і децентралізація : монографія / Колектив авторів; Відповідальний редактор професор Н.Р. Нижник. — К.: УАДУ при Президентові України, 1997. — 448 с.
З історії реформ адміністративно – територіального устрою України, 1907-2009 роки/А. Ткачук, Р. Ткачук, Ю. Ганущак. – К.: Леста, 2009. – 128 с.
Коментар до Конституції України / Под ред. Опришко К.: Інститут законодавства Верховної Ради України. — 2-е вид. — К., 1998.
Кізлінський В. А. Полково-сотенний устрій першого гетьманату як територіальна основа самоврядування С. 363–372 // Становлення і розвиток української державності : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, МАУП, 27 жовт. 2006 р. – К.: ДП «Вид. Дім «Персонал», 2008. – 408 с.
Новик В.П. Поняття адміністративно-територіального устрою в Україні / В.П. Новик // Держава і право : зб. наук пр. Юридичні і політичні науки. – 2007. – Вип. 38. – С. 301–308
Органи державної влади / за ред. Погорілко В.Ф монографія. К: Ін-т держави і права, 2002 Фрицький О.Ф.
Павлович-Cенета Я.П. Організаційно-правове та інформаційне забезпечення реформування системи територіального устрою України / Я.П. Павлович-Cенета // Правова інформатика. – 2009. – № 2 (22) [Електронний ресурс]. Режим доступу до збірника: http://www.bod.kiev.ua/jurnal/22_11.htm.
Троценко О.В. Дослідження змін адміністративно-територіального устрою регіону як базової складової системи втрачених географічних об’єктів (на прикладі Дніпропетровської області) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nzvdpu/geograf/2008_17/doslidjennya%20zmin.pdf .

Тема 7. Вибори та референдуми в Україні.

План

Демократія. Безпосередня та представницька демократія.
Виборче право і виборча система. Поняття виборів та їх соціальна функція. Види виборів.
Принципи виборчого права. Виборчий процес та його стадії.
Поняття та соціальна функція референдумів. Види референдумів.
Правові наслідки референдуму. Відповідальність за порушення виборчих прав громадян.

Питання для самоконтролю

Опишіть особливості демократичних процесів в Україні.
За яким видом виборчої системи відбуваються вибори в Україні?
Вкажіть найбільш поширені системи виборів у світі.
Охарактеризуйте принципи виборчого права.
У чому полягає принцип таємного голосування і чи є такий доцільним на Вашу думку?
Коли відбувся Всеукраїнський референдум про проголошення незалежності України та яке він має значення для сьогоденної суверенної України?
Назвіть види референдумів.
Назвіть нормативні підстави для проведення всеукраїнського референдуму.
Які питання не можуть бути вирішенні на референдумі?
Висвітліть гарантії виборчих прав громадян.

Тестові завдання

1. Які із поданих варіантів не є стадією виборчого процесу:

1) призначення дати виборів;

2) реєстрація виборців;

3) установлення виборчих округів і виборчих дільниць;

4) передвиборна кампанія зареєстрованих кандидатів;

5) реєстрація родичів кандидатів.

2. Народне волевиявлення здійснюється виключно через:

1) опитування;

2) моніторинг;

3) інші форми безпосередньої демократії;

4) вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії

5) анкетування.

3. Питання про зміну території України вирішується виключно:

1) всеукраїнським референдумом;

2) голосуванням;

3) анкетуванням;

4) голосуванням в місцевих радах;

5) опитуванням.

4. Референдум не допускається щодо законопроектів з питань:

1) питання дострокового припинення повноважень відповідної ради й її голови;

2) зміни території України;

3) організації масових заходів;

4) підписання міжнародних договорів;

5) податків, бюджету та амністії.

5. Не мають права голосу громадяни:

1) які вчинили злочин проти миру та безпеки людства;

2) визнані судом недієздатними;

3) притягнені до відповідальності за неналежне виконання свої громадянських обов’язків перед державою;

4) які не досягли 21 року на день проведення виборів;

5) будь-який громадянин України має право голосу.

Національне законодавство

Конституція України : Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 .
Про вибори Президента України : Верховна Рада України; Закон від 05.03.1999 р. № 474-XIV. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/474-14 .
Про вибори народних депутатів України : Верховна Рада України; Закон від 17.11.2011 р. № 4061-VI. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4061-17 .
Про всеукраїнський референдум : Верховна Рада України; Закон від 06.11.2012 р. № 5475-VI. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5475-17 .
Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів : Верховна Рада України; Закон від 10.07.2010 р. № 2487-VI. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2487-17 .

Рекомендована література

Конституційне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. — Т. 2 / за заг. редакцією Ю. С. Шемшученка. — К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. — С. 11—13.
Чушенко В. І., Заяць І. Я. Конституційне право України: Підруч. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре" 2007. - 488 с.
Шаптала Н.К., Задорожня Г.В. Конституційне право України / Н.К. Шаптала, Г.В. Задорожня. Дніпропетровськ: ТОВ «ЛізуновПрес», 2012. – 472 с.
Шило О.Г. Теоретико-прикладні основи реалізації конституційного права людини і громадянина на силовий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі України / О.Г.Шило. – Х.: Право, 2011. – 412 с.

Конституційне право України / за ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 2000. – 734 с.
Конституційне право України : підручник / за ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К. : Ін Юре, 2002. – 544 с.
Кравченко В.В. Конституційне право України : навчальний посібник. – Вид. 4-те, виправл. і доповн. – К.: Атіка, 2006. – 568 с.
Тодика Ю.М. Конституція України – Основний Закон держави і суспільства : навчальний посібник. – Х. : Факт, 2001. – 328 с.

Фрицький О.Ф. Конституційне право України : підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 2-е вид., перероб. та допов. – 510 с.
Футей Б. Становлення правової держави: Україна 1991-2001 рр. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 288 с.

Додаткова література

Воронов М. М. Референдум як форма реалізації прав громадян на участь в управлінні державою // Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод та обов’язків. - Х., 2000. - с.40-44.
Воронов М. П. Проблеми вдосконалення конституційного регулювання референдуму // Конституційне будівництво в Україні: теорія та практика. - Ужгород, 2000. - с.115–118.
Пахомов І. Конституція України і виконавча влада // Право України. - 2002. — № 9. — С 38-40.
Воронов М. М. Правові проблеми референдуму та реалізації його рішень Верховною Радою України // Парламентаризм в Україні: теорія і практика : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 10-й річниці з дня проголошення незалежності України та 5-й річниці з дня прийняття Конституції України. - К., 2001. - с.155-157.
Дерев’янко С. М. Правовий інститут референдуму як засіб реформування Конституції України // Актуальні питання реформування правової системи України. - Луцьк, 2007. - Т.1. - с.174 -178.
Дерев’янко С. М. Право громадян брати участь у референдумах в кримінально-правовій політиці держави // Кримінально-правова політика держави: теоретичні та практичні аспекти проблеми. - Донецьк, 2006. - с.190 - 195.
Жуган М. Г. Всенародне обговорення і референдум в конституційному процесі // Зб. наук. пр. - Х., 2002. - Вип.2. - с.5-11.
Кармазіна М. С. Референдуми в Україні: законодавче регулювання та практика проведення // Гуманітарні науки і сучасність. - К., 2003. - с.151 - 159.

Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність : До 15-річчя Конституції України і 20-ї річниці незалежності України. / НАН України; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького / За ред. Ю.С. Шемшученка. – К. : Юридична думка, 2011. – 328 с.
Конституція України у судових рішеннях / автор. вступ. ст. та упоряд. М. П. Орзіх, А. А. Єзеров Д. С. Терлецький. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 432 с.
Міжкафедральний науково-практичний семінар «Конституція України: питання теорії та практики». - К.: «МП Леся», 2012. – 220 с.

Книгін К. Реалізація народного волевиявлення, вираженого в рішеннях всеукраїнських референдумів: окремі проблеми // Право України. - 2003. - № 8. - с. 44 - 47.
Збірник матеріалів міднародної науково-практичної конференції «Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення», Київ, 13-15 листопада 2002 року. : Доп., виступи, рек. / [Редкол.: М.М.Рябець (голова) та ін.] - К.: Нора-друк, 2003. - с. 503.
Лихова С. Окремі питання вдосконалення кримінального законодавства щодо відповідальності за порушення права громадян України на участь у референдумах // Вісник. - Л., 2002. - Вип.38. - с. 445 - 453.

Могилевець О. Ю. Референдум: швейцарський досвід та українські проблеми // Наук. зап. - К., 2006. - Т.57. - с. 88–92.
Паламарчук М. Всеукраїнський референдум у політичній системі України // Право України. - 2005. - № 5. - с. 42-44.
Полторак В. Соціологічний механізм референдуму: проблеми реалізації // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2006. - № 4.
Ротар Н. Ю. Особливості участі населення України у референдумі 2000 р. // Держава і право. - К., 2004. - Вип.25. - с. 594–601.
Шведа Ю. Референдум як політичний інститут в умовах сучасної демократії // Політичний менеджмент. - 2007. - № 4. - с. 112-124.
Янчук А. Суб'єкти референдного процесу та особливості їх конституційно-правового статусу // Підприємництво, госп-во і право. -2008.
Янчук А. О. Основні етапи розвитку референдумів // Держава і право. - К., 2005. - Вип.28: Юридичні і політичні науки. - с. 251–256.

Тема 8. Конституційний статус Президента України

План

Поняття, правова природа та призначення інституту глави держави. Становлення інституту Президента в Україні.
Порядок виборів Президента України (загальна характеристика).
Функції та повноваження Президента України.
Взаємовідносини Президента України з іншими органами державної влади.
Припинення повноважень Президента України.

Питання для самоконтролю

Охарактеризуйте статус Президента України в системі гілок державної влади.
Назвіть етапи становлення інституту президентства в Україні.
З яких стадій складається процес виборів Президента України?
Які вимоги до кандидата на пост Президента України передбачені Конституцією України?
Розмежуйте поняття «функції» та «повноваження» Президента України?
Якими привілеями, визначеними ст. 105 Конституції України, наділяється особа, обрана на посаду Президента України?
В яких випадках повноваження Президента України припиняються достроково?
Охарактеризуйте діяльність Ради національної безпеки і оборони України?
Який порядок усунення з поста Президента України у випадку імпічменту?
Хто виконує обов’язки Президента України у разі дострокового припинення повноважень останнього та до моменту обрання і вступу на пост нового Президента?

Тестові завдання

1. Президент України обирається громадянами України строком на:

1) 2 роки;

2) 3 роки;

3) 4 роки;

4) 5 років;

5) 6 років.

2. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж:

1) 2 строки підряд;

2) 3 строки підряд;

3) 6 років підряд;

4) 12 років підряд;

5) 2 строки підряд або 12 років підряд.

3. Президент України є главою держави і виступає від імені:

1) народу;

2) людей;

3) суспільства;

4) держави;

5) власного імені.

4.Приведення Президента України до присяги здійснює:

1) Голова Конституційного Суду України;

2) Голова Верховного Суду України;

3) Голова Верховної Ради України;

4) Прем’єр-міністр України;

5) будь-хто із перелічених вище осіб.

5. Президент України може бути усунений з поста _________ в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину:

1) Конституційним Судом України;

2) Верховним Судом України;

3) Верховною Радою України;

4) Прем’єр-міністром України;

5) Будь-ким із перелічених вище осіб.

Національне законодавство

Конституція України : Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 .
Про вибори Президента України : Верховна Рада України; Закон від 05.03.1999 р. № 474-XIV. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/474-14 .
Про представництво Президента України в Автономній Республіці Крим : Верховна Рада України; Закон від 2 березня 2000 р. // ВВР України. - 2000. — № 21.

Рекомендована література

Конституційне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. — Т. 2 / за заг. редакцією Ю. С. Шемшученка. — К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. — С. 11—13.
Конституційне право України: Підручник / за заг. ред. В.Л. Федоренка. – 4-е вид., перероб. і доопр.; передмова проф. В.М. Шаповала. – К.: 2012. –727 с.
Конституція України у судових рішеннях / автор. вступ. ст. та упоряд. М. П. Орзіх, А. А. Єзеров Д. С. Терлецький. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 432 с.
Конституційне право України : темат. слов. / М-во внутр. справ України, Харк. нац. ун-т внутр. справ, Херсон. юрид. ін-т; [упоряд.: Галунько В. В. та ін.; за ред. В. В. Галунька] — Херсон: Херсон. міська друк., 2010. — 131 с.
Погорілко В. Ф. Конституційне право України : підручник / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко; за заг. ред. В. Л. Федоренка. – 4-е вид., перероб. і доопр. – К. : Вид-во Ліра-К, 2012. – 576 с.
Теліпко В.Е. Науково-практичний коментар Конституції України. - К.: ЦУЛ, 2011.- 544 с.
Чушенко В. І., Заяць І. Я. Конституційне право України: Підруч. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре» 2007. - 488 с.

Конституційне право України / за ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 2000. – 734 с.
Конституційне право України : підручник / за ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К. : Ін Юре, 2002. – 544 с.
Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність : До 15-річчя Конституції України і 20-ї річниці незалежності України. / НАН України; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького / За ред. Ю.С. Шемшученка. – К. : Юридична думка, 2011. – 328 с.

Кравченко В.В. Конституційне право України : навчальний посібник. – Вид. 4-те, виправл. і доповн. – К.: Атіка, 2006. – 568 с.

