ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ 01.11.2015 11:19

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

 

 

 

 

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТу, МАРКЕТИНГу

І УПРАВЛІННЯ  ПРОЕКТАМ

 

 

 

 

 

 

 

 

“основи менеджменту”

для студентів напряму спрямування

6.030601 – "Менеджмент"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ, 2015

 

Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з дисципліни "Основи менеджменту" для студентів напряму спрямування 6.030601 – „Менеджмент” /Укладачі: Поповиченко І.В., Міщенко А.П.,Яременко В.Ф.- Дніпропетровськ: ПДАБА. 2009.  – 48 с.

 

Методичні вказівки містять вимоги щодо змісту та оформлення курсової роботи, перелік теоретичних тем, рекомендованої літератури до кожної теми та варіанти практичних завдань.

 

Методичні вказівки призначені для студентів напряму спрямування 6.030601 – "Менеджмент".

 

 

Укладачі:     Поповиченко І.В., канд. техн. наук, доцент кафедри ММіУП;

                       Міщенко А.П., канд. техн. наук, доцент кафедри ММіУП;

                      Яременко В.Ф., асистент кафедри ММіУП.

 

 

Відповідальний за випуск: Вечеров В.Т., д.т.н., професор, завідувач кафедри менеджменту, маркетингу і управління проектами.

 

 

Рецензент: Міщенко А.П., к.т.н., доцент кафедри менеджменту, маркетингу        і управління проектами.

 

 

 

Затверджено на засіданні кафедри ММіУП

Протокол № 6 від  17.12.2008 р.

Зав. кафедрою ММіУП   Вечеров В.Т.

 

 

 

 

Затверджено на засіданні

Президії методичної ради ПДАБА

Протокол  № 3 (56)  від  28.01.09 р.

                                                                                             

ЗМІСТ

 

1. Загальні положення......................................................................................................... 4

2. Склад, зміст і обсяг курсової роботи.............................................................................. 4

3. Оформлення курсової роботи......................................................................................... 4

4. Вказівки до виконання курсової роботи....................................................................... 5

5. Теоретична частина......................................................................................................... 6

6. Практична частина.......................................................................................................... 9

Додаток 1............................................................................................................................ 46

Література........................................................................................................................... 47

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальні положення

 

Курсова робота - самостійна навчальна науково-методична робота, що має метою розвиток у студентів навичок самостійної творчої діяльності, оволодіння методами сучасних досліджень, поглиблене вивчання теми або розділу навчальної дисципліни.

Основні задачі при виконанні курсової роботи:

вироблення навичок творчого мислення;

закріплення знань, отриманих на лекціях та практичних заняттях;

формування професійних навичок, зв'язаних із самостійною діяльністю майбутнього фахівця;

прилучення до роботи зі спеціальною і нормативною літературою;

оформлення проектних матеріалів - чіткого, ясного, технічно грамотного і доброго літературного викладу пояснювальної записки /реферату/.

 

2. СКЛАД, ЗМІСТ І ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсова робота повинна складатися з пояснювальної записки /реферату/. Графіки, таблиці, схеми й інший матеріал, що ілюструє окремі аспекти розглянутої теми, поміщають у записці.

Рекомендується наступний склад і порядок розташування матеріалу в пояснювальній записці /рефераті/:

титульний лист стандартного зразка;

завдання на виконання курсової роботи (теоретична і практична частина);

зміст;

вступ /ціль роботи/;

опис, критичний аналіз теми;

розгорнутий опис проведеного дослідження;

виконання практичного завдання;

висновок /висновки/;

література.

Допускається й інший порядок розташування матеріалу за умови, що він найбільше відповідає темі і змістові досліджуваного питання.

Обсяг записки, включаючи практичну частину - 25-30 с. друкованого тексту на листах формату А4 (редактор WORD, шрифт 14, інтервал 1,5, береги: зверху й знизу - 20 мм, зліва - 25 мм, справа - 15 мм).

 

 

3. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Матеріал записки варто викладати технічно грамотно, чітко, стиснуто. Необхідний ілюстративний матеріал представити у виді схем, таблиць, графіків із застосуванням міліметрівки, якщо робота подається в рукописному варіанті, або виконати за допомогою комп'ютера.

Пояснювальна записка повинна бути зшита, мати щільну обкладинку і титульний лист, оформлений відповідно до додатка.

4. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Студенти виконують одну з 25 запропонованих тем курсової роботи. У процесі підготовки до виконання роботи варто вивчити рекомендовану й іншу літературу, у якій є інформація з розглянутої теми. У результаті студент повинний зробити необхідні виписки, скласти структуру  реферату і визначитися з послідовністю викладу матеріалу.

Опис починається з розкриття стану, критичного аналізу й актуальності розглянутої теми. Потім йде розгорнутий опис проведеного дослідження, що бажано ілюструвати цитатами, фактами, ситуаціями, цифрами, порівняннями і т.п.

Далі виконується практичне завдання, що являє собою ситуаційну, або розрахункову задачу (у залежності від варіанта).

Скрізь, де це доречно, студент може висловлювати своє розуміння того або іншого аспекту досліджуваної теми. У заключній частині приводяться висновки, що підкреслюють основні результати виконаної роботи.

При виконанні курсової роботи не допускається плагіат, тобто переписування матеріалу з літературного джерела.

 

5. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

Тема 1. Еволюція менеджменту: порівняльна характеристика й аналіз підходів на основі виділення різних шкіл.

Література

[7], [17], [24], [36], [39], [42].

 

Тема 2. Комунікації в організації і їхній вплив на ефективність управління.

Література

[1], [20], [22], [25], [36], [48].

 

Тема 3. Організаційний конфлікт. Природа конфлікту і методи управління їм.

Література

[8], [15], [21], [36].

 

Тема 4.  Еволюція менеджменту: особливості ситуаційного підходу до управління організацією.

Література

[18], [28], [36], [39], [41], [42].

 

Тема 5. Що таке управління організацією: наука чи мистецтво?

Література

[5], [7], [8], [17], [30], [36], [43], [44], [49], [58], [62].

 

Тема 6. Еволюція менеджменту: порівняльна характеристика системного і ситуаційного підходів до управління.

Література

[11], [14], [28], [35], [36], [39], [40], [41], [42].

Тема 7. Організаційні рішення і їхній вплив на ефективність управління.

Література

[4], [13], [22], [25], [36], [47], [50], [57], [63], [65].

 

Тема 8.  Делегування повноважень як основний процес установлення формальних взаємин в організації.

Література

[1], [4], [6], [7], [11], [12], [20], [25], [36], [50], [58].

 

Тема 9.  Характеристика основних етапів проектування структур управління підприємством.

Література

[20], [25], [36], [38], [45], [52], [59], [65].

 

Тема 10.  Порівняльна характеристика бюрократичної, функціональної і дивізіональної структур.

Література

[1], [4], [6], [7], [11], [12], [20], [25], [36], [50].

 

Тема 11.  Порівняльна характеристика проектної і матричної структур управління.

Література

[1], [4], [6], [7], [11], [12], [20], [25], [36], [40].

 

Тема 12. Менеджер: суть діяльності, якості, вимоги.

Література

[3], [10], [16], [29], [32], [33], [36], [37], [61], [69].

 

Тема 13.  Виробничо-господарська організація як  соціотехнічна система.

Література

[8], [11], [25], [31], [36], [59].

 

Тема 14.  Внутрішнє середовище  організації. Сутність концепції взаємозв'язку внутрішніх перемінних.

Література

[1], [4], [36], [39], [40], [65].

 

Тема 15. Зовнішнє середовище в бізнесі і його вплив на успіх організації.

Література

[1], [4], [36], [39], [40], [65].

 

Тема 16. Комунікації в організації. Перешкоди на шляху міжособистісних  комунікацій.

Література

[1], [20], [25], [36], [39], [40], [48], [59].

 

Тема 17.  Комунікації в організації. Перешкоди на шляху організаційних комунікацій.

Література

[1], [20], [25], [36], [39], [40], [48], [59].

 

Тема 18.  Сутність, функції і вигоди стратегічного планування.

Література

[2], [9], [26], [27], [36], [46], [55].

 

Тема 19. Внутріорганізаційне планування, його види, цілі і вплив на успіх організації.

Література

[1], [4], [11], [12], [19], [20], [25], [26], [28], [35], [36], [56], [58].

 

Тема 20. Реалізація стратегічного плану. Основні підходи, методи і моделі.

Література

[2], [9], [19], [23], [26], [27], [35], [36], [46], [55].

 

Тема 21. Характеристика і відмінності між змістовними і процесуальними теоріями мотивації.

Література

[10], [14], [29], [36], [42], [53], [65].

 

Тема 22.  Сутність і зміст контролю. Чому необхідний контроль в організації?

Література

[1], [4], [7], [11], [12], [14], [22], [25], [36].

 

Тема 23.  Організація праці керівника.

Література

[16], [32], [37], [43], [60], [64], [69].

 

Тема 24.  Порівняльна характеристика автократичного,  демократичного і ліберального стилів управління.

Література

[1], [4], [10], [11], [36], [49], [51], [53], [68].

 

Тема 25. Управління трудовими ресурсами: прийоми, підходи, методи.

Література

[1], [10], [11], [36], [39], [50], [54], [59], [66], [67], [68].

 

6. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

 

Практична частина роботи містить чотири  окремих завдання. Завдання мають метою закрыплення практичних навичок застосування на практиці теориїі ленійного програмування, теорії прийняття рішень в умовах невизначенності та основ календарного планування.

 

6.1. ПРОЕКТУВАННЯ ТОРГІВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ

 

 У цій роботі Вам пропонується, використовуючи інструменти маржинального аналізу, теорії обмежень (TOC), лінійного програмування й теорії прийняття рішень визначити оптимальні асортименти що випускаються й реалізованих виробів,  на основі техніко-економічних розрахунків по можливих альтернативах розвитку компанії ухвалити рішення щодо найбільш раціонального варіанта

 

Вихідна ситуація:

Керівництву виробничо-торговельного підприємства необхідно визначити оптимальні товарні асортименти для одного із залів тільки що побудованого торговельного комплексу. У залі передбачається продавати два види товарів: кухонні комбайни й міксери. Критерієм оптимальності товарних асортиментів є прибуток підприємства від його реалізації. Керівництво вирішило використовувати маржинальний аналіз для розрахунку прибутку, тому враховується тільки маржинального прибуток (прибуток без обліку постійних витрат підприємства).

Для спрощення рішення завдання ми вводимо наступні допущення:

-          попит на обидва товари необмежений;

-          можливості виробництва товарів мають достатній запас (див.завдання);

-          розрахунок наповнення торгівельного залу провадиться для одного робочого дня;

-          реалізація товарів буде відбуватися рівномірно, так, що вантажники зможуть також рівномірно наповнювати торгівельний зал;

-          на початку робочого дня зал порожній.

