Основи риторики

Основи риторики 27.09.2013 05:17

1. 1.    Рекомендації та вимоги до виконання контрольної роботи

 

1. Згідно з навчальним планом студенти виконують одну контрольну роботу.
2. Робота пишеться державною мовою, подається в письмовому або друкованому варіанті (формат А4, шрифт 14 пт, півтора інтервали між рядками). Робота має бути зареєстрована в деканаті вашого факультету та на кафедрі ФГН (секція ГН) (ауд. 2360).
3. Термін подання контрольної роботи встановлюється згідно графіком навчального процесу, але не пізніше як за 10 днів до початку сесії (дня складання заліку). Контрольні, здані пізніше визначеного терміну приймаються і перевіряються в десятиденний термін і студент складає залік в день, визначений для ліквідації заборгованості.
   1. Якщо контрольна робота повторює вже здану, вона не зараховується. Ви зможете її отримати на кафедрі ФГН (секція ГН) для доопрацювання.
   2. Оскільки риторика практично орієнтована дисципліна, всі завдання також мають практичну спрямованість на мисленнєво-мовленнєву діяльність.

 

 Контрольна робота складається з трьох питань.

1. Створити  „Пам’ятку оратору”
2. 2.    Створити добірку прикладів риторичних тропів та фігур
3. Написати  переконувальну промову на пропоновану тему

 

Питання № 1 та № 2 загальні для всіх студентів, але, зрозуміло, зміст відповідей у кожного студента має бути індивідуальний. Роботи, що будуть ідентифіковані як списані, не зараховуватимуться, в цій ситуації потрібно виконати роботу вдруге.

 

Рекомендації та вимоги до виконання  завдання № 1

„Пам’ятка оратору” має складатися з 20 - 30 важливих, корисних, з вашого погляду, правил, порад, рекомендацій щодо публічного мовлення.

     Для виконання завдання ви маєте використати  не менше 6 джерел з пропонованого списку літератури.  Має бути вказане  точне посилання на джерело інформації, з посиланням на сторінки. Цитати з російської риторичної літератури перекладайте українською мовою. Необхідно, щоб зібрані вами рекомендації охоплювали усі етапи риторичної діяльності: 1) докомунікативний етап (вибір та вивчення теми, підготовка тексту промови: інвенція, диспозиція, елокуція, репетиція); 2) комунікативний етап (подолання страху публічного виступу, встановлення і підтримка контакту з аудиторією, виголошення промови, прийоми утримання уваги слухачів, інтонація, жести, міміка, проксеміка); 3) пост-комунікативний етап (аналіз виступу, фіксація набутого досвіду).

 

 

 

Приклади:

1. „Переконати іншу людину можливо лише за наявності внутрішньої  переконаності мовця в істинності своєї ідеї ”.

Зарецкая Е.Н.

 Риторика: Теория и практика речевой коммуникации. –

М.: Дело, 1999. – 480 с.– с.115.

 

2. Група слухачів – це дещо більше, ніж просте скопичення людей. Вона підкорена законам психології уваги. У ній кожен схильний до тієї ж реакції, що і всі ... Слухачі висувають оратору особливі вимоги: вони надали йому головну роль – оратор повинен з цим рахуватись. Якщо він буде поводитись невпевнено, байдуже і наче перепрошуючи за свою місію, почуття очікування слухачів одразу ж зміниться на розчарування і досаду. Ще одна особливість психології слухачів:  вони відчувають потребу в інтимній і теплій атмосфері  приватної бесіди. Їм не до душі дещо натягнута, офіційна обстановка публічної доповіді. Якщо оратор нічого не зробить, щоб змінити становище, йому будуть це ставити за провину. 

Поль Л. Сопер

 Основы искусства речи. –

Ростов-на-Дону,           зд-во «Феникс»,

1999 - 448с. – С.147-148.

 

3. Перш ніж виголосити перше слово, зупиніться на секунду і помовчіть. Можна просто подумки сказати „два”. Це односкладове слово містить голосний, для промовляння якого треба розслабити горло. Якщо ви зробите таку паузу, можете бути впевнені, що перше слово не буде сказано „в ніс” чи верескливо.

