Основи підприємницької діяльності Львівський національний університет імені Івана Франка 07.01.2015 04:15

ВСТУП

 

Контрольна робота є одним із видів наукової роботи, самостійним навчально-науковим дослідженням студента. Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України контрольна робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час вивчення курсу “Основи підприємницької діяльності” та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Розроблені методичні рекомендації необхідні для якісного виконання контрольних робіт за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр” студентами денної та заочної форм навчання напряму підготовки 6.030102 “Психологія”.

Метою виконання контрольної роботи з дисципліни “Основи підприємницької діяльності” є систематизація, закріплення та розширення теоретичних знань, їхнє застосування для вирішення конкретного практичного завдання відповідно до вимог ОКХ з певної галузі знань, напрямку підготовки, спеціальності, спеціалізації.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішуються такі завдання:

• Систематизація та поглиблення теоретичних знань у контексті вирішення певних практичнихзавдань;
• Формулювання конкретної прикладної проблеми, що не знайшла достатньог висвітлення у науковій літературі та не вирішена на практиці;
• Самостійне обґрунтування шляхів і засобів вирішення визначеної проблеми;
• Розробка бізнес-плану;
• Встановлення внутрішніх і зовнішніх зв’язків між явищами та процесами, які є суттєвими для вирішення конкретного практичного завдання;
• Формування висновків, рекомендацій і пропозицій за результатами проведеного дослідження.

Тематика теоретичних питань контрольних робіт має відповідати тематиці відповідних тем лекцій,які включені у навчальну програму дисципліни. Термін виконання контрольних не менше місяця.

Успішне проведення наукового дослідження та написання контрольних робіт залежить від багатьох чинників, серед яких найважливішим є чітка уява про основні вимоги, що ставляться до них. Ці вимоги стосуються насамперед наукового рівня роботи, її змісту, структури, форми викладу матеріалу, а також їх оформлення.

Невідповідність в оформленні контрольної роботи державним стандартам і встановленим вимогам може суттєво вплинути на остаточну оцінку роботи, а через значні відхилення робота може бути взагалі не допущена до захисту. Тому оформленню роботи повинна бути приділена особлива увага. Дотримання студентом усіх вимог до оформлення контрольної роботи сприяє вихованню в нього належного стилю роботи, виховує вимогливість до себе, прищеплює певні навики до ведення наукового дослідження.

 

 

1.     Значення контрольної роботи в навчальному процесі

 

Контрольна робота є важливою формою підсумкового контролю знань студентів спеціальності “Психологія” з дисципліни “Основи підприємницької діяльності”, її виконання сприяє формуванню у студентів системи певних спеціальних знань в галузі налагодження самостійної економічної діяльності, спрямованої на здійснення комерційних, фінансових, посередницьких, страхових операцій та створення високопродуктивного виробництва, проведення торгових операцій та послуг і встановлення конструктивних взаємних ділових стосунків з партнерами при повній відповідальності перед законом за прийняті рішення з використанням теоретичного, нормативного і фактично функціонуючого досвіду ринкової трансформації і підприємництва. При цьому студенти набувають навичок пошуку необхідних інформаційних джерел та матеріалів, їх аналізу та узагальнення, отримують досвід самостійного дослідження та писемного викладання теоретичних і практичних питань.

 

2.     Тематика контрольних робіт

 

Тему контрольної роботи студент обирає відповідно свого порядкового номера у списку групи та наданого переліку теоретичних питань (Додаток Ж). Перелік рекомендованих питань формується відповідно до програми навчання. Тематику бізнес-плану студенти обирають самостійно.

Контрольна робота повинна бути виконана та здана на кафедру для рецензування науковим керівником не пізніше встановленого терміну (за 10 днів до захисту).

 

3. Структура контрольної роботи, основні етапи її виконання

 

Відповідно до плану контрольна робота повинна включати в себе: титульну сторінку, 3 описових теоретичних питання обсягом до 5 сторінок, а також бізнес-план. В першій теоретичні частині контрольної роботи (не більше 10 сторінок) розкривається відповідно до порядкового номера студента в групі та списку рекомендованих питань – 3 описові теоретичні питання, що відповідають отриманим знанням у процесі вивчення курсу. Зміст питань має чітко відповідати назві питань поданих у рекомендованому списку. У другій частині контрольної роботи повинен міститись індивідуально розроблений студентом бізнес-план на обрану самостійно тематику. Обсяг бізнес-плану не менше 25 сторінок.

Робота студента над контрольною роботою передбачає кілька послідовних етапів:

-         формування бібліографії;

-         збір та аналіз статистичних даних, інших фактичних матеріалів;

-         вивчення літературних джерел та інформації в Інтернеті;

-         написання та редагування основного тексту роботи;

-         оформлення контрольної роботи.

