ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ 13.07.2015 03:17

 

УДК 159.938.363.5(075)

ББК 88.8я7

Л41

 

 

 

Рецензенти:

 

Супрун М. О. – доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби.

Терещенко Л. А. - кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії психології навчання Інституту психології імені          Г. С. Костюка НАПН України.

 

 

  Рекомендовано до друку Методичною радою Інституту кримінально-виконавчої служби від 17 лютого 2014 року (протокол № 6).

 

 

 

 

         Левенець А. Є. Основи психологічного консультування: Навчально-методичний комплекс / А. Є. Левенець. – К.: Ін-т крим.-викон. служби, 2014. – 29 с.

 

 

 

 

У навчально-методичному комплексі пропонується структура та зміст навчальної дисципліни «Основи психологічного консультування» фахової підготовки курсантів ІІІ курсу факультету психології Інституту кримінально-виконавчої служби.

Виокремлено тематичний план, програму курсу, плани семінарських та практичних занять, запропоновані ситуативні (практичні) завдання, тестові завдання, перелік питань до заліку, список рекомендованої літератури згідно з вимогами Болонського процесу щодо навчання у вищих навчальних закладах.

 

 

 

ББК 88.8я7

© Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014

© А. Є. Левенець, 2014

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП ..........................................................................................................................................4

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН..............................................................................................................5

 

ПРОГРАМА КУРСУ...................................................................................................................6

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ.................................................8

 

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ........................................................................13

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ..............................................................................................................21

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ...........................................................................................25

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................................27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

           Дисципліна «Основи психологічного консультування» відноситься до циклу базових професійно-орієнтованих дисциплін і вивчається в п'ятому семестрі третього курсу за спеціальністю 6.030102 "Психологія".

Фундаментальна мета дисципліни полягає у створенні умов для засвоєння курсантами цілісної системи знань на основі наукового підходу щодо практики психологічного консультування; в ознайомленні з основними  параметрами процесу консультування: умовами, структурою, динамікою, чинниками, що впливають на характер протікання консультативного процесу, ефектами і результатами; у придбанні базових умінь і навичок, необхідних консультантові в практичній діяльності; у формуванні та розвитку професійно та особистістно важливих якостей майбутніх фахівців.

У результаті вивчення даного курсу -

курсант повинен знати:

• предмет, цілі та завдання психоконсультування як провідного напряму практичної психології;
• принципи та етичні норми психоконсультування;
  • особливості психоконсультативного    контакту  в системі «психоконсультант - клієнт»;
  • професійні та особистісні вимоги до психолога-консультанта;
  • етапи, види психоконсультування;
  • технології психоконсультування;

курсант повинен  вміти:

• здійснювати психодіагностику  особистості  клієнта, його психологічної ситуації та проблеми;
• здійснювати та регулювати професійне спілкування у системі «психоконсультант - клієнт»;
• проводити  психологічний  аналіз ситуації клієнта  і формулювати психоконсультативний Запит;
• використовувати різноманітні техніки, методи та прийоми у процесі психоконсультування;
•  здійснювати немедичний психотерапевтичний вплив і надавати психологічну допомогу особистості в межах професійного спілкування та ін.

Курс «Основи психологічного консультування» тісно пов’язується з окремими темами таких навчальних дисциплін, як «Загальна психологія», «Психодіагностика», «Диференційна психологія», «Педагогічна психологія», «Вікова психологія», «Соціальна психологія», «Основи психотерапії», «Патопсихологія» тощо.

Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і за результатами поза аудиторної роботи (виконання практичних завдань, підготовка реферативних доповідей), а також підсумкового контролю. Форма контролю – залік.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

№ з/п	Назви тем	Нормативний обсяг годин	з них								Технічні засоби/ дидактичні засоби	Взаємозв’язок тем, що вивчаються, з іншими темами та дисциплінами (назва дисципліни, номер теми й вид заняття)
			Всього годин з викладачем	з них				Самостійна та індивідуальна робота	з них
				Лекцій	Семінарських занять	Практичних занять	Модульна контрольна робота		Самостійна робота	Індивідуальна робота
Змістовний модуль №1. Методологічні  засади  психоконсультування.
1.	ТЕМА 1.1Ос­новні поняття, мета, предмет та завдання психо­логічного консультування	12	6	2	2	2		6	4	2	Ноутбук, мультимедійний проектор	Основи психотерапії, тема 1.1, лекція. Патопсихологія, тема 1.1, лекція.
2.	ТЕМА 1.2  Професійно-ва­жливі особисті­сні якості психо­консультанта - практичного психолога	12	6	2	2	2		6	4	2	Ноутбук, мультимедійний проектор	Загальна психологія, теми 4.2; 4.3, лекції. Психодіагностика, теми 2.1, 2.2, лекції.
3.	ТЕМА 1.3 Етика психокон­сультування. Етичні принципи та проблеми психоконсульту­вання	12	6	2	2	2		6	4	2	Ноутбук, мультимедійний проектор	Основи психотерапії, тема 1.2, лекція. Педагогічна психологія, тема 2.3, лекції.
Змістовий модуль №2. Практичні аспекти  психоконсультування.
4.	ТЕМА 2.1  Осо­бливості міжособистісного спілкування "психоконсуль­тант - клієнт"	12	6	2	2	2		6	4	2	Ноутбук, мультимедійний проектор	Соціальна психологія, тема 4.1, лекція.
5.	ТЕМА 2.2     Процес психо­консультативної роботи: етапи, особливості	12	6	2	2	2		6	4	2	Ноутбук, мультимедійний проектор	Соціальна психологія, тема 4.2, лекція.
6.	ТЕМА 2.3 Види психокон­сультативної роботи та їх осо­бливості	12	6	2	2	2		6	4	2	Ноутбук, мультимедійний проектор	Диференційна психологія, тема 3.2, лекція. Вікова психологія, теми 3.1, 3.2, лекції. Педагогічна психологія, тема 2.3, лекція.
7.	Форма контролю – залік
	Всього годин	72	36	12	12	12		36	24	12

 

 

ПРОГРАМА КУРСУ

 

 

 

Змістовний модуль №1. Методологічні  засади  психоконсультування.

 

 

ТЕМА 1.1 Основні поняття, мета, предмет та завдання психологічного консультування.

Визначення основних понять, мети та предмета курсу. Основні завдання психоконсультування. Місце психоконсультування у практичній діяльності психолога.

Галузі застосування психоконсультування: психічний (і духовний) розвиток дитини, шкільне консультування, екзистенціальні й особистісні проблеми підлітка, професійне консультування, шлюб і сім'я, проблематика психічного й особистісного здоров'я, психологічна допомога й підтримка в кризових ситуаціях, управлінське консультування проблеми людей похилого віку, психологічна допомога вмираючим.

Взаємозв’язок психоконсультування із психологічною допомогою, психокорекцією та психотерапією.

 

 

ТЕМА 1.2 Професійно-важливі особистісні якості психоконсультанта - практичного психолога.

Особистісні вимоги до особистості практичного психолога.