Ставнійчук М. Вдосконалення законодавства про вибори Президента України // Право України. — 2003. — № 12. — С 11-19.
Тодика Ю.М. Конституція України – Основний Закон держави і суспільства : навчальний посібник. – Х. : Факт, 2001. – 328 с.

Шаптала Н.К.:Конституційне право України - Запоріжжя: Дике Поле, 2012.

Фрицький О.Ф. Конституційне право України : підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 2-е вид., перероб. та допов. – 510 с.

Додаткова література

Сахаров Н. А. Институт президентства в современном мире. - М. : Юридическая литература, 1994. - С. 5.
Гончаров В. В., Жилин С. М. Особенности использования в Российской Федерации зарубежного опыта формирования и функционирования института президента // Конституционное и муниципальное право. - 2009. - № 23. - С. 18-22.
Краснов М. А. Глава государства: рецепция идеи «отцовства» // Гражданское общество и правовое государства. - 2008. - № 6. - С. 33.
Марченко М. Н. Политико-правовой статус института президента (исторический аспект) // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. - 1992. - С. 7.
Каллагов Т. Э. Конституционное право Российской Федерации. Курс лекций. - М.: Волтерс Клувер, 2010. С. 28.
Осетров С. А. Организационные основы президентской власти в Российской Федерации // Конституционное и муниципальное право. 2010. № 7. С. 41-44.
Дегтев Г. В. Становление и развитие института президентства в России: теоретико-правовые и конституционные основы. М.: Юристъ, 2005. С. 156—158.
Колюшин Е. И. Конституционное право России: Курс лекций. - М.: Городец, 2006. - С. 273.
Авакьян С. А. Конституционное право России: Учеб. курс: В 2 т. Т. 2. - М.: Юристъ, 2005. - С. 346.
Конджакулян К. М. Сущность института президентства в Российской Федерации и Республике Армения в контексте исполнительной власти // Конституционное и муниципальное право. - 2010. - № 10. - С. 13-16.

Тема 9. Верховна Рада України

План

Поняття та сутність парламенту. Порядок формування та припинення діяльності Верховної Ради України.
Склад і структура Верховної Ради України.
Функції та повноваження парламенту України.
Законотворчий процес в Україні.
Основи конституційно-правового статусу народного депутата України.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Питання для самоконтролю

Назвіть органи законодавчої влади в Україні.
Визначте конституційний склад Верховної Ради України.
Які є вимоги до осіб, що бажають бути обраними народними депутатами України?
Охарактеризуйте суть депутатської недоторканності.
Назвіть основні повноваження Верховної Ради України.
Кому належить право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України?
Які питання вирішуються та встановлюються виключно законами України?
З якого моменту закон розпочинає свою дію?
Охарактеризуйте стадії законотворення.
Визначте основні напрями роботи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Тестові завдання

1. До конституційного складу Верховної Ради України належать:

1) 250 народних депутатів;

2) 225 народних депутатів;

3) 400 народних депутатів;

4) 425 народних депутатів;

5) 450 народних депутатів.

2. Народним депутатом України може бути:

1) громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років;

2) громадянин України, який на день виборів досяг вісімнадцяти років, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх семи років;

3) громадянин України, який на день виборів досяг вісімнадцяти років, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх десяти років;

4) громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти п’яти років, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх десяти років;

5) громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти п’яти років.

3. Перше засідання Верховної Ради України відкриває:

1) наймолодший за віком народний депутат України;

2) спікер ВРУ;

3) новообраний Голова ВРУ;

4) найстарший за віком народний депутат України;

5) Голова Верховного Суду України.

4. Чергові сесії Верховної Ради України починаються:

1) останнього вівторка лютого і останнього вівторка вересня кожного року;

2) першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року;

3) останнього понеділка лютого і останнього понеділка вересня кожного року;

4) першого вівторка січня і першого вівторка червня кожного року;

5) останнього понеділка березня і останнього вівторка жовтня кожного року.

5. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить:

1) Президентові України;

2) народним депутатам України;

3) Кабінету Міністрів України;

4) Національному банку України;

5) всі відповіді правильні.

Національне законодавство

Конституція України : Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 .
Про Регламент Верховної Ради України : Верховна Рада України; Закон, Регламент від 10.02.2010 р. № 1861-VI. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1861-17 .
Про вибори народних депутатів України : Верховна Рада України; Закон від 17.11.2011 р. № 4061-VI. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4061-17 .
Про статус народного депутата України : Верховна Рада України; Закон від 17.11.1992 р. № 2790-XII. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2790-12 .

Рекомендована література

Актуальні проблеми конституційного права України: підручник /за заг. ред. проф. Олійника А.Ю. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. - 554 с.
Демиденко В.О. Загальна характеристика конституційного права України (у схемах): Посібник. – К., 2011. – 100 с.
Конституційне право України: Підручник / за заг. ред. В.Л. Федоренка. – 4-е вид., перероб. і доопр.; передмова проф. В.М. Шаповала. – К.: 2012. –727 с.
Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність : До 15-річчя Конституції України і 20-ї річниці незалежності України. / НАН України; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького / За ред. Ю.С. Шемшученка. – К. : Юридична думка, 2011. – 328 с.
Конституція України у судових рішеннях / автор. вступ. ст. та упоряд. М. П. Орзіх, А. А. Єзеров Д. С. Терлецький. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 432 с.
Конституційне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. — Т. 2 / за заг. редакцією Ю. С. Шемшученка. — К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. — С. 11—13.
Міжкафедральний науково-практичний семінар «Конституція України: питання теорії та практики». - К.: «МП Леся», 2012. – 220 с.
Чушенко В. І., Заяць І. Я. Конституційне право України: Підруч. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре" 2007. - 488 с.

Конституційне право України / за ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 2000. – 734 с.
Конституційне право України : підручник / за ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К. : Ін Юре, 2002. – 544 с.
Кравченко В.В. Конституційне право України : навчальний посібник. – Вид. 4-те, виправл. і доповн. – К.: Атіка, 2006. – 568 с.

Совгиря О.В., Шукліна Н.Г. Конституційне право України : навч. посібник. – К. : Юрінком Інтер, 2007. –632с.
Тодика Ю.М. Конституція України – Основний Закон держави і суспільства : навчальний посібник. – Х. : Факт, 2001. – 328 с.
Шаптала Н.К.:Конституційне право України – Запоріжжя : Дике Поле, 2012.

Фрицький О.Ф. Конституційне право України : підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 2-е вид., перероб. та допов. – 510 с.