 

4.     Складання бібліографії

 

Бібліографія – це список літературних джерел, які необхідно вивчити для правильного розуміння теми контрольної роботи та викладення її змісту. Для складання бібліографії необхідно використовувати систематичні та предметні каталоги у бібліотеках, звертатись до консультантів бібліографічних відділів. Важливим джерелом інформації є огляди змісту журналів та тижневиків, які друкуються в останньому номері видань за кожен рік.

Складання бібліографії краще почати з робіт, надрукованих у поточному році, поступово переходячи до творів, надрукованих у попередні роки. Відібрану літературу доцільно записувати на окремі картки за загальноприйнятою формою. Особливу увагу при цьому треба звернути на розміщення розділових знаків відповідно до вимог діючих державних стандартів.

 

5. Вивчення літературних джерел

 

У процесі вивчення літературних джерел студент повинен отримати повне уявлення про тему, коло проблем, які вона охоплює, про тенденції розвитку процесів і явищ, які розглядаються.

Робота над літературою – досить складний етап; його організація вимагає певної системи. Першим кроком повинно стати ознайомлення з відповідними розділами навчальних посібників, узагальнюючими монографіями з обраної теми курсової роботи. Після цього – копітке вивчення книжок, журнальних та газетних статей, інших матеріалів, що включено до бібліографії. Треба спочатку ознайомитись із останніми виданнями, поступово переходячи до більш ранніх публікацій.

У процесі роботи над літературою треба робити виписки або у вигляді коротких записів прочитаної літератури своїми словами, або у вигляді цитат. Цитати повинні бути дослівно переписані у лапках, з зазначенням автора, назви твору, місця, року видання, томів, сторінок. Робити виписки краще на окремих аркушах з одного боку. У верхній частині аркуша виписка повинна мати коротку назву, яка відповідає змісту виписки. Знизу під випискою треба зазначити її джерело.

Зроблені під час вивчення літературних джерел записи мають бути згруповані за окремими питаннями теми, після чого їх треба уважно вивчити та проаналізувати. Якщо виявиться, що деякі питання висвітлені недостатньо, слід повернутися до необхідної літератури та доповнити записи.

 

6. Порядок збирання та обробки статистичного та іншого фактичного матеріалу

 

Однією з форм роботи над літературними джерелами є збирання та обробка статистичних даних, які є основою органічного зв'язку теорії та практики. При цьому треба не лише відбирати цифри й факти, але й узагальнювати дані з різних джерел, співставляти їх,  порівнювати та аналізувати.

Зібраний матеріал треба згрупувати і, якщо можливо, скласти таблиці. Таблиці повинні бути не громіздкими, а зручними та зрозумілими для огляду та аналізу. Поряд з таблицями пропонується використовувати графіки, діаграми та схеми, які дозволяють більш наочно ілюструвати процеси та закономірності, які розглядаються в роботі. Обов’язково повинні бути посилання на них в тексті роботи.

 

7. Порядок написання контрольної роботи

 

Після ретельного вивчення літературних джерел та фактичних даних треба уважно перечитати всі зібрані виписки, систематизувати їх відповідно до питань плану роботи.

Текст теоретичних питань контрольної роботи повинен відповідати назві у запропонованому переліку. Кожне питання має починатись з нової сторінки.

Теоретичний зміст контрольної роботи повинно вирізнятись простотою, точністю та лаконічністю викладу.

Практична частина контрольної роботи (бізнес-план) повинна відображати реальний стан та аналіз ситуації в підприємстві, який є об’єктом дослідження.

Список літератури, що була використана при виконанні контрольної роботи, оформлюється в загальноприйнятому порядку з послідовною нумерацією джерел.

Повне копіювання не тільки цілих блоків тексту, а й окремих фраз з наявних публікацій без посилання на джерело не дозволяється.

Після закінчення роботи над викладенням тексту його треба ретельно відредагувати.

 

8. Вимоги до оформлення контрольної роботи

 

Одним із показників якості виконаної роботи є її оформлення.

Розрізняють зовнішній вигляд роботи (грамотність, охайність, естетичне оформлення) і внутрішнє оформлення (правильне подання цитат, посилань на наукові джерела, ілюстрації, список використаних джерел, додатки).

Починається оформлення роботи з титульної сторінки (Додаток А).

На другій сторінці розміщується зміст роботи (Додаток Б), із зазначенням сторінок. З третьої сторінки починається виклад тексту роботи.

Обсяг контрольної роботи становить 30-35 сторінок. Роботу друкують за допомогою комп’ютера на одній сторінці аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм), шрифтом Times New Roman, розміром кеглю 14, інтервал між рядками 1,5. Друкуючи роботу, залишають поля таких розмірів: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.

Відстань між заголовком та текстом дорівнює 1-2 інтервали. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) і текстом може дорівнювати 1-2 інтервали. Кожну структурну частину контрольної роботи треба починати знової сторінки.