Вимоги до освіти, загальної та соціальної «клієнт-консультант». Діалогічна інтенція та установка на діалог у процесі психоконсультування. Когнітивні та рефлексивні вимоги до консультанта. Особистісні вади та вимоги.

Психічна норма та патологія в роботі психоконсультанта.

Медична та психологічна модель психоконсультування.

 

 

ТЕМА 1.3Етика психоконсультування. Етичні принципи та проблеми психоконсультування.

Професійно-етичний кодекс психолога-консультанта України. Обов’язки психоконсультанта. Основні права психоконсультанта. Етичні принципи роботи психолога: активності суб’єкта психоконсультування, комплексного підходу до суб'єкта психоконсультування, добровільності участі у психоконсультуванні, індивідуального підходу, конфіденційності консультативної інформації, персональної відповідальності. Допоміжні етичні принципи консультативно-корекційної роботи.

Роль загальної культурної та юридичної підготовки у прогнозуванні у вирішенні етичних проблем психоконсультантом. Виконування та дотримання домовленостей. Етичні проблеми приватності та конфіденційності.

 

Змістовий модуль 2. Практичні аспекти  психоконсультування.

 

 

ТЕМА 2.1 Особливості міжособистісного спілкування "психоконсультант - клієнт".

Емпатія та її роль у професійному спілкуванні «клієнт-консультант». Вміння активно слухати. Принципи активного слухання.

Прийоми та техніки консультативної взаємодії: уточнення, перефразування, прояснення, мовчання, інтерпретація, емпатичне слухання, відображення емоцій, саморозкриття, конфронтація, підведення підсумків.

           Фактори, що впливають на ефективність психоконсультування. Рекомендації щодо ефективності міжособистісного спілкування «клієнт - психоконсультант».

 

 

ТЕМА 2.2 Процес психоконсультативної роботи: етапи, особливості.

Схема процесу психоконсультування. Створення клімату, що забезпечує успіх психоконсультування. Особливості першого етапу консультативної роботи («Початок роботи»). Особливості другого етапу консультативної роботи («Збір інформації»). Особливості третього етапу консультативної роботи («Стратегічний етап»). Особливості четвертого етапу консультативної роботи («Завершальний етап»).

 

 

Тема 2.3 Види психоконсультативної роботи та їх особливості.

Види психоконсультування та їх особливості. Специфіка консультування за кількістю клієнтів (індивідуального та групового). Особливості консультування за часом та за використовуваними методами. Специфіка психоконсультування за напрямом психокорекційної роботи тощо.

Невербальні ознаки поведінки клієнта.

 

 

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

 

ТЕМА 1.1 Основні поняття, мета, предмет та завдання психологічного консультування.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Визначення основних понять, мети та предмета курсу.
2. Основні завдання дисципліни.
3. Місце психоконсультування у практичній діяльності психолога.
4. Галузі застосування психоконсультування
5. Взаємозв’язок психоконсультування із психологічною допомогою, психокорекцією та психотерапією.

 

Література до теми:

3, 6, 7, 9,10, 11, 17, 18, 24, 26.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Психологічне консультування як професія.
• Ø Історичні корені психоконсультативної культури.
• Ø Психологічні проблеми та предмет психологічного консультування.
• Ø Вітчизняний досвід психологічної допомоги: історія, традиції, проблематика.
• Ø Сучасні уявлення про психологічне консультування в психотерапевтичних  напрямах.
  • Ø Психологічне консультування і психотерапія.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Розкрити основні поняття, цілі та предмет психологічного консультування.
2. Поясніть місце психоконсультування у практичній діяльності психолога.
3. Які існують галузі застосування психоконсультування?
4. Як відрізняються психоконсультування із психологічною допомогою, психокорекцією та психотерапією?

 

 

ТЕМА 1.2 Професійно-важливі особистісні якості психоконсультанта - практичного психолога.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Модель особистості практичного психолога.  Сучасні вимоги до особистості практичного психолога.
2. Вимоги до освіти психоконсультанта.
3. Діалогічна інтенція та установка на діалог у процесі психоконсультування.
4. Медична та психологічна модель надання допомоги. Психічна норма та патологія в роботі психоконсультанта.

 

Література до теми:

1, 2, 3, 5, 6, 7, 9, 11, 12, 15, 17, 26, 27.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Значення теорії особистості в роботі психоконсультанта.
• Ø Типи психологів-консультантів.
• Ø Вплив професійної діяльності на особистість консультанта.
• Ø Особливості професійної підготовки психоконсультантів в Україні та за її межами.
• Ø Сучасні психотерапевтичні напрями в психоконсультативній практиці.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Розкрити модель особистості практичного психолога.
2. Поясніть сучасні вимоги до особистості практичного психолога
3. Які існують вимоги до освіти психоконсультанта?
4. Як відрізняється медична та психологічна модель надання допомоги?
5. Чим відрізняються психічна норма та патологія в роботі психоконсультанта?

 

 

ТЕМА 1.3 Етика психоконсультування. Етичні принципи та проблеми психоконсультування.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Професійно-етичний кодекс психолога-консультанта України. Обов’язки психоконсультанта. Основні права психоконсультанта.
2. Етичні принципи роботи психолога.
3. Роль загальної культурної та юридичної підготовки у прогнозуванні у вирішенні етичних проблем психоконсультантом. Виконання та дотримання домовленостей.
   1. Етичні проблеми та труднощі в професійній роботі психоконсультанта.

 

Література до теми:

1, 2, 6, 7, 8, 9, 17, 18, 24, 26, 27.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Сучасні етичні стандарти та кодекси в роботі психолога в Україні та за кордоном.
• Ø Етика та особистісна підготовка практикуючого психолога.
• Ø Етичні засади діяльності практикуючого психолога.
• Ø Система цінностей консультанта.
• Ø Загальні принципи консультування та наслідки їх порушень.
• Ø 3начення та дотримання основних принципів в роботі психоконсультанта.
• Ø Психотерапевти про значення основних принципів в роботі з клієнтами.
• Ø Основні правила надання психологічної допомоги.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Розкрити провідні положення професійно-етичного кодексу психолога-консультанта України.
2. Які існують етичні принципи роботи психолога?
3. Поясніть права та обов’язки психоконсультанта.
4. Розкрити роль загальної культурної та юридичної підготовки у прогнозуванні у вирішенні етичних проблем психоконсультантом.
5. Етичні проблеми та труднощі в професійній роботі психоконсультанта?

 

 

ТЕМА 2.1 Особливості міжособистісного спілкування «психоконсультант – клієнт».

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Емпатія та її роль у професійному спілкуванні «психоконсультант – клієнт».

2. Уміння слухати у роботі психоконсультанта. Принципи активного слухання?

3. Прийоми та техніки консультативної взаємодії.

4. Фактори, що впливають на ефективність психоконсультування.

5. Рекомендації щодо ефективності міжособистісного спілкування «клієнт - психоконсультант».