Додаткова література

Ганжуров Ю. С. Парламент України в політичній комунікації. – К. : Україна, 2007. – 349 с.
Законотворчість: особливості та проблеми правового регулювання діяльності народного депутата у Верховній Раді України : коментар норм регламенту Верховної Ради України та суміжних правових актів / уклад. С. В. Лінецький. – К.:Заповіт, 2007. – С. 130
Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні: проблеми теорії і практики. До 10-ї річниці незалежності України / за ред. В.Ф. Погорілка. – К., 2001. – 300 с.
Марцеляк О. В. Статус депутатських фракцій і груп: вітчизняний і зарубіжний досвід / О. В. Марцеляк // Часопис Київського університету права. – 2005. – № 4. – С. 95–100.
Развадовська М.В. Організаційно-правове регулювання функцій та повноважень народного депутата України // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2004. – № 4 (29). – С. 128-133.
Чепель О.Д. Конституційно-правова відповідальність народних депутатів України // Науковийвісник Чернівецького університету. Випуск 282. – Правознавство. Збірникнаукових праць. – Чернівці : Рута, 2005. – С. 31-35.
Чушенко В. Соціально-організоване суспільство і формування політичної влади в Україні // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів, 2004.

Тема 10. Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади

План

Поняття виконавчої влади та її функції. Система органів виконавчої влади в Україні.
Порядок утворення, склад та припинення діяльності Кабінету Міністрів України.
Повноваження Кабінету Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади.
Місцеві органи виконавчої влади.

Питання для самоконтролю

Хто входить до складу Кабінету Міністрів України (КМУ)?
Назвіть принципи діяльності КМУ.
Які нормативні акти приймає КМУ?
Визначте повноваження КМУ.
Охарактеризуйте статус місцевих державних адміністрацій.
Окресліть повноваження місцевих державних адміністрацій.
Які є обмеження встановлює законодавство для осіб, які бажають обійняти посади в КМУ?
Охарактеризуйте порядок відставки КМУ.
Які вимоги до членів КМУ встановлено в. Закону України «Про Кабінет Міністрів України»?
З’ясуйте повноваження МОЗ України.

Тестові завдання

1. До складу КМУ не входить:

1) Перший віце-прем’єр міністр;

2) Прем’єр-міністр України;

3) міністри;

4) віце-прем’єр міністр;

5) народний депутат.

2. Відставка Прем'єр-міністра України має наслідком:

1) прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Прем’єр-міністру України;

2) відставку всього складу КМУ;

3) висловлення Президентом України резолюції недовіри Прем’єр-міністру України;

4) звільнення Прем’єр-міністра України;

5) відставку Першого віце-прем’єр-міністра України.

3. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють:

1) районні ради;

2) обласні ради;

3) територіальна громада;

4) міські ради;

5) місцеві державні адміністрації.

4. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає:

1) акти;

2) роз’яснення;

3) укази;

4) постанови і розпорядження;

5) висновки й узагальнення судової практики.

5. Кабінет Міністрів України відповідальний перед ___________ та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України:

1) Президентом України;

2) Головою Конституційного Суду України;

3) Першим віце-прем’єр-міністром Кабінету Міністрів України;

4) Головою Національного банку України;

5) Міністром закордонних справ України.

Національне законодавство

Конституція України : Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 .
Про Кабінет Міністрів України : Верховна Рада України; Закон від 07.10.2010 р. № 2591-VI. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2591-17 .
Про центральні органи виконавчої влади : Верховна Рада України; Закон від 17.03.2011 р. № 3166-VI. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 .
Про заходи щодо забезпечення здійснення місцевими державними адміністраціями виконавчої влади на відповідній території : Президент України; Указ від 24.05.2013 р. № 307/2013. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/307/2013 .
Про місцеві державні адміністрації : Верховна Рада України; Закон від 09.04.1999 р. № 586-XIV. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/586-14 .

Рекомендована література

Пахомов І. Конституція України і виконавча влада // Право України. - 2002. — № 9. — С 38-40.
Дерець В. А. Органи виконавчої влади України та управлінські відносини. Монографія. — К.: ТОВ «Юридична думка», 2007. — 180 с.
Карабін Т. О. Співвідношення повноважень місцевих органів публічної влади. Монографія. — Ужгород : ЗакДУ, 2006. — 156 с.

Конституційне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. — Т. 2 / за заг. редакцією Ю. С. Шемшученка. — К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. — С. 11—13.
Чушенко В. І., Заяць І. Я. Конституційне право України: Підруч. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре" 2007. - 488 с.

Конституційне право України / за ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 2000. – 734 с.
Конституційне право України : підручник / за ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К. : Ін Юре, 2002. – 544 с.
Кравченко В.В. Конституційне право України : навчальний посібник. – Вид. 4-те, виправл. і доповн. – К.: Атіка, 2006. – 568 с.
Сушинський О. І. Місцеві державні адміністрації в Україні: концептуальний політологічно-правовий аспект. — Львів : Світ, 2002.
Шаповал В. М. Із досвіду організації виконавчої влади у зарубіжних країнах / Державне управління в Україні. (Навчальний посібник). За заг. ред. В. Б. Авер'янова. — К., 1999. — С. 207—217.
Совгиря О.В., Шукліна Н.Г. Конституційне право України : навч. посібник. – К. : Юрінком Інтер, 2007. –632с.
Тодика Ю.М. Конституція України – Основний Закон держави і суспільства : навчальний посібник. – Х. : Факт, 2001. – 328 с.
Шаптала Н.К.:Конституційне право України - Запоріжжя : Дике Поле, 2012.

Фрицький О.Ф. Конституційне право України : підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 2-е вид., перероб. та допов. – 510 с.

Додаткова література

Авер’янов В.Б. Конституційно-правовий статус українського уряду: проблеми реалізації // Юридичний журнал. – 2005. - №4. – С.12.-14.
Андрущук В.Д. Конституційне право України. – К.: ЦУЛ, 2005. – 578 с.
Дуда А. Урядові комітети в контексті оптимізації структури Кабінету Міністрів України // Українська Академія держ. упр. при Президентові України. - збірник наукових праць. - К., 2000. - Вип. 1 - С. 18-26.
Жиляєв І. Б. Програма діяльності Кабінету Міністрів України: досвід та перспективи // Економіка. Фінанси. Право. - 2002. - № 10. - С.10 - 15.
Іващенко В.І. Про деякі аспекти правового статусу Кабінету Міністрів України / Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України. Вип.. 12. – К., 2001. – С. 343-347.
Кафарський В. Кабінет Міністрів України: проблеми формування в нових політико-правових умовах. // Право України. – 2006. - № 8. – С. 3-8.
Опришко В.В. Основи конституційного права України. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 467 с.
Романченко Т. Конституційні засади діяльності Кабінету Міністрів України щодо організації управління культурою // Українська Акад. держ. упр. при Президентові України. - Зб. наук. пр. - К., 1999. - Вип. 2, ч. 1: Проблеми наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні - С. 205-209.
Фахутшин В.Д. Основи конституційного права України. – Севастополь, 2006. – 337 с.
Фрицький О.Ф. Особливості визначення і нормативного закріплення правового статусу Кабінету Міністрів України // Ідеологія державотворення в Україні: історія, сучасність : матеріали науково-практичної конференції. - К., 1997. - С. 180-184.
Фрицький Ю.О. Деякі проблеми визначення правового статусу Кабінету Міністрів України //Держава і право. Юридичні і політичні науки. – Вип. 34. – 2006. – С. 148-152.
Чиркулій С. Конституційно-правові аспекти організаційно-правових форм діяльності Кабінету Міністрів України // Бюлетень Міністерства юстиції України. - № 9 (35). – 2004. – С. 115-125.
Юлдашев О. Закон про Кабінет Міністрів міг бути доленосним // Юридичний журнал. – 2007. - № 1. – С. 13-15.
Яковенко С.Г. Конституційне право України. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 789 с.