Як обмеження Ви повинні враховувати:

1. площа торговельного залу (Ви не можете розмістити товарів більше, ніж того дозволяє торгівельний зал, для обліку можливості багаторазового використання площі протягом дня використовується коефіцієнт обіговість товарів);
2. робочий час продавців (Ви не можете продати товарів більше, ніж можуть фізично обслужити продавці);
3. можливості вантажників по доставці товарів зі складу в торгівельний зал (через торгівельний зал не може бути продано товарів більше, ніж їх туди зможуть доставити вантажники);

 

Відповідно до теорії обмежень (Theory Of Contractions - TOC), одного з "модних" сьогодні напрямків менеджменту, будь-яке підприємство в кожний момент часу має тільки одне обмеження - "вузьке місце" у своїй діяльності. Тому нема рації розширювати інші вузькі місця доти, поки не розширене головну, стримуючу роботу всієї системи, вузьке місце. При рішенні даного завдання Вам буде необхідно визначити поточне "вузьке місце" підприємства й оцінити ефект від його розширення.

Як інструмент рішення завдання Вам належить використовувати лінійне програмування, зокрема графічний метод рішення завдань лінійного програмування.

 

 

Вихідні дані:

 

	площа торгівельного залу	15 м2
	коефіцієнт обіговість товарів (середній коефіцієнт використання торгівельної площі за день)	1,33
	площа, займана кухонним комбайном	0,5 м2
	площа, займана міксером	0,05 м2
	кількість продавців у торгівельному залі ( 8-и годинний робочий день)	4 чіл
	час, затрачуваний продавцем для відпустки кухонного комбайна	0,17 години
	час, затрачуваний продавцем для відпустки міксера	0,17 години
	кількість вантажників, що доставляють товари зі складу ( 8-и годинний робочий день)	1,5 чіл (один - повниний робочий день і ще один - пів робочого дня)
	час доставки впакування кухонних комбайнів зі складу  (у виробничому впакуванні)	0,5 години
	кількість кухонних комбайнів у виробничому впакуванні	5 шт
	час доставки впакування міксерів зі складу	0,3 години
	кількість міксерів у виробничому впакуванні	10 шт
	прямі витрати на виробництво кухонного комбайна	400 грн
	прямі витрати на виробництво міксера	85 грн
	торгівельна націнка на товари	25%

 

 

 

Завдання:

1. З т.з.максимізації маржинального прибутку підприємства визначити оптимальні асортименти торговельного залу й розрахувати значення маржинального прибутку підприємства.
2. Визначити, яке обмеження є "вузьким місцем" у діяльності підприємства, запропонувати заходу щодо усунення (розширенню) "вузького місця" і розрахувати ефект від  його усунення.

 

Математична постановка завдання:

 

Позначимо товарні асортименти підприємства у вигляді невідомих змінних:

-          кількість реалізованих кухонних комбайнів - x1;

-          кількість реалізованих міксерів - x2.

 

Визначимо вид цільової функції підприємства. Оскільки метою діяльності підприємства є максимізація маржинального прибутку, що може бути визначена на основі торговельної націнки на товари, те цільова функція може бути записана в такому виді:

 

або

 

 

Формалізуємо обмеження, що накладаються на процес реалізації товарів:

1. По площі:

2. По продавцях:

3. По вантажниках:

4. Природно, кількість реалізованих товарів не може бути
 негативним:

 

 Рішення завдання

 

Для того, щоб визначити область припустимих значень (ОДЗ) шуканих змінних x1 і x2, побудуємо графіки прямих, що відповідають цим обмеженням. Оскільки, як відомо, щоб побудувати графік прямій, необхідно лише дві крапки,  визначимо координати цих крапок для рівняння кожного обмеження. Для цього в рівняннях замінимо знаки нерівностей на знаки точних рівностей:

1.

2.

3.

 

Оберемо масштаб осей координат (ледве більше максимальної координати крапок) і побудуємо відповідні прямі:

 

                                                     

 

Щоб визначити ОДР, у кожну конкретну нерівність необхідно підставити координати довільної крапки (найпростіше взяти крапку 0;0) і перевірити істинність отриманої нерівності. Якщо нерівність вірно, то припустимо напівплощину, що містить дану крапку, інакше - інша напівплощина. ОДР являє собою частина площини, що належить одночасно всім припустимим областям нерівностей. Якщо ОДР відсутній, то Ви повинні зробити висновок, що завдання не має рішення. У нашім випадку ОДР буде мати такий вигляд:

Далі - будуємо графік цільової функції. Особливістю цього графіка є відсутність конкретного рівняння, замість якого вказується лише пріоритетне устремління. У такому випадку використовують поняття "лінії рівня", що означає безліч паралельних прямих, що відповідають вираженню виду:

 

 

Спочатку ми побудуємо одну довільну лінію рівня для нашої цільової функції. Для цього приведемо рівняння цільової функції до виду:

де c - довільне число.

 Прим.: значення з доцільно встановлювати таким чином, щоб пряма пройшла близько до середини зображених координатних відрізків.

Таким чином, по суті, ми встановлюємо деяке вихідне припущення про значення цільової функції.

 

У нашому випадку зручно використовувати c = 4000, тоді:

 

 

          Далі необхідно побудувати вектор з координатами (a;b) на основі вираження цільової функції. (Вектор - це напівпряма, що починається із крапці (0;0) і проходить через крапку (a;b). Якщо пряма, що відповідає цільової функції, і вектор побудовані вірно, то на графіку вони будуть перпендикулярними.

У нашім випадку вектор буде мати координати: (100;21,25).

 

          Даний вектор допоможе нам, пересуваючи лінію рівня, знайти крапку оптимуму. Напрямок вектора збігається з напрямком зростання цільової функції (і навпаки). Тому пошук крапки оптимуму А^*(х1^*;х2^*) провадитися шляхом паралельного переміщення лінії рівня уздовж вектора. Якщо Ви досить точно побудуєте графіки всіх прямих, то для переміщення прямої рівня зручно використовувати дві креслярські лінійки.

Оптимальне значення завжди перебуває на границі ОДР. Тому остання по ходу руху вершина ОДР буде крапкою оптимуму. У деяких випадках, коли лінії рівня паралельні графікові одного з обмежень, може бути визначена не єдина, а безліч крапок оптимуму. Якщо у Вас зустрітися така ситуація, ви повинні будете зробити відповідний висновок.

У нашім прикладі крапка оптимуму перебувати у вершині ОДР, утвореної перетинанням обмежень 1 і 2 (по площі залу й продавцям):

             Щоб визначити точні координати крапки оптимуму, необхідно вирішити відповідну систему рівнянь:

 

 

Підставивши ці значення у вираження цільової функції ми одержимо:

 

 

 

 

Прим.: координати крапки, що відповідають рішенню завдання варто округляти до одиниць, кратним можливим продажним партіям товарів (у нашім випадку - 1 шт.).

Для визначення поточного "вузького місця" підприємства необхідно візуально проаналізувати: зниження дії якого обмеження дозволить домогтися підвищення значення цільової функції (дозволить розширити ОДЗ таким чином, щоб пересунути лінію рівня цільової функції по напрямку вектора).

Очевидно, що в нашім прикладі таким обмеженням буде обмеження 1 - обмеження по продавцях. Однак важливо ще й визначити, наскільки доцільно розширювати дане "вузьке місце". Тут можливо дві ситуації:

-          на деякому етапі розширення даного обмеження почне діяти інше обмеження й подальші дії не принесуть ніякого ефекту, "вузьким місцем" стане інше обмеження; у цьому випадку "вузьке місце варто розширити до моменту початку дії іншого обмеження;

-          іноді розширювати вузьке місце можна до ∞ і при цьому одержувати позитивний ефект (така ситуація можлива лише в чинність спрощеності розв'язуваного завдання, у житті вона не зустрічається); у такому випадку Вам необхідно розширити "вузьке місце" у два рази й зробити відповідний висновок.

         

             У нашому прикладі обмеження 1 треба "підсунути" до крапки, де пряма, що відповідає обмеженню 3 перетинається з віссю x1 (120;0). Далі цієї крапки обмеження переміщати недоцільно, оскільки це не принесе ніякого ефекту.

Розширена ОДЗ зображена на малюнку:

 

 

Модифікуємо обмеження (1) таким чином, щоб відповідна йому пряма проходила через крапку (120;0):

 

 

 

 

Зміна обмеження відповідає управлінському рішенню підвищити площа розміщення товарів з 20 до 60 м². Використовуючи збільшену ОДЗ, оптимізуємо знову наші асортименти (спосіб аналогічний - переміщення лінії рівня цільової функції уздовж вектора)

   У цьому випадку крапкою оптимуму буде крапка перетинання прямих, що відповідають обмеженням (1), (3) і цільової функції з віссю x1 (120;0). Використовуючи координати цієї крапки, визначимо значення цільової функції:

 

-          кухонних комбайнів - 120 шт;

-          міксерів - 0 шт.

Прим.: у випадку, коли в чинність дрібного масштабу або неточної побудови графіка, необхідне рішення неочевидне, варто піддавати перевірці всі можливі рішення, наприклад, у нашім прикладі було складно визначити, яка із двох крапок: A або B є більше вигідною для підприємства:

Тому було необхідно розрахувати значення цільової функції для кожної із цих крапок і вибрати з них ту, значення цільової функції в якій більше.

 

      Для розробки варіанта завдання вихідних даних студент використовує буквенно-цифрову систему кодів: букви (стрічка в таблиці вихідних даних)- прізвище, ім'я, по батькові; цифри-

порядковий номер стовбця в таблиці.