 

8.1. Нумерація

 

До загального обсягу контрольної роботи не входять додатки, але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають нумерації на загальних підставах.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів,пунктів, рисунків, таблиць, формул подаютьарабськими цифрамибез знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний лист, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному листі номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляється в правому верхньому куту сторінки без крапки наприкінці.

 

8.2. Ілюстрації

 

Рисунки, графіки, схеми, діаграми, розміщені в роботі, повинні відповідати вимогам стандартів. Ілюстрації необхідно розміщувати в роботі безпосередньо після тексту, де вони відзначаються вперше, на всі ілюстрації повинні бути посилання у роботі. За необхідності, під ілюстрацією можна розміщувати пояснювальні дані. Ілюстрації можуть мати назви, що розміщають під ілюстрацією після пояснювальних даних разом з номером ілюстрації. Ілюстрації необхідно нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу (Додаток В).

 

8.3. Таблиці

 

Цифровий матеріал слід оформляти у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Слово “Таблиця” і назву починають з великої літери. Таблицю розміщують після першого згадування про неї у тексті.

Таблиця повинна мати назву, яка повинна бути стислою і відображати зміст таблиці (Додаток Д).

Якщо рядки чи стовпці виходять за формат сторінки, таблицю розділяють на частини, переносячи частини таблиці на наступну сторінку, над якими пишуть «Продовження табл. 2.3».

Обов’язково повинні бути визначенні одиниці вимірювання.

 

8.4. Формули і рівняння

 

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули у розділі, між якими ставлять крапку. Номер формули пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад:

                                                     (1.4)

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою, в тій послідовності, в якій вони подані у формулі.

Переносити формулу чи рівняння можна тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступної рядка.

 

 

9. Список використаної літератури

 

Список використаної літератури — елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні зведення про джерела. Такий список складає одну з істотних частин наукової роботи, що відображає самостійну творчу роботу студента і свідчить про рівень фундаментальності проведеного дослідження

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованими роботами, виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків цілком без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.д.

При написанні контрольної роботи необхідно посилатися на джерела, що дає змогу відшукати і перевірити достовірність відомостей поданих в роботі. Посилатися слід на останні видання публікацій. Посилаються на джерело і сторінку (крім випадків,коли посилаються на джерело в цілому). Наприклад: “Мотив – це внутрішня сила, що спонукає працівника підприємства до дій“ [2, С.12].

“Проблеми мотивації працівників розглядаються у працях  [1,6,9]”.

Цифри в дужках відповідають порядковому номеру джерела у списку використаної літератури і номеру сторінки, на яку посилаються.

Приклади оформлення джерел у списку використаної літератури наведені у Додатку Е.

Студент несе повну відповідальність за дотримання точності і достовірності посилань.

Список використаних джерел розпочинають з нової сторінки, а самі джерела нумерують арабськими цифрами і розташовують у такій послідовності:

1) Конституція України, Кодекси та Закони України;

2) Постанови Верховної Ради та Уряду України, Укази Президента;

3) міжнародні нормативно – правові документи;

4) нормативні документи (положення, правила, інструкції) із зазначенням того, коли і ким затверджені;

5) книги, статті та інші видання кириличною абеткою в алфавітному порядку;

6) книги, статті та інші видання латинською абеткою в алфавітному порядку;

 

10. Оформлення додатків

 

Додатки є необов’язковим елементом роботи. До додатків включають допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття дослідження. Додатки оформляють як продовження роботи, яке не враховується в загальну кількість сторінок. Кожний додаток починається з нової сторінки. Їх розташовують у порядку посилань по тексту кожен додаток з нової сторінки. У додатках розміщують, в основному, табличний та графічний матеріал.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі. Нумеруються додатки великими літерами української абетки, за винятком літер Г, ґ, Є, І, Ї Й, О, Ч, Ь (Див. додатки).

11. Логіка розробки бізнес-плану

 

Багато хто з студентів помилково вважає, що структура бізнес-плану й послідовність його розробки — це те саме, що завжди є якась перша позиція, з котрої треба починати. Такий хибний погляд на логіку розробки бізнес-плану підтримується існуванням програмних продуктів із жорсткою структурою, котрі задають одним-єдину послідовність дій. Але, як свідчить практика, щодо бізнес-плану це зовсім не так. Наприклад, популярне гасло: «Хочеш створити бізнес — починай з маркетингу» не завжди ефективне для фірми малого бізнесу. Малі фірми, як правило, добре знають свій ринок, використовуючи маркетинг за фактом. Спеціальні маркетингові дослідження можуть і не дати таким фірмам додаткової корисної інформації.

Отже, досить складно визначити універсальну послідовність опрацювання бізнес-плану. Принципово важливим тут є розуміння того, що в процесі розробки бізнес-плану неминуче доведеться:опрацювати всі основні розділи бізнес-плану;кілька разів повертатися до вже написаних розділів для доповнення, уточнення, доопрацювання.