Тема 11. Правосуддя в Україні

План

Загальна характеристика судової системи України.
Основні засади судочинства в Україні.
Конституційне провадження та його особливості.
Поняття, загальна характеристика та система судів загальної юрисдикції в Україні.
Загальна характеристика спеціалізованих судів України.

Питання для самоконтролю

Охарактеризуйте систему судів загальної юрисдикції за спеціалізацією.
Як поділяються суди загальної юрисдикції за принципом територіальності?
В чому полягає принцип недоторканності та незалежності суддів?
Які повноваження належать до відання Вищої ради юстиції, згідно з Конституції України?
Окресліть особливості правового статусу Конституційного Суду України.
Вкажіть види та склад вищих спеціалізованих судів України.
Особливості діяльності та склад Верховного Суду України.
Які вимоги, встановлені чинним законодавством до кандидатів на посаду судді?
Назвіть підстави звільнення з посади судді.
Розкрийте суть інституту присяжних.

Тестові завдання

1. До основних засад судочинства належать:

1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

2) забезпечення доведеності вини;

3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

4) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

5) всі відповіді правильні.

2. Не є вищим спеціалізованим судом:

1) Вищий господарський суд України;

2) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ;

3) Вищий адміністративний суд України;

4) Вищий спеціалізований суд України з розгляду сімейних справ;

5) Вищий суд з розгляду трудових спорів.

3. Суддя не може бути затриманий чи заарештований без згоди:

1) начальника ГУ МВСУ відповідної області;

2) Голови Верховного Суду України;

3) Голови Конституційного Суду України;

4) Верховної Ради України;

5) Президента України.

4. Яка кількість суддів входить до складу Верховного Суду України:

1) 12;

2) 21;

3) 34;

4) 48;

5) 50.

5. На посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший ____________, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою :

1) 18 років;

2) 21 року;

3) 25 років;

4) 30 років;

5) 35 років.

Національне законодавство

Конституція України : Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 .

Про судоустрій і статус суддів : Верховна Рада України; Закон від 07.07.2010 р. № 2453-VI. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 .
Про Вищу раду юстиції : Верховна Рада України; Закон від 15.01.1998 р. № 22/98-ВР. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/22/98-%D0%B2%D1%80 .

Рекомендована література

Конституційне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. — Т. 2 / за заг. редакцією Ю. С. Шемшученка. — К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. — С. 11—13.
Конституційне право України / за ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 2000. – 734 с.
Конституційне право України : підручник / за ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К. : Ін Юре, 2002. – 544 с.
Кравченко В.В. Конституційне право України : навчальний посібник. – Вид. 4-те, виправл. і доповн. – К.: Атіка, 2006. – 568 с.
Совгиря О.В., Шукліна Н.Г. Конституційне право України : навч. посібник. – К. : Юрінком Інтер, 2007. –632с.
Тодика Ю.М. Конституція України – Основний Закон держави і суспільства : навчальний посібник. – Х. : Факт, 2001. – 328 с.
Шаптала Н.К.:Конституційне право України - Запоріжжя: Дике Поле, 2012.
Чушенко В. І., Заяць І. Я. Конституційне право України: Підруч. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре" 2007. - 488 с.
Фрицький О.Ф. Конституційне право України : підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 2-е вид., перероб. та допов. – 510 с.

Додаткова література

Грошевой Ю.М., Марочкін І.Є. Органи судової влади України.- К.- 1997.
Єршов В.В. Статус суду в правовій державі. - К.- 1992.
Ковальский В.С. Суд, правоохоронні, правозахисні органи України.- К. 2002.
Коментар до Конституції України : підруч. Вид. ІІ, доповнене / за ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2001.
Маляренко В. Суд, правоохоронні та правозахисні органи.- Київ.- Юрінком Інтер.- 2004.
Організація судових та правоохоронних органів. - Навч. посібник.- І.Є.Марочкін, В.В. Афанасьєв., В.С.Бабкова.-Х.-Право.- 2000.
Основи конституційного права України. Підруч. Вид. ІІ, доповнене / за ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2002.
Основи конституційного ладу України / А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С.Л.Лисенков, В.В.Медведчук. – К.: Либідь, 2001. – 206 с.

Стефанюк В. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні // Право України.- 2001. - № 1.
Організація судових та правоохоронних органів / І.Є.Марочкін, Н.В.Сибільова, О.Б. Зозулинський та ін. – Харків : Національна юрид. акад. України, 1996. - 138с.
Організація судових та правоохоронних органів / за ред. Г.Є.Марочкіна, Н.В.Сибільова, О.М. Толочко. – Харків : "Право", 2000. -269 с.
Стефанюк В. Правозахисна діяльність судів України // Право України. - 1999. - № 5
Суд, правоохоронні та правозахисні органи України : навч. посібник / відп. Редактор Я. Кондратьєв. – К. : Юрінком Інтер, 2002. - 320с.
Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність. – К : Атіка, 2000.

Тема 12. Правовий статус Конституційного Суду України

План

Поняття Конституційного Суду України.
Порядок формування Конституційного Суду України.
Функції та повноваження Конституційного Суду України.
Структура та організація (порядок) діяльності Конституційного Суду України.
Правовий статус судді Конституційного Суду України.

Питання для самоконтролю

Дайте визначення поняття «конституційний контроль».
Охарактеризуйте місце та завдання Конституційного Суду України в системі судової влади.
Окресліть принципи діяльності Конституційного Суду України.
Яким є порядок формування складу Конституційного Суду України.
Назвіть повноваження Конституційного Суду України.
Назвіть вимоги до судді Конституційного Суду України.
Якими є права і обов’язки судді Конституційного Суду України.
Дайте визначення поняття «конституційне подання».
Назвіть форми звернення до Конституційного Суду України.
Охарактеризуйте правову природу рішень Конституційного Суду України.

