|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Основи лісової екології і лісівництва
Основи лісової екології і лісівництва« Назад
Основи лісової екології і лісівництва 30.09.2015 08:11
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Основи лісової екології і лісівництва методичні вказівки до виконання самостійної роботи для студентів напряму підготовки 6.040106 “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” денної форми навчання
Луцьк 2015
УДК 630*1(07) О 75
До друку ________________ Голова Навчально-методичної ради Луцького НТУ (підпис)
Електронна копія друкованого видання передана для внесення в репозитарій Луцького НТУ ________________ директор бібліотеки. (підпис)
Затверджено Навчально-методичною радою Луцького НТУ, протокол № від « » 2015 року.
Рекомендовано до видання Навчально-методичною радою факультету екології та приладо-енергетичних систем Луцького НТУ, протокол № від « » 2015 року. ________________ Голова навчально-методичної ради факультет екології та приладо- (підпис) енергетичних систем
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри екології Луцького НТУ,
Укладачі: ____________ Волянський В.О., к.с.-г. наук, доцент кафедри екології Луцького НТУ (підпис) ____________Мисковець І.Я., к. г. наук, доцент кафедри екології Луцького НТУ (підпис)
Рецензент: _______________ В.В. Федонюк, к. г. наук, доцент кафедри екології Луцького НТУ (підпис)
Відповідальний за випуск: _______________ В.В. Іванців, кандидат історичних наук, доцент Луцького НТУ (підпис)
Видання містить методичні вказівки до самостійних робіт. Призначене для студентів напряму підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» денної форми навчання.
© В.О.Волянський, І.Я.Мисковець, 2015
1. Загальні положення
1.1. Вступ
Дисципліна “Основи лісової екології і лісівництва” є складовою частиною навчального процесу для підготовки бакалаврів напрямку 6.040106 – “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”. Курс дисципліни передбачає лекції, практичні заняття і самостійну роботу.
1.2. Мета та завдання дисципліни
Мета дисципліни – формування у студентів сучасного світогляду про оточуюче середовище, пізнання основних законів лісових біогеоценозів, як невід’ємної частини біосфери. Завдання дисципліни – вивчення студентами основ лісівництва, розуміння основних сучасних проблем лісової галузі для їх вирішення у практичній діяльності.
1.3. Зв’язки між дисциплінами
Дисципліна “Основи лісової екології і лісівництва” є невід’ємною частиною екологічної освіти. Даний курс є продовженням дисциплін “Загальна екологія”, “Грунтознавство”, “Загальна гідрологія”.
1.4. Структура курсу
Таблиця 1.1 Структура курсу “Основи лісової екології і лісівництва”
1.5. Вимоги до знань і вмінь студентів
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати: - сучасний стан і тенденції розвитку лісівництва в Україні; - сновні методи досліджень лісової екології; - природу лісу, його складові частини і взаємозв’язки, що виникають між ними; - основні методи вирощування і захисту лісу. В результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти: - самостійно проводити аналіз, давати оцінку, приймати практичне рішення у конкретній робочій ситуації щодо проблем лісових насаджень; - планувати лісогосподарські заходи у різних типах лісу; - на основі отриманих знань самовдосконалюватись у даному напрямку у своїй повсякденній практичній діяльності.
1.6. Форми контролю
Передбачено поточний і підсумковий контроль знань студентів. Поточний контроль здійснюється окремо для теоретичного і практичного курсів. Контроль лекційного (теоретичного) курсу здійснюється після завершення кожного із модулів у вигляді письмових відповідей на контрольні питання. Контроль практичних робіт проводиться шляхом попереднього (до проведення роботи) і остаточного (після захисту роботи) опитування. Контроль самостійної роботи над літературними джерелами проводиться у вигляді усного поточного опитування, а також разом з підсумковим контролем. Формою підсумкового контролю є екзамен у кінці навчального семестру.