Водночас можна стверджувати, що процес розробки бізнес-плану має внутрішню логіку, яка заважає підприємцеві «перескочити» через ключові етапи цього процесу. Наприклад, неможливо досліджувати ринок майбутнього бізнесу, не визначивши спочатку, який конкретно продукт чи послуга будуть продаватися. Доки не будуть проведені дослідження ринку, неможливо скласти реальний маркетинг-план.

Логіка розробки бізнес-плану містить такі етапи: вибір продукції чи послуги для ринку, дослідження ринкового середовища майбутнього бізнесу, вибір місця знаходження підпрємства, визначення виробничих параметрів майбутнього бізнесу, опрацювання цінової та збутової політики, обґрунтування вибору організаційної структури підприємства, опис потенційних ризиків для проекту та способи їх мінімізації, оцінка фінансових параметрів ринку, написання висновків щодо основних положень бізнес-плану.

 

12. Вимоги до стилю написання та оформлення бізнес-плану

 

Бізнес-план — це своєрідний рекламний документ, на підставі якого можна зробити висновки не лише про бізнес, а й про його власників. Тому важливим є як зміст, так і зовнішній вигляд бізнес-плану.

Бізнес-план, як і будь-який інший документ, підлягає певним вимогам щодо стилю написання:

• бізнес-план має бути стислим, простим, але адекватно розкривати сутність підприємницького проекту. Для більшості невеликих проектів (для реалізації яких потрібно 80-100 тис. грн.), як свідчить практика, обсяги бізнес-планів обмежуються 20-25 сторінками. В інших випадках має бути підготовлений докладніший бізнес-план. При цьому в бізнес-плані рекомендується уникати жаргонних виразів, суто технічного опису продукції, операцій, процесів. Слід використовувати загальновідомі терміни; інформацію треба викладати в діловому стилі, але якомога доступніше;
• бізнес-план має бути функціональним, тобто містити лише корисну інформацію, яка інтересує або може інтересувати читача. За необхідності додаткова, пояснювальна, первинна інформація може бути винесена в додатки (обсяг додатків не обмежується);
• бізнес-план повинен грунтуватися на реалістичних припущеннях. Прогнози та передбачення (як найбільш «вразлива» частина бізнес-планування) мають бути обгрунтовані й підкріплені посиланнями на тенденції та пропорції розвитку галузі, на проведені дослідження ринку, на досвід діяльності конкурентів тощо. Довіра до бізнес-плану може бути серйозно підірвана, якщо заплановані в ньому відхилення від середньогалузевих показників не мають достатніх підстав;
• бізнес-плану протипоказаний зайвий оптимізм. Будь-яке припущення в бізнесі дає «на виході» кілька результатів — від найгіршого до найліпшого. У процесі бізнес-планування треба орієнтуватися на найгірший результат, створюючи в такий спосіб певний запас «міцності» бізнесу;
• бізнес-план має бути легким для сприйняття, чітким та логічним; таким, щоб у ньому можна було швидко знайти потрібну інформацію. Отже, у структурі бізнес-плану треба виділяти розділи та параграфи;
• бізнес-план має забезпечувати охорону конфіденційної інформації про фірму та її діяльність. Для цього можна жорстко контролювати сферу його розповсюдження або скласти окремий додаток, який міститиме всю конфіденційну інформацію і буде доступний тільки тим, кому треба таку інформацію знати.

Існують також і певні правила технічного оформлення бізнес-плану. такі правила передбачають:

• наявність титульного аркуша;
• наявність сторінки змісту;
• розміщення резюме на початку бізнес-плану;
• розміщення в кінці бізнес-плану додатків;
• наявність приміток та посилань на джерела використаної інформації.

 

12.1. Форма титульного аркуша

 

На титульному аркуші бізнес-плану зазначається:

• повна назва фірми;
• адреса фірми;
• телефон фірми;
• прізвища (назви), титули, адреси, телефони власників (засновників) фірми;
• відомості щодо характеру та сфери бізнесу фірми;
• відомості про загальні фінансові потреби*1;
• *1: {На титульному аркуші вказується лише загальна передбачувана вартість підприємницького проекту.}
• вказівку на конфіденційність бізнес-плану*2;
• *2: {На практиці вказівка на конфіденційність бізнес-плану оформляється так: «Цей бізнес-план є конфіденційним. Він є власністю пойменованих у ньому осіб і призначений для використання лише тими особами, яким передається. Копіювання й використання іншими способами будь-яких елементів його змісту забороняється без попереднього погодження з фірмою».}
• місяць та рік складання бізнес-плану;
• прізвища авторів бізнес-плану.

На титульному аркуші не повинно бути зайвих подробиць.

 

12.2. Оформлення змісту бізнес-плану

 

 Бізнес-план треба поділити на розділи та параграфи. Тому за титульним аркушем наводиться зміст, який містить перелік розділів, параграфів, таблиць та іншого ілюстративного матеріалу, додатків.

