ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ

ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ 22.01.2016 17:46

 

 

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

 

 

 

Кафедра суспільних наук

 

 

 

 

 

 

ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ

 

Навчально-методичний комплекс

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2012

 

УДК 378.2(477)

ББК 72я73

Обговорено і схвалено на засіданні
кафедри суспільних наук

Протокол № 5 від 25 січня 2012 р.

 

Рецензенти:

Матвійчук Валерій Костянтинович – доктор юридичних наук, професор, перший проректор Національної академії управління.

Копиленко Олександр Любимович – доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, директор Інституту законодавства при Верховній Раді України.

Реєнт Олександр Петрович – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України.

 

Укладач:

Павко А.І. – доктор історичних наук, професор, лауреат премії імені М.С.Грушевського НАН України, відмінник освіти України

 

 

 

 

Основи наукових досліджень та організація науки:Навчально-методичний комплекс // А.І. Павко. – К.: Національна академія управління, 2012. – 28 с.

 

 

Навчальна дисципліна “Основи наукових досліджень та організація науки” покликана сприяти формуванню чіткої логічної системи знань студентів про теоретико-методологічні, методичні, технологічні та організаційно-практичні аспекти проведення наукових досліджень у різних галузях гуманітарних наук, оформлення та презентацію творчих результатів наукового пошуку.

 

 

 

 

УДК 378.2(477)

ББК 72я73

 

 

 

 

© Оригінал-макет,

"Національної академії управління", 2012

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП	4
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ	6
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ	7
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ	8
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ	12
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ	15
ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ	17
КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК	20
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ	24

 

ВСТУП

 

Навчальна дисципліна “Основи наукових досліджень та організація наукової роботи в Україні” посідає чільне місце в удосконаленні змісту, структури, фахового рівня підготовки магістрів денної та заочної форми навчання з циклу нормативних дисциплін.

Особливістю процесу здобуття професійної освіти у вищому навчальному закладі є органічний взаємозв’язок фахової та наукової підготовки студентів. З одного боку, студент має засвоїти певну суму знань з того чи іншого фаху, сформувати потрібні навички та вміння для їх практичного застосування у відповідній сфері людського життя. А з другого – цей процес має за мету сформувати в майбутнього фахівця-магістра усвідомлений науковий погляд на світ і людину як об’єкт пізнання. Тому освітньо-педагогічний і науковий компонент у навчальному плані магістерської підготовки тісно взаємопов’язані та взаємодоповнюють один одного.

Варто пам’ятати, що кожна наукова робота виконується за певними правилами, дотримання яких є гарантією її успіху. Отже, глибоке, творче засвоєння та практичне використання принципів і правил виконання наукової роботи є одним із центральних питань зазначення навчального курсу. Предметом його висвітлення є основоположні принципи підготовки, організації, проведення, оформлення й презентації наукового дослідження.

У курсі розглядаються теоретико-методологічні підходи до аналізу наукової проблематики, характеризуються основні методи наукового пошуку, визначаються логіка, технологія та стан проведення дослідження, висвітлюються вимоги до оформлення студентських наукових робіт магістерського рівня.

Курс входить до складу фундаментальних дисциплін у системі вітчизняної вищої освіти, спрямованої на підготовку висококваліфікованого фахівця – практика та науковця, який володіє базовими принципами проведення наукового дослідження.

Мета дисципліни – сформувати в студентів систему знань про сутність, характер, структуру, закономірності й методологію наукових досліджень у соціогуманітарній проблематиці та вмінь організовувати, здійснювати, оформляти та представляти наукові дослідження.

Завдання курсу:

-          ознайомити студентів-магістрів з основними етапами становлення та розвитку науки, зі станом, проблемами, перспективами світової науки початку XXI століття, організацією науково-дослідної роботи в Україні на сучасному етапі;

-          сприяти розумінню студентами сутності науки як системи знань та уявлень про світ, особливості наукового пізнання, мету, завдання та форми наукових досліджень; методологію та методику наукового пошуку; теоретичні засади наукового дослідження та логіки його проведення;

-          сформувати базові категоріальні поняття, які розкривають теоретичні та практичні аспекти наукових досліджень.

Студенти повинні знати:

-          предмет, завдання курсу, його структуру;

-          основні етапи розвитку наукового пізнання світу, специфіку наукової діяльності та її відмінності від інших форм людської діяльності;

-          роль методології в процесі наукового пізнання, загальну характеристику методів наукових досліджень;

-          сутність наукової теорії, її критеріальні ознаки, структурні елементи, типи та функції;

-          етапи та категоріальний апарат наукового дослідження, структурну схему наукової роботи й основні вимоги до її оформлення.

Студенти повинні вміти:

-          розробляти логічну схему, композицію, складати план-проспект магістерського дослідження;

-          здійснювати бібліографічний пошук і відбір літературних джерел;

-          упорядковувати та систематизувати результати дослідження;

-          здійснювати теоретичний аналіз і літературне оформлення результатів дослідження;

-          складати бібліографічний опис наукових джерел.

Курс розрахований для магістрів денної форми навчання на  108 годин, із них: лекційних занять – 20, семінарських – 10, самостійної роботи студентів – 78 годин; для магістрів заочної форми навчання: лекційних занять – 6, семінарських – 4 години.

Підсумковий контроль знань здійснюється у формі іспиту.

Лекційний матеріал є основною формою засвоєння базових теоретичних знань з основ наукових досліджень та організації науково-дослідної роботи в Україні.

Тематика семінарських занять передбачає засвоєння методології, методики й технології наукових досліджень.

Для поглиблення в магістрів методологічних, технологічних та організаційно-практичних аспектів проведення наукових досліджень передбачено виконання ними індивідуальних дослідницьких завдань наукового спрямування.

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

для студентів денної форми навчання

 

№ з/п	Назва теми	Кількість годин				Форма контролю
		Усього	У тому числі
			лекції	семін.	самост.
Модуль 1
1	Історія становлення та розвитку науки	11	2	2	7	Опитування
2	Наука як система уявлень і знань про світ	9	2		7	Опитування
3	Організація науково-дослідної роботи в Україні	10	2		8	Опитування
4	Теоретична основа наукових досліджень	10	2		8	Опитування
5	Методологічні засади наукових досліджень	12	2	2	8	Опитування
Модуль 2
6	Основні методи наукових досліджень і їх характеристика	12	2	2	8	Опитування
7	Логіка та технологія проведення наукового дослідження	12	2	2	8	Опитування, виконання індивідуальних завдань
8	Структура наукової роботи та основні вимоги до її оформлення	12	2	2	8	Опитування, виконання індивідуальних завдань
9	Інформаційне забезпечення наукової роботи	10	2		8	Опитування
10	Організація роботи наукового колективу	10	2		8	Опитування
Усього		108	20	10	78	Іспит

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

для студентів заочної форми навчання

 

№ з/п	Назва теми	Кількість годин			Форма контролю
		Усього	У тому числі
			лекції	семін.
Модуль 1
1	Історія становлення та розвитку науки	2	2		Опитування
2	Наука як система уявлень і знань про світ
3	Організація науково-дослідної роботи в Україні
4	Теоретична основа наукових досліджень
5	Методологічні засади наукових досліджень	2	2		Опитування
Модуль 2
6	Основні методи наукових досліджень і їх характеристика	2		2	Опитування
7	Логіка та технологія проведення наукового дослідження	2	2		Опитування, виконання індивідуальних завдань
8	Структура наукової роботи та основні вимоги до її оформлення	2		2	Опитування, виконання індивідуальних завдань
9	Інформаційне забезпечення наукової роботи				Опитування
10	Організація роботи наукового колективу				Опитування
Усього		10	6	4	Іспит

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

 

Модуль 1

 

Тема 1. Історія становлення та розвитку науки

 

Предмет, завдання курсу, його структура, характеристика навчально-тематичного плану та програми дисципліни, методи занять при вивченні проблематики курсу. Аналіз основних інформаційних джерел, посібників і фахової літератури.