 

Література до теми:

1, 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 16, 17, 18, 19, 21, 25.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Психологічні особливості психоконсультативної взаємодії.
• Ø Принципи   та  умови   створення   психоконсультативного   контакту «психолог-клієнт».
• Ø Особливості бесіди, орієнтованої на встановлення психотерапевтичних стосунків.
• Ø Терапевтичний клімат: емпатія, прийняття і конгруентність.
• Ø Загальна тактика проведення першої бесіди з клієнтом.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Поясніть роль емпатії у професійному спілкуванні «клієнт – психоконсультант».
2. Розкрийте прийоми та техніки консультативної взаємодії.
3. Фактори, що впливають на ефективність психоконсультування?
4. Які існують рекомендації щодо ефективності міжособистісного спілкування «клієнт - психоконсультант»?

 

Тема 2.2 Процес психоконсультативної роботи: фази, особливості.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Схема процесу психоконсультування.

2. Створення клімату, що забезпечує успіх психоконсультування.

3. Особливості 1-го етапу консультативної роботи «Початок роботи».

4. Особливості 2-го етапу консультативної роботи «Збір інформації».

5. Особливості 3-го етапу консультативної роботи «Стратегічний етап».

6. Особливості 4-го етапу консультативної роботи «Завершальний етап».

 

Література до теми:

1, 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 24, 27.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Моделі консультативної допомоги.
• Ø Особливості завдань кожного етапу психоконсультування.
• Ø Порівняльна характеристика підходів до етапів та завдань психоконсультування (Ю. Альошина, Р. Мей, А. Айві, Г. Абрамова,        С. Васьківська).

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Розкрити схему процесу психоконсультування.
2. Пояснить особливості створення клімату, що забезпечує успіх психоконсультування.
3. Які процедури та техніки роботи використовуються на 1 етапі психоконсультативної роботи?
4. Які процедури та техніки роботи використовуються на 2 етапі психоконсультативної роботи?
5. Які процедури та техніки роботи використовуються на 3 етапі психоконсультативної роботи?
6. Які процедури та техніки роботи використовуються на 4 етапі психоконсультативної роботи?

 

 

Тема 2.3 Види психоконсультативної роботи та їх особливості.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Види психоконсультування та їх особливості. Особливості консультування за часом та за використовуваними методами
2. Специфіка консультування за кількістю клієнтів (індивідуального та групового).
3. Специфіка психоконсультування за напрямом психокорекційної роботи тощо.
4. Невербальні ознаки поведінки клієнта.

 

Література до теми:

1, 2, 4, 6, 7, 10, 11, 15, 16, 17, 20, 23, 25, 26.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Психологічні труднощі дітей та шляхи їх консультування.
• Ø Проблеми та завдання психологічного консультування в дитячому віці.
• Ø Особливості консультування в окремі вікові періоди дитинства.
• Ø Консультування батьків з приводу проблем дітей різного віку.
• Ø Особливості сімейного консультування.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Які існують види психоконсультування?
2. Розкрийте особливості консультування за часом та за використовуваними методами.
3. Розкрийте специфіку консультування за кількістю клієнтів (індивідуального та групового).
4. Розкрийте специфіку психоконсультування за різними напрямами психоконсультативної роботи.
5. За якими невербальними ознаками оцінюється поведінка клієнта?

 

 

 

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ*

 

Завдання 1. «Бездоглядність»

До психолога слідчого ізолятору з письмовою заявою звернувся неповнолітній А. у зв’язку з погіршенням психоемоційного стану. Під час першого прийому він поводив себе досить скуто, мало розмовляв, не мав бажання йти на контакт. Перед прийомом психолог вивчив особову справу засудженого А., там було вказано, що він сирота, виховувався в дитячому будинку, звідки неодноразово втікав. До надходження до установи А. притягувався до адміністративної відповідальності за незначні крадіжки. У ході проведеної серії консультативних зустрічей хлопчина щиросердечно розповів психологу свою історію, розплакався, сказав, що його ніколи нічому не вчили, що його середовище було нікчемним, і розповів про свій останній злочин, як він пробрався в продуктовий магазин, і вкрав їжі, тому що не їв декілька днів. Ув’язнений А. сказав, що не знає, для чого жити далі.

1. 1.    Яка психологічна проблема неповнолітнього? 2. Яким чином можна допомогти А.?

 

Завдання 2. «Висловлювання психолога»

Визначите, які з наведених висловлювань належать кваліфікованим, а які непрофесійним психологам. Свою відповідь аргументуйте.

1. У мене дар, талант розуміти людей, цього ніхто не може заперечувати.
2. Я обов'язково допоможу вам змінити себе.
3. Ви можете розраховувати на мої професійні знання й досвід.
4. Хто б міг подумати, що така молода й гарна жінка думає про смерть.

 

Завдання 3. «Повалений кумир»

Такі діти, як п'ятикласник Ян, не викликають особливих симпатій у вчителів. Незграбний, мішкуватий, в окулярах, він негативно реагує на зауваження, відразу починає підвищувати голос, плакати, тікати із класу. За темпераментом Ян - яскраво виражений флегматик. На уроках дуже повільно думає. Переважає оцінка «незадовільно».

З дітьми класу, що був сформований на початку цього навчального року, стосунки в нього не склалися. Сидить один  й, незважаючи на поганий зір, намагається сісти за останню парту (навіть якщо перед нею дві вільні). Друзів не має ні в школі, ні у дворі. Переважно мовчить, за власним бажанням ні до кого не звертається. Усім своїм видом демонструє, що йому ніхто не потрібний. Особливо напруженими є його стосунки з дівчатами. Таке враження, що він їх усіх ненавидить. Розлютившись, він одній із дівчинок класу вивихнув руку.

Родина Яна на перший погляд цілком благополучна: мати й батько уважні, добрі, про дітей піклуються, удома є все, що потрібно для їхнього розвитку. Але, коли Яну було 4 роки, у нього з'явилася сестричка, від народження хвора ДЦП (дитячим церебральним паралічем). Після цього Ян  перестав бути «улюбленцем» родини, тому що батьків відволікли турботи про здоров'я молодшенької. Вони й зараз приділяють їй багато уваги, а хлопцеві надана певна самостійність. Правда, він нею не дуже користується, тому що через надмірну вагу (ожиріння) діти у дворі дражнять його й він ні з ким не дружить.

1. 1.       Дайте інтерпретацію психологічних симптомів, що спостерігаються  в поведінці Яна. Із чим пов'язані ці особливості його особистості? 2. Чи можна допомогти дитині та як?

 

Завдання 4. «Порушення пам'яті»?

Семирічного першокласника Миколу привела вчителька із проханням перевірити пам'ять учня, тому що він нічого не пам'ятав. Учителька із занепокоєнням говорила про те, що дитина не в змозі запам'ятати, що задали додому. Удома він завжди говорить батькам, що не пам'ятає, що задавали, і ті довідуються завдання в інших дітей (у цей період навчання першокласники ще не записували домашнє завдання). На уроці ж він відповідає, що не пам'ятає, що вчив дома. І батьки, і вчителька розгублені.

1. 1.    Що повинен з'ясувати психолог, у першу чергу? 2. Як можна виявити можливу симуляцію дитини?