Оформляючи бізнес-план, необхідно користуватися послідовною системою нумерації сторінок у межах документа. При цьому рекомендується дотримуватися таких правил:

• титульний аркуш не нумерується;
• сторінка змісту не нумерується (якщо їх кілька, то вони нумеруються римськими цифрами);
• основні розділи нумеруються арабськими цифрами 1, 2, 3 і т.д.;
• додатки позначаються великими літерами А, Б, В і т.д., наприклад, «Додаток А»;
• сторінки додатків нумеруються так: А1, А2, А3; Б1, Б2, Б3 і т.д.

 

12.3. Складання резюме

 

 Бізнес-план розпочинається з резюме. Резюме відкриває бізнес-план, але складають його тільки після того, як написано основні розділи бізнес-плану.

Головне завдання резюме — показати, що підприємець добре усвідомлює основні положення бізнес-плану та здатний чітко й логічно їх викласти. Занадто детальне та великого обсягу резюме важко читати. Занадто стисле — може створити неадекватне уявлення про бізнес.

Резюме — це короткий (1—2 сторінки) огляд підприємницького проекту, його ключових, найбільш важливих та значущих аспектів, здатних привернути увагу потенційного інвестора та заінтересувати його в подальшому детальнішому вивченні бізнес-плану.

Фактично резюме є гранично стислою версією бізнес-плану, не вступом до нього, а ніби «повідомленням про наміри».

Складання резюме — важливий та відповідальний етап завершення роботи над бізнес-планом. Потенційні інвестори отримують багато різних підприємницьких проек тів. Вони, як правило, спочатку читають резюме і, якщо воно їх не зацікавило, бізнес-план далі не розглядають. Тому резюме обов’язково:

• має бути написане так, щоб максимально зацікавити в подальшому ознайомленні з бізнес-планом;
• має дати читачеві достатньо чітке уявлення про питання, детальніше розглянуті в основній частині бізнес-плану.

На практиці резюме складають, використовуючи вже написану основну частину бізнес-плану. З кожного його розділу вибирають найбільш суттєві та «яскраві» аспекти майбутнього бізнесу.

Виклад матеріалу в резюме, як правило, починається зі стислого опису концепції пропонованого бізнесу та унікальних характеристик фірми, які дадуть змогу задовольнити потреби майбутніх клієнтів і забезпечити лідирування у відповідній сфері. Далі викладаються переваги й передбачувані результати діяльності фірми в кожній з функціональних сфер (маркетинг, виробництво, персонал, фінанси) з тим, щоб охарактеризувати фірму як життєздатну та унікальну організацію.

Орієнтовний перелік ключових аспектів бізнесу, які викладаються в резюме, такий:

• опис концепції бізнесу, його можливостей, котрі забезпечуватимуть переваги на ринку та стратегії їх реалізації;
• відомості про цільовий ринок бізнесу (основні споживачі, особливості їх обслуговування, передбачувані обсяги продажу, частка ринку);
• унікальні характеристики бізнесу, найсуттєвіші конкурентні переваги фірми, які мають місце або будуть створені внаслідок реалізації розробленої стратегії;
• відомості про компетенцію й професіоналізм керівника фірми та членів команди менеджерів;
• основні передбачувані показники фінансової діяльності фірми (прибутковість, період досягнення беззбитковості, термін повернення інвестицій тощо);
• характеристика загальних потреб у коштах, бажаної форми їх отримання, порядку та напрямків їх використання, форм повернення інвестору.

Резюме завершується особистою оцінкою підприємцем шансів на успіх його проекту.

 

12.4. Додатки до бізнес-плану

 Одна з найважливіших вимог до бізнес-плану — це його лаконічність. Через те в ньому практично неможливо дати докладну інформацію про важливі аспекти майбутнього бізнесу. для вирішення цієї проблеми і використовують додатки.

У додатки треба включати лише ті документи, що в них безпосередньо заінтересовані потенційні інвестори чи кредитори (решта документів мають бути заздалегідь підготовлені для негайного подання в разі потреби заінтересованим особам).

Посилання на всі документи, які містяться в додатках, мають бути зроблені в тексті бізнес-плану.

Зокрема в додатки до бізнес-плану можуть включатися: листи від клієнтів, дистриб’юторів, підрядчиків, інформаційні документи (первинні відомості), угоди оренди, контракти, інші типи угод, прейскуранти постачальників чи конкурентів, тобто відомості, що деталізують, уточнюють, пояснюють зміст основних розділів бізнес-плану.

Найчастіше в додатки виносять:

• первинні матеріали аналізу ринку;
• специфікації продукції;
• рекламні матеріали;
• схему виробничих потоків;
• схему організаційної структури;
• коротку службову характеристику (СV) власників і ключових менеджерів фірми (не більше однієї сторінки з описом трудової діяльності, освіти, знання професійних обов’язків, особливих умінь);
• угоди оренди;
• гарантійні листи від основних клієнтів, постачальників, кредиторів;
• рекомендаційні листи, які підтверджують високу репутацію й надійність керівників фірми;
• юридичні документи (копії установчих документів, контрактів, угод, патентів, ліцензій тощо).