Браун Л. Имидж – путь к успеху. –

СПБ.: Питер Пресс, 1996. – 288с. – С.153

 

4. Як говорити так, щоб тебе розуміли:

- головна думка повинна виділятися і запам’ятовуватись;

- думка може виділятись повтором, інтонаційним підкресленням, запитаннями самому собі, її можна анонсувати на початку промови;

- все, що не стосується головної думки, повинно бути або прив’язане до неї, або відкинуте;

- можливі відступи від головної думки для відпочинку, зняття напруги.

Хазагеров Г.Г. Корнилова Е.Е.

 Риторика для делового человека:          Учебное пособие. –

М.: Флинта: Московский психолого-социальный институт,

 2001. – 136с. -  С. 120.

 

5.  . . .

 

 

Рекомендації та вимоги до виконання  завдання № 2

 

            Використовуючи тексти періодичних видань поточного року  (україномовні газети, журнали, публіцистичний стиль), створити добірку прикладів найпоширеніших риторичних тропів та фігур :

• епітет;
• метафора;
• порівняння;
• гіпербола;
• уособлення;
• іронія;
• риторичне запитання;
• питально-відповідальний хід;
• інверсія;
•  повтор.

 

Визначити, яку роль відіграє наведений засіб виразності у тексті.

Обов’язковим  є посилання на бібліографічне джерело.

Приклади.

 

Епітет.

„Кумівсько-сватівська кадрова політика настільки не передбачувана, що вчорашній опальний начальник завтра може повернутися у своє крісло ”. // 33 канал. – 2010 р. -  № 5. – 6 лютого. – с. 3.

Роль у тексті: яскрава, емоційно-оціночна (привертає увагу, запам’ятовується), ємна, але стисла, негативна характеристика явища.

 

Уособлення

Грип закрив вінницькі школи на карантин. //  „RІА”. – 2010 р.  - №7. – 13 лютого. – с. 3.

Роль у тексті: образна стисла передача інформації; привертає увагу, запам’ятовується. Викликає необхідну емоцію у читача: представляючи грип як живу істоту, автор застерігає: „Будьте обережні!”

 

Теоретичний матеріал: див лекцію «Елокуція» в кн.:Практикум з риторики. Методичні вказівки до виконання вправ та завдань з дисципліни „Основи риторики” для студентів спеціальності 7.050201 – „Менеджмент організацій” та магістрів усіх спеціальностей. /Уклад О.Б Залюбівська, - Вінниця: ВНТУ, 2007.- 74с.

 

Рекомендації та вимоги до виконання  завдання № 3

Загальні рекомендації до написання промови:

         Промова має бути невеликою за обсягом (1-1,5 аркуша друкованого тексту), розрахованою на 3-5 хвилин виступу.

Вибрати тему із пропонованого списку:

 

1. Життя – це безперервний ланцюг власних відкриттів.
2. Заздрість не знає свята.
3. Вільний той, хто може не брехати.
4. Без правди горе (Т. Шевченко)
5. Лестощі – це стиль рабів.
6. Знання – це сила.
7. Дім, в якому немає книг, як тіло, позбавлене душі.
8. Краще синиця в руках , ніж журавель у небі?
9. Байдужість – це напівсмерть.
10. Байдужість – найвища жорстокість.
11. Доброта краща за красу.
12. Дружба може об’єднувати лише людей достойних. 
13.  Заговори, щоб я тебе побачив.
14. Мовчання – золото?
15. Хто стане слово слухати невчене? (І. Франко)
16. Іронія – відвага слабких.
17. Я живу в Україні! Я українець!
18. Дорога до Бога веде через Батьківщину.
19. Переможеш себе – переможеш світ.
20. Найвища освіта – самоосвіта.
21. Де грози падають – там райдуги встають (П. Тичина).
22. Мистецтво якщо не хліб, то вино життя.
23. Життя без мистецтва – варварство.
24. Уява більш важлива ніж знання (Ф. Енштейн)
25. Вчаться в тих кого люблять.
26. Кохання – мова Бога.
27. Світ прекрасний.
28. Неспарведливий мир краще справедливої війни.
29. Мислення – найдоблесніше заняття людини.
30. Мислення – це нове створення світу.
31.  Інтелект – це пристрасть (Декарт).
32. Без свободи немає справедливості.
33. Свобода – ціна перемоги, яку ми одержуємо над собою.
34. Політика – то злість, ненависть, нелюбов (В. Винниченко).
35.  Без честі нема людини.
36. Копай криницю у самому собі.
37. Якщо ти народжений без крил, не заважай їм рости (Коко Шанель).
38. Щастя там де пристрасть.
39. Військо можна перемогти – жінку ніколи  (П. Загребельний).
40. Без віри в Бога людина розлюднюється.
41. Знайдений ідеал втрачає привабливість.
42.  Іди і обрій розшириться.
43.  Якби молодість знала, якби старість могла.
44. Шануй старих, як отця (Володимир Мономах).
45. У вуха дурня не говори.
46. П’янство – добровільне божевілля  (Сенека).
47. Праця задарма краще неробства.
48. Насилля створило перших рабів, боягузтво їх увічнило.
49. Господи! Як грішно бути завжди праведним.
50. Шукай краси.