 

Завдання 5.«Афект»

До слідчого ізолятору надійшла дівчина А., яка перебувала під слідством за тяжкою статтею, вона вбила свого чоловіка кухонним ножем. Психолог одразу звернув на неї увагу, вона була не така як усі, у неї не було навіть краплі зіпсованості, хоча зовнішність оманлива. Під час візитів до кімнати ПЕР (психоемоційного розвантаження) психолог усе більше схилявся до думки, що дівчина не повинна тут бути. У голову просто не вкладалося, як вона могла вбити людину. Після спілкування з родичами та близькими ув’язненої А., психолог встановив, що в селі її чоловіка знав кожний, це була жорстока людина, яка мала серйозні проблеми з алкоголем, перебувала у статевих відносинах з багатьма жінками та декілька разів бив до полусмерті вагітну жінку, вона же ув’язнена А. Причини вбивства були на лице, але не тип темпераменту, ні інші соціальні фактори не вказували на те, що А. здатна до такого вчинку. Під час однієї з бесід вона зізналася, що чоловік прийшов, як завжди, не тверезий, почав її бити й жорстоко ґвалтувати, бив сильно в живіт і казав, що не хоче ні її, ні дитини. Вона не могла пояснити як і чому вона побігла від нього й вхопила ножа, але він і далі продовжував задумане. Вона вбила його, встромивши ніж йому в живіт.

Ув’язнена А. була у важкому психічному стані, вона вірила в Бога й  вважала, що на її гріх немає прощення. Навіть висловлювала декілька разів думки, щодо вкорочення собі віку.

1. 1.    Яка психологічна проблема А?2. Яким чином можна допомогти дівчині?

 

Завдання 6. «Дитяча тривожність»

З розповіді матері: «Моєї дочці 13 років. Дівчинка добра, слухняна, добре вчиться, відвідує кружки, цікавиться образотворчим мистецтвом, займається музикою. Але дуже важко переживає всі свої шкільні невдачі. Нещодавно отримала двійку з  англійської мови - прибігла додому в істериці, з головним болем, не досидівши до кінця занять. Дуже боїться вчителя математики, хоча для того, щоб не було ніяких несподіванок, вирішує всі завдання заздалегідь».

1. 1.       Що відбувається з дівчинкою? 2. Як їй допомогти?

 

Завдання 7. «Пророцтво»

«Років десять назад на вокзалі до мене підійшов маленький циган і попросив грошей. Я сказав, що грошей немає. На це він відповів: «Ах, не маєш грошей, так і життя не будеш мати». З тих пір ці слова переслідують мене завжди, коли зі мною щось трапляється. Потрапив в автокатастрофу - це мені за те, що не дав циганчаті грошей. Поламав ногу - це також розплата за те ж саме. І так щораз. А неприємності трапляються із мною досить часто. Як забути ці слова?»

1. 1.       Дайте психологічну характеристику проблем клієнта. 2. Спробуйте намітити декілька змістовних корекційних ходів для першої консультативної бесіди.

 

Завдання 8. «Самовизначення»

У службу знайомств звернувся юнак 22-х років, що хотів познайомитися з гарною дівчиною. Розмова йшла про це, але за основним запитом угадувалося інше. Відчувалося, що хлопець переживав кризу й сподівався за допомогою зовнішніх змін досягти внутрішньої рівноваги.

Життєвий шлях - як у більшості однолітків. Один син у родині. Незважаючи на добрі здібності, після школи вчитися не став. Після армії повернувся на свій завод. Однак робота особливого ентузіазму не викликала, хоча забезпечувала достатній заробіток. Удома теж почував себе дискомфортно. Дратували скандали й пиятики батьків, їхня бездуховність, сплощеність життєвих інтересів. Однак це був рідний дім і «йти було нікуди». Надійних друзів серед чоловічої половини не було, та й із жінками відносини не дуже ладилися. Його «симпатія» збиралася заміж за іншого.

Створювалося враження, що після служби в армії його життєві перспективи вкоротилися, і виходу із цього тупика незадоволеності він не бачив. Отримуючи час від часу негативний досвід, хлопець уже готовий був «кинути весла й потонути у вирі злободенності й примітивізму».

Можна було б обмежитися формальною стороною запиту й познайомити хлопця з тією, яка так само, як і він, переживає дискомфорт. Але ймовірність того, що зовнішні зміни допоможуть людині знайти себе, стати до керма власної долі, стимулюють до саморозвитку й самореалізації, незначна.

1. 1.       Дайте психологічну характеристику стану юнака. 2. Продумайте кілька напрямків роботи із клієнтом. Які теми психологічного буття ви б обговорювали в розмові з юнаком?

 

Завдання 9. «Розлучення»

До психолога установи виконання покарань із письмовою заявою звернувся засуджений Костянтин Б., 32 років (засуджений до 12 років позбавлення волі), у зв’язку із переживанням важкого психоемоційного стану. Костянтин розповів, що вже тиждень він розлучений. Розлучення відбулося  з ініціативи дружини. На волі із дружиною жили в коханні, не сварились. Вона приїжджала в колонію до Костянтина на побачення. Потім сказала, що не може чекати його 12 років, подає на розлучення. Спочатку він не міг повірити, думав, що це жарт, намагався відтягнути рішення дружини, адже він її кохає. Потім його охопило якесь озлоблення по відношенню до жінки, з’явилася невмотивована злість. Костянтин постійно знаходив причину звинуватити її в чому-небудь, як із приводу так і без нього. Зараз відчуває депресію.

1. 1.       Яким чином можна допомогти Костянтину?

 

Завдання 10. «Криза інтимності»

Анатолій Ж., 31 рік. Знаходився в психіатричній клініці в зв'язку зі спробою справжнього суїциду. Пацієнт за професією програміст. Протягом 6 років проживав разом з Віолетою Е., 33 років, журналісткою телебачення.  Стиль взаємин у родині характеризується «взаємною незалежністю». До тривалих відряджень Віолети додається схильність (особливо з її боку) проводити вихідні й відпустки окремо. Сімейного бюджету фактично не існує. Коли треба придбати якусь річ, то її купує той, «кому потрібніше», значно рідше - спільно. Основну роль у підтримці такого стилю життя родини грає Віолета.

«Фобія сімейності» у неї має своїм джерелом насамперед досвід батьківської родини. Її батько пішов від матері, коли Віолеті було 10 років. Мати важко це переживала і протягом декількох років подовгу вселяла: «Який підлий твій батько!» Чималу роль зіграло й журналістське «амплуа». Віолета чимало виступала й писала про положення жінки, про нерівність обов'язків у родині й т.п. Характеризуючи свій зв'язок з Анатолієм, вона відзначила насамперед «добрий емоційний зв'язок»: «Мені комфортно з ним, а йому зі мною. Він - розумна, начитана, добра, спокійна, усе розуміюча, розумна людина». Значну роль у згуртованості родини зіграла добра сексуальна адаптація.

Криза в родині наступила за два місяці до спроби самогубства, коли в результаті ускладнення після операції на сечовому міхурі в Анатолія наступив розлад статевої функції. Анатолій важко переживав кілька невдач сексуального зближення. Йому було важко сприйняти слова лікуючого уролога про те, що може знадобитися серйозне й тривале лікування. Роль «останньої краплі» зіграло отримане ним повідомлення про зраду дружини під час відрядження. Під впливом сильного афекту Анатолій вистрілив у себе з мисливської рушниці.