Специфіка наукової діяльності та її відмінність від інших форм людської діяльності. Роль науки в житті людини.

Сутність та особливості наукового пізнання й знання. Основні етапи розвитку наукового пізнання світу. Відмінність між науковим пізнанням світу та повсякденним емпіричним знанням.

Сутність, мета, етапи та форми наукових досліджень. Наукові дослідження у вищих навчальних закладах – визначальний чинник посилення якісних показників освіти.

Етапи становлення й розвитку науки. Виникнення науки як соціального явища. Історія та структура наукових революцій, їх ознаки. Основні тенденції розвитку світової науки кінця ХХ – початку ХХІ століть. Наука в Україні на сучасному етапі: стан, проблеми, перспективи. Інноваційно-інвестиційна модель розвитку науки. Загальні риси й особливості розвитку науки в зарубіжних країнах. Наука й антинаука. Наука та культура в глобалізованому світі.

Поняття науки. Різноманітність тлумачень поняття в літературі. Зміст, мета, завдання та конкретні функції науки. Ознаки науки як специфічної діяльності. Структура науки та її характеристика. Елементи науки та їх взаємозв’язок, сутність категоріальних понять: наукова ідея, гіпотеза, закон, теорія, наукова концепція, факти, принципи.

 

Тема 2. Наука як система уявлень і знань про світ

 

Поняття наукознавства та його характеристика. Особливість наукознавства як системи знань. Предмет і завдання наукознавства. Основні розділи знань про науку. Завдання та характеристика наукознавства. Наукознавство в системі професійної підготовки студентів.

Мета й функції класифікації наук. Класифікація наук як логіко-методологічна, аксіологічна та соціокультурна проблема.

Науково-пізнавальне та практичне значення класифікації наук. Розроблення критеріїв класифікації наукового знання в історії розвитку світової науки. Сучасна класифікація наук. Зміна лідерів науки в процесі розвитку наукового пізнання природи, суспільства та мислення. Суб’єкти наукової діяльності. Основні риси наукового працівника. Творчі та професійні якості науковця.

 

Тема 3. Організація науково-дослідної роботи в Україні

 

Поняття організаційної структури науки. Необхідність пріоритетної державної підтримки розвитку науки як джерела соціально-еконо-мічного зростання та невід’ємної складової національної культури й освіти. Завдання державної політики України з наукової та науково-технічної діяльності. Принципи державного управління та регулювання науковою діяльністю.

Структура організацій, які формують науку в Україні. Суб’єкти наукової та науково-технічної діяльності, їх правовий статус. Основні права вченого. Повноваження вченої (наукової) ради вищого навчального закладу. Перспективні напрями розвитку фундаментальних, прикладних і соціогуманітарних наук в Україні.

Державна інноваційна політика у сфері науки та науково-технічної діяльності. Класифікація державних наукових і науково-технічних програм.

Джерела та пріоритетні напрями фінансування науки в Україні. Основні підходи до формування оптимальної організаційної структури науки. Організаційно-правові засади діяльності науково-дослідних структур. Загальні риси та специфічні особливості підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів в Україні. Нормативно-правова база й організаційне підґрунтя підготовки науковців. Система атестації вітчизняних наукових кадрів вищої кваліфікації. Сучасний досвід організації й атестації наукових і науково-педагогічних кадрів у провідних країнах світу. Сутність, значення й організація науково-дослідної роботи студентів. Умови успішного виконання студентської науково-дослідної діяльності.

Основні завдання та форми навчально-дослідницької роботи студентів.

 

Тема 4. Теоретична основа наукових досліджень

 

Поняття теорії як найадекватнішої форми пізнання. Пізнавальна цінність теорії, її місце та роль у науці. Наукові теорії й відкриття українських учених.

Теорія і практика. А.Ейнштейн про критерії наукової теорії. Відмінності між теорією та наукою. Складові наукових теорій. Функції наукової теорії. Співвідношення емпіричного й теоретичного в процесі формування теорії. Фундаментальні та прикладні аспекти наукової теорії. Рушійні сили та форми розвитку наукових теорій. Класифікація наукових теорій і їх критерії.

Значення принципу як найважливішого елемента наукової теорії. Ознаки принципу. Загальні та специфічні принципи культурології як науки. Принципи емпіризму в соціології.

Ідея: поняття, особливості. Сутність наукового закону. Фундаментальний закон. Наукові поняття. Судження.

 

Тема 5. Методологічні засади наукових досліджень

 

Поняття й тлумачення методології, її основні функції. Професійно-етична функція методології. Роль методології в процесі наукового пізнання. Методологічний апарат науки. Методологія науки як вчення про принципи побудови, форми та способи наукового пізнання. Сутність методології пізнання в широкому та вузькому значенні. Принципи та функції методології пізнання.

Методологія як окрема наукова дисципліна. Поняття методики дослідження. Методологічна культура науки. Особливості традиційної методологічної культури наукового аналізу. Методологічний інструментарій науки в добу модерну. Формування нової методологічної культури науки в епоху постмодерну. Методологічні засади постмодерністського наукового мислення. Методологічний плюралізм. Сутність парадигми конкретної науки. Внесок Т.Куна в сучасне вчення про наукову парадигму. Значення методологічних директив у науковому дослідженні.

 

 

Модуль 2

 

Тема 6. Основні методи наукових досліджень і їх характеристика

 

Поняття наукового методу та його основні риси. Функція методу. Класифікація методів наукового пізнання. Сутність загальнонаукових, конкретно-наукових і спеціальних методів наукового дослідження. Методи теоретичного рівня досліджень. Використання індуктивного та дедуктивного методів теоретичних досліджень. Сутність системного аналізу. Використання методу моделювання в наукових дослідженнях. Емпіричні методи в мистецтвознавчих наукових студіях. Наукові методи в соціології. Особливості методу спостереження, його види. Використання методів статистики в обробленні дослідницького матеріалу.

Комплексне використання в науковому дослідженні методів зібрання, оброблення й аналізу інформації. Залежність використання наукових методів від специфіки предмету вивчення певної науки та характеру розв’язання дослідницьких завдань.

 

Тема 7. Логіка та технологія проведення наукового дослідження

 

Загальні особливості й універсальні стадії наукового дослідження.

Р.Декарт про логіку наукових досліджень. Логічна схема здійснення наукового дослідження.

Визначення наукового напряму та обґрунтування важливості наукової проблеми. Вибір теми (проблеми) і складання програми дослідження. Уточнення проблеми (теми) і складання програми дослідження. Конкретна методика дослідження. Актуальність, новизна, мета й завдання дослідження. Методологічні критерії актуальності проблеми наукового дослідження. Теоретичне та практичне значення дослідження. Гіпотеза як важливий елемент дослідження. Сутність гіпотез і критерії їх ефективності. Упорядкування та систематизація результатів дослідження. Теоретичний аналіз і літературне оформлення результатів дослідження.