 

 

Визначившись із темою, сформулюйте мету промови. Пам’ятайте, чітко визначена мета полегшує подальшу роботу над текстом. Сформулюйте мету  й основну ідею промови, винесіть їх за межі основного тексту.

        

         Текст промови повинен мати чітку композицію: вступ, основна частина, закінчення. Зверніть увагу на деякі вимоги до композиційних частин. Вступна частина має бути простою, природною, доцільною (такою, що відповідає темі), разом з тим, оригінальною, позаяк  основна функція вступу – рекламна – зацікавити, заінтригувати слухачів, налаштувати позитивно на сприйняття подальшої інформації. Промову можна почати з цікавого повідомлення, конкретної ілюстрації, випадку з власного життя, гумористичного зауваження, оригінальної авторитетної цитати, доречного прислів’я, приказки, фразеологізму, гострого, цікавого запитання. Загальні вимоги до основної частини такі: чітка структурованість, впорядкованість матеріалу (можете застосовувати індуктивний, дедуктивний, хронологічний ступеневий, порівняльний, причинно-наслідковий методи організації тексту), достатність аргументів, ясність, логічність розгортання основної ідеї. У закінченні слід підсумувати сказане, закріпити значення сказаного, сформувати у слухачів емоційне ставлення до предмета мовлення. Тому для закінчення підійдуть сентенції, афоризми, цитати, риторичне запитання, заклик. Закінчення, як і вступ, має бути стислим. Дотримуйтесь такої композиційної формули: вступна та прикінцева частини разом повинні мати менший обсяг, ніж основна частина.

         Пам’ятайте, що високої оцінки заслуговує промова, в якій досить глибоко розкрита тема, відчувається самостійність мислення ритора, наявна його власна позиція, власний погляд на проблему.

         При оцінюванні промови буде враховано також правильність, точність мовлення, багатство словникового запасу, мовленнєва виразність (вдале, доречне використання тропів і фігур).

 

При підготовці промови скористайтеся алгоритмом підготовки риторичного тексту

 

Алгоритм підготовки риторичного тексту

 

Етап 1. Вибір теми

Назвіть вашу тему. Обґрунтуйте вибір теми: 1) у чому її актуальність, важливість, цікавість, корисність для слухачів-одногрупників; 2) чому ви, як оратор, надаєте пріоритет цій темі  (ви у ній обізнані, цікавитеся нею тощо).

 

Етап 2. Формулювання назви промови

Назва промови має бути достатньо короткою, влучною, оригінальною. Разом з тим вона має відповідати змісту промови. Сформулюйте 3 – 5 варіантів назви вашої промови. Оберіть найбільш вдалий, на вашу думку. Спробуйте аргументувати вибір.    

 

Етап 3. Визначення мети

Невід’ємною рисою риторичного тексту є цілеспрямованість. Оратор може досягти мети виступу, лише якщо сам її усвідомлює і чітко визначає. Сформулюйте одним реченням мету вашої промови.

 

Етап 4. Підготовчі техніки розробки змісту риторичного тексту

         1) Список запитань. Сформулюйте 10-15 запитань з обраної теми. Пам’ятайте, що запитань може бути більше, ніж слід використати для створення промови, адже іноді недоречне, на перший погляд, запитання дає поштовх для формулювання важливої тези. 2) Коло асоціацій. Добирання асоціацій до слів є ефективною тренувальною вправою, що розвиває творчу уяву, розширює і активізує словниковий запас мовця. У процесі підготовки риторичного тексту доцільно застосовувати техніку асоціацій до ключових понять. Це допоможе сформулювати власні визначення цих понять, провести певні паралелі, виявити зв’язки між поняттями (явищами, процесами), що додасть глибини і самостійності вашій промові. Отож, визначте  ключові слова майбутньої промови і доберіть до них по 10-15 асоціацій.