Тестові завдання

1. Продовжіть дефініцію : «Конституційний Суд України» - це

2. Конституційний Суд України складається з:

1) вісімнадцяти суддів;

2) двадцяти суддів;

3) сорока восьми суддів;

4) десяти суддів;

5) семи суддів.

3. Голова Конституційного Суду України обирається терміном на:

1) 5 років;

2) 3 роки;

3) 1 рік;

4) 7 років;

5) 10 років.

4. Відповідно до Конституцій України та Закону «Про Конституційний Суд України», суд приймає рішення та дає висновки у таких справах:

1) вирішення питань відповідності Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) відповідність Конституції чинних міжнародних договорів України, або тих міжнародних, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в межах, визначених Конституцією;

4) видає офіційне тлумачення Конституції та законів України;

5) усі відповіді правильні.

5. Рішення та висновки Конституційного Суду оприлюднюються у:

1) юридичному журналі «Право України»;

2) науковому фаховому журналі «Інформація і право»;

3) журналі «Адвокат»;

4) журналі «Вісник Конституційного Суду України»;

5) журналі «Юридична Україна».

Національне законодавство

Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Про Конституційний Суд України: Закон України від 16.10.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 49. – Ст. 242.
Регламент Конституційного Суду України: Затверджений Рішенням Конституційного Суду України від 05.03.1997 р. (редакція від 24.12.2009.) // Офіційний вісник України. – 1997. - № 20. - С. 87.

Рекомендована література

Бабенко К. Форми конституційного контролю і гарантії стабільності системи правового регулювання в Україні // К. Бабенко // Вісник Конституційного Суду України. – 2010. - № 2. – С. 123-129.
Годованець В.Ф. Конституційне право України: навч. посіб. / В.Ф. Годованець, А.С. Головін. – К.: ДП «Видавничий дім, Персонал», 2011. – 384 с.

Конституційне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. — Т. 2 / за заг. редакцією Ю. С. Шемшученка. — К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. — С. 11—13.
Конституційне право України / за ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 2000. – 734 с.
Конституційне право України : підручник / за ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К. : Ін Юре, 2002. – 544 с.
Кравченко В.В. Конституційне право України : навчальний посібник. – Вид. 4-те, виправл. і доповн. – К.: Атіка, 2006. – 568 с.
Совгиря О.В., Шукліна Н.Г. Конституційне право України : навч. посібник. – К. : Юрінком Інтер, 2007. –632с.
Тодика Ю.М. Конституція України – Основний Закон держави і суспільства : навчальний посібник. – Х. : Факт, 2001. – 328 с.
Шаптала Н.К.:Конституційне право України - Запоріжжя : Дике Поле, 2012.
Чушенко В. І., Заяць І. Я. Конституційне право України: Підруч. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре" 2007. - 488 с.
Фрицький О.Ф. Конституційне право України : підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 2-е вид., перероб. та допов. – 510 с.

Додаткова література

Андрейцева В.І. Судово-правова система в Україні: тектологічні проблеми оптимізації функціонування / В.І. Андрейцев // Вісник Вищої ради юстиції. – 2010. – № 1. – С. 15-30.
Галайденко Т.В. Актуальні проблеми забезпечення незалежності судової влади України / Т.В. Галайденко // Вісник Вищої ради юстиції. – 2010. - № 1. – С. 42-48.
Дзюба В. Правовий статус судді відзеркалює повноваження та значення судової влади в цілому / В. Дзюба, О. Кривенко // Юридичний журнал. – 2005. - № 4. – С. 8-14.
Шиманський Ф.В. Судові та правоохоронні органи України: навч.-метод. посіб. / Міжнародний гуманітарний ун-т. – О.: Юридична література, 2003. – 168 с.
Юзікова Н.С. Судові та правоохоронні органи України: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Н.С. Юзікова; Дніпропетровський національний ун-т. – 4 вид., перероб. і доп. – К.: Істина, 2006. – 320 с.

Тема 13. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим

План

Автономія: поняття, суть та види.
Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим: загальний огляд.
Повноваження державних органів Автономної Республіки Крим.
Загальна характеристика Конституції Автономної Республіки Крим.
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим.

Питання для самоконтролю

Назвіть основні ознаки правового статусу АРК.
Охарактеризуйте основні повноваження органів Автономної Республіки Крим.
Які історичні обставини зумовили створення АРК?
Визначте систему державного апарату в АРК.
Охарактеризуйте конституційно-правовий статус АРК. До якого виду автономій слід її відносити?
Які питання відносяться до відання АРК за Конституцією України.
Назвіть органи АРК та охарактеризуйте особливості їх конституційної правосуб'єктності.
Місце Автономної Республіки Крим в системі територіального устрою України.
У чому полягає відмінність «автономії територіальної» від «автономії національної» ?
Визначте статус Представництва Президента України в АРК.

Тестові завдання

1. Коли була прийнята Конституція Автономної Республіки Крим:

1) 21 жовтня 1998 року;

2) 28 червня 1996 року;

3) 10 лютого 1998 року;

4) 1 січня 1998 року;

5) 7 березня 1996 року.

2. Продовжіть дефініцію : «Автономія» - це

3. Організаційну ієрархію Верховної Ради АРК утворюють:

1) голова;

2) перший заступник голови;

3) постійні комісії;

4) тимчасові комісії;

5) усі відповіді правильні.

4. Представницькими органами Автономної Республіки Крим є:

1) Верховна Рада АРК;

2) Кабінет міністрів АРК;

3) Верховна Рада України;

4) Президент АРК

5) орган територіального управління АРК

5. Верховна Рада Автономної Республіки Крим здійснює нормативне регулювання з питань:

1) сільського господарства і лісів;

2) меліорації і кар'єрів;

3) громадських робіт, ремесел та промислів; благодійництва;

4) містобудування і житлового господарства;

5) правильним є все викладене вище.

Національне законодавство

Конституція Автономної Республіки Крим: прийнята на другій сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим 21 жовтня 1998 року: затверджена Законом України від 23.12.1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. № 5-6. Ст. 5.
Про Автономну Республіки Крим: Закон України від 17.03.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. № 11. – Ст. 69.
Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим: Закон України від 10.02.1998 р. (редакція від 31.07.2010 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 29. – Ст. 191.
Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим: Закон України від 2 березня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 21. – Ст. 158.
Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим: Закон України від 22.12.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007. - № 14. – Ст. 168.