 

13. Захист контрольної роботи

 

Перевірена лектором, контрольна робота повертається слухачу. У разі незадовільної оцінки робота має бути перероблена відповідно до зауважень лектора-наукового керівника і повторно подана у зазначений рецензентом термін.

Контрольна робота, яка відповідає викладеним у даних методичних рекомендаціях вимогам, залежно від її якості оцінюється максимально у 50 балів.

Заключним етапом є захист контрольної роботи. Він проводиться у строки, які визначають деканат і кафедра. Під час захисту контрольної роботи студент має виявити глибокі знання з вивчених питань  курсу, вміти розкрити зміст розглянутих у контрольній роботі положень, у тому числі, що стосується структури бізнес-плану та теоретичних питань, і відповісти на поставлені лектором запитання.

 

14. Критерії оцінювання контрольної роботи

 

У процесі визначення оцінки враховується низка важливих показників якості курсової роботи:

Змістовні аспекти роботи:

• актуальність обраної теми дослідження;
• спрямованість роботи на розробку реальних практичних рекомендацій;
• відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням;
• широта й адекватність методологічного та діагностичного апарату;
• ступінь самостійності проведення дослідження;
• розвиненість мови викладення роботи та її загальне оформлення.

         Якість захисту роботи:

• уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження;
• здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди;
• загальний рівень підготовки студента;
• володіння культурою презентації.

Слід пам'ятати, що висока якість виконаної контрольної роботи не є гарантією її високої оцінки, висока оцінка керівника та рецензента може бути знижена через некваліфікований захист курсової роботи.

Основні умови одержання оцінки

Оцінка контрольної роботи здійснюється за 100-бальною шкалою, яка складається з двох частин: 1) виконання контрольної роботи і 2) захисту.

Оцінка «відмінно»  (90-100 балів) ставиться, якщо студент:

1) показав глибокі теоретичні знання тієї дисципліни, з якої виконана контрольна роботи;

2) оволодів первинними навиками дослідної роботи: збирати дані, аналізувати, творчо осмислювати, формулювати висновки;

3) дає свої пропозиції і рекомендації з предмету дослідження;

4) виконав роботу грамотно літературною українською мовою;

5) оформив роботу у відповідності до вимог і подав її до захисту у визначений кафедрою термін;

6) на захисті продемонстрував глибокі знання теми дослідження, твердо і впевнено відповів на запитання.

Оцінка «добре»  (71-89 балів) ставиться, якщо студент:

1) показав досить високі теоретичні знання тієї дисципліни, з якої виконана контрольна роботи;

2) оволодів первинними навиками дослідної роботи: збирати дані, аналізувати, осмислювати їх, формулювати висновки, але не завжди критично ставиться до використаних джерел та літератури;

3) дає свої пропозиції і рекомендації з предмету дослідження, однак відчуває труднощі щодо їх обґрунтування;

4) виконав роботу грамотно літературною українською мовою, але допустив нечисленні граматичні та стилістичні помилки;

5) оформив роботу у відповідності до вимог і подав її до захисту у визначений кафедрою термін;

6) на захисті продемонстрував добрі знання з теми дослідження, відповів на запитання.

Оцінка «задовільно»  (51-70 балів) ставиться, якщо студент:

1) показав достатні теоретичні знання з тієї дисципліни (дисциплін), з якої виконується дана робота;

2) в основному оволодів первинними навиками дослідної роботи: збирати дані, аналізувати, осмислювати їх, формулювати висновки, однак допускає в роботі порушення принципів логічного і послідовного викладу матеріалу, мають місце окремі фактичні помилки і неточності;

3) не може сформулювати пропозиції і рекомендації з теми дослідження, або обґрунтувати їх;

4) допускає помилки в оформленні роботи та її науково-довідкового апарату;

5) допускає численні граматичні та стилістичні помилки;

6) на захисті продемонстрував задовільні знання з теми дослідження, але не зумів впевнено й чітко відповісти на додаткові запитання членів комісії;

Оцінка «незадовільно» (менше 51 балу) ставиться в тому разі, якщо на захисті студент проявив повне незнання досліджуваної проблеми, не зумів задовільно відповісти на поставлені питання, що свідчить про несамостійне виконання контрольноїроботи.

Контрольна робота до захисту не допускається, якщо подана на перевірку або на будь-який подальший етап проходження з порушенням строків, установлених регламентом. Структура не відповідає вимогам. Недбало оформлена.