 

Приклад:

 

Ф.і.о. (рядок) И В А Н О В И В А Н И В А Н О №стовб. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИХІДНІ ДАНІ ЗАВДАННЯ ПО ВАРІАНТАХ                                                                                                                                                                               

 

Таблиця  6.1

 

№ варіанта	площа торговельного залу, м2	коефіцієнт обіговість товарів	площа, займана кухонним комбайном, м2	площа, займана міксером, м2	кількість продавців у торг. залі, чол.	час, затрачуваний продавцем для відпустки кухонного комбайна, година	час, затрачуваний продавцем для відпустки. міксера,година	кількість вантажників, що доставляють. товари зі складу, чол..	час доставки впакування кухонних комбайнів зі складу, година	кількість  комбайнів у виробн. впакуванні,шт.	час доставки впакування міксерів зі-складу, година	кількість міксерів у виробничому впакуванні, шт.	прямі витрати на виробництво кух. комбайна, грн.	прямі витрати на виробництво міксера, грн.	торговельна націнка на товари, %
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
А	65	2,00	0,50	0,10	7	0,25	0,20	3	0,50	5	0,10	10	450	60	20
Б	50	1,20	0,55	0,12	10	0,25	0,20	3	0,50	5	0,10	10	400	60	15
В	100	1,10	0,52	0,05	4	0,25	0,20	3	1,00	5	0,10	10	300	78	25
Г	54	1,20	0,54	0,04	3	0,25	0,20	5	0,70	5	0,10	8	450	100	20
Д	90	1,25	0,50	0,03	10	0,25	0,10	4	0,70	5	0,10	12	450	100	22
Е	200	1,15	0,61	0,10	10	0,20	0,05	6	0,50	7	0,10	10	500	90	30
Ж	150	1,17	0,62	0,17	5	0,20	0,05	6	0,50	7	0,20	10	470	54	15
З	145	1,21	0,63	0,13	5	0,30	0,05	6	0,40	5	0,10	10	470	54	20
И	160	1,30	0,64	0,16	5	0,40	0,05	6	0,40	5	0,15	8	500	60	25
К	180	1,01	0,55	0,11	5	0,10	0,05	6	0,40	6	0,15	10	300	90	25
Л	170	1,27	0,45	0,18	8	0,20	0,10	4	0,30	7	0,15	15	280	64	32
М	60	1,50	0,46	0,19	6	0,20	0,10	3	0,30	10	0,15	15	310	75	18
Н	50	1,10	0,47	0,23	5	0,20	0,10	1	0,30	10	0,15	15	500	100	20
О	67	2,50	0,43	0,24	4	0,20	0,10	1	0,30	8	0,15	20	400	150	20
П	55	1,28	0,36	0,09	5	0,20	0,10	2	0,35	10	0,10	16	350	75	22
Р	105	1.4	0,51	0,08	4	0,25	0,15	3	1	5	0,1	10	300	78	25
С	120	1,5	0,59	0,06	5	0,25	0,15	4	1	5	0,1	10	310	65	20
Т	118	1,29	0,56	0,07	5	0,25	0,15	2	1	6	0,1	10	320	70	21
У	130	1,14	0,39	0,22	5	0,25	0,15	4	1	6	0,1	8	290	80	20
Ф	135	1,17	0,37	0,43	8	0,3	0,1	3	0,3	5	0,15	10	300	100	20
Х	174	1,32	0,15	0,45	7	0,2	0,1	2	0,3	7	0,15	12	350	90	18
Ц	52	1,21	0,16	0,48	7	0,3	0,1	2	0,25	5	0,15	10	340	95	25
Ч	63	1,26	0,17	0,47	8	0,2	0,1	2	0,2	5	0,1	15	250	55	25
Ш	66	1,18	0,32	0,41	8	0,2	0,1	3	0,3	7	0,1	15	250	55	35
Щ	69	1,16	0,33	0,51	6	0,3	0,1	3	0,3	7	0,1	15	300	70	30
Ь	56	1	0,35	0,52	6	0,3	0,1	3	0,3	8	0,1	15	400	70	25
Ы	61	1,3	0,22	0,31	6	0,3	0,1	1	0,4	5	0,2	15	300	70	20
Э	157	1,1	0,21	0,39	7	0,3	0,1	1	0,4	6	0,1	15	300	70	10
Ю	108	1,1	0,24	0,61	7	0,3	0,2	1	0,4	6	0,2	15	300	100	27
Я	110	1	0,38	0,71	7	0,3	0,2	1	0,3	6	0,2	10	300	70	27

 

6.2.Розробка ефективного плану транспортного

забезпечення перевезень

 

Вихідна ситуація

Агрофірма, що володіє 4 сільськогосподарськими полями, уклала договір із зерноторговою компанією про поставку щоденного обсягу прибраного зерна на 4 елеватори цієї компанії. Відповідно до даного договору, агрофірма зобов'язується поставити строго зазначені по кожному елеваторі обсяги зерна. Оскільки сорт і якість зерна ідентичні, то не має значення, з якого поля буде здійснена поставка на кожний з елеваторів. Керівництво агрофірми має інформацію про щоденні обсяги збирання зерна на кожному з полів і про відстань між полями й кожним з елеваторів.

Транспортуванням зерна займається автотранспортне підприємство, тариф якого становить 1$ за 1 тн*км не залежно від перевезеної партії зерна.

Потрібно скласти найбільш ефективний з т.з.витрат на перевезення план доставки зерна з полів в елеватори.

 

Метод рішення завдання

Даний тип завдань одержав назву транспортні завдання. Транспортні завдання - завдання про знаходження найбільше економічно вигідного плану перевезення однорідного продукту з вихідних пунктів у пункти призначення. Оскільки величезна кількість можливих варіантів перевезень утрудняє одержання досить ощадливого плану емпіричним або експертним шляхом, те для цього класу завдань були розроблені спеціалізовані методи рішення.

Позначення вихідних даних:

• щоденний обсяг збирання зерна на кожному з полів: a₁;a₂;a₃;a₄
• зазначені в договорі обсяги поставки зерна на елеватори: b₁;b₂;b₃;b₄
• відстань між полем i і елеватором j -  c_ij

Для полегшення розуміння ходу рішення завдання, Вам буде запропонований наскрізний приклад рішення транспортного завдання. Вихідні дані приклада будуть наступними:

Є 3 поля (А1; А2; А3) і 4 елеватори (В1;В2;В3;В4). Щоденна продуктивність полів наступна:

• А1 - 75 тн
• А2 - 75 тн
• А3 - 50 тн

Обсяги зерна, які варто поставити на відповідні елеватори:

• В1 - 60 тн
• В2 - 60 тн
• В3 - 40 тн
• В4 - 40 тн

 

Відстані між полями й елеваторами, км:

 

	В1	В2	В3	В4
А1	80	120	150	50
А2	60	70	90	120
А3	120	50	110	100

 

 

 

 

Що потрібно визначити?

Потрібно скласти такий план перевезень (набір x_ij), при якому запити всіх елеваторів будуть задоволені й сумарні витрати на перевезення зерна для агрофірми будуть мінімальними (цільова функція завдання):

 

x_ij – обсяг перевезення з поля i в елеватор j;

При рішенні завдання варто враховувати обмеження:

1. прибране зерно із всіх 3 полів повинне бути вивезене повністю:

 i=1,2,3.

2. необхідно повністю виконати умови договору щодо обсягів поставок на елеватори:

,   j=1,2,3,4.

3. очевидно, що обсяги перевезення не можуть бути негативними:

,      i=1,2,3.    j=1,2,3,4.               

 

Порядок рішення завдання:

1. перевірити збалансованість завдання (при необхідності - відновити баланс);
2. побудувати транспортну матрицю;
3. побудувати опорний план перевезень;
4. оптимізувати план перевезень.

 

1. Перевірка збалансованості:

Завдання вважається збалансованої, якщо сума запасів продукції у всіх пунктах відправлення дорівнює сумарної потреби у всіх пунктах споживання. У нашім випадку денний обсяг збирання врожаю із всіх полів повинен бути рівним сумарної потреби всіх елеваторів:

 

У зв'язку з тим, що сільськогосподарське виробництво перебувати під більшим впливом фактору невизначеності, дане умова на практиці виконується рідко. У цьому випадку, для рішення завдання необхідно ввести т.зв. фіктивне (реально не існуюче) поле або елеватор.

У випадку, якщо загальний денний обсяг збирання зерна перевищує загальні потреби елеваторів - уводитися фіктивний елеватор, що буде формально споживати існуючий надлишок зерна. Потреба фіктивного елеватора визначається так:

 

У випадку, якщо сумарні потреби елеваторів перевищують сумарний обсяг прибраного зерна на полях, те необхідно додаткове фіктивне поле, що формально заповнює існуючий недолік зерна для елеваторів:

 

Перевіримо наше завдання на збалансованість:

 

Т.о. робимо висновок: наше завдання збалансоване.

 

2. Побудова транспортної матриці

Для рішення транспортного завдання необхідно побудувати т.зв. транспортну матрицю, що має такий вигляд:

Постачальники	Споживачі				Запаси в постачальників
	В1	В2	В3	В4
А1	c11	c12	c13	c14	a1
А2	c21	c22	c23	c24	a2
А3	c31	c32	c33	c34	a3
Потреби споживачів	b1	b2	b3	b4

Вартість відповідних перевезень вказується в правому нижньому куті матриці.

Побудуємо транспортну матрицю для нашого завдання:

 

Поля	Елеватори				Урожай полів
	В1	В2	В3	В4
А1	80	120	150	50	75
А2	60	70	90	120	75
А3	120	50	110	100	50
Потреби елеваторів	60	60	40	40

3. Побудова опорного плану перевезень

Рішення завдання ґрунтується на ітераційному підході, тобто спочатку розробляється базовий опорний план перевезення, що надалі поліпшується. Опорний план є припустимим рішенням транспортного завдання й використовується в якості початкового базового рішення. Існує три основних методи знаходження опорного плану:

• метод північно-західного кута;
• метод мінімального елемента;
• метод Фогеля.

Ми використовуємо метод північно-західного кута.

Розглядається клітина 11(північно-західний кут) і до неї на основі порівняння величин А1 і В1 проставляється максимальний обсяг перевезень (мінімальний з величин А1 і В1). Якщо В1<А1,то перший стовпчик із розглядання виключається, тому що потреби першого споживача задоволені і обчислюється різниця А1-В1(залишок запасів у першого постачальника). Далі розглядається клітина 12 (новий північно-західний кут) і порівнюються величини В2 і (А1-В1). В клітину 12 проставляється мінімальна з цих величин. Якщо (А1-В1)≤В2 ,то далі розглядається клітина 22 (новий північно-західний кут) і порівнюються величини  А2 і (В2- (А1-В1))  (потреба яка залишилась у второго споживача). Ця процедура повторюється до заповнення всієї матриці.

 

Поля	Елеватори				Урожай полів
	В1	В2	В3	В4
А1	60    80	15     120	150	50	75
А2	60	45     70	30    90	120	75
А3	120	50	10   110	40   100	50
Потреби елеваторів	60	60	40	40

 

Побудуємо опорний план рішення для нашого завдання:

1. Проставимо в клітину 11 мінімальний з об′ємов А1 і В1 min{А,В}={60,75}=60

2.Знаходимо різницю.

3.Розглядаємо новий північно-західний кут- клітину 12 і співвідносимо В2 і (А1-В1). Обчислюєм  min{В2;А1-В1}=15 та записуємо в клітину 12.

4.Знаходимо різницю [В2-(А1-В2)]=60-15=45 і проставляєм в клітину 22.

5. Розглядаємо новий північно-західний кут-клітину 23 і так далі до заповнення всієї матриці.

Сумарна вартість перевізки при цьому рішенні складає:

F=60*80+15*120+45*70+30*90+10*110+40*100=17550

 

4. Оптимізація опорного плану

Практично завжди, побудований опорний план перевезення зерна буде не оптимальним, тобто будуть існувати плани, що мають меншу вартість перевезення.