Упровадження результатів дослідження в практику. Організація та планування наукового дослідження. Категоріальний апарат наукового дослідження. Об’єкт і предмет наукового дослідження. Раціональна реалізація важливих аспектів наукового дослідження.

 

Тема 8. Структура наукової роботи та основні вимоги до її оформлення

 

Етапи процесу виконання наукового дослідження. Етап розумових операцій. Написання тексту наукової роботи та його редагування. Структурна схема наукової роботи. Частини наукового дослідження: емпірична (практична) і теоретична.

Загальна характеристика джерел і посібників. Неперіодичні видання. Періодичні видання. Особистісна культура дослідника.

Зміст і структура дослідницьких курсових робіт. Вимоги до курсових робіт. Кваліфікаційні ознаки дипломної роботи. Структурні особливості дипломної роботи.

Вимоги до змісту, творчого характеру, теоретичного та практичного значення магістерської роботи. Складання схеми дослідження студента-магістра. План-проспект магістерського дослідження. Бібліографічний пошук літературних джерел. Етапи вивчення першоджерел і наукових публікацій. Відбір та оцінка інформації. Сутність наукового факту та його новизна. Влучність, об’єктивність і достовірність наукового факту. Цитата як особлива форма фактичного матеріалу. Найпоширеніші форми реєстрації відібраного фактичного матеріалу. Підготовка тексту магістерської роботи. Компонування основної частини роботи. Редагування рукопису магістерської роботи. Дослідницькі процедури викладення змісту роботи. Композиційні елементи рукопису магістерської роботи. Робота над чистовим варіантом рукопису. Порядок захисту магістерської роботи. Спільне і відмінне в захисті курсових, дипломних і магістерських робіт. Рекомендації до виголошення наукової доповіді. Правила бібліографічного опису наукових джерел. Технічні правила оформлення роботи.

 

Тема 9. Інформаційне забезпечення наукової роботи

 

Сутність і види науково-технічної інформації. Класифікація наукової інформації. Бібліографічні джерела. Електронні каталоги. Інтернет-сайт як джерело наукової інформації. Вимоги до пошуку науково-теоретичної інформації за темою дослідження. Збір фактичних даних і їх оброблення.

Поняття наукового документа. Класифікація документів і правила їх вибору. Джерела первинної інформації. Видова структура наукових документів. Методи пошуку та збору наукової інформації. Первинна і вторинна інформація. Методи нагромадження первинної інформації. Аналіз, узагальнення й інтерпретація інформації. Підсумкові документи дослідження. Організація й етапи роботи з науковою літературою. Форми обміну науковою інформацією.

 

Тема 10. Організація роботи наукового колективу

 

Поняття наукового колективу. Формування і методи згуртованості наукового колективу. Оптимальний науковий колектив. Принципи мистецтва управління науковим колективом. Умови успішної роботи колективу. Ціннісно-цільова та мотиваційна єдність членів наукового колективу. Особливості функціонування наукового колективу. Принципи організації праці в науковій діяльності. Елементи самоорганізації науковця. Сутність організації праці в науково-дослідному колективі та її завдання. Організація роботи наукового колективу. Індивідуальний план і графік проведення наукового дослідження.

Робоче місце й робочий день науковця. Продуктивність та ефективність розумової праці. Етичні норми й цінності науки. Принципи взаємовідносин у наукових колективах. Норми наукової етики. Основні цінності науки як особливої форми діяльності.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Семінарське заняття 1.

Історія становлення та розвитку науки

 

1. Роль науки в житті людини. Особливості наукового пізнання, знання та наукового дослідження.
2. Етапи становлення та розвитку науки. Виникнення науки як соціального явища.
3. Сутність, мета, завдання та функції науки.
4. Структура науки та її характеристика.
5. Основні тенденції розвитку світової науки кінця ХХ – початку XXI століть. Наука в Україні на сучасному етапі: стан, проблеми, перспективи.

Література: 1, 8, 26, 31, 76.

 

Теми наукових доповідей і повідомлень

 

Специфіка наукової діяльності та її відмінність від інших форм людської діяльності.

Відмінність між науковим пізнанням світу та повсякденним емпіричним знанням.

Історія наукових революцій, їх прикметні риси.

Сутність, мета, етапи та форми наукових досліджень.

Наукові дослідження у вищих навчальних закладах – визначальний чинник посилення якісних показників освіти.

Загальні риси й особливості розвитку науки в зарубіжних країнах.

Інноваційно-інвестиційна модель розвитку науки в Україні.

Наука й антинаука.

 

Семінарське заняття 2.

Методологічні засади наукових досліджень

 

1. Поняття методології та її роль у процесі наукового пізнання.
2. Сутність методології пізнання, її принципи та функції.
3. Методологічна культура науки. Особливості традиційної методологічної культури наукового аналізу.
4. Методологічний інструментарій науки в добу постмодернізму.
5. Сутність і теоретичні виміри наукової парадигми.

Література: 12, 61, 65, 81, 83.

 

Теми наукових доповідей і повідомлень

 

Професійно-етична функція методології.

Методологічний апарат науки.

Сутність методології пізнання в широкому та вузькому значенні.

Поняття та методи дослідження.

Методологічні засади постмодерністського наукового мислення.

Методологічний плюралізм у науковому пізнанні.

Внесок Т.Куна в сучасне вчення про наукову парадигму.

Значення методологічних директив у науковому дослідженні.

 

Семінарське заняття 3.

Основні методи наукових досліджень і їх характеристика

 

1. Поняття наукового методу та його основні риси. Функція методу.
2. Класифікація методів наукового пізнання. Характеристика загальнонаукових, конкретно-наукових і спеціальних методів наукового дослідження.
3. Методи теоретичного рівня досліджень. Особливості методу спостереження та його види.
4. Комплексне використання в науковому дослідженні методів зібрання, оброблення й аналізу інформації.

Література: 26, 60, 67, 70, 74.

 

Теми наукових доповідей і повідомлень

 

Використання індуктивного та дедуктивного методів теоретичних досліджень.

Особливості методу моделювання в наукових дослідженнях.

Наукові методи в соціології.

Застосування методів статистики в обробленні дослідницького матеріалу.

Залежність використання наукових методів від специфіки предмету вивчення даної науки та характеру розв’язання дослідницьких завдань.

 

Семінарське заняття 4.

Логіка та технологія проведення наукового дослідження

 

1. Загальні особливості й універсальні стадії наукового дослідження.
2. Логічна схема проведення дослідження. Вибір теми та складання програми дослідження.
3. Обґрунтування актуальності, новизни, мети й завдань дослідження.
4. Упорядкування та систематизація результатів дослідження.
5. Теоретичний аналіз і літературне оформлення результатів дослідження.

Література: 26, 76, 81, 82, 83.

 

Теми наукових доповідей і повідомлень

 

Р. Декарт про логіку наукових досліджень.

Конкретна методика дослідження.

Методологічні критерії актуальності.

Проблеми наукового дослідження.

Гіпотеза як важливий елемент дослідження.

Сутність гіпотез і критерії їх ефективності.

Категоріальний апарат дослідження.

Організація та планування наукового дослідження.

Упровадження результатів дослідження в практику.

Семінарське заняття 5.

Структура наукової роботи та основні вимоги до її оформлення

 

1. Етапи процесу виконання наукового дослідження. Емпірична та теоретична частина наукової роботи.
2. Зміст і структура магістерської роботи, її кваліфікаційні ознаки. План-проспект магістерського дослідження.
3. Підготовка тексту магістерської роботи та її композиційні моменти.
4. Порядок захисту магістерської роботи. Основні вимоги до виголошення наукової доповіді.
5. Правила бібліографічного опису наукових джерел магістерського дослідження. Технічні правила оформлення роботи.