1. Зробіть психологічний аналіз учинку Анатолія. 2. Дайте психологічний прогноз щодо описаної ситуації.

 

Завдання 11. «Матусин синочок»

Поява цього симпатичного хлопця в службі знайомств могло б стати подією для жінок, які у свої тридцять сподіваються на заміжжя. Приємна зовнішність, природна грація й галантність, уміння легко й невимушено спілкуватися, усе це з перших хвилин знайомства викликало симпатію до нього. Але чим далі тривала розмова, тим меншою ставала надія, що комусь із клієнток цього разу посміхнеться щастя...

Йому 38 років, хоча виглядає років на 10 молодше. Має вищу освіту, але це не заважає йому час від часу міняти професію. Ким він тільки не був! Зараз працює бібліотекарем. Роботою задоволений. Улаштовує позмінний графік, вільний режим, можливість на роботі читати й займатися своїми справами. У нього прекрасна ерудиція, широке коло інтересів. Це не дивно, адже мати його дуже енергійна й освічена жінка, мистецтвознавець, кандидат наук. Про батька він згадує неохоче. Пам'ятає його дуже погано - батьки розвелися, коли йому виповнилося п'ять років. З тих пір мати «жила тільки для нього». (Відчувалося, що це йому імпонувало.) Матеріально вони з мамою повністю забезпечені. Друзів і подруг у нього багато. Але от прийшов...

Як складаються його стосунки з жінками? По-різному. Але вони, як правило, нетривалі. У принципі він не протестує. Поки ще немає тієї, яка б відповідала його естетичному ідеалу (у нього входить також високий статус і добре матеріальне становище). Чи був одружений? Була спроба, але молода дружина не прожила в їхньому будинку й трьох місяців, пішла до своєї матері. Незабаром і розвелися. Чи звертався раніше в службу знайомств? Так, не один раз. Але все щось не так. Чи відмовляли йому жінки? Так, відмовляли: «на 100 відмов із моєї сторони, 7 - жіночих».

1. 1.       Поясніть причини прихованого розчарування психолога? 2. Чому так не складається життя парубка? Чим можна йому допомогти?

 

Завдання 12. «Родина алкоголіка»

В 7-му класі є дівчинка Маша, що вчиться в міру своїх можливостей, поводиться дуже скромно. Але час від часу вона 2-3 дні не з'являється в школі. А коли приходить, то найчастіше із синцями від побоїв. Виправдання для пропусків не має, виглядає як зацькований звірок. На питання не відповідає. Діти говорять, що це батько б'є її, коли приходить додому в стані сп'яніння. Розмова класного керівника з матір'ю на цю тему не вдалася. Жінка напружено мовчала, слухаючи педагога. Учитель звернувся до психолога з питанням: що робити?

Через якийсь час, піддавшись умовлянням, мати дівчинки все-таки прийшла до психолога. Вона відкрила деякі подробиці їхнього неблагополучного сімейного життя. Чоловік систематично випиває, але навідріз заперечує те, що це хвороба. Уже почав виносити речі з будинку. Живуть в 1-кімнатній квартирі - іти нікуди. Старша дочка (йому нерідна, від першого шлюбу), доведена ним до розпачу, обіцяє накласти на себе руки. Жінка слізно просила психолога втрутитися в їхні сімейні справи, поговорити із чоловіком. Можливо, хоч якось удасться вплинути на нього, адже під погрозою не тільки психічне здоров'я молодшої дочки, але й життя старшої.

1. 1.       Як допомогти цій родині? 2. Що необхідно знати про алкоголізм і його вплив на сімейну ситуацію? 3. Складіть план роботи з мамою, Машею, її старшою сестрою, їхнім батьком?

 

Завдання 13. «Прогульник»

Тиждень назад родина пережила надзвичайну подію. 11-літній син Андрій майже місяць не відвідував школу, і ніхто з дорослих не знав про те, що він прогулює. Рано, як завжди, син збирався і йшов у школу. Але замість занять валандався по місту, а приходячи додому, сумлінно виконував домашні завдання за всіма предметами, які йому начебто були задані. Навіть оцінки собі в щоденник ставив. У школі теж не звернули уваги де учень, тому що хлопчик був хворобливим і частенько залишався дома. Так тривало б невідомо скільки, якби один раз мама із хворим молодшим братом не зайшли за Андрієм у школу.

Як з'ясувалося, ніякого інтересу прогулювати в хлопчика не було. Навпаки, без шкільних занять було досить нудно. Однак нудно було й у школі. У цю школу дитина почала ходити з нового навчального року, у зв'язку з в'їздом у нову квартиру в цьому районі. На попередньому місці навчання таких проблем не було. А тут душа не прийняла ні нового колективу, ні нових учителів.

1. 1.       З якими психологічними проблемами хлопчика пов'язані прогули? 2. Намітьте програму психологічної підтримки дитини.

 

Завдання 14. «Відраза»

У кабінет психолога зайшла молоденька вчителька хімії. Вона була схвильована й засмучена. Незабаром закінчується друга чверть, а спокою в її душі немає. В 7-му класі, де вона почала викладати хімію, у неї не складаються стосунки з одним зі школярів. Усі діти побоюються цього хлопчика, незважаючи на його невисокий зріст і непоказну фігуру. Підліток з алкогольної родини, уже переросток (колись залишали на другий рік в 5-му класі), поводиться нахабно, як хазяїн у класі. Агресивна зовнішність (голова стрижена наголо, на обличчі - шрам) і цинічна жорстокість у поведінці насторожують учителів, викликає почуття безсилля й відрази.

З гамою неприємних почуттів стосовно дитини впоратися все важче. Кожний контакт із цим учнем майже на цілий день виводить її з рівноваги. Судіть самі, цей «школяр» за всю чверть з'явився на її уроках аж!.. три рази. Щораз, користуючись моментом, учителька прагнула якось заохотити його роботою, щось запитати, або хоча б створити видимість того, що він працює, відповідає на уроці. Але всі спроби були безрезультатними. Єдине, що доводилося чути: «Відповідати..., а навіщо? «Трійку» однаково поставите». От і вийшло: кінець чверті, а в журналі стоять дві нічим не прикриті «двійки», і невідомо, що робити далі, тому що хлопець зовсім пропав, у школі не з'являється. Спроба порадитися з колегами про те, яку оцінку поставити йому за чверть, тільки підсилила тривогу, тому що майже всі педагоги, хто жартуючи, а хто й всерйоз, поставили їй риторичне питання: «Ви що, хочете возитися з ним додатково ще один рік?».

1. 1.       Дайте психологічну інтерпретацію ситуації. Виділіть проблеми всіх її учасників. 2. Як домогтися позитивних зрушень в обставинах, що створилися?