Рекомендована література

Актуальні проблеми конституційного права України: підручник /за заг. ред. проф. Олійника А.Ю. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. - 554 с.
Годованець В.Ф. Конституційне право України: навч. посіб. / В.Ф. Годованець, А.С. Головін. – К.: ДП «Видавничий дім, Персонал», 2011. – 384 с.
1. Конституційне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. — Т. 2 / за заг. редакцією Ю. С. Шемшученка. — К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. — С. 11—13.
2. Конституційне право України / за ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 2000. – 734 с.
3. Конституційне право України : підручник / за ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К. : Ін Юре, 2002. – 544 с.
4. Кравченко В.В. Конституційне право України : навчальний посібник. – Вид. 4-те, виправл. і доповн. – К.: Атіка, 2006. – 568 с.
5. Совгиря О.В., Шукліна Н.Г. Конституційне право України : навч. посібник. – К. : Юрінком Інтер, 2007. –632с.
6. Тодика Ю.М. Конституція України – Основний Закон держави і суспільства : навчальний посібник. – Х. : Факт, 2001. – 328 с.
7. Шаптала Н.К.:Конституційне право України – Запоріжжя : Дике Поле, 2012.
8. Чушенко В.І., Заяць І.Я. Конституційне право України: Підруч. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре" 2007. - 488 с.
9. Фрицький О.Ф. Конституційне право України : підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 2-е вид., перероб. та допов. – 510 с.

Додаткова література

Шаповал В. Територіальні автономії в постсоціалістичних країнах // Місцеве самоврядування. – 1998. – січень-лютий. – № 1-2(9).
Копиленко О.Л. Конституція Автономної Республіки Крим: проблеми прийняття, затвердження, реалізації. – К.: Таксон, 2002. – 362 с.
Кичун В.І. Конституційно-правові основи взаємовідносин вищих органів влади України і Автономної Республіки Крим: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2001. – 194 c.
Москалець А. Ю. Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР: історико-правовий аспект : [Електроний ресурс] // Режим доступу http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vdpu/Ist_nauk/2008_15/08maycau.pdf
Корольова-Борсоді Н.В. Правове регулювання виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2005. – 254 с.

Тема 14. Місцеве самоврядування в Україні

План

Становлення та розвиток місцевого самоврядування в Україні. Поняття, система та принципи місцевого самоврядування України.
Територіальна громада: поняття, ознаки, види.
Місцеві ради та їх виконавчі органи: порядок формування, структура, повноваження.
Сільський, селищний, міський голова.
Органи самоорганізації населення.

Питання для самоконтролю

Який нормативно-правовий акт слід вважати основоположним у становленні інституту місцевого самоврядування в Україні?
Дайте визначення поняття «територіальна громада».
Окресліть принципи місцеве самоврядування в Україні?
Назвіть елементи системи місцевого самоврядування.
Які є види територіальної громади, згідно зі ст. 140 Конституції України?
Дайте визначення поняття «місцевий референдум»?
Охарактеризуйте структуру місцевих рад.
Визначте правовий статус сільського, селищного, міського голови.
З якою метою створюються органи самоорганізації населення?
Наведіть приклад органів самоорганізації населення.

Тестові завдання

1. До основних принципів місцевого самоврядування в Україні не належить:

1) колегіальності;

2) гласності;

3) судового захисту місцевого самоврядування;

4) державної підтримки місцевого самоврядування;

5) державної підзвітності та підконтрольності з питань фінансово-матеріального характеру.

2. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають:

1) акти;

2) роз’яснення;

3) укази;

4) постанови і розпорядження;

5) рішення.

3. Не є елементом системи місцевого самоврядування :

1) інспекція державного архітектурно-будівельного контролю;

2) територіальна громада;

3) сільська, селищна, міська рада;

4) органи самоорганізації населення;

5) сільський, селищний, міський голова.

4. Громадські слухання проводяться не рідше:

1) 1 разу на рік;

2) 2 разів на рік;

3) 4 разів на рік;

4) 1 разу на 2 роки;

5) 1 разу на рік, але не частіше 1 разу на місяць.

5. Продовжіть дефініцію: «Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст є______»:

1) міські ради;

2) місцеві ради;

3) обласні та районні ради;

4) сільські ради;

5) органи самоорганізації населення.

Міжнародно-правові стандарти

Європейська хартія місцевого самоврядування (укр/рос) : Рада Європи; Хартія, Міжнародний документ від 15.10.1985 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_036 .

Національне законодавство

2. Про місцеве самоврядування в Україні : Верховна Рада України; Закон від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80

3. Про органи самоорганізації населення : Верховна Рада України; Закон від 11.07.2001 р. № 2625-III. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2625-14

Рекомендована література

Біленчук П.Д. та ін. Місцеве самоврядування в Україні. Муніципальне право. – К. : Атіка, 2000.
Борденюк В. Децентралізація державної влади та місцеве самоврядування: поняття, суть та форми (види)// Право України. – 2005. - №1. – С.21-25.
Головченко В., Корпань О. Конституційні принципи місцевого самоврядування // Право України. – 1998. - №3. – С. 13-14.
Делія Ю. Місцеве самоврядування як суб’єкт конституційних правовідносин // Право України. – 1999. - №11. – С.24-25.
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні : підручник для студентів вищих навчальних закладів / за ред. С.Г. Серьогіної. – Х. : Право, 2005.
Іщенко О.М. Місцеве самоврядування: світовий досвід та особливості української моделі. – К. : Ін-т законод. передбачень та прав. експертизи, 2003.
Калиновський Б. Місцеве самоврядування в Україні: Інноваційні підходи до розв’язання проблеми у законодавстві // Право України. – 2002. - №8. – С. 97-98.
Кириченко Л. Народовладдя і місцеве самоврядування в Україні // Право України. – 2001. - №6. – С. 99-100.
Лаврик В. Законодавча база існування рад в містах з районним поділом // Право України. – 2000. - №3. – С. 34-36.
Музика О. Повноваження органів місцевого самоврядування на отримання доходів в місцеві бюджети // Право України. – 2001. - №4. – С. 25-26.
Мягченко М. Загально-теоретичні засади діяльності органів самоорганізації населення в системі місцевого самоврядування в Україні // Право України. – 2000. - №7. – С. 18-20.
Сторожук І. Місцеве управління: поняття та система органів// Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №8. – С.97-98.
Фролов О. Державна підтримка і гарантування місцевого самоврядування: досвід Німеччини та Франції // Право України. – 2011. - №2. – С. 299-306.
Шахматова Т. Питання реформування місцевих органів влади // Право України. – 2007.- №4. – С.22-25.
Яцунська О. Місцеве самоврядування. Історико-правові аспекти світового та українського досвіду // Віче. – 2000. - №7. – С. 39-48.