Література: 30, 39, 41, 82, 86.

 

Тематика наукових доповідей і повідомлень

 

Структурна схема магістерського дослідження.

Написання тексту наукової роботи та його редагування.

Особистісна культура дослідника-магістра.

Вимоги до змісту, творчого характеру, теоретичного та практичного значення магістерської роботи.

Бібліографічний пошук літературних джерел.

Етапи вивчення першоджерел і наукових публікацій.

Відбір та оцінювання інформації.

Сутність наукового факту та його новизна.

Дослідницькі процедури. Викладення змісту магістерської роботи.

Спільне і відмінне в захисті курсових, дипломних і магістерських робіт.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Тема 1. Історія становлення та розвитку науки

 

Написати реферат на одну з тем:

 

1. Основні тенденції розвитку світової науки кінця ХХ – початку ХХІ століть.
2. Наука в Україні на сучасному етапі: стан, проблеми, перспективи.
   1. Різноманітність тлумачень поняття науки в літературі.

 

Тема 2. Наука як система уявлень і знань про світ

 

Написати реферат на одну з тем:

 

1. Питання наукознавства та його характеристика.
2. Мета й функції класифікації наук.
3. Творчі, професійні та морально-етичні якості наукового працівника.

 

Тема 3. Організація науково-дослідної роботи в Україні

 

Написати реферат на одну з тем:

 

1. Структура організацій, які формують науку в Україні.
2. Основні підходи до формування оптимальної організаційної структури науки.
3. Умови успішного виконання студентської науково-дослідної діяльності.

 

Тема 4. Теоретична основа наукових досліджень

 

Написати реферат на одну з тем:

 

1. Пізнавальна цінність теорії, її місце та роль у науці.

2. Значення принципу як найважливішого елемента наукової теорії.

3. Поняття ідеї та її особливості.

 

Тема 5. Методологічні засади наукових досліджень

 

Написати реферат на одну з тем:

 

1. Методологія як окрема наукова дисципліна.

2. Поняття методики дослідження.

3. Взаємовплив методологічної культури модерну та постмодерну.

 

Тема 6. Основні методи наукових досліджень та їх характеристика

 

Написати реферат на одну з тем:

 

1. Сутність системного аналізу.

2. Емпіричні методи дослідження в мистецтвознавчих наукових досліджень.

3. Використання методів статистики в обробці дослідницького матеріалу.

 

Тема 7. Логіка та технологія проведення наукового дослідження

 

Виконати такі завдання в письмовій формі:

 

1. Розробити програму магістерського дослідження з обраного фаху.
2. Назвати чинники, які визначають актуальність наукової проблеми.
3. Здійснити аналіз категоріального апарату магістерської роботи.

 

Тема 8. Структура наукової роботи та основні вимоги до її оформлення

 

Виконати такі завдання в письмовій формі:

 

1. Визначити етапи виконання магістерського дослідження.
2. Розробити план-проспект магістерської роботи та його структуру.
3. Здійснити бібліографічний опис джерел за темою магістерського дослідження.

 

Тема 9. Інформаційне забезпечення наукової роботи

 

Підготувати відповіді на такі питання в письмовій формі:

 

1. Поняття бібліографічних джерел. Їх види.
2. Методи пошуку та збору наукової інформації.
3. Організація й етапи роботи з науковою літературою.

 

Тема 10. Організація роботи наукового колективу

 

Підготувати відповіді на такі питання в письмовій формі:

 

1. Поняття наукового колективу та принципи його функціонування.
2. Продуктивність та ефективність наукової праці.
3. Принципи наукової етики.

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

 

1. Предмет, завдання, структура курсу “Основи наукових досліджень та організація науки”.
2. Специфіка наукової діяльності та її відмінність від інших форм людської діяльності.
3. Роль науки в житті людини.
4. Основні етапи розвитку наукового пізнання світу.
5. Особливості наукового пізнання.
6. Відмінність між науковим пізнанням світу та повсякденним емпіричним знанням.
7. Сутність, мета, етапи та форми наукових досліджень.
8. Етапи становлення та розвитку науки. Виникнення науки як соціального явища.
9. Історія та структура наукових революцій, їх прикметні риси.
10. Основні тенденції розвитку світової науки кінця ХХ – початку ХХІ століття.
11. Наука в Україні на сучасному етапі: стан, проблеми, перспективи.
12. Зміст, мета, завдання та функції науки.
13. Ознаки науки як специфічної діяльності.
14. Структура науки та її характеристика.
15. Поняття наукознавства та його характеристика. Особливості наукознавства як системи знань.
16. Наукознавство в системі професійної підготовки студентів.
17. Класифікація наук як логіко-методологічна, аксіологічна та соціокультурна проблема.
18. Розроблення критеріїв класифікації наукового знання в історії розвитку світової науки.
19. Основні риси наукового працівника. Творчі та професійні якості науковця.
20. Поняття організаційної структури науки. Структура організацій, які формують науку в Україні.
21. Принципи державного управління та регулювання науковою діяльністю.
22. Суб’єкти наукової та науково-педагогічної діяльності. Їх правовий статус.
23. Державна інноваційна політика у сфері науки та науково-технічної діяльності.
24. Класифікація державних наукових і науково-технічних програм.
25. Загальні риси й особливості підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів в Україні.
26. Нормативно-правова база підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів.
27. Система атестації наукових кадрів вищої кваліфікації в Україні.
28. Сутність, значення, форми й організація науково-дослідної роботи студентів.
29. Пізнавальна цінність теорії, її місце та роль у науці. А.Ейнштейн про критерії наукової теорії.
30. Складові наукової теорії та функції.
31. Рушійні сили та форми розвитку наукових теорій. Класифікація наукових теорій і їх критерії.
32. Поняття методології та її роль у процесі наукового пізнання.
33. Сутність методології пізнання, її принципи та функції.
34. Методологічна культура науки. Особливості традиційної методологічної культури наукового аналізу.
35. Методологічні засади постмодерністського наукового мислення.
36. Сутність наукової парадигми. Внесок Т.Куна в сучасне вчення про наукову парадигму.
37. Поняття наукового методу та його основні риси. Функція методу.
38. Класифікація методів наукового пізнання. Сутність загальнонаукових, конкретно-наукових і спеціальних методів наукового дослідження.
39. Методи теоретичного рівня наукових досліджень.
40. Емпіричні методи наукових досліджень. Особливості методу спостереження та його види.
41. Наукові методи в соціології.
42. Загальні особливості й універсальні стадії наукового дослідження.
43. Логічна схема наукового дослідження. Р. Декарт про логіку наукових досліджень.
44. Визначення наукового напряму дослідження.
45. Актуальність, новизна, мета й завдання дослідження. Методологічні критерії актуальності наукової проблеми.
46. Гіпотеза як важливий елемент дослідження. Сутність гіпотез і критерії її ефективності.
47. Упорядкування та систематизація результатів дослідження. Теоретичний аналіз та літературне оформлення результатів дослідження.
48. Організація та планування наукового дослідження.
49. Категоріальний апарат наукового дослідження. Об’єкт і предмет дослідження.
50. Структурна схема наукової роботи. Емпірична та теоретична частина наукового дослідження.
51. Етапи процесу проведення наукового дослідження.
52. Вимоги до змісту, творчого характеру магістерської роботи. Складання схеми дослідження студентом-магістром.
53. План-проспект магістерського дослідження. Бібліографічний пошук літературних джерел.
54. Композиційні елементи рукопису магістерської роботи.
55. Порядок захисту магістерської роботи. Спільне і відмінне в захисті курсових, дипломних і магістерських робіт.
56. Основні вимоги до виголошення наукової доповіді студентом-магістром.
57. Правила бібліографічного опису наукових джерел. Технічні правила оформлення магістерської роботи.
58. Сутність і види науково-технічної інформації.
59. Бібліографічні джерела інформації.
60. Види каталогів. Електронні каталоги.
61. Інтернет-сайт як джерело наукової інформації.
62. Вимоги до пошуку науково-теоретичної інформації за темою дослідження. Збір фактичних даних і їх оброблення.
63. Поняття наукового документу. Класифікація документів і правила їх відбору.
64. Аналіз, узагальнення й інтерпретація інформації. Підсумкові документи дослідження.
65. Організація й етапи роботи з науковою літературою. Форми обміну науковою інформацією.
66. Поняття наукового колективу та принципи його функціонування.
67. Особливості організації праці в науковому колективі та її завдання.
68. Принципи взаємодії в наукових колективах. Норми наукової етики.