 

14.1. Шкала оцінювання знань та вмінь студентів

 

 

 

Додаток А

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

 

 

кафедра економічної теорії

та маркетингу

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота на тему:

 

"менеджмент та маркетинг у підприємницькій діяльності"

 

 

 

 

 

Роботу виконав:

студент групи ФФП – 22

Явищ Я. В.

 

Науковий керівник:

к. е. н., асистент

Дзямулич О. С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів 2013

Додаток Б

 

 

 

ЗМІСТ

 

1. Форми суспільного виробництва
2 . Система підприємницького управління
3. Одноосібне володіння як початкова форма підприємницької діяльності
Бізнес-план
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

    

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

 

 

Рис Д. 1. Вплив політики обов’язкових резервів на темпи економічного зростання [16, с. 241].

 

 

 

Додаток Д

Таблиця Д1.

Функції обов’язкового резервування у країнах з перехідною економікою [50, с. 66]

Країна	Грошовий буфер	Регулювання ліквідності	Регулювання грошової пропозиції	Оподатку­вання
Болгарія	+	+	+	+
Угорщина	-	-	+	+
Латвія	+	+	+	+
Литва	+	+	+	+
Польща	+	-	-	+
Росія	-	+	+	+
Україна	-	+	+	+
Словакія	-	+	+	+
Словенія	-	+	-	+
Чехія	-	+	-	-
Естонія	+	+	+	-

 

 

 

Додаток Е

Таблиця Е1.

 

Приклади оформлення використаних джерел

 

Характеристика джерела	Приклад оформлення
Книги (один, два або три автори)	Майовець Є. Аграрне підприємництво в Україні: монографія / Євген Майовець. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 428с.
	Киндлбергер Ч. Мировые финансовые кризисы. Мании, паники и крахи / Ч.Киндлбергер, Р.Алибер. – СПб.: Питер, 2010. – 544с.
	Базилевич Д. Макроекономіка: підручник /  В.Д.Базилевич, К.С.Базилевич, Л.О.Баластрик; за ред.. В.Д.Базилевича. – К.: Знання, 2006. – 623с.
Книги (чотири автори)	Макроекономіка та макроекономічна політика: навч. посіб. / [А.Ф.Мельник, Т.Л.Желюк, О.В.Длугопольський, О.В.Панух­ник]; наук. ред. А.Ф.Мельник. – К.: Знання, 2008. – 699с.
Книги (п’ять і більше авторів)	Інституційні засади формування економічної системи України: теорія і практика / [З.Ватаманюк, С.Панчишин, О.Дорош та ін.]; за ред. З.Ватаманюка. – Львів: Новий світ – 2000, 2005. – 648с.
Багатотомні видання	Пономаренко О.І. Сучасний економічний аналіз: навч. посіб.: У 2 ч. / О.І.Пономаренко, М.О.Перестюк, В.М.Бурим. – К.: Вища школа. – Ч.2.Макроекономіка. – 2004. – 207с.
Складова частина книги	Ватаманюк О.З. Заощадження домогосподарств в економіці України // Заощадження в економіці України: макроекономі­чний аналіз: монографія / О.З.Ватаманюк. – Львів: Видав­ничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – С.182-255.
Складова частина періодичного видання	Долінський Л.Б. Моделі оцінювання боргових цінних паперів із урахуванням імовірності дефолтів / Л.Б.Долінський // Фінанси України. – 2010. - №6. – С.89-99.
	Кульчицький Б. Методологія порівняння економічних систем: спроба математичної формалізації / Б.Кульчицький // Вісник Львівського університету. Серія економічна. – 2005. – Випуск 34. – С.16-23.
Складова частина тез доповідей	Скляр А.А. Інформаційна система стратегічного управління підприємства / А.А.Скляр // Проблеми економічної кіберне­тики: ХІІ Всеукраїнська науково-методична конференція, 3-5 жовтня 2007р.: тези доповідей. – Львів, 2007. – С.234-244.
Автореферати дисертацій	Крупка І.М. Макроекономічний аналіз інвестування у трансформаційній економіці України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.01.01 “Економічна теорія” / І.М.Крупка. – Львів, 2004. – 20с.
Ресурси мережі Internet	Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28.12.1944 №334/94-ВР (у редакції закону від 22.05.1997 №283/97-ВР) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

 

Додаток Ж

 

Теми завдань на підсумковий контроль

Основи підприємницької діяльності

(номер за списком в групі + 33, по одному питанні з кожного блоку)