2. Тематичне планування навчальної дисципліни
Таблиця 2.1 Тематичне планування навчальної дисципліни
3. Планування самостійної роботи студентів
Таблиця 3.1 Планування самостійної роботи студентів
Продовження таблиці 3.1
4. Перелік питань, які виносяться для контролю студентів
1. Поняття про лісівництво. 2. Предмет, об’єкт і завдання лісівництва. 3. Історія лісівництва в Україні. 4. Сучасні дослідження в лісівництві. 5. Поняття про ліс. 6. Ріст дерев у різних умовах. 7. Диференціація дерев у лісі. 8. Природний добір у лісі. 9. Основні компоненти лісу. 10. Компоненти лісостану. 11. Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану. 12. Морфологія лісового масиву. 13. Теорія парцелярної будови лісового біогеоценозу. 14. Лісівничо-таксаційні показники насаджень. 15. Природні пояси і зони. 16. Характеристика лісів України. 17. Характеристика лісів світу. 18. Сонячна радіація і ліс. 19. Роль світла у житті лісу. 20. Відношення деревних порід до світла. 21. Вплив світла на ріст лісових насаджень. 22. Фотоперіодизм рослин. 23. Світло і плодоношення лісових дерев. 24. Класифікація факторів середовища. 25. Тепло як екологічний фактор. 26. Відношення деревних порід до тепла. 27. Вплив на ліс низьких та високих температур. 28. Вплив лісу на температурний режим. 29. Особливості теплового режиму повітря в різних частинах лісових масивів. 30. Вимоги деревних порід до світла. 31. Волога як екологічний фактор. 32. Види вологи у лісі. 33. Відношення деревних порід до вологості умов місцезростання. 34. Гідрологічна роль лісу. 35. Меліоративне значення лісу. 36. Заплавні умови місцезростання. 37. Атмосферне повітря як екологічний фактор. 38. Вплив вітру на ліс. 39. Вплив лісу на вітер. 40. Вплив атмосферного забруднення на ліс. 41. Лісотипологічна класифікація клімату. 42. Роль ґрунту для лісу. 43. Вплив материнської породи на ліс. 44. Вплив рельєфу на ліс. 45. Ґрунт і коренева система деревних порід. 46. Вплив окремих деревних порід на ґрунт. 47. Основні типи ґрунтоутворення під лісом. 48. Вплив лісу на ґрунт. 49. Кореневе живлення деревних порід. 50. Симбіотичне живлення деревних порід. 51. Вплив ґрунту на технічну якість деревини. 52. Способи оцінки водозабезпечення ґрунтів. 53. Види поновлення лісу. 54. Плодоношення дерев в умовах лісових насаджень. 55. Поява та збереженість самосіву та підросту. 56. Методи обліку природного поновлення. 57. Штучне лісопоновлення. 58. Фактори росту лісових насаджень. 59. Взаємодія деревних порід у насадженнях. 60. Зміна деревних порід. 61. Вчення Г.Ф.Морозова про лісозміни, їх класифікація. 62. Характеристика борів і суборів. 63. Витоки лісової типології. 64. Вчення Г.Ф.Морозова про типи насаджень. 65. Фітоценологічна типологія лісів. 66. Лісівничо-екологічна типологія. 67. Значення лісової типології для теорії і практики лісівництва. 68. Лісова типологія у зарубіжних країнах. 69. Характеристика складних суборів і дібров. 70. Поділ лісів на групи. 71. Види користування лісом та види рубок. 72. Класифікація способів рубок головного користування. 73. Лісівничі та лісоексплуатаційні вимоги до способу рубки. 74. Вибіркові рубки. 75. Суцільнолісосічні рубки. 76. Концентровані й умовно-суцільні рубки. 77. Поступові рубки. 78. Нерівномірно-поступові рубки. 79. Тенденції застосування способів головних рубок у країнах Центральної Європи. 80. Розрахунок розмірів рубок головного користування. 81. Технологія рубок головного користування і поновлення лісу. 82. Технологія головних рубок у рівнинних і гірських умовах. 83. Заходи сприяння природному поновленню лісу. 84. Очистка місць рубок. 85. Сучасні технології головних рубок у лісах України. 86. Встановлення віку рубки головного користування. 87. Загальні положення про догляд за лісом. 88. Обґрунтування рубок догляду за лісом. 89. Технологічні аспекти рубок догляду за лісом. 90. Розрахунок розмірів рубок догляду. 91. Види рубок догляду за лісом. 92. Методи рубок догляду. 93. Організаційно-технічні показники рубок догляду за лісом. 94. Технології і способи рубок догляду. 95. Планування і організація рубок догляду за лісом. 