 

 

Завдання 15. «Самотня»

Відвідавши 6-й клас лише на перерві, не можна не звернути увагу на агресивність, з якою діти переслідують то словом, а то вчинками, одну з дівчинок. Правда, причина, начебто б, вагома: Зіна С. розбила вікно. Вона була членом сантрійки, і в її обов'язки входило провітрювання класу під час зміни. Під час такого провітрювання поривом вітру вікно було розбито (дотепер його не засклили, хоча пройшов майже тиждень). Зіни в той час навіть у класі не було, але всі діти, майже без винятку, не переставали обвинувачувати її в тому, що відбулося. Робилося це з такою жорстокістю й наполегливістю, що мимоволі приходило на розум: чим же провинилася дівчинка перед класом?

Як вдалося з'ясувати, жорстокість дітей викликана не тільки останніми подіями, але й іншими вчинками дівчинки, якостями її характеру. Вона відрізняється підлабузництвом, ябедництвом. Діти цього не люблять.

Зіна - одна дитина у родині. Вчиться посередньо. У даному класі вона з першого дня навчання. Батьки настільки зайняті, що на дочку часу їм не вистачає. Однак події останніх днів їх стурбували, вони вирішили звернутися по допомогу до психолога.

1. Дайте психологічну характеристику міжособистісних відносин у класі. Чим викликані проблеми дівчинки? 2. Порадьте, як змінити сформовану ситуацію й поліпшити психологічний клімат у колективі? 3. Як допомогти дівчинці і її батькам?

 

Завдання 16. «Непорозуміння»

Марина Д., 25 років, одружена. Чоловік - Володимир Д., 26 років. Одружені 5 років. З розповіді Марини:

«Він (Володимир) повернувся з роботи в гніві й, розмахуючи кулаками, розповів, що начальник при всіх принизив його, причому в дуже хамській формі. Чоловік сказав мені далі, що цього разу він ще стримався, але за наступний раз невпевнений. Я сказала чоловікові, що я б діяла так: по-перше, нагадала б начальникові, що він, як начальник, має право критикувати, але не має ніякого права ображати людей, а по-друге, я б спокійно вийшла з кабінету. По-моєму, я правильно пояснила - саме так потрібно діяти в такому випадку. Я думала, що він мені скаже спасибі за раду. Замість цього чоловік скипів, наорав на мене й вискочив, ляснувши дверима».

1. Поясните причину комунікаційного конфлікту подружньої пари. 2. Як гармонізувати їхнє спілкування?

 

Завдання 17. «Недовіра»

З розповіді класного керівника: «У моєму 8-му класі є група дівчат, що активно беруть участь у громадському житті школи й класу. Нещодавно ці дівчата підійшли до мене й відпросились на репетицію, яка повинна була проходити в Палаці творчості школярів. Я їх відпустила з уроків. Але, керуючись якимсь «шостим почуттям», вирішила через якийсь час передзвонити їм і виявила, що вони дома. Я наполягла на тому, щоб дівчата  відразу прийшли в школу й дали пояснення своїм прогулам. Незабаром вони прийшли й принесли записку від керівника кружка про те, що були на репетиції. Як бути?».

1. 1.       Які психологічні акценти поставили б ви в розмові із класним керівником? 2. Запропонуєте вихід зі сформованої ситуації.

 

Завдання 18. «Не зійшлися характерами»

У сімейну консультацію звернулася жінка зі скаргами на те, що в неї із чоловіком без видимих на те причин відбуваються постійні сварки й скандали. У шлюбі вони 6 років. Одружилися, ще будучи студентами (зараз йому 30, їй - 25,5 років). Зараз обоє працюють. Він - інженером у виробничому об'єднанні, вона півроку назад вийшла з відпустки по догляду за дитиною й влаштувалася в проектному відділі того ж об'єднання. Живуть у новій двокімнатній квартирі, виховують трирічного сина. Здавалося б, повністю благополучна родина.

З бесіди стало відомо, що сварки майже завжди виникають «на порожньому місці», з якихось дріб'язкових причин. Коли предмет непорозуміння вичерпаний, у обох залишається роздратування, що тліє до нової сварки.

«Справа доходить до того, - розповідала жінка, - що починаєш ненавидіти свого чоловіка й відчуваєш, що в цьому ми взаємні. Особливо важко буває, коли всі вдома (у вихідні, у відпустці) і змушені вирішувати спільні справи. На роботі - швидко відходиш. Буває летиш додому, як на крилах, хочеться порадувати чоловіка, а там якийсь дріб'язок виведе його із себе, і все  спочатку. Я розумію, що сама теж не свята, одне слово - не зійшлися характерами.

Останнім часом почала думати про розлучення, але дуже шкода руйнувати родину, адже чоловік не п'є, на роботі його поважають, дуже любить свого сина, часто з ним грає. Я на роботі спілкуюся з іншими жінками, так у нас майже немає таких, щоб усе вдома було благополучно. Знову ж, розведених багато - у них життя далеко не цукор. Не ламати ж усе тільки через свої характери».

Часом у родині буває «перемир'я»: обом набридають нескінченні скандали й тоді знову - освідчення в коханні, веселощі, якісь спільні домашні справи. Але це триває недовго. То чергові неприємності в чоловіка на роботі, то ще щось, і знову дає про себе знати хронічна несумісність, що доводить до думки, що так далі жити просто неможливо.

1. 1.       У чому, по-вашому, причина несприятливого психологічного клімату в родині клієнтки? 2. Як можна допомогти родині гармонізувати свої відносини?

 

Завдання 19. «Труднощі контакту»

«Прийшла з роботи, дома як завжди все розкидано, постіль не прибрана. Зробила дочці зауваження - вона почала «огризатися». Я спалахнула, так скільки ж можна! Щодня та сама картина, роками нічого не міняється. Конфлікт підсилювався. Зрештою дочка, ляснувши дверима, вискочила з дому. Я знесилено впала на диван. Ну, дійсно, скільки ж можна!»

1. Яка психологічна допомога можлива в подібних ситуаціях? З ким би ви попрацювали в першу чергу? Змоделюйте можливі діалоги.

 

Завдання 20. «Психологічна травма»

«Мій чоловік помер у день тринадцятиріччя сина. Після похорону син став дуже замкнутим, хоча до цієї події він ділився зі мною своїми думками й враженнями. Замкнутий і неговіркий він скрізь: і дома, і в школі, в оточенні друзів. Таке враження, що він перестав цікавитися навіть тим, що до цих трагічних подій його турбувало. Що зробити, щоб він став таким, яким був?»

1. 1.       Що б ви рекомендували в подібній ситуації?