1. 1.         Форми суспільного виробництва
2. Товарне виробництво – матеріальна основа виникнення підприємництва.
3. Ринок та його функції.
4. Мета та завдання курсу „Основи підприємницької діяльності”
5. Історичний розвиток поняття „підприємництво”
6. Сутність і функції підприємництва
7. Економічна основа підприємництва
8. Економіко-теоретичні знання і підприємництво.
9. Підприємець – ключова фігура ринкової економіки
10. Права, обов’язки та відповідальність підприємця
11. Економічна свобода як основна передумова розвитку підприємництва
12. Рушійні сили підприємництва
13. Принципи та передумови підприємництва
14. Приватне, колективне та державне підприємництво.
15. Види підприємницької діяльності.
16. Підприємство, його сутність і функції
17. Види та об’єднання підприємств
18. Господарські товариства
19. Організаційні одиниці підприємництва
20.  Організаційно-правові форми підприємницької діяльності
21. Економічна сутність малого підприємництва
22. Функції малого підприємництва
23.  Особливості розвитку малого підприємництва в Україні й за кордоном
24. Сутність селянського (фермерського) господарства
25. Створення та діяльність фермерських господарств
26. Суб’єкти підприємницької діяльності
27. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності
28. Порядок ліцензування підприємницької діяльності
29. Припинення підприємницької діяльності
30. Засновницькі документи та їх підготовка
31. Статутний фонд та його формування
32.  Державна реєстрація підприємництва
33. Сутність менеджменту та його роль у розвитку підприємництва
34. 34.    Система підприємницького управління
35. Сутність та організація маркетингу
36. Реклама в маркетинговій діяльності
37. Людина в системі суспільного виробництва
38. Натуральне господарство та його характеристика
39. Сутність і розвиток товарного виробництва
40. Ринкове господарство як невід’ємний компонент товарного виробництва
41. Товарне виробництво – об’єктивна основа розвитку підприємництва
42. Сутність ринкової інфраструктури та її роль у розвитку підприємництва
43. Особливості становлення ринкових відносин в Україні      
44. Розвиток підприємництва в контексті історичної еволюції
45. Загальноекономічний зміст підприємництва
46. Роль підприємницької діяльності в розвитку економіки
47. Приватна власність як економічна основа розвитку підприємництва
48. Економічні знання – запорука ефективної організації підприємницької діяльності     
49. Підприємець – центральна постать ринкової економіки
50. Соціально-психологічний портрет сучасного вітчизняного підприємця
51. Генерування ідей – визначальна риса підприємця
52. Стан та проблеми реалізації правового статусу підприємця
53. Формування нової генерації підприємців – справа державна      
54. Економічна свобода – передумова створення власної справи
55. Основні ознаки свободи господарювання
56. Ділова творчість людини – головна рушійна сила підприємництва
57. Проблеми формування правових передумов розвитку підприємництва в Україні
58. Створення сприятливих економічних передумов – запорука розвитку підприємництва
59. Проблеми та перспективи розвитку приватного підприємництва в Україні
60. Виробниче підприємництво – найважливіший вид підприємницької діяльності
61. Роль та значення посередницького підприємництва
62. Фінансово-кредитне підприємництво в Україні
63. Підприємство як основна ланка економіки
64. Проблеми та перспективи розвитку приватних підприємств в Україні
65. Тенденції та особливості розвитку акціонерних товариств в Україні
66. Основні форми розвитку господарських товариств в Україні
67. Роль і місце фірми в ринковій економіці
68. 68.    Одноосібне володіння як початкова форма підприємницької діяльності
69. Основні переваги та недоліки організаційно-правових форм підприємницької діяльності
70. Місце і роль малого підприємництва в ринковій економіці
71. Мале підприємництво – початок вашого бізнесу
72. Переваги та недоліки малого підприємництва
73. Проблеми становлення та розвитку малого підприємництва у вашому регіоні
74. Підтримка малого підприємництва – справа державна
75. Проблеми та перспективи підготовки кадрів для малого підприємництва
76. Проблема фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва в Україні
77. Селянське (фермерське) господарство як форма підприємництва         3      
78. Тенденції та проблеми розвитку селянського (фермерського) господарства в Україні
79. Основні напрями державної підтримки селянських (фермерських) господарств
80. Позитивний досвід розвитку селянських (фермерських) господарств у вашому районі (області)
81. Сільськогосподарська освіта як важлива передумова розвитку фермерських господарств в Україні
82. Здійснення підприємницької діяльності – конституційне право
83. Основні передумови організації підприємництва
84. Складові свободи підприємницької діяльності
85. Проблеми обмеження у здійсненні підприємницької діяльності
86. Стан та перспективи розвитку ліцензування видів діяльності
87. Протидіючі чинники ліквідації підприємства (фірми)
88. Як розпочати власну справу
89. Статут – основний закон підприємства
90. Сутність та механізм формування статутного фонду фірми
91. Процедура державної реєстрації та її проблеми
92. Адміністративні перешкоди на шляху державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності
93. Основні шляхи спрощення процедури державної реєстрації
94. Роль менеджменту в забезпеченні ефективної діяльності фірми
95. Розвиток функцій менеджменту в ринкових умовах
96. Сучасний менеджер: характерні риси
97. Використання концепції людських ресурсів у підприємницькому управління
98. Національні моделі менеджменту в підприємництві
99. 99.    Маркетинг як форма підприємницького управління