96. Рубки догляду в лісостанах різного складу. 97. Інші види догляду за лісом. 98. Аналіз інтенсивності комплексного лісового господарства. 99. Приміські ліси, їх призначення. 100. Рекреаційне навантаження на ліси. 101. Вплив рекреації на лісові біогеоценози. 102. Заходи по підвищенню стійкості рекреаційних лісів. 103. Організація рекреаційного лісокористування. 104. Поняття про лісовий та лісопарковий ландшафт. 105. Характеристика лісових і лісопаркових ландшафтів. 106. Класифікація рекреаційних об’єктів зеленої зони міста. 107. Класифікація лісопаркових ландшафтів. 108. Лісопаркові ландшафти Волинської області. 109. Рекреаційна оцінка лісопаркових ландшафтів. 110. Загальні положення про рубки формування ландшафтів. 111. Метод рубок формування. 112. Прийоми і способи рубок формування. 113. Просторове розміщення дерев на площі. 114. Термін проведення та інтенсивність рубок формування. 115. Особливості рубок формування ландшафтів у лісостанах різного породного складу. 116. Розрахунок рекреаційного навантаження на лісовий масив. 117. Продуктивність лісу, її суть та види. 118. Продуктивність та біологічна стійкість лісових насаджень. 119. Потенціальна продуктивність лісів, еталонні ліси. 120. Роль біологічного кругообігу у підвищенні продуктивності лісів. 121. Стан лісів України та резерви для підвищення їх продуктивності. 122. Визначення потенціальної продуктивності лісових насаджень. 123. Системи заходів щодо підвищення деревної продуктивності лісів. 124. Заходи, які впливають на деревостан. 125. Заходи, які впливають на лісорослинні умови. 126. Програми рубок догляду за лісом. 127. Розрахунок показників малого біологічного кругообігу у лісостанах.
5. Бібліографія
6. Пояснення до виконання завдань для самостійної роботи
6.1. Ліс як природна система Уявлення про ліс як про комплекс лісової рослинності і відповідного їй географічного середовища у лісівництві вважається єдністю організмів і середовища. Основоположниками такого уявлення про ліс були видатні вчені-лісоводи Г.Ф.Морозов та Г.М.Висоцький. Перший з них вважав середовище найважливішою складовою частиною лісу, первинним, основним фактором, від якого залежать інші функціональні. Г.М.Висоцький підкреслював, що вивчення лісових рослин у відриві від середовища їх існування є безплідним для пізнання лісу. Академік П.С.Погребняк неодноразово підкреслював необхідність екологічного підходу до вивчення лісу. Він розглядав взаємодію екологічних факторів і лісу з точки зору діалектичного протиріччя між біологією деревних рослин, з одного боку, і середовищем їх існування - з другого, а боротьбу за існування в умовах перенаселення - як форму екологічних взаємин між рослинними організмами і середовищем. П.С.Погребняк вважав, що у протиріччі між лісом і середовищем останнє є основним, тобто аргументом, а лісові насадження - вторинним, тобто продуктом середовища, функцією, яка визначається умовами середовища. Тому при вивченні природи лісу, в першу чергу, враховуються лісорослинні умови. Відомі англійські лісові екологи Стефан Г.Спурр та Бертон В.Барнесс підкреслювали, що екологічні принципи, які пояснюють виникнення, конкуренцію та ріст лісу, сукцесії, які відбуваються у ньому є основоположними для догляду за лісом, незалежно від його цільового призначення. Ліс як скупчення рослин і тварин, що існують у біотичній асоціації або біоценозі, угрупованні, займають спільне навколишнє середовище, тобто, ліс існує в єдиному фізичному навколишньому середовищі, яке включає у себе частину атмосферного повітря, ґрунт як частину підземного простору. Це середовище - не статичне, воно безперервно змінюється у зв’язку зі зміною потоку сонячної радіації, атмосферними змінами, зміною ґрунту під впливом погоди, а також під дією самого лісового угруповання на місцевий мікроклімат та ґрунт. Лісове угруповання і його місцеоселення разом складають екологічну систему, екосистему або біогеоценоз, у якій усі складові - живі організми і навколишнє середовище - взаємодіють у широких і складних циклах вуглецю, води та поживних речовин.