 

* В даному розділі використовувались матеріали з книги: Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: Ситуац. задачи. – К.: Вища шк.., 1996. – 192 с.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

Змістовий модуль 1. Методологічні засади психоконсультування

 

1. ПСИХОЛОГІЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ – ЦЕ:
2. вислуховування та надання порад клієнту
3. вид спеціально організованого спілкування з виписуванням ліків хворому
4. вид спеціально організованого спілкування, де психолог допомагає клієнту дослідити свою життєву ситуацію для знаходження виходу із складних обставин
5. вислуховування клієнта

 

1. ПРОВІДНОЮ МЕТОЮ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ Є:
2. надання порад клієнту
3. надання психологічної допомоги
4. корекція особистості клієнта
5. своєчасна організація зустрічі з клієнтом

 

1. ВИЗНАЧИТИ ЯКІСТЬ ПСИХОЛОГА: ПОВНЕ УСВІДОМЛЕННЯ ТЕПЕРІШНЬОГО МОМЕНТУ, ВИБІР СПОСОБУ ЖИТТЯ В ДАНИЙ МОМЕНТ ТА ПРИЙНЯТТЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СВІЙ ВИБІР:
2. відкритість
3. щирість
4. автентичність
5. ідентичність

 

1. НЕ Є ЕТИЧНИМ ПРИНЦИПОМ КОНСУЛЬТАТИВНОЇ РОБОТИ ПСИХОЛОГА:
2. доброзичливе та безоціночне ставлення до клієнта
3. надання порад
4. ненанесення збитку
5. комплексного підходу до суб'єкта консультування

 

1. ПРИНЦИП ПЕРСОНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ПСИХОКОН-СУЛЬТУВАННІ ОЗНАЧАЄ:
2. всю відповідальність за процес консультування несе психолог
3. ні психолог, ні клієнт не несуть відповідальності за результат консультування
4. всю відповідальність за процес консультування несе клієнт
5. психолог несе відповідальність за організацію, хід та результат консультування, а клієнт – за остаточне рішення проблеми

 

1. ВМІННЯ «СЛУХАТИ АКТИВНО» ОЗНАЧАЄ:
2. розуміти сенс повідомлення та підбадьорювати співрозмовника продовжувати говорити
3. уважно вислуховувати сповідь співрозмовника
4. уважно вислуховувати та записувати сповідь співрозмовника
5. реагувати на слова співрозмовника активними діями

 

1. ЦІЛЯМИ ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУ-ВАННЯ Є:
2. поглиблення саморозуміння, прояснення життєвої ситуації, зміна екзістенціальної позиції, вироблення нових психосоціальних вмінь
3. емоційне відреагування та загоювання емоційних травм, розв'язання конфліктів та подолання криз
4. поліпшення психічного та фізичного стану

 

1. ТРИВАЛІСТЬ НАДАННЯ ПСИХОКОНСУЛЬТАТИВНОЇ ДОПОМОГИ:
2. 6-15 зустрічей
3. від 15 і більше зустрічей
4. 1-5 зустрічей
5. триває роками

 

1. В ПЕРШИЙ УСТАНОВЧИЙ З’ЇЗД ТОВАРИСТВА ПСИХОЛОГІВ УКРАЇНИ ВІВДБУВСЯ:
2. 1 лютого 1991 р.
3. 18 грудня 1990 р.
4. 3 жовтня 2000 р.
5. 20 червня 1995 р.
6. 15 листопада 1999 р.

 

1. ЯКЩО ПСИХОЛОГ ПОРУШУЄ НОРМИ ЕТИЧНОГО КОДЕКСУ ПСИХОЛОГА, ТО:
2. виправдання цьому завжди можна знайти
3. він підлягає суду відповідно до закону
4. його дії підлягають розгляду Комісії з етики, яка накладає відповідні стягнення

 

Змістовий модуль 2. Практичні аспекти психоконсультування

1. ЗА СУТТЮ, ЕМПАТІЯ – ЦЕ:
   1. співчуття
   2. співпереживання
   3. співдружність
   4. співробітництво

 

1. ВИЗНАЧИТИ ТА ПІДКРЕСЛИТИ, ЯКЕ ОСНОВНЕ ЗАВДАННЯ, РОЗВ’ЯЗУЄТЬСЯ  ПІД ЧАС ЗУСТРІЧІ НА ПЕРШОМУ ЕТАПІ КОНСУЛЬТАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ. ЦЕ:
2. обговорення умов надання консультації
3. укладання терапевтичного контракту
4. вислуховування клієнта
5. налагодження контакту
6. розповідь психолога про можливості консультації

 

1. ПЕРЕФРАЗУВАННЯ – ЦЕ:
2. точне відтворення слів співрозмовника
3. переказ сенсу повідомлення своїми словами
4. повторення висловлювань клієнта з використанням синонімів до його слів, з елементами інтерпретації
5. інтерпретація слів співрозмовника

 

1. ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ПРОЦЕС ПОВЕРНЕННЯ КЛІЄНТОВІ ЙОГО ПОЧУТТІВ, ЯКІ ВІН ЧАСТО НЕ ПОМІЧАЄ  В СОБІ:
2. віддзеркалення
3. зворотний зв’язок
4. фокусування
5. відображення
6. підстроювання

 

1. ПРОЦЕС ПОВЕРНЕННЯ КЛІЄНТОВІ АСПЕКТІВ ЙОГО ВЛАСНОЇ НЕВЕРБАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
2. повтор
3. віддзеркалення
4. підсилення
5. синхронізація
6. відображення

 

1. РАППОРТ – ЦЕ:
2. співчуття клієнту
3. доповідь про психологічний стан клієнта
4. підсвідома довіра клієнта до психолога

 

1. КОНГРУЕНТНІСТЬ – ЦЕ:
2. динамічний стан, в якому емоції, настанови, переживання адекватно та вільно проживаються, усвідомлюються в ході взаємодії з співрозмовником
3. динамічний стан, в ході якого психолог контролює свої та клієнта переживання
4. динамічний стан неприйняття своїх реальних відчуттів
5. «ЗВОРОТНІЙ ЗВ'ЯЗОК» В ПСИХОКОНСУЛЬТУВАННІ – ЦЕ:
6. співпереживання
7. повідомлення психологом клієнту власних думок та емоцій, що він переживає з приводу ситуації клієнта
8. співчуття

 

1. ТИПОВА ТРИВАЛІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ ДОРОСЛОЇ ЛЮДИНИ:
2. 20 хв.
3. 30 хв.
4. 50-60 хв.
5. 70-90 хв.

 

1. ЗАПИТ – ЦЕ:
2. висловлювання консультанту невдоволення людини з приводу певних психологічних труднощів, з якими не може самостійно справитися
3. вказівка на те, що клієнт хотів би, але не може змінити
4. конкретизація форми допомоги, очікуваної від психоконсультанта

 

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ

 