Для переходу від одного до іншого плану перевезення використовуються т.зв. цикли. Циклом  називається переміщення обсягів перевезень зерна між  декількома зайнятими  осередками,  з'єднаних  замкнутою  ламаною  лінією, що  у  кожній  клітці  робить  поворот  на  90° (не можна проводити по діагоналі). При цьому в кожному рядку й кожному стовпці матриці в цикл повинні входити або два або ні однієї осередки. Крім вихідної, всі інші осередки матриці, включені в цикл, повинні бути заповненими (обсяг перевезень > 0).

Правило: для  будь-якій  вільній  клітці  транспортної  матриці  завжди  існує  цикл  і  притім  єдиний, одна  з  вершин  якого  лежить  у  цій  вільній  клітці, а  всі  інші  в  базисних  клітках.

Приклади циклів:

 

Будь-який цикл буде мати парне число  вершин   і  виходить, парне  число  ланок (стрілок). Знаком  “+”  відзначаються ті  вершини  циклу, у  яких  перевезення необхідно  збільшити,  а  знаком “-“  ті  вершини , у  яких  перевезення  необхідно зменшити.

Перенести  якась  кількість  одиниць вантажу по  зазначеному  циклі -  це  значить  збільшити  перевезення, що коштують у позитивних  вершинах циклу, на  цю  кількість  одиниць, а  перевезення, що коштують  у  негативних  вершинах  зменшити  на  ту  ж  кількість. Очевидно, при  перенесенні  будь-якого  числа  одиниць  по  циклі  рівновага  між  запасами  й заявками не  міняється: по  колишньому  сума  перевезень  у  кожному  рядку  дорівнює  запасам  цього  рядка, а  сума  перевезень  у  кожному  стовпці - заявці  цього  стовпця. У такий  спосіб при будь-якому циклічному перенесенні, що залишає перевезення ненегативними  припустимий  план  залишається  припустимим.

Обсяг перевезення, якому варто переміщати по циклі визначається як мінімальний обсяг перевезення, з, що перебувають у негативних вершинах циклу (щоб не допустити появи негативних перевезень).

Як визначити, який цикл у матриці необхідно реалізувати?

Для цього розроблені два основних методи поліпшення опорного плану:

• розподільний метод;
• метод потенціалів.

Оптимізуємо план, використовуючи метод потенціалів.

Для побудови системи потенціалів будь-якій вершині присвоюється який-небудь потенціал. Потенціали присвоюються вершинам тільки для звен′єв, які мають перевезення і пропускна здатність яких використовується повністю.

Для того, щоб припустимий план транспортной задачі був оптимальним, необхідно, щоб йому відповідала система чисел  ą_1,ą₂…,ą_n; β_1,….,β_m. Що звуться потенциалами , яка задовольняє умовам:

                     Β_J- ą_i≤c_ij ,якщо х_ij=0

                     Β_J- ą_i=c_ij ,якщо х_ij>0

                     (i=1,2,…,n; j=1,2,…,m).

Умови оптимальності перевіряют для всіх звєн′єв, які не використовувались при побудові системи потенціалів.

Для побудови системи потенціалів треба задаться потенціалом одного постачальника або споживача. Часто приймають що ą₁=0. Далі потенціали всіх інших строк обчислюються через заняті клітини, використовуя умову оптимальності: Β_J- ą_i=c_ij ,якщо х_ij>0.

Будуємо систему потенціалів.

Припустимо,що потенціал першої строки дорівнює нуль.Тепер, використовуючи заповнені клітини, обчислюєм потенціали наступних стовбців та строк.

 

β1= ą₁ + С₁₁=0+80=80

β2= ą₁ + с₁₂= 0+120=120 

ą2=  β2  –  с₂₂  =120 -70=50

β3= ą2  + с₂₃  = 50+90=140

ą3= β3– с₃₃  = 140 -110=30

           β4= ą3  + с₃₄  = 30+100=130

 

 

Перевіримо опорне рішення на оптимальність. Для цього перевіримо, чи є порушення негативними для незаповнених клітин             Υ_ij= β_j- ąi - c_ij.

Υ₁₃=140-0-150=-10

Υ₁₄=130-0-50=80

Υ₂₁= 80-50-60=-30

Υ₂₄= 130-50-120=-40

Υ₃₁=80-30-120=-70

Υ₃₂=120-30-50=40

План не є оптимальним , тому що є порушення в клітинах 14 та 32 так як Υ_14, Υ₃₂>0.

 

Покращемо опорний план.Для цього побудуємо замкнутий контур,починаючи з клітини 14 (max(Υ₁₄; Υ₃₂)).Контур з прямими кутама утворюють клітини 12,22,23 ,33 та 34. Клітини 12,23 та 34 утворюють вершини негативної полуцепі, а клітини 22 та 33-позитивної полуцепі.Найменьший обсяг в вершинах негативної полуцепі складає 15 одиниць грузу (клітина 12). Для трого щоб отримати покращений план,треба скласти цю цифру (15) з об′ємом в вершинах позитивної полуцепі та зменшити на цю величину вершини негативної полуцепі.

 

 

 

 

Сумарна вартість перевізки при цьому складе:

F=60*80+15*50+60*70+15*90+25*110+25*100=16350

 

 

 

Знову обчислюємо потенціали стовбців та строк по принципу, вказаному вище і перевіряємо опорне рішення на оптимальність.

 

Υ₁₂=40-0-120=-80

Υ₁₃=60-0-150=-90

Υ₂₁=80-(-30)-60=50

Υ₂₄=50-(-30)-120=-40

Υ₃₁=80-(-50)-120=10

Υ₃₂=40-(-50)-50=40

 

План не є оптимальним , тому що є порушення в клітинах 21,31 та 32 так як Υ_21,Υ_31,Υ₃₂>0.

Покращемо опорний план. Для цього побудуємо замкнутий контур,починаючи з клітини 21.  

Найменьший обсяг в вершинах негативної полуцепі складає 15 одиниць грузу (клітина 23). Для трого щоб отримати покращений план,треба скласти цю цифру (15) з об′ємом в вершинах позитивної полуцепі та зменшити на цю величину вершини негативної полуцепі.

Отримаємо новий план перевезень.

 

 

        

        Сумарна вартість перевізки при цьому складе:

F=45*80+30*50+15*60+60*70+40*110+10*100=15600

 

Обчислюєм потенціали стовбців та строк. Перевіряємо отриманий новий план на оптимальність.

           Υ₁₂=90-0-120=-30

           Υ₁₃=60-0-150=-90

           Υ₂₃=60-20-90=-50

           Υ₂₄=50-20-120=-90

           Υ₃₁=80-(-50)-120=10

           Υ₃₂=90-(-50)-50=90

План не є оптимальним , тому що є порушення в клітинах 31 та 32 так як Υ_31,Υ₃₂>0.

Покращемо опорний план. Для цього побудуємо замкнутий контур,починаючи з клітини 32.  

Найменьший обсяг в вершинах негативної полуцепі складає 10 одиниць грузу (клітина 34).

 

 

Будуємо новий план перевезень.

 

Поля	Елеватори				Урожай полів
	В1	В2	В3	В4
А1	35  80	120	150	40  50	75	ą1=0
А2	25  60	50   70	90	120	75	ą1=20
А3	120	10   50	40 110	100	50	ą3=40
Потреби елеваторів	60	60	40	40
	β1=80	β2=90	β3=150	β4=50

              

Перевіримо новий план на оптимальність:

           Υ₁₂=90-0-120=-30

           Υ₁₃=150-0-150=0

           Υ₂₃=80-20-120=-60

           Υ₂₄=50-40-100=-90

           Υ₃₁=80-40-120=-80

           Υ₃₄=50-40-100=-90

 

План є оптимальним, оскільки ціни всіх циклів >0. Сумарна вартість перевізки при цьому складе:

F=35*80+40*50+25*60+50*70+40*110+10*50=14700.

 

 

Умови завдання по варіантах

Вказівки на вибір вихідних даних для рішення завдання:

1. номер варіанта відповідає порядковому номеру, під яким студент занесений у журнал викладача (при необхідності - уточнити у викладача);
2. з таблиці 1 визначити, які поля й елеватори будуть присутні у вашім завданні;
3. з таблиці 2 визначити характеристики полів, елеваторів, а також відстані між ними.

 

Вихідні дані завдання №2 по варіантах

 

 

Таблиця  6.2          Розподіл полів/елеваторів по варіантах

 

	Поля										Елеватори
№ варіанта	А1	А2	А3	А4	А5	А6	А7	А8	А9	А10	Б1	Б2	Б3	Б4	Б5	Б6	Б7	Б8	Б9	Б10
1.	Х			Х	Х				Х		Х	Х	Х		Х
2.		Х		Х	Х				Х		Х	Х	Х			Х
3.			Х	Х	Х				Х		Х	Х	Х				Х
4.			Х	Х		Х			Х		Х	Х	Х					Х
5.			Х	Х			Х		Х		Х	Х	Х						Х
6.			Х	Х				Х	Х		Х	Х	Х							Х
7.	Х			Х				Х	Х		Х							Х	Х	Х
8.	Х			Х			Х		Х			Х						Х	Х	Х
9.	Х			Х		Х			Х				Х					Х	Х	Х
10.	Х			Х	Х			Х						Х				Х	Х	Х
11.	Х			Х	Х		Х								Х			Х	Х	Х
12.	Х			Х	Х	Х										Х		Х	Х	Х
13.	Х		Х	Х	Х									Х	Х	Х	Х
14.	Х	Х	Х	Х									Х		Х	Х		Х
15.	Х	Х	Х		Х							Х			Х	Х			Х
16.	Х	Х	Х			Х					Х				Х	Х				Х
17.	Х	Х	Х				Х				Х				Х				Х	Х
18.	Х	Х	Х					Х			Х			Х					Х	Х
19.	Х	Х	Х						Х		Х		Х						Х	Х
20.	Х	Х	Х							Х	Х	Х							Х	Х
21.	Х							Х	Х	Х		Х			Х		Х		Х
22.		Х						Х	Х	Х	Х			Х	Х				Х
23.			Х					Х	Х	Х		Х		Х	Х				Х
24.				Х				Х	Х	Х			Х	Х	Х				Х
25.					Х			Х	Х	Х			Х	Х		Х			Х
26.						Х		Х	Х	Х			Х	Х			Х		Х
27.				Х	Х	Х	Х						Х	Х				Х	Х
28.			Х		Х	Х		Х			Х			Х				Х	Х
29.		Х			Х	Х			Х		Х			Х			Х		Х
30.	Х				Х	Х				Х	Х			Х		Х			Х
31.	Х				Х				Х	Х	Х			Х	Х			Х
32.	Х			Х					Х	Х	Х			Х	Х		Х
33.	Х		Х						Х	Х	Х			Х	Х	Х
34.	Х	Х							Х	Х	Х		Х	Х	Х
35.		Х			Х		Х		Х		Х	Х	Х	Х
36.	Х		Х	Х				Х		Х						Х	Х	Х
37.		Х			Х		Х	Х	Х		Х		Х				Х
38.		Х		Х		Х	Х	Х	Х								Х			Х
39.	Х			Х	Х	Х	Х			Х			Х				Х
40.	Х	Х	Х	Х							Х		Х				Х		Х
41.			Х			Х	Х					Х			Х	Х		Х		Х
42.				Х	Х								Х	Х		Х	Х	Х	Х
43.			Х				Х	Х	Х			Х	Х		Х	Х
44.		Х			Х			Х	Х		Х						Х
45.	Х		Х		Х	Х												Х	Х
46.				Х		Х			Х	Х	Х	Х		Х						Х
47.				Х	Х	Х	Х	Х	Х		Х						Х
48.	Х						Х				Х	Х	Х			Х			Х	Х
49.		Х		Х	Х	Х								Х		Х		Х	Х
50.			Х				Х	Х	Х			Х				Х	Х		Х
51.				Х	Х	Х				Х	Х			Х	Х			Х
52.				Х		Х	Х			Х		Х	Х			Х		Х
53.		Х	Х					Х	Х			Х		Х			Х			Х
54.	Х							Х	Х	Х	Х		Х		Х				Х
55.	Х	Х	Х		Х		Х				Х					Х		Х
56.		Х			Х	Х				Х		Х			Х		Х		Х
57.	Х		Х	Х		Х			Х				Х	Х				Х
58.		Х					Х	Х			Х				Х	Х			Х	Х

 

Прим.: символ "Х" указує на те, що в даному варіанті присутній відповідне поле або елеватор.