6.2. Екологія лісу Сучасне уявлення про лісівництво як науку полягає у тому, що воно розглядає питання біології лісу, його угруповань, екології (взаємного зв’язку між лісом та кліматом, ґрунтом, біотичними факторами), вивчає закономірності поновлення та формування, лісу, процеси зміни деревних порід й інших компонентів лісу, охоплюючи природу лісу в цілому. Лісівництво передбачає вивчення лісу як природної єдності, яка базується на взаємозв’язках як у самому лісі, так і між лісом та зовнішнім середовищем. Клімат як багаторічний режим погоди, характерний для тієї чи іншої місцевості на земній поверхні, є однією із її географічних характеристик. Ліс як елемент географічного ландшафту, у першу чергу, залежить від клімату, бо саме клімат зумовлює можливість самого існування та розповсюдження лісів на земній суші, визначає породний склад деревостанів (часто разом з грунтовими умовами), продуктивність лісових насаджень. Будучи інтегральним поняттям, клімат впливає на ліс комплексно через різні взаємозв’язки його елементів: тепла, вологи, повітря. Ґрунт - найважливіший екологічний фактор, що визначає можливість існування лісу. Дуже важко відокремити вплив ґрунту на ліс від впливу клімату, бо вони тісно поєднані між собою. В межах одного клімату ліси можуть мати різний породний склад, рости з різною інтенсивністю саме залежно від генетичного типу, механічного складу та інших властивостей ґрунту. Перш за все, ґрунт є тим субстратом, який утримує високорослі дерева у вертикальному положенні та забезпечує їх стійкість проти дії вітру. По-друге, з ґрунту деревні рослини отримують вологу і розчинені у ній сполуки азоту та мінеральних елементів, які необхідні для забезпечення усіх процесів їх життєдіяльності. Отримання води і поживних речовин з ґрунту відбувається за допомогою кореневих систем деревних рослин, розвиток яких також залежить від особливостей ґрунту. Від ґрунту залежить швидкість росту деревних рослин у насадженні, технічні властивості стовбурної деревини, стійкість насаджень до дії вітру тощо. Ліс, у свою чергу, впливає на ґрунт, зайнятий ним. Причому цей вплив спрямовується так, що з часом лісовий ґрунт стає за своїми властивостями кращим для самого лісу. Змінюється ґрунтовий профіль, а іноді - навіть тип ґрунту. Тому взаємовплив лісу і ґрунту потрібно розглядати як складний процес, який при відсутності катастрофічних явищ або непродуманих дій людини дозволяє підтримувати родючість лісових ґрунтів на високому рівні протягом сотень років. Основоположник генетичного ґрунтознавства, проф. В.В.Докучаєв наголошував, що ґрунт як природне тіло утворюється при взаємодії наступних факторів ґрунтоутворення: материнської породи, клімату, рослинності та тварин, рельєфу місцевості, віку території.