Додаткова література

Гірняк М. Європейська Хартія місцевого самоврядування в правовому полі України: Аналіз ситуації // Людина і політика. – 2001. – №3.
Пітцик М.В., Кравченко В.В., Моньйо Е.С., Фонтен Б., Черніков В. Принципи Європейської Хартії місцевого самоврядування. / Навчальний посібник –К., 2000.
Муніципальне право України. – К., 2001. – С.315-348.
Вісник Асоціації міст України та громад / видання Асоціації міст України та громад.-К., 2006. -№№ 20-25
Драгоманов М. Старі Хартії Вільності // Політологія. Кінець XIX – перша половина ХХ ст.: Хрестоматія / За ред. Семківа О.І. – Львів, 1996.
Панейко Ю. Теоретичні основи самоврядування. – Мюнхен, 1963.
Мороз С. Питання місцевого самоврядування в політико-правовій думці України кінця XVII – поч. ХХ ст.// Управління великим містом: адміністрування та безпосередня демократія. – Львів, 2004. – С. 50-60.
Шаповал В., Баранчик В. Питання форми державного устрою в українській політико-правовій думці (друга половина XIX – поч. ХХ ст.)// Вісник Академії правових наук України. – К., 2001. – С. 54-70.
Кравченко В.В., Пітцик М.В. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні. –К., 2001

Тема 15. Прокуратура України

План

Місце прокуратури в системі правоохоронних органів України.
Правова основа діяльності прокуратури. Система, структура і організація діяльності органів прокуратури.
Принципи організації та діяльності прокуратури. Функції прокуратури.
Генеральна прокуратура України: склад, структура та компетенція.
Повноваження Генерального прокурора, порядок його призначення та звільнення з посади.

Питання для самоконтролю

У чому полягає прокурорський нагляд за додержанням чинного законодавства?
Перелічіть повноваження Генерального прокурора України, відповідно до ст. 2 Закону України «Про прокуратуру».
Назвіть принципи організації та діяльності прокуратури.
Охарактеризуйте гарантії незалежності прокуратуру.
З яких елементів складається система органів прокуратури?
Які вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів, встановлені законодавством?
Охарактеризуйте систему органів прокуратури.
Який строк повноважень Генерального прокурора України?
Охарактеризуйте порядок призначення Генерального прокурора України.
Розмежуйте поняття «постанова» та «подання».

Тестові завдання

1. Генеральний прокурор України призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади :

1) Головою Конституційного Суду України;

2) Президентом України;

3) Головою Верховного Суду України;

4) Головою Верховної Ради України;

5) попереднім Генеральним Прокурором України у відставці.

2. Генеральний прокурор України не менш як________ інформує Верховну Раду України про стан законності:

1) 1 раз на рік;

2) 2 рази на рік;

3) 4 рази на рік;

4) 1 раз на 2 роки;

5) 1 раз на рік, але не частіше 1 раз на місяць.

3. До функцій прокуратури не належить:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно - розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

3) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

4) притягнення до цивільної, адміністративної, кримінальної відповідальності винних осіб;

5) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

4. До принципів організації та діяльності прокуратури не належить:

1) здійснення своєї діяльності самостійно та незалежно, у випадках, визначених законом, вжиття заходів таємного характеру;

2) органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему;

3) здійснюють свої повноваження на підставі додержання норм чинного законодавства;

4) захист у межах своєї компетенції прав і свобод громадян на засадах їх рівності перед законом;

5) вжиття заходів до усунення порушень закону.

5. Строк повноважень Генерального прокурора України:

1) 2 роки;

2) 3 роки;

3) 4 роки;

4) 5 років;

5) 10 років.

Національне законодавство

Конституція України : Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 .
Про прокуратуру: Верховна Рада України; Закон від 05.11.1991 р. № 1789-XII. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1789-12.

Рекомендована література

Актуальні проблеми конституційного права України: підручник /за заг. ред. проф. Олійника А.Ю. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. - 554 с.
Бровченко Н.В. Юридичні факти в конституційному праві України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Н.В. Бровченко; Маріуп. держ. ун-т. – Маріуполь, 2012. – 20 с.
Годованець В.Ф., Головін А.С. Конституційне право України: навч. посіб./ В.Ф.Годованець, А.С.Головін. – К.: ДП Видавничий дім «Персонал», 2011. – 384 с.
Демиденко В.О. Загальна характеристика конституційного права України (у схемах): Посібник. – К., 2011. – 100 с.
Конституційне право України: Підручник / за заг. ред. В.Л. Федоренка. – 4-е вид., перероб. і доопр.; передмова проф. В.М. Шаповала. – К.: 2012. –727 с.
Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність : До 15-річчя Конституції України і 20-ї річниці незалежності України. / НАН України; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького / За ред. Ю.С. Шемшученка. – К. : Юридична думка, 2011. – 328 с.

Бабкова В., Шандула О. Щодо ефективності контрольної діяльності в органах прокуратури // Право України. – 2001. – №4.Давиденко Л.М. Організація роботи в органах прокуратури. – Харків, 1996.

Жоган Р. Шляхи демократизації принципу єдиної централізованої системи прокуратури в Україні // Вісник прокуратури. – 2008. – №12.
Каркач П.М. Організація роботи прокуратури міста (району) по виконанню функцій, визначених Конституцією України. – Х. : Лєгас, 2004.

Марочкін І.Є., Шандула О.О. Планування в органах прокуратури. – Харків, 2002.
Прінь Л. Організаційні аспекти планування роботи в органах прокуратури // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – №7.
Пшонка В. Нова стратегія діяльності прокуратур з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері. – Вісник прокуратури. – 2012. – №9. – С. 3-11.
Руденко М. Спеціалізація як принцип побудови прокурорської системи України (науково-практичний прогноз). – Вісник національної академії прокуратури. – 2012. – №3. – С. 27-32.
Статистичний облік і звітність в органах прокуратури України: навч.-практ. посібник / за ред. В.П. Пшонки. – К.: Алерта, 2012. – 198 с.
Якимчук М. Управління в органах прокуратури України: теоретичні та практичні аспекти // Право України. – 2002. – №5.

Додаткова література

Грицаєнко Л. Інститут прокуратури в світовій історико-правовій перспективі // Вісник прокуратури. - 2008. - №7. – С. 116-122.
Михайленко О.Р. Прокуратура України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2011. – 336 с.
Мірошниченко С. Євро інтеграційні кроки української прокуратури: погляд на проблему // Право України. – 2008. – №5.
Мичко М. Про розмежування компетенції між вищестоящими і нижчестоящими органами прокуратури // Право України. – 2000. – №10.
Організація роботи в органах прокуратури. І.Є. Марочкін, П.М. Каркач, О.Б. Червякова та ін. / за заг. ред. проф. І.Є. Марочкіна, доц. О.М. Толочка. – Навч. посібник для юрид. вузів і фак. – Х., 2002.
Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного суспільства: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2002.
Якимчук М.К. Проблеми управління в органах прокуратури України: теорія і практика: Монографія. – К., 2001.

ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА

Комментарии