 

КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

 

Абстрагування – метод наукового дослідження, який полягає в мисленому виокремленні суттєвих ознак, аспектів, відношень предмета, процесу, явища.

Агностицизм (грец. а – заперечення, gnosis – знання) – філософська установка, згідно з якою неможливо однозначно довести відповідність поняття дійсності, а отже, побудувати істинну всеохоплюючу систему знання.

Аксіоматичний (грец. ахіота – загальноприйняте) метод (грец. καπνοπώλης – спосіб пізнання) – спосіб побудови наукової теорії у вигляді систем постулатів (аксіом) і правил висновку (аксіоматики), що дозволяють шляхом логічної дедукції отримати підтвердження певної теорії.

Аналіз (грец. analysis – розкладання) – уявне або практичне розчленування цілого на частини.

Аналогія (грец. analogia – відповідність, подібність, схожість) – метод пізнання, заснований на перенесенні однієї або кількох характеристик із відомого явища на невідоме.

Верифікація (лат. verus – істинний, facio – роблю) – перевірка, емпіричне підтвердження теоретичних положень наук шляхом зіставлення їх із досліджуваними об’єктами.

Висловлювання – думка, виражена розповідним реченням, яка може бути істинною чи помилковою.

Відкрита система – система, доступна для проникнення в неї потоків речовин, енергії, інформації.

Гіпотеза (грец. hypothesis – основа, припущення) – наукове припущення щодо пояснення явища дійсності, яке потрібно довести на практиці та обґрунтувати теоретично.

Дедукція (лат. deduction – відводжу, виводжу) – метод пізнання, заснований на висновках від загального до часткового (особливого).

Детермінізм (лат. determino – визначаю) – учення про всезагальний об’єктивний закономірний взаємозв’язок і причинну зумовленість явищ соціоприродного середовища.

Догматизм (грец. dogma (dogmatos) – думка, філософське вчення) – спосіб мислення, за яким певне вчення (положення) вважають істинним, не враховуючи конкретних умов життя.

Експеримент (лат. experimentum – проба, дослід) – метод пізнання об’єктивної дійсності завдяки науково організованому досліду, ініціюванню процесів, явищ.

Епістемологія (грец. epistemologia) – теорія пізнання. Розділ філософії, у якому вивчаються закономірності й можливості пізнання, відношення знання до відчуттів, уявлень, понять об’єктивної реальності, досліджуються ступені й форми процесу пізнання, умови та критерії його достовірності й істинності.

Закон – необхідне, суттєве, стале співвідношення, що повторюється між окремими явищами.

Ідея (грец. idea – начало, основа, першообраз) – форма відображення зовнішнього світу, що охоплює цілі й перспективи його пізнання та практичного перетворення.

Індетермінізм (лат. іп – префікс на позначення заперечення, determinare – обмежити) – учення й методологічна позиція, які заперечують загальну закономірність і причинно-наслідковий зв’язок явищ у природі й суспільстві.

Індукція (лат. іпductio – наведення) – метод пізнання, згідно з яким на основі висновків про часткове роблять висновки про загальне.

Композиція (лат. сотроsitio – складання, створення) наукової роботи – послідовність розташування її частин: основного тексту (розділів і параграфів), довідково-супроводжувального апарату.

Конспект (лат. сопspectus – огляд) – короткий письмовий виклад змісту книги, статті, лекції тощо.

Кореляція (лат. со – префікс на позначення спільності, relatio – відношення) – співвідношення, відповідність, взаємозв’язок предметів або понять; у математичній статистиці – залежність між явищами або величинами, що не має чіткого функціонального характеру.

Курсова робота – робота студента, виконана як підсумок навчання на певному курсі. Сприяє розвитку ініціативи та самостійності, передбачає систематизацію, закріплення та розширення теоретичних знань студента, оволодіння навичками самостійної, теоретичної, експериментальної роботи, роботи з комп’ютерною технікою, користування літературними джерелами тощо.

Магістерська дипломна робота – самостійне дослідження, виконане студентом на завершальному етапі навчання в університеті. Є кваліфікаційним документом, на підставі якого Державна екзаменаційна комісія визначає рівень теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом, приймає рішення про присвоєння кваліфікації.

Метафізика (грец. “meta psihika” – після фізики, від назви книги Аристотеля) – метод пізнання у філософії, який розглядає явища як статичні, поза їх внутрішнім зв’язком.

Метод (грец. methodos – спосіб пізнання) – спосіб досягнення мети, сукупність прийомів та операцій теоретичного, практичного освоєння дійсності; спосіб певним чином організованої людської діяльності.

Методологія (грец. methodos – спосіб пізнання, logos – учення) – учення про способи організації та побудови теоретичної й практичної діяльності людини.

Методологія науки – учення про принципи побудови, форми та способи наукового пізнання.

Моделювання (франц. modeler – ліпити, формувати) – метод пізнання явищ і процесів, який ґрунтується на заміні, теоретичній або експериментальній, об’єкта досліджень (оригінала) подібним на нього (моделлю).

Модерн (франц. moderne – новий, сучасний) – стильовий напрям у європейському й американському мистецтві кінця XIX – початку XX століть, для якого характерне використання нових техніко-конструктивних засобів, надзвичайних декоративних ефектів.

Монізм (грец. monos – один) – тип організації філософського знання, який визначається наявністю одного основного принципу (на противагу дуалізму та плюралізму), якому підпорядковане змістовне наповнення філософської системи; визнання в межах цього принципу єдиного початку, загального закону, устрою, світогляду, що визначає всю різноманітність сущого, зокрема людського буття.

Мультиверсум (від лат. тultiverse, від лат. multum – багато, ипіversum – усесвіт) – світостворення в цілому як сукупність світів з різними фізичними законами та кількістю вимірів. Складовою М. є той усесвіт (універсум), у якому живе людство.

Наука – сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення та систематизація об’єктивних знань про дійсність; одна із форм суспільної свідомості.

Наукознавство – наука, яка вивчає закономірності розвитку науки, структуру й динаміку наукового пізнання та наукової діяльності; взаємодію науки з іншими соціальними інститутами та сферами матеріального й духовного життя суспільства.

Наукова проблема – конкретне питання, яке виникає, коли наявних знань не достатньо для вирішення конкретного завдання, і спосіб, за допомогою якого можна здобути необхідні знання, невідомий.