 

Етап 5. Пошук енциклопедичного матеріалу

З різних джерел (словники, енциклопедії, книги, статті, матеріали преси, радіо, телебачення, художня література, власні соціологічні дослідження) доберіть факти, цифри, літературні приклади, цитати, афоризми, прислів’я, фразеологізми, які ви можете використати у промові. Пам’ятайте, що цього матеріалу має бути знайдено, вивчено, проаналізовано більше, ніж ви застосуєте у промові.

 

Складена вами промова буде оцінюватися за такими критеріями:

 

Мета	Усвідомлена оратором, відповідає темі, повністю реалізована у промові, актуальна, важлива, цікава, торкається інтересів аудиторії
Концепція	Глибоке чи поверхневе розкриття теми, самостійність (оригінальність) концепції, вміння побачити у темі проблеми, проблемність викладу, представлення власної позиції, власного погляду на тему.
Композиція	Чіткість, доцільність композиції, співмірність частин.
Вступ	Оригінальність, простота, природність, динамічність початку промови, доцільність вступу, відповідність темі (чи представлена тема у вступі), реалізація функції зацікавлення слухачів, наявність інтриги.
Основна частина	Структурованість, впорядкованість матеріалу, достатність прикладів, аргументів, наявність стрижневої ідеї (проблеми), чіткість, ясність, логічність розгортання основної ідеї.
Закінчення	Виконання функції заключної частини, стислість, чіткість, відповідність темі і меті промови, логічна завершеність.
Мова промови	Правильність, ясність, точність мовлення, багатство словникового запасу, вільне володіння українською мовою, русизми, наявність слів-паразитів, стилістична відповідність, мовленнєва виразність (доцільність використання тропів і фігур), використання цитат, фразеологізмів, прислів’їв тощо.
Виголошення	Встановлення контакту з аудиторією, вміння підтримувати увагу слухачів, психофізична свобода (рухи, жести, міміка), природність поведінки, читання тексту чи вільне володіння матеріалом, емоційність виступу, інтонаційна виразність (чіткість артикуляції, темпоритм, сила голосу, вміння користуватися логічними та психологічними паузами, емоційність), вміння виділити інтонаційно головну думку.

 

 

 

 

 

1. Рекомендована література

Базова

1. Абрамян В.Ц. Театральна педагогіка. – К.,  1996.
2. Аристотель Риторика. Поэтика / Аристотель; Ред. И.В. Пешков, Г.Н. Шелогурова, Пер. с древнегреч. О.П. Цыбенко/ Аристотель; Ред. И.В. Пешков, Г.Н. Шелогурова, Пер. с древнегреч. О.П. Цыбенко. - 2-е изд., перераб. - М. : Лабиринт, 2005. - 256 с.
3. Буяльський Б.А. Поезія усного слова. – Вінниця: УНІВЕРСУМ – Вінниця, 2005. – 192 с.
4. Етика ділових стосунків: Навчальний посібник / [О.Й. Лесько, М.Д. Прищак, О.Б. Залюбівська, Г.Г. Рузакова]. – Вінниця: ВНТУ, 2011. – 310 с.
   1. Карнеги Д. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично. – М.: Вече, 2003.
   2. Клюев Э.В. Риторика. Учебное пособие для высших учебных заведений. –  М. : Приор-издат, 2005. – 270 с.
   3. Мацько Л. І. Риторика: Навч. посіб. для студ. вузів/ Л.І. Мацько, О.М. Мацько. - 2-е вид., стер. - К. : Вища шк., 2006. - 311 с.
   4. Михальская А.К. Русский Сократ. Лекции по сравнительно-исторической риторике. – М., 1999.
   5. Практикум з риторики. Методичні вказівки до виконання вправ та завдань з дисципліни „Основи риторики” для студентів спеціальності 7.050201 – „Менеджмент організацій” та магістрів усіх спеціальностей. /Уклад О.Б Залюбівська, - Вінниця: ВНТУ, 2007. – 74с.
   6. Сагач Г. Риторика: Навчальний посібник. – К.: Вид.дім “ІнЮре”, 2000.
   7. Сопер П. Основы искусства речи. – Ростов-на-Дону: Изд-во «Феникс», 1999 . – 448 с.
   8. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию, или переговоры без пораження. – М., 1990.