6.3. Поновлення, формування та типологія лісу Ліс як своєрідне угруповання деревних та інших рослин здатний до самооновлення. Старе покоління відмирає, залишаючи замість себе молоде, і цей процес може продовжуватися вічно, якщо його не порушують серйозні катаклізми або непродумані дії людей. Зміна старого покоління лісу новим називається поновленням лісу. Розрізняють природне поновлення, яке відбувається стихійно, але регулюється різними лісогосподарськими заходами, та штучне поновлення, яке здійснюється сівбою насіння або садінням молодих рослин. Природне поновлення має ряд переваг, бо воно може скорочувати термін лісовирощування, якщо виникає під пологом материнського лісостану. Таке поновлення називають попереднім. Окрім того, при природному насіннєвому поновленні лісу молоде покоління генетично і екологічно краще відповідає конкретним лісорослинним умовам: клімату, фунту. За сприятливих умов успішне природне поновлення вимагає менших зусиль і витрат коштів. У сучасному лісовому фонді України тільки половина лісів мають природне походження. Решта - створені людиною за останні 100 років. І хоча природні ліси залишалися, головним чином, у гірській місцевості та на різних заповідних територіях, процеси природного поновлення потрібно знати фахівцям лісового господарства, щоб раціонально використовувати могутні сили природи і в інших місцях. У природі фактори довкілля взаємодіють із лісом сукупно. Абстрагування від дії інших факторів при розгляді якогось конкретного фактора потрібно для розуміння його дії. У лісі неможливо розглядати окремо навколишнє середовище і деревну рослинність, бо вони е двома взаємодіючими началами. Лісове середовище за своїми ознаками поділяють на фізичне, яке займає повітряний простір від поверхні ґрунту до верхівок крон дерев, і простір, у якому розміщені кореневі системи дерев. Сума цих просторів складає місцеоселення. При цьому вважається, що на фізичне середовище впливають фактори біоти, тобто рослинний і тваринний світ, що мешкає на даній ділянці лісу. При вивченні дії на лісові насадження того чи іншого екологічного фактору потрібно також урахувати той факт, що рослини живуть під дією комплексу факторів, що зміна одного фактора викликає зміну вимог рослин до дії іншого і т.п. Тому потрібно розглянути дію екологічних факторів у комплексі. Певною мірою взаємозв’язок взаємодії лісових насаджень і факторів навколишнього середовища розглядає лісова типологія - наука про типи лісу, типи лісорослинних умов, наука що вивчає їх особливості, закономірності просторового розміщення і т.п. Лісова типологія є частиною лісознавства, яка розробляє питання діагностування, виділення та класифікації типів лісу, типів лісорослинних умов як природної основи ведення лісового господарства. Адже у сучасних умовах грамотне і раціональне ведення господарства у лісах можливе лише на типологічній основі. Лісова типологія пояснює причини різноманітності природних лісів, спираючись на фактори навколишнього середовища і біоекологічні властивості деревних порід.
6.4. Головне користування лісом Рубки головного користування проводять у стиглих або перестійних деревостанах з метою одержання деревини для задоволення потреб народного господарства або заміни старих, часто розладнаних насаджень, а також заміни малоцінних деревних порід на породи господарсько цінні. Залежно від категорії лісів, лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід, складу і структури деревостанів, наявності та стану підросту господарсько цінних порід та інших особливостей лісових ділянок застосовуються вибіркова, поступова, комбінована, суцільна системи рубок. 6.5. Догляд за лісом Рубки догляду за лісом полягають у періодичному вирубуванні дерев, подальше збереження яких в складі насаджень недоцільне. Головними завданнями рубок догляду є: поліпшення якості і породного складу насаджень; збереження і посилення екологічних (захисних, водоохоронних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих, рекреаційних), естетичних та інших властивостей лісу; підвищення стійкості та продуктивності насаджень; створення умов для скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини. До рубки, в першу чергу, призначаються: ділянки, на яких зростають хворі і пошкоджені дерева; культури і природні молодняки цінних порід, які пригнічуються небажаними деревними та чагарниковими породами; змішані деревостани з головною і другорядними породами в одному ярусі; деревостани, в яких є світлолюбиві породи (дуб, ясен, модрина, сосна тощо); складні деревостани; чисті перегущені молодняки цінних порід; молодняки насіннєво-порослевого походження; перегущені насадження; деревостани з куртинним розміщенням дерев, якщо в окремих групах існує загроза пригнічення головних порід другорядними або у разі перегущеності чистих куртин. Рубки догляду за лісом поділяються на такі види: освітлення; прочищення; проріджування; прохідна рубка.