Науковий напрям – сфера наукових досліджень наукового колективу, спрямованих на вирішення значних завдань у певній галузі науки.

Науковий факт (лат. factum – зроблене) – складова наукового знання, що відображає об’єктивні властивості речей і процесів, на основі яких визначають закономірності явищ, вибудовують теорії, формулюють закони.

Нелінійна система (грец. systema – утворення) – система, реакція якої на зовнішній подразник не адекватна силі впливу.

Ноумен – філософське поняття неоплатонізму на позначення світу сутностей, які можна осягнути розумом. За І.Кантом, світ Н., що не підпорядковується законам фізичного детермінізму, є невидимим двійником як суб’єкта, так і об’єкта, а також містить недосліджувані поняття (Бог, свобода, віра). Функції Н. полягають в обмеженні можливостей застосування наукового розуму й збереженні простору свободи для релігії та моралі.

Онтологія (грец. оп (опtоs) – єство, logos – слово, учення) – учення про буття, яке досліджує загальні основи, принципи буття, його структуру та закономірності.

Парадигма (грец. παράδειγμα – приклад, зразок) – сфера вільних ідей як першообраз, зразок, відповідно до якого бог – деміург створив світ сущого, в античній і середньовічній філософії; у сучасному трактуванні – система творчих методологічних й аксіологічних (ціннісних) установок, узятих усіма членами наукового співтовариства за зразок вирішення наукових завдань.

План (лат. рlапит – площина) – система взаємопов’язаних завдань, що визначають строки, порядок і послідовність виконання програм, окремих робіт, операцій; порядок, послідовність викладу матеріалу.

Плюралізм (лат. pluralismo – множинний) – філософська концепція, за якою буття утворене множиною самостійних, рівнозначних сутностей.

Позитивізм (франц. positivе, лат. positivus – позитивний) – напрям філософії, представники якого вважають всі істинні знання результатом досліджень спеціальних наук і заперечують пізнавальну цінність філософських знань.

Поняття – форма мислення, що забезпечує пізнання сутності явищ, процесів, узагальнення їх ознак.

Порівняння – метод пізнання дійсності, покликаний встановити спільні й відмінні параметри між процесами, явищами, об’єктами.

Постмодернізм (лат. роst – префікс на позначення наступності, франц. moderne – сучасний) – стильовий напрям у мистецтві, для якого характерне дистанціювання від класичних і від некласичних традицій, переоцінювання традицій авангардизму й модернізму, варіювання та співіснування всіх форм буття.

Пояснення – з’ясування особливостей ситуації, розкриття мотивів, причин певних процесів, явищ, подій.

Принцип (лат. рrіпсірiит – начало, основа) – основоположний пункт теорії; те, що становить основу певної сукупності знань.

Прогнозування – сукупність засобів і прийомів мислення, що дають змогу на основі аналізу ретроспективних, екзогенних (зовнішніх) та ендогенних (внутрішніх) даних, а також їх змін у певному періоді часу вивести судження певної достовірності стосовно майбутнього розвитку об’єкта.

Релятивізм (лат. relativus – відносний) – визнання відносності, умовності й суб’єктивності пізнання, заперечення абсолютних етичних норм і правил.

Реферат (лат. referrer – доповідати, повідомляти) – доповідь на певну тему, що передбачає огляд відповідних літературних та інших джерел; виклад змісту наукової роботи, книжки, статті.

Риторика (грец. ρητορική – ораторське мистецтво) – наука красномовства.

Самостійна робота – навчальна діяльність студента, спрямована на вивчення й оволодіння матеріалом навчального предмета без безпосередньої участі викладача.

Синергетика (грец. synergetics – спільна дія) – один із провідних напрямів сучасної науки, природничо-науковий аспект розвитку теорії нелінійної динаміки в сучасній культурі.

Синтез (грец. scientia – складання) – об’єднання раніше виокремлених частин у ціле, у якому протиріччя та протилежність послаблюються або знімаються.

Спостереження – метод пізнання дійсності, який ґрунтується на безпосередньому сприйнятті процесів, явищ, об’єктів за допомогою органів чуття, без втручання в їх буття дослідника.

Судження – розумовий акт, що реалізує ставлення дослідника до змісту висловлюваного.

Сутність – головне, визначальне в предметі.

Сцієнтизм (лат. scientia – наука) – абсолютизація ролі науки, зокрема домінування природничих наук у культурі, духовному житті суспільства.

Теза (грец. thesis – положення, твердження) – коротко сформульовані основні положення доповіді, лекції, повідомлення тощо.

Тема – наукове завдання, що належить до конкретної галузі наукового дослідження.

Теорія (грец. theoria – розгляд, міркування, вчення) – система достовірних знань про дійсність, яка описує, пояснює, передбачає явища конкретної предметної галузі.

Технопарк – форма територіальної інтеграції науки, освіти та виробництва з метою оперативного впровадження науково-технічних розробок.

Фундаментальний (лат. fundamentum – основа) закон – це закон, що виражає зв’язки між основними поняттями.

Хаос (грец. chaos – розколина) – поняття сучасної культури, пов’язане з оформленням у неокласичній європейській культурі парадигмальної матриці досліджень нелінійних процесів.