1. Мета та завдання психоконсультативної роботи.
2. Психоконсультування як напрям і складова професійної діяльності практичного психолога, проблеми й переваги.
3. Галузі застосування психоконсультування.
4. Відмінності та спільне у психоконсультуванні, психологічній допомозі, психокорекції та психотерапії.
5. Модель особистості практичного психолога.
6. Вимоги до освіти психоконсультанта.
7. Діалогічна інтенція та особливості діалогічних професійних стосунків у професійній роботі практичного психолога.
8. Медична та немедична модель психоконсультування.
9. Етичний кодекс практичного психолога: відповідальність.
10. Етичний кодекс практичного психолога: компетентність.
11. Етичний кодекс практичного психолога: захист інтересів клієнта.
12. Етичний кодекс практичного психолога: конфіденційність.
13. Обов’язки та права психолога-консультанта.
14. Принципи психологічного консультування та наслідки їх порушення.
15. Роль загальної культурної та юридичної підготовки у прогнозуванні й вирішенні етичних проблем психоконсультантом. Виконання та дотримання домовленостей.
16. Етичні проблеми та труднощі професійної роботи практичного психолога.
17. Сутність етичної проблеми розмежування особистих та професійних відношень.
18. Проблема опору консультуванню. Форми психологічного захисту.
19. Емпатія та її роль у професійному спілкуванні «клієнт – консультант».
20. Уміння слухати у роботі психоконсультанта.
21. Техніки консультативної взаємодії: рапорт, особливості створення.
22. Техніки консультативної взаємодії: перефразування, прояснення, уточнення.
23. Техніки консультативної взаємодії: парадоксальні питання, відображення почуттів, мовчання.
24. Техніки консультативної взаємодії: саморозкриття, конфронтація, інтерпретація.
25. Техніки консультативної взаємодії: емпатичне слухання, з’ясування прихованих думок, підведення підсумків.
26. Сутність зворотного зв’язку консультанта, цілі.
27. Фактори, що впливають на ефективність психоконсультування.
28. Рекомендації щодо ефективності міжособистісного спілкування «клієнт - психоконсультант».
29. Схема процесу психоконсультування.
30. Передумови створення консультативного контакту (фізичний компонент).
31. Передумови створення консультативного контакту (емоційний компонент).
32. Емпатія, конгруентність та автентичність як професійні якості консультанта.
33. Перший етап консультативного процесу: процедури, техніки.
34. Другий етап консультативного процесу: поняття, процедури, техніки.
35. Третій етап консультативного процесу: процедури, техніки.
36. Останній етап консультативного процесу: процедури, техніки.
37. Психоконсультативний Запит, його динаміка й особливості формування.
38. Правило обережного ставлення до порад в психологічному консультуванні.
39. Цінності консультанта та їх вплив на процес консультування.
40. Види психоконсультування та їх особливості.
41. Особливості індивідуального психоконсультування.
42. Особливості групового психоконсультування.
43. Специфіка психоконсультування за напрямом психокорекційної роботи.
44. Невербальна психодіагностика у ході бесіди «клієнт-консультант».
45. Особливості консультування дітей та підлітків.
46. Особливості сімейного консультування.

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1. Абрамова Г. С. Практическая психология / Г.С. Абрамова. – М.: Академический Проект, 2003. – 496 с.
2. Алешина Ю. Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование / Ю.Е. Алешина. – Изд. 2-е. – М.: Класс, 2000. – 208 с.
3. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: теория и практика / А.Ф. Бондаренко. – Изд. 4-е, испр. и доп. – К.: Освіта Украины, 2007. – 332 с.
4. Бурменская Г. В. Возрастно-психологический подход в консультировании детей и подростков / Г. В. Бурменская. – М.: Московский психолого - социальный институт, 2007. – 480 с.
5. Бьюдженталь Дж. Искусство психотерапевта / Дж. Бьюдженталь. – М.: Корвет, 2008. – 320 с.
6. Васьківська С. В. Основи психологічного консультування : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / С. В. Васьківська. – 2-ге вид. – К.: Ніка-Центр, 2011. – 423 с.
7. Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: Ситуац. задачи / С.В. Васьковская, П.П. Горностай – К.: Вища шк.., 1996. – 192 с.
8. Гусакова М. П. Психологическое консультирование: учебное пособие / Гусакова М. П. – М.: Эксмо, 2010. – 288 с.
9. Елизаров А. Н. Основы индивидуального и семейного психологического консультирования / А. Н. Елизаров. – М.: Ось-89, 2003. – 336 с.
10. Колесникова Г. И. Психологическое консультирование / Г. И. Колесникова. – Ростов-на-Дону:  Феникс, 2004. – 288 с.
11. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования / Р. Кочюнас.   – М.: Академический Проект, 1999. – 240 с.
12. Меновщиков В. Ю. Введение в психологическое консультирование / В. Ю. Меновщиков. – М.: Смысл, 2012 – 111 с.
13. Минигалиева М. Р. Психологическое консультирование: теория и практика / М. Р. Минигалиева. – Ростов н/Д: Феникс, 2008. – 603 с.
14. Мэй Ролло Риз. Искусство психологического консультирования: как давать и обретать душевное здоровье / Ролло Мэй. – Изд. 2-е, испр. – М.: Ин-т общегуманитарных исслед., 2012 – 220 с.
15. Немов Р. С. Психологическое консультирование: учебник для бакалавров: учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности "Психология" / Р. С. Немов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юрайт , 2013 – 575 с.
16. Обозов Н. Н. Психологическое консультирование /  Н. Н. Обозов. – СПб.: Центр прикладной психологии, 1993. – 203 с.
    1.  Психологічне консультування: теорія та практика: навч.-метод. посіб. / за заг. ред. І. М. Зварича, В. Г. Панка, В. М. Радчук ; Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. – Чернівці: Рута, 2011. – 272 с.
    2. Пахальян В. Э. Психологическое консультирование: Учебное пособие / В.Э. Пахальян. – СПб.: Питер, 2008. – 256 с.
    3. Петрушин С. В. Мастерская психологического консультирования / С.В. Петрушин. – М.: ПЕРСЭ, 2003. – 143 с.
    4. Петрушин С. В. Резонансное консультирование (консультант-центрированный подход): Учебное пособие / С.В. Петрушин. – М.: Академический проект; Альма Матер, 2008. – 158 с.
    5. Роджерс К. Консультирование и психотерапія. Новейшие подходы в области практической работы: пер. с англ. — М.: Психотерапия, 2006. –512 с.
    6. Рябко Ю. В. Техніки і моделі психологічного консультування: посібник / Ю. В. Рябко; Глухів. нац. пед. ун-т ім. Олександра Довженка. – Глухів : РВВ ГНПУ ім. О. Довженка, 2012. – 120 с.
    7. Самоукина Н. В. Практический психолог в школе: лекции, консультирование, тренинги / Н. В. Самоукина – М.: Издательство Института Психотерапии, 2003. – 244 с.
    8. Хомич Г. О., Ткач Р. М. Основи психологічного консультування: Навч. посібник / Г. О. Хомич. – К.: МАУП, 2004. – 152  с.
    9. Основы психологического консультирования и психологической коррекции: учебное пособие / О. В. Хухлаева; Международная акад. наук педагогического образования. – 7-е изд. – М.: Академия, 2011 – 202 c.
    10. Чаплак Я.В. Основи психологічного консультування: навч.-метод. посіб. / Я. В. Чаплак, О. М. Чернописький; за наук. ред. В. М. Радчук; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці: Рута, 2011. – 247 с.
    11. Чудава Н.В., Шулдик Г.О. Основи психологічного консультування: Навчальний посібник. – Умань:  ПП Жовтий, 2013. –  352 с.

 

 

 

 

Науково-практичне видання

 

 

Анна Євгенівна Левенець

 

ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ

Навчально-методичний комплекс

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Папір офсетний. Обл.-вид. 3,5 Ум. друк. арк. 3,25. Тираж 100 прим