                                                       

Характеристики полів і елеваторів, а також відстань між ними

 

			Елеватори
		вместимость	В1	В2	В3	В4	В5	В6	В7	В8	В9	В10
	урожайность		25	51	35	31	47	29	37	31	36	28
Поля	А1	45	73	22	106	96	114	80	80	92	66	56
	А2	22	50	52	23	98	71	73	59	85	64	93
	А3	28	62	80	80	42	111	99	31	106	71	114
	А4	36	102	42	83	111	42	113	84	34	100	104
	А5	57	52	79	48	60	31	52	117	66	49	113
	А6	55	82	41	68	107	22	60	109	94	60	57
	А7	25	60	81	119	52	100	20	29	41	68	67
	А8	27	64	55	35	77	69	103	58	96	99	29
	А9	35	118	35	75	52	112	30	66	43	77	76
	А10	20	24	56	63	26	85	58	39	107	35	95

 

                   

6.3.  Прийняття рішення на основі дерева рішень.

 

Завдання 1

Велика виробничо-комерційна фірма збирається відкрити філію в іншім місті. Якщо ринок буде сприятливим, фірма буде мати прибуток 100000$. Якщо ринок буде несприятливим, фірма понесе втрати 40000$. Фірма також може здійснити маркетингове дослідження, що коштує 5000$. Результати дослідження можуть бути сприятливими чи несприятливими. Імовірності можливих варіантів представлені в таблиці:

 

 

Результати дослідження	Сприятливий  ринок	Несприятливий ринок
Сприятливі Р = 0,55	Р = 0,82	Р = 0,18
Несприятливі Р = 0,45	Р = 0,11	Р = 0,89

 

Побудувати дерево рішень, відбити на ньому грошову віддачу кожної альтернативи й відповісти на запитання, варто чи не варто вкладати гроші в маркетингове дослідження.

 

Завдання 2

Велика виробничо-комерційна фірма збирається відкрити філію в іншім місті. Якщо ринок буде сприятливим, фірма буде мати прибуток 100000$. Якщо ринок буде несприятливим, фірма понесе втрати 40000$. Фірма також може здійснити маркетингове дослідження, що коштує 5000$. Результати дослідження можуть бути сприятливими чи несприятливими. Імовірності можливих варіантів представлені в таблиці:

 

Результати дослідження	Сприятливий  ринок	Несприятливий ринок
Сприятливі Р = 0,70	Р = 0,75	Р = 0,25
Несприятливі Р = 0,30	Р = 0,11	Р = 0,89

 

Побудувати дерево рішень, відбити на ньому грошову віддачу кожної альтернативи й відповісти на запитання, варто чи не варто вкладати гроші в маркетингове дослідження.

 

Завдання 3

Велика виробничо-комерційна фірма збирається відкрити філію в іншім місті. Якщо ринок буде сприятливим, фірма буде мати прибуток 100000$. Якщо ринок буде несприятливим, фірма понесе втрати 40000$. Фірма також може здійснити маркетингове дослідження, що коштує 5000$. Результати дослідження можуть бути сприятливими чи несприятливими. Імовірності можливих варіантів представлені в таблиці:

 

Результати дослідження	Сприятливий  ринок	Несприятливий ринок
Сприятливі Р = 0,80	Р = 0,82	Р = 0,18
Несприятливі Р = 0,20	Р = 0,33	Р = 0,67

 

Побудувати дерево рішень, відбити на ньому грошову віддачу кожної альтернативи й відповісти на запитання, варто чи не варто вкладати гроші в маркетингове дослідження.

 

Завдання 4

Головний інженер підприємства вирішує, будувати чи не будувати нову виробничу лінію, що використовує високу технологію. Якщо нова лінія заробить, компанія буде мати прибуток 200000$. Якщо не заробить, те компанія одержить збиток 150000$. Головний інженер вважає, що шанси на неуспіх нового процесу - 60%.

Інше рішення - проводити додаткове дослідження й тоді вирішувати,  будувати чи не будувати нову лінію. Таке дослідження коштує 10000$. Головний інженер вважає, що є шанс 50:50, що дослідження дасть сприятливий результат. Якщо воно успішно, те імовірність того, що обладнання буде працювати - 90%. Якщо ні, те тільки 20% складають шанс, що обладнання буде працювати.

 Чи винний головний інженер проводити дослідження й потім приймати рішення? Побудуйте дерево рішень і виберіть краще рішення, використовуючи критерій максимальної грошової віддачі.

Завдання 5

Велика виробничо-комерційна фірма збирається відкрити філію в іншім місті. Якщо ринок буде сприятливим, фірма буде мати прибуток 100000$. Якщо ринок буде несприятливим, фірма понесе втрати 40000$. Фірма також може здійснити маркетингове дослідження, що коштує 5000$. Результати дослідження можуть бути сприятливими чи несприятливими. Імовірності можливих варіантів представлені в таблиці:

 

Результати дослідження	Сприятливий  ринок	Несприятливий ринок
Сприятливі Р = 0,50	Р = 0,70	Р = 0,30
Несприятливі Р = 0,50	Р = 0,20	Р = 0,80

 

Побудувати дерево рішень, відбити на ньому грошову віддачу кожної альтернативи й відповісти на запитання, варто чи не варто вкладати гроші в маркетингове дослідження.

 

Завдання 6

Промислове підприємство може закуповувати комплектуючі деталі у двох постачальників. Якість комплектуючих від цих постачальників показано в таблиці:

Відсоток дефектів	Імовірність для постачальника А	Імовірність для постачальника В
1 3 5	0,70 0,20 0,10	0,30 0,40 0,30

 

Обсяг постачання - 10000 деталей. Несправна деталь може бути відремонтована за 0,50$. Хоча якість у постачальника В нижче, він просити за 10000 деталей на 37$ менше, ніж постачальник А.

Якому постачальнику Ви віддасте переваги? Побудуйте дерево рішень.

 

Завдання 7

Головний інженер підприємства вирішує, будувати чи не будувати нову виробничу лінію, що використовує високу технологію. Якщо нова лінія заробить, компанія буде мати прибуток 300000$. Якщо не заробить, те компанія одержить збиток 100000$. Головний інженер вважає, що шанси на неуспіх нового процесу - 50%.

Інше рішення - проводити додаткове дослідження й тоді вирішувати,  будувати чи не будувати нову лінію. Таке дослідження коштує 40000$. Головний інженер вважає, що є шанс 70:30, що дослідження дасть сприятливий результат. Якщо воно успішно, те імовірність того, що обладнання буде працювати - 70%. Якщо ні, те тільки 20% складають шанс, що обладнання буде працювати.

 Чи винний головний інженер проводити дослідження й потім приймати рішення? Побудуйте дерево рішень і виберіть краще рішення, використовуючи критерій максимальної грошової віддачі.

 

Завдання 8

Підприємство, виробник побутової техніки, збирається відкрити свій фірмовий роздрібний магазин. Воно може відкрити маленький магазин, великий чи  магазин нічого не відкривати. Можлива п'ятилітня оренда будинку під магазин, і керівництво підприємства хоче зробити коректне рішення. Якщо відкрити великий магазин, можливий прибуток буде 60000$, якщо ринок сприятливий, алі втрати складуть 40000$, якщо ринок несприятливий. Маленький магазин буде приносити 30000$ прибутку при сприятливому ринку й 10000$ втрат, якщо ринок несприятливий. У даний час керівництво вважає, що існує шанс 50:50, що ринок буде сприятливим.

Перш, ніж прийняти остаточне рішення, підприємство може замовити маркетингове дослідження, що коштує 5000$. Існує імовірність 60%, що результати дослідження будуть сприятливими. Імовірність 0,9 визначає сприятливий ринок при успішному результаті дослідження. Крім того, тільки 0,12 складає імовірність сприятливого ринку, якщо результати дослідження негативні.

Побудуйте дерево рішень задачі, прийміть остаточне рішення.

 

Завдання 9

Директор магазина має повноваження використовувати торгову площу магазина за своїм розсудом. Він хоче відкрити відділ прокату відеокасет. Це може бути великий чи маленький відділ. Директор може також збирати інформацію, результати будуть показувати сприятливий чи несприятливий ринок, алі це буде коштувати йому 3000$ за інформацію. Директор вважає, що мається шанс 50:50, що інформація буде сприятливою. Якщо ринок прокату сприятливий, буде отриманий дохід 15000$ у великому відділі чи 5000$ у малому. При несприятливому ринку прокату відеокасет збиток складі 20000$ при великому відділі й 10000$ при малому. Сприятливий звіт при вивченні ринку підвищує імовірність існування сприятливого ринку до 0,9. Крім того, несприятливий ринковий звіт знижує імовірність сприятливого ринку прокату до 0,4.

Як би Ви зробили на місці директора магазина? Обґрунтуйте відповідь за допомогою дерева рішень.

 

Завдання 10

Підприємство, виробник побутової техніки, збирається відкрити свій фірмовий роздрібний магазин. Воно може відкрити маленький магазин, великий чи  магазин нічого не відкривати. Можлива п'ятилітня оренда будинку під магазин, і керівництво підприємства хоче зробити коректне рішення. Якщо відкрити великий магазин, можливий прибуток буде 100000$, якщо ринок сприятливий, алі втрати складуть 70000$, якщо ринок несприятливий. Маленький магазин буде приносити 20000$ прибутку при сприятливому ринку й 10000$ втрат, якщо ринок несприятливий. У даний година керівництво вважає, що існує шанс 80:20, що ринок буде сприятливим.