Цитата (нім. Zitat, лат. сіtо – наводжу, проголошую) – буквально відтворені фрагменти чужої промови чи статті для підтвердження власного погляду, полеміки з цитованим автором.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Алферов Ж.И. Наука и общество / Ж.И.Алферов ; РАН, Физико-технический ин-т им. А.Ф.Иоффе. – СПб. : Наука, 2005 – 383 с.
2. Баскаков А.Я. Методология научного исследования : учебное пособие для студентов вузов / А.Я.Баскаков, Н.В.Туленков ; Межрегион. акад. упр. персоналом. – 2-е изд., испр. – К. : МАУП, 2004. – 213 с.
3. Библиографическая запись. Заголовок. Общие требования и правила составления : межгос. стандарт: ГОСТ 7.80 – 2000. – Введ. 07.01.01. – Минск, 2000. – 7 с.
4. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис : загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1 – 2003, IDT): ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. – Вид. офіц. – Введ. 2007-07-01. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – 47 с. – (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи).
5. Білоусова Т.П. Основи наукових досліджень: навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / Т.П.Білоусова, Ю.О.Маркінатов. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Подільський держ. ун-т, 2004. – 119 с.
6. Білуха М.Г. Основи наукових досліджень : підручник для студ. екон. спец. вузів / М.Г.Білуха. – К. : Вища шк., 1997. – 271 с.
7. Васильев И.Г. Социологические исследования в библиотеках : практ. пособие / И.Г.Васильев, М.Е.Илле, Д.К.Равинский. – СПб. : Профессия, 2001. – 176 с. – (Библиотечный практикум).
8. Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление / В.И.Вер-надский ; отв. ред. А.Л.Янгшин. – М. : Наука, 1991. – 270 с.
9. Видання. Основні види. Терміни та визначення : ДСТУ 3017-95. – Введ. 23.05.95. – К. : Держспоживстандарт України, 1995. – 45 с.
10. Вовканич С. Активізація наукової діяльності молоді в системі інноваційного розвитку / С.Вовканич, О.Риндзак. – Л. : ІРД НАН України, 2006. – 184 с.
11. Воротіна Л.І. Кандидатська дисертація: методика написання і захисту : посібник для аспірантів і здобувачів наук. ступеня / Л.І.Воротіна, В.Є.Воротін, С.О.Гуткевич. – К. : Європ. ун-т, 2003. – 76 с.
12. Горбач Н. Методологічні засади сучасних гуманітарних досліджень / Н.Горбач. – Львів : Каменяр, 2007. – 28 с.
13. Грибанов Д.П. Философские взгляды А.Эйнштейна и развитие теории относительности / отв. ред. Н.В.Сачков. – М. : Наука, 1987. – 272 с.
14. Добров Г.М. Наука о науке: начала науковедения / Г.М.Добров. – 3-е изд., доп. и перераб. – К. : Наук. думка, 1989. – 302 с.
15. Довідник здобувача наукового ступеня : збірник нормат. док. та інформ. матеріалів з питань атестації наук. кадрів вищ. кваліфікації / упоряд. Ю.І.Цеков ; за ред. Р.В.Бойка. – 3-тє вид., виправл. та доповн. – К. : Бюл. Вищ. атестац. коміс. України : Толока, 2006. – 72 с.
16. Документація. Звіти у сфері науки і техніки: структура і правила оформлення : ДСТУ 3008-95. – Введ. 23.02.95. – К. : Держспоживстандарт України, 1995. – 38 с.
17. Єгоров І.Ю. Наука в Україні: стан та проблеми розвитку : дискусійна стаття / І.Ю.Єгоров, А.І.Войтович ; Центр дослідження науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАНУ. – К. : 2004. – 23 с.
18. Жук Н.А. О культе личности Эйнштейна и его негативном влиянии на физику / Н.А.Жук. – Харків : Инфобанк, 2009. – 88 с.
19. Здобувачу наукового ступеня : метод. рекомендації / упоряд. С.В.Сьомін. – К. : МАУП, 2002. – 184 с.
20. Зосимов А.М. Дисертаційні помилки / А.М.Зосимов, В.П.Голік. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – Xарків : Інжек, 2005. – 215 с. : іл., табл.
21. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила : ДСТУ 3582-97. – Введ. 01.07.98. – К. : Держспоживстандарт України, 1998. – 16 с.
22. Каліцький Б.Л. Прикладне наукознавсто / Б.А.Каліцький ; НАН України, Центр дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва. – К. : Фенікс, 2007. – 464 с.
23. Карако П.С. Философия и методология науки: В.И.Вернадский. Учение о биосфере / П.С.Карако. – Минск : Экоперспектива, 2007. – 207 с.
24. Коханко О.М. Основи науково-педагогічних досліджень : навч. посіб. / О.М.Коханко. – Хмельницький : ХНУ, 2005. – 254 с.
25. Кочетов А.И. Культура педагогического исследования / А.И.Ко-четов. – 2-е изд., испр. и доп. – Минск : Ред. журн. “Адукация і вихаванне”, 1996. – 328 с.
26. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень : навч. посіб. / О.В.Крушельницька. – К. : Кондор, 2006. – 204 с.
27. Кузнецов Б.Г. Эйнштейн / Б.Г. Кузнецов. – М. : Изд-во Академии наук СССР, 1963. – 414 с.
28. Кузин Ф.А. Кандидатская диссертация. Методика написания, правила оформлення и порядок защиты : практ. пособие для аспирантов и соискателей учен. степ. / Ф.А.Кузин. – М. : Ось-89, 1998. – 208 с.
29. Кузин Ф.А. Магистерская диссертация. Методика написания, правила оформлення и порядок защиты : практ. пособие для студ.-магистрантов     / Ф.А.Кузин. – М. : Ось-89, 1997. – 302 с.
30. Кузьменко С.Г. Курсова (дипломна) – це дуже просто! : наук.-практ. посіб. / С.Г.Кузьменко ; Донец. юрид. ін-т МВС України при Донец. держ. ун-ті. – Донецьк : Норд-Прес, 2004. – 126 с.
31. Кун Томас. Структура наукових революцій / Томас Кун ; перекл. О.Васильової. – К.: Port Rojal, 2001. – 226 c.
32. Кушнаренко Н.М. Наукова обробка документів : підручник / Н.М.Куш-наренко, В.К.Удалова. – 4-те вид., переробл. і доповн. – К. : Знання, 2006. – 334 с. – (Серія “Вища освіта XXI століття”).
33. Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник / Н.Н.Кушнаренко. – 7-е изд., стер. – К. : Знання, 2006. – 459 с.
34. Лудченко А.А. Основы научных исследований : учеб. пособие            / А.А.Лудченко, Я.А.Лудченко, Т.А.Примак ; под ред. А.А.Лудченко. – К. : Знання, 2000. – 113 с.
35. Лузан П.Г. Теорія і методика формування навчально-пізнавальної активності студентів : монографія / П.Г.Лузан. – К. : Нац. аграр. ун-т, 2004. – 271 с.
36. Маригодов В.К. Теория и практика научных исследований                        / В.К.Маригодов, Г.А.Тихонов ; Севастоп. нац. техн. ун-т. – Севастополь : СевНТУ, 2007. – 247 с.
37. Методические рекомендации по работе над кандидатской диссертацией по техническим наукам для соискателей ученых степеней и аспирантов всех форм подготовки / сост.: А.Т.Ашеров, А.И.Губинский. – Xарків : ХЗПИ, 1998. – 64 с.
38. Методологические вопросы науковедения / под ред. В.И.Оноприенко. – К. : УкрИНТЗИ, 2001. – 323 с.
39. Методологія та організація наукових досліджень / В.П.Бобильов, І.І.Іванов, Ю.С.Пройдак. – Донецьк : Системні технології, 2008. – 265 с.
40. Мигаль В.Д. Теорія і методи наукової творчості : навч. посіб.               / В.Д.Мигаль ; Харк. нац. автомоб.-дор. ун-т. – Xарків : ІНЖЕК, 2007. – 423 с.
41. Мороз І.В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і захисту / І.В.Мороз. – К., 1997. – 56 с.
42. Мортук В.В. Основи наукових досліджень : тексти лекцій                                  / В.В.Мортук ; Дрогобиц. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка. – Дрогобич : Вимір, 2005. – 142 с.
43. Науково-дослідна робота студентів і методологія педагогічних досліджень : навч. посіб. / уклад.: Т.Д.Федірчик, А.А.Предик ; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. – Чернівці : Рута, 2004. – 71 с.