Допоміжна

1. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Риторика: Навчальний посібник. – Львів: Світ. 2001.
2. Авеличев А.К. Возвращение риторики. – В кн.: Общая риторика. – М.: Прогресе, 1986.
3. Александров Д. Н.Риторика: Учеб. пособие для вузов/ Д.Н. Александров. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 534 с.
4. Анисимова Т.В. Современная деловая риторика: Учеб. Пособие / Анисимова Т.В., Гимпельсон Е.Г. – 2-е изд, стер. – М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «Модек», 2004. – 432 с.
5. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К.: Либідь, 1991.
   1. Аннушкин  В. И. История русской риторики: Хрестоматия/ В.И. Аннушкин. - М. : Академия, 1998. - 416 с.
   2. Античная поэтика. Риторическая теория и литературная практика. – М.: Наука, 1991.
   3. Античные риторики. / Под ред А. Тахо – Годи. – М.: МГУ, 1978.
   4. Атватер. Я Вас слушаю: советы руководителю, как правильно спушать собеседника. – М., 1984.
   5. Бабич А.Д. Основи культури мовлення. – Львів.: Світ, 1990.
   6. Безменова Н.А. Очерки по теории и истории риторики. – М.: Наука, 1991.
      1. Безменова Н.А. Речевое воздействие как риторическая проблема. – В кн. : Ф.Счелл. Искусство делового общения. – М.: Знание, 1990.
      2. Вандишев В. М.    Риторика: Екскурс в історію вчень і понять: Навч. посіб. для студ. вузів/ В.М. Вандишев. - К. : Кондор, 2006. - 264 с.
      3. Введенская Л. Павлова К. Культура и искусство речи. Современная риторика. – Ростов-на-Дону, 1996.
         1. Гиндин С.М. Риторика и проблемы структуры текста. – В кн.: Общая риторика. – М,: Прогресс, 1986.
         2. Голуэй Т. Слова, изменившие мир / Терри Голуэй; [пер с англ. Г. Сахацкого]. – М.: Эксмо, 2011. -384 с. 
         3. Далецкий Ч. Практикум по риторике. – М.: Издательский центр АЗ, 1996.
         4. Данильчук Л. А. Основы имиджа и этикета: Учеб. Пособие. – К.: Кондор, 2004. – 234 с.
         5. Добрович Л.Б. О психологии и психогигиене общения. – М.: Просвещение, 1987.
         6. Дюбуа Ж. и др. Общая риторика.-М., Прогресс, 1986.
         7. Жуков Ю., Петровская Л., Растянников П. Диагностика и развитие компетентности в общении. – М.:, МГУ, 1990.
         8. Зарецкая Е.Н. Риторика: теория и практика речевой коммуникации. – М.: Дело, 1998.
         9. Залюбівська О. Б.Про визначення поняття “риторична культура”. – Проблеми гуманізму і освіти. Збірник матеріалів науково-методичної конференції, м. Вінниця, 21-22 травня 2002р. В 2-х томах. Том 2. – Вінниця: “Універсум- Вінниця”, 2002. – 312с
         10. Зеленецкий К.П. Исследование о риторике. – М., 1991.
         11. Иванченко С.С. Выразительное чтение. Практикум. – К.,1993.
         12. Игры в обучении. /под, ред. Петрусинского В.В./ – М.: Новая школа,1994.
         13. Искусство разговаривать и получать информацию. Хрестоматия. – М.: Высшая школа, 1993.
         14. Колотілова Н. А. Риторика: Навч. посіб. для студ. вузів/ Н.А. Колотілова. - К. : ЦУЛ, 2007. - 232 с.
         15. Корнилова. Е. Н. Риторика – искусство убеждать.Своеобразие публицистики античной эпохи: Учебное пособие. – М.: Изд-во УРАО, 1998. – 208 с.
         16. Кохтев Н.Н. Основы ораторской речи. – М.: Изд-во МГУ, 1992.
         17. Крюков Р.В. Риторика: Конспект лекций/ Р.В. Крюков. - М. : А-ПРИОР, 2007. - 176 с. - (Конспект лекций. В помощь студенту).
         18. Курбатов Р.И. Стратегия делового успеха. – Ростов-на-Дону, 1995.