Перш, ніж прийняти остаточне рішення, підприємство може замовити маркетингове дослідження, що коштує 5000$. Існує імовірність 50%, що результати дослідження будуть сприятливими. Імовірність 0,7 визначає сприятливий ринок при успішному результаті дослідження. Крім того, тільки 0,12 складає імовірність сприятливого ринку, якщо результати дослідження негативні.

Побудуйте дерево рішень задачі, прийміть остаточне рішення.

 

Завдання 11

Фірма збирається ввести нову виробничу лінію. При її введенні необхідно вирішити, робити капітальну чи поточну реконструкцію існуючого заводу. Ринок для товару, виробленого на новій лінії, може бути сприятливим і несприятливим. У фірми існує ще рішення нічого не робити. При сприятливому ринку капітальна реконструкція буде приносити чистий прибуток 100000$. Якщо ринок несприятливий, те чисті втрати складуть 90000$. Поточна реконструкція дасть результат в 40000$ чистого прибутку, алі чисті втрати складуть 20000$, якщо ринок виявиться несприятливим.

Виберіть найкраще рішення, керуючись критерієм максимальної грошової віддачі; побудуйте дерево рішень, приймаючи імовірність сприятливого ринку такою ж як і несприятливого. Проаналізуйте, чи зміниться остаточне рішення, якщо фірма попередньо проведе маркетингове дослідження вартістю 5000$, імовірність успішного результату якого складає 60%. Значення імовірностей сприятливого й несприятливого ринку дані в таблиці:

 

Результати дослідження	Сприятливий  ринок	Несприятливий ринок
Позитивні Р = 0,60	Р = 0,67	Р = 0,33
Негативні Р = 0,40	Р = 0,25	Р = 0,75

Побудуйте дерево рішень, що враховує проведення маркетингових досліджень.

 

Завдання 12

Фірма збирається ввести нову виробничу лінію. При її введенні необхідно вирішити, робити капітальну чи поточну реконструкцію існуючого заводу. Ринок для товару, виробленого на новій лінії, може бути сприятливим і несприятливим. У фірми існує ще рішення нічого не робити. При сприятливому ринку капітальна реконструкція буде приносити чистий прибуток 100000$. Якщо ринок несприятливий, те чисті втрати складуть 90000$. Поточна реконструкція дасть результат в 40000$ чистого прибутку, алі чисті втрати складуть 20000$, якщо ринок виявиться несприятливим.

Виберіть найкраще рішення, керуючись критерієм максимальної грошової віддачі; побудуйте дерево рішень, приймаючи імовірність сприятливого ринку такою ж як і несприятливого. Проаналізуйте, чи зміниться остаточне рішення, якщо фірма попередньо проведе маркетингове дослідження вартістю 5000$, імовірність успішного результату якого складає 60%. Значення імовірностей сприятливого й несприятливого ринку дані в таблиці:

 

Результати дослідження	Сприятливий  ринок	Несприятливий ринок
Позитивні Р = 0,50	Р = 0,80	Р = 0,20
Негативні Р = 0,50	Р = 0,25	Р = 0,75

Побудуйте дерево рішень, що враховує проведення маркетингових досліджень.

 

 

Завдання 13

Будівельна фірма, що спеціалізується на реконструкції житла й суспільних будівель, збирається відкрити свій фірмовий магазин із продаж оздоблювальних матеріалів. Якщо ринок буде сприятливим, фірма буде мати прибуток 210000$. Якщо ринок буде несприятливим, фірма понесе втрати 84000$. Фірма також може здійснити маркетингове дослідження, що коштує 10500$. Результати дослідження можуть бути сприятливими чи несприятливими. Імовірності можливих результатів представлені в таблиці:

 

 

 

 

Результати дослідження	Сприятливий  ринок	Несприятливий ринок
Позитивні Р = 0,85	Р = 0,80	Р = 0,20
Негативні Р = 0,15	Р = 0,23	Р = 0,77

 Побудувати дерево рішень, відбити на ньому грошову віддачу кожної альтернативи й відповісти на запитання, чи варто вкладати гроші в маркетингове дослідження.

 

Завдання 14

Підприємство, виробник побутової техніки, збирається відкрити свій фірмовий роздрібний магазин. Воно може відкрити маленький магазин, великий чи  магазин нічого не відкривати. Можлива п'ятилітня оренда будинку під магазин, і керівництво підприємства хоче зробити коректне рішення. Якщо відкрити великий магазин, можливий прибуток буде 50000$, якщо ринок сприятливий, алі втрати складуть 20000$, якщо ринок несприятливий. Маленький магазин буде приносити 30000$ прибутку при сприятливому ринку й 10000$ втрат, якщо ринок несприятливий. У даний час керівництво вважає, що існує шанс 55:45, що ринок буде сприятливим.

Перш, ніж прийняти остаточне рішення, підприємство може замовити маркетингове дослідження, що коштує 4000$. Існує імовірність 70%, що результати дослідження будуть сприятливими. Імовірність 0,75 визначає сприятливий ринок при успішному результаті дослідження. Крім того, тільки 0,10 складає імовірність сприятливого ринку, якщо результати дослідження негативні.

Побудуйте дерево рішень задачі, прийміть остаточне рішення.

 

Завдання 15

Головний економіст підприємства вирішує, закуповувати чи не закуповувати нову технологічну лінію. Якщо нова лінія заробить, компанія буде мати прибуток 315000$. Якщо не заробить, те компанія одержить збиток 235000$. Головний економіст вважає, що шанси на неуспіх нового процесу - 65%.

Інше рішення - проводити додаткове дослідження й тоді вирішувати,  будувати чи не будувати нову лінію. Таке дослідження коштує 8000$. Головний економіст вважає, що є шанс 50:50, що дослідження дасть сприятливий результат. Якщо воно успішно, те імовірність того, що устаткування буде працювати - 90%. Якщо ні, те тільки 20% складають шанс, що устаткування буде працювати.

Чи винний головний економіст замовляти дослідження й потім приймати рішення? Побудуйте дерево рішень і виберіть краще рішення, використовуючи критерій максимальної грошової віддачі.

 

Завдання 16

Головний економіст підприємства вирішує, закуповувати чи не закуповувати нову технологічну лінію. Якщо нова лінія заробить, компанія буде мати прибуток 400000$. Якщо не заробить, те компанія одержить збиток 200000$. Головний економіст вважає, що шанси на неуспіх нового процесу - 75%.

Інше рішення - проводити додаткове дослідження й тоді вирішувати,  будувати чи не будувати нову лінію. Таке дослідження коштує 9000$. Головний економіст вважає, що є шанс 65:35, що дослідження дасть сприятливий результат. Якщо воно успішно, те імовірність того, що устаткування буде працювати - 90%. Якщо ні, то тільки 10% складають шанс, що устаткування буде працювати.

Чи винний головний економіст замовляти дослідження й потім приймати рішення? Побудуйте дерево рішень і виберіть краще рішення, використовуючи критерій максимальної грошової віддачі.

 

Завдання 17

Головний економіст підприємства вирішує, закуповувати чи не закуповувати нову технологічну лінію. Якщо нова лінія заробить, компанія буде мати прибуток 300000$. Якщо не заробить, те компанія одержить збиток 135000$. Головний економіст вважає, що шанси на неуспіх нового процесу - 50%.

Інше рішення - проводити додаткове дослідження й тоді вирішувати,  будувати чи не будувати нову лінію. Таке дослідження коштує 5000$. Головний економіст вважає, що є шанс 70:30, що дослідження дасть сприятливий результат. Якщо воно успішно, те імовірність того, що устаткування буде працювати - 80%. Якщо ні, те тільки 20% складають шанс, що устаткування буде працювати.

Чи винний головний економіст замовляти дослідження й потім приймати рішення? Побудуйте дерево рішень і виберіть краще рішення, використовуючи критерій максимальної грошової віддачі.

 

Завдання 18

Президент електронної фірми має два рішення для її нової лінії катодних променевих трубок для комп'ютерних робочих станцій. Продажі трубок протягом життєвого циклу прогнозуються в розмірі 100000 штук.

Рішення А має імовірність 0,9 виробництва 59 гарних виробів з 100 і імовірність 0,1 виробництва 64 бракованих виробів з 100. Це рішення буде вимагати витрат 1000000$.

Рішення В має імовірність 0,8 виробництва 64 гарних трубок з 100 і імовірність 0,2 виробництва 59 бракованих трубок з 100. Це рішення вимагає витрат в 1350000$.

Гарна чи погана, кожна трубка буде мати собівартість 75$. Кожен гарний виріб буде продано за 150$. Погані вироби знищуються й не дають ніякого доходу.

Побудуйте дерево рішень і виберіть краще, тобто ті рішення яку дає більш високу грошову віддачу.

 

Завдання 19

Головний інженер підприємства вирішує, будувати чи не будувати нову виробничу лінію, що використовує високу технологію. Якщо нова лінія заробить, компанія буде мати прибуток 500000$. Якщо не заробить, те компанія одержить збиток 100000$. Головний інженер вважає, що шанси на неуспіх нового процесу - 30%.

Інше рішення - проводити додаткове дослідження й тоді вирішувати,  будувати чи не будувати нову лінію. Таке дослідження коштує 80000$. Головний інженер вважає, що є шанс 60:40, що дослідження дасть сприятливий результат. Якщо воно успішно, те імовірність того, що обладнання буде працювати - 60%. Якщо ні, те тільки 10% складають шанс, що обладнання буде працювати.

 Чи винний головний інженер проводити дослідження й потім приймати рішення? Побудуйте дерево рішень і виберіть краще рішення, використовуючи критерій максимальної грошової віддачі.

 

Завдання 20

Головний інженер підприємства вирішує, будувати чи не будувати нову виробничу лінію, що використовує високу технологію. Якщо нова лінія заробить, компанія буде мати прибуток 700000$. Якщо не заробить, те компанія одержить збиток 700000$. Головний інженер вважає, що шанси на неуспіх нового процесу - 40%.

Інше рішення - проводити додаткове дослідження й тоді вирішувати,  будувати чи не будувати нову лінію. Таке дослідження коштує 90000$. Головний інженер вважає, що є шанс 80:20, що дослідження дасть сприятливий результат. Якщо воно успішно, те імовірність того, що обладнання буде працювати - 60%. Якщо ні, те тільки 10% складають шанс, що обладнання буде працювати.

 Чи винний головний інженер проводити дослідження й потім приймати рішення? Побудуйте дерево рішень і виберіть краще рішення, використовуючи критерій максимальної грошової віддачі.

 

Завдання 21

Головний інженер підприємства вирішує, будувати чи не будувати нову виробничу лінію, що використовує високу технологію. Якщо нова лінія заробить, компанія буде мати прибуток 360000$. Якщо не заробить, те компанія одержить збиток 1150000$. Головний інженер вважає, що шанси на неуспіх нового процесу - 45%.