44. Наукознавство в системі професійної підготовки студентів : навч. посібник / П.Д.Пліхтій, А.І.Шинкарюк, В.А.Груський, Л.Г.Любінська. – Кам’янець-Подільський, 2006. – 132 с.
45. Наука в університетах. П’ятирічний досвід діяльності. Ради проректорів з наукової роботи / за заг. ред. чл.-кор. НАН України М.Ю.Ільченка. – К. : СКМО, 2010. – 356 с.
46. Наука глазами гуманитария / отв. ред. В.А.Лекторский ; РАН, Институт философии. – М. : Прогресс – Традиция, 2005. – 688 с.
47. Наука и ее место в культуре : сборник научных трудов / отв. ред. А.Н.Кочергин. – Новосибирск : Наука, 1990 – 274 с.
48. Наука и искусство : сборник / отв. ред. А.К.Дремов. – М., 1975. – 157 с.
49. Наука и подготовка научных кадров в вузе: проблемы развития         / С.И.Марков, Е.Б.Виноградова, В.Р.Окороков, О.А.Смирнова. – СПб., 2001. – 229 с.
50. Наука в их взаимосвязи. История. Теория. Практика / отв. ред. Б.М.Кедров и др. ; АН СССР ; Институт истории естествознания и техники. – М. : Наука, 1988. – 287 с.
51. Наука. Влада. Політика / голова ред. кол. М.І.Михальченко : НАН України ; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса. – К. : Знання України, 2008. – 240 с.
52. Наука: Энциклопедия / И.Дихтер и др. – М. : Слово, 1999. – 448 с.
53. Наука и закономерности ее развития / В.А.Дмитриенко, Е.С.Ляхович. – Томск : Изд-во Томского ин-та, 1977 – 171 с.
54. Наука и квазинаука / ред. В.М.Найдыш. – М. : Альфа, 2008. – 318 с.
55. Наука и кризисы : историко-сравнительные очерки / ред.-сост. Э.И.Колчинский ; РАН. – СПб., 2009. – 1039 с.
56. Наука и культура / отв. ред. В.Ж.Келле. – М. : Наука, 1984 – 336 с.
57. Наука и культура : избр. лекции / ред.-сост. Ю.В.Трюшкин ; РАН. – СПб. : БАН, 2009. – 208 с.
58. Ніколаєнко С.М. Наукові дослідження в університетах – визначальний чинник зростання якості освіти / С.М.Ніколаєнко. – К. : Прок-Бизнес, 2007. – 175 с.
59. Організація та методика проведення науково-педагогічних досліджень студентами вищих навчальних закладів / М.І.Соловей та ін. – К. : Ленвіт, 2004. – 143 с.
60. Основи науково-дослідної роботи : навчальний посібник для студентів, аспірантів і докторантів філософського факультету / упоряд. А.Є.Конверський, В.І.Лубський, Т.Г.Горбаченко, В.А.Бугров, І.В.Кондратьєва ; за ред. д-ра філос. наук, проф. А.Є.Конверського. – К. : Київський університет, 2009 – 186 с.
61. Павко А.І. Пріоритети гуманітарної освіти та науки / А.І.Павко // Віче. – 2005. – №1. – С. 63–66.
62. Павко А.І. Основні тенденції розвитку суспільних наук як євроінтеграційного фактора змісту соціогуманітарної освіти. – А.І.Павко // Теорія і практика євроінтеграційних процесів вищої освіти і науки : науковий вісник Закарпатського державного університету. – К., 2006. – С. 187–192.
63. Павко А.І. Мета – виграти майбутнє інтелектом. – А.І.Павко // Віче. – 2006. – № 3–4. – С. 55–57.
64. Павко А.І. Методологічні засади інноваційних процесів в системі вищої освіти України. – А.І.Павко // Інновації в навчальному процесі вищих закладів : Міжнародний науковий вісник Закарпатського державного університету. – Ужгород, 2008. – С. 14–21.
65. Павко А.І. Методологічна функція суспільних наук у вищих закладах освіти / А.І.Павко // Вісник НАКККіМ, 2010. – № 2. – С. 3–6.
66. Переліки та форми документів, які використовуються при атестації наукових та науково-педагогічних працівників // Бюлетень ВАК України. – 2007. – № 6. – С. 2–48.
67. Пілюшенко В.Л. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення : навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / В.Л.Пілюшенко, І.В.Шкрабак, Е.І.Словенко. – К. : Лібра, 2004. – 343 с.
68. Пушкарь А.И. Основы научных исследований и организация научно-исследовательской деятельности : учеб. пособие / А.И.Пушкарь, Л.В. Потрашкова; Харьк. нац. экон. ун-т. – Xарків : ІНЖЕК, 2006. – 279 с.
69. П’ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі : навч. посібник / І.С.П’ятницька-Позднякова. – К., 2003. – 116 с.
70. Свердан М.М. Основи наукових досліджень : навч. посібник                       / М.М.Свердан, М.Р.Свердан ; М-во фінансів України, Буковин. держ. фін. акад. – Чернівці : Рута, 2006. – 351 с.
71. Стеченко Д.М. Методологія наукових досліджень : підручник                  / Д.М.Стеченко, О.С.Чмир. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К. : Знання, 2007. – 317 с. – (Серія “Вища освіта XXI століття”).
72. Технологія наукових досліджень (схеми та приклади) : навч. посібник / уклад. М.С.Дороніна ; Харк. нац. екон. ун-т. – 2-ге вид., виправл. і доповн. – Xарків : ІНЖЕК, 2006. – 101 с.
73. Тормоса Ю.Г. Основи наукових досліджень : навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К. : КНСУ, 2003. – 76 с.
74. Філінюк А.Г. Наукова робота студента : метод. рекомендації для студ. і магістрантів усіх спец. і форм навчання. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. держ. ун-т, 2007. – 74 с.
75. Філософський енциклопедичний словник / за ред. В.І.Шинкарука. – К. : Абрис, 2002. – 742 с.
76. Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень : конспект лекцій       / А.С.Філіпенко. – К. : Академвидав, 2009 – 208 с.
77. Цоцюра С.В. Методологія, методика та інформаційні технології наукових досліджень : конспект лекцій / С.В.Цоцюра ; Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. – К. : КНУБА, 2004. – 43 с.
78. Чернець М.В. Організація наукових досліджень та їх статистичний аналіз : навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / М.В.Чернець, Д.Д.Цекот. – Дрогобич : ДДПУ, 2006. – 214 с.
79. Черній А.М. Дисертація як кваліфікаційна наукова праця : посібник для аспірантів і здобувачів наук. ступеня / заг. ред. А.М.Черній ; Нац. аграр. ун-т. – К. : Арістей, 2004. – 231 с.
80. Шейко В.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : підручник / В.М.Шейко, Н.М.Кушнаренко. – 5-те вид., стер. – К. : Знання, 2006. – 307 с.
81. Шейко В.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : підручник / В.М.Шейко, Н.М.Кушнаренко. – 6-те вид., переробл. і доповн. – К. : Знання, 2008. – 310 с.
82. Шишка Р.Б. Організація наукових досліджень та підготовки магістерських і дисертаційних робіт : навч. посібник / Р.Б.Шишка. – Xарків : Еспада, 2007. – 361 с.
83. Шкарабура М.Г. Методологія і методика наукових досліджень : навч. посіб. / М.Г.Шкарабура, А.А.Галицька. – Черкаси : Відлуння-Плюс, 2004. – 79 с.
84. Ядов ВЛ. Социологическое исследование: методология, программа, методы / В.А.Ядов ; Акад. наук СССР, Ин-т социол. исслед. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Наука, 1987. – 248 с.
85. Ядов ВЛ. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности : учебник / В.А.Ядов. – М. : Добросвет, 1998. – 596 с.
86. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня : метод. поради / авт.-упоряд. Л.А.Пономаренко ; Бюл. Вищ. атестац. комісії України. – 2-ге вид., виправл. і доповн. – К. : Толока, 2001. – 80 с.

________________________________________________________________________

 

 

Відповідальний технічний редактор:

Цаплюк І.В.

 

 

Підп.до друку. 10.09.2012. Формат вид. 60х80¹/₁₆ 
Папір офсет. № 1. Офс. друк. Гарн. «ArialCyr»

Ум. друк. арк. 1,57. Обл.-вид. арк. 1,41.

 

 

03151, Україна, м.Київ, вул. Вінницька, 10

Телефон  (044) 246-24-46; Тел/факс (044) 246-24-40

E-mail: nam@nam.kiev.ua

Інтернет: www.nam.kiev.ua