         19. Ментцель В. Риторика: искусство говорить свободно и убедительно: науково-популярна література/ В. Ментцель; Пер. с нем. И.Ю. Облачко. - М. : ОМЕГА-Л, 2007. - 132 с. : ил. - (TASCHEN GUIDE. Просто! Практично!).
         20. Меш Г.Ш. 10 уроків ораторської майстерності тим. Хто вчиться виступати публічно. – К.: Український НДІ проблем молоді, 1993.
         21. Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори. – К., 1994.
         22. Мицич П. Как проводить деловые беседы. – М., Экономика, 1987.
             1. Мовчан П. Мова – явище космічне. – К., 1991.
             2. Ниренберг Дж. Маэстро переговоров.– Мн.: Парадокс. 1996.
             3. Новиков Л.А. Искусство слова. – М., Педагогика.
             4. Ножин Е.А. Мастерство устного выступления. – М., 1989.
             5. Ножин Е.А. Основи советского ораторского искусства. – М., 1973.
             6. Отто 3. Слово предоставлено Вам: Практические рекомендации по ведению деловых бесед и переговоров. — М., 1998.
             7. Педагогічна майстерність: Підручник. – 2-е вид., доп, і перероб. – К.: Вища школа, 2004. – 422 с.
             8. Педагогічна майстерність: Хрестоматія: Навчальний посібник / За ред. І. А. Зязюна. – К.: Вища школа, 2006. – 606 с.
             9. Пиз А. Язык телодвижений. – Нижний Новгород: «Ай Кью», 1992.
                1. Прокопович Ф. Філософські твори. В 3-х т. – К., 1979 – т. 1. Про риторичне мистецтво.
                2. Речи известных русских юристов. – М., Юридическая литература, 1985.
                3. Різун В.В. Літературне редагування. – К., Либідь, 1996.
                4. Рождественский Ю.В. Теория риторики. – М., 1997.
                5. Савкова З.В. Энергия живого слова. – СПб., 1991.
                6. Сагач Г. Епідейктичне красномовство. // Рідна школа. – 1996. – №4.
                7. Сергеич П. Искусство речи на суде. – М., 1988.
                8. Сергійчук З. О.    Риторика: Навч. посіб. для дистанц. навчання/ З.О. Сергійчук. - К. : Університет "Україна", 2007. - 149 с.
                   1. Таранов П.С. Искуство риторики. – Симферополь, 2001.
                   2. Таранов П.С. Приемы влияния на людей. – Симферополь, 1996.
                   3. Томан І. Мистецтво говорити. – К., 1986.
                      1. Формановская Н.И. Речевой этикет и культура общения. – М.: Высшая школа, 1989.
      4. Хазагеров Г.Г., Корнилова Е.Е. Риторика для делового человека: Учебн.пособие. – М.: Филинта, 2001.
         1. Хазагеров Г.Г., Лобанов И.Б. Риторика /Серия «Учебники, учебные пособия». – Ростов н/Д: Феникс, 2004. – 384 с.
         2. Цзен Н., Пахомов В. Психотренинг. Упражнения и игры. – М., 1988.
         3. Цимбалюк І. М. Психологія спілкування: : Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 304 с.
         4. Чибісова Н.Г., Тарасова О.І. Риторика: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 228с.
         5. Шмидт Р. Искусство общения. – М., 1992.
         6. Шостром Э. Анти-Карнеги, или человек-манипулятор. – Минск,1992.
         7. Щекин Г.В. Как читать людей по их внешнему облику. – М., 1989.

Інформаційні ресурси

 

1       Лесько О.Й., Прищак М.Д., Рузакова Г.Г., Залюбівська О.Б. Етика ділових стосунків. Електронний навчальний посібник [Електронний ресурс]. Режим доступу: – Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір, видане Державним департаментом інтелектуальної власності МОН України  № 38492,  2011 р.

2       Дистанційний курс «Основи риторики» - http://elearn.vntu.edu.ua/