Інше рішення - проводити додаткове дослідження й тоді вирішувати,  будувати чи не будувати нову лінію. Таке дослідження коштує 30000$. Головний інженер вважає, що є шанс 75:25, що дослідження дасть сприятливий результат. Якщо воно успішно, те імовірність того, що обладнання буде працювати - 75%. Якщо ні, те тільки 20% складають шанс, що обладнання буде працювати.

 Чи винний головний інженер проводити дослідження й потім приймати рішення? Побудуйте дерево рішень і виберіть краще рішення, використовуючи критерій максимальної грошової віддачі.

 

Завдання 22

Фірма збирається ввести нову виробничу лінію. При її введенні необхідно вирішити, робити капітальну чи поточну реконструкцію існуючого заводу. Ринок для товару, виробленого на новій лінії, може бути сприятливим і несприятливим. У фірми існує ще рішення нічого не робити. При сприятливому ринку капітальна реконструкція буде приносити чистий прибуток 200000$. Якщо ринок несприятливий, те чисті втрати складуть 150000$. Поточна реконструкція дасть результат в 80000$ чистого прибутку, алі чисті втрати складуть 20000$, якщо ринок виявиться несприятливим.

Виберіть найкраще рішення, керуючись критерієм максимальної грошової віддачі; побудуйте дерево рішень, приймаючи імовірність сприятливого ринку такою ж як і несприятливого. Проаналізуйте, чи зміниться остаточне рішення, якщо фірма попередньо проведе маркетингове дослідження вартістю 5000$, імовірність успішного результату якого складає 75%. Значення імовірностей сприятливого й несприятливого ринку дані в таблиці:

 

Побудуйте дерево рішень, що враховує проведення маркетингових досліджень.

 

Завдання 23

Фірма збирається ввести нову виробничу лінію. При її введенні необхідно вирішити, робити капітальну чи поточну реконструкцію існуючого заводу. Ринок для товару, виробленого на новій лінії, може бути сприятливим і несприятливим. У фірми існує ще рішення нічого не робити. При сприятливому ринку капітальна реконструкція буде приносити чистий прибуток 170000$. Якщо ринок несприятливий, те чисті втрати складуть 98000$. Поточна реконструкція дасть результат в 49000$ чистого прибутку, алі чисті втрати складуть 25000$, якщо ринок виявиться несприятливим.

Виберіть найкраще рішення, керуючись критерієм максимальної грошової віддачі; побудуйте дерево рішень, приймаючи імовірність сприятливого ринку такою ж як і несприятливого. Проаналізуйте, чи зміниться остаточне рішення, якщо фірма попередньо проведе маркетингове дослідження вартістю 5000$, імовірність успішного результату якого складає 80%. Значення імовірностей сприятливого й несприятливого ринку дані в таблиці:

 

Результати дослідження	Сприятливий  ринок	Несприятливий ринок
Позитивні Р = 0,65	Р = 0,80	Р = 0,20
Негативні Р = 0,35	Р = 0,30	Р = 0,70

Побудуйте дерево рішень, що враховує проведення маркетингових досліджень.

 

6.4. Розрахунок чинних параметрів і вв'язування робіт будівельних потоків.

 

6.4.1. Розрахунок чинних параметрів і вв'язування робіт будівельних потоків при безперервному використанні трудових ресурсів

А. Без сполучення різних робіт на захватці.

Теоретичні передумови:

1. Перерви в роботі бригади між роботами на двох суміжних зхватках не допускаються:

 

2. Простої фронтів робіт допускаються, тобто перерви між різними роботами на розглянутій захватці можуть бути допущені:

 

Нехай дані наступні вихідні дані будівельного потоку. Матриця продолжительностей: Кількість робітників у бригаді:

 

Потрібно розрахувати параметри будівельного потоку й розробити графік виконання робіт.

 Розрахунок виконаємо в  матричній формі.

Алгоритм розрахунку:

Розрахунок виконується по рядках, що описує номера робіт або бригад (мал. 6.4.1.).

1. Початок 1 -й роботи на 1 -й захватці:

Закінчення  роботи на 1-й захватці:

2. Початок і закінчення 1-й роботи на наступних захватках

 

          3. Початок і закінчення будь-яких (крім першої) робіт на всіх захватках визначаються на основі виконання наступних кроків:

3.1. Не звертаючи увагу на можливі накладення різних робіт на одній і тій же захватці в однин і тойже час, початок наступної роботи на першій захватці приймають рівним часу закінчення на цій же захватці попередньої роботи:

 

 

3.2. Початок і закінчення кожної (крім першої) роботи на наступних захватках визначають аналогічно розрахунку початку й закінчення першої роботи на цих же захватках:

 

 

 

1. Розрахувавши початок і закінчення розглянутої роботи на всіх захватках, визначають наявність сполучення в одне й теж час на одній і тій же захватці різних робіт. Для цього визначають організаційні  перерви між роботами i і i-1 захваток j(j=1,2,3,…,N);

Рис. 6.1.Матричний розрахунок будівельного потоку за умови безперервності використання трудових ресурсів.

 

 

Якщо організаційні перерви між роботами i і i-1 на всіх захватках позитивні, то вв'язування розглянутої роботи на всіх захватках уважаються закінченою. Після цього приступають до вв'язування наступної роботи.

4.1. Якщо є організаційні перерви з негативним знаком, то серед них необхідно знайти мінімальне значення (максимальне по модулі) і на цю величину змістити початок і закінчення розглянутої роботи на всіх захватках.

5. Цикл 3.. .4 повторюють для всіх робіт

6. Визначивши початок і закінчення всіх робіт на всіх захватках, визначають значення     для всіх робіт з наведеного вище формулам.

               Використовуючи отримані характеристики потоку, побудуємо графік його роботи й графік руху робітників (мал. 6.4.2).

 

Рис. 6.2. Графіки роботи потоку й руху робітників при безперервності використання трудових ресурсів.

 

Маючи даного вв'язування роботи будівельних бригад у часі, визначимо наступні показники потоку:

 

6.4.2. Розрахунок тимчасових параметрів і вв'язування робіт будівельних потоків при безперервності завантаження фронтів робіт

 

А. Без сполучення робіт на захватці.

Розрахунок потоків при безперервному використанні трудових ресурсів передбачає, що фронти робіт (захватки) можуть простоювати, очікуючи виконання роботи наступної бригади. У випадку вв'язування робіт будівельних потоків при безперервності завантаження фронтів робіт затверджують, що для скорочення строків будівництва на фронті, що звільнився, робіт (захватці) потрібно відразу ж починати виконання наступної роботи.

Теоретичні передумови:

1. Після закінчення чергової роботи на розглянутій захватці без перерви починається наступна робота, тобто простої захватки не допускається:

 

2. Перерви в роботі бригад між захватками через відсутність фронту робіт допускаються:

 

У якості вихідних даних приймемо раніше розглянуту матрицю потоку.

 

Матриця тривалостей:    Кількість робітників у бригаді:

 

Потрібно розрахувати параметри будівельного потоку й розробити графік виконання робіт. Розрахунок виконаємо в матричній формі (мал. 6.22).

Алгоритм розрахунку:

Розрахунок будемо виконувати по захватках зверху долілиць матричної форми.

1. Погоджуємо роботу всіх бригад на першій захватці:

1.1. Початок роботи 1-й бригади на першій захватці:

Закінчення:

 

1.2. Початок другої роботи на першій захватці:

 

 

 

Закінчення:

 

 

Взагалі для кожної (крім першої) роботи:

 

2. Ув'язування всіх робіт на другій захватці:

 

 

2.1. Не звертаючи увагу на можливі порушення в строках початку розглянутих робіт, початок першої роботи на 2-й захватці

 

Закінчення:

 

2.2. Початок другої роботи на другій захватці приймають рівним часу закінчення 1-й роботи на 2-й захватці:

 

а її закінчення                 

 

2.3. Для наступних робіт розрахунок аналогічний.

3. Після розгляду всіх робіт на другій захватці необхідно перевірити, чи не порушується друга теоретична передумова для всіх робіт, тобто:

 

 

У нашім прикладі для 1-й і 2-й робіт цей принцип не порушується. Але для роботи i - 3 при переході із захватки j =1 на захватку j =2, цей принцип порушений:

 

Всі негативні значення необхідно відзначити, указавши поруч його значення :

 

 

 

1. Серед всіх негативних значень розглянутого принципу необхідно знайти найменше (найбільше по модулі) і обвести його.
2. Відкоригувати початок і закінчення всіх робіт на другій захватці, збільшивши їхнього значення на величину цього порушення.

1. Дії з п.2 по п.5 повторити для всіх захваток. У резуль­таті будуть ув'язані в часі всі роботи на всіх захватках при безперервному завантажені фронтів  робіт,

 

 

 

 

Рис. 6.3. Матричний розрахунок будівельного потоку за умови безперервності завантаження фронтів робіт

 

 

 

1. Визначаємо:

 

 

З наведеного розрахунку видно, за рахунок організації

неритмічної роботи бригад можна скоротити тривалість будівництва на 32 - 28 = 4 дні (зрівняєте з розрахунком при безперервності використання трудових ресурсів).

За результатами виконаних розрахунків будують графік виконання робіт і графік потреби в робітників (мал. 6.4.4.). При детальному розгляді отриманих графіків можна помітити, що

перерви в роботі / = 1 можна усунути, змістивши її початок і закінчення на один день раніше без зміни загальної тривалості виконання всіх робіт. Однак це приведе до порушення безперервності завантаження фронтів робіт, що є основною вимогою рішення цього завдання.