6.6. Рекреаційне лісівництво Благотворний вплив лісу на організм людини широко використовується для очищення повітря міст і промислових центрів, а також для відпочинку міського населення. Зосередження населення у містах вимагає розширення та благоустрою так званих зелених зон, основною складовою частиною яких є ліси. За останні десятиліття площа зелених зон в Україні різко зросла. Приміськими стали ліси, які раніше були лісоексплуатаційними, тому вони не завжди пристосовані до відпочинку людей. До того ж, приблизно третина з них перетворюється у лісопарки. Ліси, що не пристосовані до підвищених рекреаційних навантажень і не відповідають естетичним вимогам, поступово деградують. Пристосування звичайних лісових насаджень до вимог рекреації досягається системою заходів, насамперед лісівничих, які відрізняються від заходів по вирощуванню лісів експлуатаційного призначення. Ведення господарства у приміських лісах регламентується Лісовим кодексом України, Правилами рубок головного користування, Правилами рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок, Санітарними правилами у лісах України. Але у цих офіційних документах майже не відображені особливості ведення господарства у лісах рекреаційного призначення, лісопаркових частинах зелених зон та лісопарках. Якщо у господарських частинах лісів зелених зон міст діють правила класичного лісівництва, то для рекреаційних лісів існують інші правила - правила рекреаційного лісівництва. Стійкість рекреаційних лісів може забезпечуватися системою заходів, які можна об’єднати у дві групи: організаційні та господарські. При формуванні складу деревостанів потрібно обмежувати кількість екзотів, щоб не порушувалися риси місцевої природи. Формування складу деревостану рубками - основний захід у рекреаційних лісах. Саме ним досягається у відповідних лісорослинних умовах створення другого ярусу деревостанів, підліску тощо. У рекреаційних лісах зростає роль протипожежних та біотехнічних заходів. Головне в лісогосподарських заходах - не допустити катастрофічного порушення деревостанів.
6.7. Підвищення продуктивності і якості лісів На підвищення деревної продуктивності впливають природні фактори, організаційні, господарські та економічні умови ведення лісового господарства. З цієї точки зору проф. М.М.Горшенін склав систему заходів, яка передбачає: організаційні заходи; заходи, які впливають на деревостан; заходи, що впливають на лісорослинні умови. Організаційні заходи: раціональне використання деревини у процесі заготівлі, транспортування, переробка відходів виробництва; заліснення непридатних для сільськогосподарського використання земель; захист від шкідників і хвороб; протипожежні заходи; попередження втрат від стихійних явищ (вітровалу, бурелому, сніголому тощо); будівництво мережі постійних лісових шляхів і волоків; механізація лісогосподарських робіт з урахуванням біології лісу; прогресивна організація всіх лісогосподарських заходів на основі концентрації робіт з циклічним охватом території лісництв. Заходи, які впливають на деревостан: правильний вибір способів головних рубок відповідно до типу лісу; збереження грунту, підросту і залишених на корені дерев при лісозаготівлях; реконструкція розладнаних низькоповнотних і невдало створених деревостанів; насінництво та селекція деревних порід; підбір порід і схем змішування відповідно до лісорослинних умов; введення у звичайні культури потрібної кількості сіянців швидкорослих порід відповідно до лісорослинних умов; створення плантацій і спеціалізованих господарств із швидкорослих порід поблизу споживача; систематичне і якісне проведення рубок догляду, масовий відбір кращих форм, екотипів протягом кількох поколінь; правильний вибір методів очистки місць рубок і сприяння природному поновленню з врахуванням типу лісу. Заходи, що впливають на лісорослинні умови: двостороннє регулювання водного режиму осушуваних лісових територій; застосування мінеральних добрив; регулювання стоку і боротьба з ерозією ґрунту; збереження і підвищення природної родючості лісових ґрунтів завдяки створенню мішаних насаджень, підтримці оптимальної зімкнутості, складу і будови деревостанів; введення підліску і другого ярусу з порід, які підвищують родючість ґрунту; вогневий або механічний вплив на ґрунт; вапнування і гіпсування ґрунту; біологічна меліорація піщаних ґрунтів шляхом посіву люпину, інших з родини бобових рослин.
7. Тестові завдання для перевірки знань студентів з дисципліни “Основи лісової екології і лісівництва”
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ВИДАННЯ
Основи лісової екології і лісівництва методичні вказівки до виконання самостійної роботи для студентів напряму підготовки 6.040106 “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” денної форми навчання
Комп’ютерний набір та верстка: В.О. Волянський
Підп. до друку ______ 2015. Формат 60х84/16. Папір офс. Гарн. Таймс. Ум.друк арк. Обл.−вид арк Тираж прим. Зам.
Редакційно-видавничий відділ Луцького національного технічного університету 43018 м. Луцьк, вул. Львівська, 75
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||