 

Рис. 6.4. Графіки роботи потоку й руху робітників при безперервності завантаження фронтів робіт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихідні дані завдання №4 по варіантах

 

Таблиця 6.3.       Термін виконання робіт у місяцях

	Бригади   (види робіт)										Захватки (фронти робіт)
№ варіанта	Б1	Б2	Б3	Б4	Б5	Б6	Б7	Б8	Б9	Б10	Ф1	Ф2	Ф3	Ф4	Ф5	Ф6	Ф7	Ф8	Ф9	Ф10
59.	Х			Х	Х				Х		Х	Х	Х		Х
60.		Х		Х	Х				Х		Х	Х	Х			Х
61.			Х	Х	Х				Х		Х	Х	Х				Х
62.			Х	Х		Х			Х		Х	Х	Х					Х
63.			Х	Х			Х		Х		Х	Х	Х						Х
64.			Х	Х				Х	Х		Х	Х	Х							Х
65.	Х			Х				Х	Х		Х							Х	Х	Х
66.	Х			Х			Х		Х			Х						Х	Х	Х
67.	Х			Х		Х			Х				Х					Х	Х	Х
68.	Х			Х	Х			Х						Х				Х	Х	Х
69.	Х			Х	Х		Х								Х			Х	Х	Х
70.	Х			Х	Х	Х										Х		Х	Х	Х
71.	Х		Х	Х	Х									Х	Х	Х	Х
72.	Х	Х	Х	Х									Х		Х	Х		Х
73.	Х	Х	Х		Х							Х			Х	Х			Х
74.	Х	Х	Х			Х					Х				Х	Х				Х
75.	Х	Х	Х				Х				Х				Х				Х	Х
76.	Х	Х	Х					Х			Х			Х					Х	Х
77.	Х	Х	Х						Х		Х		Х						Х	Х
78.	Х	Х	Х							Х	Х	Х							Х	Х
79.	Х							Х	Х	Х		Х			Х		Х		Х
80.		Х						Х	Х	Х	Х			Х	Х				Х
81.			Х					Х	Х	Х		Х		Х	Х				Х
82.				Х				Х	Х	Х			Х	Х	Х				Х
83.					Х			Х	Х	Х			Х	Х		Х			Х
84.						Х		Х	Х	Х			Х	Х			Х		Х
85.				Х	Х	Х	Х						Х	Х				Х	Х
86.			Х		Х	Х		Х			Х			Х				Х	Х
87.		Х			Х	Х			Х		Х			Х			Х		Х
88.	Х				Х	Х				Х	Х			Х		Х			Х
89.	Х				Х				Х	Х	Х			Х	Х			Х
90.	Х			Х					Х	Х	Х			Х	Х		Х
91.	Х		Х						Х	Х	Х			Х	Х	Х
92.	Х	Х							Х	Х	Х		Х	Х	Х
93.		Х			Х		Х		Х		Х	Х	Х	Х
94.	Х		Х	Х				Х		Х						Х	Х	Х
95.		Х			Х		Х	Х	Х		Х		Х				Х
96.		Х		Х		Х	Х	Х	Х								Х			Х
97.	Х			Х	Х	Х	Х			Х			Х				Х
98.	Х	Х	Х	Х							Х		Х				Х		Х
99.			Х			Х	Х					Х			Х	Х		Х		Х
100.				Х	Х								Х	Х		Х	Х	Х	Х
101.			Х				Х	Х	Х			Х	Х		Х	Х
102.		Х			Х			Х	Х		Х						Х
103.	Х		Х		Х	Х												Х	Х
104.				Х		Х			Х	Х	Х	Х		Х						Х
105.				Х	Х	Х	Х	Х	Х		Х						Х
106.	Х						Х				Х	Х	Х			Х			Х	Х
107.		Х		Х	Х	Х								Х		Х		Х	Х
108.			Х				Х	Х	Х			Х				Х	Х		Х
109.				Х	Х	Х				Х	Х			Х	Х			Х
110.				Х		Х	Х			Х		Х	Х			Х		Х
111.		Х	Х					Х	Х			Х		Х			Х			Х
112.	Х							Х	Х	Х	Х		Х		Х				Х
113.	Х	Х	Х		Х		Х				Х					Х		Х
114.		Х			Х	Х				Х		Х			Х		Х		Х
115.	Х		Х	Х		Х			Х				Х	Х				Х
116.		Х					Х	Х			Х				Х	Х			Х	Х

 

Прим.: символ "Х" указує на те, що в даному варіанті присутній відповідний термін

 

 

                                     Термін виконання робіт у місяцях

			Захватки  ( фронти робіт)
		Чисельн. бригади	Ф1	Ф2	Ф3	Ф4	Ф5	Ф6	Ф7	Ф8	Ф9	Ф10
Бригади(види робіт)	Б1	45	3	2	1	6	1	8	8	9	6	5
	Б2	22	5	2	2	9	7	7	9	8	6	9
	Б3	28	2	8	8	4	11	9	3	10	7	11
	Б4	36	1	4		11	4	13	8	3	10	10
	Б5	57	5	9	4	6	3	5	17	6	4	13
	Б6	55	8	4	6	1	2	6	10	9	6	5
	Б7	25	6	8	19	5	10	2	29	4	8	6
	Б8	27	4	5	5	7	6	10	8	9	9	9
	Б9	35	8	3	7	5	12	3	6	4	7	7
	Б10	20	2	5	6	6	8	5	9	10	3	5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ЛІТЕРАТУРА

 

1. Андрушкiв Б.М., Кузьмiн О.Е. Основи менеджменту. - К.: 1995.
2. Ансофф И. Стратегічне керування. - М.: Економіка 1989.
3. Аоменов В.А. Технологія кар'єри. - М.: 1995.
4. Бондарів М.К. Наука керування: новий підхід. - М.: Знання, 1990.
5. Борман Д., Воротина Л., Фидерман И. Менеджмент у ринковій економіці. - Гамбург, 1992.
6. Зубик і ін. Основи менеджменту й маркетингу: Навчальна допомога. Під общ. ред. Р.С.Седегова. - Мінськ: Вища школа, 1995.
7. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент - М.: Гардарика, 1999.
8. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: людина, стратегія, організація, процес: Підручник - М.: Гардарика, 1999.
9. Виханский О.С. Стратегічне керування: Підручник. - 2-е изд., перераб. і доп. -  М.:  Гардарика, 1998.

10.Вудкок М., Фрэнсис Д. Розкріпачений менеджер: для керівника-практика. - М.: Справа, 1991.

11.Герчикова И.Н. Менеджмент: Підручник. - М.: 2001.

12.Глухів В.В. Основи менеджменту. - М., 1999.

13.Голубків Е.П. Яке прийняти рішення. - М.: Економіка, 1990.

14.Грейсон ДЖ. (мл.), О'делл К. Американський менеджмент на порозі ХХ1 століття. Пер. с англ., - М.: Економіка,  1991.

15.Друкер П. Ефективний керуючий. - М.: 1994.

16.Дункан У. Дж. Основні ідеї в менеджменті. - М.: Справа, 1996.

17.Екатеринославский Ю.Ю. Управлінські ситуації: аналіз і рішення. - М.: Економіка, 1988.

18.Єфремова В.С. Стратегія бізнесу. Концепції й методи планування. - М.: 1998.

19.Задоркин В.И. Менеджмент: Теоретичний курс авторизованого викладу. - М.: Економіка, 1992.

20.Зигерт В., Ланг Л. Керівник без конфліктів. - М.: Економіка, 1988.

21.Кабушкин Н.И. Основи менеджменту: Підручник для студентів вузів. Мінськ, 1996.

22.Коротков Э.М. Концепція менеджменту: Учеб. допомога для студ. і слухачів по напрямку “Менеджмент”. -М.: 1996.

23.Карлоф Б. Ділова стратегія. - М.: Економіка, 1991.

24.Кредисов А.I. Основи менеджменту: Пiдручник. - К. Вища школа, 1999.

25.Кинг У., Клиланд Д., Стратегічне планування й господарська політика. - М.: Прогрес, 1982.

26.Коно Т. Страрегия й структура японських підприємств. - М.: Прогрес, 1987.

27.Кунц Г., Д'оннел С. Керування: системний і ситуаційний аналіз управлінської функції. - М.: Прогрес, 1981.

28.Ладанів И.Ю. Практичний менеджмент. - М.: 1995.

29.Лэнд П.З. Менеджмент - мистецтво управляти. - М.: 1995.

30.Макаренко М.В., Махалина О.М. Виробничий менеджмент: Уч. допомога для вузів. - М.: “ Изд-У ПРІОР”, 1998.

31.Макарова С.В. Менеджер за роботою. - М.: Мол. гвардія, 1989.

32.Мартыненко Н.М. Менеджмент фірми. - К.: 1998.

33.Менеджмент організацій. Навчальна допомога. Румянцева З.П. і ін. - М.: ИНФРА-М, 1998.

34. Менеджмент в умовах ринкової економіки: Навчальна допомога. - Мінськ, 1992.

35. Мескон М. Х. Основи менеджменту. - М.: Справа, 1992.

36. Організаційні структури керування виробництвом / Під ред. Б.З. Мильнера. - М.: Економіка, 1975.

37. Основи менеджменту./Під ред. В.С. Верлоки./ Харків, 1996.

38. Основи менеджменту. Уч. допомога для вузів. Науч. ред. А.А. Радугин.

39. О'шоннеси ДЖ. Принципи організації керування фірмою. - М.: Прогрес, 1986.

40. Попів А.В. Теорія й організація американського менеджменту. - М.: МГУ, 1991.

41. Попів Г.Х. Ефективне керування. - М.: Економіка, 1985.

42. Поспєлов А.Д. Ситуаційне керування: теорія й практика. - М.: Наука, 1986.

43. Проектування структур керування підприємством / Під ред. Н.Г. Чумаченко. - К.:  Наук. думка, 1979.

44. Питерс Т., Уотермен Ф. У пошуках ефективного керування. - М.: Прогрес, 1986.

45. Рейльян Я.Р. Аналітична основа прийняття управлінських рішень. - М.: Фінанси й статистика, 1989.

46. Роджерс Э. і ін. Комунікації в організаціях. - М.: Економіка, 1980.

47. Р.Р. Блейк, Д.С. Мутон. Наукові методи керування. - К., 1992.

48.Румянцева Н.А. і ін. Менеджмент організації: Навчальна допомога. - Мінськ, 1998.

49. Сантилайнен Т. і ін. Керування за результатами. - М.: Прогрес, 1988.

50. Соколів Д.В. Теоретичні й методичні передумови моделювання організаційно-економічних структур господарських систем. - Л.: БРЕШУ, 1986.

51. Старобинский Э.Е. Основи менеджменту на комерційній фірмі. - М.: 1994.

52. Старобинский Э.Е. Як управляти персоналом. - М.: 1995.

53. Томпсон А.А., Стрихленд А.Дж. Стратегічний менеджмент. - М.: 1998.

54. Тян Р.Б., Залунін В.Ф. Планування діяльності підприємств. 1998.

55. Увланов Л.Г. Теорія й практика прийняття рішень. - М.: Економіка, 1984.

56. Керування організацією: Підручник / під ред. М.Г. Лапусты - М.: ИНФРА - М, 1998.

57. Керування організацією. /Під. ред. А.Г.Поршнєва. - М.: ИНФРА-М, 1998.

58. Уткін Э.А. Професія - менеджер. - М.: 1992.

59. Фатхутдинов Р.А. Система менеджменту. - М.: 1996.

60. Цыгичко В.Н. Керівникові про прийняття рішень. - М.: Фінанси й статистика, 1992.

61. Шегда А.В. Основи менеджменту: Навчальна допомога. - К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998.

62. Шекшня С.В. Керування персоналом сучасної організації. - М.: 1996.

63. Щекин Г.В. Основи кадрового менеджменту: Підручник. - К.: 1993.

64. Щекин Г.В. Практична психологія менеджменту. Як робити кар'єру.   Як будувати організацію. - К., 1994.

65. Якокка Л. Кар'єра менеджера. - М.: Прогрес, 1990.